Tag: Республіка Молдова

Рекордна кількість, майже 13.000 осіб записалася на 5000 доступних місць в рамках Національної програми з вивчення румунської мови на 2024 рік, призначену для дорослих громадян Республіки Молдова, які бажають покращити свої знання або вивчити румунську мову з нуля. Більшість заявок подали люди, які проживають у столиці Кишиневі, в автономному регіоні Гагаузія на південному заході республіки, в місті Бєльці та в столиці самопроголошеного російськомовного сепаратистського регіону Придністров’я – Тирасполі.

Згідно з прес-релізом Міністерства освіти Республіки Молдова, заявники працюють у сфері освіти, економіки, медицини, центрального та місцевого публічного управління, мистецтва та правосуддя. Курси румунської мови є безкоштовними і триватимуть з березня по грудень, а по закінченню учасники отримають сертифікат із зазначенням рівня володіння румунською мовою. Це відбувається в більш широкому контексті рішення Конституційного суду в Кишиневі, який у понеділок постановив зберегти словосполучення “румунська мова” в молдовському законодавстві, в тому числі в Конституції.

Таким чином, судді відхилили клопотання, подане минулого року групою депутатів-соціалістів та комуністів після того, як парламент Республіки Молдова виконав рішення Конституційного суду від 2013 року про правильне визначення державної мови. Голова Конституційного суду в Кишиневі Домніка Маноле уточнює: «Враховуючи той факт, що акти Конституційного Суду не можуть бути оскаржені, вони є остаточними і, незалежно від їх характеру, вони мають наслідки, які їм надає Конституція, Суд визнав явно неприйнятною скаругу в частині, що стосується зміни назви державної мови як румунської в нормативних актах, прийнятих Парламентом.»

Заперечуючи докази, проросійська молдовська влада, яка керувала республікою в минулому, намагалася уникати правильної назви мови, якою розмовляють громадяни, використовуючи такі фрази, як “молдовська мова”, “офіційна мова”, “рідна мова” або просто “наша мова”. Через 10 років після рішення Конституційного суду, який встановив, що правильною назвою державної мови є виключно “румунська”, у березні 2023 року більшістю голосів 58 проєвропейських депутатів Парламент у Кишиневі прийняв закон, який змінив назву державної мови з “молдовської” на “румунську”, таким чином встановивши правильну назву мови, якою розмовляють в Республіці Молдова.

Тоді президент республіки Майя Санду заявила, що “… Закон підтверджує історичну і незаперечну істину: державною мовою Республіки Молдова є румунська”, а ті, хто десятиліттями просував ідею “молдовської мови”, лише хотіли розділити суспільство.

Західні дипломати та геополітичні експерти стверджують, що Республіка Молдова є найбільш вразливим з сусідів України, в яку вторглися російські війська. В експертних рейтингах Молдова вважається однією з найбідніших держав Європи. Вона не належить до жодного військового союзу, оскільки застаріла конституція, прийнята три десятиліття тому, передбачає повний нейтралітет. Республіка Молдова втратила де-факто контроль над проросійським сепаратистським регіоном Придністров’ям у 1992 році.

У столиці, Кишиневі – шпигунги Москви, які дійшли навіть в Парламент. Загалом, держава не змогла б вижити без допомоги західних партнерів. У вівторок, у Кишиневі, відбулася четверта зустріч «Платформи підтримки Республіки Молдова». Moldova Support Platform – це ініціатива сусідньої Румунії, а також Франції та Німеччини, започаткована минулого року, щоб допомогти подолати кризу та наслідки російської агресії проти України. Метою зустрічі є підтримка Молдови в трьох основних напрямках – бюджетному, інфраструктурному та енергетичному.

У заході взяли участь майже 50 делегатів, міністри закордонних справ країн ЄС та представники міжнародних фінансових установ і організацій. Прозахідна президентка Майя Санду, нагадала, що Республіка Молдова зуміла пережити важку зиму, допомогти численним українським біженцям та власному населенню, вразливому до рахунків за енергоносії, та зміцнити свої установи в умовах гібридної агресії Кремля. Вона порівняла підтримку, яку іноземні партнери надали і надалі надаватимуть Кишиневу, з давнім звичаєм у румунській традиції (клаке), коли сусіди збираються, щоб допомогти один одному.

