Tag: тероризм

  • Виклики 2016 року

    Виклики 2016 року

    2016 обіцяє бути роком, коли міжнародному співтовариству доведеться шукати рішення на проблеми, які домінували 2015 рік – терористична загроза, міграційні потоки та ситуація в Сирії. Відлуння замахів у Франції досі не зникло, їх наслідки є серйозними, а в Сирії – де терористичне угруповання Ісламська держава зміцнило свої позиції – ситуація залишається складною, а сподівання, щоб головна причина міграції в 2015 році зникнула найближчим часом вкрай мале.

    Наскільки уразливою є Європа? Директор Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження Юліан Кіфу, колишній радник президента зі стратегічних питань і безпеки, вважає, що на даний момент уразливість будь-якої європейської держави є вразливістю для всього ЄС: Ми бачили, що відбулося в деяких районах в Брюсселі, ми бачили, що відбулося в деяких районах Франції, досить великих, де після останнього замаху в Парижі, в Батаклані, влада вжила збройні сили, щоб зробити перевірки і спробувати ліквідувати або контролювати в деякій мірі групи злочинності, радикалізму, ісламізму, джихаду, з усіма компонентами, які ми бачили. Маємо Європу, в якій наступальна зброя, автомати, вибухові речовини використовуються в терактах, і де ворог вже в місті.

    Кіфу привертає увагу на те, що не говоримо про тих самотніх вовків іншого періоду, а вже говоримо про скоординовані атаки з автоматами в центрі європейських столиць. Але, додає він, в даний час нас попереджають, і в даному випадку по іншому реагують всі європейські структури безпеки. Виклики з якими ми стикаємось як всередині, так і за межами ЄС, є численними, великими і актуальними. Ми повинні мати прагматичний, реалістичний підхід, і в той же час, принциповий, і я гадаю, що Нідерланди, які головуватимуть в перші шість місяців 2016 в ЄС, можуть забезпечити необхідний баланс між прагматизмом і принципами – оцінила, з іншого боку, верховний представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні.
    К

    лючовою роллю голландського головування буде роль модератора між 28 державами-членами ЄС щодо важливих питань. Голландський прем’єр Марк Рютте заявив, що зокрема, питання міграції необхідно терміново вирішити: Я трохи роздратований, з того приводу, що вся відповідальність в кризі біженців знаходиться на плечах західних країн ЄС, що багато країн Східної Європи не приймають біженців, і що ми ще не розв’язали проблему зовнішніх кордонів, точніше кордону Греції з рештою світу, дуже важливі питання, крім угоди з Туреччиною. Ми повинні співпрацювати, якщо хочемо покласти край екстремізму. Запевняю вас, що ми будемо мати дуже прагматичне головування, спрямоване на вирішення спільних проблем.

    У 2016 році ми будемо дуже уважно дивитися у бік США, оскільки там пройдуть вибори президента, і на Схід, на прийняті рішення Росією, яка причетна до кількох конфліктів, і яка повинна справитись з важкими фінансовими проблемами, враховуючи, що європейські санкції проти неї були продовжені або навіть посилені.

    Для Румунії, 2016-ий буде роком виборів. Політолог Юліан Кіфу розповідає: Це дуже важливий рік. Це будуть перші вибори після президентських виборів в 2014 році, і я вважаю, що ці вибори вплинуть на еволюцію Румунії з перспективи відзначення сторіччя румунської держави в 2018 році З цієї точки зору, очевидно, у нас є дві основні політичні сили, потужні, та кілька політичних сил, які ще можуть увійти до парламенту між двома основними блоками. Очевидно, що все залежить від того, як будуть працювати керівні структури двох партій, способів оновлення партій, їхнього відкриття та переосмислення, їхнього відношення до моральних цінностей, яких потребували демонстранти. Це буде поворотним моментом для Румунії, що вплине на наше життя протягом наступних чотирьох років, і заслуговує того, щоб ми разом спостерігали за цим процесом, і взяли участь у тій мірі, якщо у нас є апетит до політичної діяльності.

    На думку румунського президента в 2016 році ставкою буде відновлення довіри до політики, до її здатності дати суспільству, бажаний напрямок. Клаус Йоганніс: Відновлення довіри до політичного класу є темою, яку я пропоную у перспективі 2016 року, відновлення довіри до демократичних інститутів, до політичного акту, партій та тих, хто їх представляють. Я буду сьогодні носієм меседжу оновлення, якого у різних формах вимагають наші співгромадяни.

    Президент Клаус Йоганніс висловив, водночас, сподівання, що влада забезпечить необхідні рамки, щоб голосування за кордоном відбулось в хороших умовах, і додав, що освіта в Румунії повинна стати новим проектом країни.

  • Міжнародне співтовариство проти тероризмому

    Міжнародне співтовариство проти тероризмому

    Президент США Барак Обама, помітно розчарований після закидів, що не вжив необхідних заходів щодо запобігання різанини минулого тижня в каліфорнійському місті Сан-Бернардіно , де 14 людей загинули і 21 отримав поранення в результаті стрілянини мусульманської пари, яка радикалізувалась відвідуючи онлайн дижхадистські мережі. Поки у нас немає ніяких ознак того, що каліфорнійські вбивці спрямовувалися якимись терористами з-за кордону- сказав Обама в неділю у своєму зверненні до країни. Він пообіцяв, що буде переслідувати терористів скрізь, де вони б не знаходились.

