Tag: трагедія

Останнім часом в Україні все більше пишуть
про маловідомі факти звірства Радянської армії, в тому числі про масові
розстріли невинних людей, які волею історії опинилися під владою радянського комуністичного
режиму.

Після підписання таємної угоди між
урядами Радянського Союзу та Німеччини, так званого пакту Ріббентроппа-Молотова
в 1939 році, Бессарабія, Північна Буковина і Герцаївський край були захоплені СРСР. Одразу після анексії радянський режим вдався до репресій,
етнічної чистки місцевих румунів та знищення румунських цінностей. У цьому
контексті багато мирних румунів, особливо з північно-буковинських території та Грецаївського регіону почали
тікати через кордон у Румунію. Однак чимало з них: чоловіки, жінки, діти -
загинули від куль радянських військових.

Радянська історіографія спробувала приховати ці події від свого населення і
від світу загалом. Величезна кількість людей була депортована до Сибіру, де
більшість із них загинули, багато осіб було розстріляно або заарештовано. Лише
після падіння комунізму ми дізналися про жахливі масові вбивства, здійсненні з
наказу комуністичної влади у 30-ті – 40-ві роки минулого століття.

Одним із найвідоміших злочинів проти
етнічних румунів став масовий розстріл 1 квітня 1941 року поблизу села Біла
Криниця Чернівецької області, коли радянські прикордонники розстріляли близько
3 тис. невинних людей. Для виявлення тих, хто не підтримував новий режим НКВС
поширював в румунських селах, розташованих вздовж річки Сірет, чутки про те, що
1 квітня радянсько-румунський кордон буде відкрито і всі бажаючі зможуть його
спокійно перетнути. Люди повірили, 1 квітня 1941 року сформувалася колона з 3
тис. осіб – чоловіки, жінки, літні люди і діти, мешканці Верхніх і Нижніх
Петрівців, Купки, Широкої Поляни, Просіки і Карапчева. З хрестами та іконами в
руках вони рушили в напрямку нового кордону з Румунією. Але в урочищі Варниця,
неподалік села Біла Криниця, приблизно в 3 км від румунського кордону, їх
зустріли кулеметним вогнем радянські прикордонники. Тікаючих доганяли вершники
і стинали шаблями. Після різанини поранені були прив’язані до хвостів коней і
перенесені до 5-ти попередньо виритих ям, де вони були поховані, деякі все ще
живі. Місцеві жителі багато років пригадували, як два дні і дві ночі там
рухалася і стогнала земля. Кілька щасливчиків було заарештовано місцевим
НКВС, але врешті-решт, після жахливих тортур їх заживо закопали на місцевому
єврейському кладовищі.

Інша не менш жахлива подія сталася за
два місяці до цього біля села Лунка Герцаївського району. У ніч проти 7 лютого
1941 року близько 400 мешканців кількох сіл Герцаївського та Новоселицького районів
(Магали, Буди, Боян, Остриці, Горечі, Чагора, Коровії) дорослі й молоді люди, в
тому числі дві жінки і двоє дітей намагалися перетнути вкриту кригою річку Прут
до Румунії. Через завірюху та снігові замети
нічого не було видно. У кількох сотнях метрів від кордону, на березі Прута,
вони натрапили на дріт. Подумали, що це вже територія Румунії і почали кричати
від радості. Незабаром нічну тишу почали розривати кулеметні черги радянських
прикордонників, більшість людей загинули. Трупи вбитих склали у кілька великих ям. У липні 1941 року
було виявлено лише одне з трьох масових поховань з 107 тілами, інші дві були
змиті річкою Прут.

57-ом із них
вдалося врятувалися від радянських куль і дійти до Румунії. Ще 44 були
заарештовані та звинувачені у приналежності до контрреволюційної організації.
12 із них були засуджені до смерті 14 квітня 1941 року. Решта 32 були засуджені
до 10 років примусової праці з позбавленням цивільних прав на п’ять років. Як і
в інших випадках, всі їхні родичі були оголошені зрадниками країни, заарештовані та
депортовані до Сибіру. Слід ще сказати, що у ніч проти 13 липня 1941 року до
Сибіру було депортовано 602 жителів Магали. Після десятиліть останки
цих невинних людей були розкопані, та перепоховані їх родичами за християнським
обрядом на селищному цвинтарі.

