Tag: партія

Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули сценарій введення Бухарестом миротворчого контингенту до сусідньої України.

Соціал-демократична партія, що входить до складу керівної коаліції, не згодна з відправкою військ Румунією і виступає за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. У поширеній заяві лідер партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку пропонує виключити витрати на оборону з розрахунку бюджетного дефіциту.

Націонал-ліберальна партія також підтримує збільшення інвестицій в оборону, але в своїй заяві зазначає, що в контексті дипломатичних переговорів про припинення вогню тема миротворчих сил є передчасною. Інший партнер в урядовій коаліції –  Демократичний союзу угорців Румунії (ДСУР) також хоче, щоб Румунія інвестувала в посилення свого військового потенціалу.

Голова ДСУР Келемен Гунор заявив, що він теж не є прихильником відправки румунських солдатів в Україну.

“Гарантії безпеки мають бути забезпечені також через США, і Румунія може надати логістичну та інфраструктурну підтримку Україні, країнам ЄС і тим, хто хоче бути більш активно залученим, але без військ в Україні.”

Опозиційний сувереністський Альянс за єдність румунів також виступає проти відправки військ до сусідньої України. Лідер партії Джордже Сіміон:

“Єдиним рішенням на даний момент є перемир’я, дотримання міжнародних угод і гарантій безпеки, які повинні бути запропоновані Румунії і всім країнам регіону.”

Також з опозиції, проєвропейський Союзу порятунку Румунії вважає, що держава має більше інвестувати в оборону і наголошує на необхідності чіткого плану участі у відбудові України. Сувереністи з парті SOS Румунія також не хочуть бачити румунські війська в Україні і виступають проти продовження війни.

Тим часом, Сенат Румунії прийняв законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в румунський повітряний простір, а також законопроєкт, що регулює проведення військових місій в Румунії у мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

У цьому контексті слід також згадати, що США оголосили про нові інвестиції в базу Девеселу на півдні Румунії, де розміщені елементи протиракетного щита. Пентагон опублікував повідомлення про намір провести тендер на встановлення спеціальних телекомунікаційних каналів зв’язку між базою ПРО в Девеселу та іншими американськими базами в Європі, зокрема, в Італії та Німеччині.

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

КОНСУЛЬТАЦІЇ  – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан у середу провів консультації з представниками парламентських фракцій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Лідер керівної Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що першою пропозицією, яку висунули соціал-демократи на зустрічі, було те, що Румунія не має направляти війська в Україну. СДП також виступала за додаткові видатки на оборону, але у формі інвестицій у національну оборонну промисловість. Сувереністський Альянс за єдність румунів також виступив проти відправки військ в Україну. Правоцентристський Союзу порятунку Румунії заявив тимчасовому президенту Іліє Боложану, що Румунія повинна більше інвестувати в оборону. Лідерка  політичної сили Елена Ласконі заявила, що для участі у відбудові України потрібен чіткий план. Правлячий Демократичний союз угорців Румунії також хоче, щоб Румунія інвестувала в сучасні військові можливості, в той час як її лідер Келемен Гунор заявив, що не згоден з відправкою румунських військ в Україну. Сувереністська партія SOS  Румунія також проти відправки румунських військ в Україну і виступає проти продовження війни та участі Румунії в конфлікті.

ПРАВОСУДДЯ – Генеральна прокуратура Румунії зібрала доказову базу та повідомила про підозру колишньому кандидату в президенти Румунії, проросійському екстремісту Келіну Джорджеску, який раніше був затриманий і доставлений для допиту до Генпрокуратури, – повідомляє агентство AGERPRES. Під вечір прокурори відпустили Келіна Джорджеску  під підписку про невиїзд протягом 60 днів. У середу вранці прокуратура провела десятки обшуків у п’яти повітах у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії, створенням фашистської, расистської або ксенофобської організації та просуванням культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду. Серед тих, хто перебуває під слідством, є близький соратник Келіна Джорджеску, Гораціу Потра, лідер групи найманців, яка діяла в Африці. Згідно із заявою прокуратури, справа розслідується за такими статтями: дії проти конституційного ладу; недотримання режиму зброї та боєприпасів; здійснення без дозволу будь-яких операцій з піротехнічними виробами; публічне підбурювання; ініціювання або створення організації фашистського, расистського або ксенофобського характеру, а також приєднання до такої організації або її підтримка в будь-якій формі. Розслідування проводяться також за фактами публічного прославлення культу осіб, винних у вчиненні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів, а також поширення в публічному просторі фашистських, легіонерських, расистських або ксенофобських ідей, концепцій чи доктрин.

