Radio România Internațional

Tag: трагедія

  • Масовий розстріл етнічних румунів радянським НКВС у 1941 році

    Масовий розстріл етнічних румунів радянським НКВС у 1941 році

    1 квітня виповнилося 83 роки від трагічної події, про яку досить мало відомо широкому загалу Румунії та України, але котра підтверджує злочинну суть комуністичного режиму. Навесні 1941 року, на Великдень, поблизу села Біла Криниця радянські прикордонники розстріляли за різними оцінками від 200 до 3 тис. невинних румунів, мешканців навколишніх сіл Глибоцького та Сторожинецького районів. Трагедія впродовж багатьох років замовчувалась і лише після здобуття Україною незалежності, очевидці, або вже їх діти, отримали можливість вголос розповідати правду про той кривавий квітень 41-го.

    Після підписання таємної угоди між урядами Радянського Союзу та Німеччини, відомого під назвою пакт Ріббентропа-Молотова в 1939 році, Бессарабія, Північна Буковина та, заразом, і Герцаївський край, були захоплені СРСР. 26 червня 1940 р. радянський уряд пред’явив Румунії свої вимоги у формі ультиматуму звільнити територію Північної Буковини і Бесарабії, а до 30 червня ці території були зайняті радянськими військами. Багато людей були захоплені зненацька швидким перебігом подій, новим кордоном були розділені численні сім’ї.

    Одразу після анексії радянський режим вдався до репресій, етнічної чистки місцевих румунів та знищення румунських цінностей. У цій ситуації, не бажаючи миритися з новими реаліями та приходом радянської влади, багато людей хотіли переїхати до Румунії, намагаючись перетнути кордон будь-яким способом, законним чи незаконним. За деякими даними у перший рік радянської влади до Румунії прибули щонайменше 7.000 біженців. Однак чимало з них: чоловіки, жінки, діти – загинули від куль радянських військових.

    Докладніше про це, в інтерв’ю Українській редакції ВСРР розповів кандидат історичних наук, доцент, політолог, віце-президент чернівецького Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» Сергій Гакман. «Після зміни державної приналежності Буковини, тобто після анексії північні частини Буковини та Бессарабії Радянським Союзом, багато людей відчули себе одразу за кордоном, їм нав’язували нове громадянство. Безумовно, багато з них не могли з цим погодитися і були різного роду спроби перетнути кордони, повернутися на батьківщину. І такі спроби вони відбувалися впродовж пізньої осені 40-го року і зими- початку весни 41-го року і це відбувалося в тому числі й в моєму рідному селі Остриця. Як правило більшість цих спроб були невдалими або частково вдалими, коли наприклад одній третині вдавалися перетнути кордон, а інші були частково вбиті, частково затримані, при чому всі члени їх сімей одразу були депортовані до Сибіру як вороги народу. До речі саме під час однієї з таких спроб загинув рідний брат моєї бабусі. Але найбільш все ж таки масовою трагедією я все ж таки вважаю події, які відбулися в Білій Криниці 1-го квітня. На мій погляд це була спеціальна операція органів НКВС, які спровокували це, сказавши, що мешканці сіл матимуть можливість повернутися до своєї країни. Для цього їм треба зібратися в Глибоці біля райвиконкому. Тому вони там зібралися, їм сказали, що вони можуть йти до кордону, що безпосередньо на кордоні їм видадуть документи. Зібралася велика колона людей з навколишніх сіл – Верхніх і Нижніх Петрівців, Кубки, Сучевень, Просіки, Карапчева.»

    Отже у березні 1941 р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів, розташованих вздовж річки Сірет, НКВС поширив чутки про те, що 1 квітня радянсько-румунський кордон буде відкрито і можна буде спокійно перейти його. Люди повірили. 1 квітня 1941 року сформувалася колона з 3 тис. осіб – чоловіків, жінок, літніх людей і дітей. З хрестами, іконами та хоругвами в руках вони направилися до Глибоцького райвиконкому за дозволом на перетин кордону. Там їм сказали йти далі, оскільки їм дадуть документи безпосередньо на кордоні. Але, як розповідає буковинський історик Сергій Гакман, у дійсності там їх чекало зовсім інше. «В урочищі Варна, це приблизно за 3 кілометри від румунського кордону, їх зустріли кулеметним вогнем радянські прикордонники та інші представники військ НКВС. Тих, хто тікав доганяли, били, стріляли в них, вбиті і поранені були перенесені до виритих ям, де вони були поховані. За деякими свідченнями деякі були ще живими в момент, коли їх скидали в ті ями, а вцілілі були заарештовані глибоцьким НКВС. Урешті решт, після жахливих катувань деякі померли в тюрмах, деякі були засуджені до різних термінів ув’язнення, а деяких закопали навіть на місцевому єврейському кладовищі заживо. Багато з них померли в тюрмах, у тому числі від голоду, як це сталося з рідним батьком нашого місцевого дослідника, який, на жаль, кілька місяців тому також покинув цей світ, Іліє Попеску. Він дізнався про смерть від голоду в харківській тюрмі свого батька вже в пострадянський період, бо в радянський період він абсолютно нічого не знав, а вся його сім’я була депортована до північного Казахстану як вороги народу. Це була доля дуже багатьох людей на території Чернівецької області.»

    Після різанини поранених прив’язували до коней і перевозили до 5-ти попередньо виритих ям, де їх поховали, навіть і тих хто, все ще був живий. Місцеві жителі розповідали, що два дні і дві ночі земля там рухалася і стогнала. Відтоді минуло 83 роки, але буковинці не забувають тих жахливих подій.

    Проте, це лише один епізод з цілої хвилі політичних репресій на територіях колишньої Бессарабії та північної частини Буковини, захоплених СРСР у липні 1940 року. Історики наводять жахливі для відносно невеличкої території цифри – майже 100 тис. осіб – жертво депортацій. Тільки з 10 по 13 червня 1941 р. в північній частині Буковини більше 900 мирних буковинців було інтерновано в концтабори в Комі АССР, а близько 5 тис. членів їх сімей були депортовані до Сибіру або до Казахстану. Сергій Гакман розповідає. «На жаль ми до цього часу не знаємо про кількість загиблих. У залежності від політичних поглядів деякі зменшують кількість жертв, деякі збільшують цю кількість, але точної цифри у нас нема. Мені здається, що взагалі в цьому контексті було б абсолютно правильно, можливо одразу після війни, щоб Україна і Румунія, керуючись принципами пріоритету загальнолюдських цінностей, права і моралі, проявили певну політичну волю і створили спільну комісію за участі науковців, експертів-криміналістів для різнобічного вивчення цих подій. І на мій погляд, ця робота комісії нарешті поставить крапку на тому, скільки там загиблих, якого роду були травми, що стали несумісними з життям. Це дозволить нам не тільки дізнатися правду про ті події, а й зробити потужний внесок в укріплення поваги та довіри між двома європейськими сусідами – Україною та Румунією, оскільки в тому числі і повага до історії, повага одне до одного, це є дуже солідним цементом відносин між двома країнами.»

    Щороку першого дня квітня, аби вшанувати пам’ять розстріляних земляків, на узліссі, де було зведено пам’ятник жертвам білокриницької трагедії, збираються мешканці навколишніх сіл, представники місцевої влади, члени румунських національно-культурних товариств, провідні політичні діячі Румунії та України. У 2010 році на місці розстрілу мирних мешканців Буковини було встановлено пам’ятник. Відомий історик і політолог з Чернівців наголосив, що нинішні та прийдешні покоління мають зробити все, аби такі трагедії не повторювалися. «На мій погляд, ми маємо зробити все, щоб ні в якому разі не допустити зараз окупації України російською федерацією, яка все більше і більше схиляється до того тоталітаризму, який був період Сталіна і ставлення до простих людей на окупованих територій мало чим відрізняється від ставлення в 40-их роках окупованих територій радянським союзом. З іншого боку, я хочу сказати, що ми маємо зробити все для того, щоб не допустити в наших країнах ні диктатур, ні тоталітаризму, бо демократія може бути, на певному етапі не дуже ефективною, але це є гарантією нашого життя, це є гарантією наших прав, це є гарантією того, що нічого не загрожує нашому життю, якщо ми самі цього не хочемо. Тобто по великому рахунку ми маємо берегти ті паростки демократії, можливо ще не дуже розвинутої в нашій Україні, бо демократії можна вчитися впродовж кількох поколінь і це має передаватися з покоління в покоління. Але ми маємо робити потужні кроки в бік демократії, щоб вже наші діти могли будувати далі, стоячи на побудованому нами потужному демократичному фундаменті.»

