Tag: політика

20 січня відбулася інавгурація нового президента Сполучених Штатів, мабуть найвпливовішої людини на планеті, тому що лідер у Білому домі є також головнокомандувачем Збройних сил США. Дональд Трамп, ймовірно, хоче, щоб його другий і, можливо, останній термін перебування на посаді увійшов в історію американських президентів, які зробили ключовий внесок у регіональну зовнішню політику США. Із заяв Трампа стає зрозуміло, що він хоче підвищити роль США в регіональній політиці двох Америк навіть більше, ніж було передбачено Доктриною Монро 1823 року. З січня 2025 року світ вступив у нову еру геоглобального і геостратегічного розвитку, що призведе до змін в тому числі в Європі і в нашому регіоні. Сьогодні ми спробуємо визначити, які наслідки матиме другий президентський термін Дональда Трампа для євроатлантичної безпеки і чи вдасться йому покласти край війні в Україні.

 

Історик Віктор Боштінару, колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю Радіо Румунія зазначив, що ми живемо в світі постійних змін, надзвичайної динаміки не лише внаслідок обрання 47-го президента США Дональда Трампа, а й внаслідок подій останніх чотирьох-п’яти років, які принесли безпрецедентний з часів Другої світової війни рівень непередбачуваності та підвищеного глобального ризику. Постає запитання: чого очікувати від другого президентського терміну Трампа? Віктор Боштінару відповідає: «Слід очікувати спроби Сполучених Штатів Америки розрядити два великих конфлікти, які сьогодні турбують всю планету. Я маю на увазі війну в Україні, навіть якщо тут погляди деяких країн-членів Європейського Союзу дещо або навіть суттєво відрізняються від поглядів Сполучених Штатів та, останнє, але не менш важливе, вплив, який президент Трамп може мати на розвиток подій на Середньому Сході, оскільки конфлікти в Україні та на Середньому Сході відбиваються на трансатлантичних відносинах.»

Заяви лідера Білого дому привернули увагу всього світу, як під час передвиборчої кампанії, так і після виборів, в тому числі під час церемонії його інавгурації. Яким є його бачення безпеки і як новий лідер у Вашингтоні може вплинути на євроатлантичні відносини?, – запитали ми військового аналітика та колишнього голову медія-тресту Збройних сил Румунії, полковника запасу Йона Петреску. «По суті, завдяки телебаченню, ми всі стали свідками справжнього геополітичного шоу. До речі, Дональд Трамп, як відомо, почав свою кар’єру на телебаченні, і він любив свої ток-шоу за їхні напружені, непередбачувані моменти, навіть виганяв деяких своїх молодих гостей-підприємців. Йому подобалося бути і залишатися в центрі американської і, за можливості, міжнародної громадської думки. Цього він домігся, коли склав присягу 47-го президента Сполучених Штатів Америки, апогеєм якої став вечір, коли він підписав низку указів, в яких, з одного боку, скасував рішення колишнього президента Байдена, а з іншого – висунув нові вимоги відповідно до своєї публічно проголошеної політики, включаючи введення надзвичайного стану на кордоні з Мексикою, ще раз наголосивши в цьому контексті, що американська армія, в першу чергу, повинна забезпечувати територіальну цілісність і безпеку кордонів Сполучених Штатів Америки.»

Наш співрозмовник додає, що Дональду Трампу подобається бути переможцем, перебувати в центрі уваги й тримати весь світ у напрузі. «Якщо придивитися уважніше до моменту підписання його перших указів, то можна помітити, що було приділено увагу інформуванню присутніх журналістів про необхідний і майбутній діалог між Трампом і Путіним з метою пошуку взаємоприйнятних рішень для припинення російсько-української війни на території України. Тут застережень дуже багато, і перше з них полягає в тому, що стало зрозуміло, що цей конфлікт неможливо вирішити за 24 години. Але за 24 години, з одного боку, Трамп дав конструктивний меседж, і на нього відповів Путін, Путін, який був більш обережним у своїх висловлюваннях. Він розповів про перипетії, з якими Трамп зіткнувся на шляху до своєї другої перемоги на президентських виборах у США, що, на думку багатьох компетентних спостерігачів за кордоном, свідчить про те, що Путін також у скруті і шукає, можливо, навіть за підтримки Трампа, вихід з цього виснаження Російської Федерації, російських військових, я маю на увазі з російсько-української війни, спровокованої незаконним вторгненням російських військ на територію України.»

