Tag: протест

ВИБОРИ – Партії, політичні та виборчі блоки, організації національних меншин та незалежні кандидати мають два тижні, щоб подати свої кандидатури на травневі президентські вибори до Центральної виборчої комісії. Відповідно до урядової постанови, яка встановила календар виборів, яка наразі обговорюється в парламенті, виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і триватиме один місяць. Голосування відбудеться 4 травня у країні та протягом трьох днів – 2, 3 та 4 травня за кордоном. Голосування за можливий другий тур відбудеться 18 травня за тих самих умов. Цього тижня Парламент звільнив Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу і призначив тимчасового виконувача обов’язків, а Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила правила трансляції передвиборчої кампанії.

 

САМІТ –  15 європейських лідерів і прем’єр-міністр Канади перебувають у Лондоні, щоб обговорити підтримку України після провалу переговорів Трампа і Зеленського у Вашингтоні, а також створення європейської безпекової ідентичності в контексті можливого виведення військ Сполучених Штатів. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, заявив на початку переговорів прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Серед лідерів, які беруть участь у саміті, – президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Італії та Польщі, а також український лідер Володимир Зеленський. Румунію представляє в.о. президента Іліє Боложан. Також на порядку денному лондонської зустрічі – гарантії безпеки, які європейці хочуть надати Україні проти Росії. Невідкладна посилена підтримка України та європейська оборона також стануть головними темами позачергового саміту ЄС 6 березня. Виконавча влада ЄС покладе на стіл Ради пропозицію про надання Україні швидкої військової допомоги на суму 20 мільярдів євро. Крім того, Комісія та держави-члени проведуть консультації щодо нових інструментів, які дозволять країнам ЄС збільшити витрати на оборону цього року, не підпадаючи під процедуру порушення через перевищення бюджетного дефіциту. І останнє, але не менш важливе: лідери країн-членів обговорять мирні переговори, розпочаті Трампом і Путіним без консультацій та запрошення України чи Європи за стіл переговорів. Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що якщо Україна не буде задоволена результатом переговорів, ЄС продовжить підтримувати Київ у військовому плані, щоб зробити його справедливим.

 

УРЯД – Уряд Румунії планує наступного тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також наступного тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проектів.

 

АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ – За даними Національного інституту статистики, пасажирські авіаперевезення в Румунії минулого року зросли на 6% до 26 мільйонів. Найбільші частки були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, аеропорту «Аврам Янку» в Клуж-Напоці (північний захід) та Міжнародному аеропорту Ясси (північний схід). Найбільші частки у внутрішніх повітряних перевезеннях були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, де було перевезено 49,8% від загальної кількості пасажирів, «Аврам Янку» в Клуж-Напоці з 17,6% та «Траян Вуя» в Тімішоарі (захід) з 14,4%. Основними країнами прибуття пасажирів регулярних авіарейсів, які висадилися в Румунії, були Італія, Великобританія, Німеччина, Іспанія та Франція.

 

ПРОТЕСТ – У суботу в Бухаресті відбувся протест проти уряду і на підтримку колишнього незалежного кандидата Келіна Джорджеску, який кілька днів тому отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю за низку правопорушень. Протест, організований опозиційною сувереністською партією AОР, зібрав десятки тисяч людей. Демонстранти вимагали відставки прем’єр-міністра Марчела Чолаку та відновлення другого туру президентських виборів, які були скасовані Конституційним судом минулого року. До протесту також приєднався Келін Джорджеску. Колишній кандидат, обвинувачений у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, заявив, що хоче, щоб його судили за результатами голосування румунів, але оголосив, що зачекає з висуненням своєї кандидатури на президентських виборах у травні. Політики з Болгарії, Польщі, Італії та Іспанії також прибули на мітинг і виступили з промовами на підтримку Келіна Джорджеску.

 

СЕКТОР ГАЗА – Ізраїль оголосив, що призупиняє ввезення товарів і поставок в сектор Газа, критикуючи палестинське ісламістське угрупування ХАМАС за відмову від пропозиції США продовжити перемир’я, повідомляють AFP і EFE. «Ізраїль не погодиться на припинення вогню без звільнення наших заручників. Якщо ХАМАС наполягатиме на своїй відмові, будуть інші наслідки», – йдеться в заяві офісу ізраїльського прем’єр-міністра. ХАМАС відреагував, назвавши рішення Нетаньяху про припинення гуманітарної допомоги «дешевим шантажем» і «ударом» по перемир’ю, повідомляє Reuters. У своїй заяві ХАМАС, який назвав призупинення Ізраїлем гуманітарної допомоги «військовим злочином», закликав посередників у перемир’ї змусити Ізраїль припинити каральні заходи проти сектора Газа. Перший етап перемир’я в Газі закінчився в суботу, але Хамас і Ізраїль не досягли домовленості про реалізацію другого етапу, який повинен був вступити в силу сьогодні і передбачає звільнення живих заручників, що залишилися в анклаві, і остаточне припинення війни.

ВЗАЄМИНИ – Румунія є найважливішим партнером Республіки Молдова, на якого Кишинів покладається за будь-яких обставин. Про це заявила президентка Майя Санду на зустрічі в Кишиневі з т.в.о. президента Румунії Іліє Боложаном. Вона підкреслила, що в ці важкі часи ця підтримка є ще більш актуальною. «Крім наших спільних проєктів, нас пов’язує бачення майбутнього, бажання жити в мирі, свободі та демократії», – сказала Майя Санду. Зі свого боку, в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що хоче зміцнити відносини між двома країнами і підкреслив, що прибув до Кишинева, щоб проконсультуватися з Майєю Санду в ці важкі для всього світу часи. «Запевняю вас, що Румунія буде поруч з вами. Разом з нашими європейськими партнерами ми будемо підтримувати інтенсифікацію підтримки на всіх рівнях – фінансовому, експертному та проєктному. Війна Росії проти України продовжує створювати виклики для Республіки Молдова. Республіка Молдова не самотня у боротьбі з цими викликами. Румунія, як і численні зовнішні партнери, повністю підтримує Республіку Молдова в її прагненні зміцнити свою стійкість і безпеку». У неділю Іліє Боложана очікують у Лондоні, де проходить саміт щодо України, скликаний прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, в якому візьмуть участь багато європейських лідерів.

