Tag: переговори

Щорічна зустріч президента з главами дипломатичних місій, акредитованих у Румунії
Румунія зберігає свої основні зовнішньополітичні орієнтири, будучи членом ЄС і НАТО, маючи стратегічне партнерство зі США і залишається відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи, що й офіційний Бухарест. Про це заявив тимчасовий президент Іліє Боложан на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті. Іліє Боложан заявив, що настав час зупинити агресію Росії проти України, яка розпочалася три роки тому, зазначивши, що припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, є метою, яку повинні переслідувати як сторони конфлікту, так і все міжнародне співтовариство. Румунських дипломатів Іліє Боложан закликав брати більш активну участь у просуванні економіки країни, підкресливши, що Румунія залишається надійним партнером у цій сфері.

Румунія закликає європейські країни співпрацювати зі США для припинення війни в Україні
У середу тимчасовий президент Рмунуії Іліє Боложан вирушив до Парижа на нову зустріч, організовану президентом Франції Еммануелем Макроном, після зустрічі в понеділок у закритому режимі. З цієї нагоди Іліє Боложан закликав європейські країни до співпраці зі Сполученими Штатами у врегулюванні кризи в Україні, в той час, коли Вашингтон розпочав діалог з Москвою щодо припинення війни. Безпека України – це також безпека Європи та Румунії, заявив тимчасовий президент, який також зазначив, що необхідна координація дій на рівні ЄС для того, щоб мати план дій для подальшої підтримки України. Іліє Боложан також мав окрему зустріч з Еммануелем Макроном, під час якої обидва лідери підтвердили стратегічне партнерство між двома країнами, а також стабільність французької військової присутності в Румунії, яка буде посилена в найближчий період.

Рішення щодо посилення безпеки Румунії
Палата депутатів прийняла без поправок, у першому читанні, законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії. Дрони будуть знищені або нейтралізовані, якщо військові сили Румунії або НАТО не зможуть взяти їх під контроль. Було також прийнято законопроєкт про проведення військових місій в країні в мирний час, й один із передбачених заходів дозволяє передачу повноважень деяких румунських армійських структур на обмежений період командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих діях. Законопроєкти були піддані критиці сувереністськими опозиційними партіями, в той час як правлячі коаліційні Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, а також опозиційний проєвропейський Союз порятунку Румунії проголосували «за».

Переговори в Брюсселі між прем’єр-міністром Румунії та головою Європейської комісії
Перегляд Національного плану відновлення та стійкості, а також глобальна та регіональна безпекова ситуація були на порядку денному переговорів у п’ятницю в Брюсселі між прем’єр-міністром Марчелом Чолаку та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Уряд хоче, щоб Румунія повністю освоїла кошти, надані їй через європейський механізм. У зв’язку з цим прем’єр-міністр оголосив про широку мобілізацію для заповнення прогалин у залученні європейського фінансування. Однак, на його думку, є ряд аспектів НПВС, які необхідно адаптувати до поточних реалій і перепрофілювати інвестиції з меншим співфінансуванням.

Деталі щодо президентських виборів
Голова Конституційного суду Румунії виключає можливість повторного проведення другого туру президентських виборів. В інтерв’ю інтернет-виданню juridice.ro Маріан Енаке захистив минулорічне одноголосне рішення конституційних суддів про анулювання виборчого процесу. Він пояснив, що рішення суду ґрунтувалося на документах, розсекречених на засіданні Вищої ради національної оборони, які виявили серйозні порушення щодо рівних можливостей, фінансування виборчих кампаній та впливу на голоси виборців. За словами Голови КСР, скасування виборів було єдиним конституційним рішенням, яке гарантувало чесний виборчий процес для всіх громадян.

Національний день Константіна Бринкуша
Починаючи з 2015 року, 19 лютого в Румунії щорічно відзначається Національний день Константіна Бринкуша, вшановуючи великого румунського скульптора, від дня народження якого виповнюється 149 років. Румунський інститут культури організував кілька тематичних заходів. У вівторок у Бухаресті відбувся показ документального фільму «Бринкуш, метаморфози скульптури» з використанням рідкісних відеоархівів майстерні великого румунського скульптора, а за кордоном виставки, кінопокази та конференції заплановані в Пекіні, Стамбулі, Мадриді, Тель-Авіві, Лондоні, Парижі, Відні, Стокгольмі та Лісабоні.

Румунський клуб в європейській футбольній весні
Чемпіон Румунії з футболу “FCSB” вийшов до 1/8 фіналу Ліги Європи, здолавши у четвер ввечері на «Національ Арені» в Бухаресті, грецький PAOK, який тренує румун Резван Луческу. FCSB переміг грецький клуб із рахунком 4:1, 2:1 у першому матчі в Греції та 2:0 у Бухаресті, в присутності понад 50 тис. глядачів. Перший матч 1/8 фіналу FCSB зіграє вдома 6 березня, а другий – 13 березня.

Поки що Путін нічого не досяг у війні, яка носить його ім’я. Зовсім нічого. Через три роки після повномасштабного російського вторгнення Україна героїчно чинить опір і рухається до величезної, справді історичної стратегічної перемоги над загарбниками зі сходу. Це війна за незалежність України від Російської імперії та остаточне розвернення української держави і нації у бік Заходу.
Про це пише колишній дипломат, професор міжнародних відносин Університету ім. Бабеша-Бойяйї у місті Клуж-Напока Валентин Наумеску в аналізі, опублікованому в «Contributors.ro».

«20% території, на якій, ймовірно, залишаться російські війська, хоча і є несправедливою та болючою втратою, але це набагато менша ціна, ніж важливі переваги для майбутнього незалежної, демократичної, розвиненої, орієнтованої на Захід України. Майбутні покоління українців житимуть у вільній, європейській країні, набагато більш розвиненій (вона вже є такою), ніж відстала і жалюгідна російська диктатура, з більш щасливим життям і більшими можливостями, ніж росіяни в тюремній імперії “Русського міра”, які випадають з вікон, яких труять у в’язницях або розстрілюють на мостах, якщо вони наважуються відкрити рота і висловити свою думку про свого Лідера», – стверджує аналітик.

Автор наголошує, що «навіть з цієї окупованої території більше половини (Крим і частина Донбасу) було фактично втрачено з 2014 року, коли політики в адміністрації Обами не рвали на собі сорочку аби захистити Україну від російських територіальних претензій і ніхто в Західній Європі, з Францією і Німеччиною на чолі, не демонстрував відчаю і гніву, які вони демонструють зараз, коли дехто, по суті, просто грає на антиамериканізмі, так само популістському, як і на трампізмі. «Після лютого 2022 року за допомогою американської та європейської зброї і хоробрості своїх солдатів Україна успішно захистилася від Росії і вистояла», – пише аналітик.

Пропонуємо до вашої уваги уривок статті Валентина Наумеску під заголовком «Україна виграє війну. Не 20% пострадянської території України, а підрив трансатлантичних відносин може стати успіхом Путіна»

«Отже, це була війна за визволення від московської домінації, війна, виграна задля утвердження національної та державної ідентичності і західної орієнтації Києва, тобто власне найбільшого кошмару Кремля. Зараз ми бачимо, як головний шпигун Москви розмахує картами, пропонуючи розпад України і “демонтаж української державності”, що є ознакою того, що саме цього вони хотіли з самого початку, а також, що вони розуміють, що їм це не вдасться. Лише кілька корисних, але маргінальних ідіотів у сусідніх країнах все ще потрапляють у кремлівську пастку, мріючи про ревізіонізм та українські території. Цей останній відчайдушний заклик Москви розчленувати Україну також не спрацював.

