Tag: об’єднання

  • 24 січня 2025 року

    24 січня 2025 року

    ДЕНЬ УНІЇ – Військові та релігійні церемонії, концерти та виставки прийшли сьогодні у всіх великих містах Румунії з нагоди Дня Об’єднання румунських князівств. У православних церквах були відправлені  релігійні служби, дзвони всіх церков дзвонили протягом однієї хвилини. 166 років тому, 24 січня 1859 року, Александру Йоан Куза був обраний господарем Волощини після того, як раніше, 5 січня, був обраний господарем Молдови. Акт політичної волі князівств до об’єднання став першим кроком у створенні сучасної румунської унітарної держави. З нагоди Дня об’єднання румунських князівств головні політичні лідери країни звернулися з привітаннями. «24 січня – це нагода підбити підсумки і замислитися над спадщиною, залишеною нашими предками, а також над нашою відповідальністю за її збереження і культивування», – підкреслив Президент Клаус Йоганніс. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що «Об’єднання є прикладом того, як важливий політичний проєкт, здійснений відповідно до волі народу, може стати реальністю».

     

    КОРУПЦІЯ – Мер популярного румунського гірського курорту Сіная, що в Південних Карпатах, ліберал Влад Опря, був затриманий у четвер та відпущений під підписку про невиїзд. Суд визначив суму застави у розмірі 600 000 леїв (понад 100 тисяч євро) у справі, в якій його підозрюють у скоєнні кількох корупційних злочинів. Йому також заборонено обіймати посаду, з якої він нібито вчинив злочин зловживання службовим становищем. За версією прокурорів Національної антикорупційної дирекції, Влад Опря вимагав та отримав від підприємця неправомірну вигоду на загальну суму майже 240 000 євро за сприяння в отриманні необхідної документації для будівництва готелю на території курорту.

     

    ПРОТЕСТ – Залізничники, військові відставники, поліцейські, шахтарі, лісівники, сталевари, працівники бухарестського метрополітену та пенсіонери оголосили про свою участь у сьогоднішній акції протесту перед будівлею уряду в центрі столиці. Протестувальники незадоволені постановою уряду, схваленою на початку цього року, яка заморозила будь-яку індексацію або підвищення заробітної плати для багатьох працівників бюджетного сектора, а також тим, що пенсії пенсіонерів не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Делегація профспілкових діячів провела переговори з представниками уряду, але безрезультатно. Останніми днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

     

    ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрінеться з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у вівторок, 28 січня. Про це повідомила прес-служба Північноатлантичного альянсу. 14 січня Еміль Гурезяну прийняв Джеймса О’Брайена, помічника Державного секретаря США у справах Європи та Євразії. Згідно з прес-релізом МЗС Румунії, з цієї нагоди румунський міністр високо оцінив внесок США у безпеку й оборону східного флангу НАТО, а також у розвиток стратегічного підходу до Чорноморського регіону. Обидва посадовці також високо оцінили двосторонні відносини, відзначивши «значні» успіхи, такі як включення Румунії до програми безвізового режиму, розвиток економічного та енергетичного співробітництва, а також скоординовані дії між Румунією, США та ЄС.

     

    ВИСЛАННЯ – Посольство Румунії в Белграді звернулося до сербської влади з проханням роз’яснити причини видворення громадянина Румунії з сусідньої країни. Подібний інцидент стався з кількома громадянами з інших країн ЄС та країн, що не входять до ЄС, які брали участь у навчальному семінарі для неурядових організацій. Румун, член організації, що займається соціальними проєктами, був затриманий і доставлений до поліцейського відділку в Белграді разом з іншими учасниками семінару. Їм наказали покинути Сербію протягом доби і заборонили в’їзд до країни на один рік без пояснення причин з міркувань національної безпеки. Румуни благополучно покинули сусідню країну. Вислання кількох громадян ЄС із Сербії є безпрецедентним випадком.

     

    ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» переміг азербайджанський ФК «Карабах» з рахунком – 3:2 у четвер увечері в Баку в сьомому турі Ліги Європи. Завдяки цій перемозі «FCSB» не тільки забезпечив собі місце в наступній стадії змагань, але й має гарні шанси на пряму кваліфікацію до 1/8 фіналу. 30 січня румуни зіграють в Бухаресті з англійським «Манчестер Юнайтед».

  • Місто Алба Юлія

    Місто Алба Юлія

    Як ви можливо вже звикли протягом останніх років, сьогодні в Національний день Румунії запрошуємо відвідати місто Алба Юлія, адже саме в цей день місто вдягає святковий одяг, згадуючи момент Великих національних зборів 1 грудня 1918 року, коли Трансільванія увійшла до складу Великої Румунії.

    Для тих, хто цікавиться історією, Алба-Юлія – це стародавній Апулум. Відвідувачі зупиняються в Білій фортеці Кароліна, фортеці з бастіонами вобанського типу, побудованій на початку 18 століття на Цитадельному пагорбі, яка слугувала стратегічним укріпленням для захисту імперії Габсбургів від військових зусиль Османської імперії та для консолідації влади Габсбургів на місцевому рівні. А оскільки на цьому ж місці були ще два укріплення: римська фортеця 13-го легіону Геміна (106 р. н.е.) та середньовічна фортеця Билграда (16-17 ст.), через систему доповненої реальності, встановлену на зовнішній стіні музею сьогоднішніх відвідувачів зустрічають на площі Цитаделі, в музеї «Принципія», привітанням «Ave hospes!. Ласкаво просимо до Принципії, штаб-квартири 13-го легіону Геміна! Ми увійшли в історію! Заходьте і вивчайте історію! Ave!».

    Cetatea Albă Carolina, poarta1 Усередині фортеці Алба Кароліна знаходиться найбільша концентрація в країні на квадратний метр символічних архітектурних пам’яток різних епох, культур і цивілізацій, побудованих у сучасному архітектурному стилі. Так, ми маємо римську військову архітектуру (музей Принципів, ворота форту XIII Легіону Геміна) і військову архітектуру системи Вобана, культову архітектуру романського стилю XIII ст. і готики (римсько-католицький собор), бароко (церква тринітаріїв, нині бібліотека Баттіанеум), архітектуру необринков’янського стилю з елементами еклектики початку ХХ століття (Коронаційний собор), цивільну архітектуру з ренесансними стилістичними елементами та бароковими доповненнями (Княжий палац, Єпископський палац, палац Апор), романтичний стиль (Будівля Вавилон, нинішній Музей об’єднання), еклектика (Середня школа «Майлат», нині частина Університету) і навіть сецесія (Зал Об’єднання). Таким чином, Алба-Юлія є мультикультурним містом, його профіль визначається різними культурами, що перетинаються, і унікальною архітектурною спадщиною, яку необхідно відкривати, навіть реконструювати з історичної та етнічної, антропологічної, культурної точок зору.

    Атракцією міста Алба Юлія, яку варто відвідати, – це Палац князів Трансільванії, відкритий після реконструкції на початку цього року, Габріель Іздраїле, завідувач відділу Музею Палацу трансільванських князів, запрошує нас туди, де за допомогою віртуальної реальності та анімації, відвідувачі можуть дізнатися історію людей, які проходили сюди: «Ми запрошуємо всіх туристів, всіх тих, хто хоче побачити місто Алба Юлію, переступити наш поріг, тому що нам є що запропонувати. Відвідувач може побачити, перш за все, пам’ятку категорії А, щойно відреставровану за найвищими стандартами з точки зору реставрації історичної пам’ятки, а також побачити огляд усіх історичних періодів, через які пройшла ця пам’ятка. Будуть також VR-досвіди, будуть анімації з історичними персонажами, які розповідають історію цього місця та історію людей нашого міста. Вхід для дорослих – 15 леїв, повний квиток, для дітей – 5 леїв, а також у нас є всілякі групові знижки. На прохання відвідувачів, у нас є гіди кількома мовами: румунською, англійською та угорською».

    На цю зупинку я раджу вам зарезервувати щонайменше годину. Доступ до Музею Палацу трансільванських князів здійснюється через Національний центр туристичної інформації та просування Алба Юлія, розташований на західній стороні фортеці Алба Кароліна. З нагоди Національного дня на дзвіниці Коронаційного собору з Алба Юлії піднято державний прапор. У муніципалітеті сьогодні проходить програма національних святкувань у столиці Великого об’єднання. Пройшли урочисті церемонії, такі як церемонії покладання вінків, виступ Гвардії Об’єднання, а також військовий парад і вистави на площі фортеці.

