Tag: проекти

Через 30 років після Антикомуністичної
революції та
майже 13 років відколи Румунія
стала членом Європейського Союзу, Карпатські
гори Румунії не
перетинає жодна автомагістраль. Наприкінці 2019 року в
країні було лише приблизно 850 кілометрів швидкісних доріг, з яких майже 100 кілометрів успадковано з часів диктатора Ніколає
Чаушеску.

Кілька ділянок швидкісних доріг, побудованих мов фараонськими зусиллями, сприяють скоріше сполученню із сусідніми країнами, ніж жителям, які бажають швидше добратися з центру
країни до Бухареста або скоротити час їзди до узбережжя Чорного моря, до місця проведення відпустки. Крім байдужості тих, хто протягом багатьох років чергувалися при владі в Бухаресті, бюрократія була
однією з перешкод, а також вибір будівельних компаній, у тому числі іноземних, метою
яких було лише роздути свої рахунки.

Згідно з підсумковим підрахунком, протягом 30 років румунської демократії,
соціал-демократи та ліберали, окремо або в кон’юнктурних альянсах, керували
країною приблизно однаково. Однак, ні одні, ні інші не можуть похвалитися
якимись особливими заслугами щодо будівництва швидкісних автомобільних
доріг. Натомість, вони звинувачують одні одних у безплідній суперечці, найчастіше
виборчого характеру. Наприклад, від 2016 року донедавна, будучи в опозиції Націонал-ліберальна
партія гостро критикувала своїх політичних опонентів від Соціал-демократичної партії,
звинувачуючи їх у некомпетентності.

Колишній ліво-центреський уряд розпочав переговори довкола підписання договорів про будівництво двох
автострад у системі державно-приватного партнерства. Для однієї автомагістралі були обрані асоційовані компанії з Китаю та
Туреччини, а для іншої подали заявки на аукціон компанії з вищезгаданих країн,
компанії з добрими результатами в країнах походження, але не відомі в Європейському
Союзі. Ліберали, які прийшли до влади після схвалення резолюції про вотум недовіри
уряду соціал-демократів, пропонують інший, на їх думку більш успішний підхід.

Таким чином, ліберальний уряд прийняв рішення скасувати проекти державно-приватного
партнерства. Прем’єр-міністр Людовик Орбан пояснив: Наша мета проста:
скасувати всі процедури, передати ці проекти компетентним міністерствам,
наприклад повернути проекти транспортної інфраструктури до Міністерства
транспорту, а профільні міністерства, які перебирають ці проекти, повинні
презентувати план їх реалізації протягом максимум одного тижня, щоб ми точно знали,
які саме процедурні кроки маємо зробити та як маємо планувати всі етапи розробки
проектів. а також забезпечити необхідні кошти для фінансування цих проектів.

Тепер настала черга Соціал-демократичної партії звинувачувати Націонал-ліберальну
партію у тому, що через суто політичне рішення Румунія повертається на 10 років
назад, пропонуючи вічні техніко-економічне обґрунтування для будівництва швидкісних автомобільних доріг, замість того, щоб негайно розпочати конкретні
роботи на двох магістралях. Нещодавно, виконавчий директор асоціації Про
інфраструктура Йон Чуря ствердив, що, враховуючи той факт, що в 2019 році було відкрито лише 43 кілометри автомагістралей, цього року Румунія могла б в найщасливішому випадку відкрити ще 57
кілометрів. Поживемо-побачимо !

Культурна
Асоціація «КОЗАЧОК» була заснована у 2011 році з метою просування культурних
цінностей та підтримки молодих митців, що належать українській меншині в
Румунії. З-поміж головних цілей Асоціації Козачок нагадаємо проведення
концертів, виставок та культурних
заходів Румунії у співпраці з румунськими
або іноземними митцями. Реалізацію спільних проектів з іншими асоціаціями
Румунії та з-закордону, заснування і розвиток культурного центру для молоді, де
б проводились уроки музики, танцю, театру, та інші заходи з метою ознайомлення
та просування української культурної спадщини (літератури, музики, мистецтва).

Проект «Культурно-спортивний діалог у буковинському міжетнічному просторі», що
впроваджується Культурною Асоціацією «Козачок», має дві складові: культурну та
спортивну. Імплементація проекту триває два роки. Кошти були виділені ЄС у рамках
Національної програми розвитку села. Вартість проекту становить 10.823 євро. Більше
деталей подає керівник проекту та
Культурної Асоціації «Козачок», Петро Шойман: З огляду на культурний компонент
проекту, шість нацменшин взяли участь у нашому селі, щоб показати свої традиції та
звичаї. Виступали поляки, руські-липовани, рроми та румуни, для наших дітей, які вчаться у нашому селі
Бальківцях й не лише. Тому що я викладач
фізкультури цей проект має і спортивний компонент. Ми маємо можливість закупити
спортивні предмети-м’ячі, шахи, тенісний стіл. Ми
будемо організувати і спортивні заходи, у
яких будуть брати участь й інші меншини нашого краю. Діти будуть змагатися між
собою та проводити різні конкурси. Проект мав розгоратися протягом двох років, але я думаю, що ми
його завершимо до кінця цього року. Кошти на проект виділено Європейським Союзом у рамках Національної програми розвитку села.

Петро Шойман
подає деталі про розгортання вищезгаданого проекту,
культурна частина, якого відбулась 29 листопада у селі Бальківці: Цей проект
адресується українцям, що живуть у селі Бальківці, та спрямований також на
співпрацю з іншими меншинами Буковини. І саме тому у цьому проекті беруть участь шість
меншин. Тому, що у цьому проекті беруть участь меншини з Сучавського та Ботошанського повітів, ми мали можливість показати не тільки жителям Бальківців, як співпрацюють
меншини на Буковині. У концертні програмі, організованому нами взяли участь гурт «Мала
Поляна», що складається з поляків, які живуть у селі Пояна Мікулуй на Буковині,
гурт рромської меншини «Флоріле Гулієй». Всі гурти дуже гарно виступали у нашому
селі Бальківцях. Також взяли участь руські-липовани, що живуть у Радівцях з гуртом «Радовець» та румуни з
села Кажвана. З Ботошань взяв участь дуже гарний гурток «Зоріле». І звичайно
наш український танцювальний Ансамбль «Козачок» виступив для всіх людей, що були
у залі, майже 400 людей. Тому, що ми виступали у нашому селі, ми мали можливість показати наші
традиції та народні танці так як ми співпрацюємо з іншими меншинами.

