Tag: транспорт

  • 9 липня 2024 року

    9 липня 2024 року

    САМІТ – Саміт НАТО у Вашингтоні буде присвячений війні в Україні та загрозам з боку Росії, особливо після масованої російської атаки на кілька українських міст у понеділок, в результаті якої загинули десятки людей. Президент України Володимир Зеленський, який візьме участь у зустрічі, закликав союзників більш рішуче відповісти Росії шляхом посилення протиповітряної оборони його країни. Зі свого боку, президент США Джо Байден заявив, що Північноатлантичний альянс оголосить про нові заходи, які допоможуть Україні захистити свої міста і цивільне населення. Він зустрінеться із Зеленським та новим прем’єр-міністром Великої Британії Кейром Стармером. Румунія, представлена президентом Клаусом Йоганнісом, підтвердить свою рішучу підтримку України, включаючи членство в НАТО. Вона також закликатиме до подальшої підтримки вразливих партнерів Альянсу, зокрема Республіки Молдова, і до посилення їхньої здатності реагувати на гібридні загрози. Програма саміту передбачає проведення трьох засідань Північноатлантичної ради на високому рівні, в тому числі у форматах з Україною, Європейським союзом і партнерами НАТО в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також ювілейний захід з нагоди 75-ї річниці НАТО.

     

    УКРАЇНА – Посол України в Бухаресті Ігор Прокопчук взяв участь у понеділок у спонтанній жалобній акції, присвяченій жертвам понеділкових російських атак на міста України, в тому числі на дитячу лікарню в Києві. У заході взяли участь українські дипломати, громадяни України, які знайшли притулок у Румунії, та румуни, повідомила сьогодні дипломатична місія в Бухаресті. Посол Прокопчук рішуче засудив російський тероризм і заявив, що, незважаючи на жорстокі атаки, Росії не вдасться перемогти український народ, який продовжить боротьбу за свою незалежність і територіальну цілісність.

     

    ТРАНСПОРТ – За час моєї каденції Румунія отримала новий транспортний коридор і загалом 12 мільярдів євро, виділених на транспорт з різних фінансових інструментів, що є безпрецедентною сумою, заявила комісар ЄС з питань транспорту Адіна Велян на підсумковій конференції в Бухаресті у вівторок. Новий транспортний коридор Північ-Південь з’єднує Балтійське, Чорне та Егейське моря. Представник ЄС також повідомила, що південно-східний чорноморський порт Констанца (південний схід) отримав 149 мільйонів євро від ЄС на поліпшення залізничної інфраструктури та 13 мільйонів євро на електрифікацію залізничного сполучення в порту. За словами комісара, Румунія є 6-ю країною в Європейському Союзі за обсягом виділених коштів, після Польщі, Італії, Франції, Німеччини та Чехії.

     

    TAROM – Усі внутрішні та закордонні рейси румунської державної авіакомпанії TAROM здійснюються за розкладом після того, як у вівторок було скасовано кілька рейсів – 30 зі 150 пілотів оголосили про свою недоступність за станом здоров’я. За словами профспілки пілотів авіакомпанії, насправді це був протест проти умов праці та заробітної плати, а також менеджменту, який вважається незадовільним. Наразі керівництво ТАРОМ і представники льотного складу досягли домовленості з питань заробітної плати. Акція пілотів спричинила значні проблеми для пасажирів, які повинні були бути поінформовані заздалегідь, щоб вони могли по-іншому спланувати свої подорожі, каже комісар з питань транспорту Румунії Адіна Велян. Вона попередила, що ситуація не обіцяє нічого доброго в умовах, коли компанія отримує державну допомогу, схвалену Європейською Комісією. Компанія Tarom вибачилася і оголосила, що відшкодує кошти пасажирам, які придбали квитки безпосередньо у компанії і звернулися за відшкодуванням.

     

    НАРКОТИКИ –  Понад 300 000 румунів отримали користь від заходів з профілактики наркоманії, організованих фахівцями Національного агентства з боротьби з наркотиками в першому півріччі на національному рівні, в школах, сім’ях та громадах. Також була надана інформація про наслідки вживання заборонених речовин на заходах з великим скупченням людей або в багатолюдних місцях відпочинку і туристичних курортах. Ці заходи спрямовані на дітей дошкільного віку, школярів, учнів, студентів, вчителів, батьків або опікунів, дітей, які перебувають в інтернатних закладах, а також медичний персонал або колишніх споживачів.

  • Пріоритети Національного плану відновлення та стійкості 

    Пріоритети Національного плану відновлення та стійкості 

    Правоцентристський коаліційний уряд у Бухаресті публічно представив 2 червня Національний план відновлення та стійкості (НПВС) – близько 1200 сторінок, надісланих до Європейської Комісії із заходами, на основі яких Румунія може залучити близько 29 млрд. євро. Гроші, у формі грантів та позик, є частиною комплексного плану на суму близько 672 млрд. євро, розробленого в Брюсселі для того, щоб всі країни-члени ЄС могли подолати економічні наслідки пандемії Covid-19. З 29 мільярдів євро, які надійдуть до Румунії, влада хоче, щоб за 5 років, побудувати понад 400 км автошосе, сотні шкіл та ясел або відремонтувати десятки лікарень.

