Radio România Internațional

Tag: податки

  • Від скорочення ПДВ на продукти харчування до вступу в зону євро

    Від скорочення ПДВ на продукти харчування до вступу в зону євро

    Перший крок комплексного процесу скорочення податків, передбачених румунським урядом був оголошений, і полягає у зниженні з 1 червня ПДВ з 24 до 9 відсотків, на продуктів харчування, безалкогольні напої та послуги громадського харчування. Уряд хоче, щоб цей захід підтримав коректне конкуренційне середовище, скоротив ухилення від сплати податків і не в останню чергу, заохотив споживання і дав поштовх економіці. Значне зниження ПДВ на продукти харчування має місце через півтора року після застосування скороченої до 9 відсотків ставки ПДВ на хліб, без серйозних наслідків щодо цін, вважають аналітики.



    Навіть тепер, зниження ставки ПДВ не матиме як наслідок значне скорочення цін, вважає голова Податкової Ради, Іонут Думітру, керівник установи, яка від самого початку виступила проти Податкового кодексу, запропонованого кабінетом Віктора Понти. Іонуц Думітру вважає, що зниження буде десь на рівні 50 – 60 відсотків від передбаченого, оскільки залежатиме від політики великих торгових центрів. Незважаючи на те, що не є обовязковим, щоб зниження ставки ПДВ, викликало серйозний ризик збільшення дефіциту бюджету, голова Податкової Ради попереджає, що це відбудеться за рахунок скорочення державних інвестицій. Вплив буде негативним щодо фінансування інфраструктури, необхідної для поліпшення бізнес-клімату для залучення інвестицій і стимулювання економічного зростання, вважає Іонуц Думітру.



    Дебати з приводу ПДВ на продукти харчування та його наслідків торкаються і теми вступу Румунії в євро зону, а з цього приводу у четвер відбулась зустріч організована Національним банком. Голова Податкової Ради зазначив, що правила інтеграції в єврозону слід добре обдумати, враховуючи, що це безповоротній процес. Іонуц Думітру: “Той факт, що ми плануємо перейти на євро у 2019 є тільки політичним чисто декларативним зобов’язанням. Але до тоді ми повинні пройти нелегкий шлях і багато чого виконати, щоб були підготовленими до цього моменту. Це зовсім зрозуміло, на мій погляд, що новий податковий пакет, який значно знижує податки і, очевидно, призводить до збільшення дефіциту бюджету, віддаляє нас від цієї мети, в 2019 році”.



    До речі, турбулентності, що відбулося в зоні євро зменшили ентузіазм щодо переходу на євро, в однаковій мірі на рівні політиків та експертів.

  • Податковий кодекс завершений

    Нові проекти Податкового та Податково-процесуального кодексів, які були схвалені румунським урядом минулого тижня, розглядаються від вівторка Комітетом Сенату з питань бюджету в терміновому порядку. Але, Податкова рада, незалежна установа, яка уповноважена зі податковою дисципліною на середньостроковий та довгостроковий періоди, не схвалила частину внесених поправок до кодексів. Хоча вважає, що ініціатива уряду щодо внесення змін до Податкового та Податково-процесуального кодексів є виправданою та добре прийнятою, Податкова рада ствердила, що зміни, які стосуються зокрема скорочення ПДВ, матимуть негативний вплив на надходження до бюджету. За оцінками вищезгаданої установи, зниження податків призведе до перевищення запланованого бюджету, і таким чином, в 2019 році, дефіцит може бути вищим ніж в 2010 у повній економічній кризі. Водночас, Податкова рада вважає, що уряд переоцінив позитивний вплив, який податкове пом’якшення може мати на економічне зростання.



    Ні обраний момент не є відповідним, тому що — стверджує Податкова рада — введення податкових реформ під час зростання економіки, може призвести пізніше до заходів жорсткої економії, та до неминучого періоду рецесії. Негативна оцінка Податкової ради, яка є до речі лише консультативною, була піддана гострій критиці з боку премєр-міністра Віктора Понти, який наполягає на тому, що нове законодавство у цій галузі належить кабінету міністрів. Премєр-міністр поставив під сумнів достовірність висновків, тому що, – стверджує він, – політична мотивація членів Податкової ради, призначених в 2010 році, замінила професійну обєктивність.



