Tag: посуха

На тлі прискорення кліматичних змін літо 2024 року принесло новий набір тривожних глобальних і регіональних рекордів, що підкреслюють значний вплив глобального потепління на навколишнє середовище і суспільство. Більше того, в Румунії за останні сім десятиліть спостерігається посилення цього процесу і з’явилося явище «міського острова тепла». Після колективної наукової роботи групи з 11 авторів був опублікований звіт, в якому детально проаналізовано всі зміни клімату та їх наслідки в Румунії.

Згідно з доповіддю «Стан клімату. Румунія, 2024», між 1950 і 2023 роками тривалість і частота спеки значно зросла, причому в більшості регіонів було зафіксовано перевищення на 10-15 днів, а на південному заході і сході країни – на 25-30 днів. Прогнозується, що ця тенденція збережеться до кінця століття, впливаючи на здоров’я населення та економіку. Окрім хвиль спеки, посуха є ще одним серйозним викликом для Румунії. Площі, що страждають від помірних, сильних та екстремальних посух, збільшилися, з піками у 2018-2020 та 2021-2023 роках.

Посуха 2018-2021 років була найтривалішою за всю історію спостережень і мала руйнівний вплив на сільське господарство та продовольчу безпеку. Тенденція до аридизації продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми та сільськогосподарське виробництво. Інші екстремальні погодні явища, такі як сильні шторми, також почастішали. У період з 1940 по 2023 рік спостерігалося збільшення сприятливих умов для таких явищ, особливо на сході та півночі країни. Прогнози на 2025-2050 роки та кінець століття вказують на посилення цих явищ, що матиме негативний вплив на сільське господарство та інфраструктуру.

Богдан Антонеску, один з авторів звіту, є дослідником в галузі метеорології та кліматології, викладачем Фізичного факультету Бухарестського університету та науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту фізики Землі, який спеціалізується на вивченні сильних штормів та екстремальних погодних явищ в контексті зміни клімату. Його внесок включає розробку першої кліматології торнадо в Румунії та детальної кліматології торнадо в Європі.

«На жаль, звіт показує, що ми матимемо все більше таких наслідків. Це тому, що середня глобальна температура продовжує зростати. Європа теплішає більше, ніж інші регіони і ми відчуватимемо вплив цих кліматичних змін все більше і більше. Ми матимемо більше хвиль тепла, більш тривалих та інтенсивних. Кращим прикладом є те, що сталося цього року в Румунії, коли ми мали дуже сильну спеку. Тоді наслідки відчує безпосередньо населення міста. Це тому, що в містах існує так званий «міський острів тепла». Через те, що є бетонні, асфальтовані поверхні в містах, що випромінюють більше тепла, ніж у сусідній сільській місцевості. Тож будь-яка теплова хвиля, що насувається на місто, посилюється самим містом. Звідси – наслідки для здоров’я, економічні наслідки, але загалом теплові хвилі матимуть ще більші наслідки, адже ми говоримо про теплові хвилі, які накладатимуться на посухи, а отже, впливатимуть на сільське господарство. Тож протягом наступних кількох років ситуація продовжуватиме розвиватися в цьому напрямку. Більше хвиль спеки, більше посушливих періодів, на жаль, і більше штормів в Румунії, ніж ми бачили досі.»

І в минулому були періоди сильних посух і надмірної спеки, але зараз вони поєднуються з більшою кількістю парникових газів в атмосфері, що означає підвищення середньої глобальної температури. Таким чином, природна мінливість, тобто явища, які раніше відбувалися природним чином, тепер посилюються. Частота виникнення, тривалість і, перш за все, інтенсивність явищ змінюються, – пояснює дослідник Богдан Антонеску.

«Наприклад, посилення штормів, на кшталт шторму Борис, який спричинив опади в Центральній Європі. Цей шторм був детально проаналізований і кількість опадів була б на 20% меншою, якби не ці кліматичні зміни. А льодовики – це критична точка в кліматичній системі. Після того, як вони розтануть, вони не зможуть відновлюватися. Ми фактично говоримо про те, що льодовики зникнуть, а це означає підвищення рівня моря і затоплення прибережних територій. Це вплине в першу чергу на водні екосистеми, а також на прибережні споруди. На жаль, це саме той напрямок, але льодовики будуть танути протягом дуже тривалого періоду. Навіть якщо вони досягнуть критичної точки, як, наприклад, льодовики Гренландії, процес танення триватиме довгий час, мова не йде про кілька років.

Ще одна критична точка – корали. Підвищення температури в океанах сильно впливає на корали. Вони швидко опинилися у критичному положенні. Але для інших явищ мова йде про десятиліття, якщо не сотні років. На жаль, технологічні рішення ще тільки з’являються. Наприклад, вилучати вуглекислий газ з атмосфери. Але що ми можемо зробити, так це вплинути на причину, тобто спробувати зменшити викиди парникових газів, щоб не продовжувати змінювати кліматичну систему. Зміна вже відбулася і звідси є лише рішення, як пристосуватися до хвиль спеки, до періодів посухи. Наприклад, у сільському господарстві, це використання  інших видів рослин, які легше адаптуються до періодів посухи, нам потрібно діяти, щоб скоротити викиди парникових газів у великих масштабах, а не регіонально.»

Автори звіту «Стан клімату. Румунія, 2024» показують, що на національному рівні впроваджуються заходи з енергоефективності та просування відновлюваних джерел енергії, але відсутність національного кліматичного законодавства та погана імплементація підкреслюють необхідність комплексного бачення. Енергетичний сектор відіграє центральну роль у цьому переході. Хоча викопні види палива домінують, існують плани щодо збільшення потужностей відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики до 2050 року. Електрифікація економіки та розвиток інфраструктури зберігання енергії також є ключовими для досягнення кліматичної нейтральності.

З іншого боку, громадська думка є неоднозначною. Хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми. Усвідомлення впливу на сільське господарство, воду, економіку та здоров’я ще не перетворилося на потужний попит на кліматичні дії.

Вибори за виборами!

Уряд Румунії затвердив календар цьогорічних президентських виборів. Перший тур відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Минулого тижня кабінет міністрів також визначився з датою проведення парламентських виборів, які пройдуть 1-го грудня, у Національний день Румунії. Цього року у червні вже відбулися вибори до Європейського парламенту та місцевих органів влади. Згідно з опитуванням CURS, проведеним у період з 6 по 22 серпня, кандидати від керівних Соціал-демократичної партії – Марчел Чолаку та Націонал-ліберальної партії – Ніколає Чуке вийшли б до другого туру президентських виборів, якби голосування відбулося в неділю. На парламентських виборах СДП лідирує за кількістю голосів виборців, за нею йде її партнер по уряду, НЛП. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, лідера соціал-демократів, нинішня коаліція СДП-НЛП все ще може працювати в майбутньому. Він вважає, що наступний уряд може бути приведений до присяги ще до Різдва, 23 грудня. Чолаку заявив, що, незважаючи на різкі заяви з обох сторін на тлі висунення кандидатів у президенти, чинний уряд працюватиме в нинішньому вигляді до парламентських виборів. Прем’єр-міністр також заявив, що в майбутньому СДП не бачить іншої коаліції при владі, окрім як з Націонал-ліберальною партією. Лідер лібералів Ніколає Чуке також висловився за продовження роботи уряду, незалежно від того, що станеться в коаліції.

