Tag: розвиток

У місті Тульча, 3 червня цього року, відбувся Міжнародний симпозіум «Важливість органічного сільського господарства в Румунії, Молдові та Україні для європейського та світового органічного сільського господарства. У ході симпозіуму були обговорені такі теми: ситуація органічного сільського господарства в регіоні, ситуація де-факто органічного виробництва, перспективи майбутнього органічного сільського господарства, органічна система сертифікації та простежуваність системи в органічному сільському господарстві, а також підтримка і заохочення органічного сільського господарства.

Симпозіум був організований Кластером Danubius Bio у співпраці з The Diplomatic Economist і SHU Pro Business. Взяли участь у симпозіумі органічні фермери з Румунії, Молдови та України, науковці, міністерські та місцеві органи влади. У симпозіумі взяв і Маркус Арбенз, виконавчий директор IFOAM, і пані Сілжа Хейленд, відповідальна за моніторинг органічного сільського господарства.

Ця подія стала важливим кроком на шляху розвитку Кластеру Danubius Bio через підписання документу про приєднання до кластера органічних асоціацій виробників і місцевих органів влади з українського міста Ізмаїл і Кагул (Р. Молдова). Завдяки цьому членству, Кластер Danubius Bio став транскордонним, зміцнюючи своє регіональне лідерство в галузі органічного сільського господарства. Представники IFOAM високо оцінили цей розвиток, з огляду на те, що Біо Danubius повинен діяти в майбутньому енергійно заради розвитку і просування внутрішнього ринку органічних продуктів, з метою сприяння експорту.

Крім того, було підтверджено, що Danubius Bio може відігравати важливу роль в сертифікації та простежуваності органічних продуктів, участі у тренінгах та кращому утвердженні потенціалу біо у Єврорегіоні Нижній Дунай. Кластер буде також надавати наукові дані владі про важливість органічного сектора і розвивати прикладне дослідження та організувати тренінги для фермерів. З цієї точки зору, Кластер Danubius Bio запланував розвинути промисловий парк та Центр трансферу технологій.

Пан Хорія Теодореску, голова Тульчанської повітової ради, який був присутнім на заході, запевнив, що місцеві органи влади надають пріоритет підтримці органічного сільського господарства і висловив задоволення з приводу транскордонного співробітництва ініційованого Кластером Bio Danubius, організація, яка користується повною підтримкою Повітової Ради.

У своєму виступі, Маркус Арбенз підкреслив, що «немає рецепту для успіху щодо розвитку органічного сільського господарства, кожна країна має свій метод і темпи розвитку в цьому секторі». Важлива роль у розвитку цього сектора належить «спілкуванню між виробниками і споживачами, просуванню переваг і позитивних аспектів, які дають сталий напрям розвитку сектора». Крім того, важлива роль, вважає він, належить урядам, які «можуть підтримати органічне сільське господарство на рівні державних політик, винагороджуючи тих, хто практикує сільське господарство з позитивним впливом на навколишнє середовище і оподатковуючи фермерів, які займаються сільським господарством з негативними наслідками на навколишнє середовище».

Пан Петрішор Петреску, президент кластера Bio Danubius, привітав делегації з України та Молдови, які взяли участь у цьому заході, і висловив впевненість в тому, що вони повністю запровадять стандарти якості в органічному сільському господарстві, що дозволить їм визнання на ринку. Він буде строго діяти щодо боротьби з шахрайством в цьому секторі. Голова кластера буде причетний до розробки системи простежуваності і контролю якості органічних продуктів.

Пан Костін Ліану, генеральний директор SHU Pro Business і менеджер з інтернаціоналізації кластера, як ініціатор цього альянсу, підкреслив дотеперішні досягнення, на основі яких кластер був нагороджений на європейському рівні Бронзовим сертифікатом. Він заявив, що через приєднання членів з Молдови та України, кластер стає регіональним і міжнародним брендом, який буде служити органічним виробникам в регіоні бути більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках.

10 травня 1877 року Румунія проголосила свою незалежність, будучи однією з 20 країн на карті Європи з цим статусом. Незалежність була наслідком міжнародної обстановки, а також більш ніж 50 річних зусиль докладених всім румунським суспільством. Це сталося після російсько-турецької війни 1877-1878 років, у якій взяла участь і румунська армія.

