Tag: опозиція

У Бессарабії, анексованій в 1944 році Радянським союзом, опозиційний опір радянському режиму, як це мало місце й у випадку інших націй Радянського союзу, характеризувався національними наголосами.

Бессарабські румуни, які зазнали ідеологічних та національних утисків, розвинули культурні форми боротьби шляхом культурної опозиції, щоб протистояти ідеології та денаціоналізації. Вони ніби погоджувалися з офіційними культурними директивами, однак одночасно застосовували підривні заходи, вони писали не дотримуючись політично-ідеологічних канонів. У Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці в опозиції у галузі культури в основному були письменники. Саме вони дали поштовх протиборству з культурними попругами режиму. В рамках Спілки письменників, починаючи десь 1950 роками, тобто після смерті Сталіна, мало місце протиборство режиму.

Андрей Кушко, професор Історичного факультету Кишинівського державного університету стверджує, що саме цей період після смерті Сталіна був першим моментом появи напруги в середовищі бессарабських письменників: Йде мова про період відразу після хрущовської «відлиги». Починаючи з цього періоду можна говорити про появу відносно автономних просторів, як інституційних, так і особистих, представників інтелектуальних середовищ Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. Вони виникають у тій мірі, в якій динаміка зміни режиму і форми відкритих і жорстких репресій, що характеризують сталінський період, замінюються на набагато менш визначені форми. Йде мова про постійні форми тиску або точніше про опір та опозицію .

Спілка письменників була реформована після 1945 року, замінивши все що представляло румунську культуру. Після смерті Сталіна сформувалися два полюси влади. Андрей Кушко відмічає: На протязі другої половини 1940 років владні відносини в рамках Спілки письменників Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки набули сильної політичної конотації, яка у першу чергу базувалася насамперед на принципах географічної приналежності. Тобто існувала опозиція між так званою придністровською фракцією, тобто між письменниками колишньої Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки на лівому березі Дністра, і так званими бессарабцями. Ця географічна опозиція дублювалася політичною опозицією, яка фактично протиставляла письменників-комуністів, членів партії, безпартійним членам.

Традиції та виховування письменників кожної групи, зрозуміло були відмінні, як і їхні політичні погляди. Андрей Кушко відмічає, що союз двох поколінь румуномовних письменників призвів до появи культурної опозиції: У Спілці письменників Молдавської Радянської Соціалістичної Соціалістичної Республіки переважали письменники двох поколінь, які боролися між собою за керівну роль і переваги протягом десятиліття і протягом 1970-х років. Існує цікава динаміка між поколіннями. З одного боку, йде мова про покоління періоду культурного розслаблення, що мало місце після смерті Сталіна, до складу якого належали письменники, які народилися в 1920-х роках, з-поміж яких чимало одержали освіту в румунських закладах навчання і посідали солідні знання в галузі румунської культури. З іншого боку, йде мова про покоління 1960 років, тобто шестидесятників, як стали вони називати себе пізніше, це група молодшого покоління, письменників народжених наприкінці 20 років та в першій половині 30 років, які одержали освіту у радянських навчальних закладах. Здавалося, що вони належать до прихильників режиму. Ця різниця між вищезгаданими групами письменників досить важлива. Незважаючи на те, що обидві групи часто стикалися з питаннями, пов’язаними з літературним стилем, з визначенням соціалістичного реалізму, вони об’єдналися проти групи придністровських письменників, які спочатку займали домінуючу позицію в Спілці через їхнє наближення до політичної влади та партії. У певній мірі це друге покоління письменників шестидесятників зазнало впливу або можна сказати було виховане попереднім поколінням, поколінням відлиги, вихованого на цінностях символічного капіталу румунської культури. Ці письменники шестидесятники поверхово засвоїли радянські гасла, але в той же час розвинули певний рівень свого критичного мислення.

Культурна опозиція Бессарабії сформувалася в середині 1960-х років завдяки вирішальній події. Андрій Кушко: Переломним моментом був III-ій З’їзд молдовських письменників, що мав місце у 1965 році. Цей конгрес був видатною подією, оскільки позначає явну еволюцію й зміну динаміки влади в Спілці письменників. Конгрес, що мав місце на початку Брежнєвізму вважається кульмінаційним моментом опозиційної діяльності місцевої інтелігенції. Він засвідчив визнання письменників-шестидесятників, які першими стали писати свої твори румунською мовою. Від 1957 року так звана молдавська мова стала стандартною румунською мовою, що застосовує кирилицю, як форму письма. Це була остання мовна реформа періоду Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. Творчість письменників цього періоду значно переважала творчість їхніх попередників й була рівночасною із спробами лібералізації, що яскраво проявлялися у всьому Радянському Союзі. Маю намір назвати тут окремих представників цього покоління, таких як: Грігоре Вієру, Іон Друце, Ауреліу Бусуйок, Павел Боцу та інші. Цей III З’їзд письменників був першим проявом чіткої національної орієнтації й першою подією в Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці, що мала місце румунською мовою після Другої світової війни.

Культурна опозиція в Бессарабії діяла майже на дарма, але була наполегливою, завзятою щодо її національного напрямку й в кінці кінців перемогла. Однак, лише згодом результати цієї наполегливої боротьби стануть явністю.

Лівий уряд у Бухаресті встояв без великих емоцій новому
вотуму недовіри, хоча він
виглядав більш крихким,
ніж будь-коли. 26 травня на Європарламентських виборах СДП, головна партія керівної коаліції,отримала лише 22,5% голосів, що на
п’ять відсотків менше, ніж найважливіша опозиційна НЛП, і майже дорівнює іншому великому
противнику – Альянсу, що складається з Союзу «Рятуйте Румунію та паротії
ПЛЮС. А АЛДЕ, молодший
партнер при владі соціал-демократів не пройшов 5% виборчий поріг.Тупик між лівими посилився наступний день після виборів
ув’язненням колишньої сильної людини правлячої коаліції, лідера СДП Лівіу Драня, засудженого Верховним судом до трьох з половиною
років позбавлення волі за
корупцію.

