Radio România Internațional

Tag: саміт

  • 14 грудня 2021 року

    КОРНАВІРУС – За минулу добу у Румунії було зареєстровано 946
    нових випадків COVID-19, майже удвічі більше порівняно з попереднім
    днем, повідомила Група стратегічної комунікації. Так само від ускладнень
    хвороби померло 106 людей, з яких 17 з
    попередніх звітніх періодів. У лікарнях загальна кількість госпіталізованих з
    COVID-19 знизилася до приблизно 3.850, з яких 665 осіб перебувають у
    відділеннях інтенсивної терапії. У Бухаресті рівень захворюваності становить
    0,85 випадків на тисячу жителів. Найвищий рівень захворюваності у столиці був
    зафіксований 22 жовтня, коли він перевищив 16,5 випадки на тисячу мешканців. Національний
    комітет з питань координації кампанії щеплення проти COVID-19 повідомив, що
    відсоток вакцинованих становить трохи більше 25% у сільській місцевості, у
    містах понад 40%, а в повітових центрах та столиці понад 42%.




    ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ -
    Очікувана тривалість життя у Румунії значно скоротилася під час пандемії COVID-19 і залишається значно нижчою від середнього показника
    по ЄС. Згідно зі звітом Європейської комісії про стан здоров’я в Румунії,
    тривалість життя в Румунії майже на шість років нижча, ніж в ЄС. Згідно з цим
    же документом, жінки живуть у середньому майже на вісім років довше за
    чоловіків. Очікувана тривалість життя становить 78,4 роки серед жінок проти
    70,5 років серед чоловіків, і це одна з найбільших різниць серед країн
    Євросоюзу. Звіт також показує, що майже половина смертей, зареєстрованих у
    Румунії, пов’язані з факторами ризику. Повідомляється, що рівень споживання
    алкоголю та нездорового харчування вищий порівняно з середнім показником ЄС.
    Підлітки в Румунії мають надлишкову вагу, ожиріння і палять більше, ніж їхні
    однолітки в інших європейських країнах. Однак кількість дорослих курців дещо
    нижча за середню на континенті.




    САМІТ ЄС – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у
    саміті Східного партнерства та в засіданні Європейської Ради, які проходять в
    Брюсселі. Вчора глава держави взяв участь у відеоконференції з головою
    Європейської ради Шарлем Мішелем і прем’єр-міністрами Словенії Янезом Яншею,
    Естонії Каєю Каллас і Латвії Кріш’янісом Каріньшем у рамках підготовки до
    саміту Східного партнерства та засідання Ради ЄС. Основними темами були
    координація дій країн ЄС в контексті пандемії COVID-19, кризове управління та
    стійкість, ціни на енергоносії, безпека та оборона ЄС, зовнішні аспекти
    міграції та міжнародні відносини, з наголосом на ситуації на кордонах України
    та з Білоруссю.




    КАРАНТИН – З вівторка, 14 грудня, у
    міжнародному аеропорті ім. Анрі Коанде кількість працівників, які перевіряють
    декларації пасажирів, які прибувають в країну, була подвоєна, при цьому
    вживаються заходи для уникнення скупчень на тлі збільшення потоку пасажирів,
    які прибувають в Румунію. Тим часом знову ростуть черги на автомобільних пунктах
    пропуску через кордон, переважно в напрямку в’їзду до Румунії. Нагадаємо, що з 10 грудня для в’їзду в Румунію
    з-за меж ЄС, в тому числі з України, навіть вакцинованим особам буде необхідно
    пред’явити негативний результат ПЛР-тесту на коронавірус проведений не більше
    ніж за 48 годин до в’їзду. Усі особи, які мають негативний тест, але не були
    щепленні проти COVID-19 або не перенесли захворювання, зобов’язані пройти
    14-денну ізоляцію, яка може бути скорочена якщо через 10 днів ПЛР-тест
    виявиться негативним. Для осіб, які прибувають з країн ЄС, правила інші. Вони,
    як і раніше, повинні пред’явити «зелений» сертифікат, що підтверджує
    вакцинацію, перенесення хвороби за останні 180 днів або негативний результат
    ПЛР-тесту, отриманий не більше ніж за 72 години до в’їзду.




    ЛІТАКИ – Міністр оборони Румунії Васіле Динку запевняє, що 32 вживані винищувачі
    F-16, які будуть куплені в Норвегії, будуть
    модернізовані та приведені до найвищих сучасних стандартів НАТО. Здебільшого
    модернізацію здійснить норвезька сторона протягом наступних двох років. Крім
    того, усі системи потім будуть доопрацьовані в Сполучених Штатах, пояснив
    румунський міністр. Загальна сума закупівлі становить 454 мільйони євро без
    ПДВ: 354 мільйони євро на власне придбання літаків і 100 мільйонів євро – модернізація
    та придбання обладнання з США. За даними Міністерства національної оборони літакам
    F-16 з Норвегії близько 40 років, але вони мають кращу конфігурацію, ніж 17
    винищувачів, які Румунія має зараз що були придбані в Португалії. Безпосередній
    ремонт і технічне обслуговування своїх літаків Румунія планує виконувати на
    своєму авіабудівному підприємстві Aerostar в Бакеу, який є сумісним зі
    стандартами Альянсу. Згідно із законодавством, для придбання військової техніки
    на суму понад 100 мільйонів євро Міноборони має отримати згоду парламенту.



  • Прем’єр Румунії бере участь у саміті «Кримської платформи»

    Прем’єр Румунії бере участь у саміті «Кримської платформи»

    Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу та міністр закордонних справ Богдан Ауреску представляють Румунію
    на першому саміті дипломатичної ініціативи «Кримської платформи», в якому
    запланована участь представників 44 країн та організацій.

    Глава румунського уряду виступить на саміті та візьме участь у церемонії прийняття Спільної
    декларації саміту «Кримської платформи». У кулуарах заходу він візьме участь в
    обіді, який організує Президент України Володимир Зеленський, а також проведе
    двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем.

    Флорін Кицу
    та Богдан Ауреску також відвідають Офіс Кримської платформи та візьмуть участь
    у презентації постійного виконавчого агентства, яке виконуватиме рішення
    саміту.

  • Саміт «Бухарестської дев’ятки»

    Саміт «Бухарестської дев’ятки»

    У Бухаресті відбувся Саміт «Бухарестської дев’ятки». Організаторами виступили засновники цієї ініціативи президент Румунії Клаус Йоганніс та президент Польщі Анджей Дуда, який перебуває з офіційним візитом у Румунії. Решта глав держав цього формату, а також президент США Джо Байден, державний секретар США Антоні Блінкен та Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг взяли участь у саміті, в режимі відеоконференції. Крім Польщі та Румунії були представлені на саміті країни-члени НАТО, які розташовані на Східному фланзі: Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина та Угорщина.