З тих пір, щороку на початку лютого та в перший день квітня люди збираються на місцях масових розстрілів біля села Лунка та в урочищі
Варниця, щоб вшанувати пам’ять жертв комуністичних
репресій.

Сотні людей взяли участь у марші пам’яті 64 молодих людей, які два роки тому, 30 жовтня, загинули в пожежі, що спалахнула у клубі Колектив, у центрі Бухареста: 27 – в ніч трагедії та 37 пізніше, в лікарнях Бухареста та за кордоном. Пожежа спалахнула під час концерту рок-групи ‘Goodbye to Gravity’. Лише її соліст залишився в живих. Учасники маршу – родичі та друзі тих, хто помер, а також люди, які їх не знали – йшли мовчки, одягнені в білі футболки, а в руках несли їхні фотографії, свічки та квіти. Месидж був подвійним: з одного боку, вони ніколи не забудуть тих, хто так трагічно загинув.

З іншого боку, шкодують, що навіть через два роки не знайдено винуватців. Незважаючи на те, що після трагедії відбулися масштабні вуличні протести проти корупції на місцевому та центральному рівнях, вони лише призвели до відставки соціал-демократичного кабінету Віктора Понти, недостатньо, на думку переважної бальшості людей, для системних проблем. Ось що сказав учасник у п’ятничному марші: На жаль, занадто мало речей змінилося. Були політичні зміни, але інших конкретних змін малувато. Було закрито багато клубів, які не мали дозволу на експлуатацію, були запроваджені певні положення по цьому питанні, і це все.

Влада захищається і каже, що трагедія у клубі Колектив спричинила низку змін. Кількість запитів на дозвіл функціонування установ або пожежну безпеку збільшилася, наприклад, майже на 85% протягом останніх двох років, за даними Інспекції з надзвичайних ситуацій. Більше 23 тисячі клубів, барів, дискотек, торгових центрів, туристичних та торгових установ контролювалися пожежниками. З них більше 100 були закриті та 350 припинили діяльність. З медичної точки зору, лікарняна система не змінилася, проте, дуже багато. Відсутність персоналу, ліків та обладнання – це вже хронічні хвороби.

До них додається той факт, що Румунія може лікувати лише 11 людей, які страждають від великих опіків замість 10, як це було в 2015 році. Голова Департаменту надзвичайних ситуацій Раед Арафат визнає, що є багато речей, які можна покращити. Раед Арафат: Була відновлена Опікова Лікарня, але ми не можемо сказати, що маємо великі можливості порівняно з тим, що було раніше, і ми часто маємо проблеми з пошуком місць для страждаючих від опіків на національному рівні, та саме тому вирішення цієї проблеми є нагальним.

Багато хто сподівався, що елементи, які призвели до трагедії у клубі Колектив, зокрема поверховість та корупція зменшаться у румунському суспільстві. Крім деяких незначних змін, люди вважають, що в результаті трагедії залишився тільки їхній біль.

Тисячі
людей у неділю в Бухаресті взяли участь у Марші мовчання в пам’ять про жертв
минулорічної пожежі в рок-клубі «Колектив». У ту ніч від пожежі та протягом
наступних місяців, через сильні опіки і внутрішньолікарняні інфекцій загинули
64 особи, в основному молоді люди.

Трагедія привела до масових протестів проти
корупції у верхах та, змусивши врешті-решт прем’єра Віктора Понту та його уряд
піти у відставку, виявила численні проблеми в системі і змінила долю багатьох
румунів. Є ще багато запитань, які очікують відповіді, залишаються шрами і
незагоєні рани в душах членів родин загиблих і багато страждання понад 100
осіб, які отримали поранення, багато з яких досі борються за повернення до
нормального життя.

Пожежа
спалахнула у результаті феєрверку
під час концерту рок-групи «Goodbye to Gravity». Використаний у приміщені звуковбирний матеріал сприяв швидкому поширенню
вогню і близько 350 осіб опинилися в
полоні вогню в тому числі через скупчення людей біля єдиного виходу.
Рівно через рік після трагедії біля місця де спалахнула пожежа був відкритий
пам’ятник жертвам трагедії. Присутні на заході вшанували хвилиною
мовчання пам’ять загиблих та, символічно, великий прожектор направив промінь
світла в небо.