Київ завдав величезних втрат російській військовій машині, в якій з’являються ознаки виснаження ресурсів. Кадри ослів, що несуть мішки через російські лінії, іржаві 50-60-річні радянські танки, витягнуті з запилених складів колишнього СРСР, старі військові вантажівки і кораблі, що загоряються навіть без бомбардування, орди північнокорейців, що атакують “як таргани” (за влучним висловом українських офіцерів), крадіжки загарбників з набагато заможніших будинків українців, громади бурят, які “процвітають за рахунок кремлівської премії в $4 000 на голову за кожного вбитого”, – все це свідчить про жалюгідний стан путінської Росії. Якби Трамп набрався терпіння ще на 2-3 роки, утримуючи Росію у війні на виснаження та посилюючи економічні санкції, російська колешня зазнала б краху. Але давайте не будемо робити поспішних висновків, угоди про припинення війни все ще немає, а європейці могли б допомагати Україні продовжувати «м’ясорубити» російські війська і нічого не підписувати.

Те, що ми бачимо зараз, не є справжніми переговорами про припинення війни. Можливо, це просто переговори Трампа і Путіна про те, як вони бачать закінчення війни, але не реальні переговори. Тому що переговори про припинення війни в Україні та новий порядок європейської безпеки не можуть відбутися без українців та європейців. Миру прагне й Україна, не в цьому суть питання. Європейці також. Але не будь-якого миру, а справедливого, чесного миру. У цій війні є агресор (Росія) і жертва (Україна), і мирні домовленості повинні відображати цю відповідальність за вторгнення.

Ключовим питанням майбутніх переговорів, справжніх, а не телешоу Дональда Трампа для аудиторії MAGA, яка їсть попкорн перед телевізором і чекає, коли Америка знову стане великою, будуть гарантії безпеки для України. Не території важливіші, як багато хто вважає, а гарантії безпеки. Вони набагато важливіші за території, тому що вони говорять про майбутнє України. Вони говорять про перспективи регіону й Європи. Це те, що насправді має на увазі президент Трамп, коли говорить про “міцний мир”. Не забуваймо, що Мінські угоди (2014 і 2015 років), укладені за посередництва Франції та Німеччини в епоху Меркель і Олланда, провалилися саме тому, що вони не надали Україні гарантій безпеки.

Найбільш надійними гарантіями безпеки, безсумнівно, було б прийняття України до НАТО. Що ж, ми знаємо, що зараз це неможливо, принаймні в короткостроковій перспективі. І не через Трампа, давайте не будемо лицемірити. Україні всі ці роки не давали вступити до НАТО саме через війну. Адміністрація Байдена виключала можливість запрошення України. Уряд Олафа Шольца виключив можливість запрошення України. Президент Макрон виключив можливість прийняття України до НАТО всупереч бажанню Росії, говорячи про “європейський порядок безпеки, який враховує інтереси Росії”, хоча зараз він грає в хороброго антиамериканця, бо саме так це зараз личить в Європі. Єдиною реальною підтримкою в цьому питанні, щоправда, недостатньою, є підтримка з боку східного флангу НАТО.

План Б гарантій безпеки може прийти від європейців. Країни Веймарської четвірки (Німеччина, Франція, Великобританія, Польща, Італія, Іспанія, плюс Європейська комісія як спостерігач), ядро майбутнього європейського стовпа НАТО, можуть вирішити відправити миротворців, розміщених безпосередньо перед замороженою лінією фронту. Важко повірити, що російські війська нападуть на британські, німецькі, французькі, польські та інші війська. План Б також нелегко реалізувати на практиці, юридична формула і координаційна парасолька незрозумілі (Веймар+, колишній “Веймарський трикутник” 1991 року з Німеччиною, Францією і Польщею як членами-засновниками, пізніше розширений, все ще є не організацією, а неформальною зустріччю), але і не неможливий. Якщо є політична воля, технічні рішення можуть бути знайдені.

Веймар+ зробить багато інших важливих речей і сформулює важливі стратегії та рішення для майбутнього нашого континенту. Для нас також було б добре бути там, у цьому європейському ядрі тих, хто впливає на рішення щодо майбутнього Європи (…) Якщо перші шість країн демократичної Європи, всі члени НАТО, вже перебувають у цьому міні-форматі, то приєднання сьомої за чисельністю населення країни лише природно, корисно і натхненно доповнить це ядро на півдні Центральної Європи і біля Чорного моря.

Отже, Україна може виграти війну, якщо отримає гарантії безпеки. Отже, якщо перспективи для України не такі вже й похмурі, то в чому проблема? Що ще нас лякає? Ну, ми навіть не очікували у 2022 році, коли почалося вторгнення, звідки може стрибнути злощасний “кролик” путінського успіху – з можливого і надзвичайно шкідливого розриву трансатлантичних відносин.
Цього розриву не повинно статися. Незалежно від того, як ми розглядаємо розвиток або регрес відносин США і ЄС, стратегічна парадигма трансатлантичного Заходу повинна пережити перебування при владі адміністрації Трампа II. Відрив Європи від Америки або навпаки став би великим успіхом “війни Путіна проти Заходу”, яка розпочалася в 2008 році з пробного вторгнення в Грузію.

Незабаром ми матимемо виклик “торговельної війни”, тарифної суперечки. Ймовірно, вона буде врегульована і пройде, я не передбачаю тривалого протистояння між Трампом і європейцями щодо торгівлі, а успішні переговори і нормалізацію в найближчі місяці. Інтереси бізнесу і торгівлі в євроатлантичному регіоні величезні по обидва боки Атлантики.

Але ми також матимемо набагато більш нерозв’язну дилему щодо майбутньої парадигми безпеки Європи. США не вийдуть з НАТО і продовжать забезпечувати “ядерну парасольку” для європейських союзників. Але велике питання – це “конвенційна безпека”, тобто військова міць і можливості самооборони європейських країн, які повинні значно зрости.

Я не бачу нічого поганого чи ненормального в тому, що говорить Трамп: “Ви вже великі діти, у вас пухкі бюджети”, ви більше не розорені, як у 1945 році, не знервовані й непідготовлені, як у 1989-му, у вас щедрі й наддорогі держави загального добробуту, які підтримують десятки мільйонів людей на соціальні виплати та спокійний вихід на пенсію у віці, неймовірно низькому за американськими трудовими стандартами, то чому ми, американці, маємо опосередковано субсидіювати соціальну метушню європейців? Ми не виходимо з НАТО, ми залишаємося з ядерною парасолькою, ми залишаємося “останнім стоппером”, як висловився секретар нового уряду, тобто останнім гарантом, але настав час вийти вперед, масово платити за власну безпеку і взяти на себе політичну і військову відповідальність за новий порядок європейської безпеки.

