Tag: парламент

У понеділок новообрані депутати і сенатори почали
проходження формальностей для офіційного вступу на посаду. Найбільш охочими до
праці були, як і очікувалося, ті, хто уперше став народним обранцем. Помітно
схвильовані і ще не обізнані з правилами та процедурами парламенту, але з
великими планами щодо законопроектів, які вони планують ініціювати, вони подали
документи, необхідні для вступу на посаду. Разом з іншими праламентаріями із досвідом, у
вівторок вони були скликані на перше пленарне засідання Палати депутатів та
Сенату.

Тим часом, після наміченого на середу та четвер нового
раунду консультацій президента Клауса Йоханніса з партіями, які увійшли до
парламенту, румуни дізнаються кого президент висуне на пост прем’єр-міністра. У
понеділок Соціал-демократична партія (СДП) та Альянс лібералів і демократів (АЛДЕ),
які разом узяті мають більшість в новому парламенті, підписали протокол про
співпрацю, яким офіційно встановлюються засади співпраці на парламентському та
урядовому рівнях.

Лідер СДП Лівіу Драгня коротко виклав основні положення
документа: «Це протокол, центральною метою якого є забезпечення сталого
економічного зростання та створення нових робочих місць, підвищення
матеріального добробуту і якості життя, дотримання
прав і свобод. Урядова коаліція заради розвитку і демократії СДП-АЛДЕ
запропонує єдиного кандидата на пост прем’єр-міністра, визначеного за взаємною
згодою і підтримає в парламенті коаліційний уряд на чолі цим прем’єром, кабінет
якого буде складатися з міністрів, що будуть призначені на пропорційній основі СДП та АЛДЕ.»

Відповідь на запитання щодо прізвища кандидата на
пост прем’єр-міністра буде озвучена під час консультацій з президентом, -
сказав, у свою чергу, співголова АЛДЕ Келін Попеску Терічану: «З огляду на
результати, здобуті СДП на виборах, політична логіка зобов’язує нас, без марних
дискусій, ясно сказати, що кандидат буде висунутий за взаємною згодою, але від
СДП.»

Інші чотири політичні сили, які пройшли до парламенту
готують власні стратегії. Демократичний союз угорців Румунії, який в останні
25 років майже весь час перебував при владі, зараз говорить лише про можливе парламентське
співробітництво з більшістю. Лідер партії «Народний рух», колишній президент
Траян Бесеску заявив, що його партія перебуватиме в опозиції: «Ми, наразі, не маємо жодного союзника, отже ні на кого не
покладаємося. Ми знаходимося в опозиції до влади.»

Що стосується Союзу «Рятуйте Румунію», що став третьою
політичною силою в Румунії, то він вже заявив, що не планує створювати ніякі
політичні альянси з іншими партіями, але готовий працювати над законопроектами
пунктуально з усіма політичними силами. Первинний варіант Союзу «Рятуйте Румунію»,
що припускав призначення разом з Націонал-ліберальною партією, на посаду
прем’єр-міністра главу нинішнього технократичного уряду Дачіана Чолоша, є на сьогодні
нездійсненним.

Після офіційного оголошення результатів чергових парламентських виборів від 11-го грудня парламент нового скликання готується приступити до роботи. У понеділок майбутні депутати і сенатори почали проходження формальностей для офіційного
вступу на посаду у верхній чи нижній палатах
законодавчого органу Румунії.

Глава держави Клаус Йоханніс скликав першу сесію
нового законодавчого органу на вівторок, з тим, щоб протягом наступних двох днів провести новий
раунд консультацій з парламентськими партіями довкола призначення нового прем’єр-міністра.
Згідно з Конституцією, кандидатуру на пост прем’єра «після
консультацій з парламентськими фракціями» висуває президент.

Хто стане новим прем’єр-міністром країни поки
залишається невідомим, проте з кожним днем стає все більш очевидним, що ним буде
виразник лівого політичного крила, з огляду на незаперечну перемогу на виборах
лівої Соціал-демократичної партії, яка набрала 45% голосів і вже домовилася з
правоцентристським Альянсом лібералів і демократів, що здобув 6% голосів, про
створення простої більшості в законодавчому органі.

Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня розповів про позицію
СДП в питанні кандидатури на пост глави уряду в перспективі консультацій з президентом:
«Ми не йдемо на переговори. Коли ми визначимося з кандидатом, це означатиме, що
ця кандидатура була остаточно встановлена враховуючи загальний урядовий та парламентський
контекст, з тим, щоб втілити у життя програму уряду.»

Після виборів політичні баталії між лівими і
правими політичними силами не вщухають, а навпаки… Про що свідчать останні заяви т.в.о. лідера
правоцентристської Націонал-ліберальної партії Ралуки Туркан, яка зазначила, що
виступатиме за визнання недійсним депутатського мандату Лівіу Драгні. Націонал-ліберальна
партія, яка 11 грудня набрала всього 20% голосів виборців, посилається на
положення Регламенту Палати депутатів, згідно з яким не може стати депутатом
особа, яка має судимість за вчинення злочину проти виборчих прав громадян.

Ліберали, які погрожують зверненням до
Конституційного суду, таким чином хочуть скористатися суперечливим епізодом політичної
кар’єри Лівіу Драгні, який був засуджений до двох років умовно за спробу
підтасувати результати голосування на референдумі в 2012 році щодо імпічменту колишньому
президенту Траяну Бесеску. Політичні аналітики
вважають, що ця судимість висить каменем на шиї Драгні, позбавивши його шансів
стати прем’єр-міністром.

Іншим неприємним для Лівіу Драгні
моментом стала спроба лібералів вирвати із рук соціал-демократів Альянс
лібералів та демократів з тим, щоб втілити в життя майже неймовірний сценарій створення
більшості за участі всіх правих політичних сили, в тому числі Демократичного союзу
угорців Румунії та фракції національних меншин, у разі успішної реалізації
якого, соціал-демократи опинилися б в опозиції.

Остаточні дані виборів від 11 грудня, оприлюднені Центральною виборчою комісією, підтверджують вступ до парламенту в Бухаресті 6 фракцій. З 221 парламентарієм СДП буде домінувати в наступному парламенті. Тільки 12 місць не вистачало соціал-демократам, щоб мати більшість, які вона вже оголосила, що забезпечить через союз з Альянсом лібералів та демократів (АЛД). Партія колишнього ліберального прем’єр-міністра Келіна Попеску- Терічану здобула 29 місць, на одне менше, ніж Демократичний союз угорців Румунії і на 3 більше, ніж Партія Народний рух, колишнього президента Траяна Бесеску.

Після цих виборів, на яких перемогла СДП, друге місце посіла НЛП, яка здобула 99 місць, і замикає трійку сюрприз другої половини року, новачок на політичній і парламентській сцені Союз Рятуйте Румунією, який буде мати 43 місця в законодавчому органі. Національні меншини, крім угорської, матимуть 17 представників, серед яких і українська. Майбутній парламент буде мати 465 членів, на 120 менше, ніж у попередньому законодавчому органі. Скасування голосування по одномандатних округах і повернення до партійних списків мало як наслідок повернення парламенту до нормального розміру. Мандат теперішнього законодавчого органу завершиться у понеділок, 19 грудня, а у вівторок буде скликаний новий парламент. Наступний тиждень принесе, після консультацій президента з політичними партіями, всі очікувані роз’яснення.

Перші дискусії проведені президентом Клаусом Йоганнісом, у відсутності головного актора СДП і його союзника АЛД, які хотіли дочекатися офіційних результатів, були ефективними. Якщо не відбудеться якась політична аварія, СДП і АЛД отримають завдання сформувати майбутній уряд. У четвер, лідер соціал-демократів Лівіу Драгня заявив, що програма уряду буде дотримуватись всіх передвиборчих обіцянок. Таким чином, вона буде мати значну соціальну складову і є дуже амбітною – вважають аналітики, – з огляду на те, що бюджет передбачає підвищення заробітної плати, підвищення мінімальної заробітної плати, податкові пільги для пенсіонерів і додаткові кошти для студентів. Лівіу Драгня не відповів, на головне питання журналістів, а саме, хто буде керувати урядом.