Пенсійний хаос

Тиждень у Румунії пройшов під знаком хаосу, спричиненого новим законом про підвищення державних пенсій. Новий закон мав на меті усунути деякі невідповідності в системі, але в результаті сотні тисяч людей залишилися незадоволеними. Незважаючи на те, що значна частина пенсій зросла, багато хто отримав рішення про перерахунок, згідно з яким їхні доходи є нижчими або навіть набагато нижчими, ніж вони отримували раніше. Крім того, деякі категорії пенсіонерів кажуть, що після перерахунку вони більше не зможуть отримувати регулярну індексацію протягом наступних років. Вони також бояться, що ці рішення, які зменшують їхні пенсії, можуть бути застосовані в майбутньому, хоча і прем’єр-міністр, і профільний міністр неодноразово запевняли, що, незалежно від результатів перерахунку на папері, жодна пенсія не буде меншою. Люди також скаржаться на прорахунки. У будь-якому випадку, так звані «спеціальні пенсії» деяких категорій працівників, які є значно вищими і не залежать від страхових внесків, жодним чином не постраждали. Щоб зменшити напругу з 1 жовтня податковий поріг для пенсій буде підвищено з 2 000 леїв (400 євро) до 3 000 леїв (600 євро), – оголосила міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Поки що невідомо, чи вплине пенсійний хаос на майбутні вибори.

Дефіцит бюджету перевищив очікування

Згідно з даними Міністерства фінансів дефіцит бюджету Румунії за підсумками перших 7 місяців цього року перевищив поріг у 4% від Валового Внутрішнього Продукту. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальні доходи в розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що більш ніж на 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (понад 80 мільярдів євро). Слід нагадати, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на суму майже 24 мільярди євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння понад 99%.

Спека та посуха

Румунські фермери, чиї посіви були знищені посухою, отримають компенсацію від уряду. Заходи, які будуть схвалені наступного тижня, мають на меті забезпечити кошти для відшкодування збитків, понесених аграріями цього літа, а також створити механізм страхування осінніх та весняних посівів. Міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що буде надано до 3 000 леїв на гектар (близько 600 євро), що призведе до розблокування кредитування для фермерів, відповідно до результатів переговорів з представниками банків. Необхідні кошти будуть отримані з національного бюджету, плюс 17 млн євро з фонду ризиків ЄС. Схема державної допомоги, відома як «фермерський кредит», також буде доповнена 400 мільйонами леїв (близько 80 мільйонів євро). Зазначимо, що після надзвичайно спекотного і сухого літа в Румунії в кількох районах почалася ґрунтова посуха.

Дві гарні новини

Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом для Румунії, який вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу. З іншого боку 15 жовтня очікується, що США оголосять рішення про скасування віз для румунів, яке буде застосовано з 2025 року, – повідомили урядові джерела в Бухаресті.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунські фермери, чиї посіви були знищені посухою, отримають компенсацію від уряду. Заходи, які будуть прийняті наступного тижня, забезпечать кошти для відшкодування збитків, завданих цього літа, а також механізм страхування осінніх та весняних посівів. Міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що буде надано до 3 000 леїв на гектар (близько 600 євро), що розблокує кредитування для фермерів, відповідно до результатів переговорів з представниками банків. Необхідні кошти надійдуть з національного бюджету, плюс 17 млн євро з Фонду ризиків ЄС. Крім того, схема державної допомоги під назвою «фермерський кредит» буде збільшена на 400 млн леїв (близько 80 млн євро).

ВИБОРИ – Уряд Румунії затвердив календар цьогорічних президентських виборів. Перший тур відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Минулого тижня кабінет міністрів також визначилася з датою проведення парламентських виборів, які заплановані на 1 грудня, в Національний день Румунії. Цього року в Румунії проходять всі види виборів. 9 червня румуни вже обрали своїх представників в Європейському парламенті, а також в органах місцевого самоврядування.

ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні взяла участь у неформальній зустрічі очільників зовнішньополітичних відомств з країн-членів Європейського Союзу, організованій у Брюсселі Високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем. За повідомленням МЗС, переговори були присвячені збройній агресії Росії проти України та ситуації на Середньому Сході. Переговори щодо російської агресії в Україні пройшли за участі глави української дипломатії Дмитра Кулеби і зосереджені на аналізі останніх подій на місцях та багатовимірній підтримці України з боку Європейського Союзу. Лумініца Одобеску перед зустріччю, наголосила, що Євросоюз має прискорити всебічну підтримку України, в тому числі й  військову. “Ми маємо розблокувати Європейський фонд миру і місію військової допомоги EUMAM, щоб краще забезпечити потреби української армії. Російські стратегічні цілі щодо України залишилися незмінними. Удари по цивільній інфраструктурі, у тому числі по енергетичній інфраструктурі – це “норма” для Москви”, – заявила очільниця МЗС Румунії. Вона наголосила, що партнери мають допомогти Україні підготуватися до зими, а Румунія продовжить допомагати як Україні, так і Республіці Молдова, зокрема й в енергетичній сфері.

КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024. До 27 вересня рекордна кількість кандидатів – 667 музикантів у віці від 13 до 35 років з майже 60 країн – змагатимуться у категоріях композиція, віолончель, альт, скрипка та фортепіано. Цьогорічний конкурс також включатиме Майстер-клас, що складатиметься з музичних майстер-класів для молодих виконавців, які спеціалізуються на диригуванні, грі на скрипці, віолончелі або фортепіано. Майстер-класи проведе румун Крістіан Мечелару, головний диригент Симфонічного оркестру Кельнського радіо та музичний директор Французького національного оркестру. Конкурс імені Джордже Енеску розпочався у вересні 1958 року і проводиться вже удев’ятнацяте. Він проходить щодвароки, чергується з однойменним Міжнародним фестивалем Джордже Енеску, і швидко став одним з найпрестижніших музичних конкурсів Європи, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

АКАДЕМІЯ – Румунська академія відзначає в Бухаресті, Клуж-Напоці (північний захід) та Яссах (північний схід) День румунської мови, встановлений законом 31 серпня. Сьогодні в Аулі Академії в столиці було організовано святкове засідання. З п’ятниці Інститут лінгвістики та історії літератури в Клужі організовує культурні, наукові та освітні заходи під егідою «Тиждень румунської мови – слова, які нас об’єднують». 31 серпня філія Румунської академії в Яссах організовує в Ботанічному саду захід під назвою «День румунської мови – свято румунів з усього світу». У цей період також організовуються заходи в діаспорі, а День румунської мови є одним з найважливіших заходів культурної дипломатії, спрямованих на висвітлення різноманітності та культурного багатства різних румуномовних громад у всьому світі.

СОБАКИ – Власники собак у Румунії будуть зобов’язані забезпечити мінімальну площу для кожної окремої тварини, щонайменше 4 квадратних метри для маленьких собак і 6 квадратних метрів для великих собак, згідно з документом, винесеним на громадське обговорення Національним управлінням ветеринарії та безпеки тварин. Проєкт також встановлює штрафи в розмірі від 2 000 до 5 000 леїв для осіб, які розводять собак для продажу без реєстрації як розплідника. Документ також встановлює чіткі умови видачі рішень про евтаназію собак у державних і приватних розплідниках і дозволяє місцевим органам влади субсидіювати з власних бюджетів стерилізацію, ідентифікацію та реєстрацію безпритульних собак звичайних порід.

