Radio România Internațional

Tag: санкції

  • Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

    Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

    У понеділок, 16 грудня 2024 року, міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка була присвячена таким темам як: агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході та в Сирії, а також ситуація в Білорусі. Крім того, під час неформального сніданку міністерка закордонних справ Румунії взяла участь в обговоренні шляхів підвищення ефективності зовнішньої політики ЄС у контексті вступу Кайї Каллас на посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президента Європейської комісії 1 грудня 2024 року.

    Дискусія щодо російської агресії проти України була зосереджена на підтвердженні рішучої підтримки України з боку ЄС на всіх рівнях в рамках мандату нової Європейської Комісії. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підтвердила важливість продовження багатовимірної підтримки України. Вона привітала ухвалення 15-го пакету санкцій проти Росії, а також ухвалення перших списків в рамках пакету санкцій за гібридні дії Росії. Вона підкреслила, що ці списки є потужною відповіддю ЄС на участь Росії у дестабілізації сусідніх партнерів та держав-членів ЄС. Вона наголосила на важливості використання ЄС усіх наявних інструментів для протидії впливу дезінформації та гібридної кампанії з метою зміцнення стійкості європейських демократій. Міністерка також підтримала якнайшвидше розблокування Європейського фонду миру, а також посилення мандату Місії ЄС з військової допомоги для кращого реагування на потреби українських збройних сил на місцях.

    Отже, в Брюсселі відбулося перше засідання Ради міністрів закордонних справ, до складу якої входять глави дипломатій 27 країн-членів ЄС, але вперше її очолила новий Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, естонка Кайя Каллас. Водночас цього тижня відбудеться саміт лідерів країн ЄС, зимова Європейська Рада, яку також вперше очолить новий президент Європейської Ради колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта.

    Сьогодні ми спробуємо дізнатися, чого варто очікувати за підсумками цих двох важливих зустрічей в плані подальшої допомоги Україні як у близькому майбутньому, так і після 20 січня, коли Дональд Трамп офіційно складе присягу і приступить до виконання обов’язків президента США.

    Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі Богдан Ісопеску каже, що Кая Каллас може здатися емоційною, тендітною політикинею, але вона є надзвичайно потужним голосом, коли мова заходить про підтримку України. «Перш за все, щодо України, Європа зайняла своєрідну вичікувальну позицію по відношенню до Сполучених Штатів, ніхто не знає, що станеться, коли адміністрація Трампа прийде до влади, але меседж Європи дуже, дуже чіткий: ми підтримуємо Україну. Європейський Союз рішуче налаштований підтримувати Україну незалежно від того, що вирішать Сполучені Штати, але якщо допомога з іншого боку Атлантики буде скорочена, Європейський Союз автоматично візьме на себе основний тягар. Наразі Кая Каллас та 27 міністрів закордонних справ ухвалили 15-й пакет санкцій проти Росії. Він включає в себе не тільки санкції проти Росії, але і проти північнокорейських чиновників, проти компаній із Сербії, з Китаю, які постачають певний вид продукції, яку Росія може використовувати в цій війні.»

    З іншого боку з 1 січня протягом шести місяців Польща головуватиме в Раді ЄС, одній з ключових інституцій Євросоюзу, де ухвалюватимуться й важливі рішення щодо України. Нещодавно польський міністр у справах Європейського Союзу Адам Шлапка зазначив, що головування Польщі в Раді ЄС зосередиться на семи вимірах безпеки: зовнішня безпека, внутрішня безпека, безпека в інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному вимірах, а про яку безпеку в Європі можна говорити, коли поруч триває війна.

    Наш кореспондент у Брюселі Богдан Ісопеску нагадав, що Польща, так само, як, наприклад, і країни Балтії, дуже голосно заявляє про свою підтримку України і часто звинувачує весь Захід і решту Європейського Союзу в тому, що вони недостатньо допомагають українському народу. «Слід очікувати від польського головування прискорення законодавчих ініціатив, прискорення різних ініціатив щодо України, проукраїнських проєктів, допомоги Україні та з різних інших питань. І це після певного періоду застою, тому що, як відомо, угорське головування, хоча Румунії воно принесло повноправне членство в Шенгені, в цілому, на рівні ЄС не мало особливих досягнень, тому що Угорщина йде проти течії в ЄС. Під час угорського головування було дуже мало результатів, тому великі сподівання зараз покладаються на Польщу.»

    З іншого боку, експерт з міжнародних відносин, професор Факультету європейських студій Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Валентин Наумеску каже, що хоча на цьому тижні не буде прийнято якихось ключових рішень, він є особливим тим, що будуть накреслені основні орієнтири зовнішньої політики нового керівництва ЄС. «Звичайно, нас у нашому регіоні найбільше цікавить, як Європейський Союз позиціонуватиме себе в умовах осяжного закінчення війни в Україні, як Європейський Союз намагатиметься компенсувати можливе скорочення американської військової допомоги, можливо, не замінити її повністю, але, безумовно, європейці готові й надалі допомагати Україні. А також, схоже, що тут буде сюрприз, про який повідомляють подекуди, в деяких європейських виданнях, що президент Макрон може порушити питання, звісно, без ухвалення жодного рішення цього тижня, про можливу участь європейців з миротворчими військами після укладення угоди про припинення вогню і, по суті, Європейський Союз візьме на себе основний тягар підтримки, скажімо так, стану перемир’я на лінії фронту, про який буде домовлено. Отже, такими є головні заходи або, принаймні, важливі проєкти, станом на цей тиждень.»

    Тим часом, ситуація на фронті в Україні залишається складною, росіяни постійно штурмують на кількох напрямках. І в Києві, і в Москві говорять про можливість досягнення угоди про припинення вогню, але мають радикально протилежні підходи. Новобраний президент США Дональд Трам заявив днями, що досяг «невеликого прогресу» в зусиллях з припинення російсько-української війни. Тим часом Президент України Володимир Зеленський зауважив, що війну не можна закінчити «просто папірцем», тому лише сильна Україна, за підтримки Заходу, може змусити Росію сісти за стіл переговорів.

    Генерал у відставці Вірджил Белечану, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, каже, що з огляду на ситуацію на фронті мирні переговори неминучі, тому й Україна, і Росія намагаються створити більш вигідні для себе умови. «Я вважаю, що цей момент, як би парадоксально це не звучало, несприятливий, передусім для Російської Федерації. Це несприятливий момент для припинення вогню, встановлення лінії розмежування, а потім демілітаризованих зон, в першу чергу, для Російської Федерації, а потім для України. По-перше, для Російської Федерації, тому що в Курську все ще перебувають українські війська, які, сподіваємося, залишатимуться там якомога довше, і звідси запитання: чи погодиться Путін на припинення вогню, лінію розмежування і присутність миротворчих військ всередині Російської Федерації в такому історичному регіоні, як Курськ?» На думку Вірджила Белечану, Путін намагатиметься тягнути час, щоб витіснити українські війська з Курської області, чого до тепер йому не вдалося.

