Radio România Internațional

Tag: тероризм

  • На шляху до Створення Міжнародного суду в боротьбі з тероризмом

    На шляху до Створення Міжнародного суду в боротьбі з тероризмом




    16 лютого 2017 року у Бухаресті відбулася міжнародна конференція на тему На шляху до створення
    Міжнародного суду в боротьбі з тероризмом. Захід організовано Міністерством
    закордонних справ Румунії за підтримки Міністерства закордонних справ та
    кооперації Іспанії і Міжнародної асоціації кримінального права.




    Це вже друга подібна конференція після ініціативи
    румунської та іспанської дипломатій щодо створення міжнародного кримінального
    суду в боротьбі з тероризмом, до компетенції якого мають належати передусім
    випадки міжнародного тероризму, як найсерйознішої загрози миру та безпеки
    суспільства. За словами ініціаторів цей суд має стати новим і більш ефективним
    судовим механізмом по боротьбі зі зростаючою загрозою тероризму в світі та
    притягнення до відповідальності винних у терактах. Він стане доповненням до
    Міжнародного суду в Гаазі і має взяти на себе розгляд справ, коли та чи інша
    держава не зможе цього зробити.




    У роботі конференції взяли участь
    представники міжнародних організацій та академічних кіл, урядові експерти, що
    спеціалізуються в цій галузі, а також
    члени дипломатичного корпусу, акредитованого в Бухаресті. Україну на
    конференції представила Національна академія прокуратури, зокрема заступник
    директора Науково-дослідного інституту Олександр Шамара, заступник начальника
    відділу науково-методичного забезпечення участі прокурорів у кримінальному
    провадженні Науково-дослідного інституту Олександр Іщук та головний спеціаліст
    відділу міжнародних зв’язків Анастасія Павленко.




    У ході дискусій було підкреслено додану
    вартість інструментів міжнародного права та міжнародного правосуддя для
    підвищення ефективності боротьби з тероризмом і порушено різні аспекти
    іспансько-румунської ініціативи про можливе створення міжнародного
    кримінального суду щодо злочинів тероризму.

    У своєму виступі на відкритті
    Конференції державний секретар в МЗС Румунії Дан Некулаєску згадав про
    збільшення інтенсивності і масштабів тероризму, потенціал поглиблення цього виклику
    для безпеки в епоху глобалізації та підкреслив необхідність постійного
    коригування стратегії у відповідь на ці події. Він зазначив, що в даний час
    міжнародне співтовариство не зуміло розробити узгоджену нормативно-правову базу
    в боротьбі з тероризмом, демонструючи фрагментарний підхід, якому характерне
    укладення регіональних та галузевих
    угод.     Він наголосив на необхідності підходу,
    заснованому на міжнародному кримінальному праві в боротьбі з тероризмом,
    на кшталт правового режиму, застосовуваного до найбільш серйозних злочинів, що входять до
    юрисдикції Міжнародного кримінального суду і викликають постійну стурбованість міжнародного співтовариства.




    Посол Іспанії в Румунії Раміро Фернандес Бачіллер, в свою чергу підкреслив,
    що, незважаючи на труднощі, пов’язані з таким підходом, дебати довкола цієї
    ініціативи є успішним кроком вперед, а Румунія та Іспанія продовжують свої
    зусилля в цьому напрямку і залишаються відкритими до різних пропозицій щодо
    подальшого просування проекту.




    Спеціальним гостем конференції був екс-міністр закордонних справ, радник
    президента з питань зовнішньої політики Богдан Ауреску. Він ініціював цей
    проект у 2015 році разом зі своїм іспанським колегою. Богдан Ауреску заявив, що зараз
    потрібна як політична воля держав, так і далекоглядність, тобто країни мають
    відмовитися від односторонніх суверенних підходів, які виявляються
    неефективними. Держави мають визнати важливість більш відкритого та глибокого
    міжнародного співробітництва та особливу роль міжнародних норм і правосуддя в
    боротьбі з міжнародним тероризмом. Ми повинні визнати, що використання
    інструментів міжнародного права і правосуддя в цій боротьбі дає нам,
    міжнародному співтовариству, сильніший моральний аргумент: ми боремося з цим
    явищем не лише силою, а й за допомогою цінностей, таких як верховенство права
    на міжнародному рівні. Таким чином, боротьба з тероризмом є не тільки юридичним
    зобов’язанням кожної держави, а й юридичною відповідальністю міжнародного
    співтовариства в цілому. Тому нам потрібна відповідь заснована на праві:
    міжнародне право є одним з найсильніших інструментів, які міжнародне
    співтовариство, має в своєму розпорядженні.





    Президент Міжнародної асоціації кримінального права (МАКП) Джон Ферфале і почесний
    президент МАКП Хосе Луїс-де-ла-Куеста підбили підсумки конференції в Бухаресті,
    коротким викладом основних ідей та
    концепцій, озвучених під час дискусій та зосереджених на спільних зобов’язаннях
    по боротьбі з тероризмом, в тому числі з використанням інструментів
    міжнародного права. З огляду на складність цього питання, було визнано за
    потрібне продовжити роздуми на тему необхідності створення міжнародного суду,
    спеціалізованого з розгляду актів тероризму, в тому числі за допомогою діалогу
    з представниками наукових кіл та громадянського суспільства.




    У зв’язку з цим була прийнята спільна заява, в якій була підкреслена рішучість
    продовжити дискусію на зазначену тему у пошуку найкращих рішень на підтримку
    боротьби з тероризмом.



  • 3 лютого 2017 року

    ПРОТЕСТИ – Президент Румунії Клаус Йоханніс виступить у парламенті 7
    лютого з промовою на тему внесення урядом змін до кримінального законодавства і викликаними ними подіями. Глава держави звернувся до Конституційного суду з
    поданням про конституційність термінового розпорядження уряду, стверджуючи, що цей нормативно-правовий акт викликав правовий конфлікт
    конституційного характеру між урядом з одного боку і судовою
    системою та парламентом,
    з іншого. Після Вищої ради юстиції і глави
    держави, сьогодні й Уповноважений з прав людини звернувся з аналогічним поданням до Конституційного суду, а Генеральна прокуратура
    оскаржила це розпорядження в судовому порядку. Нагадаємо, що уряд у
    вівторок пізно ввечері прийняв проект закону про колективне помилування певної категорії ув’язнених і термінове
    розпорядження про внесення змін до Кримінального кодексу. Понад 200 тисяч людей в столиці та інших кількох десятках міст вже четвертий день поспіль
    протестують проти спроби уряду частково декриміналізувати деякі корупційні злочини. Усі органи судової влади в унісон виступили проти цієї ініціативи. Уряд, однак, не
    збирається скасовувати цей нормативно-правовий акт, після того як
    лідери головної правлячої Соціал-демократичної партії учора висловили вотум
    довіри кабінету міністрів на чолі з Соріном Гріндяну. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня говорить про кампанію з дезінформації з
    цього питання і вважає, що будь-яка спроба підірвати роботу уряду є спробою
    дестабілізувати правопорядок в Румунії. Докладніше про це ТУТ.

    КОРУПЦІЯ – Сполучені
    Штати     Америки
    глибоко
    стурбовані недавніми     ініціативами Уряду Румунії, які підривають верховенство права і обмежують
    відповідальність за
    вчинення
    фінансових злочинів, пов’язаних з корупцією,     – заявив
    в інтерв’ю нашому кореспонденту     речник
    Державного департаменту США Марк Тонер. Він додав, що     якщо
    скасує відповідне рішення     уряд може зберегти
    довіру міжнародного співтовариства до Румунії, зберегти привабливість країни
    для інвестицій і підтримати подальше економічне зростання. Прес-секретар
    Держдепартаменту США заявив, що Сполучені Штати віддані підтримці Румунії в зміцненні
    правової держави та боротьбі з явищем корупції.


    ТЕРОРИЗМ – Румунська служба інформації у п’ятницю підтвердила затримання у Німеччині громадянина Румунії, підозрюваного в
    підготовці теракту в цій країні. РСІ зазначає, що допомогла
    необхідною інформацією під час розслідування, проведеного
    німецькими партнерами, які провели арешт. За даними Прокуратури Карлсруе, 21-річний громадянин Румунії був
    затриманий в аеропорту Франкфурта. Він підозрюється в зв’язках з ісламістським
    рухом і листувався в Інтернеті з різними людьми з метою вчинення теракту в Німеччині.
    Він збирався виїхати в Румунію і був заарештований в четвер. Поліція
    Баден-Вюртембергської землі провела обшук в його помешканні в Гейдельберзькому
    регіоні і вилучила документи і дані на електронних носіях інформації.