В умовах відкритої повномасштабної війни на старому континенті, яка триває вже третій рік, а також численних та різноманітних гібридних дій Росії проти Заходу, ЄС почав активно підвищувати свою оборонну готовність та швидко розвивати оборонну промисловість. Чи повинна Європа ще більше зміцнювати свою оборону в новому безпековому середовищі, в тому числі у світлі заяв президента Дональда Трампа? На це запитання відповідає колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Віктор Боштінару: «Звісно, що так і це треба було робити, так чи інакше, навіть якби Дональд Трамп не був переобраний президентом, тому що війна в Україні висвітлила надзвичайно низький рівень готовності Європейського Союзу, країн-членів Європейського Союзу, на момент початку конфлікту в Україні. А з іншого боку, вона виявила неймовірно низьку промислову спроможність підтримувати військові зусилля, особливо в умовах довготривалої війни, війни на виснаження, якою зрештою виявилася війна проти України. Ці речі – разом з уроками про заміну військової техніки новими поколіннями і новими підходами, починаючи від ролі безпілотників і закінчуючи переосмисленням ролі бронетехніки, переосмисленням ролі важкої артилерії, важливості підводних і надводних безпілотників, всього цього, а також ролі штучного інтелекту у веденні війни, важливості супутникового зв’язку, захист супутників для забезпечення безпеки комунікацій у воєнний час – всі ці елементи показали, що Європа виявилася жахливо непідготовленою. І це доведеться виправити, тому що ризики для безпеки в цій частині світу залишаються, а гарантії від Росії важко прийняти, навіть якби вони були надані, не кажучи вже про нинішню путінську Росію, навряд чи вона буде сприйнята всерйоз будь-яким іншим партнером на цій планеті.»

Віктор Боштінару стверджує, що Європі доведеться більше і краще готуватися до можливого конфлікту з Росією та об’єднувати свої ресурси, адже стара римська приказка «Хочеш миру – готуйся до війни» дедалі демонструє свою актуальність. «Ми нарешті побачили розмови про об’єднання двох великих концепцій щодо літаків 6-го покоління, що є ознакою того, що війна в Україні певним чином зробила європейських лідерів мудрішими. Я неодноразово наголошував на тому, що ми, країни Європейського Союзу, повинні зробити членство в ЄС і засоби, що надаються з бюджету Європейського Союзу, інструментом підтримки зусиль нашого континенту в галузі оборони і безпеки, тому що, врешті-решт, Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, був правий, коли сказав в Європейському парламенті: якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися. Це звучить дуже сильно, якщо згадати те, що ЄС був створений, щоб забезпечити тривалий мир серед його членів, попередити виникнення конфліктів на старому континенті, а також традицію, яка призвела до майже безумовних анти-оборонно-безпекових рефлексів, особливо в західних країнах-членах Європейського Союзу.»

Ми також є свідками зміни парадигми, яку можна інтерпретувати як продовження доктрини Монро. Дональд Трамп має особливе бачення розширення сфер безпекових інтересів США. Але, як каже аналітик Йон Петреску усі заяви Трампа щодо Панами, Канади та Гренландії, ґрунтуються на американських економічних інтересах. Він каже, що указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на Американську це не просто зміна назви, а публічний знак рішучості нового президента дати зрозуміти, що це зона економічних інтересів США. Заяви Трампа щодо Гренландії викликали напруження у відносинах між Європою і США, а Франція обговорила з Данією можливість відправки до Гренландії своїх військ.

Аналізуючи ситуацію довкола цього стратегічно важливого острова військовий аналітик Йон Петреску зазначив: «Сполучені Штати зараз мають там військовий аеродром і дислоковані там війська, тому що Гренландія де-факто охороняється американськими військами – там є авіабаза – але поки що, на рівні інформації, передчасно говорити про те, наскільки великої військової присутності Трамп захоче в Гренландії. Звичайно, прем’єр-міністр Данії заявив, що тільки народ Гренландії вирішуватиме своє майбутнє, але мова йде про 50 000 гренландців, щонайбільше, які будуть прагматичними та, ймовірно, поставлять собі запитання: що нам дає Трамп, чого не дала Данія, яка була державою, що контролювала економічне існування Гренландії. Це питання, на які ми дізнаємося відповідь у найближчому майбутньому, але, цілком ймовірно, Гренландія дійсно трансформується і стане, зі стратегічної точки зору, маяком для Сполучених Штатів Америки, які стежитимуть за проходженням кораблів Російської Федерації через цей район та інших союзних Російській Федерації держав, щоб на північ від Європи і особливо на південь від Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії були виключені військово-морські стратегічні несподіванки.»

Дональд Трамп хоче зблизити два береги Атлантики, звісно метафорично, шляхом розширення американських інтересів у Гренландії, але це може призвести до погіршення стосунків з давніми союзниками США. Ось що каже про це Віктор Боштінару. «Й у випадку Канади, й у випадку Данії йдеться про союзників Сполучених Штатів Америки, країн-членів НАТО, які традиційно мають надзвичайно тісні відносини зі Сполученими Штатами Америки. Зараз навіть заяви про Канаду як 51-й штат федерації Сполучених Штатів Америки або захоплення Гренландії викликає добре контрольовану, але дуже нервову реакцію в Оттаві і Копенгагені. Сполучені Штати Америки також перебувають у ситуації, коли їм потрібні друзі, союзники і довіра. Американське лідерство без престижу і довіри важче нав’язати. Тому я думаю, що заяви це одне, а реальні дії – зовсім інше, і вони будуть набагато обережнішими і стриманішими, звичайно, включаючи економічні механізми співпраці і перетворення Гренландії на платформу для Сполучених Штатів, щоб проєктувати свою силу в більшому масштабі, ніж зараз, але я не бачу, як вони можуть отримати фізичний контроль над Гренландією без значного погіршення відносин, в тому числі з Євросоюзом – подивіться на реакцію ЄС, який заявив, що Гренландія перебуває під захистом договорів Європейського Союзу.»