    Крім того, Віктор Понта додав, що: “Наскільки мені відомо, вони дали негативну оцінку, і коли ми скоротили ПДВ на хліб та, коли ми скоротили ставку внеску роботодавців до Фонду соціального забезпечення. Уряд вважає, що новий Податковий кодекс, через зниження ПДВ на всі товари і послуги, зниження ставки внесків до Фонду соціального страхування та ставки єдиного податку призведе до економічного зростання.”



    У свою чергу, Парламентська опозиція оголосила, що вона внесе низку змін до відповідних кодексів. Деталі подає колишній міністр фінансів Георге Яломіцяну: “Ми не згідні зі збільшенням місцевих податків і зборів, а окремі заходи щодо податкового пом’якшення треба застосувати зараз, оскільки тепер бізнесове середовище потребує скорочення податків. Також скорочення податків у сфері робочих місць треба застосовувати скоріше. Оскільки головною проблемою румунів є знайдення місця праці тепер, а не в 2017 або 2020 році.”


    Нові проекти Податкового та Податково-процесуального кодексів були винесені на громадське обговорення упродовж одного місяця.

  • Пріоритети діяльності румунського уряду

    Пріоритети діяльності румунського уряду

    Після того, як пройшли громадське обговорення протягом одного місяця, нові Податковий та Процесуально-податковий кодекси були подані у встановленому порядку на розгляд уряду. Положення нових кодексів, які передбачають істотне скорочення податків та зборів, мають бути застосовані починаючи від січня наступного року, – уточнив глава румунського уряду. У ході дискусій з іноземними журналістами, акредитованими в Бухаресті, Віктор Понта відповів і на запитання у зв’язку побоюванням, що нові податкові врегулювання можуть призвести до збільшення окремих місцевих податків, уточнивши, що згідно новому Податковому кодексі органи місцевого самоврядування матимуть можливість самі встановлювати їхній рівень. Прем’єр-міністр додав, що можливе скорочення податків не змінить запланований бюджетний дефіцит на 2015 на рівні 1,8% від ВВП.



    Віктор Понта не виключає можливість, щоб податкове помякшення було застосоване ще з цього року, тому що, за його словами, надлишок державного бюджету, після першого кварталу, становить мільярд євро. Проект Податкового кодексу також передбачає, серед іншого, зменшення, від наступного року, стандартної ставки ПДВ від 24% до 20%, та на інші два відсотки в 2018 році. Теж від наступного року і ПДВ на основні продукти харчування – мясо, рибу, овочі і фрукти – скоротиться з 24 до 9%. З 2017 року внески до Фонду соціального страхування зменшаться як для працівників від 10,5% до 7,5%, так і для роботодавців від 15,8% до 13,5%. Уряд пропонує і зменшення єдиного податку від 16% до 14% з 2019 року. Інші зміни спрямовані на зниження акцизів на паливо та підвищення податків на житло і земельні ділянки.



    Стверджуючи, що “спорт є соціальним та економічним явищем, який користується великим інтересом серед румунів, уряд встановив, що ПДВ для участі у спортивних подіях буде на рівні 9%. З іншого боку, той, хто подає на розлучення буде змушений більше сплачувати, у залежності від встановленого податку меріями, який може бути збільшений на 30%. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що буде зроблений перший аналіз, а наступного тижня документи будуть затверджені урядом і винесені на розгляд Парламенту, не пізніше 25 березня. Він додав, що не виключає ані варіант взяття відповідальності в Парламенті у червні.



    За словами премєра, ухвалення двох кодексів є фундаментальним для забезпечення економічного розвитку та збереження напрямку стійкого економічного росту. Саме тому премєр-міністр вирішив, прийняте відставку міністра фінансів Даріуса Вилкова, який розробив вищезгадані кодекси, лише після доопрацювання цих проектів. Даріус Вилков, який обвинувачений в корупції, представив свою заяву про відставку в неділю.

