Radio România Internațional

Tag: прогноз

  • 7 лютого 2018 року

    ПРАВОСУДДЯ
    – Комісар ЄС з питань юстиції Вера Юрова у середу на пленарному засіданні Європейського
    парламенту в Страсбурзі знову
    озвучила заклик
    Європейської комісії до парламенту Румунії розпочати дебати щодо судової реформи у відповідності до
    рекомендацій Брюсселя та шляхом
    консенсусу. Вера
    Юрова заявила, що Єврокомісія готова продовжити діалог з румунською владою і
    надати всю необхідну підтримку. Вона зазначила, що після 10 років безперервних
    зусиль Румунія має одну з найкращих судових систем. Комісар ЄС з питань юстиції
    також нагадала, що в грудні 2017 року в останньому звіті, складеному в рамках
    Механізму та контролю в
    сфері правосуддя, Європейська комісія висловила занепокоєння початою судовою реформою, але ця
    ініціатива була продовжена. Європейський парламент сьогодні розглянув ситуацію
    верховенства права та наслідки суперечливої судової реформи у Румунії. Це
    питання було внесене до порядку денного сьогоднішнього засідання 18 січня з
    огляду на те, що наприкінці минулого року, чинна румунська парламентська більшість
    внесла низку поправок до трьох нормативно-правових актів, що регулюють питання
    судоустрою та судочинства, попри гостру критику ЄС, суддів, прокурорів та
    опозиційних партій, останні звинувачуючи керівну коаліцію в спробі
    підпорядкувати собі судову гілку влади.




    КОРУПЦІЯ – Проблема корупції в Румунії не буде вирішена лише шляхом арешту
    обвинувачених, направлення до суду обвинувальних актів щодо посадовців або їх
    засудженням судами, – заявила сьогодні в Бухаресті голова Управління по
    боротьбі з корупцією Лаура Кодруца Кьовеші. Під час дебатів на тему «Шахрайство
    та корупція у сфері державних закупівель» Кьовеші наголосила, що слідчі зусилля
    прокурорів мають бути доповнені профілактичними заходами та серйозною
    антикорупційною освітою. У свою чергу Генеральний прокурор Румунії Августин
    Лазер заявив, що збереження довіри до румунського правосуддя має бути
    пріоритетом для тих, хто працює в системі. На його думку, будь-яка ініціатива
    щодо внесення змін до кримінального законодавства має базуватися на дослідженні
    їх можливих наслідків.




    ЕКОНОМІКА – За останніми підрахунками
    Європейської комісії темпи зростання економіки Румунії уповільняться до 4,5% в
    2018 році та до 4% у 2019 році. Принаймні це випливає з проміжного зимового
    економічного прогнозу на 2018 рік, опублікованого у середу в Брюсселі. Згідно з
    цим документом, зростання приватного споживання в цьому році буде більш
    помірним, оскільки інфляція більше впливає на реальні наявні доходи, а
    зростання заробітної плати сповільниться. Водночас приватне споживання надалі
    буде головним двигуном зростання у 2018 та 2019 роках. Так само інвестиції
    зростуть за рахунок реалізації проектів, що фінансуються з європейських фондів,
    – зазначають європейські експерти. Європейська комісія передбачає
    зростання інфляції під тиском зростання попиту, а наслідки скорочення податків
    стануть менш відчутними. За оцінками Брюсселя інфляція в Румунії становитиме
    4,1% у 2018 році та знизиться до 3% у 2019 році.




    НІМЕЧЧИНА – Німецькі консерватори та
    соціал-демократи сьогодні домовились про створення коаліційної більшості через
    чотири місяці після парламентських виборів, повідомляють міжнародні
    медіа-агентства. Християнсько-демократичний союз, її баварський союзник
    Християнсько-соціальний союз і Соціал-демократична партія зуміли
    досягти компромісу щодо розподілу портфелів у новому кабінеті міністрів.
    Водночас сторонам у переговорах вдалося подолати розбіжності у поглядах на
    реформу системи охорони здоров’я та щодо трудових договорів, укладених на
    визначений строк. За підсумком заключного раунду переговорів, який тривав 20
    годин, німецькі соціал-демократи, які входили до «великої коаліції» з
    консервативним блоком в 2013-2017 роках, отримали міністерство праці та
    соціальних справ, на яке раніше претендував Християнсько-соціальний союз та
    міністерство закордонних справ. У майбутньому кабінеті вони також очолять
    міністерство юстиції та фінансів. Останнє відомство до тепер традиційно
    належало християн-демократам Ангели
    Меркель.

    КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД– Конституційний Суд Румунії переніс на середу, 6 березня, розгляд справи за поданням Президента Клауса Йоханніса щодо конституційності змін до закону, згідно з яким парламентарії, міністри, міські голови, префекти та голови повітових рад можуть паралельно займатися приватним підприємництвом. Глава держави стверджує, що ці зміни були прийняті з порушенням законодавчої процедури прийняття законів парламентом. Він також вважає, що скасовуючи цю несумісність, зменшуються стандарти доброчесності та завдається шкоди верховенству права. Президент також стверджує, що даний закон суперечить міжнародним зобов’язанням Румунії щодо доброчесності та Конституції.

  • Держбюджет-2018: фінішна пряма

    Держбюджет-2018: фінішна пряма

    Проект Державного
    бюджету Румунії та Бюджету соціального забезпечення на наступний рік внесено на
    розгляд спільного пленарного засідання двох палат парламенту після його
    схвалення минулого тижня комітетами з питань бюджету й фінансів Сенату та Палати
    депутатів. Порівняно з розробленою урядом редакцією, держбюджет зазнав певних
    змін.




    Найважливіша
    з них передбачає виділення близько 4,7 мільярдів леїв (понад 1 мільярд євро) до
    місцевих бюджетів і зумовлена прийняттям
    поправки, ініційованої Демократичними союзом угорців Румунії, що передбачає зростання
    з 75% до 100% частки податку на доходи, виділеної адміністративно-територіальним
    одиницям.




    Міністр
    фінансів Йонуц Міша відреагував стримано: «Зараз я можу точно сказати, що це
    негативно вплине на переважну більшість адміністративно-територіальних одиниць.
    Найбільше потерпатимуть невеликі регіони. Потрібно спочатку провести аналіз,
    побачити точну суму та вплив цієї поправки.»




    Він сказав,
    що цим самим парламентарії намагаються компенсувати наслідки зниження ставки
    податку на прибуток з 16% до 10%. Наслідки поправки не були підраховані, але
    якщо сума виявиться надто великою, існує ризик перевищення дефіциту бюджету, -
    стверджує Йонуц Міша.




    З опозиції
    сенатор від Націонал-ліберальної партії Флорін Кицу заявив, що дебати в парламентських
    комітетах пройшли краще, ніж у попередні роки. Однак ліберали звинувачують
    уряд у підвищенні витрат на персонал та соціальні пільги, щоб вписатися у
    дефіцит бюджету, скорочуючи видатки на інвестиції. Флорін Кицу: «Цей бюджет, звичайно ми не будемо
    підтримувати, він скорочує ресурси на інвестиції та збільшує видатки на зарплатню
    та соціальну допомогу. Ми сягнули максимуму останніх 17 років з точки зору
    витрат на заробітну плату та соціальну допомогу та мінімуму з точки зору інвестицій.»




    Водночас
    опозиція стверджує, що доходи, передбачені у державному бюджеті на наступний
    рік, завищені на щонайменше на 8,6 млрд. леїв (2 млрд. євро), а структура
    витрат нищить економіку.




    Урядовий
    проект держбюджету побудовано на прогнозі росту ВВП у 2018 році до 5,5%, середньорічного
    курсу 4,55 леїв до євро та середньомісячної зарплатні в 2646 леїв (близько 565
    євро). Уряд передбачає на наступний рік дефіцит у розмірі 2,97% ВВП та
    стверджує, що бюджетом передбачені необхідні ресурси для обіцяного збільшення зарплатні
    та пенсії на 10% з 1 липня 2018 року.


    Остаточне
    голосування щодо Державного бюджету Румунії та Бюджету соціального забезпечення
    має пройти 21 грудня.





  • 8 – 14 жовтня 2017 року

    8 – 14 жовтня 2017 року

    Політична
    ситуація в Бухаресті


    Головна політична сила в правлячій коаліції Румунії -
    Соціал-демократична партія зуміла розрядити напружену ситуацію в своїх лавах,
    що ризикувала призвести до нової відставки уряду. Напруженість, що виникала
    через розбіжності у поглядах між лідером соціал-демократів Лівіу Драгня і
    прем’єром-міністром Міхаєм Тудосе була пов’язана з відставкою деяких міністрів,
    які є фігурантами у справах за фактом
    корупції та зникла після відставки трьох членів кабінету. Йдеться про
    віце-прем’єра Севіль Шайде і міністра європейських фондів Ровану Плумб, звинувачених у корупції, а також про міністра транспорту Развана
    Кука, які у четвер написали заяву про відставку. Прем’єр-міністр Міхай Тудосе
    обумовив своє перебування на чолі уряду відставкою окремих членів свого
    кабінету з кримінальними проблемами, посилаючись на їх негативний вплив на
    імідж партії. Лідер СДП Лівіу Драгня стверджує, що ці проблеми виникли через
    помилки у спілкуванні між ним і прем’єр-міністром. Нагадаємо, що в середині
    року небажання тодішнього прем’єр-міністра Соріна Гріндяну виконувати вказівки
    фактичного лідера соціал-демократів Лівіу Драгні, змусило СДП вдатися до
    унікального в історії румунської політики кроку – оголосити вотум недовіри
    власному уряду.




