Tag: підтримка

24 лютого Румунія вкотре підтвердила свою непохитну підтримку України в умовах повномасштабної російської агресії, яка триває вже понад три роки.

 

У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Києві відбувся саміт «Підтримуй Україну» під головуванням Президента Володимира Зеленського. Захід об’єднав понад 40 лідерів держав, урядів, представників ЄС та міжнародних організацій, безпосередньо або по відеозв’язку. Серед них і виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан. Він підтвердив тверду прихильність Румунії до України, підкресливши, що Бухарест готовий координувати свої дії з Європою та США для досягнення справедливого і тривалого миру. Іліє Боложан підкреслив, що безпека України має важливе значення для Румунії і всієї Європи, наголосивши, що світ має підтримувати Київ і на етапах миру та відбудови.

«Сьогодні виповнюється три роки від початку російського вторгнення в Україну, а незабаром виповниться 11 років відколи Україна мужньо захищає свою свободу, незалежність і територію. Користуючись нагодою, хочу підкреслити нашу повагу до хороброго українського народу, який героїчно і з величезними жертвами бореться проти російської агресії. Я подумки поруч з тими, хто постраждав внаслідок війни, з тими, хто втратив членів сім’ї, з пораненими, людьми, які втратили своє помешкання та переселенцями. Безпека України має важливе значення як для Румунії, так і для всього європейського континенту. У ці критичні часи, коли обговорюються мирні зусилля, ми повинні продовжувати нашу підтримку України не тільки зараз, але й на майбутніх етапах мирного процесу та відновлення», – сказав Іліє Боложан.

Визнаючи, що «це буде складний шлях», румунський лідер підтвердив підтримку України з боку Румунії. «Румунія стояла поруч з Україною з самого початку, ми підтримували її та продовжуватимемо це робити в майбутньому. В інтересах усіх нас, як і Сполучених Штатів Америки, покласти край цій війні, яка триває надто довго і забрала надто багато життів».

Іліє Боложан наголосив на необхідності залучення України та Європейського Союзу до мирних переговорів, попередивши, що тільки справедлива і потужна угода може гарантувати довгостроковий мир. «У той же час, Україна та Європейський Союз повинні бути залучені до мирних переговорів. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма партнерами – європейськими, американськими та союзниками – для того, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру».

Глава румунської держави закликав до збільшення інвестицій в оборонний сектор і до кращої координації дій між союзниками. «Цілком очевидно, що нам потрібно збільшити інвестиції в оборонний сектор, щоб зміцнити нашу безпеку, мати план і координацію дій для оборони і стримування. Солідарність друзів України залишається важливою і підтримка всіх нас має значення зараз, коли на кону доля миру. Успіх цих зусиль буде продемонстрований лише тоді, коли Україна стане стабільною, процвітаючою і бенефіціаром угоди з надійними гарантіями безпеки.»

* * *

Раніше прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що “справедливий і тривалий мир в Україні може бути досягнутий лише за допомогою Сполучених Штатів, стратегічного партнера Румунії”. Глава румунського уряду висловив переконання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля, спрямовані на припинення війни, увінчаються успіхом. «Для мене і, гадаю, для більшості румунів, важливими є не різкі заяви світових лідерів, а кінцева мета – справедливий і тривалий мир в Україні. А мир може бути досягнутий лише за допомогою стратегічного партнера Румунії – Сполучених Штатів Америки.» Марчел Чолаку підкреслив, що “румуни заплатили високу економічну ціну через наслідки цього конфлікту. Настав час подумати про повоєнну епоху, без обурливих цін на енергоносії та газ, в якій Румунія, разом з усією Європою, повернеться до економічного процвітання”, додавши, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відбудові України.

* * *

Палата депутатів відзначила треті роковини з початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України підсвічуванням головного фасаду Палацу Парламенту кольорами українського прапора. Український прапор також був піднятий над головним входом до найбільшої адміністративної будівлі Європи та другої в світі після Пентагону. У понеділок, 24 лютого, члени Палати депутатів Румунії вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих за три роки невиправданої війни Росії проти України. Це стало й символічним підтвердженням солідарності румунської держави з українським народом.

Того ж дня Міністерство закордонних справ Румунії, у поширеній заяві, зазначило, що «24 лютого 2025 року ми вшановуємо три роки з дня, коли Російська Федерація розпочала свою незаконну, нелегітимну та неспровоковану агресивну війну проти України. Це зазіхання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є найсерйознішою загрозою регіональній та європейській безпеці з часів Другої світової війни».
Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що «ця агресивна війна призвела до численних людських жертв, зруйнованих доль і величезних матеріальних збитків, а також супроводжується військовими злочинами, скоєними російськими військами на території України».
«У ці сумні роковини Румунія висловлює своє повне співчуття і солідарність з Україною та українським народом, який вже 11 років веде законну оборонну війну проти агресії Російської Федерації, що почалися в 2014 році з незаконної анексії Кримського півострова”, – йдеться у заяві МЗС Румунії.

* * *

Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.

Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи».

Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії. Ізоляціоністські голоси залишаються периферійними в нашій країні, навіть якщо вони зростають у децибелах і ботах», – додав голова СУР.

«Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

Учасники круглого столу, організованого СУР, проаналізували події, які докорінно змінили хід новітньої історії, та підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету, свободи та майбутнього України. Було наголошено, що ці три роки були роками страждань, але також і надзвичайної мужності. Український народ продемонстрував усьому світові, що означає бути стійким, гідним і рішуче налаштованим жити у свободі. Перед обличчям несправедливої і жорстокої агресії Україна встояла і водночас надихнула всю міжнародну спільноту об’єднатися на захист фундаментальних цінностей міжнародного права, демократії та миру.

Союз українців Румунії запропонував для обговорення цілу низку актуальних тем сьогодення під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем.

Організатори під час дискусій намагалися визначити найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

* * *

Понад 600 представників політики, дипломатії, академічних кіл та громадянського суспільства підписали лист на підтримку України, в якому наголосили як має виглядати західна стратегія щодо війни та Російської Федерації. Від Румунії його підписали засновник Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару, професор Арманд Гошу та генерал Жан Гавріле.

«Через три роки після 24 лютого 2022 року європейці все ще не усвідомили повною мірою глибинного значення російської агресії проти України та її наслідків за межами України. Американці, усвідомлюючи виклики глобальній безпеці на Далекому Сході, чіпляються за ілюзію балансуючого альянсу, ігноруючи серйозні наслідки будь-якого компромісу з путінським режимом, в тому числі і для самої Росії. Виходячи з цих реалій, понад 600 діячів вважають, що у США і Європи немає іншого вибору, окрім як надати Україні всі ресурси, необхідні їй для військової перемоги над Росією», – йдеться у документі.

Підписанти наголошують, що «у цьому контексті будь-який сценарій замороженого конфлікту, особливо якщо він супроводжуватиметься розгортанням європейських військ уздовж лінії розмежування, формалізує поділ України. Окрім приречення мільйонів українців на рабство під владою Путіна і зради пам’яті десятків тисяч загиблих солдатів і цивільних осіб, такий сценарій створив би небезпечний прецедент, продемонструвавши, що держава може використовувати силу для анексії нових територій, включаючи вразливі регіони на російському Далекому Сході, такі як Зовнішня Маньчжурія, анексована Росією в 19 столітті».

«Аргумент про те, що тільки українці повинні вирішувати умови можливого миру з Росією, дедалі важче маскує бажання деяких західних держав ухилитися від своїх обов’язків. Однак цінності та інтереси, які захищають українці, повністю збігаються з тими, які повинен захищати Захід в цілому. Безпека, стабільність і виживання Заходу безпосередньо залежать від безпеки, стабільності і виживання України. Так само безпека Сполучених Штатів невіддільна від безпеки Європи. Настав час для Заходу відповісти на тотальну агресію Росії глобальною стратегією. Для цього йому необхідно чітко визначити політичні та військові цілі, що дозволять усунути загрозу, яку становить сьогодні Росія і, водночас, надіслати чіткий сигнал тим представникам російської олігархії, котрі усвідомлюють катастрофу, яку готує очолювана Путіним партія війни», – зазначається у листі-зверненні.

Минулого тижня Президент Клаус Йоганніс представив Румунію на Генеральній Асамблеї Організації Об’єдняних Націй у Нью-Йорку. Виступаючи з трибуни ООН глава румунської
держави особливу увагу приділив війні в Україні та її наслідкам в регіоні.

Він
наголосив, що Румунія докладає значних
зусиль для відновлення регіональної та міжнародної безпеки і стабільності, а
також щодо забезпечення харчової безпеки світу, на тлі загрози глобальної
харчової кризи, спровокованої повномасштабною війною Росії про України.

«Ця війна продемонструвала, що Чорне море потребує
більшої глобальної уваги, оскільки воно має стратегічне значення для
трансатлантичної безпеки. Румунія також підтримує більш ефективну
багатосторонність, разом з глобальними партнерами-однодумцями, у боротьбі за
свободу і демократію. З першого дня війни Румунія діє у повній солідарності з мужнім
українським народом. Ми продовжимо надавати безпечний притулок і захищати
біженців, які прибувають з сусідньої держави, як ми це робили для понад 6
мільйонів українців, які перетнули наші кордони до тепер. Ми повністю
підтримуємо Формулу миру, запропоновану українською стороною, як найбільш
прийнятну основу для досягнення справедливого, тривалого і сталого миру. Ми
також підтримуємо повагу до міжнародного права та міжнародної відповідальності,
з тим, щоб усі винні у скоєнні звірств були притягнуті до відповідальності.»

Клаус Йоганніс сказав, що своїми діями Росія підриває
основи безпеки в Чорноморському регіоні і згадав про цілеспрямоване створення
нею заморожених конфліктів навколо себе. «Наш регіон, розширений Чорноморський
регіон, повинен бути захищений від наслідків війни Росії проти України, її
гібридної війни та від її злоякісного втручання. Румунія послідовно виступає за
те, щоб так звані затяжні або заморожені конфлікти в регіоні залишалися пріоритетними
на нашому порядку денному. Румунія також була в авангарді підтримки вразливих
партнерів у регіоні в багатовимірному плані. Дійсно, ми надали значну підтримку
нашому сусіду, Республіці Молдова, країні, яка найбільше постраждала від війни,
звичайно після України.»