    ЄВРОСОЮЗ
    – Глави держав і урядів країн
    ЄС, які зустрілися в п’ятницю на Мальті на неформальному саміті Ради ЄС, схвалили
    нові заходи, що мають на меті зупинити приплив мігрантів до Європи. Лідери 28
    європейських країн проаналізували, зокрема, міграцію з Лівії і маршрути центральної
    частини Середземномор’я. У саміті взяв участь президент Румунії Клаус Йоханніс,
    який наголосив на важливості зосередження уваги на причинах міграції та допомозі
    країнам, звідки походять більшість мігрантів. Іншою темою саміту були відносини
    ЄС – США. Голова Європейської ради Дональд Туск заявив, що ці відносини
    залишаються абсолютним пріоритетом для ЄС, тому що досі є важливою опорою
    вільного світу. У свою чергу, Клаус Йоханніс заявив, що Бухарест виступає на
    користь міцного партнерства ЄС – США. Він підкреслив, що для Румунії
    стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами має життєво важливе значення.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ
    – Спеціалізовані комітети Парламенту Румунії сьогодні розпочали розгляд
    Державного бюджет на 2017 рік, за участі міністра фінансів Віорела Штефана. У
    проекті держбюджету на поточний рік передбачається зростання економіки на 5,2%,
    а дефіцит бюджету – на рівні 3% від ВВП, що дозволить Бухаресту виконати
    зобов’язання, взяті Румунією перед НАТО щодо виділення 2% від ВВП на оборону.
    Уряд прогнозує індекс інфляції на рівні до 1,4%, а рівень безробіття – 4,3%. За
    словами Віорела Штефана проект заснований на реальних економічних даних, на
    програмі дій уряду Соціал-демократичної партії, а також із врахуванням
    суспільних політик та національних проектів. У державному бюджеті на поточний
    рік основна увага приділяється освіті, охороні здоров’я, розвитку
    інфраструктурі та інвестиціям.






    ТЕНІС – У Мінську завершився
    перший ігровий день матчу I групи зони Європа/Африка між командами Румунії та
    Білорусі, які борються за вихід у плей-офф Світової групи Кубка Девіса. У
    другому матчі протистояння Маріус Копіл поступився Єгору Герсімову. Таким
    чином, рахунок після першого дня рівний – 1:1. Раніше Адріан Унгур переграв
    Іллю Івашка. У суботу відбудеться парний поєдинок на якому Хорія Тєкеу та Ніколає
    Фрунзе зіграють проти Макса Мірного та Єгора
    Герасімова. У неділю пройдуть четвертий і п’ятий матчі протистояння Румунії та Білорусі,
    зокрема Маріус Копіл щіграє проти Іллі Івашка, а Адріан Унгур зустріне Єгора
    Герсімова. З іншого боку
    краща тенісистка Румунії, четверта ракетка світу Сімона
    Халеп через травму коліна знялася з турніру в Санкт-Петербурзі, з призовим фондом 700 тис доларів США. У чвертьфінальному матчі Сімона мала зіграти з російською
    тенісисткою Наталією Віхлянцевою.

  • 3 січня 2017 року

    МІНІСТРИ – Коаліція більшості, що складається з лівої Соціал-демократичної
    партії та правоцентристського Альянсу лібералів та демократів, у
    вівторок оголосила склад нового уряду, на чолі з соціал-демократом Соріном Гріндяну. Майбутній кабінет міністрів складатиметься з
    24 міністерств. Севіль Шайдех, кандидатуру якої соціал-демократи висунули на
    пост глави уряду, але не прийняв президент Клаус Йоханніс, буде віце-прем’єр-міністром і міністром регіонального розвитку, державного управління
    та європейських фондів. Представники Соціал-демократичної партії очолять між
    іншим, міністерства економіки, освіти, охорони здоров’я, юстиції, транспорту і
    внутрішніх справ. Альянс лібералів і демократів отримав чотири відомства:
    закордонних справ, відносин з парламентом, енергетики та охорони навколишнього
    середовища. На посаду другого віце-прем’єра і міністра навколишнього середовища
    запропоновано кандидатуру співголови АЛДЕ
    Данієля Константіна. Церемонія приведення до
    присяги членів нового уряду намічена на середу.




    УРЯД – Програма діяльності Уряду Румунії, що в середу буде представлена у парламенті, впроваджуватиметься починаючи з 1 лютого. Призначений прем’єр-міністр
    Сорін Гріндяну запевнив, що всі заходи, оголошені під час передвиборної
    кампанії будуть втілені в життя. Серед обіцянок Соціал-демократичної партії, яка
    здобула впевнену перемогу на парламентських виборах 11 грудня, налічуються:
    підвищення мінімальної заробітної плати з 1250 леїв (бл. 280 євро) до 1450 леїв
    (бл. 320 євро), скасування внеску до Фонду обов’язкового медичного страхування
    для всіх пенсіонерів і звільнення від сплати податку на прибуток всіх
    пенсіонерів, пенсії яких не перевищують 2000 леїв (445 євро). Сорін Гріндяну
    сказав, що до 1 лютого буде прийнятий Державний бюджет Румунії на 2017 рік.




    АВТОРИНОК – Румунський автовиробник Dacia у 2016 році продав на ринку
    Франції рекордну кількість, понад
    110 тися автомобілів, що на 13,4% більше у порівнянні з попереднім роком. Такі
    дані оприлюднив Комітет французьких
    автомобілебудівників. У свою чергу французька компанія Renault повідомляє про
    найкращі продажі на авторинку Франції, які в минулому році зросли на
    6,6%, до 407 тисяч одиниць. У 2016 році ринкова частка Renault у Франції
    становила 20,2%, в той час як частка Dacia становила майже 5,5%. Нагадаємо, що в 1999 році французька
    група Renault придбала контрольний пакет акцій румунського автозаводу Dacia у
    місті Міовень. У 2004 році на заводі Dacia було розпочато серійне виробництво
    першої партії автомобілів Logan, завдяки якому румунські автомобілі стали дуже
    популярними на європейському автомобільному ринку.

    ГРОМАДЯНСТВО – Новий президент Республіки Молдова, русофіл Ігор Додон у вівторок
    підписав указ про позбавлення молдовського громадянства колишнього президента
    Румунії Траяна Бесеску. Додон звинувачує Бесеску, зокрема, у відмові визнати
    державність Республіки Молдова і стверджує, що той отримав молдовське громадянство
    з порушенням законодавства. Траян Бесеску і його дружина кілька місяців тому отримали
    громадянство Р.Молдова указом колишнього президента Ніколая Тімофті. Нещодавно Бесеску
    сказав, що він не боїться втратити своє молдовське громадянство, а якщо Додон зробить
    це, то оскаржить відповідне рішення в суді.






    МІГРАЦІЯ – Корабель морського патрулювання Прикордонної поліції Румунії
    бере участь у Спільних операціях EPN POSEIDON SEA, що проводяться Європейським агентством FRONTEX. Операції
    здійснюватимуться в акваторії Егейського моря в період з січня по квітень
    поточного року. Прикордонний сторожовий корабель, який вміщає екіпаж у
    кількості 23 особи, буде виконувати окремі місії патрулювання, розвідування,
    пошуково-рятувальні роботи, разом з іншими суднами з держав-членів ЄС, що
    беруть участь в цій місії. Вона є продовженням операцій, організованих FRONTEX
    для припинення нелегальних міграційних потоків.




    ТЕРОРИЗМ – Турецька антитерористична
    поліція продовжує пошуки чоловіка, який у новорічну ніч відкрив стрілянину в
    стамбульському нічному клубі, у результаті чого 39 людей було вбито і близько 70
    отримали поранення. Більше половини жертв є громадянами Ізраїлю, Індії, Лівану,
    Франції, Тунісу, Бельгії, Кувейту і Канади. Відповідальність за напад взяло на
    себе терористичне угруповання Ісламська держава, стверджуючи, що це помста
    за вторгнення Туреччини в Сирію. До тепер правоохоронці затримали 12 осіб.
    Аналітики констатують, що на відміну від попередніх років, напади, вчинені
    останнім часом в Туреччині були спрямовані проти відвідуваних іноземцями
    об’єктів, зокрема проти аеропортів або визначних туристичних пам’яток. У липні
    в результаті теракту в стамбульському міжнародному аеропорту імені Ататюрка
    загинуло 45 осіб.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя (78 місце WTA) у вівторок поступилася третій ракетці
    світу, полячці Агнешці Радванській в 1/8 фіналу тенісного турніру в Шеньчжені,
    Китай, з призовим фондом у понад 625.000 доларів. Інша представниця Румунії
    Моніка Нікулеску (38 місце WTA) програла на тому ж етапі етапі змагання
    китайській спортсменці Ван Цян (73 WTA). Теж в 1/8 фіналу турніру краща
    румунська тенісистка, четверта ракетка світу Сімона Халеп у середу зіграє з
    Катериною Сіняковою із Чехії (52 WTA). Сімона Халеп, переможниця одиночного
    розряду Шеньчженьського тенісного турніру в 2015 році, виступає й в парному
    розряді, в тандемі з Монікою Нікулеску, посіяні під 4-м номером.