За допомогою друзів, Республіка Молдова краще підготувалася до цієї зими, а енергетичний шантаж Росії провалився, – заявила глава держави, яку цитують кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі. Вона визнає, що хоча Республіка Молдова стала сильнішою в боротьбі з дезінформацією і гібридною війною Росії, загрози ще не подолані, і Москва намагатиметься вплинути на місцеві вибори наступного місяця за допомогою брудних грошей.

Присутня на зустрічі глава французької дипломатії Катрін Колонна підкреслила важливість європейської підтримки Молдови, яка в довгостроковій перспективі принесе користь як населенню, так і економіці. Інфраструктура, зв’язок і структурні реформи є ключем до зближення з Європейським Союзом – підкреслила Катрін Колонна. Її німецька колега, Анналена Бербок, також високо оцінила «Платформу підтримки Республіки Молдова» як успішну ініціативу, яка всього за кілька тижнів змогла мобілізувати зовнішні кошти і допомогти громадянам подолати як енергетичну кризу, так і кризу, спричинену хвилею українських біженців.

Ще від початку війни розв’язаної Росією проти України, Республіка Молдова – найбідніша держава Європи – була побічною жертвою. З одного боку, колишня радянська республіка повинна бути уважною до власного проросійського населення і, паралельно, впоратися з проблемою російськомовного сепаратистського регіону Придністров’я – ще більш небезпечної порохової бочки в цьому надзвичайно напруженому контексті. З іншого боку, порівняно з невеликою кількістю її населення, Республіка Молдова прийняла найбільшу кількість українців.До кризи біженців додалася економічна криза.

Комерційні відносини Кишинева зі Сходом постраждали, тому цій країні довелося переорієнтувати свій експорт на інші напрямки – на Захід або арабські країни. Але найсерйознішою є енергетична криза, враховуючи залежність цієї країни від російського газу та української електроенергії. Російські бомбардування з вівторка з України вплинули на електропостачання Республіки Молдова. Десятки населених пунктів і багато споживачів, у тому числі в столиці, тимчасово залишилися без електрики: одна з ліній електропостачання була автоматично відключена, з міркувань безпеки, що призвело до масового знеструмлення майже всієї країни.

Хоча Кишинів не підтвердив цей варіант, мова йде про високовольтну лінію електропередач Ісакча-Вулканешть-Кишинів, через яку Республіка Молдова отримує електроенергію з Румунії і яка перетинає територію України. Ситуація ця повертає на перший план питання про вразливість енергетичної системи Респ. Молдови. Донедавна невелика республіка закуповувала необхідну кількість електроенергії з України та від Кучурганської електростанції, розташованої в Придністровському регіоні. Однак тепер вона не може імпортувати електроенергію з України, чия енергетична інфраструктура була серйозно пошкоджена, а з 1 листопада не отримує ані від Кучурганської електростанції, після того, як концерн «Газпром» вдвічі скоротив поставки газу до Республіки Молдова.

Рішення? Влада в Кишиневі визначила його, підключившись до європейської енергетичної системи ENTSO-E та отримавши енергію з Румунії, яка зебезпечує понад 90% необхідного обсягу електроенергії Респ. Молдова. У вівторок після масштабного знеструмлення, енергопостачання в Республіці Молдова було відновлено. Проте залишається побоювання, що сценарій може повторитися будь-коли. Ведуться роботи щодо побудови лінії для прямого транспортування електроенергії з Румунії до Республіки Молдова. Однак проект буде завершено в найближчі 2-3 роки.

Активний прихильник Кишинева, офіційний Бухарест минулого тижня зробив ще один крок у своїх зусиллях допомогти Республіці Молдова на її європейському шляху – єдиний, здатний забезпечити її стабільність, процвітання, економічний та соціальний розвиток.

