Tag: Сенат

  • 21 жовтня 2024 року

    21 жовтня 2024 року

    ВИБОРИ У МОЛДОВІ – Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голосування на референдумі щодо європейської інтеграції та президентські вибори в сусідній країні на платформі «Х». 50,46% учасників референдуму, як підтвердила Центральна виборча комісія, відповіли «ТАК» на питання «Чи підтримуєте ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до Європейського Союзу?». Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська Майя Санду, яка балотується на новий термін за підтримки правлячої партії «Дія і солідарність», набрала  42,45%  голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Олександр Стояногло отримав 25,98%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, колишній голова Європейської Ради, привітав голосування Молдови за членство в ЄС і той факт, що Майя Санду перемогла в першому турі президентських виборів. Референдум і президентські вибори відбулися в атмосфері безпрецедентного російського втручання – заявила Європейська комісія – в той час як Москва засудила «аномалії» в підрахунку голосів.

     

     МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в понеділок привітало організацію президентських виборів і конституційного референдуму в Республіці Молдова на рівні високих демократичних стандартів. Однак МЗС висловило глибоку стурбованість масованим, систематичним втручанням, координованим векторами Російської Федерації, яке спостерігалося напередодні виборів. Ці безпрецедентні за масштабами, складністю та токсичністю втручання, – пише МЗС у комюніке, – мали на меті поставити під сумнів чесність виборів, підірвати демократію, поширити антидемократичні та антиєвропейські теорії, а також вплинути на виборців незаконними засобами. Однак обов’язком усіх партнерів у міжнародному демократичному співтоваристві є продовження підтримки Республіки Молдова, в тому числі у боротьбі з зовнішніми діями, спрямованими на підрив основних демократичних процесів, таких як голосування. Румунія продовжуватиме інвестувати енергію та досвід для підтримки Республіки Молдова в реалізації її європейської долі, а також для зміцнення її стійкості перед втручанням Росії.

     

    РЕФЕРЕНДУМ – Генеральна рада столиці в понеділок схвалила організацію місцевого референдуму 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів в Румунії. Рішення було прийнято 47 голосами «за» і двома «проти». Жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання. Перші два були запропоновані генеральним мером столиці Нікушором Даном і стосуються того, як розподіляються гроші між Генеральною мерію і районними меріями, а також видачі дозволів на будівництво в Бухаресті. Третє питання про боротьбу з вживанням наркотиків у школах було додано з ініціативи СДП шляхом внесення поправки. Таким чином, три питання, на які мешканці Бухареста повинні відповісти «ТАК» або «НІ», є наступними: – «Чи згодні ви з тим, що розподіл між мерією Бухареста та районними меріями прибуткових податків і місцевих податків і зборів, які збираються з громадян Бухареста, має бути затверджено Генеральною радою муніципалітету Бухареста?» – «Чи згодні ви з тим, щоб Генеральний мер Бухареста видавав дозволи на будівництво на всій адміністративній території міста? – “Чи згодні ви з тим, що мерія Бухареста повинна фінансувати і впроваджувати програму медичної освіти та профілактики наркоманії в усіх школах Бухареста?”.

     

    ФЕСТИВАЛІ- У неділю ввечері в місті Сібіу (центр Румунії) розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Понад 100 документальних фільмів, включених до програми, будуть показані протягом тижня. Покази проходять у  кінотеатрах, театрах і в Новому куполі кінотеатру на Великій площі міста. Тим часом, Національний театральний фестиваль триває в Бухаресті до 28 жовтня. Культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року носить назву “Драматургія можливого”. Любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. 

     

    КОРУПЦІЯ  – Пленарне засідання Сенату в Бухаресті в понеділок задовольнило запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора-ліберала Єуджена Пирвулеску з метою проведення комп’ютерних обшуків. Сенатор Єуджен Пирвулеску був притягнутий до кримінальної відповідальності і має бути поміщений під судовим контролем у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до купівлі впливу. Минулого тижня в Палаті депутатів було проголосовано за зняття імунітету з Нелу Тетару, колишнього міністра охорони здоров’я з березня по грудень 2020 року, якого звинувачують у хабарництві.

     

    ТУРИЗМ – Міністерство економіки, підприємництва та туризму (MEПT) в Бухаресті організувало у період з 13 по 19 жовтня інформаційний візит для 9 туристичних компаній зі Сполучених Штатів Америки з метою просування Румунії на американському ринку за допомогою інтенсивного туру, зосередженого на вивченні деяких з найбільш привабливих туристичних об’єктів і напрямків країни. MEПT має на меті зміцнити позицію Румунії як туристичної атракції, що представляє інтерес для цього ринку, в контексті глобального постпандемічного туристичного буму. Згідно з даними Національного інституту статистики, Румунія зафіксувала значне зростання кількості американських туристів, більш ніж на 25%, досягнувши 218 000 відвідувачів у 2023 році, у порівнянні з 173 000 у 2022 році. Більше того, за перші шість місяців цього року США посіли четверте місце серед основних країн-джерел румунського туризму, обігнавши такі традиційні ринки, як Франція та Іспанія.

  • 11 вересня 2024 року

    11 вересня 2024 року

    ДРОНИ – Румунії необхідно доповнити законодавство про здатність реагувати на проникнення ворожих або несанкціонованих безпілотних літальних апартів  в її повітряний простір. Таким є висновок сьогоднішньої зустрічі членів Комітету з питань оборони Сенату та представниками Міністерства оборони, – повідомила голова комітету Ніколета Паулюк. За її словами, вони обговорили необхідність термінового прийняття законопроектів, які б дозволили міноборони виконувати свої місії: «Немає ніякої небезпеки, що ми не зможемо виконувати свої місії, оскільки повітряний простір захищений, тому що ми є членом НАТО», – сказала Ніколета Паулюк. У суботу ввечері жителі південно-східних повітів Тулча і Констанца були попереджені про можливість падіння об’єктів з повітря. Пізніше військові виявили рештки російського безпілотника в безлюдній місцевості поблизу села Періправа. Міністерство оборони Румунії рішуче засудило російські атаки проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву. Своєю чергою, МЗС Румунії знову висловило рішучий протест проти чергового порушення повітряного простору Румунії і категорично закликало припинити повторні атаки на українське населення та цивільну інфраструктуру.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики, річна інфляція в Румунії знизилася до 5,1% у серпні 2024 року з 5,42% у липні. За цей період ціни на продукти харчування зросли на 4,25%, на непродовольчі товари – на 4,35%, а на послуги – на 8,60%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,4% з 4,9% раніше і очікує, що вона досягне 3,4% на кінець 2025 року, як повідомив у серпні голова НБР Муґур Ісереску.

     

    ВИБОРИ – Виборчий період президентських виборів в Румунії розпочнеться в четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом Румунії. Члени ЦВБ будуть обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням буде обраний його голова. Кандидатури на пост президента повинні бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

     

    ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат, верхня палата парламенту Румунії, прийняв законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу, що передбачає однаковий правовий підхід до торгівлі людьми та сутенерства за допомогою примусу. Наразі сутенери в деяких випадках можуть уникнути відбування покарання за ґратами, якщо, наприклад, жертви скажуть, що їх не примушували займатися сексом за гроші. Ініціативу підтримали всі парламентські фракції. Для того, щоб ця поправка до Кримінального кодексу набула чинності, вона також має бути прийнята Палатою депутатів. З іншого боку, нещодавно було оновлено список психоактивних речовин, заборонених в Румунії, до списку наркотиків було додано 14 нових назв. 13 з них відносяться до категорії наркотиків високого ризику, а одна – до категорії середнього ризику.

     

    КІНО – 12-й Бухарестський фестиваль музичного кіно пройде з 14 по 22 вересня на площі Джордже Енеску в центрі румунської столиці. За словами організаторів, фестиваль перезапускається з новою концепцією і пропонує публіці вечори концертів у різних музичних стилях, від класичного репертуару до джазу, від кіномузики до поп-ф’южн, виводячи на авансцену сотні відомих виконавців та оркестрів. Захід організований мерією Бухареста через столичний культурний центр АRCUB, під егідою Днів Бухареста, що відзначають 565 років з часу першої документальної згадки про місто. Вхід на фестиваль буде вільним.