    До міста Алба-Юлія можна дістатися як автомобільним, так і залізничним транспортом. Розташоване воно в південній частині Трансільванії, приблизно в 100 кілометрів на південь від Клуж-Напоки та 70 кілометрів північно-західніше міста Сібіу. Теж в місті Алба Юлія знаходиться Бібліотека Батіанеум заснована в 1798 році, яка зберігає понад 63.000 томів, 19.000 документів та понад 1000 рукописів. Серед найцінніших манускриптів -Codex Aureus, також відомий як Das Lorscher Evangeliar, найвідоміший і найважливіший середньовічний західний ілюстрований манускрипт з колекції в Румунії, якому понад 1200 років і який з минулого року внесений до списку ЮНЕСКО. До речі, всередині листопада вперше за чверть століття він був виставлений за особливих умов, в обмеженій обстановці, в Аулі Магна, на урочистому заході, організованому Бібліотекою Батьянеум, присвяченому внесенню Кодексу до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

    Твір вражає своєю увагою до деталей і способом виготовлення, кожна сторінка особливо ретельно прикрашена мініатюрами, покладеними на товстий пергамент. Рукопис було здійснено між 778 і 820 роками під час правління Карла Великого і було вивезено з Лоршського монастиря з Німеччини, щоб потім дістатися Гейдельберга, останнє місце призначення будучи бібліотека Віденського кардинала, який продав його єпископу Баттьяні. Поряд із «Codex Aureus» варто також згадати про «Codex Burgundus», другий за цінністю том у колекції бібліотеки, рукопис, датований 15 ст., написаний готичними літерами та ілюстрований серією художніх творів, які вважаються унікальними у світі, як з точки зору естетики, так і з точки зору досягнення. Іншим цінним твором, яким володіє албаюльська бібліотека, є «Давидовий псалтир з календарем», рукопис 12 століття, зроблений на тонкому пергаменті та прикрашений золотом, сріблом і кольоровими зображеннями.

  • Об’єднання Дунайських князівств

    Об’єднання Дунайських князівств

    На початку 1859 року було закладено основу нинішньої Румунії. Йде мова про подвійне обрання полковника Александру Йоана Кузи, 5 січня 1859 року в Яссах правителем Молдовського
    князівства та 24 січня того ж року в Бухаресті господарем Волощини. Таким чином він був проголошений господарем
    Об’єднаних князівств. Обранням єдиного правителя було результатом величезних зусиль, докладених щонайменше двома поколіннями еліт,
    які вирішили побудувати румунську державу за сучасним європейським зразком.

    Історик Мар’ян Строя від Інституту історії імені Ніколая Йорги Румунської академії наук пригадує найважливіші моменти того часу на міжнародному та внутрішньому планах: «Для південно-східного регіону найважливішою подією, що сильно вплинула на становище румунських князівств була Кримська війна 1853-1855 років. Ця війна розпочалася окупацією російськими військами румунської території з червня 1853 року по вересень 1854 року. Цим приводом росіяни чинили тиск на Османські ворота надавати прав християнським народам, які були під владою Османської імперії. Фактично, це був привід для їхньої експансіоністської тенденції на Центральну та Східну Європу.»

    Румунська еліта та суспільство опинилися між трьома імперіями, які не
    бажали її політичного блага: Австрією, Росією та Османською
    імперіями. Шляхом переговорів румунській
    еліті вдалося знайти між ними найвигіднішу.
    Мар’ян Строя уточнює: «Можна сказати, що в цілому, Османська імперія була більш сприйнятливою до бажань румунів та була менш консервативною порівняно з Росією. Усі спроби румунів
    щодо модернізації після 1848 року, скористалися підтримкою з боку
    Османської імперії. В той час як Росія, з іншого боку, намагалася стримати спроби реформування. Під час свого правління полковник Александру Йоан Куза намагався запобігти будь-якій небезпечній ситуації, в якій молода
    румунська держава могла б опинитися
    по відношенню з Росією».

    Росія зазнала поразки в Кримській війні1855 року, а Паризький мир від 1856 року приніс великі новини для історичної долі румунського
    простору. Мар’ян Строя уточнює: «Після 1856 року був ще один дуже важливий
    момент. Сталося так яксказав Думітру Бретяну своєму братові Йону К. Бретяну в 1849 році, а саме, що тоді коли Росія буде слабкою, румуни зможуть досягти своїх національних цілей.
    Найважливішим наслідком 1856 року було те, що з під турецько-російського
    сюзеренітету над князівствами, румунський простір перейшов під протекторат
    великих європейських держав. Раптом політична ситуація змінилася та створилися набагато
    ширші рамки для розвитку внутрішньополітичних енергій.»

    На внутрішньому плані вивільнювалась найбільша енергія. Юніоністська, проєвропейська партія була найбільш рішучою. Вона є автором визначних моментів, про які говорить Мар’ян Строя: «Найважливішим моментом для внутрішнього румунського простору були вибори Ад-Гок від 1857
    року.З цієї нагоди були висловлені точки
    політичної ідентичності румунської нації. Серед них
    дуже важливо відзначити, крім політичної автономії, нейтралітету та розподілу
    гілок влади, фундаментальну проблему іноземного князя, яка розглядається як
    необхідною умовою на
    шляху до незалежності молодої румунської держави. Це був четвертий пункт, який також був важливим: приведення до влади іноземного князя. Етап правління Александру Йоана Кузи був
    проміжним етапом на шляху румунів до здобуття національної незалежності.»

    Геополітичне та стратегічне
    міркування румунських еліт було
    простим. Знаходячись на перетині інтересів трьох імперій, Молдова та Волощина були змушені
    шукати підтримки за межами цієї зони зіткнення імперій. ЇЇ шукали та
    знайшли у Франції, чудову модель сучасних ідей, найпослідовнішого носія про універсальність людини та її прав. Сьогоднішні
    історики сходяться на думці, що Румунія є творінням Франції. Мар’ян Строя уточнює: «Франція
    зіграла вирішальну роль у створенні
    об’єднання та на шляху
    румунів до здобуття незалежності. Александру
    Йоан Куза навчався на Заході. У 1845-1846 рр. він навчався у Станісласському коледжі у столиці Франції. Його формування, як до речі всього
    пашоптистського та юніоністського руху було пов’язане із
    Заходом і, перш за все, з Францією. Румуни
    користувалися найбільшою підтримкою
    з боку французької держави, яку тоді очолював
    Наполеон III. У цьому немає жодних сумнівів.»

    Об’єднання вимагало і пожертвування, які були зроблені як елітою, так й всіма
    румунами, у залежності від власних зусиль. Але приклад дала еліта, – стверджує Мар’ян
    Строя: «Переважна більшість румунської еліти того часу була надихана ​​не матеріальною
    стороною, а надзвичайним патріотичним духом. Костаке Негрі, одного з родичів
    Кузи та посла князівства в Константинополі, поховали за кошти держави, тож
    грошей на похорон у нього не було. А коли Йон К. Бретяну виїхав до
    Дюссельдорфа, щоб переконати Кароля Гогенцоллерн-Зігмарінгена зійти на трон
    князівств, йому довелося продати два маєтки, щоб оплатити поїздку та проживання
    в німецькій резиденції Зігмарінгенів.»

    З обранням Кузи 5 та 24 січня 1859 року жителі Молдови та Волощини вирушили
    в напрямку своєї європеїзації. На роздоріжжі історії вони вміли обрати той
    шлях, який наблизив їх до тогочасних ідеалів.

  • 27 березня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – Нові обмеження, схвалені у четвер,
    на тлі зростання кількості інфікованих новим коронавірусом, набудуть чинності в
    неділю. Рішення уряду з цього приводу було опубліковано в п’ятницю ввечері в «Офіційному
    віснику», а кожен населений пункт країни має визначити рівень захворюваності,
    відповідно до якого застосовуватимуться необхідні заходи. При захворюваності Covid-19
    в понад 4 випадки на тисячу жителів у п’ятницю, суботу та неділю магазини та
    постачальники послуг працюватимуть до 18:00 години, а з 20:00 і до 5:00 ранку
    забороняється виходити з помешкання, за винятком обґрунтованих ситуацій. При
    рівні захворюваності в 7,5 випадків на
    тисячу жителів відповідні заборони діють і в робочі дні. Тим часом за даними
    оприлюдненими у суботу за останню добу в Румунії було зафіксовано майже 5900 нових
    випадків зараження коронавірусом, після проведення понад 37 тис. тестів. Від
    початку пандемії у Румунії захворіли понад 930 тис. людей, з яких більше 830
    тис. – одужали. Водночас загальна кількість смертей становить майже 23 тис. Тим
    часом кількість румунів, які були щеплені першою дозою вакцини проти нового
    кронавірусу становить майже 1 900 000, а близько половині з них була введена і повторна
    доза.




    СВЯТКУВАННЯ – Парламент Р.Молдова сьогодні вперше,
    урочистим засіданням, відзначив 103 роки з дня прийняття рішення про об’єднання
    Бессарабії з Румунією. Були запрошені президенти Національних Академій наук
    Р.Молдова та Румунії, видатні культурні діячі та депутати. 27 березня 1918 р., наприкінці
    Першої світової війни, на тлі розпаду Російської імперії, Сфатул Церій,
    законодавчий орган Бессарабії, більшістю голосів проголосував за об’єднання з
    Королівством Румунія. Це був перший акт процесу створення румунської унітарної
    національної держави, процес, який закінчився наприкінці того ж року приєднанням до Королівства Румунія Буковини (північний схід), Трансільванії (центр), Банату
    і Крішани (захід), а також Марамуреша (північ), які раніше перебували в складі
    Австро-угорської імперії. Влітку 1940 р. СРСР висунув Румунії ультиматум й
    анексував Бессарабію та північну Буковину – території, які сьогодні входять до
    складу Республіки Молдова та України.