  • Пропозиції щодо скорочення податків

    Запропонований минулої середи румунським урядом законопроект про Податковий кодекс, який підлягає зараз громадському обговоренню, вже викликає реакції з боку політиків, бізнесменів та фахівців. Прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що бере до уваги включно, щоб уряд взяв на себе відповідальність за проект закону про Податковий кодекс, якщо він не буде ухвалений на теперішній сесії парламенту. Віктор Понта: “Я зроблю все можливе, щоб цей новий Податковий кодекс був ухвалений до кінця теперішньої парламентської сесії, в тому числі, беру до уваги взяття на себе відповідальності урядом у разі його блокування з боку Націонал-ліберальної партії або когось іншого.“



    Віктор Понта пояснив, що прийняття нового Податкового кодексу є необхідним для того, щоб упродовж наступних шести місяців була підготовлена відповідна процедура щодо втілення внесених змін на практику та щоб люди пристосувалися до нових норм. Президент Румунії Клаус Йоханніс та ліберальна опозиція вже розкритикували законопроект, який передбачає, між іншим, скорочення податку на додану вартість, скорочення єдиної ставки оподаткування та ставки внеску до Фонду соціального забезпечення, але без аналізу джерел для пом’якшення фінансових наслідків.



    Перший заступник голови Націонал-ліберальної партії Кетелін Предою стверджує, що не можна скорочувати податки та збори без покращення рівня збору до держбюджету та пропонує реформування всієї системи. Кетелін Предою: “Нам відомо, що зараз збирається близько 41% з того, що обіцяється. Не можна перейти на драматичне помякшення податкового законодавства без того, щоб посилити боротьбу з ухиленням від сплати податків.”



    Податкова Рада привертає увагу на те, що зміни до Податкового кодексу, зокрема, які стосуються скорочення ПДВ матимуть сильний негативний вплив на надходження до бюджету. Запропоноване помякшення податкового законодавства урядом має набути чинності поступово, починаючи від 2016 року. Таким чином, наступного року має бути скорочений ПДВ від 24% до 20%, а від 2018 року до 18%. Теж наступного року ПДВ на основні харчові продукти — м’ясо, риба, овочі та фрукти – скоротиться з 24% до 9%. Інша пропозиція стосується скасування податку на спеціальні споруди. З іншого боку, від 2017 року внески до Фонду соціального забезпечення будуть скорочені як для працівника від 10,5% до 7,5%, так і для роботодавця від 15,8% до 13,5%. Уряд також пропонує скорочення єдиної ставки оподаткування від 16 до 14%, починаючи від 2019 року.



    Інші зміни стосуються зменшення акцизів на паливо, навіть скасування акцизи на нафту з внутрішньої продукції та на предмети розкоші, такі як: кава, біжутерії, яхти, а також підвищення податків на помешкання та земельні ділянки. Після 30 днів, законопроект про Податковий кодекс має бути затверджений урядом та винесений на розгляд та ухвалення Парламенту.

  • Урядові пропозиції про скорочення податків

    Урядові пропозиції про скорочення податків

    Румунія залишається європейською країною з однією
    з найнижчих часток доходів до ВВП, нижче 32%. Надходження доходів до бюджету в
    минулому році залишилися на скромному рівні. Уряди в останнє десятиліття
    висунули різні проекти щодо збільшення
    доходів за рахунок покращення збирання податків, але все залишилося тільки на
    словах. У середу, уряд оголосив низку заходів щодо пом’якшення бюджетної
    політики, яка набуде чинності з 2016 року. Зниження ПДВ, зниження внесків до
    фонду соцзабезпечення та єдиної ставки оподаткування- лише кілька з більш ніж
    600 змін, що були внесені до нового Податкового і Податково-процесуального
    кодексів. Що стосується зниження ПДВ, тепер на рівні 24%, це буде зроблено в
    два етапи: 4% у наступному році і ще на 2% в 2018 році.



    Для основних продуктів харчування – м’яса, риби,
    овочів і фруктів – проект передбачає ПДВ у 9% з 2016 року, скільки в даний час є на хліб та хлібобулочні
    вироби. З іншого боку, внески до фонду соцзабезпечення з 2017 скоротяться до
    7,5% для працівника, порівняно з 10,5% в даний час, а роботодавці платитимуть, 13,5% порівняно з 15,8% в даний час.
    Міністр фінансів Даріус Вилков стверджує, що зниження податкового тягаря
    сприятиме законному працевлаштуванню. Даріус Вилков: Румунська система
    оподаткування праці виступає стримуючим фактором. Сьогодні близько 73% з нас платять
    податки асимільовані працівнику.



