Tag: розвиток

  • Переваги членства Румунії в ЄС

    Переваги членства Румунії в ЄС

    У січні, через 17 років після вступу Румунії до Європейського Союзу, опитування INSCOP показало, що 9 з 10 румунів виступають проти ідеї виходу Румунії з ЄС, порівняно з близько 72% у січні 2022 року. Під назвою «Румунія між національним та європейським в епоху дезінформації. Економічний патріотизм, цінності та змови», проведене на замовлення організації Funky Citizens, опитування також показало, що рейтинг довіри до Європейського Союзу становить 67% порівняно з 56% у січні 2022 року.

    Це було перше опитування після шокового скасування президентських виборів у грудні. Ніби у відповідь на численні нападки на інституції ЄС, міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош написав у Facebook: «У той час, коли екстремістські голоси намагаються мінімізувати переваги нашого членства в Європейському Союзі, давайте не будемо забувати, що розвиток – це не питання наївної гордості, а прагматизму. Румунія не виросла з нічого, вона не трансформувалася за одну ніч, і вона точно не розвивалася, відмовляючись від можливостей».

    З моменту вступу до ЄС Румунія отримала понад 100 мільярдів євро з європейських фондів у валовій вартості. Це рушійна сила, яка докорінно змінила структуру нашої економіки, підкреслив міністр. За його словами, Румунія більше не є економічною периферією, а країною, яка стрімко наздоганяє і обігнала Польщу, Угорщину, Хорватію та Грецію за рівнем ВВП на душу населення, ключовим показником рівня життя.

    «Цифра говорить багато про що, сума реалізованих інвестицій приблизно дорівнює вартості ВВП на момент вступу. Якщо ми несвідомі, ми звинувачуємо європейський блок, але те, що ми знаходимося в найкращому моменті розвитку нашої країни, пов’язано з нашим членством в європейському співтоваристві і НАТО», – додав міністр Болош. Він уточнив, що європейські кошти, отримані нашою країною, вкладені в інфраструктуру, де за останні два десятиліття було побудовано майже 900 км автомагістралей та швидкісних доріг.

    Водночас понад два мільйони румунів були підключені до каналізаційної мережі. За словами міністра європейських інвестицій та проєктів, понад 100 000 компаній отримали гранти на розвиток, тисячі шкіл і лікарень були відремонтовані, обладнані або розширені, створені стабільні робочі місця та залучені нові інвестиції. Це стимулювало економіку, і річний темп приватних інвестицій в економіку потроївся у 2024 році порівняно з моментом вступу, з приблизно 100 мільярдів леїв (20 мільярдів євро) до понад 350 мільярдів леїв (70 мільярдів євро), – уточнив Марчел Болош.

    Він стверджує, що без європейських грошей Румунія застрягла б у нескінченному циклі відсталості, залежачи лише від недостатнього національного бюджету для стратегічних інвестицій. «Є лише одна реальність: ЄС був і залишається нашим партнером у розвитку. Належачи до європейського блоку, Румунія обрала прогрес», – завершив свій пост міністр європейських інвестицій та проєктів.

  • Недобудований Бухарест

    Недобудований Бухарест

    Міста сучасної Румунії почали розвиватися за європейським зразком після 30-х років XIX-го століття. У той час деякі положення Органічного регламенту стосувалися містобудівних заходів, які необхідно було вжити для підвищення рівня життя їхніх мешканців. Містом, яке задало тон змінам, став Бухарест, що експериментував з ідеями різних періодів і вплинув на інші провінційні міста. Міська мікроісторія Бухареста – це значною мірою міська макроісторія Румунії, з часто суперечливим баченням того, яким має бути життя людей, поєднанням інерції та консервативного менталітету з інноваційними амбіціями та перетвореннями.

    З нотаток тих, хто відвідував Бухарест у різні періоди його сучасного існування, ми дізнаємося, що це було мінливе місто, де Схід зустрічався із Заходом. Це було місто, яке дивилося на великі європейські метрополії і намагалося йти в ногу з ними і з мінливими часами. Серед тих, хто обіймав посаду мера румунської столиці, є кілька відомих імен: революціонер 1848 року Дімітріє К. Бретіану, журналіст і політик Константін Александру Росетті, письменник Барбу Штефенеску Делавранча, політик Вінтіле Бретіану. Однак, два імені виділяються, два імені, які керували найбільш послідовним розвитком столиці: юрист і політик, ліберал Паке Протопопеску, мер столиці у 1888-1891 роках, і юрист і політик від Націонал-селянської партії Дем І. Добреску, мер Бухареста у 1929-1934 роках. Обидва вони, міські голови за часів правління короля Кароля І та короля Кароля ІІ, монархів, з іменами яких пов’язані основні напрямки розвитку Бухареста, зуміли згуртувати ресурси для реалізації великих проєктів міського розвитку. Це були мережі вулиць, водопроводу, каналізації та громадського транспорту, а також систематизація річок Димбовіца і Колентина.

    Після 1945 року комуністичний режим також прийшов з проєтами міського розвитку. За час його правління відбулися масштабні перетворення, але також і проєкти, які можна навіть вважати антиурбаністичними. Місто розширювалося і набирало висоту, здійснювалося переважно вертикальне будівництво і збільшився приплив сільського населення, привабленого розвитком промисловості, особливо в 1970-х роках. Два лідери соціалістичної Румунії, Георге Георгіу-Деж (1945-1965 рр.) та Ніколає Чаушеску (1965-1989 рр.), також залишили свій вирішальний відбиток на румунській столиці.

    Жодне місто ніколи не буває завершеним, воно розвивається впродовж життя тих, хто його населяє і Бухарест не є винятком. Історик Бухареста та працівник Бухарестського муніципального музею Чезар Буюмач, є захопленим урбаністом та досліджувачем пам’яток архітектури. Він є автором останньої книги «Недобудоване місто» про глибокі трансформації румунської столиці в роки соціалістичного режиму між 1945 і 1989 роками. «”Недобудоване місто” – це незавершена робота, незавершена в тому сенсі, що існує так багато аспектів складових міста, трансформацій, що автор повинен в якийсь момент поставити крапку в дослідженні. Я почав дослідження, тому що особисто хотів зрозуміти, що сталося з цим містом. Це була суміш розрізненої інформації в різних книжках і статтях, жодна з яких по-справжньому і об’єктивно не стосувалася комуністичного періоду, а також спогади людей, зіпсовані певними впливами, особливо плином часу.»