Президент Румунії піддав критиці рішення Росії про вихід
із Чорноморської зернової ініціативи та завдання нею систематичних ударів по
портах, портовій та зерновій інфраструктурі на півдні України. «Своїм рішенням
про вихід з Чорноморської зернової ініціативи та атакуючи українські порти,
Росія ще більше загострює глобальну продовольчу кризу. Ми вкотре закликаємо
Російську Федерацію припинити блокування зернової угоди. Як безпосередній сусід
України та відповідальний міжнародний актор, що підтримує Україну, Румунія
відіграє активну роль у глобальних зусиллях із забезпечення продовольчої
безпеки. З початку війни ми сприяли доставці понад 25,5 мільйонів тонн зерна з
України. Румунія не залишить напризволяще своїх найбільш вразливих партнерів,
які потребують її підтримки, особливо в менш розвинених країнах, в тому числі в
Африці.»

У
четвер, 21 вересня, президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у заході Всесвітнього
форуму лідерів на тему «Погляд
Румунії на війну проти України та її вплив на безпеку в Чорному морі», що відбувся в Колумбійському
університеті в Нью-Йорку.

Президент нагадав, що Румунія є країною-членом
Європейського Союзу і НАТО, яка має найдовший кордон з Україною, в якій триває
війна, саме тому румунський погляд на вплив війни на стратегічних сусідів і на
глобальному рівні є актуальним. «Розпочавши вторгнення в Україну, Росія кинула
прямий і жорсткий виклик світовому порядку, створеному після закінчення «холодної»
війни. Фундаментальною основою цього порядку є право – і водночас свобода -
кожної суверенної держави визначати свою політику, як зовнішню, так і
внутрішню, відповідно до демократичних цінностей, верховенства права та прав
людини. Вторгненням в Україну Росія намагається повернути ревізіонізм у
міжнародні відносини, а також сфери впливу у світовій та регіональній політиці.
Вона використовує застарілі концепції, такі як право так званих «великих держав»
нав’язувати свої зовнішньополітичні директиви так званим «меншим» державам.
Водночас вона підриває демократичні цінності, верховенство права та заснований
на правилах світовий порядок», – заявив глава румунської держави.

Занадто багато людей пожертвували своїм життям у ХХ-му
столітті, у боротьбі проти тих, хто просував такі концепції, тому на думку
румунського лідера усі демократичні держави мають колективний обов’язок
протидіяти таким діям. Клаус Йоганніс наголосив, що «агресія Росії почалася не
24 лютого 2022 року. Вона почалася ще у 2008 році, коли Росія напала на Грузію.
Вона продовжилася у 2014 році, коли так звані «зелені чоловічки» незаконно окупували Крим. А потім вона продовжилося на Донбасі. Румунія, будучи
дуже близькою до всіх цих конфліктів, постійно била на сполох про те, що
відбувається дуже жорстка і небезпечна ескалація і, на жаль, ми були праві. У
той час Росія стверджувала, що все міжнародне співтовариство, особливо те, що
вона називає «колективним Заходом», не бажає вступати в діалог і шукати рішення
існуючих проблем, створених самою Росією в Україні. Це, звичайно, не
відповідало дійсності. Міжнародна спільнота, в тому числі й Україна, вела
діалог з Росією. Були сотні годин переговорів в рамках, передбачених так
званими Мінськими угодами. І саме Росія грубо порушувала ці домовленості.»

Президент Румунії зазначив, що перед вторгненням у 2022
році, і НАТО, і США мали пропозиції щодо переговорів з Росією. Але Росія їх
відкинула. «Росія показала, що коли вона каже, що хоче вести переговори, вона
насправді намагається виграти час, щоб підготуватися до наступної агресії. Ось
чому, коли ми обговорюємо можливість закінчення нинішньої війни в Україні, ми
повинні уникати повернення до рамок типу «Мінська». Ми повинні уникати
створення ще одного «затяжного або замороженого конфлікту» в Чорноморському
регіоні. Тільки Росія виграє від такої домовленості. Румунія вже давно виступає
за запобігання і вирішення так званих затяжних або заморожених конфліктів у
цьому регіоні. Як я вже неодноразово говорив, війна проти України навчила нас,
що в такі моменти відсутність війни не означає наявність миру.»

Як
не дивно, – каже глава румунської
держави, – але
унаслідок безвідповідальних та незаконних дій Росії, нам вдалося
досягти неймовірних результатів на глобальному рівні. Тому що ми були змушені
діяти сміливіше, швидше і рішучіше.

«Україна та Республіка Молдова отримали статус
країн-кандидатів на членство в ЄС і готуються до початку передвступних переговорів; ми різко зменшили нашу енергетичну залежність
від Росії; Фінляндія
стала членом НАТО та, я впевнений, що незабаром приєднається і Швеція. І сама Україна зараз політично і
практично значно наблизилася
до Альянсу; НАТО
ухвалила історичні рішення щодо посилення оборони і стримування на східному
фланзі і в Чорному морі; Чорне
море безповоротно закріплено як регіон, що має стратегічне значення для
євроатлантичної безпеки і всі розуміють, що те, що відбувається в Чорному морі,
не залишається тільки в Чорному морі», -
наголосив Клаус Йоганіс.