     

    НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

     

    ПРИВАТНІ ПЕНСІЇ – Сенат Румунії негласно прийняв законодавчу пропозицію, ініційовану групою депутатів від Союзу «За порятунок Румунії», яка передбачає щорічне прогресивне підвищення ставки внеску до другого рівня пенсійної системи. У пояснювальній записці до закону зазначається, що, починаючи з дати публікації закону в Офіційному віснику Румунії, ставка внеску до приватного пенсійного фонду щорічно збільшуватиметься на 1% з 1 січня кожного року, доки не досягне рівня у 10%. Пенсійну систему ІІ рівня слід розглядати як інвестицію, яка збільшує державні витрати в короткостроковій перспективі, але стане дешевшою в довгостроковій перспективі, – йдеться в пояснювальній записці, – і цей захід матиме значний позитивний вплив на рівень доходів населення, яке досягає пенсійного віку, полегшуючи навантаження на державу, яка стикатиметься з проблемою старіння населення. Законодавча пропозиція буде розглянута в останньому читанні Палатою депутатів.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – Половина електроенергії, виробленої в Європейському Союзі цього року, була отримана з відновлюваних джерел, йдеться у звіті, опублікованому Європейською комісією в середу. Крім того, ЄС вдалося масово відмовитися від російського газу, а споживання газу в ЄС значно скоротилося завдяки заходам з підвищення ефективності, – додається у звіті. У той же час, запаси газу на наступну зиму були забезпечені до 1 листопада і зараз перевищують 90% спроможності газосховищ. Згідно з доповіддю ЄК, рівень заповнення шести румунських газосховищ становив майже 90% ще в серпні.

  • Законопроєкт про 5G-зв’язок був прийнятий Сенатом

    Законопроєкт про 5G-зв’язок був прийнятий Сенатом

    Після Палати депутатів настала черга Сенату, як вирішальна палата Парламенту в цьому випадку, прийняти рішення стосовно законопроєкту про впровадження мереж 5G в Румунії: документ, ініційований Урядом, був прийнятий.

    Голова Комітету з питань оборони Сенату, лібералка Ніколета Паулюк вважає, що нормативно-правовий акт має бути рішенням, в перспективі цифрової трансформації в економіці та суспільстві, на можливі загрози та вразливості для національної безпеки у сфері комунікацій: «Для нас, тих, хто сьогодні багато користуємось Інтернетом, дуже важливо зрозуміти, що коли ми говоримо про безпеку, ми говоримо про добробут, тож наявні два пов’язані між собою поняття. Цим законопроєктом ми заклали основи безпеки. Користуючись безпекою (і тут ми маємо на увазі нашу ідентичність тоді, коли ми використовуємо соціальні мережі, щоб не можна її використовувати у інших цілях), ми матимемо процвітання.»

    Новий закон передбачає, що провайдери електронних комунікаційних мереж та послуг зможуть використовувати в мережах 5G лише технології, обладнання та програмне забезпечення від авторизованих виробників, які отримали дозвіл, що видається за рішенням прем’єр-міністра та за згодою Верховної ради оборони країни. Виробник, який може отримати дозвіл працювати на румунському ринку, повинен мати прозорих акціонерів, не перебувати під контролем іноземного уряду або не мати факти неетичної поведінки. Виробнику доведеться звернутися за дозволом до міністерства уповноваженого комунікаційними зв’язками.

    Постачальники, у яких відкликані ліцензії на технологію 5G, зможуть далі використовувати старе інфраструктурне обладнання впродовж ще до семи років та основне обладнання впродовж ще до п’яти років. Також використання технологій, обладнання та програмного забезпечення в мережах 5G, виробниками, які не отримали дозволу, у встановленому законом порядку, каратиметься штрафом від 1% до 5% від обороту компанії.

    За оцінками експертів у галузі надходження до держбюджету Румунії від продажу всього частотного спектру 5G, можуть перевищити 3,6 мільярдів леїв (720 мільйонів євро), повідомило інформаційне агентство Agerpres. Технологія 5G пропонує більш високу швидкість, ніж 4G, швидший доступ до контенту та можливість передавати мільйони даних без коливань. Румунія вже є однією з перших країн у світі за швидкістю Інтернету, а прихильники технології 5G вважають, що вона стане в 10 разів швидшою.

    У невеликому масштабі, наприклад, люди зможуть дивитись фільми в Інтернеті набагато простіше. У великих масштабах можна буде будувати «розумні» міста, в яких може зникнути вся кабельна інфраструктура.

  • 30 серпня – 4 вересня 2020 року

    30 серпня – 4 вересня 2020 року

    Провальний вотум
    недовіри


    У
    понеділок ліберальний уряд меншості без зайвих емоцій пережив спробу опозиційної
    Соціал-демократичної партії відправити його у відставку шляхом прийняття вотуму
    недовіри. Найбільшій опозиційній партії не вдалося зібрати необхідних 233 голосів, тобто половини плюс один голос від загальної кількості сенаторів та
    депутатів. У залі були присутні лише 226 парламентаріїв. В умовах бойкоту засідання
    Націонал-ліберальною партією, Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Народний
    рух», а також відмови Демократичного союзу угорців Румунії забезпечити кворум, резолюцію
    так і не поставили на голосування. Більше того, на засідання не з’явилося кілька
    парламентаріїв від Соціал-демократичної партії (СДП), яка ініціювала вотум недовіри,
    а також від Альянсу лібералів і демократів та партії Про Румунія, які підтримали
    резолюцію. Лідер СДП і спікер Палати депутатів Марчел Чолаку на другий день вирішив
    виключити з лав партії тих, хто «прогуляв» засідання. Прем’єр-міністр, ліберал
    Людовік Орбан сказав, що провальний вотум недовіри є «надзвичайно корисним для Румунії»,
    оскільки уряд зараз має вирішувати нагальні проблеми країни і потребує для
    цього всіх повноважень.




    Передвиборча
    кампанія у захисній масці


    Тим часом у Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених
    на 27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
    дотримуватися протягом цього періоду задля профілактики захворювання на COVID-19.
    Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
    носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
    і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
    просто неба. Крім цього всі присутні
    мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні
    санітарно-протиепідемічні правила і норми мають бути вивішені на видимому
    ​місці. У заходах в закритих приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50
    осіб, а тривалість буде обмежена двома годинами. У заходах та зустрічах, що
    проводяться просто неба можуть брати участь до ста осіб. 27 вересня румуни
    обиратимуть 41 голову повітової ради, близько 3200 мерів, понад 1300 членів
    повітових рад та 40 тисяч членів місцевих рад. Місцеві вибори мали пройти у
    червні, але були відкладені через пандемію, а повноваження місцевих обранців
    були продовжені на півроку.






    COVID-19 та послаблення обмежень


    З 1 вересня у Румунії знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і
    театри. Рішення було прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з
    надзвичайних ситуацій, а усі зазначені заклади мають забезпечити суворе
    дотримання протиепідемічних заходів. Театри і концертні зали, а також
    кінотеатри знову запрацюють, але лише на половину потужності і лише в населених
    пунктах, де захворюваність на коронавірус не перевищує певний рівень. Водночас клуби
    та бари залишаються закритими. З іншого боку, теж з 1 вересня збільшилася з 20
    до 50 осіб дозволена кількість учасників приватних заходів, навчальних курсів,
    майстер-класів для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів фінансування
    з європейських фондів, та з 50 до 100 – максимальна допустима кількість
    учасників заходів просто неба.




    У
    Бухаресті про репресії в Мінську




    Сенат
    Румунії (верхня палата румунського парламенту) одноголосно прийняв Декларацію
    щодо порушення основних прав людини в Республіці Білорусь. Цим документом
    Парламент Румунії висловлює свою солідарність з білоруським народом, закликає
    припинити насильство проти мирних акцій протесту та закликає до «більш чіткої
    реакції» з боку міжнародного співтовариства, якщо ситуація не покращиться
    негайно. У декларації румунські сенатори закликають білоруську владу поважати право громадян брати участь у
    громадських зборах, утриматися від незаконного або надмірного застосування
    сили, звільнити незаконно затриманих та ініціювати справжній та змістовний
    політичний діалог з громадянським суспільством. І міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску закликав владу Білорусі звільнити всіх затриманих
    політичних активістів та пересічних людей, заарештованих під час протестів. Він
    також наголосив на необхідності прийняття жорсткої та послідовної європейської
    політики щодо Російської Федерації, яка підтримує режим Алєксандра Лукашенка, який
    перебуває при владі з 1994 року і вважається останнім диктатором в Європі.
    Раніше міністр Ауреску оголосив, що Румунія виділить сто тисяч євро на допомогу
    громадянському суспільству та незалежним журналістам у Білорусі та знову закликав
    покарати винних у зловживаннях режиму в Мінську. Неприйнятні дії влади Білорусі
    не можна залишити без адекватної відповіді Європейського Союзу, – сказав глава румунської
    дипломатії.