    Російські війська продовжують наступ на східному фронті в Україні, наближаючись до Покровська на Донеччині, яке є стратегічним містом. Путіна не хвилюють шалені військові втрати, він намагається будь-якою ціною продовжити наступ в очікуванні зміни влади в США. Чи повинна Європа хвилюватися з приводу такого розвитку подій?, – запитали ми військового аналітика Раду Тудора. «Не тільки Європа повинна турбуватися, а всі демократії, тому що якщо Україна буде окупована, якщо Росія переможе, це буде сигналом заохочення для всіх диктатур світу, для тих країн, які своїми загарбницькими методами, війнами, які вони можуть розв’язати проти інших незалежних держав, можуть відчути себе заохоченими відсутністю підтримки або поразкою України. Саме тому нещодавно Президент США Джо Байден оголосив про пакет допомоги Україні у розмірі 1 мільярд доларів. Очевидно, що ця новина з’явилася у складному контексті, але якщо подивитися на загальну картину, то жодна зі сторін, що беруть участь у цьому конфлікті, ні російські загарбники, ні українські захисники не змогли якось змінити стратегічний баланс. Є тактичні успіхи, є елементи, які, безумовно, дають привід для занепокоєння, але вони не змінюють баланс сил, а скоріше це пунктуальні кроки, які якимось чином намагаються утримати загрозу, щоб мати перевагу на переговорах. Тому що вже почалися інтенсивні переговори про те, що справедливий мир повинен означати для всіх. Кожна нормальна людина хоче миру, і він може бути досягнутий шляхом припинення загарбницької війни, яку веде Росія, шляхом виведення загарбницьких військ з території України.»

    Президент України Володимир Зеленський закликає до тривалого миру, який Росія не зможе порушити. Під час зустрічі в Парижі з Еммануелем Макроном і Дональдом Трампом він наголосив, що хоче для своєї країни тривалого миру, який Росія не зможе зруйнувати за кілька років, спровокувавши новий конфлікт. Зеленський сказав, що просто припинення вогню без належних гарантій безпеки не буде достатнім, тому що Росія відновить сили і нападе знову – так, як вже робила. Водночас ми чули заяву про те, що українській армії бракує сил для відвойовування окупованих територій.

    Чи означає це, що Київ готовий на територіальні поступки? Аналітик Раду Тудор відповідає: «Дуже важко повірити в те, що ми матимемо формальну передачу території. Інакше всі ці величезні зусилля, яких доклала Україна, з десятками тисяч загиблих військовослужбовців, десятками тисяч цивільних осіб, людей похилого віку, дітей, жінок, вбитих російськими ракетами, були б марними. Я вважаю, що зараз можна говорити про припинення бойових дій, а потім про дипломатичні переговори, як каже президент Зеленський, навколо ідеї справедливого миру. Отже, першим етапом має бути припинення бомбардувань, страждань цивільного населення і руйнування суверенної і незалежної країни – України, яка, на жаль, в результаті російських бомбардувань, зазнала збитків у розмірі понад 500 мільярдів доларів США. Я вірю, що зусиллями нової Європейської Комісії на чолі з президенткою Урсулою фон дер Ляєн, нового президента США Дональда Трампа, зусиллями генерального секретаря НАТО Марка Рютте, може бути створена дипломатична основа, де кожна сторона могла б сісти за стіл переговорів, і Україна могла б сказати: так, ми готові говорити, але за однієї умови – ми не віддаємо ні сантиметра нашої окупованої території. Інакше всі жертви будуть марними.»

    Тим часом після блискавичного наступу сирійські повстанці зайняли Дамаск та оголосили про падіння режиму Башара Аль-Асада, який втік до Москви. Тож постають запитання чи вплине зміна військово-політичної ситуації у Сирії на російсько-українську війну, чи падіння дружнього Кремлю режиму ослабить режим Путіна, котрий отримав сильного репутаційного удару. Відомий румунський політичний та військовий оглядач Клаудіу Деджерату каже, що втеча Асада загрожує Росії втратою двох військових баз у Середземномор’ї та великими проблемами на африканському напрямку. «Це, безумовно, вплине, тому що і Росія, і Іран зазнали удару в Сирії, і деморалізуючий ефект, ймовірно, буде помітний у керівництві двох країн. І це, безумовно, також є сигналом того, що обидві країни більше не мають здатності управляти значними силами і засобами на відстані.»

  • Росія, занепокоєння та санкції

    Росія, занепокоєння та санкції

    Чотири сенатори США, республіканці і демократи, засуджують втручання Росії у президентські вибори в Румунії і висловлюють підтримку Бухаресту в його боротьбі за чесність виборчого процесу. Серед підписантів – Бен Кардін, голова Сенатського комітету з питань зовнішньої політики, та Джин Шахін, голова підкомітету з питань Європи та регіонального співробітництва.

     

    У заяві, опублікованій на сайті Сенату США, йдеться про те, що напад президента Володимира Путіна на вибори в Румунії є новим прикладом гібридної війни, яку веде Росія проти європейських союзників і партнерів США. Сенатори запевняють, що Сполучені Штати стоять на боці Румунії, яка вживає невідкладних заходів для проведення вільних і чесних президентських виборів.

     

    Нагадаємо, перший тур президентських виборів у Румунії 24 листопада був скасований після того, як з’ясувалося, що голосування не було чесним через незаконні практики, підтримувані Москвою в соціальних мережах, зокрема TikTok. Американські сенатори заявили, що підтримують Румунію як члена НАТО в боротьбі за чесність виборів і засуджують маніпуляції Владіміра Путіна з підконтрольною Комуністичній партії Китаю мережею TikTok з метою підриву демократичного процесу в Румунії.

     

    Світ повинен прокинутися, щоб усвідомити серйозну загрозу демократії, яку становить російська маніпуляція TikTok таким чином, щоб підірвати наші вільні суспільства, пишуть сенатори. Вони зазначають, що румунський уряд виявив цей напад на демократію країни, і вітають рішення румунської влади розсекретити документи, пов’язані з розслідуванням цієї справи, і поінформувати про це Сполучені Штати і міжнародне співтовариство.

     

    Зі свого боку, Європейський Союз оголосив у понеділок, що ухвалив свої перші санкції у відповідь на „гібридні діїˮ на своїй території проти російських агентів, яких звинувачують у „дестабілізаціїˮ ЄС. Європейці також звинувачують Москву у кібератаках та дезінформації, зокрема, під час виборів у ЄС.

     

    Згідно з рішенням Ради Європейського Союзу, особи, які потрапили під санкції, «підривають фундаментальні цінності ЄС та його держав-членів, їхню безпеку, стабільність, незалежність і цілісність, а також цінності міжнародних організацій і третіх країн за допомогою різноманітної гібридної діяльності». Загалом, згідно з текстом, під санкції потрапили 16 фізичних та три юридичні особи.