 

УКРАЇНА – Міжнародні лідери, у тому числі т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан, відреагували на суперечку між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, причому більшість із них закликали до спокою та подальшої підтримки України. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Володимира Зеленського бути сильним і хоробрим, бо він не один, зазначає Reuters. Слова підтримки для України також надійшли з Польщі, Норвегії, Канади, Чехії, Іспанії, Нідерландів, Латвії, Литви та Великої Британії, а президент Франції Еммануель Макрон нагадав, що Росія є агресором у цьому конфлікті, а українці є жертвами агресії і тими, хто бореться за свою незалежність і безпеку Європи. Схожий меседж передала президентка Молдови Майя Санду, а прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що в такі часи необхідна єдність, і закликала організувати саміт США-ЄС. Після переговорів Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті тимчасовий президент Румунії опублікував повідомлення в мережі X, в якому підкреслив, що «безпека України має вирішальне значення для безпеки Європи» і що «ми повинні бути єдині в боротьбі за наші цінності, свободу і мир». Зустріч між Трампом і Зеленським, під час якої також виступив віце-президент США Джей Д. Венс, відбулася в Овальному кабінеті Білого дому і закінчилася сваркою. Володимир Зеленський пояснив, що з 2014 року, коли Росія вперше напала на Україну, і до повномасштабного вторгнення у 2022 році, були численні спроби врегулювати конфлікт і припинити вогонь, але Росія щоразу порушувала свої зобов’язання. Саме тому Зеленський попросив президента Дональда Трампа не йти на компроміс з Володимиром Путіним. Обидва американські лідери дали жорстку відсіч, звинувативши Володимира Зеленського в тому, що він невдячний Сполученим Штатам за отриману підтримку і ризикує спровокувати Третю світову війну. У зв’язку з напруженою ситуацією не було підписано угоду про спільну розробку українських корисних копалин, яку просив президент Дональд Трамп як компенсацію за дотеперішню підтримку з боку США, а також скасували спільну прес-конференцію двох лідерів.

 

БЕЗПІЛОТНИК – Фрагменти безпілотника російського виробництва, виявлені з вибухівкою на борту в районі прикордонного пункту Джурджулешти на східному кордоні Румунії з Республікою Молдова, були підірвані за допомогою контрольованого підриву. На місце події виїхала команда у складі фахівців Міністерства національної оборони, Румунської розвідувальної служби та Міністерства внутрішніх справ, які ліквідували небезпеку. Фрагменти безпілотників, які використовуються російськими військами в атаках на цивільну та військову інфраструктуру в Україні, часто виявляють на румунській території, що спричинило численні критичні зауваження на адресу Москви з боку румунської дипломатії. Цього тижня Сенат Румунії ухвалив закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. 

 

МЕНЦІШОР – 1 березня, в перший день весни, румуни відзначають День мерцішора. Давній звичай, День менцішора був зафіксований етнологами на початку 20-го століття серед румунів, болгар та албанців на Балканах. У Румунії в селах мерцішор вважався знаком захисту від хвороб. Діти прив’язували срібну монету до руки скрученою ниткою з червоної та білої вовни або бавовни, щоб захиститися від хвороб. Через 12 днів вони вішали її на дерево, щоб воно плодоносило, або на худобу, щоб вона була здоровою. Мерцішор, який став модним в міському світі, також може бути виготовлений зі срібла або золота і носитися як нагрудна прикраса або намисто. У 2017 році ЮНЕСКО внесло мерцішор до списку нематеріальної культурної спадщини людства після багатонаціональної заявки Румунії, Республіки Молдова, Болгарії та Північної Македонії.

 

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч людей протестували у суботу в центрі столиці Румунії на заклик сувереністського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів. Його лідер Джордже Сіміон заявив, що це протест проти румунського уряду і рішення Конституційного суду про скасування другого туру минулорічних президентських виборів. Учасники також розмахували триколірними прапорами і тримали плакати на підтримку незалежного кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску.

 

РОЗСЛІДУВАННЯ – Найманець Гораціу Потра, його син і брат були оголошені румунською поліцією в міжнародний розшук після того, як Верховний суд виніс рішення про їхній арешт. У той же час, 16 інших обвинувачених вже перебувають під вартою, а двоє осіб були поміщені під домашній арешт. Усіх їх звинувачують у діях, спрямованих проти конституційного ладу, а Гораціу Потра також звинувачується у недотриманні режиму поводження зі зброєю та боєприпасами, а також режиму поводження з вибуховими матеріалами. Вважається, що троє втікачів перебувають у Дубаї. Прокуратура стверджує, що Гораціу Потра і його група найманців намагалися проникнути на акції протесту, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів в Румунії, з метою створення хаосу. План дій, як стверджується, був розроблений колишнім незалежним кандидатом Келіном Джорджеску та його близькими соратниками на таємній зустрічі одразу після скасування виборів. У середу Келін Георгеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю. Він перебуває під слідством за звинуваченням у кількох злочинах, включаючи підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

РЕЙТИНГ – Фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB мінус”, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Агентство заявило, що причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками. Фрагментоване і невизначене політичне середовище, а також великі витрати перед виборами призвели до того, що бюджетний дефіцит наблизився до 8,7% ВВП, що значно перевищило очікування. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що зміна прогнозу Standard & Poor’s зі стабільного на негативний свідчить про необхідність заходів зі скорочення бюджетного дефіциту, виваженого бюджету і більш ощадливої держави. Він також зазначив, що рішення уряду щодо скорочення дефіциту та посилення економічного зростання мають бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з європейськими партнерами.

 

ВІЗИТ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що з огляду на співпрацю України з Республікою Молдова, не виключено, що Київ задовольнить всі потреби Молдови в електроенергії, а також можливе 30% зниження ціни на постачання. Про це він заявив під час зустрічі з Президенткою Республіки Молдова Майєю Санду. Вони також обговорили можливі поставки вугілля до Республіки Молдови. Майя Санду, зі свого боку, звинуватила Росію у спробі посіяти економічний і соціальний хаос у Молдові та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Вона прибула до Києва в контексті енергетичної напруженості в Придністров’ї, сепаратистському проросійському регіоні між двома країнами, повідомляє AFP. Ця територія з населенням близько півмільйона людей, не підпорядковується центральній владі у Кишиневі та отримувала газ безкоштовно від російського гіганта “Газпром” через газопровід, що перетинав Україну. З 1 січня Україна розірвала договір з Москвою, припинивши постачання газу до Республіки Молдова, а отже і до Придністров’я, яке оголосило надзвичайний стан. У той час як Київ вже три роки бореться проти російського вторгнення, Кишинів занепокоєний можливим перекиданням конфлікту на свою територію, зокрема, через дестабілізацію Придністров’я з боку Росії. Решта території Молдови поки що захищена від відключень електроенергії завдяки імпорту електроенергії та газу з Румунії.

 

КРАДІЖКА – Міністерство закордонних справ (МЗС) Румунії повідомляє, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури Румунії були повідомлені в суботу про те, що в нідерландському музеї Дренте де проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», невідомі підірвали залізобетонну стіну музею і викрали кілька експонатів. Згідно з цитованим джерелом, за попередніми оцінками, вибух був спрямований на проникнення в будівлю музею, де були виставлені експонати дакійських скарбів Румунії, при цьому влада повідомила, що ряд експонатів було викрадено поки що невстановленими зловмисниками. МЗС поінформувало Міністерство внутрішніх справ Румунії та Генеральний інспекторат румунської поліції, а посольства Румунії в усіх сусідніх країнах були попереджені про необхідність звернутися за підтримкою до компетентних органів. Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну говорив зі своїм нідерландським колегою Каспаром Вельдкампом, наголосивши на історичній та символічній важливості викрадених артефактів. Голландська сторона запевнила в чіткій і невідкладній прихильності як на оперативному, так і на політичному рівні до вирішення цієї справи. Голландська поліція також задіяла механізм транскордонного співробітництва та поінформувала Інтерпол.