    У своєму виступі глава румунської держави заявив, що союзники НАТО повинні продовжити зусилля зі зміцнення своїх позицій стримування та оборони, особливо на Східному фланзі, нагадавши про останні події в Україні. Саме тому на переговорах з президентом США Джо Байденом Клаус Йоганніс висловився за збільшення військової присутності союзників у регіоні. За його словами, участь президента США у саміті передає сильний сигнал трансатлантичної солідарності та єдності напередодні саміту НАТО, який відбудеться у червні. Президент Клаус Йоганніс: Безпекова ситуація в Чорному морі, яка викликає занепокоєння доказала, що нам потрібно зберігати пильність, тому НАТО повинна продовжити зусилля зі зміцнення своїх позицій стримування та оборони, особливо на Східному фланзі, унітарно та узгоджено, від Балтійського до Чорного морів. Ось чому я закликав, в тому числі на переговорах з президентом США Джо Байденом, до збільшення військової присутності союзників, включаючи США, в Румунії та на півдні Східного флангу». Президент Румунії відмітив, що дестабілізуючі дії Росії в регіоні викликають занепокоєння, що призводить до збільшення клімату незахищеності.

    У свою чергу, президент Польщі Анджей Дуда сказав, що Північноатлантичний альянс повинен постійно проявляти свою життєздатність та вдосконалювати свою оборонну техніку. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що участь президента Джо Байдена в саміті Б9 демонструє активність США у зміцненні НАТО. Він наголосив, що червневий саміт НАТО, який відбудеться у Брюсселі, дасть можливість «розпочати новий розділ у трансатлантичних відносинах».

    Учасники саміту «Бухарестської дев’ятки» прийняли спільну декларацію, в якій, зазначається, особливо, що агресивні дії та збільшення військової присутності Росії в безпосередній близькості від НАТО, а також її агресивні гібридні дії продовжують загрожувати євроатлантичній безпеці та є викликом правилам, заснованим на міжнародному порядку». У декларації також висловлено рішучу підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності Грузії, України та Республіки Молдова.

  • 21 – 27 березня 2021 року

    21 – 27 березня 2021 року

    Нові протиепідемічні обмеження


    Як повсюди в Європі, кількість випадків
    зараження новим коронавірусом у Румунії постійно зростає, і влада періодично
    повідомляє про те, що
    лікарні та, особливо, відділення інтенсивної терапії перевантажені. У четвер, уряд прийняв нові заходи для обмеження епідемії. Таким чином, у
    районах, де захворюваність перевищує чотири випадки на тисячу жителів, пересування людей у ​​п’ятницю, суботу та неділю
    здійснюватиметься до 20:00, а не до 22:00, як зараз. Також у ці дні магазини
    закриваються о 18:00 годині. Коли рівень зараження перевищує 7,5
    випадків на тисячу жителів, ці обмеження застосовуються протягом усього тижня.
    Винятки становитимуть лише ночі важливих
    релігійних свят, єврейського свята Песаха, католицького та православного Великодня. Виконавча
    влада прийняла це рішення після того, як говорилося про введення карантину у Бухаресті, найбільшого, найбільш густонаселеного та
    економічно динамічного міста. У повіті Ілфов, чиї населені пункти є практично супутниками столиці, зареєстровано найвищий рівень інфікування, і багато комун та міст
    перебувають на карантині. Багато жителів Ілфова працюють у Бухаресті та щодня їздять
    на роботу, а їх діти ходять до столичних шкіл. Проявляючи скептицизм до варіанту закриття міста, коментатори нагадують про фіаско цього заходу в Тімішоарі, де
    після двох тижнів карантину рівень захворюваності на COVID-19 був вищим, ніж до карантину.


    Європейський саміт напередодні пандемії




    Президент Румунії Клаус Йоханніс взяв участь у засіданні
    Європейської Ради на тему пандемії коронавірусу, організованому у форматі
    відеоконференції. Прискорення виробництва та розподілу вакцин є пріоритетом у
    Європейському Союзі – йдеться у спільній заяві глав держав та урядів
    держав-членів. Президент Румунії висловив підтримку нещодавній пропозиції
    Європейської Комісії щодо більш зваженого експорту вакцин, але закликав до
    обережності у використанні цього механізму, щоб це не вплинуло на вільну
    торгівлю. Європейські лідери також обговорили питання внутрішнього ринку,
    зосередившись на промисловій та цифровій політиці, ситуації у Східному
    Середземномор’ї та відносинах Союзу з Туреччиною, а також перезавантаженні
    відносин із США.




    Румунія та Схід


    Міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску висловився за зміцнення позиції НАТО щодо стримування та оборони на
    всьому Східному фланзі. На зустрічі в Брюсселі глав дипломатій держав-членів
    Північноатлантичного альянсу, голова зовнішньополітичного відомства Румунії представив аналіз нашої країни щодо стійких викликів безпеці на східному кордоні, включаючи Чорне
    море, посилаючись, у цьому контексті, на необхідність вирішення тривалих конфліктів, що дестабілізують безпеку регіону. Ауреску повторив підтримку
    поточного підходу НАТО до Росії і наголосив, що діалог з Москвою може
    відбуватися лише в умовах дуже стійкої позиції НАТО стримування та
    оборони. Румунія також оголосила, що разом із 18 іншими державами, ОБСЄ та Європейським Союзом,
    підтримує створення Міжнародної платформи, що займатиметься
    документуванням порушень прав людини режимом Олександра Лукашенка у Білорусі. Мета платформи – документування та розслідування серйозних порушень прав людини в Білорусі після
    президентських виборів у цій країні в серпні 2020 року. Румунія підтримує конкретний порядок денний для демократичної Білорусі на основі політичного
    діалогу для обґрунтування переходу до системи, заснованої на демократичних цінностях, верховенстві права та поваги до основних прав і свобод людини. Міністерство
    закордонних справ нагадує, що Румунія у вересні 2020 року надала грант у
    розмірі 100.000 євро для незалежних ЗМІ та громадянського
    суспільства в Білорусі. Так само, міністерства освіти та закордонних справ Румунії започаткували програму присудження 100 стипендій білоруським
    студентам на майбутній навчальний рік.




    Епітафія для спеціального відділу




    Палата депутатів у Бухаресті прийняла у середу
    проєкт закону щодо скасування Відділу розслідування
    злочинів, вчинених магістратами, це будучи обіцянкою партій правлячої коаліції ще з виборчої кампанії. Названий також Спеціальним відділом, він був
    створений колишньою соціал-демократичною владою і, подібно багатьом іншим заходам у сфері юстиції, сприймався як спроба підпорядкувати суддів та прокурорів та зупинити боротьбу з корупцією. Відділ розслідування злочинів, вчинених магістратами мав виключне повноваження проводити кримінальні провадження злочинів, скоєних суддями та прокурорами, і міг бути використаний для впливу на хід
    досудових слідств великих корупційних справ, що припускали політичну
    причетність.




