Tag: парламент

  • 1 вересня 2024 року

    1 вересня 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на референдумі щодо інтеграції до Європейського Союзу цієї осені. Перебуваючи з офіційним візитом у Кишиневі, пан Йоганніс заявив, що стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Молдови залишиться непохитною в довгостроковій перспективі та закликав усіх міжнародних партнерів надавати Молдові послідовну підтримку в процесі вступу до ЄС. Президентка Республіки Молдова Майя Санду подякувала Румунії за багаторічну підтримку у започаткуванні переговорів про вступ до ЄС, боротьбі з пандемією COVID-19 та нестачею електроенергії, спричиненою російськими бомбардуваннями в Україні. Вона сказала, що Румунія відіграла ключову роль у зміцненні енергетичної незалежності її країни. Президенти підписали спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Р. Молдова. Візит президента Румунії до Кишинева відбувся в контексті святкування Дня румунської мови в Румунії та Молдові 31 серпня.

    ЗАКОНОДАВСТВО – У понеділок, 2 вересня, стартує осіння сесія Парламенту Румунії. На порядку денному законодавчого органу стоїть законопроект про підвищення порогу пенсійного податку до 3 000 леїв (близько 600 євро), аби особи, чиї пенсії зросли після перерахунку, не втратили частину прав через перевищення нинішнього порогу у 2 000 леїв (близько 400 євро). За словами міністерки культури Ралуки Туркан, колишнього міністра праці, правляча коаліція вважає, що законопроект має бути невідкладно внесений на розгляд парламенту з тим, щоб він набув чинності вже у жовтні. Пенсії, перераховані на основі нового закону, прийнятого парламентом у 2023 році і заснованого на принципі накопичувальних внесків, набудуть чинності вже цього місяця. З 4,7 мільйона пенсіонерів в Румунії 3,8 мільйона отримають вищі суми, тоді як пенсії 900 000 осіб залишаться незмінними.

    ПОВІНЬ – Зливи в останні кілька днів спричинили руйнування на південному сході Румунії, причому найбільше постраждало узбережжя, де рівень води перевищив 200 літрів на квадратний метр, що еквівалентно піврічній нормі. По всьому узбережжю все ще діють попередження про сильні опади. Серед найбільш постраждалих курортів – Аджиджа, Тузла, Венус, Сатурн, Мангалія і Вама-Векє. У Мангалії вода на деяких вулицях досягла 1 метра, а у Вама-Вече зливи розірвали пляж навпіл, перекинули машини і зруйнували тераси. Загалом було затоплено 17 готелів і гостелів. Пожежники отримали понад 800 дзвінків від людей з проханням про допомогу, а за добу вони врятували з води 61 людину.

    СТАТИСТИКА – 16% домогосподарств у Румунії не змогли вчасно оплатити основні поточні витрати минулого року. Принаймні це випливає з аналізу умов життя, проведеного Національним інститутом статистики. Найпоширенішими випадками заборгованості були витрати на утримання житла та електроенергію. Сплата банківських кредитів також є пріоритетом для громадян, але 7% домогосподарств мали заборгованість через нестабільне фінансове становище. Аналіз НІС показав, що це явище поширене серед домогосподарств, які складаються з двох дорослих і трьох або більше дітей.

    ШКОЛИ – Кількість шкіл у Румунії, які використовуватимуть електронні журнали у навчальному році, що розпочинається 9 вересня, збільшиться на 63% порівняно з минулим роком. Міністерство освіти Румунії повідомляє, що майже 1 900 шкіл використовуватимуть електронні журнали, що на 733 більше, ніж у 2023 році. Згідно зі списком, опублікованим установою, 167 з них знаходяться в Бухаресті. Згідно з чинними правилами, всі ці школи використовують приватні застосунки або програми, а школам заборонено вимагати оплату за ці послуги від учнів або їхніх законних представників. Усі електронні журнали матимуть автентифікацію для вчителів, батьків та учнів.

    СТРАХУВАННЯ  – Чотири з п’яти будинків у Румунії є вразливими до стихійних лих, пожеж або вибухів, згідно з даними Національного союзу страхових та перестрахових компаній. у цілому по країні лише 17% будинків захищені від ризиків і негараздів за допомогою добровільного страхування. Лише три регіони перевищують середній показник по країні: Бухарест та навколишній повіт Ільфов, де цей показник становить 29%; західний регіон, де добровільним страхуванням охоплено 20% будинків, а також центр країни, де цей показник становить 18%.

    ТУРИЗМ – Міністр економіки, підприємництва та туризму Румунії Раду Опря вважає, що румунська туристична галузь має великий потенціал, але попереджає, що успіху неможливо досягти без чітко визначеного плану. Виступаючи на курорті Нептун на чорноморському узбережжі Румунії, він заявив, що необхідне реальне державно-приватне партнерство і що стратегія розвитку туризму наразі перебуває на стадії міжвідомчого погодження. Пан Опря висловив своє невдоволення рішенням місцевих органів влади на узбережжі, які зіпсували концепцію курорту, схваливши будівництво багатоквартирних будинків поруч з готелями. Міністр сказав, що така урбанізація псує казкову атмосферу, яку може подарувати туристам узбережжя і попередив, що «без цікавої історії туризм не продається».

  • Парламент Румунії найближчим часом має схвалити передання Україні ЗРК Patriot

    Парламент Румунії найближчим часом має схвалити передання Україні ЗРК Patriot

    Міністерство національної оборони Румунії подало до парламенту законопроєкт, який передбачає передання Україні румунського зенітно-ракетного комплексу Patriot.

    Про це повідомила у п’ятницю румунська служба «Радіо Свобода».

    У пояснювальній записці до законопроєкту міноборони зазначає, що «завершення процесу надання допомоги сприятиме зміцненню позиції Румунії як регіонального постачальника безпеки і зміцненню партнерства зі Сполученими Штатами Америки, яке є важливою гарантією національної безпеки, що набуває особливої цінності в нинішньому складному і комплексному регіональному і міжнародному безпековому середовищі».

    Міністерство оборони заявляє, що поставить один із семи комплексів Patriot у найсучаснішої конфігурації 3+, придбаних у США. Чотири з них вже прибули до Румунії – два вже введені в експлуатацію. Інші три будуть поставлені Румунії найближчим часом.