 

ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада таким що відбувся, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

 

ГОЛОКОСТ – Міністерка культури Наталія Інтотеро представить Румунію в понеділок на церемонії, присвяченій 80-й річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау в Польщі. Захід, що проходить під патронатом президента Польщі, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН, й об’єднує в’язнів табору, офіційні делегації держав та міжнародних міжурядових організацій. Участь Румунії в церемонії 27 січня відображає її рішуче прагнення зберегти пам’ять про жертв Голокосту, боротися з будь-якими формами заперечення, спотворення, тривіалізації або мінімізації цього трагічного моменту минулого століття, а також протидіяти антисемітизму, ксенофобії, радикалізації та мові ненависті, сприяючи повазі до основних прав людини як на національному, так і на міжнародному рівні, – повідомляє Міністерство культури Румунії.

 

ПРОТЕСТ – Румунський уряд готовий знайти рішення, враховуючи необхідність захисту купівельної спроможності населення та збереження макроекономічного балансу, – заявив глава канцелярії прем’єр-міністра після переговорів з представниками працівників, які протестували біля будівлі уряду. У п’ятницю тисячі залізничників, військових резервістів, поліцейських, шахтарів, працівників лісового господарства, сталеливарників, працівників бухарестського метрополітену та пенсіонерів взяли участь у мітингу, незадоволені тим, що на початку цього року багатьом працівникам бюджетної сфери заморозили будь-яку індексацію або підвищення зарплат, а пенсії не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Цими днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

 

ЗAРУЧНИКИ – Чотири ізраїльські жінки-військові, яких ХАМАС утримував у заручниках з 7 жовтня 2023 року, сьогодні прибули до Ізраїлю. В обмін на це Ізраїль повинен звільнити 200 палестинців, які утримуються в його в’язницях. Це вже другий обмін полоненими, організований в рамках перемир’я, яке набуло чинності минулої неділі між Ізраїлем і ХАМАС після 15 місяців війни. На першому етапі, який триватиме шість тижнів, 33 ізраїльські заручники мають бути звільнені в обмін на близько 1 900 палестинських в’язнів. Нагадаємо, що в результаті нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року загинули 1 210 ізраїльтян, переважно цивільних осіб. З 251 викраденої людини 91 все ще перебуває в Газі, з них, за даними ізраїльської армії, 34 вважаються загиблими. У відповідь Ізраїль розпочав наступ на сектор Газа, що призвело до загибелі щонайменше 47 000 людей, переважно цивільних, і гуманітарної катастрофи.

ДЕНЬ УНІЇ – Військові та релігійні церемонії, концерти та виставки прийшли сьогодні у всіх великих містах Румунії з нагоди Дня Об’єднання румунських князівств. У православних церквах були відправлені  релігійні служби, дзвони всіх церков дзвонили протягом однієї хвилини. 166 років тому, 24 січня 1859 року, Александру Йоан Куза був обраний господарем Волощини після того, як раніше, 5 січня, був обраний господарем Молдови. Акт політичної волі князівств до об’єднання став першим кроком у створенні сучасної румунської унітарної держави. З нагоди Дня об’єднання румунських князівств головні політичні лідери країни звернулися з привітаннями. «24 січня – це нагода підбити підсумки і замислитися над спадщиною, залишеною нашими предками, а також над нашою відповідальністю за її збереження і культивування», – підкреслив Президент Клаус Йоганніс. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що «Об’єднання є прикладом того, як важливий політичний проєкт, здійснений відповідно до волі народу, може стати реальністю».

 

КОРУПЦІЯ – Мер популярного румунського гірського курорту Сіная, що в Південних Карпатах, ліберал Влад Опря, був затриманий у четвер та відпущений під підписку про невиїзд. Суд визначив суму застави у розмірі 600 000 леїв (понад 100 тисяч євро) у справі, в якій його підозрюють у скоєнні кількох корупційних злочинів. Йому також заборонено обіймати посаду, з якої він нібито вчинив злочин зловживання службовим становищем. За версією прокурорів Національної антикорупційної дирекції, Влад Опря вимагав та отримав від підприємця неправомірну вигоду на загальну суму майже 240 000 євро за сприяння в отриманні необхідної документації для будівництва готелю на території курорту.

 

ПРОТЕСТ – Залізничники, військові відставники, поліцейські, шахтарі, лісівники, сталевари, працівники бухарестського метрополітену та пенсіонери оголосили про свою участь у сьогоднішній акції протесту перед будівлею уряду в центрі столиці. Протестувальники незадоволені постановою уряду, схваленою на початку цього року, яка заморозила будь-яку індексацію або підвищення заробітної плати для багатьох працівників бюджетного сектора, а також тим, що пенсії пенсіонерів не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Делегація профспілкових діячів провела переговори з представниками уряду, але безрезультатно. Останніми днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

 

ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрінеться з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у вівторок, 28 січня. Про це повідомила прес-служба Північноатлантичного альянсу. 14 січня Еміль Гурезяну прийняв Джеймса О’Брайена, помічника Державного секретаря США у справах Європи та Євразії. Згідно з прес-релізом МЗС Румунії, з цієї нагоди румунський міністр високо оцінив внесок США у безпеку й оборону східного флангу НАТО, а також у розвиток стратегічного підходу до Чорноморського регіону. Обидва посадовці також високо оцінили двосторонні відносини, відзначивши «значні» успіхи, такі як включення Румунії до програми безвізового режиму, розвиток економічного та енергетичного співробітництва, а також скоординовані дії між Румунією, США та ЄС.

 

ВИСЛАННЯ – Посольство Румунії в Белграді звернулося до сербської влади з проханням роз’яснити причини видворення громадянина Румунії з сусідньої країни. Подібний інцидент стався з кількома громадянами з інших країн ЄС та країн, що не входять до ЄС, які брали участь у навчальному семінарі для неурядових організацій. Румун, член організації, що займається соціальними проєктами, був затриманий і доставлений до поліцейського відділку в Белграді разом з іншими учасниками семінару. Їм наказали покинути Сербію протягом доби і заборонили в’їзд до країни на один рік без пояснення причин з міркувань національної безпеки. Румуни благополучно покинули сусідню країну. Вислання кількох громадян ЄС із Сербії є безпрецедентним випадком.

 

ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

 

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» переміг азербайджанський ФК «Карабах» з рахунком – 3:2 у четвер увечері в Баку в сьомому турі Ліги Європи. Завдяки цій перемозі «FCSB» не тільки забезпечив собі місце в наступній стадії змагань, але й має гарні шанси на пряму кваліфікацію до 1/8 фіналу. 30 січня румуни зіграють в Бухаресті з англійським «Манчестер Юнайтед».