  • Суд виніс остаточне рішення у справі «Колектив»

    Суд виніс остаточне рішення у справі «Колектив»

    30 жовтня 2015 року сталася одна з найбільших національних трагедій мирного часу. Пожежа, що спалахнула тієї п’ятниці ввечері в бухарестському рок-клубі, куди молоді люди прийшли на концерт, забрала життя 65 осіб одразу й пізніше. Понад 150 учасників концерту отримали важкі поранення. Через 6 з половиною років судової тяганини, суд встановив вину та покарання. Колишній мер 4-го столичного району, де сталася трагедія, Крістіан Попеску П’єдоне, чинний мер сусіднього 5-го району на момент винесення вироку, отримав 4 роки позбавлення волі за зловживання службовим становищем, остаточне покарання будучи зменшено наполовину порівняно з вироком першої інстанції. У його ситуації судді усунули обтяжуючу форму злочину «зловживання службовим становищем», що тягнула за собою більш суворе покарання.

    Трьом власникам клубу також було скорочено покарання, по-різному, залежно від вини, яку оцінили магістрати, що варіюються від 6 до 11 років і 8 місяців позбавлення волі. У справі також судили двох пожежників Бухарестської інспекції з надзвичайних ситуацій, які перевірили клуб Колектив не вживши законних заходів щодо дотримання протипожежних норм. Їх засудили до 8 років і 8 місяців позбавлення волі кожного. Судимі у цій справі піротехніки мають відсидіти по 6 років і 10 місяців кожний, але вони також скористалися пом’якшенням покарань. Трьох чиновниць районної мерії було виправдано після того, як спочатку вони отримали покарання від 3 до 8 років позбавлення волі із відстрочкою. Ані вони, ані Попеску П’єдоне, ані пожежники не платитимуть компенсації постраждалим від трагедії в клубі Колектив.

    Апеляційний суд зобов’язав лише деяких із засуджених виплатити десятки мільйонів євро компенсації сім’ям загиблих і виживачам. «У нас є всі умови для лікування опіків», – заявив у наступні дні після пожежі тодішній міністр охорони здоров’я. Ризикована, якщо не безвідповідальна заява. Насправді обладнання румунських лікарень було далеким від стандартів, які забезпечують реальні шанси на виживання постраждалим від серйозних опіків. До цього слід додати масштаби іншого явища, про який вже довгий час говорила преса та експерти з охорони здоров’я: внутрішньолікарняні інфекції. Визнавши свою хронічну неспроможність справитися із цією ситуацією, румунська держава прийняла жести солідарності деяких країн Європейського Союзу. Частину постраждалих було відправлено на лікування за кордон, але для деяких з них було вже занадто пізно.

    Ані сьогодні в Румунії досі немає опікової лікарні, а прем’єр-міністр Ніколає Чуке визнав цей факт головним недоліком. Пожежі, які призвели до загибелі людей, також мали місце після трагедії в клубі Колектив, багато з них навіть у лікарнях. А корупція, некомпетентність та адміністративна халатність, засуджені тоді, у 2015 році, масовими вуличними протестами, що призвели до відставки уряду, саботують і сьогодні нормальне функціонування державних систем, загалом, не лише медичної системи.

  • Ще одна пожежа у румунській лікарні

    Ще одна пожежа у румунській лікарні










    У
    перші години ранку п’ятниці Румунію сколихнула нова жахлива новина: в
    Інфекційній лікарні м.Констанца, найважливішому місті на узбережжі Чорного
    моря, у розпал четвертої хвилі пандемії сталася пожежа. Спершу влада оголосила,
    що з десяти пацієнтів з COVID-19 загинули дев’ять, але врешті решт повідомила,
    що жертвами стали семеро людей. Але це не робить трагедію менш болючою.




    Після
    пожежі в лікарні в П’ятра-Нямц (північний схід Румунії) у листопаді минулого
    року, коли померло більше десяти пацієнтів, а черговий лікар, який намагався їх
    врятувати, отримав опіки 2 та 3 ступеня понад 80% поверхні тіла, державна
    комісія, яка розслідувала обставини та причини пожежі виявила порушення роботи системи
    пожежної сигналізації та ознаки невідповідної експлуатації електроустановок. У
    звіті, складеному в результаті аналізу значної частини національної системи
    охорони здоров’я, було виявлено понад 2000 порушень правил пожежної безпеки.




    Було
    констатовано, що більше чверті румунських лікарень не мають пожежних резервуарів,
    у двох третинах перевірених відділень інтенсивної терапії не дотримувалися вимог
    щодо відстані між ліжками і менше половини відділень інтенсивної терапії мають достатню
    кількість медичних працівників, залучених до чергування. Через кілька місяців
    після трагедії у п’ятра-нямецькій
    лікарні сталася інша пожежа, цього разу в столичному Інституті ім. Матея Балша,
    флагманському медичному закладі, а жертвами вогню тоді стали понад 20 людей. Відтоді
    ЗМІ почали говорити про явище виникнення пожеж у румунських лікарнях.




    Згідно
    з даними, опублікованими центральними ЗМІ, за останній рік 10 медичних установ
    повідомили про пожежі на тлі перевантаження застарілої інфраструктури та напливу
    пацієнтів, інфікованих коронавірусом, що потребують госпіталізації. Після нової
    трагедії у п’ятницю в Констанці на місці проводиться експертне та судове пожежно-технічне
    дослідження з метою встановлення обставин виникнення і розвитку пожежі у відділенні
    інтенсивної терапії, де лікувалися хворі на COVID-19. Паралельно Префектура Констанци проводить
    адміністративне розслідування щодо заходів протипожежного захисту та безпеки. Увесь
    персонал згорілого відділення перейшов до Повітової лікарні
    швидкої допомоги.




    Тим
    часом сусідня
    Угорщина запропонувала допомогу та висловила готовність
    у разі потреби прийняти
    пацієнтів з Румунії. Але ні в Констанці, ні в румунській медичній системі
    загалом паліативна допомога не вирішить суть
    проблеми!
    Прем’єр-міністр Флорін Кицунаголосив
    на
    необхідності виправити всі помилки,
    допущені за останні 30 років, а президент Клаус Йоганніс
    визнав, що «румунська держава зазнала невдачі у виконанні
    своєї фундаментальної місії щодо захисту своїх громадян».



  • Новий нещасний випадок у бухарестській лікарні

    Новий нещасний випадок у бухарестській лікарні




    У понеділок через несправність кисневої
    установки мобільного відділення інтенсивної терапії, відкритого лише за три дні
    до того на території клінічної лікарні інфекційних та тропічних
    захворювань ім. доктора Віктора Бабеша у
    Бухаресті, три пацієнти, інфіковані новим коронавірусом,
    втратили своє життя. П’ять інших пацієнтів були переведені до інших медичних
    закладів. Керівник відділу з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат пояснив, що
    відбулося раптове підвищення тиску в систем подачі кисню, що призвело до
    зупинки апаратів штучної вентиляції легень.

    Прем’єр-міністр Флорін Кицу зажадав
    від міністра внутрішніх справ Лучана Боде проведення швидкого та прозорого
    розслідування та притягнення винних до відповідальності: «З того, що нам відомо
    на сьогодні, здається, це нещасний випадок, але було розпочато розслідування та я перебуваю на постійному зв’язку на цю тему з міністром внутрішніх справ. Ми продовжимо
    вкладати ресурси в систему охорони здоров’я та намагатимемось створювати нові
    ліжко-місця для інтенсивної терапії, як я вимагав ще два місяці тому, оскільки змушені
    боротися з пандемією.»



