Tag: саміт

Європейські лідери на саміті ЄС-Туреччина, відклали до наступного тижня узгодження остаточного плану спільних дій щодо вирішення міграційної кризи. Вони вирішили далі розглядати пропозицію Туреччини та, в принципі домовилися надати Анкарі додаткову суму грошей для допомоги сирійським біженцям, які знаходяться на її території, крім обіцяної раніше фінансової підтримки у 3 млрд євро.

Присутній на саміті, прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош ствердив, що у нинішньому форматі не було прийняте остаточне рішення, але була схвалена заява, згідно із якою голова Європейської ради Дональд Туск був уповноважений обговорювати з державами-членами ЄС до наступного саміту, який відбудеться 18-19 березня, питання укладення угоди з Анкарою. Румунський чиновник зазначив, що турецькі пропозиції, в цілому, були добре прийняті главами держав та урядів, а їх реалізація призведе до скорочення потоку мігрантів через так званий балканський маршрут до Європи упродовж кількох тижнів після того, як вони будуть втілені в життя. На його думку, ціллю укладення угоди із Анкарою є перешкоджання перевезенню нелегальних мігрантів з Туреччини до Греції, таким чином Європейський Союз зможе краще контролювати нелегальну міграцію на своїх зовнішніх кордонах.

Дачіан Чолош: Туреччина обіцяє приймати назад усіх нелегальних мігрантів, які потрапили до ЄС, а саме до Греції, з Туреччини, з метою повернення мігрантів, які не походять із Сирії до своїх країн походження та розселення сирійських біженців в таборах на території Туреччини. Взамін, Туреччина зажадала, щоб ЄС за кожного повернутого нелегального мігранта прийняв легального мігранта із Туреччини.

Водночас, Туреччина чекає із боку ЄС прискорення процесу підготовки вступу до ЄС та запровадження безвізового режиму між ЄС і Туреччиною до червня. З іншого боку, Румунія вже прийняла частину мігрантів, згідно з квотами для кожної держави, а посол США Ханс Клемм закликав румунів бути толерантними та ставитися до біженців з Середнього Сходу, поважаючи людську гідність. Він сказав, що людей, які тікають від війни в Сирії, не треба розглядати як потенційний тягар для суспільства, а як ресурс для його розвитку. Перші 15 біженців вже прибули до Румунії минулого тижня, але відповідно до обов’язкових квот, встановлених Європейською комісією, Бухарест має прийняти у наступні два роки, більше 6000 іммігрантів, в умовах коли станом на сьогодні у Румунії діють шість регіональних центрів розміщення біженців із загальною потужністю близько 1500 місць.

У Бухаресті на початку листопада відбувся регіональний саміт НАТО за участю керівників держав Центральної та Східної Європи, організований з ініціативи президентів Румунії та Польщі. У зустрічі взяли участь керівники Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Чехії, а також заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу.

На саміті була проведена спільна оцінка загроз і ризиків безпеки, що надходять зі східного сусідства НАТО. Президенти дев’яти країн-учасниць узгодили важливий комплекс заходів, спрямованих, з одного боку, на зміцнення єдності, згуртованості і солідарності НАТО та, з іншого боку, на надання адекватної відповіді викликам, з якими в даний час стикається НАТО.

На прес-конференції за підсумками зустрічі президент Румунії Клаус Йоханніс сказав, що одним з ключових питань, що обговорювалися були перспективи вибудовування відносин з Росією. За словами глави Румунської держави, президенти країн-учасниць зійшлись на думці, що рішення про відновлення діалогу з Російською Федерацією має базуватися на загальній повазі міжнародного права.

Окрім цього Клаус Йоханніс озвучив ще кілька центральних тем: зміцнення солідарності та неподільності безпеки союзників, в тому числі шляхом зміцнення трансатлантичних зв’язків і підтримки більшої військової, політичної та економічної присутності США в Європі; зміцнення НАТО і продовження процесу адаптації для належної відповіді на довгострокові ризики зі Сходу та Півдня, в чому особливу роль матиме зміцнення відносин зі східними стратегічними партнерами; зміцнення безпеки від Чорного моря до Балтійського моря, а також необхідність поглиблення стратегічного партнерства між НАТО й Європейським Союзом.