І
президент Клаус Йоханніс поклав вінок квітів і запалив свічку біля клубу
«Колектив». «Румунія змінилася, перевірки проводяться більш відповідально і
частіше в закладах, де організовуються подібні заходи, у багатьох сферах були розроблені більш
ефективні і більш чіткі процедури. Багато речей
досі на мій погляд недостатньо змінилися. Принаймні хотілося б, щоб через рік
від цієї пожежі ми дізналися, хто несе відповідальність за цю жахливу трагедію.»

У
ході досудового слідства, досі незавершеного, прокурори виявили, що пожежа в
рок-клубі «Колектив», одна з найбільших
подібних трагедій в Європі за останні десятиліття, сталася через численні
порушення, починаючи з присутності в приміщені значно більше дозволеної
кількості людей і до способу отримання дозволу на експлуатацію закладу. Три
інші справи за фактом пожежі в клубі «Колектив» розглядаються зараз у цивільних
і військових судах.

І
прем’єр-міністр Дачіан Чолош у неділю біля місця трагедії сказав, що «кожна
людина має обов’язок витягти уроки з трагедії в рок-клубі «Колектив» і не
повинна забувати до чого ведуть брехня, зарозумілість і корупція».

Теж у неділю кілька десятків рок-груп провели
благодійний концерт, а гроші, виручені за квитки, підуть на потреби тих, хто до
цих пір потребує допомоги після пожежі.

Місцеві вибори в Румунії

У неділю в Румунії пройдуть місцеві
вибори. Більше 250 тис. осіб беруть
участь у змаганні за мерські крісла та мандати повітових чи місцевих радників,
які обиратимуться за результатами одного туру.
Новинкою цьогорічних місцевих перегонів є оснащення виборчих дільниць спеціальним комп’ютерним
обладнанням, що дозволить уникнути випадків багаторазового голосування. На
національному рівні у неділю працюватимуть більше 18.600 виборчих дільниць. Недільні
вибори мають відновити довіру до органів місцевого самоврядування, які серйозно
дискредитували себе через численні корупційні скандали. Тільки в минулому році
прокурори передали до суду кримінальні справи проти 14 мерів великих міст,
дев’яти голів повітових рад і одного префекта.

Реакція Румунії на заяви Москви

Президент Румунії Клаус
Йоханніс на цьому тижні заявив, що недавні заяви Росії є неправильними по суті,
додавши, що протиракетний комплекс в Девеселу не має нічого спільного з цією
країною. На думку глави держави вони підтверджують правильність підходу Румунії
до зміцнення безпеки НАТО як легітимна реакція на поведінку Москви в
Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс:
«Недавні заяви з боку Російської Федерації у зв’язку з системою протиракетної оборони
є неправильними по суті, тому що система не має абсолютно нічого спільного з
Росією. Вони ніяким чином нас не залякають. Навпаки, ці безпідставні загрози в
котрий раз підтверджують, що наш підхід до зміцнення безпеки НАТО як легітимна реакція
на поведінку Росії в Чорноморському регіоні є правильним.» У свою чергу МЗС
Румунії виловило здивованість заявами президента Росії Володимира Путіна,
який сказав, що Румунія може опинитися в радіусі досяжності російських ракет
після розміщення на своїй території елементів американської системи
протиракетної оборони. Ці заяви, – наголошує МЗС Румунії, – можна вважати
прямою загрозою для регіональної безпеки.

Протести в Бухаресті

Члени профспілок працівників освіти
провели в Бухаресті акцію протесту проти системи оплати праці в румунській
освіті. Вчителі вимагають передусім виділення 6% ВВП на освіту, як, до речі,
передбачено законом «Про освіту». Рішення провести акцію протесту вони прийняли
після кількох раундів невдалих переговорів з представниками уряду довкола підвищення
заробітної плати. Міністр праці Драгош Пислару заявив, що уряд не має коштів
для значного підвищення зарплат в системі освіти. Він пояснив, що зусилля кабінету
міністрів спрямовані на виправлення недоліків тарифної сітки оплати праці, а не на
популістське підвищення заробітків бюджетників. Уряд оголосив, що 7 червня
прийме Термінове розпорядження про оплату праці працівників бюджетної сфери. За
словами міністра праці відповідний нормативно-правовий акт має усунути диспропорції
в системі, він не підвищує зарплати, а виправляє деякі помилки. Термінове
розпорядження підвищить на 16-20% зарплати молодих спеціалістів, допоміжного
персоналу, вихователів та доцентів. Міністр праці зазначив, що уряд не може збільшити
зарплати всіх працівників освіти: «Якби ми дали всім по 3%, то безпосереднім
результатом було б зростання на 3% зарплат університетських викладачів та збільшення
розриву в заробітних платнях, який ми намагаємося усунути. У цьому випадку – однакового
відсоткового збільшення зарплат, – зросте й різниця між найменшою і найбільшою зарплатою.»
Новий нормативно-правовий акт призведе до збільшення зарплат майже половини
працівників системи освіти.

