Tag: прогноз

Національний інститут статистики у
вівторок оприлюднив дані, які підтверджують зростання ВВП Румунії на 2,8% у першому кварталі 2021
року, порівняно з останнім кварталом минулого року. Паралельно цю інформацію підтвердив
Євростат (Статистичне бюро Єврокомісії), згідно з яким у першому кварталі цього року економіка
Румунії була найбільш динамічною серед країн-членів ЄС.

Водночас, за даними Національного
інституту статистики Румунії, за щорічним оцінюванням, у першому кварталі цього
року порівняно з першим кварталом минулого року, залежно від методу розрахунку
– валового чи сезонного – економіка Румунії зафіксувала спад на 0,2%, або, відповідно,
стагнацію. Наприкінці квітня Національна
комісія з питань стратегії та прогнозу переглянула у бік зростання свій прогноз
зростання ВВП на поточний рік, а Європейська комісія та Міжнародний валютний
фонд підтвердили зі свого боку цю оцінку.

Після оприлюднення у вівторок даних
Національного інституту статистики та Євростату, прем’єр-міністр, ліберал Флорін
Кицу у своїй заяві вказав на найшвидше економічне відновлення в історії Румунії
після найбільшої кризи за останні сто
років. Він також підкреслив, що очолюваний ним правоцентристський коаліційний
уряд, працює над новими заходами, щоб постпандемічна
економіка стала міцнішою та більш конкурентоспроможною. І, – підсумував
прем’єр-міністр Кицу, – у найближчі роки ми очікуємо на зростання економіки
Румунії, яке перевищить всі попередні
оцінки.

Експерт з економічних питань Ауреліан
Докіа також заявив, що оцінки виглядають набагато краще, ніж очікувалося: «Ми вже
досягли майже максимального рівня досягнутого румунською економікою у першому
кварталі 2020 року. Отже, ми надолужили всі
втрати, які зазнали у 2020 році, а економічний прогноз на 2021 рік наближається
до найвищого рівня, який ми коли-небудь мали».

Голова опозиційної Соціал-демократичної
партії Марчел Чолаку оцінив, що насправді історичним є лише повний крах
купівельної спроможності румунів. Представник соціал-демократів навів приклади підвищення
рахунків за електроенергію на 17%, подорожання палива на 9%, «захмарні» ціни на
продукти харчування та зростання інфляції, що перевищила 3% та яка, за його
словами, «зруйнувала вщент доходи, і так заморожені прем’єр-міністром Кицу».

Його колега по партії, колишній
міністр оборони Міхай Фіфор, також зазначає у своїй заяві, що за економічним
зростанням у першому кварталі цього року, представленим чинним урядом як блискучий
результат своєї діяльності, порівняно з останнім кварталом минулого року, у
дійсності криється реальний показник, який є по-справжньому актуальним, а саме
порівняння між І кварталом 2021 року та І кварталом 2020 року. Те, що
прем’єр-міністр Флорін Кицу вважає блискучим результатом, – вважає Міхай Фіфор,
– у дійсності є найгіршим економічним результатом упродовж першого кварталу
останніх п’яти років, навіть гіршим, ніж минулого року, коли у Румунії був
запроваджений повний локдаун.

На тлі зниження епідемії коронавірусу, в Румунії від 15 травня набувають чинності заходи щодо послаблення протиепідемічних обмежень

У Румунії епідемія COVID-19 зберігає свою тенденцію до
зниження, на цьому тижні рівень захворюванності становив нижче 1,5 випадків на тисячу жителів. Влада вирішила послабити протиепідемічні обмеження починаючи
від 15 травня, однак далі закликає населення вакцинуватися до досягнення цілей, встановлених для забезпечення масового імунітету. За словами глави румунської держави послаблення здійснюватимуться поетапно. Президент Клаус Йоганніс оголосив
у четвер графік, який включає кроки до 1 вересня, а наприкінці літа відбудеться переоцінка для визначення
заходів на осінь: Президент Клаус Йоганніс заявив: «15 травня буде скасовано
масковий режим на вулиці, звичайно, за кількома винятками. Він залишається
обов’язковим на ринках, ярмаркам або зупинках громадського транспорту. Друге
рішення, що набирає чинності негайно – це скасування комендантської години, в
той же час магазини повернуться до звичного графіку роботи. Також у ці вихідні
буде відновлено доступ публіки на спортивні заходи просто неба із наповненістю
25% місць, отже будуть допущені глядачі.» З 1 червня дозволятиметься проведення весілля, хрестин та святкових заходів просто неба з участю не більше 70 осіб, а в приміщеннях – максимум 50 осіб. Однак, якщо організатор заходу гарантуватиме, що всі учасники щеплені, обмеження кількості присутніх буде знято. Так само й в спортивних залах. Що стосується шкіл, то очікується, що наступними тижнями
більшість учнів повернуться до звичного формату навчання, – сказав президент.

Прем’єр-міністр Флорін Кицу пояснив чиновникам Брюсселя пріоритети Румунії,
передбачені Національним планом відновлення та стійкості

Прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу мав зустрічі на цьому тижні в Брюсселі з кількома членами Європейської
комісії, щоб пояснити пріоритети Румунії, передбачені Національним планом
відновлення та стійкості. Уряд дотримується своєї мети – забезпечити стійке
постпандемічне економічне зростання з наголосом на реформи та інвестиції, – підкреслив Флорін Кицу: «Національний план відновлення та стійкості
має дві складові. Складову реформ, які ми зобов’язалися здійснити в Плані дій
уряду, фіскально-бюджетній стратегії, та програмі конвергенції, та
зобов’язуємося здійснити й в рамках НПВС. Друга складова стосується інвестицій.
Ресурси, які отримає Румунія підуть у сектори з найвищою продуктивністю в
економіці.» «У нас було 3 основні цілі для цього візиту – пояснити та узгодити великі
реформи з Європейською комісією, встановити, що Румунія вимагатиме всіх 29
мільярдів євро, включаючи позики – тепер лише Румунія та Італія мають доступу до позик на всю суму – та визначити найдосконаліші інвестиційні
компоненти та те, що залишилось працювати над іншими. Ми досягли всіх 3 цілей», – сказав міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Крістіан Гіня, який супроводжував прем’єр-міністра до Брюсселя.