ЗАКОН – Сенат Румунії в середу в останньому читанні прийняв законопроєкт, що дозволяє військовим збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії, виходячи з рівня загрози та ризиків для життя людей і майна. Румунія, член ЄС і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово фіксувала падіння уламків російських безпілотників, коли російські військові атакували українську портову інфраструктуру. Обидві палати парламенту прийняли законопроєкт, незважаючи на сильну опозицію з боку ультраправих ультранаціоналістичних політиків, які складають третину парламенту. Законопроєкт встановлює конкретні умови, за яких Румунія зможе контролювати свій повітряний простір як для пілотованих, так і для безпілотних літальних апаратів. Згідно з прийнятим законом, системи союзників, присутні в Румунії, зможуть брати участь у будь-яких діях відповідно до договорів про колективну оборону з країнами-членами НАТО і ЄС.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У п’ятницю в Бухаресті відбудуться дебати та голосування щодо вотуму недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністською опозицією. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії також оголосив, що не голосуватиме за цю резолюцію. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

ОСВІТА – Міністр освіти Румунії Даніель Давід закликав залучити всі зацікавлені сторони до розробки рамкових планів для ліцеїв. Під час нових дебатів на цю тему, що відбулися в Яссах (північний схід), міністр запевнив, що пропозиції будуть враховані і, що документи можуть бути змінені, як це було в результаті численних дискусій і зустрічей, проведених протягом останніх тижнів після того, як проєкти були представлені на громадське обговорення. Він привернув увагу на важливість навчальної програми в ліцейних класах, враховуючи високий рівень функціональної неграмотності в різних сферах. Даніель Девід повідомив, що після завершення цього робочого періоду рамкові плани для ліцеїв пройдуть симуляцію в різних навчальних закладах. Період громадського обговорення завершується наступного тижня, 6 березня, а остаточна форма документів, як очікується, буде представлена на початку травня.

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро представило у вівторок остаточні результати першого туру президентських виборів в Румунії. Згідно з цими даними, незалежний кандидат Келін Джорджеску посів перше місце, отримавши 22,94% голосів виборців. На другому місці опинилася лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, а на третьому – голова Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку з 19,15%. За ними йдуть лідер Альянсу за об’єдніання румунів Джордже Сіміон – 13,86% голосів, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке – 8,79% і колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат і якому віддали перевагу 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%.

ПОЛІТИКА – Керівництво керівної Соціал-демократичної партії Румунії вирішило, що заступник голови Європарламенту Віктор Негреску відповідатиме за політичну комунікацію партії до парламентських виборів 1 грудня. Про це повідомив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він подав у відставку з посади лідера соціал-демократів після провальних результатів у президентських виборах,  не набравши необхідної кількості голосів для виходу до другого туру перегонів. І керівництво Націонал-ліберальної партії, другої політичної сили правлячої коаліції, також подало у відставку, на чолі з її лідером Ніколаєм Чуке, який посів лише п’яте місце в першому турі. Тимчасовим очільником НЛП став відомий місцевий лідер, мер міста Орадя Іліє Боложан. Він оголосив, що ліберали підтримують правоцентристську проєвропейську кандидатку Елену Ласконі, лідерку Союзу “За порятунок Румунії” у другому турі виборів Президента Румунії, яка 8 грудня зустрінеться з проросійським екстремістом Келіном Джерджеску, несподіваним переможцем першого туру.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – У вівторок у Страсбурзі депутати Європарламенту підтвердили свою рішучу підтримку України, засудивши співпрацю між Росією та Північною Кореєю і закликли Європейський Союз посилити підтримку Києва. У заяві, опублікованій лідерами Європароаменту міститься заклик до країн ЄС «посилити підтримку України всіма способами, в тому числі політично, фінансово, військово та через гуманітарну допомогу». У заяві також підтверджується, що ЄП «стоїть поруч і всіляко підтримує Україну до її перемоги». На порядку денному Європарламенту – також питання повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні. Дебати відбуваються невдовзі після того, як Австрія погодилася зняти своє вето в Раді ЄС, щоб дозволити повноцінний вступ двох країн до Шенгену. Дебати також відбуваються напередодні прийняття бюджету ЄС на 2025 рік. За словами румунського депутата Європарламенту Віктора Негреску, одного з учасників переговорів, парламенту вдалося отримати бюджет на наступний рік, який на 10 млрд євро перевищує цьогорічний. У середу Європарламент проведе остаточне голосування щодо нового складу Єврокомісії.

