Tag: резолюція

  • 9 жовтня 2024 року

    9 жовтня 2024 року

    УРЯД – У середу Уряд Румунії схвалив проєкт закону про створення Центру передового досвіду державного управління у сфері сталого розвитку. Згідно із заявою виконавчої влади, Центр сприятиме реалізації Національної стратегії сталого розвитку Румунії до 2030 року і буде створений на основі досліджень, освіти та діалогу з питань сталого розвитку. Законопроект буде переданий до Парламенту для обговорення та затвердження. Теж у середу, уряд ухвалив два заходи для підтримки сільськогосподарських виробників, які постраждали від посухи: фінансову компенсацію та призупинення поточних та непогашених виплат за кредитами до серпня 2025 року. Рішення було прийнято у зв’язку з тим, що в період з вересня 2023 року по серпень 2024 року посіви понад 230.000 сільськогосподарських виробників постраждали від посухи. Підтримка становить одну тисячу леїв за кожен гектар, який постраждав щонайменше на 30%. Бюджет цієї програми державної допомоги становить два мільярди леїв.

    ПОСЛАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс у середу надіслав послання з нагоди Національного дня пам’яті жертв Голокосту, в якому зазначив, що тероризм, ненависть, насильство, дезінформація та мова ворожнечі знову зростають, і зупинити їх є обов’язком нинішніх поколінь. Глава держави підтвердив відданість румунської держави демократичним цінностям та повазі до людської гідності. А прем’єр-міністр Марчел Чолаку додав, що антисемітизм є «трагічною» реальністю сьогодення, але наш обов’язок полягає в тому, щоб він не став реальністю майбутнього. 

       

    СПІВРОБІТНИЦТВО – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася у середу з міністреркою планування, економічного розвитку та міжнародного співробітництва Єгипту Ранією Аль-Машат. Обидві міністерки підтвердили спільну зацікавленість у зміцненні румунсько-єгипетського діалогу та співробітництва, як з точки зору двосторонніх відносин, так і з питань, що стосуються регіонального та міжнародного розвитку. Лумініца Одобеску висловила вдячність Румунії за зусилля Єгипту, спрямовані на забезпечення миру і стабільності на Близькому Сході та в Африці. Вона подякувала єгипетській владі за підтримку в репатріації румунських громадян із сектора Газа. Вона також підтвердила підтримку Румунією поглиблення Стратегічного і всеосяжного партнерства між ЄС та Єгиптом. Ранія Аль-Машат, яка є співголовою Спільного комітету з економічного, технічного та наукового співробітництва між Румунією та Єгиптом, висловила зацікавленість своєї країни у розвитку економічних та галузевих відносин з Румунією. Вона також відзначила значні зусилля єгипетського уряду з розвитку міжнародного економічного партнерства та ефективного управління економічними наслідками регіональних криз.

    РЕПАТРІАЦІЯ – Новій групі з 58 осіб, які перебувають у вразливому становищі, громадяни Румунії та члени їхніх сімей першого ступеня споріднення, переважно жінки, діти, хворі, особи, які перебувають у зоні максимального ризику, була надана допомога в репатріації з Лівану, і в середу вони були перевезені до Румунії на борту літака, що належить ВПС Румунії. За повідомленням Міністерства закордонних справ, 58 особам була надана допомога співробітниками Посольства Румунії в Бейруті та двома мобільними консульськими групами з Відділу швидкого реагування МЗС з метою оформлення проїзних документів та виконання всіх необхідних формальностей для посадки на борт літака. Наразі з Лівану було евакуйовано 270 громадян Румунії та членів їхніх сімей.

    БЕЗПЕКА – Румунія готова виконувати свої зобов’язання у сфері безпеки, заявив міністр національної оборони Анджел Тилвер у вівторок у Приштині, де зустрівся з командуванням миротворчої операції НАТО KFOR, до якої Румунія робить важливий внесок, і румунськими військовослужбовцями, які виконують місію на цьому театрі військових дій. Міністр перебуває з візитом на Західних Балканах на початку нової ротації значної частини військових підрозділів, дислокованих у Приштині, в Косово, і в Сараєво, в Боснії і Герцеговині. Як член НАТО і Європейського Союзу, Румунія готова виконувати свої зобов’язання і підтримувати зусилля союзників з підтримання безпеки і просування миру в регіоні Західних Балкан, заявив румунський міністр.

    РАДАРИ – Румунія придбає у США чотири високопотужні радари. Система Sentinel здатна виявляти широкий спектр повітряних об’єктів і значно посилить здатність Румунії до стримування і оборони від потенційних загроз. Ці найсучасніші радари доповнять можливості протиповітряної оборони Румунії, зокрема, з точки зору раннього виявлення безпілотних літальних апаратів в контексті війни в Україні, заявив міністр Анджел Тилвер.  

    РЕЗОЛЮЦІЯ – Європейський парламент ухвалив у середу переважною більшістю голосів резолюцію про посилення стійкості Молдови напередодні майбутніх президентських виборів і референдуму про членство в ЄС 20 жовтня. Резолюція засуджує зловмисну діяльність, втручання і гібридні операції Російської Федерації, проросійських олігархів і спонсорованих Росією місцевих акторів, спрямовані на підрив виборчого процесу, безпеки, суверенітету і демократичних основ Республіки Молдова. Водночас депутати Європарламенту звинувачують Росію в розпалюванні розколу в молдовському суспільстві та спробах зірвати проєвропейський курс держави. 

    ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з хімії була присуджена в середу американському досліднику Девіду Бейкеру з Вашингтонського університету за комп’ютерний дизайн білків і британським вченим Демісу Хассабісу і Джону Джамперу, дослідникам Google Deepmind, за прогнозування структури білків – повідомляється в прес-релізі Стокгольмського Нобелівського комітету. Премії будуть вручені на спеціальній церемонії 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля (1833-1896), винахідника динаміту. Наразі Шведська королівська академія наук оголосила про присудження Нобелівських премій з медицини та фізики.

  • Європейський парламент підтримує Республіку Молдова

    Європейський парламент підтримує Республіку Молдова


    Республіка
    Молдова переживає, мабуть, найскладніші
    моменти з моменту своєї появи на
    європейській карті в 1991 році та збройного
    конфлікту 1992 року, в результаті якого
    вона втратила контроль над Придністров’ям.
    Через
    незаконне
    розміщення
    там російських
    солдатів, вразливу
    економіку
    та політичний
    клас, розділений
    на проєвропейських і проросійських,
    Респ. Молдова,
    географічно розташована між Румунією
    та Україною, зараз є основною побічною
    жертвою війни, розв’язаною
    Росією.

    Республіка
    Молдова залишається під впливом
    російського тиску та енергетичного
    шантажу, економічних потрясінь,
    спричинених війною в сусідній Україні,
    а також підтримуваних Кремлем спроб
    дестабілізувати проєвропейський уряд
    країни, – йдеться в ухваленій
    в середу резолюції
    Європейського
    парламенту. У документі законодавчий
    орган ЄС
    вітає лідерство
    Президента Республіки Молдова Майї
    Санду та керівництва
    країни у вирішенні цих серйозних
    викликів. У резолюції зазначається, що
    приєднання Республіки Молдова стане
    стратегічною інвестицією в об’єднану
    та сильну Європу, і закликає до початку
    переговорів про приєднання з Кишиневом
    до кінця року після завершення дев’яти
    етапів, визначених Єврокомісією.