Весняний економічний прогноз для Румунії

Минулого року в
румунській економіці відбулося не таке серйозне падіння, як очікувалось, а
повернення до рівня докризової економічної діяльності відбудеться до кінця
цього року, згідно з весняним прогнозом Європейської комісії. Зазначивши, що
все ще існує певна міра невизначеності через непередбачувану еволюцію пандемії
та можливі проблеми у постачанні вакцин, європейська виконавча влада прогнозує,
що валовий внутрішній продукт Румунії в цьому році зросте на 5,1%, та на 4,9% у 2022 році. Ці позитивні сигнали надзвичайно радують
нас, але я повторюю заклик до обережності – ми повинні зберегти рекордні темпи
державних інвестицій, одночасно контролюючи бюджетні витрати, так щоб Румунія
зазнала стійкого економічного зростання, – заявив міністр фінансів Александру Назаре. За даними Комісії, бюджетний дефіцит знизиться до 8% ВВП
цього року та 7,1% ВВП наступного року, від 9,2% минулого року. Прогнози також
показують, що в цьому році інфляція зазнає незначне зростання до 2,9%, а
наступного року – зниження до 2,7%.

Системі протиракетної оборони у Девеселу -
5 років потому

У Бухаресті 5-та річниця введення в дію системи протиракетної оборони в Девеселу (на півдні Румунії) була відзначена
подією, організованою Комітетом з питань оборони Сенату Румунії. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску нагадав, що система протиракетної оборони в Девеселу є румунсько-американським внеском у колективну оборону в рамках НАТО. Водночас є надзвичайно важливим виміром у галузі безпеки та військового співробітництва між Румунією та
США в рамках Стратегічного партнерства для 21 століття між Румунією та США, – додав міністр. Богдан Ауреску
також згадав про саміт «Бухарестської дев’ятки», який пройшов в понеділок у Бухаресті під головування президентом Клаусом Йоганнісом, та в якому в режимі відеоконференцій взяв участь й президент США Джо Байден. Захід у Бухаресті також відзначив 10-ту
річницю підписання Угоди між Румунією та США про розташування елементів системи балістичної протиракетної оборони.

МЗС Румунії відстежує ситуацію в Ізраїлі та на
палестинських територіях

Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило
ракетний обстріл із сектору Газа, спрямований на цивільні райони в Ізраїлі, та глибоко шкодує про всі людські втрати за останні дні. Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску сформував робочу
групу, яка терміново зібралася для постійного моніторингу та оцінки ситуації в
Ізраїлі та на палестинських територіях, а також для визначення основних
напрямів дій з підтримки румунів у регіоні, постраждалому від конфлікт. Міністерство
закордонних справ Румунії підвищило рівень попередження щодо регіону, постраждалого від конфлікту між
Ізраїлем та палестинськими територіями, і рекомендує уникати поїздок до нього.

Президент Румунії провів
телефонну розмову з Президентом України

Пезидент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну
розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова відбулася з
ініціативи української сторони. Глави двох сусідніх держав обмінялися думками
щодо тривожної безпековою ситуацією в регіоні, а також щодо стану та перспектив
двосторонніх відносин між Румунією та Україною. Президент Румунії підтвердив
тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також її
європейських та євроатлантичних прагнень, у свою чергу президент Володимир
Зеленський подякував Румунії за незмінну позицію з цих питань. Особливу увагу
під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Клаус Йоганніс приділив
питанню забезпечення захисту прав румунської меншини в Україні, з наголосом на
праві на освіту румунською мовою, і підкреслив необхідність їх якнайшвидшого
вирішення шляхом діалогу. У зв’язку з цим президент Румунії наголосив на
важливості якнайшвидшого укладання Протоколу про двостороннє співробітництво в
галузі освіти між Румунією та Україною та якнайшвидшого відновлення роботи
Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав
осіб, які належать до національних меншин. Зі свого боку Володимир Зеленський заявив, що повністю розуміє
стурбованість румунської сторони забезпеченням реалізації прав осіб, які
належать до румунської меншини і висловив готовність до пошуку рішень, щоб
культурна та мовна самобутність румунської меншини була захищена відповідно до
міжнародних стандартів. Окремо обговорено заходи урядів обох держав, спрямовані
на боротьбу з наслідками пандемії COVID-19.Президент Румунії поінформував свого
українського візаві, що Румунія передасть Україні партію вакцини від коронавірусу. Наприкінці розмови президент України Володимир
Зеленський запросив президента Румунії Клауса Йоганніса відвідати Україну з
офіційним візитом.

Світова економіка, яка сильно постраждала в 2020 році, але в даний час стимульована стійкістю американської економіки, має відновитися швидше, ніж очікувалося як цього, так і наступного року, – показує оприлюднений у вівторок останній прогноз Міжнародного валютного фонду (МВФ). У 2020 році спад світової економіки був історичним, – зазначає МВФ. Однак, у 2021 році МВФ прогнозує, що світова економіка досягне показника 6%, а у 2022 році – 4,4%.

Незважаючи на невизначеність шляху пандемії, вихід з цієї санітарної та економічної кризи стає все більш очевидним , – сказала Гіта Гопінат, головний економіст МВФ з осідком у Вашингтоні. Однак вона висловила своє побоювання у зв’язку зі різними темпами економічного відновлення між країнами.