СІМЕЙНА МЕДИЦИНА – Румунія стикається з браком сімейних лікарів. Майже 20% лікарів, які працюють по всій країні, старші 70 років, а їх нестача становить 1130 сімейних лікарів, більшість з них, понад 900, у сільській місцевості, – заявила президентка Національного будинку медичного страхування Валерія Гердя. Експерти, які взяли участь у дебатах, організованих організацією “Врятуймо дітей! попереджають, що в найближчі роки кількість хворих людей, які будуть змушені звернутися до лікарні, щоб потрапити на прийом до лікаря, збільшиться. У Румунії понад 300 сіл не мають жодного сімейного лікаря, і лише в менш ніж половині населених пунктів є достатня кількість медичного персоналу. Кількість людей, які звертаються до сімейного лікаря, на 50% більша в сільській місцевості, ніж у містах, а понад 25% румунів, які проживають в країні, не охоплені системою соціального медичного страхування.

ПАРАД – Близько 2 500 військовослужбовців і фахівців Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціального зв’язку, Національної пенітенціарної адміністрації та Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків та гелікоптерів візьмуть участь у Національному військовому параді, організованому в неділю, 1 грудня, в Бухаресті з нагоди Національного дня Румунії. Разом з румунськими військовими у параді візьмуть участь близько 240 іноземних військовослужбовців з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Іспанії, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та США, а також військовослужбовці країн-членів Альянсу, які беруть участь в структурах НАТО на території Румунії, в тому числі близько 21 одиниці техніки та бойових літаків.

Р.МОЛДОВА – Правосуддя, економіка та безпека є головними пріоритетами для Республіки Молдова на найближчі роки, – заявила президентка Майя Санду на Форумі європейської інтеграції у вівторок в Кишиневі. Вона підкреслила, що вступ до ЄС є єдиним шансом зберегти демократію, розвиток в умовах миру і стабільності. Незважаючи на антиєвропейську пропаганду і спроби Кремля розвернути нас назад, громадяни Молдови показали, що європейські цінності – це і їхні цінності, – сказала Майя Санду, нагадавши про конституційний референдум, який вніс поправки до Конституції і включив європейський шлях як стратегічну мету. Нагадаємо, що сусідня держава офіційно подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року, всього через кілька днів після початку російського вторгнення в Україну. У червні того ж року Європейська Рада надала їй статус країни-кандидата на членство в ЄС.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністри закордонних справ країн “Великої сімки” у вівторок заявили про свою підтримку “негайного припинення вогню між Ізраїлем і Хезболлою”, заявивши, що “настав час досягти дипломатичного врегулювання в Лівані”, – повідомляє AFP. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Ізраїль “не має жодних виправдань” для відмови від припинення вогню в Лівані, про яке домовилися США і Франція. Сполучені Штати натякнули, що угода близька до укладення, але закликали до обережності. У той час, коли дипломатичні зусилля активізуються, Ізраїль посилив бомбардування опорних пунктів “Хезболли”, особливо на південних околицях Бейрута. На цьому тлі Верховний комісар ООН з прав людини Волкер Турк висловив стурбованість ескалацією бойових дій в Лівані, де, за даними його офісу, в результаті ізраїльських авіаударів за останні дні загинуло близько 100 осіб, в тому числі жінки, діти і лікарі. Нагадаємо, що 8 жовтня 2023 року “Хезболла” відкрила фронт проти Ізраїлю на підтримку свого палестинського союзника ХАМАС.

50-річний лікар-ортопед Кетелін Кирстою, декан медичного факультету ім. Кароля Давіли та керівник університетської лікарні швидкої допомоги, хоче стати мером Бухареста. Він був оголошений спільним кандидатом від правлячої коаліції Соціал-демократичної партії  (СДП) та Націонал-ліберальної партії (НЛП). Лідер соціал-демократів, прем’єр-міністр Марчел Чолаку розкритикував роботу нинішнього мера і заявив, що столиці потрібна людина, яка може керувати командою і бути каталізатором для високопродуктивних людей у всіх сферах.

Його колега по коаліції, лідер лібералів Ніколає Чуке наголосив на необхідності забезпечення узгодженості і згуртованості в столичній адміністрації та на спільному знаменнику в діяльності Генеральної мерії та меріях секторів. Цей вибір був розкритикований опозиційною партією Союз за порятунок Румунії (СПР), яка підтримує нинішнього генерального мера Нікушора Дана. Наразі відомо про ще двох кандидатів: нинішнього мера 5-го сектору столиці Крістіана Попеску П’єдоне від Соціал-ліберальної гуманістичної партії та Міхая Енаке від Альянсу за союз румунів (АСР).