    З часів коли був густонаселеним містом на околиці османського простору, столицею Волощини наприкінці XVIII-го – початку ХІХ-го століть, і до наших днів, Бухарест, за 225 років, зазнав багато перетворень. Він пережив природні катастрофи, такі як землетруси, пожежі, епідемії, але також і штучні, такі як революції, війни, військові окупації та систематизація 1980-х років. Чезар Буюмач дослідив історію столиці сьогоднішньої Румунії і присвятив цьому окрему книгу. «Що сталося з цим містом? З його районами, з новим містом, яке оточує старе місто? Як так сталося, що у нас є квартали Мілітарь, Друмул Таберей, Крингашь тощо, спальні райони, які оточують старе місто? На ці запитання я спробував відповісти і виклав всю інформацію тут, щоб кожен міг зрозуміти, чому місто недобудоване і що сталося з плином часу в Бухаресті. Історик Резван Теодореску казав, що на розвиток Бухареста найбільше вплинули три лідери: Кароль І, Кароль ІІ та Чаушеску. Я не згоден цим і кажу, що третім є не Чаушеску, а Георге Георгіу-Деж. Чаушеску не розвинув це місто, він є тим, хто його зруйнував, спотворив так, що його неможливо відновити. Більше того, не було ніякої послідовності і жоден проєкт не був доведений до кінця, жоден проєкт систематизації, навіть проєкт знесення старих будівель не був доведений до кінця. Місто є незавершеним у багатьох відношеннях.»

    Сучасний Бухарест – це місто, в якому перетворення відбулися як у старому центрі, так і на окраїнах. Назви старих кварталів, таких як Котрочень, Ватра Луміноасе, Дудешть, Ферентарь, Букурештій Ной, входять до лексикону мешканців Бухареста, як і назви кварталів часів соціалізму, таких як Титан, Берчень, Друмул Таберей, і тих, що з’явилися після 1989 року, таких як Бранкуш, Латинський, Французький, Космополіс тощо.

     

  • Зусилля зі скорочення бюджетного дефіциту

    Зусилля зі скорочення бюджетного дефіциту

    У Брюсселі Рада міністрів фінансів ЄС схвалила плани зі скорочення бюджетних дефіцитів для восьми країн ЄС, включаючи Румунію. Міністр фінансів Румунії Танцош Борно заявив, що скорочення дефіциту протягом семи років замість чотирьох принесе країні багато переваг. По-перше, це дозволить румунській економіці підтримувати високий рівень державних інвестицій, а Румунія є однією з країн ЄС, яка досягла значних успіхів у цій сфері. Це також є передумовою для сталого економічного зростання та уникнення дисбалансів.

    Окрім Румунії, три інші країни-члени ЄС – Іспанія, Італія та Фінляндія – попросили продовжити період адаптації. Єврокомісар з економіки латвієць Валдіс Домброльскіс пояснив, що перші аналізи будуть опубліковані навесні. На полях Ради він мав окрему зустріч з міністром фінансів Румунії, щоб обговорити деталі плану. Танцош Борно заявляє, що протягом семи років Румунія отримуватиме фінансову та технічну підтримку для відновлення макроекономічної рівноваги.

    Параметри, вказані Європейською комісією, спрямовані, загалом, на утримання державних витрат під контролем та економічне зростання за рахунок інвестицій. Фіскальний бюджетний план Румунії спрямований на стабілізацію державного боргу та скорочення дефіциту до рівня нижче 3% ВВП у період 2025-2031 років. Румунія продовжуватиме розвиватися, захищаючи необхідні інвестиції та забезпечуючи довгострокову фінансову стабільність, у свою чергу заявив міністр інвестицій та європейських проєктів Марчел Болош у дописі на своїй сторінці у Facebook.

    На його думку, рішення Єврокомісії схвалити план скорочення бюджетного дефіциту Румунії дозволить уряду уникнути тиску прискореного коригування або прийняття різких заходів для скорочення бюджетного дефіциту. Величезне скорочення витрат, блокування інвестицій у лікарні та дороги, масштабне підвищення податків – такими були б наслідки жорсткого коригування, накладеного Єврокомісією, попереджає Марчел Болош.

    З іншого боку, за словами міністра, план підтримує міжнародну довіру, оскільки невиконання фіскальних зобов’язань призвело б до зниження кредитного рейтингу країни, що зробило б запозичення більш дорогими і важкодоступними. Ці рішення свідчать про те, що європейським економікам потрібен час для досягнення стійкої фіскальної консолідації без шкоди для розвитку.

    Без цього плану Румунія ризикувала б втратити те, що будується зараз для майбутніх поколінь, підкреслив Марчел Болош. 2024 рік був важким для Румунії, з місцевими, європейськими, президентськими та парламентськими виборами. Але це також був рік, коли були перераховані пенсії, підвищені зарплати в кількох сферах і підтримані безпрецедентні обсяги інвестицій. Румунія закінчила 2024 рік з бюджетним дефіцитом у 8,6% ВВП.

  • Переваги членства Румунії в ЄС

    Переваги членства Румунії в ЄС

    «Румунія є важливим розділом в історії Європейського Союзу. Ми говоримо про можливість, надану значними коштами, що надходять з Брюсселя, для модернізації інфраструктури та можливостей для всіх румунів». Таку заяву зробив міністр фінансів Марчел Болош 9 травня, в День Європи. Болош сказав, що він твердо переконаний, що європейські гроші дійсно змінюють наше життя. Хоча б з фінансової точки зору, вступ країни до Європейського Союзу приніс величезну користь, що виразилася в освоєнні коштів, які, швидше за все, не могли бути отримані в інший спосіб.

    За словами міністра Болоша, на кожен 1 євро, який внесли до спільного бюджету ЄС, ми отримали 3 євро назад. «Конкретно кажучи, з дня вступу в 2007 році і до сьогоднішнього дня Румунія отримала понад 95 мільярдів євро і внесла 30 мільярдів до бюджету європейського співтовариства. Таким чином, чистий фінансовий баланс показує нам плюс 65 мільярдів євро», – підкреслив міністр фінансів. За його словами, завдяки цим коштам, у 2020 році Румунії вдалося перетнути поріг у 30 млрд леїв (6 млрд євро), інвестованих з європейських коштів за один рік, тоді як минулого року було досягнуто рекордного рівня у 80 млрд леїв (16 млрд євро).

    З іншого боку, вступ Румунії до ЄС також приніс інтеграцію в єдиний ринок, свободу переміщення товарів, осіб, послуг і капіталу, – нагадав міністр Болош. Він сказав, що іноземні інвестиції подвоїлися з моменту вступу до Євросоюзу, досягнувши близько 108 мільярдів євро в 2022 році, а той факт, що Румунія стала привабливою для європейських компаній, означав не тільки інвестиції, а й розвиток сфер, які в минулому були занедбані. Для румунів розвиток, який прийшов з членством в ЄС, також означав підвищення заробітної плати. За останні 17 років мінімальна заробітна плата підвищувалася 20 разів, до 3300 леїв брутто (660 євро).