«Ми виступали у
Бухаресті з нагоди Національного дня Румунії. Була дуже цікава подія, адже не
тільки ми виступали, а й інші меншини: греки, татари тощо. Я був дуже радий, коли
нас запросили виступати з такої важливої нагоди. Ми виступали перед 13.000 людей. На можу думку, людям дуже сподобався наш виступ, – зазначив
керівник Ансамблю «Козачок», Петро
Шойман.

Від заснування і до цього часу танцювальний Ансамбль «Козачок» взяв участь у понад 250 заходах в
країні та за кордоном, в тому числі в Україні .

У суботу, 28
вересня 2019 року, голова Повітової ради Тульча Хорія Теодореску та заступник
голови Петре Бадя взяли участь у стартовій конференції проекту «Чиста ріка-Дунай»
в Ізмаїлі на запрошення міського голови Андрія Абрамченка. У зустрічі також
взяли участь румунські депутати Мірела Фуртуне та Лучіан Сіміон.

Проект фінансується за допомогою Європейських фондів
регіонального розвитку через Європейський інструмент сусідства.Загальний бюджет проекту
4,3 млн. євро (3,8 млн. євро європейських фондів). Мета проекту – реконструкція
каналізаційних систем прикордонного регіону, задля попередження надзвичайних
ситуацій антропогенного характеру. Проект передбачає реконструкцію
каналізаційних мереж міста Ізмаїл та Міської лікарні Тульча (Румунія) і двох
очисних споруд, а також модернізацію двох насосних станцій стічних вод міста
Ізмаїл. Також, передбачається підготовка спеціалістів двох країн, зайнятих в
галузі попередження, залучення і виховання населення стосовно надзвичайних
подій антропогенного характеру.

Партнерами
проекту виступають Виконавчий комітет
Ізмаїльської міської ради – керівник проекту, Одеська обласна рада, Повітова Рада
Тульча та Асоціація транскордонного співробітництва Єврорегіон Нижній
Дунай. Термін реалізації проекту 36 місяців.

Як зазначив на
відкритті конференції голова повітової ради Тульча Хорія Теодореску, запущений дуже важливий
двосторонній проект між Ізмаїлом та повітом Тульча. «В рамках важливої
інфраструктурної складової цього проекту на українській стороні, зокрема в
Ізмаїлі, буде реконструйована каналізаційна система, а в Тульчі – очисні
споруди головної повітової лікарні, її система водопостачання та каналізація.
Ми приїхали сюди, тому що ми є не тільки
партнерами Ізмаїла за проектом, а й друзями », – додав він.

У цьому
контексті президент Хорія Теодореску наголосив на важливості двосторонньої
співпраці між двома регіонами, Тульчанським повітом та Ізмаїлом, на основі
довгострокової дружби, у рамках якої були реалізовані проекти з наслідками в
регіоні, фінансовані, або які будуть
профінансовані в рамках Програми співпраці.

Не так
давно в липні цього року ми також розпочали в цьому місці транскордонний проект
щодо інфраструктури охорони здоров’я,
який створив конкретні мости між двома регіонами. Сьогодні настала черга
другого транскордонного проекту, а саме Чиста річка після того, як
наприкінці червня у Бухаресті, в присутності міського голови Ізмаїла Андрія Абрамченка, був підписаний договір про фінансування
за допомогою Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020.

Ще раз хочу підкреслити,
що сильним прихильником цих дуже добрих стосунків між Тульчею та Ізмаїлом є
міський голова Андрій Абрамченко, людина з особливими якостями, яка дала зрозуміти,
що ми повинні допомогти одні одним, щоб речі просувалися у позитивний напрямок. Я хочу запевнити
вас у нашій повній відкритості, Тульчанської Повітової Ради щодо майбутніх проектів співпраці і дякую вам
за участь у реалізації цього румунсько-українського партнерства, – сказав
президент Хорія Теодореску.

Нещодавно у місті Бая-Маре, Марамуреський
повіт, північна Румунія , Румунська поліція провела зустріч з відкриття
конференції SAGA – Проекту регіонального співробітництва щодо попередження та боротьби з транскордонною злочинністю
в прикордонному регіоні між Румунією та Україною.

Основна мета проекту, що фінансується
в рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна 2014-2020, – посилити регіональну
співпрацю щодо попередження та протидії транскордонній злочинності на кордоні з Україною.
Передбачається створення ІТ-платформи для забезпечення обміну даними та
інформацією, що підтримується сучасними засобами. Буде проведено реконструкцію
відділень поліції на прикордонних територіях, здійснено
закупівлю сучасного обладнання і розроблено навчальну
програму для поліцейських Румунії та
України.

Зустріч відкрила заступник
генерального інспектора Румунської поліції, квестор поліції Кармен Камелія Цуйку, яка наголосила на важливості
покращення обміну передовою практикою між правоохоронними органами Румунії та
України у спільних зусиллях щодо безпечного клімату в регіоні.До кінця періоду реалізації (29
червня 2022 р.) Проект має на меті сприяти значному підвищенню безпеки східного
кордону Європейського Союзу.

Серед бенефіціарів проекту,
керівником якого є Генеральна інспекція румунської поліції, є повітові Інспекції поліції Марамуреш, Ботошань, Сучава та Сату Маре, Генеральна
інспекція прикордонної поліції Румунії, Територіальна інспекція прикордонної
поліції Сігету-
Мармацієї та Головне управління національної поліції в Івано-Франківській
області.