    Олігархи-втікачі
    повинні бути екстрадовані до Молдови,
    а Європейський Союз повинен продовжувати
    підтримувати Республіку Молдова в
    досягненні енергетичної незалежності,
    стверджують євродепутати. Нещодавно
    президент Майя Санду закликала
    своїх співвітчизників вийти 21 травня
    на площу Великих національних зборів
    у Кишиневі, щоб продемонструвати свою
    підтримку європейському
    шляху, яким
    прямує влада
    невеликої східноєвропейської держави
    з переважно румуномовним
    населенням.
    Заклик Майї Санду був
    зроблений на тлі спроб
    дестабілізації Росії, що
    позначили
    республіку в останні місяці, від вуличних
    протестів, оплачених прихильниками
    Москви, до спроб повалити проєвропейський
    уряд.

    «Я
    закликаю вас продемонструвати, як народ,
    чітке рішення бути частиною європейської
    сім’ї, засноване на повазі, стабільності
    та економічній співпраці… Я закликаю
    вас пояснити тим, хто все ще має сумніви,
    що рішення щодо майбутнього
    Республіки Молдова відбувається в
    Республіці Молдова», – сказала Майя
    Санду. Вона звинуватила проросійські
    партії
    у використанні війни в сусідній Україні
    для спроби дестабілізації власної
    країни та захоплення влади.

    Численні
    економічні, енергетичні та безпекові
    кризи, які впливають на неї, можуть стати
    шансом остаточно вирішити дилему щодо
    геополітичного маршруту, яким має йти
    Республіка Молдова. Послідовний і
    твердий прихильник вступу цієї
    країни до
    Європейського Союзу та головний
    прихильник у моменти економічного
    дисбалансу,
    Румунія зуміла залучити найважливіші
    держави континенту до проєкту,
    спрямованого на приєднання Республіки
    Молдова до європейської родини.

  • ООН засуджує Росію

    ООН засуджує Росію


    Генеральна
    Асамблея ООН переважною кількістю
    голосів ухвалила резолюцію, в якій
    засудила нещодавню анексію Росією
    чотирьох українських областей, вважаючи
    її незаконною. Резолюція була ініційована
    Україною та Албанією після того, як
    наприкінці вересня Російська Федерація
    відхилила подібну резолюцію в Раді
    безпеціСпівавтором
    тексту виступила Румунія разом із 75
    іншими державами-членами ООН. Зі 193
    держав
    членів
    організації, 143, включаючи Румунію,
    ухвалили резолюцію в середу. Це найбільша
    кількість голосів, набрана з початку
    загарбницької війни проти України на
    користь
    резолюції
    Генасамблеї ООН на
    цю тему.

    Глава
    американської дипломатії Ентоні Блінкен
    заявив, що йому приємно бачити «переважну
    більшість націй на боці України, захищаючи
    Статут ООН і рішуче протистоячи руйнівній
    агресійній війні Росії проти України
    та її народу».
    Вашингтонський чиновник зазначив, що
    дуже мало
    країн проголосували за Росію і
    привітав міжнародну єдність і
    непохитну підтримку Києва.
    Держсекретар США заявив, що 143 країни,
    які проголосували за резолюцію ООН,
    дали зрозуміти, що
    вони не терпітимуть жодної спроби
    держави-члена ООН захопити землю силою.
    Не дивно, що п’ять країн, а саме Росія,
    Білорусь, Сирія, Північна Корея та
    Нікарагуа, проголосували проти. 35, серед
    яких Китай, Індія, Пакистан і Південна
    Африка утрималися, незважаючи на
    дипломатичні зусилля Сполучених Штатів.

    Перед
    голосуванням посол США в ООН Лінда
    Томас-Грінфілд закликала
    якомога більше країн не утримуватися.
    «Сьогодні Росія вторглася
    в Україну. Але завтра територія іншої
    держави може бути порушена. Нею
    можете бути ви.
    Ви можете бути наступною країною», -
    заявила
    дипломатка
    з трибуни ООН. У цьому тексті, спільно
    відредагованому Європейським Союзом
    і представленому Україною, представники
    Заходу стверджували, що через сім місяців
    після початку війни в Україні, вони
    довели,
    що Росія президента Володимира Путіна
    «ізольована» на міжнародній арені. У
    тексті закликають держави
    не визнавати ці анексії та вимагають
    негайного виведення російських військ
    з
    України.

    Глава
    румунської
    дипломатії Богдан Ауреску привітав
    ухвалення резолюції, яка засуджує
    незаконну анексію Росією чотирьох
    українських областей.
    МЗС Румунії уточнило, що Бухарест рішуче
    засудив підписання так званих угод
    про приєднання до Російської Федерації
    українських областей,
    які перебувають під незаконною окупацією
    російських військ. «Ці дії не можуть
    мати жодних наслідків з точки зору
    міжнародного права, і Румунія не визнає
    їх дійсність, особливо щодо проведення
    будь-яких
    змін щодо територіальної приналежності
    українських областей», – йдеться у

    повідомленні. Міністерства
    закордонних справ Румунії.

  • Нове керівництво партії «За порятунок Румунії»

    Нове керівництво партії «За порятунок Румунії»




    Процедура злиття Союзу «За порятунок
    Румунії» з Партією свободи, єдності та солідарності завершилася на конгресі
    цієї політичної сили, який пройшов минулими вихідними. Тепер стало легше, у
    тому числі журналістам, які більше не змушені використовувати стомлюючої
    формули USR-PLUS коли пишуть про третю, за кількістю отриманих голосів на
    останніх виборах, парламентську політичну силу. Відтепер вони писатимуть про
    партію «За порятунок Румунії». Колишній єврокомісар з питань сільського
    господарства Дачіан Чолош, який у 2015 році після трагедії в бухарестському
    рок-клубі «Колектив», очолив технічний уряд, керуватиме партією до 2023 року,
    коли має відбутися планова оцінка керівництва партії та
    визначатиметься стратегія участі у парламентських та президентських виборах
    2024 року.




    Серед заступників новообраного голови
    партії є відомі політики, такі як колишній лідер Дан Барна, який з невеликим
    відривом програв Дачіану Чолошу у внутрішньопартійному змаганні за лідерство
    партії, Влад Войкулеску, Кетелін Друле та Клаудіу Несуй, міністри в
    коаліційному уряді до розпаду керівної коаліції через непорозуміння з
    прем’єр-міністром і чинними лідером Націонал-ліберальної партії Флоріном Кицу.
    Дачіан Чолош поставив перед партією «За порятунок Румунії» амбітну мету стати
    головною партією на румунській політичній сцені. «Наша мета – до 2024 року
    бути готовими стати головною правою партією. Це означає, що ми повинні
    збільшити ряди партії, зміцнити її як з точки зору політичної видимості, так і
    за кількістю її членів.»


    Екслідер Дан Барна, хоча програв Чолошу,
    має перевагу у керівному бюро партії, завдяки запропонованій
    команді. Проте Барна наголосив на необхідності збереження єдності: «Ми є
    командою, яка разом рухатиметься вперед і зробить нашу партію сильнішою і
    такою, що буде запрошена на будь-які переговори у наступні дні, місяці та роки.»


    Політична сила, створена на засадах
    неурядової організації, до якої долучилися громадські активісти, молоді
    співробітники транснаціональних компаній та бізнесмени, з самого початку
    намагалась відрізнитися своїми діями та ідеями від традиційних політсил:
    Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій. Однак ідеологічна
    спорідненість з НЛП лягла в основу коаліції, що була створена щойно після
    минулорічних парламентських виборів, до якої долучився й Демократичний союз
    угорців Румунії. Після звільнення міністра юстиції Стеліана Йона його колеги
    покинули уряд і оголосили вотум недовіри прем’єр-міністру Флоріну Кицу, якого
    вважають винним у розпаді коаліції. Партія «За порятунок Румунії» висловила готовність
    повернеться в урядову коаліцію, але лише за умови призначення лібералами іншого
    прем’єр-міністра.