Разом з істориком Бухарестського університету імені Спіру Харета, Соріном Крістеску ми розглянемо міжнародні європейські рамки довоєнних років: «Міжнародна обстановка була визначена набагато раніше, з огляду на те, що в 1875 році спалахнуло повстання в Боснії і Герцеговині, а потім в Болгарії проти османського панування, яке стало дуже важким за рахунок сильних податків. Жахливе придушення повстання мало як наслідок, поетапне надання гарантій від великих держав Європи і змусило Росію почати війну проти Османської імперії. Було дуже добре відомо, що війна закінчиться перемогою росіян, вони були фаворитами, але для Росії однією з цілей було повернення трьох південних повітів Бессарабії. І румунський уряд, який повинен був піти на такий поступок вважався опозицією зрадником народу і країни». Це була найскладніша ситуація для Румунії. Майореску сказав, що тільки ліберальний уряд міг справитись з таким складним питанням і залишитися сильною ліберальною партією.

Румунія не має письмову Декларацію про незалежність, а ні формального проголошення. Ми запитали Соріна Крістеску чому Румунія не має такого важливого документа? «Так вирішили тодішні посадовці. 9 травня треба було дати відповідь на інтерпеляцію в парламенті. Все було прекрасно влаштовано, була інтерпеляція в Сенаті та Палаті депутатів, і міністр закордонних справ повинен був дати відповіді на інтерпеляції, який підписав румунсько-російську Конвенцію, тобто Михаїл Когелнічану, який повинен був взяти на себе відповідальність щодо втрати трьох повітів. На наступний день, 10 травня, в день, коли відзначалося 11 років від приходу Кароля до Бухареста відбулося офіційне проголошення незалежності, тобто офіційне святкування незалежності. Згодом комуністична історіографія відокремила 9 травня від 10 травня, щоб не стало самостійним святом. Це було найкраще досягнення цієї історіографії, «найкраще» в негативному смислі. Безперечно, незалежність була проголошена і святкована 10 травня 1877 року.

Чи була Румунія готова до війни? Сорін Крістеску розповідає: «Судячи події в перспективі, це була підготовка, яку важко уявити для країни з обмеженим потенціалом і бюджетом, 100 мільйонів леїв доходу і 100 мільйонів леїв витрат. Але незалежність була метою Кароля з моменту його сходження на престол в Бухаресті. Почалась підготовка. Були закуплені німецькі гармати Krupp. Першу батарею гармат король купив за свої гроші. Але ясно, що навряд чи можна говорити про змістовну і реальну підготовку. Але це був надзвичайний настрій, дуже особливий, як зазначають австро-угорські звіти. Вони порівнювали Кароля з білим конем, який бив копитом землю, бажаючи сміливо піти в бій, і мріяв про королівську корону. На прохання австро-угорського дипломата, щоб Румунії воювала з турками проти росіян, Кароль відповів, що таке неможливо. Турки погано поводились з румунами, відколи він прийшов в Румунію. Рішення боротися на стороні турків було б непопулярним, і рішення воювати проти турків мало підтримку всієї країни. Так що настрій був дуже особливим.

Румунія здобула незалежність після війни 1877-1878 років та Добруджу. Сорін Крістеску вважає, що, в цілому, Румунія виграла: «Добруджа була отримана взамін на три південних повіти Бессарабії. Можна було отримати більше, якщо румунські лідери дали б три повіти з підписами, що були згодні з обміном. Можна було отримати і Південну Добруджу і деякі міста на правому березі Дунаю. Але оскільки такого не сталося, отримано тільки нинішню Добруджу. Але не можна було дати підпис на три південні райони Бессарабії: якщо Румунія була визнала, що віддає три райони здобуті 1856 року на Європейському з’їзді в Парижі, яке право мала би претендувати на всю територію між Прутом і Дністром, захопленою Росією в 1812 році, тобто всю Бессарабію? Безумовно, Румунія отримала область, хоча і посушливу, менш родючу, але з великим виходом до моря, що повністю змінило економічну і політичну історію Румунії. З цієї точки зору, війна 1877-1878 років була успіхом, і неминучим етапом без інших варіантів, протягом всієї історії Румунії.

