Tag: опозиція

У понеділок Клаус Йоганніс оголосив про свою відставку з посади президента Румунії, заявивши, що прийняв це рішення, щоб не дозволити занурювання країни в політичну кризу. У заяві для преси він назвав спробу опозиційних депутатів оголосити йому імпічмент непотрібною, необґрунтованою і шкідливою. Він заявив, що ніколи не порушував Конституцію і попередив про небезпеку занурення Румунії в кризу у разі запуску процедури імпічменту.

Клаус Йоганніс: «На внутрішньому плані суспільство буде розділене, більше не буде розмов про майбутні президентські вибори, більше не буде дебатів про те, як Румунія рухатиметься вперед. На зовнішньому плані наслідки будуть довготривалими і дуже негативними. Абсолютно ніхто з наших партнерів не зрозуміє, чому Румунія звільняє свого президента, коли, по суті, процедура обрання нового президента вже запущена. Щоб вберегти Румунію та громадян Румунії від цієї кризи, від цього безглуздого і негативного розвитку подій, я йду у відставку з посади президента Румунії.»

Лідери керівної коаліції в Бухаресті заявили, що не знали про намір Клауса Йоганніса піти у відставку, але зазначили, що це краще, ніж імпічмент, який би ускладнив політичну ситуацію. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку: «Я не знав про це. Я не є великим шанувальником президента Клауса Йоганніса і ніколи не голосував за нього.»

Клаус Йоганніс залишився в минулому, каже лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор, який додав, що 10 років тому його обирали з великими надіями, а тепер він залишає після себе напружене суспільство. Келемен Гунор: «Обираючи його люди покладали на нього великі надії, дали шанс бути справжнім президентом для кожної людини, для кожної громади. Зараз він йде у відставку, залишаючи після себе розчарування, але, в той же час, відкриваючи можливість для всіх нас, для коаліції, для коаліційного кандидата і для Румунії обрати доброго президента, президента для кожної людини.»

Опозиційні політичні сили, сувереністсько-ізоляціоністські Партія молодих людей, Альянс за об’єднання Румунів, S.O.S Румунія та проєвропейський Союз порятунку Румунії, які підтримали ініціативу про усунення президента Румунії з поста в порядку імпічменту, привітали його рішення піти у відставку. Представники Союзу порятунку Румунії (СПР), однак, вважають, що відставка прийшла занадто пізно і не дає відповідей на питання, які непокоять суспільство. Лідер фракції СПР Йонуц Моштяну зазначив: «Це рішення, якого очікували всі. І СПР підставив своє плече, аби це сталося. Це перевага для всіх проєвропейських кандидатів, що Клауса Йоганніса не буде в президентському палаці Котрочень під час цієї кампанії.»

Зі свого боку, представники Альянсу за об’єднання румунів привітали рішення Клауса Йоганніса й оголосили, що ініціюють і резолюцію про вотум недовіри уряду на чолі з Марчелом Чолаку.

Міжнародній ЗМІ також реагують на першу відставку в історії румунських президентів. У потрясеній Румунії президент кидає рушник, пише France Presse, додаючи: «Клаус Йоганніс залишає посаду президента з дуже суперечливим мандатом і високим рівнем непопулярності». А агентство Reuters повідомляє, що чинний президент Румунії йде у відставку, щоб уникнути процедури імпічменту до повторного проведення виборів.

 

Ідея
об’єднання деяких виборів, що відбудуться
у супервиборчому 2024 році, яка довго
обговорювалася в румунському публічному
просторі, схоже, знайшла своє вирішення.
Місцеві та парламентські вибори
відбудуться одночасно, 9 червня – так
вирішили дві партії, що формують правлячу
коаліцію, СДП та НЛП. Також,
прем’єр-міністр
Марчел Чолаку, лідер соціал-демократів,
оголосив, що президентські вибори
відбудуться у вересні, найімовірніше,
у два тури, а вибори до національного
парламенту – в грудні.

Чолаку
стверджує, що рішення про об’єднання
виборів
було прийнято для того, щоб гарантувати
вищу явку виборців і заблокувати
висхідний
тренд
так званих екстремістських партій, які
набирають обертів у більшості країн
Європи. Крім того, хоча вони належать
до різних континентальних політичних
сімей (СДП -
соціалістична партія, НЛП – афілійована
з ЄНП) і матимуть власних кандидатів у
мери, місцеві та повітові
ради, ці дві великі партії вперше в
історії підуть спільним списком на
вибори до Європарламенту. Марчел
Чолаку: «Ми також вирішили створити
виборчий альянс для списку до
Європарламенту. Очевидно, що тільки дві
великі партії можуть об’єднатися і
протистояти екстремістській хвилі.
Жодна з двох політичних сил не може
вести цю боротьбу поодинці».