    Щоб залучити інвестиції, уряд пропонує скасувати
    податок на будівництво та дивіденди. Крім того, буде збережена єдина ставка
    оподаткування (16%), і буде навіть скорочена до 14% в 2019 році. Міністерство
    фінансів пропонує зниження акцизів з 2016 на 20% на дизельне паливо, на бензину на 18,6% та пиво на 15%. Крім того, для
    таких продуктів, як кава, ювелірні вироби, автомобілі з потужним двигуном
    більше 3000 куб.см, акцизи будуть усунені. З іншого боку, у відповідності до
    Податкового кодексу, всі особи, які отримують доходи будуть зобов’язані платити
    медичні та соціальні внески, а податки на мікропідприємства, житло та землі збільшаться.



    Новий податковий проект вважається фахівцями
    революційним, але вже з’явились критики. Податкова Рада зазначає,
    що ці зміни, зокрема, стосовно скорочення ПДВ мають сильний негативний вплив на
    доходи до бюджету. Опозиція вважає, що
    податкове послаблення не заслуговує довіри, в умовах, коли СДП, при
    владі, запровадила нові податки, які є тягарем для бізнесу і знизили купівельну спроможність румунів.
    Депутат НЛП Єуджен Ніолаєску стверджує, що його партія запропонує переосмислення
    основ податкової системи таким чином, щоб бізнес забезпечував щорічне
    економічне зростання на рівні 5 відсотків. Новий Податковий кодекс буде
    протягом місяця, винесений на громадське обговорення, після чого буде
    представлений в парламенті.

  • Податкові та фінансові заходи

    Скорочення внесків, які роботодавці сплачують до Фонду соціального забезпечення, скасування зобов’язання деяких соціальних категорій повернути гроші, отримані додатково внаслідок помилкового нарахування деяких прибутків, корекція бюджету. З 1 жовтня в Румунії набрала чинності низка податкових та фінансових рішень деякі популярні, інші оскаржені. Зниження на 5% сплаченого податку роботодавцями до Фонду соціального забезпечення очікувалось принаймні пять років роботодавцями. Оскільки вважається корисним для бізнесу, рішення викликає в однаковій мірі стурбованість. Деякі інвестори побоюються, що наступного року скорочення внесків до Фонду соцзабезпечення може призвести до збільшення податків або появи нових.



    Крім того, відповідно до Генерального секретаря Асоціації Підприємців, Крістіана Первана, немає ніякої гарантії, що цей захід призведе до створення нових робочих місць: “Ці заходи будуть відрізнятися від компанії до компанії, оскільки бізнес зіткнувся в цьому році з великим збільшенням витрат, викликані зростанням цін на електроенергію, газ та паливо. Буде непогано, якщо будуть збережені робочі місця в компаніях, які знаходяться на межі рентабельності.”



    До чисто економічних заперечень додаються і політичні. Нинішню урядову коаліцію, на чолі з Соціал-демократичною партією, звинувачують, що всі ці рішення прийняті у виборчих цілях лише півтора місяця до президентських виборів. Премєр-міністр Віктор Понта, кандидат, і згідно з опитуваннями, потенційний переможець підданий різкій критиці. З 1 жовтня набирає чинності і рішення за допомогою якого близько 30 000 пенсіонерів більше не будуть змушені віддати гроші – майже 65 мільйонів леїв – які вони отримували додатково через помилково нараховану пенсію. Не повернуть інші 15 мільйонів леїв більше 12000 матерів, які отримали додатковий дохід під час допомоги по догляду за дитиною.



    Бюджет не постраждає стверджують урядовці. А навпаки, з нагоди нової, другої в цьому році, бюджетної корекції, затвердженої у вівторок, прем’єр Понта ствердив: “Вперше за багато років, за перші девять місяців ми маємо надходження до бюджету, які перевищують прогнози, на яких був побудований бюджет. Румуни працюють, чесні компанії платять податки і ухилення від сплати податків знизилося, так що у нас є необхідні ресурси.”