    Ми знищимо Ісламську Державу і будь-яку іншу організацію, яка спробує вчинити нам лихо, – запевнив американський президент, який закликав мусульман боротися проти екстремістських ідеологій. Обама закликав також групи ІТ приєднатися до боротьби проти джихаду, з більш активною пропагандою в соціальних мережах. З іншого боку, лідер Білого дому уточнив, що Сполучені Штати Америки виступають проти наземної операції в Іраку та Сирії. Він захистив свою поточну стратегію авіаударів посилених діями на терені спеціальних сил, і заявив, що це приведе до тривалої перемоги без того, щоб Америка відправляла за кордон нове покоління боротися і вмирати на території іноземної держави.

    І Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, сказав, що Альянс виключає відправлення сухопутних військ для боротьби проти бойовиків Ісламського держави в Сирії. Конфлікт, додав він, це не війна між Заходом та ісламським світом, а боротьба проти екстремізму і тероризму. ”Мусульмани знаходяться на передній лінії фронту в цій війні. Більшість жертв є мусульманами, і більшість з тих, хто бореться проти ІД – теж мусульмани, – сказав Генеральний секретар НАТО. Західна громадськість, здається, однак, все більш скептична щодо зобов’язань політиків.

    Після терактів минулого місяця в Парижі, в результаті яких 130 людей загинуло, французькі ЗМІ писали, що президент Франсуа Олланд здобув популярність завдяки чітким рішенням, прийнятим під час кризи і дипломатичній кампанії для створення міжнародної антитерористичної коаліції. У неділю, однак, його Соціалістична партія, яка контролює уряд в Парижі, зазнала поразки в першому турі регіональних виборів, на яких яких лідирує Національний фронт. В умовах кризи мігрантів і терористичних ризиків в Європі – визнають, неохоче, багато аналітиків – націоналістичний дискурс глави Національного фронту Марін Ле Пена, переконав більшу частину французьких виборців.

  • 15 – 21 листопада 2015 року

    15 – 21 листопада 2015 року

    Пріоритети нового уряду



    Новий Уряд Румунії на чолі з Дачіаном Чолошем приступив до роботи на цьому
    тижні, після того
    як парламент переважною більшістю голосів схвалив його
    склад і програму діяльності. У короткостроковій і
    середньостроковій перспективах,
    уряд має розробити Державний бюджет
    Румунії на 2016 рік і провести
    парламентські
    та місцеві вибори наступного року. Потім він планує розробити 10-річний інвестиційний план та Національну стратегію розвитку і реформи в галузі освіти та
    охорони здоров’я. Іншими напрямами діяльності нового кабінету міністрів буде збільшення ролі Румунії в Європейському Союзі і НАТО, зміцнення і розвиток
    стратегічного партнерства з США і підтримка євроінтеграційних прагнень сусідньої Молдови. Очікування румунів від нового уряду Чолоша, що складається з технократів із досвідом роботи в приватному секторі та в європейських установах дуже високі. Вони були стисло озвучені президентом Клаусом Йоханнісом: «Ви маєте шанс показати, як треба управляти Румунією у важкий рік і з високими
    очікуваннями суспільства і народу. Ви маєте усвідомити, що подібні очікування мають і політики. Я твердо переконаний в тому, що всі хочуть, щоб все працювало
    чітко, мов годинник, а для цього потрібен ефективний уряд.»




    СДП – час підбиття підсумків





    Один уряд прийшов, інший пішов! А
    для кабінетів міністрів, які протягом майже чотирьох років очолював соціал-демократ
    Віктор Понта настав час підбиття
    підсумків. Це зробив Лівіу Драгня, чинний лідер Соціал-демократичної партії, яка
    була головною політичною силою колишньої правлячої коаліції. «Уряди Віктора Понти, – сказав Драгня, – успадкували у 2012 році,
    економіку, що починала відходити від кризових років і зуміли зміцнити економічне зростання до рівня 3,8%, одного з
    найбільших в Європейському Союзі. Дефіцит поточного бюджету становить зараз 1,5% від
    ВВП, у порівнянні з 5,4% в 2011 році.» Лівіу Драгня озвучив також інші досягнення: «Румунія стала менше позичати на
    зовнішньому і внутрішньому ринках, тому що справи в економіці йшли добре. ВВП зріс від 133 млрд євро до 158 млрд євро в 2015 році. Таким чином уряд Понти мав кошти, щоб зробити дві фундаментальні речі: збільшити купівельну
    спроможність більшості румунів, за рахунок зростання їх доходів і зниження
    податків, а також стимулювати бізнес за допомогою низки
    заходів, включених до Податкового кодексу.»
    Однак є й багато тих,
    хто дорікає Віктору Понті постійні конфліктні відносини, на шкоду країні, з екс-президентом Траяном Бесеску, його можливу корумпованість та поразку на виборах
    президента в 2014 році.




    Румунська діаспора отримала право голосувати поштою



    У четвер президент Клаус Йоханніс промульгував закон про
    поштове голосування після того як напередодні судді Конституційного суду
    Румунії одноголосно визнали, що він відповідає Конституції. Згідно з новим нормативно-правовим
    актом громадяни
    Румунії з правом голосу, які постійно проживають або тимчасово перебувають за
    кордоном, і хочуть голосувати поштою,
    зможуть записатися до Реєстру виборців. Для цього вони повинні подати
    відповідну заяву, особисто чи поштою, до дипломатичного представництва або
    консульської установи Румунії в країні проживання. У кінцевій редакції закону,
    однак, не передбачена можливість он-лайн реєстрації. Альтернатива поштового голосування спрямована на усунення
    організаційних недоліків, що на президентських виборах у листопаді 2014 року призвели
    до створення багатотисячних черг перед закордонними виборчими дільницями.
    Багато румунів тоді так і не змогли проголосувати. На першому етапі, цей спосіб
    голосування
    буде використаний тільки на
    парламентських виборах наступного
    року, але якщо він продемонструє свою ефективність може бути застосований і на
    президентських перегонах та на виборах до Європейського парламенту.