    Спортивний березень




    Жіноча
    збірна Румунії з гандболу перемогла збірну країни-господаря у своєму останньому
    матчі доолімпійського турніру в чорногорській Підгориці, але пропустила
    кваліфікацію на Олімпійські ігри в Токіо. У першому матчі румунки були переможені Норвегією, континентальним чемпіоном. Усі три команди накопичили по два очки,
    але, зайнявши перші два місця завдяки різниці головних голів, Чорногорія та
    Норвегія вирушають на Олімпіаду. У футболі, збірна Румунії
    стартувала в четвер, у Бухаресті, перемогою з рахунком 3:2 над Північною Македонією
    в рамках підготовчого
    етапу Кубка світу з наступного року. У березні румуни проведуть
    ще два матчі у підготовчому
    етапі,
    28-го березня на власному полі з
    Німеччиною, а 31-го, на виїзді, з Вірменією. До групи належать також Ісландія та
    Ліхтенштейн. У середу
    ввечері в Будапешті моложіна збірна з
    футболу Румунії Under-21 закінчила
    внічию поєдинок з молодіжною командою Нідерландів, 1:1, у дебютному матчі в групі А Чемпіонату Європи, який проходить в Угорщині та Словенії. Два роки тому на заключному
    континентальному турнірі в Італії та Сан-Марино, Румунія дійшла до півфіналу, отримавши таким чином путівку на
    літні Олімпійські ігри.

  • 19 серпня 2020 року

    ПРОТЕСТ
    – Тераси і ресторани у всій Румунії були закриті у середу, в другій половині
    дня, протягом години, в знак протесту проти відсутності заходів влади по
    підтримці індустрії гостинності. Власники цих закладів незадоволені тим, що
    ресторани залишаються закритими і стверджують, що, з цих причин, в холодному
    сезоні 400 тисяч працівників можуть залишитися без робочих місць, оскільки
    бізнес в галузі ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) не вистоїть.
    Прем’єр-міністр Людовик Орбан уточнив, що негайно ж після того, як
    епідеміологічний стан поліпшиться, уряд дозволить відкриття ресторанів,
    підкресливши при цьому, що мова йде не про відсутність доброзичливості, а про
    охорону здоров’я людей. Внесок галузі ГоРеКа у ВВП Румунії становить 5%.




    КОРОНАВІРУС
    – У Румунії зафіксовано понад 73.600 підтверджених випадків зараження
    коронавірусом від початку пандемії і 3.106 смертей в результаті цієї хвороби.
    Звіт Національного інституту суспільної охорони здоров’я вказує, що на минулому
    тижні число нових випадків зараження, але і летальних випадків було трохи
    менше, ніж на попередньому тижні. Приблизно третина нових випадків зараження
    була зафіксована у повітах Прахова (південь),
    Арджеш (південь), Біхор (північний захід) і Тіміш (захід). Більшість
    випадків зараження коронавірусом з початку пандемії було зафіксовано в
    Бухаресті, Сучаві (північний-схід) та Арджеші. Майже 95% померлих мали хоча б
    одну супутню захворюваність, тоді як майже 80% жертв були старше 60 років. Міністр
    охорони здоров’я Нелу Татару попередив, що кількість молодих людей, заражених
    новим коронавірусом, збільшується.




    САМІТ – Держави-члени
    ЄС не визнають результат президентських виборів від 9 серпня в Білорусі, в яких
    переможцем був оголошений чинний президент Олександр Лукашенко, оголосили в
    середу лідери ЄС, які провели позачерговий саміт у режимі відеоконференції.
    Вибори не були ані справедливими, ані вільними і не відповідали
    міжнародним стандартам, – заявив президент Європейської ради Чарльз
    Мішель на прес-конференції наприкінці наради. Він також заявив, що ЄС прийме
    санкції проти посадових осіб, які відповідають за насильство під час протестів та
    фальсифікацію виборів. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, чия країна головує зараз у Раді ЄС, засудила
    жорстоке насильство проти протестуючих. Масові протести почалися 10
    днів тому, негайно ж після виборів, на яких Лукашенко, був оголошений
    переможцем з 80% голосів. На протестах, принаймні двоє людей
    загинули, кілька сот отримали поранення і понад 6700 були затримані.






    ІНФЛЯЦІЯ
    – Румунія значилася серед країн ЄС з найвищим річним рівнем інфляції і в липні
    – 2,5%, в порівнянні з 2,2% в червні, повідомила Статистична служба
    Європейського союзу – Євростат. Згідно Євростат, країнами членами з найвищими рівнями
    інфляції залишаються Угорщина, Польща, Чехія і Румунія. На протилежному полюсі
    знаходяться Греція, Кіпр та Естонія. У порівнянні з ситуацією червня місяця,
    річний рівень інфляції в липні знизився в 10 країнах членах, залишився на місці
    в трьох країнах і підвищився в 14 країнах ЄС.




    США – Демократична
    партія США офіційно висунула Джо Байдена своїм кандидатом на виборах президента
    2020 року, що пройдуть 3 листопада, коли він зіткнеться з чинним президентом Дональдом
    Трампом. Рішення висунути Байдена прийняли на загальнонаціональному з’їзді в
    Мілуокі, штат Вісконсин. Офіційний процес затвердження відбувся на другий день
    масштабного партійного з’їзду, який триває в онлайн-форматі. 77-річний Джо
    Байден повинен виступити з промовою у четвер. Не бажаючи дозволити демократам
    отримати повну увагу ЗМІ, Дональд Трамп відвідав декілька штатів США – Айову,
    Арізону, Міннесоту та Вісконсин. З цього приводу він відновив свої напади, прозвавши
    Джо Байдена Спячим Джо, заявивши, що він маріонетка радикальних
    лівих.

  • Угода для Європи

    Угода для Європи

    У вівторок вранці в Брюсселі: лідери
    27 країн-членів Європейського Союзу домовилися про план, який вважається
    історичним для відновлення після коронавірусу економіки. На засіданні, яке
    розпочалось в п’ятницю главам держав та урядів було
    потрібно чотири дні та чотири ночі, щоб досягти цього результату. Угода – вигукнув у Twitter президент
    Європейської ради, бельгієць Шарль Мішель. Історичний день для
    Європи! – написав також Президент Франції Еммануель Макрон, а канцлер Німеччини
    Ангела Меркель сказала, що вона задоволена.


    Тема жорстокого бою між
    франко-німецькою парою і Голландією,
    Австрією, Швецією та Данією, менш постраждалими від пандемії і, отже, менш охочі брати участь у загальних зусиллях плану відновлення у 750 мільярдів євро, заснований вперше на спільній заборгованості, додається до багаторічного бюджету
    Союзу на період 2021-2027 рр. у розмірі 1,074 мільярда євро. Європейська
    Комісія може позичити з ринку 750
    мільярдів євро. 390 мільярдів представлятимуть гранти, які будуть надані країнам, які
    найбільше постраждали від кризи в галузі охорони здоров’я. Гроші будуть повернуті
    всіма 27 членами. Решта, тобто, 360 мільярдів євро будуть доступні у
    вигляді кредитів державам-членам, які цього хочуть:
    суми будуть погашені кожною країною-заявницею.