    День румунської мови


    Культурні
    заходи, організовані одночасно в Румунії, Республіці Молдова, а також в історичних
    румунських громадах, які компактно проживають в сусідніх Сербії, Болгарії,
    Україні та Угорщині та діаспорою, відзначили 31-го серпня День румунської мови.
    Президент Клаус Йоганніс заявив, що «мова визначає нашу самобутність та
    культуру, формує та надихає нас». Він високо оцінив зусилля вчителів та викладачів
    румунської мови за кордоном, які передають новим поколінням успадковані з
    минулого коріння і допомагають їм визначитися культурно та духовно. День
    румунської мови, який відзначається з 2013 року 31 серпня накладається з
    подібним офіційним святом у Республіці Молдова та є даниною поваги руху
    національного відродження в сусідній державі, переважно румуномовній. 31 серпня
    1989 року, ще при радянському режимі, парламент у Кишиневі, оточений близько
    750 тисячами людей, тобто шостою частиною тодішнього населення республіки, проголосив
    румунську мову державною, а також прийняв рішення про перехід переходу до латиниці
    від кирилиці, нав’язаної радянськими окупантами після анексії Бесарабії в 1940
    році.

  • 15 січня 2020 року

    СЕРЕДНІЙ СХІД -
    Інтереси Румунії та румунських громадян до тепер не були поставлені під загрозу
    ситуацією в Іраку та на Середньому Сході, – заявив у середу міністр закордонних
    справ Богдан Ауреску. Він також сказав, що Румунія узгоджувала й продовжує узгоджувати
    свої дії з партнерами із ЄС та НАТО, додавши, що міністерство, яким він
    керує, пильно стежить за ситуацією румунів у регіоні. Богдан Ауреску заявив, що
    Посольство Румунії в Багдаді перебуває в процесі переміщення і розглядається
    питання призначення нового посла в Іраку. Криза в Середньому Сході підтвердила,
    що елементи протиракетної системи оборони в Девеселу (південна Румунія) добре інтегровані
    в НАТО і прекрасно працюють, – сказав Ауреску. Глава румунської дипломатії у
    середу був заслуханий разом з міністром оборони Ніколаєм Чуке у зв’язку з ситуацією в Середньому Сході, на
    спільному засіданні комітетів з питань оборони, громадського порядку та
    національної безпеки, відповідно з питань зовнішньої політики Сенату Румунії. І
    міністр оборони заявив, що наразі немає причин для паніки щодо ризику небажаних
    подій у Румунії. За його словами 14 румунських військових, які входять до
    складу місії НАТО з підготовки іракських сил, були передислоковані. Ніколає Чуке
    заявив, що перша система «Патріот» із семи замовлених запрацює вже цього року, коли поступить на озброєння військ протиповітряної оборони Румунії.




    ВМФ -
    Військово-морські сили Румунії офіційно приймуть у четвер постійне командування
    2-ою постійною протимінною групою НАТО, яка об’днює військові кораблі з
    Болгарії, Німеччини, Італії, Іспанії та Туреччини. Капітан-командор Валентин
    Кателін Влад очолюватиме групу з січня по червень, а кораблем управління буде
    судно «Віце-адмірал Константин Белеску». На його борту, крім 64 членів екіпажу,
    знаходитиметься Генеральний штаб групи, що складатиметься з 14 румунів та трьох
    іноземців. Начальником штабу буде іспанський офіцер. Група буде діяти у Чорному
    та Середземному морях і забезпечуватиме швидке військове реагування сил НАТО у
    випадку кризи.




    ЕМІНЕСКУ – У Румунії,
    Республіці Молдова, а також в усіх країнах де компактно проживають етнічні
    румуни або зосереджена румунська діаспора сьогодні були організовані різні
    заходи з нагоди Дня національної культури та 170-річчя від дня народження
    видатного румунського поета Міхая Емінеску. Вперше мешканці різних регіонів
    країни мали можливість взяти участь у культурних заходах, які відбулися
    одночасно. 15 січня – день народження Міхая Емінеску, став Днем національної
    культури відповідно до закону, прийнятого Палатою депутатів у 2010 році.




    ВІДСТАВКА – Президент РФ Володимир Путін вніс кандидатуру глави ФНС Росії Михайла Мішустіна на посаду глави уряду, після того як напередодні Дмитро Медведєв повідомив, що уряд Російської Федерації подав у відставку, щоб дати
    можливість президенту Володимиру Путіну внести бажані
    зміни до Конституції РФ. Медведєв зробив
    несподіване оголошення на державному телебаченні щойно після щорічного
    послання Путіна до Федеральних зборів. Кремлівський
    лідер запропонував провести референдум щодо внесення низки
    змін до Конституції з метою посилення повноважень парламенту.
    Путін пояснив, що хоче надати Державній думі, нижній
    палаті російського законодавчого органу,
    повноваження призначати прем’єр-міністра Російської
    Федерації, віце-прем’єра та членів кабінету
    міністрів, підкресливши, що президент буде зобов’язаний призначити
    осіб, затверджених законодавчим
    органом. Водночас Путін підкреслив, що хоче зберегти
    сильну президентську республіку. Він оголосив,
    що Дмитро Медведєв отримає нову посаду – заступника голови Ради
    безпеки РФ, яку очолює глава
    держави.




    ФУТБОЛ – Федерація
    Футболу Румунії сьогодні офіційно представила колишнього форварда Адріана Муту на
    посаді нового тренера молодіжної збірної U-21. 41-річний ексфутболіст зіграв 77
    разів за збірну, будучи кращим бомбардиром за всю історію румунського футболу,
    нарівні з Георгієм Хаджи, забивши 35 голів. Піж час своєї футбольної кар’єри Муту
    грав у багатьох знаменитих клубах, таких як «Інтер», «Челсі», «Ювентус» або «Фіорентина».
    Він єдиний румун, який забив понад сто голів у чемпіонаті Італії. Надзвичайно
    талановитий нападник, Муту не реалізував свій справжній потенціал, зазначають
    експерти, через своє позафутбольне життя, яке відзначилося численними
    скандалами, в тому числі через вживання наркотиків. Він замінює Мірела Редоя,
    який став головним тренером першої збірної Румунії. Минулого року під
    керівництвом Редоя молодіжна збірна вийшла до півфіналу чемпіонату Європи з
    футболу, що пройшов в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
    Олімпійські ігри в Токіо. Румунські футболісти знову зіграють на Олімпіаді
    після 56-річної перерви.

  • 12 червня 2019 року

    ЕКОНОМІКА – Президент Клаус Йоханніс сьогодні
    закликав уряд вжити
    швидких заходів по зміцненню державних фінансів і збору доходів до бюджету на тлі«поглиблення вразливостей». Він зробив цю
    заяву на пленарному засіданні Коаліції заради розвитку Румунії. Президент
    нагадав, що на початку року повернув закон «Про Державний бюджет Румунії на
    2019 рік» до парламенту на доопрацювання. Він зазначив, що соціал-демократи, які
    є основною складовою керівної коаліції, знехтували інвестиціями на користь
    політики з короткостроковими наслідками, що в майбутньому дорого обійдеться всім
    громадянам. Президент сказав, що в останні роки бізнес опинився під шквалом небезпечних
    і несподіваних заходів. Інвестори і приватні роботодавці відчувають гостру
    потребу в модернізації та розвитку інфраструктури, – сказав президент, додавши
    що це стосується не тільки автомобільних доріг, а всього, що пов’язано із
    забезпеченням високих соціальних стандартів сучасного життя громадян: лікарень,
    шкіл, залізниць, аеропортів, енергетики і комунальних послуг, цифрової інфраструктури
    і промисловості майбутнього.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    Резолюція про недовіру чинному уряду Румунії, ініційована правими опозиційними
    силами сьогодні була зачитана в парламенті. Вона буде внесена на голосування
    наступного вівторка. Для відставки уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою
    Денчіле потрібні голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів парламенту,
    тоді як опозиція має близько 150 голосів і потребує підтримки партії Про
    Румунія, яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Понта, Демократичного союзу
    угорців Румунії, фракції національних меншин у Палаті Депутатів і навіть
    кількох членів керівної більшості
    СДП-АЛДЕ. З іншого боку Віоріка Денчіле закликала соціал-демократів бути
    присутніми в залі, щоб забезпечити кворум, але не голосувати.