Ще
одна повітряна трагедія

Четверо працівників Мобільної
служби екстреної медичної допомоги, реанімації та вивільнення (SMURD) загнули у
четвер в результаті катастрофи гелікоптера в сусідній Республіці Молдова. Вертоліт
впав біля молдовського села неподалік кордону з Румунією, коли летів на
допомогу пацієнту в сусідній країні. Дві команди слідчих приєдналися до
фахівців з Кишинева, які намагаються встановити причину катастрофи. Очевидці стверджують,
що вертоліт впав через погані погодні умови, зокрема обмежену видимість. Розслідування
обставин аварії буде проведене Військовою прокуратурою Бухареста, яка порушила
кримінальну справу за фактами вбивства з необережності і невжиття заходів
безпеки на робочому місці. Молдовська влада оголосила у п’ятницю день жалоби за
чотирма загиблими румунськими рятувальниками.

Румунія на ЄВРО -2016

Головний тренер національної
команди Румунії Ангел Йорденеску назвав остаточний склад національної команди
на фінальному турнірі Євро-2016, що пройде у Франції з 10 червня по 10 липня. збірна
Румунії зіграє 10 червня перший матч Євро-2016, в якому зустріне команду
Франції, на груповому турнірі європейської першості де суперниками румунської
команди є також Швейцарія й Албанія. З іншого боку, жіноча національна збірна Румунії
з гандболу забезпечила собі кваліфікацію до чемпіонату Європи в 2016 році після
перемоги над збірною Литви з рахунком 34:24 в Каунасі, в передостанньому матчі
у 1-й відбірковій групі чемпіонату Європи-2016. Гандболістки представлятимуть
Румунію і на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро.

Генеральною прокуратурою затверджено обвинувальний висновок у кримінальній справі, порушеній стосовно групи осіб за фактами пожежі в столичному рок-клубі «Колектив», що стала найбільш трагічною в історії посткомуністичної Румунії.

Півроку тому, 30 жовтня 2015 року, сотні молодих людей прийшли в клуб на концерт-презентацію нового альбому рок-гурту «Goodbye to Gravity/До побачення гравітація». У ході виступу, через іскри від піротехніки зайнялися стіни й стеля, а за кілька секунд руйнівний вогонь перетворив приміщення на справжнє пекло для присутніх у ньому людей. Учні, студенти, молоді люди, які мали ще ціле життя попереду загинули у пожежі. За даними прокуратури температура горіння сягнула 900 градусів за Цельсієм! 64 людини загинули і понад 100 отримали поранення в результаті трагедії, яка шокувала всю країну.

І ось, через півроку від пожежі, ГПР направила до суду обвинувачення проти шістьох осіб, в тому числі проти трьох власників клубу. Прокурори Генеральної прокуратури Румунії звинувачують їх у скоєнні кількох злочинів: вбивство через необережність, нанесення тілесних ушкоджень і порушення правил безпеки на робочому місці. Згідно з обвинувальним актом, власники клубу дозволили зібратися в приміщенні значно більшій кількості людей, ніж максимально допустима кількість, і це в умовах наявності лише одного шляху евакуації в разі виникнення надзвичайної ситуації, а також погодилися на включення до програми виступу піротехнічного шоу, хоча в клубі не було для цього необхідних умов. У ході розслідування було виявлено, що під час напередодні проведеного ремонту в клубі не використовувалися вогнестійкі матеріали, а вогнегасники були прострочені.