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» приймає сьогодні ввечері в Бухаресті австрійський «LASK» Лінц у вирішальному матчі плей-офф Ліги Європи. Перший матч в Австрії завершився внічию 1:1. Також сьогодні віце-чемпіон Румунії клузький «CFR» грає на виїзді другий матч плей-офф Ліги Конференцій проти кіпрського ФК Пафос, після перемоги 1:0 вдома в першому матчі.

Спека, що охопила Румунію з червня, поступово спадатиме на більшій частині території країни. Люди зможуть оговтатися від високих температур, сильного теплового дискомфорту і тропічних ночей, які характеризували більшу частину літа. Незважаючи на це, погода залишається теплішою, ніж зазвичай, з невеликою кількістю опадів.

Метеорологиня Іріс Редукану: «У середу хвиля спеки продовжиться в західних регіонах, де температурні показники все ще перевищуватимуть норму, з високим рівнем теплового дискомфорту і максимальною температурою повітря до 35°C. У південних регіонах також буде дуже спекотно, очікується до 36° тепла. На півдні погода буде в цілому мінливою зі зливами, грозами та сильними поривами вітру».

Мінлива хмарність спостерігатиметься і на південному сході, місцями на сході, в горах, а також в центрі та на півночі країни. Яким буде вересень після трьох спекотних і сухих місяців літа? Відповідає Іріс Редукану: «Наступні чотири тижні будуть теплішими, ніж зазвичай, особливо в західних і південних регіонах, а кількість опадів буде незначною.»

Водний потік Дунаю на вході до Румунії становить трохи більше половини середньобагаторічного показника, а в 42 зі 120 ділянок, де проводиться моніторинг, він нижчий за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді, -повідомляє Румунське управління водними ресурсами. Що стосується внутрішніх річок, то через спеку і відсутність опадів два водотоки на півдні країни повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни, особливо на сході, водопостачання обмежене. У майже 300 інших, не підключених до централізованих систем, пересохли криниці. Крім того, у повітах Вилча (південь) та Васлуй (схід) спостерігаються рослинні пожежі.

Більше того, лише у Васлуйському повіті за останні кілька днів згоріло близько 270 гектарів сухої рослинності, а військові пожежники погасили 25 пожеж. Вони звернулися до населення із закликом пам’ятати, що пожежі в спекотні і сухі періоди, неконтрольовані або при сильному вітрі, можуть загрожувати здоров’ю і навіть життю людей і тварин, а також завдати значних матеріальних збитків.

У сільському господарстві фермери готуються до нового сільськогосподарського року, але посуха цього літа завдала значних збитків. Більше того, масштаби збитків у Румунії можуть мати наслідки для всього європейського континенту, попереджають аналітики, яких цитує Reuters. Наприклад, вони вважають, що Румунія, яка конкурує з Францією за звання найбільшого виробника кукурудзи в ЄС, цього року через численні періоди посухи та спеку може виробити на 30% менше. Вирощування кукурудзи в печі – це виклик. Це один з найскладніших сезонів, з яким коли-небудь стикалися румунські фермери, – каже один з аналітиків. Міністерство сільського господарства  Румунії оголосило, що, окрім компенсації, воно планує надати фермерам право призупинити виплати за кредитами з 1 вересня.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – Президентка Майя Санду у вівторок привітала громадян Республіки Молдова з 33-ю річницею проголошення Незалежності: «Молдова – наш дім і ми обираємо майбутнє в мирі та добробуті. Ми пишемо свою історію. З Днем Незалежності, Молдова!», – сказала Майя Санду. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжить надавати Молдові стратегічну підтримку на всіх рівнях: «Вітаю громадян Республіки Молдова з Днем Незалежності! Ви є частиною великої європейської сім’ї, а продовження нинішніх зусиль зробить вступ до Європейського Союзу досяжною метою», – написав глава румунської держави на платформі X. Інші румунські високопосадовці привітали Молдову із Днем Незалежності та висловили свою підтримку. 27 серпня 1991 року десятки тисяч громадян зібралися на Великих національних зборах у центрі Кишинева, щоб закликати парламент проголосувати за незалежність. Того ж дня депутати першого скликання прийняли Декларацію про незалежність.

ПЕНСІЇ – У Румунії податковий поріг для пенсій зросте з 2 000 леїв (400 євро) з 1 жовтня до 3 000 леїв (600 євро). Про це оголосила в понеділок увечері міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Вона сказала, що рішення було прийнято після аналізу, який вона провела разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. З 1 жовтня податок становитиме 10% від різниці, що перевищує 3 000 леїв. Заява міністерки праці з’явилася після того, як глава уряду оголосив, що звернувся до міністра фінансів з проханням вивчити можливість встановлення нового порогу для оподаткування пенсій, враховуючи, що після набуття чинності нового закону деякі з них перевищать нинішній поріг. Очікується, що Міністерство фінансів проведе необхідне моделювання, щоб переконатися, що пенсіонери не втратять право на соціальні купони на харчування в результаті перерахунку. Наразі пенсії до 2000 леїв не оподатковуються, але з суми, що перевищує цей поріг, стягується податок у розмірі 10%

БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії рівень безробіття на кінець липня 2024 року становив 3,09%, що на 0,03 процентних пункти вище, ніж у попередньому місяці. Про це повідомило Національне агентство з питань зайнятості робочої сили. Кількість безробітних у сільській місцевості утричі перевищує кількість безробітних у містах. Найбільше безробітних зафіксовано серед осіб віком від 40 до 49 років, за ними йдуть люди старше 55 років. Неосвічені безробітні та безробітні з початковою освітою мають значну частку в загальній кількості зареєстрованих безробітних.

ПОСУХА – Дві річки в повіті Арджеш (південна Румунія) повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни обмежено водопостачання, а в кількох сотнях сіл, не підключених до централізованих систем, через посуху і тривалу спеку пересохли колодязі. Національна адміністрація водних ресурсів Румунії також зазначає, що в 42 з 120 секторів, за якими ведеться спостереження, потік Дунаю є нижчим за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді. На щастя для Чернаводської АЕС (південний схід), проблем з водопостачанням немає.

ГІМНАСТИКА – Румунська гімнастка Сабріна Войня подала апеляцію до Верховного суду Швейцарії на рішення Спортивного арбітражного суду в Лозанні, який присудив її партнерці по команді Ані Бербосу бронзову медаль у вільних вправах на Олімпійських іграх в Парижі, – повідомила в понеділок увечері Федерація гімнастики Румунії. Спортивний арбітражний суд (CAS) вирішив, що бронзова медаль у вільних вправах на Олімпіаді в Парижі повинна дістатися гімнастці Ані Марії Бербосу, після того, як Федерація гімнастики Румунії та Румунський олімпійський і спортивний комітет подали відповідне клопотання. Після цього рішення, румунській гімнастці повернули бронзову медаль у вільних вправах, в той час як Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Апеляція, подана Федерацією гімнастики Румунії та Сабріною Войнею була відхилена. 5 серпня Ана Бербосу була оголошена на кілька секунд бронзовою призеркою у вільних вправах у фіналі змагання, але американка Джордан Чілес оскаржила рішення суддів. Після розгляду судді підвищили американці бал на 0,1 і цього виявилось достатньо, аби вона посіла третє місце. Сабріна Войня також оскаржила свою оцінку, але її скаргу було відхилено. Після рішення Спортивного арбітражного суду Ана Марія Бербосу стала 3-ю, Сабріна Войня – 4-ю, а американка Джордан Чілес – 5-ю.

