Tag: реформа

Місяці поспіль тема палких громадських дебатів, проект про внесення поправок до законів правосуддя, підготовлений міністром юстиції Тудорелом Тодером буде в решті-решт, направлений в Парламент. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня заявив, що спеціальна парламентська комісія вирішить, що залишиться, і що не залишиться з проекту Тодера, після чого він буде обговорений у пленумі Парламенту. Драгня також зазначив, що дебати розпочнуться до висновку Венеціанської комісії щодо порядку призначення прокурорів Генеральної прокуратури Румунії, Національної антикорупційної дирекції(НАД) та Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Наше рішення про прийняття цих законів під час теперішнього парламентського скликання залишається незмінним, – додав лідер СДП. Сильно розкритикована правою опозицією, громадянським суспільством та значною частиною магістратів, реформа, яку просуває міністр Тодер, була мотивована необхідністю адаптації законодавства як до рішень Конституційного суду, так і до розвитку подій у суспільстві.

Президент Клаус Йоганніс, котрий буде виключений із процедури призначення начальників Генеральної прокуратури, НАД та антимафії, назвав це нападом на правову державу. Професійні асоціації були скандалізовані створенням спеціального підрозділу для переслідування злочинів, скоєних магістратами, та збільшення віку призначення прокурорів. Роздратування також викликала ідея переходу Судової інспекції з-під контролю Вищої ради правосуддя та підпорядкування її Міністерству юстиції. Якщо ці заходи будуть прийняті урядом і схвалені Парламентом, зусилля Румунії протягом останніх десяти років будуть ліквідовані, а система правосуддя повернеться до того часу, коли вона буде підпорядкована політиці, – зазначив президент Йоганніс.

Не все бездоганно працює в румунському правосудді, це доказ того, що в четвер вступив в силу закон про так звану компенсацію щодо звільнення з в’язниць через невідповідні умови. Він передбачає, що місяць перебування у в’язниці в невідповідних умовах в’язням буде скорочено шість днів покарання. Майже 100 затриманих звільнені з першого дня застосування закону. Румунія неодноразово була засуджена ЄСПЛ через переповненість в’язниць, що є неадекватними для більш ніж 27 000 затриманих. Крім того, голова Сенату, лідер АЛД Келін Попеску-Терічану, оголосив про звернення до Конституційного Суду щодо можливого конфлікту між Урядом і Прокуратурою. Він каже, що прокурори розслідують не законність, а доречність прийнятих урядових рішень, після того, як НАД обвинуватила у корупції двох членів Кабміну, які між часом пішли у відставку – заступника прем’єр-міністра Севіль Шейде і міністра європейських фондів Ровану Плумб.

Щорічна нарада румунських дипломатів

Президент Клаус Йоханніс озвучив основні цілі закордонної політики Румунії під час зустрічі з керівниками посольств і генеральних консульств Румунії, в рамках Щорічної наради румунської дипломатії, що відбулася з вівторка по п’ятницю у Бухаресті. Він сказав присутнім, що вони мають найкращу позицію для підтримки трансатлантичних відносин і наголосив, що Румунія повинна мати унітарний підхід до відносин з Росією. Проблеми та загрози на Сході, а також ризики в південному сусідстві, існують надалі, – зазначив Клаус Йоханніс перед румунськими дипломатами, яких закликав до швидкої, відповідальної та інноваційної участі в процесі вирішення цих проблем. Глава держави наголосив, що така сама відданість необхідна і для вирішення внутрішніх проблем ЄС, таких як Brexit та відновлення європейського проекту. Румунія повинна активно сприяти процесу рефлексії щодо майбутнього ЄС. Європа має бути сильнішою, ближчою до своїх громадян та з краще окресленою позицією та глобальному рівні, – зазначив Клаус Йоханніс. «Ми повинні бути поряд з тими державами-членами, які сприяють зміцненню Євросоюзу. Чим ближче ми будемо до цього стрижня держав, тим більше ми зможемо покладатися на європейський процес прийняття рішень і матимемо більше шансів на розвиток. Щоб подолати нинішні проблеми Європа потребує якомога більшої адаптивності. Інструменти цієї адаптації повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути збільшення різниці між державами-членами.» Президент додав, що важливим пунктом на порядку денному румунської закордонної політики є подальший розвиток стратегічних відносин з Україною. За словами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану, підготовка до 100-річчя Великого возз’єднання румунських земель в єдиній державі, головування Румунії в Раді ЄС у 2019 році, кандидатура країни на місце непостійного члена Ради Безпеки ООН та приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку є головними «віхами» для румунських дипломатів. Румунія повинна взяти на себе більшу відповідальність в європейській економічній дипломатії і більш рішуче капіталізувати свій потенціал, – вважає глава зовнішньополітичного відомства, який наголосив на необхідності диверсифікації торговельних відносин шляхом переорієнтації на нові географічні регіони, а також шляхом відновлення старих традиційних і відкриття нових ринків з потенціалом зростання.

