Tag: профспілка

Працівники кількох галузей Румунії висловили своє незадоволення
бюджетними положеннями на наступний рік, пов’язаними з доходами від заробітної
плати. Співробітники національної залізничної компанії CFR в понеділок вдалися
до спонтанної акції протесту, зупинивши рух поїздів на кілька годин. Тисячі
людей протягом кількох годин застрягли в потягах після того, як понад 100 поїздів
зупинилися на вокзалах. Невдоволення викликано, тим що влада втретє відкладає
набуття чинності прийнятого у 2020 році закону про статус залізничника, що
передбачає й підвищення зарплат та надання інших прав. Після переговорів Міністерство
транспорту і профспілки CFR домовилися про підвищення зарплати приблизно на 10%
з 1 січня.

Теж у понеділок представники профспілок освіти взяли
участь у мітингу перед урядом. Основне невдоволення – це недофінансування системи
освіти, вони вимагаючи дотримання передбачених законом положень про підвищення
зарплат. Японський страйк у школах триває до середи. Крім того, три федерації профспілок
працівників освіти проводять у школах референдум про оголошення загального
страйку в січні, якщо уряд не підвищить зарплату. І працівники системи охорони
здоров’я незадоволені, а Федерація «Санітас» оголосила про початок у середині
цього тижня безстрокового японського страйку, також з міркувань зарплати.

Профспілки кажуть, що нинішня влада пообіцяла виділити
фінансові ресурси для тих категорій працівників системи охорони здоров’я та
соціальної допомоги, підвищення зарплати яких у 2021 році заблокувала колишня
влада. У цій ситуації перебувають майже 85 000 працівників, особливо санітарок
і санітарів, технічних працівників, соціальних працівників тощо. Вони вимагають
базової заробітної плати та премій для всіх медичних працівників у 2022 році і привернули
увагу на те, що на тлі триваючої пандемії система все більше потерпає від
нестачі ресурсів, працюючи з недостатнім та виснаженим персоналом.

Національна спілка працівників Державної екологічної
інспекції надіслала відкритого листа главі держави Клаусу Йоганнісу, в якому просить
його вжити необхідних заходів для належної оплати праці працівників у цій галузі,
щоб уникнути загального страйку. Профспілки зазначають, що злочинність в цій сфері
тривожно зростає, а засоби тих, хто вчиняє екологічні злочини, особливо у сфері
нелегального перевезення відходів і не тільки, стають все більш комплексними.

Минулого тижня і поліцейські протестували
перед МВС, незадоволені тим, що уряд планує відкласти набуття чинності положень
про передбачене на січень підвищення зарплат. На знак протесту вони більше не виписують
штрафи, а лише застосовують попередження. Від цього виграють передусім порушники
ПДР, які отримують лише усне попередження за порушення, за які водії зазвичай змушені
викладати з власної кишені значні суми або позбавлені права керування
транспортними засобами .

Новий
прем’єр-міністр Румунії, колишній міністр фінансів, ліберал Флорін Кицу розпочав
свій мандат рішеннями, прийнятими на основі математичних розрахунків,
завдяки яким він сподівається впоратися з передбачуваною економічною кризою
після подолання медичної кризи. Згідно з проєктом урядової постанови, винесеної
на публічне громадське обговорення у понеділок ввечері, зарплати державних
службовців у 2021 році не зміняться, а надбавки будуть заморожені на рівні
цього року. Положення про надання спеціальних пенсій мерам будуть (тимчасово) призупинені
на весь наступний рік, а розрахункова одиниця для підрахунку штрафів,
залишиться на нинішньому рівні – 145 леїв (еквівалент приблизно 30 євро).