ПРОТЕСТ – Тисячі членів і симпатиків АОР (Націоналістичної партії, головної опозиційно партія в Парламенті Румунії) протестували в суботу в столиці і в інших містах, вимагаючи, серед іншого, повторного проведення другого туру президентських виборів. Вони розкритикували рішення суду відхилити позов незалежного кандидата Келіна Джорджеску про скасування результатів президентських виборів і заявили, що це рішення кинуло виклик мільйонам румунів, які закликають до повторного проведення другого туру президентських виборів, і проігнорувало відсутність чітких доказів. Перший тур, що відбувся за графіком 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КСР), який на підставі документів, наданих Вищою радою оборони країни (ВРОК), послався на втручання так званого державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційної СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для вирішального туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. Вартість цих недійсних виборів оцінюється майже в 1,4 мільярда леїв (еквівалент близько 280 мільярдів євро). 21 грудня мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін чинного президента Клауса Йоганніса, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, який буде затверджений Конституційним судом.

 

НАВЧАННЯ – Сотні британських військових машин прямують до Румунії, завантажені на пороми, щоб взяти участь у навчаннях НАТО – оголосив лондонський уряд. 2400 британських військовослужбовців на 730 одиницях військової техніки сформують основну бойову групу за підтримки представників п’яти інших країн НАТО, в той час як Велика Британія буде командувати сухопутним компонентом. Нові сили реагування Альянсу прийшли на зміну силам реагування НАТО минулого року і мають на меті швидке і ефективне реагування на будь-яку загрозу в мирний час, під час кризи або конфлікту.

 

ДИВЕРСАНТИ – Румунська служба інформації представила нову інформацію про стратегічні об’єкти в Румунії, які громадянин Колумбії планував підірвати за підбурюванням російського підбурювача. Це полігон для перероблених відходів, дві нафтовидобувні свердловини та станція регулювання/обліку природного газу. У листопаді минулого року Луїсу Альфонсо Мурільйо Діосі було пред’явлено звинувачення у злочинах проти національної безпеки. За даними слідства, колумбієць був пов’язаний із розгалуженою мережею диверсантів, підконтрольною російській розвідці, яка націлена на кілька європейських країн. Колишній військовий офіцер, який пройшов підготовку зі збору розвідувальної інформації, Діоса прибув до Румунії в липні 2024 року.

 

ВИСТАВКА – Румунія візьме участь у найбільшій у світі виставці органічних продуктів BioFach 2025, яка відбудеться в Нюрнберзі (Німеччина) з 11 по 14 лютого. Про це повідомила Асоціація «Біо-Румунія» за підтримки румунського уряду через Румунське агентство з інвестицій та зовнішньої торгівлі. За даними Асоціації, Румунія вже 20 років бере участь у цьому заході, присвяченому органічному сільському господарству та органічним продуктам. Починаючи з 1990 року, «БіоФах» став важливим місцем зустрічі виробників органічної продукції з усього світу, пропонуючи можливості для налагодження зв’язків і місцем, де можна обмінятися ідеями між усіма учасниками органічного ланцюга створення вартості.

 

ГРИП – Вакцинація проти грипу залишається найпростішим, найбезпечнішим і найефективнішим методом захисту від сезонних захворювань – нагадують румунські лікарі на тлі збільшення випадків респіраторних захворювань. Фахівці підкреслюють, що зі збільшенням відсотка вакцинованого населення, поширення вірусу грипу в суспільстві зменшується. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що кількість людей з діагнозом респіраторні інфекції подвоїлася. За минулий тиждень було зафіксовано майже 91.000 випадків. З них майже 600 пацієнтів з діагнозом клінічний грип і понад 200, у яких лабораторні тести підтвердили інфікування вірусом грипу – більшість з них в Бухаресті, Клужі, Брашові, Констанці, Албі та Галаці. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що інші люди померли від грипу, в результаті чого загальна кількість смертей з початку епідемічного сезону досягла дев’яти.

 

ТЕНІС – Румунсько-українська пара Габріела Русе/Марта Костюк вийшла до 1\8 жіночого парного розряду Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, першого тенісного турніру Великого шолома в цьому році, перемігши в суботу в Мельбурні Елізу Мертенс (Бельгія)/Еллен Перес (Австралія) з рахунком 6-4, 6-4. В іншому матчі другого кола румунка Жаклін Крістіан та її італійська партнерка Камілла Розателло зазнали поразки від Лейли Фернандес (Канада) та Надії Кіченок (Україна) з рахунком 4-6, 6-2, 6-3. Жаклін Крістіан в одиночному розряді також перемогла німкеню Єву Лис 4-6, 6-3, 6-3 у третьому раунді.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті рішуче засуджує безвідповідальні атаки російських сил, які порушують усі норми міжнародного права, і наголошує, що незаконна і неспровокована агресія Росії проти України створює ризики для всього регіону. Заява зроблена в контексті того, що в п’ятницю вранці поблизу кордону з Румунією, в повіті Тулча, системи моніторингу та спостереження Міністерства національної оборони повідомили про порушення повітряного простору Румунії, коли російські сили відновили серію атак безпілотників на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в Україні. «Повага до суверенітету, безпеки та миру є зобов’язаннями, які Російська Федерація систематично та неспровоковано порушує. Постійні агресивні дії Росії, незаконна окупація територій її сусідів та незаконна війна, яку Росія веде у великих масштабах протягом майже трьох років проти суверенного сусіда, становлять постійну та серйозну загрозу не лише для України, але й для всього Чорноморського регіону та східного флангу Північноатлантичного альянсу», – заявили в МЗС. Міноборони та МЗС нагадують, що інформували та інформують у режимі реального часу структури Альянсу про ситуації, спричинені атаками, та підтримують з ними постійний зв’язок.

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня – так вирішив уряд у Бухаресті. Уряд також запровадив суворіші правила передвиборчої агітації, особливо в Інтернеті. Їх недотримання може призвести до штрафів у розмірі до 5% від обороту для великих онлайн-платформ. Румуни в діаспорі все ще матимуть три дні для голосування, але в останній день, у неділю, виборчі дільниці закриються о 21:00 за румунським часом, незалежно від місцевого часового поясу. Нові правила були розкритиковані деякими неурядовими організаціями. Президентські вибори були скасовані наприкінці минулого року Конституційним судом через спотворення виборчого процесу.

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч поліцейських і співробітників правоохоронних органів, громадського порядку і національної безпеки, а також резервісти з усієї Румунії взяли участь у акції протесту в Бухаресті. Вони незадоволені урядовою постановою про скорочення бюджетного дефіциту, яка значно зменшила їхні доходи. Закон скасовує оплату понаднормових і відпрацьованих днів у вихідні та святкові дні. В результаті, кажуть постраждалі, доходи оперативних співробітників поліції різко скоротяться на 1000 (200 євро) – 2000 (400 євро) леїв. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у п’ятницю, що питання оплати понаднормової роботи у сфері громадського порядку буде врегульовано як пріоритет на початку лютого в парламенті.