Крім того, продовжився
перетік депутатів і сенаторів СДП до партіїПро Румунія, заснованої їх колишнім лідером Віктором Понтою та іншими
соціал-демократичними дисидентами. Проте уряд, очолений тимчасовим лідером СДП Віорікою Денчіле продовжує
працювати після
відхилення парламентом вотуму недовіри, висунутого опозицією. Документ зібрав лише 200 голосів з 233 необхідних
для усунення уряду. Хоча
ініціатори – НЛП, Союз «Рятуйте Румунію», Партія «Народний рух» та Демократичний
союз угорців Румунії-
звинувачували уряд СДП-AЛДЕ у постійному нападі на судову систему та дестабілізації економіки,
представники влади висловили сумніви щодо бажання опозиції взяти на себе правління у цей період.

Заступник лідера НЛП Ралука Туркан каже, що опозиція має
можливість взяти на себе правління, і що вотум недовіри є результатом висловленої румунами 26 травня волі. Ралука Туркан: Ми можемо в будь-який час
запропонувати уряд, який легально проведе техніко-економічне обгрунтування, і розпочне будівництво автомобільних доріг. Ми
могли б вирішити в Парламенті голосування поштою для румунів та виправити законодавство в сфері
правосуддя.»

Прем’єр-міністр Денчіле підтвердила своє рішення завершити свій мандат і
зазначила, що
економічні показники свідчать про ефективність політики, яку просуває
уряд. Віоріка Денчіле: «Очевидно, що ви не є альтернативою правління. Ви дійсно хочете змінити цей уряд до майбутніх виборів? Я знаю, що ні. Я не бачила з вашого боку жодної конкретної ідеї про розвиток економіки в інтересах громадян.

Також оглядачі не ставлять на апетит опозиції взяти
на себе кермо уряду в цей момент. Тому що, з одного боку, занадто щедрі соціальні політики
лівих важко продовжити, а з іншого – весь державний апарат переповнений
клієнтурою владних партій, що загрожує саботувати будь-який уряд іншого
політичного кольору. Але вони кажуть, що переконані, що політична сцена знову оживиться
восени, разом з
наближенням президентських виборів.

Опозиція ініціювала голосування за вотум недовіри
до уряду Віоріки Денчіле

Права опозиція в Румунії ініціювала нову
резолюцію про недовіру коаліційному уряду Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів (СДП-АЛДЕ), яка буде внесена на
голосування наступного тижня. Для відставки уряду на чолі з соціал-демократкою
Віорікою Денчіле потрібні голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів
парламенту, тоді як опозиція має близько 150 голосів і потребує підтримки
партії Про Румунія, яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Понта,
Демократичного союзу угорців Румунії, фракції національних меншин у Палаті
Депутатів і навіть кількох членів керівної більшості СДП-АЛДЕ. З іншого боку
Віоріка Денчіле закликала соціал-демократів бути присутніми в залі, щоб
забезпечити кворум, але не голосувати.

Вотум недовіри до глави МЗС Румунії

Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану встояв
вотуму недовіри, ініційованому опозиційними Націонал-ліберальною партією, Союзом
«Рятуйте Румунію» та партією «Народний рух» через проблеми, що виникли у
процесі голосування закордонних румунів на виборах до Європарламенту і референдумі
щодо правосуддя 26 травня. Резолюція була відхилена у вівторок на пленарному
засіданні Сенату. У тексті, а також на пленарному засіданні ініціатори заявили,
що Теодор Мелешкану «безвідповідально» керував МЗС і організував процес
голосування. Міністр знову вибачився перед румунами, які проживають за кордоном,
які не змогли скористатися своїм правом голосу 26 травня, але зазначив, що МЗС
виконало усі свої юридичні зобов’язання. Він заявив, що найближчим часом будуть
проведені консультації з посольствами, де були проблеми в процесі голосування,
щоб визначити, хто винен в тому, що сталося, а також, що можна зробити в
майбутньому, щоб уникнути подібних ситуацій.

Угода за європейську Румунію

Національна політична угода про консолідацію
європейського маршруту Румунії, ініційована президентом Клаусом Йоханнісом, у
четвер була підписана лідерами чотирьох опозиційних політичних сил:
Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румунію», партії «Про Румунія» та
партії «Народний рух». Вони погодилися підтримати кроки із запровадження у законодавство
результатів референдуму 26 травня і виправити суперечливі зміни, внесені упродовж
останніх двох років до законів, що регулюють різні аспекти правосуддя. Представники
Демократичного союзу угорців Румунії, колишнього партнера чинної керівної коаліції СДП-АЛДЕ, оголосили, що підпишуть
угоду наступного тижня. СДП та АЛДЕ відмовилися підписувати угоду. У своєму виступі з цього приводу глава
держави знову розкритикував соціал-демократів і заявив, що вони запропонували більше
поправок, ніж кількість статей в угоді. Президент додав, що список залишається
відкритим, а партії, які захочуть підписати угоду, зможуть зробити це у
майбутньому. У своєму виступі з цього приводу глава держави наголосив на
необхідності внесення ряду змін до Конституції та до відповідних законів.