  • Спільна відповідь на тероризм

    Спільна відповідь на тероризм

    Скоєний
    злочин – це безперечно провокація, спрямована на зрив нормалізації
    російсько-турецьких відносин і на зрив мирного процесу в Сирії, який активно
    просувається Росією, Туреччиною, Іраном, іншими країнами, зацікавленими у
    врегулюванні міжсирійського конфлікту, – сказав Президент Росії Володимир Путін, після вбивства російського посла в Туреччині Андрія Карлова під час фотовиставки Росія очима турків в галереї
    сучасного мистецтва. Нападника застрелили поліцейські. Він був турецьким поліцейським,
    хоча у день вбивства не перебував при виконанні службових обов’язків.

    У Бухаресті, фахівець з геополітичних питань Александру Грумаз ствердив, що Туреччина здається,
    що не в
    змозі захистити дипломатів, враховуючи вороже безпекове середовище: Смерть російського посла не означає тільки смерть певного чиновника, який повинен був бути
    захищений охоронцями Туреччини, але це є й проблемою для Анкари. Туреччина вже має цілий ряд проблем як зі
    Сполученими Штатами, з точки зору союзників американців, які воюють проти режиму Башара аль-Асада, але має проблеми й з Росією. Нагадаємо про інцидент коли Туреччина збила російський літак в Сирії. На даний час, Туреччина веде три війни в Сирії, що робить майже неможливим вирішення своїх власних інтересів в цьому регіоні.

    На відміну від ситуації, що склалася рік тому про яку згадав Александру Грумаз, загибель Карлова підкреслила важливість співпраці між Росією, Туреччиною й Іраном щодо Сирії та з приводу заходів протидії тероризму, – ствердив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, додавши, що співпраця двох країн щодо Сирії триватиме та висловив вдячність турецькій владі за її негайну реакцію на злочин і за співчуття.

    Відносини Туреччини та Росії – дуже важливі для регіону. Недруги повинні знати, що спроби нашкодити відносинам двох країн зазнають краху, Ми довели, що поважаємо наші зобов’язання і будемо продовжувати з тим же завзяттям. – ствердив, у свою чергу, Президент Туреччини Реджеп Ердоган. В останні місяці відбулась серія терористичних нападів у Туреччині, але теракт в Анкарі є першим, в якому загинув іноземний дипломат. Цей інцидент ще раз показав необхідність врегулювати ситуацію в Сирії. Відразу, Росія, Туреччина та Іран, висловили свою готовність стати посередниками та бути гарантами Угоди між Дамаском і опозицією.

    Кореспондент Радіо
    Румунія в Росії Александру Белянський стверджує: Міністри закордонних
    справ вперше підписали спільну декларацію про намір трьох країн взяти політичну
    ініціативу у врегулюванні сирійської кризи, яка не має військового рішення.
    Вперше, Росія, Туреччина та Іран заявили про свою готовність стати посередниками і гарантами угоди між Дамаском і опозицією, намір, який згаданий в спільній декларації,
    у якій уточнюється, що угода може стати основою для регулювання політичного
    процесу сирійської кризи. Декларація підтримує рішення Ради Безпеки щодо Сирії та,
    ще одна прем’єра, лише бере до відома підтримку міжнародної групи для Сирії, про яку Сергій
    Лавров ствердив, що її не вдалося довести до кінця свої рішення.

    У той же день коли
    посол Росії
    був убитий, у Берліні вантажівка вїхала у натовп людей на
    різдвяному ярмарку, внаслідок чого загинули люди та було багато поранених. Напад мав місце, на цей раз в центрі
    Європи,у місті з давньою мусульманською громадою, місту якому до тепер не загрожував тероризм, – сказав суспільному радіо посол Румунії в Берліні Еміль Гурезяну:
    У
    Німеччині не був
    підвищений рівень загрози терористичних актів.     Хоча в цій країні минулого літа на півдні Німеччини були спорадичні терористичні акти, атмосферу в Берліні у зв’язку з цим, не можна порівняти з тим, що сталося в Парижі чи в Брюсселі
    щодо терористичних нападів. Берлін не є сценою загрози з боку терористів, не є сценою переповненою
    поліцією. Це місто вирішило свої проблеми багатокультурності.
    Тут живе давня мусульманська громада, тут великі турецькі квартали, які були створені кілька десятиліть тому.

    Канцлер Німеччини Ангела
    Меркель, яку звинувачують у тому, що через політику мігрантів
    сприяла
    загибелі невинних громадян, назвала
    теракт в Берліні нелюдським та незбагненним актом і запевнила, що терористам не вдалося
    залякати людей. Навіть й союзники канцлера вимагають
    зміни політики безпеки та міграції Німеччини. Ми зобов’язані жертвам, постраждалим та всьому населенню переглянути нашу політику в галузі імміграції та безпеки та змінити
    її, – вважає баварський Християнсько-соціальний союз, очолений Ангелою Меркель.

  • 11 грудня 2016 року

    ВИБОРИ – У Румунії закрилися
    виборчі дільниці, де відбувалося голосування на парламентських виборах. За
    даними екзит-полів лівоцентристська Соціал-демократична партія здобула упевнену
    перемогу, набравши 44-46% голосів. На другому і третьому місцях знаходяться правоцентристська
    Націонал-ліберальна партія – 21-22% та новостворений Союз Рятуйте
    Румунію – 9-10%. У парламент нового скликання проходять правоцентристський Альянс лібералів та демократів, створений чинним спікером Сенату Келіном Попеску Терічану і Демократичний
    союз угорців Румунії, за які проголосувало приблизно 6% виборців. П’ятивідсотковий
    бар’єр має шанси здолати і партія
    Народний рух колишнього президента Траяна Бесеску. Лідер
    соціал-демократів Лівіу Драгня заявив, що усі мають з повагою поставитися до
    результатів голосування і підкреслив, що Румунія є островом стабільності в
    регіоні, додавши, що прагне аби в країні збереглася стабільна демократія. Він
    запевнив, що Румунія буде дотримуватися всіх міжнародних зобов’язань
    стратегічного та економічного характеру, але хоче додати важливу економічну
    складову цим партнерським відносинам. Лідер Союзу Рятуйте Румунію
    Нікушор Дан вважає, що для партії, яка була створена з нуля в лютому 2016 року,
    роль третьої політичної сили в Румунії є винятковим результатом і перемогою
    демократії. Він сказав, що якщо соціал-демократи створюватимуть більшість, його
    партія не увійде до складу такої більшості. Лідер Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу висловила переконання в тому, що кінцевий результат буде хорошим для лібералів. У свою чергу голова Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор зазначив, що завдяки цьому результату ДСУР вийшов із тіні, в якій незаслужено перебував в останні роки.Загалом по Румунії явка на
    парламентських виборах склала приблизно 40%, менше за середню явку на виборах у
    2012 році. За кордоном проголосувало приблизно 102 тис. громадян Румунії з
    правом голосу.




    КОРУПЦІЯ – Трибунал Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для відомого дитячого хірурга-ортопеда Георгія Бурнея, якого прокурори
    учора затримали на 24 години. Він вважається одним найкращих хірургів Румунії, але
    підозрюється в одержанні хабара, після того як кілька батьків заявили, що він
    вимагав гроші за операцію, а також в проведенні незаконних хірургічних
    експериментів на дітях. Теж у суботу Трибунал Бухареста задовольнив клопотання
    прокурорів Національної антикорупційної дирекції про арешт на 30 днів
    колишнього директора однієї з бухарестських лікарень Флоріна Секуряну,
    звинуваченого в корупції. Рішення столичного трибуналу не є остаточним і може бути
    оскаржене в Апеляційному суді, але підлягає виконанню. В одній з найгучніших
    справ за фактами корупції в румунській сфері охорони здоров’я, Секруяну
    звинувачується у хабарництві і розтраті коштів медичного закладу в особливо
    великих розмірах. Прокурори стверджують, що в період з травня 2009 по листопад
    2016 роки, колишній директор лікарні розробив і реалізував корупційну схему,
    завдяки якій майже щодня привласнював гроші з лікарняної каси. Завдана
    внаслідок скоєння злочину шкода оцінюється слідчими в майже два мільйони леїв
    (близько 500 тисяч євро).