Невдоволення суперечливою реформою правосуддя

Різкі реакції декількох
установ і, знову, вуличні протести в Бухаресті та інших містах, через
суперечливу ініціативу чинної влади про внесення змін і поправок до законів,
що регулюють правосуддя. Прокурори Національного антикорупційного бюро
попереджають, що деякі пропозиції профільного відомства, а також намір
підпорядкувати Судову інспекцію Міністерству юстиції або створити та спеціальне
управління, спеціалізоване на розслідуванні злочинів, вчинених суддями і
прокурорами негативно вплинуть на незалежність і належне функціонування установ
в цій сфері і стануть формою тиску на діяльність слідчих прокурорів. Прокурори
кажуть, що ці поправки можуть призвести до політизації судового процесу та до
обмеження повноважень Національного антикорупційного управління. Серед
пропозицій, що викликали гостру критику та вуличні протести, окрім тих, що
викликали невдоволення прокурорів, налічується й виключення Президента Румунії
з процедури призначення Генерального прокурора та керівників управлінь по
боротьбі корупцією і організованою злочинністю. Більш уважний до гострої
реакції фахівців та громадськості, прем’єр-міністр Міхай Тудосе пообіцяв, що
при розробці нового нормативно-правового акту буде врахована як позиція Вищої
ради правосуддя, так і позиція протестувальників. Тим часом опозиція готує
серію парламентських заходів. Союз Рятуйте Румунію оголосив, що планує
висловити недовіру міністру юстиції, а Націонал-ліберальна партія розглядає
можливість ініціювати вотум недовіри всьому уряду, але чекає моменту, коли ця
ініціатива матиме найкращі шанси на
успіх.

Ростуть акцизні податки на пальне

Уряд прийняв рішення про збільшення акцизного податку на бензин та дизельне паливо. Щоб уникнути шоку це відбудеться в два етапи: на 16 бань на літр пального з 15 вересня та ще на 16 бань з 1 жовтня. Міністр фінансів Йонуц Міша пояснив, що це рішення впроваджується поетапно, щоб не створювати шоку з точки зору споживання, що може спричинити зростання цін й автоматичне скорочення споживання з негативними наслідками для державного бюджету. Румунські перевізники розкритикували рішення уряду про збільшення акцизного збору на пальне, вважаючи, що для румунських транспортних компаній наступає новий чорний період. Федерація транспортних операторів Румунії стверджує, що кожен додатковий євроцент на літр бензину і дизпалива, безпосередньо впливає на конкурентоспроможність румунських компаній у галузі автомобільного транспорту і змусить водіїв транспортних засобів міжнародних перевезень заправлятися після перетину румунського кордону.

Почалася чергова парламентська сесія

Сенатори та депутати повернулися до роботи після літньої перерви. Перший день, 1 вересня, був присвячений організаційним питанням, а дебати довкола законодавчих ініціатив очікуються лише наступного тижня. На порядку денному румунських парламентаріїв – кілька термінових постанов, в тому числі про підвищення пенсій за вислугу років в залежності від коефіцієнта інфляції та про обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною на рівні 8.500 леїв (близько 1850 євро) на місяць. Порядок денний осінньої сесії парламенту включає обговорення проекту закону про щеплення та щойно оголошених поправок до законодавства, що регулює правосуддя.

Прокурори Національного антикорупційного управління
Румунії попередили, що деякі пропозиції Міністерства юстиції щодо внесення змін
до законів, які регулюють правосуддя вплинуть на незалежність юстиції і належне
функціонування установ у цій сфері, а також стануть своєрідною формою тиску на
діяльність слідчих.

2500 румунських прокурорів висловили свою думку, заявив
Генеральний прокурор Августін Лазар, стверджуючи що ці поправки можуть
призвести до політизації судового процесу та зменшення прерогатив прокурорів
Національного антикорупційного бюро. Августін Лазар: «По-перше усі виступили
проти пропозиції щодо підпорядкування судової інспекції Міністерству юстиції.
Так-само, одностайно, прокурори виступили проти створення так званого відділення,
спеціалізованого на розслідуванні правопорушень, вчинених суддями та
прокурорами.»