    До речі, найбільше коштів отримають транспорт, освіта та охорона здоров’я. У Плані також є екологічні проєкти – заліснення та відновлення лісів або краще управління відходами. Прем’єр-міністр Флорін Кицу уточнив, що позики, які Румунія надаватиме через Національний план відновлення та стійкості будуть використовуватися лише для інвестицій: «Ми у всякому разі позичали, щоб інвестувати в Румунію. Нам потрібні автошосе, нам потрібні лікарні, нам потрібні школи, і позики, які ми робитимемо через Національний план відновлення та стійкості, мають набагато низкі відсотки – йдеться про 0%, нуль з чимось, це відсотки за якими позичаються Німеччина, Іспанія, Італія, в зоні євро. Отже, для Румунії є перевагою те, що ми можемо позичатися за такі відсотки, і ми зможемо їх інвестувати».

    Віце-прем’єр-міністри Дан Барна та Келемен Хунор наголосили на тому, що ключові галузі будуть суттєво змінені і що всі громади, незалежно від регіону, отримають збалансовану та справедливу підтримку. Лучіан Ромашкану, прес-секретар опозиційної СДП, навпаки, стверджує, що проєкти, включені до Національного плану відновлення та стійкості, призведуть до нових дисбалансів: «Ми не передбачили інвестиції у залізничній галузі, нічого не плануємо для зрошення, так само інвестиції щодо газової системи, а це засуджує Румунію до слаборозвиненості … і у нас буде Румунія, яка розвиватиметься неврівноважено, у момент коли ми можемо наділити новим обличчям країну за ці гроші».

    Національний план відновлення та стійкості також містить низку реформ – у таких сферах як пенсії, судочинство, державні компанії та оплата праці в державній системі. У той час як уряд стверджує, що хоче перерахувати всі пенсії та збільшити малі, опозиційна СДП говорить про підвищення пенсійного віку та заморожування доходів. Соціал-демократи кажуть, що бідність румунів та зниження рівня життя є єдиною визначеністю Національного плану відновлення та стійкості. За словами міністра інвестицій та європейських проєктів Крістіана Гіні, у наступний період Бухарест очікує від Брюсселя офіційної оцінки щодо Національного плану відновлення та стійкості, а потім його остаточного затвердження. З того моменту спосіб його реалізації залежатиме виключно від Румунії.

  • Світ очима румунів – з вікна потяга

    Світ очима румунів – з вікна потяга

    Одним із найбільших винаходів людства це залізниця. Зміни, які вона принесла у сучасному світі були величезними. Навіть після появи інших транспортних засобів, поїзд залишився широко використовуваним видом транспорту. Удосконалена поколінням за поколінням за допомогою нових технологій, залізниця все ще має майбутнє завдяки багатьом перевагам. У Румунії залізниця з’явилася після об’єднання Молдови з Волощиною в 1859 році, та стала справжньою трансформацією, особливо у сприйнятті світу. Румуни починають подорожувати на все більші відстані та писати про те, що бачать з поїзда.

    Історик Раду Мирза, професор Клузького Університету імені Бабеша-Бойоя написав книгу Румунські пасажири, які дивляться через вікно поїзда. Спроба історії культури (1830-1930). Ми запитали Раду Мирза, що саме румунські пасажири відкривають через вікно поїзда? Ось, що він відповів: Пасажири бачать більше речей з вікна поїзда. На перший погляд, здається, їх цікавлять пейзажи. Читаючи джерела, я прийшов до висновку, що вони зацікавлені більше людьми ніж пейзажами. Їх цікавлять люди, за якими спостерігають через вікно поїзда, люди, які стоять на пероні, та, не востаннє, люди, з якими подорожують поруч в купе або вагоні. Подорожуючих також цікавлять місця, які вони відвідують, але ідея природних пейзажів, з якої я розпочав дослідження, з’являється пізніше в інтересах румунських подорожуючих, приблизно у 1900 році. Наприклад, А. Д. Ксенополь дуже гарно розповідає про залізницю Земмерінг в Австрії або про перетин Альпів поїздом. Я також можу згадати Міхаїла Садовяну, який подорожував поїздом до Нідерландів у 1920-х роках. Його цікавила не стільки природа, скільки тамтешні людини: від людей, які працюють на власних городах, до гарних нідерландських міст, де залізниці перетинають канали, дороги. Його цікавлять заводи, електрифікація, нідерландські залізничні вокзали та життя людей.

    Залізниця призвела до мобільності товарів, бізнесу, але більше всього збільшила мобільність людей. Раду Мирза уточнює: Мобільність значно зростає в порівнянні з попередніми епохами та попередніми транспортними засобами. Наприклад, подорож поїздом по маршруту Бухарест-Карлсбад, (Карлові Вари, нині у Чехії), у 1920 роках тривала приблизно 72 години. А добратися до Карлсбаду раніше залізничної епохи вимагало тиждень або навіть два. Мобільність населення відразу ж зростає. Очевидно, що це зростання мобільності зближує людей і допомагає їм легше, комфортніше та швидше дістатися до віддалених місць. Залізничний вагон – це простір людської взаємодії або невзаємодії. У залізничному вагоні люди можуть розмовляти. Всім нам, принаймні раз траплялося, щоб коли ми сіли на поїзд, пасажир поруч нами в купе запитував чи їдемо далеко. Це перше речення діалогу, яке пасажири вимовляють практично з самого початку подорожі. Але є пасажири, в тому числі ті, яким я бажав брати інтерв’ю, які не хочуть розмовляти, а навпаки, хотіли б, щоб їх залишати наодинці: вони хочуть спати або хочуть спостерігати з вікна потягу. У творах Садовяну є уривок, в якому він пише, наскільки хоче залишитись на самоті, в той час як пасажир просить Ребряну, щоб він розповідав щось цікаве.