СПЕКА – Румунські метеорологи оголосили у вівторок попередження про жовтий рівень небезпеки у зв’язку з нестабільною погодою, дійсне до ранку середи на половині території країни. У центрі, в горах, східних і південних районах очікуються зливи, грози і пориви вітру до 60 км/год. Місцями будуть грози та град, кількість опадів перевищуватиме 15 – 25 літрів на квадратний метр, а в окремих районах – до 40 літрів на квадратний метр. З іншого боку, сьогодні спека утримується лише у південних та західних областях, де було дуже спекотно, з високим рівнем теплового дискомфорту. Максимальні температури, як правило, коливалися від 27 і 35 градусів тепла. У Бухаресті стовпчики термометрів піднялися до + 36.

ВИБОРИ – Кандидати від Соціал-демократичної партії – Марчел Чолаку та Націонал-ліберальної партії – Ніколає Чуке вийшли б до другого туру президентських виборів у Румунії, якби голосування було організовано наступної неділі. Принаймні це випливає опитування громадської думки CURS, опублікованого у неділю. Що стосується парламентських виборів, то соціал-демократи лідирують у виборчих симпатіях, а на другому місці знаходяться ліберали. Опитування було проведене з 6 по 22 серпня на вибірці з 1067 респондентів, з похибкою плюс-мінус 3%.

ВЛАДА – Керівна коаліція, що складається з лівої Соціал-демократичної та правої Націонал-ліберальної партій може продовжити функціонувати і надалі, – вважає прем’єр-міністр Румунії, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Він вважає, що наступний уряд може бути приведений до присяги ще до Різдва, 23 грудня. Він сказав, що, незважаючи на різкі заяви з обох сторін на тлі висунення кандидатів до президентських виборів, що пройдуть восени цього року, нинішній уряд працюватиме до загальних виборів, запланованих на 1 грудня. У цьому контексті прем’єр-міністр заявив, що хотів би, щоб Державний бюджет Румунії на 2025 рік був схвалений відразу після цього моменту нинішнім урядом і парламентом. Марчел Чолаку також заявив, що, як показали події, СДП не бачить у майбутньому іншого коаліційного уряду, окрім як з Націонал-ліберальною партією.

ПОСУХА – Цього тижня уряд Румунії обговорить перший пакет заходів для фермерів, які постраждали від посухи. Нещодавно міністр сільського господарства Флорін Барбу та представники фермерів обговорили питання компенсації збитків, завданих ґрунтовою посухою, а також новий пакет заходів для боротьби з наслідками посухи, який міністр має представити членам уряду. Влада також розглядає можливість створення механізму, узгодженого з Управлінням фінансового нагляду, для забезпечення державного страхування близько 7 мільйонів гектарів землі зі страховою премією в розмірі 3 000 леїв (600 євро) за гектар. Також обговорюється розширення системи іригаційних систем і створення лісосмуг.

ВІЗИ – США мають оголосити 15 жовтня рішення про скасування візового режиму для громадян Румунії, яке набуде чинності з 2025 року. Про це повідомляють урядові джерела в Бухаресті. Наразі румунська влада проводить кампанію «Qualify Romania», спрямовану на включення країни до американської програми безвізового в’їзду «Visa Waiver» та скасування візового режиму для поїздок до Сполучених Штатів. У рамках кампанії, що стартувала 18 липня, Бухарест взяв на себе зобов’язання виконати технічні критерії для приєднання до програми «Visa Waiver» до 30 вересня 2024 року, тобто до кінця фінансового року в США. Серед них – рівень відмов у видачі ділових і туристичних віз США категорій В1 і В2 для громадян Румунії протягом 2024 фінансового року на рівні менше 3%. У зв’язку з цим уряд через Міністерство закордонних справ закликає якомога більше румунів продовжити свої американські візи до 30 вересня.

СВОБОДА ЗМІ – Десятки міжнародних організацій, які проводять кампанії на захист журналістів, у понеділок закликали Європейський Союз призупинити дію Угоди про асоціацію з Ізраїлем після майже одинадцяти місяців порушення свободи ЗМІ та безпрецедентної кількості загиблих журналістів у війні з ХАМАСом. Про це повідомляє AFP. Після нападу ісламістського руху 7 жовтня на Ізраїль уряд Беньяміна Нетаньягу вжив низку заходів «для обмеження свободи ЗМІ, що фактично призвело до встановлення режиму цензури», – пишуть Комітет захисту журналістів (КЗЖ), «Репортери без кордонів» (РБК), Human Rights Watch (HRW) та Європейська федерація журналістів (ЄФЖ). Організації закликають главу дипломатії ЄС Жозепа Борреля та комісара з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса призупинити дію Угоди про асоціацію, яка охоплює питання торгівлі, і запровадити цільові санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав людини. З 7 жовтня в конфлікті загинуло понад 100 палестинських журналістів, а також двоє в Ізраїлі і троє в Лівані, що робить цей період «найкривавішим» для ЗМІ за останні десятиліття.

ДЕНЬ ВМФ – Президент Клаус Йоганніс заявив у четвер у Констанці (найбільшому румунському морському порту) під час урочистостей, організованих з нагоди Дня ВМС, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Тут, на березі Чорного моря, по сусідству зі збройною агресією Росії проти України, ми як ніколи чітко бачимо результати політичних, дипломатичних і військових зусиль Бухареста за останні роки, – сказав президент. За його словами, Румунія сьогодні має найміцніші гарантії безпеки, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Клаус Йоганніс сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії є символом національної сили і стійкості. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку також привітав моряків, як військових, так і цивільних, і подякував їм. «Вітаю усіх зі святом у цей особливий день – 15 серпня, свято Успіння Пресвятої Богородиці, покровительки всіх моряків», – написав Чолаку в соціальних мережах. З нагоди 122-ї річниці заснування ВМС ЗСР у Констанці, Мангалії, Бреїлі, Галаці, Тульчі і Бухаресті відбулися урочисті заходи, в тому числі показові навчання, виставки техніки та озброєння, інтерактивні семінари, культурні заходи з військово-морською специфікою і концерти військової музики.

СВЯТО – Православні християни (більшість у Румунії) і католики відзначають сьогодні Успіння Пресвятої Богородиці, свято, що нагадує про момент відходу Діви Марії з цього світу. У християнстві існує традиція, що Діва Марія після смерті була піднесена на небо. Пресвята Богородиця користується найбільшою пошаною в християнстві після Святої Трійці, і саме тому до неї звертається найбільше молитов. Успіння Пресвятої Богородиці є престольним святом більшості монастирів Румунії та нагодою для великих паломництв. Багато паломників у цей день ходили до монастирів Пресвятої Діви Марії, щоб взяти участь у богослужіннях і помолитися біля ікон, які вважаються чудотворними.