Уряд Румунії схвалив у п’ятницю угоду про безвідплатну фінансову допомогу в розмірі 100 мільйонів євро, узгоджену з виконавчою владою Республіки Молдова на спільному засіданні минулого місяця. Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке: «Уряд Республіки Молдова отримує доступ до цієї безвідплантої фінансової допомоги у розмірі 100 мільйонів євро завдяки угоді, яка є основним елементом підтримки зусиль Республіки Молдова щодо її розвитку, реалізації реформ та європейських устремлінь».

Кошти будуть спрямовані на
будівництво мережі водопостачання і водовідведення, на ремонт закладів
освіти та культури, особливо в сільських місцевостях. Проєкти, які будуть
профінансовані за рахунок цих грошей, створять нові робочі місця та допоможуть повернути віру людей в краще майбутнє на своій батьківщині, – вважає влада Республіки
Молдова. Ця угода, фактично, є інструментом,
за допомогою якого ми маємо намір підтримувати міцне з’єднання Республіки
Молдова з європейським простором, через дороги та мости, через електричні та
газові мережі, через проєкти розвитку сільських регіонів, – уточнив прем’єр-міністр
Румунії Ніколає Чуке.

Прем’єр-міністр Румунії додав, що домовленості,
спрямовані на будівництво нового мосту, в Унгені, через річку Прут, який буде інтегрований в систему майбутньої
мережі швидкісних автомагістралей Румунії, до автомігістралі Тиргу-Нямц-Яси-Унгень, а також на укріплення
прикордонного мосту між Галацами та Джурджулешти, мають велике практичне та
символічне значення для зв’язку між Румунією та Республікою Молдова. До речі, підтримка, яку Бухарест надає Кишиневу, проявляється у кількох напрямках. До цієї сфери можна віднести,
наприклад, Меморандум про взаєморозуміння між урядами Румунії та Республіки
Молдова про співпрацю у сфері енергетичної безпеки, так само як угоду, яка передбачає зниження роумінгових тарифів та вартості міжнародних телефонних дзвінків між двома країнами, а також рішення Міністерства освіти Румунії щороку надавати громадянам Республіки Молдова 2.550 стипендій у державних закладах середньої та вищої освіти до 2026 року.

Офіційні дані показують, що Румунія є найбільшим торговим партнером Республіки Молдова та одним із основних інвесторів у її економіку. Обсяг товарообігу між двома країнами на 2021 рік становив 2 мільярди 400 мільйонів доларів – рекордна сума у двосторонніх відносинах, а політика двох братніх країн спрямована на те, щоб повною мірою використати величезний потенціал співпраці.

Республіка
Молдова може розраховувати
на Румунію. Румунія прийме стільки
біженців, скільки прийдуть. Цю тверду обіцянку
зробив президент Клаус Йоганніс у Кишиневі після
переговорів з президенткою Республіки Молдова Майєю Санду, головною темою яких була доля людей, які тікають від війни в Україні, яку розпочала Росія. Крім того, Румунія
також прийме тих, хто в’їхали до Республіки Молдова,
країни, чия спроможність прийому вже перевищена і яка потребує додаткової
допомоги для потоку біженців.

«Ви можете розраховувати на нас», -
сказав Клаус Йоганніс в Кишиневі: «Румунія та Республіка Молдова, як сусіди України,
повинні вжити всіх необхідних заходів для максимально ефективної боротьби з
цими наслідками. Тому я приїхав до Кишинева разом із прем’єр-міністром Ніколає Чуке з
сильним посланням: Румунія, як і завжди, солідарна з
Республікою Молдова та всіма її громадянами. Ви можете розраховувати на нас! Ми
зосередимося на якнайшвидшому доповненні фінансової та технічної допомоги,
включаючи управління масовим напливом біженців з України».

Президентка Майя
Санду переконана, що тісне партнерство між Республікою Молдова та Румунією
допоможе подолати труднощі та невизначеність, спричинені війною в Україні. Вона
подякувала Румунії за надану підтримку у важкі часи, як щодо управління кризою біженців, так й енергетичною кризою.
Кишинів також розраховує на підтримку Бухареста в процесі вступу Республіки
Молдова до Європейського Союзу. Майя Санду: «Нова реальність у регіоні вимагає від нас твердих і рішучих
дій. 4 березня Республіка Молдова подала заявку на членство в Європейському
Союзі. Європейське майбутнє нашої країни є безперечним, а стратегічне
партнерство між Республікою Молдова та Румунією щодо європейської інтеграції допоможе нам швидше досягти цієї мети в інтересах наших громадян. Ми також
просимо підтримки Румунії для відкриття європейських ринків для всіх категорій
молдавської продукції, яких більше не можна постачати на український,
російський чи білоруський ринки, через війну в Україні. Прийняття наших товарів на
ринках ЄС за цих умов стане прямою та значною підтримкою для молдавських
фермерів».