Стосовно останньої пропозиції Генеральний прокурор каже,
що вона очевидно походить з-за меж судової системи та спрямована на позбавлення
антикорупційного управління певних повноважень. «Розслідування проводиться не
за категоріями осіб, а за кримінальними сферами і в законодавстві немає розділу
про злочини проти суддів та прокурорів», – підкреслив Августін Лазар. І прокурори,
що борються з організованою злочинністю скептично ставляться до більшості
запропонованих поправок. Уважний до негативної реакції фахівців та громадськості,
прем’єр-міністр Міхай Тудосе пообіцяв, що при розробці нового
нормативно-правового акту буде врахована як позиція Вищої ради правосуддя, так
і позиція протестувальників.

Міністр юстиції Тудорел Тоадер запевнив, що кінцева
редакція нормативно-правового акту буде оприлюднена після широкого обговорення
в публічному просторі. Тудорел Тоадер: «Я відправлю проект після того як свою
позицію висловлять всі, все суспільство, всі професійні організації, і лише
після того як будуть висловлені всі думки, погляди та критики.» Серед
пропозицій, що викликали гостру критику та вуличні протести, окрім тих, що викликали
невдоволення прокурорів, налічується й виключення Президента Румунії з
процедури призначення Генерального прокурора та керівників управлінь по
боротьбі корупцією і організованою злочинністю.

Посольство США, у свою чергу, висловило
стурбованість через ризики для незалежності судової системи, стверджуючи, що країні
потрібні незалежні прокурори, які б виконували свої завдання без політичного втручання або обмеження
правосуддя.

Лівоцентристський уряд, який підозрюється в спробі підпорядкувати
собі судову систему та ослабити Національне антикорупційне бюро, не зумів
переконати суспільство в протилежному. На початку року спроба правлячої
більшості, утвореної з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і
демократів внести зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів в
терміновому порядку вивела на вулицю сотні тисяч румунів, які звинуватили владу
в спробі звільнити низку впливових політичних діячів та посадовців від кримінальної
відповідальності за корупційні злочини. Зараз, пропозиції міністра юстиції
Тудорела Тоадера породжують додаткові занепокоєння щодо справжніх намірів чинної
влади у сфері юстиції.

У світлі останніх подій в Україні і навколо неї, точніше навколо ситуації на Донбасі і в Криму, пропонуємо вашій увазі авторську статтю відомого румунського аналітика Юліана Кіфу, який написав її після повернення з приватної поїздки до Києва, де з огляду на різні спільні розробки та проекти мав можливість зустрітися з численними українськими та іноземними експертами. Своїми враженнями і думками він поділився у статті, що була опублікована в газеті Евеніментул зілей.

Отож, війна йде далі з темпами загибелі українського взводу в місяць (так само й у противника), політичних протистоянь не бракує, наявна видима і кричуща організована злочинність, що часто керується російськими спецслужбами, військовою або цивільною – ГРУ чи ФСБ, але занепокоєння громадськості мало-помалу зосереджується на інших напрямках.

Дійсно, українська громадськість страждає від постійних наслідків, котрі зазвичай відчуває будь-який народ, який страждає від затяжної війни, відповідно звикає до цього. Соціальний вплив є дуже великим, особливо коли ми говоримо про загибель голови родини, що складається з двох пар батьків і 1-2 дитей, дружини і немає братів, які б взяли на себе відповідальність після насильницької смерті. У цих випадках драми і наслідки є жахливими, але в той же час, суспільство, здається, звикло до умов війни і розвинуло стійкість, характерну для ситуації, що залишається незмінною в часі. Йде четвертий рік конфлікту…

Тому дослідження центру Разумкова щодо проблем безпеки стосується скоріше підривних, інформаційних та злочинних дій Росії в Україні, де відбулися політичні вбивства російських дисидентів в центрі столиці, вибух, холоднокровне вбивство на очах у перехожих, акт саботажу і підрив складу боєприпасів. Таким чином особиста безпека, корупція і насильницькі злочини вважаються основними загрозами, і в меншій мірі війна, що залишилася десь на третьому місці.

Проте, така реакція є природною, якщо врахувати останні подій в російсько-американському діалозі (візит Тіллерсона в Москву) і недавній візит канцлера Ангели Меркель в Сочі. Тіллерсон вважає Україну та анексію Криму, відповідно виведення військ з Донбасу, попередньою умовою для будь-якого кроку до відновлення довіри і початку переговорів щодо майбутніх угод. З іншого боку, Меркель уперше, поруч з Володимиром Путіним заявила, що Україна має отримати контроль над кордоном і лише ПОТІМ можна буде шукати рішення для проведення місцевих виборів.