    Парламентська асамблея НАТО




    У
    Бухаресті на цьому тижні відбулася 63-я щорічна сесія Парламентської асамблеї
    НАТО, яка зосередилася на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні,
    діях Росії в безпосередній близькості
    від Альянсу і кібер-загрозах. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
    привітав значний внесок Румунії в НАТО, наголосивши на ролі румунських
    військовослужбовців у місіях в Косовому та Афганістані і на виділенні
    Бухарестом 2% ВВП на оборону. Столтенберг заявив, що Альянс не хоче нової
    холодної війни або ізолювати Росію, але стурбований зміцненням військових
    потужностей і відсутністю прозорості в цьому. Президент Румунії Клаус Йоханніс
    після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО в Бухаресті заявив, що Румунія
    стала важливим контрибутором у забезпечення безпеки на регіональному плані, в євроатлантичному
    просторі та на міжнародному рівні і надалі буде відповідальним членом Альянсу.
    Парламентська асамблея НАТО прийняла кілька резолюцій, які стосуються, серед
    іншого, стабільності і безпеки в Чорноморському регіоні, посилення
    співробітництва ЄС-НАТО і перетворення інформації на зброю.




    Позиція Румунії щодо Закону України Про освіту


    Парламентська асамблея Ради Європи в четвер
    прийняла резолюцію з критикою відносно нового українського закону про освіту, який серйозно обмежує доступ до навчання рідною мовою для
    національних меншин в Україні, в тому числі румунської. До ініціативи в ПАРЄ
    Бухарест зробив ряд інших кроків в спробі переконати українську сторону внести
    зміни до цього законопроекту. Зокрема міністр закордонних справ Румунії Теодор
    Мелешкану та його колеги з Будапешта, Софії та Афін підписали спільний лист
    главі МЗС України та керівникам низки європейських організацій з питань захисту
    нацменшин, в якому висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із
    прийняттям нового українського закону, а міністр освіти Лівіу Поп здійснив
    робочий візит в Україну, щоб обговорити це питання зі своєю українською
    колегою. Парламент Румунії одноголосно прийняв декларацію, в якій закликає
    сусідню державу переглянути цей нормативно-правовий акт, а Президент Клаус
    Йоханніс відклав на невизначений термін запланований на жовтень візит в
    Україну. Майже півмільйона етнічних румунів проживають в Україні, більшість із
    них на колишніх східних румунських територіях, анексованих у 1940 році, після
    ультиматуму, Радянським Союзом й успадкованих в 1991 році Україною, як
    держави-наступника.

    Робочий візит Павла Клімкіна в Бухарест

    У п’ятницю Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив робочий візит до Бухареста, центральною темою якого була реформа освіти в Україні і, зокрема права етнічних румунів України на навчання рідною мовою. Павло Клімкін провів зустріч зі спеціальною парламентською делегацією, під час якої було обговорене питання налагодження діалогу з українською стороною для пошуку взаємоприйнятного рішення щодо забезпечення захисту освітніх прав громадян, які належать до румунської меншини в Україні. Глава українського зовнішньополітичного відомства провів також переговори з Міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану. Останній заявив, що Бухарест поділяє стурбованість та невдоволення румунської меншини в Україні новим законом про освіту. Ми готові до діалогу з українською владою і розраховуємо на готовність [ред. – української сторони] вжити заходів, необхідних для врегулювання ситуації, – сказав Т.Мелешкану.. Глава МЗС України, з іншого боку, зазначив, що українська влада має обговорити як з румунською державою, так і з представниками нацменшин впровадження цього закону. Павло Клімкін також провів зустріч з представниками Союзу українців Румунії.




    Прогноз МВФ щодо економіки Румунії


    МВФ переглянув у бік збільшення з 4,2%
    до 5,5% прогноз зростання ВВП Румунії в
    2017 році. Так само, згідно з експертами МВФ у 2018 році румунська економіка
    зросте до 4,4%, на один відсоток більше ніж передбачалося і квітні.
    Оптимістичні показники викликані значним збільшенням інвестицій, торгівлі та
    промислового виробництва в Румунії. Водночас рівень безробіття за прогнозами
    МВФ залишиться незмінним порівняно з квітневими оцінками: 5,3% у 2017 році та
    5,2% в наступному році. МВФ також змінив прогноз дефіциту поточного рахунку
    Румунії – 3% в цьому році з 2,8 в квітні та 2,9% в наступному році з 2,5%
    раніше. Документ також показує, що Румунія та Ісландія мають в цьому році
    найбільше зростання ВВП в Європі – на рівні 5,5%. Оцінки МВФ значною мірою
    підтверджують дані, надані Національним інститутом статистики.