    Але поїзд – це також темне місце, злочинних дій і навіть вбивства. Найвідомішу книгу у цьому сенсі можна вважати роман Вбивство в Східному Експресі Агати Крісті. Ми запитали Раду Мирза, чи можна бачити й цю частину життя: Я не стикався з подібними випадками або такими історіями, але я пригадую історію про те, як Джордже Баріцу в 1852 році, коли він подорожував Німеччиною, він пережив цікаві моменти. Одного разу, на залізничній станції в Магдебурзі, де його спіймала ніч, він був здивований тим, що від цієї станції проходили чотири лінії, що для нього було абсолютно хмільним. Однією комічною ситуацією було те, що на стінах станції було написано наступне: Будьте уважні, працюють кишенькові злодії! Це можна вважати у певній мірі частиною злочинності на залізничному транспорті.

    Залізниця об’єднувала не тільки людей, а й провінції, країни, континенти. Історик Раду Мирза каже, що об’єднання провінцій, країн та континентів залізничним транспортом було не лише політичним: Що стосується Старого Королівства, це є очевидним, про це говорили подорожуючі. Сьогодні чимало істориків говорять про те, що навіть у XIX столітті подорожуючі зрозуміли, що залізничний транспорт – засіб, за допомогою якого країна об’єднується не обов’язково з політичних чи сентиментальних причин, але з міркувань мобільності та зв’язку. Навіть якщо в перші десятиліття залізничної історії, на Заході існували критики та стримання щодо поїзда, у румунському просторі залізничний транспорт дуже швидко став популярним, а це доказує кількість проданих квитків, румунські громадяни, починали ще з перших років існування залізниці, позитивно сприймати подорожі поїздом.

    Румунські пасажири відкривають світ дивлячись через вікно потяга і насолоджуються ним. І світ стає все меншим, сімейним та привабливим.

  • Європейські кошти на розвиток румунської інфраструктури

    Європейські кошти на розвиток румунської інфраструктури










    Майже
    будь-які внутрішні дебати щодо занадто повільного процесу модернізації Румунії
    починаються і закінчуються нездатністю, наочно видимою,
    усіх адміністрацій, незалежно від політичного кольору, покрити національну
    територію мережею сучасних швидкісних автомобільних
    доріг, як це зробили всі решта екскомуністичних
    країн. Від падіння диктатури минуло
    понад 30 років, вже 13 років Румунія є членом Європейського
    Союзу, але в даний час країна має всього
    800 кілометрів автострад, з яких
    близько 100 дісталися у спадок від комуністичного режиму, і
    жодна магістраль не перетинає гори.

    Однак останнім часом справи почали
    рухатися. У четвер Європейська Комісія оголосила, що надасть Румунії понад 875
    мільйонів євро на перший етап будівництва автостради Сібіу-Пітешть, яка перетне
    Південні Карпати з півночі на південь. Кошти, виділені Брюсселем, походять з Фонду згуртованості, метою якого є зменшення різниці у розвитку між
    різними регіонами та державами ЄС. Коли будівництво завершиться, Румунія матиме першу швидкісну автомагістраль, що перетинатиме Карпати,
    забезпечуючи безперебійне сполучення по вісі Схід-Захід, від порту Констанца до пункту пропуску через румунсько-угорський
    кордон Недлак, що практично закриє IV-й Європейський транспортний коридор Рейн-Дунай.




    Європейський комісар з
    питань згуртованості та реформ Еліза Феррейра заявила, що після
    завершення будівництва проєкт усуне велику пробку в румунській транспортній мережі,
    підвищить безпеку дорожнього руху, скоротить час поїздки та зменшить витрати на
    перевезення пасажирів та вантажів. Крім того, це безперебійне транспортне сполучення румунською територією матиме позитивні наслідки для
    всього коридору Рейн-Дунай транс’європейської транспортної мережі.






    Автострада
    поділена на п’ять ділянок і на одній із них уже
    ведуться роботи. Водночас вже був підписаний
    договір на проєктування та будівництво 5-ої ділянки, яка
    перебуває на стадії завершення проєктної документації. Стосовно
    4-ої ділянки вже були подані заявки, а документація
    щодо 2 та 3 ділянок була подана до
    Національного управління державних
    закупівель і незабаром буде розпочато тендерну процедуру. З
    іншого боку ще дві автомагістралі перетинатимуть Східні Карпати. Йдеться
    про автостраду Об’єднання Тиргу Муреш-Яси-Унгень та
    ділянка магістралі Бакеу-Брашов,
    що з’єднують Молдову, найбіднішу історичну провінцію на
    сході Румунії та єдину, яка не має жодного
    метра автостради, із західною частиною Румунії – Трансільванією.




    Прем’єр-міністр
    Людовік Орбан заявив,
    що від модернізації інфраструктури та її приведення до європейських стандартів
    залежить подальший економічний розвиток країни. З іншого боку, у
    четвер Єврокомісія також виділила понад 578 млн. євро з
    Фонду згуртування для покращення спроможності Румунії реагувати на катастрофи.
    Ця інвестиція покращить можливості реагування на суходолі, в повітрі та на морі
    за рахунок придбання нового обладнання, а також навчання персоналу.