    Марчел Болош також згадав про десятки шкіл і дитячих садків, побудованих з нуля або модернізованих на кошти з європейських фондів, в тому числі в селах і малих містах, а також про 1 300 км побудованих або модернізованих автотрас. За рахунок європейських фондів за період 2014-2020 рр. понад 95 000 компаній в Румунії отримали підтримку, щоб стати більш продуктивними завдяки інвестиціям в технологізацію, автоматизацію, підвищення енергоефективності, навчання співробітників, – сказав міністр фінансів. Інші проєкти, реалізовані за рахунок європейських фондів, – це модернізовані та розширені регіональні аеропорти, а також тисячі кілометрів інженерних мереж.

    Однак, більш важливим, ніж доступ до ресурсів і матеріальних благ, було дотримання цінностей і принципів, якими керується Євросоюз – верховенство права, верховенство закону, свобода вираження поглядів, соціальна інтеграція, толерантність – всі складові функціонуючої демократії. І це зводить нанівець усі аргументи противників Європейського Союзу в Румунії та інших країнах, так-званих сувереністів, які прикриваючись фальшивим консерватизмом, виступають проти європейського проєкту, хоча й знають, що не можуть запропонувати нічого тривалого і конкретного взамін.

  • Європейські гроші для розвитку регіонів

    Європейські гроші для розвитку регіонів

    Міністерство інвестицій та
    європейських проєктів Румунії повідомило, що Європейська комісія офіційно
    схвалила виділення 1,4 млрд євро для розвитку регіону Бухарест-Ілфов. Таким чином
    карта децентралізації європейських фондів завершена, – уточнило міністерство.
    Регіональна програма Бухарест-Ілфов отримує понад 1,4 мільярда євро та
    підтримує, шляхом спеціального фінансування, перетворення регіону на
    конкурентоспроможний регіон за допомогою інновацій, оцифрування та динамічних підприємств,
    цифровий регіон, дружній до навколишнього середовища з високою та доступною
    міською мобільністю.

    Водночас, регіон Бухарест-Ілфов
    стане, завдяки проєктам, що фінансуються ЄС, регіоном із сучасною, привабливою
    та інклюзивною освітньою інфраструктурою. Вісім регіональних програм на період
    2021-2027 років користуються загальною сумою у понад 11 мільярдів євро. Після
    схвалення Програми Бухарест-Ілфов, усі вісім регіональних програм, що
    відповідають регіонам розвитку, отримали позитивне схвалення з боку Єврокомісії.
    Програми були розроблені таким чином, щоб можна передати адміністративні та
    фінансові повноваження від центрального державного управління до державного
    управління адміністративно-територіальних одиниць разом із фінансовими
    ресурсами, необхідними для їх здійснення, – підкреслили представники
    міністерства. «Ми перебуваємо в момент, коли
    можемо стверджувати, що кроки, які ми розпочали у 2020 році, під час
    попереднього мандату, завершилися успіхом, який матиме великий вплив на сферу
    європейських фондів», – додали вони.


    Регіон Бухарест-Ілфов має особливий
    характер порівняно з іншими регіонами розвитку. Хоча він має найменшу площу,
    він зосереджує близько 13,5% населення країни, будучи найбільш густонаселеним
    регіоном та з найвищим рівнем урбанізації. Програма спрямована на розвиток
    інтелектуальної, стійкої та інклюзивної економіки з метою покращення рівня
    життя та підвищення стійкості до викликів суспільства. Водночас
    програма
    використовуватиме конкурентоспроможний потенціал і покращить свою здатність
    пропонувати громадянам і підприємствам привабливе, стійке, чисте та інклюзивне
    середовище, в якому вони захочуть жити та інвестувати, сприяючи інноваціям, оцифровці,
    справедливому доступу до сучасних державних послуг, освіти та можливостей для
    бізнесу.


    Все це враховуватиме імперативи ефективності споживання енергії,
    скорочення викидів CO2 та адаптації до кліматичних викликів, – сказав міністр
    Марчел Болош. Регіони розвитку не є адміністративно-територіальними одиницями.
    Це території, які об’єднують кілька сусідніх або географічно близьких повітів,
    які забезпечують основу для реалізації та оцінки політики регіонального
    розвитку. Кожен регіон координує агентство регіонального розвитку, яке є
    недержавним органом.

  • Реакції на Національний план відновлення та стійкості

    Реакції на Національний план відновлення та стійкості

    Національний план
    відновлення та стійкості, на основі якого Румунія отримає європейські кошти на
    розвиток, був обговорений у понеділок правоцентристською керівною коаліцією, після
    того як того ж дня це питання було проаналізоване на робочому засіданні, скликаному президентом Клаусом Йоганнісом.

    Усі лідери коаліції
    наголосили на тому, що переговори з Європейською комісією над цим документом продовжуються та що план може бути поданий на розгляд до
    кінця травня. Перенесення строку подання на місяць пов’язано з технічними, але і політичними проблемами, в різних галузях,
    таких як зрошувальні системи, транспортна та газова інфраструктури,
    які Європейська Комісія не хотіла б фінансувати з коштів Національного плану відновлення та стійкості, -
    уточнив румунський міністр
    європейських інвестицій та проєктів Крістіан Гіня. Він
    зазначив, що більше держав-членів представлять свої
    плани після 30 квітня, встановленого
    терміну Єврокомісією.

    Ось, що заявив ліберальний прем’єр-міністр Флорін Кицу: «У нас є окремі пріоритети в
    Румунії, які ми підтримуємо, але ці пріоритети повинні бути залучені до системи
    Єврокомісії, щоб отримати гроші.»
    У свою чергу, відхиляючи критики на адресу правлячої
    коаліції, віце-прем’єр-міністр Дан Барна від Альянсу USR-PLUS заявив, що немає жодної помилки стосовно розробки Національного плану
    відновлення та стійкості: «Окремі компоненти вважаються дуже добрими, і
    вони, точно, будуть в остаточній редакції програми. Інші будуть
    обговорені наступними днями, саме про це йшлося й на зустрічі в Палаці Котрочень
    з президентом.»

    Віце-прем’єр-міністр
    Келемен Гунор від Демократичного союзу угорців Румунії заявив, що не ставиться питання відхилення Єврокомісією плану Румунії. Більше того,
    представники правлячої коаліції закликали опозиційну Соціал-демократичну
    партію не скомпрометувати, шляхом різних заяв, переговори
    з представниками Європейської комісії. А це тому, що оголошення
    про необхідність внести змін до Національного плану відновлення та стійкості викликало багато політичних реакцій,
    більшість із них від соціал-демократів, які вважають, що нинішній уряд не
    здатний доопрацювати цей план.

    Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку: «Якщо
    вони не представлять план в Парламенті,
    я запропоную своїм колегам провести парламентський страйк. Ми будемо працювати в
    парламентських фракціях, у парламентських комітетах, але не
    будемо брати участі в пленарному засіданні.»