За прогнозами Фонду, зростання економіки країн єврозони складе 4,4% у 2021 році. Економіка Німеччини прискориться до 3,6%, Франції – 5,8%, Італії – 4,2% та Іспанії – 6,4%. Однак слід зазначити, що темпи зростання недостатні для надолуження минулорічного економічного скорочення на 6,6%, а Європа для відновлення має чекати принаймні до літа 2022 року.

Міжнародний валютний фонд також покращив свої оцінки щодо румунської економіки. Якщо у жовтні минулого року МВФ прогнозував, що в 2021 році економіка Румунії зросте на 4,6%, згідно з новим прогнозом, ВВП нашої країни збільшиться цього року до 6%, а 2022 року – до 4,8%. Що стосується інфляції, МВФ переглянув у бік зростання свої оцінки, показавши, що в 2021 році у Румунії спостерігатиметься середньорічне зростання цін на 2,8%,порівняно з авансом у 2,5%, як прогнозувалося восени, та зменшиться до 2,1% у 2022 році. Щодо дефіциту поточного рахунку Румунії, МВФ прогнозує, що він дуже мало зменшиться в цьому році, до 5 % від ВВП та до 4,7% у 2022 році.

Прем’єр-міністр ліберал Флорін Кицу привітав новини від МВФ, яких вважає фантастичними, та які, на його думку, свідчать про довіру міжнародної фінансової установи до правоцентристського коаліційного уряду Румунії. У свою чергу румунський міністр фінансів Александру Назаре заявив, що прогноз МВФ підтверджує правильний шлях, яким рухається румунська влада. Натомість, голова головної опозиційної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку ствердив, що «прогноз МВФ щодо зростання економіки Румунії є лише на папері та для правих керівників, в той час як для румунів це бідність». Він ствердив, що ціни на харчові продукти та комунальні послуги вибухнули, купівельна спроможність різко впала, курс лея до євро зріс до 5 леїв та більше половини ВВП побудовано на боргах, а це означає, що бухгалтерський облік Румунії зростає, але країна не розвивається економічно та соціально.

Європейський
Союз переживе найбільший у своїй історії економічний
спад, – заявив у середу уповноважений з питань економіки Паоло Джентілоні, додавши,
що європейська економіка знизиться на рекордні 7,4%.

Джентілоні пояснив, що
пандемія COVID-19, яка матиме серйозні соціально-економічні наслідки, суттєво
змінила економічний прогноз, а за попередніми оцінками експертів спад та
відновлення будуть нерівномірними. Він пояснив, що занадто великий акцент на
державній допомозі, наприклад, може створити ризики негативного впливу на єдиний
ринок та конкурентоспроможність і тому Єврокомісія незабаром розробить
унітарний план економічного відновлення.

Згідно з
прогнозом лише кілька країн відновляться наприкінці року: Німеччина, Австрія,
Польща та Словаччина. Найбільший економічний спад зазнають Італія, Іспанія та
Франція. Що стосується Румунії, то прогнози Єврокомісії показують, що валовий
внутрішній продукт країни в цьому році зменшиться на 6%, а в наступному році
зросте на 4,2%.

Паоло Джентілоні зазначив, що, як очікується, дефіцит бюджету
Румунії становитиме щонайменше 8%, але в цій ситуації знаходяться більшість
країн ЄС, оскільки вони змушені підтримувати економіку ліквідністю та захистити
робочі місця. Єврокомісар попередив, що хоча вже було вжито низку заходів, а
інші будуть вжиті найближчим часом потрібно вжити ще більше, безробіття зросте та
зменшиться кількість робочих годин.

За даними Європейської
Комісії, у Румунії рівень безробіття становитиме 6,5% в цьому році та 5,4% в
наступному. Що стосується інфляції, то в цьому році вона досягне 2,5% та зросте
наступного року, також повідомляє Єврокомісія. Однак румунська влада переконана,
що Румунія зуміє успішно подолати спричинену пандемією коронавірусу кризу, а
економіка швидко відновиться, з огляду на те що деякі економічні сектори вже
відновили свою роботу, а уряд планує вжити нові заходи підтримки суб’єктів
підприємницької діяльності.

У Румунії, попри внутрішні проблеми в зв’язку із нескінченною суперечливою судовою реформою, що
викликала найбільші антиурядові протести в посткомуністичні часи, та на тлі піврічного головування в Раді ЄС, ЗМІ та експерти вже відреагували на перші результати
виборів президента України та оцінили шанси кожного з них на перемогу в другому
турі перегонів.

Таким чином у статті популярного
тижневика «22» під заголовком «Україна – завжди дивовижна», провідний румунський аналітик, професор політичних наук
Бухарестського університету Арманд Ґошу пише, що перший тур президентських
виборів в Україні закінчився несподіванкою.

«Мова йде не про порядок
черговості кандидатів, а про несподівано великий розрив між Володимиром
Зеленським, який посів перше місце, і президентом Петром Порошенком. Навіть якщо
усі соцопитування розміщували Зеленського на першій позиції, різниця між ним і
другою позицією була набагато меншою. Через три тижні, 21 квітня, відбудеться
другий тур. Перед президентом Порошенком стоїть складне, але не нездійсненне
завдання: надолужити цей розрив між ним і його контркандидатом.

У другому турі, 21 квітня,
виборці опиняться перед
складним вибором. З
одного боку, вони можуть голосувати за комедійного актора в ролі популістського
політика, без ніякого досвіду, без ніякої команди, без ніякої політичної
програми, з неясним ставленням до Криму, Донбасу і Росії. З іншого боку,
альтернативою є олігарх старої гвардії політиків, президент, звинувачений у
корупції, оточений сумнівними особами, але з величезною перевагою: він
передбачуваний як для українських громадян, так і для західних канцелерій.
Незважаючи на великий розрив у першому турі, кандидати мають рівні шанси. О
огляду на високий рівень непередбачуваності електорату в Україні, не стане
сюрпризом, коли у другому турі переможе президент Порошенко.