Президент США Дональд Трамп закликав керівника Росії Володимира Путіна зупинити війну проти України й «укласти угоду», оскільки далі для Росії «буде тільки гірше». Водночас Путін заявив, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським, якого він знову назвав «нелегітимним». Румунський генерал-лейтенант запасу Александру Грумаз стверджує, що Путін не збирається закінчувати війну. «Росія не зацікавлена в мирі в Україні. Росія зацікавлена в діалозі зі Сполученими Штатами, тому що відносини між двома ядерними державами досягли найнижчого рівня. Зараз на мій погляд Путін не збирається укладати мирний договір з Україною, це неможливо. Усе, що може бути досягнуто – це перемир’я, що означає припинення вогню на невизначений період часу, і не більше…»

Тобто замороження війни, чого власне й прагне Путін, він хоче отримати паузу для переозброєння та продовження війни.

 

З нетерпінням чекали повернення республіканця Дональда Трампа в Білий дім на другий термін, щоб він вніс роз’яснення щодо майбутньої американської політики щодо важливих геостратегічних питань. Політика, яка, здається, зосереджена виключно на національних інтересах під гаслом «Зробимо Америку знову великою», як було очевидно з самого початку промови після інавгурації. Відповідно до цієї орієнтації Дональд Трамп вже підписав кілька указів і директив.

Окрім обіцянки боротися з інфляцією, він заявив, що офіційна політика країни визнаватиме лише дві статі – чоловічу та жіночу – і повторив обіцянку, що безпека країни буде на першому місці. Він обмежив будь-яку імміграцію, оголосив надзвичайний стан на кордоні з Мексикою, а також скасував право на притулок і право на автоматичне отримання громадянства для тих, хто народився в США від батьків зі статусом нелегального іммігранта.

Щодо економіки, то Дональд Трамп оголосив про торговий наступ, запровадивши тарифи на імпорт. Він не вжив негайних заходів для підвищення тарифів – ключової передвиборчої обіцянки – але ініціював перегляд торговельних партнерств і заявив, що може запровадити 25% мита для Канади та Мексики з 1 лютого. Він вивів Сполучені Штати із Всесвітньої організації охорони здоров’я і знову ж таки, з Паризької угоди про зміну клімату.

Він оголосив надзвичайний стан в енергетичній сфері в Сполучених Штатах і зажадав від Міністерства енергетики відновити перевірку дозволів на експорт скрапленого газу. Чи були ці заходи очікуваними? Юлія Жожа, доцент Джорджтаунського університету: «Трамп каже, що “Америка перш за все”, “Зроби Америку знову великою”, навіть якщо це означає додаткові витрати для союзників, у короткостроковій перспективі, і, що найважливіше, для зовнішньої політики та міжнародної безпеки в цілому. Додаткові витрати для Сполучених Штатів у довгостроковій перспективі, оскільки вихід зараз збільшить витрати в наступні роки. Трамп так не думає, він мислить транзакційно, короткостроково, і потім він зацікавлений, щоб Сполучені Штати мали якомога більше переваг під час його каденції. Але й тут, з комерційної точки зору, складна ситуація. Тому що, наприклад, ці додаткові податки, тарифи, які вони хочуть накласти на ЄС, на Китай, на інших гравців, насправді означають вищі витрати для американського покупця».

У Європі повернення Дональда Трампа до Білого дому підживлює побоювання щодо погіршення трансатлантичних відносин. Чи будуть суттєві відмінності в підході президента Дональда Трампа до зовнішньої політики щодо Європи в порівнянні з політикою, яку проводив колишній президент США Джо Байден? Пояснює Еміль Хурезяну, глава дипломатії в Бухаресті: «Ми можемо бачити зміни у світогляді, але геополітичні інтереси США не зможуть ігнорувати і, на мою думку, продовжуватимуть включати інтереси та цінності, які поділяють традиційні союзники Сполучених Штатів, якими є європейці. Ми знаємо, що центри уваги можуть бути спрямовані в різні боки. Один з найважливіших інтересів Сполучених Штатів зосереджений на Тихоокеанському регіоні, на Китаї. Також є кілька кроків, частково започаткованих, у відносинах із сусідами. (…) Я вважаю, що геополітичну одиницю такого значення, важливості і серйозності, як Європейський Союз, з такою кількістю членів, з 400 мільйонами жителів, з важливою економічною потугою, яку можна порівняти лише зі Сполученими Штатами, не можна ігнорувати, незважаючи на можливі зміни».

Щодо війни в Україні, яка незабаром піде на четвертий рік, Еміль Хурезяну підкреслює, що її розвиток є невизначеним: «Ми не знаємо, як розвиватиметься війна в Україні. Сполучені Штати, як і ЄС, інвестували мільярди, трохи більше Сполучені Штати, ніж Європейський Союз. Але поза тими 150 мільярдів кожен, 180 з чимось мільярдів Сполучені Штати, це інвестиції у власні інтереси, насправді. Це довгострокові інтереси, життєво важливі інтереси і для Сполучених Штатів. Тому що перемога Росії може несподівано і негативно, дуже негативно і небезпечно перезавантажити всю регіональну і глобальну конфігурацію. Є обіцянки президента Трампа, подивимося, наскільки вони можуть бути виконані. Є новий радник з питань цього простору, і він є експертом з величезним досвідом у цій сфері, з глибоким досвідом, і він завжди висловлювався в традиційних інтересах західних союзників. Є американський дипломатичний апарат, який, незалежно від змін у верхах чи в окремих секторах, сферах, зберігає свою компетентність і свою силу впливу, свою ясність».