     

    Ці заходи – а саме заморожування активів в ЄС, заборона на в’їзд до ЄС та заборона на фінансування з боку європейських компаній – були прийняті в рамках нового режиму санкцій, ухваленого в жовтні. Він відрізняється від того, що був застосований проти Росії у відповідь на її вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

  • Втручання Росії у вибори в Респ. Молдова

    Втручання Росії у вибори в Респ. Молдова

    Майже через три з половиною десятиліття після проголошення незалежності Республіка Молдова стоїть перед виборчою неділею, яка може вирішальним чином вплинути на її майбутнє. 20 жовтня громадяни цієї невеликої східної сусідки Румунії, більшість населення якої є румуномовним, прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати президента і висловити свою думку на референдумі щодо закріплення в конституції її членства в ЄС. Референдум скликала чинна президентка Майя Санду, яка балотується на наступний термін і є абсолютним фаворитом опитувань, політик, яку поважають на міжнародному рівні за сміливість і рішучість, з якою вона спрямувала цю невелику країну на європейський шлях.

    Усвідомлюючи ризик того, що її колишній васал радянських часів може назавжди вийти зі сфери її впливу, Росія намагається всіляко вплинути на результати президентських виборів і референдуму – кажуть західні партнери Молдови. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові, звинувативши їх в організації кампанії з купівлі голосів і підтримки прокремлівських кандидатів. У понеділок настала черга Європейського Союзу вжити аналогічних заходів. Рада ЄС запровадила обмеження проти п’яти фізичних і однієї юридичної особи, відповідальних за дестабілізацію Кишинева.

    «Молдова, – заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, – стикається з масованими прямими спробами Росії дестабілізувати країну і викликами, що випливають з агресивної війни Росії проти України». «Це пряма загроза суверенній країні, її демократичному життю, її шляху до Європейського Союзу. ЄС продовжуватиме надавати повну підтримку справедливим прагненням молдовського народу», – підкреслив Боррель.

    Під новий санкційний режим ЄС потрапила очільниця автономного регіону Молдови Гагаузії Євгенія Гутул, яку вважають відповідальною за сприяння сепаратизму в цьому регіоні, що має на меті повалення конституційного ладу і загрожує суверенітету і незалежності Республіки Молдова. Три інші високопоставлені гагаузькі чиновники також потрапили до списку покараних. Під санкції потрапила також неурядова організація, що базується в Росії, метою якої є просування інтересів Москви за кордоном, та її директорка.

    На осіб, які потрапили під санкції, буде накладено арешт на їхні активи в ЄС і заборону на отримання коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано. Кількість тих, на кого поширюється режим обмежувальних заходів, наразі сягнула 18 осіб: 16 фізичних та дві юридичні особи. Румунія через міністерку закордонних справ Лумініцу Одобеску, привітала прийняття нових санкцій і нагадала про важливість продовження зусиль ЄС щодо посилення стійкості Республіки Молдова на тлі активізації російської дезінформації та гібридних дій проти цієї країни.

  • 15 жовтня 2024 року

    15 жовтня 2024 року

    КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.

     

    ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.

     

    ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.

     

    КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.

     

    ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це  повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.

     

    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

     

    Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.

  • Підтримка України

    Підтримка України

    Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях доти, доки це буде потрібно, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс на саміті «Ініціативи трьох морів», який пройшов у столиці Литви – Вільнюсі. У цій політичній платформі, покликаній посилити співпрацю між 13 східноєвропейськими країнами Євросоюзу, взяли участь високопоставлені представники США, Німеччини, Японії, України та Р.Молдова. У цьому контексті президент Румунії закликав до подальшого підвищення ефективності цієї ініціативи та покращення регіонального стратегічного зв’язку на осі Північ-Південь.

    Клаус Йоганніс також провів двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, якого запевнив у незмінній підтримці Бухареста у боротьбі з російським вторгненням.

    Клаус Йоганніс: «Ми хочемо використати наявні можливості для подальшого посилення нашої співпраці. Як відомо ми всіляко допомагаємо Україні. Мабуть, найпомітнішим є сприяння експорту сільськогосподарської продукції з України через Румунію. Я думаю, що не перебільшу, якщо скажу, що якби не було цього експорту через Румунію, то були б величезні проблеми не тільки в Україні, але й там, куди ця сільськогосподарська продукція експортується. З іншого боку, звичайно, гуманітарна допомога залишається дуже важливою, але військова допомога також є особливо актуальною для України.»  

    Президент також згадав про майбутню двосторонню безпекову угоду між Румунією і Україною, документ, який зараз перебуває на стадії розробки і, який, за його словами, створить кращі рамки для співпраці між двома країнами.

    Свою чергою глава української держави висловив вдячність Румунії за вагому допомогу Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії та високо оцінив послідовну підтримку України з боку Румунії на шляху до вступу в ЄС і НАТО. Він поінформував Президента Румунії про російські обстріли Дністровської ГЕС та акцентував на можливих загрозах для Молдови.

    Президенти обговорили співпрацю в оборонній сфері. Глава української держави наголосив на посиленні української ППО для створення надійного повітряного щита. Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський також обговорили роботу експортного коридору України з Румунією та Молдовою, а також розвиток інфраструктури й логістичних шляхів на спільному кордоні.

    «Цінуємо позицію Румунії в питанні транзиту української агропродукції. В умовах агресії Росії тандем Україна – Румунія робить значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки», – наголосив Володимир Зеленський.

    Під час зустрічі президенти також розглянули посилення тристоронньої співпраці між Україною, Румунією та Молдовою.

    Клаус Йоганніс у Вільнюсі також підкреслив важливість автомобільного та залізничного сполучення між усім східним флангом НАТО й ЄС, яке забезпечить зв’язок між Чорним і Балтійським морями, проєкти, які, за його словами, мають «особливе значення для Румунії». Він також говорив про стратегічних партнерів Ініціативи, в тому числі про Японію, що, на його думку, свідчить про зростання глобального інтересу до «Ініціативи трьох морів».

    Президент Румунії також пояснив, чому наша країна витратила минулого року на оборону лише 1,6% свого Валового Внутрішнього Продукту, замість 2,5%, виділених спочатку. Він зазначив, що ця мета не була досягнута через інфляцію, бюджетні труднощі і глобальну кризу озброєнь. У підсумковій заяві Вільнюського саміту учасники підтвердили свою рішучість посилити тиск на Росію, «в тому числі шляхом посилення санкцій та їх повного і твердого виконання з метою припинення агресивної війни».

    Наступний, 10-й саміт «Ініціативи трьох морів» відбудеться наступного року в Польщі.