    Для юридичного оформлення такої передачі пропонується внести зміни до закону від 2017 року, який передбачав придбання Румунією у США сім комплексів Patriot на суму майже 4 мільярди доларів.

    Там також вказано, що натомість Бухарест отримає нову систему ППО за кошти партнерів, водночас парламент має схвалити додаткові витрати на збори та комісії в розмірі приблизно 60 мільйонів доларів.

    Законопроєкт не встановлює точної дати передання Україні ЗРК Patriot, але вказує, що це має статись «якнайшвидше». Розгляд документа почнеться на осінній сесії парламенту, яка стартує 2 вересня.

    Нагадаємо, що в червні Вища рада національної оборони Румунії на чолі з президентом Клаусом Йоганнісом ухвалила рішення про передачу Україні системи протиповітряної оборони Patriot.

  • Хто балотується в президенти?

    Хто балотується в президенти?

    Кандидати від Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій на посаду президента Румунії, Марчел Чолаку та Ніколає Чуке, відповідно, можуть взяти участь у фінальних президентських перегонах у грудні цього року. Це випливає  з результатів опитування CURS, проведеного 6-22 серпня. Лідер соціал-демократів  посідає перше місце за прихильністю електорату на президентських виборах з 32%, за ним з досить великим відривом йде лідер лібералів з 19%. За ним ідуть Мірча Джоане, нинішній заступник генерального секретаря НАТО, який, як очікується, балотуватиметься як незалежний кандидат, і націоналіст Георге Сіміон, лідер партії AUR, який, як очікується, отримає 14% голосів.

    Дві жінки, які поки що оголосили про свій намір балотуватися на найвищу посаду в державі, отримали б… Елена Ласконі від Об’єднаного правого альянсу – 11%, і скандально відома Діана Шошоаке (партія «СОС Румунія») – 5%. Президентські вибори в Румунії відбудуться 24 листопада (перший тур) та 8 грудня (другий тур). Вони відбудуться одночасно з парламентськими виборами, котрі пройдуть 1-го грудня, Національний день Румунії. Парламентська виборча кампанія розпочнеться 1 листопада і завершиться вранці 30 листопада. На території Румунії громадяни з правом голосу зможуть проголосувати 1 грудня з 7:00 до 21:00, а в діаспорі голосування розпочнеться 30 листопада о 7:00 за місцевим часом і завершиться 1 грудня о 21:00 за місцевим часом.

    До цього часу, згідно з опитуванням CURS, проведеним у період з 6 по 22 серпня, дві партії, що лідирують за кількістю голосів виборців, мають більше відсотків, ніж їхні кандидати в президенти: зокрема, СДП отримала б 34% голосів, а НЛП – 24%. Подолати виборчий поріг можуть також Альянс за об’єднання румунів – 14%, Об’єднаний правий альянс – 12%, СОС Румунія – 5% та Демократичний союз угорців Румунії – 5%. Якщо до зими не буде сюрпризів, румунами можуть керувати ті ж дві партії, що формують нинішню керівну коаліцію – соціал-демократи та ліберали, які все ще користуються комфортною більшістю в парламенті.

    Якщо говорити про персоналії, то на внутрішній політичній сцені можуть домінувати майже ті самі фігури, що й сьогодні. Однак у разі перемоги на президентських виборах Марчел Чолаку, нинішній прем’єр-міністр, став би першим за останні 20 років главою держави від соціал-демократів. А якщо Ніколає Чуке завоює прихильність виборців, нинішній спікер Сенату змінить на цій посаді ліберала Клауса Йоганніса. Інакше кажучи, ставки високі для обох партій!

    Слід зазначити, що цього року Румунія вперше організовує всі чотири види виборів. Вибори до органів місцевого самоврядування та до Європарламенту відбулися одночасно 9 червня.

     

  • Заходи з управління популяцією ведмедів

    Заходи з управління популяцією ведмедів

    Моменти, коли румунських парламентарів відривають від тривалої літньої відпустки та викликають на роботу на позачергові законодавчі сесії, рідкісні. Понеділок став одним з таких моментів, коли депутати повернулися на свої місця, щоб затвердити нові квоти на полювання на ведмедів. Це рішення було прийнято після нещодавньої трагедії в горах, де 19-річна дівчина була вбита ведмедем на туристичній стежці. Ухвалений Сенатом минулого року законопроект, ініційований Демократичним союзом угорців Румунії (колишнім партнером в коаліційному уряді СДП і НПЛ), передбачає, що в 2024 і 2025 роках буде страчено понад 400 ведмедів.

    Перш за все, маються на увазі агресивні тварини, які нападають на людей та їхні домогосподарства, причому найбільш постраждалими районами є повіти Харгіта, Ковасна, Брашов і Муреш, усі у центрі країни. Наприклад, лише у повіті Харгіта з початку року жандармів викликали 231 раз, щоб відігнати ведмедів з домогосподарств.

    Колишній міністр, сенатор ДСУР Танцош Борно, ініціатор законопроекту, заявив, що цей крок ґрунтується на науковому дослідженні, проведеному на замовлення Міністерства навколишнього середовища для оцінки популяції бурого ведмедя в Румунії. Танцош Борно: “Всі дослідження показують постійне зростання популяції бурого ведмедя в Румунії, в тому числі і дослідження неурядових організацій. Популяція бурого ведмедя в Румунії не знаходиться в небезпеці, необхідне превентивне втручання, як це робиться у всіх країнах-членах ЄС, де є значна популяція бурого ведмедя”.

    За законопроект проголосували представники Націонал-ліберальної партії, Соціал-демократичної партії, Альянсу за об’єднання румунів (націоналістична опозиція). Також від опозиції утрималися депутати від Союзу “Рятуйте Румунію”, після того, як кілька їхніх поправок були відхилені. Діана Бузояну, СРР: “В першій відхиленій поправці йшлося про те, що на даний момент квота на втручання, яку ми хотіли зробити, якщо ми все ж таки хочемо не полювання, а дійсно вирішення проблеми, має здійснюватися спеціалізованим технічним персоналом. Все просто, проблема не вирішується трофейним полюванням”.