Таким чином уперше Німеччина відкрито наголошує на послідовності умов Мінську-2 після тривалого періоду невизначеності і ця послідовність дій згідно угоді, суперечить позиції Росії і спрямована на відновлення українського контролю над Донбасом, окупованим російськими військами та проросійськими сепаратистами. Ця заява здатна значно заспокоїти населення, а також українську владу, стурбовану можливими переговорами або торгами США-Росія або ЄС-Росія за її спиною.

Ще одним аспектом, залишається постійне прагнення першими зустрітися з президентом США Дональдом Трампом. З огляду на пострадянську історію обидвох держав, Росія й Україна мають глибоку культуру символів, що виходить за рамки американського прагматичного підходу. з точки зору Вашингтона американський президент зустрічається з ким йому потрібно, а не з державними лідерами у певній послідовності та за символічними критеріями переваги. Крім того, теж прагматично, досить можливо, що Трамп не може дати відповіді Порошенку, до зустрічі віч-на-віч з Путіним. Тому це помилкова гонка і не обов’язково доречна, але вона забирає багато часу і зусиль української дипломатії.

У цій ситуації, після усунення побоювань безпосередніх загроз безпеці, люди все більше зосереджують свою увагу на економіці, рівні життя, правосудді, корупції та реформах. Отож сьогодні доля України лежить в її власних руках, вона може виграти або програти через відсутність реформ, а західна втомленість супроводжується відсутністю терпіння і відхиленням аргументу наявності війни для затягування реформ. Водночас, і населення втомилося від штучних пояснень і відкладень через особисті інтереси. Тому на сьогодні в України є лише три шанси: реформа, реформа і реформа.

Лідери ЄС, які наприкінці минулого тижня зібралися у Римі, щоб відзначити
60-у річницю з дня заснування організації, прийняли спільну заяву, в якій висловили свою прихильність сильнішій Європі, здатній справитися з численними викликами.

Це, на думку оглядачів, є закликом до єдності і солідарності з тим, щоб всі
громадяни ЄС якнайшвидше відчули позитивні зміни і відновили свою віру в
майбутнє європейського проекту. Таке зобов’язання було потрібне на тлі складної
ситуації, викликаної виходом Великої Британії з ЄС та в умовах нібито слабкої здатності установ і політичних лідерів Євросоюзу справитися з кризами, такими як міграція,
тероризм та різниці у розвитку.

Організатор ювілейного саміту, прем’єр-міністр Італії Паоло Джентілоні назвав
заяву кроком вперед для Європейського Союзу та основою для майбутніх реформ. На
його думку у Римі були підтверджені спільні цінності і цілі, єдність держав-членів і важливість продовження посиленого співробітництва. 27 глав держав
і урядів були прийняті Папою Франциском, який сказав, що Європа переживає
вакуум цінностей і засудив антиіммігрантський популізм та екстремізм. Згаданий
раніше як можливий варіант подальшого розвитку, проти якого виступили особливо східні
країни ЄС, термін «Європа різних швидкостей» зник з тексту кінцевої декларації у
Римі.

У зв’язку з цим Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив: «Якби ми погодилися
з «Європою двох швидкостей», рано чи пізно друга швидкість була б на Сході, і
тоді знову б виникли найбільші побоювання східноєвропейців, побоювання
залишитися позаду. Ми не маємо права дозволити Євросоюзу опинитися в ситуації,
коли європейці, замість того, аби бути оптимістичними і впевненими в свій проект,
почали боятися європейського проекту.»

Пізніше на круглому столі в Академії Румунії в італійській столиці,
президент Йоханніс знову торкнувся висновків римського саміту. Він зазначив, що
ЄС повинен залишатися єдиним і сильним, а також має дозволити й іншим країнам приєднатися
до принципів цієї спільноти. Оптимістично, президент сказав, що європейський
проект може повернути довіру до себе, але тільки в цілому, а не по групах чи обмежених
або концентричних колах.

Глава держави озвучив прагнення Румунії, а саме:
створення сильного і згуртованого Євросоюзу. Клаус Йоханніс: «Я думаю, що нам
потрібно краще і більше спілкуватися про те, що означає для людей ЄС. Ми
повинні винести на перший план переваги, які часто ігноруються, тому що вони очевидні,
переваги нашої приналежності до європейської родини.»

Президент
Румунії оголосив, що після Римського саміту запросить румунських політиків на дискусію
про майбутнє Європи.