Він запевнив, що не хоче створити кризу. Лівіу Драгня: Я й надалі посилаюсь на презумпцію добросовісності. Я відповідальна людина, і не збираюся просувати непотрібний конфлікт. Ми підемо до президента з пропозицією, яка з математичного і політичного огляду не може бути відхиленою. Я сподіваюся, що президент Румунії буде дотримуватися правил демократії і народного голосування.

Пропозиція буде відповідати всім правовим і конституційним правилам, сказав Драгня. Умовно засуджений за участь в референдумі про імпічмент колишнього президента Траяна Бесеску, Драгня має на шляху до посади прем’єр-міністра дві перешкоди. Перша, законопроект, який забороняє засудженому бути міністром, а друга критерій цілісності, висунутий президентом Йоганнісом перед виборами, згідно якому він не призначить прем’єр-міністром людину, яка має проблеми із законом.

Явка виборців на чергових парламентських виборах становила лише близько 40%. У виборчі списки було включено понад 18 мільйонів громадян з правом голосу. Соціал-демократична партія здобула перемогу, набравши понад 45% голосів як у Сенаті, так і у Палаті Депутатів. Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня заявив, що виключає можливість входження в альянс з Націонал-ліберальною партією, Союзом Рятуйте Румунію та Партією Народний рух для формування більшості та cтворення майбутнього уряду, але не заперечив можливу співпрацю з Демократичним союзом угорців Румунії.

Результат сьогоднішнього голосування чітко відображає вибір румунів та, що усі мають з повагою поставитися до результатів голосування, – заявив у неділю лідер СДП: Я хочу, щоб в Румунії, збереглась стабільна демократія, без непотрібного конфлікту, а це означає, що всі основні державні установи повинні розуміти і та з повагою поставитися до результатів сьогоднішнього голосування румунів.

Соціал-демократична партія практично випередила репрезентативну партію правого політичного спектра, Націонал-ліберальну партію, чий занепад, який почався на місцевих виборах влітку, був підтверджений на парламентських виборах.

З лише 20 відсотками, ліберали, які хотіли, щоб нинішній
прем’єр-прем’єр-міністр технократ Дачіан Чолош залишився на чолі уряду, є великим розчаруванням парламентських виборів.
І як знак того, що визнала поразку, голова партії Аліна Горгіу оголосила про
свою відставку. Вона уточнила, що у вівторок буде оголошений склад нового
тимчасового керівництва партії.

Менші партії, яких мала на увазі Аліна Горгію для реалізації проекту Дачіан Чолош – прем’єр-міністр, а саме Союз Рятуйте Румунію та партія Народний рух подолали п’ятивідсотковий бар’єр, але не можуть змінити виборчу арифметику. Після здобутого успіху на місцевих виборах, Союз Рятуйте Бухарест, який перетворився на Союз Рятуйте Румунію та який здобув на парламентських виборах понад 9%, обіцяє бути компетентною некорупованою альтернативою на традиційні парламентські партії. Голова Союзу Рятуйте Румунію Нікушор Дан: Партія створена із людей, які не займалися політикою, вперше входить після революції до Парламенту.

У парламент нового скликання увійде й правоцентристський Альянс лібералів та демократів, створений чинним спікером Сенату Келіном Попеску Терічану, який здобув майже 6% та який відповідно до ранішої досягнутої домовленості підтримуватиме Соціал-демократичну партію. П’ятивідсотковий бар’єр здолала і партія Народний рух колишнього президента Траяна Бесеску, яка здобула 5% голосів та яка обіцяла, що буде в опозиції.

До Парламенту ввійде і Демократичний союз угорців Румунії, який набрав понад 6% голосів. Його лідер Келемен Гунор не приховує бажання союзу брати участь у рішеннях Парламенту: Я сподіваюся, що наша парламентська група матиме право голосу в усіх рішеннях, яких прийматиме новий Парламент. Жоден незалежний не знаходиться серед новобранців. Голосування пройшло у відповідності до положень нового виборчого законодавства, а саме повернення, після восьмирічної паузи, до голосування за пропорційною системою відкритих партійних списків. Уперше закордонні румуни мали можливість голосувати поштою.