Протягом 140 років незалежності, Румунія пережила важливі зміни: зазнала демократичні і тоталітарні режими і впровадила кілька моделей економічного розвитку. Здобута великою ціною незалежність в останню чверть ХІХ-го століття залишається еталоном румунської держави, юридичним і символічним

Румунія безперервно скорочувала розрив з розвиненими країнами, в тому числі під час світової фінансової кризи, повідомив заступник керівника Центробанку Лівіу Войня, на конференції «Румунія 10 років в ЄС. Прогрес, перспективи розвитку, виклики», що відбулася в Бухаресті. Він підтвердив, що з точки зору валютної політики, немає іншої можливості для Румунії, ніж вступ до зони євро, що представляє собою процес, взятий на себе, коли країна вступила в ЄС.

Лівіу Войня: «Місце Румунії в єврозоні. Рішення вступити в зону євро прийнято, коли ми приєднались до ЄС. Але перехід на євро не забезпечує добробуту. Добробут ми повинні самі забезпечити, ще до вступу в єврозону. Подальші структурні реформи необхідні перед входом для того, щоб досягти більш високої конвергенції доходів і економічної структури, щоб бути ближче до умов оптимальної валютної зони».

Войня пояснив, що приєднання до зони євро це не просто зміна банкнот або монет, це складний процес з різними і глибокими наслідками, який може бути задіяний тільки політичним рішенням на основі широкого консенсусу в суспільстві. Присутній на конференції, заступник голови місії Посольства США в Бухаресті Дін Томпсон зазначив, що на нинішньому фінансовому ринку, Румунія є дуже стабільною. Існуючі рамки, додав він, принесуть іноземні інвестиції, які потрібні Румунії, також дадуть країні можливість освоювати кошти ЄС у період 2014 – 2020 рр. Згідно Томпсону, Бухарест повинен створити умови, що сприяють діаспорі інвестувати вдома, конкурентоспроможному середовищу, вільному від корупції. Американський чиновник сказав, що він упевнений, що інфраструктура покращиться, і вона дозволить Румунії стати лідером в європейському рівнянні енергетики. А заступник посла Німеччини в Бухаресті Аким Тростер вважає, що Румунія й надалі має великий потенціал для зростання, але йому слід допомагати. Він зазначив, що Німеччина хоче, щоб Румунія стала сильнішим і більш сучасним партнером, який активно сприяє зміцненню майбутнього ЄС.

З іншого боку, аналіз компанії KeysFin, що базується в Бухаресті, показує, що румунське сільське господарство стає все більш прибутковим. Бізнес зернових зріс в два рази протягом семи років в Румунії, досягнувши в 2015 році майже 16 мільярдів леїв (близько 3,5 млрд євро). Більше 7000 компаній і майже 40000 співробітників працюють в даний час в цій сфері. У порівнянні з 2009 роком, число компаній, збільшилося майже на 30%. Аналіз показує, що, за останніми даними Європейської комісії в кінці травня 2017 року, Румунія стала головним експортером зернових в ЄС.

Румунія відзначила 9 травня три важливі свята: День державної незалежності проголошеної в 1877 році, День Перемоги Коаліції Об’єднаних Націй у Другій світовій війні і День Європи. У Бухаресті, відбулись заходи біля пам’ятника Героям Другої світової війни і Пам’ятника Війні за незалежність. Відслужено поминальні панахиди за загиблими румунськими героями і покладені вінки до двох пам’ятників від державних установ і об’єднань ветеранів війни. У заходах взяли участь представники Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, військові та ветерани війни.

Подібні церемонії були проведені також в інших великих містах Румунії. День Європи і 10 років з моменту вступу Румунії до Європейського Союзу були відзначені в Бухаресті шляхом низки заходів, підготовлених Мерією столиці, об’єднаних під гаслом «Люби Європу». У зв’язку з цим, пройшли дебати про майбутнє Європейського Союзу, за участю комісара з питань регіональної політики Коріни Крецу, яка зазначила, що Румунія повинна взяти на себе більш важливу роль в регіоні та ЄС. З нагоди Дня Європи, президент Клаус Йоганніс наголосив у своєму виступі в Парламенті на необхідності зміцнення ролі країни на континентальному рівні.

Через десять років після вступу, румуни залишились глибоко прив’язаними до цінностей, які визначають ЄС і сповнені рішучості поглибити процес інтеграції, ствердив президент К. Йоганніс: Мета Румунії -бути з тими державами-членами, які діють в напрямку зміцнення Європейського Союзу. Чим ближче ми будемо до цих країн, тим більше ми можемо розраховувати на участь в європейському процесі прийняття рішень, і матимемо більше шансів на розвиток. У цьому контексті, це в наших інтересах продовжити поглиблення європейської інтеграції. Приєднання Румунії до зони євро якомога швидше, коли всі умови будуть виконані, є ключовим кроком на шляху до зміцнення ролі Румунії в Європі.