    Румунський євродепутат
    Віктор Негреску від Соціал-демократичної партії заявив, що окремі проєкти
    Національного плану відновлення та стійкості були відхилені
    Європейською Комісією та повинні бути суттєво
    змінені, в результаті чого він закликав представників уряду розпочати переговори зі
    соціальними партнерами, громадянським суспільством та політичними партіями.

  • Видатні постаті румунського підприємництва – Думітру Мочорніца

    Видатні постаті румунського підприємництва – Думітру Мочорніца

    Економіка Румунії набрала
    обертів після того, як румунська держава стала суверенною та незалежною,
    починаючи з другої половини 19 століття. Зовнішні позики допомогли створити румунську банківську систему та систему кредитування,
    яка пропонувала кредити тим, хто мав підприємницькі
    навички для розвитку продуктивних секторів економіки. Зокрема, промисловість користувалася пільговим режимом, будучи економічною
    галуззю, завдяки якій створювалася висока додана вартість. Так розвинувся клас румунських підприємців, сміливих та розумних
    людей, які вклали всі свої здібності у створення промислових та споживчих
    товарів. Великими іменами румунського підприємництва були Макс Аушнітт, Іон Джугурту, Ніколае Малакса, Арістід Бланк, і список
    продовжується. З цього списку не може бракувати Думітру Мочорніца, один з найталановитіших
    підприємців, яких Румунія мала на початку ХХ-го століття.




    Мочорніца народився в 1885 році в сім’ї простих людей. Його блискуча кар’єра
    – приклад того, що соціальне походження має менше значення, коли уроджені навички
    поєднуються з освітою та підтримкою інших сильних людей. Це рецепт успіху з
    будь-якого місця та в будь-який час. У 1997 р. Центр усної історії Румунського товариства радіомовлення записав
    інтерв’ю з адвокатом Іонелом Мочорніца, сином Думітру Мочорніца, в якому він підсумував
    умови, які його батько виконав у побудові успішного бізнесу: Мій батько,
    Думітру Мочорніца, син бідного селянина з села Цінтя, повіт Прахова, після
    закінчення чотирьох початкових класів втік з дому і повернувся до Румунії як
    випускник Hautes Etudes Commerciales в Парижі, перший з 400 випускників. Він
    приїхав побачити свою родину і з цієї
    нагоди познайомився з моєю матір’ю, дочкою промисловця Грігоре Александреску,
    який є засновником шкіряної та взуттєвої промисловості Румунії, створивши
    фабрику в 1862 році. Він одружився з матір’ю, співпрацював з моїм дідом до 1923 року, а потім відчувши в ньому силу
    творіння, він позичив гроші у Генерального банку Волощини, за допомогою Вінтіле
    Бретяну та його тестя Гаргарана, і купив два гектари землі на околиці Бухареста.
    Там побудував свої заводи, які називались Думітру Мочорніца з різними філіями,
    взуттям, одягом, поясами, предметами для подорожей та багато іншого».




    У 1923 році Думітру Мочорніца створив фабрику взуття, яку він назвав своїм ім’ям, на ділянці, що знаходилась на околиці
    Бухареста. З придбаним в лізинг з Німеччини та Великобританії обладнання, Мочорніца
    утвердився за порівняно короткий час як найважливіший виробник взуття в Румунії
    між двома світовими війнами. Бізнес був сімейним, і Moчорніца готував своїх
    синів ще з дитинства, щоб після нього управляли заводами. Йонель Мочорніца:
    Від 11 років я з моїм братом почали вчитися бізнесу з нуля. Кожен день з 2
    години після обіду до 6-ої вечора, поки ми не повертались додому, ми виконували
    домашні завдання на наступний день у середній школі, і саме так ми знали роботу
    від початку до кінця. У тата було гасло, ти не можеш вимагати від людини, чого сам не знаєш. І я думаю, він
    мав рацію. Це означає, що у нас не було дитинства, тим більше, що влітку
    замість того, щоб відпочивати на курортах у Предял чи Ефоріє, де у нас була
    вілла, він відправляв нас за кордон на шкіряні заводи, і тому ми працювали у
    Фрайбурзі, побували в Греноблі, щоб вдосконалювати себе. Я пройшов усі кроки професії,
    а також склав офіційний іспит перед профспілками, щоб отримати диплом кваліфікованого
    робітника.




    Шкіряні вироби марки Мочорніца високо цінили ті, хто їх купував. У 1945
    році з приходом комуністичного режиму все змінилося і для Румунії, і для
    Думітру Мочорніца. 11 червня 1948 року його фабрику було конфісковано після
    років, коли його атакувала комуністична
    преса та звинувачувала в тому, що він був
    прихильником легіонерів. Іонель Мочорніца
    хотів відкинути звинувачення, і в цьому сенсі він нагадав епізод під час правління легіонерського уряду:
    «Промисловець Мочорніца був лібералом і не займався політикою, хоча І. Г. Дука і Георге Тетереску
    так само багато разів пропонували йому бути міністром. Він був оголошений законним
    сенатором королем Каролем II, в 1938 р. коли була створена перша румунська диктатура.
    Він не міг нічого робити, але нам заборонили в будинку згадувати ім’я цього короля.
    Його поважали легіонери, і, мушу зізнатися, що Корнеліу Кодреану в своїх виступах
    наводив приклад мого батька і сказав, що ми будемо вільною і румунською
    країною, коли будемо схожими на промисловця Думітру Мочорніца. Мій батько не
    знав Кодреану особисто, він ніколи з ним не розмовляв. Коли легіонери прийшли
    до влади разом з Антонеску, до нього прибув інженер з міста Сібіу, який сказав
    йому: Пане Мочорніца, мене легіонерський рух посилає румунізувати завод. І перед усіма, 40 чиновниками, мій
    батько схопив його за плечі і викинув за двері. Це були його зв’язки з
    легіонерами».




    Думітру Мочорніца відмовився залишати країну, коли комуністи прийшли до
    влади. З конфіскованим майном, з двома ув’язненими синами, серйозно хворий, він помер у 1953 році у віці
    68 років.

  • Перспективи румунського села

    Перспективи румунського села

    «Сільське середовище не можна приречити
    на нескінчену бідність та нерозвиненість. Майже половина
    населення Румунії не підключена до каналізації, і лише один з трьох румунів,
    які проживають у сільській місцевості, обслуговується системою водопостачання»,
    – заявив президент Клаус Йоганніс у понеділок на зібранні Асоціації сіл у Румунії. Більше того, статистика показує, що дві третини
    населення сіл не підключені до мережі природного газу. За словами глави держави,
    майбутні проекти повинні бути спрямовані на розширення газової мережі та доступ
    до європейських фондів.