    За словами президента Клауса Йоганніса, Румунія отримає майже 80
    мільярдів євро для європейських проектів: Ми використаємо 80 мільярдів євро для відновлення інфраструктури в
    Румунії, для будівництва лікарень, шкіл, та модернізації великих державних систем. Також дуже
    важливо знати, що значна частина цих грошей буде використана на відновлення економіки. 80 000 мільйонів євро, ми
    використаємо для реалізації, з одного боку, плану багаторічного бюджету на
    2021-2027 роки, плану, над яким ми працюємо з урядом, вже з січня і в найкоротші терміни він
    буде завершений для того, щоб бути готовим розпочати імплементацію, а з іншого
    боку, ми вже давно працюємо над національним планом відновлення, який буде
    представлений Європейській Комісії для отримання коштів на економічне
    відновлення. Отже, ми добре підготувалися, і досягли прекрасного результату.




    Це важливий день для європейського
    проекту, важливий день для Румунії, яка піде вперед, адже ці гроші повинні бути використані на
    реконструкцію країни, – підсумував президент Клаус Йоганніс.

  • Переговори довкола європейського бюджету

    Переговори довкола європейського бюджету

    Представники країн-членів
    Європейського Союзу, включно
    Румуніî, зустрілися в понеділок у
    Брюсселі, в рамках Ради загальних справ, щоб обговорити бюджет ЄС на 2021-2027 роки. Інтерес максимальний маючи на увазі майбутній спеціальний саміт лідерів 27, який відбудеться у четвер з метою досягнення домовленості яким чином будуть розподілені
    європейські кошти упродовж семи років. Комісар з питань бюджету Йоганнес Ган ствердив, що саміт мабуть триватиме кілька днів. Спільні
    дискусії між представниками держав-членів довкола майбутніх багаторічних фінансових рамок, запропонованих головою Європейської ради Чарльзом
    Мішелем, будуть позначені
    розбіжностями.


    Колишній бельгійський
    прем’єр-міністр, який протягом останніх тижнів консультувався з усіма
    європейськими лідерами, скликав на 20
    лютого позачерговий
    саміт, намагаючись досягти згоди. Однак, дискусії
    довкола багаторічних фінансових рамок на
    2021-2027 роки ускладнюються і через вихід Великобританії з ЄС, яка є важливим контрибутором
    ЄС.
    Коротше кажучи, Чарльз Мішель запропонував збільшення бюджету, тобто кожна країна повинна додатково виділити 1,07%, в той
    час як багаті
    країни відмовляються виділяти більше одного відсотка.

    Водночас, Чарльз Мішель запропонував рівновагу між традиційними та новими політиками, додаткові гроші для перехідного фонду до
    зеленої економіки, нові власні фінансові ресурси, а також перегляд політики згуртованості таким чином, щоб це допомогти менш розвиненим країнам та регіонам. Однак, пропозицію Чарльза Мішеля довкола майбутнього бюджету сприйняли, що скоріше є на
    користь східних
    держав-членів, які заявили, що не приймуть жодних скорочень фінансування для
    розвитку.


    Стосовно держав, які підтримують механізм обумовлення виділення європейських фондів у залежності від поважання верховенства закону, вони вважають, що голова Європейської Ради значно послабив критерії цього механізму. Крім того,
    Австрія, Данія, Нідерланди та Швеція хочуть підтримувати систему скорочень або
    премій для держав-членів, які є
    важливими контрибуторами, а саме
    для тих, які дають більше грошей ніж отримують від загального
    бюджету. Згідно Австрії,
    за відсутності надбавок, чотири
    країни плюс Німеччина покриють 75% чистих платежів загального бюджету.


    Що стосується Румунії, яка належить до групи східних країн, вона
    пообіцяла вести переговори, щоб домовитися
    про збереження рівня фінансування,
    принаймні на нинішньому рівні, для політики спільного сільського господарства
    та згуртованості, які є основними інструментами для зменшення нерівності між
    Сходом та Заходом.

  • НАТО – 70 років

    НАТО – 70 років

    Лідери країн НАТО, які зібралися на початку місяця у Лондоні на ювілейному саміті, присвяченому 70-річчю
    оборонного союзу, прийняли спільну
    декларацію, в якій вони підтвердили зобов’язання щодо спільної оборони 29
    членів альянсу та вперше вказали на необхідність подолання викликів, які
    становить зростаючий вплив Китаю на світовій арені. У
    документі також зазначається, що агресивні
    дії Росії становлять загрозу євроатлантичній безпеці та подаються нові запевнення, що НАТО є
    виключно оборонним альянсом, який підтримує прагнення до роззброєння. Однак, наголошується на тому, що НАТО буде постійно зміцнювати свою здатність стримувати та захищати від будь-якої загрози агресії та від нових викликів безпеці адекватною сумішшю ядерних, звичайних та протиракетних систем, постійно адаптованих.


    Університетський професор Юліан Кіфу, директор Центру із
    запобігання конфліктам та раннього попередження вважає, що саміт був успішним: Саміт НАТО завершився прийняттям спільної декларації. Схвалені
    документи є більш ніж обнадійливими, вони повторно наголошують на кожній із цих
    тем, включаючи тему статті 5 Вашингтонського договору (про
    колективну оборону, яка є діючою і визнаною
    всіма країнами-членами НАТО. Насправді сам НАТО не стикається з проблемами, а його
    окремі члени, які мають різні погляди, але не обов’язково суперечливі. Однак
    , НАТО далі успішно працює за принципом всі за одного, один за всіх, визнаним
    всіма членами.






    Розбіжності всередині Альянсу є неминучими, але існують
    спільні погляди, коли мова йде про забезпечення безпеки, про боротьбу з
    тероризмом або про виклики стосовно Росії, заявив у Лондоні Генеральний
    секретар Єнс Столтенберг. У заяві вказується бажання розпочати процес роздумів
    про майбутнє Північноатлантичного альянсу, рішення, яке привітав Президент
    Франції Еммануель Макрон. Однак, він не став відмовлятися від
    своїх сказаних раніше слів, що НАТО переживає «смерть мозку», будучи незадоволений зокрема втручанням Туреччини в
    Сирію й тим, що Анкара придбала російську систему протиракетної оборони.