Зі
свого боку, спікер
Сенату
Румунії, лідер НЛП
Ніколає Чуке, каже, що рішення правлячої
коаліції покликане гарантувати внутрішню
стабільність, але також враховує поточний
міжнародний контекст безпеки – з
посиланням на ситуацію в сусідній Україні.
Ніколає Чука: «З усіх дискусій, які ми
провели,
румуни хочуть стабільності, вони хочуть
миру, вони хочуть жити своїм повсякденним
життям і, таким чином, я думаю, що абсолютно
необхідно, щоб у
певні моменти політичні партії
демонстрували мінімальну жертву
гордості, заради всього, що означає
інтереси румунів і стабільність країни».

Опозиція,
натомість, різко заперечує об’єднання
місцевих виборів із виборами до
Європарламенту. Альянс
Об’єднані
праві, що складається з парламентського
Союзу Ряруйте Румунію, Партії
Народний рух (заснованої
колишнім главою держави Траяном Бесеску)
та партії
Сила
правих (ліберальне дисидентство на
чолі з екс-прем’єром Людовіком Орбаном)
оголосив,
що оскаржить у суді всі нормативні акти,
видані урядовцями
на
тему
об’єднання виборів.
Лідер
партії Сила
правих,
колишній прем’єр-міністр ліберал Людовік
Орбан: «Якщо вони придумають законопроект,
ми оскаржимо його в Конституційному
суді. Якщо вони видадуть термінову
постанову,
очевидно, ми звернемося до Омбудсмена,
який є єдиною інституцією, що має
повноваження здійснювати конституційний
контроль за терміновими
постановами.
Ми також будемо оскаржувати в суді як
саму
постанову,
так і рішення уряду, яке буде видано».

Теж
опозиційний Альянс
за об’єднання
румунів (АОР)
вважає об’єднання виборів незаконним
і неконституційним, але стверджує, що
він
може
адаптуватися
до будь-якого типу виборів, незважаючи
на те чи
організовані вони вчасно, чи об’єднані.
Лідер партії
Джордже
Сіміон: «Враховуючи поспішність уряду
провести об’єднані
вибори, ми також змінюємо нашу стратегію:
якщо 9 червня пройдутьвибори
до органів самоврядування,
при повному ігноруванні Конституції,
і компетентні
установи
цієї держави не втрутяться через своїх
представників, ми приймаємо спільних
кандидатів від усіх партій для боротьби
проти представників
СДП-НЛП,
незалежно від їх
імен».

Зі
свого боку, Демократичний
союз угорців Румунії
заявляє, що рішення урядової
коаліції
СДП-НЛП, до якого він належав
до минулого року, на нього не впливає.

У 2024 році в Румунії
пройдуть вибори
до Європарламенту,
а
також місцеві,
законодавчі та президентські вибори -
безпрецедентний виборчий марафон,
розумний сценарій якого полягає у
встановленні нового балансу сил у
політиці без серйозних потрясінь в
економіці. Союзники в уряді, соціал-демократи
та ліберали, вирішили йти на виборах
окремо, і конкуренція між ними може
вплинути на функціонування правлячої
більшості. Соціал
демократична партія (СДП) має
перший шанс: нещодавнє опитування
показало, що вона отримає 30% голосів,
тоді як НЛП застрягла на 20%.

Коментатори
кажуть, що лібералам дорого обійшовся
альянс з їхнім традиційним суперником,
тоді як соціал-демократи зазнали
незначних втрат, оскільки мають стабільний
електорат. Разом чи окремо, партії
істеблішменту неухильно втрачають свою
привабливість на тлі економічних проблем
і нездатності запропонувати дієві,
довгострокові рішення для них. Це
стосується не лише Румунії. Антисистемні,
радикально-націоналістичні,
популістсько-сувереністські та
екстремістські партії повсюдно спекулюють
на недостатній активності традиційних
партій і демонструють винахідливість
у своїх спробах завоювати великі сегменти
електорату.