    На жаль, трагедія у лікарні ім. Віктора
    Бабеша не перший такий випадок. У листопаді загорілося реанімаційне відділення для
    ковід-пацієнтів у повітовій лікарні невідкладної допомоги П’ятра-Нямц (на північному
    сході країни), а в січні у Бухаресті, полум’я охопило перший поверх одного з корпусів
    найсучаснішої інфекційної лікарні країни: ім. Матея Балша, де були
    госпіталізовані пацієнти із середньою та важкою формою перебігу хвороби, тобто
    з кисневою залежністю.


    Обидві пожежі призвели до
    загибелі людей, деякі з них згоріли заживо. До стану невдоволення населення
    додається метушня під час евакуації пацієнтів з найсучаснішої ортопедичної
    лікарні Румунії «Фоїшор», яка у п’ятницю
    була терміново перетворена на ковід-лікарню.


    Навіть політики правоцентристської
    керівної коаліції, піддали критиці чинного міністра охорони здоров’я Влада
    Войкулеску. Опозиційна Соціал-демократична партія дорікнула прем’єр-міністру
    Флоріну Кицу за небажання відправити міністра Войкулеску у відставку. Вдруге під
    час цього парламентського скликання соціал-демократи планують оголосити вотум недовіри
    міністру охорони здоров’я як через переведення пацієнтів з лікарні Фоїшор,
    так і через його нездатність впровадити програму масового тестування населення від
    Covid-19 та збільшити кількість ліжко-місць в відділеннях інтенсивної терапії.

    Альфред Сімоніс, заступник голови СДП зазначив: «Ми вже мали міністрів, неспроможних виконувати свою роль у міністерстві,
    але жоден з них не був настільки неспроможний впоратись із ситуацією як міністр
    Войкулеску.»     Навіть якщо вотум недовіри міністру
    охорони здоров’я набере достатню кількість голосів у парламенті, це не призведе
    до його автоматичного звільнення.

  • 30 січня 2021 року

    ПОЖЕЖА – Сьогодні помер ще один пацієнт з тих,
    хто був переведений з Інституту інфекційних хворобі м. Матея Балша в Бухаресті
    після пожежі, що сталася там у п’ятницю вранці. Таким чином, кількість загиблих
    зросла до шести, – повідомило Міністерство охорони здоров’я у суботу. Інститут
    ім. Матея Балша є головною інфекційною лікарнею в Румунії в якій лікують хворих
    з коронавірусною інфекцією. Пожежа сталася
    на першому поверсі одного з корпусів, полум’я охопило кілька палат, а решта
    будівлі була закутана густим димом. Понад 100 пацієнтів було евакуйовано та
    перевезено до інших лікарень. Наразі на місці пожежі працює слідчо-оперативна
    група для з’ясування причин загорання. Прокурори порушили
    кримінальне провадження за фактом вбивства через необережність. Слідчі допитують
    працівників медзакладу. Керівники
    Інституту ім. Матея Балша заявили, що заклад має має всі дозволи від органів
    пожежного нагляду і висловили готовність до співпраці у розслідуванні обставин,
    які могли призвести до пожежі. Потрібно здійснити глибоку реформу системи
    охорони здоров’я та здійснити інвестиції в медичну інфраструктуру, щоб подібні
    трагедії не повторювалися, – заявили президент країни Клаус Йоганніс та
    прем’єр-міністр Флорін Кицу. Лідер опозиційної Соціал-демократичної партії
    Марчел Чолаку заявив, що був шокований й обурений тим, що уряд не вжив жодних
    заходів після листопадової трагедії в Нямецькій повітовій лікарні швидкої
    допомоги, де в результаті пожежі 10 людей загинули. Десятки людей протестували
    у ніч проти п’ятниці перед Інститутом ім. Матея Балша, одним з наймодернізованіших
    і найкраще фінансованих у Румунії, а 20 НУО закликали до прозорості.




    КОРОНАВІРУС – Другий транш, із понад 21 тисячі доз
    вакцини Modernaприбув сьогодні до Бухареста, – повідомляє Національний комітет з координації
    заходів щодо вакцинації проти Covid-19. Потім дози будуть розподілені по всій
    країні. На сьогодні в Румунії використовується також вакцина, вироблена
    компанією Pfizer-BioNTech. Фахівці кажуть,
    що ці дві вакцини дуже схожі. Їх ефективність приблизно однакова: 95% вакцина
    від Pfizer-BioNTech та 94,1% – від Moderna. Обидва створені за технологією так званої
    матричної РНК. Міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску заявив, що станом на
    сьогодні Румунія має менше доз, щеплення окремих категорій осіб було відкладене.
    Він також повідомив, що у всіх центрах вакцинації будуть проведені перевірки, а
    у разі виявлення порушень винні понесуть адміністративну відповідальність.
    Відповідне рішення було прийняте після того, як багато людей було прищеплено,
    хоча не мали права на це на другому етапі кампанії щеплення населення. Станом
    на суботу у Румунії щеплення пройшли приблизно 650 тисяч людей. Тим часом за
    минулу добу було зафіксовано близько 2700 нових лабораторно підтверджених
    випадків зараження Sars-Cov-2, після проведення приблизно
    31 000 тестів, а 68 осіб з діагнозом COVID-19 померли.




    ОЕСР – Румунія досягла значного прогресу в процесі
    приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і надалі
    розраховує на підтримку Франції, – заявив міністр фінансів Александру Назаре. У
    п’ятницю він провів розмову у режимі відеоконференції зі своїм французьким колегою
    Бруно Ле Мером, з яким обговорив ситуацію європейської економіки в 2021 році, а
    також стадію реалізації Національного плану відновлення та стійкості економіки.
    Міністр фінансів Франції прийняв запрошення румунського колеги здійснити
    робочий візит до Бухареста, як тільки обмеження на поїздки, викликані пандемією
    Covid-19, будуть пом’якшені.









  • Чергова трагедія у румунській лікарні

    Чергова трагедія у румунській лікарні






    У листопаді минулого року, коли у
    Румунії щодня виявляли тисячі нових випадків зараження коронавірусом, у
    реанімаційному відділенні Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги (північний
    схід Румунії) спалахнула сильна пожежа, в результаті якої загинуло 10
    пацієнтів. Після цієї події групи фахівців дирекцій громадського здоров’я та
    Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій розпочали перевірки у всіх
    відділеннях інтенсивної терапії на національному рівні, щоб перевірити установки
    та умови експлуатації медичного обладнання. Цей контроль показав, що в Румунії
    є повіти, де жодна лікарня не має дозволу, що видається органами пожежного
    нагляду. Тоді профспілки працівників охорони здоров’я попереджали, що подібна трагедія
    може повторитися в будь-якому куточку країни через перевантаження старого
    обладнання та виснаження персоналу.




    У п’ятницю, на світанку сталася
    пожежа на першому поверсі одного з корпусів Національного інституту інфекційних
    хвороб імені Матея Балша, елітного медичного закладу, розташованого в столиці, який,
    з самого початку перебуває на «передовій» боротьби з пандемією та приймає
    пацієнтів з Covid-19
    у середньому, важкому або критичному стані. На жаль, і на цей раз інцидент
    закінчився трагічно – знову загинули пацієнти. Лікар Беатріс Малер, директор Інституту
    пневмофтізіології імені Маріуса Насти в Бухаресті, одного з кількох медичних закладів,
    який прийняли евакуйованих пацієнтів, заявила нашій радіостанції, що інвестиції в інфраструктуру є
    обов’язковими і повинні бути здійснені в терміновому порядку.




    Міністр охорони здоров’я Влад
    Войкулеску не заперечує необхідність кардинальних змін у державній медичній
    системі та значних інвестицій. Однак він каже, що відповідальність у таких
    ситуаціях несе директор лікарні. Влад Войкулеску: «Перш ніж говорити про глибокі
    зміни в системі охорони здоров’я потрібно, щоб керівництво на кожному рівні
    належним чином виконувало свої повноваження. Так, нам потрібні кошти, які можна
    отримати з різних джерел, але більш за все, йдеться про належне управління
    лікарнею. Ми не повинні губитися у питаннях загальної політики охорони
    здоров’я. Насправді будівля не горить через систему охорони здоров’я, будівля загоряється,
    бо не були дотримані певні протипожежні правила, або тому, що деякі інвестиції
    не були зроблені чи були здійснені погано».