    Уперше лідери НАТО торкнулися питання про підйом Китаю на світовому
    рівні. Румунський аналітик з питань безпеки Юліан Фота пояснює: Ніколи дотепер НАТО не обговорювало питання
    Китаю. Отож тепер вперше, коли НАТО позиціонує себе, це надзвичайно цікаво. Це
    показує нам, що дискусія вже просувається в цій галузі, і не треба забувати що
    тепер чимало експертів стверджують, що на майбутнє НАТО сильно залежатиме від
    того як НАТО ставиться до Китаю. Тому що, якщо говорити з точки зору ідеології
    про можливого суперника для безпеки Заходу в середньостроковій чи довгостроковій перспективі, надзвичайно складною загрозою, то всім відомо, що йде
    мова про Китай, а не Росію, яка є набагато слабкішою країною та яка незважаючи на її заяви, не має необхідних
    ресурсів для боротьби з НАТО в довгостроковій перспективі.


    Саміт НАТО приніс Румунії кілька додаткових пунктів щодо
    її інтересів у Чорному морі. Знову біля мікрофону Юліан Кіфу: Я думаю, що
    якщо ми беремо до уваги всі 9 пунктів кінцевої декларації, ми маємо квінтесенцію саміту, присвяченого 70-річчю оборонного союзу, спеціального
    саміту, але також з результатами, які з точки зору щонайменше Румунії,
    підтвердив елементи, пов’язані з інтересом до чорноморського регіону, що є
    нульовим пріоритетом для Альянсу, підтверджує новий оперативний простір, окрім
    трьох звичайних та кібернетичного, прийняті два роки тому, й космічний
    простір.     Крім підтверджень та переосмислень, прийнятих оборонних планів для північної
    та південної сторони східного флангу НАТО, ми також маємо справитися зі всіма
    категоріями загроз, – додав Юліан Кіфу.




    З іншого боку, Північноатлантичний альянс – це міжнародна
    організація, яка найшвидше адаптувалася до глобальних змін, і цей процес
    адаптації повинен бути безперервним, заявив у інтерв’ю Радіо Румунія,
    заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джеоане: Наш альянс
    найшвидше, ніж будь-яка інша міжнародна організація, адаптувався до глобальних
    змін. Там, де вірогідно потрібна розмова на рівні Альянсу, це стосується необхідності
    проведення переговорів щодо посилення політичного виміру НАТО. Якщо ми дійсно
    хочемо мати можливість адаптуватися, як установи демократичного Заходу до змін
    на глобальному рівні, ми можемо це зробити, лише підтримуючи міцні трансатлантичні
    відносини, зміцнюючи європейський пілон в НАТО, маючи більш міцний ЄС.


    НАТО сьогодні – здоровий, але якщо світ навколо нас
    змінюється, вважає Мірча Джеоане, і ми повинні змінитися, а процес адаптації
    практично не припиняється.

  • НАТО: демонстрація єдності

    НАТО: демонстрація єдності


    «Один за всіх і всі
    за одного!»     – таким є головний месидж виступу Генерального секретаря НАТО Єнса
    Столтенберга наприкінці саміту Альянсу, який протягом двох днів зібрав у
    Лондоні лідерів країн-членів цієї військової структури, створеної рівно 70
    років тому.




    Зустріч на високому
    рівні завершилася спільною декларацією, в якій лідери країн-членів Альянсу
    виступили за солідарність, єдність та згуртованість, незважаючи на розбіжності
    з певних питань. У документі НАТО підтверджує свій
    оборонний характер та прагнення до роззброєння, але підкреслює, що поки існує
    ядерна зброя, НАТО залишиться ядерним альянсом. Тому НАТО буде постійно
    зміцнювати свою здатність стримувати та захищати себе адекватною сумішшю
    постійно адаптованих ядерних, звичайних та протиракетних систем.




    Розбіжності усередині Альянсу неминучі, коли за одним столом сидять 29
    світових лідерів, але є спільні погляди, коли мова йде про забезпечення
    безпеки, боротьбу з тероризмом або провокаційні дії з боку Росії, – сказав Єнс
    Столтенберг.




    У заяві вказується бажання розпочати процес розмірковування про майбутнє
    Північноатлантичного альянсу, яке привітав президент Франції Еммануель Макрон. Останній
    знову озвучив свою думку про «смерть мозку» Альянсу, особливо незадоволений
    втручанням Туреччини в Сирію і тим, що Анкара придбала російську систему ПРО.




    Вперше лідери НАТО також відмітили зростаючий вплив Китаю міжнародній
    арені. «Ми говорили про те, як включити Китай до процедур контролю над
    озброєнням. Цей процес тільки починається, але це важливий крок вперед, здійснений
    лідерами НАТО»    , – заявив Єнс Столтенберг, а президент США Дональд Трамп сказав,
    що зумів переконати союзників у тому, що китайська телекомунікаційна компанія Huawei несе загрозу безпеці.




    Стосовно перспективи розвитку НАТО президент Румунії Клаус Йоганніс зазначив,
    що після цього саміту необхідний процес роздумів: «Ми разом маємо визначити, з
    якими загрозами стикається НАТО, обрати спільний підхід до міжнародного
    тероризму, до театрів воєнних дій, де НАТО не присутня як організація, але де
    присутні країни-члени.»

  • Виклики та загрози безпеці на глобальному рівні

    Виклики та загрози безпеці на глобальному рівні

    НАТО
    продовжуватиме боротьбу
    з тероризмом, поважатиме
    свої зобов’язання щодо Афганістану та адаптуватиме свої дії до гібридних загроз – це лише деякі
    з цілей Північноатлантичного альянсу, які будуть центральними темами саміту, що відбудеться 3 і 4 грудня в Лондоні. Глави держав
    та урядів мають прийняти рішення щодо продовження процесу
    адаптації Альянсу до викликів та загроз безпеці на глобальному рівні. Саміт був підготовлений на нещодавньому міністерському
    засіданні міністрів оборони в Брюсселі.


    Кореспондент
    Радіо Румунія у Брюсселі Амалія Божеску подає деталі про зустріч в Брюсселі:
    Союзники оцінювали ризики та вразливості НАТО, зосереджуючись на підвищенні
    національної стійкості та оновленні базі
    цивільних телекомунікацій, включаючи 5G. Це важливо, наголошує НАТО, оскільки телекомунікації майбутнього
    покоління впливатимуть на транспортні
    компанії,
    охорони здоров’я та освіту та на військові операції. Дискусії
    також були
    зосереджені на підготовці сил союзників таким чином, щоб вони могли бути здатними до швидкої мобільності у
    випадку конфлікту. Чутливим пунктом порядку денного була ситуація на північному-сході Сирії. Хоча між союзниками були певні
    розбіжності щодо військових дій Туреччини, висновок полягав у тому, що всі сили
    на місцях подій повинні
    діяти стримано та повністю дотримуючись міжнародного гуманітарного
    права.