ЧОРНЕ МОРЕ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер зустрівся в четвер у Румунії з командувачем Військово-морських сил Туреччини адміралом Ерджументом Ратліоглу, з яким обговорив безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні і можливості двосторонньої, регіональної та союзницької співпраці. Згідно з прес-релізом міноборони, Ангел Тилвер високо оцінив добру співпрацю між румунськими і турецькими збройними силами, яка матеріалізувалася у великих спільних навчаннях, місіях з патрулювання повітряного простору, військово-морських операціях і військовій присутності в багатонаціональних структурах, розгорнутих на території двох країн. «Введення в дію Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі є результатом спільних зусиль і доказом згуртованості і солідарності чорноморських держав, які підписали цю ініціативу – Болгарії, Румунії і Туреччини. Вкрай важливо, щоб ми продовжували діяти скоординовано для зміцнення безпеки Чорного моря, а військово-морська сфера є одним з основних напрямків», – сказав міністр Ангел Тилвер.

ПОСУХА – Заявки на компенсацію збитків, завданих ґрунтовою посухою, можна подавати до 19 серпня 2024 року. Про це у четвер повідомило Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій. У липні міністр сільського господарства Флорін Барбу повідомив єврокомісара Януша Войцеховського про те, що великі території Румунії постраждали від посухи і попросив Європейську комісію в листі від 7 серпня надати термінову компенсацію з огляду на значній збитки понесені фермерами. За даними міністерства сільського господарства, сільськогосподарським виробникам необхідно терміново відшкодувати загальну суму у понад 75 млн. євро за осінні посіви 2023 року. З іншого боку, екстремальні погодні умови поставили під загрозу й весняні посіви, зокрема кукурудзи та соняшнику, на площі близько двох мільйонів гектарів по всій країні.

ПОГОДА – Національна метеорологічна служба оголосила «червоний», «помаранчевий» та «жовтий» рівні небезпеки через сильну спеку і тепловий дискомфорт, що діятимуть у четвер та п’ятницю на більшій частині території Румунії. Сьогодні в 7 повітах на заході та південному заході країни, в яких оголошено «червоний» рівень небезпеки, температура коливатиметься від 39 до 41 градуса, а мінімальні показники становитимуть близько 23 градусів, подекуди до 26 градусів. «Помаранчевий» рівень небезпеки оголошено в регіонах на північному заході, в центрі та на півдні Румунії. «Жовтий» рівень небезпеки через сильну спеку і тепловий дискомфорт діє на північному заході, в центрі, на півдні та частково на сході країни, де максимальна температура повітря становитиме від 34 до 37 градусів. Мінімальна температура не опуститься нижче 18 градусів. Аномальна спека спостерігається і в Бухаресті та передмісті, а температурно-вологісний індекс буде вище критичного порогу у 80 одиниць. Максимальна температура повітря підніметься до 39 градусів. Найближчими днями спека збережеться на більшій частині території країни.

ПОСУХА – Міністр сільського господарства Флорін Барбу закликав Європейську Комісію надати термінову компенсацію румунським фермерам, які постраждали від тривалої посухи. За його словами, понад два мільйони гектарів посівів кукурудзи та соняшнику постраждали, а середні втрати оцінюються в 200-230 євро на гектар. Він закликав до термінового відшкодування фермерам загальних витрат у понад 75 мільйонів євро на осінні посіви 2023 року шляхом прийняття єдиного нормативно-правового акту ЄС, в якому б були передбачені технічні правила та джерела фінансування, як з боку Європейського Союзу, так і додаткову національну допомогу. Міністр Флорін Барбу додав, що втрата доходів сільськогосподарськими виробниками ставить під загрозу життєздатність фермерських господарств та інтереси харчової безпеки Румунії.

ДЕФІЦИТ – Перші шість місяців цього року завершилися з дефіцитом у понад 60 мільярдів леїв, що становить 3,6% Валового Внутрішнього Продукту Румунії. За оцінками Європейської комісії, на кінець 2024 року він становитиме 6,9% ВВП, а за розрахунками Фіскальної ради – навіть більше 7%. Уже в рамках процедури надмірного дефіциту, ініційованої Брюсселем, країна матиме сім років, щоб повернутися до дефіциту бюджету в 3% ВВП за новими європейськими фіскальними правилами. Поступового зниження цього показника можна досягти лише на основі реалістичної програми і, звичайно, шляхом її дотримання, зазначають експерти. Останній звіт «Румунія – Моніторинг Єврозони», підготовлений групою експертів НБР, показує, що збільшення бюджетних надходжень є абсолютно необхідним і не може зводитися до кращого збору податків, але також вимагає змін у податковому режимі. Тиск на державний бюджет збільшиться, якщо враховувати зобов’язання мати військові витрати на рівні 2,5% від ВВП, взяті у відносинах з НАТО, – додають автори аналізу.

ПОЖЕЖІ В ГРЕЦІЇ – У вівторок Румунія відправила другий контингент пожежників для підтримки зусиль з боротьби з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій (ГІНС), 40 пожежників і два пожежних автомобілі та автомобілі швидкого реагування прибули до Греції повітряним шляхом, а ще два лісові пожежні автомобілі ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. У понеділок ГІНС повідомив, що румунський пожежник, який брав участь у гасінні пожежі в Греції, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребує спеціалізованого лікування. Грецькі служби з надзвичайних ситуацій борються з найбільшою в цьому році лісовою пожежею, яка охопила 200 квадратних кілометрів рослинності і лісу на північний схід від Афін. Цілі села були евакуйовані. Метеорологи попередили, що майже половина країни перебуватиме під червоним кодом пожежної небезпеки через високу температуру, що сягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, і сильний вітер. Країни ЄС, а також Туреччина і Сербія направили до Греції пожежників, літаки і рятувальні машини після того, як грецький уряд активував Європейський механізм взаємного цивільного захисту.

СВЯТО – Цього тижня румуни матимуть нові міні-канікули з нагоди християнського свята Успіння Пресвятої Богородиці та Дня ВМФ Румунії, що відзначається 15 серпня. Морське узбережжя буде улюбленим місцем відпочинку, а чорноморські курорти очікують на найбільш багатолюдні вихідні у поточному літньому сезоні – понад 140 000 туристів. Згідно зі статистикою, заповнюваність готелів на березі моря становитиме понад 90%. З нагоди 122-ї річниці з дня заснування Військово-морські сили Румунії оголосили, що День ВМС Румунії відзначатиметься в чорноморських та дунайських портах, а також в Бухаресті, заходами, що включатимуть показові навчання, виставки техніки і озброєння, інтерактивні майстер-класи, культурні заходи з військово-морським колоритом і концерти військової музики.

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська авіакомпанія TAROM продовжила рішення про призупинення польотів до Тель-Авіва, Аммана та Бейрута до 16 серпня включно. Про це йдеться у повідомленні національного авіаперевізника. Компанія тимчасово призупинила польоти за цими напрямками з 6 серпня у зв’язку з попередженнями, виданими владою, останніми подіями на Середньому Сході та погіршенням ситуації з безпекою в регіоні. «TAROM радить усім пасажирам стежити за офіційними повідомленнями для отримання останньої інформації та зв’язуватися з компанією для перенесення своєї подорожі на більш пізній термін. Пасажири також мають можливість вимагати відшкодування вартості авіаквитка», – йдеться у повідомленні.

