Tag: парламент

Нова редакція закону про парламентські вибори в Румунії була прийнята за основу в середу Сенатом (верхньою палатою румунського парламенту), після чого останнє слово має сказати Палата депутатів (нижня палата). Згідно з текстом законопроекту наступного року парламентські вибори пройдуть за пропорційною системою
відкритих партійних списків,
а кількість народних обранців
буде меншою ніж у парламенті нинішнього скликання, який налічує 176 сенаторів і 412 депутатів.

Закон, прийнятий переважною більшістю голосів
сенаторів, встановлює, що кількість народних обранців визначатиметься у
відповідності до загальної кількості жителів країни, тобто один депутат
обиратиметься від 73.000 мешканців країни, а один сенатор – від 168.000 осіб.
Таким чином парламент нового скликання налічуватиме 134 сенатори і 308
депутатів, плюс 8 депутатів він національних меншин, в тому числі української, і 6 народних обранців від діаспори.

Представники майже всіх політичних партій проголосували
за ухвалення цієї законодавчої ініціативи. У ході загальних дебатів в Сенаті як опозиційна Націонал-ліберальна партія, так і головна правляча Соціал-демократична
партія в унісон привітали цей законопроект.

Після прийняття відповідних поправок ми повернемося до
нормального функціонування парламенту, що обиратиметься за пропорційною
системою відкритих партійних списків, – сказав ліберал Пую Хашотті. Ця система дуже добре працювала до 2004 року і використовується в
більшості європейських країн. Парламентські вибори 2008 і 2012 років
продемонстрували неефективність чинного закону про парламентські вибори, який
викликав численні політичні суперечки, – додав Хашотті.

У новому законі про парламентські вибори виборчий
поріг становить 5% голосів виборців на загальнонаціональному рівні або 20%
голосів в щонайменше чотирьох виборчих округах. Для політичних альянсів та
блоків прохідний бар’єр зростає на 3%, якщо вони складаються з двох членів, до
чого додається по одному відсотку, якщо політичний альянс складається з понад трьох
партій, але не більше 10% голосів виборців.

Ідея реформування парламенту не нова, а кілька
місяців тому президент Клаус Йоханніс навіть провів консультації з політичними
партіями з питань виборчого законодавства. За підсумками переговорів був визначений
графік внесення ряду законодавчих змін, згідно з яким до кінця поточної сесії парламентарії
мають ухвали пакет законів про вибори, про голосування членів діаспори та про
фінансування партій. Президент закликав припинити популізм у питанні скорочення
кількості сенаторів і депутатів, підкреслюючи необхідність меншого кількісного
складу парламенту не тому, що демократія коштує дорого, а тому, що країні потрібен
більш ефективний законодавчий орган.

Незалежно
від функції, регіону, партії та національності, особи, які донедавна не
викликали ніяких підозр, постають тепер в яскравому світлі прес-релізів Національної антикорупційної дирекції, яка звинувачує їх в скоєнні прибуткових
для них злочинів, завдаючи державі збитків на величезні суми.

У середу
був затриманий директор Автономного управління державного протоколу Габрієль
Сурду за фактом незаконного впливу на голову Повітової ради Бузеу (південний
схід) Крістіана Биджу (який восени перейшов із опозиційної Націонал-ліберальної
партії до правлячої Соціал-демократичної партії) для присудження контрактів на
державні замовлення компанії, якою перший управляв через посередників. У
результаті цього відповідна компанія отримала контракт на суму 11 млн євро.
Крістіан Биджу, який в грудні 2014 року був взятий під варту за хабарництво,
пізніше був поміщений судом під домашній арешт.

Останніми,
до списку підозрюваних в корупції потрапили мер і заступник мера міста
Мієркуря-Чук Радуй Роберт та Домокос Сокє (обидва члени Демократичного союзу
угорців Румунії, в даний час в опозиції). Вони були заарештовані за
звинуваченням у тому, що з 2007 року незаконно присудили державні контракти на
виконання робіт в обмін на значну грошову винагороду. За вже традиційним
прикладом заяв майже всіх, хто був поміщений під варту раніше, мер Радуй
Роберт каже, що ніколи не вимагав і не отримував хабарів, стверджуючи, що став
жертвою політичної помсти.

Про
переслідування за етнічними і політичними ознаками говорив останнім часом і
його колега по партії, колишній депутат Марко Аттіла, що виглядає смішно у
країні, в якій Демократичний союз угорців Румунії входив майже до всіх
посткомуністичних коаліційних урядів, і яка, незважаючи на не те що переважна
більшість населення сповідує православ’я, в листопаді минулого року обрала
президентом етнічного німця євангельсько-лютеранського віросповідання.