    Тим часом, Маріус Дан Сіулеску, генеральний директор Національного управління лісового господарства, розпорядився посилити моніторинг популяції ведмедів у мисливських угіддях, якими управляє Romsilva, особливо на туристичних маршрутах. Однак мисливці стверджують, що без скорочення популяції ведмедів в Румунії проблема їх втручання в середовище проживання людини не буде вирішена.

    Експерти також стверджують, що у високогірних районах трагічних випадків не траплялося, оскільки старі ведмеді, яких менше, поводяться природно і відступають від людей. Великі проблеми створюють молодші ведмеді, народжені на оброблюваних територіях, які не бояться людей і звикли годуватись і завдавати шкоди домогосподарствам і полям.

  • Азартні ігри за межами малих населених пунктів

    Азартні ігри за межами малих населених пунктів

    Азартні ігри, включаючи так звані “ігрові автомати”, будуть заборонені в Румунії в населених пунктах, де проживає менше 15.000 жителів, після того, як Палата депутатів у вівторок схвалила відповідний законопроєкт, будучи палатою, що приймає нормативно-правовий акт останньому читанні.

    Захід, ініційований Соціал-демократичною партією, що входить до правлячої коаліції в Бухаресті, передбачає, серед іншого, створення публічного реєстру ліцензованих операторів у цьому секторі, підвищення податків для організаторів цього виду діяльності, а також штрафи до 200.000 леїв (понад 40.000 євро) за порушення цього обмеження, конфіскацію сум, отриманих від протиправної діяльності та навіть відкликання ліцензії у відповідних компаній.

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що, хоча прийнята редакція є більш м’якою, ніж початковий проєкт, після набуття чинності закон заборонятиме азартні ігри на території 90% населених пунктів Румунії. У своєму пості в соціальній мережі прем’єр-міністр заявив, що після голосування у вівторок «добрі часи тих, хто жадібно наживався, продаючи людям ілюзії, закінчилися» і, що уряд продовжить вживати заходів «допоки ситуація буде під повним контролем».

    Зі свого боку, тимчасовий виконувач обов’язків спікера Палати депутатів, соціал-демократ Альфред Сімоніс заявив, що цей крок є лише першим на шляху до обмеження доступу до азартних ігор. Альфред Сімоніс: «У румунських селах немає інших розваг, немає торговельно-розважальних центрів, немає басейнів. Є ці кляті ігрові автомати, які є єдиною розвагою для дітей. Ось звідки ми повинні почати. Після цього заходу побачимо, як реагує індустрія. Ми також можемо прийняти закон, який повністю закриє ці ігрові зали й у великих містах.»

    Проте опозиційні партії не сприйняли добре підхід представників влади та звинуватили їх у просуванні власного проєкту з виборчою метою, оскільки їхні ініціативи на цю тему не були прийняті до обговорення. Також депутати Союзу «За порятунок Румунії» та Альянсу за об’єднання румунів вважають, що правлячі партії блокують у парламенті документи про закриття грального бізнесу, в тому числі у великих містах та заборону реклами цієї діяльності, оскільки гральний бізнес за їхніми словами фінансує їх виборчі кампанії.

    Керівник фракції депутатів Союзу «За порятунок Румунії» Йонуц Моштяну: «Лицемірство Соціал-демократичної партії викликає подив, оскільки протягом вже року тримає деякі проєкти заблокованими в ящику. Затвердить проєкт, почекає, як відреагує гральний бізнес, а потім вирішить, чи йтиме далі. Це означає, що вами керують власники залів азартних ігор і, що ви не дбаєте про румунів.»

    У 2022 році румуни витратили близько 11,7 мільярдів леїв (майже 2,4 мільярда євро) в казино, гральних залах та онлайн на ставки, що на 15% більше, ніж у 2021 році. Водночас доходи профільних операторів зросли на 40% в останні 5 років.

  • Спеціальна сесія, присвячена НАТО

    Спеціальна сесія, присвячена НАТО

    20-ту річницю вступу Румунії до НАТО, а також 75-ту річницю заснування Північноатлантичного альянсу відзначили у вівторок у Бухаресті урочистим спільним засіданням двох палат парламенту. Депутати і сенатори прийняли декларацію, в якій підкреслили, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Декларацію парламенту було прийнято 247 голосами “за” і лише одним “проти”.

    Спікер Сенату Ніколає Чуке, лідер НЛП (в уряді з СДП), генерал у запасі, заявив, що за 20 років після вступу, Румунії вдалося стати ключовим членом НАТО. Ніколає Чуке: “Румунія сьогодні глибоко трансформована, ми маємо найміцніші гарантії безпеки в нашій історії. Ми не просто бенефіціар безпеки, а ключова держава в забезпеченні безпеки на східному фланзі НАТО”.

    За останні два десятиліття Румунія довела, що є лояльним і цінним членом Північноатлантичного альянсу, заявив тимчасовий виконувач обов’язків Палати депутатів, соціал-демократ Альфред Сімоніс: “Румунські військовослужбовці були на полі бою там, де вони були потрібні. Цивільні інституції підтримали активну і почесну присутність нашої країни в НАТО. Румунія приєдналася до спільноти цінностей, яка має величезну трансформаційну силу, корисну для нашого суспільства”.

    Від опозиції, лідер Союзу “Рятуйте Румунію” Кетелін Друле зазначив, що Румунія повинна виконувати свої зобов’язання, взяті в рамках НАТО, в тому числі внесок у розмірі 2,5% від ВВП на оборону. Кетелін Друле: “Ми можемо стати лідерами у Східній та Центральній Європі, але для цього нам потрібно побудувати сучасну Румунію, яка цінує демократію та зобов’язання перед союзниками”.

    Член Альянсу за об’єднання румунів (націоналістична опозиція) депутат Мірча Келару, також генерал у відставці, також говорив про дотримання зобов’язань в рамках НАТО: «Цей Альянс є тим, хто вимагає, хто пропонує і кому ми повинні пропонувати і, у свою чергу, просити. Що саме? Лояльність, передбачуваність та відповідальність».