    Колишній директор Інституту імені
    Матея Балша, професор Адріан Стреїну-Черчел, в даний час сенатор від
    опозиційної Соціал-демократичної партії, запевняє, що медичний заклад отримав усі
    необхідні дозволи. Охоплений полум’ям корпус старий, але він був модернізований,
    в тому числі була відновлена система подачі кисню, – сказав професор Стреїну-Черчел.
    Бухарестські ЗМІ здійснили аналіз аналогічних інцидентів, що мали місце в
    лікарнях. Їх було не мало. Одне з наймоторошніших сталося в серпні 2010 року.
    Тоді пожежа, яка виникла в реанімаційному відділенні відомого столичного
    пологового будинку, призвела до смерті п’яти новонароджених.

  • Реакції на трагедію в місті П’ятра-Нямц

    Реакції на трагедію в місті П’ятра-Нямц




    У розпал пандемії нова трагедія сталася в Румунії: у суботу ввечері десятеро
    пацієнтів з коронавірусом загинули в пожежі, що сталася в реанімаційному
    відділенні лікарні швидкої допомоги міста П’ятра-Нямц (на північному сході).

    Свідки кажуть, що вогонь поширився дуже швидко: загорівся інжектомат – автоматичний
    шприц, підключений до електрики і запрограмований на автоматичне введення ліків
    пацієнтам. Полум’я охопило захисний костюм медсестри, яка знаходилася поблизу, а
    потім швидко поширилося на все відділення. Рятуючи пацієнтів, черговий лікар
    отримав серйозні опіки 40% поверхні тіла, пізніше він був терміново прооперований
    у Бухаресті, а потім перевезений до спеціалізованої лікарні в Бельгії.




    Щойно після трагедії група прокурорів Генеральної прокуратури, слідчих та пожежних
    експертів розпочала розслідування на місці, а очолює її прокурор Маріус Якоб.
    Це той самий прокурор, який займався розслідуванням пожежі в рок-клубі «Колектив»
    п’ять років тому, в результаті якої загинуло 65 людей, а також у столичному
    пологовому будинку Джулешті в 2010 році, коли під час пожежі у відділенні
    неонатології, шість недоношених дітей загинули, а ще п’ятеро отримали серйозні
    травми.




    Жахлива подія в м. П’ятра-Нямц ще раз показала, чому глибока реформа
    системи охорони здоров’я Румунії є абсолютно необхідною, – сказав президент
    Клаус Йоганніс, який висловив співчуття сім’ям загиблих у пожежі. На жаль, через
    пандемію, яка обрушилася на нас, усій системі доводиться проходити справжнє
    випробування і в цьому контексті усі техніки повинні переконатися, що пристрої працюють
    належним чином, – додав глава держави, попереджаючи: зараз дуже важливо швидко
    з’ясувати, що стало причиною виникнення пожежі, щоб уникнути подібних ситуацій
    у майбутньому.




    Прем’єр-міністр Людовік Орбан оголосив про здійснення перевірок у реанімаційних
    відділеннях всіх румунських лікарень. «Я зажадав створення спільних груп
    Дирекції громадського здоров’я, медичної інспекції та повітових інспекцій з
    надзвичайних ситуацій, а також пожежників, для здійснення перевірок, починаючи
    з понеділка, у всіх відділеннях інтенсивної терапії, щодо належної роботи установок
    газопостачання, а також на предмет дотримання
    норм безпеки як пацієнтів, так медпрацівників кожного відділення інтенсивної
    терапії», – заявив глава уряду.




    За фактом масштабної пожежі в П’ятра-Нямецькій лікарні прокурорами
    розпочато кримінальне провадження. У лікарні швидкої допомоги м.П’ятра-Нямц слідчі
    вже провели перші обшуки та допитали свідків, а також вилучили документи з
    питань пожежної безпеки для реанімаційного відділення, враховуючи те, що
    нещодавно було здійснено низку змін у структурі лікарні, в тому числі для
    збільшення ліжкового фонду реанімаційного
    відділення.

  • 30 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару попередив, що наступні три-чотири тижні будуть особливо складними, а влада докладає зусиль для обмеження збільшення кількості нових випадків захворювання на Covid-19, аби вийти на плато. Він уточнив, що в даний час в відділеннях реанімації є 1200 ліжок із можливістю їх збільшення до 1500, а пацієнти з COVID-19 отримують те саме лікування, що й за межами країни. У пятницю було підтверджено понад 6540 нових інфекцій. За останню добу 103 людини померли від SARS-CoV-2, а з понад 11 тис. госпіталізованих пацієнтів, 917 перебувають у важкому стані у відділеннях інтенсивної терапії. Тривожна ситуація також спостерігається у столиці, де за останню добу було зареєстровано 900 випадків коронавірусної хвороби. Станом на сьогодні від SARS-CoV-2 у Румунії померло 6867 людей. Прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що осносною метою зараз є виявлення конкретних місцевих причин, які сприяють поширенню коронавірусу. Він знову наголосив, що уряд ще не розглядає варіант введення додаткових обмежувальних заходів на національному рівні.



    ЄВРОСОЮЗ – Європейський Союз виділить 220 мільйонів євро для перевезення хворих на COVID-19 всередині Євросоюзу, – оголосила у четвер ввечері глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен після відеоконференції, в якій взяли участь лідери країн-членів. Одночасно буде створена платформа, за допомогою якої експерти можуть надавати поради національним урядам, ділитися передовим досвідом, гармонізувати наукові рекомендації та уникати суперечливих повідомлень. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до координації зусиль в умовах кризи в галузі охорони здоров’я та наголосив на необхідності виділення більше коштів на диверсифікацію джерел закупівлі майбутніх вакцин.



    КОЛЕКТИВ – Президент Клаус Йоганніс поклав вінок біля місця трагедії, яка сталася пять років тому в бухарестському рок-клубі «Колектив». Теж сьогодні глава держави підписав закон про надання пожиттєвої безкоштовної медичної допомоги постраждалим від трагедії. У пятницю був організований «живий людський ланцюг» в память про жертв пожежі в «Колективі». 65 людей загинули внаслідок пожежі, яка виникла через феєрверк, під час рок-концерту. 150 молодих людей все ще потребують медичної допомоги через отримані опіки. Кілька людей було заарештовано тоді, зокрема власники клубу та представники піротехнічної компанії, яка займалася феєрверками. Тим часом судовий розгляд, в якому суд першої інстанції вже виніс перший вирок, перебуває на етапі апеляційного розгляду, що триватиме приблизно до грудня. Тисячі людей вийшли на вулиці після трагедії «Колектив», незадоволені тим, як влада впоралася з ситуацією, а тодішній соціал-демократичний уряд подав у відставку.



    КОРУПЦІЯ – Національний антикорупційний директорат Румунії оголосив колишньому міністру охорони здоровя Ніколаю Бенічоу про підозру у торгівлі впливом та хабарництві, наклавши арешт на його майно, відповідно нерухомість та рахунки. Прокурори, яким напередодні депутати дали згоду на притягнення ексміністра до кримінальної відповідальності, стверджують, що під час перебування на посаді міністра молоді та спорту (2014 р.) він нібито вимагав від двох бізнесменів суму приблизно 1,3 млн. леїв ( понад 265 тис. євро), аби переконати міністра охорони здоровя залишити на посаді або призначити директорів кількох лікарень, а також для розподілу коштів для лікарень, з якими хабародавці мали постійні контракти. Згодом, будучи т.в.о. міністра охорони здоров’я, а потім повноцінним міністром, він отримав ще 2,6 мільйона леїв (приблизно 537 тисяч євро). Ніколає Бенічою перебуває в парламенті вже четверту каденцію і його кожен раз був обраний в списках опозиційної Соціал-демократичної партії. У 2018 році він перейшов до лав партії Pro Romania, очолюваної колишнім прем’єр-міністром і екссоціал-демократом Віктором Понтою.



    БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії у вересні рівень безробіття становив 5,2%, на 0,1% нижчий ніж у серпні. Про це сьогодні оголосив Національний інститут статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 1,1% вищим, ніж серед жінок. На тлі поступового відновлення діяльності, шляхом поступового послаблення обмежень, запроваджених в контексті пандемії COVID-19, кількість безробітних у вересні, зменшилася до 471 000 осіб проти 479 000 осіб у попередньому місяці. Однак кількість безробітних залишається вищи, порівняно з аналогічним місяцем попереднього року (368 000 осіб), повідомляє також Національний інститут статистики.

  • Колектив – 5 років по тому

    Колектив – 5 років по тому




    Президент Румунії Клаус
    Йоганніс оголосив, що 30 жовтня підпише закон про забезпечення пожиттєвого лікування
    вцілілим у трагедії, що сталася в рок-клубі
    «Колектив»- у день
    вшанування пам’яті жертв жахливої пожежі. Це оголошення він зробив після того, як Палата депутатів прийняла законопроєкт, згідно з яким витрати,
    пов’язані з лікуванням, в країні або за
    кордоном, осіб, які отримали травми різного ступеню тяжкості внаслідок
    пожежі в бухарестському клубі, пожиттєво оплачуватимуться з
    бюджету Міністерства охорони здоров’я.




    Уже
    п’ять
    років родичі загиблих й особи, які вижили,
    домагаються справедливості у суді. Судовий розгляд, в якому суд першої
    інстанції вже виніс перший вирок, перебуває на етапі апеляційного
    розгляду, а перше слухання в Апеляційному суді було перенесено через відсутність адвоката в одного з підсудних. Йдеться про справу,
    в якій колишній мер 4 сектору, в якому діяв
    клуб, представники мерії, власники клубу, двоє
    пожежників, піротехніки та представники феєрверкової компанії були засуджені до
    позбавлення волі. Згідно з рішенням суду першої
    інстанції, вони та установи, які вони представляли,
    повинні виплатити компенсації жертвам або їх родичам на суму майже 50 мільйонів леїв
    (близько
    10 мільйонів євро).




    Асоціація
    «Колектив»,
    створена родичами загиблих і вцілілими, заявляє, що
    через п’ять років після пожежі влада не вжила жодних
    заходів,
    щоб уникнути подібних трагедій у майбутньому. За
    цей час був знятий навіть зворушливий документальний
    фільм
    про те, що сталося п’ять років тому і після цього, який був номінований на премію «Оскар» 2021 року за найкращий фільм
    іноземною мовою від Румунії. Кінострічка представляє перший рік після пожежі в
    бухарестському рок-клубі «Колектив та розповідає про співвідношення система-люди,
    про правду та маніпуляції, про особисті
    інтереси проти суспільних інтересів, про індивідуальну мужність та
    відповідальність.




    Увечері 30 жовтня 2015
    року на сцені рок-клубу «Колектив», імпровізованому на першому поверсі
    колишньої фабрики, на сцену піднялися члени гурту «Goodbye to Gravity»,
    співаючи перед сотнями присутніх там молодих людей. Під час концерту був
    запалений феєрверк, який потрапив в стелю, обшиту ізоляційним матеріалом в
    результаті чого почалася пожежа у приміщені з одним виходом.153 секунди тривала пожежа! Багато людей загинули
    всередині, де виникла тиснява, багато задихнулися в натовпі. Тодішній
    прем’єр-міністр подав у відставку, за ним і мер 4-го сектора столиці, де
    працював рок-клуб. Багато вцілілих, але з сильними опіками були відправлені для
    лікування за кордон, інші, які залишилися в країні, померли від опіків або від
    внутрішньолікарняних інфекцій.




    Почалися
    масштабні вуличні протести під гаслом «Корупція вбиває!», прокурори порушили
    кримінальне провадження, кілька осіб було заарештовано, судове розслідування
    затягується, але врешті решт суд виносить вирок: підсудних позбавляє волі, а
    жертвам чи їх спадкоємцям призначає відшкодування шкоди. Одна з найбільших
    трагедій мирного часу в історії Румунії, пожежа в клубі «Колектив» призвела до
    смерті 64 осіб, переважно молодих людей, близько 200 отримали травми різного
    ступеня тяжкості, один із них пізніше покінчив життя самогубством.

  • Румунсько-українська кінострічка про наслідки Чорнобильської катастрофи

    Румунсько-українська кінострічка про наслідки Чорнобильської катастрофи

    26 квітня, 34 роки тому, вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.
    Менш ніж за два дні хмара
    радіоактивного пилу, у 200 разів небезпечніша за атомні бомби в Хіросімі та
    Нагасакі, охопила всю
    Північну Європу. Радіоактивну хмару з реактора, яка дісталася Румунії у перший день травня, носило над країною протягом дев’яти днів, достатньо часу, щоб змінити
    долі тисяч людей, особливо дітей.




    Серед них був і молодий румунський режисер і сценарист Адріан Пирву, чорнобильська
    драма якого почалася, коли він ще не народився. Його мати, 25 квітня 1986 року,
    за день до вибуху на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, будучи на шостому
    місяці вагітності, вирушила на екскурсію в СРСР. А наприкінці липня 1986 року народився
    Адріан, абсолютно сліпий, але після численних відчайдушних спроб, батькам
    вдалося знайти хірурга, який ризикнув провести складну операцію кількамісячному
    хлопчикові, якому частково врятував зір. Завдяки цьому лікарю Адріан бачить
    одним оком.




    Між часом він став режисером і сценаристом та через 30 років після Чорнобильської
    трагедії повернувся на місце, яке змінило його життя. Адріан, разом з українкою
    Оленою Максьом, зняв документальний фільм, в якому демонструє драму молодих
    людей, котрі виросли в тіні катастрофи. Історії багатьох осіб, яких він зустрів
    в Україні, є шокуючими. Адріан розповів, що через спроби тодішнього
    комуністичного режиму приховати масштаби катастрофи, постраждалі від Чорнобиля не
    отримали ні лікування, ні потрібних для лікування відповідей.




    Адріан Пирву: «В Україні, Білорусі та решті Європи є мільйони людей, які
    постраждали від катастрофи. Одні мають фізичну відсталість, інші розумову, треті
    залишились інвалідами на все життя. Проте усі вони, як і члени їхніх сімей, зазнали
    травми від евакуації з цього району після катастрофи.»     «Але цей фільм є не
    просто розповіддю про те, що сталося з відповідними людьми, він
    порушує проблему того, як держава піклується про своїх людей»    , – каже режисер Адріан Пирву, який вважає, що це ще незагоєна рана на тілі Європи, з
    якою нам доведеться жити багато років.




    І ось, після понад 4-х років подорожей, пригод та небачених переживань, – як
    пише Адріан, – зйомки документального фільму про перше покоління, народжене
    після Чорнобильської катастрофи завершилися, а спільний кінопроєкт румуна Адріана Пирву та українки Олени Максьом під назвою «Не все буде добре» був представлений нещодавно Державному агентству України з
    питань кіно. Проєкт
    спільного румунсько-українського фільму з робочою назвою «Народжені квітнем/Our special
    birthday» став одним із переможців Х-го
    конкурсного відбору Держкіно та отримав в Україні державну підтримку розміром у понад один млн грн. (близько 30%
    загальної вартості виробництва фільму).




    «25-го квітня 1986 року молода
    румунська селянка відправилася в Радянський
    Союз на екскурсію. Вона була на шостому місяці вагітності. На наступний
    день вибухнув Четвертий реактор
    найбільшої в Європі атомної електростанції, викидаючи в небо хмари
    радіоактивного пилу. Дівчина подорожує Україною ще протягом 2-х тижнів, їсть
    місцеву їжу, п’є воду й бере участь у першотравневій демонстрації, не знаючи,
    що тисячі людей в цей час борються з найбільшою в історії людства ядерною
    аварією. Про існування містечка під назвою Чорнобиль мама довідалася тільки
    після повернення додому. У кінці липня я народився цілком сліпим. Зараз
    у мене частково є зір в одному оці, завдяки неймовірному лікарю, рогівці з моргу і 28-річній сільській дівчині з
    силою та самовідданістю левиці – моїй матері    », – написав у заявці до Держкіно України Адріан Пирву, хлопець,
    який між часом став режисером
    і почав пошуки відповіді на болісні питання, які поставило перед ним саме
    життя.