    Клаус Йоганніс: Румунське село має величезний
    потенціал розвитку. У нас не бракує ідей, і сили. Що саме нам бракує? Це довгостроковий план, чітка
    стратегія та конкретні дії, щоб сільський потенціал міг реалізовуватися краще
    та ефективніше. І цей план повинен мати першочергову мету: покласти край тим
    практикам, які продовжують та посилюють нерівність між сільським та міським
    середовищем».


    Також діти в сільській місцевості
    повинні користуватися тими ж умовами, що і ті, хто навчається у великих містах.
    Депопуляція сіл, відмова від школи, доступ до ранньої освіти, відсутність безпечних навчальних закладів є головними проблемами. Для того,
    щоб знайти відповідні рішення цих серйозних проблем, деякі з них навіть
    критичні, потрібен комплексний, довгостроковий підхід, який передбачає, за
    словами глави держави, залучення центральної та місцевої влади. Клаус Йоганніс також зазначив, що надзвичайно
    важливо, щоб прозорість, доброчесність, професіоналізм, справедливість та
    меритократія регулювали центральне та місцеве державне управління, щоб
    покращити якість життя румунів та забезпечити послуги
    державних установ на найвищому рівні.


    «Нормальна Румунія – це не та, де деякі громадяни мають менше
    шансів і можливостей лише тому, що вони живуть у селі. Кожен румун, незалежно
    від місця проживання, повинен мати доступ до якісних державних послуг та знайти
    чесного партнера в місцевій адміністрації
    », – підсумував президент. Присутній на зібранні Асоціації сіл Румунії міністр охорони навколишнього
    середовища Костел Алексе визнав, у свою чергу, що головна проблема, з якою тепер стикається румунське село, – нестача
    газу, оскільки 3,5 млн. домогосподарств все ще опалюють дровами,
    а одне з двох зрубаних дерев перетворюються
    на попіл. Я думаю,
    що для всіх нас має бути завданням збільшити ступінь підключення до мережі природного газу,
    знизити тиск, який кожен із нас, мери, громадяни чи бенефіціари чинять на ліси
    в Румунії, – підсумував Костел Алекси.



  • Розрив у розвитку між регіонами Європи

    Розрив у розвитку між регіонами Європи

    Новий
    холодний душ у Брюсселі, як для центральної влади в Бухаресті, так і для
    місцевих баронів, які зокрема під
    час виборчих кампаній стверджують, що повіти або муніципалітети,
    якими вони керують, швидко
    зменшують розрив у розвитку порівняно регіонами
    Заходу.


    У
    понеділок,
    Європейська Комісія оприлюднила
    цьогорічне видання Індексу конкурентоспроможності регіонів Європейського Союзу (IERC). Цей індекс вимірює, раз у три роки, мажорні економічні
    параметри для всіх європейських регіонів та включає показники, що оцінюють
    бізнес-середовище, інфраструктуру, розмір ринку тощо.


    Результати IERC в 2019 році підтверджують поліцентричну модель, а саме що переважна
    більшість столиць та регіонів, що включають великі міста, посідають чільні місця у рейтингу, в
    той час як інші регіони тієї ж
    країни опинилися на останніх місцях. Прикладами у цьому сенсі є Болгарія та навіть
    Румунія, – стверджують європейські експерти. Згідно з новим індексом, перше місце в рейтингу ЄС займає Стокгольм, столиця Швеції, яка отримала 100 балів, потім
    слідують Лондон та Утрехт (Нідерланди) з 99 балами. Найбільш розвиненою економічною
    зоною Румунії є регіон Бухарест-Ілфов (південь), який займає 151 місце з 268
    регіонів з 55,9 балами. Однак, Бухарест далеко від інших столиць Центральної
    та Східної Європи, таких як Варшава, Прага чи Братислава. Північно-західний
    регіон Румунії, до якого входить найбільше місто Клуж займає 246 місце з 20,9
    балами. Цей регіон є єдиним вище середнього показника в країні а саме 17,8 балів.
    Північно-західний регіон країни займає вище середньоєвропейських параметрів, враховуючи лише показник ефективність ринку праці.




    Однак є також критерії, згідно з якими Північно-західний регіон
    Румунії посідає нижчі місця порівняно з аналогічними регіонами Греції,
    Словаччини чи Польщі, а саме: інфраструктура та базова освіта. Більше того,
    порівняно з 2010 роком, коли вперше був впроваджений індекс IERC, Північно-західний
    регіон втратив позиції в цьому рейтингу перед Західним регіоном з центром у місті
    Тімішоара, неофіційна столиця Банату.

    З іншого боку, Південно-східний регіон Румунії посідає передостаннє місце в Європейському Союзі, перед регіоном Північні Егейські острови.
    Оглядачі зазначають, що Південно-східний регіон Румунії з повітами Бреїла, Бузеу,
    Констанца, Галаць, Тульча та Вранча посідає нижчі місця Гайани,
    південноамериканської території Франції, яка займає третє найбільш слабке місце. Вони стверджують, що
    це просто симптом поганої місцевої адміністрації. Оскільки Галаць та Бреїла є
    найбільшими румунськими річковими портами, а місто Констанца є одним з морських
    портів Європи, неподалік, якого розташовані курорти на румунському узбережжі
    Чороного моря, а Тульча включає дельту Дунаю, всі складові повіти мають значну
    промислову базу.

  • 21 травня 2019 року

    ДОВКІЛЛЯ -
    На тлі головування Румунії в Раді
    Європейського Союзу 20-21
    травня у Бухаресті пройшла неформальна
    зустріч міністрів навколишнього середовища країн ЄС. Були обговорені заходи,
    які мають бути вжиті на європейському та міжнародному рівнях щодо створення необхідних
    рамок для скорочення викидів парникових газів. Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, морських справ і рибальства Кармену
    Велла оголосив, що Єврокомісія
    незабаром прийме нові керівні принципи щодо інтеграції екосистемних послуг у процесі прийняття зелених рішень та створення зеленої інфраструктури, задля
    стимулювання розвитку регенеративної,
    циркулярної економіки та сталої
    сільськогосподарської політики. Європейський чиновник заявив, що ЄС здобуде
    ефективний прогрес у сфері навколишнього середовища шляхом співпраці між відповідними
    міністрами.




    ЧОРНЕ МОРЕ – У Бухаресті сьогодні відбулася міністерська
    конференція щодо прийняття Спільного порядку денного заради Чорного моря,
    організована Міністерством закордонних справ Румунії та Європейською Комісією.
    Метою конференції є об’єднання представників чорноморських держав (Болгарії,
    Грузії, Румунії, Російської Федерації, Туреччини, України) та Республіки
    Молдова з метою прийняття спільної програми дій заради Чорного моря. Документ,
    який був погоджений за підтримки Європейської Комісії, зосереджується на різних
    секторах діяльності, які можуть сприяти сталому економічному розвитку регіону
    та, зокрема, прибережних районів. Йдеться зокрема про такі галузі як: морські
    справи, рибальство й аквакультура, дослідження та інновації, комунікації,
    навколишнє середовище, туризм, освіта, здобуття та розвиток навичок з морської
    економіки.