Політична криза у Р.Молдова

Румунія, як держава-член Європейського Союзу, що
має особливі відносини з Республікою Молдова, на основі Стратегічного
партнерства заради європейської інтеграції Республіки Молдова і спільної мови,
історії та культури, стурбована поточними подіями у Кишиневі. Бухарест
стурбований безпрецедентним політичним тупиком у сусідній державі, в якій діють
два паралельні уряди, котрі заперечують легітимність одне одного. Влада Румунії
закликала до спокою у забезпеченні мирної передачі влади для виходу з кризи. Президент
Румунії Клаус Йоханніс надіслав голові Європейської Ради Дональду Туску і
голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру листа, в якому просить їх в терміновому
порядку та разом з державами-членами Європейського Союзу вжити «конкретних дій
для врегулювання ситуації, що склалася, відповідно до рішення, що буде
обговорено в Республіці Молдова і ґрунтуючись на європейських принципах і
цінностях». Клаус Йоханніс На стверджує, що ця криза, що виникла по сусідству з
Румунією та ЄС, становить небезпеку для стабільності і безпеки в регіоні, яку Євросоюз
та його країни-члени не можуть ігнорувати. Румунія вважає, що в демократичній
державі воля громадян, виражена шляхом голосування на парламентських виборах у
лютому і відображена в політичній конфігурації законодавчої влади, – це єдине,
що забезпечує легітимний політичний процес.

Дощове і спекотне літо в Румунії

Мешканці майже всієї Румунії упродовж останніх
тижнів вже звикли до гідрологічних та штормових попереджень, оголошень «жовтого»
або «помаранчевого» кодів небезпеки через потужні зливи, ураганний вітер, град
і повені, а в останні дні до цього додалася підвищена відносна вологість
повітря, що призводить до термічного дискомфорту. Сильні опади та повені
спричинили багато збитків, проте обійшлося без жертв. Підтоплені сотні
присадибних ділянок, житлових будинків і підвалів. Пошкоджені дороги повітового,
національного та європейського значення. Серйозно постраждали
сільськогосподарські угіддя.

26-й Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу

3300 акторів і гостей з 73 країн світу беруть
участь у XXVI-му Міжнародному театральному фестивалі в м. Сібіу (центр
Румунії), який стартував 14 червня під гаслом «Мистецтво дарування». Протягом десяти днів фестиваль пропонує 540
подій в 75 приміщеннях. За словами організаторів цей фестиваль є святом краси,
яке об’єднує представників кількох видів мистецтва зі всіх куточків світу: театру,
танцю, музики, кіно, цирку тощо. Міжнародний театральний фестиваль в Сібіу є
найбільшою і найкомплекснішою подією такого роду в Румунії і навіть в Європі, а
Радіо Румунія виступає медіа-партнером.

Після голосування на виборах до Європарламенту та
референдуму з питань правосуддя, цей тиждень буде повним для членів Парламенту
Румунії. У вівторок, міністр закордонних справ Теодор Мелешкану буде запрошений
опозиційними Націонал-ліберальною партією (НЛП) і Союзом «Рятуйте Румунію» (СРР) до
Палати депутатів на «Час уряду», а Сенат піддасть обговоренню просту пропозицію
опозиції про вотум недовіри тому ж міністру закордонних справ. Основна тема
політичних дебат – голосування румунами закордоном на виборах від 26 травня.
Депутати НЛП, СРР і Партії «Народний рух» (ПНР) вимагають відставки міністра
закордонних справ за слабке управління голосуванням.

З іншого боку, керівництво Парламенту зустрінеться
на цьому тижні, щоб прийняти рішення про створення комісії з виборчого кодексу,
узгодженої в ході засідання урядової коаліції. Лідер АЛДЕ Келін Попеску-Терічану
пояснює, що члени комітету повинні розробити законопроект, який дозволив би всім
громадянам користуватися правом голосу. Келін Попеску-Терічану: «Ми запросимо на дебати Постійний виборчий орган, який наскільки я бачив,
вже окреслив деякі рішення, а саме те, що ми запропонували, пролонговане
дострокове голосування, інтернет-голосування або голосування поштою. Ми звернемося
до Міністерства закордонних справ і Міністерства внутрішніх справ з проханням
знайти найкраще рішення, щоб уникнути цих агломерацій у майбутньому».

Нагадуємо, що під час виборів у Європарламенті та
референдуму з питань правосуддя від 26 травня, тисячі румунів з-за кордону не змогли
проголосувати через погану організацію виборів, незважаючи на майже подвоєння
кількості виборчих дільниць для діаспори. У доповіді Міністерства закордонних
справ на запит прем’єр-міністра Віоріки Денчіле, Міністерство закордонних справ
не вважає себе відповідальним за цю ситуацію і звинувачує президента Клауса Йоханніса
у тому, що він вимагав проведення референдуму з питань правосуддя саме у
день виборів до Європарламенту, а також так званих виборчих туристів.

Опозиція також закидає міністру Теодора Мелешкану й
те, що Румунії не вдалося, в п’ятницю, стати непостійним членом Ради Безпеки
ООН. Так само, теж опозиція намагається
зібрати голоси, необхідні для успіху резолюції про вотум недовіри уряду, який віддалив
би уряд СДП-АЛДЕ від урядування. Сенатор НЛП Аліна Горгіу каже, що інші
опозиційні партії запевнили в тому, що вони підтримають резолюцію про вотум
недовіри. Аліна Горгіу: «Я вітаю готовність усіх тих членів Парламенту Румунії,
які своїм голосом бажають звільнити уряд шляхом резолюції про вотум недовіри і
запевнити тих, хто на чолі з пані Денчіле упираються залишитися при владі, що
ця упертість перетворює їх на нерелевантну партію на політичній сцені.»

У свою
чергу, опозиційна партія ПРО Румунія (на чолі з колишнім прем’єр-міністром соціал-демократом
Віктором Понтою) вже оголосила про те, що вона голосуватиме за резолюцію про
вотум недовіри, хоча не підписала її.