Не менш важливими стануть і
парламентські вибори в Україні, які відбудуться восени. Події в Києві 2019 року
вплинуть не тільки на Росію та Білорусь, а й на Республіку Молдова та Румунію. Це
ще одна причина, чому нам слід уважно стежити за подіями на тамтешній політичній
сцені», – вважає румунський оглядач Арманд Ґошу.

І румунський аналітик Юліан
Кіфу, керівник Центру запобігання і раннього попередження конфліктів та колишній
радник президента Траяна Бесеску робить аналіз результатів першого туру
президентських перегонів у статті «Вибори в Україні. Популярний серед
проросійської публіки комедіант протиснув Петра Порошенка до другого терміну на
посаді Президента України», надрукованого у виданні
«Evenimentul zilei».

Він вважає, що «вибори, які пройшли у неділю в
Україні принесли несподіваний результат на початку електоральних перегонів: президент
Майдану Петро Порошенко, який закінчує свій перший термін, упродовж якого йому
довелося боротися з російською агресією на Сході України, зумів потрапити у
другий тур, поряд з Володимиром Зеленським, комедіантом з нізвідки, нібито
створеним у лабораторії спеціально для виконання наданого йому призначення:
вийти у другий тур виборів, аби стати спаринг-партнером чинного президента.

Рейтинг Петра Порошенка постійно зростав завдяки його антиросійської політики та орієнтації на ЄС і НАТО (внесення змін до Конституції з урахуванням цих двох устремлінь України), отриманню автокефалії Українською православною церквою, проукраїнському націоналізму в питанні мови та освіти українською мовою (всупереч рекомендаціям Венеційської комісії і на шкоду меншин, в тому числі румунської). Це призвело до поступового зростання його рейтингу, виходу в другий тур перегонів із тенденцією до зростання, з найменш досвідченим контркандидатом, якого нібито він сам собі вибрав.

Незалежно від результатів першого туру, я
думаю, що спосіб, у який була побудована кампанія, має стати справжнім уроком
для тих, хто стежить за цими діями, тому що стратегія була геніальною: провести
президента від одноцифрового рейтингу у другий тур виборів із реальними шансами
на перемогу є великим досягненням та роботою, яка заслуговує всієї поваги, у
разі отримання бажаного результату. І у нього є всі шанси на це. По-перше,
тому, що електорат всіх інших кандидатів є скоріше традиційним, про-системним,
який скоріше надасть перевагу відомому політику, ніж новачку. А також тому, що відоме
зло завжди є більш прийнятним, ніж невідоме, для тих виборців, які проголосують
у другому турі», – пише Юліан Кіфу

Колишній румунський дипломат та голова
організації «Black Sea House Assotiations» Дорін Попеску в своєму аналітичному
аналізі електоральних процесів в Україні під заголовком «Президентські вибори в
Україні: аналітична картина першого туру» наголосив на результатах
голосування в районах компактного проживання етнічних румунів та спробував
передбачити за кого голосуватимуть українські румуни в другому турі.

Дорін Попеску зазначає, що: «Найнижча явка в Чернівецькій
області (52,02%) була зареєстрована у виборчому окрузі № 203 (що об’єднує Герцаївський, Новоселицький, Глибоцький і частково Сторожинецький райони, відповідно, округ з найбільшою
кількістю етнічних румунів в області). Найнижча явка у Закарпатській області (36,42%) була зареєстрована у виборчому окрузі № 72 (що охоплює Рахівський та частково Тячівський райони, відповідно виборчий округ з найбільшою кількістю етнічних румунів в області). Значно нижча явка румунів, порівняно з іншими
виборчими округами в регіоні, спостерігалася й в Одеській області: низька явка
виборців (55,99%) була зафіксована у виборчому окрузі № 143 (що включає місто Ізмаїл,
Ізмаїльський та Ренійський райони, і частково Болградський район, тобто виборчий
округ з найбільшою кількістю етнічних румунів у регіоні).

Таким чином, можна зробити висновок, що
етнічні румуни в Україні проявили менший інтерес до цих виборів, ніж українська
більшість у регіонах, де компактно проживає румунська громада. Аналогічний
висновок можна зробити й щодо низького інтересу етнічних угорців в Закарпатській
області. У цьому регіоні була зареєстрована найнижча явка виборців (46,99%). Загалом можна констатувати, що ставка цих
виборів була низькою для європейських національних меншин в Україні та/або вони
не віднайшли себе в програмах основних кандидатів.

На риторичному рівні у другому турі
відбудеться пряме протистояння між патріотичною риторикою/зовнішній наратив (Петром
Порошенко) і антикорупційною риторикою (внутрішній наратив). Головною перевагою
Порошенка буде політико-адміністративна система України, готова максимально
підтримати свого кандидата, а головною перевагою Зеленського є потреба змін, в
умовах коли він сприймається як антисистемний кандидат.

Етнічні румуни не мали «бажаного» кандидата в умовах відсутності політичної пропозиції щодо
задоволення їхніх очікувань. Швидше за все, більшість із них у другому турі голосуватимуть
за Зеленського, оскільки Порошенко вважається у колах національних меншин України
вектором націоналістичної / асиміляційної політики. На зовнішньому плані Зеленський
залишається невідомою фігурою, з високою дозою непередбачуваності. Незважаючи
на те, що він демонструє проєвропейські і навіть проатлантичні переконання,
спосіб у який він говорить на теми закордонної політики, не робить його вартим
довіри. Досить ймовірно, що він створить високі ступені залежності від
внутрішніх (олігархічних) або закордонних (Москва) центрів впливу, в умовах
обмеженої політичної спроможності. Таким чином, його можливий президентський термін буде непередбачуваним і суперечливим, з
мінливими, непослідовними, іноді ризикованими політичними діями. Відносини з
Росією залишаються непередбачуваними, попри посилення антиросійської риторики останнім
часом. Можливі й сюрпризи, у тому числі відновлення прямого діалогу з Кремлем в
ім’я інтересів України», – пише політолог Дорін Попеску.