    ЛІТНІЙ ЧАС – У Румунії у ніч з суботи проти неділі
    відбудеться перехід на літній час. 28 березня о третій годині ранку за бухарестським
    часом стрілки годинників будуть переведені на годину вперед. Це означає, що неділя
    буде найкоротшим днем у році, а різниця між офіційним часом Румунії та гринвіцьким
    часом (GMT) становитиме три години. Румунія вперше почала переводити час на
    годину вперед влітку у 1932 році. Це може бути останньою зміною часу, після
    того як у 2019 році Європарламент проголосував за припинення в країнах ЄС практики
    переведення часу на літній та зимовий. Згідно з цією пропозицією, кожна
    держава-член у 2021 році має обрати один час – зимовий (стандартний) чи літній.
    Країни, які оберуть літній час, вночі переведуть
    стрілки годинників востаннє, а ті, які віддадуть перевагу зимовому часу, здійснять
    останній перехід в останню неділю жовтня.






    ГОДИНА ЗЕМЛІ – Адміністрація Президента Румунії вирішила
    долучитися до акцій «Година Землі» і зупинить на одну годину в суботу ввечері
    внутрішнє та зовнішнє освітлення палацу Котрочень, в якому діє Адміністрація
    Президента. «Година Землі» в даний час є одним із найбільших у світі
    екологічних рухів і мобілізує мільйони людей, які на годину вимикають світло,
    щоб продемонструвати свою відданість і підтримку Планети. Акція була вперше проведена
    у 2007 році в Австралії. З тих пір до цієї ініціативи приєдналося понад 190
    держав і територій.

  • 162 роки від Об’єднання румунських князівств

    162 роки від Об’єднання румунських князівств




    У неділю румуни відзначили 162 роки з дня
    проголошення об’єднання Молдови з Волощиною, що стало першим кроком до
    створення єдиної держави Румунія, процес, що завершився у 1918 році. У
    Бухаресті та інших великих містах країни відбулися різні заходи з дотриманням протиепідемічних
    обмежень, запроваджених в контексті пандемії.


    Румунські
    культурні заклади відзначали ювілейний момент онлайн-трансляціями вистав та концертів.
    У всіх храмах Румунської Православної Церкви відбулися поминальні панахиди, а Міністерство
    оборони організувало військові церемонії біля пам’ятників, присвячених об’єднанню двох румунських князівств. У Яссах
    (на північному сході країни) та в Бухаресті, столицях двох князівств, які в
    1859 р. обрали єдиного правителя, Александра Йоана Кузу (1859 – 1866 рр.),
    відбулися кілька подій з відзначення цієї знаменної дати.


    У столиці під час урочистої військової церемонії
    було здійснено покладання квітів та вінків до статуї Александра Йона Кузи. З цієї
    нагоди глава держави Клаус Йоганніс заявив, що спадщина, залишена архітекторами
    румунського об’єднання 1859 року, заклала міцну основу, на якій має бути продовжена модернізація Румунії, а одним
    з основних напрямків є консолідація румунської освіти та забезпечення доступної
    та ефективної освіти. «Об’єднання румунських князівств під керівництвом
    Александру Йоана Кузи нагадує нам, що сила досягнення наших цілей як нації
    полягає в нашій єдності», – сказав прем’єр-міністр Флорін Кицу. «Разом ми
    отримали гарантію євроатлантичного курсу, якого Румунія тримається вже більше
    півтори десятиліття. Разом ми показали, що можемо зупинити серйозний відхід влади
    від обраного державою курсу, разом ми змогли врятувати демократію, коли
    легітимний, але свавільний уряд діяв проти інтересів власного народу. Разом ми зможемо
    захистити своє здоров’я та відновити економіку після пандемії», – написав
    прем’єр-міністр на своїй сторінці соцмережі.




    Через 162
    роки від об’єднання двох румунських
    князівств в одну державу настав час вдосконалити акт об’єднання, побудувавши гідну
    транспортну інфраструктуру в історичній Молдові,
    з метою залучення великих інвестиції, – заявив спікер Палати депутатів Людовік
    Орбан на урочистій церемонії у місті Фокшань (на сході Румунії).




    Цього року в Яссах (на північному сході країни) заходи
    з відзначення Дня об’єднання князівств відбулися без традиційного танцю-хороводу
    «Хора Унірій» та без урочистих виступів та багатолюдних церемоній. Натомість
    цього дня відбувся протест Асоціації «Разом за автомагістраль A8». Протестувальники
    вимагали виділення коштів на будівництво високошвидкісної магістралі A8: Тиргу
    Муреш-Ясси-Унгень: «Ми обрали для протесту День об’єднання, тому що дорога
    називається «Автомагістраль Об’єднання». На жаль, останні повідомлення уряду не
    є обнадійливими, вони кажуть, що не мають можливостей, що це складний проєкт,
    що не знають, чи зможуть його завершити до 2030 року. Ми хочемо користуватися
    цією трасою за своє життя. Для Молдови автомагістраль А8 являє собою майбутнє. Вона
    принесе за собою розвиток регіону, в якому ми живемо і стане нашою дорогою на Захід.»




    Заходи з нагоди святкування об’єднання румунських князівств
    пройшли і за кордоном. Посольство Румунії у Ватикані разом з Інститутом румунської мови організували в онлайн-круглий
    стіл на тему «Об’єднання румунських князівств 1859 року, як данина румунській
    культурі».

  • Національний музей Об’єднання в місті Алба Юлія

    Національний музей Об’єднання в місті Алба Юлія

    Місто Алба Юлія відоме широкому загалу і фахівцям зокрема завдяки своєму віку та історично
    значущим подіям, які відбулися у ньому. Сьогодні з
    апрошуємо вас у віртуальний тур, як Національним музеєм Об’єднання, так і по місту Алба Юлія, разом з генеральним
    директором музею Габріелем
    Тіберіу Рустою.


    Починаємо нашу уявну екскурсію фортецею Алба Юлія, яка складається
    з семи бастіонів і всі елементи укріплення пристосовані до військової техніки
    свого часу. Увійти у цитадель можна через шість воріт, що прикрашені статуями і барельєфами. Генеральний директор музею Габріель Тіберіу
    Рустою розповідає про багату
    історію місця, яка починається задовго до середньовічного періоду: У римську епоху, протягом
    певного періоду, залежно від адміністративного поділу Дакії, Апулум, стародавнє місто Алба Юлія, було столицею Римської Дакії. Тут можна побачити сліди єдиного
    римського легіону, що залишився в період римського панування в Дакії, ХІІІ-го Легіону Gemina, який
    побудував тут римську фортецю 106-го року, на
    якій потім була побудована середньовічна фортеця. Починаючи від XII століття місто стало найбагатшим в Дакії, оскільки тут
    були зібрані найважливіші для Риму багатства Дакії. До речі, в середині ІІІ
    століття з’являється напис, який надає місту Апулум епітет Крисополіса -
    Золотого міста саме через багатство, яке існувало тут. Це ще один мотив для
    любителів римських артефактів відвідати Алба Юлію.


    Частина фортеці була відновлена
    стверджує Габріель Рустою, генеральний директор
    Національного музею Об’єднання: У нас є ворота Principalis Dextra, які можна
    побачити. У нас є частина Via Principalis та частина Principia Castrum,
    відреставрована та доступна для всіх туристів. Звичайно, в нашому музеї
    збереглися найважливіші римські артефакти з Апулума, але і з Дакії. У Середньовіччі протягом
    короткого часу Алба Юлія була столицею Воєводства Трансільванії, а потім
    Князівства Трансільванії. В місті Алба Юлії можна побачити Римо-католицький кафедральний собор Святого
    Михайла. Це найбільш представницький
    пам’ятник середньовічної архітектури в Трансільванії. Тут можна побачити і
    найстаріший в Румунії скульптурний елемент в романському стилі,
    найстарішу в Румунії будівлю в стилі ренесанс. Фактично собор являє собою
    повний курс середньовічної архітектури в Трансільванії. Тут можна побачити
    різні елементи від романського стилю до бароко. Усередині собору знаходяться
    могили трансільванських князів.


    Алба Юлія є душевним містом всіх
    румунів, місцем де почалася новітня історія Румунії, – стверджує Габріель Рустою, генеральний директор Національного музею Об’єднання: Тут 1 грудня 1918 року, представники всіх населених
    пунктів Трансільванії вирішили об’єднатися з Королівством Румунії. Зал Об’єднання – важлива частина нашого музею. Тут ви
    можете побачити низку предметів та артефактів, які визначили процес 1 грудня
    1918 року. Крім залу Об’єднання, ми також маємо
    історичну споруду національного значення. Йде мова про споруду Бабілон, колишній
    гарнізонний будинок австрійської армії у місті Алба Юлія, який тепер містить
    Історичний музей, де виставлені предмети з найдавніших часів до Другої
    світової війни. У нас є окремі унікальні артефакти та предмети з Румунії чи з всього світу. Окрім цієї будівлі, у нас ще є простір, присвячений сакральному мистецтву, Museikon. Це унікальний музей Румунії як завдяки представлених експонатів, так
    і завдяки їхнього розміщення. У нас є рідкісні та унікальні ікони та старі
    книги. З виставлених книг, лише кілька примірників
    можна знайти у світі. Сама будівля також є музеєм, оскільки це найстаріша військова лікарня Румунії, під якою знаходиться будівля періоду князівства. Тоді
    Алба Юлія була столицею Трансільванії, а принципи Трансільванії були
    впливовими політиками цієї частини Європи. Наприклад, принц Трансільванії Стефан Баторій був обраний королем
    Польщі. Також війська Габріеля Бетлена рушили до Відня або війська Георге Ракоцці
    II дійшли до Польщі.