Наслідки
розгону антиурядового протесту в Бухаресті

Два тижні, що минули від антиурядової акції протесту
діаспори у Бухаресті так і не пролили світло на причини силового
розгону протестувальників.
Прокурорами вже було зареєстровано більше 700 скарг на дії
жандармів, а виявлення винних у вчиненні насильства триває. У четвер на допит до Генеральної
прокуратури був викликаний начальник підрозділу спеціального призначення Жандармерії, полковник Кетелін
Парасків, який
того вечора командував жандармами.
Раніше Міністр внутрішніх справ Кармен
Дан провела прес-брифінг на тему подій, що мали місце 10 серпня, який почала з вибачень
перед усіма тими, хто постраждав від насильства, незалежно від того чи йдеться
про цивільних осіб або про жандармів. Водночас глава МВС засудила те, що вона
назвала «фейками та брехнею» у зв’язку з діями жандармів, які поширювалися як в
Інтернеті, так і в ЗМІ. А у вівторок Кармен Дан відзвітувала перед членами
Комітету з питань оборони Палати депутатів Румунії, стверджуючи, що не мала
оперативних повноважень під час протесту, додавши що звіт, який вона
отримала від підпорядкованих їй компетентних органів буде поставлений в
розпорядження депутатів щойно після завершення слухань у парламенті. Опозиція,
яка вимагає відставки міністра, висловила своє невдоволення накладенням на
відповідний звіт грифу «Для службового користування» та відсутністю на
слуханнях префекта Бухареста, який підписав наказ про розгін протестувальників. Опозиційні
партії в унісон звинувачують Кармен Дан у спробі виправдати протиправні дії жандармерії, яка
використала сльозогінний газ та надмірну силу проти мирних людей. Тим часом керівна Соціал-демократична партія звинувачує главу держави та
опозицію в спробі силового повалення легітимного уряду.

Реакції після акції протесту діаспори

Через два тижні від силового розгону антиурядових
протестів у столиці глава уряду уперше прокоментувала події 10 серпня.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
звинуватила опозицію в спробі взяти владу недемократичними методами після
поразки на виборах. Глава уряду зазначила, що останнім часом спостерігається
почастішання нападок на державні установи, а першою мішенню стала жандармерія.
Вона попросила своїх міністрів та керівників підвідомчих установ уникати «цієї
спіралі конфлікту». У відповідь на це лідер опозиційної Націонал-ліберальної
партії Людовік Орбан піддав гострій критиці прем’єрку за те, що вона не
відважується взяти на себе відповідальність за застосування жандармерією
надмірної сили до протестувальників. «Немає ніякої спіралі конфлікту, яку б
розкручували опозиційна НЛП або президент Клаус Йоханніс, є однак спіраль
брехні та зловживань, в якій загрузли лідер соціал-демократів Лівіу Драгня,
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, міністр внутрішніх справ Кармен Дан і всі ті,
хто видав наказ про силовий розгін протесту та побиття людей, які взяли участь
в антиурядовій акції протесту 10 серпня», – сказав він. Події 10 серпня є для
представників румунської влади нагодою добре обміркувати та знайти найкращий
шлях подальшого розвитку спеціалізованих структур, від організації, прав і
підготовки персоналу до контрольних важелів та використовування спецзасобів, -
заявив французький експерт у сфері забезпечення та відновлення громадського
порядку, майор Бертран Кавальєр, який добре відомий на європейському рівні і,
котрий добре обізнаний з системою громадського порядку в Румунії. Колишній керівник
французької Національної жандармерії зустрівся з членами Комітету з питань
оборони, громадського порядку та національної безпеки Палати депутатів Румунії,
зустріч, яка відбулася в рамках зусиль із прояснення основних аспектів подій 10
серпня.

Поширення АЧС

Чверть повітів Румунії потерпають від епідемії
африканської чуми свиней, після того як більш ніж 700 спалахів вірусу було
виявлено компетентними структурами на південному сході та північному заході країни. Йдеться,
переважно, про свиней в особистих домогосподарствах. До тепер було забито близько
120 тис свиней. Національна федерація «Pro Agro» просить уряд розпочати
процедуру обговорення у Верховній раді оборони країни ситуації, що склалася у
результаті стрімкого поширення вірусу свинячої лихоманки, що серйозно впливає
на виробництво м’яса у Румунії. Федерація вважає, що у повітах де були
зафіксовані спалахи АЧС має бути оголошена надзвичайна ситуація, оскільки
компанії, які інвестували в сфері свинарства, знаходяться на межі банкрутства.
Влада продовжує вживати заходів для запобігання розповсюдженню захворювання,
включаючи надання дозволів на полювання на диких кабанів і шакалів у дельті
річки Дунай.

Невдалий виступ румунських клубів в плей-офф Ліги Європи УЄФА

Чемпіон Румунії з футболу «ЧФР» Клуж-Напока та срібний призер минулого
сезону «ФЧСБ» (колишня «Стяуа» Бухарест у четвер програли на виїзді у перших
матчах раунду плей-офф Ліги Європи УЄФА. «ЧФР» оформив історичну прем’єру, ставши
першою румунською футбольною командою, яка поступилася люксембурзькому клубу,
програвши з рахунком 2:0 футболістам Дюделанжа. У свою чергу столичний «ФЧСБ»
теж на виїзді поступився віденському «Рапіду». Матчі у відповідь пройдуть 30
серпня. Якщо жодна команда не зможе отримати кваліфікацію, Румунія не матиме
жодного клубу на континентальних змаганнях з футболу.

Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у четвер вперше
відреагувала на антиурядові протести діаспори в Бухаресті, звинувачуючи
опозицію в спробі взяти владу іншими способами після провалу на виборах. Глава
уряду зазначила, що спостерігається почастішання нападок на державні установи,
а першою мішенню стала жандармерія.