У Румунії
головним виразником цих течій є Альянс
за об’єднання
румунів
(АОР),
який, згідно з опитуваннями громадської
думки, отримує 19,5% голосів. АОР
згуртував навколо себе квазіанонімні
партії і створив сувереністський полюс,
а на європейських виборах від
9
червня, які забезпечать йому ідеальну
платформу, сподівається зробити
вирішальний крок до великої політики.
Новоз’явлений
на політичній сцені АОР
вже зіткнувся
з дисидентським крилом S.O.S., створеним
навколо сенаторки
Діани Шошоаке, чия агресивність, вульгарна
конспірологія, антивакцинація та
проросійська позиція, які також
зустрічаються серед членів АОР,
роблять її ще більш непривабливою, ніж
представників материнської партії. За
цю останню партію проголосувало б 5%
електорату, що є межею доступу до
законодавчого органу.

Однак
існує демократична опозиція до
соціал-ліберального бінома: Союз За
порятунок Румунії, Партія Народний
рух та Сила правих наприкінці
минулого року офіційно створили
Об’єднаний правий альянс як альтернативу
СДП-НЛП і вже визначилися зі списком
кандидатів на виборах до Європейського
парламенту. У
парламенті СПР
є третьою політичною силою, але відсутність
ідеологічного контуру, незрілість та
комунікаційні помилки відкинули її на
четверте місце за намірами виборців, з
майже 12%. За СПР йдуть Партія
Народний рух,
створена навколо колишнього президента
Траяна Бесеску, та дисидентські ліберали
на чолі з колишнім прем’єр-міністром і
колишнім
лідером НЛП
Людовіком Орбаном.

Не можна виключати з
електоральних розрахунків і Демократичний
союз угорців Румунії (ДСУР),
якого
дисциплінованість етнічних угорських
виборців та апатія більшості щоразу
приводили до законодавчого органу. За
винятком виборів до Європарламенту,
виборчий графік
так і не був визначений. Цікаво, що жоден
з претендентів не визначився з кандидатом
на найбільш захоплюючу виборчу гонку
– президентську.

Після третього раунду консультацій з парламентськими партіями за майже три місяці від моменту коли Союз «За порятунок Румунії» покинув коаліційний уряд, глава держави знову призначив тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони Ніколая Чуке сформувати новий уряд.

Клаус Йоханніс: «Я зрозумів, що в Парламенті Румунії була сформована солідна більшість, до складу якої входять НЛП, СДП, ДСУР та фракція нацменшин. Ця більшість запропонувала мені призначити прем’єр-міністра, пропозицію з якою я згодний. Тому я призначаю пана Ніколая Чуке сформувати урядову команду та постати перед Парламентом Румунії для вотуму довіри».

Ніколає Чуке також був призначений кандидатом на посаду прем’єр-міністра 21 жовтня, але відмовився від цього мандату після того, як уряд меншості у складі НЛП-ДСУР не зміг зібрати більшість у парламенті для голосування. Тепер тривалі переговори, які передували консультаціям, детально визначили програму урядування, нову структуру виконавчої влади, збільшену на два міністерські крісла, а також очолювання уряду в системі ротації прем’єр-міністра між НЛП та СДП. Ніколає Чуке заявив, що румуни очікують від нового уряду «стабільності та рішень» для вирішення наслідків пандемії та енергетичної кризи, і висловив сподівання, що нова урядова команда зможе «серйозно працювати» починаючи з четверга.Ліберали матимуть вісім міністерських портфелів у майбутньому уряді.

Вони зберігають міністерства закордонних справ, внутрішніх справ, освіти та енергетики з тими ж міністрами, а також матимуть чотири інші міністерські клісла, з-поміж яких міністерство юстиції та міністерство європейських фондів та інвестицій. Однак не всі ліберали задоволені. У партії є лідери, які критикують спосіб ведення переговорів лідером НЛП, утім Флорін Кицу запевняє , що коаліція з СДП не загрожуватиме інтересам румунів і фінансовій стабільності. Прийшовши з опозиції, соціал-демократи очолюватимуть дев’ять міністерств, а також Генеральний секретаріат уряду. Це важливі портфелі, такі як фінанси, оборона, транспорт або економіка.

Встановлення порядку, за яким обидві партії будуть займати пост прем’єр-міністра, було одним із найбільш спірних питань.СДП врешті решт погодилася очолити уряд лише через 18 місяців, а лідер соціал-демократів Марчел Чолаку пояснив, що підтримка кандидата НЛП на посаду прем’єр-міністра приходить через те, що СДП вдалося на переговорах нав’язати свої елементи урядування, починаючи з тих, що стосуються соціального пакету.