Президент
Румунії вважає, що рішення про
підписання заявки на членство призведе до прискореного продовження реформ, які Кишинів зобов’язався здійснити. Європейська інтеграція – це єдиний шлях, здатний
забезпечити демократію, стабільність, процвітання, економічний і соціальний
розвиток Республіки Молдова, – підкреслив глава румунської
держави.

Переговори також торкнулися
ситуації в Придністров’ї, самопроголошеному регіоні, що за
російською військовою підтримкою вийшов з під контролю Кишинева
три десятиліття тому. Клаус Йоганніс підтвердив
повну підтримку Румунії щодо політичного врегулювання придністровського
конфлікту, з поважанням незалежності й територіальної цілісності Республіки
Молдови.

Республіка Молдова офіційно закликає
прийняти її до Європейського Союзу. Цей крок, який вважається історичним для
Кишинева, має місце у складному регіональному контексті: війна в сусідній
Україні, криза українських біженців у Республіці Молдова та присутність
російських військ у сепаратистському регіоні Придністров’я, непідконтрольному
владі Кишинева.

Нагадаємо, що Придністровський регіон де-факто вийшов з-під контролю центральної влади Кишинева в 1992 році після збройного конфлікту, який призвів до сотень загиблих і завершився через втручання російських військ на боку сепаратистів. У 1999 році на саміті ОБСЄ в Стамбулі, Росія, на чолі з тодішнім президентом Борисом Єльциним, пообіцяла вивести свої
війська та боєприпаси. Однак, через п’ять років процес
остаточно зупинили, російські війська і тепер перебуваючи там. У цьому
контексті, що ще більше ускладнюється російським вторгненням в Україну,
президентка Майя Санду підписала у четвер ввечері заяву на вступ Республіки
Молдова до Європейського Союзу. За її словами, влада Кишинева готова досягти
цієї національної мети.

У нас є шанс забезпечити краще та
безпечніше життя для майбутніх поколінь, – сказала Майя Санду, на думку якої
Республіка Молдова повинна мати чіткий європейський шлях: «Ми підписуємо заявку
на приєднання Республіки Молдова до Європейський Союз. Ми готові зробити все
можливе для досягнення цієї фундаментальної національної мети. Ми повинні терміново
діяти, коли цього вимагають обставини, та чітко бачити можливість забезпечити
безпечніше та краще життя для майбутніх поколінь. Досягнення цієї мети – наш
обов’язок перед людьми», – додала Майя Санду.

Запит, підписаний президенткою Майєю
Санду, прем’єр-міністром Наталією Гавріліце та спікером парламенту Ігорем
Гросу, буде подано до Брюсселя найближчими днями. Теж 3 березня прем’єр-міністр
Грузії Іраклій Гарібашвілі підписав заявку на членство Грузії в Єпропейському Євросоюзі.
28 лютого Президент України Володимир Зеленський підписав також заявку України
на членство в Європейському союзі. У своєму прагненні приєднатися до ЄС Республіка
Молдова покладається на підтримку європейських партнерів. Послідовний
захисник незалежності та цілісності Республіки Молдова, Бухарест повністю
підтримує її європейський шлях.

Нещодавно президент Румунії Клаус
Йоганніс заявив, що «Румунія повністю підтримує інтеграцію України, а також Республіки
Молдова та Грузії до Європейського Союзу». «Місце цих партнерів ЄС – в
європейській сім’ї, і Румунія зробить усе можливе, щоб це стало реальністю», – ствердив
глава держави, запевняючи, що Румунія й надалі працюватиме з Кишиневом для
досягнення цієї мети.