    Протидія гібридним загрозам також є одним із пріоритетів
    Північноатлантичного альянсу, головна тема на саміті НАТО будучи пов’язана з
    російською загрозою, в контексті в якому, стверджують чиновники НАТО, минулого
    літа були ряд випадків російської гібридної інтервенції в кількох європейських
    країнах, таких як Німеччина, Франція чи Швейцарія. Політико-військовий аналітик
    Клаудіу Деджерату пояснює: У грудні ми, мабуть, матимемо нові ініціативи
    в рамках стратегії НАТО протидії гібридній війні. Я також очікую концептуальні
    стратегії, але також очікую оперативних ініціатив. Ми перебуваємо на дуже
    просунутій стадії з реалізацією стратегії НАТО в цій галузі, і, ймовірно, буде
    ще багато інших цікавих аспектів. Це може бути найкращим моментом Альянсу підбити
    підсумки зусиль останніх двох років у галузі гібридної агресії .


    Ще одним важливим аспектом є справедливий розподіл
    відповідальності, саме тому бюджети, присвячені обороні, ретельно
    розглядаються. Але якими будуть дискусії союзників довкола цієї теми на саміті в
    Лондоні наступного місяця? Відповідь дає політико-військовий аналітик Клаудіу
    Деджерату: Я не очікую, що в цій галузі станеться щось дивовижне чи вражаюче. Я думаю,
    що глави держав далі виступатимуть за виділення 2% від національних бюджетів на
    оборону. Ми, мабуть, матимемо ще один аванс щодо загального обсягу бюджетів на
    оборону на рівні союзників, мабуть виступатимуть за дотримання вищезгаданого
    зобов’язання, встановленого на попередньому саміті в Уельсі 2014 року. Однак, проблема
    полягає в адаптації, а саме як ми перетворюємо це зобов’язання на вищий бюджет
    на оборону та покращення ситуації в рамках НАТО? Ми зацікавлені східним кордоном
    НАТО, щоб побачити, що ці оборонні витрати фактично перетворюються на кращий
    захист східного кордону НАТО, а також південного кордону і, звичайно, на розвиток нових стратегічних можливостей, які є доступні НАТО .




    Виклики та загрози нинішнього середовища безпеки також є серед
    занепокоєнь ЄС. Нещодавно міністри оборони дали зелене світло для 13 нових
    проектів у рамках Постійного
    структурованого співробітництва у сфері безпеки і
    оборони ЄС (PESCO). До тепер було затверджено 47 проектів в рамках PESCO -
    проекту співпраці, розпочатого державами-членами ЄС у 2017 році з метою подолання
    роздробленості у питаннях оборони та зменшення залежності від США.


    Один з нових проектів – морська безпілотна система оборони з
    підводними човнами, яку очолюють Франція, Португалія, Іспанія та Швеція -
    використовуватиме новітні технології та штучний інтелект для боротьби з
    підводними човнами. ЄС також має на меті створити кіберакадемію та інноваційний центр для підготовки робочої сили з технологічною експертизою, проект, який
    очолюватимуть Іспанія та Португалія. У свою чергу, Польща та Угорщина займатимуться
    створенням медичного навчального центру, який буде орієнтований на підтримку сил
    спеціальних операцій ЄС. Крім того, хоча 22
    країни ЄС також є членами НАТО, європейський блок має на меті заснувати у 2021
    року багатомільярдний фонд для проектування та будівництва нових танків,
    кораблів і технологій.

  • Підсумки Європейської Ради

    Підсумки Європейської Ради

    Зібравшись
    на європейському літньому саміті, лідери держав та урядів країн-членів ЄС ухвалили
    Стратегічну програму ЄС на наступні п’ять років, документ, який зосереджується
    на чотирьох пріоритетах – захист громадян, розвиток здорової економічної бази,
    створення зеленої, справедливої, соціальної та нейтральної Європи з точки зору
    впливу на клімат і, нарешті, не менш важливе, сприяння європейським цінностям
    та інтересам на світовій арені.


    Однак, лідери держав та урядів країн-членів ЄС не змогли дійти згоди щодо призначення керівників
    європейських інституцій, незважаючи на переговори,
    які Президент Європейської Ради Дональд Туск провів протягом останніх тижнів, як з європейськими лідерами, так і
    з лідерами
    політичних
    фракцій. Переговори відбувалися на основі
    мандату на чотири найвищі посади з
    урахуванням критеріїв, пов’язаних з гендерним балансом, географічним положенням
    або кількістю членів в
    Європейському Парламенті. Дональд Туск: Європейська рада мала повне обговорення призначень з
    урахуванням проведених консультацій та заяв, зроблених в Європейському
    парламенті. Жоден з кандидатів не отримав більшості. Європейська рада
    погодилася, що має бути пакетне рішення, яке відображує розмаїття ЄС. Ми знову
    зустрінемося 30 червня.


    Найбільш
    важливою є посада Президента
    Європейської Комісії, для якої кандидат, який замінить Жана Клода Юнкера повинен отримати щонайменше
    21 голос від лідерів держав-членів,
    водночас потребуючи абсолютної більшості в Європейському Парламенті. Висунули свої кандидатури більше політиків, підтримані
    політичними групами: німець Манфред Вебер з боку Європейської народної партії, нідерландець
    Франс Тіммерманс від Соціал-демократичної партії, Маргрете Вестагер від Альянсу
    лібералів та демократів.




    На саміті в Брюсселі, де
    глава румунської держави Клаус Йоханніс представив результати, отримані
    Бухарестом протягом шестимісячного мандату головування в Раді ЄС, європейські
    лідери привітали зусилля Румунії щодо багаторічних фінансових рамок, тому що
    були досягнуті домовленості
    щодо 10 секторних програм з 37, поданих Європейською Комісією. Головування Румунії в Раді
    ЄС було дуже добрим, з великою кількістю успішно завершених важливих
    питань, сказав президент Клаус
    Йоханніс напередодні засідання Європейської Ради в Брюсселі, нагадавши, що
    саміт в Сібіу, що пройшов 9 травня, був також успішним.

  • Саміт для майбутнього Європи

    Саміт для майбутнього Європи

    Наприкінці тривалого процесу
    європейських
    роздумів, 9 травня -
    день, коли європейці
    відзначають Шуманську декларацію, яка заклала підвалини європейської
    побудови- у Сібіу
    відбувся перший неформальний саміт ЄС, організований Румунією. Саміт у форматі EU27, на
    якому було окреслено майбутнє Європи. Єдність є принципом, на якому буде будуватись це майбутнє, згідно з Сібіуською
    Декларацією, документом,
    який включає зобов’язання, які європейські лідери роблять громадянам
    держав-членів щодо їхнього добробуту та безпеки. Європейські лідери обіцяють,
    що країни-члени будуть об’єднані, солідарні, з єдиним голосом і завжди шукатимуть спільні рішення.


    Документ також включає в себе
    зобов’язання щодо захисту європейського способу життя, демократії та
    верховенства права, і згадує про пріоритет румунського головування в Раді ЄС, а
    саме зменшення розриву у розвитку Союзу. Європа, згадується в Декларації, буде діяти як відповідальний лідер,
    задіяний поряд з
    міжнародними
    партнерами
    для підтримки світового порядку на основі міжнародного права. Зобов’язання, які
    хочуть довести рішучість до спільного майбутнього, на тлі виходу Великобританії з ЄС.