У справі прокурори вимагають притягнути до кримінальної відповідальності і трьох представників компанії з організації піротехнічного шоу, зокрема власницю, директора і працівника, який встановив піротехніку в клубі. Їм також були пред’явлені звинувачення у вбивстві і нанесенні тілесних ушкоджень з необережності і в порушенні правил безпеки на робочому місці. Слідчі виявили, що вони використовували піротехнічні вироби без специфікації, а лише з інструкцією болгарською мовою, котрі можна було використовувати тільки на відкритому повітрі, встановлено лише вертикально на стабільній і плоскій основі.

Жертви пожежі в клубі «Колектив» мали великі опіки тіла, некроз легенів, а лікарі з самого початку попереджали про небезпеку виникнення ускладнень у пацієнтів, госпіталізованих у відділеннях інтенсивної терапії з опіками на великих площах тіла, зокрема через ризик проникнення інфекції через опікові рани. Наприкінці минулого року була опублікована доповідь, складена на вимогу Міністерства охорони здоров’я, в якій зазначається, що за результатом мікробіологічного аналізу, у бухарестських лікарнях, де постраждалі проходили лікування, були виявлені внутрішньолікарняні штами полірезістентних мікроорганізмів.

У даний час Міністерство охорони здоров’я проводить загальнонаціональну перевірку у всіх лікарнях країни, щоб побачити наскільки ефективними є дезінфікуючі засоби, що використовуються в медичних закладах. Нещодавнє журналістське розслідування показало, що в деяких з них концентрація використаних дезінфектантів була до десяти разів менша рекомендованої .

Про Румунську службу інформації

Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що Румунська служба
інформації є поважним та надійним партнером в рамках євроатлантичного інформаційного
співтовариства, додавши, що це робить Румунію постачальником безпеки в регіоні.
На презентації підсумків роботи РСІ за 2015 рік глава держави привітав, між
іншим, внесок секретної служби до боротьби з корупцією та мережами ухильників від
сплати податків і організованої злочинності. РСІ повною мірою, ефективно і
надійно виконала свій обов’язок, – сказав президент. У свою чергу, директор Румунської
служби інформації Едуард Хелльвіг
повідомив що в минулому році близько 350 осіб, підозрюваних у причетності до
терористичної діяльності були вислані або отримали заборону на в’їзд на
територію Румунії. З-поміж найбільш серйозних проблем, з якими стикається установа, він
перелічив: наплив біженців, агресивність Росії, нестабільність в Україні і
непередбачуваність Молдови. За словами Едуарда Хелльвіга одним їз недоліків РСІ
залишається відсутність прозорості. З іншого боку, на цьому тижні секретна служба
оголосила, що розслідує разом із західними партнерами використання передплачених
румунських SIM-карток в районах де діють терористичні організації. Румунська
служба інформації, яка вже давно наполягає на обов’язковій ідентифікації та
реєстрації покупців всіх SIM-карток, повідомила, що з наявної інформації
випливає, що такі SIM-картки використовувалися для обговорення можливих нападів
на транспортну інфраструктуру європейської країни. Після недавніх кривавих терактів
у Брюсселі румунський прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош сказав, що передплачені
картки операторів мобільного зв’язку Румунії, однієї з небагатьох країн ЄС, де
їх продаж здійснюється без необхідності надання персональних даних покупця,
були використані при підготовці терактів у Європейському Союзі.

П’ять місяців від трагедії в рок-клубі «Колектив»

Родичі, друзі та вцілілі вшанували пам’ять 64 людей, які
загинули п’ять місяців тому під час пожежі в столичному рок-клубі «Колектив». У
цьому контексті на цьому тижні спеціальна слідча комісія оприлюднила доповідь
про організацію аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків пожежі та
надання швидкої медичної допомоги в ніч трагедії, з якої випливає ряд
невідповідностей в діях останніх. Однак Департамент Румунії з надзвичайних
ситуацій стверджує, що багато даних у доповіді відповідної слідчої комісії не
відповідають дійсності, а також різним законам, які регулюють національні або
міжнародні процедури в таких випадках. Керівник служби з надзвичайних ситуацій
Раєд Арафат, після зустрічі з представниками слідчої комісії, заявив, що готовий
піти у відставку, якщо цього вимагатиме прем’єр-міністр Дачіан Чолош. У той же
час Трибунал Бухареста змінив запобіжний захід для трьох власників клубу «Колектив»
з домашнього арешту на особисте зобов’язання – підписку про невиїзд.