    З нагоди бюджетної корекції розкритикованої правоцентристською опозицією, отримали значні додаткові кошти Міністерство праці, Міністерство розвитку та місцеві органи влади.

  • Соціальні ініціативи румунської влади

    Соціальні ініціативи румунської влади

    Палата депутатів румунського парламенту прийняла у вівторок, закон про податкову амністію для пенсіонерів, матерів і бюджетників, які помилково отримали певні грошові суми. Нові положення стосуються близько 20.000 матерів, 50.000 пенсіонерів та 25.000 державних працівників. Закон набуде чинності з 1 січня 2015 року, а гроші будуть повернуті рівними частинами протягом пятирічного періоду.



    Більшістю голосів був прийнятий і закон про скорочення на 5 процентних пунктів внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення. Цей документ був прийнятий у первинній формі, без урахування пропозицій президента, який нещодавно повернув відповідний нормативно-правовий акт до парламенту для повторного розгляду. У липні глава держави заявив, що він підтримує цю ініціативу, але повернув закон до парламенту, тому що має сумніви щодо гарантій забезпечення фінансової стійкості держбюджету. Закон вже був ухвалений Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту, на позачерговій сесії 25 серпня. Президент має ще можливість оскаржити закон в Конституційному суді.



    Міністр фінансів Іоана Петреску, запевнила Палату депутатів, що в бюджеті є ресурси, необхідні для впровадження положень закону як наприкінці цього року, так і в 2015 році. Вона пояснила, що заощаджені таким чином суми, роботодавці зможуть використати для інвестицій та створення нових робочих місць. Міністр фінансів зазначила, що це рішення не вплине на зобовязання, взяті на себе Румунією перед іноземними кредиторами, а також на макроекономічні показники бюджету. Пані Петреску сказала, що відповідний закон пройшов довгий і тернистий шлях, але його основною метою є надання допомоги підприємцям, роботодавцям та працівникам. Пані міністр нагадала, що це найбільше скорочення внесків до Фонду соціального забезпечення за останні 14 років.



    Хоча стверджують, що соціальні ініціативи влади мають виключно передвиборний характер і спрямовані на прямий підкуп виборців у період президентської кампанії, за ці законопроекти голосували і депутати від опозиції. Депутат від Націонал-ліберальної партії Крістіна Покора: “Ми розуміємо, що пенсіонери, матері, і ті категорії бюджетників не мають ніякої провини, за те, що опинилися в цій ситуації, але ми всі повинні усвідомити, що прийняті в цей період закони мають передвиборний характер.”



    Палата депутатів прийняла і законодавчу пропозицію опозиції, про відновлення спеціальних пенсій для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, які були скасовані в 2011 році.

  • Суперечка довкола внеску до Фонду соціального забезпечення

    Суперечка довкола внеску до Фонду соціального забезпечення

    Роботодавці і працівники, уряд і профспілки всі згодні з тим, що праця в Румунії надмірно оподаткована, що висить, як камінь на шиї економіки. У цих умовах, ніхто не заперечує, що скорочення внеску до Фонду соціального забезпечення, хоча б роботодавців, як хоче уряд, може полегшити навантаження на бізнес і призвести до збільшення кількості робочих місць.



    Однак зниження відповідних відрахувань зараз, коли спостерігається спад рівня податкових надходжень до держбюджету, може негативно відбитися на стабільності Пенсійного фонду, який і так потерпає від хронічного дефіциту, а також на макроекономічних показниках, узгоджених з міжнародними кредиторами, зокрема з МВФ. Саме ці аргументи навів президент Траян Бесеску, коли повідомив, що не підпише недавно прийнятий парламентом закон про скорочення на 5% внеску роботодавців до Фонду соцзабезпечення починаючи з 1 жовтня цього року.



    Траян Бесеску: «Перед нами постає ризик макроекономічної дестабілізації, який можна буде уникнути тільки за рахунок збільшення податків на власність. Однак підвищення податків на власність стане великою помилкою, тому що є багато пенсіонерів, багато людей, які не зможуть платити удвічі чи втричі більші податки. Ще одним ризиком є відхилення від положень угоди з МВФ.»