    ТЕРОРИЗМ – Глава
    румунської держави та МЗС Румунії рішуче засудили подвійний
    теракт, скоєний вчора ввечері в
    Стамбулі, в результаті якого загинули щонайменше 38 осіб, в основному
    поліцейські, і висловили співчуття сім’ям жертв. Клаус Йоханніс та зовнішньополітичне відомство підтвердили рішучу підтримку
    Румунії зусиллям по боротьбі з тероризмом. І США, Великобританія та НАТО засудили теракти в Стамбулі. Туреччина
    оголосила день жалоби після кривавих терактів в столиці, а президент Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що турецька влада буде
    боротися до кінця з тероризмом. Наближене до Робітничої партії Курдистану радикальне угруповання Соколи свободи Курдистану взяло на себе відповідальність за подвійний теракт в Стамбулі.

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску у понеділок відбуде
    до Брюсселя для участі, разом зі своїми колегами з країн-членів Європейського
    Союзу, у щомісячному засідання Ради закордонних справ ЄС. За даними
    прес-служби Міністерства закордонних справ на порядку денному зібрання
    фігурують такі теми, як: міграція, відносини ЄС-Африка, а також ситуація в
    Сирії на тлі останніх подій.

    ЖАЛОБА – Болгарія оголосила день національної жалоби за
    жертвами залізничної аварії поблизу місцевості Хітріна (північний схід). Щонайменше
    восьмеро людей загинули і кілька десятків отримали поранення в результаті
    сходження з рейок і вибуху двох цистерн з газом. Вибухом було повністю або
    частково зруйновано щонайменше 50 будинків. Після інциденту все село було
    евакуйоване, а рятувальники проводять складну операцію зі збору скрапленого газу в
    інші цистерни.




    ІТАЛІЯ – Серджіо Маттарелла доручив міністрові закордонних справ Паоло Джентілоні сформувати новий кабінет міністрів Італії, після відставки Маттео Ренці через поразку на ініційованому ним референдумі щодо конституційної реформи 4 грудня, – повідомляє прес-служба Адміністрації Президента Італії. 62-річний Паоло Джентілоні, близький соратник екс-прем’єра Маттео Ренці, найближчим часом має представити свій кабінет міністрів парламенту для вираження вотуму довіри. Своїми головними пріоритетами на посаді прем’єра Джентілоні назвав ліквідацію наслідків нещодавніх руйнівних землетрусів у центрі Італії та прийняття нового виборчого закону.

    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з
    гандболу сьогодні здобула впевнену перемогу 29:21 над командою сусідньої Угорщини в першому матчі основного
    раунду чемпіонату Європи у Швеції. 13 грудня румунки зіграють зі збірною Чехії, а через
    день – з командою Данії. Вигравши два матчі з трьох на попередньому етапі – 21:23
    з Норвегією, 22:17 з Росією та 31:26 з Хорватією румунська команда посіла друге
    місце в групі D. Головним тренером національної жіночої збірної команди Румунії
    з гандболу є іспанець Амброс Мартін, який замінив минулого місяця шведа Томаса
    Райда, під керівництвом якого румунські гандболістки виграли бронзу на
    чемпіонаті світу в 2015 році в Данії.

  • 9 грудня 2016 року

    ВИБОРИ
    – Субота 10-го грудня у Румунії є «днем тиші»,
    протягом якого, згідно із законодавством, заборонена будь-яка агітація перед
    парламентськими виборами 11 грудня. Загалом на 466 мандатів у парламенті нового
    скликання, 136 мандатів сенаторів і 330 –
    депутатів претендують 6500 кандидатів. Представники влади стверджують,
    що вжили всіх заходів для належного проведення виборчого процесу. Таким чином
    спеціальна комп’ютерна система спостереження за виборами автоматично оповіщає
    поліцію у випадку багаторазового голосування. Підрахунок голосів буде зніматися
    на веб-камеру, а протоколи будуть виключно в електронному вигляді і
    опубліковані автоматично. Для закордонних румунів було відкрито чимало
    додаткових виборчих дільниць порівняно з попередніми виборами, а також уперше
    вони мають можливість голосувати поштою. У п’ятницю президент Клаус Йоханніс
    знову закликав румунів голосувати на парламентських виборах у неділю. Відмова
    голосувати не може бути рішенням, – сказав глава держави.






    ОБСЄ – Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску
    висловив рішучу підтримку ролі, яку відіграє Організація з безпеки і співпраці
    в Європі (ОБСЄ) на тлі кризи в сусідній Україні, а також в зусиллях по
    вирішенню затяжних конфліктів. У своєму виступі в Гамбурзі, Німеччині, де відбувається ХХІІІ-є засідання
    Ради Мінстрів ОБСЄ, Лазер Коменеску наголосив на необхідності відновлення
    поваги до фундаментальних принципів, що лежать в основі європейської безпеки, а
    також до виконання зобов’язань державами-учасницями ОБСЄ. У кулуарах засідання Лазер
    Коменеску провів зустріч зі своїм молдовським колегою Андреєм Галбуром, якого
    запевнив у повній підтримці з боку Румунії зусиль Кишинева у проведенні реформ
    та продовження європейського курсу Республіки Молдова.




    ЄВРОСОЮЗ
    – 9 грудня виповнюється 25 років від народження Маастрихтського договору, який
    заклав основи Європейського Союзу. Ця подія була відзначена в п’ятницю в
    однойменному голландському місті урочистою конференцією за участю президента
    Єврокомісії Жана-Клода Юнкера і спікера Європарламенту Мартіна Шульца, а також
    колишнього президента Європейської ради Хермана ван Ромпея. Жан-Клод Юнкер попередив всі країни ЄС, які проявляють
    схильність діяти самостійно про
    те, що без ЄС жодна країна співтовариства не зможе мати будь-яку
    політичну роль у світі в поодинці. 9 грудня 1991 року глави держав і урядів 12
    країн, які утворювали тоді співтовариство, серед яких французький президент
    Франсуа Міттеран і німецький канцлер Гельмут Коль дали свою згоду на
    перетворення Європейського економічного співтовариства в Європейський Союз.
    У Договір був підписаний в 1992 році і вступив в силу через рік.




    ТЕРОРИЗМ – У п’ятницю Апеляційний суд Бухареста задовольнив клопотання прокурорів Управління з розслідування
    організованої злочинності та тероризму про арешт на 30 днів юнака з Крайови, звинуваченого у поширенні ісламістської пропаганди і підготовці до вчинення
    терористичних актів. Луїджі Бойча, якому нещодавно сповнилося 18 років,
    привернув увагу прокурорів до себе і був затриманий ще в минулому році, коли
    був неповнолітнім. Суд застосував тоді до нього запобіжний захід у вигляді
    особистого зобов’язання, але за словами прокурорів весь цей час юнак
    систематично порушував покладені на нього обов’язки не відвідувати
    веб-сторінки терористичної організації Ісламська держава. Більше того він
    пройшов онлайн-курси з виробництва вибухових пристроїв і поводження з
    вогнепальною зброєю та поширював в Інтернеті відеозаписи обезголовлення,
    розстріл або підпалу люди. Прокурори
    стверджують, що Луїджі Бойча намагався зв’язатися з терористичними
    лідерами, щоб отримати підтримку для здійснення теракту.




    ГАНДБОЛ – Для жіночої збірної Румунії на чемпіонаті Європи
    сьогодні настає момент істини. Румунські гандболістки зустрічають збірну
    Хорватії. Після поразки від лідера групи – команди Норвегії 21:23 та перемоги
    над збірною Росії 22:17, румунським гандболісткам потрібна перемога, щоб
    зберігати шанси на продовження змагання. Перші три команди з кожної групи
    виходять до плей-оф європейської першості. Головним тренером національної
    жіночої збірної команди Румунії з гандболу є іспанець Амброс Мартін, який
    замінив минулого місяця шведа Томаса Райда, під керівництвом якого румунські
    гандболістки виграли бронзу на чемпіонаті світу в 2015 році в Данії.



  • 24 серпня 2016 року

    ЗЕМЛЕТРУС – П’ятеро громадян Румунії загинули, ще четверо зазнали поранень, інші 11 вважаються зниклими безвісти внаслідок потужного
    землетрусу, що стався у середу вранці в
    центральній частині Італії. За
    останньою інформацією кількість загиблих від підземних поштовхів магнітудою 6,2 балів перевищила 240 осіб. Сотні людей одержали поранення, ще багато осіб перебувають під завалами, продовжують надходити повідомлення про
    численні пошкодження будівель. Президент Румунії Клаус Йоханніс висловив
    співчуття своєму італійському колезі у зв’язку з численними жертвами внаслідок
    стихії. У своєму листі, глава держави
    від імені всіх румунів та від себе особисто висловив солідарність з італійським
    народом. І Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття сім’ям
    загиблих та побажання одужання усім постраждалим від землетрусу громадянам
    Італії. МЗС, за посередництвом Посольства у Римі та Консульства в Болоньї,
    продовжує зусилля з надання допомоги і захисту, а також підтримує зв’язок з
    італійською владою, щоб отримати додаткову інформацію про наявність румунських
    громадян серед жертв стихії.