    Румунка Сімона Халеп стала першою ракеткою
    світу


    Вперше
    в історії національного жіночого тенісу румунська спортсменка Сімона Халеп зайняла
    найвищу позицію у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA). Вона
    добилася цього результату після виходу у фінал Пекінського турніру,
    де поступилася француженці Каролін Гарсія. У цьому сезоні Сімона Халеп мала ще три шанси стати першим номером
    світу, але втратила їх. Румунська тенісистка стала 25-ою першою ракеткою в 44
    річній історії WTA та другим представником Румунії в статусі світового лідера,
    після Іліє Нестасе, який перший в історії ATP отримав титул першої ракетки
    світу (23 серпня 1973 р.) і зберіг титул упродовж 40 тижнів до 2 червня 1974
    року. 26-річна Сімона Халеп 12 разів дійшла до фіналу і виграла 15 турнірів
    WTA, в тому числі в Індіан-Уеллсі та Мадриді.















  • 7 вересня 2017 року

    НАЦМЕНШИНИ
    – Міністерство закордонних справ Румунії сьогодні
    оприлюднило заяву, в якій зазначає, що із занепокоєнням взяло до уваги нову
    редакцію закону «Про освіту», прийняту Верховною Радою України 5 вересня 2017
    року, зокрема статті 7, яка стосується освіти мовами національних меншин. МЗС
    Румунії нагадує, що відповідно до положень Рамкової конвенції про захист
    національних меншин, держави зобов’язуються визнати за кожною особою, яка
    належить до національної меншини, право вивчати рідну мову. Тема навчання
    рідною мовою етнічних румунів в Україні буде пріоритетною на порядку денному
    Держсекретаря Віктора Мікули, який наступного тижня здійснить візит до Києва саме для обговорення ситуації
    румунської меншини в Україні, зазначається в заяві. В Україні проживають
    приблизно півмільйона етнічних румунів.




    ЕКОНОМІКА – ВВП Румунії показав найбільше
    зростання економіки серед країн Європейського Союзу. У період з квітня по
    червень 2017 року ВВП країни зріс на 5,7% порівняно з 2016 роком, повідомив в
    четвер Статистичний офіс ЄС – Євростат. Євростат дещо підвищив і прогноз зростання економіки країн єврозони на поточний рік на з 2,2% до 2,3% та
    економіки Європейського Союзу з 2,3% до 2,4%. Крім того, нові дані Євростат
    показують, що в другому кварталі в порівнянні з першим кварталом, Румунія
    посіла третє місце за темпами зростання серед країн ЄС, після Чехії та Швеції.




    ДЕФІЦИТ – МВФ рекомендує Уряду Румунії
    поставити за мету скорочення дефіциту бюджету до 1,5% у середньостроковій
    перспективі, щоб забезпечити низький рівень державної заборгованості. Про це
    заявив у четвер представник МВФ у Румунії Алехандро Гайденберг. Він зазначив, що швидке зростання румунської економіки протягом останніх місяців
    базується переважно на споживанні, а це може призвести до збільшення
    фіскального дефіциту. Нагадаємо, що Румунія на сьогодні не має угоди з МВФ.


    ФОНДИ ЄС – Комісар ЄС з питань регіональної
    політики Коріна Крецу у четвер заявила, що до кінця поточного року Румунія може
    освоїти більше одного мільярда євро з фондів розвитку та згуртування ЄС. Вона
    також привітала той факт, що у серпні були акредитовані всі органи управління
    та контролю бюджету в розмірі 23 мільярди євро, виділеного Румунії на період
    2014-2020 роки. Проте Коріна Крецу заявила, що Румунії треба ще багато чого
    зробити в розділі освоєння коштів з фондів ЄС і передусім прискорити темпи
    темпи підготовки та реалізації різних проектів. Ці заяви Комісар ЄС з питань
    регіональної політики зробила після зустрічі в Бухаресті з прем’єр-міністром
    Міхаєм Тудосе.