Політично, речі стоять на стороні Соціал-демократичної партії та Союзу демократів і лібералів, а народне голосування ставить нинішнього Президента Клауса Йоханніса в незручну позицію. Політичні оглядачі запитуються, чи він поступиться тиску Соціал-демократичної партії та відмовиться від критеріїв цілісності. Перед виборами Президент Клаус Йоханніс заявив, що не призначить прем’єр-міністром людину, яка має проблеми з законом. Навесні суд присудив Драгня умовний термін за спробу сфальсифікувати результати референдуму про усунення президента Траяна Бесеску в липні 2012 року.

У Румунії закрилися виборчі
дільниці, де відбувалося голосування на парламентських виборах.

За даними
екзит-полів лівоцентристська
Соціал-демократична партія здобула упевнену перемогу, набравши 44-46% голосів.

На другому і третьому місцях знаходяться правоцентристська Націонал-ліберальна партія- 21-22% та новостворений Союз
Рятуйте Румунію – 9-10%.

У парламент нового скликання проходять правоцентристський Альянс лібералів та демократів, створений чинним спікером Сенату Келіном Попеску Терічану і Демократичний союз угорців Румунії, за які проголосувало приблизно 6% виборців.

П’ятивідсотковий бар’єр має шанси здолати і партія Народний рух колишнього президента Траяна Бесеску.

Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня заявив, що усі мають з повагою поставитися до результатів голосування і підкреслив, що Румунія є островом стабільності в регіоні, додавши, що прагне аби в країні збереглася стабільна демократія.

Драгня запевнив, що Румунія буде дотримуватися всіх міжнародних зобов’язань стратегічного та економічного характеру, але хоче додати важливу економічну складову цим партнерським відносинам.

Лідер Союзу Рятуйте Румунію Нікушор Дан вважає, що для партії, яка була створена з нуля в лютому 2016 року, роль третьої політичної сили в Румунії є винятковим результатом і перемогою демократії. Він сказав, що якщо соціал-демократи створюватимуть більшість, його партія не увійде до складу такої більшості.

Лідер Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу висловила переконання в тому, що кінцевий результат буде хорошим для лібералів.

У свою чергу голова Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор зазначив, що завдяки цьому результату ДСУР вийшов із тіні, в якій незаслужено перебував в останні роки.

Загалом по Румунії явка на парламентських виборах склала приблизно 40%, менше за середню явку на виборах у 2012 році. За кордоном проголосувало приблизно 102 тис. громадян Румунії з правом голосу.

Реакції в Румунії після оголошення результатів виборів у США

Румунська
влада привітала Дональда Трампа з перемогою на президентських виборах у
Сполучених Штатах Америки. У своєму листі привітання президент Румунії
підкреслив тверду рішучість Бухареста поглибити співпрацю з наступною
адміністрацією США в сфері безпеки, розвитку
економічної складової та двостороннього стратегічного партнерства. Клаус Йоханніс: Ми готові
до співпраці для зміцнення стратегічного партнерства між Румунією і Сполученими
Штатами. Чи будуть зміни? Можливо будуть зміни, в тому сенсі, що будуть
зміцнені партнерські відносини у трьох складових – політичній, безпековій та
економічній. Вже багато часу я кажу, що, якщо перші дві працюють надзвичайно
добре, нам потрібне більше економічного співробітництва і можливо зараз виникла
така можливість. І прем’єр-міністр Дачіан Чолош торкнувся важливості
Стратегічного партнерства між Румунією і Сполученими Штатами, наголосивши на
необхідності приділення особливої уваги розвитку і поглибленню економічних
відносин.

У Румунії стартувала передвиборча кампанія

У п’ятницю почався виборчий
процес чергових виборів депутатів і сенаторів. Цьогорічні парламентські
вибори, намічені на 11 грудня, відбудуться за новим законодавством. Таким чином
парламентарії знову обиратимуться за партійними списками, як це було до 2004
року. Так само були запроваджені й нові правила представництва: 1 депутат на 73
тисячі жителів і 1 сенатор на 168 тисяч румунів. За 466 місць у парламенті
змагатимуться 6493 кандидати. Більшість із них балотуються в списках партій,
які мають шанси здолати виборчий поріг. Мова йде про Соціал-демократичну
партію, Націонал-ліберальну партію, Альянс лібералів і демократів, Партію
Народний рух, Демократичний союз угорців Румунії та Союз Рятуйте Румунію. У
виборах до парламенту беруть участь і незалежні кандидати. Новинкою цих виборів
стане система голосування поштою для румунів, які тимчасово або постійно
проживають за межами країни. Йон Барбу, директор Пошти Румунії сказав, що було
зареєстроване перше волевиявлення: Я можу підтвердити, що один виборець з
Австрії вже надіслав перший лист з бюлетенями, скориставшись своїм правом
голосу. Пакет буде знаходитися у Виборчому бюро з питань голосування поштою до
дня виборів, 11 грудня, коли будуть відкриті конверти для підрахунку голосів.