У середу
Верховний суд Румунії виніс постанову про обрання, заочно, запобіжного заходу у
вигляді арешту строком на 30 діб для екс-депутата Марко Аттіли, обвинуваченого
у зловживання службовим становищем. Суд, таким чином, задовольнив позов
прокурорів Національної антикорупційної дирекції, які стверджують, що
підозрюваний, який в даний час перебуває в Угорщині, ухилився від явки до
прокурора під час досудового розслідування у проваджені, в якому він був
звинувачений, поряд з іншими колишніми членами Національного управління з
питань майнової реституції, у завищені суми майнової компенсації в ряді справ,
завдавши державі збитків на понад 80 мільйонів доларів. Обрання такого запобіжного заходу дає можливість слідчим
вимагати його екстрадиції.

Натомість,
його колишній колега, соціал-демократ Йоан Окь зберіг депутатську
недоторканність, після того як Палата депутатів відхилила подання НАД про
надання згоди на затримання та арешт останнього. «За» проголосувало тільки 108
депутатів, а «проти» 152. Таким чином народні обранці проявили солідарність з
Йоаном Окь, обвинуваченим у
зловживанні службовим становищем та хабарництві у 2011 – 2012 роках, коли він
був заступником голови Брашовської повітової ради. Цим самим народні обранці ще
раз продемонстрували небажання покращити свій негативний імідж в очах
населення.

І це попри
заяви спікера Палати депутатів, соціал-демократа Валерія Згоні про необхідність
відновлення довіри громадян до законодавчої гілки влади. Менше трьох місяців
тому, на відкритті нинішньої парламентської сесії, він нагадав своїм колегам, що депутати сприймаються суспільством як
«злодії», «корупціонери» і «прогульники».

Після рішення, прийнятого у вівторок Сенатом Румунії, який відхилив запит про арешт сенатора, соціал-демократа, Дана Шову у справі про корупцію, низка реакцій з боку представників судової влади і навіть президента Румунії призводять до того, що голосування було суперечливим і щодо якого Конституційний Суд повинен винести рішення. Національна антикорупційна дирекція (НАД) закликала сенаторів дозволити попередній арешт їхнього колеги Дана Шову, обвинуваченого, що сфальсифікував і знищив докази, щоб уникнути розслідування у справі про отримання хабара у 3,5 мільйонів леїв від енергетичних комплексів Ровінарь і Турчень.

Хоча більшість сенаторів проголосували за дозвіл на арешт, запит НАД не прийнято через відсутність кворуму. Рішення було негайно оскаржене, в першу чергу, головним прокурором НАД Лаурою Кьовеші, яка закликала Вищу раду юстиції, в даному випадку, направити подання до Конституційного Суду у зв’язку із блокуванням законодавчою владаю правосуддя. Прокурор робить посилання на рішення Конституційного суду від 2008 року, який постановив, що запит на затримання та арешт сенатора чи депутата, направлений законодавчій владі, повинен бути прийнятий простою більшістю парламентаріїв присутніх у залі засідання.

Голова Сенату Келін-Попеску Терічеану стверджує, однак, що у випадку Шови застосований внутрішній регламент Сенату, ніколи не оскаржений у КС. Відповідно до цієї постанови, палата приймає рішення більшістю сенаторів, присутніх або відсутніх на засіданні. До цієї суперечки втрутився і Президент Румунії Клаус Йоханніс, який направив подання до Конституційного суду з проханням, вирішити конфлікт конституційного характеру між судовою та законодавчою гілками влади. Суд уже оголосив, що прийми рішення з цього питання 8 квітня.

І опозиційна Націонал-ліберальна партія звернулася з подібним клопотанням до Конституційного суду. Результат голосування у Сенаті відновив жваві дискусії довкола суперечливої парламентської недоторканності. І посольства США, Великобританії та Нідерландів уважно стежать за тим як ставляться в Румунії до корупції.

Більше ніж через рік після того, як Конституційний суд відхилив проект перегляду основного закону, прийнятого парламентом у Бухаресті, відновлюються дебати з цього питання. Перший проект підготовлений членами комітету був оскаржений колишньою Демократ-ліберальною партією, а судді КС вирішили тоді, що деякі положення виходять за межі перегляду. Серед них встановлений механізм щодо призначення премєр-міністра і втрату депутатського мандата разом з відставкою з політичної партії на списках якої був обраний або у разі вступу до іншої партії. Конституційний суд відхилив і умову запропоновану в перегляді, щоб на парламентських та президентських виборах брали участь “тільки кандидати, які постійно проживають в Румунії, принаймні, 6 місяців до виборів.”

Судді визнали, що це обмеження призводить до придушення фундаментального права обирати і бути обраним. І твердження, “що національні меншини можуть вільно використовувати в суспільному та приватному просторах, свої власні символи, які представляють їх етнічну, культурну, мовну і релігійну ідентичність», було відхилено. Водночас, Конституційний суд відхилив спосіб у який була визначена гарантована університетська автономія запропонована для перегляду, оскільки розглядається, що дане визначення призводить до абсолютної незалежності вищих навчальних закладів, як що стосується управління активами, так і призначення їхніх структур та керівних функцій. На робочий стіл сенаторів і депутатів надійшли і законодавчі ініціативи про місцеві вибори, створення політичних партій та фінансування партій та виборчих кампаній, для внесення поправок.