Економіка
Румунії зафіксує аванс у розмірі 3,5% у 2019 році і
3,1% у 2020 році, а це означає на один
відсоток менше ніж прогнозувалося у червні
2018 року, згідно з даними нещодавно опублікованого Світовим
банком піврічного звіту Global
Economic Prospects. Міжнародна фінансова установа оцінює,
що в Європі та Центральній Азії, економіка уповільнилася до 3,1% у 2018 році, з
4% у 2017 році, в результаті зниження
економічної діяльності в Туреччині у другій половині минулого
року. Без урахування Туреччини, регіональне економічне зростання
залишається незмінним на рівні 2,9% у 2018 році, оскільки уповільнення
економічної діяльності у таких країнах, як Болгарія та Румунія,
компенсується прискоренням діяльності на сході
регіону, який у минулому році скористався
підвищенням цін на нафту, свідчить
Всесвітній банк.

Зростання світової економіки
сповільниться до 2,9% у 2019 році, порівняно з 3% у 2018 році та 3,1% у 2017 році, а
глобальне зростання торгівлі сповільниться до 3,6% цього року, з 3,8% у 2018 році і 5,4%
у 2017 році. І це позначиться на промисловості в усьому світі, оцінює
міжнародна фінансова установа. За даними Всесвітнього банку, посилюється ризик на адресу світової
економіки, що погіршує перспективи на тлі посуворішання фінансових
умов, посилення торговельної напруженості і потрясінь на фінансових ринках в деяких країнах,
що розвиваються. На початку 2018 року, світова економіка перебувала
у повній формі, однак втратила імпульс протягом року, і в майбутньому цей аванс може
сповільнитися, – застерегла генеральний директор компанії Кристаліна
Георгієва. Водночас спори між Сполученими Штатами та
Китаєм будуть відчуватися в усьому світі і це може, також, збільшити
нестабільність на фінансових ринках, що вплине на економіки країн, що
розвиваються. Розрахунки показують, що експансія найбільшої в світі економіки -
США – може уповільнитися до 2,5% цього року, від 2,9% у 2018 році, у той час як
Китай зареєструє у 2019 році зростання на 6,2%, після 6,5% у 2018 році.Для зони
євро прогнозується аванс на 1,6% цього року, порівняно з
1,9% минулого року, вказується у звіті.

Що стосується Румунії,
міжнародна фінансова установа прогнозує зростання ВВП на 4,1% за 2018 рік, на один процентний пункт менше червневого
прогнозу. Експансія зменшиться у 2021 році, коли економіка зафіксує аванс на
2,8%. Румунія все ще має залежну економіку, дефіцитний торговельний баланс, а румуни витрачають 48% своїх доходів на харчові продукти, показують
централізовані дані. Гість Радіо Румунія, університетський професор
Мірча Кошя, проаналізував ситуацію зовнішньої торгівлі: «Ми спеціалізувалися на
галузі, яка виробляє переважно устаткування, запчастини для автопромисловості, і
взагалі на автомобільній промисловості. Румунія стала основним виробником запчастин,
всього, що означає автовиробництво, тобто промисловості, яка нижче технічного
прогресу, у той час як деякі розробляють продукт, малюють його, ми виробляємо
його на заводах, де працівники працюють над його створенням.Це також не погано, ми маємо де працювати. Румунський
експорт, на даний момент, залежить від промислового експорту на 50-70% до ряду
розвинених країн, як правило, трьох, Німеччини, Франції та Італії, куди ми
експортуємо запасні частини для автомобілів, двигуни, всякого роду продукти.
Якщо автомобільний ринок зазнає краху на Заході, і цей момент не за горами, з
оглядом на те, що відбувається зараз з точки зору рухів у Франції, Німеччині, а
також в результаті торговельної війни пана Трампа, тоді не буде ніяких замовлень
на автомобілі і ми нічого подібного не експортуватимемо.Що ще експортуємо
ми зараз? Експортуємо ще різного
типу промислові продукти, деякі у галузі
комп’ютерної технології, але більше 60% цієї продукції імпортується.
Ми маємо економіку, яка залежить від центрів розвитку
інших країнах, як правило, країн ЄС.»

З іншого
боку, цього року фахівці очікують на збільшення банківських
процентних ставок, після тривалого періоду, коли, намагаючись боротися з
наслідками фінансової кризи, центральні банки зберегли їх на надзвичайно
низькому рівні. На думку фінансового оглядача
Ауреліана Докії, найімовірніше, наслідки цього
будуть відчуватися і в Румунії: «Я
думаю, що перспективи на 2019 рік достатньо хороші, очевидно, вони пов’язані з тим
як розвинеться румунська економіка. Дуже багато економістів та міжнародних
установ вважають, що темп зростання сповільниться, включно у Румунії, навіть
якщо він надалі буде набагато вищим, ніж в інших європейських країнах і
особливо в країнах єврозони. А це означає, що темпи зростання в банківській
системі та кредити, що надаватимуться банківською системою, можуть зазнати
помірне зростання».

Ауреліан Докія
вважає, що заходи, які вживаються Національним
банком Румунії для обмеження кредитування фізичних осіб, що
діють з 1 січня поточного року, вплинуть
лише на невелику категорію людей і не матимуть
негативні наслідки на розвиток банківського
кредитування.

Темпи росту економіки Румунії почали
сповільнюватися, як свідчить
осінній прогноз Європейської комісії, оприлюднений у четвер.Таким
чином Єврокомісія суттєво погіршила прогноз економічного зростання Румунії
в цьому році з 4,5% до 3,6%. У 2019 році європейські експерти передбачають
зростання румунської економіки в 3,8%, порівняно з 3,9% навесні, а в 2020 році,
кажуть у Брюсселі, зростання реального ВВП уповільниться до 3,6%.