  • Подвоєння європейської допомоги для Республіки Молдова

    Подвоєння європейської допомоги для Республіки Молдова

    Республіка Молдова, яка тривалий час вважалася найбіднішою європейською країною, залежить від фінансової допомоги західних партнерів. Ситуація погіршилася після вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року. Республіці Молдова довелося приймати величезний потік українських біженців, вирішувати економічні проблеми, спричинені війною в сусідній країні, та відбивати невпинні спроби Москви дестабілізувати політичну ситуацію, яка ніколи не змирилася з думкою, що в Кишиневі існує прозахідний режим.

    Крім того, у цій країні було продовжено режим надзвичайного стану на 60 днів, починаючи з 4 червня. Рішення було мотивоване ризиками та загрозами, пов’язаними з війною, розв’язаною Російською Федерацією в Україні. На думку влади, Респ. Молдова піддається асиметричним загрозам і широкому спектру проявів гібридної війни. Згадується також про ризик нових кібератак на державні установи та об’єкти національної критичної інфраструктури. Тому ця країна потребує надалі правових механізмів надзвичайного стану для управління можливим непередбачуваним розвитком подій. На цьому тривожному тлі Рада Європейського Союзу у вівторок прийняла рішення практично подвоїти макрофінансову допомогу Респ. Молдова зі 150 до 295 мільйонів євро.

    Ще минулого місяця румунський євродепутат Зігфрід Мурешан (ЄНП-НЛП), голова делегації законодавчого органу ЄС зі зв’язків з Респ. Молдова, заявив: Ми пропонуємо Республіці Молдова фінансову підтримку, якої вона потребує, щоб протягом цього року уряд мав у своєму розпорядженні достатню кількість коштів для підтримки населення та забезпечення економічної стабільності. Він додав, що Республіка Молдова є державою-кандидатом на вступ до Європейського Союзу, і ми повинні допомогти їй подолати виклики, з якими вона стикається, і продовжити європейську інтеграцію. Теж у вівторок країни-члени Європейського Союзу запровадили санкції проти семи осіб, звинувачених, зокрема, у зв’язках з російськими зусиллями з дестабілізації Респ. Молдови.

    Їхні активи будуть заморожені на території ЄС, де їм буде заборонено перебувати. Брюссель уточнив, що йдеться про політиків і бізнесменів молдовського або російського походження, які займалися дестабілізаційною діяльністю, плануючи насильницькі демонстрації або підтримуючи російські служби безпеки (ФСБ). Рішення, прийняті офіційними особами ЄС, передують зустрічі в четвер у Респ. Молдові лідерів майже 50 країн на другому саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС), цінностями якого є демократія, повага до прав людини і верховенство права.

  • Рішення європейської дипломатії щодо України та Республіки Молдова

    Рішення європейської дипломатії щодо України та Республіки Молдова



    Євроскептики
    та проєвропейці, які не були впевнені
    в міцності та згуртованості ЄС, що зазнав
    серйозних випробувань протягом останнього
    року, помилялися. Незважаючи на притаманні
    вагання, коли на кону стояли національні
    інтереси, і маргінальну опозицію
    Угорщини, країни Європейського Союзу
    зайняли правильну позицію щодо російської
    агресії в Україні. Про це свідчать
    жорсткі санкції проти Москви та безумовна
    підтримка України на багатьох рівнях. Країни ЄС прийняли ще
    одне непросте рішення: вони значно
    зменшили свою залежність від російського
    газу та нафти, долаючи наслідки
    енергетичної кризи, що поглиблюється.

    Агресія
    Росії проти України домінувала на
    зустрічах міністрів закордонних справ
    ЄС з самого початку на зустрічах міністрів
    закордонних справ держав ЄС. Так було
    і в понеділок, коли високий представник
    Європейського Союзу із закордонних
    справ і політики безпеки Жозеп Боррель
    оголосив про десятий пакет санкцій
    проти Росії. Заходи будуть спрямовані
    проти ще чотирьох російських банків, а
    також проти імпорту з Росії, експорту
    до Росії, включаючи важкі транспортні
    засоби. Боррель зазначив, що Росія
    посилила бомбардування, і тому Україна
    потребує більшої кількості зброї і
    швидших темпів її поставок. Він вважає,
    що, враховуючи, що європейське виробництво
    зброї не може збільшуватися з дня на
    день, одним з рішень могло б бути
    постачання зброї, яка вже є в запасах
    країн-членів. З іншого боку, Європейський
    Союз також хоче запровадити санкції
    проти суб’єктів, які постачають зброю
    до Росії, наприклад, Ірану.

    Присутній на
    зустрічі міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску запропонував
    своїм колегам з ЄС розробити окремий
    пакет санкцій для юридичних або фізичних
    осіб, які намагаються дестабілізувати
    Республіку Молдова в рамках гібридної
    війни Росії в Україні. Серед цих
    проросійських організацій є політики
    та олігархи з Кишинева. Ауреску відзначив
    корисність створення цивільної місії
    ЄС в Молдові та підтримку створення
    центру з боротьби з дезінформацією. На
    рівні європейської інтеграції румунський
    міністр підтримав необхідність
    незворотного залучення Республіки
    Молдова до ЄС, зосередившись на створенні
    плану дій щодо інтеграції у внутрішній
    ринок і взаємозв’язку з ЄС в галузі
    електроенергетики через Румунію.

    Що стосується
    України, Ауреску згадав про багатовимірну
    підтримку, яку Румунія надала Україні
    в минулому році – транзит для експорту
    близько 13 мільйонів тонн українського
    зерна, економічні пільги, відкриття
    нових прикордонних пунктів для покращення
    сполучення, підтримка біженців та
    гуманітарна допомога, двостороння
    допомога для підтримки європейського
    курсу. Бухарест виступає за якнайшвидше
    ухвалення нових санкцій проти Росії,
    продовження фінансової допомоги та
    активізацію зусиль з пошуку правових
    шляхів притягнення до відповідальності
    осіб, винних у звірствах, скоєних в
    Україні.

  • Заходи щодо застосування міжнародних санкцій

    Заходи щодо застосування міжнародних санкцій


    Не
    можна нехтувати впливом на національну
    економіку міжнародних санкцій,
    запроваджених проти компаній,
    підконтрольних російським компаніям
    через конфлікт в Україні. Захист
    румунських працівників цих компаніях
    є пріоритетом для уряду Румунії, – заявив,
    у четвер, румунський міністр
    економіки Флорін Спетару.
    Румунії необхідно адаптуватися та вжити
    заходів якомога швидше, щоб уникнути
    ланцюгових криз, -
    додав міністр.



    Його
    реакція пов’язана з тим, що виконавча
    влада прийняла термінову
    постанову, згідно з якою румунські
    компанії, підконтрольні російським
    структурам, які
    потрапили під
    санкції, зможуть
    продовжувати свою діяльність без
    заблокованих рахунків, але лише за
    умови, щоб
    вони підпали під державний
    нагляд. Мета подвійна:
    запровадження гарантій, які
    б не завдали
    шкоди режиму санкцій Європейського
    Союзу, водночас із захистом компаній на румунському
    ринку праці.