Документи повернуться до Комітету Виборчого кодексу з пропозиціями сенаторів і депутатів, які будуть винесені на затвердження кожною палатою. Найбільш важливі зміни порівняно з чинним законодавством стосуються скасування можливості багаторазового голосування шляхом введення системи перевірки явки на виборах, обрання голів повітових рад шляхом таємного голосування половини з присутніх радників, створення політичних партій тільки з трьома членами і покриття витрат у виборчому процесі з державного бюджету для кандидатів, які отримують принаймні 3%. У вівторок, у Комітет Виборчого кодексу обговорюватимуться варіанти голосування для діаспори, у спробі знайти оптимальну формулу, щоб всі румуни могли голосувати на виборах. Ліберали виступають за голосування поштою, в той час як соціал-демократи на користь електронного голосування.

Директори РСІ та ФБР мали зустріч у Бухаресті

Кандидатура депутата Європейського парламенту, ліберала Едуарда Хелльвіга на посаду директора Румунської служби інформації (РСІ) була ухвалена більшістю голосів парламентаріїв. 40-річний Едуард Хелльвіг, член Консервативної партії (нині при владі) з 2003 року і Націонал-ліберальної партії (тепер в опозиції) з 2008 року, людина з близького оточення президента Клауса Йоханніса, був у 2012 році міністром регіонального розвитку і туризму в уряді соціал-демократа Віктора Понти. Серед заявлених пріоритетів нового керівника РСІ налічуються: боротьба з корупцією, зміцнення обороноздатності країни та поглиблення співробітництва з євроатлантичними партнерами, особливо зі Сполученими Штатами. Щойно після призначення на нову посаду, керіник РСІ зустрівся у Бухарсті з директором ФБР Джеймсом Комі. У ході зустрічі вони домовились продовжити і розвинути діалог між двома установами, зокрема в сферах кібер-безпеки, контррозвідки, боротьби з тероризмом, корупцією та транснаціональною організованою злочинністю.

Перше засідання Верховної ради оборони країни під головуванням К.Йоханніса

На першому засіданні під головуванням президента Клауса Йоханніса Верховна рада оборони країни (ВРОК) дала згоду на присутність на території Румунії чотирьох португальських бойових літаків F-16 і 150 осіб обслуговуючого персоналу, котрі братимуть участь у патрулюванні повітряного простору країни. Літаки охоронятимуть небо над Румунією у травні-червні цього року у відповідності до рішення про укріплення румунського сегменту південно-східного флангу НАТО на тлі кризи в Україні. На відповідному засіданні ВРОК було прийняте і рішення про збільшення бюджету оборонного відомства до 2% від ВВП до 2017 року, що дозволить відновити великі програми з оснащення збройних сил Румунії та стане доброю можливістю для розвитку оборонної промисловості. Члени Верховної ради оборони країни, на засіданні у вівторок здійснили й аналіз безпекової ситуації в Україні та наслідків для Румунії, відзначивши водночас той факт, що послідовна підтримка Бухареста в цей складний для України період призвела до безпрецедентної відкритості у двосторонніх відносинах. Після засідання президент Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук, що присутні на засіданні ВРОК проаналізували конфлікт в Україні та його вплив у регіоні та підтвердили зобовязання, взяті Румунією в рамках стратегічних партнерств. “Після більш ніж половини сторіччя миру, поблизу нашого кордону вбивають людей. Інші залишають свої села в пошуку притулку. Румунія знаходиться приблизно в 300 км від Криму, місця де минулого року почалася спроба зміни кордонів, визначених після Другої світової війни. Ми зацікавлені в тому, щоб будь-який конфлікт у цій частині Європи вирішувався мирним шляхом”, – зазначив президент Румунії.

Власник приватного телеканалу був засуджений до позбавлення волі

Засновник однойменної популістської партії, колишній телеведучий і кандидат в президенти Румунії Дан Дяконеску (47 років) був засуджений до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за шантаж. Суд першої інстанції засудив Дана Дяконеску до позбавлення волі строком на 3 роки, підсудний оскаржив це рішення, а суд вищої інстанції вирішив збільшити міру покарання на два з половиною роки. Дан Дяконеску вдався до погроз і шантажу як безпосередньо, так і у передачах на власному телеканалі і через посередників, на адресу мера однієї місцевості та бізнесмена, вимагаючи від них немалу суму грошей. З іншого боку Верховний суд Румунії відхилив апеляційну скаргу депутата Елени Удрі на рішення про її арешт. Таким чином екс-міністр і колишній кандидат у президенти Елена Удря, затримана у справі за підозрою в отриманні хабара і зловживанні службовим становищем, залишиться під вартою.