    Р.МОЛДОВА – Глава румунської держави Клаус Йоханніс у середу
    направив листа президенту Ради Європи Дональду Туску та Європейської Комісії Жан-Клоду
    Юнкеру з проханням знати
    рішення для виходу з конституційної та політичної кризи в Республіці Молдова. Така криза в безпосередній близькості від Румунії
    та ЄС створює значні ризики для регіональної стабільності та безпеки, якими
    Європейський Союз та його держави-члени не можуть нехтувати, -
    зазначається у листі. Крім того, глава
    румунської держави вважає, що ЄС повинен допомогти громадянам Р.Молдова у світлі зобов’язань, взятих на перед цією країною. Фракція
    Європейської народної партії (ЄНП), найбільша в Європарламенті, заявила в
    середу, що вона повністю підтримує рішення, прийняті Парламентом Республіки Молдова, у тому
    числі щодо створення коаліційного уряду на чолі з
    Майєю Санду, який має про-європейську
    орієнтацію.


    ВІЗИТ – Спікер Сенату, верхньої палати парламенту
    Румунії, Келін Попеску-Терічану розпочав дводенний візит до Франції, на
    запрошення його французького колеги Жерара Лархера. Візит, як складова
    парламентської дипломатії, спрямований на поглиблення й урізноманітнення
    двостороннього політичного діалогу і зміцнення особливого характеру
    традиційних дружніх відносин з цією країною. У той же час Келін
    Попеску-Терічану з четверга по суботу візьме участь у Парижі у ХХ-му засіданні
    Асоціації Сенатів Європи.




    БЕЗПЕКА – Офіційні представники НАТО й ЄС, установ, відповідальних за зовнішні відносини та національну безпеку, а також
    науковці беруть участь у триденній міжнародній конференції «Чорноморський і
    Балканський безпековий форум», який проходить на курорті Мамая. Теми, включені
    до порядку денного, стосуються військових та гібридних загроз, інформаційної
    війни та кібер-ризиків, впливу кліматичних змін на регіон, ролі релігійного
    чинника в процесах примирення, але і радикалізації. У той же час, дебати
    зачіпають і вплив мілітаризації Чорноморського регіону на безпеку Східної
    Європи, енергетичну безпеку, формати регіональної співпраці, такі як «Бухарестська
    Дев’ятка» або «Ініціатива Трьох Морів» та на промислове співробітництво в
    галузі оборони.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – У Румунії тривають найбільші
    міжнародні військові навчання НАТО в цьому роціSaberGuardian 2019. Вони триватимуть до 24 червня і
    проходять одночасно на 5 полігонах: Чінку, Бордушань, Бабадаг, Смирдан і
    Ришнов. Основне
    завдання маневрів – демонстрація єдності, згуртованості і солідарності
    країн-союзників і партнерів для відбиття будь-якої агресії, особливо шляхом
    мобілізації та швидкого зосередження сил за короткий час у будь-якій точці
    Європи. До міжнародних навчань було залучено представників 14 країн-членів і
    партнерів НАТО, у тому числі з України, яку представляє зведена ротно-тактична група
    25-ї окремої повітрянодесантної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил
    України. Від Румунії у військових маневрах беруть участь 7.600
    військовослужбовців.

  • 17 квітня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ – Парламент Румунії на спільному засіданні двох
    палат схвалив ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня, одночасно з виборами до Європейського
    Парламенту. Теми, запропоновані главою держави стосуються заборони амністії та
    помилування за корупційні правопорушення та заборони уряду приймати термінові постанови у сфері кримінальних
    правопорушень та судоустрою.
    Глава держави хоче, так само, запитати виборців, чи згодні вони з тим, щоб і інші державні органи, крім Омбудсмена отримали право оскаржувати термінові
    постанови у Конституційному суді. З такою ініціативою президент виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя, здійснених парламентською
    більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі критики як в країні,так і з боку європейських партнерів Румунії. Позиція законодавчого
    органу щодо проведення
    референдуму має консультативний характер. Ініціатива президента, котрий минулого тижня провів консультації з
    цього питання з парламентськими партіями, отримала у вівторок одностайну підтримку членів комітетів з
    питань правової політики та правосуддя.




    ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат сьогодні схвалив
    ряд поправок до Кримінального кодексу Румунії, які наступного тижня будуть
    винесені на розгляд Палати депутатів. Вони були схвалені у вівторок спеціальною
    парламентською комісією з питань реформи правосуддя, після того, як міністр
    юстиції Тудорел Тоадер не погодився прийняти відповідні поправки до Кримінального
    кодексу терміновою постановою уряду. Голова комісії, соціал-демократ Флорін
    Йордакє пояснив, що терміновість пояснюється тим фактом, що чинний уряд не втілив
    у законодавство статті, що були визнані суддями Конституційного суду такими, що
    відповідають Конституції. У вівторок на засіданні комісії міністр юстиції
    Тудорел Тоадер заявив, що парламент зобов’язаний привести Кримінальний та
    Кримінально-процесуальний кодекси у відповідність до рішень Конституційного
    Суду, оскільки у цьому випадку йдеться про законопроект. Парламентська опозиція
    звинувачує більшість у тому, що ці поправки були схвалені, щоб звільнити низку
    політичних лідерів від кримінальної відповідальності.




    НАТО – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні у Бухаресті відкрив міжнародну
    конференцію «Зміцнення Східного флангу НАТО: виклики та стратегії узгодження
    заходів Балтійського та Чорноморського регіонів». Глава держави твердо
    підтримав унітарну, консолідовану і цілісну присутність НАТО на всьому Східному
    фланзі. Така присутність потрібна від Балтійського до Чорного морів для
    досягнення ефективного потенціалу стримування та оборонної позиції НАТО, – сказав Йоханніс.
    Він зазначив, що Чорноморський регіон продовжує стикатися із замороженими
    конфліктами і латентною напруженістю. Крім того зростає клімат конфронтації та
    сильної мілітаризації Чорного моря, а також спостерігається активізація
    гібридних дій, які є дуже небезпечними з огляду на їх наслідки, як для Румунії,
    так і для румунських партнерів і партнерів НАТО в регіоні.




    НОТР-ДАМ – Сьогоднішнє засідання французького уряду, яке очолив президент
    Еммануель Макрон було присвячене ліквідації наслідків пожежі, яка частково
    зруйнувала собор Нотр-Дам у Парижі, найбільш відвідуваний пам’ятник архітектури
    в Європі. Еммануель Макрон вчора, в інтерв’ю французькому телеканалу, пообіцяв,
    що реконструкція не триватиме більше п’яти років. Французький лідер також
    віддав належне пожежникам, які зменшили масштаби катастрофи. Пожежа, що сталася
    у понеділок увечері в Нотр-Дам, викликала хвилю емоцій по всьому світу і
    приплив пожертвувань для реконструкції собору, що є об’єктом Всесвітньої
    спадщини ЮНЕСКО, який щороку приваблював мільйони туристів. Сума пожертвувань
    на реконструкцію Собору Паризької Богоматері досягла майже 1 млрд євро. Чільні
    посадовці Румунії та Румунська Православна Церква висловили свою солідарність з
    французьким народом.




    ПРОТЕСТ – Конфедерація транспортних операторів і ліцензованих перевізників
    Румунії сьогодні провела акцію протесту перед будівлею уряду проти наміру чинної
    влади прийняти термінову постанову, котра на думку перевізників призведе
    до збереження явища незаконних пасажирських перевезень. Віце-прем’єр-міністр та
    міністр розвитку Данєль Сучу у понеділок
    заявив, що протягом двох днів термінова постанова про регулювання діяльності
    онлайн-платформ в сфері перевезення пасажирів буде опублікована в Офіційному віснику.
    Таксисти вимагають відповідних законодавчих змін у парламенті, з пройденням
    всіх етапів прийняття законів, а не в уряді в терміновому порядку. Вони
    наполягають на обмеженні діяльності онлайн-платформ в сфері перевезення
    пасажирів і на запроваджені для останніх нових правил ліцензування, контролю та
    оподаткування, аналогічних тим, що застосовуються відносно водіїв таксі. Минулого місяця, перевізники організували
    кілька акцій протесту в столиці проти незаконних пасажирських перевезень, але сьогоднішній
    є найбільшим.