Напередодні, після переговорів зі своїм польським колегою, в ході яких була обговорена й ситуація в Україні, Клаус Йоханніс заявив: «Ми мали дуже хороший обмін думками щодо поточної ситуації, що перебуває під впливом викликів у країнах східного сусідства – Україні та Молдові, а також щодо відносин з Російською Федерацією та проблем на європейському рівні: криза з мігрантами, енергетична безпека, реформа політики європейської безпеки та політики сусідства. Ми домовилися тісно співпрацювати в напрямку підтримки європейського курсу і процесу реформ в Молдові та Україні, а також підтримувати особливий інтерес ЄС до Східного сусідства.»

У свою чергу президент Польщі Анджей Дуда відзначив традиційну дружбу між Бухарестом і Варшавою та відкритість Румунії до активізації співпраці між двома державами: «Я згоден з паном президентом, що величезну важливість має подальший розвиток ситуації в цій частині Європи. З одного боку є проблема України, а з іншого боку – проблема Р.Молдова та Чорноморського регіону. Ми обидва спробували відповісти на питання, як буде розвиватися ситуація в Україні і висловили сподівання, що буде встановлений тривалий мир, тому що цей конфлікті, який став замороженим, не може бути прийнятним в довгостроковій перспективі. Україна повинна повернути собі контроль над власними кордонами. Ми раді позиції, озвученій західноєвропейськими державами, які наполягають на повному виконанні Мінських домовленостей, а не тільки певних пунктів. Це дає сподівання на мир.»

Заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу привітав ініціативу Польщі та Румунії провести міні-саміт в Бухаресті, зазначивши, що цей захід стане важливим внеском у справу подальшої консолідації НАТО. В інтерв’ю нашій радіостанції Александр Вершбоу сказав: «Я думаю, що підсумкова декларація саміту, як і власне зустріч, внесуть позитивний і охоплювальний внесок до дискусій в перспективі Варшавського саміту. Цей документ дуже збалансований і охоплює виклики не тільки зі сходу, які, природно, були в центрі уваги дискусій, але й з півдня. Зустріч та підсумкова декларація будуть дуже корисними для саміту НАТО у Варшаві. Так, ми маємо хороші новини з Україні, де ситуація дещо покращилася, але залишається загроза від ревізіоністської політики Росії і можливість нового конфлікту в Україні. НАТО має реагувати одночасно на загрози, що йдуть як зі сходу, так і з півдня, і я думаю, що ми можемо впоратися з цим.»

За підсумками саміту від 4 листопада дев’ять країн-учасниць передали керівництву НАТО офіційне прохання посилити військову присутність Альянсу в країнах Східної Європи у відповідь на агресивну поведінку Росії, в результаті чого, на їх думку, необхідно забезпечити потужну, переконливу і тривалу військову присутність НАТО в регіоні. Крім того, на регіональному саміті в Бухаресті була підкреслена необхідність продовження політики відкритих дверей паралельно із продовженням співпраці з партнерами Альянсу.

Кіберпростір, який
характеризується відсутністю кордонів, динамікою і відносною анонімністю,
відкриває можливості для розвитку інформаційного суспільства на основі
пізнання, але водночас збільшує потенційні ризики у сферах приватного, державного та транскордонного
секторів. Іншими словами, крім незаперечних переваг, які приносить
комп’ютеризація сучасного суспільства, наявні загрози в
інформаційно-комп’ютерному просторі. Нещодавнім прикладом був французький
телеканал TV5Monde, що мовить на закордонну аудиторію у майже всіх країнах
світу, у тому числі в Румунії, зазнав кібератаки від прихильників Ісламської
держави. Тоді зник ефір та наповнення інтернет-сайту і сторінок у соцмережах
упродовж кількох годин.

Отож, румунська держава
вважає, що забезпечення кібербезпеки має бути мажорним завданням всіх залучених
акторів, зокрема органів інформаційно-комп’ютерного захисту. Присутні на саміті
в Бухаресті, представники 17-ох країн Центральної та Південно-Східної Європи, держав
членів або ні ЄС та НАТО, представили свої політики щодо кібербезпеки та
намагались ідентифікувати можливості регіонального та міжнародного
співробітництва. За словами міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску, Румунія бажає домогтися на зустрічі в Бухаресті тіснішої співпраці в регіоні
та реального обміну даними. Богдан Ауреску: Співпраця буде по-справжньому
ефективною, тільки якщо всі учасники готові поділитися наявною інформацією. Що
стосується інцидентів у галузі кіберзахисту, обмін даними між державами-членами
досі проводиться тільки в рамках двосторонніх обмінах, а дії щодо забезпечення
кіберзахисту є тільки в ембріональній фазі.