    Конкретно,
    румунська компанія, яка підпадає під
    санкції, надішле запит до Міністерства
    економіки, яке перевірятиме
    чи відповідає вона умовам функціонування.
    Якщо запит
    буде схвалений,
    тоді призначається представник
    міністерства, який виконуватиме
    функцію постійного наглядача,
    а кошти та економічні ресурси компанії
    будуть вивільнені.


    Протягом
    цього часу постійний
    наглядач зможе брати
    участь, у якості спостерігача, у засіданнях
    Загальних зборів акціонерів, асоційованих
    осіб, Ради директорів та інших засіданнях
    з питань управління компанією; матиме
    доступ до всіх локацій, де вона розгортає
    діяльність, а також до
    всіх документів, які отримує юридична
    особа. Наглядач
    також інформуватиме міністерство, коли
    виникнуть підозри щодо порушення
    санкцій. Якщо ці підозри
    підтверджуються,
    то компанії буде
    відкликано право розгортати
    діяльність і знову підпаде
    під сакції.



    Термінова
    постанова уряду була
    прийнята того ж дня, коли представники
    приблизно 2.600 працівників товариства
    ТМК-АРТРОМ із Слатіни
    (південь) та Решіци
    (південний захід), виробника
    ламінованих труб, з
    російськими акціонерами, відправилися
    до Бухареста аби протестувати
    перед будівлею Уряду.
    Вони були незадоволені затримкою
    виплати заробітної плати
    і боялися, що можуть втратити місця
    праці.



    Тепер
    вони можуть
    зітхнути з полегшенням! Як і всі румуни,
    які працюють у компаніях, чиїми
    акціонерами є російські компанії.
    За словами міністра Флоріна Спетару,
    найбільше таких компаній розгортають
    діяльність в металургійній
    промисловості, в якій працюють
    близько 22 тис. осіб, а в
    автомобільній промисловості, за оцінками,
    можуть постраждати 5 тис. робочих місць
    із близько 200 тис.

  • Часткове ембарго на російську нафту

    Часткове ембарго на російську нафту

    Після початку російського військового вторгнення в Україну, 24 лютого, західні держави, у відповідь, запровадили проти Москви низку економічних санкцій і дипломатичних заходів. Санкції спрямовані на ефективну протидію її продовженню агресії проти сусідньої держави.

    У понеділок та вівторок на саміті в Брюсселі, лідери Європейського Союзу після кількох годин переговорів домовилися поступово блокувати імпорт нафти з Росії. Вони домовилися пізно в понеділок, що шостий пакет санкцій проти Росії охоплюватиме сиру нафту та нафтопродукти, які постачаються з Росії до країн-членів ЄС, але тимчасово за винятком нафти, яка постачається по трубопроводах, а це щоб задовольнити Угорщину. Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що скорочення, яке буде запроваджено до кінця року, «одразу охоплює понад 2/3 імпорту нафти з Росії, що скорочує величезне джерело фінансування для її військової машини. Це максимальний тиск на Росію з метою припинення війни».

    Імпорт через трубопровід «Дружба», який також постачає Угорщину, буде продовжений на першому етапі, що дозволило Будапешті зняти вето, яке протягом кількох тижнів блокувало ухвалення шостого пакету санкцій ЄС проти Росії. Внутрішнє споживання Угорщини, яка не має виходу до моря, на 65% залежить від нафти, що транспортується нафтопроводом «Дружба». За даними Єлисейського палацу, поступове ембарго ЄС спочатку обмежуватиметься нафтою, яка транспортується морем, що означає 2/3 закупівлі російської нафти в Європі. Поставки нафти через нафтопровід Дружба до Центральної Європи будуть продовжені, поки не буде знайдено технічне рішення, яке задовольнить енергетичні потреби Угорщини та інших країн, які не мають виходу до моря. У цьому сенсі переговори мають відбутися якомога швидше, щоб припинити імпорт решти нафти з Росії.

    Присутній на саміті в Брюсселі глава румунської держави Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест підтримує новий пакет санкцій проти Москви. З іншого боку, лідери ЄС домовилися відключити ще три російські банки, у тому числі найбільший російський банк «Сбербанк» від міжнародної платіжної системи SWIFT та ввести заборону ще трьох російських державних мовників. Наразі сім російських банків не мають доступу до платформи SWIFT.

    Водночас, було затверджено пакет макрофінансової допомоги Україні у розмірі дев’ять мільярдів євро. Це підтримка негайних потреб у ліквідності України, щоб економіка працювала. Україна потребує щомісяця приблизно п’ять мільярдів євро для надання базових соціальних послуг. Європейське фінансування матиме форму довгострокових позик із субсидованими процентними ставками.

  • Нові санкції проти Росії

    Нові санкції проти Росії

    Жодне російське судно вже не має доступу до портів ЄС, в тому числі Румунії. Цей захід також стосується суден, які після 24 лютого, дати початку російського вторгнення в Україну, замінили російський прапор на прапор іншої держави. Однак ця санкція не поширюється на судна, які потребують допомоги або причалюють з міркувань безпеки, а також на тих, хто рятував інших у морі.

    Цей захід є частиною європейських санкцій проти Росії, які Захід хоче розширити далі. В інтерв’ю німецькому журналу Bild am Sonntag, яке цитує Reuters, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що наступні європейські санкції будуть спрямовані на російську нафту та банки, зокрема на Cбербанк. «Ми продовжуємо дивиться на обмеження банківського сектору, особливо стосовно Сбербанку, який обіймає 37% російського банківського сектору. І, звичайно, є проблеми, пов’язані з енергетикою», – сказала Урсула фон дер Ляєн.

    Вона додала, що ЄС розробляє зараз «розумні механізми, які дозволять включити нафту до наступного санкційного пакету». «Основна мета санкцій – скоротити доходи Путіна. Але нафтою торгують у всьому світі. Чого не повинно статися, так це того, що Путін отримає ще вищі ціни на інших ринках за поставки, які мали би йти до ЄС.», – пояснила голова Європейської комісії. Слід зазначити, що досі Брюссель уникав санкцій проти найбільшого російського банку, який, поряд з Газпромбанком, є основними платіжними каналами за російську нафту і газ, що країни ЄС продовжують купувати, незважаючи на російське вторгнення в Україну.