    НЕДОВІРА – Засідання Сенату, на якому учетверте мала бути розглянута і винесена
    на голосування ініційована опозиційними Націонал-ліберальною партією та
    Союзом «Рятуйте Румунію» резолюція про недовіру міністру юстиції Тудорелу
    Тоадеру було відкладене через відсутність кворуму. Обговорення цього питання були
    відкладене двічі минулого тижня і один раз на цьому тижні. Ініціатори резолюції
    закликали міністра Тоадера відмовитися від того, що вони називають шкідливими
    змінами кримінального законодавства та почати його узгодження з рішеннями Конституційного
    суду. Вони також зажадали відкликати законодавчі зміни у сфері правосуддя, що
    суперечать принципам верховенства права. Опозиція також просить міністра
    юстиції підтримати законодавчу ініціативу про розпуск Спеціального управляння з
    розслідування правопорушень вчинених суддями і прокурорами. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня заявив, що міністр Тудорел Тоадер
    зрадив соціал-демократів у питанні прийняття низки термінових постанов в сфері
    правосуддя.



  • Алба Юлія 100 років тому

    Алба Юлія 100 років тому




    1 грудня 1918 року, Національні
    збори румунів з Трансільванії були скликані в м. Алба Юлія, у центральній частині сьогоднішньої
    Румунії.

    На Румунській національній
    раді, ті 6
    членів Румунської національної партії та 6 членів соціалістів вирішили, що майбутнє
    румунів з Австро-Угорщині повинно бути у Румунії. В Алба Юлія було обрано 1.228 депутатів, які проголосували за Резолюцію, в якій
    Трансільванія об’єдналася з Королівством Румунії.




    Про той момент максимального національного піднесення розповідає
    історик і політолог Даніель Барбу, професор Факультету політичних та
    адміністративних наук
    Бухарестського університету: Що сталося тоді? Фронтальне і драматичне
    зіткнення між двома формами суверенітету. Раннє римське право мало два поняття, які він не вважав суперечливими, але доповнювальними. Вони були у
    постійному обміні між аргументом та контр-аргументом. А саме «maiestas», що належить народу, тобто суверенітет народу, та «imperium», тобто суверенітет
    магістратів, держави, Сенату, консулів, цензорів і т.п. Що саме відбулося в 1918 році на початку зими в
    Трансільванії, щоб відродити цю римську термінологію? Трансільванія була провінцією без держави,
    Угорська корона була в стані розчинення, в
    ситуації нерухомості, не могла реагувати. Коли я кажу «Корона», то маю на увазі її магістратів, тобто префектів, командирів жандармерії і всіх тих, хто
    забезпечував громадський порядок і суверенітет нації Великої Угорщини у формі
    «imperium»шляхом Парламенту,Короля і урядових делегацій в регіонах і комітатах. Цього органу більше не існувало.



    У цій неясній ситуації, румуни реагували,
    вимагаючи самоврядування.
    Даніель Барбу: І все-таки, в цьому контексті, ми стикаємося із
    вибухом «величності», суверенітету народу. А саме етнічні румуни, особливо ті, хто виступали у двох партіях, які мали
    відносно однакову представницьку вагу у Парламенті в Будапешті, збалансовані
    партії що стосується впливу, Румунська національна партія, з одного боку, і Румунське відділення Соціал-демократичної
    партії з Угорщини, з іншого боку, організували виборчий процес. Наскільки я
    знаю, це був єдиний виборчий процес в сучасній добі, що не був організований урядом чи
    державною владою, а був організований, громадянським суспільством. Я не хочу сказати, що це був дуже демократичним процесом. Дані мікро-історії щодо відбору делегатів у кожній
    місцевості показують, що був використаний скоріше римський
    тип процедури, а саме «аккламація». Як правило, два-три-чотири
    примітних осіб села, тобто священик, земельний власник, якщо він був румуном, нотаріус, учитель або багатий
    селянин були, на
    підставі одностайного схвалення, на основі консенсусу, уповноважені представляти всю місцеву
    громаду. Це був
    трудомісткий процес, що тривав майже місяць, і мав ту функцію в історії, що міг
    бути основоположником політичної надзвичайно потужної уяви і з глибоко демократичними значеннями. Де в іншому боці
    або коли
    відносно велика група людей організувалася без префектів, жандармів і поліцейських, без
    будь-якої допомоги, заохочення або фінансування з боку державної влади у
    виборчому процесі, який привів до народних зборів, так як це
    сталося в м. Алба Юлія?»




    Але часи були
    каламутними,
    кінець Першої світової війни вивів на поверхню очікування та пригнічені реакції
    попередніх років. Даніель Барбу каже, що демократія могла б базуватися на
    нових підставах, але це було не так: Звичайно, Національні збори в Алба-Юлія, в одноголосно прийнятій
    резолюції, теж шляхом аккламації, не використали техніку голосування. В
    Резолюції говорилося про єдність і згоду при певних умовах на об’єднання з Королівством Румунія. Говорилося, також, про створення чисто
    демократичного режиму, тобто автентичного. Тут виникає запитання: чи учасники зборів в Алба-Юлія, або принаймні укладачі резолюції
    були
    демократами? Вони явно були румунськими патріотами. Вони були людьми з довгим парламентським досвідом, які володіли наукою та практикою політики. Однак,
    на мій погляд,
    вони не були демократами, і це було
    доведено протягом
    найближчих кількох місяців. Що сталося 6 грудня? 6 грудня румунська армія зайняла Трансільванію. Це сприяло
    встановленню кордонів і, насамперед, відновленню миру в країні. Ми маємо дуже
    чіткі свідчення про це. Іон Лепедату розповідає у своїх мемуарах, у щоденнику, написаному саме в ті дні, де він писав, що села
    рухаються. Коли ми говоримо про радянську комуну, ми маємо на
    увазі тільки
    Будапешт та Угорщину, але вся Європа, включно Англія, була втягнута в революційну
    відлигу. Протягом багатьох місяців такі міста, як Турін, Мюнхен, Берлін були
    керовані під
    червоним прапором солдатами та робітничими асоціаціями. Подібні речі почали
    відбуватися в Трансільванії. Села рухаються, скаржився Лепедату. Що це означало? Селяни
    поділяли свої
    землі, і це не завжди означало, що землевласник був угорцем, селяни йшли до нотаріуса і спалювали архіви, які свідчили
    про їхні борги. Це був сільський рух, що імітував революцію.


    100 років тому, Алба Юлія була центром румунства в
    Трансільванії. Той кінець року був славним, але історики кажуть, що тодішні події не вели
    ясно до
    очікуваного кінця.

  • 10 червня 2018 року

    МІТИНГ – Новий
    антиурядовий протест був організований в неділю ввечері в Бухаресті. Під гаслом
    «Країна горить! Світло заради демократії» кілька громадських організацій, які ініціювали цю акцію, висловили свою незгоду з політикою керівної більшості
    Соціал-демократична партія-Альянс лібералів і демократів (СДП-АЛДЕ) у таких
    сферах, як правосуддя, навколишнє середовище або економіка. Протест був
    проведений у відповідь на суботній мітинг, в якому взяли участь понад 100 тисяч
    румунів з усієї країни, організований керівною коаліцією СДП-АЛДЕ. Вони
    протестували проти того, що соціал-демократи та їхні партнери по коаліції
    називають зловживанням та порушенням принципів верховенства права. Вони говорять
    про існування незаконної підпільної структури, яку називають «паралельною
    державою», котра нібито паралізує діяльність державних установ та впливає на
    рішення судової влади Представники опозиційної Націонал-ліберальної партії
    стверджують, що мітинг був глибоко недемократичним актом залякування суддів,
    прокурорів, державних службовців та працівників громадських організацій, які не
    реагують на політичні накази, а також на журналістів, які відважуються
    критикувати СДП.




    ПРАВОСУДДЯ -
    Делегація Венеційської комісії у понеділок і вівторок відвідає Румунію для
    консультацій довкола суперечливої судової реформи. Члени делегації зустрінуться
    з Президентом Клаусом Йоханнісом, а також з представниками Парламенту,
    Міністерства юстиції, Верховного суду, Конституційного Суду Румунії,
    Генеральної Прокуратури, Національної антикорупційної дирекції, Вищої ради
    магістратури, асоціацій суддів і прокурорів, неурядових організацій. Президент
    Клаус Йоханніс і Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи
    запросили думку цього консультативного органу, що складається з незалежних
    експертів у галузі конституційного права, щодо законів «Про судоустрій», «Про
    Вищу раду магістратури» та «Про статус суддів і прокурорів». Запити надійшли на
    тлі звинувачень з боку опозиційних політичних сил, ряду ЗМІ і громадських
    організацій, у тому, що шляхом внесення змін до цих законів парламентська
    більшість СДП-АЛДЕ намагаються зупинити боротьбу з корупцією і підпорядковувати
    правосуддя.