Румунія прагне стати
регіональним лідером у галузі кібербезпеки, яку можуть розвивати з Сполученими
Штатами Амерки, – сказав прем’єр-міністр Віктор Понта. У свою чергу секретар з питань
торгівлі США Брюс Ендрюс ствердив, що Румунія виявилася лідером у сфері
інформаційних технологій через своїх фахівців, румунська мова будучи другою
мовою, після англійської, якою розмовляють в офісах Microsoft. Ще один успішний
приклад є румунська компанія Bitdefender, яка запустила революційне рішення для
кібербезпеки. На зустрічі Понта-Ендрюс, досягнуто згоди організувати в рамках
структур Стратегічного партнерства Румунія-США, робочої групи з питань
кібербезпеки. Більше того, за словами Брюса Ендрюса, три американські компанії
інформаційної технології планують розвивати бізнес в Центральній і
Південно-Східної Європи, в тому числі в Румунії.

На тлі загострення проблеми нелегальної міграції, лідери держав-членів ЄС зібралися в четвер у Брюсселі, щоб обговорити шляхи для припинення потоку нелегальних мігрантів, які намагаються потрапити до Європи через Середземне море. Екстрений саміт ЄС з проблем нелегальної міграції скликано після того, як минулого тижня, в Середземному морі перекинувся човен, який транспортував нелегальних іммігрантів з Лівії та Сирії. Врятувати вдалося всього 28 осіб, а інші 800 загинули. Згідно із підрахунками, лише цього року потонули понад 1700 нелегальних мігрантів, які прямували з Північної Африки до Європи.

Проблема не нова, але цифри показують, що хвиля нелегальних мігрантів значно зросла, порівняно з минулим роком, а центри для біженців в Італії чи Греції переповнені. У свою чергу, минулого року Німеччина прийняла 173.000 заяв про притулок. Зіткнувшись з все більшими іммігрантами, Італія, яка зареєструвала лише від початку року 25.000 біженців, висловилася останнім часом на користь військової операції проти тих, хто нелегально перевозить мігрантів з Лівії, італійський премєр-міністр Маттео Ренці вимагаючи дозвіл з боку ЄС знищити човни, використовувані контрабандистами, перед тим як вони мають перетнути Середземне море. Пропозиція відразу ж знайшла підтримку з боку Франції. Міністр закордонних справ Франції Лорен Фабіус ствердив, що “ці човни не зявилися з нізвідки. Злочинці, та навіть терористи отримують прибутки від відчаю людей”. У свою чергу, глава Європейської Ради Дональд Туск ствердив, що “це європейська проблема, а не лише південних європейських держав. Ми несемо спільну відповідальність щодо вирішення цієї проблеми і я вимагатиму докладання більших зусиль, щоб дати раду з найгіршими наслідками цього лиха”.

Президент Румунії Клаус Йоханніс, який представляв Румунію на саміті, підкреслив у своєму виступі, що необхідна солідарність між державами-членами, які носять найбільший тягар щодо прийняття цих іммігрантів. На середньостроковий і довгостроковий періоди, треба буде працювати щоб усунути причини цього явища, а саме бідність в регіонах Північної Африки, звідки походять іммігранти, заявив президент, який додав, що Румунія готова відправити більше експертів до цих регіонів.

Лідери держав-членів ЄС домовилися на позачерговому саміті у тричі збільшити фінансування для морського патрулювання у Середземному морі. Таким чином вартість морської прикордонної операції “Тритон” сягатиме 120 млн. євро щорічно, порівняно з 36 млн євро, скільки становить тепер. Також, ЄС проаналізує можливість європейським військовим удаватися до акцій проти піратів, не порушуючи при цьому міжнародне право. Ідеться про знищення суден, які використовують для нелегальних перевезень. Країнам, які найбільше потерпають від напливу нелегальних мігрантів нададуть допомогу в розміщенні біженців і поверненні додому тих, хто такого статусу не отримав. Крім того, країни ЄС та африканські країни проведуть спеціальний саміт цього року, присвячений проблемам нелегальної міграції з Африки до Європи.