    Наскільки пропозиція європейських
    лідерів відповідає вимогам громадян континенту? Дан Кербунару, директор мультимедійного порталуcalea europeana.ro, запрошений на Радіо Румунія зазначив: Є всякого роду євробарометри, які вимірюють потреби
    людей і питання безпеки, економічні питання, наше спільне бачення в цьому
    Союзі. Вони зустрічаються в тій чи іншій формі, незалежно від їхнього порядку,
    у всіх країнах-членах. Питання полягає в тому, як ми доносимо ці рішення, як європейські
    інституції узгоджують ці рішення спільно з державами-членами. Тому що були
    ситуації, коли в кризових ситуаціях, міграційних питаннях або економічних і
    фінансових проблемах, держави-члени звинувачували Брюссель, і Брюссель сказав,
    що не має достатньо сили.У певний момент ми повинні прийняти рішення, побачити, як ми можемо зробити цей Союз кращим, доставляти більше
    і швидше своїм
    громадянам. Дехто
    говорить про необхідність
    нового договору, інші кажуть, що Лісабонський договір має бути додатково
    вивчений, але рішення стоїть за нами. Це не погано, що відбувається тепер. Звичайно, ми хочемо більше, і
    краще, і швидше, але тепер всі країни-члени ЄС мають економічне зростання. Після цього, економічна і фінансова криза,
    міграційні хвилі, вже не є настільки сильними і не дестабілізують європейський
    континент, як колись з півдня на північ, і все ще існують перспективи, щоб
    наше життя в
    Європейському Союзі було кращим.»


    У Сібіу також відбулося перше
    обговорення стратегічного порядку денного Європейського Союзу на 2019-2024 роки
    – порядок денний, який буде прийнятий Європейською Радою в червні. Це включає
    основні цілі. Мова йде про захист громадян і свобод, розвиток економічної бази через
    задіяння всієї важливої політики у цій сфері, екологічніше, справедливіше і інклюзивне майбутнє, а також просування
    європейських інтересів і цінностей у світі. Досить загальні формулювання,
    мабуть, просто щоб залишити місце для переговорів, які кожна держава-член може просувати
    та підтримувати свої
    інтереси. Незадовго до саміту 21 глава держави, включаючи Румунію, опублікував відкритий лист, який починається з
    ідеї, що Європейський Союз стикається з глибокими викликами.


    Журналіст Дан Кербунару розповідає: Це ініціатива, яка забезпечує
    досить зручну, принаймні чисельну форму, для представлення інтересів
    європейських громадян і, якщо хочете, можливо, є новим доказом того, що мають
    рацію ті, хто вважає, що
    необхідно
    реформувати
    систему прийняття рішень в Європейському Союзі. Тому
    що ми знаходимося в цьому дуже дивному
    становищі, коли ті, хто хоче більше Європи, і ті, хто хоче менше Європи,
    скаржаться, що немає достатньо місця для рішення. Ну, в Брюсселі йдуть дебати і
    в деяких європейських столицях про те, як приймати рішення, ми тепер говоримо про декларацію, звичайно, але виникають ситуації, коли є важливі рішення,
    які треба прийняти і все ще перебувають під знаком більшості. або навіть одностайності в деяких ситуаціях, і це іноді тримало Європу
    на місці. Це одне з пояснень, що, хоча американці вийшли протягом кількох місяців з економічної та фінансової кризи,
    європейці все ще аналізували наслідки і шукали через, які двері вийти. Кризи не обійдуть нас. Можливо, міграційна криза, яка тільки що зробила перерву, повернеться. Економічна і фінансова криза може також повернутися.»


    Є багато криз, які можуть з’явитися, додає Дан Кербунару, але заради нашого
    спільного майбутнього, щоб насолоджуватися однаково, ми повинні мати спільне
    бачення.

  • Дискусії про майбутнє Європи

    Дискусії про майбутнє Європи

    Європейські лідери зустрілися в
    четвер в Сібіу на саміті, присвяченому майбутньому Європейського Союзу. Саміту, в середньовічному місті центральної
    Румунії,
    в середу передувала конференція «Майбутнє Європи: перспективи сучасного
    розвитку», а також
    дискусія «Діалог громадян», організована Європейською Комісією, на якій були присутні близько 300 молодих людей з усіх
    держав-членів. «Саміт є надзвичайно важливим не тільки для Європи, це
    надзвичайно важливо для Румунії, для румунів, і це є причиною для радості.
    Європа приїжджає до Румунії! Європа приїжджає сюди на саміт, а отже, з Румунії,
    ми окреслюємо майбутнє
    Європейського Союзу! »- сказав президент Клаус Йоганніс на конференції про майбутнє Європи.




    Перед численними експертами і представниками академічної спільноти він відзначив,
    що європейські політичні представники повинні підтвердити, що їхній порядок денний такий же, як і
    європейських громадян, і що європейська політика повинна забезпечити більшу
    конвергенцію для кращого майбутнього Старого контенента. Важливо покращити комунікацію і подвоїти прогрес,
    досягнутий у реалізації європейської політики, з постійною інформацією про
    переваги, які Європейський Союз надає своїм громадянам, більшої стабільності, безпеки і процвітання -наголосив Клаус Йоганніс: «Необхідно підтвердити, що наше
    бачення залишається спільним, і що, крім наших відмінностей і специфіки, як держав-членів, нас об’єднує бажання працювати разом, щоб просувати європейський проект і
    знаходити спільні рішення для складних викликів сучасного світу.


    Вирішення питання міграції, зміни
    клімату, єдиного цифрового ринку або можливості голосування на виборах громадянами, які досягли 16-річного віку – обговорювались
    у середу в Сібіу де у свою чергу, Президент Європейської
    Комісії Жан Клод Юнкер закликав молодих європейців взяти участь у майбутніх
    виборах до Європейського Парламенту. Лише через кілька тижнів, було
    сказано в Сібіу, вибори до Європейського Парламенту та включно початок нового європейського інституційного циклу матимуть значний вплив на
    те, як буде розвиватися європейська політика в найближчі роки. Зусилля, спрямовані на мобілізацію
    довіри та підтримки громадян, діалог на рівні європейських інституцій та
    лідерів з європейськими громадянами, можуть забезпечити необхідну підтримку
    європейській політиці, але можуть в рівній мірі відповісти на виклики,
    спричинені євроскептичними чи екстремістськими промовами та рухами.