    ТЕАТР – Триває
    Міжнародний театральний фестиваль у місті Сібіу (центр), один з найбільших
    профільних фестивалів у світі. У неділю програмою заходу передбачено більш ніж
    50 різних подій у традиційних приміщеннях та просто неба – вистави, танцювальні
    та циркові номери, концерти, в тому числі рок-музики, конференції, виставки,
    театральні майстер-класи та вуличні паради. Нагадаємо, що ювілейний 25-й
    сібіуський Міжнародний театральний фестиваль об’єднає в місті 3300 театральних
    діячів з 73 країн світу.




    ЗАКОНОДАВСТВО -
    Сенат, верхня палата румунського парламенту, у понеділок розпочне розгляд
    закону про внесення змін до Адміністративного кодексу після того, як за
    наслідками розгляду законопроекту члени профільного комітету ухвалили рішення
    рекомендувати Сенату прийняти його за основу та у цілому. Законопроект вносить
    ряд змін до порядку організації та функціонування органів державної влади та
    установ: уряду, міністерств, префектур, повітових рад та мерій тощо. Між іншим, у місцевих радах рішення про купівлю-продаж землі, що перебуває у
    власності держави, прийматимуться двома третинами голосів місцевих обранців,
    тоді як рішення про затвердження місцевого бюджету, розміру податків або щодо
    майна прийматимуться простою більшістю голосів.


    СПОРТ – Збірна Румунії з веслування на байдарках і каное завоювала свої перші медалі чемпіонату Європи в сербському Белграді. Чоловіча двійка каноїстів у складі Леоніда Карпа та Віктора Міхалакі в неділю виграла «золото» в змаганнях байдарок-двійок на дистанції 500 м. У суботу вони виграли «срібло» на дистанції 1000 метрів. Так само Міхаєла Луля виграла «бронзу» у веслуванні на каное на 200 метрів.




    ТЕНІС -
    Президент Клаус Йоханніс привітав румунську тенісистку Сімону Халеп з вчорашньою
    перемогою на Відкритому чемпіонаті Франції – «Ролан Гаррос». Президент на своїй
    сторінці у Facebook написав, що перша в кар’єрі перемога на турнірі Великого
    шолома прийшла після фіналу, в якому Сімона боролися за кожен м’яч і
    продемонструвала незламну волю до перемоги. У свою чергу прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле зазначила, що гра, яку показала Сімона Халеп стала черговим
    підтвердженням того, що вона заслуговує трофей. Як румунські, так і іноземні
    ЗМІ привітали тріумф Сімони Халеп на турнірі в Парижі, у фіналі якого перша
    «ракетка» світу здобула блискучу перемогу над американкою Слоун Стівенс (10
    WTA) з рахунком 3:6, 6:4, 6:1. За виграш турніру у Парижі Халеп отримала 2,2
    мільйона євро призових та 2000 очок в рейтинг WTA, що дозволили румунці міцно закріпитися
    на першій сходинці рейтингу WTA. Цей одиночний титул «Ролан Гаросс» став першим
    для Румунії після 40-річної перерви, коли нинішній менеджер Сімони – Вірджинія
    Рузіч виграла Відкритий чемпіонат Франції. Так само, рівно 45 років тому
    відомий румунський тенісист Іліє Нестасе виграв свій другий поспіль турнір
    «Великого шолома» в Парижі.

  • Зміни до Цивільного процесуального кодексу

    Зміни до Цивільного процесуального кодексу






    Уже майже півтора року керівна коаліція СДП-АЛДЄ наполегливо працює над змінами
    до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів у рамках суперечливої
    реформи правосуддя, незважаючи на гостру критику правої опозиції,
    громадянського суспільства і більшості засобів масової інформації, які вбачають
    в цьому спробу зупинити боротьбу з корупцією і підпорядкувати правосуддя.




    У порівнянні з цим зміни в сфері цивільного права викликають набагато меншу
    пристрасть у публічних дебатах у Бухаресті. У вівторок, Сенат Румунії прийняв нову
    редакцію Цивільного процесуального кодексу, після того, як минулого тижня спеціальна
    парламентська комісія з питань судової реформи рекомендувала верхній палаті прийняти нормативно-правовий акт в цілому з
    урахуванням поправок.




    Голова комісії, колишній міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє
    заявив, що на підставі рішень Конституційного Суду і пропозицій Вищої Ради Магістратури,
    Генерального прокурора, Верховного суду і професійних асоціацій суддів та прокурорів
    було внесено зміни у не менше 110 статей, тобто п’ятої частини загальних
    положень Цивільного процесуального кодексу. Завдяки цим змінам, стверджують члени
    відповідної спеціальної парламентської комісії, правосуддя стане більш дружнім
    для громадян середовищем.




    Таким
    чином, розгляд цивільних справ буде значно скорочено. Так само було скасовано обов’язкове адвокатське
    представництво при касаційному оскарженні рішення суду. На
    думку адвокатів, іншою важливою зміною є обов’язкова реєстрація показань свідків під час
    судового розгляду, без їх пропущення через
    так званий фільтр судді. Поправки
    до Цивільного процесуального кодексу були прийняті 72 голосами сенаторів від керівних Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, а також
    від Демократичного союзу угорців Румунії,
    який уклав з чинною більшістю протокол про парламентську співпрацю.




    Від опозиції лише шестеро сенаторів
    проголосували проти, а 27 – утрималися. За словами опозиційного Союзу «Рятуйте Румунію»
    нові положення кодексу були прийняті не на користь громадян у справах захисту
    прав споживачів та ускладнюють ситуацію тих, хто взяв позику в банку. Останні будуть
    змушені ініціювати окремий судовий розгляд, якщо хочуть оскаржити окремі статті у
    договорах банківського кредиту.

    У ЗМІ оглядачі наголошують на важливості змін
    до Цивільного процесуального кодексу, оскільки його положення мають дуже широке
    застосування. По суті, пояснюють вони, це так звані «некримінальні» судові
    справи, від сімейного права до трудового і господарського. Законодавча ініціатива сенаторів
    буде знову обговорена спеціальною комісією з питань реформи правосуддя Палати
    депутатів, після чого вона буде винесена на голосування до нижньої палати
    румунського парламенту, який прийме остаточне рішення в цьому питанні.

  • 4 вересня 2017 року

    ЕКОНОМІКА – Прем’єр-міністр Румунії Міхай Тудосе у понеділок, вперше після вступу на посаду глави уряду, постав перед Палатою депутатів в рамках Години прем’єра. Він зазначив, що зростання ВВП Румунії на 5,6% є найкращим показником успішного
    розвитку економіки. З цієї нагоди прем’єр-міністр оголосив, що проект закону про Державний бюджет Румунії на 2018 рік буде переданий до парламенту вже в листопаді. Голова кабінету міністрів постав
    перед парламентом на вимогу головної опозиційної, правої Націонал-ліберальної партії. Ліберали кажуть, серед іншого,
    що Румунія має найбільший за останні
    роки дефіцит бюджету, бюджетні надходження впали на 5 млрд. леїв (понад 1,1 млрд. євро) нижче прогнозованих, а дефіцит торгового балансу зріс на 30%.




    ВЗАЄМИНИ – Спікер Сенату Румунії Келін Попеску-Терічану оголосив у
    понеділок, що за його пропозицією вересня палата Парламенту 12 вересня ухвалить
    політичну заяву про відзначення 20-ої річниці Стратегічного партнерства з США. Він зазначив, що проект заяви був надісланий до
    парламентських груп. Днями Посол Румунії в США Джордже Майор заявив, що
    відносини між Вашингтоном та Бухарестом сягнули найвищого рівня впровадження
    положень двостороннього стратегічного партнерства. Він додав, що йдеться про
    всі рівні партнерства: оборона, безпека, економіка, дипломатична і навіть
    культурна сфери. Однак, – зазначив посол, – Румунія прагне поглиблення
    оборонного співробітництва з США враховуючи те, що 19 вересня міністр оборони
    Адріан Цуцуяну зустрінеться зі своїм американським колегою Джеймсом Маттісом.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску, одна
    з найпрестижніших музичних подій в Європі, співорганізатором якої виступає
    Румунське радіо. Програма фестивалю передбачає понад 80 концертів та заходів
    упродовж трьох тижнів та виступ понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів
    на сценах фестивалю в Бухаресті та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є
    єдиним в країні ЗМІ, що транслює концерти фестивалю в прямому ефірі.
    Уперше організований в 1958 році, через три роки після смерті відомого
    румунського скрипаля і композитора Джордже Енеску, фестиваль був скасований у
    1971 році комуністичним режимом, але відновлений після його падіння в 1989
    році. Відтоді Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску проходить кожні два роки.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр
    закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з робочим візитом у
    Словачиині, де 4-5 вересня візьме участь у Стратегічному форумі в Бледі та у
    неформальній зустрічі міністрів Процесу співробітництва країн Південно-Східної
    Європи (SEECP). Стратегічний форум у Бледі об’єднає
    понад 1000 учасників із 70 країн, включаючи політичних лідерів, ділових людей,
    представників міжнародних організацій, академічних кіл та неурядових
    організацій. На порядку денному дебатів на форумі в основному – теми, пов’язані
    з майбутнім Європи та безпекою, з огляду на посилення загроз безпеці в Європі
    та в світі, такі як теракти, криза з мігрантами та вихід Великої Британії з
    Євросоюзу.