Президент Європейської комісії Жан-Клод
Юнкер озвучив в Європарламенті п’ять можливих сценаріїв розвитку Європейського
Союзу, який уперше з моменту свого створення зменшиться, після виходу Великої Британії.
Ці п’ять варіантів представлені в документі під назвою «Біла книга», що аналізує те, яким чином Європа може змінитися в найближчі 10 років.

Це аналіз від впливу нових технологій на
суспільство і робочі місця до сумнівів, які викликає глобалізація, від зростання
популізму і до стурбованості сферою безпеки. Документ буде вручений європейським
лідерам на зустрічі в цьому місяці в Італії 25 березня, коли сповняться 60
років з дня підписання Римського договору, який заклав основи Європейського
Союзу. Це початок процесу дебатів, покликаного визначити подальший шлях Євросоюзу
без Великобританії.

Комісар ЄС з питань регіональної
політики Коріна Крецу торкнулася важливості нинішнього моменту і можливих
наслідків для Румунії: «Комісія, в особі президента Юнкера, представила державам-членам кілька
реальних варіантів задля подальшого зміцнення єдності 27 держав-членів. Це непоганий
момент, гадаю найкращий момент, щоб задуматися над майбутнім Європейського
Союзу. Хочу сказати, що, дійсно, є речі, які можуть бути причиною для
занепокоєння для нас, як країни, ці п’ять сценаріїв, але з іншого боку, вперше
в своїй історії Румунія, як країна-член ЄС, має можливість висловити свою
думку, створювати союзи, вибрати один з п’яти сценаріїв. Це тільки початок
інтенсивної, відвертої дискусії про наше
майбутнє і вважаю, що настав час докласти всі зусилля та прислухатися і до
голосу народу.»

Один з варіантів, представлених президентом
Єврокомісії стосується того, що Європа повинна «переорієнтувати» свою увагу на
єдиний ринок і врахувати те, що 27 членів ЄС «не мають як порозумітися щодо подальших
дій у зростаючій кількості сфер». Інший сценарій передбачає зворотне, «зробити
більше для єдності», розширюючи обмін повноваженнями між 27-ма членами і
прискорюючи процес прийняття рішень в ЄС. Між цими двома крайнощами є проміжні
варіанти, в тому числі так-званий проект Європи «кількох швидкостей». Чому
треба саме зараз приймати рішення? Тому що ми ніяк не можемо відважитися на це,
– каже Оана Попеску, директор платформи із закордонної політики «Глобал Фокус»: «Є речі, які не були завершені,
такі як реформа єврозони, зміцнення Єдиного ринку і, врешті-решт, все, що
означає інтеграція, а також політика згуртування, яка останнім часом, як ми
бачимо, дещо шкутильгає. Brexit прискорив ці речі, показав, що є досить чіткий поділ
і очевидні розбіжності і, відверто кажучи, я думаю, що дійсно настав час для
нас не ховатися за пальцем і визнати наявність ряду проблеми і спробувати
знайти рішення вже сьогодні, не зволікати,
що, на жаль, Європейський Союз надто добре вміє робити. Це складний механізм
переговорів між великою кількістю держав, який призводить однак, до того, що, як
сказав президент Юнкер, в той час як країни Азії стрімко йдуть вперед,
Європейський Союз ризикує значно відстати, тому що ми надто багато розмірковуємо
можливі рішення, які врешті-решт стають застарілими і не має сенсу їх приймати,
оскільки події
нас випередили.»

Коріна Крецу вважає, що для такої країни, як Румунія, наприклад, ідеальним є сценарій глибшої інтеграції, тому що так можна буде зберегти єдність Євросоюзу 27, а держави, які прагнуть більшої інтеграції в певних галузях зможуть її отримати: «По-перше, є кілька ризиків в цих сценаріях. Є ризик відчуження частини суспільства. Є труднощі в досягненні домовленостей з пріоритетних напрямів. Є також ризик так би мовити ренаціоналізації певних галузей. Громадяни ЄС здобули ряд прав і свобод, які у разі переходу до «двошвидкісної» Європи більше не зможуть бути гарантовані законодавством співтовариства і залежатимуть від того, де живуть ці люди, що, на мій погляд, є неприйнятним. Так що цілком зрозуміло, що для нас єдиним рішенням є бути разом, ставати союзниками, друзями і спробувати показати, що чинні права громадян ЄС гарантуються законодавством Європейського Союзу і не будуть обмежені в майбутньому.»