    А в березні Адріан написав на сторінці фільму в мережі Facebook: «Рівно 4 роки тому моя мама надихнула
    мене на створення документального фільму про мій досвід зустрічей з потерпілими від Чорнобильської катастрофи.
    Це не планувалося, але майже всі головні герої фільму виявилися жінками. Водночас ця стрічка набула змісту завдяки
    зусиллям співавтора Олени Максьом,
    а Карла, Ада, Діана та Христина подбали
    про продюсерську сторону
    речей. Упродовж моїх подорожей багато
    інших добродушних жінок слухали мене,
    давали поради або сказали чимало гарних слів в потрібний час. Я буду завжди вдячний усім цим чудовим жінкам, чия допомога зробила
    можливим цей проєкт.»




    У січні цього
    року фільм «Не все буде добре» отримав дві відзнаки у
    міжнародній конкурсній програмі документальних фільмів 31-го Міжнародного
    кінофестивалю в Трієсті – The FIRST HAND FABULOUS AWARD та The FLOW DIGITAL CINEMA AWARD.






    Чорнобильська аварія, а також низка подій, що відбулися після цієї трагічної
    події, мали вирішальний вплив на долі багатьох громадян Європи та сприяли прийняттю
    важливих рішень у багатьох європейських країнах. Визнаючи пов’язані з атомною
    енергетикою ризики Німеччина, Швейцарія та Італія вирішили припинити свої
    програми у цій галузі. У Румунії діє лише одна – Чернаводська атомна
    електростанція, побудована в комуністичний період за канадською технологію
    CANDU. У даний час на ній діють два енергоблоки, які разом виробляють близько 20%
    споживання електроенергії в країні. Згідно з проєктом, реалізація якого
    почалася у першій половині 1980-х років,
    станція повинна складатися з 5 енергоблоків.





  • Реакція на події в Ірані

    Реакція на події в Ірані




    Міністерство закордонних справ Румунії заявляє, що
    пильно стежить за ситуацією на Середньому Сході, після того, як минулого тижня
    Іран визнав, що збив український пасажирський літак щойно після зльоту з тегеранського
    аеропорту. Згідно із заявою румунського зовнішньополітичного відомства це
    включає моніторинг дотримання положень Віденської конвенції, яка регулює
    дипломатичні відносини та право на мирні зібрання у публічному просторі.




    Сотні студентів зібралися у суботу в Тегерані у
    відповідь на заклик віддати шану 176 жертвам збитого українського лайнера
    Boeing 737, що були переважно громадянами Ірану або канадцями іранського
    походження. Офіційний Тегеран визнав, що літак ненавмисно збила іранська
    ракета, оскільки його прийняли за ворожий об’єкт. Іранська військово-політична структура
    «Корпус вартових ісламської революції» (КВІР) взяла на себе повну
    відповідальність за за катастрофу літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії
    України» (МАУ), що виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ.






    Президент Ірану Хасан Роухані заявив, що «через
    прикру людську помилку запуск ракет спричинив жахливу катастрофу українського
    літака та загибель 176 невинних людей. Триває розслідування для з’ясування
    обставин цієї великої трагедії і непрощенної помилки. Ісламська
    Республіка Іран глибоко шкодує про цю катастрофічну помилку. Мої думки і
    молитви присвячені усім сім’ям, які перебувають у траурі. Я висловлюю щирі
    співчуття»    , – написав президент Хасан Роухані у своєму Twitter.




    У відповідь його український колега Володимир
    Зеленський заявив, що Київ очікує від Ірану «запевнень у готовності до повного й
    відкритого розслідування, притягнення винних до відповідальності, повернення
    тіл загиблих, виплат компенсацій та офіційних вибачень по дипломатичних каналах»    .
    Зі свого боку, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо зазначив, що його країна
    продовжить співпрацю з партнерами по всьому світу для забезпечення повного і
    ретельного розслідування, додавши, що уряд Канади розраховує на повне
    співробітництво з боку іранської влади.




    Тим часом у п’ятницю Верховний представник Європейського
    Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель скликав
    позачергове засідання міністрів закордонних справ країн ЄС, у тому числі
    Румунії Богдана Ауреску. На зустрічі, присвяченій ситуації на Середньому Сході,
    глава румунської дипломатії підтримав активну участь Євросоюзу у зниженні напруженості
    та заохоченні діалогу в регіоні. Богдан Ауреску висловив повну підтримку
    Румунії в посиленні ролі НАТО на Середньому Сході та в боротьбі з тероризмом. Бухарест,
    – сказав він, – наполягає на взаємодоповнювальних діях Європейського Союзу та
    Північноатлантичного альянсу.

  • Міфи румунської антикомуністичної  революції

    Міфи румунської антикомуністичної  революції

    22 грудня 1989
    року, о 12.08, Ніколає Чаушеску та його дружина Елена втекли на вертольоті з
    будівлі ЦК КПР. Це був момент звільнення від комуністичного
    терору, почалася Румунська антикомуністична революція, яка призвела до відновлення демократії.
    Але щойно після цієї славної миті виникли сумніви. Усі невдачі, розчарування,
    марні очікування та розбиті долі кидали тінь сумніву на чарівний момент
    відновлення свободи. Почали поширюватися міфи, які намагалися знищити те, що
    було здобуто кров’ю. Таким чином антикомуністична революція породила дуже
    багато міфів, підживлених численними невідомими, з якими досі живе Румунія.




    Одним із найбільш
    поширених міфів – це теорія «конфіскації» революції Йоном Ілієску та людьми з
    його близького оточення. Провідний активіст румунської компартії Ілієску став першим президентом
    посткомуністичної Румунії. Його перебування на чолі держави разом з людьми з
    Фронту національного порятунку, тобто виразниками «другого ешелону» колишньої компартії і близькими до
    них технократами, спонукали людей розглядати грудневу революцію 1989 року як сценарій
    приходу до влади Йона Ілієску.

    Драгош Петреску, професор факультету політичних
    та адміністративних наук Бухарестського університету та автор послідовних
    досліджень революції 1989 року, розповів в чому суть міфу про «вкрадену»
    румунську революцію. «Я думаю, що ідея «вкраденої» революції чи «конфіскованої»
    революції виникла з самого початку змін, тобто щойно після 22 грудня 1989 року.
    До влади раптом прийшли виразники другого і третього «ешелонів» колишньої
    комуністичної партії, які замінили інтимне коло влади Чаушеску, номенклатура
    верхівки партії та керівна група румунської комуністичної партії, яку можна
    звинувачувати у всіх проблемах 80-х: глибока економічна криза, загострення
    націоналізму, асиміляція меншин, катастрофічний імідж Румунії в світі.»




    Міф про
    конфісковану революцію глибоко вкорінився у головах румунів, що на думку Драгоша
    Петреску сильно заважає проведенню об’єктивної оцінки змін, що відбулися за 30
    років, скільки минуло з того часу. «Якщо виходити з думки, що Ілієску та його оточення
    «конфіскували» або «вкрали» революцію, я думаю, що ми зведемо нанівець те, що,
    перефразовуючи слова Стефана Цвейга, можна назвати астральним моментом історії
    Румунії ХХ століття. Фактично Революція була найцікавішою подією, що дає нам
    привід почуватися справді гордими тим, що ми є румунами, і не в смислі
    нездорового націоналізму фрази «Я пишаюся, що я румун». Чому? Тому що таким
    чином ми б заперечили основні моменти румунської революції. Потім жорстоке
    придушення революції в Тімішоарі, народний протест, який переріс у революцію та інші моменти, які Ілієску не мав як
    контролювати. Більше того, поширення з Тімішоари на Бухарест, події 21 грудня
    1989 року, коли Чаушеску спробував повторити харизматичний вчинок від
    21 серпня 1968 року, коли засудив втручання військ країн Варшавського договору
    в Чехословаччину, не Ілієску мав ідею організувати той мітинг.»