    ПРОТЕСТ – Кілька сотень
    людей зібралися у неділю ввечері перед будівлею уряду в Бухаресті, щоб
    висловити своє незадоволення новими планами кабінету міністрів. Мітингувальники
    виступили проти проекту внесення змін до законів, що регулюють правосуддя та
    спроби відкликати заявку на внесення гірського району Рошія Монтане до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У цьому
    місяці Міжнародний арбітражний суд почне розгляд справи, в якій канадська
    компанія Gabriel Resources вимагає від Румунії відшкодування
    4,4 мільярдів доларів збитків через неможливість довести до кінця проект
    з видобутку золота в зоні Рошія Монтане у результаті реєстрації заявка на внесення цього гірського району до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини
    ЮНЕСКО. Аналогічні протести мали місце і містах Клуж (північний захід) та
    Брашов (центр).


    ЯДЕРНА БЕЗПЕКА – Міністр оборони США Джеймс Меттіс попередив Північну Корею
    проте, що будь-яка загроза Сполученим Штатам або її союзникам, отримає потужну
    військову відповідь. Він зробив цю
    заяву, після ознайомлення Президента Дональда Трампа про військові можливості
    США у відповідь на останнє ядерне випробування Пхеньяну. Напередодні
    північнокорейський режим повідомив, про успішне випробування боєголовки з
    термоядерним зарядом, що є шостим і найпотужнішим ядерним випробуванням. Ця
    боєголовка може бути встановлена на міжконтинентальній балістичній ракеті, яку
    має на озброєнні КНДР. Світова спільнота різко відреагувала на ядерні
    випробування Північної Кореї, особливо ЄС та США. Міністерство закордонних
    справ Румунії рішуче засудило ядерне випробування, проведене у неділю Північною
    Кореєю, яке є черговою серйозною загрозою для миру і безпеки в регіоні та у
    світі загалом. МЗС Румунії висловлює глибоку стурбованість у зв’язку з
    продовженням провокаційних дій владою в Пхеньяні, що являють собою серйозні
    порушення резолюцій Ради Безпеки ООН і приводять до безпрецедентного в останні
    роки зростання напруженості на Корейському півострові.


  • Пріоритети осінньої сесії парламенту

    Пріоритети осінньої сесії парламенту

    У Бухаресті
    сьогодні стартувала чергова парламентська сесія, під час якої від сенаторів і
    депутатів очікують прийняття багатьох важливих законопроектів, які відкладались
    довгий час, нових законодавчих ініціатив народних обранців, а також ухвалення термінових постанов прийнятих
    урядом влітку. Сенатори зосередяться, зокрема на ініціативи перевизначення
    поняття сім’ї в Конституції, яка була прийнята Палатою депутатів, але застрягла
    в Сенаті.




    Спікер верхньої
    палати Келін Попеску-Терічану заявляв наприкінці травня, що референдум з цього
    питання буде проведений восени цього року. Іншим пріоритетом є процедура
    обрання двох представників громадянського суспільства у Вищій раді правосуддя.
    Вона була розпочата в листопаді 2016 року і повторена в березні 2017 року, але
    Сенат ще не прийняв рішення про призначення двох представників громадянського
    суспільства у Вищій раді правосуддя.




    І Палата
    депутатів має розглянути упродовж цієї сесії низку відкладених законопроектів, найбільш суперечливим будучи
    закон про звільнення від кримінальної відповідальності певних категорій осіб та про спеціальні засоби
    виправлення засуджених до позбавлення волі. Є, також, кілька проектів, які вже
    були прийняті сенаторами. Зокрема, мова йде про збільшення максимального
    розміру операцій, що звільняються від сплати ПДВ.




    Парламентарії
    мають розглянути і ряд постанов та законопроектів, прийнятих або над якими
    працює уряд. Одним з них є проект закону про створення Суверенного
    інвестиційного фонду Румунії, який прем’єр Міхай Тудосе пообіцяв внести до
    парламенту у вересні. Проект внесення ряду поправок до законодавства, що
    регулює правосуддя, ініційований
    міністром юстиції Тудорелом Тоадером, який у четвер був внесений до
    Вищої ради правосуддя для надання висновку, є іншим важливим пунктом на порядку
    денному осінньої сесії парламенту. Так само й поправки до закону про пенсії, які
    мають бути внесені до парламенту до 1 жовтня.




    Законодавці мають
    розглянути й ряд надзвичайних постанов, серед яких та, що стосується обмеження
    максимального розміру спеціальних пенсій, обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною на рівні 8,500
    лей (близько 1850 євро) на місяць, збільшення зарплат поліцейських на 10% і на 15%
    заробітної плати цивільного персоналу структур національної безпеки, а також
    інші постанови, прийняті урядом під час парламентської відпустки, як наприклад
    постанова про внесення змін до Податкового кодексу, зокрема про збільшення акцизного
    збору на бензин і дизельне паливо.




    І, нарешті, 8 вересня свої висновки має оприлюднити спеціальна
    комісія з питань розслідування можливих порушень під час президентських виборів
    у 2009 році.

  • Скасування телерадіоподатку

    Скасування телерадіоподатку








    Парламент Румунії
    нового скликання не погодився
    із зауваженнями президента Клауса Йоханніса, який повернув для доопрацювання
    закон про скасування 102 неподаткових зборів, в тому числі абонентську плату за
    суспільне телерадіомовлення (телерадіоподаток), і прийняв його в первісній
    версії.

    Попри те, що був оголошений
    Конституційним судом таким що відповідає Основному закону, глава держави ветував цей нормативно-правовий акт, стверджуючи, що рішення про джерела фінансування
    цих установ може бути прийняте тільки в рамках більш широкого підходу,
    спрямованого на здійснення справжньої реформи суспільних радіо і телебачення, а
    дебати довкола цього закону не можна
    обмежити лише запитанням, чи потрібна або ні абонплата для підтримки
    суспільного телерадіомовлення.


    Проблеми, з
    якими стикаються суспільні телебачення і радіо старі і мають системний
    характер, вони викликані, головним чином, правовими рамками, що регулюють їх
    діяльність, – підкреслив Клаус Йоханніс. Однак його аргументи виявилися
    непереконливими для Соціал-демократичної партії, Альянсу лібералів та демократів і
    Демократичного союзу угорців Румунії, які утворюють більшість у законодавчому
    органі.

    Таким чином закон про скасування 102 неподаткових зборів був прийнятий
    парламентом в його первинному варіанті та, з однією поправкою, вступить в силу вступить в
    силу з першого числа місяця, наступного після місяця опублікування в Офіційному
    віснику. Тобто найбільш ймовірно з 1 лютого 2017 року, тому що президент
    зобов’язаний підписати його протягом 10 днів.




    Щойно після
    завершення процесу голосування, ініціатор закону, лідер соціал-демократів Лівіу
    Драгня заявив з трибуни парламенту, що цей закон покращить життя румунів. Раніше
    лідер фракції СДП у Сенаті Шербан Ніколає запевнив, що в бюджеті будуть
    необхідні ресурси для фінансування суспільних радіо і телебачення.




    Колишній міністр
    культури, сенатор Влад Александреску попередив, з іншого боку, що скасування
    телерадіоподатку вдаряє по автономії двох суспільних установ. Більше того, сказав
    він, воно порушує право громадян на інформацію, а «в умовах, коли політизація
    цих двох державних структур і зараз сягає загрозливих масштабів, створення
    правових рамок фінансової залежності від уряду, швидше за все, призведе до
    повної слухняності владі, незалежно від того хто буде управляти країною.»




    Прийнятий
    парламентаріями нашвидкуруч під час виборчої кампанії, закон про скасування 102
    неподаткових зборів викликав суперечки і бурхливі дебати в румунському
    суспільстві. Прихильники збереження телерадіоподатку – численні ЗМІ,
    організації та експерти в цій галузі – стверджують, що скасування абонплати і
    фінансування суспільних телебачення та радіо виключно з держбюджету створить
    передумови для їх політичного підпорядкування.