ІСПИТИ – У Румунії триває осіння сесія іспитів на атестат про повну середню освіту, в якій беруть участь майже 33 тисячі випускників ліцеїв. Сьогодні відбулося оцінювання з іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться наступного понеділка з тесту з румунської мови та літератури. 20 серпня відбудеться обов’язковий письмовий тест за профілем, а 21 серпня – письмовий тест за вибором за профілем та спеціалізацією. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні – 30 серпня.  Під час літньої сесії 78% учнів успішно склали іспити на атестат про повну середню освіту.

ПОСУХА – Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу заявив на прес-конференції в п’ятницю, що компенсація за збитки від посухи буде виплачена фермерам у жовтні, щоб вони мали ресурси для осінньої кампанії. За його словами, постраждало 2 мільйони гектарів сільськогосподарських культур і мінімальна сума, яку надасть держава, становитиме 200 євро на гектар. Щодо забезпечення потреб у зернових в умовах цьогорічної посухи, міністр запевнив, що Румунія має необхідне збіжжя як для власного споживання, так і для експорту, враховуючи, що 1,6 мільйона гектарів посівів зрошуються. Міністерство сільського господарства планує розширити національну програму реконструкції іригаційних систем і з цією метою позичить 1,5 мільярда євро в Європейського інвестиційного банку. Флорін Барбу повідомив Радіо Румунія, що через п’ять років максимальна зрошувана площа має досягти 2,7 млн. га.

СІБІУ – Понад 12 000 саксонців з Європи та Північної Америки прибули до міста Сібіу, що в центрі Румунії, щоб взяти участь у другій Міжнародній зустрічі саксонців. Програма включає понад 50 культурних заходів: концерти, театральні та народні танцювальні шоу, кінопокази, виставки та екскурсії містом. Організатори сподіваються перевершити відвідуваність попередньої зустрічі у 2017 році, коли були присутні саксонці з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Румунії, США та Канади. У заході бере участь і президент Румунії Клаус Йоганніс.

ОЛІМПІАДА-2024 – Збірна Румунії здобула золото в суботу на Олімпійських іграх в Парижі в академічному веслуванні серед жінок (вісімки). Теж у суботу чоловіча «вісімка зі стерновим» посіла 5-е місце, а румунський веслувальник Міхай Кіруце виграв фінал «Б» серед одинаків з академічного веслування серед чоловіків. Румунські спортсмени здобули до тепер 7 медалей: три золоті, три срібні та одну бронзову, всі у змаганнях з веслування та плавання. Золото завоювали також плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем і веслярі Андрей Корня та Маріан Енаке в чоловічій двійці. Срібло завоювали веслувальниці Йоана Вринчану і Роксана Ангел в змаганнях каное-двійок серед жінок,  Джаніна ван Гронінген та Йонела Козьмюк – в академічному веслуванні парних двійок та Анкуца Боднар і Сімона Радіш теж у жіночій двійці. Бронза дісталася Давіду Поповичу на дистанції 100 метрів вільним стилем. Румунські медалісти в Парижі отримають винагороди у розмірі 140 000 євро за золото, 100 000 євро за срібло і 60 000 євро за бронзу.

ФЕНІКС – Тіло румунського співака Ніку Ковача розмітять наступного тижня у приміщенні Флармонії його рідного міста Тімішоари, повідомив мер міста Домінік Фріц в суботу у дописі в соцмережі. Він повідомив, що в міському Будинку культури буде організована фотовиставка, присвячена Ніку Ковачу, а для тих, хто любив і захоплювався ним протягом тривалого часу, буде доступна книга співчуттів. Засновник легендарного рок-гурту «Фенікс» помер у віці 77 років. Ніку Ковач був одним з найталановитіших і найвпливовіших музикантів в історії румунського року. Заснувавши гурт «Фенікс» і досягнувши стрімкого успіху в Румунії, він вирішив втекти на Захід у 1976 році. Ніку Ковачу оселився спочатку в Нідерландах, а потім у Німеччині. У 1990 році, після падіння комуністичної диктатури, він повернувся до Румунії і відновив виступи з «Феніксом», але так і не зміг випустити альбоми, які б зрівнялися з успіхом 1960-х і 1970-х років. Потужний і харизматичний лідер, він мав  кілька публічних суперечок, у тому числі з членами свого гурту.

ГРОМАДЯНСТВО – З 1 вересня 2024 року особам, які отримали схвальне рішення на заявку про надання/повернення громадянства Румунії, видаватимуть картку підтвердження румунського громадянства. У суботу Міністерство внутрішніх справ повідомило в заяві, що документ видаватиме Головне управління паспортів. У той же час, особи, яким буде видана карта румунського громадянства після 1 вересня і, які проживають за кордоном, будуть зобов’язані подати заявку на отримання румунського паспорта протягом трьох років з моменту набуття/повернення громадянства Румунії, із зазначенням країни проживання, – додали в МВС.

ПЕНСІЇ – Румунські пенсіонери в діаспорі повинні надіслати свої свідоцтва про життя до 30 вересня, у протилежному випадку вони можуть не отримати пенсію за період, коли вони працювали в країні. Новий пенсійний закон запроваджує два щорічні терміни для надсилання цих документів. До цього часу свідоцтва про життя потрібно було надсилати один раз на рік. Термін, до якого пенсіонери, які проживають за кордоном, можуть надіслати до компетентних органів Румунії так зване довічне свідоцтво, починається 1 вересня, коли набуде чинності новий закон про пенсії, і закінчується 30 вересня. Ці документи, які підтверджують, що пенсіонер живий і має право на отримання пенсії, надсилаються до пенсійних центрів за власною ініціативою, поштою, факсом або скановані електронною поштою. Перед відправкою до Румунії пенсіонери повинні підписати довідки про те, що вони живі, пееред представником  юридичного органу країни проживання. Тим, хто не надішле документи, виплата пенсії буде призупинена, а якщо довічне свідоцтво надійде пізніше встановленого терміну, пенсійні виплати відновляться з дати призупинення цих фінансових виплат, відповідно до нового пенсійного законодавства.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Найближчими днями ізраїльська делегація вирушить на переговори до Каїра для досягнення угоди про припинення вогню і звільнення заручників у секторі Газа. Про це повідомив у п’ятницю офіс прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, передає Reuters. У телефонній розмові з міністром оборони США Ллойдом Остіном міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант висловив свою прихильність досягненню угоди, яка б дозволила повернути 111 викрадених ізраїльтян, що залишаються в секторі Газа. Переговори були призупинені після вбивства в середу в Тегерані політичного лідера ХАМАСу Ісмаїла Ганії, в якому звинуватили Ізраїль і за яке Іран пообіцяв помститися. У цьому контексті Пентагон оголосив, що відправить додаткові війська і військові кораблі на Середній Схід. Як повідомляє Reuters, таким чином Сполучені Штати намагаються посилити свою оборону в регіоні у відповідь на погрози з боку Ірану та його союзників ХАМАС і Хезболли після вбивства одного з командирів ліванського руху і лідера ХАМАС.