    Румунія та антитерористична боротьба



    Тероризм добивається свого лише якщо йому вдається сіяти
    страх, – заявив президент Клаус Йоханніс після кривавих терактів наприкінці минулого
    тижня в Парижі, які забрали життя й двох румунів. Клаус
    Йоханніс: «Лише якщо ми дозволимо страху проникнути в соціальну тканину наших
    країн, тільки тоді терористи зуміють досягти своїх справжніх цілей. Ми не
    можемо дозволити, аби це трапилося. Ми не можемо дозволити ксенофобії,
    ультранаціоналізму, шовінізму стати актуальними в наших суспільствах. У ніякому
    разі ми не повинні дозволити цьому страху призвести до стигматизації релігійних
    громад, які не мають ніякої провини в цьому питанні.»
    Як союзник Франції в НАТО
    і партнер в Європейському Союзі, традиційно франкомовна та франкофільна Румунія
    одразу приєдналася до заходів, вжитих міжнародним співтовариством у спробі
    запобігти повторенню подібних жахливих подій. Водночас, за словами президента Йоханніса на знак поваги до етнічних і
    релігійних меншин, щодо мусульманського населення Румунії не будуть застосовні ніякі
    спеціальні заходи. Більшість
    етнічних татар і турків, яких в Румунії близько 70 тис. і, які зосереджені в
    основному на південному сході країни, є прикладом інтеграції та лояльності румунській державі.




    Кількість загиблих внаслідок пожежі в
    клубі Бухареста зростає




    Кількість жертв пожежі, що сталася три тижні тому в
    бухарестському рок-клубі постійно
    зростає і в даний час наближається до 60. Із понад 40 осіб, які досі
    перебувають у бухарестських лікарнях, більше 10 знаходяться у критичному або
    важкому стані. Ще 30 лікуються за кордоном. Трагедія сталася під час рок-концерту на якому були
    присутні кілька сотень людей, а причиною займання став запуск феєрверку. Багато
    осіб отримали опіки різного ступеня тяжкості, але велика кількість загиблих
    викликана отруєнням токсичними речовинами.





  • Румунія та антитерористична боротьба

    Румунія та антитерористична боротьба


    Через майже рік від стрілянини в редакції паризького
    сатиричного тижневика Шарлі Ебдо, джихадисти знову завдали удару в серці
    Франції. А серед жертв налічується й подружжя румунів, а їх двоє дітей залишилися сиротами.
    Як союзник Франції в НАТО і партнер в Європейському Союзі, традиційно франкомовна
    та франкофільна Румунія одразу приєдналася до заходів, вжитих міжнародним
    співтовариством у спробі запобігти повторенню подібних жахливих подій.




    На тлі дебатів у Бухаресті довкола квот
    біженців з Середнього Сходу і Північної Африки, серед яких можуть прослизнути і
    джихадисти, президент Клаус Йоханніс заявив, що, як і інші
    центрально-європейські держави Румунія їх не приваблює. Водночас він наголосив,
    що тероризм добивається своїх цілей, тільки якщо наводить жах: «Лише якщо ми
    дозволимо страху проникнути в соціальну тканину наших країн, тільки тоді терористи
    зуміють досягти своїх справжніх цілей. Ми не можемо дозволити, аби це трапилося. Ми не можемо дозволити ксенофобії, ультранаціоналізму, шовінізму стати актуальними
    в наших суспільствах. У ніякому разі ми не повинні дозволити цьому страху призвести
    до стигматизації релігійних громад, які не мають ніякої провини в цьому питанні.»



    З поваги до етнічних і релігійних меншин, щодо
    мусульманського населення Румунії не будуть застосовні спеціальні заходи, – заявив
    Клаус Йоханніс. Більшість етнічних татар і турків, яких в Румунії близько 70 тис. і, які зосереджені в основному в
    Добруджі (південно-східному регіоні, що кілька сотень років входив до складу Османської
    імперії), є прикладом інтеграції та
    лояльності румунській державі. Обидві громади мають постійних представників у
    Палаті депутатів Румунії. На початку 2000 років, коли Збройні сили Румунії
    брали участь в антитерористичних кампаніях в Афганістані та Іраку, прес-секретарем
    Міністерства оборони Румунії був дуже популярний офіцер турецької
    національності.

    І духовний лідер мусульман Румунії, муфтій Мурат Юсуф засудив
    однозначно акти жорстокості в Парижі, а також тих, хто планує подібні акти: «По-перше, це злочин проти людяності. Це не
    має нічого спільного з ісламським віросповіданням. Ці люди тільки вважають себе
    послідовниками ісламу. Я ще раз звернувся до всіх релігійних лідерів із закликом
    знайти рішення, щоб не мати подібних угруповань в наших релігійних громадах! Не
    мати людей які помилково тлумачать Священний Коран. У розділі 5 Корану чітко
    говориться: хто вб’є людину, той наче вбив усіх людей, усю громаду!»





    Мусульманський Муфтіят Румунії висловив
    глибоке співчуття родинам тих, хто загинув у Парижі та слова скорботи Посольству
    Франції в Бухаресті.

  • 17 листопада 2015 року

    17 листопада 2015 року

    УРЯД – Парламент Румунії більшістю голосів затвердив склад нового технічного уряду, який очолив колишній комісар ЄС з питань сільського господарства Дачіан Чолош. Увечері, 17 листопада, у Президентському палаці Котрочень, у присутності президента Клауса Йоханніса, відбулася офіційна церемонія приведення до присяги нових міністрів. Новий уряд складається з осіб без політичної приналежності із досвідом роботи в дипломатії, у приватному секторі, в європейських установах та в неурядових організаціях. Програма діяльності нового кабінету міністрів включає, серед іншого, внесення змін до великих інвестиційних проектів, проведення реформи в сферах освіти й охорони здоров’я, зміцнення верховенства права та проведення в абсолютно прозорих умовах законодавчих та місцевих виборів наступного року. Клаус Йоханніс доручив Дачіану Чолошу сформувати новий кабінет міністрів після того, як попередній уряд на чолі з соціал-демократом Віктором Понтою під тиском масштабних вуличних протестів пішов у відставку на початку поточного місяця.