    Крім того, у неділю ЄС оголосив про фінансування 50 мільйонів євро на гуманітарну допомогу Україні та Республіці Молдова. «В той час як важкі бої та ракетні удари продовжують руйнувати життєво важливу цивільну інфраструктуру, потреба в гуманітарній допомозі в Україні надзвичайно велика», – йдеться в прес-релізі Європейського Союзу, який цитує інформаційне агентство DPA. Таким чином, близько 45 мільйонів євро виділено на гуманітарні проєкти в Україні, а Республіці Молдова виділять 5 мільйонів євро на управління великою кількістю українських біженців. Ця сума є частиною мільярдного пакету євро, обіцяного Європейською комісією під час конференції «Stand up for Ukraine» щодо збору коштів для України. Вже виплачено 143 мільярди євро на гуманітарну допомогу людям, які постраждали від війни. Кошти, оголошені цієї неділі, будуть використані в основному для надання невідкладної медичної допомоги, доступу до питної води та гігієни, притулку та захисту цивільного населення, фінансової допомоги та заходів боротьби з насильством щодо жінок.

  • 23 лютого 2022 року

    УКРАЇНА – Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке запевнив своїх
    співвітчизників, що у контексті кризи в Україні на інституційному рівні були
    вжиті усі заходи відповідно до рішень Верховної ради національної оборони. За
    його словами, ці кроки були зроблені у тісній співпраці з союзниками по НАТО, а
    також з країнами-членами Європейського Союзу. Глава уряду закликав усіх
    міністрів, які мають відповідальність у цій сфері, продовжувати робити аналіз
    ситуації, діяти узгоджено та проявляти пильність. З іншого боку, Сенат і Палата
    депутатів Румунії на спільному засіданні 1 березня приймуть політичну
    декларацію на підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності
    України. У вівторок голова парламентської комісії з контролю за діяльністю Румунської
    служби інформації, сенатор-ліберал Крістіан Кіртеш підтвердив, що безпекова ситуація
    Румунії, з точки зору повноважень РСІ є стабільною. Він зазначив, що в умовах
    кризи в Україні почастішали кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури,
    міністерства та агентства Румунії.


    САНКЦІЇ – США прийняли, як зазначив президент Джо Байден, перший пакет
    санкцій у відповідь на визнання Москвою двох сепаратистських республік на сході
    України. «Ми відрізаємо російський уряд від західного фінансування», – сказав
    лідер Білого дому, додавши, що США запроваджують санкції і проти російських
    еліт та членів їхніх родин. Президент США назвав останні події початком
    російського вторгнення і оголосив, що цього тижня в Балтійському регіоні та в Східній
    Європі будуть розгорнуті американський батальйон і кілька найсучасніших літаків
    F-35. У той же час Білий дім повідомив, що президент США Джо Байден скасував саміт з російським президентом Володимиром Путіним, з проведенням якого, за
    ініціативою Франції, погодився до визнання Москвою сепаратистських республік. І
    міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан скасував зустрічі зі своїм
    російським візаві Сергієм Лавровим.


    ЕНЕРГОНОСІЇ – Партії керівної коаліції у Румунії домовилися тимчасово знизити
    на 50% ставки акцизу на пальне. Це має призвести до зменшення на 1 лей літру
    бензину і дизелю, – заявив міністр фінансів Адріан Кичіу. Цю пропозицію
    підтримали соціал-демократи, а лідер СДП Марчел Чолаку уточнив, що рішення
    покликане зупинити стрімке зростання цін. У свою чергу лідер лібералів Флорін Кицу
    зазначив, що в принципі Націонал-ліберальна партія згодна з будь-якою пропозицією, що може призвести до зниження податкового навантаження на юридичних та
    фізичних осіб, але додав, що якщо ціна на пальне не зменшиться, хтось має за це
    відповідати. Соціал-демократи та ліберали, а також Демократичний союз угорців Румунії
    також домовилися продовжити й на квітень дію нормативно-правових актів щодо компенсації
    платіжок за електроенергію та природний газ.


    КОРОНАВІРУС – Румунія зареєструвала в середу 11 477 нових випадків
    COVID-19 і 119 смертей, з них дев’ять з попередніх інтервалів. З майже 9 000
    госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 трохи більше тисячі перебувають у
    відділеннях інтенсивної терапії. Що стосується вакцинації, то близько тисячі
    людей отримали першу дозу за минулу добу. Штам Омікрон став домінуючим у
    Румунії із загальної кількості ПЛР-зразків
    95% надали позитивний результат на цей штам, а це свідчить про те, що більшість
    інфікованих заразилися саме ним, – сказав міністр охорони здоров’я Александру
    Рафіла. На його думку, приблизно через три тижні рівень зараженості по всій
    країні може бути низьким, а щоденна кількість нових випадків зараження COVID-19 рахуватиметься сотнями, а не тисячами, як зараз. Александру Рафіла також
    заявив, що наразі не має підстав говорити про ймовірність шостої хвилі пандемії коронавірусу.

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийняв прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса. Вони підтвердили
    рішучу підтримку територіальної цілісності України та засудили дії Російської
    Федерації, які суперечать міжнародному праву. Високопосадовці наголосили на
    важливості продовження тісної співпраці як в ЄС, так і в НАТО. Підтверджено
    чудовий стан відносин між двома країнами, завдяки низці стимулюючих факторів,
    таких як значне економічне співробітництво, зацікавленість у розширенні
    галузевої співпраці, збільшення взаємних інвестицій та реалізація енергетичних
    взаємозв’язків та інших інфраструктурних проєктів. Президент Йоганніс привітав
    підписання прем’єр-міністрами Румунії та Греції під час цього візиту Спільної
    декларації про зміцнення двостороннього співробітництва. Прем’єр-міністр
    Міцотакіс подякував за підтримку, яку його країна отримала минулого літа в
    боротьбі з руйнівними пожежами, які охопили Грецію.


    ВЗАЄМИНИ -
    Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке сьогодні провів розмову зі своїм
    ізраїльським колегою Нафталі Беннетом, з яким обговорив боротьбу з пандемією,
    зміцнення економічної та торговельної співпраці та регіональну безпеку. Згідно
    з заявою уряду, Ніколає Чуке подякував Ізраїлю за підтримку Румунії під час
    піку пандемії, коли ця країна надала 40 кисневих концентраторів. Також було
    підкреслено чудові відносини між двома державами та урядами і бажання позначити
    ці відносини безперервністю в наступний період. Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі
    Беннетт наголосив на важливості співпраці у сфері безпеки, охорони здоров’я та
    кібернетики, де ізраїльська сторона володіє високим рівнем технологій. Ізраїль
    є найважливішим торговельним партнером Румунії в Середньому Сході.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції в Європейському Союзі зріс до 5,6% у січні з 5,3%
    у грудні 2021 року. Принаймні це випливає з останніх даних, оприлюднених у середу Євростатом. Найвищий рівень інфляції був зафіксований у Литві (12,3%), Естонії (11%) та Чехії (8,8%). Порівняно з груднем 2021 року, у першому місяці поточного року річний рівень інфляції знизився у вісьмох державах-членах і зріс у 19 країнах, включаючи Румунію, де інфляція
    зросла з 6,7% до 7,2%. Румунія посідає 11 місце серед
    країн-членів з найвищим річним рівнем інфляції. Найнижчі річні темпи інфляції серед країн ЄС мають Франція (3,3%), Португалія (3,4%) та Швеція (3,9%).