П’яте спільне засідання урядів Румунії та Республіки Молдова відбулося в
п’ятницю в Кишиневі, під час якого було підписано цілу низку угод про співпрацю
у таких сферах, як енергетика, освіта та інфраструктура. Європейський курс це єдиний шлях, здатний забезпечити стабільність,
процвітання, економічний та соціальний розвиток Республіки Молдова, – нагадав прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке.

Він зазначив, що Румунія сприятиме розвитку сусідньої країни, щоб вона
могла досягти європейських стандартів. З цією метою Румунія вирішила
надати Республіці Молдова 100 мільйонів євро безвідплатної фінансової допомоги. Серед іншого, будуть побудовані мережі водопостачання
і водовідведення, проведено ремонт закладів освіти та культури, зокрема в
сільських місцевостях.

Проєкти, які будуть профінансовані на ці кошти, створять нові робочі місця
та зможуть повернути впевненість людей у перспективі побудови майбутнього
вдома, – вважає прем’єр-міністр Республіки Молдова Наталія Гавріліце. Румунія є
першим торговим партнером Республіки Молдова та одним з її основних інвесторів.
Оборот зовнішньої торгівлі між Румнією та Республікою Молодова в 2021 році становив 2,4 мільярда доларів – рекорд у
двосторонніх відносинах – і ми хочемо закріпити цю позитивну еволюцію, щоб
повністю використати величезний потенціал наявного співробітництва, особливо
через значні румунські інвестиції в Республіці Молдова, – сказав прем’єр-міністр
Румунії.

У Кишиневі представники двох урядів також підписали меморандум про
взаєморозуміння щодо енергетичного співробітництва, а в наступні 6 місяців Румунія та Республіка Молдова
розроблять спільний план дій для оцінки, попередження та управління кризами в
постачанні електроенергії та природного газу. На спільному засіданні було підписано дві дуже важливі угоди. Одна
стосується будівництва нового мосту через Прут в Унгенах, який буде
інтегрований в систему майбутньої мережі швидкісних автомагістралей Румунії, Тиргу-Нямц-Ясси-Унгени,
та угоду про зниження тарифів за міжнародний роумінг та двосторонні міжнародні
дзвінки.

Крім того, Міністерство освіти Румунії до 2026 року надаватиме Республіці Молдова
щорічно 2.550 стипендій для доуніверситетської та університетської освіти. Надаються гранти на підготовку викладачів у сфері
освіти, а також встановлюються рамки для участі учнів з Республіки Молдова у шкільних
олімпіадах та конкурсах, організованих у Румунії. Не в останню чергу був підписаний Протокол про співпрацю у сфері військової
освіти між міністерствами оборони двох країн.

Наприкінці минулого місяця, 30-та річниця проголошення
незалежності від Радянського союзу застала Республіку Молдова у момент коли її відносини із західними партнерами
відновлюються. Примусово анексована колишнім Радянським Союзом у 1940 році, переважно румуномовна республіка по той бік Прута, проголосила свою незалежність 51 рік
пізніше, в історичному контексті,
позначеному подібними рухами в його околицях.

Гіст Радіо Румунія історик Адріан
Чорояну, колишній міністр закордонних справ пояснює, як народилася ідея про відокремлення:
«Контекст був створений добрим періодом в історії Східної Європи, позначений
реформами Михайла Горбачова. Практично звідти все вирушило, а також від рішення
окремих держав, таких як Україна та Білорусь, а також та Росія Бориса Єльцина,
відірватися від Радянського Союзу, а це, певним чином, перетворило Михайла
Горбачова на свого роду підмайстра чаклуна; його власна реформа обернулася
проти нього, і він дійшов очолювати практично Радянським Союзом, який вже не існував. У 1990 році, до розпаду Радянського
Союзу, Республіка Молдова починає відновлення своєї ідентичності шляхом культурного
руху. Слід незабути, що перші вимоги мали культурний характер, висловлення ідентичності
– йшла мова про румунську мову, латинський алфавіт та нове відкриття культурної
ідентичності європейського походження. Ці культурні вимоги стали фундаментом,
на якому в серпні 1991 року була проголошена незалежність – але, на жаль,
паралельно з початком конфлікту – практично, до проголошення незалежності – коли
почався конфлікт на Дністрі.»