ДИВЕРСІЙНА ОПЕРАЦІЯ – Румунська служба інформації зірвала диверсійну операцію, організовану Російською Федерацією на території Румунії, яка стала мішенню для кількох таких невдалих спроб у липні-серпні, йдеться в заяві служби. РСІ ідентифікувала громадянина Колумбії, який прибув до країни наприкінці липня минулого року з метою здійснення диверсійних дій. Він був частиною розгалуженої мережі диверсантів, націленої на європейські країни, контрольованої російською розвідкою через посередників, уточнили в службі. Колумбійцю було доручено збирати дані та зображення для використання у кампаніях фейкових новин у соціальних мережах, які пропагували широкомасштабні диверсійні операції, що здійснюються нібито проросійським українським опором.

ВИСТАВКА  – Румунія візьме участь у найбільшій у світі виставці органічної продукції BioFach 2025, яка відбудеться в Нюрнберзі (Німеччина) з 11 по 14 лютого. Про це в п’ятницю повідомила Асоціація «Біо-Румунія» за підтримки румунського уряду через Румунське агентство з інвестицій та зовнішньої торгівлі. За даними асоціації, Румунія вже 20 років бере участь у цьому заході, присвяченому органічному сільському господарству та органічним продуктам. Починаючи з 1990 року, «БіоФах» став важливим місцем зустрічі виробників органічної продукції з усього світу, пропонуючи можливості для налагодження контактів і місцем, де можна обмінятися ідеями між усіма учасниками органічного ланцюга доданої вартості.

ГРИП – Вакцинація проти грипу залишається найпростішим, найбезпечнішим і найефективнішим методом захисту від сезонних захворювань – повторюють румунські лікарі на тлі зростання кількості випадків респіраторних захворювань. Фахівці підкреслюють, що зі збільшенням відсотка вакцинованого населення, ступінь поширення вірусу грипу в суспільстві зменшується. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що кількість людей з діагнозом респіраторні інфекції подвоїлася. За минулий тиждень було зафіксовано майже 91 000 випадків. З них майже 600 пацієнтів з діагнозом клінічного грипу і понад 200, у яких лабораторні тести підтвердили інфікування вірусом грипу – більшість з них в Бухаресті, Клужі, Брашові, Констанці, Албі та Галаці. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що ще п’ятеро людей померли від грипу, в результаті чого загальна кількість смертей з початку епідемічного сезону досягла дев’яти.

УГОДА – Ізраїль і ХАМАС офіційно підписали угоду про припинення вогню і звільнення заручників у Газі після подолання розбіжностей, що виникли в останню хвилину. Офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху оголосив, що кабінет безпеки і уряд зберуться для ратифікації документа. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що очікує, що реалізація угоди почнеться в неділю, як і планувалося, зі звільненням перших трьох ізраїльських заручників. Щонайменше один з ультраправих ізраїльських міністрів, які виступали проти угоди, подав у відставку. За словами кореспондента Радіо Румунія в Ізраїлі, політичне життя в Ізраїлі обіцяє бути бурхливим, з великим потенціалом для сюрпризів і навіть змін.

КУЛЬТУРА – У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. У Бухаресті та по всій країні було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Бухарестський національний оперний театр святкує День культури сьогодні ввечері гала-виставою, яка вшановує румунську духовність як тріаду віри, мистецтва та ідентичності. У Національному музеї імені Брукенталя в Сібіу (центр Румунії) проходить виставка “Luceafărul”, Ясський ліричний театр (північний схід) пропонує спеціальну виставу, а в замку Гуніаді (захід) триває виставка “Минуле, сучасність і майбутнє”. У національний день культури радіостанція  Радіо Роминія Културал вперше запросила до у часті у раідовиставі дівчинку-підлітка з повіту Вилча (південь). Цим символічним жестом єдина національна радіостанція, присвячена виключно культурі і мистецтву, закликає людей та інституції полегшити пересічних громадян доступ до культурних установ.

 

ПРОТЕСТИ – Національна федерація профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія” сьогодні, в День румунської культури, вийшла на акцію протесту з білими стрічками на рукавах, щоб привернути увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів. Федерація закликає виділяти 1% ВВП на культуру, зрівняти заробітну плату працівників музеїв і бібліотек з тарифною сіткою, що застосовується до тих же професій професійної групи “Освіта”, ліквідувати величезні різниці в оплаті праці між працівниками мистецьких установ і працівниками музеїв і публічних бібліотек, виплачувати доплати за роботу у вихідні та святкові дні, а також оплачувати понаднормову працю. Профспічани також закликають розблокувати вакансії  і створити нові для боротьби з хронічним браком персоналу в установах культури.

 

НАЦБАНК – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. Центральний банк також вирішив зберегти процентну ставку за кредитами на рівні 7,5% річних, а за депозитами – 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті. Минулого року НБР двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% річних до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того з січня 2023 року облікова ставка залишалася незмінною. За даними Нацбанку, річна інфляція за останні три місяці 2024 року зросла більше, ніж очікувалося і піднялася до 5,14% у грудні з 4,62% у вересні. НБР очікує, що інфляція сповільниться в першому кварталі 2025 року, але все одно буде вищою, ніж передбачалося раніше. Невизначеність та значні ризики, пов’язані зі зростанням інфляції, зумовлені майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи реалізацію фіскально-бюджетного пакету, нещодавно ухваленого урядом з метою фіскальної консолідації, а також ситуацією на ринку праці та динамікою заробітної плати в економіці. Водночас, на думку експертів НБР, значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також з майбутнім курсом ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде затверджений урядом до кінця цього місяця, – заявив підтвердив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після переговорів з міністром фінансів Танцошом Барною, усіма державними секретарями установи, а також головою Податкової служби. Законопроєкт буде направлений до парламенту, щоб з тим, щоб обговорити і прийняти його в перший тиждень законодавчої сесії, яка розпочнеться в лютому. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, цільовий показник дефіциту в 7%, встановлений з Європейською комісією, буде збережено, так само як і цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП. Щодо доходів, прем’єр-міністр повідомив, що минулого року вони зросли на 27%, а цього року очікується, що зростання доходів становитиме близько 30%. Основні показники бюджету на 2025 рік будуть представлені на засіданні уряду в четвер. Також у четвер кабінет міністрів затвердить календарний план президентських виборів.