    Однак зараз важко уявити собі, як
    виглядатимуть переговори між НЛП та партією «За порятунок Румунії», якщо
    парламент відправить у відставку чинний уряд меншості Флоріна Кицу. У вівторок
    ініційована соціал-демократами резолюція про недовіру уряду буде поставлена на
    голосування. З урахуванням нинішнього розкладу сил у парламенті партії «За
    порятунок Румунії» було б вигідніше залишитися в опозиції до виборів 2024 року,
    стверджують політичні оглядачі. Однак ця політична сила після останніх парламентських виборів вперше
    «відчула смак» перебування при владі, що може зробити її більш поступливою у
    переговорах.

  • 27 червня – 03 липня 2021 року

    27 червня – 03 липня 2021 року

    Уряд
    Румунії встояв першій резолюції про вотум недовіри



    Коаліційний уряд Румунії, очолений лібералом Флоріном Кицу встояв першій
    резолюції про вотум недовіри, поданої головною опозиційною Соціал-демократичною партією, яка незадоволена прийнятиме
    заходами виконавчої влади у ключових галузях діяльності та способом, в якому
    був розроблений Національний план
    відновлення та стійкості. Прийнятими
    заходам нинішній уряд, до складу якого входять Націонал-ліберальна партія,
    Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС та Демократичний союз угорців Румунії, не
    поважає право на освіту та охорону здоров’я, ігнорує конституційні положення та
    сприяє політиці економіки, що веде до зниження рівня життя, – заявили
    соціал-демократи під час дебатів. З
    іншого боку, прем’єр-міністр Флорін Кицу
    проти якого була висунута безпосередньо резолюція про вотум недовіри ствердив,
    що Румунія зуміла подолати найбільшу економічну
    кризу за останні 100 років, а коаліція є сильною та готовою далі керувати, хоча
    Соціал-демократична партія бойкотувала в Парламенті реформи, розпочаті урядом. На думку прем’єр-міністра процентні ставки нижчі, доходи румунів перевищують
    рівень інфляції, а це означає що зростає купівельна
    спроможність. «За» резолюцію про вотум недовіри проголосував
    лише 201 парламентарій: ініціатори та представники ультранаціоналістичного Альянсу за
    об’єднання румунів, в той час як парламентарії дотрималися рішення правлячої правоцентристської коаліції не брати участь у
    голосуванні.


    У Румунії відбулися зміни, здійсненні постачальниками електроенергії
    та газу, а також у сфері медичних послуг

    Постачальники електроенергії та газу в Румунії ліквідували, починаючи з 1 липня, знижки для
    побутових споживачів, які не підписали контракт на конкурентному ринку. За
    даними Національного агентства з регулювання енергетики, з майже 9 мільйонів побутових споживачів електроенергії
    більше половини не підписали новий контракт, а це означає, що вони далі мають
    контракт типу за універсальні послуги, найдорожчий на ринку, а після скасування знижків, їхні рахунки-фактури збільшаться
    від 1 до 7%. Що стосується природного газу, дві третини з чотирьох
    мільйонів споживачів не підписали новий контракт на
    конкурентному ринку. Для них рахунок-фактура
    зросте до 25%. Теж від
    1 липня в Румунії набув чинності новий рамковий контракт,
    що регулює медичні послуги. Серед змін фігурує забезпечення
    профілактичного пакету медичних послуг людям старше 40 років, що включає три консультації з метою оцінки
    ризику та пофілактики. Крім того, хронічні пацієнти зможуть
    щомісяця отримувати вдома консультацію сімейного лікаря, порівняно з чотирма
    на рік як було дотепер, а сімейні лікарі можуть надавати нові послуги.

    З 1 липня в Румунії набули чинності
    «зелений» COVID-сертифікат та нові послаблення обмежень проти Covid -19



    З 1 липня в Європейському Союзі була введена в дію платформа видачі
    цифрового Covid-сертифікату, який буде слугувати особистим
    підтвердженням для особи в тому, що вона пройшла вакцинацію проти COVID-19, має
    нещодавні негативні результати тестів на наявність інфекції, або набула природний
    імунітет після одужання. Новий цифровий сертифікат, однаковий по всьому
    Євросоюзу та має на меті забезпечити свободу руху між країнами ЄС. Документ
    містить індивідуальний QR-код, доступний у паперовому та у цифровому
    форматах, який буде перевірений на митниці за допомогою спеціального
    сканера. У Румунії для видачі цифрового Covid-сертифікату Спеціальна служба
    телекомунікацій (STS) створила нову Інтернет-платформу:
    certificat-covid.gov.ro. З іншого боку, 1 липня представники влади оголосили
    про нові заходи щодо послаблення обмежень під час пандемії коронавірусу. Таким
    чином збільшується кількість людей, які можуть брати участь у приватних
    заходах. Графік роботи клубів, ресторанів та кафе продовжується до 2-ї ночі,
    збільшується кількість вболівальників, які можуть брати участь у спортивних
    заходах, а готелі та пансіонати можуть розмістити туристів до максимальної
    місткості. Приватні заходи можуть проводитись за участю 100 осіб у приміщенні та
    150 осіб просто неба, кількість може бути збільшена до 300, якщо всі учасники
    можуть підтвердити що були щепленні, перехворіли на COVID-19, або мають нещодавній
    негативний тест на коронавірус.

    Вшанування пам’яті жертв Ясського
    погрому від червня 1941 року на пленарному урочистому засіданні
    Парламенту



    Парламент Румунії на цьому тижні вперше провів спільне урочисте засідання двох палат, присвячене вшануванню
    пам’яті жертв Ясського погрому (північний
    схід), який стався у червні 1941
    року. У ті
    трагічні дні репресивним апаратом тодішнього режиму в Яссах було вбито понад
    13.000 румунських євреїв. Були присутні на засіданні Президент Румунії, члени уряду, екс-глави держави, представники
    дипломатичного корпусу, акредитованого в Бухаресті, голова Королівського
    дому Румунії, патріарх Румунської
    Православної Церкви та лідери інших
    релігійних конфесій, представники Федерації єврейських громад Румунії, Румунської армії, Румунської
    академії наук, а також особи, які пережили Погром або нащадки жертв
    Погрому. 90-річний соціолог
    Майкл Черня, який
    пережив Ясський погром, з хвилюванням
    згадав ті часи, які залишили
    відбиток на все його життя. Тоді йому було лише 10 років: «Я пам’ятаю кожен момент дня, коли нас примусово витягнули з дому, мене і мою сім’ю. Нас вишикували в ряд та нарешті
    ми дійшли
    до Суду Квестури. Ми злякалися, і я хочу сказати вам, що
    страх бути вбитим був дуже важким тягарем, який залишився й після
    Погрома. Страх паралізує, принижує.»
    З трибуни Парламенту посол Ізраїлю в Румунії Давид Саранга сказав, що, на жаль,
    у багатьох державах Європи ті поїзди смерті все ще наявні через
    прояви ненависті та нетерпимості. Румунські чиновники передали повідомлення
    про визнання страждань трагічних подій 80-річної давності.

  • Резолюція про вотум недовіри уряду Кицу

    Резолюція про вотум недовіри уряду Кицу

    Створена після грудневих парламентських виборів нинішня керівна коаліція, до складу якої входять Націонал-ліберальна
    партія, партія USR-PLUS та Демократичний союз угорців Румунії, у вівторок мала скласти два іспити. Перший, іспит на конституційність – провалила.
    Конституційний суд вирішив, що Ренате Вебер має повернутися на посаду Омбудсмена. На думку суддів
    Конституційного суду, рішення законодавчого органу про відставку Ренати Вебер
    з посади Омбудсмена порушує принципи верховенства права та законності і
    верховенства Конституції, а також норми закону про організацію та
    функціонування Омбудсмена.