Проте
міністр фінансів Єуджен Теодоровіч заявив, що Уряд Румунії продовжує наполягати
на тому, що в цьому році зростання становитиме 5,5%, тобто буде на прогнозованому на
початку року рівні. «Ми, уряд, як відомо передбачили і залишаємося на своїй
позиції та переконані, що економічне зростання буде на прогнозованому рівні.
Історія показує, що ми були праві упродовж часу, кінець року, щорічні
бюджетні витрати продемонстрували, що оцінки уряду були правильними.»

Натомість, опозиційна
Націонал-ліберальна партія, в особі сенатора Аліни Горґіу, ставить під сумнів
оцінки румунського уряду. Прогноз Європейської комісії показує, що економіка
Румунії суттєво уповільнюється через політику чинного уряду, – заявила Аліна
Горґіу, зажадавши від лідера Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні та прем’єр-міністра
Віоріки Денчіле оприлюднення реальних показників: «Не маніпулюючи даними, які будуть виявлені нашими європейськими партнерами, у бюджет на 2019 рік не можна закласти усі обіцянки соціал-демократів і я наполегливо закликаю пана Драгню та пані Денчіле публічно, разом з міністром фінансів Теодоровічем, оприлюднити реальні дані про державний бюджет та економіку Румунії.»

«Румунський
економічний бум втихомирився в результаті сповільнення темпів зростання
приватного споживання, а негативний внесок чистого експорту у зростання
продовжує рости», – пояснюють європейські експерти. В Єврокомісії також наголошується,
що в прогнозований період ВВП матиме помірне зростання. Приватне споживання
залишатиметься основним рушієм зростання, – стверджують в Брюсселі. Згідно з
даними, оприлюдненими у четвер внесок внутрішнього попиту до зростання ВВП
знизиться до 4,2% з 7,3% у минулому році.

У 2019 році
внесок внутрішнього попиту дещо зросте до 4,3%, а в 2020 році – знизиться до 4,1%.
Що стосується інфляції, то Єврокомісія переглянула свій прогноз з 4,2% до 4,3%
на кінець 2018 рік. Водночас індекс споживчих цін зменшиться до 3,5% у 2019 році та
до 3,3% в 2020 році, через ослаблення внутрішнього попиту. У свою чергу,
Національний банк Румунії залишив прогноз інфляції на кінець
2018 року на рівні 3,5% і трохи покращив прогноз на наступний рік.

Національний банк Румунії вирішив зберегти облікову ставку на рівні 2,5% річних. Захід був прийнятий не лише на підставі еволюції рівня інфляції, – ствердили експерти Центробанку. Вони додали, що були враховані також економічне зростання на 4,1% у другому кварталі й той факт, що відбулося зниження річних темпів споживання домашніх господарств, зростання продуктивності та експорту. Негативний внесок інвестицій в економічне зростання та скорочення щорічної позитивної динаміки кредитування приватного сектору також сприяли прийняттю вищезгаданого рішення. Що стосується інфляції, Національний банк Румунії оцінює, що рівень інфляції далі знижуватиметься. Ця тенденція триватиме й наступного року, але повільними темпами, – передбачають експерти Центробанку.

Губернатор Національного банку Румунії Мугур Ісереску заявив, що вищезгадані інформації будуть підтверджені через тиждень Національною комісією статистики. Мугур Ісереску: Ми прогнозуємо, що в найближчі місяці рівень інфляції продовжить знижуватися, – це випливає навіть з даних для наступного тижня, зниження темпів інфляції до верхньої межі діапазону становитиме 3,5%. Проаналізовані нами дані показують, що ця тенденція триватиме й наступного року, але повільними темпами, тепер зафіксоване найбільше зниження від 5 до 3,5%.

Губернатор Національного банку Румунії заявив, що складова інфляції, що створюється з цін, на які впливають інструменти валютної політики, вже зазнала процес скорочення. Йдеться про інфляцію, яка залишається, якщо не береться до уваги вплив регульованих цін, волатильність цін, цін на тютюнові вироби та алкогольні напої, вплив валютної політики на яких – незначний або нульовий. На внутрішньому плані невизначеність та ризики, пов’язані з інфляцією, мають основні джерела: ціни на газ та електроенергію, ціни на харчові продукти і тютюн, а також умови на ринку праці, валютна політика та політика доходів, – відмітив Мугур Ісереску. Важливими є й зовнішні фактори, пов’язані з ростом цін на паливо в усьому світі, темпами зростання економіки в єврозоні та у світі, в контексті протекціоністських тенденцій та невизначеностей, пов’язаних з Брекзитом, а також з валютною політикою Європейського центрального банку та центральних банків регіону.

З іншого боку, Губернатор Національного банку Румунії привітав серйозний аналіз стосовно переходу на євро й той факт, що це питання обговорюється громадянським суспільством, науково-дослідними інститутами та університетами. Цього місяця, Національна комісія, створена у цьому сенсі, має представити графік та план переходу на європейську єдину валюту.