Екстремальна спека призвела до того, що червень, липень і серпень
перевищили цього року температурний рекорд попередніх років, зробивши літо 2022 року найспекотнішим за всю історію спостережень у
Європі. Водночас експерти кажуть, що мова йде про історичну посуху, найсильнішу
за останні 500 років і яка вразила всю Європу. Вагомими аргументами в цьому
сенсі є інформація, представлена ​​в випусках новин. В Італії, наприклад, цього
літа рівень озера Гарда впав майже до найнижчого рівня за всю історію
спостережень, а відступ води залишив у полі зору кам’яну рівнину. Крім того, температура води
підвищилася, будучи близько до середньої температури в Карибському морі. В Іспанії великі
водосховища досягли 30% своєї ємності, а муніципалітети призупинили зрошення
садів та парків.

Цього літа Німеччина, Португалія, Франція, Нідерланди
та Велика Британія також пережили безпрецедентну посуху, яка сильно вразила
ферми та змусила владу вжити надзвичайних заходів. Серед постраждалих країн
також і Румунія. І
колись були посухи, але тепер спосіб їх
виникнення змінився, – пояснила в
інтерв’ю для Радіо Румунія Моніка
Іоніце Шольц, доктор фізичних
наук, науковий співробітник Інституту
морських і полярних досліджень з Німеччини: «Зараз маємо те, що ми можемо назвати теплими посухами. Раніше у нас були посухи через
відсутність опадів. Наприклад, у нас не було снігу чи опадів навесні, а потім були проблеми
влітку, коли не вистачало води в ґрунті. Зараз, на додаток до цієї нестачі опадів, ми також маємо
дуже високі температури, які посилюють явище посухи, також маємо більше випаровування. Зараз у нас
взимку менше снігу. Якщо є сніг, ґрунт залишається вологим до весни, а дефіцит
влітку менший. Проте, особливо в південній і східній Європі, сніговий покрив
різко зменшився за останні 20 років.»

«Я вважаю, що нашою великою проблемою є глобальне
потепління», – каже дослідниця, – уже 20 років кожен рік більш-менш тепліший
за попередній: «Літня спека довша, вона навіть раніше
настає, і у травні у нас були спекотні хвилі. Ми також мали хвилі спеки у вересні та жовтні. Це дуже часто трапляється в
Центральній, Південній та Східній Європі, але почало траплятися також у Північній Європі, наприклад, у
Норвегії. Минулого року у Фінляндії в червні та липні було понад 30 градусів тепла, що виходить за межі природної
мінливості. Понад 30 градусів тепла маємо навіть
на Полярному колі. Висока температура спалює ліси в Сибіру. Проблемою є те, що окрім того, що гаряче повітря спалює багато лісів, в результаті цього в атмосферу викидається багато попелу, що через призму атмосферної циркуляції
досягає Північного полярного кола, осідає на морському льоду та посилює явище
глобального потепління».

Моніка Іоніце Шольц виділяє п’ять типів посухи:
метеорологічну, сільськогосподарську, гідрологічну, екологічну та
соціально-економічну. Метеорологічна
посуха виникає протягом відносно короткого періоду, це посуха, яка досить
швидко реагує на опади. У момент, коли ми досягаємо сільськогосподарської
посухи, ми вже говоримо про вологість ґрунту, каже дослідниця, досягаємо тієї точки,
коли маємо вплив на сільське господарство: «У той момент, коли досягаємо
сільськогосподарської посухи, і навіть не можемо вжити заходів для її
зменшення, то посуха впливає на наше повсякденне життя, ми платимо набагато
вищі ціни за продукти харчування або їх немає, і ми змушені імпортувати їх тощо. Потрібно трохи більше
часу, щоб дійти до позначки гідрологічної посухи, принаймні кілька послідовних
місяців дефіциту опадів, тому що тут ми говоримо про нестачу води в річках та
про нестачу води в ґрунті. На жаль, за останні п’ять років, наприклад, центральна
Європа, зокрема Німеччина, постраждала від сильної гідрологічної посухи. Були роки,
коли транспорт на річках дуже скоротився, транспорт на Дунаї також постраждав.
Екосистеми постраждали, температура води в річках підвищилася, а це дуже
драматично для риб та для всіх мікроорганізмів, які живуть у цих ріках.»

Екологічна посуха – це новий тип посухи, нещодавно введений, який виникає, коли певні види риб чи тварин зменшуються або
зникають. Екологічна посуха не обов’язково означає гідрологічну або річкову
посуху, пояснює Моніка Іоніце Шольц: «Види тварин також можуть зникнути якщо посуха зачіпає сільськогосподарські угіддя. Їм фактично не буде що їсти та пити.
Соціально-економічна посуха виникає, коли ми говоримо про економіку та вплив на
економіку, коли ціни зростають, тому що ми не мали достатнього виробництва, коли ми скорочуємо річкові перевезення, ми повинні зменшувати кількість товарів на баржах. Наприклад, у Румунії
посуха 2000-2001 років завдала великої соціально-економічної шкоди. У нас було
щось подібне в 2018 році в Центральній Європі, коли йшлося про збитки в розмірі мільйонів євро.»

Вчені б’ють на сполох і кажуть, що потрібно зробити більше, щоб захистити
планету від екстремальних кліматичних явищ, спричинених глобальним потеплінням.
В іншому випадку, якщо ця ситуація затримається, кажуть вони, то стан планети погіршиться.

Румунська влада стверджує, що 70%
території країни страждає
від посухи та закликає населення
раціонально використовувати водні ресурси, щоб їх було достатньо для всіх бенефіціарів.
Метеорологи повідомляють, що слідують ще два тижні посухи з малою кількістю
опадів і високими температурами, що вимагає вживання заходів для захисту
ресурсів, щоб забезпечити необхідну
питну воду на довгострокову та середньострокову перспективи.

Ми повинні швидко втрутитисявсіма
національними та європейськими засобами, щоб захистити наше сільське
господарство та наших фермерів, – заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке під час
першого засідання Міжміністерського комітету з управління наслідками зміни
клімату в сільському господарстві.«Ситуація цього року дуже складна.
Ми максимально втручалися, щоб збільшити потужність зрошення, але є території,
де це було неможливо, і тому велика частина посівів постраждала», -
пояснив міністр сільського господарства Петре Дая.

Міжвідомчий комітет має на меті вивчити
наслідки зміни клімату та посухи в аграрному секторі та вжити заходів, які збільшать
індустріалізацію сільськогосподарського виробництва та допоможуть фермерам підготуватися
до осінньої сільськогосподарської кампанії. Глава уряду сказав, що румунська влада
готує переговори, щоб європейські кошти від Національного плану відновлення та
стійкості (PNRR) також могли профінансувати розвиток зрошувальної системи.

У цьому контексті Національне
управління водними ресурсами Румунії попередило, що в нинішніх умовах зменшення
запасів води в країні населення має споживати воду відповідально. В даний час
споживання питної води обмежено в більш ніж 200 населених пунктах по всій
країні через посуху і велику кількість води, що використовується. Влада
оголошує заходи щодо захисту ресурсів питної води та її постачання в
довгостроковій та середньостроковій перспективах.