Крім ситуації в російськомовному
Придністров’ї – регіоні, який досі вважається незалежним від Республіки Молдова
та який підтриманий Москвою, – колишня радянська
республіка стикалася з гострою економічною кризою протягом останніх 30 років,
особливо в 1998 році, з внутрішньополітичними потрясіннями та масштабними протестами. Після оголошення, у 2009 році, наближення до Європейського Союзу своєю головною
зовнішньою метою, Республіка Молдова здобула, серед іншого, скасування візового
режиму та підписання угоди про вільну торгівлю з державами-членами Євросоюзу.

Проте, через кілька років було
помітине охолодження відносин з Брюсселем через зникненням суми в 1 мільярд
доларів із молдовських банків у 2014 році, припинення кількох важливих реформ, в
тому числі реформу системи судочинства, та обрання у 2016 році проросійського президента
Ігора Додона. Тепер, після перемоги прозахідної Майї Санду на президентських
виборах, що відбулися у листопаді минулого року та усунення Соціалістичної
партії та її союзників від влади після липневих виборів цього року, відносини
із західними партнерами, здається що відновлюються.

На думку політолога Влада Цуркану,
ці перемоги є шансом для Кишинева повернутися на європейський курс: «Це важлива
можливість для Республіки Молдова ще раз оголосити, можливо більш сильніше, про свої європейські устремління, після досить важкого періоду, якого вона пережила за останні роки. Однак важливо, що 30-річниця незалежності Республіки
Молдова знайшла нас у кращій ситуації ніж рік тому, коли попереду було невизначене майбутнє.
Тепер, після двох послідовних перемог на президентських та парламентських
виборах, здається, що надія серед громадян відновлюється, а саме що можна йти проголошеним шляхом у 1991 році.»

У своєму виступі з нагоди 30-ї
річниці незалежності президентка Майя Санду підкреслила, що головним пріоритетомнової влади залишається побудова
верховенства права в Республіці Молдова та забезпечення гідного життя її
громадянам. Які проєкти потрібні Республіці Молдова?
Політолог з Кишинева Анатол іЦирану пояснює: «Я вважаю, що основний проєкт, який
сьогодні необхідний Республіці Молдова, – це консолідація державних інституцій,
які здатні дати правильну орієнтацію на розвиток держави Республіка Молдова. І
те, що робить Майя Санду та команда, яка тепер прийшла до влади, – їхня
боротьба з корупцією, спроба зміцнити державні інституції з метою узгодження політики, яку утверджує Республіка Молдова
в різних сферах, – насправді в цьому напрямку. З іншого боку, Республіка Молдова не
зможе сама досягтицієї головної мети перетворитися на процвітаюче суспільство, яке
гарантує дотримання демократичних прав, але також добробут
її громадян, якщо вона не охоплює прагнення до європейської інтеграції,
перетворення в європейську державу. І це, знову молоімовірно, якщо Республіка Молдова не
зміцнить свої відносини з Румунією, оскільки Румунія, по суті, є тією країною,
яка найщиріше підтримує Республіку Молдову в
її європейській інтеграції.»

Румунія була першою державою, яка
визнала незалежність Республіки Молдова три десятиліття тому, і тепер глава
румунської держави Клаус Йоганніс відновив зобов’язання Бухареста підтримувати Республіку
Молдову у взятому на себе процесі реформ та євроінтеграції.

Строк дії фінансової угоди вартістю 100 мільйонів євро
між урядами Румунії та Республіки Молдова закінчився. Програма передбачала
надання безвідплатної фінансової допомоги Бухарестом Кишиневу, яка протягом
понад десять років дозволила
фінансувати важливі проєкти, такі як ремонт та модернізацію понад тисячу
дитячих садків та шкіл в Республіці Молдова або забезпечення вкладу в розвиток
газопроводу Ясси-Кишинів, стратегічного проєкту двостороннього взаємного
енергосполучення.