Президент Румунії також заявив, що і приєднання до Шенгену може принести додаткову користь як Румунії, так і всьому простору вільного пересування в межах Союзу. Розвиток в рамках солідарного і сильного Європейського союзу є єдиним можливим варіантом для Румунії – також підкреслив Йоганніс в Парламенті в Бухаресті.

У Румунії національна програма місцевого розвитку, цього року, має в розпорядженні 30 млрд леїв, і уряд очікує, що вона стане операційною в другій половині року. Ця заява була зроблена заступником прем’єра Севіль Шайдех, яка уточнила, що мери мають 30 днів, щоб подати проекти для інфраструктури. Ми повинні запропонувати молоді, і людям взагалі, однаковий шанс в житті, незалежно від того, де вони народилися – зазначив прем’єр-міністр Сорін Гріндяну у своєму зверненні до мерів сіл, присутніх на учорашній зустрічі у Бухаресті.

Зосередивши свій виступ на двох Румунія, прем’єр-міністр наголосив на основних відмінностях між румунами, що живуть у містах та селах. Надалі, 47% населення Румунії проживає в сільських місцевостях. Майже 80% території управляється вами, сільголовами. Дуже багато речей змінилось в Румунії, але й надалі складається таке враження, що у нас дві Румунії. Міська і сільська Румунія. Відмінності між сільським і міським зростають,- сказав прем’єр.

Стільки часу скільки залежатиме від мене, щоб виділити гроші місцевими громадам, я це зроблю без вагань. Отже, не тільки, що ви можете розраховувати на мене, але ми всі тут присутні є об’єднаною командою, яка дуже добре розуміє, що таке розвиток, необхідність розвивати цю країну і сільську місцевість, зазначив, з іншого боку, на тому ж засіданні, і Келін Попеску- Терічану, голова Сенату, і в той же час, співголова Альянсу лібералів та демократів(АЛД), партнер СДП в уряді.

Терічану оголосив з цієї нагоди, ідею створення другого державного банку, крім Ощадбанку, який головним чином буде фінансувати проекти місцевих громад. Адже, зазначає він, не всі села мають достатніх коштів для реалізації великих проектів для своїх громад, і люди хочуть жити краще сьогодні і завтра, а не через 20 або 40 років. Тому необхідно докладати зусиль в сфері розвитку, впроваджувати проекти, які б змінили якнайшвидше якість їхнього життя. Мери, які прибули до Бухареста отримали обіцянки і від лідера СДП Лівіу Драгня. А саме, що їхня заробітна плата буде збільшена разом зі вступом в силу закону про єдину тарифну сітку оплати праці.

Але й, що отримуватимуть бонуси за освоєння коштів ЄС, і що законодавство буде спрощене таким чином, щоб мери знали, що робити і чого не робити, щоб не попасти під приціл НАД. Місцеве самоурядування повинно вийти зі стану паралічу, з службовцями, які бояться підписувати, сказав Лівіу Драгня, і для цього, пояснив він, відмінність між законністю і можливістю буде визначена в парламенті.

Більше половини населення Румунії, яке становить близько 20 мільйонів жителів живе в містах. Вони накладають темп і якість життя, є джерелом економічного, соціального, туристичного розвитку та творчого потенціалу. Там, де застосовується, міська політика спрямована на поліпшення якості життя в містах більш красивіших, доброзичливих, гармонійно розвинених. Перебуваючи кілька днів в Румунії, Європейський комісар з регіональної політики, Коріна Крецу, говорила, на конференції в Бухаресті, про сталий розвиток міст і роль європейських фондів. У зв’язку з цим, вона попередила, що міста в Румунії, включно столиця, мають великі затримки щодо проектів міського розвитку з коштами ЄС.

Румунія, підкреслила європейський чиновник, потребує фахівців для реалізації великих проектів фінансованих ЄС, які створюють робочі місця: Європейські кошти на 2014 – 2020 рр. більше не треба інвестувати хаотично, слід інвестувати відповідно до тематичних пріоритетів. Це дійсно велика проблема для Румунії: якість проектів, великі проекти. Було зроблено багато речей, але переважно маленькі речі: ремонт труб або інші речі, які можна було зробити за рахунок місцевих коштів. Я думаю, що ми повинні реалізувати масштабні проекти, які створюють робочі місця і мають великий вплив. Я гадаю, що цей менталітет ділити гроші всім меріям, щоб не нагнівати когось є шкідливим менталітетом, тому що з невеликими коштами можна здійснювати тільки невеликі проекти.