ДСУР буде займати в уряді очоленому Ніколаєм Чуке посаду віце-прем’єр-міністра і збереже три поточні міністерства: регіонального розвитку, навколишнього середовища та спорту. Союз «За порятунок Румунії» не брав участі в консультаціях з главою держави. Лідер Дачіан Чолош стведив, що президент Клаус Йоханніс відмовився від своєї конституційної ролі посередника. Також з опозиції представники Альянсу за об’єднання румунів зазначили, що не голосуватимуть у Парламенті за затвердження майбутнього уряду.

Через півроку після призначення, виконавчий орган на чолі з Флоріном Кицу повинен вистояти першій резолюції про вотум недовіри, поданій головною опозиційною партією в Румунії – СДП. Соціал-демократи звинувачують уряд у тому що він вжив заходи, що призвели до зубожіння населення та краху економіки. Вони нагадують про заморожування пенсій, зарплат та виплат на дітей та піддають критиці спосіб, яким виконавча влада розробила Національний план відновлення та стійкості, про який стверджує, що населення буде платити більше аби користуватися європейськими фондами.

Соціал-демократична партія також звинувачує уряд у відсутності ефективних заходів у сферах економіки, охорони здоров’я та освіти. Сенатор Лучіан Ромашкану: «Уряд НЛП-СРР-ДСУР з дивовижною швидкістю веде румунську економіку до краху. Румунія живе від дня до дня за рахунок величезних позик, взятих під астрономічні процентні ставки. Ціни вибухнули, кишені румунів спорожніли. Рахунки-фактури подвоїлися, основні продукти стали предметами розкоші, а необхідні ліки або відсутні, або дуже дорогі. Курс євро-лею досяг 5 леїв, а літр бензину перевищив 6 леїв. Фантастичні ситуації»

Соціал-демократи кажуть, що текст резолюції включає також пропозиції соціальних партнерів, профспілок, МСП та роботодавців. Документ був зачитаний у середу на пленарному засіданні Парламенту, а дебати та голосування заплановані на наступний тиждень у новому об’єднаному пленарному засіданні двох палат законодавчого органу. Керівництво Соціал-демократичної партії вважає, що цей їхній підхід має шанси на успіх, і каже, що на даний момент ведуться переговори з парламентарями інших партій щодо підтримки резолюції.

У відповідь на заяви лідера СДП Марчела Чолаку, за словами якого вже ведуться переговори, в тому числі з кількома парламентарями з правлячої коаліції, співголова СРР-ПЛУС Дан Барна каже, що жоден сенатор або депутат від його партії не підтримає підхід. Дан Барна: «З нами не зв’язувались, і я сумніваюся, що пан Чолаку має будь-яку надію, крім жарту, на те, що якийсь парламентар СРР-ПЛУС підтримає цю резолюцію про вотум недовіри, про яку вони оголосили. Це роль СДП, а саме залишатися в опозиції назавжди готовою, я погоджуюся з цією позицією»

А лідер НЛП Людовик Орбан каже, що не вірить, що знайдуться парламентарі в правлячій коаліції, які підтримають підхід соціал-демократів. Національ-ліберальна партія мобілізувала своїх парламентаріїв бути присутніми на голосуванні, але не скористатися своїм правом голосу, а ліберальний прем’єр-міністр Флорін Кицу каже, що у нього немає емоцій, оскільки «проєкт не має шансів на успіх».

Правий президент Румунії Клаус Йоганніс
та «одноколірний» ліберальний уряд впевнені, що країна гідно вийде з кризи,
спричиненої новим коронавірусом, а економіка, хоча зазнала різкого падіння,
відновиться досить швидко. Кілька секторів промисловості вже відновили свою
діяльність в ці дні. Крім того, – каже міністр фінансів Флорін Кицу, – заходи
підтримки уряду, такі як програма «МСП Інвест», допомогли бізнес-середовищу.

Флорін Кицу: «На
відміну від 2008 року ми оплатили технічне безробіття з бюджетних ресурсів, ми
не змусили компанії платити технічне безробіття. А це означає, що компанії
мають ресурси, якими можуть користуватися. Ми запропонували ці два заходи:
технічне безробіття, з одного боку, та «МСП Інвест», з іншого, і великим
компаніям, котрі разом підтримали виробничі потужності. Робочі місця не втрачені,
люди можуть повернутися до роботи, компанії не закриваються, як це відбувалося під
час інших економічних криз.»