Глава МЗС Р.Молдова здійснила візит до Бухареста

Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв у середу в Бухаресті міністра закордонних справ Республіки Молдова Наталію Герман. Користуючись нагодою Клаус Йоханніс висловив готовність до співробітництва і солідарність Румунії з новим молдовським урядом. У свою чергу Наталія Герман підтвердила рішучість офіційного Кишинева продовжити про-європейський курс. На порядку денному візиту Наталії Герман до Бухареста було й проведення разом зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску третього засідання Спільної румунсько-молдовської міжурядової комісії з питань європейської інтеграції. Глава румунської дипломатії нагадав, що завдяки реформам, проведеним нинішньою прозахідною владою, Молдова стала найбільш просунутою країною Східного партнерства. З іншого боку, теж на цьому тижні, Румунія почала постачання газу до Молдови через газопровід Ясси-Унгени, який має скоротити залежність Кишинева від російського газу. Вартість румунського газу становить 255 доларів за тисячу кубічних метрів, що значно менше ніж поставлений Газпром газ, вартість якого складає 332 долари за тисячу кубометрів. Будівництво газопроводу, протяжністю 43 кілометри тривало рік, а молдовська влада планує продовжити його до Кишинева. Розширений газопровід, потужністю 1,5 млрд кубометрів газу на рік, може майже повністю забезпечити енергетичні потреби Р.Молдова. Для розширення, однак, потрібно понад 60 мільйонів євро, з яких Брюссель готовий виділити Кишиневу десять мільйонів.

Парламент відхилив так-звані закони «Big Brother/Великий брат»

Палата депутатів відхилила закони про електронні комунікації і про кібербезпеку Румунії, які були повернуті для доопрацювання Конституційним судом, судді якого оголосили ці закони такими, що не відповідають Конституції. Це чутлива і суперечлива тема в румунському суспільстві, що призвела до відставки у січні Джордже Майора з посади директора Румунської служби інформації. Критики закону про кібербезпеку стверджували, що він надає працівникам спецслужб і прокурорам доступ до бази даних будь-якої компютерної системи, підозрюваної в незаконній діяльності, без ордера, виданого судом, а тільки за вмотивованим запитом. З іншого боку, прихильники стверджували, що закон не буде застосовуватися щодо пересічних громадян і необхідний в умовах безпрецедентного зростання кібернетичних ризиків і загроз.

Вираз консенсусу влада – опозиція, який, взагалі, рідко буває в румунській політиці, євродепутат-ліберал Едуард Хелльвіг був затверджений керівником Румунської служби інформації (РСІ). 498 парламентаріїв проголосували за пропозицію, зроблену президентом Клаусом Йоханнісом, в той час як проти виступили лише 15. Декотрі на чолі із спікером Сенату, колишнім премєр-міністром Келіном Попеску –Терічану закидають Хелльвігу брак досвіду в галузі, оскільки на нього лягає велика відповідальність.

Присутній на голосуванні в парламенті Хелльвіг повідомив пріоритети свого мандату, серед яких нагадаємо боротьба з корупцією, зміцнення потенціалу національної оборони та поглиблення співробітництва з євроатлантичними партнерами, особливо з США. На тлі суспільного невдоволення, що парламент здійснює формальний контроль над РСІ Хелльвіг говорив про діалог і прозорість,що на його думку повністю бракували з моменту її створення в 1990 році. Едуард Хелльвіг: “Я готовий до найтіснішої співпраці та просування міжінституційного діалогу, з політичними партіями і громадянським суспільством, якнайпрозоріше і ефективніше.”

А виступи представників парламентських партій окреслили профіль, який підтверджує його на цю посаду. Лідер сенаторів СДП Іліє Сирбу: “Він досить зважений та поміркований. Ці якості можуть бути корисні РСІ. “

Христина Покора, депутат- ліберал: “Едуард Хелльвіг володіє всіма якостями, які рекомендують його керівником Румунської служби інформації. Він має необхідну підготовку, щоб керувати такою установою.” Ані Верештой Аттіла, сенатор опозиційного Демократичного союзу угорців Румунії не був винятком із цього правила: “Його, безперечно, позитивно сприйматимуть наші європейські та євроатлантичні партнери.”

Побачимо, чи буде його робота на рівні похвал, які супроводжували голосування в парламенті.

Трансформація державних установ та підвищення їхньої відповідальності є пріоритетом для прогресу країни зазначив румунський президент Клаус Йоханніс, який у понеділок вперше виступив у парламенті з моменту вступу на посаду. Момент обрано не навмання! Він збігається з дебютом на початку цього місяця парламентської сесії, а серед її пріоритетів є нове виборче законодавство, спрощення процедури щодо зняття недоторканості обранців або прийняття закону про неплатоспроможність фізичних осіб. Глава держави хоче коректних і партнерських відносин з Парламентом, заснованих на діалозі і повазі.