Експерти вважають ухвалене рішення в четвер лідерами Євросоюзу про скорочення до 2030 року викидів парникових газів на 40% від рівня 1990 року як історичним. Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі передає, що це буде необхідно в Європейському Союзі й буде досягнуто за допомогою внесків держав-членів. 28 глав держав і урядів також домовилися над двома побічними питаннями таких як збільшення обсягу відновлюваних джерел енергії до 27% та зниження теж на 27% споживання енергії.

Нинішній Голова Європейської Ради Герман ван Ромпей,зв’язку з досягнутим успіхом. “Це добра вістка для клімату та здоров’я громадян” — написав на своїй сторінці у Twitter Герман ван Ромпей, який додав, що це найбільш амбітний проект кліматичної та енергетичної політики у світі.

У свою чергу, Генеральний секретар ООН Бан Кі-Мун привітав рішення Євросоюзу про скорочення викидів парникових газів. “Прийняте рішення демонструє постійну та відважну боротьбу Європейського Союзу проти кліматичних змін” — зазначається в повідомленні прес-служби ООН. Генеральний секретар ООН ствердив, що Європа доказала, що управляти питанням глобального клімату відповідає власним довгостроковим інтересам.

Однак, екологічні організації стверджують, що прийняті заходи, в Брюсселі, є скромними та, у дійсності, уповільнюють виробництво екологічної чистої енергії в Європі. Теж у пятницю, Європейська Рада затвердила нові заходи щодо скорочення енергетичної залежності ЄС та поліпшення своєї енергетичної безпеки. Згідно офіційним повідомленням, глави держав і урядів вирішили, що треба використовувати зовнішні політичні інструменти ЄС для передання зв’язних повідомлень щодо енергетичної безпеки, зокрема, стратегічним партнерам та важливим постачальникам.

“Після виникнення кризи в Україні та проблем на Близькому Сході скорочення енергетичної залежності Європи стало негайним та суттєвим питанням”, – сказав після переговорів, Герман ван Ромпей. Зовсім неформальна, ця заява висловлює загальну тривогу Європи напередодні зими, коли непередбачуваний постачальник – Росія – міг би знову використати енергетичну зброю для досягнення своїх геополітичних цілей.

Зустрівшись в Ньюпорті, Уельсі, союзники північноатлантичного альянсу вирішили, щоб НАТО створило силу швидкого реагування, яка складатиметься з тисяч солдат, здатних втрутитися протягом декількох днів в будь-який регіон – а також підтримувати постійну повітряну, наземну та морську присутність в країнах східного флангу, з чітким посланням, що всі держави-члени будуть захищені. Зі свого боку, Румунія розмістить на своїй території командну структуру НАТО, оголосив президент Траян Бесеску на завершенні саміту, додавши, що Бухарест має необхідну інфраструктуру для такого центру: “У документах Румунія фігурує, як країна що зробила пропозицію в цьому сенсі, але ми знаємо, що один з командних центрів буде в Румунії. Це пряма пропозиція США, зроблена президентом Обамою – створити навчальний центр та проведення військово-морських навчань в Чорному морі, навчання та тренування, які будуть проводитись разом з морським флотом Румунії та Болгарії. Зобов’язанням США є підтримка життєздатної військово-морської сили у Чорному морі, яка б весь час проводила тренування та навчання.”

До саміту, Румунія затвердила присутність за ротаційним принципом бойових літаків НАТО на своїй території. Йдеться про винищувачі, які є частиною інтегрованого захисту НАТО поряд з румунськими літаками, що здійснюватимуть спостережні польоти. Знову біля мікрофону Траян Бесеску: “Крім бойових літаків, на території країни перебуватиме 200 військовослужбовців, льотчиків, механіків та обслуговуючий персонал літаків, щоб забезпечити функціонування бойових літаків союзників НАТО та патрулювання повітряного простору нашої країни та у зоні відповідальності Румунії.”

Великим здобутком саміту є те, що союзники доклали зусилля визнати і збалансувати сприйняття загрози, на основі якого вони діятимуть разом. Сімона Соаре, науковий співробітник Інституту політичних досліджень і оборони та військової історії в Бухаресті, розповідає про рішення створити сили швидкого реагування: “Було прийнято рішення про розміщення цієї сили у державах-членах східного флангу. Це надзвичайно важливо для нашої країни, тому що вона буде частиною цієї нової конфігурації, цього нового стратегічного положення на східному кордоні. Союзники домовилися зміцнювати ці кордони з огляду на те, що дії Росії в Україні становлять загрозу для міжнародного порядку. Вони визнали існування нового виду конфлікту, якого називають гібридною війною, загроза гібридної війни, з якою стикається в даний час Альянс на східному кордоні. У цьому сенсі вони прийняли ряд заходів , щоб були готові протистояти загрозам.”