Про план чинної влади щодо
відновлення економіки на зустрічі з представниками бізнесу розповів і президент Клаус Йоганніс. Глава держави заявив
про необхідність значного збільшення державних інвестицій в інфраструктуру, а
також, що наголос має бути зроблений на румунській продукції. Клаус Йоганніс:
«Основною метою плану економічного відновлення, над яким ми працюємо з урядом,
є значне збільшення державних інвестицій у всі види інфраструктури – від
енергетики до транспорту та охорони здоров’я. Ми говоримо, практично, про проєкт
реконструкції Румунії. Якісна румунська продукція – це, в свою чергу, ресурс,
який ми будемо просувати набагато краще і будемо підтримувати значні інвестиції
в економічні сектори, що мають стратегічний інтерес, такі як сільське
господарство та харчова промисловість, енергетична безпека, а також охорона здоров’я.»

Однак представники опозиції
вважають цей план відновлення економіки непереконливим. Речник найбільшої
опозиційної Соціал-демократичної партії Лучіан Ромашкану заявив: «Хочу нагадати президенту,
що парламент, який він так запекло критикує, схвалив низку економічних та
соціальних заходів, таких як відстрочення платежів за кредитом без нарахованих
процентів, відстрочення платежів за комунальні послуги, відстрочення сплати
орендної плати, конкретні податкові пільги для компаній або відмова від кредиту.
Деякі з цих законів пан Йоганніс повернув до парламенту з пропозиціями для
доопрацювання, деякі були оскаржені Націонал-ліберальною партією в
Конституційному суді, а інші давно чекають на підпис президента.»

Соціальні партнери теж
незадоволені! Національний профспілковий блок високо оцінив ініціативу
президента Йоганніса запросити представників бізнесових кіл на консультації про
заходи з відновлення економіки. Однак профспілкам хотілося б, щоб глава держави
проявив таку ж готовність до діалогу й з представниками працівників.

Президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок після консультацій з
більшістю парламентських політичних партій призначив лідера Націонал-ліберальної партії
Людовика Орбана сформувати нову урядову команду та розробити урядову програму,
які б він представив в
Парламенті для затвердження.
За словами глави держави, НЛП- найбільша опозиційна партія та ініціатор резолюції недовіри, якою минулого тижня було відправлено
у відставку соціал-демократичний Уряд на чолі з Віорікою Денчіле. Він залишився в меншості після того,
як молодший партнер Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ), у серпні вирішив перейти в опозицію.

На думку Клауса Йоганніса, серед іншого, новий уряд НЛП повинен належно організувати президентські вибори, що пройдуть наступного місяця, закрити бюджет 2019 року та
побудувати бюджет на 2020 рік. Клаус Йоганніс: НЛП була єдиною партією, яка прийшла на консультації і безпосередньо сказала,
що вона бажає, навіть якщо це дуже важко, взяти на
себе відповідальність в
цей перехідний період, оскільки про перехідний період йде мова. Уряд, який буде встановлений протягом найближчих
тижнів, матиме короткий термін, до парламентських виборів.

Призначений прем’єр-міністром Людовик
Орбан, який має 10 днів, щоб прийти в парламент разом з урядовою командою та програмою, пообіцяв,
що головними рисами міністрів будуть чесність, компетентність та доброчесність, і що вони матимуть рішення для
великих проблем Румунії. Пріоритетним напрямком буде – відновлення макроекономічних
балансів, масштабна риструктуризація урядового апарату, заохочення інвестицій у транспортну інфраструктуру, охорону здоров’я та освіту, реальна незалежність правосуддя та консолідація європейського шляху Румунії.
Принаймні, на даний момент, однак, єдиною і найважливішою перешкодою для
майбутнього виконавчого органу є отримання 233 голосів, необхідних для затвердження
Парламентом.

Якраз тому Людовик Орбан сказав:Я довіряю всім партнерам, які були
з нами у досягненні головної мети відправити СДП у відставку, і я переконаний, що ми знайдемо відкритість
та зацікавленість в обслуговуванні громадянина у всіх дискусіях. що ми будемо
проводити, тому що запізнення затвердження цього уряду означає зберігати СДП при владі та уряду Денчіле, який був звільнений
висловленням йому недовіри, який
не має легітимності, та якого майже всі румуни не хочуть більше бачити при владі.

Наразі ліберали можуть покладатися
лише на своїх сенаторів та депутатів та тих, що представляють національні меншини.
Майже всі інші групи, які брали участь у звільненні уряду Денчіле
мають різні умови або
чекають, що запропонує нова виконавча влада. Щодо СДП, вона уточнила, що не може підтримувати уряд НЛП за відсутності програми дій.
Виконуюча обов’язки прем’єр-міністра Віоріка Денчіле, потішена у вівторок новими
прогнозами МВФ щодо економічного зростання Румунії під час її мандату, заявила: «Як
лідер СДП, і внаслідок дискусій з лідерами повітових організацій, ми вирішили
не брати участь у голосуванні
нового уряду.