    ТОТАЛІТАРИЗМ – Румунія вчора у Братиславі
    підписала заяву, в якій висловила свою рішучість захищати верховенство закону і
    права людини. Документ був прийнятий всіма делегаціями, які взяли участь у
    міністерській конференції, присвяченій Європейському дню пам’яті жертв
    тоталітарних режимів. На зустрічі, організованій словацьким головуванням в Раді
    ЄС була присутня міністр юстиції Румунії Ралука Пруне. Вона зазначила, що
    підписала й спільну декларацію міністерств Естонії, Латвії, Литви, Польщі та
    Румунії, котра визначає, як буде здійснене відшкодування шкоди, заподіяної
    жертвам тоталітарних режимів і спосіб використання системи правосуддя в цих
    країнах задля зменшення явища екстремізму. У роботі конференції взяли участь і
    представники Інституту з розслідування злочинів комунізму і пам’яті румунської
    еміграції.




    ТЕРОРИЗМ – Збройні сили
    Туреччини сьогодні почали операцію зі звільнення сирійського міста Джераблус,
    розташованого неподалік сирійсько-турецького кордону, від екстремістського
    угрупування Ісламська держава. Військові джерела повідомляють, що турецька артилерія завдала удару по місцях зосередження терористів, а військові
    літаки США здійснили авіаудари по
    позиціях екстремістів. Бронетанкові підрозділи турецької армії перетнули кордон
    з Сирією і ведуть вогонь по встановлених цілях. Туреччина провидить цю
    операцію, аби запобігти захопленню цього міста курдськими бойовиками та, щоб
    відкрити коридор для помірних сирійських антиурядових повстанців, – зазначив
    турецький відповідальний .

    ВІЗИТ -
    Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош у
    четвер здійснить свій перший офіційний
    візит до Республіки Молдова.В рамках візиту запланована низка зустрічей: з президентом Ніколаєм Тімофті,
    спікером парламенту Андріаном Канду і прем’єр-міністром Молдови Павлом Філіпом.
    Дачіан Чолош також зустрінеться з представниками
    громадянського суспільства Молдови, а також з представниками опозиційних
    парламентських і позапарламентських політичних партій. Візит глави румунського
    уряду до Кишинева відбудеться на тлі виділення у середу першого траншу фінансової
    допомоги у розмірі 60 мільйонів євро. Загальний обсяг румунського кредиту Молдові
    становить 150 мільйонів євро.




    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Депутати
    комітету з питань сільського господарства нижньої палати румунського парламенту
    обговорили з представниками Агентства з питань платежів та фінансової допомоги
    сільському господарству проблеми надання державних субсидій
    фермерам-тваринникам. Директор агентства Ніколає Хорумбе оголосив, що більшість
    заявок, поданих фермерами для виплати грошей вже було задоволено. Він
    повідомив, що до кінця поточного місця і решта фермерів отримають субсидії.
    Відповідна зустріч відбулась після того як кілька днів тому декілька фермерів
    оголосили голодування на знак протесту
    проти запізнень у виплаті державою субсидій за минулий рік. Вони вдалися до цієї
    крайньої форми протесту після того, як Міністерство сільського господарства не
    виконало свою обіцянку виплатити до 15 серпня субсидії на розвиток
    тваринництва на суму 360 мільйонів євро
    з європейських фондів.

    КІНО – Художній фільм 4 місяці, 3 тижні і 2 дні румунського режисера Крістіана Мунджіу посів 15 місце в списку 100 найкращих кінопродукцій цього століття, складеного британським виданням BBC Culture на підставі голосування, проведеного серед кіномитців. Кінострічка отримала Золоту пальмову гілку на 60-му Каннському кінофестивалі в 2007 році. У ході цього дослідження команда BBC провела опитування серед 177 кінокритиків з 36 країн світу. Перше місце в списку кращих фільмів ХХІ-го століття посіла стрічка Малхолланд Драйв, режисера Девіда Лінча. На другому місці знаходиться Любовний настрій режисера Вонга Кар-Вая, у ролях якого знялися Меггі Чун і Тоні Люн Чу. Третє місце займає кінострічка Нафта американського режисера Пола Томаса Андерсона з Деніелом Дей-Льюїсом в головній ролі.

  • Передплачені SIM -картки в рівнянні тероризму

    Передплачені SIM -картки в рівнянні тероризму

    Із все більшими невідомими, рівняння тероризму все важче розв’язати, незважаючи на постійні зусилля. Тероризм не робить крок назад, хоча вже минуло 15 років скоординованої боротьби з цим лихом. Насправді можна сказати, що, навпаки, разом з радикалізацією війни проти екстремістів, і їх реакція посилюється. Ісламська держава, стала все більш і більш сильною організацією, яка зміцнює свої позиції, продовжує вербувати прихильників і організовувати атаки в самому серці Європи. Європа, яка витрачає великі гроші на боротьбу з тероризмом, змушена в той же час, через заходи, які вона застосовує, щоб захистити себе, іноді обмежувати права і свободи.

    I тут починаються дискусії. З одного боку, є ті, котрі стверджують, що захист громадян від непередбачуваних агресорів, які діють за правилами незрозумілими європейцям, справдовують певні заходи контролю. З іншого боку, є ті, хто говорить, що втручання в приватне життя є неприйнятним. Таке протиріччя спровокували передплачені картки в Румунії – одна з небагатьох європейських країн, де їх можна придбати без необхідності надання персональних даних покупця. Тема повернулась на перший план переговорів після того, як прем’єр-міністр Дачіан Чолош сказав в телевізійній передачі, що в підготовці деяких терактів були використані і передплачені картки придбані в Румунії.

    Флавіус Думбраве, аналітик в галузі intelligence, наголосив в ефірі Радіо Румунія, на важливості знати персональні дані покупців: Ми не говоримо тут тільки про тероризм. Люди схильні судити іноді спрощено справу, кажучи: Хіба в нас є терористи? Або, всім може трапитися, тільки нам ні. Йдеться про торгівлю наркотиками, людьми і корупцію, ми бачимо дуже добре, як багато речей відбуваються з цієї точки зору. Батьки у відчаї, тому що не знають, що робити. Не можна виявити наркоторговців, які використовують всі види засобів. Передплачені картки не повинні стати зброєю. Взагалі, засоби спілкування в електронній галузі не повинні стати зброєю, ані для тероризму, ані корупції, ані для торгівлі людьми. Це повинно бути чимось природним в демократичній країні.

    Відсутність регулювань в Румунії дозволяє терористичним організаціям купувати анонімні передплачені картки кажуть ті, хто вважає, що необхідно дати персональні дані. Прийнятий парламентом в Бухаресті на початку літа 2014 року Закон про передоплачені картки,яких можна придбати тільки представивши посвідчення особи було визнано неконституційним через три місяці. На думку суддів цей закон є лише доповненням так званого закону Big Brother – який передбачав, що персональні дані можуть зберігатися протягом шести місяців – який також оголосили неконституційним.

    Джорджіана Йоргулеску, директор Центру правових ресурсів, заявила, що процесу обговорення антитерористичного законодавства бракує прозорості, що вимагає більш консультацій з громадськістю з цього питання: Той факт, що існують теракти, не означає, що наші права припинені, Під цією терористичною загрозою, більша або менша для Румунії, ми робимо серйозний замах на недоторканість приватного життя громадян і таємницю листування, і ніхто не дає нам ніяких пояснень.

    Джорджіан Поп, голова парламентського комітету з контролю над Румунською службою інформації, виступає на користь необхідності кореляції румунського законодавства із заходами по боротьбі з тероризмом на рівні ЄС: Ми повинні підтримувати всі інститути, які роблять профілактику все більш ефективно, тому що ніхто не хоче зловити терориста після того, як він скоїть замах, і дати його в суд. Мета полягає в тому, щоб він не скоїв теракт, щоб не було невинних убитих і поранених. До терористичних злочинів повинні бути введені, і тут є загальний європейський погляд, такі злочини, як навчання, вербування або фінансування поїздки європейського громадянина до тренувального табору терористів. Крім того, слід значно посилити контроль над незаконною торгівлею зброєю, вибуховими речовинами або матеріалами, з яких можуть бути зроблені бомби.”

