Tag: реформа

Оцінений фахівцями, найбільш очевидним показником для загального стану здоров’я освіти Румунії, іспит на атестат про повну загальну середню освіту-літня сесія- склали 66,7% випускників ліцеїв, за попередніми даними, оприлюдненими Міністерством освіти. Остаточні результати, які будуть оголошені в суботу після розгляду скарг, не змінять істотно цей показник. Карта результатів показує великі різниці між повітами. Чемпіоном є повіт Клуж (північний захід), де склали іспит 83,32% випускників, а повіти з найгіршими результатами є Джурджу, Илфов і Телеорман, все на півдні.

І в цьому році були школи, де всі випускник провалили іспит на атестат зрілості, як наприклад, Технологічний ліцей у місцевості Галинга, повіт Мехедінць (південний захід), де жоден випускник не склав іспит. У Бухаресті, 68,5% кандидатів здали іспит, і показник на 0,3% вище, ніж в минулому році. Для нового міністра освіти Мірчі Думітру, результати є незадовільними. Тільки що затверджений на посаду Думітру оголосив, що восени запустить дебати про реорганізацію системи освіти, особливо на рівні ліцеїв. В інтерв’ю для Радіо Румунія, міністр зазначив, що зміни будуть зроблені тільки після того, як всі зацікавлені сторони, тобто вчителі, батьки і учні погодяться.

Мірча Думітру: Не можна отримати дуже хороші оцінки на такому складному іспиті, як атестат про повну загальну середню освіту, якщо не готуєшся до цього іспиту систематично, тривалий період часу. Ліцей, румунська школа, як правило, повинна змінити цей стиль роботи, викладання, виховання і формування молоді. Можливо, ми повинні думати в цілому, щоб були справжні дебати, національні дебати за участю шкіл, вчителів, батьків, учнів, представників шкільних інспекторатів та профспілок, адже йде мова про виховання дітей цього народу, щоб винести єдину точку зору всіх тих, хто зацікавлені і причетні до освіти.

Перші реакції оглядачів досить скептичні. У посткомуністичній Румунії, крім охорони здоров’я, у сфері освіти проводилось найбільше невдалих реформ. Під політичною командою, незалежні, праві або ліві, з системи або за її меж, майже всі міністри намагалися змінити правила. І після всіх цих перетворень, які спричинили з року в рік, тільки плутанини серед учнів і викладачів, навіть один з колишніх міністрів, нині сенатор Лівіу Поп назвав іспит на атестат про повну загальну середню освіту «вічною невдачею».

Новий державний проект

Президент Клаус Йоханніс оголосив про створення спеціальної групи з питань розробки нового державного проекту розвитку Румунії, через десять років після вступу в ЄС. Клаус Йоханніс: На жаль, у Румунії ми мали чимало так званих державних проектів, стратегій, які не були втілені в життя через відсутність політичного консенсусу. На цей раз, ми спільно розробимо державний проект, який має визначити курс Румунії в ЄС у середній та довгостроковій перспективах. Ми маємо визначати місце, роль і рівень амбіцій Румунії в ЄС. У свою чергу, уряд оприлюднив для громадського обговорення проект під назвою Конкурентоспроможна Румунія. Він спрямований на підвищення продуктивності праці, залучення капіталу та на інші елементи, які сприятимуть розвитку місцевого виробництва і безпосередньо вплине на рівень зайнятості населення країни та на якість життя.

Зміни складу уряду

Глава румунського уряду Дачіан Чолош оголосив про заміну чотирьох із 22 членів кабінету міністрів. Йдеться про міністрів освіти, комунікацій, транспорту та у справах румунів звідусіль. За словами прем’єра, відповідні міністри значною мірою виконали свою роботу, але додав Чолош, він хоче надати уряду нового імпульсу, нового дихання. Дачіан Чолош: «Пріоритети нових міністрів на чолі чотирьох відомств наступні: прискорити отримання результатів у вже початих проектах, які на мій погляд не впроваджувалися достатньо швидко. Я хочу нових людей, які б надали нового дихання, з новими підходами, щоб не гаяти часу, який цей уряд має в розпорядженні, щоб виконати дані обіцянки.» Міністром освіти став Ректор Бухарестського університету Мірча Думітру, а транспортне відомство очолив Сорін Буше, менеджер з досвідом роботи в автомобільній промисловості. Обов’язки міністра комунікації тимчасово виконуватиме глава канцелярії прем’єр-міністра Драгош Тудоракє, а Департамент з питань румунів звідусіль очолила екс-посол Румунії в Канаді Марія Лігор.