    УКРАЇНА – Віце-Прем`єр-міністр Румунії з питань
    імплементації стратегічного партнерства Ана Бірчал взяла участь у церемонії інавгурації Президента України Володимира
    Зеленського. Анна Бірчал провела двосторонню зустріч з главою української
    держави під час якої підтвердила рішучу підтримку Бухареста незалежності,
    суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних
    кордонів. Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні є нашою спільною метою, -
    сказала Ана Бірчалл, додавши, що Україна є надзвичайно важливим партнером для Румунії та
    розширеного регіону Чорного моря. Під час
    розмови вона торкнулася ситуації з правами осіб, які належать до румунської
    меншини в Україні, наголосивши що румунська меншина в Україні та українська – в
    Румунії є мостом між двома країнами. Сторони підкреслили важливість пошуку
    рішень для забезпечення прав румунської громади в Україні. Майже 500 тисяч
    етнічних румунів мешкають в Україні, більшість на колишніх румунських
    територіях, анексованих Радянським Союзом у 1940 році й успадкованих Україною в
    1991 році.




    НАТО – Більше 1200 румунських та іноземних військовослужбовців у ці дні беруть
    участь у найбільших навчаннях НАТО у сфері комунікацій та інформатики – Steadfast
    Cobalt 2019, які проходять у місті Отопень, під Бухарестом. Метою навчань є спільна
    підготовка для надання міжнародної підтримки в операціях НАТО і виконання
    стандартних процедур, необхідних для досягнення взаємної сумісності людських і
    технічних ресурсів.




    ПРОТЕСТ – Профспілки працівників румунських
    пенітенціарних установ призупинили протест, початий цього місяця, після
    отримання запрошення на переговори з представниками уряду, намічені на середу,
    22 травня. У середині квітня члени профспілок діячі оголосили про початок
    безстрокової акції протесту через зменшення заробітної плати більшості
    працівників системи. Працівники в основному вимагають прийняття Статуту поліцейського
    пенітенціарної системи та негайного набуття чинності розпорядження міністра
    юстиції про оплату понаднормової роботи.




    МІГРАЦІЯ – Румунія у 2017 році надала понад 54 тис. дозволів
    на проживання громадянам країн з-за меж Європейського Союзу, що на понад 14%
    менше порівняно з попереднім роком, коли було надано майже 63 тис. таких
    дозволів. Як випливає з даних Євростату це найбільше скорочення зазначеного
    показника серед держав-членів. На відміну від цього, в Угорщині у 2017 році
    було надано понад 117 тис. дозволів на проживання, що більш ніж удвічі більше
    ніж у 2016 році. Кількість подібних дозволів значно зросла також у Болгарії – на
    41%, Мальті – 25% і Словаччині – 21%. На рівні ЄС станом на кінець 2017 року
    було видано понад 20 мільйонів дозволів на проживання особам, що походять з
    країн, що не входять до ЄС. Три чверті з них видали п’ять країн: Німеччина,
    Італія, Франція, Іспанія та Великобританія.

  • Автопромисловість, як одна з опор румунської економіки

    Автопромисловість, як одна з опор румунської економіки

    Автомобільна
    промисловість є однією з основ розвитку румунської економіки, і цей сектор був
    двигуном виходу Румунії з рецесії після економічної кризи, зазначила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіла на автопромисловому Форумі 2019 року в Крайові
    (південно-західна Румунія). Прем’єр-міністр додала, що автомобільний сектор має
    важливе значення не тільки в Румунії, а й у всій Європі, створюючи товари з
    високою доданою вартістю в експорті, а також це істотний фактор конкурентоспроможності
    економіки, який забезпечує стабільні робочі місця і кращі умови життя для
    громадян. Уряд продовжить підтримувати нові проекти,
    направлені на розвиток автомобільної промисловості в країні, запевнила
    румунський прем’єр-міністр. Водночас, вона визнала, що найгострішою проблемою
    для автоіндустрії є відсутність доріг і заявила, що вже було спрощене
    законодавство для того, щоб скоротити терміни на розвиток інфраструктури, у
    тому числі через державно-приватне партнерство.


    Віоріка Денчіла:
    «Більшість труднощів виникали внаслідок складного законодавства з громіздкими
    процедурами, що спричинили неприйнятні затримки в реалізації проектів, на які
    очікують як громадяни, так і бізнес-середовище. Уряд, відреагувавши на це, вніс
    зміни до Закону про державні закупівлі та Закону про державно-приватне
    партнерство, щоб розблокувати важливі проекти».


    Прем’єр-міністр
    наголосила, що одне з питань, що обговорювалися з американськими представниками
    Ford, було пошук рішення, з боку уряду, щоб прискорити надходження великих
    інвестицій в сектор інфраструктури. За словами Віоріки Денчіли, нові
    інвестиційні проекти, які розпочали американські компанії є сигналом довіри до
    румунської економіки і передумовою розвитку всього регіону. Віоріка Денчіла:
    «В останні роки румунська автомобільна промисловість відзначається стабільним
    зростанням, і лише за минулий рік в нашій країні зафіксовано рекордне
    виробництво автомобілів, що доводить, що ми на правильному шляху, і що Румунія
    пропонує сприятливий клімат для бізнес-середовища».


    Прем’єр-міністр
    також повідомила, що уряд Румунії зобов’язується продовжувати та розвивати
    політику, щодо проектів, направлених на підтримку промислових та автомобільних
    галузей. Водночас, виконавча влада шукає підтримки через схеми державної
    допомоги й заохочує закупівлю нових, екологічно чистих автомобілів. Під час автомобільного
    форму в Крайові, представник компанії Ford оголосив, що в місцевий завод міста
    буде інвестовано 200 мільйонів євро з метою збільшення виробництва до 250 тисяч
    автомобілів щороку. За його словами, Ford перетворив румунський завод на один з
    найсучасніших у Європі й став другим найбільшим експортером в країні. У свою
    чергу, президент Ford, Ієн Пірсон, заявив, що з часу придбання заводу в Крайові
    було інвестовано близько 1,3 млрд євро. Також до кінця року компанія створить
    1700 робочих місць, що в цілому досягає 6200 робочих місць.