  • 13 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС В РУМУНІЇ – У Румунії наступного тижня закінчується
    термін дії режиму надзвичайної ситуації, введеного владою 15 травня, через
    пандемію коронавірусу, але виконавчий орган оголосив, що має намір його подовжити.
    Рішення це буде прийнято на наступному урядовому засіданні. Прем’єр-міністр
    Людовик Орбан підтвердив, що цей захід не є політичним, але він обґрунтований
    фахівцями, враховуючи, що ризик нової епідемічної хвилі дуже високий. Подовження
    режиму надзвичайної ситуації має бути схвалено Парламентом, але опозиція
    заявила, що не підтримає цей захід. За словами тимчасово виконувача обов’язків
    голови основної опозиційної СДП Марчела Чолаку, необхідно ввести перехідний
    режим, який не повинен перевищити 15 днів. Останній звіт Групи стратегічних
    комунікацій показує, що за останню добу, в нашій країні, зареєстровано 275 нових випадків
    зараження новим коронавірусом, а 171 пацієнт перебуває в інтенсивній терапії. 1394
    особи загинули з приблизно 21.700
    заражених. За кордоном, близько 3.400 румунів були інфіковані новим коронавірусом,
    а з них 114 померли.




    ТРАНСПОРТ – Румунська залізниця відновлює, з понеділка,
    міжнародні пасажирські поїзди на маршруті Крайова (південь Румунії) – Відін
    (північно-західна Болгарія) і назад, призупинені через пандемію Ковід-19. Так
    само, керівництво Румунської залізниці оголосило у прес-релізі, що веде
    переговори з європейськими залізничними управліннями щодо відновлення руху
    румунських пасажирських поїздів із закордонними напрямками. З іншого боку, теж
    у понеділок Міністерство транспорту в Бухаресті оприлюднить список країн, з якими
    буде відновлено повітряне сполучення, але також чиї пасажири будуть звільнені
    від карантину чи ізоляції вдома протягом 14 днів після прибуття в Румунію.




    ПОПЕРЕДЖЕННЯ -
    Національний банк Румунії попереджає, що масштабне припинення діяльності у
    багатьох економічних секторах, намагаючись обмежити поширення пандемії
    COVID-19, і різке скорочення споживчого попиту разом із зменшенням зовнішнього попиту можуть призвести до суттєвого скорочення румунської економіки у другому
    кварталі поточного року. Попередження це
    пов’язане зі спадом, який зазнала румунська економіка через раптові закриття
    компаній та видів діяльності, особливо у сфері транспорту, туризму, ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні), рекреаційної діяльності, промисловості та
    торгівлі. У першому кварталі 2020 року економічне зростання зазнало висхідного тренду, а ринок праці зазнав різкого погіршення в березні, що було пом’якшено закликом роботодавців до технічного безробіття,
    стимульованого владою за допомогою бюджетних
    важелів, йдеться в документі,
    оприлюдненому Радою директорів НБР. Однак останнім часом кількість бюджетних
    трудових договорів зросла, і еволюція ця може бути посилена
    з 1 червня, коли технічне безробіття буде припинено. За даними НБР, річна
    інфляція в цьому році збережеться вище 3%, навіть після явного зниження у другому
    кварталі.


    ЮСТИЦІЯ – Прем’єр-міністр Людовик Орбан звернувся до
    магістратів з проханням встановити правду у справі «Гірничий похід з 13-15
    червня», що поклав край антикомуністичним акціям протесту в 1990 році. Протести
    проти президента Іона Ілієску та уряду на чолі з Національним фронтом порятунку
    розпочалися 22 квітня 1990 року, а поліція насильно втрутилася проти
    протестувальників на Університетській площі вранці 13 червня.В наступні дні, 14 і 15 червня, приїздили до
    Бухареста шахтарі, які спустошили будівлю Університету, Інституту архітектури, редакцій
    деяких газет та опозиційних партій. Три роки тому, військові прокурори завершили
    розслідування у справі Гірничий похід і вирішили скерувати справу до
    суду. Згідно з обвинувальним висновком, у жорстокому нападі на мітингувальників
    загинули четверо людей, а 1388 людей отримали поранення. Були притягнуті до
    відповідальності за злочини проти людства колишній президент Румунії Іон
    Ілієску, колишній прем’єр-міністр Петре Роман, колишній віце-прем’єр-міністр Джелу
    Войкан Войкулеску і колишній голова Румунської служби інформації Вірджіл Мегуряну.
    Однак у травні минулого року, Верховний суд постановив повернути справу до Прокуратури,
    для повторення розслідування, після встановлення незаконного характеру обвинувального
    акту, складеного військовими прокурорами. У 2014 році Європейський суд з прав
    людини виніс рішення, в якому вимагає від Румунії продовжувати розслідування у
    справі «Гірничого походу до Бухареста у червні 1990 року».