“Європа – ваш континент!” – це, по суті, те, що говорить адміністрація Трампа II, яка зберігає прихильність до НАТО, але оголошує те, що ми всі давно знали: США готуються протистояти глобальному піднесенню Китаю і не допустити досягнення Пекіном і Комуністичною партією Китаю світового панування. Про можливу ідею (оману?) деяких республіканських стратегів відвернути Росію від союзу з Китаєм і залучити її на бік США за моделлю Кіссінджера-Мао 1971-1972 років, яка змусила КНР відвернутися від СРСР і зблизитися з США, ми поговоримо докладніше, в окремому аналізі. А поки завершимо питанням – чи варто, навіть за умов, викладених вище, з таким стилістично неприємним, угодовським й упертим президентом у Білому домі, термін повноважень якого, втім, закінчується не пізніше 20 січня 2029 року, розривати історичні, такі вигідні стратегічні відносини європейсько-американського альянсу? Я кажу, що ні. Треба заспокоїтися і мислити тверезо. Цей етап минає. І деякі речі, про які говорить нам президент Трамп, ми дійсно повинні робити, тому що вони в наших інтересах.»

Ще кілька місяців тому офіційний Київ побоювався, що другий президентський термін Дональда Трампа може змусити Україну капітулювати перед Владіміром Путіним. Сьогодні він покладає надії на те, що Трамп нарешті покладе край трирічній кривавій війні. Курт Волкер, який під час першого терміну Трампа був спеціальним представником США щодо України, вважає що Дональд Трамп зможе змусити Путіна сісти за стіл переговорів. «2024 рік був роком очікування. У нас були вибори, ми відволікалися, адміністрація Байдена то говорила “ні”, то говорила “так”… 2025 рік виглядає як рік дій. Ми нарешті рухаємося,” – сказав Курт Волкер в інтерв’ю виданню POLITICO, додавши, що перешкодою на шляху до миру є не той, хто знаходиться у Білому домі, а той, хто знаходиться в Кремлі.

Якщо Зеленський правильно розіграє свої карти, Путін може загрузнути у власних проєктах. Інфляція в Росії вийшла з-під контролю, відсоткові ставки штучно заморожені на вже захмарних 21%, існує дефіцит робочої сили і масові втрати на війні – “це не є стійким суспільством”, – сказав колишній спеціальний представник Трампа по Україні Курт Волкер.

Водночас, як зазначає публікація, це означає, що Володимира Зеленського можуть підштовхнути до поступок, які донедавна здавалися немислимими. Йому, ймовірно, доведеться визнати, що Україна не зможе повернутися до своїх довоєнних кордонів (хоча він ніколи не визнає завойовані землі російською територією) і що українська заявка на вступ до НАТО залишиться без відповіді. Тим часом президент Володимир Зеленський наголосив, що вступ України до НАТО залишається головною гарантією безпеки. За словами Зеленського, 800-тисячна українська армія може бути бонусом для Альянсу, особливо якщо Трамп прагне повернути додому американські війська, які дислокуються за кордоном.

З іншого боку новий спецпосланець Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив в інтерв’ю Reuters, що президентські та парламентські вибори в Україні, які не відбулися вчасно через війну, розв’язану Росією, “повинні бути проведені”. У відповідь президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні стане можливим лише після завершення війни або після змін у законодавстві. «В Україні всі розуміють, що це (вибори – ред.) неможливо зробити, поки не закінчиться війна, або треба змінювати законодавство. Я вважаю, що вибори відбудуться одразу після закінчення воєнного стану. Це за законом. Або парламентаріям треба зібратися і змінювати законодавство, що буде зробити дуже важко, тому що суспільство проти.»

Кіт Келлог попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни, а Дональд Трамп заявив, що переговори з Україною та Росією щодо завершення війни проходять “досить добре”. У розмові на Радіо Румунія, щодо бачення нової адміністрації США на шляхи припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, відставний румунський генерал-лейтенант Вірджил Белечану каже, що цього року вдасться зупинити гарячу фазу війни, добитися перемир’я, але не сталого миру. «Чи буде закінчення війни – важко сказати, швидше за все буде припинення бойових дій і перемир’я. Ми маємо розуміти, що закінчення війни в Україні дуже сильно залежить від умов, які Трамп спробує нав’язати в тому числі і російській стороні. Адже йдеться не про мир силою, а про мир, нав’язаний обом сторонам. Якщо пропозиції Трампа будуть спрямовані лише на виконання вже відомих побажань Путіна, ми побачимо капітуляцію України, і я сумніваюся, що Зеленський погодиться на це, в перспективі виборів, що мають відбутися цього року. Адже у такому разі, ми можемо отримати інше рівняння для України: не прозахідного лідера та уряд, а лідера та уряд, який буде або ультранаціоналістичним, або, як того прагне Москва, пропутінським.»

На думку румунського генерала у відставці Вірджила Белечану, у цьому контексті особливо гостро стоїть питання окупованих територій, які російська сторона вважає своїми та вимог Кремля, щодо зміни законодавства, в тому числі положень Конституції, які закріплюють курс України на членство в НАТО. «Ще однією обов’язковою умовою Москви, пов’язаною з припиненням вогню і перемир’ям, є вимога щодо законодавчих змін українською стороно про відмову України від вступу в НАТО. Але ми всі розуміємо, що ці умови припинення вогню і перемир’я вкрай невигідні Україні, вони створюють вкрай сприятливі умови для Російської Федерації, з розширенням територій, Путін отримає схвалення російського народ, він також створить передумови для того, щоби, у разі порушення угоди про припинення вогню і перемир’я, відновити військові дії, продовжити свою так звану спеціальну військову операцію, і таким чином ми можемо стати свідками початку другої війни між Російською Федерацією й Україною, за чеченським сценарієм.» За словами Вірджила Белечану таким чином, в умовах припинення вогню і перемир’я, тобто вкрай сприятливих для Путіна, останній зможе спокійно продовжувати впровадження своїх планів щодо створення Державного Союзу, утвореного з Російської Федерації, Білорусі, України, Республіки Молдова тощо.

Першою стратегічною метою Путіна є покласти край суверенітету і незалежності України, але його кінцевою стратегічною метою є повалення всього міжнародного порядку, в якому Сполучені Штати мають центральну роль. Якщо його не зупинити в Україні, Путін намагатиметься підкорити інші країни колишнього Радянського Союзу – від Молдови і Білорусі у Східній Європі до Казахстану і народів Центральної Азії. Тудор Куртіфан, головний редактор публікації Defense Romania, найбільшого медіа-видання Румунії у сфері безпеки та зовнішньої політики, каже що допомога США Україні має вирішальне значення для стримування не лише Росії, а й Китаю. «З точки зору американського керівництва, я думаю, що це лише одна частина набагато складнішого пазлу, який також включає Середній Схід і особливо загальної стратегії дій США з точки зору протидії Китаю, тому що на мій погляд головна мета нової адміністрації Трампа, це протидія впливу Китаю в усьому світі і особливо на американському континенті. Я маю на увазі Латинську та Центральну Америку. Україна дуже важлива, тому що вона є частиною цього механізму, особливо в глобальному світі, настільки взаємопов’язаному, з Російською Федерацією, яка вже має економічне і військове партнерство з Китаєм. Україна є важливою частиною цього механізму, але наразі важко сказати, чи вона є найважливішою частиною.»