Міністерство закордонних справ Румунії, яке запевняє, що
Бухарест для сусідньої держави залишається передбачуваним і зацікавленим
партнером, підкреслює, що зробило всі кроки для продовження угоди, укладеної в
2010 році. Бухарест висловлює свій жаль та зазначає, що не
було отримано, ні своєчасно, ні в узгодженій формі, згоду Кишинева на продовження строку документа, незважаючи на цілий
ряд дипломатичних зусиль. Румунія як і раніше готова укласти нову угоду, яка
повинна виконувати положення угоди
від 2010 року та яка б включала додаткові протоколи, спрямовані
на розвиток Республіки Молдова, на просування її європейським шляхом та на здійснення демократичних реформ.

Водночас, Румунія продовжить
надавати пряму, послідовну і безкорисливу підтримку громадянам Республіки Молдова, в тому числі допомогу гуманітарного характеру в нинішньому пандемічному контексті, та діяти для розвитку проєктів стратегічних взаємозв’язків. Відповідно до Міністерства закордонних справ Румунії,
у ході останніх двосторонніх
переговорів в середині березня представники Кишинева заявили, що тимчасовий
уряд Республіки Молдова не має необхідних повноважень для
укладення угоди.

З
іншого боку, понад 50.000
доз вакцини проти коронавіруса від компанії AstraZeneca, в минулі вихідні прибули безоплатно до Республіки Молдова з боку Румунії. Цей другий транш входить в пакет підтримки,
анонсований президентом Клаусом Йоганнісом під час його візиту до Кишинева в
грудні минулого року. Це гуманітарна допомога, спрямована на підтримку зусиль
Республіки Молдова щодо обмеження гострих наслідків пандемії, – заявив прем’єр-міністр Румунії
Флорін Кицу. Він повідомив,
що будуть відправлені й інші
партії вакцини, щоб загальний обсяг вакцини склав обіцяні 200.000 доз. Бухарест також створить спеціальний
фонд для міст та
сіл-побратимів в Республіці Молдова та буде надавати підтримку подальшому розвитку румунських ЗМІ,
румунського суспільного телеканалу
TVR Молдова та
румунської суспільної радіостанції
Radio Румунія Кишинів,
– заявив нещодавно сенатор
з питань діаспори Віорел Бадя.

Майя Санду,
колишня економістка Світового банку,
випускниця Гарварда та людина з проєвропейським вектором, відома своїм
антикорупційним ставленням і
минулого року вона ненадовго очолила урядову коаліцію в Кишиневі. Вона обіймала
цю посаду, поки не запропонувала Парламенту пакет законів щодо боротьби з корупцією, законодавчий орган ініціював резолюцію про вотум недовіри, і так очолений нею кабмінстав історією.

Тепер,
коли вона перемогла на
президентських виборах про-російського
кандидата Ігоря Додона, Майя Санду стала першою жінкою-президентом Республіки Молдова.
Запрошений Радіо Румунія проаналізувати результати виборів, Овідіу Нахой,
головний редактор RFI Румунія, говорив про
те, що означає цей вибір для консервативного
суспільства: «Це абсолютно чудовий результат. Тут ми повинні врахувати внесок
діаспори, яка зробила результат таким чітким
на користь Майї Санду. Але Майя Санду також перемогла і на внутрішньому плані, і це
абсолютно сенсаційна річ – вона перемогла на тлі інтенсивної дезінформаційної кампанії,
яку ми навряд чи зможемо
тут уявити. Щодня про неї лунали стільки
брехонь – що в країні відбудеться громадянська війна, що вона
заборонить російську мову, що у неї є домовленість з Ангелою Меркель про
привезення біженців до Республіки Молдова, що вона реалізує декадентський
західноєвропейський порядок денний, ЛГБТ тощо – речі, які в консервативному
суспільстві можуть мати особливий вплив. Потім була дуже жорстка кампанія,
проведена Церквою – Митрополією Молдови,
що підпорядкована Російській Православній Церкві, яка завжди
підтримувала в Республіці Молдова антизахідних консервативних кандидатів,
проросійських. Так поступила й цього
разу. З іншого боку, були голоси з Придністров’я, це голоси людей, яких привезли різними
засобами транспорту – дії на межі виборчого
закону в Республіці Молдова, якщо не за його межами, за допомогою яких контркандидати намагалися змінити результат голосування – що було можливим у 2016 році, але цього разу ні. Це була хвиля як з боку діаспори, так і зсередини
країни, що є надзвичайно чудовим, оскільки люди, фактично, лише на Заході
бачать шанс для їх країни
вийти з бідності, паралічу, зловживань, корупції. Зрозуміло, що альтернативи на Сході в цьому напрямку немає».