Бюджет проекту становить 5,2 млн. євро, з яких 3,2 млн. євро
європейські грантові
кошти.Бюджет Спільної операційної програми
Румунія-Україна 2014-2020 рр. становить 60 млн. євро, європейський внесок, та 6
млн. євро внесок бенефіціарів.

У кінці червня 2019 р.
румунські і українські органи влади завершили процедуру підписання договорів на
фінансування чотирьох великих інфраструктурних проектів в рамках Спільної
операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020», із загальною вартістю 21,1 млн.
євро, з яких 17,3 млн. євро європейських фондів. Ця сума складає 30% бюджету
програми.

Крім вищезгаданого, трьома великими
інфраструктурними проектами, які отримали фінансування по Спільній операційній
програмі, є:

.Проект «Чиста річка – Дунай». Загальний бюджет: 4,3
млн. євро (3,8 млн. євро європейських фондів). Мета проекту – реконструкція
каналізаційних систем прикордонного регіону, задля попередження надзвичайних
ситуацій антропогенного характеру.

.Проект «Зростання рівня безпеки населення через
менеджмент надзвичайних ситуацій» (BRIDGE). Загальна вартість проекту – 7,4
млн. євро, з яких 6,6 млн. євро складають європейські фонди. Проект передбачає
підготовку спеціалістів в галузі надзвичайних ситуацій, а також забезпечення
необхідної інфраструктури.

Проект «Транскордонна
інфраструктура охорони здоров’я». Загальний бюджет – 4,2 млн. євро (3,7 млн.
євро з європейських фондів). Проект передбачає інвестиції у відділення різних
лікарень, включених у проект, а саме реконструкцію і забезпечення обладнанням
відділень стерилізації і ортопедії Повітової лікарні Тульча (Румунія),
реконструкцію будівлі Міської лікарні Мечін (Румунія), реконструкцію і
забезпечення обладнанням відділення хірургії Басейнової дунайської лікарні (м.
Ізмаїл), реконструкцію і забезпечення обладнанням дитячого відділення
Ізмаїльської міської лікарні.

«Як було, коли було добре?» З таким
запитанням минулого літа
двадцять підлітків побували у місті Аніна (західна Румунія), де вони провели тиждень з половиною
ознайомлюючись з
соціальними
реаліями колишнього
шахтарського міста, в даний час без промисловості.І пам’ять про добро є різною, як молоді люди дізналися, і показують все це на виставці- інсталяції, яку вони влаштували. Виставка ANTI-instagram є результатом педагогічної вправи, орієнтованої на класичну документацію за допомогою
фотографії, фільму і та
малювання. Працюючи в
команді, молоді люди зробили короткі документальні фільми, фотографії,комікси і картини, засновані на історії міста, і його жителів. Ексклюзивне використання
аналогових засобів дозволяє митцям зосередитися на своєму індивідуальному баченні, інтерпретації
та етичних питаннях, що стосуються репрезентації реальності.

Ірині Новак 19 років, і вона розповіла нам, як все почалося: «Ми
наприкінці серпня і на початку вересня зібралися в місті Аніна, колишньому
промисловому місті, і здійснили різні візити, після чого кожен
обрав певний напрямок. Наприклад, моя команда
зосередилася на культурі міста Аніна. Інших команд зацікавили шахти та молодь, намагаючись дізнатися, що саме робить молодь, і т.д.»

На перший погляд Аніна залишає
враження екзотичного міста, розташованого десь у горах, але з часом
ідентичність дослідженого простору починає перетинатися з реальністю повсякденного
життя. Про роботу з документації в команді розповіла 18-річна Сара-Патрісія
Понграк: «Наприклад, команда в якій я працювала займалась фото документами. Ми записали історії від людей, розмовляли з
ними, а потім зробили їм портрет. Я також працювала з Драгошем-Андрієм Мендріле, одним з молодих учасників проекту над короткометражним фільмом про маршрут
між містами Аніна-Оравіца, з поїздом. Ми знімали на цьому шляху, людей, які зазвичай подорожують з цим
поїздом і розповіли нам дещо про них.»

19-річна Луїза Балабан поділилася
своїм досвідом пережитим в
Аніні: Я думаю, що
в даний час Аніна не
отримує достатньої уваги, якої вона заслуговує. Дуже цікаво бути там і бачити перспективу
людей нашого віку, молоді, тому що це досить обмежене місто. Мені дуже
сподобалося бути в змозі зв’язатися з деякими молодиками, і було дуже цікаво побачити їхню
перспективу. Очевидно, що були і кліше типу: це мертве місто, я хочу піти звідси, тому що я не
відчуваю, що я маю що робити тут далі. Але в той же час вони були дуже вкорінені в цій
гірничій культурі, їхні родини були також укорінені в цих ідеях, і було дуже цікаво подивитися,
як ці діти, які приходять з міста з багатою історією, погоджуються з
нею, але в той же час
вони намагаються піти звідси,
тому що вони не бачать продовження його історії ».

Те, що мотивувало молодих людей
приєднатися до проекту було саме транс-дисциплінарний підхід, як нам розповіла Луїза Балабан: «Мені здавалося дуже
цікаво працювати над
фільмом. Мені дуже сподобалося фотографувати для фільму, але ідея зробити фільм на
16-міліметровій плівці здавалася мені надзвичайною. Такого досвіду я не могла здобути ніде. Ось чому я подала заявку на
цей проект».

І Сара-Патрісія Понграк додала: «Я бачила, що йдеться про табір антропології, і мені це
здавалося дуже цікавим. Спочатку я не знала з чим займається антропологія. І тоді я побачила, що
більше ми вивчали про людей і їхнє життя, більше, ніж фотографувати і знімати фільми, це відбулось дещо пізніше. Ми надихалися з життя людей, і намагались
показати це на нашій виставці все, що ми бачили там.»