Ідея Європи кількох швидкостей, утверджена країнами Бенілюксу, користується підтримкою Франції, Німеччини, Італії та Іспанії. З іншого боку, Румунія, поряд з іншими країнами, стурбованими можливістю стати другорядними членами ЄС, такі як Угорщина, Польща, Чехія і Словаччина, виступає проти цієї ініціативи.

Що означає вміти писати, читати, рахувати, але в той же
час бути нездатним зрозуміти літературний або науковий текст середнього рівня? Це, за словами, експертів в галузі освіти, функціональна неграмотність. Ця проблема настільки
серйозна і широко поширена, що влада ЄС вирішила
вжити заходів, аби до 2020
року знизити рівень функціональної неграмотності до 15%, враховуючи те, що в останні роки цей показник
на рівні ЄС складає в середньому 20%.

За даними Організації економічного співробітництва
та розвитку (ОЕСР) у Румунії, однак, рівень функціональної неграмотності
суттєво перевищує цей середній показник, сягаючи 42% серед учнів 15-річного
віку. Цей відсоток був визначений у 2015 році після ретельного аналізу результатів
участі румунських учнів у програмах міжнародного оцінювання знань PISA, TIMSS, PIRLS тощо. Судячи лише з результатів проекту РІSА, зосередженого на вивченні
рівня оволодіння учнями 15-річного віку необхідними для повноцінного життя в
суспільстві знаннями й уміннями щодо читання, математики та природознавства, функціональна
неграмотність румунських школярів становить тільки 38%.

Що конкретно означають ці цифри? Чим відрізняються від інших функціонально неграмотні учні? Відповіді на ці запитання дає Крістіан Хату, один із засновників Центру з питань оцінки й аналізу рівня освіти. «Вони не здатні мислити
більш-менш структуровано і робити аналіз елементарного рівня. У
математиці, наприклад, вони вміють додавати, множити, але коли стикаються з конкретною ситуацією, не можуть зробити елементарні арифметичні операції Якщо їх попросити купити килим для певної кімнати, вони не будуть знати як обчислити поверхню не вміють інтерпретувати просту графіку.»

У свою чергу, учні усвідомлюють, щонайменше емпірично,
дану ситуацію і мають їй пояснення. Влад Штефан, президент Національної ради учнів
та учень Національного коледжу ім. Андрея Шагуни міста Брашова. «На жаль, румунська
освіта є заручницею минулого і досі не зуміла реформуватися як це зробили інші
системи освіти в Європі, які зосередилися на розвитку у дітей певних навичок
аналізу, дослідження і спостереження. На жаль, школа в Румунії просуває ідею
здобуття інформації та її відтворювання, без того щоб учень зрозумів її глибину
і без аналізу необхідності цієї інформації, тому що чимало аспектів поточної шкільної
програми непотрібні і лише навантажують її.»

І оскільки ця проблема спричинена методами викладання
і змісту навчальних програм, функціональна неграмотність «демократично» широко
поширена в суспільстві, незалежно від того чи йдеться про міста або села, – каже
Крістіан Хату. «Функціональна неграмотність спостерігається не лише в слаборозвинутих регіонах. Кореляція між соціально-економічним статусом і успішністю
учнів з математичної грамотності, наприклад, дуже низька. Ця кореляція становить
десь близько 17% -19%.»

Для зміни ситуації потрібна нова освітня парадигма,
сфокусована на освіті орієнтованій на розумінні. Про те, що це припускає, ми
дізнаємося звід Крістіана Хату. «Учитель має прагнути використовувати навчальні
засоби таким чином, щоб школяр краще зрозумів тему уроку, незалежно від того чи
мова йде про фізику, математичну формулу або літературний текст. Треба намагатися
показати учню яким чином відповідна тема пов’язана з його повсякденним життям.
У нас є викладачі, які це вже роблять. Вони розуміють, що в цьому суть справи, і
намагаються робити це самостійно. Дехто з них пройшов спеціальні курси, але більшість
із них не можуть поодинці створити собі подібні викладацькі інструменти. Тому для
них потрібно провести такі курси, навчити їх викладати в класі таким чином.
Самі вони не можуть це зробити, за кількома рідкісними винятками, вони не можуть отримати такі
навички. Усе залежить від тих, хто відповідає за освіту на центральному рівні.»

На необхідності змін наполягають, передусім ті, кого це безпосередньо стосується,
оскільки функціональна неграмотність, яка спершу спостерігається в школі, стає
ще більш очевидною на ринку праці. Говорить Влад Штефан, президент Національної
ради учнів. «Це стає більш помітним, коли справа доходить до звичайних або
випускних іспитів, до міжнародних іспитів, які сфокусовані переважно на
загальній культурі або на здатності учня робити критику чи аналізувати певну
ситуацію. Румунські учні, які формуються в застарілій системі, не можуть
справитись з вимогами як румунського, так і європейського ринку.»