У своїй інавгураційній промові Дональд Трамп не згадав про жодну з нинішніх безпекових криз, таких як в Україні чи на Близькому Сході, але пообіцяв, що його перебування на посаді президента буде періодом об’єднання та миротворчості. Ми будемо вимірювати наш успіх не лише битвами, які ми виграємо, але й війнами, які ми закінчуємо, і, можливо, найважливіше, війнами, в які ми ніколи не вступимо», – сказав Трамп. За винятком номінації в контексті Панамського каналу, який, за його словами, він хоче повернути американцям, суперництво з Китаєм також не було згадано у промові президента Трампа.

Рейтинг
Рейтингове агентство Fitch змінило прогноз довгострокового кредитного рейтингу Румунії в іноземній валюті зі “стабільного” на “негативний”. Рейтинг відображає основні ризики, з якими стикається Румунія через політичну нестабільність, фіскальні дисбаланси та зростання державного боргу, і може призвести до підвищення процентних ставок за кредитами, які румунський уряд планує залучити на зовнішньому ринку. Нова оцінка була оприлюднена агентством на два місяці раніше звичайного терміну на тлі гострої політичної нестабільності в країні. Аналітики Fitch посилаються на додаткову політичну напруженість, що виникла на політичній сцені після скасування президентських виборів 24 листопада через ймовірне втручання Росії. Вони також пишуть про результати виборів 1 грудня, які призвели до фрагментації парламенту зі значним посиленням впливу так званих антиєвропейських та екстремістських політичних сил (Альянсу за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партії молодих людей). Ще однією причиною для занепокоєння є великий дефіцит та фіскальна ситуація, яка продовжує погіршуватися.

 

Політика
Тим часом політичні сили, які називають себе проєвропейськими – ліва Соціал-демократична партія та права Націонал-ліберальна партія (колишні політичні противники, але об’єднані в керівній коаліції протягом останніх трьох років в ім’я так званої стабільності та боротьби з екстремізмом), Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії (наразі в опозиції), досі не змогли домовитися про нову коаліцію, яка б мала більшість у понад 60% у парламенті, перше засідання якого відбулося 20 грудня. Представники Союзу порятунку Румунії звинуватили своїх потенційних партнерів по уряду в минулих гріхах та відсутності бажання до реформ і вийшли з переговорів. Ображені, соціал-демократи оголосили, що передумали входити до керівної коаліції, але готові підтримати уряд меншості, утворений правими політичними силами. Без повноцінного уряду буде неможливо розробити і державний бюджет на наступний рік. Муніципалітети не зможуть розробити власні бюджети, а громадяни швидко відчують наслідки, – попереджають місцеві економічні аналітики.

 

Тімішоара – 35 років потому
Протягом тижня, що минув, місто Тімішоара, що на заході Румунії, відзначало 35-ту річницю початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля місцевої реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція Секурітате, планувала звідти виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону натовпу загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. Проте вже 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. На цьому тижні під гаслом “35 років свободи” в Тімішоарі було організовано широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених жертвам антикомуністичної революції, конференції, виставки, шоу, концерти та кінопокази. Відбулося також урочисте відкриття “Порталу свободи” – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого відбувся традиційний марш “Герої не вмирають”. Вівторок був днем жалоби, а в п’ятницю пройшов концерт “Rock for Revolution”.

 

Футбол
Головний акціонер одного з найпопулярніших футбольних клубів Румунії “Рапід Бухарест”, бізнесмен Дан Шуку, став також мажоритарним акціонером італійського клубу “Дженоа”. Про це на своєму офіційному сайті повідомила команда Серії А. Джерело зазначає, що після збільшення капіталу, з яких 40 мільйонів євро було сплачено 14 грудня, рада директорів схвалила пропозицію румунського інвестора. Він підписався на повне збільшення капіталу, отримавши натомість частку в акціонерному капіталі близько 77% футбольного клубу “Дженоа” і залишивши попередніх акціонерів у меншості, – додається в повідомленні. Президент Конфедерації роботодавців “Конкордія”, Дан Шуку (61 рік) є видатною фігурою в румунській економіці. Він є засновником Mobexpert, найбільшої меблевої компанії в Румунії, яка має понад 2200 працівників. Він також працює в секторі нерухомості та ЗМІ, відіграючи ключову роль у виході ділової публікації “Ziarul Financiar”. “Дженоа” – одна з традиційних команд італійського футболу. На її рахунку дев’ять титулів чемпіона Італії, перший з яких вона виграла у 1898 році, а останній – рівно століття тому, у сезоні 1924 року. Рапід, зі свого боку, є триразовим чемпіоном країни – 1967, 1999 і 2003 років – і 13 разів вигравав Кубок Румунії та чотири рази Суперкубок.