    Це дещо парадоксально, стверджує Джорджіан Поп – лісник в Румунії може перевірити дані браконьєра і його рюкзак. Співробітник Румунської служби інформації, Зовнішньої розвідки або Армії не має право, наприклад, перевірити підозрюваного в тероризмі біля аеропорту в Румунії, якщо отримано інформацію, що в його рюкзаку може знаходитись бомба.

  • 22 травня 2016 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош
    сьогодні вирушив до Сполучених Штатів Америки з чотириденним робочим візитом,
    під час якого зустрінеться з віце-президентом США Джозефом Байденом. Кілька днів тому глава уряду сказав, що
    основною метою візиту є розвиток двостороннього співробітництва в сфері економіки, а також в інших областях, в рамках
    румуно-американського стратегічного партнерства. У перший день свого візиту прем’єр-міністр відвідає Детройт, де в понеділок зустрінеться з представниками компанії Ford, яких спробує переконати продовжити
    інвестиції в Румунії, а також з керівниками інших американських компаній. Потім, у Вашингтоні глава румунського уряду проведе зустріч з рядом високопоставлених представників адміністрації США, бізнесменами та членами румунської громади.

    ЄВРОСОЮЗ – Глава румунської дипломатії Лазар Коменеску у понеділок візьме
    участь у засіданні Ради міністрів ЄС із закордонних справ у Брюсселі. На порядку
    денному фігурують такі нагальні питання як регіональна стратегія ЄС щодо Сирії та Іраку/Стратегія боротьби з ДАЄШ та зовнішні
    аспекти міграції, зазначається в
    прес-релізі, поширеному сьогодні прес-службою МЗС Румунії. Крім того, під час робочого обіду міністри
    обміняються думками з Глобальної стратегії ЄС в рамках підготовки до
    Європейської Ради в червні 2016 року. Міністр Лазар Коменеску також візьме
    участь у зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів та країн Східного партнерства (Молдови, України, Грузії, Вірменії, Азербайджану і
    Білорусі), де дискусії будуть зосереджені на стадії реалізації цілей, встановлених
    на саміті Східного партнерства в Ризі у травні 2015 року.




    КІНО – Дебютний художній фільм Собаки
    румунського режисера й автора сценарію Богдана Міріке у суботу ввечері отримав приз Міжнародної федерації
    кінокритиків (FIPRESCI) в розділі Особливий погляд 69-го Міжнародного кінофестивалю
    в Каннах. Володар «Золотої пальмової гілки» та лауреати основних нагород
    кінофестивалю будуть оголошені цього вечора. Дві румунські кінострічки
    налічуються серед претендентів на головну нагороду фестивалю – Золоту
    пальмову гілку, передає AFP. Мова йде про фільми Випускні
    іспити Крістіана Мунджіу (володаря Золотої пальмової гілки в 2007 році)
    та Сьєрра – Невада режисера Крісті Пую. Обидва фільми були дуже
    схвально оцінені кінокритиками.

    КУЛЬТУРА – Понад 250 румунських установ культури
    в суботу ввечері взяли участь в європейській акції Ніч музеїв, яка цього
    року пройшла у дванадцяте. Були організовані сотні виставок, концертів,
    конференцій, театральних вистав, кінопоказів, доступ до яких був вільний для
    всіх бажаючих. Новинкою цьогорічного випуску було створення аудіо і відео гідів
    на мобільних телефонах в музеях столиці та інших великих міст країни, в тому
    числі Клуж-Напоки та Ясс. В акції Ніч музеїв щорічно беруть участь тисячі
    подібних установ по всій Європі.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Понад 1000 військовослужбовців і 30 одиниць та структур НАТО
    беруть участь у військових навчаннях з обміну даними у галузі спостереження,
    розвідки і рекогносцировки серед членів НАТО Стійкий кобальт-2016, які
    стартували сьогодні в Бухаресті і триватимуть до 3 червня. За даними
    Міністерства оборони Румунії, головною метою вправ є перевірка та оцінка
    системи комунікації та обміну розвідувальними даними й інформацією різними
    каналами в підтримку структурі командування та сил НАТО, які беруть участь у
    великій операції союзників з колективної оборони на сході Європи. Стійкий
    кобальт-2016 є вправою з сертифікації комунікаційних та інформаційних структур
    Північноатлантичного альянсу, котрі починаючи з 2017 року стануть складовою Сил
    реагування НАТО.




    ТЕРОРИЗМ – Афганські спецслужби сьогодні
    підтвердили загибель лідера Талібану мулли Ахтара Мансура, який був убитий
    внаслідок ударів безпілотників США із Пакистану. Державний секретар США Джон
    Керрі заявив, що Мансур являв собою постійну та безпосередню загрозу для
    американського персоналу. Нагадаємо, що мулла Ахтар Мансур очолив рух
    Талібан у липні 2015 року, через два роки після загибелі попереднього лідера
    мулли Мохаммада Омара.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп, посіяна під шостим номером, у понеділок зіграє з японкою Нао Хібіно (70 WTA) в першому турі основної сітки престижного тенісного турніру «Роланд Гаррос»
    – серії Великого шолому, з призовим фондом 32 мільйони доларів США. Поєдинок мав відбутися у неділю ввечері, але через дощ був перенесений на понеділок. Адріан
    Унгур (200 ATP), єдиний представник Румунії в
    чоловічому одиночному розряді – у першому раунді програв голландцю Ігорю
    Сейслінгу (123 АТР) з рахунком 6:1, 6:2, 7:6. На турнірі Відкритого чемпіонату Франції з
    тенісу в основній сітці грають ще чотири румунські тенісистки. Сорана Кирстя (99 WTA) зустрінеться з українкою Еліною Світоліною (20 WTA), Ірина Бегу (28 WTA) битиметься з американкою
    Бетані Маттек-Сендс (88 WTA), Моніка Нікулеску (35 WTA) зустрінеться з
    француженкою Полін Парментір (95 WTA), а Александра Дулгеру (129 WTA)
    поміряється силами з бельгійкою Яніною Вікмайєр (52 WTA).





  • Дилема передплачених SIM-карток

    Дилема передплачених SIM-карток

    У світлі жахливих терактів у Парижі та Брюсселі,
    двох важливих столицях Європи, дискусії про безпеку, боротьбу з тероризмом або
    про превентивні заходи в цій сфері набули нового виміру, навіть і в Румунії.

    Заява прем’єр-міністра Дачіана Чолоша після вибухів у Брюсселі знову
    активізувала дискусії в румунському суспільстві з приводу режиму передплачених SIM-карток. За його словами, останнім часом передплачені картки операторів
    мобільного зв’язку Румунії, однієї з
    небагатьох країн ЄС, де їх продаж здійснюється без необхідності надання
    персональних даних покупця, були використані при підготовці терактів у
    Європейському Союзі.




    Обраний момент для такої заяви, щойно після
    вибухів в аеропорті та метро бельгійської столиці, а також відсутність більш
    детальної інформації про це, залишили враження, що такі картки були використані
    при підготовці саме цих терактів.

    У цьому контексті Румунська служба
    інформації, яка вже давно наполягає на обов’язковій ідентифікації та реєстрації
    всіх SIM-карток, уточнила, що розслідує разом із західними партнерами
    використання румунських SIM-карток в районах де діють терористичні організації. Секретна служба повідомила, що з наявної
    інформації випливає, що такі SIM-картки використовувалися для
    обговорення можливих нападів на транспортну інфраструктуру європейської країни.

    Для Румунської служби інформації, з іншого боку, нинішні дебати стали доброю
    нагодою узаконити положення, яке Конституційний суд оголосив неконституційним
    восени 2014 року. Тоді судді Конституційного суду постановили, що положення
    закону, яке передбачає реєстрацію даних покупця передплаченої картки не забезпечує
    належний рівень гарантій того, що персональні дані не будуть використані або
    збережені без порушення права на приватне життя і таємницю листування. Крім
    того, суд вказав на висновки Європейської комісії, згідно з якими подібне
    рішення не продемонструвало свою ефективність в інших державах Євросоюзу.




    З тих пір, однак, ситуація змінилася тому що
    теракти призвели до невдоволення і страху в містах Європи, в яких до недавнього
    часу панували безпека і мир. Й оскільки виняткові обставини вимагають
    виняткових заходів, західні експерти стверджують, що для боротьби з тероризмом
    потрібні серйозні зміни як в європейському законодавстві, так і в законодавстві
    країн-членів. Тому не виключається навіть прийняття європейської директиви про обов’язковість надання персональних
    даних при купівлі передплаченої SIM-картки.

  • Реакції та заходи по боротьбі з тероризмом

    Реакції та заходи по боротьбі з тероризмом




    Експерти попереджали, що
    католицький Великдень, який відзначався в неділю, всього через п’ять днів після
    кривавих подій в Брюсселі, може стати доброю нагодою для джихадистів знову вдатися
    до терактів. Але несподіваною стала їх нова ціль.