Зустрічі глав МЗС дев’яти країн НАТО в Бухаресті

Міністри закордонних справ
дев’яти східних країн-членів НАТО (Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі,
Словаччини, Угорщини та Румунії) зібралися на цьому тижні в Бухаресті.
Ініційовані в минулому році Польщею і Румунією, переговори в цьому форматі є
платформою для співпраці у вирішенні специфічних регіональних питань та в
утвердженні країнами регіону певних ініціатив у Північноатлантичному альянсі.
На зустрічі в Бухаресті була присутня й заступник генерального секретаря НАТО
Роуз Геттемюллер. Під час спільної прес-конференції з нею, глава румунської
дипломатії Лазер Коменеску заявив: Ми здійснили оцінку великого значення
зміцнення присутності Альянсу в нашому регіоні, особливої важливості приділення
підвищеної уваги південній складовій східного флангу Альянсу, тому що, як ми
можемо констатувати, найбільші виклики в сфері безпеки йдуть з цієї частини
сусідства НАТО. Один з чотирнадцяти пунктів прийнятої в Бухаресті спільної
декларації був присвячений українській проблематиці. Зокрема міністри висловили
рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в її
міжнародно визнаних кордонах та право України приймати рішення про своє
майбутнє і про свою закордонну політику без будь-якого втручання ззовні. Вони
також підтвердили, сильну і принципову позицію щодо агресивних дій Росії проти
України і щодо постійного порушення Москвою норм і зобов’язань міжнародного
права, в тому числі шляхом незаконної анексії Криму.

Румунія підтримує вступ Сербії
в ЄС

Румунія підтвердила свою
підтримку вступу Сербії до Європейського Союзу на зустрічі в Тімішоарі (захід)
прем’єр-міністра Дачіана Чолоша та глави сербського уряду Александара Вучіча.
Прем’єр-міністр Чолош заявив: І ми зацікавлені у тому, аби мати європейську
Сербію з усіх точок зору на Західних Балканах. Нами був підписаний протокол і я
запевнив прем’єр-міністра у нашій повній підтримці у реформах, які Сербія має
здійснити в рамках підготовки до вступу в Європейський Союз. Дачіан Чолош та
Александар Вучіч обговорили питання зміцнення співпраці в різних сферах, в тому
числі й зайнятості населення, економіки і нацменшин. Було підписано низку
домовленостей, в тому числі Протокол про створення і здійснення спільного
патрулювання вздовж спільної ділянки державного кордону та Протокол щодо
спільних дій із запобігання та ліквідації наслідків стихійних лих. Водночас
були узгоджені подальші кроки в реалізації спільного проекту будівництва
автостради Белград-Тімішоара.

Супер-лазер в Мегуреле був
представлений громадськості та бізнесменам

Дослідники Інституту фізики і
ядерної інженерної у Мегуреле на початку цього тижня представили представникам
громадянського суспільства та бізнесменам, сфери, в яких можна буде використати
найпотужніший у світі лазер, який запрацює незабаром поблизу Бухареста. Високий
представник уряду з цього питання Адріан Кураж зачитав послання
прем’єр-міністра Дачіана Чолоша, в якому останній підкреслив здатність проекту
генерувати економічне зростання і розвиток. Адріан Кураж: Мегуреле це
унікальний науковий і технологічний проект, що має незвичайну здатність
генерувати розвиток. Це не проект цього регіону, це проект Румунії, в якому
Румунія говорить, що хоче і може, а здобуті результати матимуть фантастичний
вплив на румунську економіку – робочі місця, благополуччя. Я впевнений, що
проект вже має достатню динаміку, достатню тягу і буде на порядку денному
будь-якого уряду. Звичайно, державні підходи можуть змінюватися в залежності
від політики уряду, але інтереси, що випливають з цього проекту і власне проект
є незаперечними. Найпотужніший лазер у світі має запрацювати до 2019 року.