Європейський комісар з питань регіональної політики також повідомила, що одним з важливих проектів, спрямованих на модернізацію столиці може бути ремонт тепломережі з європейськими коштами. Коріна Крецу: Вже є бюджет в розмірі 100 млн євро в рамках програми велика інфраструктура через Фонд регіонального розвитку на модернізацію 500 км каналізаційної мережі. Мої колеги від DG Regio, на цьому тижні, перебувають у Європейському інвестиційному банку, щоб побачити, яким чином наступні 500 км каналізації будуть фінансуватися за рахунок гарантій з боку Європейського інвестиційного банку, адже вони знають про погану якість питної води в Румунії та можливість призупинення опалення.

36 повітових центрів в Румунії зможуть отримати прямий доступ до 1,2 млрд євро для розвитку, сказала європейський чиновник, яка закликала румунську владу надіслати в Брюссель проекти і техніко-економічні обґрунтування.

Доповідь Американської торгово-промислової палати про конкурентоспроможність румунської економіки, оприлюднена у вівторок в Бухаресті, визнає позитивний розвиток країни у глобальних рейтингах конкурентоспроможності, але відзначає ще досить великий розрив з точки зору середнього показника в ЄС за рівнем ВВП на душу населення. З-поміж показників, які показали позитивну динаміку в порівнянні з доповіддю 2011-го року є боротьба з корупцією, рівень доступу в Інтернет та частка працівників у високих і середніх технологіях.

Присутній на презентації, заступник прем’єра Костін Борк звернувся до інвесторів, заявивши, що в Румунії, можна робити хороший бізнес. Костін Борк: Я вважаю, що Румунія досі страждає від проблеми сприйняття. Я думаю, що робити бізнес в Румунії це позитивний досвід, і говорю, як колишній керівник багатонаціональної компанії, кілька місяців тому. Ви тут, тому що робите добру справу, якби це було не так, ви б тут не були! Я не кажу, що легко робити бізнес в Румунії, але в кінці кінців вам вдасться керувати компанії до очікуваних результатів.

Заступник глави дипмісії США в Бухаресті Дін Томпсон, зазначив, що, незважаючи на недавній прогрес, Румунія ще повинна багато чого зробити щодо продовження реформ, приділяючи особливу увагу питанням сталого розвитку та повної поваги до верховенства закону. Дін Томсон: Системі правил в Румунії бракує св’язності і довгострокового бачення. Румунія повинна відповісти на цей виклик шляхом прийняття і реалізації врегулювань прозоро, передбачувано і стабільно. Румунія все ще потребує структурних реформ, які дозволять скоротити нормативні бар’єри, стимулюватимуть розвиток підприємництва та забезпечать відкритість різних секторів до міжнародної конкуренції та збільшення інвестицій.

У посланні, переданому з нагоди презентації доповіді, президент Клаус Йоганніс, в свою чергу зазначив, що боротьба з корупцією повинна тривати, і що тільки шляхом вирішення цієї серйозної проблеми можна використати реальний потенціал румунської економіки. Глава держави зазначив, що в Румунії необхідне краще бізнес-середовище, і що ”економічний розвиток не може існувати без ринку і економічної свободи, без приватної власності і приватного підприємництва».

Ці переваги, стверджує глава держави, були здобуті через великі зусилля, майже 25 років тому під час румунської революції в грудні 1989 року. Він висловив упевненість в тому, що США можуть стати в наступний період, одним з перших іноземних інвесторів в Румунії, економічне співробітництво може розширитись, і для американських інвесторів область IT&C може стати справжнім «хабом».

У кінці грудня, минулого року, завершилась реалізація транскордонного проекту Історична та етнографічна спадщина – частина сталого розвитку туризму Буковини, який впроваджувався з травня 2012 року по 31 грудня 2015 року Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича у партнерстві із Сучавським університетом імені Штефан Великого, у рамках Спільної Операційної Програми Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007-2013. Загальний бюджет проекту склав майже півтора мільйона євро. Фінансування проекту здійснювалось до 90% від Європейського Союзу. Проект передбачав низку заходів, які покликані покращити туристичну привабливість краю. Ціллю цього транскордонного проекту було покращення та розвиток туристичної інфраструктури, шляхом підвищення туристичної привабливості прикордонних територій. .