    Понад 80% румунів вважають, що вступ країни в НАТО був добрим кроком і що союзники захищатимуть Румунію в разі агресії, – показує опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії. Майже три чверті опитаних погоджуються з тим, що Румунія повинна інвестувати більше в оснащення армії сучасною технікою. Шістдесят відсотків румунів вважають, що присутність військових з інших країн НАТО на румунській території підвищила б безпеку, в той час як майже 40% респондентів дуже стурбовані можливістю втягнення країни у військовий конфлікт у найближчі роки.

  • 29 лютого 2024 року

    ПРИДНІСТРОВ’Я – Спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке зустрівся в четвер у Бухаресті з віце-прем’єр-міністром з питань реінтеграції сусідньої Республіки Молдова Олегом Серебряном. “Придністровська проблема потребує мирного і довгострокового вирішення, відповідно до міжнародного права, з повагою до суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова, але без шкоди для її європейського курсу”, – написав Чуке у Facebook. Він привітав керівництво Кишинева “з відповідальним і збалансованим підходом до вирішення цього складного питання, особливо в часи викликів у регіоні”. Раніше так званий з’їзд депутатів у Тирасполі прийняв резолюцію, в якій звернувся до московського парламенту з проханням вжити необхідних заходів для захисту сепаратистського Придністров’я на тлі того, що підписанти назвали зростаючим тиском з боку Республіки  Молдова. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Москва вважає “пріоритетом захист” народу Придністров’я. Сполучені Штати рішуче підтримують суверенітет і територіальну цілісність Республіки Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – заявив у відповідь речник Державного департаменту Метью Міллер. Придністров’я було фактично виведено з-під контролю центральної влади після збройного конфлікту, в результаті якого загинуло сотні людей, і був врегульований втручанням московських військ на боці сепаратистських повстанців у 1992 році, менш ніж через рік після проголошення Кишиневом своєї незалежності. Колишній президент Росії Борис Єльцин пообіцяв вивести війська з Придністров’я на саміті ОБСЄ в Стамбулі в 1999 році. Вважається, що близько 1.500 військових і основні російські арсенали все ще знаходяться на території Придністров’я. На думку аналітиків, відокремлення Придністров’я підготувало ґрунт для подальшого відокремлення Південної Осетії та Абхазії від Грузії і Донбасу від України за підтримки Росії.

    ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З УКРАЇНИ – 1.200 молодих і дорослих українських біженців, шукачі притулку в сусідній Румунії, а також румуни з вразливих категорій отримають допомогу для знайдення місця праці і отримання економічної і соціальної незалежності. Фонд “World Vision Romania” запускає проєкт, в рамках якого люди отримуватимуть консультації, вивчатимуть румунську мову, отримають гранти для підтримки підприємницьких ініціатив та ваучери підтримки для стимулювання інтеграції на ринку праці. Майже 160.000 українців подали заявки на отримання тієї чи іншої форми правового захисту від румунської держави, а на початку місяця в країні перебувало майже 80.000. Половина з них заявляють, що хочуть найнятись на роботу або відкрити бізнес в Румунії.

    ЖУРНАЛІСТИ – 51 румунський журналіст, які протягом останніх двох років брали участь у місіях в зонах конфліктів, були нагороджені у четвер в ході  Гали – вечору “За видатні досягнення в журналістиці”. Захід, організований Національною аудіовізуальною радою в Національному театрі в Бухаресті, є частиною кампанії Ради Європи, спрямованої на захист і безпеку працівників ЗМІ. Журналісти, які взяли участь у цьому заході, розповіли про свій досвід роботи військовими кореспондентами в сусідній Україні та Ізраїлі.

    ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів у Бухаресті ухвалила законопроект про заборону продажу електронних сигарет неповнолітнім, після того, як раніше цей нормативний акт був проголосований у Сенаті. Крім того, продукти, що містять тютюн, електронні сигарети та заправні пляшки для електронних сигарет більше не можуть продаватися через торгові автомати. Також забороняється продаж через пристрої типу easybox. Проєкт передбачає штрафи до 100.000 леїв (20.000 євро). Румунія – одна з перших країн ЄС, яка заборонила продаж усіх нікотинових продуктів і безнікотинових електронних сигарет неповнолітнім. Парламент також нещодавно ухвалив заборону на продаж енергетичних напоїв особам до 18 років.

    ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 15 вересня, а другий, у разі необхідності, 29 вересня. Лідери СДП і НЛП, які перебувають в коаліційному уряді, також вирішили, що вибори до Європарламенту відбудуться разом з місцевими виборами 9 червня, а вибори до законодавчого органу Румунії 8 грудня. Спочатку соціал-демократи і ліберали хотіли організувати дводенні вибори до Європарламенту для румунів, які проживають за кордоном, але вони відмовилися від цього варіанту. Це порушило б конституційне право румунів з країни, які мали б лише один день для голосування.

    ВИСОКОСНИЙ РІК – Близько 12.000 румунів святкують сьогодні свій день народження. Це люди, які народилися 29 лютого, тобто у високосний рік, і можуть відзначати свій день народження лише раз на чотири роки. Високосні роки важливі, тому що вони допомагають синхронізувати календарний рік з астрономічним. Земля обертається навколо Сонця приблизно за 365,24 дня. Через ці додаткові 0,24 дня кожні чотири роки необхідно додавати 29 лютого. Вперше додатковий день почав додавати до юліанського календаря в 46 році до н.е. римський імператор Юлій Цезар за порадою астронома. З математичної точки зору, шанси людини народитися 29 лютого становлять 1 до 1,461. У всьому світі понад чотири мільйони людей святкують свої дні народження 29 лютого.

     

    ПРОТЕСТИ ФЕРМЕРІВ – Міністерство закордонних справ Румунії інформує громадян Румунії про те, що час очікування на польських пунктах перетину кордону з Україною, Словаччиною та Литвою може збільшитися у зв’язку з протестами фермерів, які триватимуть до 10 березня. Люди протестують проти дешевого імпорту з України та європейської політики. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не виключив тимчасового закриття кордону для торгівлі з Україною. Він заявив, що отримав пропозиції від Європейського Союзу та Києва щодо квот на українську продукцію, але вони є неприйнятними для Варшави.