11 листопада офіційно стартуватиме передвиборна кампанія. Майже 6.500 кандидатів балотуватимуться на ті 466 місць в Парламенті: 134 сенаторських і 308 депутатських, плюс 18 для депутатів від національних меншин, інші ніж угорська. Що стосується діаспори, то вона буде представлена двома сенаторами і чотирма депутатами. Більшість кандидатів належать до партій з найбільшими шансами увійти в Парламент: Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Альянсу лібералів та демократів, Партії Народній рух, Демократичного союзу угорців Румунії та Союзу Рятуйте Румунію.

У преамбулі передвиборної кампанії, у неділю, ліберали представили, в ході масштабного мітингу, що пройшов у центрі столиці Румунії, гасло кампанії Румунія вперед і свої кандидатів. На мітингу був присутнім в тому числі прем’єр-міністр технократ Дачіан Чолош. Він не балотується на цих виборах і не є членом жодної політичної партії, але користуватиметься підтримкою з боку лібералів для того щоб продовжити очолювати Уряд і після виборів. Дачіан Чолош, якого підтримує також і Союз Рятуйте Румунію, виступив на користь зміни політичного класу та менталітету: Ви повинні подумати про те, як кожен з нас може змінити себе на краще, щоб вимагати нашому керівництву змінитися, бути чесним, бути більш рішучим коли у нього є щось сказати, і бути зі здоровим глуздом. Я думаю, що зміна повинна стартувати, перш за все, від самих себе.

Соціал-демократи побачили політичні напади у виступах лібералів на мітингу. А лідер соціал-демократів Лівіу Драгня знову підтвердив, що виключає участь в будь-якому урядуванні з прем’єр-міністром Дачіаном Чолошом. Той же прем’єр-міністр технократ був підданий гострій критиці з боку колишнього президента країни Траяна Бесеску, який вважає, що не залучений в політику Дачіан Чолош міг би бути більш переконливим двигуном для НЛП. Однак, беручи участь в мітингу лібералів, прем’єр відмовився від свого статусу технократа. У неділю, партія керована Траяном Бесеску – Народний рух – представила, так само, кандидатів на виборах від 11 грудня. Партія прагне стати третьою політичною силою в країні, а Траян Бесеску – прем’єр-міністром: Нашою політичною метою, яку ми відверто підтримуємо, є об’єднання Румунії і Республіки Молдова. Об’єднання відбудеться, коли Румунія доведе громадянам Республіки Молдова, що нам краще бути об’єднаними, ніж жити в двох незалежних державах.

Що стосується Демократичного союзу угорців Румунії, то він буде підтримувати будь-який уряд, незалежно від його політичного кольору, який сприятиме розвитку Трансільванії, де проживає ця етнічна громада. Лідер ДСУР Келемен Хунор: Ми хочемо, щоб після 2016 Румунією управляв уряд, який міг би реформувати румунське суспільство, міг би забезпечити набагато спокійніший і більш збалансований клімат з точки зору розвитку суспільства, і, очевидно, щоб і ми брали участь у такій зміні.

Доля Виконавчого органу в Бухаресті буде вирішена на виборах, попри бажання політиків. Їм належить місія переконати виборців в тому, що вони є найкращими.

Більшість політичних партій в Румунії представили свої списки кандидатів на виборах в законодавчі органи в цьому році і спробували залучити нові імена в політику, а також досвідчених парламентарів. Партія, що має більшість місць в нинішньому Законодавчому органі і фаворитка в соцопитуваннях, СДП відвела перше місце в списку для Сенату колишньому міністру освіти Екатерині Андронеску, а в країні були розміщені на відповідні місця інші колишні міністри, такі як Рована Плумб, Еуджен Теодорович і Ніколає Бенічою.

Екс-прем’єр соціал-демократ Віктор Понта балотуватиметься за новий депутатський мандат у повіті Горж (південний захід), а лідер СДП Лівіу Драгня балотуватиметься до Палати Депутатів у рідному повіті Телеорман (південь). Лівіу Драгня: 40% в цих списках є жінками, 40% -і молоді особи, більш ніж 75% кандидатів є новими. Нашими кандидатами є економісти, юристи, близько 40%, ми були дуже зацікавлені в цьому.