Інавгурація запланована на 24 грудня,
але обраний президент вже оголосила про
заходи, які вонамає на меті вжити протягом свого терміну. Майя Санду наголосила, що країна перебуває
в кризовій ситуації у всіх сферах і що речі можна вирішити поступовими діями у
трьох пріоритетних напрямках, а
саме: позитивна та вигідна закордонна
політика для громадян для виведення країниз ізоляції, державний бюджет
на 2021 рік для забезпечення ресурсів на підтримку економіки та рішучі діїна протидію корупції. У зверненні до громадян, Майя Санду висловилася за припинення
розкрадання державних грошей та реформування політичного класу, заявивши, що
після інавгурації на пост президента вона
розпочне консультації з парламентськими партіями для визначення шляхів
вирішення найбільш нагальних проблем, що стоять перед Республікою Молдова та закликала
до єдності:
«Я докладу всіх зусиль, щоб Молдова мала
хороші, прагматичні відносини, засновані на взаємній повазі, як із Заходом,
так ізСходом. На міжнародному рівні я зосереджуватимусь
на отриманні допомоги для подолання кризи у сфері охорони здоров’я та економічної
кризи. Я хочу подолати розкол, об’єднати суспільство як у внутрішній, так і у закордонній політиці. Давайте побудуємо закордонну
політику,
здатну приносити користь нашим громадянам. Давайте наблизимо Молдову до
європейських стандартів, шляхом реформ та праці тут, вдома».

Іон
Теберце,
політичний оглядач в
Республіці
Молдова, прозгнозує, що
настає бурхливий період через суперечку між Адміністрацією Президента з Парламентом: «Це перша перемога
правого кандидата. Оскільки в нашій країні структура електорату така, що ліві
завжди перемагали, будь то на президентських чи парламентсьихі виборах.
Навіть проєвропейські коаліції обов’язково мали у своєму складі ліву, лівоцентристську
партію. Одне з головних пояснень, чому Ігор Додон зазнав поразки? Це те, як він керував країною і як управляв
пандемією. Слід сказати, що в Республіці Молдова пандемією управляли політично, а не медично. У певний момент влада практично втратиласитуацію з-під контролю, і зараз пандемічний
фактор вийшов з-під контролю. Пандемія, очевидно, мала негативні
соціально-економічні наслідки. Окрім
того, цього літа у нас була дуже сильна сільськогосподарська криза, спричинена
посухою, і найголовніше, що уряд не знайшов рішень для усіх проблем, з якими
зараз стикаються пересічні люди, громадяни. Що очікується від Майї Санду?
Звичайно, вона повинна впоратися із соціально-економічною кризою. Але ми
повинні сказати, що Республіка Молдова є парламентською державою, і президент
не контролює парламент. Ігор Додон практично мав особистий уряд. Коли він
зрозумів, що йому потрібна більша підтримка і що не всі його міністри можуть
впоратися, він залучив Демократичну партію до урядування, яка перебувала і досі
перебуває у певному стані безладу та внутрішніх розколів. Але й Демократична
партія нещодавно покинула урядування. Майя Санду не контролює уряд, але люди,
звичайно, чекають від неї змін на краще. Майя Санду заявила, що хоче
дострокових парламентських виборів, оскільки цей парламент вже не є законним.
Звичайно, парламент проявить інстинкт самозбереження, і в цій політичній
суперечці дуже важливо, щоб Майя Санду мала населення на своєму боці».

У передвиборчий період Майя Санду пообіцяла,
що
від ЄС знову надходитимуть гроші, які на певний період були заморожені у багатьох проєктах – і завдяки цим коштам Республіці Молдова вдасться вижити, зазначив ще оглядач Йон Теберце.