Проректор Сучавського університету імені Штефана Великого, професор Штефан Пурич, координатор проекту з румунської сторони підбив підсумки: У рамках цього проекту проектні команди розробили 20 маршрутів, які можна проїхати на різних видах транспорту, а ще 10 маршрутів, які можна пройти пішки або на велосипедах. У рамках цих маршрутів передбачені різні туроб’єкти етнографічного і історичного характеру. Зокрема відомі Сучавські монастирі, а також населені пункти де живуть представники нацменшин, адже вони володіють чудовими традиціями та обрядами. Для цього ми розробили сайт проекту на якому є всі ці дані, а також надрукували карту тиражем 20 тисяч примірників, яку ми розповсюджуємо у Чернівецькій області та Сучавському повіті. Так само, ми організували різні тренінги формування для майбутніх спеціалістів, і тих, хто працює тепер в галузі туризму для того, щоб вони знали, які саме пам’ятки ми просуваємо, які можливості є для відвідування, яким транспортним засобом можна труди поїхати, які умови є, що можна побачити,яку історичну цінність представляють всі ці туристичні пам’ятки. У рамках цього проекту дві команди Чернівецького та Сучавського університетів працювали разом і задіяли в рамках всіх цих заходів і наших студентів, тому що одним із елементів проекту є включення студентів, майбутніх спеціалістів у галузі туризму, до всіх заходів, які були проведені на протязі трьох років.

У рамках цього проекту був відкритий при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Буковинський інформаційно – комунікаційний центр історичного та етнографічного розвитку туризму. У рамках цього Центру буде діяти електронна база даних до якої були включені більше 500 різних об’єктів туристичного призначення, зокрема історичні та етнографічні пам’ятки.Також було засновано Регіональний представницький офіс у м. Сучава та проведено реєстрацію історичних та етнографічних об’єктів на території Чернівецької області та Сучавського повіту.

Частка сільського господарство в румунському ВВП
складає лише 4,6%, у той час як зайнятість в цьому секторі склала 28% станом на
2014 рік. Продуктивність праці в сільському господарстві утричі менша в Румунії
ніж в середньому по ЄС.

Місцеві агро-харчові мережі і ринки не дуже добре
розвинені, а відпускна ціна продукції значно нижча вартості виробництва, тому
багато людей мігрують в міста або в інші країни, залишаючи вдома своїх літніх
батьків, а бідні виживають завдяки соціальним дотаціям. І доступ до освіти в
селі досить обмежений, кількість дітей, що не відвідують навчальні заклади в
селах утричі більша, ніж у місті. Колективні господарства не обладнані належним
чином необхідною технікою, не беруть участь у спільних заходах на ринку
сільгосппродукції, які б могли допомогти в оптимізації збуту свого товару. Усе
це призводить до того, що в Румунії життя в селі досі означає бідність.

Нещодавно в
Бухаресті відбувся круглий стіл на тему «Інтегрований розвиток сільських
районів в Румунії», організований Представництвом Європейської Комісії в
Румунії, яке поставило перед собою завдання запустити національну платформу для
діалогу з метою визначити основні шляхи розвитку румунського села. На заході був
присутній і віце-прем’єр-міністр та міністр регіонального розвитку та державної
адміністрації Румунії Васіле Динку, який сказав, що Румунії потрібна
Національна стратегія захисту сільської цивілізації. «Я народився в селі, виріс
у селі, де на сьогодні лише (ДВОМ ВІДСОТКАМ) 2% дітей вдається закінчити весь
цикл вищої освіти. На жаль у Румунії іноземці б’ють на сполох, попереджаючи, що
наше село вмирає, що вмирає частина нашої цивілізації. Ця проблема є питанням
культури, якої нам бракує, а саме: нашої здатності до самоорганізації та
саморозвитку. Входження в ЄС завдало смертельного удару румунському селянину,
тому що європейський аграрно-промисловий комплекс прийшов на нас як радянські
танки. Ті, хто повертається додому на свята знають це дуже добре. Були прийняті
закони, що зобов’язують супермаркети продавати румунську продукцію, але ці
закону порушуються. У нас є чудові органи контролю, але ніхто не дотримується
цих положень. Один голландець сказав мені, що ми маємо останню сільську
цивілізацію в Європі. І ми мусимо її захистити. Європа намагається допомогти
нам, але ми нібито не чуємо.»