Я поговорила з другом, який розповів мені про цей
проект, я також бачила його на One World Romania. Я дізналась, що це було далеко від мого місця проживання,але було влітку,
що цікаво розповідати про людей, тому я вирішила приєднатися», – додала Ірина Новак.

Результатом є
виставка- інсталяція влаштована в Національному музеї сучасного мистецтва до середини квітня. Розповідає
нам, що ми можемо оглянути на виставці Луїза Балабан: Можете побачити фотографії
про наш маршрут, який
спочатку був дуже невизначеним, тому що було багато галузей, і ми не знали з чого почати, з фото, фільму чи документального фільму. Є сфери, де ми не маємо досвіду. Складно
зайти до людей і запитати їх про їхню історію, попросити їх показати фотографії
міста, як це було в минулому, але це те, що ви побачите на виставці: це наш простий процес зрозуміти
поступово історію Аніни,
за допомогою людей,
які все ще живуть тут і готові поділитися своєю історією з тими, хто приходить
і запитує їх.»

Хлопчик з лійкою на голові є одним з персонажів
деяких коміксів, створених для ілюстрації аспектів життя шахтарського міста.
Хлопчик ходить безлюдними вулицями і знаходить лійку, яку він кладе на голову, і в той момент розуміє, що лійка стає шахтарським шоломом. Так одягнений він розкриває реалії навколо себе.
Фільми, зняті підлітковими командами, також можна подивитись на виставці.

Майстерні креативної документації -
це найновіший проект One World Romania, в школі.

Малі та середні підприємства з
фінансовими труднощами, а також студенти з Румунії, які бажають продовжити
навчання за кордоном, отримають європейські кошти на суму 170 мільйонів євро. У зв’язку з
цим у середу було підписано чотири угоди, за якими Європейський інвестиційний
фонд (ЄІФ) виділяє кошти для деяких румунських банків. На практиці вони є
гарантійними угодами, і ЄIФ бере на себе частину ризиків. Частина цих коштів буде спрямована на підтримку студентів,
які бажають здобути ступінь магістра в інших країнах Європейського Союзу.

Таким чином, в рамках гарантійного
фонду Erasmus Plus у розмірі 4,5 млн. євро, близько 450 студентів отримають вигідний кредит
для навчання в іншій країні ЄС, а також в Ісландії, Ліхтенштейні, Північній
Македонії, Норвегії та Туреччині. Керівник представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анджела Крістя, яка взяла участь у церемонії
підписання, вважає, що побоювання румунів, пов’язаних з Європейським Союзом,
підживлюються страхом перед невідомим, і найкращим способом позбутися від цієї
нетерпимості є безпосередній контакт з іншими європейськими країнами:

«Чим більше ми маємо програм, які допомагають громадянам Європейського Союзу йти жити в іншій країні, тим
більше у нас толерантніші і відкриті до співпраці суспільства. І саме це ми хочемо, особливо в цей
період, коли вирішується майбутнє Європейського
Союзу. Тому ці угоди, які, на перший погляд, є більш-менш
звичайними фінансовими операціями, їх
ставка набагато більша. Європейський фонд
стратегічних інвестицій
є головним компонентом Плану інвестицій для Європи, так званий План Юнкера.»

За словами Анджели Крістя, у більш розвинутих країнах цей план
прискорив темпи, для яких фінансові інструменти не були викликом, але в Румунії
вже існує 29 проектів, які фінансуються за цим планом. Це 16 великих інфраструктурних
проектів і 13 угод сприяння доступудо фінансування для малих і середніх підприємств. Анджела Крістя також заявила, що на
основі угод, укладених у середу, 3000 МСП отримають підтримку для доступу до
фінансування.

Особливо це стосується тих проектів, де
ми знаємо, що банки, фінансові установи думають двічі, три або чотири рази
перед наданням кредиту, тому що вони можуть вважати,
що проекти мають більш високий ризик, а ми на рівні
Європейського Союзу, через план Юнкера, взяли на себе
зобов’язання покрити цю частину ризику», – додала Анджела Крістя.

Румунія була першою країною у світі, яка визнала незалежність Республіки Молдова та підтримала її суверенітет, територіальну цілісність та європейські прагнення. У четвер, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле повторила, що європейський шлях – це єдине рішення для Молдови та процвітання її громадян. Румунія, нагадала глава уряду, буде в наступному семестрі головувати в Раді Європейського Союзу та може допомогти Кишиневу в реалізації реформ, викладених в Угоді про асоціацію з ЄС. Спільно з своїм колегою Павелом Філіпом вона очолила в Бухаресті нове спільне засідання урядів Румунії та Республіки Молдова.

Узгоджено договори про співробітництво в таких сферах, як туризм, охорона навколишнього середовища або телекомунікації, і знову ж таки мова йшла про збільшення румунських інвестицій у сусідній державі. Віоріка Денчіле: Ми вважаємо, що тісніша співпраця через участь міністрів Румунії в подіях або дискусіях у Кишиневі буде стимулювати і наближати наші країни.

У свою чергу, прем’єр-міністр Філіп закликав укласти двосторонню угоду про скорочення тарифів на мобільний телефон. Він також оголосив символічне рішення: 1 грудня з нагоди Національного дня Румунії громадяни Республіки Молдова не платитимуть роумінг за дзвінки до своїх братів з-за кордону. На політичній сцені в Кишиневі як Ліберальна партія, парламентська опозиція, так і багато інших правих позапарламентських партій та громадських організацій виступають за об’єднання двох держав. Член ліво-центристської Демократичної партії, стриманий щодо цієї ідеї, прем’єр-міністр вважає, що заяви про об’єднання – це лише мода та виступає за прагматизм.

Він виступає за створення спільного простору енергії, транспорту, оборони та безпеки, а також культурного простору. Павел Філіп: Так ми бачимо об’єднання, з конкретними проектами взаємозв’язку інфраструктури між нашими країнами. Це просто. У нас однакова кров, тепер у нас є можливість перебудовувати або будувати мережі разом.»