    Коли звільнили її парламентарії
    правлячої коаліції дорікнули їй в порушенні Конституції та, що вона відстоювала інтереси Соціал-демократичної
    партії, яка призначила її на цю посаду в 2019 році, коли була при владі.
    Правляча більшість уже готувалася призначити її наступника, однак Ренате Вебер
    повернеться на посаду та знову матиме можливість скористатися своїм правом оскаржувати термінові постанови уряду в Конституційному
    суді.

    Водночас, парламентська більшість успішно склала іспит на згуртованість, в момент коли, як Націонал-ліберальна партія, так і партія USR-PLUS готуються до конгресів, на яких будуть обрані нові лідери, а відносини між двома партіями досить напружені. У квітні представники USR-PLUS повідомили прем’єр-міністра, ліберала Флоріна Кицу про відкликання йому своєї політичної підтримки через його рішення про звільнення міністра охорони здоров’я Влада Войкулеску. Врешті-решт, був оголошений наступник Войкулеску, Флорін
    Кицу залишився прем’єр-міністром, а USR-PLUS передумала виходити з керівної коаліції.

    У вівторок усі парламентарії коаліції більшості не взяли участь у голосуванні щодо резолюції
    про вотум недовіри уряду, ініційованої Соціал-демократичною партією за яку проголосували
    СДП та інша опозиційна партія – націоналістичний Альянс за об’єднання
    румунів. Ініціаторам потрібно було 234 голоси «за», тобто половину плюс один від загальної кількості
    сенаторів та депутатів. Вони зібрали лише 201 голос. Політичні оглядачі кажуть, що результат був передбачуваним та, що резолюція про вотум недовіри була лише іміджевою вправою для лівих, які мали можливість
    висунути звинувачення щодо соціальної та заробітної політики уряду.

    Соціал-демократична партія звинувачує нинішній уряд, в тому,
    що з шаленою швидкістю веде румунську економіку у прірву. У той
    час, коли купівельна спроможність більшості румунів щосекунди знижується, політична
    камарилья та наближені до керівних партій компанії отримують значні прибутки, – стверджують соціал-демократи, які також вважають поразкою Національний план
    відновлення та стійкості, що досі не був затверджений Європейською Комісією.

    У відповідь члени правлячої більшості нагадали опонентам про жахливі політики останніх років, впроваджені залізним кулаком колишнім лідером Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня, який тепер перебуває за гратами за
    корупційні дії. Політичні оглядачі вважають, що незалежно від політичного кольору головних акторів,
    політичні ігри в Парламенті мають все менше і менше відлуння в суспільстві.
    На останніх парламентських виборах дві третини виборців навіть не скористалися своїм правом голосу. А масштабне
    опитування громадської думки, опубліковане цього місяця, показує, що понад 68%
    румунів вважають, що справи в країні йдуть у хибному напрямку і лише чверть – дотримуються протилежної думки.

  • 19 – 26 червня 2021 року

    19 – 26 червня 2021 року

    Чергові пом’якшення карантинних обмежень від 1 липня



    Внаслідок значного зменшення кількості нових випадків захворювання на
    Covid-19, менше 100 за останню добу, уряд Румунії прийняв нові заходи щодо пом’якшення
    обмежень під час пандемії. Таким чином від 1 липня збільшиться кількість людей, які можуть брати участь у
    приватних заходах, графік
    роботи ресторанів та кав’ярень всередині будівель, а також на терасах буде продовжений. Збільшиться до 50% максимальна
    місткість для глядачів на спортивних змаганнях, а готелі
    та пансіонати зможуть розмістити туристів до максимальної місткості. Також будуть знову відкриті ярмарки. З іншого боку, через шість місяців після початку кампанії з вакцинації, чверть румунів віком понад 12 років була імунізована, до яких додається відсоток колективного імунітету, отриманий після перенесення хвороби. Експерти стверджують, що «колективний імунітет» буде досягнутий, коли 2 з 3 румунів будуть щеплені.
    Влада тепер звертає свою увагу на щеплення молодих людей та закликає батьків вакцинувати своїх дітей проти коронавірусу, а також на щеплення у сільських населених пунктах, щоб допомогти людям, які бажають вакцинуватися. Станом на сьогодні були щеплені близько 4,7 мільйонів румунів, більшість з них двома дозами. Координатор національної кампанії щеплення, військовий
    лікар Валеріу Георгіце заявив, що очікуєтсья збільшення кількості
    заражень новим коронавірусом у холодну пору року, але наголосив, що значне збільшення кількості випадків захворювання можна
    уникнути, якщо збільшиться кількість людей, які будуть вакцинуватися в наступні два місяці. У свою чергу, президент Клаус Йоганніс визнає, що спав інтерес до вакцинації: «Кампанія вакцинації зазнала успіху. Ми, фактично, зупинили поширення пандемії. А тепер, коли у нас так мало випадків зараження, ми вже не маємо великого інтересу до вакцинації, отож маємо так званий успіх щодо спаду бажання вакцинуватися. Я далі вважаю, що вакцинація життєво необхідна.»





    Перша резолюція про вотум недовіри уряду,
    очоленого Флоріном Кицу


    Перша резолюція про вотум недовіри чинному
    правоцентристському уряду, подана
    головною опозиційною партією в Румунії була зачитана в середу на пленарному засіданні Парламенту. Соціал-демократи звинувачують уряд, очолений Флоріном Кицу в тому, що він вжив заходи, що призвели до зубожіння населення та краху
    економіки. Вони нагадують про заморожування пенсій, зарплат та виплат на дітей
    та піддають критиці спосіб, яким виконавча влада розробила Національний план
    відновлення та стійкості, про який стверджують, що населення буде платити більше аби
    користуватися європейськими фондами. Перший заступник голови Соціал-демократичної партії Сорін Гріндяну
    стверджує: «Румуни за ці місяці збідніли. Тільки прем’єр-міністр Флорін Кицу
    вважає, що румуни живуть краще. Ціни на енергію зросли майже вдвічі, ціна на
    бензин досягла 6 леїв. На даний момент 70% румунів заявляють, що Румунія рухається
    в неправильному напрямку». Соціал-демократична
    партія вважає, що цей їхній підхід має шанси на успіх, а її лідер Марчел Чолаку
    каже, що на даний момент ведуться переговори з парламентарями інших партій щодо
    підтримки резолюції. У відповідь співголова СРР-ПЛУС
    Дан Барна каже, що жоден сенатор або депутат від його партії не підтримає
    підхід. Дан Барна: «З нами не
    зв’язувались, і я сумніваюся, що пан Чолаку має будь-яку надію, крім жарту, на
    те, що якийсь парламентарій від СРР-ПЛУС підтримує цю резолюцію про вотум недовіри,
    про яку вони оголосили. Це роль СДП, а саме залишатися в опозиції назавжди
    готовою, я погоджуюся з цією позицією». Резолюція про вотум недовіри чинному уряду буде винесена на обговорення
    і голосування Парламенту у вівторок наступного тижня.




    Пільги у державній
    пенсійній системі


    Закон про докупівлю страхового стажу, схвалений Парламентом Румунії минулого місяця, був підписаний президентом Клаусом Йоганнісом. Нормативно-правовий акт встановлює
    законодавчі рамки для доповнення особами, які не мають якості пенсіонера, стажу
    сплати внесків до державної пенсійної системи, необхідного для призначення
    пенсії за віком, дострокової пенсії або часткової дострокової пенсії.
    Зацікавлені особи можуть придбати не більше шести років страхового стажу
    до досягнення стандартного пенсійного віку. Сплата цього внеску на
    загальнообов’язкове державне соціальне страхування може здійснюватися одним
    платежем або щомісяця до 31 серпня 2023 року.