Перетворення,
які сталися на ринку праці в останні десятиліття припускають і певний рівень
адаптивності, який ще не виховується в румунських школах. Говорить Крістіан Хату, член-засновник Центру з питань оцінки й аналізу рівня освіти. «Люди зараз змінюють свою
професійну спеціалізацію 3-4 рази протягом свого трудового життя. Принаймні це
я читав кілька років тому в дослідженні Світового банку. Виникає питання: що
робить школа і які уміння вона розвиває у школяра для того, щоб він пізніше,
упродовж дорослого життя, був здатний оволодіти ще однією спеціальністю? Навіть
якщо людина працює лише в одному місці, вона повинна постійно адаптуватися в
залежності від різних технологічних змін або від стратегії компанії. Усе частіше
працівники зобов’язані раціонально реагувати на ситуацію, з якою не стикалися у минулому.
Школа повинна готувати людей до цього, особливо, розвивати у них критичне
мислення, уміння вирішувати проблеми, творчість…»

Таким чином, в динамічній економіці, робоча сила повинна адаптуватися на ходу. Для цього потрібні певні навички, які тільки
школа може розвинути, а функціонально неграмотні люди найменш підготовлені до цього.

В
останні роки, все більше медичних працівників з високим рівнем кваліфікації й
професійної компетентності, через низькі зарплати виїжджають за кордон. Дані
про це надзвичайно тривожні.

З 2007 року, коли Румунія увійшла до Європейського
Союзу, понад 43 тисяч фахівців зажадали документи, що дозволяють їм працювати
за кордоном, в умовах, коли румунська держава витратила більше трьох з
половиною мільярдів леїв на їх підготовку.

І
масштабний витік здається не зупиняється, якщо врахувати те, що протягом одного
року 3000 лікарів входять у систему і 3500 – подають заяву на отримання
документів, для виїзду на роботу за кордон.

Наслідком
цієї ситуації є те, що Румунія на сьогодні має тільки половину потрібних
лікарів. Відповідні дані були оприлюднені міністром охорони здоров’я Владом
Войкулеску, який представив і стратегію мотивації лікарів, зокрема їх
заохочення залишатися в Румунії. Планом передбачено низку заходів на наступні
чотири роки.

Влад
Войкулеску: «Лікарні
стикаються з серйозною нестачею персоналу і численні населені пункти не мають
сімейного лікаря. Мотивація медичного персоналу працювати в Румунії припускає,
так само, впровадження політики оплати праці в залежності від результатів,
матеріальне стимулювання праці у віддалених районах, фінансове стимулювання.»

Міністр
Влад Войкулеску сказав, що вже були зроблені перші кроки до покращення системи
оплати працівників в сфері охорони здоров’я, оцінка роботи керівників лікарень
здійснюється точніше і конкурси на заміщення вакансій є більш прозорими, з
огляду на те, що вся інформація про це знаходиться у відкритому доступі на
онлайн-платформі уряду.

Стратегія,
розроблена Міністерством охорони здоров’я за сприяння Адміністрації Президента
і Всесвітньої організації охорони здоров’я, містить цілу низку заходів, які
мають привести до відповідної оплати праці медперсоналу, забезпечення належних умови праці та можливості професійного
розвитку.

У
документі також передбачено будівництво трьох великих регіональних лікарень,
розробка нового закону про первинну спеціалізацію (інтернатуру), збільшення
прозорості у проведенні і забезпеченні доступу до конкурсів на заміщення вакантних
посад в сфері охорони здоров’я, паралельно з поетапним підвищенням заробітної
плати.

Того ж
дня, щойно після презентації стратегії, уряд підписав з Європейським
інвестиційним банком угоду на суму 1,5 мільйона євро, гроші, які будуть
використані для оплати експертів, які підготують всі необхідні документи,
необхідних для фінансування і будівництва трьох регіональних лікарень в Яссах,
Клужі та Крайові. Ці три медичні заклади будуть частиною мережі з восьми
регіональних лікарень, передбачених
Стратегією розвитку системи охорони здоров’я Румунії та Регіональною
оперативною програмою на період 2014-2020 роки.