Ще один комуністичний кат за ґратами

Колишній комендант трудової колонії Періправа (південний
схід Румунії), 87-річний Йон Фічор у середу був засуджений Верховним судом Румунії
до 20 років ув’язнення за злочини проти людяності. Рішення не є остаточним і
може бути оскаржене в апеляційному порядку. Генеральна прокуратура у 2014 році
передала до суду кримінальне провадження з обвинувальним актом проти Йона
Фічора за звинуваченням у тому, що з 1958 по 1963 роки, коли очолював трудову
колонію Періправа, він запровадив репресивний, насильницький, нелюдський і
дискреційний режим поводження з політичними ув’язненими, що призвело до смерті
більше ста осіб. Фічор став другим комуністичним катом, засудженим за злочини
проти людяності. У подібній справі, колишній начальник в’язниці в Римніку
Серат, 88-річний Александру Вішінеску був засуджений так само до 20 років
позбавлення волі за нелюдське ставлення до політв’язнів.

Доповідь «AmCham»

На цьому тижні Американська торгова палата в Румунії
оприлюднила в Бухаресті Доповідь про конкурентоспроможність. У документі відзначено зростання румунської економіки у
рейтингах глобальної конкурентоспроможності, але наголошується й на значному
відставанні від більшості країни ЄС. Серед сфер, які зареєстрували позитивні
зміни за час, що минув від публікації першої доповіді про
конкурентоспроможність в 2011 році налічуються боротьба з корупцією та швидкість
підключення до Інтернету. У документі перелічені й галузі, які вимагають
негайних дій влади, зокрема охорона здоров’я, освіта, інфраструктура, демографічна
політика і витік мізків. Присутній на презентації доповіді, віце-прем’єр Костін Борк
заявив, що такі документи допомагають уряду поліпшити свою роботу.

На Буковині відзначили 75-річчя білокриницької трагедії

У п’ятницю в урочищі Варниця села Біла Криниця Чернівецької області відбувся мітинг-панахида з нагоди вшанування пам’яті розстріляних радянськими військами мирних жителів. 1 квітня 1941 року більше 2000 місцевих румунів повірили в поширені радянськими службами чутки про те, що в цей день буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його в Румунію. Величезна колона рухалася з церковними хрестами, сподіваючись, що у хрести стріляти не будуть. Їх зустріли, однак, військовики-прикордонники кулеметними чергами. У поминальних заходах взяв участь і міністр з питань зв’язків з румунами у всьому світі Дан Стоєнеску, котрий сказав, що цей трагічний момент залишиться в колективній пам’яті румунів і українців. Він сказав також, що так склалася історія, що по обидві сторони румунсько-українського кордону живуть компактні громади українців в Румунії та румунів в Україні. Дан Стоєнеску зазначив, що обидві країни зобов’язані працювати разом, щоб створити умови хорошого співжиття, в атмосфері поваги і довіри, сприяючи забезпеченню дуже потрібної стабільності в цій частині Європи.

Церемонія вручення премії «Ґопо»

Повнометражна кінострічка «Аферім!», режисера Раду Жуде став
найкращим фільмом цьогорічної Х-ї кінопремії «Ґопо» за заслуги в галузі румунського кінематографу.
Фільм переміг у всіх 12-ох категоріях, в яких був номінований, здобувши «Ґопо» в тому числі в номінаціях «Кращий
фільм», «Кращій режисер» і «Краща чоловіча роль» (Теодор Корбан). Іоана Флора була названа «кращою
актрисою в головній ролі» за гру у фільмі «Вдома у тата» режисера Андрея Кона.
Приз за найкращий акторський дебют дістався Ніколаю Констанітну за роль у
фільмі «Світ мій» режисера Ніколая Константіна Тенасе.

64 людини загинули в результаті сильної пожежі, що
сталася 30 жовтня в клубі Колектив у Бухаресті, ще майже 200 отримали
поранення різного ступеню тяжкості. Подія мала сильний вплив на громадськість,
що призвело до масштабних вуличних протестів, в результаті яких прем’єр-міністр
Віктор Понта був змушений піти у відставку.

Троє власників клубу Колектив чекають
результатів слідства під домашнім арештом. Прокурори пред’явили їм звинувачення
у ненавмисному вбивстві. Експертизи, проведені
після трагедії показали, що підвісна стеля була зроблена з горючих
матеріалів, система вентиляції була неправильно сконструйована, а деякі
електроустановки не відповідали чинним нормам пожежної безпеки.