Тому, якщо Захід дозволить нинішньому російському вторгненню в Україну бути успішним, то головними бенефіціарами стануть Росія та інші авторитарні режими, включаючи Китай, Іран, Північну Корею, а також різноманітні актори, такі як ХАМАС і Хезболла. Ця вісь автократичних режимів вже окреслюється на тлі війни Росії проти України. Тудор Куртіфан: «Якщо буде взято в дужки міжнародне право, засноване на нинішній архітектурі безпеки, що ґрунтується на Pax Americana, на цьому світі і на нинішній післявоєнній системі безпеки, запровадженій в тому числі Сполученими Штатами, система, що базується на суверенітеті кожної нації, демократії і свободі, то це буде поразкою. Це стане поразкою, компромісом в Україні, поразкою не тільки для Сполучених Штатів, а й для всіх нас, для вільного світу. Є багато інших диктатур, які дивляться на те, що відбувається в Україні сьогодні. Це може бути поразкою і я боюся, що ми рухаємося до цього сценарію. Тому що якщо в останні кілька років, бо війна проти України почалася не з повномасштабного вторгнення в 2022 році, вона почалася в 2014 році, якщо в останні роки усі говорили про повернення України до кордонів 1991 року, то зараз я вже не чую, на жаль, жодного сценарію можливого врегулювання або можливого перемир’я в Україні, який би передбачав повернення до кордонів 1991 року. І це може стати великою втратою з точки зору престижу вільного світу, Заходу і Сполучених Штатів, не кажучи вже про безпеку та ревізіоністські заяв різних держав та диктаторів по всьому світу. Тому я думаю, що з цієї точки зору для адміністрації Трампа також важливо досягти консенсусу і тривалого та прийнятного миру. Водночас, я не думаю, що це буде сталий мир, скоріше це буде перемир’я. Тому що важко говорити про мир, особливо після того, що сталося, після масових поховань, які ми бачили в Україні, після терору, після смертей, після бомбардувань цивільного населення, після знищення цілих міст. Важко говорити про мир, тому що завдані рани гоїтимуться упродовж багатьох поколінь.»

Враховуючи досвід війни в Україні США та країни вільного світу, відповідно члени НАТО та Європейського Союзу, повинні на думку генерала у відставці Вірджила Белечану докорінно переосмислити своє ставлення і підхід до спільної оборонної політики. «Добігає кінця третій рік війни і я не думаю, що ми побачимо припинення вогню і перемир’я до 22-24 лютого. Отже, можна сказати, що календарно та історично, лише на четвертий рік війни між Україною та Російською Федерацією, оборонної війни, повномасштабного вторгнення, буде підписано угоду про припинення вогню та перемир’я. Але після цього нам потрібно буде задуматися і багато чого переосмислити. Переосмислення починається з вимоги, яку висунув Трамп, не тільки зараз, а й під час своєї попередньої каденції, збільшити видатки на оборону. Не обов’язково до 5%, це майже неможливо для багатьох держав, але не для Польщі, яка є для всіх нас гарним прикладом. І Польща стане прикладом для Трампа в усьому, що означатиме розвиток і інвестиції в НАТО з точки зору оборони. Європейський Союз розпочав таку програму, але вона є недостатньою з точки зору прямих інвестицій у військову мобільність, прямих інвестицій у дослідження військових технологій і, не в останню чергу, у виробництво військової техніки, в тому числі у виробництво боєприпасів. Європа, однак, має такі можливості, зберігаючи свою єдність і узгодженість, розробляючи спільну і прагматичну зовнішню і оборонну політику.»

Віржил Белечану стверджує, що якщо ЄС збереже свою спроможність та єдність, Європейський Союз зможе це зробити. Водночас Дональд Трамп не заохочуватиме єдність і згуртованість Європейського Союзу, тому що Трамп розглядає ЄС як економічного конкурента. Президент США напевно діятиме у відносинах з країнами ЄС за принципом “розділяй і володарюй”. Тому Європейський Союз змушений прокинутися, Румунія має прокинутися до реальності, якщо не хоче потрапити до сфери впливу Російської Федерації або якщо хоче не допустити розгортання на румунському кордоні російських військ, включаючи тактичну ядерну зброю, як це відбувається зараз поблизу кордону Польщі в Білорусі.

ПЕРЕГОВОРИ – Проєвропейські партії, представлені у румунському парламенті нового скликання, сьогодні продовжили переговори щодо урядової коаліції. Представники Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партії (НЛП), Демократичного союзу угорців Румунії та Союзу порятунку Румунії (СПР), останні були відсутні на вчорашніх дискусіях, беруть участь у переговорах, у спробі узгодити спочатку заходи, які мають бути вжиті в терміновому порядку та держбюджет на наступний рік. На їхню думку, розподіл обов’язків і функцій у майбутній виконавчій владі може бути здійснений лише після обговорення Програми дій нового уряду. Лідери СДП, НПЛ і ДСУР заявили, що вони мають необхідні голоси в парламенті для формування більшості і уряду, якщо СПР вирішить вийти з коаліції. У понеділок лідери чотирьох політичних сил обговорили з міністром фінансів Марчелом Болошем проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік, а також виконання бюджету за поточний рік. За словами лідерів коаліції, програма майбутнього уряду повинна містити низку важливих реформ, які мають бути доопрацьовані та оприлюднені до п’ятниці 20 грудня, коли буде скликано перше засідання нового парламенту.

НАГОРОДА – Румунія обрала правильний шлях – європейський і євроатлантичний – до демократії, миру, безпеки і процвітання для всіх своїх громадян, хоча завжди є ще багато чого зробити, – заявила у вівторок посол США в Бухаресті Кетлін Кавалєк. У вівторок вона була присутня на церемонії в Міністерстві закордонних справ, де була  нагороджена національним орденом “Зірка Румунії”. Вона також висловила особливу подяку міністру закордонних справ Румунії пані Лумініці Одобеску за співпрацю у зміцненні стратегічного партнерства між США та Румунією. У цьому контексті посол США в Бухаресті згадала деякі цілі, досягнуті разом з румунськими партнерами, включаючи зміцнення обороноздатності Румунії та її ролі в просуванні регіональної безпеки, виконання вимог програми безвізового режиму. Вона також згадала про інвестиції, а також про розвиток двосторонніх відносин у сфері освіти та культури. Кетлін Кавалєк також підкреслила спільну допомогу, надану Україні та Молдові, а також “значний” прогрес, досягнутий Румунією – члена ЄС і НАТО та стратегічного партнера Сполучених Штатів.

ВИБОРИ – Чотири сенатори США, республіканці і демократи, засудили втручання Росії у президентські вибори в Румунії і висловили підтримку Бухаресту в боротьбі за чесність виборчого процесу. Сенатори запевнили, що Сполучені Штати стоять поруч Румунією, яка вживає невідкладних заходів для забезпечення вільних і чесних президентських виборів. Перший тур президентських виборів у Румунії був скасований після того, як з’ясувалося, що голосування не було чесним через незаконні дії в соціальних мережах, зокрема, в TikTok, що підтримувалися Росією. Зі свого боку, Європейський Союз оголосив у понеділок про схвалення перших санкцій у відповідь на «гібридні дії» на своїй території, проти російських агентів, звинувачених у спробі «дестабілізації» ЄС.