    Другим широко поширеним
    міфом в румунському суспільстві – це те, що Груднева революція 1989 року була в
    дійсності державним переворотом. Драгош Петреску стверджує, що ті самі наслідки
    перебігу подій породили і другий міф – переворот. «Тут мова йде про дуже цікаву
    історичну вправу. Часто те, що трапляється після певної події, спонукає до переосмислення
    цієї події. Інакше кажучи, розчарування багатьох громадян Румунії, особливо
    пов’язане з повільним темпом реформи, розчарування тим, що Румунія практично
    дуже повільно рухається до Європи, спонукає їх заперечувати події 22 грудня
    1989 р. Повільні зміни, дуже повільна демократизація суспільства, перебування
    при владі багатьох представників колишньої середньої номенклатури, технократів
    із зв’язками з Комуністичною партією Румунії, усе це змусило багатьох румунів відхреститися
    від участі у дійсно важливій події, я би сказав, епохальній для румунів події.
    Зміна була реальною, Румунія пережила реальну зміну режиму, революцію – 1100 загиблих
    та 3300 поранених роблять Румунію єдиним прикладом справжньої революції.»




    Міф про
    терористів, третій за поширенням у зв’язку з подіями, що мали місце в дні румунської
    революції – це міф, поширений у грудні представниками нової влади, представленої
    Йоном ​​Ілієску та членами Фронтом національного порятунку, в який, однак, вірять
    досить мало пересічних румунів. Цей міф був використаний тодішньою новою владою, – каже Драгош Петреску. «Проблема
    терористів пов’язана суто з проблемою майже 900 загиблих, трагічних і марних
    смертей, спричинених диверсійними актами і хаосом після 22 грудня і це
    безпосередньо пов’язано з нововстановленою владою. Це, на мою думку, навмисно
    підтримуваний хаос людьми з близького оточення нової влади, щоб допомогти їй
    консолідуватися. Більше того, це допомогло їм вгамувати революційний запал
    населення, яке могло би вимагати покарання винних у зловживанні комуністичної
    влади, передусім офіцерів колишніх спецслужб, колишніх членів компартії, які
    займали ключові посади. Диверсія та хаос підтримувались з допомогою міфу про
    терористів, а Йон Ілієску постійно підтримував цю ідею.»




    На щастя, міфи
    про румунську революцію не стали сильнішими за усвідомлення того, що було
    досягнуто в грудні 1989 року, а саме: початку повернення до нормальності.



  • Четверті роковини трагедії «Колектив»

    Четверті роковини трагедії «Колектив»


    У чорну п’ятницю, 30 жовтня
    2015 року, катастрофічна пожежа охопила клуб «Колектив» у Бухаресті
    під час рок-концерту, понівечивши життя сотень родин. Справа «Колектив»
    надійшла до Генеральної прокуратури три роки тому, після того, як сім’ї та друзі
    жертв подали кримінальну скаргу на чільних посадовців та
    державних службовців у зв’язку з їх діями після пожежі в рок-клубі, звинувачуючи
    їх у халатності та вбивстві через необережність.


    Перед судом постали й власники та
    адміністратори клубу, які не мали всіх необхідних дозволів, та
    представники компанії, яка організувала фатальний феєрверк у закритому приміщені. Політична
    ціна за те, що сталося тоді, була сплачена: лівий уряд на чолі з Віктором Понтою пішов у відставку,
    під тиском десятків тисяч демонстрантів, які вийшли на вулиці із
    гаслом «Корупція вбиває».




    У публічних коментарях
    щодо «Колективу» найчастіше використовуються такі слова, як безвідповідальність,
    необережність, недбалість. З минулої п’ятниці, коли електронна публікація виклало
    в Інтернет відеозапис першого екіпажу Інспекторату з надзвичайних ситуацій, який
    прибув на місце трагедії, докори владі супроводжуються й словами некомпетентність,
    спроба приховати її, а також зневага і відсутність співчуття до постраждалих.
    Запис, який, як кажуть журналісти, був прихований від громадськості, показує,
    як пожежники не надають першу допомогу потерпілим, а поранених перевозять на дерев’яних
    піддонах.




    А заступник головного
    інспектора ІНС мав нервовий зрив і образив нецензурними словами загиблих. Останній
    це заперечує, а Інспекторат з надзвичайних ситуацій заперечує інформацію про
    те, що запис був навмисно прихований від слідчих та широкого загалу. Військові
    прокурори, однак, порушили нове провадження за фактами вбивства через
    необережність, нанесення тілесних ушкоджень з необережності, зловживання
    службовим становищем, халатності та знищення чи псування речових доказів,
    вчинених пожежниками які брали участь у ліквідації наслідків пожежі у клубі «Колектив».




    Так само була
    порушена кримінальна справа за фактом викрадення або знищення доказів, вчиненого
    особами, які мають статус військового в рамках Генерального інспекторату з
    надзвичайних ситуацій, котрі тривалий час приховували докази, що складаються з
    аудіо-відеозаписів або фотографій, на яких зафіксовані перші хвилини після
    пожежі. Прокурори також порушили кримінальне провадження за фактом осквернення
    трупів, щоби перевірити обставини, за якими, згідно з поширеними в ЗМІ аудіо- та відеозаписами, особа, яка має
    військове звання, вдалася до образливих висловлювань на адресу померлих.

    Тепер,
    до фізичних травм додається огида, викликана підтвердженням найгірших підозр
    щодо дій представників влади.

  • «Колектив» – національна трагедія

    «Колектив» – національна трагедія

    30 жовтня 2015 року в Бухарестському клубі «Колектив» під час концерту рок-гурту «Goodbye to Gravity/До
    побачення гравітація», через іскри від піротехніки зайнялися стіни й стеля, а
    за кілька секунд руйнівний вогонь перетворив приміщення на справжнє пекло для
    присутніх у ньому людей. Сотні людей були всередині, а в клубі були лише одні двері. В
    результаті опіків та вдихання токсичних речовин, 64 особи загинуло та більше ста отримали
    поранення.
    Згодом, молодий чоловік, поранений у пожежі, покінчив життя самогубством через психологічну травму
    пережиту в клубі Колектив.

    Восени 2015 року, після завершення триденного
    національного трауру з вшанування пам’яті жертв Колективу, десятки тисяч румунів вийшли на
    вулиці Бухареста, щоб висловити обурення проти корупції та байдужості влади, що призвело до найбільшої трагедії в історії посткомуністичної Румунії. Під гаслом Корупція вбиває! вони вимагали відставки
    соціал-демократичного уряду, на чолі з Віктором Понтою, та працівників місцевої
    влади, які надали дозвіл на функціонування нічного клубу, хоча клуб не відповідав
    законним умовам безпеки. І досі тривають проблеми вцілілих та сімей загиблих. У
    кримінальній справі порушені проти власників клубу, досі не був винесений вирок.


    Минулого тижня, тодішній міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою не прийшов
    до Генеральної прокуратури, де він був викликаний на допит в якості свідка у
    справі, пов’язаної зі способом реакції влади після пожежі, що сталася в жовтні
    2015 року. Після трагедії «Колектив» він заявив, що румунській владі не
    потрібна допомога з-за кордону для лікування поранених й що наші лікарі
    можуть успішно справитися з будь-якою ситуацією. Однак, пізніше
    Генеральна Прокуратура Румунії порушила кримінальну справу за вчинення тяжких
    вбивств, зловживання службовим становищем та порушенням правил безпеки на
    робочому місці. Це стосується медичної допомоги, наданої потерпілим, обставин,
    пов’язаних із можливими нозокоміальними інфекціями, зараженими в румунських
    лікарнях, а також дій чи бездіяльності державних службовців у зв’язку з перевезенням
    постраждалих до лікарень за кордон.