Відповідаючи на риторичне запитання: як так могло
статися? Президент Румунії сказав, що Росія розраховувала на слабку міжнародну
спільноту і поступливу Україну. Але, погрожуючи силою, а потім застосувавши її,
вона домоглася абсолютно протилежного. «Росія прорахувалася і недооцінила нашу
відповідь, як спільноти цінностей і безпеки, і прорахувалася з відповіддю
України. Румунія, як стратегічний партнер США і союзник НАТО, зараз перебуває
на найвищому рівні безпеки в своїй новітній історії. Ми маємо більш узгоджений
і багатовекторний підхід до оборони на східному фланзі. Ми зробили конкретні
кроки для посилення співпраці з іншими союзниками на Чорному морі, особливо зі
Сполученими Штатами. Водночас ми з нетерпінням очікуємо на реалізацію нещодавно
прийнятої Чорноморської стратегії США, до якої Румунія зробила значний внесок»,
– сказав Клаус Йоганніс на заході в Колумбійському
університеті в Нью-Йорку,
додавши, що «заради нашої безпеки, заради безпеки кожного, Україна повинна
перемогти».

За його словами ця перемога припускає три неодмінні
умови: по-перше, не може бути миру без повного гарантування та відновлення
повної незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України; по-друге – Україна і Р.Молдова повинні і надалі отримувати повну підтримку в їхній
інтеграції до Європейського Союзу і, по-третє – не може бути миру без
правосуддя, тому агресор повинен заплатити ціну за свою агресію відповідно до
інструментів міжнародного права.

Після того, як Росія в середині липня вийшла з угоди, котра дозволяла Україні експортувати свою сільськогосподарську продукцію, що має важливе значення для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, постійні удари по українських чорноморських і дунайських портах знищили понад 270 тис. тонн зерна, – повідомляє українська влада.

Тільки у результаті восьмої за ліком російської атаки дронами-камікадзе на інфраструктуру головного внутрішнього порту України в Ізмаїлі на річці Дунай, було знищено 13 тис. тонн зерна. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Було зруйновано кілька зернових терміналів і приватних складів, а також інфраструктуру вантажних перевезень.

У Румунії вкотре засудили дії Москви в Україні. Я шокована постійними атаками Росії на порт Ізмаїл. Російські війська постійно навмисно завдають шкоди українському цивільному населенню та атакують критично важливу інфраструктуру експорту зерна. Це військові злочини. Румунія і міжнародне співтовариство притягнуть до відповідальності всіх винних, – заявила глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску.

Румунія продовжить підтримувати Україну в її мужній боротьбі за повне відновлення своєї територіальної цілісності, заявила очільниця зовнішньополітичного відомства у середу на третьому Міжнародному саміті кримської платформи, на якому вона виступила в режимі відеоконференції. За даними української влади, у ньому взяли участь представники понад 60 країн та міжнародних організацій.

Минуло 18 місяців від повномасштабного російського вторгнення, – зазеачила міністерка Лумініца Одобеску, але, за її словами, російська агресія почалася не з війни, яка була розв’язана 24 лютого 2022 року, а з незаконної анексії Кримського півострова в 2014 році.

Нещодавні безглузді удари на українських портах на Дунаї, які розташовані дуже близько до кордону з Румунією, вкотре свідчать про те, що Росія бажає ескалувати війну», – каже Лумініца Одобеску. Ми підтримуватимемо український народ і його суверенне право вільно вирішувати своє майбутнє без зовнішнього втручання, – заявила мніістерка додавши: Донецьк – це Україна, Херсон – це Україна, Луганськ – це Україна, Запоріжжя – це Україна, Крим – це Україна!.

Румунія продовжуватиме підтримувати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, – заявила глава румунської дипломатії, підкресливши, що Бухарест був на боці сусідньої країни з першого дня війни і залишатиметься там до остаточної перемоги.

Лумініца Одобеску також наголосила на різноманітті прикладів порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму та інших українських територіях – тортури, ув’язнення, депортування дітей., назвавши ці дії воєнними злочинами.

Завдяки своїй унікальній військовій силі і величезному внеску до бюджету Північноатлантичного альянсу, Сполучені Штати часто називають першими серед рівних в рамках НАТО. Румунія, яка є членом НАТО і пов’язана з американцями стратегічним партнерством, що триває вже чверть століття, є ключовим гравцем у зусиллях вільного світу, спрямованих на те, щоб допомогти українцям витримати.

Через Румунію на світові ринки йшов експорт зерна та інших українських агропродовольчих товарів, які допомагають Києву підтримувати свою постраждалу від війни економіку. Без румунської підтримки гуманітарна драма в сусідній країні погіршилася б значно більше. Через Румунію від російської агресії втекли понад чотири з половиною мільйони громадян України. Більшість з них вирушили до країн Західної Європи, але близько ста тисяч, переважно жінки та діти, вирішили залишитися тут.

Цього місяця, кількість громадян України які працевлаштувалися в Румунії від початку війни досягла нового рекорду, повідомив румунський міністр праці Маріус Будей. За його словами, на загальнодержавному рівні з громадянами України укладено 6810 трудових договорів, що є найбільшим показником з 24 лютого 2022 року. Найбільше українців працевлаштованих у Румунії: 1452 – працюють у переробній промисловості, 1181 – у сфері будівництва. Інші 737 працюють у сфері торгівлі. Стосовно регіонів, які українці обрали для роботи, більшість з них: 2770 – працюють в столиці Румунії – Бухаресті, а 418 – в повіті Тіміш (на заході).