 

Концерт
Двоє румунських музикантів, скрипалька Діана Жипа та піаніст Штефан Доніга, вперше виступили в Антарктиді. Вони грали перед більш ніж 70 людьми, науковцями та співробітниками восьми наукових станцій. Їхній виступ став другою за величиною музичною подією, коли-небудь організованою в Антарктиці, після концерту відомого рок-гурту “Metallica” у 2013 році. Двоє румунських музикантів також стали першими в світі, хто виступив з професійними концертами на всіх семи континентах менш ніж за 100 днів. Тепер румунські музиканти сподіваються, що їхній виступ буде занесений до Книги рекордів Гіннеса.

 

ПАРЛАМЕНТ – Тимчасовий виконувач голови Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан оголосив у середу, що проєвропейські сили у новому парламенті Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії, а також фракція національних меншин у Палаті депутатів, домовилися про створення коаліції в рамках спільної резолюції. Він сказав, що коаліція виступає за стабільність і модернізацію країни. Разом ці чотири партії матимуть понад 55% місць у парламенті, і ця цифра зросте після перерозподілу. Інші три ультранаціоналістські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей, які називають себе сувереністськими, матимуть близько 37% місць у наступному парламенті. Точна конфігурація, за словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, буде відома не раніше кінця наступного тижня, після перерозподілу місць, які не отримав жоден з претендентів. Новий парламент має приступити до роботи 20 грудня, коли закінчиться чотирирічний термін повноважень нинішнього законодавчого органу.

 

ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ – У Бухаресті п’ять документів, представлених на засіданні Вищої ради національної оборони 28 листопада, були розсекречені в середу президентом Клаусом Йоганнісом. Доповідні записки, що стосуються недотримання правил передвиборчої реклами напередодні першого туру президентських виборів, були опубліковані на сайті Адміністрації Президента. Документи були представлені на засіданні ВРНО Міністерством внутрішніх справ, Службою зовнішньої розвідки, Румунською розвідувальною службою та Службою спеціального зв’язку. Нагадаємо, що після цього засідання члени ВРНО встановили, що в першому турі президентських виборів, який відбувся 24 листопада, мали місце кібератаки, спрямовані на те, щоб вплинути на чесність виборчого процесу.

 

НАТО-УКРАЇНА – Союзники України повинні допомогти їй у військовому плані, щоб «змінити траєкторію» війни «раз і назавжди», – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в середу в Брюсселі, де у вівторок і середу відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. У вівторок, виступаючи на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, глава бухарестської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що членство в НАТО дає Румунії найсильніші гарантії безпеки, які вона коли-небудь мала. Вона нагадала, що понад 5000 військовослужбовців НАТО перебувають в Румунії для стримування і зміцнення оборони, і що присутність іноземних військ також має позитивний ефект, стимулюючи місцеву економіку в тих районах, де вони дислокуються. Лумініца Одобеску також зазначила, що членство в НАТО зміцнює довіру до Румунії на міжнародному рівні, в тому числі на фінансових ринках.

 

КНИГИ – З 4 по 8 грудня в Бухаресті проходить книжковий ярмарок Gaudeamus 2024, організований Радіо Румунія. Він пропонує відвідувачам справжнє книжкове свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Цьогорічним почесним головою заходу є письменник Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найулюбленіших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних нагород. Понад 200 експонентів оголосили про свою участь у Gaudeamus 2024, заплановано сотні видавничих подій та десятки тисяч книг, серед яких чимало новинок.

 

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош заявив сьогодні, що румунський уряд вилучив 6 млрд. євро з Резервного фонду на тлі політичної невизначеності. За його словами, перша реакція була з боку банків, які більше не можуть задовольнити запити Міністерства фінансів на кредити для покриття тимчасового дефіциту. Болош підкреслив, що країна переживає досить невизначений період до призначення нового уряду, який визначить і завершить бюджетну політику Румунії та висловив сподівання, що ця криза закінчиться. Він також сказав, що ті ж труднощі, з якими стикаються фінанси, у сфері випуску державних цінних паперів і кредитів, є і на фондових ринках.

 

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (БФБ) сьогодні знову відкрилася в мінусі, вже третій день поспіль, після недільних парламентських виборів. Основний індекс BET, який показує 20 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,84%. Індекс фінансових інвестиційних компаній також знизився, в той час як індекс енергетичних та комунальних компаній знизився майже на майже на 3%. Економічні аналітики кажуть, що інвестори стурбовані політичним майбутнім країни й очікують, що цей період невизначеності продовжиться. Згідно з ринковими звітами, після першого туру президентських виборів, що відбувся 24 листопада, і дотепер вартість акцій на БФБ впала в середньому на майже на 10%. Другий тур виборів Президента Румунії відбудеться у неділю.

 

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – У вівторок представники платформи TikTok заявили в Європейському парламенті, що вжили заходів для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії і відкинули звинувачення в наданні переваги незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «усі кандидати були враховані в системі без різниці між незалежними кандидатами та тими, хто був висунутий партії». Водночас платформа видалила понад 66 000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «уподобайок», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1 000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів.