    АНТИКОРУПЦІЯ – Успіх Румунії у боротьбі з
    корупцією та посилення верховенства права був визначений кількісно, а отримані
    показники свідчать про значне покращення ситуації з 2004 по 2017 роки. Про це у
    четвер заявив Посол США в Румунії Ганс Клемм на Дні аналітиків та інвесторів,
    організованому Фондом Власність. Індекс контролю за корупцією покращився на
    20% з 2004 року, тобто за 12-13 років, а індекс верховенства права покращився
    майже на 30%. Ганс Клемм нагадав про дослідження, проведене організацією
    Transparency International щодо сприйняття корупції, згідно з яким з 2004 року
    по січень цього року Румунія піднялася в цьому списку на 30 місць. З іншого
    боку, посол зазначив, що за останні 20 років Румунія була привабливою базою для
    США та інших інвесторів, зацікавлених у доступі до європейського ринку.

  • Розвиток економіки Румунії

    Розвиток економіки Румунії








    Після понад півторарічного перебування у
    негативній зоні інфляція в Румунії знову отримала позитивну динаміку, -
    повідомив Національний інститут статистики.Таким чином, споживчі ціни зросли на
    0,1 відсотка в січні в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року. Згідно з
    представленими у середу даними продовольчі товари подорожчали на 1,12%, а
    непродовольчі та послуги подешевшали на 0,24%.




    Добра вістка про відновлення позитивної
    динаміки була оголошена кілька днів тому головою Національного Банку Румунії Мугуром
    Ісереску, який уточнив, що це відбувається на тлі вичерпання наслідків зниження
    ПДВ до 20%. Але, додав голова НБР, рівень інфляції буде нижче прогнозованого, а
    подальше зростання буде повільним. Усе це в результаті зниження вартості полісів обов’язкового
    страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
    засобів, зниження ПДВ на ще один процентний пункт до 19%, скасування понад 100
    неподаткових зборів і додаткового акцизного збору на пальне з 1 січня 2017
    року.




    За словами Мугура Ісереску траєкторія прогнозованого
    річного рівня інфляції збереже висхідний характер і повернеться до
    стабільної тенденції під кінець
    поточного року, а на початку 2018 року підніметься до верхньої половини цього
    діапазону, більше прогнозованих раніше показників. «Ризики і невизначеності,
    пов’язані з прогнозами інфляції викликані як внутрішніми, так і зовнішніми
    чинниками. На внутрішньому плані вони пов’язані в основному з податковою політикою
    та політикою доходів, пояснив голова Нацбанку.




    На зовнішньому плані релевантними залишаються ризики, пов’язані з економічним
    зростанням в єврозоні, викликані політичними невизначеностями: виборами упродовж 2017 року та переговорами довкола виходу Великої Британії з
    ЄС, дивергенцією у грошово-кредитних політик основних центральних банків у
    світі, а також проблемами європейської банківської системи. Крім того, в
    економічній сфері слід відзначити недавню ініціативу румунської влади зі
    створення Суверенного фонду з питань розвитку та інвестицій, який буде
    направлений на розвиток і фінансування прибуткових і стійких інвестиційних
    проектів вартістю понад десять мільярдів євро.




    З іншого боку Міністерство фінансів працює
    над новим Господарським кодексом Румунії, який об’єднає основні законодавчі
    положення в цій сфері. Новий нормативно-правовий акт має об’єднати Податковий і
    Податково-процесуальний кодекси, Закон «Про господарські товариства» та Закон «Про
    боротьбу проти ухилення від сплати податків» та розробляється, стверджує Міністерство
    фінансів, у співпраці з представниками бізнессередовища. Мінфін планує прийняти
    цей кодекс до кінця квітня і має на меті об’єднати закони в цій сфері у більш
    зрозумілій формі.

  • «Випробування для віщуна». Що не сповнилося у зовнішній політиці в 2016 році

    «Випробування для віщуна». Що не сповнилося у зовнішній політиці в 2016 році

    Сьогодні ми представляємо вашій увазі
    уривок статті Богдана Ауреску, радника Президента Румунії з питань зовнішньої
    політики і колишнього міністра закордонних справ Румунії (2014-2015 рр.). Це
    авторська стаття відомого румунського дипломата, який на початку поточного року
    порівнює свій прогноз змін у міжнародному середовищі, зроблений на початку 2016
    року з тим, що сталося в дійсності торік. Стаття була опублікована в
    румунському Інтернет-журналі «Contributors», а відібрані уривки прямо чи
    опосередковано стосуються України.




    У січні 2016 року, я написав у
    статтю-прогноз під назвою «Прокляття віщуна завтрашнього дня. Спроба
    передбачити закордонну політику в 2016 році». Настав час, на початку 2017
    року, проаналізувати, скромно і тверезо, де я мав рацію і де помилився.




    • Я стверджував тоді, що найбільш
    характерною рисою 2016 року буде непередбачуваність в умовах складної
    міжнародної обстановки з численними викликами.