Не постійний конфлікт між представниками нації забезпечує прогрес, а їх спільні зусилля спрямовані на краще життя громадянина! – сказав президент законодавцям, роблячи чіткий натяк на повсякденні напруження часів свого попередника Траяна Бесеску. Лише майже у три місяці після його перемоги на виборах, у своєму виступі у понеділок у парламенті Клаус Йоханніс закликав до реформування через відмову від популізму та прийняття рішень для підвищення ефективності виборчого процесу, що часто закидається обранцям народу.

Клаус Йоханніс: “Я вам прямо скажу: я хочу сильного парламенту. Чіткого парламенту що стосується доброчесності, коректного по відношенню до потреб правосуддя, відповідального, коли йде мова про прийняття законів, активного що стосується контрольних повноважень і прозорого у поведінці. У таких умовах, безперечно, громадяни будуть сприймати його інакше.”

Глава держави закликав парламентаріїв поважати графік встановлений в ході консультацій, що відбулись в останній час, за його власною ініціативою і прийняти до кінця цієї сесії, новий пакет законів про місцеві і парламентські вибори, про голосування румун в діаспорі та фінансування партій і виборчих кампаній. Він закликав, у цьому контексті, добре подумати про наслідки голосування за партійним списком або по одномандатних округах або про скорочення числа депутатів, щоб мати більш ефективний парламент.

Законодавча функція парламенту повинна затвердитись, а термінові розпорядження уряду повинні бути винятком — зазначив Клаус Йоханніс. Він наголосив: “Парламент Румунії на цій сесії має можливість виконати очікування, мати перший конкретний результат і почати відновлювати довіру людей до нього.”

Високі очікування можуть привести до великих результатів – підсумував Президент, нагадавши, що від досягнень інститутів залежить, врешті-решт, повсякденне життя громадян.

Економічна та фінансова сфера, а також заходи соціального захисту населення будуть в центрі уваги румунського уряду протягом наступного півріччя, – заявив премєр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта на першому засіданні чергової сесії румунського парламенту. Він представив 12 пріоритетів, серед яких: відновлення соціальної рівноваги шляхом індексації пенсій та збільшення соціальної допомоги для дітей з малозабезпечених сімей та осіб з обмеженими можливостями. Закон про банкрутство фізичної особи, новий закон про роялті та нові програми в сфері освіти та охорони здоровя також включені до списку пріоритетів уряду.

Досягнення цих пріоритетів припускає, однак забезпечення політичної стабільності та конструктивного співробітництва між парламентом і урядом. Саме завдяки цьому в останні три роки країна мала економічне зростання, безробіття скоротилося, а інфляція в минулому році становила 1%, – сказав Віктор Понта під час “Години премєр-міністра” — парламентської новинки, що надає главі уряду можливість озвучити на початку кожного календарного місяця перед депутатами свої короткострокові пріоритети. За словами премєра значна частина економічного зростання дістанеться пересічним громадянам за рахунок більш справедливого розподілу і забезпечення соціальної рівноваги.

Уряд має внести на розгляд парламенту проект нових Податкового і Податкового процесуального кодексів, які мають вступити в силу 1 січня 2016 року. Ці нормативно-правові акти мають ще більше оптимізувати податкове законодавство та зробити податкову сферу більш передбачуваною. Зокрема, уряд планує зберегти на тому ж рівні ставку внесків роботодавців до Фонду соцзабезпечення, податку на додану вартість на хлібо-булочні вироби, єдиної ставки оподаткування доходів.

Крім цього залишилося в силі рішення про звільнення підприємств від оподаткування реінвестованого прибутку, і розглядається можливість посилення боротьби з ухиленням від сплати податків. У галузі охорони здоровя Віктор Понта упевнений в успішному впровадженні електронної системи ведення медичної документації, що призведе до забезпечення прозорості бюджетного процесу та зупинить розкрадання державних коштів. Премєр-міністр підкреслив, з іншого боку, підтримку уряду в прийняті закону про банкрутство фізичної особи, який би відповідав європейському духу і забезпечив захист пересічних румунів від фінансових криз.

“Економічне зростання в даний час існує тільки на папері, населення покращення якості життя не відчуває”, – заявив у відповідь на заяви премєра лідер фракції опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовик Орбан. Він розкритикував уряд за непрозорий спосіб урядування, оминаючи відкрите обговорення законопроектів у парламенті. На його думку кабінет міністрів повинен подбати не тільки про економічні та соціальні заходи, а й про прийняття нового Виборчого кодексу та про зміни до Конституції.