Разом з нашими європейськими, трансатлантичними та глобальними партнерами, Сполучені Штати і Румунія діяли і продовжують діяти на підтримку України та всіх вразливих партнерів у Чорноморському регіоні, – наголосив президент Клаус Йоганніс у середу ввечері на прийомі, влаштованому американським посольством у Бухаресті з нагоди дня Незалежності. Посол США в Румунії Кетлін Кавалек заявила, що Румунія і США хочуть побудувати більш інклюзивні і процвітаючі демократичні суспільства, і ці спільні цінності спонукають їх залишатися об’єднаними перед тим, що вона назвала неспровокованим і жахливим нападом Росії на Україну.

Майже одночасно із виступами в Бухаресті, американський президент Джо Байден заявив у Вашингтоні, що його російський візаві Володимир Путін є вигнанцем для всієї планети. Відповідаючи на запитання журналістів, акредитованих при Білому домі, чи був режим Путіна ослаблений після невдалого заколоту групи найманців Вагнера, Байден сказав: Важко сказати, але він явно програє війну в Україні.

Цього тижня
високопоставлені румунські чиновники відвідали Кишинів, для того щоб вкотре підтвердити, що Бухарест повністю
підтримує європейський курс сусідньої Республіки Молдова. Щойно призначений головою нового
коаліційного уряду СДП-НЛП, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку у супроводі
колишнього прем’єр-міністра і нинішнього очільника Сенату Румунії Ніколає Чуке
здійснили свій перший спільний закордонний візит до Кишинева, де мали
переговори з президенткою Майєю Санду, прем’єр-міністром Доріном Речаном і
спікером парламенту Ігорем Гросу.

Уряд
Румунії залишатиметься гарантом безпеки і стабільності Республіки Молдова і
продовжуватиме рішуче підтримувати її шлях до вступу в Європейський Союз,
– заявив Марчел Чолаку. Зокрема, він високо оцінив прогрес, досягнутий
Республікою Молдова у впровадженні реформ у сфері правосуддя та боротьби з
корупцією. Також, високопосадовець наголосив на
продовженні двостороннього економічного співробітництва. Прем’єр-міністр
Марсель Чолаку: Ми зобов’язані приділяти особливу увагу економічній сфері. Минулого року
торговельні відносини між Румунією та Республікою Молдова зросли на 50%,
досягнувши майже 3,6 мільярда доларів, і я вважаю, що це правильний напрямок.

Оскільки все має
бути зроблено на благо громадян, які проживають по обидва боки Прута,
прем’єр-міністр Р.Молдова Дорін Речан запросив румунських суб’єктів підприємницької діяльності інвестувати в Р.Молдова «Сьогодні ми обговорили дев’ять проєктів другого
траншу 100-мільйонної допомоги від румунського уряду. Ці дев’ять проєктів вартістю 28 мільйонів
євро будуть спрямовані на інвестиції, в можливості для наших компаній та
розвиток населених пунктів Республіки Молдова.

Одночасно з врегулюванням
кризових ситуацій, спричинених війною Росії в Україні в безпосередньому
сусідстві, Бухарест і Кишинів повинні зосередитися на розвитку інфраструктури -
мостів, доріг та енергетичних мереж. Знову Марчел Чолаку: Я гарантую вам, що на наступному
засіданні уряду будуть виділені гроші на проекти з питної води та каналізації,
на конкретні проекти, які допоможуть молдовському селу стати європейським
селом.

Румунія готова
поділитися своїм законодавчим досвідом у проекті європейської інтеграції
Республіки Молдова, заявив голова Сенату Румунії Ніколає Чуке. Раніше цього тижня,
також у Кишиневі, новий міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску
зазначила, що Бухарест робить послідовні дипломатичні кроки для просування
процесу інтеграції сусідньої держави до ЄС, з особливим акцентом на меті
якнайшвидшого початку переговорів про вступ.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску привітав політичну домовленість своїх колег в ЄС про запровадження режиму санкцій Європейського Союзу для протидії дестабілізаційним діям проти сусідньої Молдови. За його словами, Румунія вже працює з владою Кишинева над першим списком осіб, які потраплять під санкції. Створена на частині східних румунських територій, анексованих у 1940 році сталінським Радянським Союзом, і незалежна від Москви з 1991 року, ця невелика республіка вважається аналітиками найбільш вразливим сусідом України.

Рівень загрози зростає. Провокація насильства стала б переломним фактором у нинішній ситуації, заявила цього місяця міністр внутрішніх справ у прозахідному уряді Респ. Молдова Ана Ревенко, додавши, що вже є докази того, що Росія зараз набагато інтенсивніше використовує важелі, за допомогою яких намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові, не без підтримки олігархів-втікачів. Всі елементи гібридної війни, такі як неправдиві повідомлення про замінування, кібератаки, незаконно фінансовані протести, енергетичний шантаж, стали великим викликом для всієї системи внутрішніх справ, – заявила вона в інтерв’ю Радіо Кишинів. Провійськова пропаганда, розпалювання ненависті, дезінформація, частини тієї ж гібридної війни, покликані послабити стійкість громадян, – попередила глава МВС.