Віоріка Денчіле попросила своїх міністрів
та керівників підвідомчих установ уникати конфліктів. «Я закликаю всіх
міністрів та всіх керівників підпорядкованих установ уникати цієї спіралі
конфлікту, в яку намагаємося нас втягнути ті, хто не зумів здобути перемогу на виборах
і хто зараз намагається прийти до влади з допомогою інших недемократичних засобів.
Нашою відповіддю на всі ці виклики повинні бути конкретні дії та проекти для
румунів.»

Прем’єр-міністр стверджує, що опозиція
намагається, з суто політичних міркувань, розкрутити спіраль конфлікту, який ще
більше розколює суспільство. У відповідь лідер опозиційної Націонал-ліберальної
партії Людовік Орбан заявив, що немає ніякої спіралі конфлікту, яку б
розкручували опозиційна НЛП або президент Клаус Йоханніс, є однак спіраль
брехні та зловживань, в якій загрузли лідер соціал-демократів Лівіу Драгня,
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, міністр внутрішніх справ Кармен Дан і всі ті,
хто видав наказ про силовий розгін протесту та побиття людей, які взяли участь в
антиурядовій акції протесту 10 серпня.

В оприлюдненій заяві, лідер лібералів піддав
гострій критиці прем’єр-міністра за те, що вона не відважується взяти на себе
відповідальність за застосування жандармерією надмірної сили до протестувальників.
Людовік Орбан стверджує, що ліберали хочуть знову викликати до парламенту міністра
внутрішніх справ разом з префектом Бухареста та керівниками сил правопорядку, причетних
до розгону протесту в Бухаресті. У той же час, ліберали зажадали в лідера
Соціал-демократичної партії та спікера Палати
Депутатів скликати позачергову сесію, щоб пролити світло на обставини придушення
протестів 10 серпня, враховуючи те, що до тепер ніхто не відповів на
зловживання жандармами або хуліганські дії окремих протестувальників.

Тим часом станом на четвер прокурорами було
зареєстровано більше 650 скарг на дії жандармів під час протесту в столиці. З
іншого боку Американська торгова палата в Румунії – AmCham, закликала до
відповідальності як у заявах, так і в діях чільних посадовців Румунії та осіб,
які обіймають державні посади і припинити дискримінацію румунів за ознакою
роботодавця. Заклик був зроблений після того, як лідер керівної
соціал-демократичної партії Лівіу Драгня в ефірі приватного телеканалу заявив,
що деякі міжнародні компанії фінансують протести в Румунії, а деякі компанії
мають економічні інтереси, які суперечать інтересам румунської держави.

Клубок подій, що сталися під час
антиурядового протесту в Бухаресті 10 серпня досі не вдається розплутати, незважаючи
на те, що відтоді минуло вже майже два тижні та на попри уточнювальні заяви глави МВС Кармен
Дан.

У неділю міністр внутрішніх справ провела прес-брифінг, який почала з
вибачень перед усіма тими, хто постраждав від насильства, незалежно від того чи
йдеться про цивільних осіб або про жандармів, після чого
представила хронологію подій та добірку «фейків і брехні», які за словами глави
МВС розповсюджувалися як в Інтернеті, так і в засобах масової інформації.

Два
дні по тому Кармен Дан відзвітувала перед членами Комітету з питань оборони
Палати депутатів Румунії в зв’язку з силовим розгоном антиурядового мітингу
представників діаспори, заявивши, що звіт, який вона отримала від підпорядкованих
їй компетентних органів буде поставлений в розпорядження депутатів щойно після завершення слухання в парламенті.

Міністр
також заявила, що під час акції протесту вона не мала оперативних повноважень, додавши,
що лише провела інформаційну зустріч з координаторами дій: «Це була не
оперативна, а ознайомча зустріч, на якій я зажадала надати мені на другий день попередній звіт про місію. У повноваження міністра не входить з’ясування питань, що
стосуються оперативних дій, міністр не має законодавчо закріпленої компетенції
втручатися в прийняття оперативних рішень.»

Права
опозиція, яка вимагає відставки міністра, висловила своє невдоволення накладенням
на відповідний звіт грифу «Для службового користування» та відсутністю на
слуханнях префекта Бухареста. Представник головної опозиційної Націонал-ліберальної
партії Віктор Паул Добре: «Сьогодні тут немає людини – префекта столиці, яка, як
нам сказала пані міністр, прийняла рішення [ред. про силовий розгін протестувальників] після поради з командиром
підрозділу. Ми не мали кого спитати про причини, про рівень втручання, чому рішення
було прийняте о 8 годині вечора, а силовий розгін почався о 23:30. Але хочу
підкреслити, що префект столиці не є самостійною особою, префект столиці є представником
Уряду Румунії в Бухаресті, столиці країни.»

Опозиція звинувачує Кармен Дан у спробі виправдати
протиправні дії жандармерії, яка використала сльозогінний газ та надмірну силу
проти мирних демонстрантів. Майже 400 осіб вже звернулися до прокуратури зі
скаргою на дії жандармів, в той час як Соціал-демократична партія звинувачує
главу держави та опозицію в спробі повалення легітимного уряду.

Перебуваючи під
шквалом критики через дії підпорядкованої їй жандармерії під час антиурядового
протесту членів румунської діаспори 10 серпня, міністр внутрішніх справ Кармен Дан
у неділю представила висновки щодо відповідних подій зі звіту, що наразі перебуває під грифом «Для
службового користування».

На відміну від інших протестів,
учасники відповідної акції протесту 10 серпня мали зовсім іншу поведінку, -
каже Кармен Дан, – яка стверджує, що на цей раз мирні протестувальники не відокремилися
від агресивних елементів, тому спроби з відтиснення хуліганів виявилися
невдалими і були навіть нездійсненною місією. Заворушення влаштували переважно футбольні
фанати. Вони прийшли на протест неорганізовано, – пояснила Кармен Дан, – тому жандармерія
не мала як перешкодити їх проникненню на площу, де проходив протест.