В обох країнах аналітики відзначають, що спільне засідання двох урядів відбувається в надзвичайно критичний момент для офіційного Кишинева. Навіть на цьому тижні Європейський Союз оголосив про призупинення своєї макрофінансової допомоги в розмірі 100 млн. євро для Р. Молдова через численні відхилення від демократії. Крім того, 24 лютого, запрограмовані парламентські вибори, а згідно опитуванням здобуде перемогу Соціалістична партія проросійського президента Ігоря Додона.

Нещодавно у Сучавському музеї історії, Бюро Креативна Європа в Румунії у співпраці з Бюро Креативна Європа в Україні провели захід Культурне співробітництво між Румунією та Україною. Від проектних ідеї до успішного партнерства, Місцевими партнерами виступили Музей Буковини та Сучавське Регіональне бюро транскордонної співпраці.

Серед порушених питань нагадаємо:Як культурні організації Румунії та України можуть працювати разом?Як ми можемо побудувати партнерство та успішну європейську проектну пропозицію?Які можливості фінансування пропонує програма Креативна Європа для проектів культурного співробітництва?Які проекти співпраці фінансуються через Креативну Європу та Програму транскордонного співробітництва Румунія-Україна-Республіка Молдова»?

Метою заходу було заохочення партнерських відносин між діячами культури в Румунії та Україні, які хочуть отримати доступ до фінансування програми Креативна Європа, цього року та стимулювати культурне співробітництво між країнами-учасницями, представивши приклади передового досвіду у сфері успішного транскордонного або транснаціонального партнерства. Учасники мали можливість дізнатись про фінансування проектів співпраці Креативна Європа, отримали приклади проектів, що фінансуються через цю європейську програму, та приклади передового досвіду з проектів, підтриманих іншими європейськими програмами. Вони також отримали рекомендації щодо створення успішних транскордонних або транснаціональних партнерств і мали можливість представити свої власні ідеї щодо проектів співпраці для визначення партнерів.

У заході взяли участь фахівці культурних та творчих організацій з Румунії та України. Креативна Європа 2014-2020- це програма фінансування ЄС, присвячена операторам культурного та творчого секторів. Креативна Європа має дві підпрограми – «Культура, Медіа та міжгалузевий компонент, спрямований на забезпечення банківського кредитування та співпраці у галузі культурної політики.

На сьогоднішній день за підпрограмою Культура було профінансовано на європейському рівні 321 проект співпраці, 203 проекти літературного перекладу, 26 платформних проектів та 50 мережевих проектів.

Під час офіційного візиту до Румунії єврокомісар з регіональної політики Коріна Крецу звернула увагу владі у Бухаресті на те, як вона працює над розвитком транспортної інфраструктури. Вона закликала надіслати великі проекти до Європейської комісії, щоб мати можливість поглинати європейські кошти, виділені цій галузі. Коріна Крецу також зазначила, що існують адміністративні проблеми, бюрократія не зменшилася, а Румунія втрачає гроші.Європейський офіційний представник нагадала, що починаючи з 2014 року після вступу на посаду в Брюсселі, для фінансування румунською владою було подано лише чотири великі інфраструктурні проекти. Коріна Крецу критикувала той факт, що існують проблеми, які перешкоджають фінансуванню деяких проектів, які могли б бути прийнятими, і дала приклад автостраду Сібіу (центр) – Пітешть (південь), яка не може бути профінансована за рахунок європейських коштів, оскільки розпочаті дві ділянки без екологічного дозволу.

Коріна Крецу: З нашої точки зору, проект дуже запізнений, і наші оцінки показують, що ці роботи не можуть розпочатися раніше 2019 року. Як вам відомо тендер автомагістралі ділиться на п’ять ділянок, з яких II, III та IV є найбільш складними з технічної точки зору, оскільки вони знаходяться в горах. На цьому етапі було запропоновано I і V ділянки і роботи розпочались у відсутності оцінки впливу на навколишнє середовище».

Коріна Крецу також зазначила, що останній великий румунський інфраструктурний проект, який лежить на столі єврокомісарів є продовження лінії метро між Бухарестом та міжнародним аеропортом Анрі Коанде. Єврокомісія профінансує цей проект, який також отримає позику від Японського банку міжнародного співробітництва, а також кошти з державного бюджету. Коріна Крецу: Ми готові фінансувати всі ці проекти. Як я вже сказала, всі витрати будуть визначені детально, йдеться про близько 350 мільйонів євро. Японське агентство з питань розвитку бажає співфінансувати цей проект, і ми очікуємо, щоб влада Румунії сказала нам про хід переговорів та технічні дискусії, які ми матимемо відтепер».

Європейський комісар нагадала, що політика згуртування вперше в історії ЄС має найбільші виділені кошти у майбутньому бюджеті (2021-2027 рр.), А для Румунії, Болгарії та Греції передбачено збільшення у понад 10% у порівнянні з поточними коштами. На її думку, уряд та місцева влада повинні готуватися до проектів на цей період. Румунія повинна максимально використати свої шанси надані членством в Союзі, якнайшвидше витрачати європейські гроші, але одночасно спростити процедури та бюрократію, підсумувала європейський чиновник.

Мільйони румунів звідусіль повинні знати, що Румунія не забула їх. Ми повинні знайти шляхи, якими ці румуни будуть й надалі пов’язаними з нашими реаліями, і, перш за все, залученими до розвитку румунського суспільства. Це мета Наталії Інтотеро, міністра румунів звідусіль. Програми міністерства повинні бути адаптовані до потреб кожної громади окремо, вважає пані Інтотеро, на думку якої, збереження та проявлення мовної, та культурної ідентичності є пріоритетом міністерства, якого вона очолює.