Іншими словами, якщо їм вдалося звільнити
уряд Денчіле, НЛП та партії, які її підтримували, повинні довести, що вони здатні,
поставити інший на місце. Однак, як анекдот, якщо
пропозиція президента Клауса Йоганніса буде затверджена в Парламенті, Європа матиме двох однойменних глав уряду: на зустрічах у
Брюсселі румунський Людовик Орбан може потиснути руку угорцю Віктору Орбану.

Доля соціал-демократичного уряду
меншості вирішиться у четвер, коли відповідний проєкт буде винесений на
голосування парламенту. Опозиція, яка ініціювала резолюцію про недовіру, вбачає
у відставці уряду на чолі з Віорікою Денчіле важливу умову повернення Румунії у нормальне русло.

«Порядок денний румунського суспільства протягом останніх двох з
половиною років був сформований проблемами із законом, які мають деякі особи з Соціал-демократичної
партії», – заявляє опозиція в особі сенатора від Націонал-ліберальної партії Флоріна
Кицу, який зачитав документ на пленарному засіданні румунського парламенту. У ньому
зазначається, що Румунія втрачає численні можливості з кожним днем перебування при
владі Соціал-демократичної партії: шанс розвиватися за рахунок освоєння коштів
з європейських фондів, шанс розвиватися завдяки економічному зростанню та спрямуванню
надлишків на будівництво інфраструктури, регіональних лікарень, сучасних шкіл.

Ми
втрачаємо довіру до себе, довіру наших партнерів, втрачаємо шанс утримати нашу
молодь у країні, – зазначається в тексті резолюції про недовіру уряду. Не
компетенція була основним критерієм призначення членів кабінету міністрів після
виборів 2016 року, – стверджує Флорін Кицу: «За два роки і вісім місяців в уряді
чергувалися один за одним понад 80 міністрів, багато з яких були найнижчої
якості, призначені не для підвищення ефективності урядування, а для торгівлі впливом
та інтересами всередині найбільшої керівної партії.»

Проте, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле,
яка перебуває зараз під шквалом критики, висловила своє тверде переконання, що її
уряд встоїть перед вотумом недовіри. І це в умовах, коли СДП продовжують
покидати чимало парламентаріїв після виходу з керівної коаліції Альянсу
лібералів та демократів. Глава уряду закликає усіх до відповідальності: «Є
достатньо колег і з інших політичних партій, які усвідомлюють важливість
забезпечення стабільності в Румунії,
розуміють, що їхнє ставлення до вотуму недовіри є дуже важливим для Румунії та
для румунів. Ми повинні бути більш далекоглядними, вийти за межі суто політичної
боротьби. Гадаю, що деякі політичні лідери цього не навчилися.»

Стартував тиждень вотуму
недовіри і, отже, вирішальних переговорів щодо голосів, які можуть призвести до
падіння уряду Денчіле. Напередодні опозиція зуміла зібрати 237 підписів парламентаріїв
від Націонал-ліберальної партії (НЛП), Союзу «Рятуйте Румунію», партії «Народний
рух», Демократичного союзу угорців Румунії, фракції національних меншин, крім
угорської та навіть від Соціал-демократичної партії, щоб винести на голосування
питання про вотум недовіри уряду. Лідер НЛП Людовік Орбан розраховує на 244
голоси в парламенті, що полегшить зусилля опозиції, в умовах коли для схвалення вотуму
недовіри потрібні голоси не менше 233 парламентаріїв.

За майже три роки опозиція
зазнала невдачі у всіх спробах відправити у відставку ліво-центристські уряди. Соціал-демократична
партія стала єдиною, кому вдалося відправити у відставку власний уряд, за
наказом колишнього авторитарного лідера Лівіу Драгні, який тепер знаходиться у
в’язниці за звинуваченням у корупції. Цей політичний крок, мотивований потребою
придушити будь-яке прагнення уряду до автономії, став безпрецедентним в посткомуністичній
історії Румунії.