У листопаді політичний клас і громадська думка були захоплені президентськими виборами на яких переміг, несподівано, колишній лідер лібералів Клаус Йоханніс. У грудні лідер соціал-демократів Віктор Понта був знову комфортно затверджений главою коаліційного уряду створеного з , Соціал-демократичної партії (СДП), Національного союзу за Прогрес Румунії Консервативної партії та Реформаторської ліберальної партії замість Демократичного союзу угорців Румунії. Відтепер, коли розпочалась нова парламентська сесія, сенатори і депутати виходять на перший план. Для більшості, в якій переважають соціал-демократи, пріоритетом нового робочого порядку денного парламенту є посилення діалогу з виконавчою владою.

Презентація на початку кожного тижня, на пленарному засіданні, цілей уряду є обіцянкою, яку бере на себе прем’єр. І лівоцентристський уряд, і ліберальна опозиція, після злиття в нову ліберальну партію, націонал-лібералів та демократ-ліберали – обіцяють зняти парламентську недоторканість для обранців причетних до корупції. Тінел Георге стверджує, що ліберали наполягають на тому, щоб місцеві обранці-перебіжчики залишились без мандатів, оскільки восени, змінили партію скориставшись терміновим розпорядженням уряду, яке згодом було анульоване Конституційним Судом.

Зміна виборчого законодавства, можливо, обрання парламентаріїв за партійними списками, а не за одномандатними виборчими округами, що виявилось сильною невдачею, є іншою спільною метою СДП та НЛП.. Виникають розбіжності, коли йде мова про обрання мерів, соціал-демократи хотіли б обрати їх в одному турі, а ліберали в двох турах. Ліберали мають намір, у ході цієї парламентської сесії, змінити більшість у Сенаті та Палаті депутатів, щоб повалити уряд Понта за допомогою вотуму недовіри. На порядок денний парламенту буде введено конституційні поправки, новий податковий кодекс і закон про несплатопроможність фізичних осіб.

Загалом буде плідна сесія і сильно обтяжена непопулярністю парламенту в Бухаресті, довіра до якого, протягом багатьох років, складає близько десять відсотків, якого громадяни визнають неефективними і, таким, що зжирає багато бюджетних коштів, тим більше, що після виборів 2012 року, кількість парламентаріїв зросла до 588. Визнає це і спікер Палати депутатів, соціал-демократ Валеріу Згоня, який попередив своїх колег, що установа потерпає від дефіциту іміджу і її члени сприймаються суспільством як «злодії», «корумповані» і «нероби». Він сказав, що ці етикетки є несправедливими і непідбадьорюючими для багатьох законодавців, які серйозно працюють і розуміють роль, яку вони мають в парламенті.

Президент Республіки Молдова Ніколає Тімофті cкликав на 29 грудня перше засідання Парламенту в Кишиневі, після парламентських виборів, які відбулися місяць тому. Речник адміністрації президента Влад Цуркану заявив, що глава держави вибрав цю дату сподіваючись, що до того часу, проєвропейські партії, які на даний час ведуть дискусій про створення парламентської більшості, зможуть завершити переговори. Влад Цуркану: “Президент сподівається, що в цей період, сторони завершать переговори, які мають як ціль формування парламентської більшості. Президент чекає на створення парламентської коаліції, незважаючи на те якою вона буде. Але, водночас добре відома позиція Президента стосовно важливості продовження європейського курсу, отож глава держави сподівається, що майбутня коаліція буде проєвропейською.”

Переговори між трьома проєвропейськими партіями проходять за зачиненими дверима, так що мало відомо про ці дискусії. Преса в Кишиневі пише, що ліберали запропонували майбутнім партнерам по коаліції, щоб поділилися портфелями на основі європейського принципу. Тобто, перша функція, щоб була зайнята партією, яка отримала більшість мандатів, потім друга і третя функції, щоб були зайняті партнерами, які отримали меншу кількість голосів. Але, ініціативу лібералів скептично прийняли представники Демократичної партії, які вважають, що така модель буде прийматися тільки при розподілу посад на рівні міністерств, а ні при розподілу найвищих посад в державі.

Три проєвропейські партії, Демократична партія, Ліберально-демократична партія Молдови та Ліберальна партія матимуть разом 55 мандатів з 101 у Парламенті, що дозволить їм створити парламентську більшість з метою затвердження нового уряду. Крім них, до Парламенту Республіки Молдова ввійшли й комуністи та соціалісти з програмами, які передбачають більш тісніші стосунки з Росією.

У Бухаресті, Президент Румунії Клаус Йоханніс та премєр-міністр Віктор Понта обговорили ситуацію в Ресупбліці Молдова, вони висловили своє сподівання, що й у 2015 році продовжаться спільні проекти між Бухарестом та Кишинівом. Віктор Понта: “Разом, Президент, уряд, всі політичні та адміністративні структури Румунії повинні й у 2015 році робити те, що ми зробили в 2014 році або навіть більше для Молдови.”

У понеділок, Молдова підписала договір про постачання природного газу з Румунії, що в Кишиневі вважається першим кроком на шляху до енергетичної та економічної незалежності від Російської Федерації.