Згідно з
повідомленнями влади, перші сутички сталися після обіду, коли мала місце спроба
зламати встановлену жандармами огорожу та потрапити у двір уряду. Численні інциденти
були зафіксовані до 22:00, коли жандармерія зробила останнє попередження, -
зазначила міністр Кармен Дан, – а громадський порядок був повністю відновлений
вже після півночі. Понад 450 людей постраждали під час розгону акції протесту в
Бухаресті, у тому числі 33 жандарми.

Міністр Кармен Дан: «Передусім хочу вибачитися перед всіма тими, хто постраждав минулого тижня від
насильства, незалежно від того чи йдеться про цивільних осіб або про жандармів.
У зв’язку з діями жандармів, залучених до місії 10 серпня, було розпочате внутрішнє
розслідування та вже виявлено п’ять можливих випадків надмірного використання
сили проти осіб, які не вчиняли актів насильства.»

З іншого боку, глава МВС
засудила те, що вона назвала «фейком та брехнею», що поширювалися як в
Інтернеті, так і в засобах масової інформації, наполягаючи на необхідності
відокремлення правди від маніпуляцій у зв’язку з подіями 10 серпня.

Лідер опозиційного
Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна знову зажадав відставки міністра Карамен Дан,
яку звинувачує у спробі виправдати протиправні дії жандармерії, яка використала
сльозогінний газ та надмірну силу проти мирних демонстрантів. «Неприпустимо
перекладати на мирних громадян відповідальність за те, що сталося під час протесту,
звинувачуючи у всьому жертв насильства, – написав Дан Барна на своїй сторінці у
соціальній мережі Facebook.

І перший заступник лідера опозиційної Націонал-ліберальної
партії Ралука Туркан вважає, що жандармерія була дискредитована, а всю політичну
відповідальність несуть міністр внутрішніх справ Кармен Дан і лідер керівної
Соціал-демократичної партії, спікер Палати депутатів Лівіу Драгня.

Майже 300 людей вже звернулися
до Військової прокуратури Бухареста зі скаргою на дії жандармів. Є багато відеороликів,
на яких видно, як жандарми нещадно б’ють людей з піднятими руками. Ці
зображення є незаперечними доказами непропорційного використання сили жандармами,
– кажуть Президент Клаус Йоханніс та опозиційні партії. У відповідь Соціал-демократична
партія звинувачує главу держави та опозицію в спробі повалення легітимного уряду.

4 травня 2018 року в місті Клуж померла на 88-році життя антикомуністична опозиціонерка Дойна Корня. У румунському просторі та в середовищах європейського громадського активізму її прізвище дуже відоме. Вона була одним з найвідоміших опонентів комуністичного режиму в Румунії в 1980-х роках, яка відверто висловлювала свої погляди в країні, що перебувала під насильством влади та жорстоким порушенням прав і свобод людини.

У період з 1945 по 1989 роки жінки в Румунії заплатили дуже високу ціну за те, як країна була керована після закінчення війни. Інтелектуалки та трудящі, селянки та городянки, румунські жінки боролись та померли під час збройного опору разом з чоловіками, інші були засуджені до багатьох років позбавлення волі, а багато з них загинули. Опонентка Дойна Корня належить до числа таких героїнь як Маріна Кірка, Ана Сіміон, Марія Плоп, Арлетт Копосу, Екатерина Белечою та багато інших як відомих, так і невідомих, які не бажали бути співучасниками нелюдського режиму.

У 1982 році, у віці 52 роки, викладач Дойна Корня вирішила, що вона вже не може мовчати. Вона написала листа «Радіо Свобода» в якому засуджує зловживання Комуністичної партії. В інтерв’ю, в 1996 році, Центру усної історії Румунського радіо Дойна Корня пригадала, як почались її стосунки з комуністичним режимом: «Перший текст, Відкритий лист до тих, хто ще не перестав думати був адресований, в першу чергу, викладачам, які мають моральне зобов’язання завжди говорити правду тим, кого вони навчають. Це є навчилась, під час сталінського режиму від мого колишнього професора Філологічного факультету, французького відділення пана Анрі Шак’є. Я була настільки стривожена цією ідеєю, яку режим намагався нав’язати нам, тому що це була найлютіша сталінська епоха. Це було в 1950-і роки. Я завжди відчувала, що щось штовхає мене написати листа, навіть проти моєї волі. Але я не хотіла підписувати лист. Я написала його, і моя дочка понесла лист. Вона прийшла в країну, перший раз після того, як вона залишила її, і я сказала так: «Я не підпишу лист, нехай представлять його як вони хочуть.» Я накреслила лінію під текстом, щоб доказати, що текст є справжнім, а не «підробленим», написаний кимось іншим, і написала так: «Для Радіо Свобода, Дойна Корня, асистент Філологічного факультету».

Дойня Корня боялася проявляти свій бунт, як вона часто зізнавалась. Але честь була новим одкровенням існування, яка надала їй відваги після того, як вона почула своє прізвище на іноземній радіостанції: «Я була на чорноморському курорті Вама Веке з моїм чоловіком, який нічого не знав про текст, про те що лист був написаний і відправлений, і я взяла радіоприймач із собою. Ми не надто часто слухали Радіо Свобода, але на цей раз я дуже наполягала взяти радіо. Що з тобою? – запитав мене мій чоловік. І я сказала йому, що хочу слухати Радіо Свобода. У селянських кімнатах було по два ліжка. Я сиділа на першому ліжку, мій чоловік на другому, а радіо було на підоконнику. І коли я почула на радіо, що кажуть: «Даваймо скажемо це <Дойна Корня>, я осторопіла. Я кажу вам, що я більше боялася свого чоловіка, ніж політичних репресій. Була хвилина мовчання, я гадала, що він почне кричати на мене. Він нічого не сказав, нібито ми й не дихали. І тоді я сказала: Що нам тепер робити? І він взяв мою руку і сказав мені, йдемо на прогулянку .