  • Міністр закордонних справ заслуханий у Парламенті

    Міністр закордонних справ заслуханий у Парламенті

    Посольство Румунії в Києві повністю
    функціонує – оголосив міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Заслуханий у
    комісіях із зовнішньої політики Сенату та Палати депутатів у Бухаресті з питань
    розвитку безпеки в Чорноморському басейні, міністр повідомив, що було завершено
    процедуру повернення до Румунії членів сімей дипломатичного персоналу
    Посольства Румунії в Києві та з Генерального консульства в Одесі. На двох інших
    консульських представництв, які знаходяться в Солотвино, на Закарпатті, та в
    Чернівцях, у північній Буковині, цей захід не поширювався, оскільки вони
    розташовані в регіонах, що мають вищий рівень безпеки, – також додав міністр.
    Ауреску сказав, що всі посольства держав-членів Європейського Союзу в Києві
    мають однакову логіку роботи і було важливо передати унітарне послання
    західними партнерами України.



    Минулого тижня Міністерство закордонних справ Румунії оголосило про підвищення
    рівня готовності що стосується України. На тлі безперервного скупчення
    російських військ на українських кордонах, зовнішньополітичне відомство Румунії
    наполегливо рекомендує румунським громадянам уникати будь-яких подорожей в
    Україну та виявляти особливу увагу. Воно також рекомендує громадянам Румунії,
    які перебувають на території України, переоцінити необхідність перебування там.
    Настійно рекомендується уникати поїздок до анексованого у 2014 році Росією
    українського Кримського півострова, а також східних українських областей Донецьк та
    Луганськ, де київські війська стикаються з проросійськими сепаратистами, а
    також до прикордонних зон України з Російською Федерацією та з Білоруссю.



    Міністерство також рекомендує громадянам Румунії, в тому числі представникам
    ЗМІ, бути пильними, уникати великого скупчення людей, постійно інформуватися з
    надійних джерел та оперативно коригувати свої плани подорожей залежно від
    ситуації з безпекою в районі. По всіх офіційних каналах, включаючи Адміністрацію
    Президента, Уряд, Міністерство закордонних справ, Румунія завжди висловлювала
    свою підтримку суверенітету та територіальній цілісності України в її
    міжнародно визнаних кордонах. Як держава-член Європейського Союзу та НАТО,
    Румунія підтримала всі рішення про накладення санкцій проти Російської
    Федерації.



    Румунська преса зазначає, що в разі російського вторгнення в Україну, влада в
    Бухаресті також враховує управління напливом біженців із сусідньої держави.
    Румунська громада в Україні налічує понад 400 тис. осіб, більшість з яких
    зосереджена в Північній Буковині, Північній та Південній Бессарабії та в
    Герцаївському районі, румунських територіях, анексованих колишнім сталінським
    Радянським Союзом у 1940 році, які зараз належать Україні, як
    державі-наступниці у 1991 році після розпаду СРСР.

  • Висновки Європейської Ради

    Висновки Європейської Ради


    Перехоплення Білоруссю
    пасажирського літака для затримання критика мінського диктаторського режиму майже
    відволікло увагу учасників Європейської Ради в Брюсселі в питань, що стояли на порядку денному. Лідери 27 держав-членів
    зібрались у бельгійській столиці, щоб обговорити, головним чином, узгодження дій
    щодо боротьби з пандемією та введення в дію цифрового сертифікату.

    Дії
    Білорусі, які чимало аналітиків назвали повітряним піратством або державним
    тероризмом, були рішуче засуджені лідерами Європейського Союзу. Вони оголосили
    про підготовку нових санкцій проти офіційного Мінська, в тому числі економічних
    і вирішили закрити повітряний простір ЄС для літаків цієї країни. Лідери держав
    ЄС також вимагали негайного звільнення опозиційного журналіста Романа
    Протасевича та його подруги Софії Сапеги, яка має російське громадянство,
    заарештованих у неділю в результаті цієї операції білоруських спецслужб. ЄС
    також закликає Міжнародну організацію цивільної авіації розслідувати цей
    безпрецедентний та неприйнятний інцидент.




    Після цього
    лідери ЄС змогли нарешті зосередити свою увагу на боротьбі з пандемією. Глави
    держав та урядів країн ЄС привітали досягнуту на рівні співтовариства домовленість
    про цифровий Covid-сертифікат, який сприятиме поверненню до необмеженого руху осіб.
    Очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що інфраструктура
    для цифрового сертифіката буде готова до 1 червня, а держави-члени зможуть
    підключитися до системи в середині місяця.




    Урсула фон дер Ляєн: «Держави-члени мають ключ, але й невідкладне завдання
    забезпечити надання національним системам охорони здоров’я інформацію про стан
    здоров’я громадян, щоб можна було видавати сертифікат. Дійсно на нас чекає
    багато роботи, але я оптимістично налаштована на те, що ми впораємося з цим
    завданням. Я вважаю, що сертифікат – це унікальна можливість продемонструвати,
    як Європейський Союз робить конкретний внесок у повсякденне життя своїх
    громадян, тому ми всі повинні прагнути, щоб ці сертифікати запрацювали.»





    Президент Клаус Йоганніс
    підкреслив підтримку Румунії швидкому та рівномірному впровадженню сертифіката
    на європейському рівні. На його думку, його використання не повинно впливати на
    забезпечення основного права громадян на вільне пересування. Водночас глава
    румунської держави підтримав продовження прискорених темпів вакцинаційних
    кампаній, а також посилення зусиль з виробництва та забезпечення достатніх
    запасів вакцин.

    Президент Румунії висловився за якнайшвидше введення в дію
    європейського механізму передачі вакцин проти COVID-19, особливо партнерам зі
    Східного сусідства і Західних Балкан та за міжнародну солідарність. Він
    нагадав, що Румунія надала Республіці Молдова понад 300 000 доз, а Україні
    передасть незабаром 100 000 доз вакцини.



  • Нові санкції ЄС проти Росії

    Нові санкції ЄС проти Росії




    Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу
    домовились про введення нових санкцій проти Росії. Глави зовнішньополітичних
    відомств країн ЄС вирішили запровадити санкції проти чотирьох російських
    високопосадовців, відповідальних за жорсткі заходи проти російського
    опозиціонера Олексія Навального та за репресивні дії проти його прихильників,
    які Європейським судом з прав людини оголосив незаконними.

    Постійні заклики Євросоюзу
    до Росії щодо дотримання прав людини залишились без відповіді, тому в понеділок
    у Раді міністрів закордонних справ ЄС було досягнуто домовленості про
    використання нового європейського законодавства у цій галузі, яке дозволяє
    заморожувати рахунки та забороняти в’їзд політикам чи бізнесменам з авторитарних
    країн, не впливаючи на добробут населення.