 

МУЗИКА – Тридисковий альбом творів румунського композитора Джордже Енеску (1881-1955) став лауреатом Міжнародної премії класичної музики в номінації “Симфонічна музика”. Це одна з найбільш визнаних і почесних нагород міжнародної дискографічної індустрії, – повідомляє Румунський інститут культури. Твори у виконанні Національного оркестру Франції під керівництвом румуна Крістіана Мечелару та хору Радіо Франс були представлені на концерті в Парижі в липні 2023 року. Першою скрипкою була француженка румунського походження Сара Немцану,  концертмейстерка Національного оркестру Франції, нагороджена Президентом Румунії орденом “За заслуги в галузі культури” в ранзі лицаря. Цей же альбом творів Енеску раніше був відзначений нагородами Classica Choc de l’annee 2024 та Diapason d’Or 2024.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився сьогодні до Генеральної прокуратури, щоб дати показання у справі за фактом походу шахтарів на Бухарет у червні 1990 року, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. Він заперечує свою причетність. У справі також фігурують колишній президент Йон Ілієску та колишній директор спецслужби Вірджіл Мегуряну. Прокуратура досі не відновила розслідування справи після того, як докази, зібрані слідчими, були відхилені в суді. Йону Ілієску, а також Петру Роману та Вірджилу Мегуряну спочатку були пред’явлені звинувачення у злочинах проти людяності, але в грудні 2020 року Вищий касаційний суд вирішив повернути справу до Військової прокуратури, яку зобов’язав  розпочати розслідування з нуля. Військова прокуратура стверджувала, що 11 та 12 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів. Насильство призвело до 4 загиблих, сотень поранених, незаконних арештів і знищення майна.

ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.

КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.

ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.

ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.

ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.

ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.

МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.

ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.

ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.

ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.

ПРОТЕСТ – Кілька сотень бухгалтерів та економістів протестували у понеділок перед будівлею уряду в Бухаресті, незадоволені останніми рішеннями виконавчої влади, зокрема, оцифруванням податкового управління. Подібні акції відбулися в Яссах (північний схід), Тімішоарі (захід) та Бістріці (північний захід). Члени Асоціації роботодавців бухгалтерів Румунії стверджують, що запровадження таких механізмів, як e-Рахунок або e-ПДВ, призводить до зростання бюрократії, оскільки необхідно заповнювати багато декларацій, деякі з яких містять надлишкову інформацію. Крім того, бухгалтери скаржилися на те, що технічні інструменти, надані Міністерством фінансів, працюють не в оптимальному режимі. Протест також підтримали асоціації та організації з туристичної та готельно-ресторанної галузей, а також сімейні лікарі.

 

ТАРОМ – Румунська національна авіакомпанія TAROM оголосила, що 10 її рейсів з аеропорту імені Анрі Коанде в Бухаресті були скасовані після того, як 20 пілотів, капітанів, помічників пілотів і членів екіпажу раптово заявили про проблеми зі здоров’ям і визнали себе непридатними до польотів. Компанія оголосила, що деякі рейси будуть перенесені на завтра і що сотні людей, переважно іноземців, які перебували в терміналах бухарестського аеропорту у понеділок вранці, отримають компенсацію. Авіакомпанія TAROM заявила, що немає ніякого страйку і що причини сьогоднішніх ранкових подій поки що невідомі. Серед скасованих – рейси до Бейрута, Каїра, Будапешта, Ясс, Мадрида, Амстердама, Парижа та Франкфурта на Майні. У цьому контексті, румунська делегація, яка мала взяти участь у саміті НАТО у Вашингтоні, залишила країну військовим літаком.

 

ЕКОНОМІКА – Національний інститут статистики переглянув у бік збільшення економічне зростання Румунії за перші три місяці цього року до 0,7% з 0,4%, як оцінювалося раніше. У порівнянні з тим же кварталом 2023 року валовий внутрішній продукт зріс на 0,5% на валовому ряді і на 2,2% на сезонно скоригованому ряді, згідно з попередніми даними, опублікованими в понеділок Національним інститутом статистики. Бюджет країни на поточний рік побудований на економічному зростанні в 3,4%.

 

АТЕСТАТ ЗРІЛОСТІ – Міністерка освіти Румунії Ліджія Дека оголосила, що відсоток успішності на першій сесії цьогорічного іспиту на атестат про повну загальну освіту склав 76,4%, що на 3,6% більше, ніж минулого року. За словами міністерки, це найкращий результат за останні 10 років. На прес-конференції Дека також представила результати за спеціальностями. Так, для теоретичного потоку проходження склало 91%, для технологічного потоку – 63%, а для професійного потоку – 77%. Але експерти в галузі освіти кажуть, що ці цифри слід розглядати в контексті того, що лише 79% випускників склали іспит на отримання атестату про повну загальну освіту

 

КУЛЬТУРА – Румуни та іноземні туристи, які відвідують Румунію, все більше цікавляться культурою – заявила міністр культури Ралука туркан. Вона зазначила, що кількість відвідувачів музеїв, публічних колекцій, ботанічних садів, зоопарків, акваріумів та природних заповідників зросла у 2023 році більш ніж на 3 мільйони у порівнянні з 2022 роком. Раліка Туркан високо оцінила професіоналізм та відданість справі всіх працівників культурного сектору, які зуміли підвищити інтерес громадськості до культурних подій та заходів, що підтверджується останніми даними Національного інституту статистики.

 

ДОРОЖНІЙ РУХ – З понеділка протягом дня закрито рух на національній дорозі DN7 долини ріки Ольт (південь), одній з найважливіших магістралей нашої країни, для проведення робіт з розчищення території для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть. Однак, місцеві жителі, персонал психіатричної лікарні, а також автомобілі поліції, пожежної служби та швидкої допомоги зможуть проїжджати в певні проміжки часу. Заходи діятимуть протягом місяця, а рух транспорту буде перенаправлено на низці об’їзних маршрутів. Болгарська ділянка мосту дружби Джурджу-Русе через Дунай також буде на ремонті з середи 10 липня. Роботи проводитимуться без повної зупинки транспортного руху, повідомляє болгарське агентство дорожньої інфраструктури. Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало прес-реліз, в якому рекомендує громадянам бути обережними за кермом і дотримуватися вимог тимчасових дорожніх знаків.

Міністерство праці Румунії винесло на громадське обговорення проєкт постанови, щодо підвищення заробітної плати деяким категоріям державних службовців на 10% цього року, у два етапи, у червні і вересні. Згідно з проєктом постанови, вищі зарплати отримають працівники закладів культури, торговельного реєстру, дипломати, військовослужбовці, а також працівники мерій та установ, що фінансуються з власних надходжень уряду та парламенту. Співробітники повітових служб охорони навколишнього середовища та Бухарестської адміністрації охорони навколишнього середовища також отримають більші зарплати. Держбюджету це обійдеться у понад мільярд леїв, що еквівалентно 200 мільйонам євро, які будуть отримані завдяки реорганізації та скороченню витрат на товари і послуги.

Спочатку голова коаліційного уряду СДП-НЛП, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, заявив, що виконавча влада не може дозволити собі більшого підвищення. За словами Чолаку, це був результат аналізу, проведеного Міністерством фінансів. 10%-е підвищення зарплати отримають також працівники музеїв та урядові службовці. Вони, а також працівники екологічних агентств негативно відреагували на пропозицію уряду. У середу працівники природоохоронних служб у повітах Бакеу (схід) та Мегединць (південний захід) провели кількагодинний протест, вимагаючи, щоб зарплати у регіонах були підвищення до рівня заробітків на центральному рівні, тобто збільшені щонайменше на 20%.