Скасування віз для поїздок громадян Румунії до Канади

Прем’єр-міністр Дачіан Чолош вважає, що у справі про скасування віз для румунів, які подорожують до Канади справи йдуть у правильному напрямку. Це питання буде обговорюватися на наступному тижні в Брюсселі, представниками Європейської Комісії, Румунії, Болгарії та Канади. У цьому контексті Дачіан Чолош нагадав, що Румунія, як член ЄС, а також Болгарія, не ратифікують торгову угоду між ЄС і Канади, підписання якої, намічене на жовтень ц.р., може відбутися тільки за умови попереднього ухвалення парламентами всіх країн ЄС: І ми, як держава-член ЄС, маємо важелі впливу, які безумовно використаємо, тому що я не можу собі уявити, щоб Румунія підписала договір з Канадою без надання румунським громадянам можливості користуватися положеннями цієї угоди на рівних з іншими громадянами ЄС. У квітні Євросоюз надав Канаді і США три місяці, щоб повністю забезпечити принцип взаємності візового режиму, згідно з яким країни, громадяни яких можуть подорожувати в ЄС без віз, повинні скасувати візові вимоги для громадян всіх країн-членів Євросоюзу. Нагадаємо, що Канада досі не скасувала візовий режим для громадян Румунії та Болгарії, а США вимагають візи від громадян Румунії, Болгарії, Польщі, Хорватії та Кіпру.

Словаччина перейняла головування в ЄС

Посол Словаччини в Румунії Ян Габор представив у Бухаресті пріоритети своєї країни, яка протягом наступних шести місяців виконуватиме функцію головуючої держави в Раді ЄС. Вони стосуються передусім зміцнення економіки Європи та підвищення її активності на глобальному рівні, розширення єдиного ринку та міграції. Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску запевнив, що Румунія підтримуватиме Словаччину в зміцненні європейського проекту і додав, що в цей період ЄС має продемонструвати довіру і солідарність.

Конституційний Суд прийняв – про відповідальність місцевих чиновників

Місцеві обранці, засуджені до позбавлення волі умовно втрачають свій мандат. Таке рішення прийняв на цьому тижні Конституційний суд Румунії. З відповідним конституційним поданням звернувся президент Клаус Йоханніс після прийняття парламентом закону, що дозволяв місцевим обранцям обіймати свої посади у разі умовного засудження. Виконуючий обов’язки голови Конституційного суду Валер Дорняну пояснив, що відповідний закон створював дискримінаційний режим і суперечив кінцевій меті законодавчого органу – захистити цілісність і відповідальність місцевих обранців.

Збірну Румунії з футболу очолив німець

Німець Крістоф Даум став головним тренером збірної Румунії з футболу, – оголосила на цьому тижні ФФР. 62-річний німець став, таким чином, першим іноземним наставником на чолі румунської національної збірної команди. Даум замінить Ангела Йорденеску, який очолював збірну на Євро-2016 у Франції, де Румунія вибула з групового етапу після поразки від збірної Франції 1:2, нічиї 1:1 з Швейцарією та поразки з рахунком 0:1 від Албанії. У 1992 році німецький Штутгарт під керівництвом Даума став чемпіоном Німеччини і виграв Суперкубок. У 1994 році Даум очолив турецький Бешикташ, з яким вже у перший сезон зумів виграти кубок Туреччини з футболу, а потім Суперкубок. У наступному сезоні Бешикташ під керівництвом Даума став чемпіоном Туреччини. У жовтні 2002 р. він очолив віденську Аустрію і відразу ж переміг в чемпіонаті і виграв кубок Австрії. У 2003 році німець очолив турецький клуб Фенербахче, з яким двічі став чемпіоном Туреччини – в 2004 і 2005 роках.