  • Парламент Румунії ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік

    Парламент Румунії ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік


    Правляча
    соціал-ліберальна коаліція нав’язала
    свою точку зору, і запропонований нею
    проєкт державного
    бюджету був
    прийнятий законодавчим органом. Три
    дні на пленарному засіданні точилися
    напружені дебати, які часто виходили
    за межі пристойності. Відповідальними
    за цирк були і залишаються представники
    Альянсу за об’єднання румунів,
    радикально-націоналістичної,
    популістсько-сувереністської партії,
    яку позапартійна преса та інші партії
    досі вважають виразником екстремістської
    течії. Зрештою, парламентарі АОР
    не брали
    участі в голосуванні, незадоволені
    тим, що їх
    поправки до проєкту
    бюджету не були прийняті.

    За
    словами ініціатора, виконавчої влади
    СДП – НЛП, бюджет побудований на
    економічному зростанні в 3,4%, дефіциті
    в 5%, орієнтований на інвестиції і
    базується на конкретному плані
    впорядкування бюджетних видатків
    і пакеті заходів
    щодо підвищення збору податків та
    ефективної боротьби з ухиленням від
    сплати податків. Це бюджет для румунів,
    заявив прем’єр-міністр соціал-демократ
    Марчел Чолаку після його прийняття: Це
    не бюджет для політиків, це бюджет для
    розвитку. Ми покриваємо інвестиції, як
    і цього року, вони вищі, ніж споживання,
    і останнє, але не менш важливе – податки
    в наступному році не зростуть.

    Прем’єр-міністр
    відкинув ідею про те, що бюджет був
    завищений. Він пообіцяв понад 80.000 нових
    робочих місць і підвищення зарплат у
    державному секторі на 5%. Крім того,
    виконавча влада виконає всі свої
    обіцянки, включаючи цифровізацію
    Національного агентства податкового управління,
    запевнив глава уряду.

    Опозиційний
    Союз За
    порятунок
    Румунії
    різко розкритикував
    проєкт державного
    бюджету,
    назвавши його
    нереалістичним
    і проголосував
    проти. Лідер
    СПР Кетелін
    Друле:
    Вже другий рік поспіль ви будуєте
    бюджет із завищеними доходами і заниженими
    витратами. Діра щонайменше в 40 мільярдів
    леїв (8 мільярдів євро -ред.),
    дефіцит бюджету в 130 мільярдів леїв -
    ось координати бюджету, який ви
    запропонували парламенту.

    Йому
    відповів ліберал, депутат Флорін Роман:
    Це чергова брехня. Говорили, що грошей
    на інвестиції не буде,
    а у нас
    на інвестиції виділено
    понад 7,1-7,2
    відсотка ВВП. У нас є Національна
    ліберальна програма Anghel Saligny.
    Другий рівень пенсійного
    забезпечення (в
    приватному управлінні – ред.) зростає,
    і його ніхто не чіпатиме.

    Кілька
    з тисяч поправок, поданих як правлячими
    коаліційними партіями,
    так і опозицією, також були прийняті і
    будуть профінансовані за рахунок
    перерозподілу коштів. Запропонований
    урядом бюджет на соціальне забезпечення
    був також
    ухвалений.
    Він передбачає, серед іншого, підвищення
    пенсій з 1 січня відповідно
    до рівня
    інфляції, тобто на 13,8%, і чергові
    підвищення пенсій на різні відсотки у
    вересні після перерахунку за новим
    пенсійним законодавством.

  • Ухвалено остаточний варіант закону про спецпенсії

    Ухвалено остаточний варіант закону про спецпенсії

    Соціал-ліберальна більшість у Палаті депутатів у Бухаресті зуміла нав’язати свою точку зору і прийняти новий варіант закону про спецпенсії, змінений відповідно до вимог Конституційного суду. З тексту початкової версії закону були переглянуті лише положення, що стосуються пенсій магістратів, відповідно до запитів суддів КСР, а депутати внесли лише технічні поправки до варіанту, прийнятого Сенатом.

    СДП і НПН відкинули практично всі поправки, запропоновані опозиційними партіями, незалежно від їхнього політичного забарвлення. Союз «За порятунок Румунії», Альянс за об’єднання румунів та Демократичний союз угорців Румунії гостро розкритикували проєкт на тій підставі, що він фактично збереже високі, іноді непристойно високі, пенсії магістратів та інших категорій бюджетників і надалі ігноруватиме принцип сплати внесків, на якому ґрунтуються звичайні пенсії. Союз «За порятунок Румунії» також звинувачує, що були введені непостійні надбавки на користь партійної клієнтури, а ДСУР нагадує те, що його пропозиція щодо різкого оподаткування всіх доходів, що перевищують заробітну плату президента, була відхилена.

    У відповідь соціал-демократи стверджують, що закон враховує як рішення Конституційного суду, так і вимоги Європейської комісії, що дозволить Румунії отримати доступ до 2,8 млрд євро, виділених на цей розділ у Плані національного відновлення та стійкості. Ліберали, зі свого боку, стверджують, що поправки опозиції не поважають рішення КСР. Вони визнають, що спецпенсії зберігаються, але вказують на те, що проєкт частково враховує внесок трудового стажу та запроваджує податковий поріг для спецпенсій, заходи, які зменшують їх розмір.

    Відповідно до закону, прийнятого Палатою депутатів як органом, що приймає рішення, судді зможуть вийти на пенсію у віці 60 років з пенсією за вислугу років у розмірі 80% від середньомісячної заробітної плати та надбавок, отриманих за останні 4 роки перед виходом на пенсію. Закон встановлює, що з наступного року судді, прокурори, судді-делегати Верховного суду та Конституційного суду, а також фахівці з правових питань зможуть виходити на пенсію, якщо вони перебували на посаді 25 років і мають не менше 47 років і чотирьох місяців. Після цього пенсійний вік буде збільшуватися на чотири місяці щороку, поки судді не досягнуть 60 років. Пенсії за вислугу років також будуть не вищими за чистий дохід за останній місяць роботи, а податковий поріг буде поетапно підвищуватися до 20%.