Кампанію Кеталіна Кирстою очолять  голова столичної організації СДП Габріела Фіря та її колега, голова столичної організації НЛП Себастьян Бурдужа, політики, які раніше неодноразово висловлювали своє бажання змагатиметься за крісло мера столиці. Кетелін Кирстою пояснив, чому він прийняв рішення балотуватися на цю посаду.

«Як лікар і як людина з високою громадською свідомістю я прийшов до висновку, що здоров’я не обмежується лише тим, що людина знаходить в лікарні. На здоров’я пацієнта надзвичайно впливає все: від чистого повітря до ефективного громадського транспорту та ефективної дорожньої інфраструктури. У тому числі  й сприятливе середовище, в якому в столичній мерії кожен громадянин не вимагає своїх прав, а користується ними природним чином.»

Щойно після оголошення кандидатури СДП-НЛП мер столиці Нікушор Дан відібрав основні виконавчі повноваження у свого заступника, ліберала  Стеліана Буждувяну.

«Протягом трьох років у Бухарестській міській раді працювала коаліція, до якої входили Націонал-ліберальна партія, Союз за порятунок Румунії та Партія «Народний рух», а тепер ліберали вирішили сформувати іншу коаліцію, з соціал-демократами, яка більше не відповідає позиції, яку займав віцемер», – пояснив своє рішення Нікушор Дан.

Стеліан Буждувяну управляв такими сферами, як транспорт, активи, відносини з Бухарестською адміністрацією вулицями та комунальними підприємством «Бухарестська транспортна компанія», повноваження, які тепер перейняв на себе генеральний мер столиці.

З іншого боку, в середу відбулося перше засідання Центральної технічної комісії з питань координації діяльності з організації та проведення місцевих виборів та виборів до Європарламенту. Спочатку громадяни прийдуть на виборчі дільниці 9 червня, коли пройдуть одночасно вибори до Європарламенту та місцеві вибори. Також цього року на вересень заплановані президентські вибори, а на грудень – вибори до парламенту. До речі, Конституційний суд Румунії одноголосно відхилив подання партії Союз за порятунок Румунії про перенесення дати виборів президента Румунії. Таким чином, перший тур відбудеться 15 вересня, а другий – 29 вересня.

Процедура злиття Союзу «За порятунок
Румунії» з Партією свободи, єдності та солідарності завершилася на конгресі
цієї політичної сили, який пройшов минулими вихідними. Тепер стало легше, у
тому числі журналістам, які більше не змушені використовувати стомлюючої
формули USR-PLUS коли пишуть про третю, за кількістю отриманих голосів на
останніх виборах, парламентську політичну силу. Відтепер вони писатимуть про
партію «За порятунок Румунії». Колишній єврокомісар з питань сільського
господарства Дачіан Чолош, який у 2015 році після трагедії в бухарестському
рок-клубі «Колектив», очолив технічний уряд, керуватиме партією до 2023 року,
коли має відбутися планова оцінка керівництва партії та
визначатиметься стратегія участі у парламентських та президентських виборах
2024 року.

Серед заступників новообраного голови
партії є відомі політики, такі як колишній лідер Дан Барна, який з невеликим
відривом програв Дачіану Чолошу у внутрішньопартійному змаганні за лідерство
партії, Влад Войкулеску, Кетелін Друле та Клаудіу Несуй, міністри в
коаліційному уряді до розпаду керівної коаліції через непорозуміння з
прем’єр-міністром і чинними лідером Націонал-ліберальної партії Флоріном Кицу.
Дачіан Чолош поставив перед партією «За порятунок Румунії» амбітну мету стати
головною партією на румунській політичній сцені. «Наша мета – до 2024 року
бути готовими стати головною правою партією. Це означає, що ми повинні
збільшити ряди партії, зміцнити її як з точки зору політичної видимості, так і
за кількістю її членів.»

Екслідер Дан Барна, хоча програв Чолошу,
має перевагу у керівному бюро партії, завдяки запропонованій
команді. Проте Барна наголосив на необхідності збереження єдності: «Ми є
командою, яка разом рухатиметься вперед і зробить нашу партію сильнішою і
такою, що буде запрошена на будь-які переговори у наступні дні, місяці та роки.»

Політична сила, створена на засадах
неурядової організації, до якої долучилися громадські активісти, молоді
співробітники транснаціональних компаній та бізнесмени, з самого початку
намагалась відрізнитися своїми діями та ідеями від традиційних політсил:
Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій. Однак ідеологічна
спорідненість з НЛП лягла в основу коаліції, що була створена щойно після
минулорічних парламентських виборів, до якої долучився й Демократичний союз
угорців Румунії. Після звільнення міністра юстиції Стеліана Йона його колеги
покинули уряд і оголосили вотум недовіри прем’єр-міністру Флоріну Кицу, якого
вважають винним у розпаді коаліції. Партія «За порятунок Румунії» висловила готовність
повернеться в урядову коаліцію, але лише за умови призначення лібералами іншого
прем’єр-міністра.