Минуло більше місяця, як Альянс
лібералів і демократів (АЛДЕ) вийшов з правлячої коаліції з СДП, і опозиційні партії лише тепер висунули
резолюцію недовіри проти
кабінету, очоленого лідером
соціал-демократів
Віорікою Денчіле. Ліберали, ініціатори документа під назвою Щоб відновити Румунію,
уряд Денчіле повинен негайно піти у
відставку!,
назбирали 237 голсів, на 4 більше, ніж необхідних для відправлення у
відставку уряду. Підписали резолюцію недовіри парламентарі з усього політичного спектру – НЛП, Союзу «Рятуйте
Румунію», Про Румунія, Партії «Народний
рух» та AЛДЕ, представники національних меншин,
які зазвичай підтримують уряді навіть представники СДП.

Лідер НЛП Людовик Орбан пояснив, чому цей
кабінет повинен піти у відставку: На даний момент у нас немає уряду, є залишок уряду, який не має спроможності, авторитету та повноважень вирішувати серйозні виклики, з якими стикається Румунія ».

Зі свого боку, соціал-демократи
впевнені, що резолюція недовіри не буде затверджена в Парламенті, оскільки не
пропонує
урядову програму та прем’єр-міністра, і кажуть, що вони сповненні
рішенням зупинити опозицію. Віоріка Денчіле попередила власних парламентарів,
які хотіли б перейти у протилежний табір: Ті, хто проголосує за резолюцію
недовіри зрадять
Соціал-демократичну партію. Вони зраджують надію мерів, які хочуть реалізувати
свої проекти, вони зраджують стабільність цієї країни, і я думаю, що з цим не
можна згодитись.

Це делікатний момент для міноритарного
уряду СДП, який встояв після виходу з коаліції ліберал-демократів лише через нерішучість
опозиційних партій. НЛП намагалася зібрати стільки підписів, оскільки їй не вдалося в попередніх спробах
скинути уряд, виходячи з чесності парламентарів, які пообіцяли, що вони будуть
голосувати за резолюцію недовіри, але цього не зробили. І тепер можуть з’явитися сюрпризи, але, на
думку політичних коментаторів, немає кращого часу для відправлення у
відставку кабінету Денчіле. Що буде за цим сценарієм, ніхто не
може передбачити.

Речі ускладнюються через майбутні президентські вибори, призначені на 10 і 24 листопада. Варіант дострокових виборів підтримується основними опозиційними
силами, НЛП та Союзом «Рятуйте Румунію», які заявляють, що хочуть прийти
до влади шляхом мандату наданого народним голосуванням. Однак за 3 десятиліття
посткомуністичної демократії в Румунії не було дострокових
парламентських виборів. Вони заплановані на наступний рік.
Існує також варіант політично підтримуваного уряду технократів. Попередній був створений восени 2015 року, за рік до того, як
мали відбутись дострокові вибори, коли уряд, очолений тоді Віктором Понта, також соціал-демократичний, поступився кабінету Дачіана Чолоша.

Після розлучення
Соціал-демократичної партії (СДП) та Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ) наприкінці
серпня здавалося, що доля чинного уряду була вирішена. Однак, незважаючи на
гострі заяви опозиції, соціал-демократичний уряд меншості залишається
непохитним. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, яка схоже не поспішає звертатися
до парламенту по вотум довіри, як того вимагає Конституція у випадку зміни
політичної конфігурації кабінету міністрів, вдало спекулює на невизначеності
опозиції.

Лідер опозиційної
націонал-ліберальної партії (НЛП) Людовік Орбан заявив, що текст резолюції про
вотум недовіри уряду вже був узгоджений з представниками Союзу «Рятуйте Румунію»
(СРР), партії «Народний рух» (ПНР) та Демократичного союзу угорців Румунії
(ДСУР). «Ми надалі відкриті до діалогу щодо цього вотуму недовіри з усіма
парламентаріями від політичних сил, які не підтримують уряд і, водночас,
переконані, що наші зусилля зі збору 233 підписів під резолюцію про недовіру увінчаються
успіхом.»

Для голосування
про вотум недовіри необхідно мінімум 117 підписів. Лідер фракції СРР в Палаті
депутатів Стеліан Йон закликав АЛДЕ та
партію «Про Румунія» (ППР) прмяо сказати, чи підтримують вони зусилля з
відправлення у відставку кабінету Віоріки Денчіле. «Єдиним рішенням цієї кризи є
оголошення недовіри та відставка уряду, а ті, котрі заявляють, що перебувають в
опозиції повинні чітко визначити свою позицію щодо вотуму недовіри. Не можна одночасно
стверджувати, що протистоїш уряду Денчіле та висувати всілякі абсурдні умови
щодо підписання та підтримування цієї резолюції про недовіру кабінету міністрів.
І я маю на увазі, головним чином, наших колег з АЛДЕ та ПРР.»