Референдум
щодо підтримки традиційної сім’ї оголошено таким що не відбувся

21,1%
громадян з правом голосу, тобто трохи менше 4 млн. осіб взяли участь в
референдумі щодо внесення змін до Конституції Румунії, зокрема щодо обмеження
конституційного визначення сім’ї як вільний союз між чоловіком та жінкою, а не між
подружжям, як зараз. Згідно з остаточними даними Центрального виборчого бюро,
91,5% тих, хто взяв участь у дводенному плебісциті підтримали цю ініціативу.
Проте референдум визнали таким, що не відбувся, через низьку явку виборців:
всього близько 21%, тоді як законодавство вимагає участі більше 30% виборців.
Отже в результаті надзвичайно короткої, але досить брудної кампанії перед
референдумом, особливо в соціальних мережах, 80% виборців вирішили бойкотувати плебісцит.
Причини були різними, починаючи від нерозуміння цілей референдуму або
байдужості, до небажання відповісти позитивно на заклики уряду СДП-АЛДЕ або
мажоритарної Православної Церкви, яка виступала за уточнення конституційного
визначення сім’ї. Відповідна поправка до Конституції була прийнята в парламенті
і була заснована на громадянській ініціативі, ініціаторам якої вдалося зібрати
3 мільйони підписів. З огляду на те, що більшість звинуватила «першу скрипку»
керівної коаліції – Соціал-демократичну партію, її представники зараз
відхрещуються, стверджуючи, що партія, відповідно до закону, лише
проводила інформаційну кампанію. Лідер опозиційної Нацоінал-ліберальної партії
Людовік Орбан вважає, що навпаки, головну провину за провал референдуму несе
Влада, через відсутність справжньої
інформаційної кампанії, і все виглядало ніби керівні Соціал-демократична
партія та Альянс лібералів і демократів прагнуть зниження інтересу румунів до
цієї теми. Найбільше цьому результату зраділи представники Союзу «Рятуйте
Румунію», єдиної політичної сили, яка з самого початку виступила проти
референдуму. І асоціація MozaiQ, що виступає на захист прав сексуальних меншин,
каже, що низька явка свідчить про те, що люди відкидають прояви ненависті і спроби
розколоти суспільство та відмовилися узаконювати політичний акт, спрямований на
стигамтизацію і дискримінацію ЛГБТ-спільноти. Щойно після оголошення
результатів референдуму міністр європейських справ Віктор Негреску оголосив, що
в найближчі тижні на розгляд парламенту буде внесений законопроект про цивільне
партнерство. Цей проект буде завершений, після обговорення з представниками громадянського
суспільства і політичних партій, – розповів Негреску, на подив багатьох, про ці
переговори, інформація про які тільки зараз стала публічною.

Новий закон про пенсійне забезпечення

Уряд
Румунії у середу схвалив проект нового закону про державну пенсійну систему,
який найближчим часом буде направлений до парламенту. Міністр праці Лія Олгуца Васілеску
заявила, що жодна людина не отримає меншу пенсію після вступу закону в силу, уточнивши,
що не змінюється ані стандартний пенсійний вік, ані страховий стаж для виходу
на пенсію. Цей законопроект спрямований на збільшення пенсій та ліквідацію
нерівності в системі. Серед іншого, розмір пенсії визначатиметься тільки з
урахуванням внеску кожного працівника, а пенсіонери, які мають однаковий стаж
роботи, але вийшли на пенсію в різний час отримуватимуть однакові пенсії.
Майбутній закон запроваджуватиметься поетапно до 2021 року. Дія нового нормативно-правового
акту поширюватиметься на понад 5 мільйонів пенсіонерів. Теж на цьому тижні двоє
міністрів уряду Віоріки Денчіле потрапили у немилість парламентської опозиції,
але врешті решт обидва як міністр економіки, так і міністр культури зітхнули з
полегшенням після того як Палата депутатів відкинула ініційований їм опозицією
вотум недовіри. Опозиційні партії стверджують, що некомпетентність міністра
економіки та катастрофічні наслідки його діяльності ведуть Румунію до
банкрутства, а міністру культури закидають нездатність провести на належному
рівні підготовку до 1 грудня 2018 року, коли сповнюються 100 років від
створення Румунської унітарної держави.

У пошуку
нового керівника антикорупційного управління

Колегія
у справах прокурорів Вищої ради магістратури (ВРМ) не підтримала пропозицію
міністра юстиції Тудорела Тоадера щодо кандидатури Адіни Флорі на пост
головного прокурора Національної антикорупційної дирекції. Згода ВРМ має
дорадчий характер, а остаточне рішення має прийняти Президент Клаус Йоханніс.
Раніше міністр юстиції кілька разів сказав, що він запропонує кандидатуру Адіни
Флорі для затвердження президенту Румунії Клаусу Йоханнісу незалежно від
позиції ВРМ. Під час слухань Адіна Флоря заявила, що таємні протоколи, укладені Румунською службою інформації з іншими державними установами, які викликали
палку дискусію в суспільстві, вийшли за межі правового поля шляхом створення
спільних оперативних груп. Вона також сказала, що до повноважень
антикорупційного управляння входить розслідування корупційних злочинів на
середньому і високому рівнях, а не фактів перевищення службових повноважень,
які входять до компетенції прокуратур при Трибуналах. Адіна Флоря сказала, що крім
хороших речей, в діяльності антикорупційних прокурорів останніми роками
спостерігалося відхилення від принципів верховенства права. Посада головного
прокурора Національної антикорупційної дирекції стала вакантною після того, як
Конституційний суд зобов’язав Президента Румунії звільнити попереднього
керівника управління Лауру Кодруцу Кьовеші. З іншого боку, теж на цьому тижні
міністр Тудорел Тоадер повідомив, що уряд прийняв термінову постанову про
створення спеціального відділення з розслідування злочинів скоєних
магістратами, яке має перейняти до 23 жовтня всі відповідні справи, які зараз
розслідуються Національним антикорупційним управлінням.

Румунія
та МВФ

Міжнародний
валютний фонд переглянув прогноз розвитку Румунії у бік зниження, з 5,1%
ВВП навесні до 4%. Фонд очікує скорочення економіки країни в наступному році до
3,4%. Ці дані містяться в оновленому звіті МВФ «Перспективи розвитку світової
економіки», в якому прогнозує уповільнення зростання світової економіки. Тим
часом Національний інститут статистики на цьому тижні оголосив, що у вересні
інфляція в Румунії у річному вимірі знизилася до 5,03%, з 5,1% у серпні. На
початку серпня Національний банк Румунії переглянув прогноз інфляції на кінець
цього року до 3,5%.