    Думаю, що багато в чому це твердження виявилося
    правильним в різних планах. З одного боку, наприклад, хто б міг з упевненістю
    сказати, на початку року, що перемогу на президентських виборах в США одержить
    пан Трамп або, що Велика Британія прийме рішення вийти з Європейського Союзу? З
    іншого боку, констатую, що коридор нестабільності, про який я писав у січні
    2016 року є й сьогодні у близькому сусідстві навколо Румунії. Проблем у
    міжнародних відносинах, що підлягають вирішенню не стало менше, а навпаки.


    • Так само, я писав, що «у Східному сусідстві передбачуваним
    є продовження нестабільної ситуації на сході України з викликами безпеки в
    регіоні Чорного моря» і, що «найбільшим ризиком є перетворення конфлікту на
    Донбасі в заморожений конфлікт (або скоріше тривалий) з новими епізодами
    збільшення чи зменшення інтенсивності збройного протистояння». Тоді я говорив
    про необхідність вирішення важливих питань: проблеми місцевих виборів в
    сепаратистських регіонах, відкладених восени 2015 року на весну 2016 року,
    прийняття і набуття чинності закону про
    особливий статус цих регіонів, прийняття українським парламентом конституційних
    поправок, що стосуються децентралізації, пов’язаних з наданням особливого
    статусу східним областям.


    На жаль, через рік ми знаходимося на тій же
    стадії: питання правильної послідовності виконання цих пунктів Мінських угод
    перешкодили сталому врегулюванню української кризи і, крім цього, остаточне
    припинення вогню на Донбасі є й надалі важкодосяжним, попри докладені зусилля,
    особливо в Нормандському форматі, упродовж всього року.




    • Я також писав про «передбачувану значну
    військову присутність Росії в східній частині України та поблизу кордону з
    Україною, а також про подальшу мілітаризацію Криму, що робить необхідним продовження
    санкцій ЄС і США до повного виконання Мінських угод, укладених в лютому 2015
    року та домовленостей, досягнутих в Нормандському форматі» і, що «з огляду на
    відсутність перспективи припинення незаконної окупації Криму, санкції,
    пов’язані з цією ситуацією мають бути збережені незалежно від виконання
    Мінських угод.»



    На жаль, це передбачення справдилося: Росія продовжила
    мілітаризацію Криму і Чорного моря в цілому, а санкції ЄС були продовжені, востаннє у грудні 2016 року ще на 6 місяців.


    • Так само, я писав, що «ще одним елементом ризику є
    темпи процесу впровадження внутрішніх реформ в Україні і стан економіки
    сусідньої держави. наполягав на необхідності продовження послідовних зусиль для реалізації
    реформ, модернізації установ, судової системи, боротьби з корупцією,
    відновлення економіки, для яких підтримка ЄС залишатиметься актуальною. І,
    невостаннє, на мій погляд, треба було уникнути внутрішні політичні потрясіння, які б
    заблокували ці зусилля.»


    Протягом 2016 року Україна продовжила
    процес реформ у цих сферах, і треба відзначити зусилля в боротьбі з корупцією,
    в тому числі введення електронних декларацій про доходи, а на внутрішньополітичному плані не було
    дострокових виборів, як дехто прогнозував; економічна ситуація дає ознаки
    поліпшення, а відносини з МВФ мали позитивний характер. Звичайно, ці зусилля з
    реформування повинні бути послідовно продовжені, а Румунія може підтримати це
    починання.






    • У січні 2016 року я також зазначав, що «ЄС
    почне втілювати в життя інструменти та концепції, передбачені переглянутою
    Європейською політикою сусідства (ENP Review/ЄСП Пер), що була запущена 18 листопада 2015 року
    і особливо щодо безпекової складової, більш послідовного і гнучкого
    використання ресурсів та інструментів, доступних в рамках ЄПС для підтримки
    партнерів, що перебувають в кризових ситуаціях, але передусім щодо використання
    нового інструменту під назвою «тематичні рамки», що припускає ведення
    тематичних розмов між державами-членами, партнерами, ​​сусідами, сусідами
    сусідів, регіональними партнерами, глобальними суб’єктами, міжнародними
    фінансовими установами та іншими донорами. Йдеться про концепцію «безпекові
    трасти» (платформи для діалогу з питань безпеки в широкому сенсі), що була
    запущена в попередньому році і, яка була включена, після дипломатичних зусиль,
    до Європейської політики сусідства (що є досягнутою метою румунської
    дипломатії). Можливе і використання
    Чорноморської синергії, яка має бути переглянута в цьому році, на основі
    пропозиції, які ми висунули у минулому році разом з Німеччиною і Болгарією,
    важливість якої також згадується в новій редакції Європейської політики
    сусідства.