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії прийняв сьогодні новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою в реалізації Національного плану відновлення та стійкості. Більш ніж через сім місяців після того, як законопроєкт був прийнятий Сенатом, і Палата депутатів прийняла законопроект переважною більшістю голосів в останному читанні. Документ, який отримав понад 200 поправок, передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, тюремне ув’язнення до п’яти років за фальсифікацію даних про лісове господарство та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив, що заходи, передбачені законом, забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця. Однак опозиція заявила, що незадоволена остаточною формою законопроекту. Депутат опозиційного Альянсу за об’єднання румунів Дан Тенасе заявив, що ліси будуть по-справжньому захищені, коли іноземні компанії більше не матимуть права видобувати деревину в Румунії. Також сьогодні депутати прийняли законопроєкт, що встановлює мінімальний семирічний термін оренди землі.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Підприємці попереджають про небезпеку економічної рецесії в Румунії у 2025 році та закликають майбутній уряд вжити термінових заходів. Під час дебатів «Назад до економіки. Яким підприємці бачать 2025 рік», організованих у понеділок Коаліцією за свободу торгівлі та комунікації, бізнесмени нагадали, що 2024 рік був надзвичайно складним і рекомендували майбутньому уряду уникати заходів, які б надмірно обтяжували бізнес-середовище в спробі скоротити дефіцит бюджету. Вони також закликали до більшої передбачуваності державної політики.

ЦІНИ – Румунія очолює європейський рейтинг зростання цін. З початку року в країні зафіксовано найбільше серед усіх країн Європейського Союзу зростання цін на продукти харчування, одяг, взуття, електроніку, побутову техніку та послуги. Дані Національного інституту статистики свідчать, що продовольчі та непродовольчі товари стали дорожчими на 5% у листопаді 2024 року порівняно з листопадом 2023 року, а послуги – на 7,56%. За даними Євростату, понад 25% щомісячного доходу румунів виділяється на продукти харчування, що значно перевищує середньоєвропейський показник, незважаючи на те, що зарплати зросли порівняно з попередніми роками. Румуни витрачають 30 млрд євро на рік на споживчі товари, такі як продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, засоби особистої та побутової хімії. За перші дев’ять місяців 2024 року продажі таких товарів зросли на 16%, причому зростання відбулося лише за рахунок підвищення цін, оскільки споживання впало.

САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії, 15-й з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нові економічні заходи спрямовані на боротьбу з обходом існуючих санкцій та на ослаблення російської військової та оборонної промисловості. 52 судна були додані до списку тих, хто підозрюється у приналежності до так званого “тіньового нафтового танкерного флоту” Росії та підпадає під санкції. Крім того, 32 інші компанії підпадають під експортні обмеження за “внесок у технологічний розвиток російського сектору оборони і безпеки”, – повідомила Рада ЄС. Окрім 20 російських фірм, під санкції потрапили компанії з Китаю, Індії, Ірану, Сербії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Індії. Ще 84 фізичні та юридичні особи є об’єктами заморожування активів і заборони на в’їзд до ЄС “за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України”. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також спростувала повідомлення про те, що ЄС планує відправити миротворців в Україну. Румунія була представлена на засіданні Ради міністрів закордонних справ очільницею МЗС Лумініцою Одобеску.

ВИБОРИ – Мер Бухареста Нікушор Дан оголосив про свій намір балотуватися як незалежний кандидат на президентських виборах 2025 року. Він заявив, що Румунія зараз переживає найскладніший період з часів антикомуністичної революції 1989 року і що необхідні фундаментальні зміни в тому, як держава реагує на очікування громадян. Кандидатура мера столиці не була узгоджена з партіями, які сформують проєвропейську коаліцію в наступному парламенті. Відповідно до закону, для того, щоб балотуватися на найвищу державну посаду, мер має зібрати 200 000 підписів виборців. Тиждень тому Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори 1 грудня після звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес.

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських політичних сил: Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партіЇ (НЛП), Союзe порятунку Румунії (СПР) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР), які працюють над формуванням майбутньої парламентської більшості, сьогодні продовжили переговори щодо розподілу міністерських портфелів. Але існує напруженість, особливо щодо програми дій нового уряду та бюджетних прогнозів. Міністр фінансів Марчел Болош заявив лідерам чотирьох партій, що цього року дефіцит бюджету перевищить 8% і що шляхи збільшення доходів державного бюджету – це підвищення податків і скорочення державних витрат. Представники СРП були незадоволені даними, наданими очільником мінфіну і категорично відкинули сценарій підвищення податків. Вони закликали до скорочення витрат і попросили від прем’єр-міністра Марчела Чолаку дані про виконання бюджету за минулий місяць, щоби дізнатися на чому ґрунтуватися при складанні бюджету на 2025 рік та урядового плану дій. СПР також оголосив про скликання нової зустрічі в приміщенні уряду для остаточного узгодження списку міністерств, які отримає кожна партія. За неофіційними даними  переговорів сторони домовилися, що соціал-демократи отримають 7 портфелів, ліберали – 4, СПР – 3 і ДСУР – 2.

РЕВОЛЮЦІЯ – У Тімішоарі (західна Румунія) сьогодні візначають 35 років від початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція, Секурітате хотіла виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. Під гаслом «35 років свободи» програма цього тижня включає численні пам’ятні заходи, конференції, виставки, вистави, концерти та кінопокази. Сьогодні в програмі заходів – відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції та традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – Сьогодні стартував  останній тиждень роботи нинішнього парламенту, який має багато незавершених законопроєктів. Минуло чотири роки, але багато проєктів та законодавчих ініціатив залишаються незавершеними, і за них візьметься новий парламент, скликаний на першу сесію у п’ятницю. Очікується, що до кінця тижня Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою умовою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні опівночі вступив в силу 60-денний надзвичайний стан в енергетичному секторі Республіки Молдова. Це сталося на тлі рішення  «Газпрому» з 1 січня припинити постачання газу у невизнане Придністров’я, де його використовують переважно для генерації електроенергії тамтешньою конденсаційною електростанцією, яка є життєво важливою основою економіки сепаратистського регіону, а також постачає близько 70% електроенергії, що споживається в усій Молдові. Під час надзвичайного стану влада може створити механізми для швидкого збору платежів від споживачів за використану енергію та запровадити заходи з раціоналізації споживання. Влада також може встановити спеціальний режим закупівель електроенергії, тобто укладати договори і швидко оплачувати їх, для забезпечення імпорту.

ПЕРЕГОВОРИ – У Бухаресті на переговорах між проєвропейськими партіями щодо майбутньої коаліції досягнуто прогресу щодо структури нового уряду. Соціал-демократична партія матиме сім міністерств, Націонал-ліберальна партія – чотири, Союз порятунку Румунії – три, а Демократичний союз угорців Румунії – два. Про це заявив перший віце-президент соціал-демократів Сорін Гріндяну. Поки що не вирішено, які саме портфелі дістануться кожній партії та імена майбутніх міністрів. З іншого боку, соціал-демократи та угорці виступають за єдиного коаліційного кандидата на виборах Президента Румунії. Після скасування Конституційним судом виборів на найвищу посаду, майбутній уряд має до кінця року встановити графік президентських виборів, – вважають в Демократичному союзу угорців Румунії. Проєвропейські партії сподіваються сформувати кабінет міністрів до Різдва.