Задуманий як можливість для відновлення європейського проекту після Brexit, недавній саміт в Братиславі висунув на перший план список тем, яким європейські інститути і держави-члени повинні приділити особливу увагу в майбутньому. Це пов’язано головним чином з внутрішньою і зовнішньою безпекою, починаючи із заходами по боротьбі з тероризмом, охорони кордонів і відносин з країнами Північної Африки. Однак, незабаром після саміту, деякі європейські лідери, а також політологи піддали критиці рішення саміту.

Реакція була досить різкою від прем’єр-міністра Італії Матео Ренці, згідно якому зустріч в Братиславі є упущеною можливістю для прийняття конкретних заходів і, зокрема, питання про міграцію. В інтерв’ю газеті Corriere della Sera, Ренці пояснив, що в підсумковій декларації саміту в Братиславі нічого не згадується про зобов’язання ЄС допомогти країнам в Африці, ні про боротьбу проти імміграції, ні про соціальну Європу. У Берліні, канцлер Ангела Меркель допустила, що є розбіжності в поглядах, які зберігаються в Європі з питання біженців, як і провал її ідеї про введення квоти біженців в інших країнах-членах ЄС. Визнаючи, що були зроблені помилки в управлінні ситуацією, німецький лідер захищала, однак, рішення приймати іммігрантів, сказавши, що це гуманітарне питання, адже багато з них біженці з Сирії.

Починаючи з 2004 року в Європі скоєно більше тридцяти терористичних нападів, з яких чотирнадцять в минулому році. Ми повинні показати терористам, що вони не мають ні найменшого шансу, коли намагаються атакувати наші цінності, і тому Комісія віддає пріоритет безпеці- підкреслив, з іншого боку, у своїй промові про стан Європейського союзу, президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер: До листопада ми запропонуємо нову систему інформації про подорож, яка встановить, водночас, хто має право на поїздку в Європу. Що стосується безпеки наших кордонів пріоритетом для нас повинен бути обмін інформацією, і таким чином, ми будемо зміцнювати Європол, і будемо мати більш широкий доступ до більшого обсягу даних, і ми будемо надавати кошти для виконання своїх обов’язків. Це повинно бути у відповідності з нашими амбіціями, і Європа повинна захищати себе і за її межами. Світ стає все більшим з кожним днем, і Європа стає все меншою з демографічного і економічного поглядів. Якщо ми хочемо зберегти свій вплив на міжнародному рівні, то ясно, що ми повинні працювати спільно і тільки разом ми зможемо подолати труднощі.

Жан-Клод Юнкер закликав створити нову європейську прикордонну службу і зажадав відправити додаткових офіцерів співробітників на кордони з Болгарією в рамках місії ЄС для захисту зовнішніх кордонів. Крім того, він виступив на користь створення європейського фонду оборони і армії Європейського Союзу. Безробіття ще одна тема порушена в своїй промові про стан Союзу. Жан-Клод Юнкер зазначив, що безробіття в Європі все ще занадто високе, хоча з 2013 року до цього часу створено 8 мільйонів робочих місць. Робоча сила виграла з цієї точки зору, але є ще соціальна несправедливість, тому ми повинні думати про соціальні права, які до речі, є головним європейським принципом, вважає Жан-Клод Юнкер.

Європейська комісія пропонує, з іншого боку, реформу телекомунікаційних ринків в Союзі, з тим щоб мати мережу 5G по всій Європі до 2025 року і подвоїти Європейський інвестиційний фонд. Крім того, Європа повинна краще пояснити себе. І все це тому, що, вважає президент Європейської комісії: Наші діти заслуговують на краще, вони заслуговують Європу, яка поважає їхній спосіб життя і захищає його. Тому настав час, щоб ми, громадяни, інститути та уряди, взяли на себе всю відповідальність побудувати спільно таку Європу. Я знаю, є деякі дебати про майбутнє Європи, є оптимісти і песимісти – вони проти всього. Але я вважаю, що Європа має місію в себе вдома і за кордоном. Серед песимістів, які бачать тільки помилки, і оптимістів, які бачать все в рожевому, є ті, котрі не відмовляються і працюють, щоб побудувати щось для майбутніх поколінь. Закликаю до вирішення наших розбіжностей. Історія не буде пам’ятати наші імена, буде пам’ятати силу наших рішень і наших переконань. Історія буде пам’ятати наші помилки і зробить нас відповідальними перед прийдешніми поколінням за те, що ми робимо сьогодні.

Європейські лідери не знають, як донести Союз ближче до громадян, звернув увагу аналітик Ян Ковач, з Інституту міжнародних відносин в Празі. За його словами, єдиним варіантом є прийняття політики в галузях, що становлять інтерес для якнайбільше людей.