    Повені та спека в Румунії


    У Румунії був нетиповий літній
    тиждень. На початку тижня були повені, метеорологи та гідрологи оголосили жовтий та помаранчевий коди проливних дощів, штормів та
    повеней, особливо для східної частини країни. Гідрологи також оголосили червоний код небезпеки на кількох річкових басейнах. В результаті повеней було затоплено домогосподарства та земельні ділянки, кілька доріг перекрито, а кілька автомобілів було пошкоджено. Тиждень закінчується першим цього літа червоним кодом небезпеки
    через спеку та через сильний тепловий дискомфортом для кількох повітів на заході країни, де температури сягнули майже абсолютних рекордів цього періоду – 38-40 градусів за
    Цельсієм. Південний захід та значна частина центру країни знаходились під помаранчевим кодом небезпеки, а решта території Румунії – під жовтим кодом через спекотну погоду. Міністерство охорони здоров’я
    звернулось до повітових та Бухарестської дирекцій охорони
    здоров’я з проханням вжити всіх необхідних заходів для зменшення ризиків,
    спричинених хвилею спеки, та надання першої допомоги громадянам у разі необхідності. Для допомоги населенню були відкриті пункти надання першої
    медичної допомоги, де є кондиціонери, питна вода та спеціалізований персонал.

  • Резолюція про недовіру міністру охорони здоров’я

    Резолюція про недовіру міністру охорони здоров’я




    У понеділок парламент Румунії став трибуною, з якої представники влади та
    опозиції висловлювали один одному серйозні звинувачення щодо ситуації в системі
    охорони здоров’я. За ініціативи головної опозиційної Соціал-демократичної партії,
    міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску був викликаний для надання відповідей
    на низку запитань, пов’язаних з
    нещодавньою трагедією в інституті ім. Матея Балша – найбільшій інфекційній лікарні
    в Румунії, де спалахнула пожежа і забрала життя кількох інтубованих пацієнтів з
    COVID-19.

    Звинувачений у невжитті необхідних заходів для забезпечення безпеки
    пацієнтів, Влад Войкулеску стикається з першим вотумом недовіри у цьому
    парламенті нового скликання, оголошеним соціал-демократами. СДП водночас стверджує, що міністр не вжив всіх
    необхідних заходів для забезпечення належної імунізації і тестування населення,
    і що він зробив суперечливі заяви щодо координаторів національної кампанії
    вакцинації та знеохочував лікарів, які брали участь у цьому процесі.


    Він не представив конкретних рішень для системи охорони здоров’я, -
    ствердив депутат від СДП Александру Рафіла. «Ми не хочемо відповідей на кшталт:
    міністерство робить оцінку, здійснює моніторинг та інші подібні речі, які не
    мають ніякого результату без конкретних заходів, спрямованих на підвищення
    безпеки в лікарнях, покращення тестування, поліпшення епідеміологічного
    нагляду, в умовах нинішньої надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров’я. Безвідповідальність
    вбиває.»




    У відповідь міністр Влад Войкулеску зазначив, що за два місяці з моменту
    вступу на посаду було виділено 50 мільйонів леїв (близько 10 мільйонів євро) на
    інвестиції в COVID-лікарні. У школах було відновлено очне навчання, був
    збільшений доступ до тестування і лікарям платять за вакцинацію населення, -
    сказав міністр Влад Войкулеску, який вважає, що відповідальною за нинішню
    ситуацію в системі охорони здоров’я є Соціал-демократична парті. «Про
    відповідальність говорять люди партії, яка з часів Революції 1989 року дала 12 міністрів охорони здоров’я. Говорять про відповідальність партійні
    колеги останніх трьох міністрів охорони здоров’я, які є обвинуваченими у
    провадженнях антикорупційного управління. Говорять про відповідальність люди,
    які очолювали Міністерство охорони здоров’я протягом 18 з останніх 30 років, створивши за цей час справжні
    мафіозні мережі, які своїми «щупальцями» проникли
    у партійні осередки, у повітові ради і навіть у цей парламент.»




    Міністра підтримали усі депутати власного альянсу Союз за порятунок Румунії-ПЛЮС,
    а також партнери по коаліції з Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, які наголосили, що не підтримають відповідну резолюцію. Ініціативу
    соціал-демократів висловили готовність підтримати лише депутати від
    праворадикального Альянсу за об’єднання Румунів. Палата депутатів поставить резолюцію
    про недовіру міністру охорони здоров’я на голосування у середу.

  • 10 – 16 листопада 2019 року

    10 – 16 листопада 2019 року

    Правий і лівий кандидати у другому турі
    президентських виборів





    У
    неділю, 10 листопада, пройшов перший тур президентських виборів. В
    результаті вибору виявленого 51,19% із тих понад 18 мільйонів румунів
    зарахованих до виборчих списків, у другому турі, 24 листопада, балотуватимуться
    кандидат від НЛП, діючий президент Клаус Йоханніс, який за остаточними результатами
    отримав 37,82% голосів, та лідер соціал-демократів Віоріка Денчіле, колишній
    прем’єр-міністр, з 22,26% голосів. Палкий противник СДП, яку він вважає
    відповідальною за шкідливі реформи у сфері правосуддя та економіки, Клаус Йоханніс
    попередив, що ці партія ще не була переможена, і закликав виборців голосувати: Щодо
    другого туру, я кажу тим, хто був на вулиці зі мною, що вони повинні
    захищати верховенство закону. Голосуйте, щоб ваша боротьба не була марною! Тим,
    хто хоче лікарні, школи, автошляхи, кажу, приходьте на вибори, щоб остаточно
    усунути СДП від влади та все це зробити разом! Тим, хто не хоче, щоб їхні діти
    та онуки покидали країну, голосуйте, бо
    тепер ми можемо змінити речі! А багатьом з діаспори, які вже покинули країну,
    кажу: приходьте на вибори, бо тепер ви можете змінити ситуацію!
    У свою
    чергу, лідер СДП уневнена у тому, що вона переможе на виборах: Сьогоднішнє голосування свідчить про надану
    підтримку. Сьогоднішній голос допомагає нам продовжувати нашу виборчу кампанію,
    в якій ми вийдемо перед румунами, як з тим, що ми зробили, але, перш за все, з
    тим, що ми хочемо зробити для них, коли переможемо на президентських виборах.
    Наша боротьба не проти якоїсь політичної партії, ми не хочемо ліквідувати жодну
    політичну партію, тому що це демократія, кожна політична партія повинна
    висловити свою точку зору. Наша боротьба буде, як і раніше, за румунів, за
    Румунію, за рівновагу та консенсус, за єдність, за гідне представлення Румунії
    як на внутрішньому, так і закордонному планах.
    Якщо явка у першому турі
    була скромною, з іншого боку, закордонні румуни зразково змобілізувалися, і
    кількість тих, хто пішов на вибори, до яких додаються 25 тисяч, які вирішили
    голосувати поштою, що є організаційною прем’єрою, досягла рекордної цифри 675
    тисяч.