Перша партія, яка подала списки до Центральної виборчої комісії, є Націонал-ліберальна партія, вважається в опитуваннях першою скрипкою правого крила і єдиною, яка може заперечувати гегемонію СДП. Відомий як своєю професійною підготовкою, так і благодійними актами, нейрохірург Леон Денеїле очолює список цієї партії для Сенату Румунії. Лідер НЛП Аліна Горгіу, яка балотується теж для Сенату, у повіті Тіміш (захід Румунії), стверджує про кандидатів лібералів: Це люди зі всіх сфер діяльності, дуже добре підготовлені, цілісні особи – це дві наші вимоги, які відрізняють наші списки від інших.

Списки кандидатів Альянсу лібералів та демократів очолюють його лідери Келін Попеску Терічану та Данієль Константін. Колишні міністр Теодор Мелешкану або Сорін Кимпяну балотуються в території, однак 90% кандидатів є новими іменами – ствердив Попеску-Терічану, який додав: Я сподіваюся, що ці вибори зміцнять позицію Альянсу лібералів та демократів в якості третьої сили на політичній арені в Румунії, як альтернативу вже традиційним партіям.

Колишній глава держави Траян Бесеску очолює списки Партії Народний рух для Сенату. Серед проектів, які він буде підтримувати в разі обрання, фігурує перехід на однопалатний парламент з 300 депутатами, так як за це проголосували три чверті учасників референдуму від 2009 року: Парламент матиме 300 депутатів, бо ми внесемо змін до Конституції; ми зможемо повернути Закон про освіту до початкової форми; судова система буде зміцнена.

Лідер ДСУР Келемен Хунор відкриває список кандидатів у повіті Харгіта (центр) для Палати депутатів. У Бухаресті, першим на списку для Палати депутатів з боку Союзу Рятуйте Румунію є лідер цієї новоствореної партії, Нікушор Дан, за ним слідує колишній міністр Крістіан Гіня. Ще до завершення партіями списків кандидатів, посол США в Бухаресті Ханс Клемм заявив, що відносини між Сполученими Штатами і Румунією можуть бути посилені, якщо структура Уряду, який буде створений після парламентських виборів, поважатиме принципи цілісності і компетентності.

Багато
румунів, які кілька років тому вирішили взяти кредит у швейцарських франках, у
січні 2015 року опинилися в ситуації неможливості сплачувати обов’язкові внески
по кредитах внаслідок стрімкого зростання курсів інвалют. На сьогодні курс
швейцарського франка склав близько 4,15 леїв, удвічі більший порівняно
з 2007-2008 роками, коли були надані більшість кредитів в цій валюті.

У
вівторок Палата депутатів одноголосно прийняла закон про конвертацію кредитів у
швейцарських франках в національну валюту по курсу НБР на дату укладання
кредитного договору. Спочатку законопроект був спрямований на найбільш
незахищених людей, які дійсно не можуть платити за кредитами. Але пізніше з
тексту закону було скасовано положення щодо 50%-ї заборгованості та
максимальної суми кредиту – 250.000 швейцарських франків. Таким чином
положенням нового закону можуть скористатися й ті, хто отримав велику суму
кредитних коштів і не мають ніяких проблем щодо сплати кредиту.

Лідер
Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня підкреслив, що рішення Палати депутатів
виправляє несправедливість і, що банки повинні переглянути свій підхід до
роботи з клієнтами: Ми не хочемо залишитися байдужими до ставлення на кшталт
«прибуток будь-якою ціною». Гадаю, що потрібен справедливий розподіл ризику
між банком і клієнтом.

Депутат
від Націонал-ліберальної партії Данієль Замфір заявив у свою чергу, що закон не
забезпечує соціальний захист, але спрямований на забезпечення справедливості.
Цей закон, з одного боку, виправляє несправедливість по відношенню до цих людей,
і, водночас, має ефект покарання для тих банків, які дозволили собі абсолютно
безвідповідально видавати ці кредити.