Протестувальники звинувачують виконавчу владу у просуванні дискримінаційної політики оплати праці, яка не враховує їхні реальні потреби. Якщо нерівність, на яку вони скаржаться, не буде усунута, вони погрожують більш радикальним формами протесту, включаючи припинення видачі дозволів на великі проєкти, наприклад, ті, що фінансуються урядом або коштами з європейських фондів, попереджають екологи. Співробітники Національного архіву в повітовій службі Караш-Северін (південний захід) також влаштували неочікуваний протест на початку цього тижня, засуджуючи нерівність в оплаті праці між повітовими службами і центральним апаратом. Протест полягав у призупиненні роботи, в тому числі прийому звернень громадян. Незважаючи на те, що в січні було розпочато процес зрівняння заробітної плати в декількох бюджетних секторах, працівники Національного архіву були виключені з цього процесу, стверджують профспілчани.

Уряд наразі опинився між молотом, зокрема тиском деяких категорій працівників бюджетної сфери, які вважають, що з ними несправедливо поводяться порівняно з іншими працівниками бюджетної сфери, більшість з вимог яких уряд задовольнив, і ковадлом дефіциту бюджету, який зріс до тривожного рівня. І це в умовах, коли період електоральних обіцянок лише починається, адже цього року 9 червня пройдуть місцеві перегони та вибори до Європейського парламенту, у вересні – президентські вибори, а на грудень намічені вибори до Парламенту Румунії.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 3.700 леїв (майже 744 євро) брутто з 1 липня, а неоподатковувана пільга для роботодавців у розмірі 200 леїв (близько 40 євро) буде збережена до кінця року. Про це рішення оголосив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у своєму дописі на Facebook після завершення засідання Тристоронньої ради: уряд – роботодавці – профспілки. Прем’єр-міністр зазначив, що таким чином Румунія знаходиться на правильному шляху до впровадження європейської мінімальної заробітної плати.

 

ВИСТАВКА – До п’ятниці в Бухаресті проходить регіональна військова виставка “Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість 2024”. У ній беруть участь понад 400 світових виробників військової техніки і технологій з близько 30 країн-членів і партнерів НАТО. Фахівцям з усього світу представлені найсучасніші військові технології, озброєння і головний експонат – багатоцільовий літак п’ятого покоління F-35, який ВПС США вперше привезли на виставку до Європи. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який взяв участь у відкритті виставки, заявив, що в контексті кривавого конфлікту в Україні відродження національної оборонної промисловості стало пріоритетом для румунського уряду.

 

ПРОТЕСТ – Профспілкові активісти з кількох державних установ та урядових організацій протестували у четвер перед будівлею уряду Румунії. Вони скаржилися на нерівність та дискримінацію в оплаті праці у своїх сферах діяльності. Серед них працівники з охорони навколишнього середовища, Торгового реєстру, Національного архіву, Національної ради з боротьби з дискримінацією, а також зі спорту та молоді. До них приєдналися деякі працівники виконавчої влади, які влаштували спонтанний протест і припинили роботу. Між часом уряд прийняв термінову постанову, яка передбачає підвищення заробітної плати на 10% у два етапи та оплату окулярів для кількох категорій працівників установ, підпорядкованих йому, міністерствам або підконтрольних парламенту, у тому числі для тих, хто сьогодні був на мітингу. Але деякі з протестувальників незадоволені підвищенням, яке вони вважають занадто малим. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку відповів, що для цих установ можна знайти більш гнучкі штатні структури, а зекономлені кошти можна використати для підвищення зарплат тим, хто на це заслуговує.

 

ФОРУМ – Румунія відкрито підтримує Республіку Молдова та Україну в їхніх європейських прагненнях і “прогрес цих двох країн на шляху реформ помітний”, але “цей шлях не є легким”, заявив у четвер в Бухаресті під час “Форуму безпеки Чорного моря та Балкан” спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке. Він зазначив, що обидві країни повинні працювати над кількома чіткими напрямками дій, щоб інтегруватися в ЄС. Офіційні особи, військові дипломати і аналітики з Румунії, США та інших країн НАТО і ЄС зібралися в столиці на цьому важливому заході з питань безпеки, оборони і закордонної політики. Форум безпеки Чорного моря і Балкан, який проводиться вже восьмий рік поспіль, обговорює розвиток подій у Чорноморському регіоні в контексті війни в Україні. Джордже Скутару, генеральний директор і член-засновник румунського Центру нової стратегії, організатора заходу, зазначив, що Румунія, яка межує із зоною бойових дій, повинна інвестувати в обороноздатність і адаптувати своє законодавство до нинішньої ситуації. У форумі в Бухаресті беруть участь, серед інших, відомий економіст Нуріель Рубіні, колишній командувач силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав і генерал у відставці Девід Петреус, колишній глава ЦРУ.

 

НАВЧАННЯ – Близько 1500 румунських, французьких і бельгійських військослужбовців, а також солдатів з Республіки Молдова з понад 360 технічними засобами беруть участь у багатонаціональних навчаннях “Wind Spring 24”, які є частиною програми НАТО.  Навчання, що в Румунії відбуваються на полігонах в центрі країни, спрямовані на розвиток практичних навичок дій військ в умовах сучасного поля бою, а також на посилення довіри, взаєморозуміння, прозорості і оперативної сумісності між структурами країн-членів і партнерів Альянсу і країн-партнерів. “Wind Spring 24” пов’язані з навчаннями “Swift Response 2”, в яких беруть участь близько 5000 військовослужбовців з семи країн-членів і партнерів Альянсу.

 

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті завершило процес відправки до дипломатичних представництв та консульських установ Румунії матеріалів, необхідних для голосування на виборах до Європейського Парламенту 9 червня. Понад 2,5 мільйона виборчих бюлетенів, майже 8 500 штампів із написом “ПРОГОЛОСОВАНО”, близько 2,3 мільйона наклейок, що засвідчують участь у голосуванні та 915 контрольних марок були відправлені для безперешкодного проходження виборчого процесу за кордоном. Уряд Румунії організовує 915 виборчих дільниць за кордоном для виборів до Європейського парламенту. З їх переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства закордонних справ.

 

МОЛОДЬ – Національна стратегія з питань молоді на 2024-2027 роки була затверджена у четвер урядом Румунії. Заснована на результатах академічних досліджень, стратегія стосується різних сфер, які можуть вплинути на якість життя молодих людей. Вона має на меті збільшити кількість проєктів, спрямованих на молодь, щоб розширити доступ до освіти, культури та розвивати підприємництво, заявив Міхай Константін, речник виконавчої влади. За його словами, до реалізації стратегії буде залучено кілька установ зі сфер освіти, культури та підприємництва.