Глава румунського уряду Дачіан Чолош оголосив про
заміну чотирьох із 22 членів кабінету
міністрів. Йдеться про міністра освіти Адріана Куража, міністра комунікацій Маріуса Бостана,
міністра транспорту Дана Костеску і міністра у справах румунів звідусіль Дана Стоєнеску.

За словами прем’єра, відповідні міністри значною
мірою виконали свою роботу, але додав Чолош, він хоче надати уряду нового імпульсу,
нового дихання. Дачіан Чолош: «Пріоритети нових міністрів на чолі чотирьох
відомств наступні: прискорити отримання результатів у вже початих проектах, які
на мій погляд не впроваджувалися достатньо швидко. Я хочу нових людей, які б
надали нового дихання, з новими підходами, щоб не гаяти часу, який цей уряд має
в розпорядженні, щоб виконати дані обіцянки.»

У сфері освіти
прем’єр-міністр хоче приділити більше уваги середній освіті і роботі Національної ради атестації наукових ступенів, дипломів та університетських
сертифікатів. Новий міністр у справах румунів звідусіль має прискорити процес
інформування румунської діаспори про можливості поштового голосування на
майбутніх парламентських виборах восени, а також зблизити діаспору з Румунією.
Що стосується відставки міністра комунікації Дачіан Чолош сказав, що він
прийняв це рішення, тому що прагне внести «ясність» щодо координації на рівні
уряду певних ІТ-платформ.

Прем’єр-міністр пояснив і заміну міністра транспорту: «У транспортному
відомстві я прагну прискорення роботи з
реалізації проектів швидкісних автомобільних доріг, реформи Національної
компанії автострад і доріг, чого я вимагаю вже кілька місяців, і підготовки нових проектів. Я знаю, що було
досягнуто прогресу, але недостатньо швидко.»

Ректор Бухарестського університету Мірча Думітру став кандидатом на пост
міністра освіти, а транспортне відомство очолить Сорін Буше, менеджер з
досвідом роботи в автомобільній промисловості. Обов’язки міністра комунікації
тимчасово виконуватиме глава канцелярії прем’єр-міністра Драгош Тудоракє, а
Департамент з питань румунів звідусіль очолить нинішній посол Румунії в Канаді
Марія Лігор.

Віце-прем’єр-міністр Румунії Васіле Динку сказав, що кадрові перестановки глави
уряд не є несподіваними, але, сказав він, на цей зміни раз були зроблені без «підготовки ЗМІ». У
свою чергу, співголова Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу привітала
заміну чотирьох зазначених міністрів.
Вона додала, що зміни не робляться лише тоді, коли справи йдуть погано.

У 2014 році, Республіку Молдову одноголосно називали преміанткою Східного партнерства, пакету програм, якими Брюссель намагається наблизити до західних стандартів демократії, законності і процвітання колишніх держав Радянського Союзу. Переконливі реформи, які просував коаліційний уряд Республіки Молдова на чолі з Юрієм Лянке були тоді нагороджені підписанням Угод про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським союзом.

В кінці того ж року, партії правлячої коаліції – Ліберал-демократична, Демократична та Ліберальна – стали переможцями законодавчих виборів.Але переможці не були здатними управляти своїм успіхом. За півтора року, не менше ніж сім політичних діячів були або змушені піти у відставку з посади прем’єр-міністра або не були затверджені Парламентом, або ще гірше відмовилися предстати перед депутатами для затвердження. Між часом, опозиція не переставала скаржитися на корумпованість правлячої коаліції, під час мандату якої з банківської системи країни зник один мільярд доларів, тобто близько 15 відсотків ВВП. Ця довга агонія закінчилася призначенням, тільки 20 січня цього року, Уряду, що вважається проєвропейським, на чолі з Павелом Філіпом, за допомогою голосів гетерогенної більшості, що починається від лібералів, промоутерів возз’єднання з Румунією, і кінчається колишніми комуністами, перетвореними за ніч на соціал-демократів.