Водночас експерти прийшли до висновку, що ані
компетентні структури органів місцевої влади, ані Інспекція з надзвичайних ситуацій та
Інспекція державного будівельного контролю не здійснили необхідні контрольні
заходи і не вжили адекватних дій.

Тепер, майже через п’ять місяців від трагедії,
спеціальна слідча комісія прем’єр-міністра
опублікувала звіт, з якого випливає, що дії рятувальних служб після пожежі були
в значній мірі неузгодженими і з численними елементами імпровізації.

Така ситуація була викликана відсутністю досвіду з
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенно-природного характеру,
неузгодженістю у нормах законодавства і слабкою матеріально-технічною базою, -
зазначається в документі спеціальної слідчої комісії.

Водночас, – стверджують слідчі, – червоний рівень
небезпеки не був оголошений одразу, а тільки після проходження низки
бюрократичних процедур, хоча щонайменше один телефонний дзвінок містив чіткі
елементи, які свідчили про серйозність ситуації, і в цьому випадку закон
дозволяє порушення механізму оперативного реагування на надзвичайні ситуації. У
доповіді наголошується, що деякі установи, виконали свій обов’язок належним
чином, а інші відреагували неадекватно, серед яких Інспекція з надзвичайних
ситуацій Дялул Спірій Бухарест-Ільфов.

Ще один із поранених в пожежі у бухарестському клубі Колектив помер у лікарні в Бухаресті, так що підсумок жертв в результаті трагедії складає 64 особи. 21-річний студент Бухарестської Академії економічних наук був останнім пацієнтом госпіталізованим в румунській лікарні. За словами лікарів, він помер від ускладнень кровотечі після того, як переніс кілька операцій протягом майже чотирьох місяців госпіталізації.

В закордонних клініках ще госпіталізовано зараз 10 поранених з клубу Колектив. Серед тих, хто втратив свої життя, були художники, фотографи, журналісти, відмінні румунські учні та студенти, а також іноземні студенти. 30 жовтня 2015 року, спалахнула пожежа в Бухарестському клубі, де рок-група Goodbye to Gravity виступала з концертом з нагоди запису нового альбому.

За словами очевидців катастрофи, полум’я в нічному клубі спалахнуло через використання піротехніки під час концерту і швидко поширилося. Звукоізоляція стін не була зроблена зі використанням вогнезахисних матеріалів та ніхто не займався евакуацією людей, так як того вимагає закон. Люди намагалися вибратися з приміщення, однак там було всього два важкодоступних виходи, причому одні з дверей довелося вибивати. Ті, хто знаходилися близько дверей, зуміли вийти швидше звідти і вижили. Багато хто знепритомнів від задухи і полум’я.

Трагедія мала сильний міжнародний резонанс і звернула увагу навіть знаменитому Discovery Channel, яке зняло і транслювало, в неділю, документальний фільм Катастрофа у клубі Колектив. Документальний фільм представив в хронологічному порядку етапи трагедії устами безпосередніх її учасників – вцілілих, їх сімей, представників влади і фахівців в області охорони здоров’я, які брали участь в рятувальних операціях. Головний пожежник, який втрутився тоді у врятуванні поранених зробив зворушливі заяви про це. Рятувальник розповів, що разом з його колегами, він зібрав всі телефони від жертв і поранених, десь 15-20 штук, і помістив їх на боці. Вони постійно дзвонили, на екрані з’являючись ті самі два слова: мама і тато.

Я відчувала, як мої руки загоряються від вогню, моя спина стала знаряддям тортур, а окуляри з товстого пластику просто-на-просто розплавилися в моїх долонях, забризкавши мою шию та груди їдкою та пекучою рідиною. Від болю, ми всі спустилися вниз у пил та кіптяву як розбиті маріонетки, зі свіжими відкритими ранами розповіла в соціальній мережі, у свою чергу, вціліла з трагедії дівчина.

Між часом, влада продовжує розслідування обставин, в яких сталася трагедія і шукає винних, тимчасово виконуючий обов’язки Генерального прокурора Румунії уточнив, що слідство у справі Колектив знаходиться в останній стадії. Експертиза Національного інституту судової експертизи була нещодавно відправлена Генеральній прокуратурі, а також експертам сторін, відповідно до положень законодавства.