    Цей прогноз не підтвердився. «Тематичні
    рамки» не були використані, а також не було прогресів щодо Чорноморської синергії.
    Натомість була завершена Глобальна стратегія ЄС із зовнішньої політики і
    політики безпеки та була розпочата їх реалізація з наголосом на європейському
    вимірі оборони, у відповідь, безсумнівно частковій, на необхідність відновлення європейського проекту.




    Отже 2016 рік,
    як я писав рік тому, був «складним роком», з досить численними викликами для міжнародного
    правопорядку». І немає ознак того, що 2017 рік буде простішим.

    Повну версію статті румунською мовою можна прочитати ТУТ.



  • 22 листопада 2016 року

    ЕКОНОМІКА – Світовий банк покращив свій попередній прогноз розвитку румунської економіки в 2016 році з 4% у червні до 5,1% тепер, – зазначається в Економічному звіті щодо країн Європи та Центральної Азії (ECA), опублікованому сьогодні. Водночас експерти банку попереджають, що стрімкий розвиток румунської економіки в цьому році уповільниться у 2017 році до 3,8%, а в 2018 році економічне зростання становитиме 3,4%. Дефіцит зведеного бюджету збільшиться до майже 3% ВВП в 2016 та 2017 роках з 1,5% ВВП у 2015 році, що призведе до поглиблення державного боргу. Румунський уряд буде змушений впоратися із нинішнім тиском витрат і підвищити ефективність податків щоб уникнути процедури надмірного дефіциту. МВФ нещодавно повідомило, що в цьому році Румунія матиме найбільше зростання ВВП в Європі – 5%, випереджаючи Ірландію, ВВП якої зросте на 4,9%. На початку листопада Європейська комісія переглянула убік збільшення на один процентний пункт до 5,2% прогноз зростання румунської економіки в цьому році.

    ПРОТЕСТИ – Державні службовці Румунії провели сьогодні загальний страйк вимагаючи підвищення заробітної плати. Вони незадоволені тим, що положення Термінового розпорядження щодо нарахування заробітної плати у державному секторі не поширюється на них і попереджають, що це тільки перший крок на шляху до загального страйку. І дільничні поліцейські провели сьогодні акцію протесту проти чинного пенсійного законодавства, а члени профспілки Sanitas пікетували Міністерство охорони здоров’я в знак солідарності з представниками профспілки, які ведуть переговори довкола Колективного договору.

    КОРУПЦІЯ – Апеляційний суд міста Плоєшти залишив у силі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишнього директора Постійного виборчого управління Румунії (AEP) Ани Марії Петру у справі за фактом торгівлі впливом і відмивання грошей. Прокурори управління по боротьбі з корупцією стверджують, що вона вимагала й отримала хабара у розмірі 200 тисяч євро в обмін на укладення договору з певною компанією-розробником програмних забезпечень. З іншого боку Палата депутатів у понеділок 28 листопада розгляне подання Національної антикорупційної дирекції про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Єуджена Бежінаріу, колишнього Генерального секретаря уряду в період 2003-2004 рр.. Прокурори пред’явили йому звинувачення у зловживанні службовим становищем у справі Microsoft 2. Мова йде про договір щодо придбання ліцензій програмних продуктів Microsoft для румунських шкіл починаючи з 2004 року, в результаті укладення якого державі було завдано збитків на десятки мільйонів євро.

    ОБОРОНА – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні підписав закон Про національну оборонну промисловість, який був прийнятий минулого місяця парламентом. Закон здійснює поділ національного оборонно-промислового комплексу Румунії на стратегічні сфери, а також визначає спосіб реструктуризації та перегрупування потужностей, стимулювання інвестицій, підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації специфічної галузевої продукції, а також участь в європейській оборонній промисловості.

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску сьогодні в Римі зустрівся зі своїм італійським колегою Паоло Джентілоні. Центральними темами переговорів глав зовнішньополітичних відомств двох держав були: майбутнє Європи після виходу Великобританії з ЄС, міграція, розширення ЄС та Західні Балкани. Лазер Коменеску відвідає і Ватикан і, як передає наш кореспондент в Римі, зустрінеться з румунськими студентами, які навчаються у вищих навчальних закладах столиці Італії.

    НАТО – 30 військовослужбовців Сухопутних військ Румунії беруть участь у міжнародних навчаннях Залізний меч-2016, що проходять у Литві і триватимуть до 3 грудня. Приблизно 2000 військовослужбовців з Канади, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Великобританії, Польщі, Румунії та США відпрацюють бойові вправи з тактичного стріляння із застосуванням усіх видів зброї, використовуючи методи, тактики і процедур НАТО. Залізний меч-2016 є частиною багатонаціональних навчань Ротаційних сил чорноморського регіону-2016, що спрямовані на підвищення функціональної сумісності шляхом спільної підготовки до участі в операціях із підтримання миру та боротьби з повстанцями.