    Стратегії щодо другого туру
    президентських виборів




    Хоча
    перший день виборчої кампанії до другого туру президентських виборів має бути,
    згідно закону, 15 листопада, шаблі загострилися одразу після першого туру між
    двома кандидатами на найвищу посаду в державі, протистояння досягнувши вже високого
    рівня, до захоплення або, залежно від обставин, роздратування громадської думки.
    Рішення президента Клауса Йоханніса та його співробітників передвиборної
    кампанії не брати участі у прямих дебатах з Віорікою Денчіле здивувало багатьох.
    У вівторок, глава держави написав у соціальній мережі, що він не проводитиме
    дебати з Віорікою Денчіле, тому що вона є відставленим та скомпрометованим
    прем’єр-міністром, який підтримав те, що глава держави назвав спробами взяти
    під контроль систему правосуддя і управляла країною на шкоду румунам. Відповідь
    Віоріки Денчіле, яка в передвиборчій кампанії до першого туру неодноразово закликала
    Клауса Йоханніса взяти участь у дебатах, не зволікала: її опонент відмовляється
    від прямої дискусії, оскільки боїться, що таким чином, буде знищена пропаганда
    проти Соціал-демократичної партії та її лідера. У виборчому поєдинку на
    відстані, Клаус Йоханніс скликав на середу зустріч з журналістами, зазначивши: Пані
    Денчіле – представниця недемократичної, нереформованої партії, яка використала
    владу проти румунів, а зараз, під час передвиборчої кампанії, видає себе за
    демократичного кандидата та хоче, щоб всі до неї ставилися з великою повагою,
    так ніби досі вона захищала румунську демократію та інтереси румунів
    . Віоріка
    Денчіле захистила себе від звинувачень президента Йоханніса: Якщо підвищення
    зарплат і пенсій, інвестиції в розвиток місцевих громад, зростання економіки
    Румунії до найвищого рівня серед країн-членів, друге місце в Європі за темпом
    росту економіки, означає катастрофічне урядування, тоді він або
    недобросовісний, або просто погано поінформований. Більше того, не
    може бути катастрофічним управління країною, під час якого ми успішно довели до
    кінця ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, настільки добре, що нас
    похвалили усі держави-члени і треті країни.
    Виборча кампанія завершиться в
    суботу, 23 листопада, о 7:00 годині за місцевим часом.




    Пропозиція Румунії на посаду комісара ЄС
    затверджена в Європарламенті




    Кандидатка
    призначена Румунією на посаду комісара з питань транспорту Адіна Велян була
    затверджена, у четвер, спеціалізованим комітетом Європейського парламенту. Серед
    її пріоритетів – екологічний, справедливий і прозорий транспорт та зменшення кількості
    дорожньо-транспортних пригод, розділ, в якому Румунія займає останню позицію
    серед країн ЄС. Вся команда обраного президента Європейської Комісії Урсули фон
    дер Лейен буде винесена на голосування в Європарламенті на пленарному засіданні
    від 27 листопада.




    Чергова політична криза в Республіці
    Молдова




    У середу,
    проросійський президент Республіки Молдова Ігор Додон призначив одного зі своїх
    радників Іона Кіку на посаду прем’єр-міністра з метою формування нового уряду. Це
    призначення було здійснено після того, як колишню виконавчу владу, яку очолила
    проєвропейський прем’єр-міністр Мая Санду, було звільнено в результаті
    резолюції про вотум недовіри, ініційованої соціалістами Додона, які входили до
    правлячої коаліції. У четвер, за нову урядову команду проголосував Парламент
    країни і, незабаром, нові міністри склали присягу перед президентом Ігорем
    Додоном.

  • Парламент Румунії оголосив недовіру і відправив у відставку уряд

    Парламент Румунії оголосив недовіру і відправив у відставку уряд

    2019 рік стає чорним роком для партії, яка протягом трьох десятиліть домінувала на посткомуністичній румунській політичній сцені. У травні Соціал-демократична партія Румунії зазнала поразки на виборах до Європарламенту, на користь Національно-ліберальної партії. Наступного дня Лівіу Драгня, який залізною рукою керував керівною більшістю, створеною з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, був ув’язнений за корупційні діяння.

    Минулого місяця Альянс лібералів та демократів, колишній менший партнер соціал-демократів по правлячій коаліції перейшов в опозицію, а уряд на чолі з новим лідером Соціал-демократичної партії Віорікою Денчіле став урядом меншості. Кандидатом на листопадових президентських виборах, Віоріка Денчіле за результатами опитувань, посідає друге місце після нинішнього президента Клауса Йоганніса, якого підтримують ліберали. У четвер пані Денчіле та її команда втратили владу, після того як двопалатний парламент Румунії прийняв резолюцію про вотум недовіри, ініційовану опозицією минулого тижня. За резолюцію про вотум недовіри під назвою «Щоб відновити Румунію, уряд Денчіле повинен бути терміново звільнений!, проголосували 238 сенаторів і депутатів.

    Раніше під документом поставили свій підпис парламентарії всіх політичних фракцій: Націонал-ліберальної партія, Партії «Рятуйте Румунію, Партії «Народний рух», Демократичного союзу угорців Румунії, Партія «Про Румунія», Альянсу лібералів та демократів, депутати парламентської групи національних меншин, один незалежний парламентарій та навіть один соціал-демократ. Для відставки уряду необхідно було 233 голоси. Підписанти резолюції про вотум недовіри стверджували, що уряд Денчіле був найгіршим за останні 30 років та, що після звільнення цього уряду, вони ухвалять програму відповідального управління країною, орієнтовану на розвиток та модернізацію країни та на реальне процвітання кожного румуна.

    З конституційної точки зору, Президент Клаус Йоганніс далі відіграватиме провідну роль. Він запросить парламентські партії на консультації, перед тим як призначити кандидата на пост прем’єр-міністра. Наступний керівник уряду матиме у розпорядженні десять днів для формування нового кабінету міністрів та розроблення програми дій, що будуть внесенні на голосування парламенту. Існує й варіант, що нинішній уряд залишиться тимчасово керувати з обмеженими повноваженнями до президентських виборів, після чого майбутній президент призначить нового прем’єр-міністра, який буде шукати більшість у парламенті. Дострокові вибори також можливі, якщо протягом 60 днів парламентарії не підтримають новий уряд та відхиляють дві нові пропозиції.

    З політичної точки зору, оглядачі вважають цей момент кінцем епохи. У грудні 2016 року Соціал-демократична партія повернулася до влади після перемоги на парламентських виборах з рекордним результатом – 45% голосів виборців. Пізніше лідер, який привів партію до перемоги, Лівіу Драгня відправив у відставку два власні уряди, будучи незадоволений відсутністю лояльності прем’єрів. Він ініціював резолюцію про вотум недовіри і відправив у відставку уряд Соріна Гріндяну, що стало безпрецедентним фактом на румунській політичній сцені, потім примусив уряд Міхая Тудосе піти у відставку. Лише після падіння Віоріки Денчіле, яка довго вважалася найвірнішою з його прихильників, Лівіу Драгня назавжди покидає політичну сцену.

  • Критика та рекомендації для Румунії

    Критика та рекомендації для Румунії

    У січні 2017 року, рівно через 10 років від вступу Румунії до ЄС,
    Європейська комісія сформулювала у звіті, складеному в рамках Механізму
    співробітництва та контролю (МСК) 12 рекомендацій, виконання яких призвели б до скасування
    цього механізму у 2019 році. Це був момент приходу до влади лівої коаліції СДП-АЛДЕ
    (Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів).

    «Прикро, що
    Румунія не тільки зупинила хід реформ, а й знову порушила деякі аспекти, які
    вважалися закритими або зазнала інволюції порівняно з досягненнями останніх 10
    років». Діагноз озвучив перший віце-президент Європейської комісії Франс
    Тіммерманс під час презентації звіту МСК у вівторок. «Важливо, – додав він, -
    щоб Румунія знову якнайшвидше здобула прогресу в боротьбі з корупцією та в забезпеченні
    незалежності судової системи.»