ФОНДИ ЄС – Румунія отримала 1,9 мільярдів євро зі Структурних фондів та Фондів згуртування ЄС, створені на 2021-2027 фінансовий рік, а загальний рівень освоєння коштів у розмірі 6,11% наближається до середнього показника по ЄС у 6,19%. Про це повідомив міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу. Для програм, що управляються централізовано, рівень освоєння структурних фондів та фондів згуртування є вищим і становить 7,3%, – зазначив Кичу у дописі на своєму Facebook. Він підкреслив, що Румунія все ще має наздоганяти регіональні програми, де рівень освоєння становить 3,2%. Міністр висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, запровадила в управлінні та реалізації європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння коштів є європейських фондів у період 2014-2020 років.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші десять місяців цього року був на 5,5 млрд євро вищим, ніж за аналогічний період 2023 року. Це випливає з даних, оприлюднених Національним банком. Більше половини цього дефіциту є наслідком зростання імпорту товарів. Також, згідно з даними НБР, загальний зовнішній борг зріс більш ніж на 18 млрд євро до понад 186 млрд євро. Аналітики кажуть, що разом з дуже високим бюджетним дефіцитом це основні проблеми румунської економіки, які потрібно вирішувати одночасно, що дуже складно. Вони вважають, що належне бюджетне коригування зменшить витрати і збільшить доходи за рахунок боротьби з корупцією та справедливої системи оподаткування.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбудеться концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ФЕРМИ – Перші румунські морські ферми в територіальних водах Чорного моря знаходяться на стадії підготовки. Про це повідомив міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісового господарства Мірча Фекєт. Він зазначив, що першим інвесторам, в рамках публічних тендерів, були надані ділянки площею 60 гектарів у внутрішніх морських і територіальних морських водах. Це 10 периметрів, розташованих між курортом Мамая і портовим містом Констанца, перед озером Сіное, а також на ділянках між курортами Аджиджа та Ефоріє Норд, Венус і 2 травня – Вама Векє. Міністр також повідомив, що протягом наступних 20 років на відстані 2-3 кілометрів від берега будуть вирощувати морепродукти і рибу, що має високу економічну цінність, така як лососева форель, морський окунь і морський лящ.

На 1000-й день війни Україна завдала удару по військовій цілі на території Росії американськими ракетами великої дальності ATACMS. Це був перший випадок, коли за згодою США ракети цього типу були застосовані на території Росії, а послаблення обмежень є частиною зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб дати Україні все можливе до інавгурації Дональда Трампа 20 січня. Це рішення також має на меті утримати Пхеньян від відправки нових військ до Росії.

Як це рішення впливає на хід війни? Відповідь на це питання в інтерв’ю Радіо Румунія спробував дати професор Юліан Кіфу, президент Центру запобігання конфліктам і раннього попередження: “Давайте не забувати, що це не зброя, здатна змінити правила гри, це не ядерна зброя наприкінці Другої світової війни. Тож вона автоматично не забезпечує перемогу, ні. Але вона забезпечує покарання. Це відповідь на залучення Російською Федерацією Північної Кореї як воюючої сторони і відповідь на масовані атаки на українську енергосистему. Ці два елементи ескалації необхідні для надійного відновлення балансу і стримування, як це відбувалося кожного разу, коли мала місце певна форма відплати. Й ось, дивіться, цього разу Захід, в першу чергу Сполучені Штати, знайшов спосіб скасувати цю заборону. Звичайно, це також стосується британських і французьких ракет Storm Shadow і Scalp, які мають американські компоненти. Це буда єдина перешкода для їхнього використання Україною в польових умовах.”

Невдовзі прийшла і відповідь Кремля. Владімір Путін підписав указ про внесення змін до ядерної доктрини Росії, знизивши рівень загрози, який би виправдовував ядерну відплату у відповідь на ширший спектр звичайних атак. На місцях Москва продовжує контрнаступ у Курській області – місці єдиного великого військового успіху Києва цього року – і здобуває ключові точкові перемоги вздовж лінії фронту. Чи може Москва продовжувати військовий наступ?

Знову професор Юліан Кіфу: “Ми маємо справу з довготривалою війною. Цілі Росії не змінилися. Росія хоче поставити Україну на коліна, посадити в Києві маріонетковий уряд і мати Україну без виходу до моря, очевидно, щоб досягти кордонів НАТО, в тому числі тут, на Чорному морі, і це питання особливо цікавить нас. З іншого боку, якщо ми говоримо про фінансові аспекти, звичайно, це дуже дорого коштує і Путін закладає майбутнє власної держави. На цьому економічному та фінансовому фронті є великі проблеми. Ми бачимо, що центральний банк вже підняв процентні ставки до 21%, безпрецедентно за останні 20 з чимось років, є великі проблеми з інфляцією, є великі проблеми з виробництвом. Ці речі впливають на їхній фронт. З початку року на 40 квадратних кілометрах було втрачено еквівалент п’яти дивізій, в першу чергу техніки, але також і людей.”

Повільна і складна війна, яку часто називають війною на виснаження, коли обидві сторони намагаються виснажити одна одну, виснажила ресурси обох країн після майже трьох років конфлікту. І, схоже, вона продовжуватиме поглинати колосальні суми і забирати ще більше життів. Росія встановила рекордний оборонний бюджет на 2025 рік, що становить третину державних витрат. Водночас Сполучені Штати оголосили про новий пакет допомоги для України.

У світі дедалі частіше говорять про можливість закінчення війни у 2025 році. Президент Володимир Зеленський заявив нещодавно, що Україна повинна зробити все для закінчення війни у 2025 році, наголошуючи, що війна має закінчитись дипломатичним шляхом. Зараз всі очікують інавгурації нового президента США Дональа Трампа, який неодноразово казав, що він хоче швидко закінчити війну в Україні.

Але, як каже румунський аналітик Дан Дунґачу, зберігається занепокоєння щодо розвитку подій в Україні, оскільки ніхто не має чіткого уявлення про те, що насправді означає вплив нової адміністрації США на ситуацію на лінії фронту. Усі чекають на переговори, але досі не дуже зрозуміло, за яких умов вони відбуватимуться», – каже аналітик. «Мир в Україні – це, безумовно, мета. Умови цього миру потрібно обговорювати. Безперечно, що з того, що можна припустити про нову адміністрацію Трампа, перспектива, про яку найбільше говорять, така: адміністрація Трампа хоче закінчити цю війну, в тому числі тому, що головна ставка адміністрації Трампа і президента Сполучених Штатів – не продовжувати війни, а зупинити їх. Якщо головна ставка президента Трампа – стати найважливішим американським президентом в історії, принаймні за останні сто років, очевидно, що варіант війни – не найкращий варіант для нього. Трамп намагатиметься покласти край цій війні, зупинити її, і це, ймовірно, буде першим зовнішньополітичним успіхом його адміністрації. Ось чому я вважаю, що ми повинні враховувати наполягання на припиненні війни і початку переговорів. Війна повинна бути зупинена, переговори повинні вестися з усвідомленням того, що Україна залишатиметься важливою на східному фланзі для американської адміністрації. Польща, Україна, Румунія залишаться стратегічно важливими на цій карті, тому що Росії, так би мовити, треба «оголосити шах». З цієї точки зору, українська армія, яка є дуже сильною і підготовленою на театрі військових дій, буде розглядатися як частина НАТО, навіть якщо формально вона не буде частиною НАТО.»