    Не Європа, а вже багатостраждалі
    члени християнської меншини, яка складає всього один відсоток із мусульманської
    більшості населення Пакистану, стали жертвами терористів. Понад 70 осіб загинули
    і ще кілька сотень отримали поранення в місті Лахор, у парку, де католики
    святкували Воскресіння. Відповідальність за теракт взяла фракція пакистанського
    руху Талібан.




    Як майже всі світові
    лідери і представники міжнародних організацій, президент Румунії Клаус Йоханніс
    надіслав листа-співчуття на адресу свого пакистанського колеги Мамнуна Хусейна
    у зв’язку з трагічними подіями і висловив співчуття і солідарність румунів з
    пакистанським народом і сім’ями жертв теракту. Президент і МЗС Румунії в унісон
    зазначили, що Румунія рішуче засуджує такі напади і продовжить свою участь у
    міжнародній боротьбі з тероризмом.


    У свою
    чергу прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив, що ризик тероризму є, але ситуація під
    контролем. В інтерв’ю приватному телебаченню у неділю Дачіан Чолош сказав, що румунським
    секретним службам мають бути надані інструменти, необхідні для постійного
    моніторингу ситуації, не порушуючи при цьому принципи прозорості і права громадян.

    Глава уряду виступив
    за більш суворий контроль за продажем стартових пакетів мобільного зв’язку в режимі PrePay, які в Румунії можна придбати без без надання
    паспортного документа покупця, і додав, що ця тема буде
    розглянута найближчим часом міністрами юстиції та внутрішніх справ.
    Наскільки мені відомо, – зазначив Чолош, – румунські
    SIM-картки були використані при підготовці терактів в інших державах-членах
    Європейського Союзу.


    Румунська служба інформації
    повідомила, що в даний час не може надати інформацію про терористів, які
    здійснили теракти в Європі і, які нібито використали румунські SIM-картки. Секретна служба зазначає, однак, що володіє
    інформацією про те, що SIM-картки румунських
    операторів мобільного зв’язку використовуються в районах конфліктів, в
    тому числі в Сирії та Іраку. З огляду на те, що встановити осіб, які
    використовують їх неможливо, існує ймовірність того, що ці SIM-картки
    використовуються як громадянами Румунії, які проживають в зонах конфлікту, так
    і особами, які мають зв’язки з терористичними організаціями, – повідомляє РСІ, у
    відповідь на інформаційний запит представників ЗМІ.


    Наразі однозначно можна
    стверджувати, що в румунських публічних дебатах побільшало тих, хто виступає за
    регулювання продажу SIM-карток,
    а також і тих, хто попереджає, що, в ім’я боротьби з тероризмом, спецслужби
    можуть не втриматися від спокуси втручання в особисте життя мирних громадян.

  • 28 березня 2016 року

    КОРУПЦІЯ – Вища рада юстиції Румунії сьогодні дала
    позитивну оцінку кандидатурі Лаури Кодруци Кьовеші на повторне призначення на
    посаду голови Національної антикорупційної дирекції. Остання сказала, що за
    останні три роки, упродовж яких вона очолювала НАД кількість обвинувальних актів зросла на 50%, а кількість
    обвинувачених посадовців збільшилася ушестеро. Лаура Кодруца Кьовеші
    також зазначила, що розслідування фактів корупції на високому рівні і
    відшкодування збитків, заподіяних державі залишаються її основними
    пріоритетами. Теж сьогодні міністр юстиції Ралука Пруне заявила, що вирішила
    знову висунути кандидатуру Лаури Кодруци Кьовеші на цю посаду з огляду на
    надзвичайні результати діяльності установи під її керівництвом. Головний
    прокурор Національної антикорупційної дирекції призначається терміном на три
    роки Президентом Румунії за поданням міністра юстиції та консультативної оцінки
    Вищої ради юстиції. Нагадаємо, що в останні роки НАД постійно отримувала
    схвальні оцінки роботи в доповідях Механізму співробітництва та контролю,
    процедури, за допомогою якої Європейська комісія досі здійснює моніторинг
    румунської сфери правосуддя.




    ТЕРАКТ – Президент Румунії Клаус Йоханніс висловив свої
    співчуття президенту Пакистану Мамнуну Хусейну у зв’язку з терактом, що стався
    у неділю в місті Лахор, в результаті якого понад 70 осіб загинуло і кілька
    сотень отримали поранення. Він висловив співчуття і солідарність румунського
    народу з пакистанським народом і сім’ями загиблих та побажав якнайшвидшого
    одужання пораненим. Президент Йоханніс висловив своє обурення цим актом
    жорстокості та запевнив, що Румунія рішуче засуджує такі напади і продовжить
    свою участь у міжнародній боротьбі з тероризмом. І МЗС Румунії рішуче засудило
    теракт в Лахорі і наголосило на необхідності посилення міжнародних зусиль по
    боротьбі з усіма формами тероризму. Теракт стався в парку, де місцеві
    християни-католики святкували Великдень. Фракція пакистанського руху Талібан
    взяла на себе відповідальність за напад, стверджуючи, що він був спрямований
    проти християн. У Пакистані, що є переважно мусульманською країною, проживають
    понад 2 мільйони християн, що становить близько 1% населення.

    БЕЗПЕКА – Румунська служба
    інформації у понеділок повідомила, що в даний момент не може надати
    інформацію з приводу того, що
    терористи, які здійснили теракти в Європі використовували румунські стартові пакети мобільного зв’язку.
    Секретна служба зазначає, що володіє інформацією про те, що SIM-картки румунських операторів мобільного зв’язку, які можна
    придбати без жодних документів, використовуються в районах конфліктів, в тому
    числі в Сирії та Іраку. З огляду на те, що особи, які
    використовують їх не можуть бути встановлені, існує ймовірність того, що ці SIM-картки
    використовуються як громадянами Румунії, які проживають в зонах конфлікту, так
    і особами, які мають зв’язки з терористичними організаціями, – повідомляє РСІ. Ці уточнення були зроблені після того,
    як в неділю, в інтерв’ю приватному
    телебаченню прем’єр-міністр Дачіан Чолош сказав, що румунські SIM-картки, що
    працюють в режимі prepaid-розрахунків були використані при підготовці терактів
    в інших державах-членах Європейського Союзу. У Румунії стартові пакети
    мобільного зв’язку можна придбати без без надання паспортного документа
    покупця. Прем’єр-міністр Чолош
    виступив за більш суворий контроль за їх продажем.




    ТЕРОРИЗМ – Мерія Брюсселя розкритикувала федеральну владу
    Бельгії за неспроможність зупинити групу праворадикалів, які врешті решт
    дісталися площі Біржі, де проходила акція зі вшанування пам’ять жертв терактів
    від 22 березня. Понад 400 активістів радикальних рухів зібралися в неділю на
    марш проти джихадистів ісламської держави і вигукували нацистські гасла. Вони піддали
    критиці ставлення влади після нападів на метро і аеропорту Завентем. Сили
    безпеки використали водомети для розгону радикально налаштованих громадян. Тим
    часом, поліція продовжила обшуки і затримала кількох осіб за звинуваченням у
    причетності до терактів у Брюсселі та Парижі в листопаді минулого року. Згідно
    з останніми даними, оприлюдненими у понеділок бельгійською владою, щонайменше
    35 людей загинули від вибухів в Брюсселі. 31 особа загинула в аеропорту і
    метро, ​​а четверо померли пізніше в лікарні. Троє терористів-смертників, чиї
    тіла були ідентифіковані, не були враховані.




    ФУТБОЛ – Національна збірна
    команда Румунії з футболу у неділю прийняла в Клужі команду Іспанії.
    Товариський матч, що проводився в рамках підготовки до Євро-2016 закінчився
    нульовою нічиєю. Минулого понеділок
    команда Румунії обіграла з рахунком 1:0
    збірну Литви. Румунські футболісти зіграють перший матч Євро-2016 проти
    господарів турніру збірної Франції, в групі, до якої також входять команди
    Швейцарії й Албанії. Востаннє збірна Румунії виступала у фінальній частині
    континентальної першості 2008 році , коли вибула із змагань на груповому етапі.




    ТЕНІС – Краща румунська
    тенісистка, п’ята ракетка світу Сімона Халеп у понеділок вийшла в чвертьфінал тенісного турніру в Маямі з призовим фондом в шість мільйонів доларів
    США. Вона перемогла британку Хізер Уотсон з рахунком 6:3, 6:4. В 1/8 фіналу змагання теж сьогодні інша румунка Моніка Нікулеску
    зустріне британську тенісистку Йоханну Конту. Третя румунська спортсменка, яка
    виступає в тенісному турнірі в Майамі Іріна Бегу зіграє у вівторок за місце в
    чвертьфіналі з американкою Медісон Кіз.