Наталія Інтотеро: Ми повинні переконати 10 мільйонів румунів звідусіль, що Румунія не забула їх, і також допомогти їм не забувати Румунію. Ми повинні запропонувати румунам за кордоном можливість зрозуміти і розвивати елементи нашої культурної та духовної ідентичності та поважати румунські традиції, стати справжніми послами румунського народу в країнах, в яких вони живуть. Для підтримки румунів звідусіль нам потрібна наша солідарність з усіма румунами, що знаходяться тут, в країні, і реальне задіяння кожного з нас.

Румунія багато років втрачала цінних людей зазначила Наталія Іттотеро і нагадала про рішення, прийняті на рівні міністерств та проекти, що підтримують румунів. Серед них – значне збільшення, починаючи з 1 березня, заробітної плати працівникам медичної та освітньої сфер – заходи, спрямовані на припинення відпливу лікарів та медсестер на Захід і залучення найкращих учителів до освіти. Але також проект щодо фінансування діаспори Діаспора Start-Up, через який румуни з-за кордону, що повертаються до країни, зможуть отримати європейські кошти у розмірі до 38 000 євро, після конкурсу бізнес-планів, який відбудеться цього літа.

На конференції, присвяченій Діаспорі, міністр з питань румунів звідусіль представила елементи з програми для румунів за кордоном у 2018 році, через 100 років після Великого Об’єднання, коли всі історичні провінції з переважно румунським населенням об’єднались в національну державу, Румунія. Наталія Інтотеро, зокрема, говорила про створення в Румунії Енциклопедії румунів, зведення в Бухаресті Будинку румунів звідусіль – з метою виявлення, збереження та аналізу різних документів та матеріалів, що надходять з-за кордонних регіонів де живуть румуни – просування румунської книги у 100 бібліотеках Діаспори та продовження програми побратання місцевостей Румунії та Республіки Молдова.

На конференції Румуни звідусіль, реалії та прагнення також виступив академік Єуджен Сіміон, згідно з яким об’єднання румунів звідусіль відбувається і через культуру: Діаспора є дуже важливим елементом. Я б не хотів, щоб вона була просто елементом політичного маневру. Це культурний чинник, це культура, яку ми повинні взяти на себе та судити з об’єктивністю. Ми, об’єднання зробили через культуру, і, власне, має рацію Єуджен Йонеску, котрий колись писав: Є багато речей у житті, які розділяють нас: є одна річ, що може нас об’єднати, а саме культура. Румунська культура. Так що будьте уважні щодо культури!

Починаючи з цього року в Бухарестському університеті будуть організовані курси, присвячені румунам звідусіль на рівні аспірантури, а студенти та вчені, які зможуть внести відповідний внесок у цій галузі, будуть нагороджені стипендіями Ніколає Іорга, буде 15 стипендій, продовжила міністр перелік демаршів для румунів звідусіль. Для дітей та підлітків з-за кордону буде організовано конкурс есе румунською мовою під назвою 100 есе на 100 років, а переможці будуть нагороджені 31 серпня 2018 року -на День Румунської мови. День Народного костюма святкується 16 травня, а з цієї нагоди буде роздано Народні костюми громадам Діаспори, де діють і визнані румунські народні ансамблі.

З іншого боку, близько 3000 румунських учнів та студентів з діаспори планують відвідати відпочинкові табори ArcCentenar. Інший проект, передбачений у партнерстві з Міністерством молоді та спорту, – Румунські чемпіони спорту, призначений для румунів з діаспори та румунських історичних громад за участю деяких великих румунських чемпіонів спорту. 100 для 100-річчя – це ще один проект, який передбачає виявлення 10 осіб в 10-ох румунських громадах Діаспори, які будуть нагороджені та пропаговані в календарі особистостей.

З метою покращення видимості інформаційних кампаній було розроблено брошуру, як друковану, так і електронну, з корисною інформацією з усіх установ, які мають повноваження у сфері відносин з румунами звідусіль. Інформаційний матеріал спрямований на підтримку румунських громадян, які хочуть виїхати за кордон, тих, хто перебуває за кордоном, і тих, хто хоче повернутися додому, представляючи можливості та програми реінтеграції та професійної реінтеграції, які пропонує Уряд Румунії.

Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле була газдою чотиристоронньої зустрічі, в якій взяли участь її грецький колега Алексіс Ципрас та болгарський Бойко Борисов та президент Сербії Александр Вучич. Спільні інфраструктурні проекти, участь у регіональному розвитку, поглиблений діалог та краща співпраця в рамках Європейського Союзу – це завдання, які чотири лідери підтвердили в Бухаресті. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле підкреслила, що Румунія, Греція, Сербія та Болгарія створюють формат, який сприяє взаємному розвитку та регіону в Європейському Союзі. Вона підтвердила, що Румунія підтримує Сербію на шляху до Європейського Союзу.

Прем’єр-міністра Бойка Борисова пані Денчіле запевнила у підтримці цілей болгарського головування в Раді ЄС, серед яких Західні Балкани мають важливу роль. Прем’єр-міністр Румунії також привітала перший візит грецького колеги Алексіса Ципраса до Бухареста. Вона сказала, що Греція є ключовим партнером для Румунії в регіоні та що вона хоче розвивати двостороннє співробітництво. Президент Сербії Александр Вучич заявив, що країна не може досягти своєї мети – приєднання до Європейського Союзу, без підтримки Румунії, Греції та Болгарії. З іншого боку, лідер у Белграді був зацікавлений в покращенні дорожньої інфраструктури між чотирма державами. У зв’язку з цим він згадав про проекти деяких магістралей у західній частині Румунії та деяких, що з’єднають Сербію з Болгарією та, відповідно, Македонією. У свою чергу, переконаний, що формат чотирьох держав успішний, болгарський прем’єр-міністр Бойко Борисов наполягав на проектах інфраструктури, що стали головною темою чотиристоронньої зустрічі в Бухаресті.