У четвер, Брюссель знову оголосив про свою рішучість підтримати Республіку Молдова, за умов, щоб вона продовжила реформи. Європа чекає на конкретні дії, а не на слова – попередили члени Парламентського комітету про асоціацію ЄС – Республіка Молдова, в ході зустрічі з прем’єр-міністром Філіпом. За словами спеціальних кореспондентів Радіо Румунії у Кишиневі, вони наполягали на здійснені до 31 липня дорожньої карти, погодженої на Раді асоціації в березні, з наголосом на якості реформ. Співголова Комітету, румунський євродепутат Анді Крістя вважає, що: Уряд Республіки Молдова знаходиться в процесі відновлення довіри. Я думаю, що Республіка Молдова нарешті має стабільний уряд, і Європейський союз очікував цього. Ми хочемо мати тут серйозного співрозмовника, співрозмовника із великою політичною волею, і я думаю, що на даний момент всі ці речі є реальними.

У свою чергу, прем’єр-міністр Філіп ствердив: Частина результатів нашої волі вже показує себе. Найближчим часом стануть явними й інші. Міністерства налаштовані на тому, щоб виконати запропоновані реформи, а також парламентська більшість.

Натомість, відповідно до синтезу складеного групою НУО в Кишиневі, хоча були ліквідовані борги за 2015 рік, загальні темпи здійснення плану реформ є нижчим 50%. Так що чимало із зобов’язань влади навряд чи будуть виконані в повному обсязі в цьому році – попереджають неурядові організації.

Румунія потребує глибокої реформи у сфері освіти, для її приведення у
відповідність до вимог ХХI сторіччя, – заявив в понеділок на прес-конференції в
президентському палаці Котрочень Клаус Йоханніс. Він назвав «національною
ганьбою» той факт, що на початку навчального року майже 4 тисячі із 20 тисяч навчальних
закладів не відповідають чинними санітарно-гігієнічним нормам, переважна
більшість, тому що не мають водопроводів або водовідведення.

Глава держави заявив, що румунська освіта стикається з численними
іншими проблемами, від логістики до відсутності підручників, від відмінності
між міськими і сільськими районами до проблем з інтеграцією випускників на ринок
праці.

Клаус Йоханніс зазначив, що незважаючи на те, що реформи
освіти проводяться майже щороку, проблеми залишилися в цілому ті самі. Саме
тому президент запропонував, починаючи з широкого громадського обговорення, що
триватиме не менше двох років, здійснити справжню реформу румунської освіти.

Він запросив усі зацікавлені сторони – громадянське суспільство, профспілки, центральні
та місцеві органи виконавчої влади, які мають справу зі школами, вищі навчальні
заклади та всіх, хто має інформацію або ідеї про те, як має виглядати румунська
школа, взяти участь у цих дебатах, які б призвели до глибокого реформування
системи освіти Румунії, котра зараз перебуває в «абсолютно трагічній ситуації».

Президент кинув
виклик виконавчій владі. Клаус Йоханніс: «Я кидаю виклик уряду. Вважаю цілком можливим
створити трирічний план, який би призвів до вирішення цього питання. Думаю, що ми
зможемо до осені 2018 року, коли святкуємо сторіччя від створення сучасної
Румунії, мати сучасну Румунію і в школах.»

У свою чергу,
прем’єр-міністр Віктор Понта запевнив, що охорона здоров’я та освіта залишаться
пріоритетними напрямками діяльності уряду. Віктор Понта: «І в майбутньому,
охорона здоров’я та освіта будуть сферами, в які ми вкладемо всі наявні для
цього гроші, як для підвищення зарплатні, так і для створення належних умов.» Він
оголосив, що в найближчі дні збирається обговорити з міністрами освіти,
фінансів та праці положення закону про
оплату праці працівників державного сектора, що стосуються педкадрів.