Міністр сільського
господарства та розвитку сільської місцевості Акім Ірімеску торкнувся напрямів
розвитку румунського села, з тим щоб
модернізація не знищила традиції і спосіб життя, до якого звикли багато
з тих, хто народився в селі. «Більше коштів означає модернізація. Але
модернізація не означає завжди підтримку ідилічного села, як в моєму дитинстві,
коли я повертався додому на копиці сіна рано вранці… той запах сіна… Тому я
думаю, що головним нашим завданням є розробити Стратегію розвитку сільської
місцевості. Однак суть проблеми в тому, що з 90-их років ми розробили не знаю,
скільки стратегій, але жодна з них не принесла те, чого всі ми дійсно хочемо.
Більше коштів може призвести до підвищення ефективності та продуктивності в ЄС,
зробити нашу продукцію конкурентоспроможною, але це віддалить нас від села
наших мрій. Нам потрібна сільська інфраструктура, а це означає позашляховики і
трактори, це призведе до зникнення коней, зникнуть сани взимку, поло-помалу зникне біорізноманіття. Дійсно, кожна людина
прагне кращого життя, але це віддалить нас від села, який до тепер ще
зберігся.»

Румунські села
стикаються, також, з проблемою міграцією молоді в міста або в інші країни.
Тільки 7% фермерів є представниками молодого покоління. Саме тому в
Національній програмі розвитку сільських районів на 2013-2020 рр. Передбачена
можливість надання молодим людям, які хочуть стати фермерами безвідплатну
позику в розмірі до 50.000 євро. Наразі цією фінансовою допомогою скористалися
майже 10.000 молодих людей, однак їх кількість може зрости починаючи з
наступного року. Говорить міністр Акім Ірімеску: «У моєму рідному селі з 3000
душ залишилось всього 1500. Кращі з них поїхали за кордон, де можуть заробити
більше. Село вмирає. На щастя, така ситуація спостерігається не у всій Румунії.
Я постійно думаю про те, чи вдасться нам зберегти село в бажаних нами рамках.
Були здійснені значні інвестиції в у розвиток сільських районів – 8 млрд плюс
ще 1,5 млрд з фондів SAPARD. Мандруючи країною ви побачите багато закритих
будівель, зведених на кошти з європейських фондів розвитку сільських районів.
Постає запитання: чи інвестуємо ми належним чином або ні? Я ще не можу
відповісти на запитання: чи зможемо ми зберегти село, яке б модернізувалося, але
зберігаючи румунську ідентичність румунського села. Ніхто не хоче тримати
селян в інерційному стані, змушувати їх обробляти землю кіньми і волами тепер і
в майбутньому. Була збільшена до 50.000 євро сума грошової допомоги молодим
фермерам людей, але не знаю скільки з них здатні використовувати ці гроші
ефективно. Якщо піти в село і дати першому зустрічному цю суму, я не думаю, що
він знатиме як використати ці гроші.»

Національна програма
розвитку сільських районів є інструментом, за допомогою виділяються кошти з
європейських фондів для приватних і державних інвестицій в розвиток румунських
сіл. Румунія досі отримала кошти в рамках трьох таких програм, кожна тривалістю
7 років. Понад 85.000 фермерів, підприємців і органів місцевої влади отримали
безвідплатні позики на суму близько 9 млрд євро в рамках Національної програми
розвитку сільських районів упродовж 2007-2013 років. Крім того, значні
інвестиції були здійснені за рахунок європейських грантів фермерами і
переробниками. Зокрема понад 4600 інтегрованих господарств були модернізовані
або створені на кошти з європейських фондів. Крім того, понад 5500 підприємців
зуміли почати власний бізнес за допомогою європейських фондів. Національна
програма розвитку сільських районів упродовж 2007-2013 років профінансувала
більше 4400 проектів, розроблених і впроваджених органами місцевого
самоврядування.

Тим не менш, Румунії
доведеться повернути Європейській комісії, щонайменше 800 млн євро, що були
виділені ій на розвиток сільської місцевості, але які не були використані. Нова
національна програма розвитку сільких районів на 2014-2020 рр. містить 14
заходів для фінансування сільського господарства та кошти в розмірі понад 9.300
млрд євро, з яких більше 8 млрд євро з європейських фондів, а решта з бюджету
Румунії.