    ПОЗИКА – Президент Клаус Йоханніс сьогодні заявив, що дискусії довкола надання кредиту Республіці Молдова будуть відновлені лише після створення в Кишиневі нового уряд і тільки якщо буде гарантія про-європейської орієнтації країни. Глава держави пояснив, що повернення до парламенту закону про надання Кишиневу кредиту на суму 150 млн євро, на його погляд є найкращим варіантом, який залишає відкритими двері для продовження переговорів між новими урядами, румунським та молдовським. Тим часом у Кишиневі тривають переговори довкола визначення кандидата на пост прем’єр-міністра. Нагадаємо, що наприкінці минулого місяця Парламент Молдови відправив у відставку колишній кабінет міністрів на чолі з ліберал-демократом Валерієм Стрельцем, після прийняття резолюції про вотум недовіри, ініційованої опозиційними про-російськими Соціалістичною і Комуністичною партіями, та за підтримки Демократичної партії, яка входила до правлячої про-європейської коаліції.

    ТРАГЕДІЯ – 52 особи, з яких 12 у критичному стані, досі перебувають у бухарестських лікарнях і майже 40 лікуються за кордоном після трагедії, що сталася в кінці минулого місяця в бухарестському рок-клубі. До тепер загальна кількість загиблих у пожежі зросла до 56 людей. Нагадаємо, що трагедія сталася під час рок-концерту на якому були присутні кілька сотень людей, а причиною займання став запуск феєрверку. Багато осіб отримали опіки різного ступеня тяжкості, але велика кількість загиблих викликана отруєнням токсичними речовинами.

    ТЕРОРИЗМКраїни ЄС підтримають
    Францію в боротьбі проти Ісламської
    держави з використанням всіх доступних
    інструментів, в тому числі військових засобів.
    Політичне рішення з цього приводу було прийняте у
    вівторок у Брюсселі, де держави-члени одноголосно схвалили запит
    французької сторони про активацію положення Лісабонського договору про взаємну оборону – «клаузулу солідарності», що зобов’язує
    надати допомогу і підтримку у разі, коли певна країна ЄС стає жертвою агресії. Держсекретар
    США Джон Керрі пообіцяв у понеділок в Парижі, що Франція і США будуть
    боротися і переможуть разом джихадистів Ісламської держави. Так
    само,
    президенти Володимир Путін та Франсуа Олланд домовилися спільно
    координувати діяльність військових відомств щодо боротьби з терористами. Згідно
    з попередніми результатами розслідування трагічних подій у Парижі, слідчі
    прийшли до висновку, що громадянин Бельгії марокканського походження
    Абдельхамід Абад є організатором і спонсором терактів у столиці Франції.
    Кілька десятків осіб були заарештовані
    і десятки одиниць зброї вилучено в результаті обшуків проведених на півдні
    Франції. За останніми даними у результаті терактів у Парижі загинули 130 осіб,
    у тому числі двоє громадян Румунії, ще понад 350 людей отримали поранення.

    МУСУЛЬМАНИ – Духовний лідер мусульман Румунії, муфтій Мурат Юсуф у вівторок знову засудив жорстокі теракти, скоєні у вівторок в Парижі, а також тих, хто планує подібні вчинки. В інтерв’ю Румунському радіо він закликав всі мусульманські сім’ї в Румунії віддавати своїх дітей для отримання релігійної освіти тільки до мечетей, де служать уповноважені імами. У Румунії діють більше 80 мечетей, а більшість мусульман, яких в Румунії понад 67,5 тисяч, живуть в повітах Констанца і Тульча, що на південному сході країни.

    ТЕРАКТ – Немає жодних сумнівів у тому, що катастрофа російського лайнера, який впав 31 жовтня на Синайському півострові в Єгипті була викликана терактом на борту, – сьогодні заявив президент Володимир Путін. Москва оголосила винагороду в розмірі $50 млн за інформацію, яка допоможе встановити терористів, причетних до підриву літака російської авіакомпанії Когалимавіа в Єгипті. До тепер російська влада відхилила версію президента США Барака Обами та прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона про те, що літак зазнав аварії в результаті вибуху. Авіалайнер із 224 людьми на борту, що виконував рейс за маршрутом Шарм-ель-Шейх – Санкт-Петербург, розвалився в повітрі, а уламки лайнера розлетілися на площі близько 20 квадратних кілометрів. Це найбільша катастрофа в історії російської авіації.

  • Румунія і врегулювання міжнародних конфліктів

    Румунія і врегулювання міжнародних конфліктів




    Президент Румунії Клаус Йоханніс завершив
    свій офіційний візит до США, в ході якого обговорив з
    віце-президентом Джо Байденом стратегічне партнерство між двома країнами. Глава
    держави взяв участь разом з лідерами країн зі всього
    світу і в ювілейній 70-тій Генеральній Асамблеї Організації
    Об’єднаних Націй.




    В останній день свого візиту на
    зустрічі з питань енергетичної безпеки лідерів держав, що межують з
    Адріатичним, Балтійським і Чорним морями, Клаус Йоханніс підкреслив роль, яку
    Румунія завжди виконуватиме заради безпеки союзників і захисту спільних
    демократичних та національних цінностей. У своїй останній промові в Нью-Йорку,
    глава румунської держави сказав, що Організація Об’єднаних Націй повинна бути
    менш терпимою до заморожених конфліктів, у тому числі в придністровському
    регіоні на сході Республіки Молдова або в Україні.