 

КІНОФЕСТИВАЛЬ – Повнометражний фільм “NASTYˮ румунських режисерів Крістіана Паскару, Тудора Д. Попеску та Тудора Джурджіу представлений сьогодні в розділі “Спеціальні покази” офіційної програми Каннського міжнародного кінофестивалю. Показ завершиться сесією запитань та відповідей у присутності трьох режисерів. Документальний фільм NASTY пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного тенісиста Іліє Настасе, першого бунтаря в історії тенісу. Іліє Настасе домінував на румунській та світовій тенісній сцені у 1970-х роках. На додаток до свого чистого таланту, він був відомий своїм електризуючим стилем гри, а його ексцентрична особистість і вулканічний, часто суперечливий темперамент зробили його відомим. Каннський фестиваль завершується в суботу.

 

БУДІВЕЛЬНИЙ СЕКТОР – Більше третини працівників будівельної галузі заробляють від 4 500 леїв (близько 900 євро) до 7 000 леїв (близько 1 600 євро), а чистий середній показник у цьому секторі становить 5 000 леїв (1 000 євро) на місяць, згідно з даними, представленими онлайн-платформою з підбору персоналу в Румунії. Згідно з нею, з початку року в будівельному секторі, який є шостим найактивнішим роботодавцем в румунській економіці, відкрито понад 11 000 вакансій після роздрібної торгівлі, сфери послуг, колл-центрів, харчової промисловості та туризму. Потреба в працівниках у цьому секторі зростає в теплу пору року зі збільшенням кількості проєктів. Водночас зростає попит на будівельників, оскільки все більше з них виїжджають на заробітки за кордон. Заробітна плата будівельників знаходиться на рівні заробітної плати працівників машинобудування та видобувної промисловості і є вищою, ніж у фінансовій та переробній галузях. Найвищі середні зарплати зафіксовані на посадах керівників будівельних майданчиків та інженерів – від 6000 леїв (1200 євро) до 6600 леїв (1300 євро) нетто, а найнижчі – у зварювальників, техніків та слюсарів – 4000 леїв (800 євро) нетто.

 

ТЕНІС – Румунські тенісистки Габріела Русе і Крістіна Діну в середу ввечері зуміли вийти до фінального раунду кваліфікації в одиночному розряді турніру Ролан Гаррос, другого турніру Великого шолома в цьому році. Крістіна Діну пройшла кваліфікацію після того, як японка Май Хонтама відмовилася від гри за рахунку 5:2 на користь румунки. У свою чергу Габріела Русе здобула перемогу у двох сетах 6-3, 6-4 над Сюзан Ламенс з Нідерландів. В іншому матчі другого попереднього раунду румунка Міріам Булгару (204 WTA) постапилася американці Кеті Волинець (109 WTA) з рахунком 6-0, 7-5. Сорана Кирстя, Ана Богдан, Жаклін Крістіан та Іріна Бегу напряму потрапили до основної сітки одиночного розряду.

ВІЗИТ – Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський відвідає Румунію в понеділок і вівторок. За повідомленням Єврокомісії, у нього заплановані зустрічі з прем’єр-міністром Марчелем Чолаку та міністром сільського господарства Флоріном Барбу, після чого він проведе переговори з асоціаціями фермерів та представниками Університету агрономічних наук і ветеринарної медицини в Бухаресті. Запланований також візит до порту Констанца (на Чорному морі), через який проходить значна частина українського експорту зернових та сільськогосподарської продукції. За словами єврокомісара, Румунія доклала виняткових зусиль для надання життєво важливої допомоги українській економіці в найгірший період кризи, сприяючи створенню найбільшого альтернативного експортного маршруту для зерна та інших товарів поза Чорноморським коридором. Нагадаємо, що нещодавно виконавча влада ЄС схвалила програму державної допомоги Румунії у розмірі 126 мільйонів євро для підтримки вкрай необхідних інвестицій у портах, які стикаються зі збільшенням торговельних потоків.

 

МІТИНГ – Національний профспілковий блок разом з 29 афілійованими федераціями організовує в понеділок мітинг перед будівлею уряду в Бухаресті, за яким послідує марш протесту до міністерств економіки, праці та фінансів. Профспілкові активісти закликають до реформи податкової системи з метою зменшення нерівності та боротьби з бідністю. За даними Національного профспілкового блоку, в даний час Румунія має одне з найвищих податкових навантажень на витрати на робочу силу в ЄС: майже 43%, у порівнянні з близько 39% в середньому по Європі. Також профспільковці додають, що Румунія є єдиною країною в світі, де з 2018 року внески бізнесу в систему соціального забезпечення були перекладені на працівників, так що внески на охорону здоров’я та пенсійні внески для працівників подвоїлися, тоді як для роботодавців вони були зведені до нуля. За даними Євростату, низька заробітна плата та високі податки зробили Румунію третьою країною з найнижчим рівнем зайнятості у 2023 році, після Італії та Греції. Лише 69% румунів у віці від 20 до 64 років працюють, що означає, що майже третина румунів не працює, додає Національний профспілковий блок.

 

ЗДОРОВ’Я – Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що в Румунії все ще спостерігається епідемія кору, і хвороба поширюється в основному в повітах з низьким рівнем вакцинації. Він закликає батьків вакцинувати своїх дітей, оскільки кір є інфекційним захворюванням, яке легко передається. За даними міністерства, національне охоплення вакцинацією першою дозою становить 78%, а другою – 62%.

 

НАРОДЖУВАНІСТЬ – Міністерство у справах сім’ї винесло на громадське обговорення до 20 травня проєкт поправок до Національної програми підтримки подружніх пар та одиноких осіб з метою підвищення народжуваності. Однією з пропозицій є те, що тільки один член пари повинен бути румунським громадянином, оскільки в даний час обидва партнери повинні мати румунське громадянство, а інша полягає в тому, що документи для подачі заявки можуть бути подані в електронному вигляді. За офіційними даними, в минулому році було підписано 9 300 контрактів, підтверджено 2 200 вагітностей і народилося 156 дітей. Підтримка, яку пропонує румунська держава, становить 15 000 леїв (близько 3 000 євро).

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Ірина Бегу (161 WTA) кваліфікувалася в неділю в 1/8 фіналу турніру WTA 1000 в Римі після перемоги над бельгійкою Елізе Мертенс (27 WTA) з рахунком 6-2, 6-0. Це була п’ята зустріч між Бегу та Мертенс. Румунка перемогла вдруге поспіль, після того, як бельгійка виграла перші три матчі. За вихід до чвертьфіналу Ірина Бегу зустрінеться з переможницею матчу між Даніель Коллінз (15 WTA) і Кароліною Гарсією (23 WTA). У суботу Сорана Корстя (32 WTA) також кваліфікувалася до 1/8 фіналу турніру в Римі, перемігши шосту фаворитку змагань чешку Маркету Вондроусову з рахунком 7-6 (7/1), 6-3, а в 1\8 фіналі зустрінеться з американкою Медісон Кіз. Також у третьому колі турніру Жаклін Крістіан (68 WTA) у суботу ввечері перемогла третю ракетку світу Коко Гауфф (США) з рахунком 6-1, 0-6, 6-3. Італійське змагання, засноване в 1930 році, тричі вигравала румунські тенісисти: Іліє Нестасе в 1970 і 1973 роках і Сімона Халеп в 2020 році.