Аби
набути чинності закон має бути підписаний президентом Клаусом Йоханнісом, який
сказав, що проаналізує його разом з експертами в цій галузі: Разом з моєю
командою ми проаналізуємо закон, ознайомимося з думками інших причетних сторін.
Коли мова йде про конвертацію кредитів
у швейцарських франках, звичайно ми зажадаємо позицію банківської сфери,
і коли матимемо повний і неупереджений аналіз буде прийняте найкраще рішення.

Національний
банк Румунії вважає, що закон, прийнятий у вівторок депутатами є
дискримінаційним, оскільки він відповідає інтересам тільки 50 тисяч румунів,
які взяли кредит в швейцарських франках. Нормативно-правовий акт може стати
небезпечним прецедентом, оскільки, наприклад, і румуни з кредитами в євро, яких
значно більше, зможуть вимагати конвертації, що може викликати значні проблеми
у банківській системі.

Згідно
з НБР унаслідок конвертації кредитів у швейцарських франків в леї два банки
опиняться на межі платоспроможності, а ще шість на аварійному рівні. Крім того
голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску піддав критиці поточні популістські течії, чиї рішення можуть викликати ейфорію серед бенефіціарів в
короткостроковій перспективі, але в середньостроковій і довгостроковій
перспективах можуть мати значні негативні економічні наслідки для суспільства.
Основним ризиком, за словами Мугура Ісереску, є договірна дисципліна, яка може
бути порушена подібними законами.

Уряд в Бухаресті встановив дату
цьогорічних парламентських виборів. Румуни оберуть своїх сенаторів і депутатів
11 грудня, передвиборна кампанія буде проходити в період з 11 листопада по 10
грудня.

Незважаючи на те, що йшлося про
кілька варіантів щодо визначення дати виборів, члени Виконавчого органу вибрали
другу неділю грудня. Прес-секретар Уряду Лівіу Йолу пояснив це рішення:
Внаслідок консультацій з парламентськими партіями ми помітили, що
більшість підтримує цю дату – 11 грудня – а саме: Націонал-ліберальна партія,
Демократичний союз угорців Румунії, Партія Народний рух та Національний союз
за прогрес Румунії. За варіант проведення виборів 4 грудня виступали тільки
Соціал-демократична партія і Альянс лібералів і демократів.

Уряд також ухвалив, серед іншого,
і деякі зміни щодо процедури голосування для румунів з-за кордону. Марія Лігор,
міністр зі зв’язків з румунами звідусіль, уточнила, що уряд бажав, в основному,
усунути технічні бар’єри що стосується голосування. Таким чином, румуни можуть
голосувати або поштою, або на виборчих дільницях при дипломатичних
представництвах, або на нових виборчих дільницях, організованих на вимогу не
менш як 100 румунських громадян з-за кордону в конкретному регіоні або
населеному пункті: Румуни, які проживають за кордоном, можуть голосувати
на будь-яких виборчих дільницях за кордоном, а саме вони можуть бути включені
на додаткові списки, незалежно від виборчої дільниці, якій вони належать.

Під знаком майбутніх виборів для нового законодавчого органу розпочалася 1 вересня і парламентська сесія. Лідери
основних парламетських партій кажуть, що з-поміж пріоритетів фігурують проекти,
що охоплюють кілька галузей: соціально-економічну, охорону здоров’я чи освіту.
Лідер СДП Лівіу Драгня: Ми маємо на увазі питання діаспори, тому що ми
зацікавлені нею, маємо на увазі також законопроект, який дав би можливість
майбутнім урядам користуватися інструментом, за допомогою якого вони могли б
створити виробничі потужності.

І Націонал-ліберальна партія готує
ряд законодавчих ініціатив. Прес-секретар партії Адріана Сефтою перерахувала
проекти, які НЛП ініціюватиме в цій парламентській сесії. Адріана Сефтою:
Закон про статус місцевих обранців, закон про несумісність місцевих
обранців, закон про гендерну рівність в політиці, закон про профілактику в області охорони здоров’я та законодавчу
пропозицію щодо оголошення 10 травня Днем національної незалежності
Румунії. У списку проектів, які
мають бути обговореними парламентом, фігурує зменшення на 5% внесків до фонду
соціальної допомоги та закон про адвокатуру та адвокатську діяльність.