17 грудня 1989 року в місті Тімішоарі Оперна площа була переповнена демонстрантами, а з балконів лунали заклики до дій проти комуністичної диктатури. Таким чином у Тімішоарі почалася румунська антикомуністична революція.

У відчайдушній спробі взяти ситуацію під контроль Чаушеску ввів режим надзвичайного стану і наказав відкрити вогонь по протестуючих. Унаслідок цього загинуло понад 100 осіб, але історія довела, що 17 грудня в Румунії комунізм пішов безповоротною дорогою.

Гасло “Сьогодні в Тімішоарі, завтра по всій країні!” стало бойовим кличем антикомуністичної боротьби, а гімн “Прокинься, румуне!” супроводжував багатьох інших революційних дій, які завершилися 20 грудня проголошенням Тімішоари першим вільним від комунізму румунським містом.

Починаючи з 15 грудня жителі міста проводять цілу низку заходів, присвячених 25-й річниці антикомуністичних протестів і памяті про загиблих під час трагічних подій чверть століття тому.

Присутній в Тімішоарі, новообраний президент Клаус Йоханніс заявив, що тепер Румунії потрібен новий національний проект. “Реконструкція починається з визнання нездійснень, визнання відповідальності та примирення з минулим. Я хочу, щоб у грудні 2014 року ми закрили цей історичний етап і почати разом новий національний проект.”

У середу в Тімішоарі всі прапори були приспущені, відбулися поминальні заходи в церквах і на цвинтарях, були покладені вінки та квіти до памятників героям і жертвам революції 1989 року.

Події в Тімішоарі були згадані й в столиці Румунії, де відбулося спеціальне урочисте засідання парламенту. Голова Сенату Келін Попеску-Терічану зазначив у своєму виступі, що перехід Румунії до вільного і демократичного суспільства, до ринкової економіки та верховенства права був складнішим, ніж могли собі уявити румуни 25 років тому. Він відзначив найбільші досягнення Румунії за цей період, передусім вступ в НАТО та в Європейський Союз.

У свою чергу голова Палати Депутатів Валеріу Згоня наголосив на важливості збереження національної памяті про героїв революції 1989 року. “Як говорили наші видатні попередники, які управляли цією країною, немає більш священного обовязку на Землі, ніж любов до народу і країни та повага до минулого. Хто не шанує минуле, той не вартий сьогодення і особливо майбутнього цієї нації.”

Заходи, присвячені Румунській антикомуністичній революції триватимуть по всій країні до 25 грудня, дати, коли диктаторське подружжя Ніколай та Єлена Чаушеску було страчено за вироком Надзвичайного Військового Трибуналу.

У негативному іміджі парламенту, який, до речі, має фундаментальну роль в архітектурі посткомуністичної румунської держави, винні передусім народним обранцям. Занадто часто вони втратили можливість утвердити політичну пристойність і, насамперед, моральність, в країні, де корупція була і продовжує залишатися однією із нагальних для вирішення проблем суспільства як на центральному, так і на місцевому рівнях.

Саме по собі існування депутатської недоторканності, яку громадянське суспільство та ЗМІ називає супер-недоторканістю, або відмова в наданні згоди на притягнення до кримінальної відповідальності парламентаріїв, проти яких були порушені кримінальні провадження вважаються прямим і неприхованим втручанням народних обранців в діяльність судових органів.

Навіть і так, політики не обмежились лише недоторканістю. Вони відчули потребу в законі, який би допоміг, постфактум, їх “колегам-невдахам”, які потрапили за грати. Таким чином, у Палаті депутатів “відпочивав” суперечливий законопроект про амністію і помилування, ініційований майже рік тому, в обстановці найсуворішої таємності, членами комітету з питань правової політики нижньої палати румунського парламенту.

Тільки тепер, на тлі дебатів напередодні президентських виборів, депутати остаточно відхилили його, в результаті майже неймовірної солідарності між більшістю та опозицією. Проект передбачав амністування осіб, які скоїли різні злочини, в тому числі корупційні діяння, що караються Кримінальним кодексом або спеціальними законами позбавленням волі на строк до семи років, а також повне помилування засуджених до позбавлення волі строком до шести років.

Представник правоцентристської опозиції, ліберал Джодже Скутару звинуватив парламентську більшість на чолі з Соціал-демократичною партією, у ому, що вона навмисно тримала законопроект в очікуванні найкращого моменту для його прийняття. Джордже Скутару: “Лише після поразки на виборах президента ви погодилися внести це питання до порядку денного Палати депутатів і остаточно відхилити законопроект. Хотілося б, щоб і в майбутньому ви звертали більшу увагу на заяви опозиції та громадськості.”

Натомість соціал-демократ Маріан Някшу стверджує, що цей період був необхідний для складення пояснювальної доповіді комітету з питань правової політики. Маріан Някшу: “Коли хтось ініціює закон, який викликає більше інтересу румунів, ніж заслуговує, важливо бути добре документованим, мати якомога більш точну інформацію, щоб прийняти найкраще рішення. Ні ви, ні ми не повинні були використовувати це питання як виборчий інструмент.”