    Президент закликав уряд розпочати негайні консультації з цього питання. Премєр-міністр Віктор Понта стверджує, однак, що такі дискусії марні, оскільки закон вже був прийнятий законодавчим органом. Віктор Понта: «Якщо він хоче проконсультуватися зі мною на тему скорочення внесків до Фонду соцзабезпечення, скажу, що я не підходяща людина, тому що це не є рішенням уряду, а заходом, нещодавно прийнятим у Парламенті Румунії. Отже пан Бесеску може консультуватися зі мною скільки завгодно, але у нього є тільки один варіант: підписати закон або повернути в парламент для повторного розгляду. Але після 1 вересня, під час повторного розгляду, закон буде знову прийнятий парламентом, президент буде зобов’язаний його підписати і він, все рівно, 1 жовтня набуде чинності.»



    Представники бізнесових кіл привітали цю ініціативу влади, але з нею не згодні члени Податкової ради, консультативного органу в розробці політик у цій галузі. І не тому, що це принципово неправильне рішення, а через можливість посилення бюджетного дисбалансу. З іншого боку, враховуючи той факт, що закон має набути чинності 1 жовтня, напередодні президентських виборів, не виключено, що чинний прем’єр Віктор Понта, який планує балотуватися в президенти, використає зміни в законодавстві у своїх виборчих цілях. Саме це розкритикувала правоцентристська опозиція, яка загалом обстоює ідею зниження рівня оподаткування праці в Румунії.

  • Підвищення та скорочення цін і тарифів

    Підвищення та скорочення цін і тарифів

    Щороку в багатьох європейських країнах, в тому числі й Румунії, 1 липня приносить цінові зміни. Румунам доведеться платити більше на 2,5% за природний газ. Основною причиною подорожчання газу для населення є збільшення частки імпортного газу в національному енергобалансі, що становитиме 10% від загального споживання. Водночас, слід зазначити, що станом на кінець минулого року населення Румунії отримувало найдешевший природний газ серед країн ЄС. Є, однак, одна добра новина: на відміну від газу, з першого дня липня в Румунії на 2,6% подешевшає електроенергія.



    Також з 1 липня, мінімальна заробітна плата буде збільшена з 850 до 900 леїв. Завдяки цьому заходу дещо зростуть доходи 960.000 румунів. Втішна новина, але.. це призведе і до збільшення штрафів для водіїв, оскільки кожен штрафний пункт становить 10% від мінімальної заробітної плати. З іншого боку, за розміром прожиткового мінімуму, який становить лише 200 євро, Румунія посідає передостаннє місце в Євросоюзі. Для порівняння, прожитковий мінімум французів становить 1500 євро в місяць.



    Тим часом румуни є чемпіонами Європи за кількістю і розміром податків. У цьому плані перший день липня приносить гарну новину. Сьогодні набув чинності закон про скасування 92-ох обовязкових зборів і неподаткових платежів. Процедура їх скасування почалася в травні, коли уряд прийняв низку рішень про скасування 10-ох зборів і обєднання 17-ох неподаткових платежів. Решта, до 92 були скорочені або скасовані за наказом міністра фінансів або керівників державних податкових установ. Були скасовані, наприклад збори за видачу тимчасового закордонного паспорта, за видачу довідки про інформацію статистичного характеру стосовно фірм, а також інші платежі, повязані з видачею ліцензій або дозволів чи із доступом до певних документів.



    Впровадження цих заходів обійдеться державному бюджету у 900 тисяч леїв. Але слід врахувати, між іншим, і позитивні наслідки зникнення адміністративних витрат, повязаних зі збором податків і неподаткових платежів. І нарешті з 1 липня 2014 року набули чинності нові правила, що передбачають зменшення вартості послуг роумінгу в Європі. Тепер жителі Румунії, які подорожують країнами ЄС, платитимуть від 20% до 55% менше за роумінг. Найбільше впаде вартість інтернет-послуг у роумінгу — зокрема завантажування файлів, надсилання зображень та перевірка електронної пошти подешевшає на 55%.