    КОРОНАВІРУС У СВІТІ – У світі кількість інфікованих новим
    коронавірусом перевищила 7,6 млн. людей, з яких 425 тис. загинули. Коронавірус
    найшвидше поширюється в США, де було заражено понад 2 мільйони американців, з
    яких майже 115.000 загинули. Другою найбільш постраждалою країною є Бразилія,
    де заражено понад 800.000 осіб, а кількість загиблих становить близько 42.000. Незважаючи
    на це, Бразилія почала знімати обмеження введенні з метою боротьби з пандемією,
    оскільки крайньо правий президент Жаїр Болсонаро наполягає, що для економіки
    важливіше функціонувати. Інший спалах пандемії в Латинській Америці – це
    Мексика, де зафіксовано 139 тис. підтверджених випадків і понад 16 тис. смертей.
    У Європі кількість інфекцій SARS-CoV-2 продовжує скорочуватися, і від піку,
    досягнутого 9 квітня, темп інфікувань знизився на 80%, заявила європейський
    комісар з питань охорони здоров’я Стелла Кіріакідес. З понеділка, кілька європейських
    країн ослаблюють прикордонні заходи. Німеччина оголосила, що скасує контроль на
    своїх кордонах із сусідніми європейськими країнами. Франція відкриє свої
    кордони 15 червня, з офіційним повідомленням про це має виступити президент
    Макрон в неділю ввечері. Італія відкрила свої кордони 3 червня. Однак Іспанія
    відкладає послаблення на кордонах до 1 липня. Греція готується приймати
    іноземних туристів від понеділка, вперше після введення карантину в березні.

  • Чистіше і дружніше  місто,адаптоване періоду після пандемії

    Чистіше і дружніше місто,адаптоване періоду після пандемії

    Як ми будемо співживати з новим коронавірусом у найближчі місяці і як
    зміниться наше відношення до навколишнього середовища, щоб не заразити нас та
    наших близьких? Ці питання, які стали актуальними, особливо у великих та
    забруднених містах, таких як Бухарест, зазнали численних структурних проблем.
    Наприклад, перед пандемією транспортні засоби громадського транспорту були перевантажені,
    що, очевидно, полегшило зараження будь-якими бактеріями чи вірусами.
    Також забруднення є проблемою, яка посилилася в останні роки, нещодавно Суд
    Європейського Союзу засудив Румунію за недотримання зобов’язань щодо якості
    повітря в Бухаресті. А із захворюваністю на COVID 19 став ще краще
    усвідомлювати наступне: низька якість повітря у поєднанні з поганими умовами
    життя підвищує вразливість організму до будь-якого типу мікробів. Отже, щоб
    краще захистити себе від хвороб у майбутньому, нам потрібно змінити спосіб життя.
    Приємний факт полягає в тому, що багато неурядових організацій залучаються до
    запропонованих рішень, щоб зробити міське життя максимально приємним і менш
    небезпечним для здоров’я.




    Частина пропозицій належить громадській ініціативі BAZA, до складу якої входять
    архітектори та містобудівники. Під назвою «Місто, спільний простір. Пост-COVID
    низка правил, маніфест організації BAZA хоче, перш за все, бути приводом для
    майбутнього стійкого діалогу між місцевою адміністрацією та громадянами, – каже
    архітектор Марія Дуда: «Вулиця як загальний простір повинна бути
    перетвореною, пристосованою і включати або мати більше функцій, ніж громадський
    простір досі. Ми також включили рекомендацію відкрити сади громадських
    закладів, які будуть використовуватися як загальні зелені простори, скасувати
    огорожу, відкрити шкільні двори, щоб спортивними майданчиками користались вся громада чи весь мікрорайон. Ми
    також рекомендували розширення пішохідного простору на дорозі або так звану
    пішохідну вулицю. Ми рекомендуємо полегшення громадського транспорту та надання
    таксі або послугами типу UBER можливості спільного користування автомобілем. Ми
    пропонуємо безпечну ходьбу або використання велосипеда на більші відстані, а
    також пристосовуємо вулиці для пересування людей з вадами руху. Третій набір
    рекомендацій стосується безпеки на відкритому просторі, і тут ми посилаємось на
    датчики контролю якості повітря та можливості чистоти в громадському просторі,
    встановлюючи крани, громадські туалети, підключені до каналізаційних та
    електричних мереж.»




    Напевно, проблема безпечного переміщення з одного місця в інше у великому і
    багатолюдному місті є найбільш тернистою, і пропозиції уникати громадського
    транспорту є досконалюючими та регулюються лише шляхом діалогу, наголошує
    архітектор Александру Белені, член
    спільноти BAZА: «У
    Бухаресті всі ми знаємо, що громадський транспорт створює великі проблеми,
    особливо на певних маршрутах, де рух
    транспортних засобів був дуже низьким. Крім того, перевантажені автобуси,
    трамваї, тролейбуси та метро. Тому дуже важко уявити, як будь-яка форма
    соціального дистанціювання може бути застосована в цих умовах. Очевидно, ми
    також боїмося, що надмірне користування особистим автомобілем спричинить удар
    для громадськості та пішохідного простору, оскільки кожен використовуватиме
    його як ідеальне рішення. Очевидно, що це рішення не є стійким у довгостроковій
    перспективі. Я б, однак, робив різницю між особистим автомобілем та таксі чи
    спільним використанням автомобілів.»