    Музей налічує близько 200.000 експонатів, а його
    бібліотека вміщує близько 70.000 томів, стверджує Габріель Рустою, генеральний директор
    Національного музею Об’єднання в місті Алба Юлія: Крім того, у
    наших просторах влаштовані низка виставок, які ілюструють історію Румунії за
    допомогою археологічних творів. Також організуємо тимчасові виставки, присвячені
    Великому Об’єднанню. Всі інформації подаємо румунською та англійською мовами, і маємо спеціальні
    гіди для музею та фортеці, які розмовляють англійською та французькою мовами. Вже
    кілька років від коли у нас працює соціолог і вже восьмий рік, коли ми
    проводимо соціологічні дослідження. Ми зібрали реакції всіх туристів, як
    румунських, так і іноземних. Результати соціологічних досліджень показують переважно
    позитивні відгуки. Також у нас є сторінка у Facebook, де ми отримуємо оцінки від
    туристів, які є дуже добрі.


    Оскільки ви не можете відвідувати в ці часи музей, тоді музей
    приходить до вас за допомогою мобільного додатку. Національний музей Об’єднання в місті Алба
    Юлія та міський університет подали інформацію для мобільного додатку про
    трансільванську культуру. Йде мова про роботи з музейної галереї, репрезентативні
    для культури Трансільванії. Cultura Transilvanica архівує 3D-моделі знакових
    творів мистецтва, знайдені в найбільш репрезентативних музейних колекціях
    Трансільванії. Кожен артефакт містить короткий опис його витоків, що дозволяє
    дізнатися більше про культурні скарби Трансільванії. Одночасно, ви можете
    ознайомитись з Інтернет-каталогом бібліотеки Національного музею Об’єднання в Альба
    Юлії. Більше того, зі сторінки Національного музею Об’єднання, ви можете перейти до іншого проекту ARHEO 3D. Тут ви побачите багато експонатів
    передісторії, дакійської епохи, середньовічного періоду та сучасної епохи в 3D,
    а також короткий їх опис.

  • Юліу Госсу

    Юліу Госсу

    1 грудня 1918 р. Трансільванія
    об’єдналась з Румунією, і таким чином, були закладені основи Великої Румунії. На Національній
    Асамблеї в Алба-Юлії тисячі румунів затвердили акт об’єднання з Королівством
    Румунії, який був наслідком
    бачення як еліт, так і нижчих класів. Одним з представників
    цих еліт був греко-католицький єпископ Юліу Госсу, мученик за віру.


    Юліу Госсу народився 30 січня 1885 року в повіті Клуж як син греко-католицького
    священика. Він вивчав теологію в римо-католицькій середній школі в Тиргу- Муреші, сьогодні в центральній Румунії та умісті Блаж, на заході Румунії. У 1904 р. він розпочав свої університетські теологічні студії у Коледжі поширення віри в Римі, а в 1906 р. отримав звання доктора філософії,
    після чого в 1910 році – доктора теології. Того ж 1910 року висвячений у священики. З 1910 по 1918 роки, до і після кінця Першої світової війни, Госсу працював у єпископстві міста Лугож, архивістом, бібліотекарем, вікарієм та
    секретарем єпископа Васіле Госсу,
    його дядька.
    Юліу Госсу зголосився
    військовим священиком волонтером за духовну допомогу, як
    молодший лейтенант в
    австро-угорській армії. У 1918 році був призначений греко-католицьким єпископом
    міста Герла, після
    смерті свого дядька.


    1918 рік був астральним для
    трансільванських румунів. Наприкінці війни вони вирішили об’єднатися з
    Румунією, і Юліу Госсу
    був тим, хто зачитав
    1 грудня 1918 р.з уповноваження Великої Румунської національної ради, людям, що зібрались в Алба- Юлії, проголошення об’єднання Трансільванії з Королівством
    Румунії. Разом з
    православним єпископом Мироном Кристя та двома чільними трансільванськими представниками Александром Вайдою-Воєводом та Васіле Голдішем, вони понесли в Бухарест Декларацію про Об’єднання
    в Алба- Юлії, щоб передати її румунському королю Фердинанду I. В архіві
    Центру усної історії Румунського товариства радіомовлення є запис, який має велику цінність, що
    свідчить про значення того року, що вважається роком нового початку, після великої війни 1914-1918
    років.


    Це голос греко-католицького єпископа Юліу Госсу. Цінність цього документа
    полягає насамперед у тому, що він зберігає голос Юліу Госсу. По-друге, документ виокремлює політичні, економічні, соціальні та
    громадянські прагнення румунів того часу. Запис було здійснено в підпіллі в 1969 році, за рік до
    смерті видатної людини румунської нації та
    греко-католицької церкви. Релігійний вимір був для єпископа Госсу найважливішим внеском у великий акт. Але слова Юліу Госсу також мали реалістичний вимір,
    стосовно бажань усіх, хто вірив у створення Великої Румунії: Брати мої! Настав час великих звершень, коли
    Бог говорить через свій віруючий народ про істину, якої прагнув протягом
    багатьох століть. Сьогодні, через наше рішення здійснюється Велика
    Румунія, одна, неподільна, і всі ми одноголосно заявляємо, що назавжди
    об’єднуємось з матір’ю- батьківщиною, Румунією!Національні Збори всіх румунів з Трансільванії, Банату та
    Угорської країни, яких представляють їх законні представники тут у
    Алба-Юлії, 1 грудня 1918,
    утверджують об’єднання тих румунів та всіх територій, заселених ними, з
    Румунією. Національні Збори проголошують, насамперед, невід’ємне право
    румунської нації на весь Банат, між річками Муреш, Тисою і Дунаєм. Національні
    Збори надають вищезгаданим територіям тимчасову автономію, до засідання
    Установчих зборів, що будуть обрані на основі загального рівного і прямого
    виборчого права при таємному голосуванні. У зв’язку з цим, як основні принципи
    формування нової румунської держави, Національні Збори проголошують наступне:
    повну національну свободу для всіх співіснуючих націй, кожна з них буде мати
    право на освіту рідною мовою, своїх представників в адміністрації та
    юстиції. Кожен співіснуючий народ отримає право на представництво у
    законодавчому органі і уряді країни, в залежності від кількості населення.
    Надаватимуться рівні права і повна свобода для всіх релігійних конфесій в
    державі. Реалізація досконалої демократичної системи в усіх сферах суспільного
    життя, загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні
    для обох статей від 21 року, для представлення у селах, повітах і парламенті.
    Повна свобода преси, зборів і об’єднань, вільна пропаганда всієї людської
    думки, радикальна земельна реформа. Це дозволить селянам мати землю, щонайменше
    для власного прожитку, і обробляти землю з сім’єю. Керівним принципом цієї
    аграрної політики є з одного боку соціальне нівелювання, а з іншого підвищення
    виробництва. Промисловим робітникам буде забезпечено ті самі права і переваги,
    як і в найбільш розвинених промислових країнах Заходу.


    У Великій
    Румунії єпископ Госсу займав посаду правового сенатора, де він часто виступав
    проти ревізіонізму. І коли Угорщина анексувала Північну Трансільванію, в серпні
    1940 року, Госсу залишився в Клужі,
    місті, що знаходилось під угорським контролем, щоб бути зі своїми віруючими.
    Комуністичний режим, встановлений 6 березня 1945 року, став початком руйнування
    румунської демократії. Юліу Госсу був заарештований у 1948 році, а після ліквідації
    греко-католицької церкви був змушений жити
    в монастирі Келдерушань, що на північному сході Бухареста. Після відмови перейти
    до православ’я, у 1950 році, його відправили до в’язниці в місто Сігет.
    Звільнений у 1956 році, він був змушений жити в монастирі Келдерушань, де він
    помер 1970 року. У 1969 році, за рік до
    смерті, його призначено Папою Павлом VI кардиналом, а в 2019 році Папа Франциск
    беатифікував його разом із 6-ма греко-католицькими священиками.

  • Румуни святкують Об’єднання князівств

    Румуни святкують Об’єднання князівств

    Щороку 24 січня румуни в країні, а
    також ті, що знаходяться поза її межами, відзначають Об’єднання Румунських князівств. У 2020
    році минув
    161 рік від цієї події, яка передувала створенню унітарної національної
    держави, відзначеної в ці дні низкою культурних та релігійних подій. У
    Національному історичному музеї можна відвідати мікровиставку «Маленькі знаки
    великих побажань. Символіка Об’єднання князівств у філателії та нумізматиці». Серед експонатів – лист
    з поштовою маркою Об’єднані князівства 1862 року, поштова марка з зображенням
    правителя Александру Іоана Кузи 1865 року, або дві монети від 1864 р. з написом ОБ’ЄДНАНІ КНЯЗІВСТВА.