    Це, на його думку, єдиний спосіб, в який Румунія може повернутися на
    шлях, який приведе до закриття МСК, що відповідає як інтересам громадян та
    країни, так і ЄС в цілому. І щоб це дійсно сталося Єврокомісія склала 8
    додаткових рекомендацій. Офіційний Брюссель зажадав від румунської влади
    призупинити дію законів і термінових постанов, які внесли значні зміни в роботу системи правосуддя і переглянути їх відповідно до рекомендацій Венеційської
    комісії та Групи держав проти корупції Ради Європи – ГРЕКО.

    Європейська комісія
    також закликає заморозити набуття чинності запропонованих змін до Кримінального
    та Кримінально-процесуального кодексів і відновити процес внесення змін і
    поправок до них з урахуванням необхідності забезпечення сумісності цих нормативно-правових
    актів до законодавства ЄС та міжнародних інструментів боротьби з корупцією.
    Уряд Румунії має також негайно призупинити всі поточні процедури призначення та
    відкликання прокурорів з керівних посад.


    Потрібно відновити, – каже Єврокомісія, – процедуру
    призначення головного прокурора Національного антикорупційного управління, а
    кандидати повинні мати досвід розслідування кримінальних проваджень щодо корупційних
    правопорушень та чіткий мандат з тим, щоб управління й надалі проводило
    професійні, незалежні та неупереджені розслідування корупційних правопорушень. Брюссель також вимагає обов’язкового врахування
    негативних висновків Вищої ради магістратури щодо призначення або звільнення
    деяких прокурорів з керівних посад.




    У доповнення звіту Єврокомісії, у вівторок Європейський
    парламент, переважною більшістю голосів прийняв резолюцію, в якій висловлюється
    глибока стурбованість судовою реформою та змінами до кримінального
    законодавства у Румунії. Це може призвести до структурного підриву незалежності
    судової влади та її здатності ефективно боротися з корупцією, а також може
    послабити верховенство права.

    У документі, також, засуджуються жорстокі дії сил
    правопорядку із непропорційним застосуванням сили проти мирних учасників серпневих антиурядових протестів у Бухаресті.
    Протести, на яких румуни з країні та з-закордону виступили проти того, що вони
    вважають системними зусиллями чинної лівої влади підпорядкувати собі юстицію та
    нейтралізувати інструменти боротьби з корупцією.

  • Реакції щодо європейських документів на адресу Румунії

    Реакції щодо європейських документів на адресу Румунії




    Голосування, у вівторок, резолюції в
    Європейському парламенті та презентація доповіді Механізму співпраці та контролю Єврокомісією, обидві дуже
    критичні на адресу влади в Бухаресті, викликали полеміку на політичній сцені Румунії.

    Європейські оцінки є двома дуже поганими оцінками для
    нинішнього урядування – сказав Президент Клаус Йоханніс, послідовний критик уряду СДП-АЛДЕ. Клаус Йоханніс: Ці численні зміни та наміри внести змін до
    законів правосуддя, до Кримінальних кодексів, привернули
    найбільш негативну увагу. Ці речі
    значно шкодять іміджу країни. Явним є те, що ці
    два документи, в основному,вказують на те, що Румунія повернулася туди,
    де вона була 11 років тому, до вступу в ЄС».





    Спиною до стіни,
    прем’єр-міністр соціал-демократ Віоріка Денчіле вважає, у свою чергу, що Румунію не слід судити покладаючись на ці документи,
    розроблені в іншому місці, і обіцяє, що її виконавча команда відповість на це. Віоріка Денчіле: Я хотіла би тепер не судити
    Румунію
    покладаючись на певні критичні зауваження, на певні більш-менш реальні резолюції, на певні заяви, зроблені одними
    чи іншими. Ми відповімо на це.




    У свою чергу, лідер правлячої СДП та тверда рука коаліції при
    владі Лівіу Драгня вважає, що попри резолюції та доповіді Механізму співпраці та контролю, для Румунії важливими є інші теми, такі як охорона
    здоров’я або освіта. Також з лав правлячої коаліції, лідер АЛДЕ Келін Попеску-Терічану вважає, що
    звіт MCК не є об’єктивним та звинувачує Європейську комісію в тому, що вона політизувала його. Келін
    Попеску-Терічану: Комісія
    вступає в невиправдану політичну зону, оскільки ця доповідь є переважно технічним інструментом, і я останнім часом бачив ряд політичних
    підходів, які, на мою думку, ставлять під сумнів те, як працює Комісія з країнами-членами. На мій погляд, Комісія не може поставити
    під сумнів вибір держав-членів у деяких галузях, які не
    підпадають під так звану логіку субсидіарності.




    Натомість лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії (НЛП) Людовик Орбан, звинувачує владу в тому, що штовхає Румунію на периферію континенту. Цю точку зору поділяє й лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна: Цьому уряду вдалося
    доставити Румунію до краю Європи. На даний момент, ми очевидно і явно знаходимося після Болгарії, і наступним кроком буде за межами Європи.
    Цей уряд повинен покинути
    урядування, і ми вимагаємо відставки цього уряду. В даний час Лівіу Драгня та СДП тягнуть
    Румунію з Європи, бо
    тепер навіть і Болгарія випередила нас, позаду нас немає нікого».




    Лідер партії «Народний рух» Еуджен Томак
    також каже, що після того, як він постійно перебував у поєдинку з Брюсселем,
    нинішній уряд отримав червону картку від лідерів ЄС.

  • Румунія під лупою Європарламенту

    Румунія під лупою Європарламенту


    Цей тиждень
    буде «гарячим» для Румунії, члена ЄС з 2007 року і країни, яка з 1 січня уперше
    здійснюватиме піврічне головування в Раді ЄС.

    У Страсбурзі відкрилася нова сесія
    пленарних засідань Європейського парламенту, який, як очікується, у вівторок
    розгляне резолюцію про стан верховенства закону в Румунії, в той же день, коли у
    Брюсселі буде опубліковано звіт Механізму співпраці та контролю (МСК) за 2018
    рік.


    Проект
    резолюції ЄП містить різку критику на адресу Парламенту та Уряду Румунії,
    кажуть ті, хто мав доступ до цього документа, що був погоджений в Комітеті з питань
    громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ, а також представниками фракцій
    політичних сил в Європейському парламенті. Зміна законодавства, здійснена законодавчим
    і виконавчим органами румунської владі в таких сферах як судочинство і
    боротьба з корупцією, а також свобода слова і діяльність НУО, викликали найбільш
    жорстку критику Брюсселя. Крім того, проект резолюції, що буде поставлений на голосування
    у вівторок засуджує жорсткий розгін, з непропорційним застосуванням сили,
    представників румунської діаспори 10 серпня, які протестували проти уряду і Соціал-демократичної
    партії, головної сили керівної коаліції.




    Європарламент
    стурбований наслідками нового законодавства, зокрема у
    сфері судоустрою
    та кримінального права в Румунії, зокрема можливістю
    підриву незалежності судової системи, здатності
    ефективно боротися з корупцією в Румунії, а також попереджає про
    ризик ослаблення правопорядку. Румунську владу закликають утриматися
    від будь-яких рішень з дезінкримінації корупції та
    втілювати в життя національну антикорупційну стратегію. Румунському
    парламенту й уряду наполегливо рекомендують повністю
    виконати всі рекомендації Європейської комісії, Групи держав проти корупції (ГРЕКО)
    і Венеційської комісії, а також утримуватися від будь-яких реформ, які б
    поставити під загрозу верховенство права, включаючи незалежність судової
    системи.