    Щоб уникнути забруднення, спричиненого автомобілями, а також привернути громадян
    до міста, у якому вони живуть, столична мерія вперше прийняла проект неурядової
    організації: заборонити рух автомобілів на деяких артеріях у центрі міста у
    вихідні та їх відкриття виключно для пішоходів та велосипедистів. Марія
    Дуда: «Організації ARCEN вдалося
    відкрити шлях за допомогою проекту, який здивував багатьох людей. Вони
    запропонували перетворення для пішоходів малих вулиць навколо парку Іоаніда, і
    цей проект був перейнятий мерією та поширений і в інших зонах без консультацій з громадськістю
    чи жодної документації. Однак ми вважаємо, що цей перший крок, навіть якщо він
    є важливим для жителів цих районів, є необхідним шляхом знайти способи
    адаптації та подальшої оптимізації, щоб стати опорою для обговорення всього
    громадянського суспільства, з місцевими громадами та адміністрацією.»




    Незалежно від вжитих заходів вони повинні постійно адаптуватися, відповідно до обміну думками, який нарешті
    має бути встановлений між громадянами та адміністрацією, додає Александру Белені.
    Парадоксально, але пандемія також може мати користь, одна з яких – це відкриття
    ефективного діалогу між владою та мешканцями. Окрім маніфесту членів спільноти
    BAZA, ще один список пропозицій сформулювала громада батьків «Зростання
    Румунії», інша громадська організація, яка прагне дивитися на пандемію COVID 19
    оптимістично, дізнаємось від активістки Дани Остачіє: «Ми бачили цей період і
    як можливість виправити деякі речі, навіть вимушені обставинами. Я почала з
    написання статті, в якій зібрала якомога більше пропозицій від громади батьків
    «Зростаюча Румунія», але також взяла із прикладів, запропонованих іншими
    країнами. З цього плану адаптації міста до пандемії коронавірусу ми спробували
    розпочати дискусію. Ця стаття була написана і для нас, як для громадян, яким
    потрібно стати більш відповідальними та трохи змінити наші звички, які ми маємо
    у громадському ппросторі, а також для влади як відправна точка або як посібник
    з належної практики.»




    Ось що містить посібник Grow Up Romania: необмежений доступ дітей на траву,
    в парки та на зелені простори в околицях, встановлення кранів з милом або забезпечення
    їх у існуючих громадських туалетах, щоб полегшити часте миття рук, заборонити
    споживання їжі в парку, щоб уникнути дотику до обличчя забрудненими руками, а
    також постійне очищення алей та вуличних меблів відповідними речовинами, які не
    шкодять рослинам, тваринам чи людям. Наскільки сприйнятливою буде влада до цих
    пропозицій та наскільки готові наші співгромадяни поважати їх, залишається
    побачити, але Дана Остачіє оптимістка: «Ми сподіваємось, що громадянський тиск
    діятиме і в майбутньому. Багато людей зрозуміли, що багато наших пропозицій
    могли бути реалізовані до пандемії, будучи нормальними в європейській столиці.
    Наша ідея закріпилась, оскільки світ відчуває потребу у змінах. Начебто ми не
    можемо повернутися до звичайного життя так, ніби нічого не сталося. Це потребує
    спільних зусиль як громадян, так і адміністрації.»



  • Стратегія з відновлення туризму

    Стратегія з відновлення туризму


    Забезпечує 10% робочих місць у світі, майже 12% робочих місць в ЄС, і тепер для його
    відновлення потрібна скоординована міжнародна відповідь, яка оцінюється
    приблизно в 375 мільярдів євро. Йдеться про туризм – сектор, який сильно постраждав через обмеження подорожей та
    заходи соціальної ізоляції, що уряди
    змущені були запровадити у всьому світі аби зупинити розповсюдження нового
    коронавірусу. Від цього постраждали
    всі, хто працює в цій галузі, від дрібних підприємців до великих готельних
    мереж або туроператорів. У глобальному масштабі туристична галузь може
    скоротитися на 80% цього року порівняно з 2019 роком, кажуть представники World
    Travel and Tourism Council (Всесвітньої
    ради з подорожей і
    туризму).




    Для
    порівняння, під час економічної кризи 2009 року, зменшення становило 4%. Європа має дуже
    активну туристичну екосистему. Подорожі, транспорт, проживання, харчування,
    відпочинок або культура означають
    майже
    10% ВВП ЄС і є ключовим джерелом зайнятості та доходів у багатьох регіонах. 267
    мільйонів європейців – тобто 62%
    населення – здійснюють хоча б одну приватну подорож на рік, а 78% європейців проводять
    відпустку у країні походження або в іншій країні ЄС, згідно з даними Європейської Комісії. Літо – це
    вирішальний сезон для цієї галузі,
    приносячи в середньому 150 мільярдів євро доходу для європейського туристичного
    сектору та 360 мільйонів туристів.




    Ці аргументи й спричинили Брююсель перетворити туризм на пріоритетне
    питання, так що ЄК розробила набір керівних принципів та рекомендацій. Пакет Єврокомісії
    Туризм і транспорт передбачає комплексну стратегію з відновлення цього
    сектору в 2020 році і далі, спільний підхід до відновлення свободи пересування
    та зняття обмежень на внутрішніх кордонах ЄС, поступово та узгоджено. Він також
    передбачає основу для поступового відновлення транспорту, забезпечуючи при
    цьому безпеку пасажирів та персоналу, рекомендація, яка має на меті перетворити
    відпусткові ваучери на привабливу альтернативу повернення готівки.