Виконавчий директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару каже, що війну можна зупинити допомагаючи більше Україні як військово, так і шляхом посилення санкцій проти Росії. «Щоб перемогти, нам потрібно доставляти більше, доставляти вчасно. І, по-друге, щоб перемогти, ми дійсно повинні чинити тиск на Росію, щоб зменшити її доходи для ведення війни, в першу чергу, з точки зору експорту нафти», – каже Джордже Скутару. «Ми, я маю на увазі Європейський Союз і навіть Румунію, зараз майже подвоїли імпорт добрив з Російської Федерації. З одного боку, ми говоримо, що хочемо бути енергетично незалежними від Росії, але ми переносимо нашу залежність з енергетичного сектору на залежність з точки зору продовольчої безпеки, тому що на даний момент Росія веде політику демпінгу, пропонуючи дуже вигідні ціни на експорт добрив, тобто мінеральних добрив, у результаті чого європейський ринок значною мірою заполонив цей продукт з Російської Федерації. Ми не можемо проводити амбівалентну політику, з одного боку, платити Україні за те, що вона чинить опір, а з іншого боку, продовжувати опосередковано фінансувати російську військову машину, продовжуючи імпортувати різні категорії продукції з Російської Федерації або не вживаючи певних заходів, які дійсно впливають на джерела доходів Російської Федерації – і я маю на увазі насамперед експорт енергоресурсів, те, як Росія порушує санкції. Побачимо, що робитиме нова адміністрація США, адже принаймні, з точки зору позиції щодо вуглеводнів, щодо нафти, підхід республіканців і президента Трампа дуже чіткий: вони збираються збільшувати видобуток нафти. Один з перших наслідків, який може статися, – це зниження світової ціни і, як наслідок, зменшення ресурсів, що відчують на собі дві держави з ворожою політикою щодо Америки – я маю на увазі Іран і Російську Федерацію.»

У цьому контексті крім Формули миру Володимира Зеленського, що ґрунтується на принципах, цілях і нормах Статуту ООН, є ще багато різних мирних планів, які розглядають в різних світових канцеляріях, в тому числі в США. Професор Дан Дунґачу говорить про чотири можливі сценарії. «По суті, є чотири сценарії майбутнього України: сценарій Південної Кореї – Україна стає Південною Кореєю, сценарій Західної Німеччини – Україна стає Західною Німеччиною, а втрачені території – Східною Німеччиною, сценарій Ізраїлю – Україна стає Ізраїлем, тобто безпрецедентні гарантії безпеки з боку США, або Україна стає ядерною державою. Отже, ці сценарії розглядаються і невідомо, в якому напрямку підуть справи, але ці чотири сценарії розглядаються, коли згадується Україна або її найближче майбутнє.»

СПЕКА – У семи повітах на південному заході Румунії до ранку неділі оголошено «червоний» рівень небезпеки через спеку. Максимальна температура повітря сягатиме 38-39° за Цельсієм, місцями навіть 40° тепла. У той же час, у вісьмох інших повітах і в столиці через спеку оголосили «помаранчевий» рівень небезпеки, з сильним тепловим дискомфортом і максимальною температурою близько 38°C. У решті території країни діє «жовтий» код небезпеки через спеку і тепловий дискомфорт, з температурою 34-37°C. Лише південно-східний повіт Тульча та чорноморські курорти не підпадають під дію цих попереджень.

ЗАБРУДНЕННЯ – Викиди парникових газів від економічної діяльності в Європейському Союзі скоротилися у 20 країнах-членах, залишилися стабільними на Кіпрі та зросли в Румунії, Мальті, Литві, Латвії, Греції та Словенії. Найбільш значне скорочення викидів парникових газів в ЄС відбулося в Болгарії – понад 15% та Німеччині – майже 7%. Скорочення викидів парникових газів вплинуло на європейський ВВП, який, за даними Євростату, зріс лише на 0,3%. З 20 країн, де було зафіксовано скорочення, вісім також повідомили про зниження свого ВВП, тоді як інші 12 повідомили про незначне зростання Валового Внутрішнього Продукту.

ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники, які допомагають гасити пожежі в Греції, в суботу вирушили з моніторинговою місією до двох районів в регіоні Аттика. Згідно з прес-релізом Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 16 вогнеборців на 3 лісових пожежних машинах та авто першого втручання і командування діють в районі Агія Кіріакі, в той час як інша команда з 15 рятувальників діє в районі Рафіна. Обидві групи румунських пожежників супроводжують грецькі офіцери зв’язку. Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій заявляє, що в разі виникнення пожеж обидві команди будуть попереджені і, за координації своїх колег з приймаючої країни, втрутяться у визначені місця, щоб обмежити наслідки пожеж. Ризик лісових пожеж є дуже високим, в тому числі в районі, де діють румунські пожежні бригади, – йдеться в заяві.

GAUDEAMUS – Книжковий ярмарок Gaudeamus, організований Радіо Румунія, триває цими вихідними в старому центрі міста Сібіу. Ярмарок об’єднує понад 40 експонентів у 15 павільйонах. Серед них – найвідоміші румунські видавництва та дистриб’ютори книг, ігор, музики та освітніх матеріалів. Організовуються видавничі заходи, презентації книг та автограф-сесії. Усі заходи також транслюють онлайн на сайті gaudeamus.ro.

ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ – Українські війська продовжують наступати в Курській області Росії. Київ заявляє, що захопив 82 населених пункти і 1150 квадратних кілометрів території в ході наступу в Росії, який триває вже 12-й день. Командувач українських ВПС заявив, що вони також беруть участь в операції і бомбардують шляхи постачання і логістичні центри противника. Reuters зазначає, однак, що найзапекліші бої в п’ятницю відбувалися за сотні кілометрів на Донбасі, який росіяни намагаються повністю окупувати. Протягом місяців російська армія просувається на Донбас, незважаючи на те, що, за оцінками, втрачає близько 1000 солдатів на день, пригнічуючи українську оборону інтенсивними артилерійськими обстрілами і піхотними атаками.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Переговори про припинення вогню і звільнення ізраїльських заручників, утримуваних палестинським ісламістським рухом ХАМАС у секторі Газа, мають поновитися наступного тижня в Каїрі на основі нової пропозиції США. Про це йдеться у спільній заяві, оприлюдненій у Досі США, Катаром та Єгиптом – головними посередниками між Ізраїлем та ХАМАС-ом. Вашингтон представив дорожню карту з кількома кроками для припинення бойових дій і звільнення заручників, викрадених під час нападу ісламістського руху ХАМАС на півдні Ізраїлю 7 жовтня. За словами трьох країн-посередників, шлях до порятунку життів, допомоги населенню Гази і зниження регіональної напруженості тепер відкритий. У відповідь ХАМАС відкинув нові ізраїльські умови в пропозиції, повідомили агентству France Presse два представники палестинського угруповання. За їхніми словами, нові умови передбачають збереження ізраїльських військ у секторі Газа вздовж кордону з Єгиптом. Війна, що послідувала за вторгненням ХАМАС 7 жовтня, в результаті якого в Ізраїлі загинуло близько 1200 осіб, призвела до катастрофічної гуманітарної ситуації майже для всіх 2,4 млн. палестинців, які страждають від нестачі продовольства в секторі Газа. Крім того, бомбардування і наступ ізраїльської армії призвели до загибелі майже 40 000 палестинців, переважно мирних жителів.

Європейська комісія оголосила, що Україна і Республіка Молдова виконали умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. За даними офіційного Брюсселя, Україна прийняла закон, що визначає правові рамки лобістської діяльності, а також у сфері захисту прав нацменшин, а Республіка Молдова провела зміни в судовій системі. В обох випадках Єврокомісія здійснюватиме моніторинг імплементації нового законодавства, але крок вперед, зроблений двома країнами, дозволяє розпочати переговори про вступ. Наступним етапом після цього є схвалення країнами ЄС рекомендації Єврокомісії в Європейській Раді.