    Національний музей Котрочень також буде відкритий 24 січня. У апартаментах, зайнятих правителем, можна
    милуватися особистими предметами, які належали родині Куза, оригінальні
    документи, а також парадний меч, отриманий у подарунок від сербського князя
    Михайла Обреновича. 24 січня 1859 року Александру Іоан Куза – обраний за тиждень до цього правителем Молдови -
    був одноголосно обраний членами Виборчої
    асамблеї в Бухаресті господарем Волощини і проголошений правителем Об’єднаних
    князівств. Таким чином, було підписано де факто
    об’єднання двох
    князівств.
    Через три роки, 24 січня 1862 року, за рішучої підтримки французького
    імператора Наполеона III, Об’єднання було міжнародно визнано, а держава отримала назву Румунія.


    Семирічне правління Александру Іоана Кузи під час якого
    було проведено радикальні реформи, заклало інституційні основи сучасної Румунії.
    Були прийняті цивільний і кримінальний кодекси, обидва за французькою моделлю, було створено національну армію,
    початкова освіта стала обов’язковою і були створені перші університети – в 1860
    році в Ясах,
    який сьогодні носить ім’я Кузи, і, чотири роки по тому у Бухаресті. Завдяки аграрній реформі майже півмільйона
    селянських родин стали власниками землі, отриманої після секуляризації монастирських
    маєтків. Обожнений селянами, але якого не любили політичні партіями, через його авторитарні
    відхилення,правитель був змушений зректися і піти на заслання в 1866 році. Його змінив майбутній
    король Кароль I, німецької короліської
    родини
    Гогенцоллерн-Зігмарінген.


    Його тривале правління принесло Румунії державну
    незалежність від
    Османської імперії та повернення Добруджі (південний схід) після
    російсько-румунсько-турецької війни 1877 р. У 1918 р. під час
    правління короля Фердинанда, названого УНІФІКАТОРОМ процес утворення національної
    держави був завершений об’єднанням з Батьківщиною історичних провінцій з переважно
    румунським населенням, які до цього перебували під
    окупацією сусідніх багатонаціональних імперій – Трансільванія (центр), Банат,
    Кришана, Марамуреш (захід), Буковина (північний схід) ) та Бессарабія (схід).

  • 23 січня 2020 року

    УКРАЇНА
    – Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску у
    четвер провів зустріч з Послом України в Румунії Олександром Баньковим. Згідно
    із заявою МЗС румунська сторона наголосила на особливій увазі, яку вона
    приділяє забезпеченню прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні,
    відповідно до міжнародних норм та стандартів. Бухарест висловив стурбованість
    тим, що прийнятий 16 січня новий закон про середню освіту може мати негативні
    наслідки для освіти рідною мовою представників румунської меншини в Україні, а
    також зацікавленість румунської сторони щодо активізації діалогу з українською
    стороною. Міністерство закордонних справ попросило роз’яснити посилання на
    Румунію у нещодавньому публічному виступі Президента України Володимира
    Зеленського, висловивши своє здивування та наголосивши на необхідності
    правильного розуміння історії. У середу в своєму виступі до Дня Соборності
    України Володимир Зеленський заявив, серед іншого, що у 1918 році «більшість
    території Галичини зайняли польські війська, північну Буковину – румуни, а
    Закарпаття відійшло до Чехословаччини».




    ГОЛОКОСТ
    – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні, в Єрусалимі, бере участь у П’ятому
    Всесвітньому форумі пам’яті, присвяченому 75-й річниці звільнення в’язнів нацистського
    концтабору Аушвіц під назвою «Пам’ятаючи про Голокост,
    борючись із антисемітизмом». Це найбільша публічна подія, яку коли-небудь
    влаштовував музей Голокосту Яд Вашем. Раніше президент Йоганніс запевнив свого
    ізраїльського колегу Реувена Рівліна, що Румунія продовжить зусилля зі
    збереження пам’яті про Голокост, боротьбу з антисемітизмом та запобігання дискримінації і будь-яких форм
    насильства. Берегиня Румунської Корони, Кронпринцеса Маргарета у четвер
    надіслала президенту Ізраїлю листа, в якому нагадала про внесок румунської
    королівської родини у викорінення антисемітизму, расизму та ксенофобії. «Королева-мати
    Елена, «Праведниця народів світу» та король Міхай І-й, протягом усього свого
    життя виступали проти антисемітизму, расизму та ксенофобії», – йдеться у листі.
    Принцеса Маргарета та принц Раду стали першими членами румунської королівської родини,
    які відвідали Державу Ізраїль у квітні 2014 року. Представляючи короля Михая I-го, королівське подружжя відвідало Яд Вашем, вшанувало пам’ять королеви Елени
    хвилиною мовчання біля каменю на якому вигравірувано її ім’я та запалили
    полум’я вічності у Залі пам’яті, – зазначається в листі Берегині Румунської
    Корони, Кронпринцеси Маргарети.




    ЮСТИЦІЯ
    – Міністр юстиції Румунії Кетелін Предою перебуває з робочим візитом у Загребі,
    Хорватія, для участі у дводенному неофіційному засіданні Ради міністрів юстиції
    та внутрішніх справ країн ЄС. Це перше засідання Ради на рівні міністрів від
    перейняття Хорватією головування в Раді Європейського Союзу. У рамках розділу,
    присвяченого правосуддю міністри обговорять прогрес щодо стратегічних
    орієнтирів у сфері свободи, безпеки та правосуддя, судової освіти та значення
    судових мереж у цивільній та комерційній сферах. Як повідомляє прес-служба Міністерства
    юстиції Румунії дискусії спрямовані на поглиблення співпраці в цивільних і
    кримінальних справах, захисті кордонів, модернізації та оцифровування судових
    систем та адаптації до впливу штучного інтелекту.




    КОРУПЦІЯ
    – У понад двох третинах країн світу антикорупційні зусилля уповільнились або
    навіть зробили кроки назад у 2019 році, в тому числі в багатьох найрозвиненіших
    економіках світу. Це один з головних висновків Індексу сприйняття корупції у
    світі, опублікованому сьогодні Міжнародною організацією Transparency International.
    Хоча певний прогрес досягнуто, більшість держав не в змозі ефективно боротися з
    корупцією в державному секторі, зазначається у документі. Тільки 59 держав із 180
    набрали бали вище середнього. Румунія у цьому списку залишається серед останніх,
    значно нижче середнього показника на
    рівні Європейського Союзу, набравши 44 бали зі 100 можливих, і разом з Угорщиною
    посідає передостаннє місце серед країн ЄС, на один бал випереджаючи Болгарією.
    Порівняно з 2018 роком, Румунія опустилася на три бали, перебуваючи на рівні
    2012 року, зазначається в документі, опублікованому Transparency International.




    РІЧНИЦЯ – Чимало культурних заходів та релігійних подій, присвячених 161-й
    річниці Об’єднання Румунських князівств (24 січня 1859 р.), проходить у ці дні
    в Румунії та за її межами. Сьогодні Патріарх Румунської Православної Церкви
    Даниїл відслужив службу Те Деум, присвячену цій події, а до пам’ятника
    господаря Александра Йоана Кузи, який відіграв ключову роль в об’єднанні двох
    історичних румунських провінцій, було покладено вінки. З цієї нагоди відбулася наукова
    сесія на тему «Об’єднання румунських князівств: досягнення, визнання та
    переваги», організована Румунською Академією у співпраці з Румунським Патріархатом.

  • Об’єднання Трансільванії з Румунією

    Об’єднання Трансільванії з Румунією

    1 грудня 1918 р. Національну асамблею
    румунів із Трансільванії було викликано в Алба- Юлію, місто, в якому були страчені через
    колесування Хорія та Клошка, два із трьох лідерів селянського повстання
    1784-1785 років. Велика Румунська національна рада, представницький орган із
    роллю законодавчої влади, скликала 1228 делегатів у місто, що стало символом укладення
    резолюції про приєднання
    до Королівства Румунії. Утворена з 8-ми єпископів,
    включаючи греко-католика Іуліу Хоссу та православного Мирона Крістя, та 200 членів з
    усіх соціальних верств, Велика національна рада взяла на себе місію консультувати
    румунів щодо їхнього майбутнього шляхом голосування. Разом з Румунською національною радою, яка
    взяла на себе виконавчу функцію, до складу якої входило 6 членів Румунської національної партії та 6 членів
    Соціал-демократичної партії, Велика національна рада вирішила, що новий початок
    можна поставити лише на основі загального голосування, голосування, за яке
    румунські партії та національні організації Трансільванії виступали
    з 1881 року.


    Труднощі в організації таких виборів
    були величезними. Перша світова війна з її великимиматеріальними та
    людськими
    втратми щойно
    закінчилася. Трансільванія була провінцією без держави. Угорська Корона перебувала в стані
    розпуску, в заблокованому
    стані, вона не могла реагувати. Авторитет угорської держави,
    представлений
    правовою системою, парламентом, урядом, магістратами, армією та державними
    службовцями, усіма, хто забезпечував громадський порядок і суверенітет Великої
    Угорщини, вже не існувало. В Австро-Угорщині перші вибори на основі загального
    виборчого права відбулися в 1907 році, але лише в австрійській частині імперії.
    За рік до цього, 1906 року, за часів імператора Франца Йосифа, було прийнято
    новий виборчий закон, згідно з яким всі чоловіки старше 24 років, незалежно від
    багатства та соціального походження, мали право голосу. Оскільки Трансільванія
    та Банат були в угорській частині імперії, румуни не могли скористатися
    реформою загального голосування, крім румунів Буковини,що була в складі
    Австрії. У 1907 році п’ять румунських депутатів із Буковини
    пішли до Віденського парламенту, стільки ж депутатів направили до віденського
    парламенту на виборах 1911 року, останніх перед Великою війною.