    Клаус Йоханніс: Відсутність дій у
    таких ситуаціях призводить до помилкового враження, що незаконне здобуття
    території від суверенних і незалежних держав є можливим й допускається. Такою є
    ситуація в Україні, відносно якої Організація Об’єднаних Націй і, зокрема Рада
    Безпеки, не вжили заходів у відповідності до Статуту ООН.




    Президент Румунії торкнувся й боротьби
    з тероризмом. На його думку, міжнародне співтовариство повинне зробити значно
    більше для боротьби з тероризмом з допомогою правових норм, що включають
    міжнародне кримінальне право, а Румунія та Іспанія пропонують, в цьому
    контексті, створити Міжнародний суд стосовно злочинів тероризму.




    У Нью-Йорку міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску провів разом зі своїм іспанським колегою Хосе Мануелєм
    Гарсія-Маргалло круглий стіл під назвою «Дорога до Міжнародного суду стосовно
    злочинів тероризму. Ідеї та виклики». Він запросив представників держав-учасників
    приєднатися до аналізу та обговорення відповідної ініціативи Румунії та Іспанії.
    Хосе Мануель Гарсія-Маргалло подякував своєму румунському візаві за ініціативу
    створення відповідного Міжнародного суду, до якої він одразу приєднався, підкресливши
    необхідність політичної волі з боку міжнародного співтовариства в боротьбі з
    тероризмом за допомогою закону.




    Глава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску виступив з ініціативою про створення Міжнародного суду в боротьбі з
    тероризмом 9 лютого 2015 року на Раді міністрів ЄС із закордонних справ. В
    даний час ініціатива є спільним румунсько-іспанським проектом.

  • Тероризм, глобальна проблема

    Велика кількість людей до яких приєднались важливі іноземні високопосадовці протестували в неділю в Тунісі, підтверджуючи свою рішучість продовжувати боротьбу з тероризмом. “Вільний Туніс! Геть тероризм!”, “Не боїмось!”, “Ми Бардо” скандували протестувальники різного віку перед Музеєм Бардо, де 18 березня скоєно теракт жертвами якого стали 22 людей – в основному іноземні туристи. Демонстранти відповіли таким чином, на заклик президента Тунісу Беджі Каїда Ес-Себсі, присутній, і він, на міжнародному марші. У ньому взяли участь, зокрема, французький президенти Франсуа Олланд і Палестинської автономії Махмуд Аббас і премєр-міністри Італії Маттео Ренці та Алжиру Абдельмалек Селляль.



    Румунію представив на цьому марші солідарності міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Від імені румунської сторони, він строго засудив тероризм, і підтримав владу в Тунісі в зусиллях по боротьбі з ним. “Трагічний замах, що стався в Музеї Бардо знову звернув увагу на нагальну необхідність у якнайсильнішому та ефективнішому міжнародному співробітництві у боротьбі з усіма формами тероризму”, заявив- згідно прес-релізу МЗС, міністр закордонних справ Румунії. Він нагадав, що Румунія представила для обговорення ініціативу створення нового юридичного інструменту – Міжнародний Суд, який б судив злочини тероризму.



    Богдан Ауреску також мав переговори зі своїм туніським колегою, спікером парламенту і президентом Тунісу Беджі Каїда Ес-Себсі, яким висловив повну солідарність румунського народу з туніським. У кулуарах заходу в Тунісі, румунський міністр провів розмову з міністром закордонних справ Іспанії Хосе Мануелем Гарсія Маргалло, який у свою чергу, висловив підтримку проекту Кримінального суду проти тероризму. Два міністри домовилися, як експерти юристи, спільно працювати над концепцією цього суду.



    Підтримав румунську ініціативу і голландський міністр закордонних справ Берт Кундерес, який подорожував з міністром Ауреску до Тунісу, після короткого візиту до Бухареста. Нідерландський посадовець сказав, що він вітає ідею спеціального суду, який б судив терористичні акти, і проаналізує разом з румунською стороною, якою мірою можливе створення такого суду.

  • 04 лютого 2015 року

    КОРУПЦІЯ – Тоні Гребле у середу подав у відставку з посади судді Конституційного Суду Румунії у звязку з порушенням проти нього кримінальної справи. Прокурори предявили йому звинувачення в серйозних корупційних діях і направили до верхньої палати парламенту запит на згоду Сенату на його арешт і притягнення до кримінальної відповідальності. Теж у середу президент Клаус Йоханніс, відповідно до чинного законодавства, направив міністру юстиції подання щодо згоди на порушення кримінальної справи проти екс-міністра економіки, демократ-ліберала Адріана Відяну. Останній був днями заарештований за співучасть у зловживанні службовим становищем. З іншого боку, Трибунал міста Бухарест призначив домашній арешт двом колишнім працівникам Міністерства туризму Штефану Лунгу та Георгію Настасії, які проходять у кримінальній справі, порушеній проти екс-міністра туризму Елени Удря та колишнього міністра економіки Йона Арітона. Крім того, Комітет з правових питань Палати депутатів задовольнив подання Національної антикорупційної дирекції щодо притягнення до кримінальної відповідальності Елени Удря, звинуваченої в корупції. І нарешті Апеляційний суд Бухареста задовольнив клопотання Генеральної прокуратури щодо арешту на 30 днів бізнесмена Адріана Сирбу у справі за фактом ухилення від сплати податків. Засновнику у 90-х роках однієї з найбільш популярних приватних румунських телекомпаній предявлено звинувачення в підбурюванні до умисного ухилення від сплати податків, відмиванні грошей і пособництві у розкраданні коштів.