  • Після терактів у Брюсселі

    Після терактів у Брюсселі

    Туреччина відіграє ключову роль у вирішенні деяких проблем, з якими стикається ЄС, вважає румунський президент К.Йоганніс, який на цьому тижні здійснив візит до Анкари, де провів переговори зі своїм колегою Реджепом Тайіпом Ердоганом. Президенти двох країн домовилися, що Румунія і Туреччина повинні працювати разом на основі сильного стратегічного партнерства, щоб краще управляти ризиками безпеки в регіоні. Клаус Йоганніс рішуче засудив терористичні напади, скоєні останнім часом в Туреччині і Європі, і оцінив, що повинна бути спільна і тверда відповідь в боротьбі з ними.

    З огляду на те, що Туреччина має на своїй території величезну кількість біженців, президент Румунії сказав: Ми привітали досягнуту домовленість минулого тижня Європейською радою, і я сподіваюся, що це дозволить значно скоротити або навіть зупинити потік нелегальних мігрантів, що в’їжджають в ЄС з Туреччини. Румунія була активним прихильником щодо досягнення цієї домовленості.

    Лідер в Анкарі оцінив, в свою чергу, що тероризм має ті же наслідки в будь-якій точці світу, і це лихо може бути ліквідоване, якщо є солідарність між усіма країнами: Теракти в Анкарі, Стамбулі та Брюсселі показали що тероризм скрізь однаковий, і мета цих терористів є цивільні особи, невинні люди. Якщо ми подивимося на відносини між причиною і результатом, ми бачимо, що немає нічого між ними, є тільки величезні втрати. Ми втрачаємо людей, спокій, мир та впевненість. Я вірю, що якщо країни світу, міжнародне спів товариство об’єднають свої зусилля і проявлять солідарність у цій боротьбі, це лихо буде ліквідовано. Світ повинен дати нове визначення тероризму і терактам.

    Хоча світові проблеми далекі від вирішення, є шанси, там де втручаються з солідарністю, сказав на зустрічі з представниками румунської громади в Туреччині і президент Клаус Йоганніс: Цим атакам ми повинні протиставити наше прагнення до миру, до співпраці, нашу солідарність у вирішенні великих проблем з якими ми стикаємося в регіоні, де ми живемо, і румуни і турки. Це відомі проблеми. Йдеться про тероризм, міграцію, війну в Сирії і багато інших проблем.

    У Бухаресті в четвер був оголошений день національної жалоби в пам’ять про жертв терактів у Брюсселі.

  • Новий теракт в Анкарі

    Новий теракт в Анкарі

    Сотні років спільної історії, статус союзників в НАТО та інтенсивний товарообіг, а з 2011 року двостороннє стратегічне партнерство пов’язують Бухарест і Анкару, і роблять румунів чутливими до трагедій, що стаються в Туреччині. МЗС Румунії негайно і рішуче засудив теракт, скоєний у неділю в турецькій столиці, жертвами якого десятки осіб. Дипломатія в Бухаресті передає щирі співчуття сім’ям загиблих і постраждалим у цій трагічній події. Такі дії, які загрожують життю невинних людей не можуть бути виправдані ні за яких обставин, підкреслює МЗС, нагадавши, що Румунія твердо прихильна боротьбі з усіма формами тероризму і підтверджує необхідність активізації міжнародних зусиль по боротьбі з ними.

    Обурення в канцеляріях світу, є до речі, загальним і найбільш важливі лідери планети висловили як співчуття до жертв, так і рішення боротись з тероризмом. Напад був приписаний владою сепаратистським курдським бойовикам. Відповідальність за подібний напад, скоєний 17 лютого, була взята на себе організацією Соколи свободи Курдистану, угруповання, яке відокремилося від старої і вже відомої Робочої партії Курдистану (РПК), активна ще з 80-х років. Конфлікт між Анкарою і РПК поновився після двох з половиною років перемир’я, спричинивши багато жертв з обох сторін. До цих пір відмічають аналітики, РПК спрямувала свої дії проти військових об’єктів, уникаючи цивільних. Крім десятиліть конфлікту з курдськими бойовиками, країна була атакована протягом останнього року терористами так званої ісламської держави, які скоїли щонайменше чотири теракти, в тому числі в Анкарі та Стамбулі.

    Туреччина є частиною міжнародної коаліції проти ісламської держави і на своїй території розміщені американські військові літаки, які бомбардують позиції джихадистів в Сирії та Іраку. Принаймні чверть століття, держава і турецький народ є мішенню нападників з різними ідеологічними або релігійними переконаннями. Етнічні вірмени, араби або курди, турецькі ультранаціоналісти, крайні ліві або ісламісти, вбивці залишили позаду численні жертви. У минулому році, 10 жовтня, також в Анкарі, 103 людей було вбито і понад 500 отримали поранення в найкривавішому теракті, скоєному коли-небудь в Туреччині, і приписаний ісламській державі. Напади, сказав президент Речеп Тайіп Ердоган не ослаблять рішучість Туреччини в боротьбі з тероризмом. Він переконаний, що його країна, яка ніколи не відмовиться від свого права захищати себе, стала мішенню через регіональну нестабільність в останні роки. Президент Туреччини також стверджує, що терористичні організації нападають на цивільних осіб, тому що вони втратили боротьбу з силами безпеки.

  • Румунія засудила теракти в Іраку і Туреччині

    Румунія засудила теракти в Іраку і Туреччині








    Румунія засуджує теракти, які сталися у понеділок в Іраку
    та у вівторок в Туреччині, в результаті яких десятки людей
    загинули або отримали поранення. Тероризм, на жаль, забрав життя багатьох осіб на початку цього року, – заявив президент Клаус Йоханніс, який засудив теракти і висловив
    солідарність Румунії з відповідними країнами. Він підтвердив рішучість Бухареста бути поряд з міжнародним
    співтовариством у боротьбі з тероризмом і наголосив на необхідності більш рішучих дій та узгодження зусиль всіх держав світу в боротьбі з цим явищем.






    І Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило теракт, який
    стався в стамбульському районі Султанахмет, в
    результаті якого кілька осіб загинули або отримали поранення, і
    висловив підтримку зусиллям турецької влади в боротьбі зі всіма формами тероризму. Румунське зовнішньополітичне відомство
    повідомило, що серед загиблих та поранених немає громадян Румунії.






    Прем’єр-міністр
    Туреччини Ахмет Давутоглу заявив, що за цим терактом стоїть терористичне
    угруповання Ісламська держава. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган
    заявив, що його країна є першою ціллю усіх терористичних угруповань в регіоні,
    але пообіцяв, що Анкара буде надалі однаково з ними боротися. Турецька влада
    оголосила, що теракт у Стамбулі здійснив 27-річний терорист-смертник з Сирії,
    який нещодавно прибув до Туреччини. Турецькі експерти кажуть, що місце вибуху і
    цілі вибрані смертником, демонструють символічний характер, який зазвичай
    Ісламська держава надає своїм діям. В Анкарі вважають, що цей теракт в
    Стамбулі є своєрідним покаранням Туреччини за те, що вона приєдналася до
    міжнародної антитерористичної коаліції.




    Цей напад
    стався в умовах, коли Туреччина вже ввела надзвичайний стан після
    найкривавішого теракту в історії країни, вчиненого в жовтні 2015 року
    поблизу Центрального залізничного
    вокзалу Анкари, в результаті якого загинуло 103 особи. І цей напад був вчинений
    терористичним угрупованням Ісламська держава.

    Подвійний теракт,
    відповідальність за який взяли на себе бойовики цього ж угруповання, стався у
    понеділок в Іраку, в результаті якого щонайменше 20 людей загинуло, а ще близько 50
    дістали поранення. У Багдаді озброєні люди підірвали начинений вибухівкою
    транспортний засіб поблизу торговельного центру, після чого відкрили вогонь і
    захопили заручників. Урешті-решт представники силових структур ліквідували
    нападників та звільнили заручників.




    Дій терористичних
    угруповань торкнувся й президента США Барак Обама в своєму останньому зверненні
    до Конгресу Про стан нації. Він заявив, що зовнішня політика США
    повинна зосередитися на загрозі, що походить від терористичних мереж Ісламська
    держава та Аль-Каїда, але не повинна зупинятися лише на цьому. Він
    попередив, що нестабільність триватиме ще кілька десятиліть у багатьох регіонах
    світу – на Середньому Сході, в Афганістані і Пакистані, в деяких районах
    Центральної Америки, Африки та Азії, а деякі з цих місць можуть стати безпечним
    притулком для нових терористичних мереж.