На цьому тлі міністр закордонних справ Богдан Ауреску підкреслює, що будь-який захід, спрямований на посилення безпеки Молдови, є вигідним і для Румунії, а швидке запровадження режиму санкцій з боку Європейського Союзу буде дуже важливим інструментом для зміцнення стійкості та безпеки сусідньої держави в контексті дій, організованих Росією. Зі свого боку, глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель наполягає на тому, що Респ. Молдова є однією з країн, які найбільше постраждали від війни в Україні, і Брюссель виділив 40 мільйонів євро на підтримку її обороноздатності.

Цього ж місяця Комітет Європарламенту з питань бюджету схвалив рішення про надання Молдові макрофінансової допомоги у розмірі 145 млн євро. Румунський євродепутат Зігфрід Мурешан (Європейська народна партія – Націонал-ліберальна партія), голова делегації ЄС у відносинах з Кишиневом, наголосив на необхідності без зволікань ухвалити рішення про макрофінансову допомогу в Європарламенті і щоб гроші надійшли до Республіки Молдова вчасно, до кінця року. Він додав, що Республіка Молдова є державою-кандидатом на вступ до Європейського Союзу, і ми повинні допомогти їй подолати виклики, з якими вона стикається, і продовжити європейську інтеграцію. Остаточне голосування на пленарному засіданні Європарламенту, швидше за все, відбудеться наступного місяця.

Україна
відзначає 31 рік незалежності від
Радянського Союзу, а також шість
місяців відколи
Росія здійснила на неї широкомасштабний
напад. Проголошення незалежності України
було ключовим моментом у процесі розпаду
Радянського Союзу, розпаду, який
російський лідер Володимир Путін описав
як найбільшу геополітичну катастрофу
20-го століття. Для України почався
звивистий шлях як до пошуку національної
ідентичності, а також до
демократизації.

Вирішальний
момент настав у 2013 році, коли під
тиском
Москви президент Віктор Янукович
відмовився підписати Угоду про асоціацію
з ЄС. Тоді
зародився протестний
рух, що
завершився зміною уряду та приходом до
влади проєвропейців. Росія відреагувала
жорстоко, вторгшись і анексувавши Крим
і розгорнувши сепаратистську війну на
сході. Оскільки Україна продовжувала
наближатися до Заходу, Москва, цього
разу під приводом денацифікації, знову
напала
на неї,
розв’язавши найбільшу
війну в Європі з часів Другої світової
війни. Російські війська наступали на
3 фронтах:
зі сходу, з Криму та з Білорусі.

За
перші 6 місяців конфлікту росіяни зазнали
великих поразок в Київській
та Харківській областях,
але окупували більшу частину Донбасу
та частину півдня України. Війна велася
інтенсивним бомбардуванням українських
міст, деякі з них будучи
значною мірою зруйновані, та військовими
злочинами. Захід мобілізувався на
підтримку України, надсилаючи їй зброю
та вводячи санкції проти Росії. Але на
даний момент конфлікт виглядає далеким
від кінцевої
точки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
і лідери головних західних держав
пообіцяли у вівторок під час віртуального
саміту, присвяченого підтримці повернення
Криму під владу Києва, що вони
підтримуватимуть боротьбу України у
довгостроковій перспективі.

У
своєму виступі прем’єр-міністр Румунії
Ніколає Чуке заявив, що демократичні
країни повинні залишатися твердо
об’єднаними
у підтримці незалежності, суверенітету
та територіальної цілісності України
в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Він нагадав, що підтримка Румунії
для України проявляється
на багатьох рівнях і перерахував,
окрім політичної, економічної чи
фінансової
підтримки також гуманітарну,
дипломатичну
чи міжнародно-правову
підтримку.
Україна пережила шість жахливих місяців
війни, але продемонструвала неймовірну
здатність протистояти жорстокій агресії,
щоб дати відсіч і повернути собі окуповані
території, заявив генсек НАТО.

Він
також зазначив, що Альянс повністю
підтримує суверенітет України, її
територіальну цілісність, а також право
на самооборону. І ЄС буде поряд
з
Україною стільки, скільки буде потрібно,
– заявила голова
Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона
уточнила,
що Союз ніколи не визнає незаконну
анексію Росією Криму та Севастополя та
додала, що разом з Україною працює над
викриттям порушень прав людини,
притягненням винних до відповідальності
та над
підтримкою
постраждалим
українцям.

Вплив ізоляції, накладеної під час
пандемії, відчули
і наймолодші з нас. Цього року через пандемію COVID-19 учні 8 та 12 класів підготувались до
випускних іспитів у спеціальних умовах та не змогли брати участь в урочистостях, що організовуються
щорічно з цієї нагоди. Асоціація «Proacta EDU» у
партнерстві з Міністерством освіти та досліджень запускає кампанію «Я можу!».
призначена
для всіх цих учнів. Пояснює Ніколета Лариса Альберт, президент-засновник
Асоціації Proacta EDU «Ідея виникла тому, що ми розпочали проект на початку
пандемії Посол для громади, завдяки якому ми надавали психологічну
підтримку вчителям, батькам та учням на національному рівні. Оскільки наша робота була перервана,
ми реорганізувались, щоб по-іншому допомагати учням. Тоді у проекті «Посол для громади»
більшість електронних листів, повідомлень чи телефонних дзвінків надходили від
учнів 8 та 12 класів. В основному, це захід, який був дуже добре сприйнятий,
тому що в ньому є повідомлення про заохочення від них. Головними героями заходу є учні цих класів. Метою було забезпечити
їх спокій, бо це був нетиповий період».