Київ подав заявку на членство в ЄС у лютому 2022 року, щойно після того, як Росія перейшла від багаторічного конфлікту на сході України до повномасштабного вторгнення. Місяцем пізніше Республіка Молдова, чий сепаратистський проросійський регіон Придністров’я викликає тривале занепокоєння після війни на початку 1990-х років, також подала заявку на вступ до ЄС. Європейські лідери офіційно визнали Україну і Молдову кандидатами на членство рік тому, в червні 2023 року. Після того, як країни ЄС ухвалять рекомендацію Єврокомісії, має бути скликана перша міжурядова конференція за участю Р.Молдова і України, що стане початком переговорів про приведення всього внутрішнього законодавства країни у відповідність до законодавства ЄС. Ці переговори мають завершиться власне вступом.

Наразі в Раді ЄС головує Бельгія, яка хоче провести першу міжурядову конференцію під час свого головування, тобто до кінця цього місяця. Після Бельгії головуватиме Угорщина, яка неодноразово ставила під сумнів доцільність розширення. У четвер на зустрічі з послами ЄС, акредитованими в Бухаресті з нагоди завершення головування Бельгії в Раді ЄС наприкінці місяця, президент Клаус Йоганніс відзначив «значні зусилля з реформування», які докладають сусідні Україна та Республіка Молдова у надзвичайно складних обставинах. Він закликав до продовження процесу вступу цих країн до ЄС та організації міжурядових конференцій для початку переговорів з цими країнами до кінця бельгійського головування. Крім того, глава держави неодноразово згадував про підтримку Румунією їхнього європейського курсу.

У середу інформаційні агентства повідомили, що група з 11 із 27 країн-членів ЄС звернулася до бельгійського головування в Раді ЄС з проханням затвердити рамки переговорів про вступ України та Республіки Молдова до Євросоюзу, щоб наприкінці місяця можна було скликати міжурядові конференції з цими двома країнами. «Початок переговорів про вступ надасть додаткову мотивацію як Україні, так і Республіці Молдова», – стверджують 11 країн-членів ЄС, включаючи Румунію, у своєму «Спільному листі щодо процесу вступу до ЄС».

Після приватного візиту до Румунії, який викликав негативну реакцію румунської влади, президентка Угорщини Каталін Новак у середу відвідала Румунію з офіційним візитом, першим на рівні глави держави за останні 12 років. Каталін Новак зустрілася з президентом Клаусом Йоганнісом, прем’єр-міністром Ніколає Чуке, а також з керівниками Парламенту та лідерами Демократичного союзу угорців Румунії.

Приєднання Румунії до Шенгенської зони, ситуація угорців у Румунії, допомога біженцям з України, сфера енергетики та енергетична залежність були головними темами, які обговорювали глави двох держав. Під час зустрічі, Президент Клаус Йоганніс сказав, що румунська влада готова до повної співпраці з сусідньою державою. Він підтвердив важливість діалогу у вирішенні питань двостороннього інтересу, а також уникнення односторонніх підходів, які не можуть призвести до довготривалих рішень.

У цьому сенсі Президент Клаус Йоганніс зазначив, що принципово важливо, щоб важливі проєкти здійснювалися в Румунії лише після укладання угод, щоб вони не були дискримінаційними за етнічною ознакою та щоб вони відповідали румунському, європейському та міжнародному правам. Водночас глава румунської держави зазначив, що в Румунії дотримуються права усіх національних меншин, вони маючи своїх представників у Парламенті Румунії. Клаус Йоганніс: «У наших спільних інтересах, щоб права угорської меншини були повністю дотримані, щоб вона могла поважати свою культуру, використовувати свою рідну мову і так далі. І, до речі, ми разом домовилися, що добре б було, щоб використовувала і румунську мову. З іншого боку, добре відомий факт, що тут а також за межами країни є політики, які хочуть виявити себе, загострюючи міжетнічну напруженість.»

Зі свого боку Каталін Новак підкреслила, що і Румунія, і Угорщина хочуть зменшити існуючу напруженість, а не посилити її. Вона зазначила, що дві сусідні держави не про все домовляться, але найголовніше – вміти вести діалог та слухати одна одну. На зовнішньому рівні президентка Угорщини запевнила, що її країна підтримує приєднання Румунії до Шенгенської зони вільного пересування. Каталін Новак: «Ми також говорили про вступ Румунії до Шенгенської зони. Угорщина підтримує приєднання Румунії до Шенгенської зони, і Румунія може розраховувати на підтримку Угорщини в цьому плані.»

Президентка сусідньої держави також зазначила, що завдання Румунії та Угорщини – посилити голос і зростання впливу Європейського Союзу, і обидві країни готові діяти спільно в цьому плані. «Потрібні добрі спільні рішення», – додала Каталін Новак.

Консолідація присутності НАТО
на Східному
фланзі була центральною темою переговорів, що відбулися у вівторок у Бухаресті між президентом Клаусом Йоганнісомта прем’єр-міністром Бельгії
Александром Де Кру. Глава румунської держави оголосив, що цієї весни після
завершення переговорів між союзниками, на території Румунії буде створена бойова група НАТО.

Клаус Йоганніс: Необхідно
прискорити збалансовану довгострокову консолідацію оборони та стримування НАТО
на Східному фланзі у відповідь на агресію Росії. Ми наголосили на необхідності
нової стратегічної концепції НАТО, яка має підтвердити колективну оборону як
фундаментальне пріоритетне завдання Альянсу і чітко зазначити, що Росія є
основною загрозою на адресу безпеки НАТО.

У свою чергу, прем’єр-міністр Бельгії заявив, що НАТО -
це сильний Альянс, на який Румунія може розраховувати. Александр Де Кру: Все, що ми бачимо сьогодні, – це свідчення
прорахунку президента Путіна, прорахунку щодо рішучості українців захищатися, а
також прорахунку щодо рішучості Заходу змусити Росію сплачувати за збитки
завдані під час цієї війни. Ваш кордон – це також наш кордон, і ми його
захищатимемо.

Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоана так самоговорив
нещодавно в ефірі телевізійної станції про створення
чотирьохновихбойових груп
НАТО на східному фланзі, одна з яких буде в Румунії. Крім того,
він оголосив, що на мадридському
червневому саміті лідери НАТО
прийматимуть рішення щодо більш жорсткої і постійної позиції Альянсу. Йдеться про найсучасніші системи
протиракетної оборони, дуже важливу кібероборону та про морську,
наземну та повітряну сфери, оскільки, за словами Мірчі Джоани, Чорне море є вирішальним
пунктом стратегічного інтересу.

«Ми дуже серйозно думаємо про стійку, постійну
присутність, яка забезпечить нам захист, а також про зону економічної свободи,
вільного судноплавства в регіоні, який є життєво важливим для стратегічних
та економічних інтересів НАТО, Європи та Румунії»,– додав Мірча Джоане.

Доказом
прихильності Альянсу на Східному фланзі
є нещодавнє оголошення Пентагону про розміщення в Словаччині протиракетної системи Patriot і
ще 100 військовослужбовців, в
результаті чого кількість американських військових,
мобілізованих для підтримки Північноатлантичного Альянсу, на тлі вторгнення Росії в Україну, досягне 12.000. За словами Сполучених Штатів, це є ще одним прикладом
зміцнення НАТО.