По цьому питанню відбулось засідання на факультеті. Її колеги, за дуже малими винятками, не підтримали її, деякі з них все ж таки намагались знайти спосіб допомогти їй уникнути гніву режиму: «Це було жахливе засідання. Ректором був Влад, який тепер мені дуже милий, мій колишній колега, я не гнівна на нього. Я також розуміла, як працює система. Тим не менше, він міг зробити щось інше. Але на цьому засіданні він зажадав від мене самокритики, але я від казалась. І він продовжував запитувати мене: «Чому ти критикуєш Мірчу Еліаде? Чому ти говориш, що інтелектуали брешуть, а економісти дають неправдиві статистичні дані» Я розповідала моїм студентам, що суспільство, навіть соціалістичне або комуністичне, не може бути побудоване на брехні. Чому ти кажеш, що інтелектуали малодушні? – запитували мене. Бо вони боягузи! – відповіла їм. У певний момент я заплакала, коли завідуюча кафедрою запропонувала, щоб мене забрали в психіатрію. Цього бракувало мені, потрапити в психіатрію! Це мене дуже образило. Тоді я заплакала, але самокритику не робила.

Дойна Корня була звільнена з роботи, але її не зламали. Вона продовжувала писати листи Радіо Свобода, вона підтримала страйк брашовських робітників у листопаді 1987 року. З серпня 1988 року її тримали під домашнім арештом, до грудня 1989 року, коли спалахнула революція. У 2016 році Дойна Корня отримала остаточний удар долі: померла її дочка Аріадна Комбес, котра несла слова свої матері до вільного світу.

Лідер керівної Соціал-демократичної партії (СДП) Лівіу
Драгня отримав все, що хотів в суботу на позачерговому з’їзді: неформальне
відкрите підтвердження свого лідерства в основній партії коаліційної
більшості СДП-АЛДЕ і друге місце в партії, тобто позицію виконавчого голови для
його вірної союзниці, глави уряду Віоріки Денчіле.

Двоє її контркандидатів,
колишні міністри Екатерина Андронеску та Ніколає Бенічою покинули зал,
незадоволені тим, що голосування почалося ще до презентації кандидатур. Це була,
однак, єдина форма внутрішньої критики на адресу способу проведення з’їзду,
який спостерігачі називають нагодою для Драгні показати свою силу.
Соціал-демократи вирішили йти далі вишикувані позаду людини, яка вкотре
продемонструвала, що немає собі рівних у партії, а Лівіу Драгня пообіцяв
продовжити судову реформу та ініціативу внесення зміни до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів. І це незважаючи на гостру критику з боку
судових установ, громадськості та основних іноземних партнерів Румунії.

Більше того Соціал-демократична партія зараз планує
здійснити реформу правоохоронних органів і секретних служб, які на думку Лівіу
Драгні замішані в операції з підірву діяльності демократично обраної влади. Теза,
яку неможливо продемонструвати, але в яку Лівіу Драгня продовжує вірити: «Ми
маємо змінити законодавство так, щоб румуни почували себе вільними в своїй
країні, щоб було мало або взагалі не було, зловживань різних державних установ Румунії.
Ми також почнемо процес модернізації законів про функціонування секретних служб
в Румунії вже упродовж цієї сесії».

Зі свого боку, Віоріка Денчіле переконана,
що її обрання на посаду виконавчого голови забезпечить краще спілкування між
партією та владою. «Цей вибір забезпечить кращий зв’язок між Урядом
Румунії та партією, тому що як прем’єр-міністр я виконуватиму програму, за яку румуни
проголосували в 2016 році.» На порядку денному позачергового з’їзду СДП не було
питання про висунення кандидатури в президенти у перспективі виборів 2019 року.
Схоже,
що наразі це тема табу в Соціал-демократичній партії.

У лібералів, однак, все навпаки. Основна опозиційна партія
у неділю, на засіданні Національної ради,
вирішила підтримати чинного президента Клауса Йоханніса на другий термін на
посаді глави держави. Націонал-ліберальна партія (НЛП) вирішила розвіяти будь-які
спекуляції щодо можливого охолодження відносин з президентом.

Щойно виправданий судом у корупційному провадженні, що завадило
йому балотуватися в мери Бухареста та послабило його політичну позицію, лідер
лібералів Людовик Орбан став кандидатом партії на пост прем’єр-міністра. Він пообіцяв,
що НЛП прийде з відповідальним планом пріоритетних дій Уряду, заснованим на глибокому
аналізі та дослідженні його впливу і закликав членів партії до активної участі
у боротьбі партії з владою…

Людвик Орбан: «Мені
ніколи не подобалося,
щоб мене або нас, керівництва партії, боялися, тому хочу сказати вам наступне: я
відповідаю за досягнення
НЛП, і ніколи
не дозволю,
щоб
75-80% членів,
які весь час працюють тупцювали на місці, оскільки 25% членів партії не працює.».

Ліберали готові йти до влади, – каже перший
заступник
голови НЛП Ралука
Туркан: «НЛП
має перейняти
владу. Ми внесемо
резолюцію
про
недовіру уряду під час цієї сесії парламенту і продовжимо об’єднувати
всі
політичні сили, людину
за людиною, в Парламенті
Румунії, щоб змінити більшість, відправити СДП в опозицію та повернути НЛП
до влади в Румунії.»

Однак досі лібералам не вдалося об’єднати навколо себе
політичні сили однакової ідеологічної спрямованості – Союз «Рятуйте Румунію» та
Партію «Народний
рух».

Спеціальна парламентська комісія з питань внесення змін до низки законів,
що регулюють систему правосуддя, працює над поправками до статей про відповідальність
суддів і прокурорів. За їх словами, судді та прокурори несуть цивільну, дисциплінарну
та кримінальну відповідальність за можливу професійну помилку. Водночас була відхилена
поправка про матеріальну відповідальність суддів і прокурорів за заподіяну
шкоду.