Як психолог Ніколета Лариса Альберт
помітила проблеми, пов’язані з адаптацією до нового стану справ, з якими
стикаються переважно випускники ліцеїв: «У будь-якому випадку ми говоримо про коливання специфічні підлітковому віку. Але, більше того, нормально, що є
схильність бути ще більш тривожними в цей період, коли не знаєш, що буде. У 12-му класі справи комплексніші, тому що поза фактичним іспитом є
багато питань у підлітків про те, що було б доцільніше вибрати, що робити зі
своїм життям з того часу, коли вони вже не є ліцеїстами. Ліцей надає рамки, певну структуру. В основному, відразу після
закінчення ліцею, постає рівняння з кількома невідомими. Тоді
всі ці речі посилюються».

У важкі для підлітків часи дорослі
стають головним засобом підтримки вибору, який вони мають зробити. Безпрецедентна ситуація, що
склалася для випускників у 2020 році
перевіряє здатність і вчителів, і батьків правильно розуміти та реагувати.
Ніколета Лариса Альберт: «Є ще один дуже важливий аспект, а саме дорослі
навколо підлітків. Якщо в цей період батьки та вчителі мали, у свою чергу,
достатньо впевненості та достатньої емоційної рівноваги, щоб можна було це передати. Підлітки в першу чергу
беруть ці орієнтири та моделі для наслідування у дорослих. Потім, щоб зробити
більш комплексний аналіз,
нам потрібно переглянути всі фактори. Звичайно, пандемія – це вершина айсберга,
могло бути будь-що інше в житті будь-якої молодої
людини, що складає іспити. Ось такі питання: що буде? чи я зробив правильний вибір?;
як довго це триватиме ; як підготуватися? Тим більше, що вони, порівняно з
іншими поколіннями, були позбавлені відчуття фізичного перебування разом. Вони
були підключені до Інтернету та підтримували зв’язок, але підлітки повинні
належати до групи.»

Нарциса Іліє, директор програм afterschool, помітила, у свою чергу, як важко було
в період ізоляції випускникам середніх шкіл не відставати від викладання в
Інтернеті всіх предметів та підготовки до випускного іспиту: Перш за все,
в останній місяць на них було чимало тиску з боку інших предметів, які не
передбачені в програмі іспиту, але які потрібно було охопити. Таким чином, у нас є учні, які збиралися скласти іспит через
два тижні, але вони все ще писали проекти з біології або все ще вивчали музику
та інші предмети, які, з моєї точки зору, варто було б зупинити, щоб ці діти
зосередилися на тому, що вони мають навчитися та підготуватися до іспитів».

Однак Нарциса Іліє вважає, що найкращі результати з’являються, особливо коли сім’я бере
безпосередню участь у у допомозі щодо навчання: «Деякі учні віддали більше часу навчанню. Я маю від них підтвердження, що цей
період був дуже делікатним. Тим більше, що за ними наглядали батьки. Це сімейне середовище саме по
собі є фактором. Якщо дитина перебуває в середовищі, коли батьки піклуються про
неї, в якому вони постійно орієнтують її на навчання – до певної міри
розслаблення, але більше на навчання, збалансованого і поглибленого – тоді результати помітні».

І найкращий спосіб підтримати та
орієнтувати підлітка – для будь-якого дорослого -є самопізнання. Правильне ставлення до
змін та емоційна стійкість – це якості, які необхідно практикувати в цей період
адаптації до нового. Ніколета Лариса Альберт розповідає: «Перш ніж супроводжувати підлітка, ми повинні заглянути всередину самого себе. Яким я є? Як я ставлюся до цієї ситуації? Найчастіше про це повідомляють
батьки, яких я зустрічаю. Якщо дорослі не відчувають себе добре одного дня,
якщо у них мало енергії, їх підлітки стають більш дратівливими, але роблять це не зі злоби, а з необхідності
підтвердження того, що батько чи вчитель відчуваються добре. Навіть якщо вони часом вищі за нас
або якщо здається, що вони їх знають, підлітки потребують підпори, яку ми, як дорослі, можемо надати.
Ми не можемо змінити світ, але кожен може мати оптимальне ставлення до змін».

Кампанія бренду Proacta EDU під назвою
«Я можу!» присвячена
всім випускникам 8-их і 12-их класів, цього важкого для всього
суспільства року. Мотиваційне відео, інша інформація про цей підхід, а також контактні
дані можна знайти на Facebook-сторінці Асоціації EDU Proacta. Також основна
кампанія Посол для громади постійно відкриває свої телефонні лінії
для тих, хто потребує психологічної допомоги.