 

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав указ про посмертне нагородження великого румунського футболіста Гельмута Дукадама. На знак вшанування його видатної спортивної кар’єри, таланту, пристрасті, відданості та професіоналізму на службі міжнародному утвердженню румунського футболу, який став символом досягнень цілого покоління, Президент Румунії нагородив його Національним орденом «Зірка Румунії» у ступені Лицарський хрест. Гельмут Дукадам, відомий як «герой Севільї», помер у понеділок у віці 65 років. У фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року він відбив усі чотири удари з 11-метрової позначки, а його команда «Стяуа» (Бухарест) перемогла  «Барселону». Досягнення Гельмута Дукадама в той день увійшло до книги рекордів Гіннеса.

 

ОЛІМПІАДА – Учні та вчителі з 60 країн світу в ці дні перебувають у Бухаресті, де до 12 грудня проходить Міжнародна юнацька наукова олімпіада. Олімпіада, організована Міністерством освіти у співпраці з Національним університетом науки і технологій «Політехніка Бухарест», проходить у Румунії вперше. Цього року в ній беруть участь 813 учнів, з яких 607 – з-за кордону.  Румунські учні брали участь у кожній олімпіаді, починаючи з 2004 року і завоювали численні золоті, срібні та бронзові медалі.

 

ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Франція зіткнулася з політичною кризою всього через три місяці після того, як команда колишнього комісара ЄС Мішеля Барньє прийшла до влади. Його уряд може бути відправлений у відставку сьогодні ввечері, якщо одна з опозиційних партій висловить вотум недовіри через запропонований прем’єр-міністром бюджет жорсткої економії на соціальне забезпечення. В останній спробі врятувати свій кабінет, Мішелm Барньє закликав депутатів до відповідальності, щоб уникнути політичного та бюджетного хаосу. Нинішній французький уряд не має достатньої більшості в Національних зборах, оскільки опинився посередині між двома основними опозиційними блоками – ультраправими та альянсом лівих партій.

Виборча кампанія по парламентських виборах у Румунії стартувала минулого тижня, уніч з четверга на п’ятницю, і завершиться 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному законодавчому органі країни, повинні переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів є 330 депутатів, а в Сенаті – 136 сенаторів, а в наступні чотири роки кількість місць у Законодавчому органі залишиться на рівні 466.

У країні голосування на парламентських виборах відбуватиметься в сам Національний день з 7:00 до 21:00. Віддати свій голос можна на виборчій дільниці, де виборець зареєстрований у постійних списках. Якщо на момент закриття виборчої дільниці є виборці в черзі або на дільниці, голова виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, коли система автоматично закриється. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці, організованій за кордоном.

З іншими подробицями, голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле: „950 виборчих дільниць були створені для того, щоб румуни, які перебувають за межами Румунії, могли скористатися своїм правом голосу. За кордоном період голосування довший, тобто в суботу та неділю, з 7:00 до 21:00, з можливістю того, що в неділю, повторюю, тільки в неділю, якщо на виборчій дільниці ще будуть громадяни, вони зможуть скористатися своїм правом голосу до 23:59 за місцевим часом”.

Та ж сама кількість виборчих дільниць — 950 – буде створена для румунів які проживають за кордоном для голосування на президентських виборах, перший тур яких відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Такий виборчий графік означає, що дві виборчі кампанії до парламенту та за найвищу посаду в державі наразі накладаються, а публічний простір захоплений політикою та політиканством майже до відмови.

Кампанія з першого туру президентських виборів, яка розпочалася 24 жовтня, завершиться вранці 23 листопада. До того часу «14 для Румунії» – 10 кандидатів, висунутих політичними партіями, та 4 незалежні кандидати – намагаються максимізувати свої шанси на вихід до другого туру. Наприкінці 8 грудня, після трьох неділь поспіль закликів до виборчих дільниць, румуни нарешті зможуть зітхнути з полегшенням: 2024 рік, після двох десятиліть, стане роком усіх видів виборів – європарламентських, місцевих, президентських виборів та виборів до національного законодавчого органу.

Євросаміт

Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у засіданні Європейської Ради в Брюсселі в четвер і п’ятницю. На порядку денному переговорів глав держав та урядів 27 країн-членів ЄС домінували призначення керівництва інституцій ЄС після виборів до Європарламенту, що відбулися 9 червня. Як і в попередній каденції, три великі політичні сім’ї континенту розділили між собою найвищі посади. Відповідно до очікувань, німецька консерваторка Урсула фон дер Ляєн знову отримала найвищу посаду у виконавчій владі ЄС і наступного місяця отримає вотум довіри в Європарламенті. Новим главою європейської дипломатії стане нинішній ліберальний прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, а Європейською Радою керуватиме португальський соціаліст Антоніо Кошта, ексочільник уряду Португалії. Мальтійка Роберта Метсола, яка представляє групу ЄНП, залишатиметься президентом парламенту щонайменше ще два з половиною роки, після чого, найімовірніше, передасть свої повноваження соціалісту. Портфель Румунії в майбутній комісії все ще обговорюється. Коментатори кажуть, що Бухарест хотів би отримати економіку, але важко повірити, що він її отримає, і буде задоволений портфелем розширення, і майбутньому румунському комісару доведеться вести справи щодо вступу Молдови, України та Західних Балкан.