  • 8 травня 2019 року

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер і
    президент Румунії Клаус Йоханніс
    сьогодні у місті Сібіу (центр Румунії) беруть
    участь у дебатах на тему майбутнього Європи разом з 300
    молодими людьми з різних країн-членів
    ЄС. Дебати передують саміту лідерів ЄС, який
    відбудеться у четвер і п’ятницю в контексті румунського піврічного головування
    в Раді ЄС. Напередодні президент Європейської ради Дональд Туск запропонував
    главам держав і урядів країн ЄС прийняти в Сібіу спільну заяву, яка має продемонструвати
    єдність і взаємодовіру. У місто прибудуть кілька десятків офіційних делегацій,
    сотні високопоставлених гостей, тисячі журналістів і перекладачів. У
    Міжнародному аеропорту Сібіу кількість посадок і злетів учетверо перевищить
    звичайний режим. Представники аеропорту запевнили, що, незважаючи на
    перевантаження, усі звичайні рейси здійснюватимуться за розкладом.




    ВИБОРИ ДО ЄП – У Румунії триває передвиборча кампанія виборів до
    Європейського Парламенту, що пройдуть 26 травня. У перегонах беруть участь 13
    політичних сил: керівні Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і
    демократів, Демократичний союз угорців Румунії (що уклав з керівною коаліцією
    протокол про парламентську співпрацю), опозиційні: альянс партій Союз «Рятуйте Румунію» та ПЛЮС, партія
    «Народний рух», партія Про Румунія, а також позапарламентські: Національний
    союз «За прогрес Румунії», Блок національної єдності, партія Об’єднана Румунія,
    партія ПроДемо, Соціалістична партія Румунії і Соціал-демократична незалежна партія.
    Також до Європарламенту балотуються й троє незалежних кандидатів. Румунія матиме
    в Європейському парламенті нового скликання 33 депутати, але останній 33-ій кандидат
    заступить на цю посаду за рішенням Європейської Ради тільки після дати офіційного
    виходу Великобританії з Євросоюзу. Для закордонних румунів було створено 441
    виборчу дільницю, більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці Молдова. Одночасно
    з виборами 26 травня відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум
    з питань правосуддя.




    ПРАВОСУДДЯ – Верховний суд Румунії сьогодні постановив
    повернути до Генеральної прокуратури так звану справу походу шахтарів на
    столицю 13-15 червня 1990 року, в результаті чого була жорстоко розігнаний
    масштабний протест проти лівої влади, що очолила країну після
    падіння комуністичної диктатури в грудні 1989 року. Суддя попередньої палати
    визнав незаконність обвинувального акта, складеного військовими прокурорами і
    наказав повернути справу на додаткову перевірку. Рішення не є остаточним і вже
    було оскаржене Генеральною прокуратурою. 13 червня 2017 року Військова
    прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт відносно екс-президента Йона Ілієску,
    колишнього прем’єр-міністра Петра Романа, віце-прем’єр-міністра Джелу Войкана
    Войкулеску та колишнього директора секретної служби Вірджила Мегуряну. На тлі
    поодиноких насильницьких інцидентів у столиці, що були врегульовані армією,
    Ілієску заговорив про спробу перевороту з боку нібито праворадикальних сил і
    закликав населення захистити демократичні інститути. На його заклик
    відгукнулися шахтарі з долини річки Жіу, які влаштували організований похід на
    столиці де влаштували побоїще в Університеті, штабах опозиційних партій і
    редакціях незалежних газет. У результаті цього за офіційними даними шестеро
    осіб загинуло, сотні людей дістали поранення і більше тисячі було незаконного
    затримано. У 2014 році Європейський суд з прав людини зобов’язав Румунії
    продовжити розслідування у цій справі.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка, третя ракетка світу Сімона Халеп пробилася у
    чвертьфіналі турніру WTA в Мадриді, із загальним призовим фондом понад 7
    мільйонів доларів США. В 1/8 фіналу румунка менш ніж за годину румунська
    спортсменка обіграла представницю Словаччини Вікторію Кузьмова з рахунком 6:0,
    6:0. 27 річна Сімона Халеп виграла мадридський турнір у 2016 та 2017 роках, а
    головним спонсором змагання виступає колишній румунський тенісист Йон Ціріак.
    Разом зі своєю співвітчизницею Іриною Бегу, Халеп зіграє й в 1/8 фіналу
    тенісного змагання і парному розряді, де
    румунський дует зіграє проти Барбори Крейчікової та Катерини Синякової з Чехії.



  • Підготовка до саміту ЄС в Сібіу

    Підготовка до саміту ЄС в Сібіу

    Відоме місто Трансільванії, яке в 2007 році було європейською культурною столицею, зокрема
    завдяки своїй саксонській спадщині, де щорічно проводяться масштабні заходи, такі як ArtMania, джазовий
    фестиваль в Сібіу, Міжнародний театральний фестиваль або Astra Film Festival, Сибіу тепер проводить останню підготовку для
    іншого великого заходу,
    що відбудеться
    9 травня, на День Європи. Йдеться про літній саміт глав держав та урядів
    Європейського Союзу у форматі 27, без Сполученого Королівства, який відбудеться
    в Румунії, яка головує в Раді Європейського Союзу.




    Надзвичайно важливий саміт, який повинен вирішити, як Європа виглядатиме у наступні роки. Ідея саміту, скликана президентом
    Жан-Клодом Юнкером у своїй Заяві у 2017 році про стан Союзу, полягає в тому, щоб
    європейські лідери погодилися щодо принципів більш об’єднаного, сильнішого і демократичного майбутнього Європейського Союзу в контексті
    дедалі небезпечнішого світу.Безпека
    – це також головне слово в ці дні в місті, що в центральній частині Румунії, тому заходи безпеки дуже
    суворі.




    Міжвідомча комісія з питань безпеки
    Румунія-ЄС 2019 визначила, що пристрої, які забезпечать безпеку
    глав держав та урядів, а також представників Брюсселя, присутніх на саміті,
    будуть встановлені поступово, починаючи з понеділка. Повсюди
    у місті встановлено відеокамерами, і всі школи, дитячі сади та факультети
    в Сібіу будуть закриті цього тижня. Тераси всіх ресторанів в
    історичному центрі закриті до завершення саміту, а 8 і 9 травня кілька
    центральних вулиць будуть закриті для автомобільного руху.У деяких районах історичного центру,
    навіть пішохідний доступ буде обмежений, і дозволений тільки, бізнесменам і туристам, які
    перебувають у готелях і пансіонатах та жителям району на основі посвідчення особи.




    У день саміту жителі міста все ж таки матимуть частковий доступ до центрального району, але тільки
    після суворої перевірки. Спеціальний коридор буде влаштований по артерії між Міжнародним аеропортом
    «Сібіу» та центром міста, де відбудеться саміт,а в безпосередній близькості будуть встановлені величезні білі намети, які будуть використовуватися
    як прес-центри
    і робочі приміщення приблизно 900 журналістами і 100 перекладачами, які приїдуть до Сібіу. Європейський саміт відзначатиметься
    публічно увечері 9 травня концертом. У дні, що передують саміт, будуть
    організовані два
    спеціальні гастрономічні заходи, враховуючи, що повіт Сібіу, в цьому році, оголошений «Європейським гастрономічним регіон».