У кінці тривалих переговорів міністри
фінансів Європейського Союзу домовилися про рятувальний пакет у розмірі понад
500 мільярдів євро для держав Союзу, які
постраждали від пандемії коронавірусу. Це кредитна лінія Європейського
механізму стабільності в 240 мільярдів євро шодо забезпечення ліквідності для держав, зусилля в 200 мільярдів євро в інвестиції від Європейського інвестиційного
банку, для позик для малих та середніх підприємств, і Фонд в 100
мільярдів євро, гарантований країнами-членами на безробіття та збереження
робочих місць. Президент Єврогрупи Маріо Сентено оголосив про угоду, узгоджену
після тривалих
переговорів.

Ця відповідь включає сміливі та амбітні пропозиції, які були б
немислимі всього кілька тижнів тому. Ми всі пам’ятаємо реакцію на фінансову
кризу останнього десятиліття, коли Європа робила занадто мало і занадто пізно.
Цього разу ситуація інша, – сказав Сентено. Міністр фінансів Франції Бруно Ле
Мейр позитивно оцінив угоду як найважливіший економічний план в історії
ЄС. Наприкінці довгих переговорів 27 держав досягли консенсусу,
що передбачає сильні відповіді на цю небачену кризу, яка паралізує
континент і поставить багато економік на коліна, заявив міністр фінансів
Німеччини Олаф Шольц.

Він нагадав, що ці заходи є сильною підтримкою бізнесу,
дуже чіткою підтримкою працівників», щоб забезпечити фінансування заходів
часткового безробіття та підтримку держав, що потребують цієї допомоги,
через Європейський механізм стабільності. Угода, узгоджена в Брюсселі, є
гарним повідомленням для громадян Європейського Союзу, оскільки вони
знають, що держави працюють разом і Європейський Союз працює, – заявив
німецький чиновник. В інтернет-дискусіях, з одного боку, були північні країни,
а з іншого – південь, найбільш постраждалі та економічно крихкі країни. Італія
та Іспанія попросили отримати доступ до коштів, які б вони витратили, як вони вважають, але
голландці наполягали на суворих умовах.

Врешті-решт було досягнуто компромісу та умови, щоб будь-який уряд, який
позичає, спрямовував кошти на запобігання COVID-19. Міністри відхилили прохання
Франції та Італії розділити кошти кризи шляхом випуску так званих
коронабондів. Ми пам’ятаємо, що минулі дискусії європейських
лідерів провалилися. Головною проблемою тоді були умови, за яких країни-члени
єврозони можуть отримати доступ до дешевих позик з Європейського фонду
підтримки. Канцлер Німеччини Ангела Меркель та прем’єр-міністр Італії Джузеппе
Конте наголосили на важливості одностайної реакції з боку ЄС.

Крім запеклої боротьби за життя, ще одним
головним питанням цього важкого часу на міжнародному рівні є пошук рішень, щоб
у розпал пандемії коронавірусу світова економіка не постраждала, в свою чергу.
За принципом краще запобігти, ніж лікувати, уряди у всьому світі
вживають заходів для підтримки фінансово уразливого населення,
а також економічних секторів, деякі з яких вже постраждалі. У Румунії
ліберальний Уряд в особі Іонела Данке, керівника канцелярії прем’єр-міністра, оголосив про нові програми допомоги. Таким чином, уповноважені
фізичні особи та індивідуальні чи сімейні
підприємства, які перервали свою діяльність, отримуватимуть в умовах
надзвичайного стану допомогу на рівні
мінімальної зарплати, незалежно від сплати або ні внеску до
фонду безробіття.

Глава канцелярії прем’єр-міністра
також обіцяє, що уряд застосує нові нормативні акти для всіх категорій підприємств
та професійної діяльності: великих компаній, культурних заходів, спорту чи
громадських організацій, які постраждали від введення надзвичайного стану. Зі
свого боку, міністр фінансів Флорін Кицу каже, що за короткий час може бути
запропоновано рішення для клієнтів банків, які перебувають у скруті, уточнюючи,
що вони вже ведуть дискусію з цього приводу з Національним банком та з
банківською системою. Ні парламентська опозиція не сидить склавше руки! СДП та
АЛДЕ, до минулої осені при владі, разом
з Pro Romania подали проект закону, що передбачає фіскальні пільги. Серед іншого,
пропонується відстрочити виплату на прохання економічного оператора соціальних
внесків, пов’язаних із доходом від зарплати та сплатою внеску на соціальне
страхування на три місяці, починаючи з березня.

Натомість роботодавець повинен гарантувати,
що зберігатиме трудові договори працівників щонайменше 9 місяців. У той же час
соціал-демократи хочуть, щоб повернення банківських ставок населенням було
призупинено, як це відбулося в інших європейських державах. Оскільки, на думку СДП,
у рішеннях виконавчої влади є напівзаходи та невідповідності, головна опозиційна
партія розглядає подання простої резолюції. Йдеться не про санкціонування
уряду, – пояснили соціал-демократи, – але це буде конструктивна резодюція, що
містить комплекс конкретних економічних заходів. У разі її прийняття, згідно попереднім
рішенням Конституційного Суду, всі включені заходи стають обов’язковими і
повинні бути втіленими в життя урядом. Демократичний союз угорців Румунії
вимагає, щоб держава негайно припинила фіскальні зобов’язання для компаній, які
не звільняють працівників, а Союз «Рятуйте Румунію» вважає, що фінансові
заходи, оголошені урядом, мають значення, але вони є недостатніми.