    Підтримка
    з боку Єврокомісії для туристичних
    підприємств буде надходити з
    декількох напрямків,
    наприклад, шляхом забезпечення ліквідності зокрема для МСП, і врятування робочих місць
    за фінансовою підтримкою до
    100 млрд. євро через програму SURE. Важливою ланкою в туризмі є транспорт.
    Чітка дата нормального або поступового відновлення транспорту не може бути
    встановлена, оскільки ми не знаємо, як розвиватиметься пандемія, уточнила в інтерв’ю Радіо Румунія єврокомісар з питань транспорту, румунка Адіна
    Велян, але правила, прийняті Комісією, показують,
    за яких умов ми будемо подорожувати: «Мені часто ставлять це запитання:Коли
    ми зможемо подорожувати?
    Відповідь
    на це запитання повинні давати органи влади кожної держави-члена, які повинні
    враховувати критерії, пов’язані з епідеміологічною ситуацією у відповідній державі, при врахуванні порад колег в галузі охорони
    здоров’я. Так само, ми
    маємо домовитися щодо туристичних
    напрямків, тому що, ми не очікуємо, що у всій Європі буде однакова
    ситуація, тобто щоб відкриття кордонів або
    заходи карантину та ізоляції були би однаковими
    у всіх державах-членах. Це рішення, які повинні приймати національні органи
    влади».




    Відомо,
    що відновлення пересування відбуватиметься гнучко та узгоджено між країнами-членами, протягом декількох етапів. Так
    само, для сфери туризму були визначені чіткі умови ослаблення обмеженьу певному регіоні чи державі-члену, а саме кількість інфекцій має знижуватися і зберігатися на низькому рівні, а
    держави повинні забезпечувати доступ до системи охорони здоров’я, в тому
    числі для туристів. У Румунії туристичний
    сектор
    втратив за останні місяці близько 250 мільйонів євро, повідомив голова Федерації готельного господарства в
    Румунії Келін Іле. Ситуація туристичного сектору дуже складна. Ми були в основному швидкісним
    локомотивом і раптом врізалися в стіну. Це спричинило великі проблеми, ситуація на даний момент є драматичною,
    – зазначив Келін
    Іле, який оцінює, що цей період
    призупинення туристичного сектору обійдеться Румунії у скороченні на 5% ВВП.




    90%
    готелів в Румунії були закриті через пандемію, а 150 тисяч з тих 180 тис. працівників у галузі ГОРЕКА (готелі-ресторани-кав’ярні)
    були відправлені в технічне безробіття або звільнені, – уточнив Резван
    Паску, засновник компанії, що працює в галузі туризму. На його думку, ситуація, через яку ми зараз
    проходимо, могла б стати можливістю для відновлення румунського туризму: «Зрозуміло, поведінка туристів зміниться. Швидше за
    все, вони не віддадуть перевагу варіанту поселення у великих готелях типу
    all
    inclusive все включено в
    Туреччині, де вони б скупчилися великим числом на сніданок, а оберуть інші
    варіанти для проведення відпусток. На мій погляд, у наступний період поїздки на
    автомобілі повернуться до тренду, а також відпустки на свіжому повітрі, тобто поведінка
    людей якось зміниться. Це також може бути можливістю для просування Румунії як
    іншого роду туристичне призначення, місце, яке пропонує варіанти для проведення
    відпусток. Я думаю, що упродовж 2-3 років
    це має бути стратегією Румунії».




    Результати
    останніх досліджень показують, що люди цього року відмовляться від відпочинку
    за кордоном і віддадуть перевагу місцевому туризму.

  • 10 – 16 листопада 2019 року

    10 – 16 листопада 2019 року

    Правий і лівий кандидати у другому турі
    президентських виборів





    У
    неділю, 10 листопада, пройшов перший тур президентських виборів. В
    результаті вибору виявленого 51,19% із тих понад 18 мільйонів румунів
    зарахованих до виборчих списків, у другому турі, 24 листопада, балотуватимуться
    кандидат від НЛП, діючий президент Клаус Йоханніс, який за остаточними результатами
    отримав 37,82% голосів, та лідер соціал-демократів Віоріка Денчіле, колишній
    прем’єр-міністр, з 22,26% голосів. Палкий противник СДП, яку він вважає
    відповідальною за шкідливі реформи у сфері правосуддя та економіки, Клаус Йоханніс
    попередив, що ці партія ще не була переможена, і закликав виборців голосувати: Щодо
    другого туру, я кажу тим, хто був на вулиці зі мною, що вони повинні
    захищати верховенство закону. Голосуйте, щоб ваша боротьба не була марною! Тим,
    хто хоче лікарні, школи, автошляхи, кажу, приходьте на вибори, щоб остаточно
    усунути СДП від влади та все це зробити разом! Тим, хто не хоче, щоб їхні діти
    та онуки покидали країну, голосуйте, бо
    тепер ми можемо змінити речі! А багатьом з діаспори, які вже покинули країну,
    кажу: приходьте на вибори, бо тепер ви можете змінити ситуацію!
    У свою
    чергу, лідер СДП уневнена у тому, що вона переможе на виборах: Сьогоднішнє голосування свідчить про надану
    підтримку. Сьогоднішній голос допомагає нам продовжувати нашу виборчу кампанію,
    в якій ми вийдемо перед румунами, як з тим, що ми зробили, але, перш за все, з
    тим, що ми хочемо зробити для них, коли переможемо на президентських виборах.
    Наша боротьба не проти якоїсь політичної партії, ми не хочемо ліквідувати жодну
    політичну партію, тому що це демократія, кожна політична партія повинна
    висловити свою точку зору. Наша боротьба буде, як і раніше, за румунів, за
    Румунію, за рівновагу та консенсус, за єдність, за гідне представлення Румунії
    як на внутрішньому, так і закордонному планах.
    Якщо явка у першому турі
    була скромною, з іншого боку, закордонні румуни зразково змобілізувалися, і
    кількість тих, хто пішов на вибори, до яких додаються 25 тисяч, які вирішили
    голосувати поштою, що є організаційною прем’єрою, досягла рекордної цифри 675
    тисяч.