    Наприкінці зустрічі Верховний представник ЄС з
    питань закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррелль заявив, що всі держави-члени
    зійшлись на тому, що Євросоюзу потрібно знайти можливість співіснування з
    сусідом, який вирішив поводитися як ворог і, що Росія все більше скочується до
    авторитаризму та віддаляється від ЄС.

    Міністри погодилися, що у
    відносинах з Росією ЄС діятиме за трьома напрямами, – сказав Жозеп Боррелль. «Ми
    реагуватимемо на кожне порушення Росією міжнародного права і прав людини, запроваджуватимемо
    обмеження, коли Росія намагатиметься, в тому числі шляхом дезінформації та
    кібератак, посилити свій тиск на нас, і, по-третє, вестимемо діалог з Росією з питань, які становлять для нас інтерес.»




    Схоже що Росія обрала шлях протистояння з Європейським
    Союзом, а не відвертих стосунків, – зазначив міністр закордонних справ Румунії
    Богдан Ауреску, який напередодні засідання закликав держави-члени до єдності щодо відносин з Росією. Богдан Ауреску підкреслив
    важливість нового стратегічного підходу
    Брюсселя до відносин з Москвою та налагодження співпраці з цього приводу зі
    США, Великобританією та НАТО: «Я вважаю, що Євросоюз повинен посилити підтримку
    російського громадянського суспільства та розширити прямий контакт з населенням
    Росії. Ми також обговорюємо відносини з Росією у світлі нещодавнього візиту Верховного
    представника ЄС до Москви. Цей візит став для нас переломним моментом. Очевидно,
    що нам потрібно переоцінити наші відносини з Росією. Цей візит, на жаль,
    показав, що Росія хоче нормальних відносин з Євросоюзом. Навпаки, ми бачимо все
    більш агресивне ставлення.»



    Росія вважає неприйнятими, незаконними та абсурдними
    вимогу ЄСПЛ та заклик ЄС щодо звільнення Олексія Навального, називаючи це втручанням
    в її внутрішні справи. МЗС Росії в заяві з приводу рішення міністрів
    закордонних справ країн ЄС назвав санкції протиправними і такими, що були прийняті
    під вигаданим приводом.

  • Румунія та українське питання на порядку денному НАТО й ЄС

    Румунія та українське питання на порядку денному НАТО й ЄС

    13 та 14 лютого
    у Брюсселі відбулася зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, на якій серед іншого було обговорено безпекову ситуацію
    в Україні та в регіоні, в тому числі в Азовському морі. На
    прес-конференції за підсумками дводенного засідання Генеральний
    секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що країни
    Північноатлантичного альянсу висловили рішучу підтримку
    територіальній цілісності та суверенітету України. «Альянс розглядає можливість
    посилення своєї присутності у регіоні Чорного моря для підтримки України. Ми
    зараз вивчаємо, що ми ще можемо зробити, – сказав генсек НАТО,
    нагадавши, що судна Альянсу, в тому числі ВМФ Румунії, візьмуть участь у навчаннях в акваторії
    Чорного моря. Й.Столтенберг заявив, що Альянс планує суттєво
    посилити свою присутність не тільки на морі, а й в
    повітряному просторі та на суходолі в Чорноморському регіоні, що спрямовано на зміцнення
    Східного флангу НАТО та є частиною підтримки України.




    Поточну ситуацію
    безпеки в Чорноморському регіоні, а також нинішню стадію двосторонньої
    співпраці та її перспективу розвитку, в кулуарах зустрічі глав оборонних
    відомств країн-членів НАТО в Брюсселі обговорили міністри оборони Румунії та України.
    Габріель Леш та Степан Полторак узгодили спільні дії для безпеки в Чорному морі
    та домовились про укладання додаткових угод, які сприятимуть розвитку
    двостороннього співробітництва, зокрема, у галузі військово-технічної співпраці.




    Румунія вже
    давно наполягає на необхідності посилення південної ділянки Східного Флангу НАТО,
    а також присутності Організації північноатлантичного договору в регіоні Чорного
    моря. Кілька років тому офіційний Бухарест навіть виступив з ініціативою
    створити у Чорному морі міжнародне військово-морське угруповання під егідою
    НАТО. Про необхідність посилення військово-морської присутності НАТО в
    Чорному морі у відповідь на дії Російської Федерації в регіоні та активну
    мілітаризацію нею Чорного і Азовського морів, заявив днями й президент Румунії Клаус
    Йоханніс на Мюнхенській конференції з безпеки. «Коли говоримо про
    взаємодоповнюваність та роль, яку НАТО має у нашій колективній обороні, ми не
    можемо ігнорувати виклики, що стоять перед нами на Східному фланзі. У той час,
    коли Європейський Союз виконує свої рішення щодо санкцій та повинен продовжити це робити з більшою суворістю, НАТО має надалі посилити свої стримуючу та
    оборонну позицію щодо Східного флангу. Румунія твердо підтримує посилену згуртованість
    на східному фланзі, між північчю і півднем. Чорноморський регіон, де зростають
    виклики для безпеки, де зростають загрози для безпеки, як ми це бачили останнім
    часом, потребує більшої присутності НАТО.»






    Слід сказати, що
    крім підтримки суверенітету і територіальної цілісності України, офіційний Бухарест дедалі
    наголошує і в Європейському Союзіу, в тому числі з позиції головуючої країни в Раді ЄС, на
    необхідності продовження санкційної політики щодо Росії. Питання щодо нових
    санкцій щодо Росії у відповідь на захоплення нею українських моряків в районі
    Керченської протоки та ситуація в Україні, було одним з центральних на порядку
    денному останнього засідання Ради міністрів закордонних справ країн Євросоюзу. Говорячи про це
    міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану сказав, що глави
    зовнішньополітичних відомств країн ЄС чітко продемонстрували свою підтримку Україні,
    одностайно підтвердивши свою прихильність до її суверенітету, територіальної
    цілісності та незалежності.

    Т. Мелешкану зазначив, що було обговорене питання безпеки в регіоні,
    де, хоча на сході ситуація дещо покращилася, є дуже великі проблеми, які можуть
    в будь-який час перерости в міні-конфлікти. «Ми також згадали про важливість створення
    системи безпеки в регіоні Каспійського моря, Азовського моря та Керченської
    протоки та Чорного моря, які стали останнім часом джерелом значного напруження,
    а також обговорили можливості, які ми маємо, щоб знизити ризик небезпеки», -
    заявив глава МЗС Румунії. Він торкнувся й питання санкцій: «Вони зараз розглядається
    на рівні ЄС, але нашим пріоритетом є зусилля, спрямовані на звільнення моряків, які були захоплені у
    Керченській протоці. Ми прийшли до висновку, що увага має бути зосереджена на
    звільненні українських моряків і паралельно обговорювати й питання санкцій щодо
    причетних до цього захоплення осіб.»