Теж у вівторок Палата депутатів задовольнила запит Національної антикорупційної дирекції щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності трьох парламентаріїв, які в даний час проходять обвинуваченими у справі про корупцію.

Палата депутатів румунського парламенту прийняла у вівторок, закон про податкову амністію для пенсіонерів, матерів і бюджетників, які помилково отримали певні грошові суми. Нові положення стосуються близько 20.000 матерів, 50.000 пенсіонерів та 25.000 державних працівників. Закон набуде чинності з 1 січня 2015 року, а гроші будуть повернуті рівними частинами протягом пятирічного періоду.

Більшістю голосів був прийнятий і закон про скорочення на 5 процентних пунктів внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення. Цей документ був прийнятий у первинній формі, без урахування пропозицій президента, який нещодавно повернув відповідний нормативно-правовий акт до парламенту для повторного розгляду. У липні глава держави заявив, що він підтримує цю ініціативу, але повернув закон до парламенту, тому що має сумніви щодо гарантій забезпечення фінансової стійкості держбюджету. Закон вже був ухвалений Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту, на позачерговій сесії 25 серпня. Президент має ще можливість оскаржити закон в Конституційному суді.

Міністр фінансів Іоана Петреску, запевнила Палату депутатів, що в бюджеті є ресурси, необхідні для впровадження положень закону як наприкінці цього року, так і в 2015 році. Вона пояснила, що заощаджені таким чином суми, роботодавці зможуть використати для інвестицій та створення нових робочих місць. Міністр фінансів зазначила, що це рішення не вплине на зобовязання, взяті на себе Румунією перед іноземними кредиторами, а також на макроекономічні показники бюджету. Пані Петреску сказала, що відповідний закон пройшов довгий і тернистий шлях, але його основною метою є надання допомоги підприємцям, роботодавцям та працівникам. Пані міністр нагадала, що це найбільше скорочення внесків до Фонду соціального забезпечення за останні 14 років.

Хоча стверджують, що соціальні ініціативи влади мають виключно передвиборний характер і спрямовані на прямий підкуп виборців у період президентської кампанії, за ці законопроекти голосували і депутати від опозиції. Депутат від Націонал-ліберальної партії Крістіна Покора: “Ми розуміємо, що пенсіонери, матері, і ті категорії бюджетників не мають ніякої провини, за те, що опинилися в цій ситуації, але ми всі повинні усвідомити, що прийняті в цей період закони мають передвиборний характер.”

Палата депутатів прийняла і законодавчу пропозицію опозиції, про відновлення спеціальних пенсій для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, які були скасовані в 2011 році.

Сьогодні стартувала осіння сесія Парламенту Румунії, законодавча робота якого буде припинена з 1 жовтня, коли розпочнеться президентська виборча кампанія. Для сенаторів законодавчим пріоритетом є податкова амністія для матерів і пенсіонерів, які отримували більше грошей з вини чиновників або за рахунок законодавчих прогалин. Прем’єр, соціал-демократ Віктор Понта хоче, щоб після прийняття нормативно-правового акту його було швидко направлено до Палати депутатів.

На порядку денному Палати депутатів одним з пріоритетів є законопроект про зниження внесків до Фонду соціального забезпечення на 5 відсотків, які сплачують роботодавців, що був прийнятий Сенатом на позачерговому засіданні 25 серпня, та Закону про нафту. У ході майбутніх засідань депутати обговорять проект закону про внесення змін до Лісового кодексу та проект про внесення зміни до Закону про порнографію, ініційований 37 депутатами і сенаторами. Очікується, що Парламент висловиться у ході цієї сесії, і що стосується термінового розпорядження уряду про політичну міграцію місцевих обранців.

Відповідно до закону, вони мають у розпорядженні 45 днів, щоб перейти до будь-якої політичної партії хочуть, не втрачаючи при цьому мандат. Урядове розпорядження викликало невдоволення парламентської опозиції, яка запропонує висловить недовіру уряду. За словами лідера Демократ-ліберальної партії (ДЛП) Васіле Блага, Християн-ліберальний Альянс створений із ДЛП та Націонал-ліберальної партії (НЛП) висловить також недовіру уряду і стосовно збирання тарифів та податків через, що на думку опозиції надходження до бюджету є найнижчими з 1990 року, у звязку з ухиленням від сплати податків.

У ході цієї сесії, може бути надісланий в Парламент для обговорення проект Демократичного союзу угорців Румунії (при владі) про автономію, про який лідери Союзу оголосили, що після його завершення буде винесений на громадське обговорення. Водночас Парламент повинен обговорити і прийняти проект державного бюджету та соціального забезпечення на 2015 рік.