Бойко Борисов нагадав про проект будівництва нового мосту через Дунай, в Русе, проект, запропонований главою румунського уряду, і майбутньої автодороги, що з’єднає Софію з Бухарестом. Глава уряду Болгарії також хоче підключити грецький порт Салоніки до морських портів Болгарії та Румунії та покращити зв’язок з Белградом, Братиславою та Скоп’є. Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас закликав будувати європейське майбутнє для Західних Балкан і підкреслив важливість взаємозв’язків між країнами регіону та залучення інвесторів у залізничному, морському та автомобільному транспорті. Афіни вважають пріоритетним зв’язок між портами Північної Греції та Чорного моря та Дунаю, взаємозв’язку з системою залізничного транспорту та дорожнього зв’язку між Салоніками, Софією та Бухарестом.

Наступна зустріч на високому рівні між Румунією, Грецією, Болгарією та Сербією відбудеться в червні в Афінах.

Нещодавно на запрошення ректора УжНУ проф. Володимира Смоланки делегація Західного університету імені Васіле Голдіша, що в місті Арад, на чолі з ректором університету проф. Коралією Которачі відвідала УжНУ де взяла участь в інтерактивному семінарі. Також темою зустрічі стало обговорення проектів співпраці. Румунська делегація складалася з представників керівництва факультетів економіки, інформатики та інженерії, медичного факультету, юридичного факультету та факультету соціальних та гуманітарних наук та міжнародних відносин, а також керівництва філій в Сату-Маре та Бая-Маре.

Відкриваючи зустріч ректор УжНУ Володимир Смоланка наголосив на важливості співпраці у рамках розробки грантових проектів, які б принесли як користь університетам, так і внесли вагомий вклад у транскордонну наукову, економічну та суспільну співпрацю.

Делегація взяла участь у інтерактивному семінарі з питань, що становлять спільний інтерес. Під час візиту обговорювалися пропозиції про співпрацю у сфері транскордонних проектів, у медичній, біологічній, економічній, юридичній та міжнародних відносин сферах, зокрема для філій університету в Сату-Маре та Бая-Маре, а також підбито підсумки про вже завершені спільні проекти, обмін досвідом, через програму ERASMUS + та попередню наукову співпрацю.

Дискусії завершились приємним дійством у ході якого Коралія Которачі, ректор Арадського університету імені Васіле Голдіша вручила Диплом за заслуги, за чудову співпрацю, ректору УжНУ Володимиру Смоланці, який є Почесним доктором Арадського університету, а ректор Коралія Которачі є Почесним доктором УжНУ. Два університети плідно співпрацюють уже майже 15 років.

Я із задоволенням відгукнулася на запрошення ректора В. Смоланки взяти участь у цьому інтерактивному семінарі, дуже добре керованому проректором Мирославою Лендьель. Ми є членом Консорціуму університетів, і ми маємо міцне партнерство, а наші філії в Сату-Маре та Бая-Маре активно розбудовують його через різні спільні проекти. Це був насичений день, у першій частині якого були підбиті підсумки про вже завершені спільні проекти. Після ми запропонували та обговорили велику кількість спільних проектів та пропозицій, з якими ми можемо плідно співпрацювати. Потім дискусії продовжились в робочих групах, які були дуже конкретними і плідними. Візит завершився відвіданням Єпископського палацу в Ужгороді, – зазначила проф. Коралія Которачі, ректор Західного університету імені Васіле Голдіша, що в місті Арад.

Вже майже п’ятнадцять років триває тісна співпраця між Західним університетом імені Васіле Голдіша в місті Арад та Ужгородським національним університетом. Результатами цієї багаторічної співпраці є успішна реалізація спільних проектів Європейського інструменту сусідства та партнерства, систематичне проведення науково-практичних міжнародних конференцій, публікація спільних наукових досліджень, організація наукових стажувань для викладачів та літніх шкіл для студентів.

Про Фонд Штіінцеску ми вже говорили. Це платформа підтримана Румуно-американським фондом в декількох містах країни, таких як Бакеу, Брашов, Бухарест, Клуж-Напока, Галаць, Ясси, Тиргу- Муреш, Одоргею-Секуєск, Орадя, Плоєшти, Сібіу та Фегераш, через проектні конкурси, що проводяться фондами місцевих громад.

Штіінцеску – це програма фінансування освітніх проектів, яка сприяє створенню пристрасті до науки та техніки дітей та молоді від 6 до 19 років. Сьогодні ми зупинимось у Фегерашському карю, щоб побачити, як ця зона зростає з наукової точки зору.

Фегераш – це місце легенд, яке має давню історію і чудову природу. Але у наші дні, крім Печерного монастиря або Піраміди у Шоні (8 курганів близько 30-ти метрової висоти), чудеса, що вважаються цілющими, Фегерашський край зростає, через стимулювання творчих проектів щодо виявлення чудес природи або усвідомлення значення наукових відкриттів людства.

Она Мітя, виконавчий директор Фонду громад Фегерашського краю розповідає про свою роботу: Ми втілюємо багато проектів, починаючи від благодійного Конкурсу велосипедів, Днів волонтерів та Громадських ініціатив. У нас також є два фонди фінансування. Фонд Штіінцеску Фегерашського краю, це програма, яка проходить в декількох містах Румунії через Федерацію фондів громад у нашій країні. У нас також є проект зі стимулювання вивчення іноземних мов, альтернативна мовна програма, YouthBank, програма для стимулювання громадянської ініціативи та благодійності для учнів середніх шкіл. У нас є стипендіальний фонд, який ми розгортаємо з 2015 року.

Цільова група проектів спрямована на учнів від І до XII класів у школах та ліцеях Фегерашського краю. Цього року Фонд Штіінцеску продовжує свою діяльність, яку він розпочав восени 2016 р., спільно з 24 запропонованими проектами, спрямованими на учнів з міст: Фегераш, Рупя, Вікторія та сіл: Ліса, Дрегуш, Чінку, Жіберт, Харесень, Фельмер, Миндра і Ракош. Більше деталей подає Оана Мітя: Штіінцеску -це фонд фінансування вчителів та деяких неурядових організацій, або навіть тих, які стимулюють інтерес дітей до точних наук. Оскільки ми виявили, що учні втрачають свій інтерес або навіть не набувають його для наук, через суто теоретичний спосіб, за яким ці предмети викладають. Ми надаємо фінансування тим, хто вивчає ці предмети по-іншому, ніж ми звикли, тобто більше практично і прикладно.