Трипартійна
урядова коаліція обіцяє й надалі допомогу працівникам та компаніям, які потерпають
від пандемії COVID-19 і всі ці заходи матимуть значний фінансовий вплив і
повинні бути враховані при розробці Державного бюджету Румунії на 2021 рік.
Держбюджет на 2021 рік матиме дефіцит 7% ВВП і продовжить до 30 червня програми
підтримки економіки, затверджені цього року. Йдеться, перш за все, про компенсацію,
що виплачується працівникам під час призупинення дії індивідуальних трудових
договорів та підтримку роботодавців шляхом повернення 41,5% від валової
зарплати працівників з метою збереження їхніх робочих місць.

Прем’єр-міністр
Флорін Кицу також оголосив про затвердження виплат державної допомоги для
сектору ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) і туристичних агентств, а також про
подальшу видачу туристичних купонів для стимулювання туризму на національному рівні.
Урядові джерела також повідомили, що бюджет наступного року збільшить допомогу
на дітей на 10% з 1 січня та ще на 10% з 1 серпня 2021 року.

Навіть
якщо здаються щедрими, ці заходи все одно не відповідають очікуванням
суспільства. Профспілки вже погрожують протестами проти нових заходів уряду,
менш ніж через тиждень після його затвердження. Одна з найбільших профспілкових
конфедерацій – Картель Альфа, оголосила, що не згодна зі збільшенням
мінімальної валової зарплати лише на 70 леїв (15 євро). Ця сума, заявляє
прем’єр-міністр, забезпечить збереження робочих місць, але лідери Картель Альфа
кажуть, що вона навіть не покриває додаткових витрат на захисні маски.

Заходи,
стверджують вони, сповіщають про нову політику жорсткої економії, яка перекладає
втрати економічної кризи на робітників та бідних. Інша велика конфедерація -
Національний профспілковий блок, вважає, що запропонований урядом рівень
мінімальної валової зарплати є компромісним рішенням, оскільки величезна
кількість працівників отримують мінімальну заробітну плату.

Економічні
аналітики не вважають побоювання профспілок необґрунтованими. З 1 січня, після
повної лібералізації профільного ринку, ціна на електроенергію зросте до 26%,
що спричинить загальне та стрімке зростання цін у всіх галузях.

Правий президент Румунії Клаус Йоганніс
та «одноколірний» ліберальний уряд впевнені, що країна гідно вийде з кризи,
спричиненої новим коронавірусом, а економіка, хоча зазнала різкого падіння,
відновиться досить швидко. Кілька секторів промисловості вже відновили свою
діяльність в ці дні. Крім того, – каже міністр фінансів Флорін Кицу, – заходи
підтримки уряду, такі як програма «МСП Інвест», допомогли бізнес-середовищу.

Флорін Кицу: «На
відміну від 2008 року ми оплатили технічне безробіття з бюджетних ресурсів, ми
не змусили компанії платити технічне безробіття. А це означає, що компанії
мають ресурси, якими можуть користуватися. Ми запропонували ці два заходи:
технічне безробіття, з одного боку, та «МСП Інвест», з іншого, і великим
компаніям, котрі разом підтримали виробничі потужності. Робочі місця не втрачені,
люди можуть повернутися до роботи, компанії не закриваються, як це відбувалося під
час інших економічних криз.»

Про план чинної влади щодо
відновлення економіки на зустрічі з представниками бізнесу розповів і президент Клаус Йоганніс. Глава держави заявив
про необхідність значного збільшення державних інвестицій в інфраструктуру, а
також, що наголос має бути зроблений на румунській продукції. Клаус Йоганніс:
«Основною метою плану економічного відновлення, над яким ми працюємо з урядом,
є значне збільшення державних інвестицій у всі види інфраструктури – від
енергетики до транспорту та охорони здоров’я. Ми говоримо, практично, про проєкт
реконструкції Румунії. Якісна румунська продукція – це, в свою чергу, ресурс,
який ми будемо просувати набагато краще і будемо підтримувати значні інвестиції
в економічні сектори, що мають стратегічний інтерес, такі як сільське
господарство та харчова промисловість, енергетична безпека, а також охорона здоров’я.»