  • Без злочинців на державних посадах

    Без злочинців на державних посадах

    Жодна особа, засуджена за будь-який злочин, не може балотуватися на місцевих і парламентських виборах, вирішила, у вівторок, Палата депутатів у Бухаресті, яка схвалила два законопроекти. Не можуть бути обрані на посади місцевого радника, повітового радника, мера чи голови повітової ради, сенатора або депутата, «особи, які на день подання своєї кандидатури, були остаточно засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені умисно, якщо ці судимості не були погашені або не були зняті в установленому законом порядку через реабілітацію, амністію чи декриміналізацію».

    Перший прийнятий законопроект містить ключову поправку до закону, подану депутатом Кетеліном Теніце від REPER (створеного колишнім лідером Союзу За порятунок Румуінії Дачіаном Чолошем), яка спершу передбачала заборону участі у виборах особам, засудженим за злочини проти неповнолітніх (зґвалтування, порнографія, торгівля людьми, тяжкі тілесні ушкодження тощо).

    «Ми рушили від закону про захист дітей, враховуючи, що кількість вироків свідчить про те, що в Румунії принаймні одна дитина з п’яти ризикує стати жертвою сексуального насильства до 18 років. Зґвалтування. Порнографія. Торгівля людьми. Тяжкі тілесні ушкодження. І так далі. Той факт, що разом із моїми колегами-депутатами ми розширили і прийняли цей закон стосовно всіх злочинців, свідчить про те, що Румунія прагне одужання», – каже Кетелін Теніце, який подав початкову форму закону на розгляд Парламенту разом із депутаткою опозиційного Союзу За порятунок Румунії Діаною Стоїка.

    Ухвалення нормативного акту є «перемогою дітей Румунії», стверджує Діана Стойка: «Спочатку цей проект рушив з бажання захистити дітей, тому що ми всі читали в ЗМІ минулого року про переобаного на посаду мера, який протягом трьох років мав сексуальні стосунки з 13-річною дівчинкою. У майбутньому, якщо цей закон не буде прийнятий, ці особи зможуть обіймати державні посади і очолювати громади, і ще гірше – країну».

    Цей законопроект не поширювався і на парламентарів, але ситуація була виправлена того ж дня, шляхом іншого законопроекту, ініційованого кількома депутатами та сенаторами урядової Націонал-ліберальної партії. Таким чином, на парламентських виборах не можуть балотуватися ті особи, проти яких, на момент подання кандидатури, були винесені остаточні кримінальні вироки. Корупція донесла довіру румунів до державних установ до надзвичайно низького рівня, а державу зробила слабкою та бідною. заявила ініціаторка проєкту, лібералка Ралука Туркан: Ніколи не занадто пізно. Корупція приводить до зубожіння. Корупція змушує молодь і достойних людей покидати цю країну. Корупція змушує чесних людей розчаровуватися в усьому тому, що припускає взяття рішення в Румунії. Сьогодні зроблено великий крок вперед, щоб чесні люди могли отримати доступ до ключових установ».

    Два проєкти мають бути скеровані до президента Клауса Йоганніса для підписання.

  • Пріоритети нової парламентської сесії

    Пріоритети нової парламентської сесії

    Сенат і Палата депутатів Румунії розпочали
    у четвер нову парламентську сесію, другу в цьому році. Пакет законів про
    освіту, а також внесення змін до законів про правосуддя, Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів є пріоритетними для парламентарів правлячої
    коаліції, до складу якої входять
    Націонал-ліберальна партія, Соціал-демократична партія та Демократичний союзу угорців
    Румунії.

    Пакет законів у сфері юстиції, який
    включає проєкти щодо статусу суддів і прокурорів, судоустрою та Вищої ради
    магістратури, нещодавно був схвалений виконавчою владою та є частиною серії
    змін, які Румунія взяла на себе перед європейськими партнерами, з метою
    модернізації всієї системи судочинства. Крім того, Румунія взяла на себе внесення
    змін до законів про правосуддя як через Національний план відновлення та
    стійкості, так і через Механізм співпраці та перевірки, від якого залежить
    приєднання нашої країни до Шенгенської зони вільного пересування.

    Що стосується нових законів про
    освіту, то вони були винесені на громадське обговорення. Вони були піддані критиці
    з боку громадянського суспільства, керівників головних університетів і навіть
    місцевих органів самоврядування. Проєкти передбачають серйозні зміни для учнів,
    у тому числі ті, що стосуються оцінювання та вступу до ліцею та факультету. Ще
    один пріоритет нової парламентської сесії є ухвалення пакету законів про національну
    безпеку.

    На новій сесії парламенту також
    обговорюватимуться заходи, які уряд затвердить терміновою постановою щодо
    компенсації цін на енергоносії. Також будуть розглянуті більше проєктів на
    соціальну тематику. У цьому контексті Демократичний союз угорців Румунії запропонував
    проєкт про надання державної допомоги тим, хто опалюють свої домівки дровами.
    Зі свого боку, Соціал-демократична партія запропонувала збільшити мінімальну
    пенсію, вартість пенсійного балу та мінімальну заробітну плату до 3000 леїв (близько
    600 євро). Опозиційний Союз «За порятунок Румунії» вже привернув увагу на
    діяльність міністра енергетики Вірджіла Попеску та оголосив винесення йому вотуму
    недовіри.

    Нагадаємо, що в рамках попередньої парламентської сесії, опозиція винесла до
    Палати депутатів п’ять вотумів недовіри проти окремих міністрів
    уряду, очоленого лібералом Ніколає Чуке. Всі вони були відхилені більшістю
    голосів. На попередні сесія парламенту також був ухвалений Закон про видобуток газу в
    Чорному морі. За «Офшорний» закон, ініційований лідерами правлячої коаліції, проголосували обидві палати парламенту. Видобуток природного газу в
    периметрі Neptun Deep у Чорному морі забезпечить енергетичну незалежність
    Румунії в контексті конфлікту в Україні. Відповідно до закону, Румунія має
    пріоритет на закупівлю газу, який видобувається в цьому периметрі, а надлишок
    буде експортований.

    Ще один закон, який довго
    обговорювався в Парламенті та був схвалений після багатьох дебатів, – це закон про
    скасування Спеціального
    відділу з розслідування злочинів вчинених магістратами (суддями та прокурорами). Також
    вперше Парламент Румунії та Парламент сусідньої Республіки Молдова провели
    спільне засідання в Кишиневі, щоб передати спільний меседж про підтримку
    Республіки Молдова в процесі приєднання до Європейського Союзу.