Єврозона

Європейська комісія визнала, що Румунія не відповідає умовам, необхідним для переходу на єдину європейську валюту. Такий висновок міститься в опублікованому в Брюсселі звіті, в якому аналізується ситуація в країнах-членах ЄС, які не входять до єврозони, але мають таку мету: Болгарії, Чехії, Угорщині, Польщі, Румунії та Швеції. На думку керівництва ЄС, Румунія не відповідає жодному з чотирьох необхідних критеріїв: цінова стабільність, державні фінанси, обмінний курс і конвергенція довгострокових процентних ставок.

NATO

32 країни-члени НАТО в середу обрали прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте наступним генеральним секретарем альянсу. 1 жовтня 57-річний Рютте замінить на цій посаді норвежця Єнса Столтенберга, який обіймав її протягом десяти років. “Я знаю, що залишу НАТО в надійних руках”, – написав Столтенберг у мережі X. Аналітики кажуть, що, окрім досьє України, Рютте доведеться також керувати трансатлантичними відносинами, які можуть ускладнитися поверненням до Білого дому республіканця Дональда Трампа, який не довіряє європейським союзникам і дорікає за недостатні інвестиції в оборону. Західна преса пише, що призначення Рютте стало формальністю після того, як минулого тижня президент Румунії Клаус Йоганніс відкликав свою кандидатуру через відсутність підтримки. Бухарестська преса нагадує, що Рютте є досить непопулярною фігурою тут через його багаторічну опозицію на посаді глави нідерландського уряду проти прийняття Румунії до Шенгенської зони вільного пересування.

Політика в Бухаресті

Колишня журналістка Елена Ласконі, переобрана мером міста Кимпулунг-Мусчел (південь), стала новим лідером Союзу “Рятуйте Румунію” (опозиційної в Бухарестському парламенті і пов’язаної з групою RENEW в Європейському парламенті). Вона отримала 68% голосів, голосування пройшовши у форматі онлайн. Ласконі заявила, що зараз починається реконструкція Союзу “Рятуйте Румунію”. Її призначення відбулося після того, як колишній лідер Кетелін Друле подав у відставку за результатами місцевих виборів і виборів до Європарламенту 9 червня, коли Союз “Рятуйте Румунію”, який до виборів уклав коаліційний альянс із партіями “Народний рух” і “Сила правих”, отримав на виборах слабкі результати.

Політика в провінції

Центральне виборче бюро Румунії (ЦВБ) анулювало вибори мера в курортній комуні Костінешть (повіт Констанца) і призначило повторне голосування на 7 липня. Центральне виборче бюро задовольнило вимогу про скасування виборів, подану філією Соціал-демократичної партії – Констанца. Як пише румунська преса, підрахунок голосів, поданих на місцевих виборах 9 червня, повторювався шість разів, зрештою кандидат від НЛП був оголошений переможцем на посаді мера, на шкоду кандидату від соціал-демократів, з різницею лише в один голос. У зверненні, поданому виборчим бюро Костінешть до Центрального виборчого бюро Румунії, було згадано кілька порушень, заснованих на підтверджуючих документах, в тому числі той факт, що дві особи, серед яких громадянин України, проголосували, не маючи на це права.

Єврофутбол

Національна збірна Румунії з футболу вийшла до 1/8 фіналу чемпіонату Європи в Німеччині після нічиї 1:1 зі Словаччиною у Франкфурті в середу ввечері. Гол румунської команди забив Резван Марін з пенальті, і його удар забезпечив команді Едварда Йорданеску перемогу в групі. У перших двох матчах румуни перемогли Україну з рахунком 3:0 і програли Бельгії з рахунком 2:0. Усі чотири команди в групі набрали по чотири очки, але Румунія очолила групу завдяки різниці забитих і пропущених м’ячів. В 1/8 фіналу Румунія зустрінеться з Нідерландами на знаменитій мюнхенській “Альянц Арені” 2 липня. Після матчу зі Словаччиною тисячі румунів вийшли на вулиці у великих містах країни, щоб показати свою радість від кваліфікації. Румунія не виходила на стадію плей-офф континентального або світового фіналу з часів чемпіонату Європи 2000 року, і це вперше в її історії, коли вона лідерувала в групі.

Політична ситуація в Румунії

У Румунії правляча
Націонал-ліберальна партія більше не хоче відновлювати альянс з Союзом за
порятунок Румунії та обрала Соціал-демократичну партію, з якою керувала у
період з 2013 по 2014 рік. До майбутнього уряду також входитиме Демократичний союз
угорців Румунії. У вівторок ці партії провели перші офіційні переговори щодо
формування парламентської більшості, а наступні дискусії були зосереджені на
програму урядування. Є багато розділів, над якими Націонал-ліберальна партія,
Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії домовилися з
самого початку, але є й розбіжності. Наприклад, у ході переговорів з
економічних питань соціал-демократи запропонували підвищення мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії а також фінансової допомоги для дітей, але
ліберали кажуть, що збільшення цих доходів залежить від бюджету. Після
створення спільної програми урядування, обговорення перейде до формування
нового Кабміну. Нагадаємо, що після виходу у вересні Союзу за порятунок Румунії з уряду, кабінет міністрів меншості Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу
угорців Румунії був відправлений у відставку через резолюцію про недовіру,
подану Соціал-демократичною партією, за яку проголосував і Союз за порятунок
Румунії. Після консультацій з політичними партіями, глава румунської держави
Клаус Йоганніс призначив відтоді двох прем’єр-міністрів від Союзу за порятунок Румунії
та, відповідно, від Націонал-ліберальної партії, але вони не отримали вотум
довіри в Парламенті.