    СПОРТ – Румунський борець Георгіце Штефан отримає бронзову медаль Олімпійських ігр в Пекіні 2008 року після того як узбецького борця Сослана Тігієва позбавили медалі в результаті повторної перевірки допінг-проб Ігор-2008, – оголосила Міжнародна федерація боротьби на своїй веб-сторінці. Румунський спортсмен програв в 1/8 фіналу змагань з вільної боротьби у ваговій категорії до 74 кг серед чоловіків на Олімпійських іграх в Пекіні і поступився в поєдинку за бронзу Мураду Гайдарову з Білорусі. Таким чином після перегляду результатів змагання в китайській столиці у зв’язку з санкціями Міжнародного олімпійського комітету перше місце посідає російський борець Буйвас Сайтієв, дагестанський борець збірної Білорусі Мурад Гайдаров зайняв друге місце, а третю сходинку поділяють між собою Кирил Терзієв з Болгарії та румунський борець Георгіце Штефан. Таким чином скарбничка збірної Румунії на Іграх у Пекіні поповнилася і налічує 9 медалей: 4 золотих, 1 срібну та 4 бронзових.

  • Доповідь МВФ і зростання економіки Румунії

    Доповідь МВФ і зростання економіки Румунії








    Міжнародний валютний фонд оприлюднив у
    вівторок нову доповідь про перспективу світової економіки, за день до початку у
    Вашингтоні щорічної весняної наради МВФ і Світового банку. У документі
    прогноз розвитку економіки Румунії на 2016 рік був переглянутий у бік
    підвищення, точніше, згідно з новими оцінками темпи зростання ВВП Румунії
    можуть досягнути 4,2%.




    Попередня оцінка, зроблена експертами
    міжнародної фінансової установи становила 3,9%. За даними МВФ з-поміж країн
    Європи тільки Ірландія матиме в цьому році більше ніж Румунія економічне
    зростання – 5%. Міжнародний валютний фонд попереджає, однак, що після досягнення
    піку зростання в цьому році, у 2017 році в Румунії очікується уповільнення
    темпів розвитку економіки до 3,6%, але навіть і так в наступному році Румунія
    матиме один з найвищих темпів економічного зростання в Європі, на тому ж рівні,
    що й Ірландія, Латвія та Польща.




    Державний секретар Департаменту з питань іноземних
    інвестицій та державно-приватного партнерства Мануель Костестку в інтерв’ю
    нашій радіостанції зазначив, що в цьому контексті прискорення темпів
    зростання економіки румунська влада має зосередити свою увагу й на менш
    розвинутих регіонах країни. Мануель Костеску: Я думаю, що тепер, коли
    зростання становитиме 4,2% настав час подивитися, що можна зробити й для менш
    розвинутих регіонів, як вони можуть скористатися економічним зростанням. Мова
    йде про освіту, про інфраструктуру і це вимагає більш глибокого вивчення. Тепер
    можна допомогти цим людям.





    Що стосується еволюції споживчих цін в
    Румунії, МВФ переглянув свою оцінку до мінус 0,4% в цьому році,
    порівняно з мінус 0,2% в жовтні 2015 року. Таким чином Румунія буде однією з
    небагатьох держав ЄС з негативними річним рівнем інфляції. На 2017 рік МВФ
    прогнозує зростання споживчих цін на 3,1%, найбільший темп росту відповідного
    показника серед країн ЄС. Фонд також переглянув у бік підвищення свої оцінки
    щодо дефіциту поточного рахунку Румунії, від мінус 1,5% в жовтні минулого року
    до мінус 1,7% в цьому році. Дефіцит рахунку поточних операцій Румунії
    збільшиться в 2017 році, коли він досягне мінус 2,5%.




    Іншою доброю новиною є зниження рівня
    безробіття, який, згідно з даними МВФ, зменшиться з 6,8% в 2015 році до 6,4% в
    2016 році і досягне 6,2% в 2017 році. У свою чергу Світовий банк прогнозує, що
    економічне зростання Румунії прискориться до 4% в 2016 році, за підтримки
    фіскальної політики та реформ ринку праці, але застерігає про небезпеку входження Румунії в процедуру
    надмірного дефіциту. З іншого боку у суботу міжнародне рейтингове агентство
    Standard & Poor’s підтвердило довгостроковий рейтинг Румунії в іноземній та
    національній валютах, зі стабільним прогнозом.