    Також, минулого тижня громадська група з міста Ясси (схід) подала
    кримінальну скаргу до Генеральної прокуратури проти Департаменту з надзвичайних
    ситуацій, на чолі з державним секретарем Раєдом Арафатом, начальником цього
    департаменту з 2007 року за приховування важливих відеодоказів з першими хвилинами
    втручання пожежників. Нам всім було відомо, наскільки хаотичне було втручання.
    З першого моменту ми підозрювали відсутність професіоналізму та співпереживання
    рятувальників, а відеодокази підтвердили наші підозри, – стверджують громадянські
    діячі, після того, як румунська газета «Лібертатя» (Свобода) представила відеозапис, невідомий досі з
    втручанням рятувальників Департаменту з надзвичайних ситуацій, які
    прибули на місці трагедії. Раєд Арафат стверджує, що він не знав про цей відеозапис
    та що не піде у відставку, але відмовиться від посади, якщо прем’єр-міністр
    вимагатиме йому цього.

  • 11 вересня 2019 року

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії,
    соціал-демократка Віоріка Денчіле у середу оголосила кандидатури на посади керівників
    п’ятьох відомств: навколишнього середовища,
    енергетики, внутрішніх справ, освіти, з питань взаємодії з парламентом та
    віце-прем’єр-міністра з економічних питань. З шести     кандидатів троє є членами Альянсу лібералів та демократів,
    колишнього меншого партнера соціал-демократів по коаліції, який у серпні
    вирішив розірвати партнерство і перейти в опозицію. Віоріка Денчіле зазначила,
    що вдячна тим членам АЛДЕ, які, попри особисті та політичні інтереси,
    зрозуміли, що Румунія потребує стабільності. Як повідомляли джерела в СДП, у разі коли троє представників АЛДЕ,
    попри позицію їх політичної сили, погодяться очолити зазначені
    міністерства, уряд не буде зобов’язаний звертатися до парламенту по вотум
    довіри, як того вимагають глава держави та парламентська опозиція. Раніше Альянс лібералів та демократів вирішив виключити з
    лав партії всіх, хто прийме посади в уряді та парламенті або погодиться на
    підтримку іншої політичної сили.     Після оголошення прем’єр-міністра, лідер опозиційної Націонал-ліберальної
    партії Людовік Орбан
    заявив, що Віоріка Денчіле порушує Основний закон, який     зобов’язує главу уряду запитувати вотум довіри у парламенту, додавши,
    що чинний     кабінет міністрів
    перебуває поза законом.


    ТРАГЕДІЯ – Теракти, скоєні 11 вересня 2001 року є
    трагедією, яка забрала тисячі життів і сколихнула весь світ, – заявила у середу
    прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле. Також у середу румунські сенатори
    хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв жахливої трагедії. США сьогодні вшановують
    пам’ять жертв терактів, що сталися рівно 18 років тому. Майже 3000 людей, у тому
    числі п’ятеро румунів, були вбиті 11 вересня 2001 року 19 терористами Аль-Каїди, які
    захопили чотири пасажирські літаки, котрі направили в символічні будівлі США.
    Кількість жертв, які отруїлися токсичними речовинами в результаті вибухів та
    пожеж продовжила зростати в наступні роки. Ці події вважаються найкривавішими в
    історії, а їх наслідки досі сильно відчуваються серед американців.




    ВІЗИТ – Міністр оборони Румунії Габрієль Леш
    перебуває з дводенним візитом у Північній Македонії. Він зустрівся зі своєю колегою Радмілою Секеринською-Янковською. Центральною темою зустрічі був розвиток двостороннього оборонного співробітництва з огляду на те, що процес вступу цієї країни до НАТО розпочався у 2008 році на Бухарестському саміті, а незабаром північна македонія стане 30-им членом Північноатлантичного альянсу. Були також розглянуті такі теми, як міжнародна безпека, заходи боротьби з явищем тероризму, а також
    зобов’язання двох держав у рамках регіональних ініціатив. Це перший візит глави румунського оборонного відомства від підписання Протоколу про приєднання Північної Македонії до НАТО в лютому ц.р. Румунія однією з перших держав-союзників ратифікувала цей документ.




    ВИБОРИ – Постійне виборче управління Румунії подало на розгляд уряду проект термінової постанови про продовження до 15 вересня
    терміну реєстрації закордонних румунів, які бажають голосувати на президентських виборах. За словами прем’єр-міністра Віоріки Денчіле
    цей нормативно-правовий акт буде схвалений на засіданні у четвер. У цих умовах
    керівництво вищезазначеного
    управління вирішило залишити
    веб-сайт відкритим для реєстрації. Середа була останнім днем, коли громадяни Румунії, які мешкають за кордоном
    і хочуть голосувати на президентських виборах 10 і 24 листопада, можуть
    зареєструватися на сайті www.votstrainatate.ro. До вівторка до Постійного
    виборчого управління надійшло приблизно 28.400 заявок на голосування на виборчих
    дільницях та близько 29.800 запитів на заочне голосування.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску. Щодня на головних сценах заходу виступають найвідоміші музиканти
    та оркестри світу. У середу програмою фестивалю передбачено виступ Філармонічного
    оркестру Монте-Карло під орудою диригента і скрипаля Максима Венгерова. Любителі
    класичної музики мають можливість послухати Баладу для скрипки з оркестром
    Джордже Енеску і три опуси Петра Чайковського. І теж у середу диригент Володимир
    Юровський, художній керівник фестивалю імені Джордже Енеску, виступить разом з Державним академічним симфонічним оркестром
    Росії, даруючи шанувальникам класичної музики нову інтерпретацію Симфонії№2 ля
    мажор, Оп.17 Джордже Енеску. До 22 вересня у Бухаресті та 10 інших містах
    Румунії та п’ятьох країнах: Німеччині, Франції, Італії, Канаді та Респ.
    Молдова, відбудуться пов’язані з Міжнародним фестивалем ім. Джордже Енеску
    події, вшановуючи таким чином музичну спадщину румунського композитора. Радіо
    Румунія є співпродюсером заходу з самого початку у 1958 році.




    МУЗЕЙ – Проект закону про створення Національного
    музею історії євреїв та Голокосту в Румунії був прийнятий у середу на пленарному
    засіданні Палати депутатів. Фінансування буде забезпечене з державного бюджету,
    за рахунок бюджету Національного інституту дослідження Голокосту в Румунії ім. Елі
    Візеля, а також за рахунок власних надходжень, добровільних пожертвувань та
    спонсорської допомоги. Музей має на меті представити та пропагувати історію
    культури та традицій єврейської громади в Румунії, захистити жертв Голокосту та
    боротися з антисемітизмом. Законопроект був прийнятий Сенатом 4 вересня. 78
    років тому в Румунії режим маршала Йона Антонеску, союзника нацистської
    Німеччини, почав депортацію євреїв зі сходу Румунії на окуповані радянські
    території. У період з 1941 по 1945 роки було вбито понад 300 тисяч румунських
    євреїв.




    ПРОТЕСТИ – Більше 200 членів
    профспілок працівників оборонної промисловості сьогодні провели мітинг у рамках
    пікетування Уряду на знак протесту проти невиконання кабінетом міністрів взятих
    на себе зобов’язань. Основні вимоги включають: скасування податкових
    зобов’язань, створення науково-дослідного центру з боєприпасів та озброєння,
    зміна назви «оборонна промисловість» і оголошення її «стратегічною галуззю
    національного значення» та підвищення зарплати осіб, які працюють в цій галузі.
    Профспілки також вимагають звільнення на 10 років від оподаткування прибутку працівників
    оборонної промисловості.




    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії базова інфляція уповільнилась і в
    річному вимірі в серпні знизилася до 3,9%, з 4,1% у липні. За даними
    Національного інституту статистики, непродовольчі товари подорожчали на 2,98%,
    продовольчі товари – на 5,02%, а вартість послуг зросла на 4,23%. Згідно з
    прогнозом Національного банку Румунії річний рівень інфляції сягне 4,2%
    наприкінці поточного року, 3,4% у грудні 2020 року та 3,3% у другому кварталі
    2021 року.