  • 27 грудня 2016 року

    ПРЕМ’ЄРПрезидент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    відхилив кандидатуру
    екс-міністра регіонального розвитку Севіль Шайде на посаду прем’єр-міністра і закликав коаліцію більшості, що складається з
    Соціал-демократичної партії (СДП) та Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ)
    запропонувати іншу кандидатуру. У відповідь на це лідер соціал-демократів Лівіу Драгня
    повідомив, що разом з партнерами по коаліції прийме рішення з цього питання до
    четверга, додавши,
    що серед можливих варіантів розвитку
    подій розглядає можливість оголошення імпічменту глави держави. Драгня
    звинуватив президента у спробі спровокувати в Румунії політичну кризу. Лідер
    Демократичного союзу угорців Румунії, з яким СДП та АЛДЕ уклали угоду про
    парламентську співпрацю, заявив, що немає жодних конституційних підстав для
    оголошення імпічменту президента і, що його політична сила не згодна з таким підходом. Опозиція вітає
    відмову президента призначити Севіль Шайде на пост прем’єра. Т.в.о.
    голови Націонал-ліберальної партії Ралука Туркан закликала соціал-демократів
    припинити погрози і подати нову кандидатуру. Кандидатура 52-річної Севіль Шайде була запропонована СДП та АЛДЕ напередодні
    Різдва в ході консультацій з цього питання президента з політичними партіями,
    які увійшли до парламенту після виборів 11 грудня. СДП та АЛДЕ мають 54% місць
    у парламенті і користуються підтримкою в законодавчому органі Демократичного
    союзу угорців Румунії (6%). Нагадаємо, що раніше лідер соціал-демократів Лівіу
    Драгня, заявив, що Севіль Шайде є єдиною пропозицією щодо кандидатури на посаду
    глави уряду і не висуватиме іншої.




    Р.МОЛДОВА – Новий президент Республіки Молдова, соціаліст і русофіл Ігор
    Додон сьогодні підписав указ про звільнення ліберала Анатолія Шалару з посади міністра
    оборони. Останньому Додон дорікнув за те, що він виступає за зближення з НАТО,
    в умовах коли відповідно до Конституції Республіка Молдова є нейтральною
    державою, а також за його прихильність ідеї об’єднання з Румунією. Ігор Додон натякнув лідеру
    Ліберальної партії Міхаю Гімпу відкликати й решту членів своєї партії зі складу
    уряду.




    ЗАКОН – Сенат у вівторок відхилив пропозиції Президента Румунії Клауса Йоханніса до закону про скасування
    102 неподаткових зборів, в тому числі так званого теле і радіоподатку, та
    прийняв його цілому. 23 рудня глава дерави повернув закон у парламент для
    доопрацювання, стверджуючи, що хоча він був оголошений таким, що відповідає
    Конституції, має бути переглянутий з точки зору його наслідків для населення.
    Скасування теле і радіоподатку було піддане критиці з боку численних румунських
    та іноземних ЗМІ , оскільки це може вплинути на редакційну незалежність двох
    суспільних установ. Остаточне рішення по цьому закону має прийняти Палата
    депутатів.




    НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ – Трибунал Хунедоарського повіту у вівторок прийняв
    рішення зупинити провадження у справі про
    визнання Хунедоарського енергетичного
    комплексу неспроможним, до винесення Апеляційним судом Алба Юлія вироку у
    справі за апеляційною скаргою профспілки Шахти Лівезень. Хунедоарський
    енергетичний комплекс, сума боргів якого перевищує 1 млрд 200 млн леїв, ініціював в суді процес
    неплатоспроможності, керівництво холдингу стверджуючи, що це єдиний спосіб
    уникнути банкрутства. Персонал комплексу налічує понад 5.200 осіб і включає ТЕС
    Мінтія та Парошень, а також шахти Лоня, Лівезень і Вулкан, що діють в долині
    річки Жіу.


    СВЯТО – У Румунії сьогодні православні та греко-католики вшановують пам’ять Святого Стефана, першого диякона і мученика церкви. Він був одним з семи дияконів першої Єрусалимської християнської громади, що позиція в тодішній церковній ієрархії, що припускала надання допомоги бідним. Святий Стефан був звинувачений в поширенні вчення Ісуса, заарештований та засуджений первосвящеником Каяфою, який засудив до смерті Ісуса Христа. Перед синедріоном, він виступив зі сміливою промовою, унаслідок чого, в решті решт його засудили до смертної кари через побиття камінням. Стефан помер приблизно в 35 р н.е. за межами Єрусалиму. Понад 400 тисяч румунів відзначають сьогодні свої іменини.

    ПОГОДА – Румунські синоптики оголосили «жовтий код» небезпеки снігопадів і хуртовини у всіх гірських районах починаючи з вечора вівторка та до ранку четверга. У відповідних районах очікується сильний сніг та заметіль. Швидкість вітру становитиме 60-70 км/год, місцями сягаючи й 90 км/год. Сильний вітер і опади, спочатку дрібний дощ і мокрий сніг, якому на зміну прийде снігопад, спостерігатимуться і в решті регіонів країни, особливо на сході та півдні. Мінімальна температура повітря коливатиметься від -6 до +3 градусів за Цельсієм, а максимальна – від -2 до +6 градусів за Цельсієм. Метеорологи попереджають, що з 29 грудня істотно похолодає на півночі та в центрі Румунії.

  • Керівництво Парламенту Румунії

    Керівництво Парламенту Румунії








    Келін Попеску Терічану був переобраний на
    пост спікера Сенату Румунії (верхньої палати), а Лівіу Драгня очолив Палату
    депутатів (нижня палата). Лідери Альянсу лібералів і демократів
    (АЛДЕ) та, відповідно, Соціал-демократичної партії (СДП),
    які утворюють більшість у парламенті
    нового скликання були єдиними кандидатами на ці посади, а результат голосування за їх кандидатури підтверджує домінуючу позицію нової
    коаліції в обох палатах законодавчого органу. «За» переобрання Келіна Попеску
    Терічану спікером Сенату на другий термін проголосувало 87 сенаторів, «проти» -
    40.




    Його кандидатуру висунули Соціал-демократична
    партія й Альянс лібералів та демократів та підтримав Демократичний союз угорців
    Румунії (ДСУР). Келін Попеску Терічану закликав своїх колег сенаторів серйозно
    поставитися до своєї місії і діяти так, щоб парламент став сильною, а не
    декоративною установою та забезпечив захист прав і свобод громадян. Терічану
    також зазначив, що парламент повинен взяти на себе роль головного законодавця. Він
    зазначив, що парламент є «основним елементом ліберальної демократії» і сильний законодавчий
    орган може бути лише «корисним» для Румунії.




    У свою чергу Лівіу Драгня в своєму першому
    виступі з крісла спікера Палати депутатів закликав парламентаріїв, незалежно
    від їхнього політичного кольору, бути партнерами у впровадженні важливих для
    країни проектів. На його думку реформа конституційного законодавства та відновлення
    довіри громадян до нового парламенту повинні бути основними законодавчими пріоритетами.
    Зазначимо, що депутати більшістю голосів підтримали кандидатуру Лівіу Драгні на
    посаду голови Палати депутатів. «За» відповідне рішення проголосувало 216
    депутатів, «проти» – 101. При цьому треба зауважити, що його кандидатуру
    підтримали щонайменше шість народних обранців
    від опозиційних партій.




    Яким буде розклад сил у новому парламенті?
    Соціал-демократична партія, безперечний переможець на виборах 11 грудня, з 45%
    голосів, та її менший союзник Альянс лібералів та демократів – близько 6%,
    матимуть більшість, навіть якщо й не
    кваліфіковану, у парламенті восьмого скликання. Після виборів, шість політичних
    партій пройшли до парламенту. У даний час він має 465 членів, на 120 менше, ніж
    у попередньому законодавчому органі.

    Партії вже поділили між собою
    спеціалізовані комітети. Соціал-демократи очолять більшість із них як у Палаті депутатів,
    так і в Сенаті. У нижній палаті
    парламенту соціал-демократи очолять 10 комітетів, в тому числі з
    правової політики, з питань бюджету, оборони, з трудового права та охорони здоров’я. Націонал-ліберальна
    партія, друга
    за підтримкою виборців політична сила, очолить чотири комітети. Союз «Рятуйте
    Румунію» та АЛДЕ отримали по два, а Демократичний союз угорців Румунії і Партія «Народний
    рух» – по одному. У Сенаті соціал-демократи мають 11 комітетів, а ліберали -
    п’ять.