З огляду на те, що прищеплювати любов до науки серед дітей і підлітків є обов’язком всього суспільства, Фегерашський край змобілізувався. Якщо у минулому році були 24 проекти, що фінансуються Фондом Штінцеску, в цьому році їх число збільшилось. Оана Мітя розповідає: «На даний момент у нас 30 представлених проектів. Йдеться про будівництво моделей літаків, моделей човнів, роботів, будівництва метеостанції. Вони дуже різноманітні, торкаються багатьох галузей науки, математики, фізики, хімії, астрономії, в тому числі ІТ, проект, який спрямований на розробку механізмів захисту персональних даних, проекти біології та географії. Переважна більшість цих проектів взаємопов’язані з рядом наук. У нас є проект з театру, театр тіней, який поєднує в собі театр з фізикою.

Журі, яке складається з семи членів вирішить, порядок проектів, з тим, щоб пізніше на цій основі побачити, які проекти можуть бути профінансовані. Результат: учні, викладачі, представники громадських організацій Фегерашського краю, всі сприяють оживленню наук, стимулюючи в довгостроковій перспективі, молодь Фегерашського краю для вибору кар’єри в так званих галузях STEM (наука, технологія, інженерія та математика ).

Оголошено в 2010 році, Днем Національної культури, 15 січня, день народження поета Міхая Емінеску, відзначається цими днями румунами разом із 100-річчям Великого Об’єднання. Повсюди в країні та за кордоном відбуваються заходи, але це також момент, коли обговорюються проблеми з якими стикається культура в Румунії.

Запрошений на Радіо Румунія Алін Чупале, професор Бухарестського університету, пояснив, чому потрібен День Національної культури: «Потрібний день, коли ми повинні згадати про національну культуру, не забути, що ми румуни, але я думаю, що, поза моментом як таким, більш важливим є те, що ми робимо для румунської культури сьогодні. Тому що, насправді, усвідомлюємо ми це чи ні, є у нас заслуга чи ні, ми вступили в новий етап нашої історії, етап якого ми називаємо постнаціональним, через інтеграцію Румунії в Європейський Союз. Однак це не означає, що ми повинні забути, хто ми. Європейський Союз не хоче, щоб ми були громадяни з нізвідки. Хоче, щоб ми були там румунами, але це залежить від нас, наскільки ми можемо усвідомлювати, що ми румуни, а не лише європейці. Якою мірою ми можемо зробити щось конкретне, щоб зберегти нашу національну ідентичність, в умовах, коли ми живемо в епоху глобалізації, ми живемо в епоху, коли переселення є відкритим, цінності потрапляють в Румунію з усього світу, а не тільки продукти харчування. І я гадаю, перш за все, це наша проблема.

Румунська культура – дуже, дуже делікатна система. Це система, якій, всупереч вдалим і менше вдалим культурним політикам, вдається пристосуватись, вважає професор Чупале, адже у нас цінна румунська культура, дуже важлива, присутня і за кордоном, яка не має зв’язку з культурною політикою в Румунії, справжня румунська культура, яка не субсидується урядом, незалежно від того, хто при владі. Процес глобалізації зростає, і ми не можемо уникнути цього, але кожна країна має культуру, історію та цивілізацію, від якої вона не повинна відмовитись.

Традиції треба зберігати і просувати бо, якщо ми їх втратимо, ми відмовляємось від нашої національної ідентичності, сказав академік Єуджен Сіміон, який хотів би більшої причетності політиків: Я не помітив жодної партії, яка б сказала – Панове, культура – це найважливіший елемент національної ідентичності. Що ми робимо з нею? Ми повинні мати політику нашої культури. Робімо проект країни, як кажуть. Румунська культура – це завдання румунів, перш за все відповідальних за цю країну, політиків. На жаль, вони ігнорують це.

Національна культурна ідентичність не буде маргіналізованою разом з продовженням європейської інтеграції Румунії, – сказав глава держави Клаус Йоганніс, – в повідомленні з нагоди Дня національної культури, однак він застеріг: Третина румунів не читає навіть одну книгу упродовж року. Наша країна залишилася без кінотеатрів, а румунська мова є жертвою політичного дискурсу. З нагоди сторіччя об’єднання Румунія також повинна запропонувати велике об’єднання навколо своєї культури. Великі двосторонні культурні проекти, які позначують 2018 та 2019 роки, а також головування в ЄС, є хорошими можливостями піти цим шляхом. Це непросте завдання, але практичне втілення в життя продемонструвало б здатність Румунії додати культурну цінність до європейського проекту».

Румунська академія відзначила Національний день культури симпозіумом під назвою «Румунська культура – Сторіччя Великого Об’єднання», і представництва Румунського інституту культури за кордоном провели численні культурні заходи, в тому числі декламування поезії, концерти, виставки, театральні вистави, літературні заходи, покази фільмів та конференції. Події цих днів присвячені як Дню національної культури, так і початку низки проектів, які відзначають сторіччя Великого Об’єднання – історичний процес унаслідок якого всі історичні провінції з переважно румунським населенням об’єдналися в 1918 році в національну державу, Румунія.

Попередніми етапами були возз’єднання в 1859 році Молдови з Волощиною та здобуття незалежності в війні 1877-1878 рр., на тлі румунського національного відродження в дев’ятнадцятому столітті. Об’єднання Бессарабії, Буковини і, нарешті, Трансільванії з Королівством Румунії призвело до створення Великої Румунії, що було, по суті, метою вступу Румунії у Першу світову війну на стороні Антанти.