Міністр освіти Сорін
Кимпяну вважає, що новий навчальний рік почався добре, що деякі проблеми були
вирішені, але багато чого ще належить вирішити, особливо на рівні шкільної
інфраструктури, підручників і шкільних програм. Це процес, який має бути здійснений
послідовно і більш узгоджено, – сказав Сорін Кимпяну. Він зазначив, що освіта
не є системою, яка може бути зупинена, тому зміни мають бути здійснені на ходу і у
відповідності до очікувань суспільства.

Румунії було конче необхідно змінити податкове законодавство, з огляду на
те, що після 2003 року були внесені численні поправки, котрі часто негативно
вплинули на роботу компаній, змушуючи їх весь час змінювати свою
бізнес-стратегію. Постійні зміни і затримки в розробці правил застосування
нововведень негативно впливали й на настрої серед інвесторів, які розглядали
Румунію як країну, в якій порушується принцип фінансової стабільності. Тому, з
огляду на заплутане і складне для розуміння податкове законодавство,
відчувалася гостра потреба в здійсненні фундаментальних змін.

У понеділок Сенат Румунії прийняв новий Податковий кодекс, який за
словами міністра фінансів Єуджена
Теодоровича, спрямований передусім на спрощення системи оподаткування. Йдеться про ясність і доступність у застосуванні положень кодексу,
а також про підвищення прозорості податкових принципів й ефективності управління податками та соціальними внесками. Ці заходи можуть значною мірою
сприяти скороченню явища ухилення від сплати податків, зростанню споживання і
стимулюванню економічного зростання.

Із найбільш важливих положень нового Податкового кодексу слід відзначити:
зниження ПДВ з 24 до 20% з 1 січня 2016 року на всі товари і послуги, а також
до 9% на продукти харчування, починаючи вже з 1 червня ц.р., за винятком
алкогольних напоїв. Також йдеться про зниження з наступного року ставки акцизного податку на
паливо і алкоголь, скасування податку на будови спеціального призначення і та
16%-го податку на доходи у вигляді дивідендів, а також зниження ставки єдиного
податку з 16% до 14% з 1 січня 2019 року.

Хоча ініціатори нового кодексу називають нововведення ультра-ліберальними,
сенатори від опозиційної Націонал-ліберальної партії піддали гострій критиці
цей нормативно-правовий акт, стверджуючи що багато його положень є нереальними і
зберігають необґрунтоване надмірне оподаткування під іншою назвою. Раніше і президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що має великі сумніви
щодо величини гранично допустимих знижень податкових ставок, додавши, що уряд
не повідомив яким чином це вплине на держбюджет.

Дійсно, заходи по зниженню податкового навантаження призведуть, за
попередніми оцінками, до скорочення бюджетних надходжень на 37 млрд леїв
протягом чотирьох років, але, за підрахунками уряду, половину суми буде покрито
за рахунок позитивного ефекту нововведень на румунську економіку. І МВФ вважає,
що румунська влада має ретельно оцінювати наслідки зниження податків, щоб не
збільшувати дефіцит бюджету,
який потім буде важко покрити.

Уряд має угоду з МВФ, термін дії якої закінчується у вересні, але урядовці кажуть,
що Бухарест не буде звертатися до фонду для проведення експертної оцінки
положень нового Податкового кодексу, оскільки він набуде чинності у 2016 році,
коли Румунія, найімовірніше, не буде укладати новий договір з МВФ.

Після Першої світової війни, Мала Румунія стала Великою Румунією. Перемога Антанти приносить союзницькій Румунії приєднання Бессарабії, Буковини, Банату і Трансільванії до Старого Королівства. Але Велика Румунія стикається з нестабільною економічною і фінансовою ситуацією та повинна інтегрувати нові провінції. Незбалансований бюджет, девальвація лея та несплата зовнішніх боргів призвели до дезорганізації всієї адміністративної системи. Під керівництвом Вінтіле Бретіану, Міністерство фінансів Румунії буде продовжувати план економічної консолідації, розпочатий попереднім міністром Ніколає Тітулеську.