  • Спільне засідання Парламентів Румунії та Республіки Молдова

    Спільне засідання Парламентів Румунії та Республіки Молдова

    Лише через день після того, як Європейська комісія рекомендувала державам-членам Євросоюзу надати Україні та Республіці Молдова статус кандидата на вступ до ЄС, у Кишиневі відбулося спільне засідання парламентів Румунії та Республіки Молдова.

    Ми продовжуємо розраховувати на Румунію, яка є важливим голосом у європейських інституціях, – заявили в Кишиневі. На відкритті засідання президентка Республіки Молдова Майя Санду, яка ще у березні підписала заявку на членство в ЄС, сказала, що рекомендація Єврокомісії є важливим моментом для майбутнього її країни та надією, яка потрібна всім громадянам. Майя Санду: «Румунія завжди була поряд з нами. Наші стосунки сьогодні найбільш інтенсивні за останні 30 років. Проте нам ще багато чого потрібно зробити, і досвід та знання Румунії були і будуть допомагати нам.»

    Зі свого боку, спікер Парламенту Республіки Молдова Ігор Гросу повторив, що Республіка Молдова постійно отримує беззастережну допомогу з боку Румунії. Ігор Гросу: «З часом Румунія стала справжнім прихильником Республіки Молдова. Спектр сфер співпраці вийшов далеко за рамки традиційного характеру добросусідських відносин.» Ігор Гросу додав, що зобов’язання, взяті Республікою Молдова щодо реформи судової системи, боротьби з корупцією та забезпечення енергетичної незалежності, є чіткими і будуть дотримані.


    Кишинів отримав запевнення в повній підтримці Бухареста його європейського шляху через голос спікера Сенату Флоріна Кицу: «Майбутнє Республіки Молдова – у великій європейській родині. Це основне бажання як Республіки Молдова, так і Румунії, враховуючи минуле, цінності та ідеали, які нас об’єднують.»


    Спікер Палати депутатів Румунії Марчел Чолаку також запевнив, що Румунія й надалі буде підтримувати сусідню державу. Він закликав до спільних дій двох держав, особливо на благо громадян. Марчел Чолаку: «Майбутнє, яке ми будуємо сьогодні, має бути спільним. А ті, хто прагне нас розлучити, звичайно, не хочуть добра нашим громадянам. Це спільне будівництво починається саме тут, у Кишиневі


    Підтримка Румунією європейського курсу Республіки Молдова та зміцнення двостороннього співробітництва в усіх сферах діяльності була підтверджена спільною декларацією, підписаною наприкінці засідання. У документі обидві держави також рішуче засуджують агресію Російської Федерації проти України та знову підтверджують свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

  • Парламент Румунії підтримує Україну

    Парламент Румунії підтримує Україну

    У понеділок, 28 лютого, Палата
    депутатів і Сенат Румунії одноголосно прийняли заяву, в якій рішуче засуджують масовану
    збройну агресію Російської Федерації проти України, якій передувало визнання
    Російською Федерацією «незалежності» самопроголошених сепаратистських республік
    у Донецьку та Луганську, що є частиною України. Парламент Румунії закликає до
    виведення всіх російських збройних сил і підкреслює «сильну підтримку
    суверенітету та територіальної цілісності України та її законних прагнень до
    вступу в НАТО та ЄС.

    Заяву в прямому ефірі з
    Сігету-Мармацієй зачитав член Фракції національних меншин Палати депутатів Румунії Микола-Мирослав Петрецький: «Парламент Румунії підтверджує свою повну
    солідарність з Україною та українським народом, який постраждав від агресії
    Російської Федерації і висловлює підтримку надання гуманітарної допомоги
    громадянам України, у тому числі тим, хто вирішив просити притулок в Румунії.»

    Цей момент має багате символічне
    значення: окрім того, що Микола-Мирослав Петрецький, голова
    Союзу українців Румунії, є представником української меншини в Палаті
    Депутатів Румунії, він зачитав текст заяви з міста Сігету-Мармацієй (північ),
    де був влаштований центр гуманітарної допомоги для
    біженців. Румуни з першого дня російської агресії проти України
    мобілізувалися, щоб прийти на допомогу своїм сусідам,
    невинним людям, які масово тікають від бойових дій та обирають як притулок, включно
    Румунію.

    У свою чергу, єврокомісар з внутрішніх
    справ пані Ілва Йоханссон, яка відвідала Румунію в понеділок, висловила своє позитивне враження від солідарності румунів. Вона подякувала
    румунській владі та громадянам за те, як вони прийшли на допомогу українським
    біженцям.

    «Початок російського
    вторгнення в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року є наступом на життя та долі
    українських громадян, які хотіли мати можливість реалізувати основне право в
    будь-якій демократії, а саме право обирати власний шлях», – зазначається у
    заяві Парламенту Румунії, який стверджує, що через вісім років з дня незаконної
    анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україну
    карають за суверенний вибір, Російська
    Федерація хоче переписати історію і розділити світ на сфери впливу, продовжує низку неспровокованих і невиправданих актів
    агресії, які брутально порушують фундаментальні принципи міжнародного права.

    Парламент Румунії підтвердив свою тверду підтримку європейських та євроатлантичних
    прагнень України.

  • Нові лідери Парламенту Румунії

    Нові лідери Парламенту Румунії

    Створення нової урядової коаліції у складі Націонал-ліберальної партії (НЛП), Соціал-демократичної партії
    (СДП) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР) призвело до змін у керівництві румунського парламенту, в результаті зміни парламентської більшості, менше ніж через рік після
    парламентських виборів.


    Таким чином, лідер СДП Марчел Чолаку був обраний спікером Палати
    Депутатів, а лідер НЛП Флорін Кицу – спікером Сенату. Вони вступлять на
    посаду в п’ятницю, після того, як новий уряд Румунії буде затверджений. Посада спікера нижньої палати була вакантною, оскільки колишній спікер,
    екслідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан пішов у відставку після
    поразки на внутрішньопартійних виборах.