Однак представники опозиції
вважають цей план відновлення економіки непереконливим. Речник найбільшої
опозиційної Соціал-демократичної партії Лучіан Ромашкану заявив: «Хочу нагадати президенту,
що парламент, який він так запекло критикує, схвалив низку економічних та
соціальних заходів, таких як відстрочення платежів за кредитом без нарахованих
процентів, відстрочення платежів за комунальні послуги, відстрочення сплати
орендної плати, конкретні податкові пільги для компаній або відмова від кредиту.
Деякі з цих законів пан Йоганніс повернув до парламенту з пропозиціями для
доопрацювання, деякі були оскаржені Націонал-ліберальною партією в
Конституційному суді, а інші давно чекають на підпис президента.»

Соціальні партнери теж
незадоволені! Національний профспілковий блок високо оцінив ініціативу
президента Йоганніса запросити представників бізнесових кіл на консультації про
заходи з відновлення економіки. Однак профспілкам хотілося б, щоб глава держави
проявив таку ж готовність до діалогу й з представниками працівників.

З 1 січня 2020 року у Румунії буде підвищена мінімальна заробітна плата. Точніше,
вона збільшиться на 150 леїв (брутто) тобто приблизно на 30 євро, відповідно на
83 лея нетто. Крім того, зникне диференційована мінімальна заробітна плата для
осіб з вищою та середньою освітою. Принаймні такою є пропозиція ліберального
уряду на чолі з Людовіком Орбаном до соціальних партнерів Тристоронньої
національної ради.

Профспілки хочуть більшого підвищення і мають розширені
формули розрахунків, відмінні від урядових. Прем’єр-міністр пояснив, у свою
чергу, що хоче запровадити механізм розрахунку мінімальної заробітної плати,
який базуватиметься на економічній реальності і не створюватиме великих
проблем. Уряд пропонує збільшити на 7,2% мінімальну заробітну плату в Румунії,
тобто до 2230 леїв, в той час як Конфедерація профспілок «Картель Альфа»
стверджує, що мінімальна зарплата має зрости до 2260 леїв, як пообіцяв у
вересні попередній соціал-демократичний уряд.

Лідер «Картель Альфа» Богдан Хоссу пояснив, що має бути
врахована інфляція та продуктивність праці за весь поточний рік. «По-перше, вони
взяли за основу інфляцію в жовтні і ми не розуміємо, чому не беремо річну
інфляцію, яку потрібно враховувати. По-друге, продуктивність праці розраховується
на особу, зайняту у відповідній формулі, і, з нашої точки зору, повинна бути
обговорена погодинна продуктивність, оскільки ми говоримо про працівників.»

Національний профспілковий блок наполягає на ще більшому рівні
мінімальної зарплати: 2284 лея. Його лідер Думітру Костін також привернув увагу
до іншого дуже важливого питання, а саме до необхідності внести зміни до закону
про оплату праці, щоб уникнути стрімкого зростання видатків на оплату праці у
бюджетному секторі, на противагу приватному сектору, оскільки заробітки чиновників
та зарплати у державній системі обчислюються коефіцієнтом, помноженим на
мінімальну заробітну плату. Таким чином, якщо працівник з мінімальною
заробітною платою отримає додатково 83 леї, міський голова зможе отримати в 10
разів більше.

Прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що розгляне пропозицію
профспілок врахувати й економічні прогнози, але зазначив, що вони можуть дещо
змінитися. «Ми взяли до відома бажання врахувати прогнози на наступний рік. Але
наведу лише один приклад: бюджет на 2019 рік був побудований за прогнозом
економічного зростання в 5,5%, але в дійсності економічне зростання у цьому
році буде близько 4%.»

Прем’єр-міністр також заявив, що роботодавці підтримують
запропонований урядом розмір майбутньої мінімальної заробітної плати в Румунії. Підвищення
мінімальної заробітної плати має базуватися на елементах, пов’язаних з
прибутковістю компаній, на які не повинно впливати збільшення мінімальної
заробітної плати, – пояснив Людовік Орбан.