Від імені опозиції ліберал Кетелін Предою пояснив: «Ми проводимо ці дебати без
упереджень, вважаючи, що дійсно повинна бути належна відповідальність за
будь-яку професійну діяльність, але водночас хочемо, щоб цей інструмент не став інструментом тиску на суддів і прокурорів, і виходячи з цього розроблятимемо надалі пропозиції,
які мають принциповий характер у цьому законі та будуть більш докладно
представлені в окремому законодавчому інструменті.»

Від імені парламентської більшості СДП-АЛДЕ, голова комітету з правових
питань Сенату, соціал-демократ Роберт Казанчук, заперечив те, що відмова від
деяких суперечливих поправок була спричинена заявою Держдепартаменту США.
Роберт Казанчук: «Ми нічого не змінили в тому, що представили в своїй ініціативі.
Дискусії були надзвичайно технічними, як ви помітили, звичайно, були й політичні
заяви, але аргументи «за» і «проти» мали юридичний характер, як зробити так,
щоб певні установи могли застосовувати законодавство. Ось про що йде мова, це
не пов’язано з тим, що сказав Державний департамент.»

Американське зовнішньополітичне відомство висловило стурбованість тим, що Парламент
працює над законодавством, яке може негативно вплинути на боротьбу з корупцією
та послабити незалежність судової системи у відносинах з політичним чинником.
Ця заява викликала роздратування в лавах влади та підтримку опозиції. Міністр
юстиції Тудорел Тоадер заявив, що ніхто не може диктувати парламенту в здійснені законодавчої діяльності, а лідери
обох сил правлячої коаліції, соціал-демократ Лівіу Драгня та ліберал-демократ Келін
Попеску-Терічану поширили спільну заяву, згідно з якою «дебати, рішення та
голосування в парламенті здійснюються від імені суверенітету народу і не можуть
бути предметом жодного тиску».

Лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, з іншого боку,
привітав заяву американської дипломатії та закликав більшість відмовитися від суперечливої
судової реформи. У свою чергу, лідер опозиційного Союзу «Рятуйте Румунію» Дан
Барна звинуватив соціал-демократів в тому, що вони жертвують верховенством
права, на догоду і для захисту свого лідера Лівіу Драгні, який вже був
засуджений умовно в одній кримінальній справі та є фігурантом в інших двох.

Оглядачі відзначають, що американська реакція прийшла після висновку Європейської комісії, згідно з яким у цілому в 2017 році темпи
впровадження реформ уповільнилися, а виклики незалежності румунської судової
влади є серйозним джерелом занепокоєння.

Затверджений наприкінці червня, коаліційний уряд, що складається з СДП та АЛД, очолений соціал-демократом Міхаєм Тудосе встояв учора без проблем першій резолюції недовіри висунутій правою опозицією, що складається з НЛП та Союзу Рятуйте Румунію та за підтримки Партії Народний рух і незалежних депутатів. Текст резолюції звинувачує Уряд у зниженні рівня життя румунів та порушенні бізнес- середовища. Далеко від щедрої передвиборчої програми, за якою майже рік тому СДП очолена Лівію Драгня, перемогла на парламентських виборах, політика Уряду, на думку підписантів, призвела до скорочена заробітної плати та внесків до другого пілона пенсій, підвищила ціни на продукти харчування, паливо та електрику, до хаосу у сфері охорони здоров’я, освіти, фінансів та інфраструктури.

Сенатор Союзу Рятуйте Румунію Рамона Діну: Пільги суттєвого економічного зростання були скасовані популістськими та хаотичними заходами, прийнятими в економіці парою Драгня-Тудосе проти бізнес-середовища та чесних платників податків у країні. На початку наступного року румуни побачать, що їх заробітна плата збільшилась лише на папері, тоді як в руках вони будуть тримати календар обіцянок СДП під час кампанії, і констатуватимуть, що Драгня та його прибічники посміялись над ними. Ви всіх збили з пантелику з внесенням змін до Податкового кодексу без чітких пояснень, ніякого дослідження впливу, відсутності діалогу та підтримки з боку роботодавців та профспілок. Наперекір всім ви наклали цей податковий хаос.

На пленарних дебатах опозиція також звинуватила урядову коаліцію у систематичному нападі на незалежність правосуддя. У своїй відповіді прем’єр-міністр ствердив, що Румунія має стабільну ситуацію, де економічне зростання становить 7%, з підвищенням заробітної плати в бюджетному та приватному секторі, а також прогресом в галузі охорони здоров’я та інфраструктури. Міхай Тудосе: Шановні колеги, ви вже давно намагалися прищепити населенню страх, що зарплати скоротяться з 1 січня, що прийде Апокаліпсис. Тим часом, усі добросовісні люди переконались, що поширені вами новини є помилковими. Очевидно зросте зарплата! Правда проста: існує реальна користь, що цей захід принесе всім працівникам Румунії, як в короткостроковій перспективі, збільшення доходу, і особливо в довгостроковій перспективі, шляхом забезпечення більших пенсій.

За резолюцію проголосувало 159 парламентаріїв, три проти, а 23 утрималися. Для усунення уряду повинні були проголосувати не менше 233 сенатори та депутати. Соціал-демократи покинули зал під час голосування, а представники Демократичного союзу угорців Румунії утрималися, вважаючи, що демарш НЛП не був переконливим. Оглядачі кажуть, що в парламенті влада здобула чітку перемогу. Але попереджають, що в неділю пройдуть нові антиурядові протести, ініційовані громадянським суспільством та профспілками, заплановані по всій країні і прогнозують зиму, повну економічної невизначеності та соціально-політичної напруженості.