    У заплутаній ситуації кінця 1918 р.,румуни відреагували на основі принципів самоврядування. Але акція була і
    політичною. Румуни, які займалися політикою в той час у двох партіях з відносно
    рівною вагою представлення в Будапештському парламенті, Румунській національній партії
    та румунській секції Соціал-демократичної партії Угорщини, організували цей
    виборчий процес. Даніель Барбу – історик та професор факультету політичних наук
    Бухарестського університету. Він описав те, що назвав єдиним виборчим процесом
    у сучасну епоху, неорганізованим урядом чи державним органом, організованим
    громадянським суспільством: Дані
    мікроісторії, які ми маємо стосовно вибору делегатів у кожній місцевості,
    показують, що використовувались різні римські процедури, а саме акламація. Як
    правило, двоє-троє лдей із села, тобто священик, землевласник, якщо він був румуном, нотаріус,
    вчитель чи багатіший селянин тощо, були через акламацією та консенсус, наділені авторитетом, що
    представляли всю місцеву громаду».


    Голосування, яке направило 1228
    делегатів в Алба-
    Юлію, щоб прийняти рішення про об’єднання Трансільванії з Румунією, було б, за сьогоднішніми стандартами, менш демократичною процедурою. Але часи були
    неспокійними, кінець Першої світової війни вибрав на
    поверхню очікування та реакції
    придушені в попередні
    роки. Даніель Барбу каже, що на зустріч між демократією та універсальним
    голосуванням слід
    дивитися очима тих, хто був сучасником більшовицьких революцій та анархії, що виникла після 4 років кривавої війни: «Були учасники Асамблеї в Алба-Юлії принаймні ті, хто підготували резолюцію та запропонували її широкій акламації демократами? Очевидно вони були румунські патріоти. Були люди,
    які мали тривалий парламентський досвід, володіли політичною наукою та практикою. Я здогадуюсь, що
    вони не були демократами, що буде доведено в найближчі місяці. Що сталося 6 грудня? Румунська армія окупує
    Трансільванію. Вона була дуже рішучою щодо встановлення кордонів, і, перш за все, відновила
    мир у країні. У нас є дуже чіткі свідчення, Іон Лепедату говорить у своїх спогадах, на
    сторінках журналів, написаних у ті часи, де він писав, що села
    рухаються. Коли ми говоримо про радянську комуну, ми думаємо лише про
    Будапешт та Угорщину за Тисою. Але всю Європу, включаючи Англію, охопив
    революційний трепет. Протягом багатьох місяців такі міста, як Турін, Мюнхен, Берлін, були
    керовані під червоним прапором військових та робітничих об’єднань.
    Подібні речі почали відбуватися і в Трансільванії».


    Голосування за об’єднання
    Трансільванії з Румунією було масштабним процесом, який тривав майже місяць, після закінчення якого
    було зрозуміле бажання до нового початку. Це зусилля
    великої людської спільноти було організовано без
    установ та без допомоги, лише на основі волі до встановлення миру та нової державної приналежності. 1 грудня 1918 року в Алба-Юлії був центр ідеї румунізму в Трансільванії. Кінець того року був славним, це був кінець
    епохи, але це також початок іншої, в якій люди будували свої сподівання.

  • Сакси та Велика Румунія

    Сакси та Велика Румунія

    1 грудня 1918 р. румуни в Трансільванії проголосили об’єднання з Королівством Румунії. Неясна і постійно змінююча ситуація восени 1918 р., наприкінці Першої світової війни, призвела до того, що наміри і дії осіб і громад були невизначеними. Австро-Угорщина пішла на розпад, а її народи прагнули до формування національних держав. Меншини Трансільванії не були дуже рішучими в цьому напрямку, німецька або сакська меншина повинна була боротися зі своїми власними забобонами і невизначеністю майбутнього. Але резолюція румунів від 1 грудня 1918 року стала моментом, який змусив саксів сформулювати свою точку зору. І вона була висловлена 8 січня 1919 року в місті Медіаш, коли Центральний сакський комітет, що складався з 138 делегатів, визнав об’єднання Трансільванії з Румунією.

    Історик Васіле Чобану з Інституту соціальних і людських досліджень в Сібіу розповів нам про історію сакської декларації, від якої минуло 100 років: «Трансильванські сакси, які жили разом з румунами в селах і містах, знали про підготовку до зборів у Алба-Юлія, вони знали про політичні перетворення, які готувалися. У жовтні 1918 року, коли почався розпад Австро-Угорської імперії, ставлення їхніх представників було сприятливим для збереження цілісності угорської держави. У парламенті в Будапешті 23 жовтня 1918 р. виступив з декларацією депутат Рудольф Брандш, потім було рішення Сакської національної ради, яке відбулося в Сібіу 29 жовтня 1918 року, в якому ця організація також виступила на користь збереження цілісності угорської держави. У листопаді 1918 р., коли події розгортаються на користь бажання румунів, представники саксів, що зібрались в Сібіу в рамках Сакської національної ради, а також в Будапешті, сакські депутати в угорському парламенті, вступили в контакт з представниками румунів. У Будапешті створюється Румунська Центральна національна рада представлена Іоаном Ердеєм, яка обговорює з представниками саксів у Будапешті своє ставлення до рішення, яке румуни повинні були прийняти в Алба-Юлія. Крім того, Національна сакська рада обговорила питання з Національною радою в Сібіу, яку очолив Андрей Берсяну, і дізналася про рішення румунів приєднатися до Румунії.»

    Рішення румунів від 1 грудня 1918 року, безумовно, стало моментом, коли сакси зрозуміли, що існує лише одна можливість – прийняття нової румунської держави. Васіле Чобану: «Навіть якщо продовжилися дискусії з представниками нового угорського уряду Каролі, сакси вирішили мати рівновіддалене ставлення до румунів і угорців, констатувати спочатку, яким буде рішення румунів. Коли вони констатували, що рішення більшості румунського населення було ясним, після 1 грудня сакси вирішили підтримати рішення про об’єднання Трансільванії з Румунією. Рішення не було прийнято легко, тому що сакси, упродовж 800 років від їх приходу до Трансільванії на заклик угорських королів, були частиною угорської держави. За цих обставин їм було важко змінити панування, під яким вони жили. З іншого боку, з угорським правлінням існували цілком дружні стосунки, оскільки угорці прагнули наближення саксів, щоб створити важливу політичну силу в Трансільванії. 1 грудня 1918 року представників саксів у Алба-Юлія не було. Був лише представник сакської преси, адвокат, який передав досить об’єктивний репортаж, опублікований у головній щоденній газеті Siebenbürgisch-Deutsches Tageblatt 3 грудня 1918 року, а також у інших сакських газетах».

    Ми запитали Васіле Чобану, якщо на зібранні саксів у місті Медіаш не було інших точок зору, окрім погодження об’єднання Трансільванії з Румунією: «Спочатку в резолюції, підготовленій групою представників саксів було запропоновано прийняти об’єднання Трансільванії з Румунією. Але була і контрпропозиція, підтримана кількома голосами. Є звіт про зустріч від 8 січня 1919 року, з якого ми дізнаємося про цю контрпропозицію. Вона підтримувала очікування положень мирної конференції щодо статусу Трансільванії. Не були найкращі думки про ситуацію в Румунії, конкретні посилання про існування великих маєтків і про селянство, що повстало в 1907 році, 10-12 років тому. Контрпропозиція вимагала дотодішнього статусу Трансільванії, щоб вона залишилась частиною Угорщини, але вона була відхилена, їх прихильників, приблизно 4-5 із 138, було переконано, що їхнє рішення не може бути прийняте. Чому треба було їх переконувати? Оскільки збори хотіли одноголосно проголосувати за резолюцію, і ця резолюція є тією, яку ми знаємо, яка підтримує об’єднання Трансільванії з Румунією, без будь-яких інших умов. Насправді, представники саксів намагалися отримати певні запевнення від представників румунів, що вони матимуть певні права в майбутній румунській державі. Вони були засновані, про це йдеться у тексті їхньої декларації, на уточненнях, зроблених в резолюції Румунських національних зборів в Алба-Юлія, яка в третьому пункті прямо посилається на права, які національні меншини матимуть у майбутній румунській державі.

    Сторіччя сакських зборів у місті Медіаш означало, що Румунія скористалася лояльність сильної меншини. Це була лояльність, яка в ті небезпечні часи багато означала.

  • 160 років з дня Об’єднання румунських князівств

    160 років з дня Об’єднання румунських князівств




    Об’єднання Молдови з Волощиною, 24 січня 1859 року,
    відбулося під
    знаком волі народу, але особливо міжнародної кон’юнктури. Румунський національний
    проект не можна розглядати поза межами переосмислення Європи.