  • Економічні проекти на Саміті трьох морів

    Економічні проекти на Саміті трьох морів

    Включаючи 12-ох з 28 держав-членів, ініціатива Трьох морів Чорноморського, Адріатичного та Балтійського – є одним з найбільших клубів у Європейському Союзі та має переважно економічну складову. Газда Третього саміту ініціативи, Бухарест прийняв дев’ять глав держав, двох спікерів національних парламентів, прем’єр-міністра та міністра закордонних справ, а також президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера. Економічний форум на відкритті саміту завершився підписанням декларації про створення мережі торговельних палат у 12-ох країнах Центральної та Східної Європи. Президент Румунії Клаус Йоганніс також підкреслив, що необхідно аби Ініціатива Трьох морів перейшла до етапу конкретних економічних проектів та прагматичних результатів.

    Він вважає, що Форум є першим кроком, який роблять разом найбільш динамічні економіки країни Європейського Союзу заради використання регіонального потенціалу, і є гарною можливістю надавати політичну підтримку регіональному переліку пріоритетних проектів взаємозв’язку в галузі енергетики, транспорту та оцифрування. Клаус Йоганніс: «Я твердо вірю в те, що посилення взаємозв’язків між 12-ма державами-учасницями сприятиме збільшенню економічної конвергенції та згуртованості серед членів Європейського Союзу, поглибленню європейської інтеграції та, безумовно, стабільності та процвітанню Союзу. Майбутнє Європейського Союзу – це єдність і згуртованість, а Ініціатива Трьох морів може реально сприяти його окресленню.

    Президент Йоганніс також сказав, що хорошим способом зменшення розриву економічного розвитку між старими та новими членами ЄС є збільшення взаємозв’язків у регіоні трьох морів. Президент Австрії Олександр Ван дер Белен заявив, що спільною метою країн, що беруть участь у Ініціативі, має стати забезпечення енергетичної безпеки для всіх європейських громадян, що вимагає диверсифікації джерел енергії, а також транспортних шляхів.

    Американський секретар енергетики Рік Перрі прибув до Бухаресту, а глава Польщі Анджей Дауда підкреслив геополітичний вимір ініціативи та оцінив, що і Європейський Союз, і Північноатлантичний Альянс є ключовими чинниками її успіху. До речі, вважають всі учасники, ця ініціатива має сприяти зміцненню трансатлантичних відносин, заохочуючи американську економічну присутність в регіоні як каталізатора посилення співпраці. Румунія, підкреслив, у свою чергу, Йоганніс зацікавлена в підтримці оперативних та надійних трансатлантичних відносин, життєво необхідних для системи цінностей західної цивілізації.

  • Електрифікація Румунії

    Електрифікація Румунії




    З другої половини
    XVIII століття світло стало лейтмотивом
    всіх проектів модернізації. Це, на думку соціальних реформаторів, було способом
    позбавити людей невігластва, в якому, на їхню думку, тримали населення релігія
    та Церква. З цієї причини XVIII століття було назване «століттям
    світла». Світло було духовним
    і принесене книгою та освітою, усуненням неписьменності. У ХІХ-му столітті ідеї модернізації
    перейняли тему світла, якій додали матеріальний вимір, котрий за допомогою
    науки мав дати людині доступ до знань. Електричне світло вважалося найвищим
    прогресом до тих пір, а електрична лампа Едісона радикально змінила світ.


    Комуністи вважали
    електрифікацію одним із засобів, за допомогою яких нова людина може піднятися
    на більш високий рівень. Одним з ленінських гасел було «Уся влада – радам та
    електрифікація сіл!». Таким чином, коли він був встановлений у Румунії 6
    березня 1945 р. комуністичний режим зробив електрифікацію однією з головних цілей, що мали принести йому популярність і легітимність.
    Амбітний економічний і соціальний проект – електрифікація Румунії, мав і важливу
    політичну складову, що почала впроваджуватися з 1950-х років.


    Інженер Тудор
    Константін був директором Бухарестської електростанції, найбільшого виробника
    електроенергії в країні. У 2003 році в інтерв’ю Центру усної історії
    Румунського радіо він розповів про першу гідроелектростанцію, побудовану в
    районі Біказ. «Початковий
    проект був розроблений професором Доріном Павелом та інженером Дімітрієм Леонідою,
    за власні кошти та з рюкзаком на спині. Інженер Леоніда хотів зробити румунського
    робітника інтелігентним, престижним робітником і заснував школу, яка мала назву
    «Школа електриків і механіків інженера Леоніди», в якій викладали він разом з
    дружиною і двома професорами з Політехнічного інституту. Особи, які вчилися у
    цій школі отримували таку підготовку, що коли подавали документи для прийому на
    роботу в «Газ і електрику» або в національну залізничну компанію «CFR» і казали,
    що вони є випускниками Школи Леоніди, їх одразу приймали. Коли почався проект
    електрифікації, я працював на електростанції, а інженер Леоніда сказав мені:
    «Юначе, я скажу тобі наступне: враховуючи нинішній стан, Румунія не може бути
    електрифікована без участі держави, так само як росіяни електрифікували Росію».
    Після того, як цей план електрифікації був доведений до кінця, я отримав нагороду, як це робилося тоді. Отримав Орден Труда
    ІІ ступеня, який досі зберігаю.»



    Держава мала
    усунути наслідки війни і це можна було зробити лише через промисловий розвиток.
    Тудор Константін знав, що мала Румунія до політики електрифікації. «Її впровадження
    почалося в 1950 році, коли я вже працював директором електростанції.
    Бухарестська електростанція була найбільшою в країні та мала кращих інженерів. Можливо
    вона не була оснащена за західними
    стандартами, але в будь-якому випадку там працювали довоєнні енергетики, які добре
    знали свою справу, тобто не вибирали поганих речей. Вони вибирали обладнання,
    яке було, так би мовити, унікальним у світі чи в Європі. Наприклад, Електростанція
    «Філарет» мала дизельні двигуни,
    потужністю 5000 кінських сил, вони були унікальними в Європі, коли їх купували.
    Так само, ще до війни була куплена газова турбіна потужністю 10 000 кВт, так
    само унікальна. Але настала війна і не встигли її ввести в експлуатацію, що
    було зроблено вже після війни. Я пам’ятаю як до нас зверталися росіяни з
    проханням допомогти їм. Я дав їм ключі від приміщення, де зберігалися плани швейцарців,
    і вони крали. Звичайно, що й ми крали для себе, треба ж було її встановити,
    ввести в експлуатацію. Такі речі теж траплялися.»