    Марчел Чолаку був обраний з 217
    голосами «за» та 77 «проти». На цю посаду також була висунута кандидатура Крістіни Пруне від
    опозиційного Союзу за порятунок Румунії. «У якості спікера Палати депутатів, я подбаю про те, щоб соціальні та економічні заходи, заради яких СДП увійшла до урядової коаліції, якнайшвидше стали реальністю, та щоб програма дій уряду була затверджена в
    парламенті йповінстю дотримувалась, – обіцяє Марчел Чолаку.


    Не все так легко відбулося в Сенаті,
    де довелося звільнити Анку Драгу з посади спікера
    верхньої палати. Причиною стало рішення
    Конституційного суду, згідно з яким у разі зміни парламентської більшості спікер може бути звільнений з посади, оскільки вже не користується політичною підтримкою. Союзу за порятунок Румунії оголосив,
    що оскаржить це рішення в Конституційному суді.


    Лідер Націонал-ліберальної партії (НЛП) Флорін
    Кицу, який отримав 82 голоси «за» та 25 «проти», тепер стикається з невдоволенням всередині партії через
    альянс з Соціал-демократичною партією. Колишній лідер Людовік Орбан пішов у відставку
    після майже 30 років діяльності в Націонал-ліберальній партії, разом із кількома сенаторами та депутатами, серед них колишні міністри: Віолета Александру та Адріан
    Орос.


    Вони висловили свою розчарованість напрямком, у якому пішла Націонал-ліберальна
    партіята співпрацею з Соціал-демократичною партією. Більше
    того, керівництво Націонал-ліберальної партії також піддане критиці
    всередині партії, тому що переговори довкола формування
    нового уряду не приносять користі НЛП. У
    відповідь Флорін Кицу заявив, що він відкритий для дискусій та додав, що він
    зацікавлений у поверненні до НЛП тих членів, які не нападали на партію тапідтримують
    ліберальні принципи.


    Нагадаємо, що в четвер має бути затверджений новий уряд Румунії, на чолі з лібералом
    Ніколає Чуке. Новий уряд складається з 20 міністерств і двох посад
    віце-прем’єр-міністра. Ліберали зберегли чотири портфелі з тими самими міністрами – міністерств закордонних справ, внутрішніх справ, освіти та
    енергетики – і, крім того, у них є ще чотири міністерства. Соціал-демократи в новому кабінеті міністрів матимуть
    9 міністерств, зокрема фінансів, оборони та економіки, а також очолять
    Генеральний секретаріат Уряду. ДСУР залишається з трьома портфелями – місцевий
    розвиток, довкілля та спорт.


    Призначений прем’єр-міністр Ніколає Чуке у
    вівторок вніс до парламенту склад уряду та програму урядування, яка, за словами Ніколає Чуке ґрунтується на принципах стійкості, стабільності,
    прозорості, справедливості та ефективності.Ніколає Чукетакож запевняє, що пенсії, мінімальна соціальна допомога, мінімальна
    заробітна плата та грошові
    допомоги на дітей збільшаться.

  • Ніколає Чуке знову призначений прем’єр-міністром

    Ніколає Чуке знову призначений прем’єр-міністром

    Після третього раунду консультацій з парламентськими партіями за майже три місяці від моменту коли Союз «За порятунок Румунії» покинув коаліційний уряд, глава держави знову призначив тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони Ніколая Чуке сформувати новий уряд.

    Клаус Йоханніс: «Я зрозумів, що в Парламенті Румунії була сформована солідна більшість, до складу якої входять НЛП, СДП, ДСУР та фракція нацменшин. Ця більшість запропонувала мені призначити прем’єр-міністра, пропозицію з якою я згодний. Тому я призначаю пана Ніколая Чуке сформувати урядову команду та постати перед Парламентом Румунії для вотуму довіри».

    Ніколає Чуке також був призначений кандидатом на посаду прем’єр-міністра 21 жовтня, але відмовився від цього мандату після того, як уряд меншості у складі НЛП-ДСУР не зміг зібрати більшість у парламенті для голосування. Тепер тривалі переговори, які передували консультаціям, детально визначили програму урядування, нову структуру виконавчої влади, збільшену на два міністерські крісла, а також очолювання уряду в системі ротації прем’єр-міністра між НЛП та СДП. Ніколає Чуке заявив, що румуни очікують від нового уряду «стабільності та рішень» для вирішення наслідків пандемії та енергетичної кризи, і висловив сподівання, що нова урядова команда зможе «серйозно працювати» починаючи з четверга.Ліберали матимуть вісім міністерських портфелів у майбутньому уряді.

    Вони зберігають міністерства закордонних справ, внутрішніх справ, освіти та енергетики з тими ж міністрами, а також матимуть чотири інші міністерські клісла, з-поміж яких міністерство юстиції та міністерство європейських фондів та інвестицій. Однак не всі ліберали задоволені. У партії є лідери, які критикують спосіб ведення переговорів лідером НЛП, утім Флорін Кицу запевняє , що коаліція з СДП не загрожуватиме інтересам румунів і фінансовій стабільності. Прийшовши з опозиції, соціал-демократи очолюватимуть дев’ять міністерств, а також Генеральний секретаріат уряду. Це важливі портфелі, такі як фінанси, оборона, транспорт або економіка.

    Встановлення порядку, за яким обидві партії будуть займати пост прем’єр-міністра, було одним із найбільш спірних питань.СДП врешті решт погодилася очолити уряд лише через 18 місяців, а лідер соціал-демократів Марчел Чолаку пояснив, що підтримка кандидата НЛП на посаду прем’єр-міністра приходить через те, що СДП вдалося на переговорах нав’язати свої елементи урядування, починаючи з тих, що стосуються соціального пакету.

    ДСУР буде займати в уряді очоленому Ніколаєм Чуке посаду віце-прем’єр-міністра і збереже три поточні міністерства: регіонального розвитку, навколишнього середовища та спорту. Союз «За порятунок Румунії» не брав участі в консультаціях з главою держави. Лідер Дачіан Чолош стведив, що президент Клаус Йоханніс відмовився від своєї конституційної ролі посередника. Також з опозиції представники Альянсу за об’єднання румунів зазначили, що не голосуватимуть у Парламенті за затвердження майбутнього уряду.