Історик Іон Скурту торкнувся основних етапів податкової реформи 1920 року: “Ніколає Тітулеску був першим міністром фінансів, який розробив проект закону – досить комплексний- що було головним мотивом його неприйняття- який запроваджував принцип прогресивного податку, тобто в залежності від розміру доходу, але й податок на глобальний прибуток. Ті, хто отримував дохід з кількох джерел платили сукупний податок для всієї суми. В принципі, Вінтіле Бретіану відновив основну ідею Ніколає Тітулеску. З його ініціативи був прийнятий у лютому 1923 року новий закон, який ,по суті, мав той же зміст, за винятком того, що там було менше видів доходів.”

Фінансова політика Вінтіле Бретіану була спрямована на модернізацію румунської податкової системи та дотримання принципу бюджетної збалансованості. Законопроект про прямі внески, підготовлений під його безпосереднім наглядом і прийнятий у парламенті в 1923 році, відповідав вимогам модернізації податкової системи в Румунії. Він матиме позитивний вплив на кількість і структуру доходів. Нова система розподілу витрат була важливим кроком у зміцненні фінансового становища у міжвоєнній Румунії.

Подає деталі історик Іон Скурту: “Водночас, цей закон вводить спеціальний захист для доходів від виробничої діяльності. Вінтіле Бретіану був прихильником політики “самі повинні зробити”, яка б сприяла економічному розвитку і, зокрема промисловості. Він стверджував, що внаслідок війни Румунія об’єдналась і здобула політичну незалежність, але була потреба в економічній незалежності. Вінтіле Бретіану вважав, що політична незалежність неможлива без економічної незалежності. Метою реформи про яку йде мова було підтримка економічного розвитку Румунії, особливо промисловості. Умови були, чотири роки при владі знаходився ліберальний уряд, з січня 1922 року до кінця березня 1926 року. Крім того, упродовж цього періоду була прийнята нова Конституція, яка передбачала націоналізацію мінерально-сировинних ресурсів, Виходячи з цього, було прийняте законодавство, що дозволяє прийняття ліберальної концепції «самі повинні зробити» забезпечуючи відновлення і прискорений розвиток економіки країни. Я хотів би згадати, що в 1928 році, через десять років після об’єднання рівень промислового розвитку Румунії був майже в два з половиною рази вищим, ніж до Першої світової війни “.

Виклики для посади міністра фінансів мали велике економічне значення для Румунії. Вінтіле Бретіану визнається заслуга у виявленні труднощів з якими стикалась національна економіка у звязку з наявністю значного іноземного капіталу в нафтовій промисловості Румунії. Бретіану є політиком, який встановив основні координати національної енергетичної політики. Згідно ліберальному принципу »самі повинні зробити”, Вінтіле Бретіану наполягав на кращому використанні нафтових ресурсів Румунії, в умовах підвищення попиту на енергоносії не тільки всередині країни, а й в усьому світі.

Іон Скурту: “Реформа Ніколає Тітулеску була важливою, тому що вона встановила певний напрямок. Вінтіле Бретіану дав зміст цій реформі, в тому смислі, що було встановлено, що робити з надходженнями до державного бюджету, крім виплати заробітної плати та пенсій, хоча було дуже мало тих, хто отримував у той час, державну пенсію.. Він не робив ставку на погашення боргу румунської держави, а й на забезпечення інвестицій, зокрема, шляхом кредитування для тих, хто зважувався розпочати промислове виробництво для виготовлення товарів, які ще не вироблялися в Румунії. Тут ми говоримо в основному про машинобудівну промисловість. Так було створене підприємство Malaxa та були закладені основи румунської авіаційної промисловості та інших великих компаній у міжвоєнний період.”

Використання природних ресурсів було на думку міністра фінансів Вінтіле Бретіану важливим елементом для створення економіки, яка б не залежала так багато від іноземного капіталу. Заходи економічної політики, підтримувані урядом лібералів між 1918 і 1940 рр. сприяли стабілізації румунської валюти.