    ТЕРОРИЗМ – Європейський Союз підтвердив солідарність з Йорданією після вбивства йорданського пілота членами терористичної організації “Ісламська держава” і підкреслив важливу роль Аммана в боротьбі з цим терористичним угрупованням та в прийнятті біженців з Сирії та Іраку. У заяві, оприлюдненій агентством Рейтерс, глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні піддала, однак, критиці страту двох джихадистів, нагадавши, що позиція європейських країн проти смертної кари залишається незмінною і що вона не може бути використана як стримуючий фактор. Після вбивства свого пілота йорданська влада повісила жінку, яка взяла участь у теракті десять років тому та одного з керівників Аль-Каїди, обидва іракського походження. Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило вбивство полоненого йорданського пілота і заявило, що жахливі вчинки і теракти, скоєні членами цього угруповання джихадистів не мають виправдання, а винні мають відповісти перед судом.



    МЕДИЦИНА – 93% румунів є користувачами обовязкової державної системи медичного страхування, випливає з дослідження щодо державних і приватних медичних послуг у Румунії, оприлюдненого сьогодні компанією GfK Румунія. За даними того ж дослідження, лише 2% румунів придбали абонемент у приватній медичній клініці і теж 2% мають добровільне приватне медичне страхування. Водночас 4% населення Румунії не має ніякого медичного страхування. Основними здоровими звичками румунів є забезпечення належної гігієни тіла і догляду за порожниною рота (57%), позитивне мислення і оптимістичний підхід до життя (35%) і споживання переважно свіжих і натуральних продуктів (27 %), випливає також з дослідження. Проте, лише близько чверті респондентів відчувають потребу в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом.



    ГРЕЦІЯ – Новий премєр-міністр Греції Алексіс Ціпрас у середу закликав Францію взяти на себе роль гаранта європейського економічного зростання, створення нових робочих місць та забезпечення соціальної згуртованості. Наприкінці зустрічі в Парижі з президентом Франсуа Олландом, Алексіс Ціпрас дав запевнення, що його країна не являє собою загрозу Європі. Напередодні глава грецького уряду висловив оптимізм з приводу знайдення життєздатного рішення для Греції, після переговорів у Брюсселі з главою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером, головою Європейської ради Дональдом Туском та спікером Європейського парламенту Мартіном Шульцем. Новий лівий уряд Греції прагне перегляду умов економічної допомоги і списання частини зовнішнього боргу грецької держави, який в даний час перевищує 300 млрд євро.

  • 24 січня 2015 року

    УКРАЇНА – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску висловив глибоку заклопотаність з приводу обстрілу українського міста Маріуполя і жертв серед мирних жителів. Постійне порушення Мінського протоколу має припинитися, – зазначив глава румунської дипломатії. І міністр оборони Румунії Мірча Душа назвав неприйнятним загибель невинних людей. Він висловив сподівання, що розум візьме верх в Україні та додав, що заходи, вжиті ЄС, міжнародними організаціями та позиція НАТО призведуть до справжнього діалогу та завершення конфлікту у відповідності до норм міжнародного права. Нагадаємо, що Румунія підтримує продовження режиму санкцій проти Росії доти, доки Москва не виконує Мінські домовленості і не сприятиме у вирішенні ситуації на сході України.



    СВЯТО – У Румунії сьогодні відбуваються урочисті заходи з відзначення 156-ї річниці від дня обєднання Молдовського князівства та Волощини. На святкуванні цієї події в Яссах були присутні президент Румунії Клаус Йоханніс і премєр-міністр Віктор Понта. 24 січня 1859 року Александру Іоан Куза, обраний за тиждень до цього господарем Молдови, був одноголосно обраний членами Виборчої асамблеї в Бухаресті господарем Волощини і проголошений правителем Обєднаних князівств. Під час свого правління (1859-1866 рр.) Куза ініціював радикальні реформи, що заклали інституційні основи сучасної Румунії. Процес створення єдиної національної держави був завершений у 1918 році, коли до Королівства Румунії приєдналися історичні румунські провінції, що перебували до того часу у складі сусідніх багатонаціональних імперій. День обєднання Молдовського князівства та Волощини відзначається сьогодні і в Республіці Молдова.



    СПІПРАЦЯ – Мери Ясс, Кишинева та Чернівців підписали сьогодні в Яссах тристоронню угоду про співробітництво в галузі освіти, культури та державного управління. Угода була підписана в Готичному залі монастиря Трьох Святителів у присутності премєр-міністра Віктора Понти і Митрополита Молдови та Буковини Феофана. “Ця домовленість стосується конкретних спільних проектів, а також передбачає підтримку Чернівців та Кишинева кандидатурі Ясс на звання «Європейської культурної столиці» в 2021 році”, – розповів мер Ясс Гьорге Нікіта. “156 років тому румунський народ спільними зусиллями зумів побудувати прекрасну країну, тепер настала наша черга спільними зусиллями створити нову Європу, нове європейське майбутнє” – сказав, у свою чергу, мер Чернівців Олексій Каспрук. Нагадаємо, що в 2007 році культурною столицею Європи було оголошене румунське місто Сібіу.