Зараз ситуація серйозна на всьому
європейському континенті, спустошеному рослинністю та лісовими пожежами,
викликаними надзвичайно високими температурами. Франція зазнала дуже значних
збитків, десятки тисяч гектарів було знищено, і десятки тисяч людей було евакуйовано.
У Греції, на північ від Афін, лише за 24 години зафіксували кілька лісових
пожеж. Пожежі також спустошують Іспанію та Португалію, де також повідомили про
кілька сотень жертв через спекотну погоду, яка охопила дуже велику частину
Європи.

Цьогорічна посуха помітна в
сільському господарстві багатьох повітів Румунії. Через відсутність опадів
знищено значні площі посівів. Наприклад, на заході Румунії, в Недлаці,
поблизу кордону з Угорщиною, 40% з 13.000 гектарів кукурудзи під загрозою.

Фермери кажуть,
що такої посухи не було більше трьох десятиліть, оскільки кукурудза
та пшениця не вродили. Вони скаржаться, що відразу після 1990 року всі
зрошувальні системи поступово зникли. Однак постійна посуха загрожує насамперед
південним і південно-східним регіонам Румунії. У свою чергу тваринники кажуть, що
корму для худоби вже немає.

Для боротьби з цією посухою в
контексті зміни клімату, наслідки якої все більш помітні в Румунії, уряд готує
довгострокову програму та стратегію. Починаючи з цього тижня, міжміністерська
комісія почне оцінювати наслідки зміни клімату на сільське господарство, -
заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке. До складу комісії увійдуть
представники міністерств сільського господарства, навколишнього середовища, інвестицій та європейських проєктів, фінансів, економіки та підприємництва.

Розвиток іригаційних систем і
підтримка фермерів – є пріоритетами уряду, – додав прем’єр Ніколає Чуке: «Ми хочемо визначити заходи, які
можна профінансувати як державними коштами, державним бюджетом, так і
європейськими коштами для розвитку зрошувальних систем і підтримки фермерів,
які постраждали від наслідків посухи. Звичайно, ми також плануємо розвивати
виробничі потужності в агропродовольчій галузі, що забезпечує більшу додану
вартість».

Вже з 20 липня румунські фермери
зможуть отримати кредит із відсотковою ставкою лише 2% через державну програму
субсидій. 80% цієї програми забезпечує Фонд гарантування кредитів. «Цей
механізм дасть їм гарантію того, що восени вони зможуть посіяти нові культури
та підготувати посіви, які забезпечать необхідну кількість продукції на
наступний рік», – заявив міністр сільського господарства Петре Дая.

Крім того, ця програма була створена
на прохання фермерів, які терміново потребують державних заходів, щоб допомогти
їм засіяти землі, які сильно постраждали від грунтової посухи в Румунії.

Румунські ґрунтознавці неодноразово висловлювали занепокоєння явищем опустелювання, яке стрімко поширюється на півдні країни. Щороку тут сотні гектарів землі перетворюються на піщані дюни, а в найближчі 50 років нинішні родючі поля, за найбільш песимістичним сценарієм, повністю пересохнуть. Незначна кількість опадів та висока температура в останні роки налічуються серед причин, що сприяють появі явища опустелювання, а для запобігання ерозії ґрунту мають бути встановлені захисні смуги дерев на кожній великій ділянці, стверджують ґрунтознавці.

Нам потрібні зелені бар’єри, щоб захистити себе від посухи, повені, шторму, забруднення, привертають увагу представники Грінпіс Румунія, які ініціювали петицію на підтримку заліснення південних рівнинних регіонів країни. Вони попереджають, що протягом наступних 30 років понад 40% території Румунії стане посушливим степом. Понад 11 мільйонів румунів потерпатимуть внаслідок підвищення температури, різкого зменшення запасів води та опустелювання, а посуха стане звичайним явищем.

Чіпріан Гелушке є активістом, який присвятив себе боротьбі за збереження лісів та дикої природи. «Біотопів, які ми маємо на сьогодні на рівнинній території, замало, ми говоримо про природні біотопи, оскільки практично не маємо лісової рослинності чи інших видів рослинності, крім сільськогосподарських культур. Отже, біотопи, яких і так замало, потерпатимуть від браку опадів і підвищення температури. Цілком очевидно, що ця суміш генерує посуху, закислення, створює умови, які є несприятливими для життя, в будь-якому вигляді, незалежно від того чи йдеться про рослини, фауну чи навіть людські громади, які з часом потерпатимуть від нестачі води.»

Влітку 2020 року румунські метеорологи оголосили 132 рази червоний рівень небезпеки через різні природні явища, найбільше за всю історію спостережень. У нас мало часу, щоб підготуватися до «оборони». Недостатньо захищати ліси, що залишились у горах, які також масово потерпають від незаконного вирубування. Нам потрібна національна лісова мережа для захисту міст, найбільш вразливих громад та сільськогосподарських угідь, – каже активіст Грінпіс Чіпріан Гелушке. «60% опадів у певному місці, обумовлені великими потоками повітря – мова йде про випаровування води з океанів тощо. Отже це пов’язано з глобальним кліматом. Натомість, 40% того, що означає опади та місцева вологість обумовлено рослинністю або відсутністю рослинності в певних районах. І тоді все стає цілком зрозумілим і простим. Без лісу ми не можемо утримувати воду в ґрунті, без лісу ми не можемо мати необхідної вологості навколо нас. Ліс допомагає нам захищати своє джерело води і тому ми вважаємо надзвичайно важливою наявність лісу на рівнинних територіях. Національна лісова мережа – це не ідея Грінпісу, це проєкт, який насправді є в Румунії вже давно, ця ідея виникла ще в міжвоєнний період, коли влада зрозуміла, що південь Румунії перебуватиме під сильним впливом вітру та сонця і потрібно захищати посіви та громади. Тодішня влада розпочала дуже великий і дуже амбіційний проєкт заліснення лісовими смугами. На жаль, пізніше комуністична влада мала іншу аграрну політику, вона вирубала лісові смуги, або значну частину з них, після 90-х років було вирубано те, що залишилося і так, зараз, через 100 років, ми залишилися без захисних лісосмуг.»

Зміна клімату вже відчутна. За відсутності лісів вся рівнинна територія Румунії, колишньої житниці Європи, швидко висихає. Лише за останнє десятиліття Румунія виплатила компенсацію в розмірі 330 мільйонів євро фермерам, які постраждали від посухи, що не є рішенням ні для держави, ні для їхнього добробуту, – зазначає Чіпріан Гелушке. У 2020 році багато криниць людей пересохли ще на початку літа, а наприкінці серпня ми рахували пересохлі озера. Ми все ще маємо тінь лише на 6% рівнин Румунії, а великі міста задихаються від забруднення та спеки. Заліснення цих територій є пріоритетною метою національної безпеки. Настав час відбудувати природне рішення, яке пропонують ліси, втрачене через незнання, жадібність та безгосподарність. За допомогою петиції, про яку ми говорили на початку, Грінпіс хоче посилити тиск на політиків, щоб змусити їх вжити заходів з відновлення та розширення національної мережі лісових смуг. Природоохоронна організація просить громадян підписати петицію, кожен підпис означає захистити ще одне дерево. На основі цієї ініціативи парламент створить робочу групу для розробки необхідного законодавства до кінця року. Грошей вистачить з амбіційних програм Європейського Союзу щодо охорони навколишнього середовища.