Перевантажена
медична система та низький рівень вакцинації

Зі зменшенням
кількості нових випадків зараження коронавірусом в Румунії інтерес
румунів до вакцинації спав, навіть якщо звіт Національного інституту
громадського здоров’я цього тижня повідомив, що майже 70 відсотків випадків
зараження та 90 відсотків смертей були зафіксовані серед невакцинованих людей.
Румунська влада попереджає, що якщо до кінця року темпи вакцинації збережуться,
то в Румунії буде 8,5 мільйона щеплених, а саме половина населення віком понад
12 років, що означає недостатній рівень імунізації. Намагаючись подолати
четверту хвилю пандемії коронавірусу, румунська влада збільшила бюджет
Міністерства охорони здоров’я на понад 330 мільйонів леїв (понад 66 мільйонів
євро). Гроші надходять від Резервного фонду уряду та будуть інвестовані в
придбання ліків проти коронавірусу та в національні медичні програми. В той час
як система охорони здоров’я важко випробувана переповненістю лікарень та
великою кількістю серйозних випадків Covid-19, цього тижня Румунія зіткнулася з
новою пожежею в медичному пункті, цього разу в ковідній лікарні в місті Плоєшть
(південний схід країни). Двоє пацієнти померли, а одна медсестра отримала
опіки. Це не перший випадок такого роду в Румунії. Минулого місяця під час
пожежі, що сталася в інфекційній лікарні Констанці (південний схід країни),
загинули 7 пацієнтів. Раніше в місті П’ятра-Нямц (північно-східна частина
країни) загинули 10 пацієнтів, а в столичному Інституті імені Матея Балша
загинули 4 пацієнти під час пожежі, що вибухнула в палатах для хворих на
COVID-19.

У Румунії було
відновлене навчання

Майже дві третини із
трьох мільйонів учнів та дошкільнят Румунії повернулися до школи у понеділок
після двотижневих вимушених канікул через пандемію COVID-19. Відкрилися школи,
в яких щонайменше 60% працівників були вакциновані проти коронавірусу. Координатор
кампанії вакцинації військовий лікар Валеріу Георгіце каже, що учням потрібні
курси з фізичною присутністю, а дорослі повинні докладати зусиль, щоб
забезпечити їм безпеку в школі. У свою чергу тимчасово виконуючий обов’язки
міністра освіти Сорін Кимпяну заявив, що нові умови, в яких діти повернулися до
школи, хоча й суперечливі, довели до того, що більше вчителів
зробили щеплення. Крім того, для надолуження навчального матеріалу, якого необхідно було вивчати під час вимушених канікул, Міністерство освіти
змінило структуру навчального року та скоротило зимові канікули для учнів
середніх та старших класів.

Рекордна інфляція в
Румунії

Рівень інфляції в Румунії
продовжує значно зростати, вище прогнозів та веде до найбільшого зростання цін
за останні роки. Річний звіт про інфляцію, опублікований у четвер Національним
банком Румунії, показує, що рівень інфляції наступного місяця досягне 7,5%, а
до кінця наступного року знизиться до 5,9%. Згідно з Національним банком
Румунії та політичними оглядачами зростання цін на енергоносії та паливо
призвело до зростання цін на різні товари, яке не припиниться до середини
наступного року. Речник Центробанку Дан Сучу заявив для Радіо Румунії, що спалах інфляції та значне
підвищення цін вже відбулися, а зміни, які будуть після цього, будуть
незначними. Дан Сучу: «Більшість зростань вже відбулися. Це не
означає, що відтепер у нас будуть падати ціни. Ймовірно, підвищення цін буде
ще, але воно буде незначним». У цьому контексті Національний банк Румунії
вирішив у вівторок підвищити як облікову ставку, так і процентну ставку, за
якою банки позичають в Центробанк, намагаючись утримати галопуючу інфляцію під
контролем.

Румунсько-американські
дискусії у Вашингтоні

Глава
румунської дипломатії Богдан Ауреску, який на початку тижня перебував з
офіційним візитом у Вашингтоні з метою поселення співпраці з США у сфері безпеки, наголосив на заморожені конфлікти в Чорноморському
регіоні. Впродовж понад двох десятиліть Румунія наголошувала у Вашингтоні на
важливості безпеки в Чорноморському регіоні, як частини трансатлантичної
безпеки, – сказав Богдан Ауреску. Раніше румунський чиновник попросив
американського держсекретаря Ентоні Блінкена збільшити присутність США в
регіоні та в Румунії. Дві країни підтвердили свою прихильність щодо зміцнення
стратегічного партнерства, від співробітництва у військовій сфері та сфері
безпеки до політичного співробітництва в сферах економіки, енергетики та
людських відносин. Крім того, він підтвердив зацікавленість Румунії, як
стратегічного партнера США, у досягненні конкретного прогресу у включенні
країни до Програми безвізового режиму (Visa Waiver), яка може призвести до
скасування візового режиму для громадян Румунії, котрі подорожують до
Сполучених Штатів.