    Р.МОЛДОВА – Лідер Ліберал-демократичної партії Влад Філат, заявив сьогодні, що чинний премєр-міністр Молдови Юріє Лянке залишається кандидатом цієї політичної сили на посаду глави уряду, повідомляє Радіо Кишинів. Ця заява була зроблена після засідання в пятницю молдовського парламенту, на якому ліберал-демократи і демократи оголосили рішення про створення міноритарної парламентської коаліції без участі лібералів. Нова коаліція буде називатися Альянс за європейську Молдову. Влад Філат зазначив, що парламент має в розпорядженні 12 днів для обрання премєр-міністра та ухвалення плану дій нового уряду. Відповідно до угоди про створення нового альянсу, Ліберал-демократичній партії дістанеться посада премєр-міністра, а спікером парламенту буде кандидат від Демократичної партії. Ці дві політичні сили мають разом 42 із 101 депутатського мандата. Ліберальна партія оголосила, що не буде брати участь в засіданні, на якому буде затверджено склад нового уряду. Комуністи, проте, кажуть, що вони проголосують за уряд меншості, створений з ліберал-демократів і демократів. Нагадаємо, що минулого року Кишинів уклав угоди про асоціацію і про вільну торгівлю з ЄС, членом якого планує стати у 2020 році.



    ТЕРОРИЗМ – Посол Франції в Румунії Франсуа Сен-Поль заявив у суботу, що недавні теракти в Парижі ставлять в центр уваги питання про ефективність держави у збереженні демократичних цінностей. Французький дипломат сказав, так само, що на тлі збільшення екстремістських проявів, необхідно докладати постійні зусилля для збереження ефективної та консолідованої держави. Франсуа Сен-Поль взяв участь у дебатах на тему “Європейська демократія із Заходу на Схід”, організованих Фондом “Румунська культурна Солідарність”, який вручив французькому послу диплом “Почесного члена”.



    ГРЕЦІЯ – У неділю в Греції відбудуться парламентські вибори. Згідно з опитуваннями ліворадикальна партія “Сіріза” упевнено лідирує у симпатіях виборців. Ця політична сила виступає за припинення політики жорсткої економії, запровадженої Афінами в обмін на фінансову допомогу в розмірі 240 млрд євро від міжнародних кредиторів, і хоче переглянути умови кредитів, наданих Греції іншими країнами єврозони. З іншого боку, агентство Рейтерс, з посиланням на чільного посадовця єврозони, повідомляє, що грецькій владі, ймовірно, доведеться просити про розширення пакету фінансової допомоги, аби отримати наступний транш у розмірі 1,8 млрд євро. Програма фінансової допомоги Греції завершиться 28 лютого 2015 року.



    ТЕНІС – Румунсько-голландська пара Флорін Мерджа/Міхаелла Крайчек вийшла до 1/8 фіналу Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома цього року, після перемоги над українсько-південно-африканською парою Еліна Світоліна/Равен Класен з рахунком 6:1, 6:3. У чоловічому парному розряді Румунію представляє Хорія Текеу, який грає в парі з голландцем Жаном-Жюльєном Ройером. Румунія має і двох представниць і в жіночому турнірі Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу: тертя ракетка світу Сімона Халеп та Ірина Бегу.

  • Законність і безпека

    Законність і безпека

    Різко розкритикований громадянським суспільством та прийнятий парламентом минулого місяця, закон про кібербезпеку Румунії був визнаний неконституційним. Судді Конституційного суду задовольнили подання від групи депутатів- лібералів, що в опозиції, котрі попередили, що нормативно-правовий акт порушує право на недоторканність приватного життя у віртуальному просторі. Крім відсутності згоди з боку Верховної ради оборони країни, судді виявили, що закон порушує низку положень Конституції, в тому числі тих, які повязані з вільним доступом до правосуддя та належної правової процедури, право на інтимнє, сімейне і приватне життя та право на таємницю листування,



    Це третій закон так званого “пакету Big Brother”, оголошений неконституційним, після того, як минулого року КС відхилив ще два закони. Йдеться про збір особистих даних користувачів Інтернету, мобільних і стаціонарних телефонів передоплачених SIM-карток та мереж Wi-Fi. Критики закону про кібербезпеку скаржилися, що він дозволить прокурорам та службам доступ до даних будь-якої компютерної системи, підозрюваної у тому, що причетна до незаконної діяльності, без ордера, виданого судом, але тільки за вмотивованим запитом. З іншого боку, його прихильники стверджували, що закон не буде застосовуватися до пересічних громадян, які володіють компютером або мережею, і що це необхідно в контексті безпрецедентного зростання кіберризиків і загроз.



    На думку Румунської служби інформації (РСІ), що є найбільшим його прихильником, закон є необхідним, оскільки він діє на захист і дотримання прав і свобод громадян. Побоювання, спекуляції та звинувачення на цю тему позбавлені будь-якої реальної основи, оскільки закон не дозволяє державним установам доступ до даних, повязаних з недоторканністю приватного життя, без попереднього дозволу судді, підкреслює РСІ. Тільки власники кібер інфраструктури (а не окремі особи) несуть відповідальність, дати в розпорядження компетентним органам тільки технічні дані про загрозу, що є предметом запиту, пояснюють представники служби.



    Після попередньої оцінки, в результаті необхідності розширення досліджень по конкретним особам, доступ до компютера, планшет або смартфонів буде здійснюватися тільки відповідно до дозволу, виданого суддею. Але про це не вказано в законі. РСІ пояснила, що не було необхідно додаткових положень про дотримання прав людини, в той час як процедура авторизації доступу до персональних даних вже регулюється як в Кримінально-процесуальному кодексі так і Законом про національну безпеку. Якщо вона була б введена в закон про кібербезпеку, то це спричинило б законодавчу надмірність, що суперечить добрій практиці в галузі технічного законодавства.