    Одним з
    пояснень є зосередження європейських держав, а особливо Франції та
    Німеччини, на Дунаї, великої загальноєвропейської ріки. Річкова
    магістраль Європи
    із Заходу на Схід буланими переоцінена. Дунай повинен був бути рікою
    європейської цивілізації, де демократія, свобода і емансипація націй на старому
    континенті панували
    над східним деспотизмом. Наслідком наступу Заходу заради
    визволення Дунаю
    було об’єднання
    1859 року і створення Румунії.




    Але об’єднання Молдовита Волощини, особливо майбутній проект організації румунської держави,було результатом інтенсивних
    розбіжностей. Історики довели, що акт від 24 січня 1859 року був важким, із постійними
    дилемами щодо ідентичності аж до міжвоєнного періоду.
    Історик Адріан Чофлинке стверджує, що наприкінці 1850-х років зустрілися дві основні
    суспільні ідеї: «Напередодні 1859 року відбулося зближення двох дебатних тем: тема модернізації та тема
    об’єднання, які
    до революції 1848 року, обговорювалися незалежно одна від іншої. До 1859 року,
    об’єднання означало
    не обов’язково
    модернізацію, а модернізація не передбачала автоматично й об’єднання. Після фіаско Революції 1848 року, революційні енергії були реінвестовані в такий політичний проект як об’єднання, підпорядкувавши йому модернізаційний проект. Цей
    національний проект вимагав, щоб політична та національна єдність були
    конгруентними. Об’єднання розглядалося як панацея від усіх проблем румунського
    суспільства. Ця відчайдушна і негабаритна інвестиція пояснює успіх цього проекту у тому періоді, але майбутнє розчарування та об’єднання не призвели автоматично до поліпшення внутрішньої ситуації».




    Деякі історики вважають, що царська експансія до
    Південно-східної Європи, а також анексія Молдови між Прутом і Дністром Росією в 1812 році,
    були факторами, які змусили молдовські еліти все більш замислюватися про об’єднання з
    Волощиною. Історик
    Андрій Кушко з Кишинівського державного університету є одним з тих, хто не виключає
    такої можливості: «Альтернативи були численними.Те, що відбувалося, було лише
    однією з можливих альтернатив. Чи можна спекулювати, враховуючи ті альтернативи? Що сталося би, якщо росіяни анексували би всю Молдову? Малоймовірно, щоб росіяни зупинилися на
    Дністрі, то була межа, яку вони вже досягли в 1792 році. Ця версія подій
    створила дилему для еліт, менше для населення тієї території. Починаючи з 1812
    року, решти території Молдови йшло в напрямок до об’єднання з
    Волощиною, на противагу Росії. Так чи
    інакше, анексія 1812 року прискорила об’єднання князівств Волощини та
    Молдови, і з
    цієї точки зору ми маємо позитивний наслідок. Але що стосується
    бессарабців, то ця
    версія розгортання подій створила нові ускладнення».






    Як мала бути організована майбутня держава? Чи то мало
    бути централістична
    структура, за французькою моделлю, або
    федеральна чи конфедеративна, за німецькою моделлю? Ці питання турбували
    тих, хто хотів
    об’єднання,з обох боків ріки Мілков і, нарешті, переміг централізм. Адріан Чофлинке: «Після 1859 року у
    створені нового
    державного устрою, був зроблений політико-адміністративний вибір для радикалістської
    централістської формули. З культурної точки зору, був обраний
    варіант ідентичної уніформізації. Але централізм не був
    єдиною організаційною формулою на початку XIX століття. Сепаратисти хотіли конфедерацію, тобто державну
    модель, яка поважає регіональні ідентичності та інтереси. Цікавим є, щоб конфедеративні проекти були
    розроблені на першому етапі, особливо в революційних середовищах, що стали пізніше прихильниками
    об’єднання.
    Федералізм був спробою вивести східноєвропейські національні
    ідентичності з-під контролю імперій і організувати їх як
    нові політичні формули. До 1859 року,кілька важливих авторів так званих
    політограм, більшість з них уніоністи, висували аргументи на користь
    адміністративної децентралізації. Я хочу згадати тут про Міхаїла Когилнічану, Ніколая Суцу, Йона Геліаде Редулеску, Костянтина Геракліде і особливо Василя Боєреску.»




    Ті два табори, прихильники
    об’єднання і
    федералісти, яких називали сепаратистами, мали сильні аргументи на цю
    тему. У той
    час як, прихильники об’єднання вважали, що об’єднання надало би узгодженості і сили майбутній державі,
    федералісти вважали, що влада полягає в децентралізації, що представляє
    рівність між двома князівствами, Молдовою і Волощиною, які сформували би державу. Адріан Чофлинке: «Два князівства вже пройшли, кожний
    по своєму, крізь процес
    централізації, який завершився Органічними регламентами 1831-32 рр. У момент об’єднання, з політичним та
    адміністративним досвідом, єдиною практикою з певною традицією був централізм. Тема модернізації привела
    до того, що новостворена громада була би задумана на тлі відсутності глибоких політичних дебат про внутрішню організацію
    держави. По-третє, йдеться про закордонні загрози. Найважливіші заходи централізації
    під час правління Александра Іоана Кузи накладаються на тих, які стосуються міжнародного
    визнання об’єднання».




    5 і 24 січня 1859 року, в Яссах і Бухаресті, Александру Іоан Куза був обраний правителем
    Молдови і
    Волощини. Це
    було початком того, що можна побачити сьогодні.

  • 24 січня 2019 року

    РОКОВИНИ
    – У Румунії сьогодні відбулися релігійні та військові церемонії, а також
    культурні заходи, з нагоди 160-річчя Об’єднання румунських князівств. У 1859 році
    Александру Йоан Куза був обраний правителем Молдови, а потім Волощини, а цей момент
    вважається засновницьким актом сучасної Румунії. У головному соборі РПЦ
    помолилися за упокій душі тих, хто здійснив Об’єднання двох історичних
    румунських провінцій в 1859 році, а також були покладені вінки до погруддя Александра
    Йоана Кузи. У Патріаршому палаці відбулася наукова конференція, на якій президент
    Клаус Йоханніс сказав, що в 1859 році румунські князівства прийняли європейські
    цінності і почали комплексний процес модернізації та зміцнення влади. «У 2019
    році доля Румунії більше не може бути відокремлена від ЄС, що є проектом миру,
    процвітання, безпеки, справедливості та згуртованості на благо своїх громадян. Через
    160 років румуни наближаються до основних гуманістичних цінностей Європи шляхом
    посилення правової держави, забезпечення демократії і людської гідності, свободи
    і рівності», – сказав президент. У своєму посланні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
    сказала, що відзначення Об’єднання двох князівств не тільки в країні, а й в Брюсселі, з
    огляду на те, що Румунія головує в Раді ЄС, є підтвердженням того, що румунський
    народ завжди мав силу і мудрість обрати правильний шлях. Урочисті заходи відбулися й в Яссах, найбільшому місті на сході Румунії, яке у
    середу було оголошене історичною столицею країни, а також в інших містах в
    Румунії та в столиці Республіки Молдова – Кишиневі.




    ГОЛОВУВАННЯ
    В ЄС
    – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у четвер у Брюсселі на
    пленарному засіданні Європейського економічного і соціального комітету представила
    пріоритети головування Румунії в Раді ЄС. Сильний та згуртований Євросоюз, – такою
    є відповідь румунського головування перед європейськими громадянами під гаслом «Згуртованість, як спільна європейська
    цінність», проявлена у всіх її вимірах, політичному, економічному,
    територіальному та соціальному, – заявила глава румунського уряду. За її
    словами, політика згуртування та спільна сільськогосподарська політика повинні
    залишатися основними інвестиційними політиками Євросоюзу. Віоріка Денчіле
    заявила, що Румунія зосередить свої зусилля на підвищенні
    конкурентоспроможності та сприянні модернізації комунікації і дигіталізації,
    стимулюванні підприємництва та зміцненні промислової політики. Прем’єр-міністр
    також повідомила, що Румунія бере активну участь у реалізації Порядку денного
    сталого розвитку 2030.




    КУЛЬТУРА
    – Колишній президент Франції Франсуа Олланд та інші чиновники, керівники
    дипломатичних представництв країн ЄС та Організації економічного
    співробітництва та розвитку відвідали Майстерню Константіна Бринкуша та виставку
    робіт румунських митців, виставлених у Центрі Помпіду в Парижі в рамках Сезону
    Румунія-Франція. Сезон був відкритий президентами Еммануелем Макроном та
    Клаусом Йоханнісом 27 листопада 2018 року. У Центрі Помпіду представлені роботи
    румунських митців: Міхая Олоса, Чіпріана Мурешана, Шербана Сави, Адріана Генія,
    Андрея Кедере, Віктора Браунера, Корнела Брудашку, Марчела Янку, Елі Лотара,
    Трістана Тцари, Джети Бретеску, Мірчі Кантора. Колишній президент Франсуа Олланд
    ініціював, разом з президентом Клаусом Йоханнісом Сезон культури Румунія-Франція.