Тим часом АЛДЕ
опинився під загрозою розколу після виходу з керівної коаліції,оскільки не всі
його члени були згодні з таким кроком, тому найбільшою проблемою цієї
політичної сили наразі є уникнення самоліквідації.
Зі свого боку, парламентарії ПРР обіцяють підтримати вотум недовіри, якщо
прем’єрка не постане перед парламентом з реструктурованою формулою кабінету.

Лідер ПРР Віктор
Понта заявив: «Ми сподіваємося, що в середу пані Денчіле представить новий
склад уряду. Але якщо цього не станеться в середу і, крім міністерств
навколишнього середовища, енергетики, з питань зв’язків з Парламентом та
внутрішніх справ, з середи або четверга, фактично без очільника залишиться й
міністерство освіти, то, звісно, у нас не буде іншої альтернативи. Ми зробили
все від нас залежне у спробі знайти раціональне рішення. Усі депутати від партії
«Про Румунія» підтримають вотум недовіри,
який, сподіваємося, внесуть НЛП та СРР.»

Спікер Палати Депутатів,
соціал-демократ Марчел Чолаку переконаний, однак, що за будь-якого із сценаріїв
– вотум довіри чи вотум недовіри – уряд встоїть. «Я твердо переконаний, що під
резолюцією про недовіру уряду не буде 233 підписів. Так само, впевнений, що у
нас буде половина плюс один голос для зміни політичного складу уряду.»

Керівництво СДП
сподівається й на допомогу Конституційного суду, який у середу має розглянути
подання про правовий конфлікт між Урядом і Президентом, котрий відмовився призначити
кандидатів прем’єрки тимчасово виконуючими обов’язки голів трьох відомств, посади,
що стали вакантними після відставки міністрів АЛДЕ.

Спроба прем’єр-міністра Віоріки Данчіле, лідера СДП, доповнити уряд в
Бухаресті шляхом висунення представників Альянсу-лібералів та демократів (АЛДЕ), колишнього партнера по коаліції,
для портфелів, залишених вакантними після виходу цієї партії з уряду, минулого місяця зазнала невдачі.
Президент Клаус Йоганніс відхилив пропозицію – Я відхиляю
перестановку! Це
неконституційно!»-
заявив глава держави,закликаючи знову Віоріку Денчіле підтвердити кабінет шляхом голосування в парламенті,
оскільки, нагадав глава держави, змінилася політична структура уряду.

Про тих, кого висунула Віоріка Денчіле, які заявляють, що хочуть продовжити
проект, розпочатий у 2016 році разом із соціал-демократами, лідер ліберал-демократів Келін Попеску Терічану каже, що їм
немає чого шукати в АЛДЕ. Так само і Теодор
Мелешкану, нещодавно
обраний президентом Сенату, посада залишена
вакантною Келіном Попеску- Терічану. Однак лідер Верхньої
палати парламенту каже, що він все ще вважає себе членом АЛДЕ і заявив, що оскаржить в суді своє
виключення з партії, оголошене Терічану.

Спостерігачі політичної сцени
вважають, що несподіване обрання лідера АЛДЕ президентом Сенату є відчайдушною спробою врятувати уряд меншості СДП.Вербування членів АЛДЕ до Уряду, а також підтримка, надана Мелешкану на посаду другої людини в державі, є неконституційною, вважає
лідер АЛДЕ Келін Попеску-Терічану. Він звинувачує Віоріку Данчіле у порушенні конституційних положень
і не поважає рішення ліберал-демократів вийти з уряду, намагаючись всілякими способами
уникнути голосування в
парламенті. Прем’єр-міністр
повинен прийти до парламенту і вимагати вотуму довіри для висунутих
міністрів, каже Келін Попеску -Терічану.

З іншого боку, в АЛДЕ думки розділені, все більше і більше членів виступають на користь скликання з’їзду для визначення
напрямку, в якому рухається партія. Лідер опозиційного Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна ультимативно
закликав Віоріку Денчіле постати перед парламентом і закликав опозиційні партії
підписати домовленість про проведення дострокових парламентських виборів. За
його словами дострокові вибори депутатів і сенаторів можуть бути організовані,
виконуючи всі процедурні кроки, через приблизно 6 місяців. У свою чергу лідер
найбільшої опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан заявив, що
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле порушує Основний закон, який зобов’язує главу
уряду запитувати вотум довіри у парламенту, додавши, що чинний кабінет
міністрів перебуває поза законом.