    Окрім економічного
    та соціального обґрунтування, розробка та реалізація проекту такого масштабу стали
    можливими після прийняття політичного рішення. У плановій економіці немає
    нічого неможливого. Тудор Константін. «Партія прийняла відповідне рішення, а
    потім воно мало бути втілене в життя міністерствами, всіма підприємствами, фахівцями.
    Мене також попросили
    висловити свою думку, я брав участь у розробці плану електрифікації, тому що я
    був першим керівником електростанції. Пам’ятаю, що тоді зав’язалася палка
    дискусія між теплотехніками та гідротехніками. Суперечка виникла довкола того,
    з чого треба починати, які саме електростанції будувати спочатку. Гідротехніки,
    такі як Леоніда стверджували, що треба починати з гідроелектростанцій, теплотехніки наполягали
    на теплових електростанціях на природному газі або вугіллі. Врешті-решт, для
    примирення сторін знадобилося втручання керівництва партії. Було сказано, що
    гідроелектростанції є дешевшими та економічно ефективнішими. Вироблена ГЕС
    електроенергія була в три-чотири рази дешевшою, ніж вироблена на ТЕС. Але також
    було наголошено на довших строках будівництва гідроелектростанцій, а країна не могла
    чекати. Треба було розвивати промисловість країни і тоді, навіть якщо це було
    дорожче, ми вирішили будувати теплоелектростанції. Врешті-решт було обрано ТЕС,
    але також розглядалися й варіанти будівництва гідроелектростанцій. Тоді почалося
    будівництво Біказької ГЕС. Але спочатку електроенергію виробляли на теплоелектростанціях в Дойчешть, у Молдові, в
    Тиргу-Муреші.»




    Електрифікація
    Румунії закінчилася в 1970-х роках і вважалася успішною. Однак, навіть якщо енергетичний
    сектор був диверсифікований, більша
    частина виробництва йшла для промисловості.

  • Освоєння європейських фондів та економічне зростання

    Освоєння європейських фондів та економічне зростання

    Румунія приєдналась до Європейського Союзу в 2007 році. Однак розрив у розвитку із Заходом зберігається, особливо в регіонах на північному сході та півдні країни, де рівень життя населення не досягає навіть половини середнього європейського показника. Теоретично найбільш підхідним для скорочення цього розриву є поглинання європейських фондів. Але практично влада Румунії, як центральна, так і місцева, незалежно від її політичного кольору, стала зразком поганої спроможності освоювати гроші з Брюсселя.

    Це було також темою вотуму недовіри Поглинання європейських коштів – катастрофи типу СДП-АЛДЄ, винесеного в Сенаті проти міністра Європейських фондів, соціал-демократа, Ровани Плумб, НЛП та Партією Народний рух,і за який проголосував у вівторок і Союз Рятуйте Румунію. Підписанти закликали міністра піти у відставку, звинувачуючи її в тому, що вони назвали катастрофою в управлінні структурними фондами в Румунії. З мільярдів євро, виділених Румунії, витрачено незначні кошти, і в деяких випадках проекти навіть не розпочалися, вважають правоцентристські опозиційні сенатори, які визначили причинами надмірну бюрократію, постійні зміни в законодавстві та байдужість влади.

    Ліберальний сенатор Джеордже Стинге: Наприкінці 2017 р. Румунія офіційно втратила 1,64 млрд. євро, які нам виділено від ЄС. За допомогою цих грошей ми могли побудувати 10 обласних лікарень, а не вісім, ми могли б побудувати 160 км шосе та чотири підвісні мости через Дунай. Ви довели, що не можете приносити європейські гроші в країну. Некомпетентність та відсутність професіоналізму змушують вас піти у відставку. Їдьте у відставку, поки ця галузь повністю не скомпрометована.

    Передбачувано, ліва урядова більшість, підтримана Демократичним союзом угорців Румунії, відхилила вотум недовіри: 72 голоси проти, один утримався і лише 40 проголосувало за вотум недовіри. До голосування міністр європейських фондів відповіла критикам і обвинуватила, у свою чергу, те, що вона назвала правий політиканський дискурс. Рована Плумб: Я не та людина, яка дивиться у минуле, я вважаю за краще будувати теперішнє, щоб забезпечити результати майбутнього. Але ми також не приймаємо безпідставних нападів наших колег в опозиції, оскільки в попередньому європейському бюджеті ті ж колеги, які намагаються дати нам уроки, байдуже дивилися, як поглинання європейських фондів було скомпрометовано. Згідно з повідомленням ЄС, швидкість поглинання структурних та інвестиційних фондів становить 16% порівняно з середнім європейським показником, що на рівні 18%. Румунія випереджає країни-члени ЄС, які мають багаторічний досвід залучення європейських фондів.

    Міністр також повідомила, що в період з 2014 по 2023 рік Румунія має в розпорядженні близько 42 млрд. євро з Брюсселя, з яких 10 млрд вже залучені.

  • Європейські кошти для Румунії

    Європейські кошти для Румунії

    Влада Румунії має намір наступного року освоїти щонайменше 6,3 мільярда євро європейських фондів, гроші, що будуть спрямовані в основному на освіту, охорону здоров’я, інфраструктуру та сільське господарство. У понеділок у штаб-квартирі уряду в Бухаресті, у присутності Комісара ЄС з питань регіональної політики Коріни Крецу було підписано низку контрактів, фінансованих європейськими фондами, а інвестиції складуть більше 280 мільйонів євро. Йдеться про 18 контрактів фінансування, спрямованих на відновлення та модернізацію декількох автошляхів, що мають регіональне значення, інфраструктуру водопостачання та водовідведення, а також енергоефективність та реабілітацію будівель.

    Європейський комісар вважає, що Бухарест знаходиться на правильному шляху, але привертає увагу на те, що важливо аби Румунія зберегла темпи економічного зростання, користувалась більшою політичною стабільністю та не ускладнювала сама процедури, пов’язані з європейськими проектами. Коріна Крецу заявила, що більшість країн надсилають всі запити онлайн в електронному форматі, і з цієї точки зору Румунія повинна перейняти цей приклад, а зменшення бюрократії є абсолютним пріоритетом.

    Більше 60% румунських державних інвестицій складають європейські фонди, сказала Європейський комісар, нагадавши і позитивні аспекти: Було створено понад 55 000 робочих місць. Підтримано більше 5000 малих та середніх підприємств. Фактично, Оперативна програма з конкурентоспроможності була виконана на сто відсотків. І на період 2014-2020 рр., ми маємо в сім разів більше запитів на підтримку МСП, ніж виділені суми. Було створено близько 900 нових дослідницьких лабораторій. 40 000 домогосподарств отримали користь від заходів з енергоефективності. Проекти, підтримані через політику згуртування, дійсно можуть вплинути на повсякденне життя людей. Що стосується поточного періоду програмування, то в останні місяці було досягнуто значного прогресу, прискорено вибір проектів, а з усіх шести європейських фондів близько 4,3 млрд. євро вже були освоєні Румунією.

    Вісім проектів, фінансованих за допомогою європейських фондів, були нагороджені в присутності європейського комісара Коріни Крецу. Вони охоплюють такі сфери, як туризм, професійна підготовка, рибальство та сільське господарство.