Нещодавні зміни в системі оплати праці викликають суперечки

Закон про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетному секторі та
перекладення обов’язку сплати соціальних внесків з роботодавця на працівника
викликають невдоволення серед ряду категорій працівників у Румунії. Профспілки повідомляють
про значне скорочення доходів у кількох сферах. Міністр праці Олгуца Васілеску у відповідь на ці звинувачення заявила, що метою цього закону, прийнятого в
минулому році було збалансувати бюджетну систему оплати праці з огляду на численні
випадки диспропорційності в тому сенсі, що особи на схожих посадах та зі
схожими обов’язками мали різні посадові оклади. Вона також зазначила, що цей
закон дотримується основного принципу на європейському рівні – рівна оплата за
рівну працю, а бонуси були обмежені, тому що в багатьох випадках вони
перевищували основний оклад. У четвер уряд схвалив термінову постанову, в якій передбачено
ряд заходів для збереження чистого щомісячного доходу, принаймні на рівні
грудня 2017 року, для працівників в галузі ІТ, у сфері наукових досліджень,
розробок та інновацій, для осіб, зайнятих на сезонних роботах, з вадами, а
також осіб, які працюють в умовах неповного робочого дня. Після змін у системі
оплати праці головна опозиційна Націонал-ліберальна партія Румунії повідомила про намір оголосити вотум
недовіри міністру праці. Ліберали піддали критиці й перекладення з роботодавця
на працівника обов’язку сплати соціальних внесків і стверджують, що це більше
ускладнило систему оплати праці в Румунії. Президент Асоціації підприємців Румунії
Флорін Погонару звернув увагу на те, що всі економічні заходи, вжиті з 2017
року не мали логіки. Флорін Погонару: «Якщо спробувати охарактеризувати 2018
рік, то його можна назвати роком повстання популізму. У 2017 році ми побачили цілий
ряд популістських заходів, можливо початих зарано. Зазвичай вони приймаються перед
виборами, але на цей раз усе почалося раніше. Те, що відбувається сьогодні з
доходами, які не ростуть, а навпаки, зменшилася, є своєрідною формою помсти
популізму.» «Популізм не має логіки, популізм завжди є спустошливим, і коли зростає,
і коли мститься.» – попередив Флорін Погонару.

Монетарна політика Румунії та економічний прогноз

За оцінками Європейської комісії темпи зростання
румунської економіки сповільняться до 4,5% в цьому році та до 4% в наступному
році, після сильного зростання ВВП Румунії в 2017 році на 6,7%. Принаймні це
випливає з проміжного економічного прогнозу Єврокомісії, опублікованого у
середу в Брюсселі. Аналогічні показники випливають і з недавнього аналізу
Світового банку. Національна комісія з питань прогнозу на початку тижня
переглянула убік збільшення прогноз зростання ВВП у цьому році до 6,1%. В опублікованому
в середу аналізі Європейська комісія зазначає, що ситуація на ринку праці
покращилася, безробіття впало до найнижчого рівня за останні два
десятиліття, а розмір чистої середньої зарплатні зріс в реальному вираженні приблизно
на 13%. Однак, попереджає Єврокомісія, у другій половині минулого року почала рости інфляція, що зумовлено зростанням цін на продукти харчування та
енергоносії. Теж у середу Рада директорів Національного банку Румунії прийняла рішення підвищити облікову ставку з 2% до 2,25% річних. НБР також залишив
незмінними обов’язкові резерви за леєвими і валютними внесками. Голова
Національного банку Румунії Мугур Ісереску очікує, що в результаті цього
рішення кредити в леях подорожчають.

Підсумки роботи DIICOT

Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
тероризмом (DIICOT) на
цьому тижні представило Звіт про результати роботи в 2017 році, в якому
зазначається, що ісламська радикалізація є одним з основних ризиків у Румунії. У
документі зазначається, що це явище набирає обертів в останні роки і
наголошується на необхідності внесення ряду змін і поправок до закону про
запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними прокурорів упродовж минулого
року Румунія не стикалася з конкретною та реальною терористичною загрозою. З
іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було виявлено і вилучено
понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в Румунії був канабіс,
який завозиться переважно автомобільним транспортом з Іспанії та Нідерландів.
Що стосується транскордонного незаконного обігу наркотиків, Румунія залишилися
транзитною країною для «балканського маршруту», яким перевозяться зокрема
героїн, кокаїн та екстезі.

ЄС уважно стежить за процесом
проведення суперечливої судової реформи в
Румунії

Європейський Союз пильно
стежить за подіями в Румунії, на тлі суперечливої судової реформи, ініційованої
лівоцентристською керівною коаліцією наприкінці минулого року. Зміни до
чинного законодавства піддали гострій критиці багато суддів і прокурорів,
частина громадянського суспільства та праві опозиційні партії, які звинувачують
керівну коаліцію в спробі підпорядкувати собі судову гілку влади. У цьому
контексті ситуацію верховенства права та наслідки суперечливої судової реформи
у Румунії у середу обговорив Європейський парламент. Комісар ЄС з питань
юстиції Вєра Юрова вкотре озвучила заклик Європейської комісії до Парламенту
Румунії розпочати дебати щодо судової реформи у відповідності до рекомендацій
Брюсселя та шляхом консенсусу. «Незалежність судової гілки влади в Румунії та
її здатність ефективно боротися з корупцією – є нашим бажанням і прагненням
Румунії протягом багатьох років», – сказала Вєра Юрова. Натомість румунський
депутат Європарламенту, соціал-демократ Віктор Боштінару в унісон з рештою
представників Соціал-демократичної партії Румунії та Альянсу лібералів і
демократів, які утворюють парламентську більшість в Румунії, стверджує, що Європейська
комісія не знає реального стану речей в країні.