  • 16 січня 2015 року

    НАТО – Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг привітав сьогодні внесок, зроблений румунськими військовослужбовцями у рамках місій в Афганістані та Косовому. Після переговорів у Брюсселі з президентом Клаусом Йоханнісом він назвав Румунію сильним союзником і привітав рішення румунської влади виділити 2% ВВП на оборону. У свою чергу президент Румунії сказав, що на тлі кризи в Україні, НАТО має продемонструвати внутрішню солідарність шляхом рішучих дій. Він виступав за постійну підтримку східних сусідів НАТО – України, Молдови і Грузії. «Я наголосив на тому, що Україна, Грузія і Республіка Молдова мають отримати особливу увагу Альянсу для відповіді новим викликам безпеці в регіоні,» – сказав Клаус Йоханніс. У рамках свого першого візиту до Брюсселя у четвер Клаус Йоханніс зустрівся з головою Європейської Ради Дональдом Туском та президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, яким сказав, що Румунія може і повинна стати членом Шенгенського простору.



    ПРАВОСУДДЯ – Міністр юстиції Румунії Роберт Казанчук сьогодні в інтервю суспільній радіостанції заявив, що Румунія отримає другий рік поспіль позитивну доповідь Європейської комісії в рамках Механізму співробітництва та контролю,що буде опублікована незабаром. За словами міністра, документ показує, що Румунія має незалежну судову систему та ефективні правоохоронні органи. Румунія є на сьогодні прикладом успішної реформи в галузі правосуддя, – додав міністр юстиції. Він сказав, що в понеділок і вівторок обговорить в Брюсселі з представниками Єврокомісії різні аспекти майбутньої доповіді. Нагадаємо, що зусилля з боротьби із корупцією та судова реформа в Румунії перебувають під контролем Брюсселя в рамках так-званого Механізму співробітництва та контролю з 2006 року.



    ТЕРОРИЗМ – Президент Франції Франсуа Олланд запропонував у пятницю в Парижі, держсекретарю США Джону Керрі, “разом шукати необхідні відповіді” після терактів джихадистів минулого тижня у французькій столиці, передає агентство Франс-прес. У свою чергу, Джон Керрі вшанував память 17 загиблих у терактах і запевнив Францію в підтримці американського народу. Заява була зроблена після того як американські лідери не взяли участь у марші солідарності з французьким народом, що пройшов минулої неділі, і в якому взяли участь більше 50 глав держав і урядів. Джон Керрі став, однак, першим американським чиновником, який висловив французькою мовою, співчуття та солідарність з французами, 7 січня щойно після стрілянину в редакції французького сатиричного тижневика Charlie Hebdo.



    ФІНАНСИ – Азійські фондові ринки сьогодні закрилися падінням після того як учора Швейцарський національний банк відмовився від політики стримування курсу франка рівнем 1,20 за євро, унаслідок чого швейцарська національна валюта на торгах виросла на 30%. Хоча трохи вправ порівняно з попереднім днем, сьогодні вранці на азійських фондових ринках курс франка до євро був близький до паритету. І на фондових ринках країн Центральної та Східної Європи національні валюти впали у порівнянні зі швейцарським франком, зокрема румунський лей і угорський форинт сягнули свого історичного мінімуму по відношенню до національної валюти Швейцарії, передає Bloomberg. Більше 150 тисяч румунів мають кредити у франках.

  • Уточнення про секретні в’язниці ЦРУ

    Уточнення про секретні в’язниці ЦРУ

    ЦРУ використовувало “жорстокі” часто “неефективні” методи для допиту підозрюваних у тероризмі, постійно вводячи в оману Адміністрацію Президента та Конгрес про отримані інформації,- таким є висновок доповіді про методи допиту Агентства в секретних вязницях в Європі та Азії, оприлюднена минулого тижня в Сенаті США. У загальнодоступній версії доповіді засекречена низка інформації, у тому числі країни, де були таємні вязниці ЦРУ, пише Washington Post, яка, однак, додає, що деякі деталі в документах дають зрозуміти, що такі секретні в’язниці існували.



    Таким чином, за даними згаданого видання, Румунія поряд з Польщею, Литвою, Афганістаном і Таїландом знаходиться на списку країн, де ЦРУ допитувало увязнених, підозрюваних у тероризмі в 2002 – 2009 роках Крім того, деякі з підозрюваних, які в даний час перебувають в Гуантанамо стверджують, що вони були допитані в Румунії, а один навіть подав скаргу до ЄСПЛ. Бухарест поспішив відповісти на звинувачення. Доповідь ЦРУ не містить посилання на Румунію, а румунська влада немає ніяких доказів, що на території країни були вязниці ЦРУ або, що румунські аеропорти були використані для перевезення або утримання увязнених, підозрюваних у скоєнні терористичних актів, йдеться в прес-релізі МЗС.



    Водночас немає доказів про випадки, коли офіційні особи або іноземні агентства, були причетні на території Румунії до акцій по позбавленню волі або незаконного перевезення увязнених. Дипломатія в Бухаресті уточнює, що Румунія держава-член ЄС і НАТО категорично дистанціюється від такої практики, незалежно від обставин. З іншого боку, МЗС нагадує, що були вжиті заходи для того, щоб перевірити цю інформацію, і була створена парламентська комісія з розслідування, в 2005 році. Схвалена Сенатом у 2008 році, доповідь показала, що в Румунії, не були виявлені елементи про існування американських секретних баз, центрів утримання під вартою або таємних польотів ЦРУ для перевезення увязнених, підозрюваних у тероризмі.



    Крім того, для усунення підозри, що у Румунії не було секретних в’язниць, влада почала розслідування, яке триває. Стратегічне партнерство з США є і залишається сильним, і підстави співпраці з Вашингтоном у боротьбі з тероризмом є твердими, заснованими на спільних цілях та дотриманні міжнародного права, з тим щоб оперативно відповідати на виникаючі загрози, підсумовує МЗС.