    ТЕНІС
    – Молодий румунський тенісист Філіп Жіану (17 років) вийшов у півфінал юніорського турніру Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, першого турніру Великого шолома в 2019 році, після перемоги у трьох партіях над американцем Кенноном Кінгслі. У півфіналі Філіп зустрінеться з іншим американцем Еміліо Нава. З іншого боку, румунський тенісист в тандемі з іспанцем Ніколасом Альваресом, програли у півфіналі парного
    юніорського турніру. Вони у двох партіях поступилися американській парі Кеннон Кінгслі/Еміліо Нава – 6:3, 6:4.Нагадаємо, що румунська тенісистка
    Сімона Халеп, головна фаворитка змагання в Мельбурні, програла в 1/8 фіналу Відкритого чемпіонату Австралії американці Серені Вільямс і з понеділка втратить перше місце в рейтингу WTA. Фіналістами першого в сезоні турніру тенісного «Великого шолома» в
    Австралії стали 28-річна чеська тенісистка Петра Квітова і 21-річна японка
    Наомі Осака.

  • Століття Великого Об’єднання

    Століття Великого Об’єднання

    1 грудня Румунія відсвяткувала 100 років від створення національної унітарної держави. З нагоди Національного дня та Сторіччя в країні пройшло близько 450 громадських заходів. І, незважаючи на пронизливий холод – адже це був найхолодніший 1 грудень за останні 60 років, сотні тисяч румунів, хотіли побажати Румунії Многая літа на вулиці.

    У Бухаресті, вранці, відбувся найбільший військовий парад останніх десятиліть – унікальний момент як за кількістю тих, хто пройшов під Тріумфальною аркою, так і бойової техніки. Пройшли парадом 4000 військовослужбовців, з яких більше 500 військових з 20-ох країн НАТО і партнерів, у тому числі прапороносна група ЗС України. Більше 200 одиниць бойової техніки були представлені, а майже 50 літаків пролетіли над столицею. До бойової техніки вперше входила ракетно-космічна система Патріот та броньовики Piranha 5, які з цьому році виробляються у Румунії. Потім вся увага була спрямована на місто Алба Юлія, яке розташоване в центрі країни, де 1 грудня 1918 року було проголошено об’єднання Трансільванії з Румунією.

    Пройшов ще один військовий парад, найбільший, відколи такі заходи організовані в місті Об’єднання. Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл та Патріарх Єрусалиму Теофіл III відслужили літургію перед собором возз’єднання в Алба-Юлія, а президент країни Клаус Йоганніс відкрив Міст Об’єднання та Пам’ятник Великого Об’єднання. Румуни, які приїхали до Алба Юлії з усіх куточків країни, а також з-за кордону, відзначали 100-річчя і піснями, співаки з усіх історичних регіонів принесли свої традиції та ношу у місто Великого Об’єднання. Не менш цікавим було й велике об’єднання кухарів, які приготували смачну їжу. Вечір закінчився вражаючим феєрверком. Також в Алба Юлія відбувся ХХІ-ий З’їзд румунської духовності, спрямований на зміцнення єдності румунів з країни з тими, хто перебуває в історичних громадах або, які живуть за її межами з економічних причин.

    Той факт, що, 1-го грудня, Діаспора не забула про Румунію свідчать численні культурні заходи, організовані Румунським культурним інститутом та дипломатичними представництвами Румунії за кордоном. Президент Клаус Йоганніс закликав всіх румунів, незалежно від того, чи вони в країні або за кордоном, об’єднатися навколо таких цінностей, як демократія, свобода та рівність перед законом, побудувати разом Румунію наступного століття. Зі свого боку, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле висловила сподівання, що румуни вступлять до другого століття існування Румунії, повторюючи приклад батьків-засновників і здійснюючи стратегічні проекти країни.

  • 25 – 31 березня 2018 року

    25 – 31 березня 2018 року

    100-річчя об’єднання Бессарабії з Батьківщиною


    Парламент
    Румунії у вівторок провів урочисте
    засідання з нагоди 100-ї річниці об’єднання Бессарабії з
    Румунією. Була прийнята Декларація, в якій зазначається, що Парламент вважає
    законним
    бажання тих громадян Р. Молдова, які підтримують
    возз’єднання з Румунією як природне продовження процесу розвитку і становлення румунської нації. Бессарабія,румунська провінція, яка протягом 106 років перебувала під окупацією Російської
    імперії, об’єдналася з Батьківщиною в 1918 році. Однак в 1940 році Радянський Союз виснув Румунії ультиматум і знову анексував цю територію, на частині якої була
    створена нинішня Республіка Молдова. Утиснений та заперечений в часи СРСР, румунізм був спотворений на цій території
    шляхом винайдення в радянських
    лабораторіях молдавської мови і самобутності, окремої від румунської. Тим часом вже багато років, кожен виборчий цикл набуває форму запеклих боїв між політиками, які підтримують європейську
    інтеграцію і тими, хто хоче повернути Республіку Молдова на
    орбіту Росії. Слід ще згадати що в 1992 році російські війська підтримали проросійські
    сепаратистські амбіції в придністровському регіоні, де досі
    знаходиться велика кількість важкої російської зброї. Тому,на думку багатьох аналітиків перспектива возз’єднання з Румунією є відносно далекою. До такого часу більшість румунських політиків усвідомлюють важливість поглиблення зв’язків між Румунією і
    Р.Молдова та підтримки її європейських та євроатлантичних устремлінь найбіднішої в Європі сусідньої
    країни. З іншого боку в середу було підписано угоду про придбання румунською Transgaz аналогічної молдовської компанії Vestmoldtransgaz. У зв’язку
    з цим прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила: «З цього моменту ми можемо стверджувати, що компанія Transgaz стала регіональним гравцем, але в той же час ми раді енергетичному об’єднанню Румунії та Р. Молдова.» Ця угода сприятиме завершенню будівництва газопроводу Унгень-Кишинів, що буде продовження газогону, який з’єднує
    в даний час румунське місто Ясси з молдовським містом Унгень.»




    Суперечлива
    судова реформа



    Опозиційні парламентські Націонал-ліберальна партія та
    Союз Рятуйте Румунію вдруге оскаржили в Конституційному Суді щойно
    схвалену суперечливу судову реформу після того як Конституційний Суд оголосив
    неконституційними окремі положення трьох законів, що були прийняті взимку
    парламентською більшістю. У
    документах, поданих у четвер, зазначено 37 ознак неконституційності у нових
    редакціях трьох законів: про статус суддів та прокурорів, про судоустрій та про
    Вищу раду правосуддя. Опозиція піддала критиці поспішність і поверховість, з
    якими більшість узгодила ці нормативно-правові акти з рішенням Конституційного
    Суду і надалі стверджує, що навіть після внесених змін вони залишають
    можливості для зловживань і ставлять під сумнів незалежність правосуддя. Депутат
    НЛП Габрієль Андронакє наводить приклад: «У день прийняття, в пленумі
    Сенату до закону про внесення змін і доповнень до Закону №303 була внесена
    поправка, яку парламентська більшість назвала «законодавчо-технічною кореляцією»,
    коли фактично вона змінила визначення судової помилки. Ми вважаємо неприйнятним
    такі порушення парламентської процедури. Є також багато інших проблем змісту
    цих поправок, які роблять різні положення токсичними системи правосуддя Румунії.»

    З іншого боку, керівна Соціал-демократична партія каже, що зміни були здійснені
    з дотримання демократичних процедур і наполягають на гострій необхідності
    здійснення реформи правосуддя. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня: «Вони були
    оскаржені в Конституційному суді, Конституційний Суд, за винятком кількох
    статей, оголосив закони такими, що відповідають Конституції. Тепер подивимося,
    що вони знову оскаржать
    .» Судді Конституційного Суду висловлять свою думку. Ця
    відчайдушність врешті-решт закінчиться.» Конституційний Суд Румунії оголосив,
    що розгляне відповідне конституційне
    подання 19 квітня.




    Дипломатичний
    скандал: Росія проти всіх


    Росія зображує із себе жертву і вирішила дати дзеркальну відповідь на рішення Заходу, надалі заперечуючи свою причетність до отруєння 4 березня у Великобританії отруєння колишнього розвідника
    Сергія Скрипаля та його дочки. Тим часом британська поліції
    повідомляє, найбільшу концентрацію нейротоксичної речовини знайшли біля вхідних дверей будинку.Зважаючи
    на послідовне нехтування Росією нормами міжнародного права щодо застосування хімічної зброї та в знак солідарності з Великобританією понад 20 країн Північної Америки, Європи та Австралії вирішили вислати майже 140 російських дипломатів. Крім того, в США
    Адміністрація Дональда Трампа вирішила закрили Консульство РФ в
    Сіетлі, стверджуючи, що воно знаходиться занадто близько до найбільшої американського бази атомних підводних
    човнів. І офіційний Бухаресту понеділок оголосив персоною
    нон-грата і вислав одного
    російського
    дипломата. Глава МЗС Теодор Мелешкану пояснив необхідність в солідарності, особливо в контексті БРЕКЗИТу, щоб довести, що Європейський Союз і надалі хоче мати дуже тісні стосунки
    з Лондоном у сфері оборони і безпеки, незважаючи на вихід
    цієї країни з єврейського співтовариства. Рішення Румунії є, мабуть, «проявом колективного політичного божевілля», -
    відреагувало Посольство Росії в Бухаресті. Згодом, у другій половині тижня, ситуація набула нових масштабів: Москва
    обіцяє дзеркальні кроки кожній країні у відповідь на висилку своїх дипломатів.