    Теж у вівторок
    буде оприлюднений черговий звіт, який щорічно складається європейськими експертами
    в рамках так званого Механізму співпраці на контролю в сфері правосуддя, котрий діє
    з 2007 року, коли Румунія приєдналася до ЄС, для моніторингу прогресу здійснення
    реформ у сфері юстиції. Румунські ЗМІ пишуть, що на цей раз висновки звіту МСК
    будуть дуже жорсткими. Йдеться про збереження 12 минулорічних рекомендацій, а
    також про 5 нових, в зв’язку із суперечливою судовою реформою чинної керівної
    коаліції. Врахування всіх рекомендацій Венеційської комісії і ГРЕКО та
    негайне припинення процедур звільнення прокурорів, відновлення процедури призначення
    керівника антикорупційного управління, який має бути призначений з-поміж прокурорів
    з досвідом та обов’язкове врахування позиції Вищої ради магістратури при
    призначенні або звільненні прокурорів з керівних посад, – налічуватимуться, стверджують
    ЗМІ, серед вимог Єврокомісії до Бухареста.

  • Резолюція про недовіру коаліційному уряду

    Резолюція про недовіру коаліційному уряду

    Затверджений
    у січні, сильно критикований пресою та правою опозицією, постійно заперечений
    на вулиці громадянським суспільством, коаліційний уряд, що складається з
    Соціал-демократичної партії та Алянсу лібералів і демократів, очолений
    соціал-демократом Віорікою Денчіле, мав
    справитися сьогодні з першою резолюцією недовіри.
    За резолюцію про вотум недовіри
    проголосували 166 парламентарів, т
    а проти – 4,
    в умовах коли для
    того, щоб резолюція була прийнята необхідно було 233
    голоси. Парламентарії правлячої
    коаліції не голосували.



    Резолюція
    під назвою Термінове звільнення Уряду Драгня-Денчіле!, яка була ініційована опозиційною
    Націонал-ліберальною партією та підтримана Союзом Рятуйте Румунію
    і Партією Народний рух, була підписана
    152 депутатами та сенаторами. Ініціатори
    резолюції ствердили, що
    нинішній кабінет міністрів, прийнятими заходами, знищив економіку та судову
    систему. Вони дорікали владі,
    серед іншого, збільшення індексу ROBOR, що враховується при встановленні
    банківських процентних ставок, збільшення рівня інфляції, зниження курсу
    національної валюти по відношенню до євро, суперечливі поправки до Податкового
    кодексу та затримки з виконанням робіт з розбудови дорожньої інфраструктури.
    Крім того, опозиція ствердила, що
    правосуддя та державні установи стали політичними інструментами в руках
    маріонеткового уряду, що перебуває під контролем лідера Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгні, який обіймає посаду спікера Палати депутатів.


    Парламентська арифметика була невигідною для ініціаторів резолюції. Соціал-демократична партія
    та Союз лібералів і демократів мають разом 249 парламентарів, а кількість
    депутатів та сенаторів Націонал-ліберальної партії, Союзу Рятуйте
    Румунію та Партії Народний рух становить лише 154.
    Демократичний союз угорців Румунії, який не входить до складу уряду, але уклав
    протокол про співпрацю з парламентською більшістю, має 30 депутатів і
    сенаторів. До складу Парламенту також входять 17 депутатів від національних
    меншин, окрім угорської громади, які традиційно голосують на стороні
    влади, та 15 незалежних депутатів, більшість з них виступають проти Драгні.


    Лідер
    соціал-демократів ствердив минулого тижня, що він впевнений, що резолюція про
    недовіру уряду не буде прийнята. Політичні оглядачі були згідні
    з ним та нагадали, не
    без іронії, що лише Драгня в силі відправити у відставку уряд, створений з
    соціал-демократів.. Так сталося рік тому, коли правляча Соціал-демократична
    партія разом з партнерами по коаліції відправила власний уряд очолений Соріном
    Гріндяну у відставку, а на початку року прем’єр-міністр Міхай Тудосе подав у
    відставку, після того як Національний Виконавчий комітет керівної
    Соціал-демократичної партії відкликав йому політичну підтримку.


    У свою чергу, засоби масової інформації стверджували, що уряд Віоріке Денчіле
    залишиться далі, але зазначили, що
    незалежно від результату резолюцію про вотум недовіри, залишаються
    і серйозні проблеми з іміджем та довірою до парламентської більшості, якою
    керує Лівіу Драгня. Тим більше, що минулого тижня він був засуджений в першій
    інстанції до трьох з половиною років позбавлення волі за підбурювання до
    зловживання службовим становищем, а у 2016 році він був засуджений до двох
    років позбавлення волі умовно за порушення закону під час референдуму з
    відставки колишнього президента Траяна Бесеску.

  • Резолюція про вотум недовіри уряду

    Резолюція про вотум недовіри уряду

    Коаліційний уряд створений з Соціал-демократичної партії та Союзу лібералів і демократів має на цьому тижні справитися з резолюцією, ініційованою Націонал-ліберальною партією за підтримки Союзу Рятуйте Румунію та Партії Народний рух. Резолюція про вотум недовіри чинному уряду була зачитана вчора на пленарному засіданні Парламенту та буде винесена на обговорення і голосування Парламенту в середу.


    Ініціатори резолюції, під назвою Термінове звільнення Уряду Драгня-Денчіле! стверджують, що нинішній кабінет міністрів, прийнятими заходами, знищив економіку та судову систему. Вони також дорікають владі у внесені поправок до Кримінально-процесуального кодексу та в скорочені повноважень президента. У тексті резолюції також зазначено, що податкова політика була знищена через повторні зміни до Податкового кодексу, що не були побудовані обіцяні автостради, не були зроблені інвестиції у галузі освіти та інновації, а лікарні залишились без мінімальних ресурсів після підвищення зарплат. Резолюція про недовіру уряду була озвучена депутатом лібералом Робертом Сігіaртеу вчора на спільному засіданні двох палат Парламенту. Він зазначив, що нинішній уряд призвів рівень інфляції до 5,4%, найбільшого рівня за останні п’ять років: Політика уряду Румунії в соціальній сфері керується за принципом беріть від одних та дайте іншим , тому що уряд не може розподілити потенційні доходи, спричинені економічним зростанням. Ви не маєте достатньо коштів для покриття пенсій та заробітних плат до кінця року, хоча говорити про економічне зростання.


    Демократичний союз угорців Румунії оголосив, що у середу вирішить, як буде голосувати, в той час як незалежні депутати бажають змінити нинішній уряд, ствердив їх лідер колишній соціал-демократ Віктор Понта, який став головою новоствореної партії Про Румунія. Але вони жадають цього у певних умовах. Також треба взяти до уваги голос представників нацменшин та, принаймні теоретично, частину соціал-демократів, які можуть схилити чашу терезів в певну сторону на тлі ситуації, що виникла в партій після засудження лідера Лівіу Драгні, в першій інстанції, до трьох з половиною років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим становищем.


    Лідер соціал-демократів ствердив, що резолюція про вотум недовіри уряду не буде прийнята. Він додав, що в день голосування соціал-демократи забезпечать кворум, але не будуть голосувати: Ми будемо присутні, щоб забезпечити кворум, але ми не будемо голосувати. Хай забезпечують собі кількість голосів, якщо вони ініціювали резолюцію про вотум недовіри. Чому нам потрібно втручатися в цей демарш, ініційований опозицією? Хай забезпечують собі голоси!


    Для того, щоб резолюція була прийнята необхідно 233 голоси, на кілька десятків більше ніж мають разом Націонал-ліберальна партія, Партія Рятуйте Румунію та Партія Народний рух.