“Румунія виступатиме в якості регіонального двигуна для втілення в життя рішень саміту в партнерстві з США та іншими союзниками, щоб збільшити регіональну координацію між союзниками, і як прихильник східних партнерів. Якщо безпека Румунії сильніша, безпека регіону буде ще сильнішою”, сказав Богдан Ауреску, державний секретар із стратегічних питань. Румунський чиновник підкреслив необхідність якнайшвидшої імплементації рішень прийнятих лідерами альянсу, особливо в плані зміцнення присутності США і НАТО в Румунії, в тому числі створення союзницької командної структури ї посилення військово-морського співробітництва в Чорному морі.

Як були сприйняті в Москві рішення прийняті на саміті? Кореспондент Радіо Румунія в Росії Олександр Белявські розповідає про невдоволення висловлені російськими офіційними особами: “НАТО і Сполучені Штати продовжують політику напруження у відносинах з Росією, про що свідчить включно порядок денний саміту в Ньюпорті, який передбачає збільшення боєздатності альянсу та довгострокову інтенсифікацію військової діяльності, заходи, що забезпечать довгострокову присутність військ НАТО в Східній Європі. Збільшення боєздатності сил швидкого реагування, створення нових баз у Східній Європі, збільшення присутності в країнах Балтії, в тому числі Естонії, і уточнення військових планів Альянсу. Ще одним фактором, також є розвиток глобального протиракетного щита США і НАТО, який за словами російського посла в НАТО, Олександра Грушка, ставить в небезпеку стратегічну і глобальну стабільність.”

Розширення Організації Північноатлантичного альянсу на схід є спробою втягнути Росію в нову гонку озброєнь, заявив віце-премєр Росії Дмитро Рогозін під час зустрічі зі студентами університету в Тулі. Рогозін нагадав у контексті, приклад мисливця: чим ближче лігво ведмедя, тим більший ризик зустрітися з ведмедем, що не обіцяє нічого доброго для мисливця.

В Ньюпорті, Уельсі, проходять в четвер і пятницю, роботи саміту НАТО, головною темою якого є ситуація в Україні. Глави держав і урядів 28 держав-членів повинні прийняти важливі рішення, що стосуються ставлення до Росії, в контексті української кризи, а й про те, як реагуватиме Альянс на загрози, що надходять з Іраку і Сирії. Румунія представлена, в Ньюпорті, президентом Траяном Бесеску, а до офіційної делегації також входять міністр оборони Мірча Душа та закордонних справ Тітус Корлецян.

Верховна Рада Оборони Країни схвалила в середу присутність бойових літаків країн-членів НАТО на території Румунії. Йдеться про винищувачі, які є частиною інтегрованої оборони НАТО. Ці та румунські літаки будуть патрулювати повітряний простір. Крім бойових літаків, на території країни можуть перебувати 200 військовослужбовців, пілотів, механіків, персоналу технічного обслуговування літаків.

Президент Траян Бесеску заявив у середу, що Румунія готова очолити проект НАТО щодо забезпечення кібероборони України, і вимагатиме на саміті, зміцнення східного флангу альянсу, не тільки північно-східного. Це означає включення Румунії до постійних систем оповіщення та реагування. У той же час, Румунія вимагатиме збільшення взаємодію збройних сил Румунії із збройними силами інших держав-членів НАТО. Бесеску сказав, що йдеться про всі сили, але зокрема про морські, оскільки в Чорному морі морські сили Росії турбують Румунію.

Інша мета Бухареста на саміті повязана з введенням Р. Молдова в список бенефіціарів ініціативи щодо зміцнення обороноздатності. Водночас, в Ньюпорті, крім Президента України Петра Порошенка, вперше в якості гостя, запрошений міністр оборони Республіки Молдова Валерій Троєнко. Перебуваючи в середу на засіданні Європейської групи дій Республіки Молдова, механізм оголошений з ініціативи Румунії та Франції заради просування інтересів Кишинева на європейському порядку денному, міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян закликав держави-члени Європейського союзу, приділити увагу і проаналізувати з європейськими громадськими інститутами вплив розвитку регіональних процесів на Р. Молдова.