Однак зараз важко уявити собі, як
виглядатимуть переговори між НЛП та партією «За порятунок Румунії», якщо
парламент відправить у відставку чинний уряд меншості Флоріна Кицу. У вівторок
ініційована соціал-демократами резолюція про недовіру уряду буде поставлена на
голосування. З урахуванням нинішнього розкладу сил у парламенті партії «За
порятунок Румунії» було б вигідніше залишитися в опозиції до виборів 2024 року,
стверджують політичні оглядачі. Однак ця політична сила після останніх парламентських виборів вперше
«відчула смак» перебування при владі, що може зробити її більш поступливою у
переговорах.

У цей непростий рік Румунія є не лише полем битви з новим коронавірусом, а
й зоною розгортання виборчих баталій. Пандемія коронавірусної хвороби, яка
ставить все під знак невизначеності, спричинила перенесення дати місцевих
виборів. Заплановані спершу на червень, місцеві вибори пройшли аж наприкінці вересня. Через
деякий час, а саме, 6-ого грудня, мають відбутися парламентські перегони.

Переможниці на місцевих виборах, Націонал-ліберальна партія (НЛП), яка формує
наразі уряд, та Соціал-демократична партія (СДП), яка має найбільшу кілmкість парламентарів,
шукають найкращих кандидатів у сенатори чи депутати. Зокрема, соціал-демократи,
яких постійно звинувачують у призначенні своїх політруків на ключові посади,
завдали подвійного удару, зумівши заманити в свої ряди двох відомих лікарів: Александра
Рафілу, представника Румунії у Всесвітній організації охорони здоров’я та Адріана
Стреїну-Черчела, директора Національного інституту інфекційних захворювань ім Матея
Балша.

Александру Рафіла, останнім часом був постійним гостем телевізійних програм
для надання широкому загалу пояснень або різної інформації щодо нового
коронавірусу. Журналісти часто зверталися за коментарями з приводу COVID-19 і до Адріана Стреїну-Черчела, поки у пресі не з’явилася складена ним фантастично-утопічна
програма реформування медичної системи та боротьби з пандемією. Незважаючи на
це, він залишається поважним фахівцем.

Нова команда СДП складатиметься з чесних, професійних та відомих у ​​своїх
сферах діяльності спеціалістів, – запевняє лідер соціал-демократів Марчел
Чолаку, ініціатор залучення двох зазначених експертів до лав
Соціал-демократичної партії. Він вважає, що Румунія переживає найбільшу історії
медичну та економічну кризу, а компетентний та відповідальний уряд мав би тісніше співпрацювати зі спеціалістами,
щоб вивести Румунію з цієї складної ситуації. На жаль, цього не сталося і
країна наближується до катастрофи, – каже Марчел Чолаку. Він додав, що перед СДП
стоїть завдання привести до парламенту сильну команду, за допомогою якої можна
буде здійснити Програму дій, вирішити кризу в галузі охорони здоров’я, а потім відновити
економіку та підвищити рівень життя людей.

Відповідь лібералів не змусила себе довго чекати. Прем’єр-міністр та лідер НЛП
Людовік Орбан сказав, що Александру Рафіла та Адріан Стреїну-Черчел втратять
довіру до себе як до експерта, в результаті рішення взяти участь у
парламентських виборах на боці СДП, а люди перестануть вірити їхнім словам. Незрозуміло,
що спонукало їх обрати Соціал-демократичну партію, – каже Людовік Орбан, – яка в
останні місяці систематично зводила нанівець зусилля влади та спеціалістів в
боротьбі з новим коронавірусом і котру прем’єр назвав головним ворогом країни.
З іншого боку, НЛП зробила свій хід у цьому сенсі, заманивши в свої ряди чинного
міністра оборони Ніколая Чуке, колишнього начальника Генерального Штабу Збройних
Сил Румунії.

Третя політична сила Румунії, центристський альянс Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС, здивував громадськість внутрішніми суперечками довкола
виборчих списків кандидатів у сенатори та депутати, в яких, як стверджують окремі
його члени, не знайшлося місця для тих, хто
боровся на передовій політичними суперниками. Провід партії «Народний руху» також
роблять ставку на довіру та професіоналізм, поставивши на перше місце у своєму
списку кандидатів у сенатори колишнього міністра закордонних справ та юстиції Крістіана
Дяконеску.