    Стратегії щодо другого туру
    президентських виборів




    Хоча
    перший день виборчої кампанії до другого туру президентських виборів має бути,
    згідно закону, 15 листопада, шаблі загострилися одразу після першого туру між
    двома кандидатами на найвищу посаду в державі, протистояння досягнувши вже високого
    рівня, до захоплення або, залежно від обставин, роздратування громадської думки.
    Рішення президента Клауса Йоханніса та його співробітників передвиборної
    кампанії не брати участі у прямих дебатах з Віорікою Денчіле здивувало багатьох.
    У вівторок, глава держави написав у соціальній мережі, що він не проводитиме
    дебати з Віорікою Денчіле, тому що вона є відставленим та скомпрометованим
    прем’єр-міністром, який підтримав те, що глава держави назвав спробами взяти
    під контроль систему правосуддя і управляла країною на шкоду румунам. Відповідь
    Віоріки Денчіле, яка в передвиборчій кампанії до першого туру неодноразово закликала
    Клауса Йоханніса взяти участь у дебатах, не зволікала: її опонент відмовляється
    від прямої дискусії, оскільки боїться, що таким чином, буде знищена пропаганда
    проти Соціал-демократичної партії та її лідера. У виборчому поєдинку на
    відстані, Клаус Йоханніс скликав на середу зустріч з журналістами, зазначивши: Пані
    Денчіле – представниця недемократичної, нереформованої партії, яка використала
    владу проти румунів, а зараз, під час передвиборчої кампанії, видає себе за
    демократичного кандидата та хоче, щоб всі до неї ставилися з великою повагою,
    так ніби досі вона захищала румунську демократію та інтереси румунів
    . Віоріка
    Денчіле захистила себе від звинувачень президента Йоханніса: Якщо підвищення
    зарплат і пенсій, інвестиції в розвиток місцевих громад, зростання економіки
    Румунії до найвищого рівня серед країн-членів, друге місце в Європі за темпом
    росту економіки, означає катастрофічне урядування, тоді він або
    недобросовісний, або просто погано поінформований. Більше того, не
    може бути катастрофічним управління країною, під час якого ми успішно довели до
    кінця ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, настільки добре, що нас
    похвалили усі держави-члени і треті країни.
    Виборча кампанія завершиться в
    суботу, 23 листопада, о 7:00 годині за місцевим часом.




    Пропозиція Румунії на посаду комісара ЄС
    затверджена в Європарламенті




    Кандидатка
    призначена Румунією на посаду комісара з питань транспорту Адіна Велян була
    затверджена, у четвер, спеціалізованим комітетом Європейського парламенту. Серед
    її пріоритетів – екологічний, справедливий і прозорий транспорт та зменшення кількості
    дорожньо-транспортних пригод, розділ, в якому Румунія займає останню позицію
    серед країн ЄС. Вся команда обраного президента Європейської Комісії Урсули фон
    дер Лейен буде винесена на голосування в Європарламенті на пленарному засіданні
    від 27 листопада.




    Чергова політична криза в Республіці
    Молдова




    У середу,
    проросійський президент Республіки Молдова Ігор Додон призначив одного зі своїх
    радників Іона Кіку на посаду прем’єр-міністра з метою формування нового уряду. Це
    призначення було здійснено після того, як колишню виконавчу владу, яку очолила
    проєвропейський прем’єр-міністр Мая Санду, було звільнено в результаті
    резолюції про вотум недовіри, ініційованої соціалістами Додона, які входили до
    правлячої коаліції. У четвер, за нову урядову команду проголосував Парламент
    країни і, незабаром, нові міністри склали присягу перед президентом Ігорем
    Додоном.

  • Адіна Велян, майбутній європейський комісар з питань транспорту

    Адіна Велян, майбутній європейський комісар з питань транспорту

    Європейський комісар, призначений Румунією для транспортного портфеля, євродепутатка член НЛП Адіна Велян, отримала у четвер зелене світло від спеціалізованої комісії Європарламенту. Процедурно це був останній індивідуальний тест для румунки. Якщо комісар, призначений Угорщиною з
    питань розширення та політики сусідства, Олівер Варелий, який провалив
    усний іспит в комісії, та якому вдасться переконати членів
    Європарламенту письмово, Парламент повністю затвердить склад майбутньої Європейської комісії під
    керівництвом німецької християн -демократки Урсули фон дер Лейєн. Як передає кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі, пані Велян сказала членам парламентського
    комітету, що вона має серед пріоритетів екологічний та рівноправний транспорт,
    а також скорочення дорожньо-транспортних пригод – розділ, в якому Румунія займає останню позицію
    серед країн Союзу.


    Мобільність та транспорт є
    основою внутрішнього ринку Європейського Союзу та підтримують свободу
    пересування громадян і товарів. Вони зв’язують людей та допомагають зміцнювати згуртованість у
    межах Європейського Союзу, – додала майбутній Єврокомісар. Викладачка математики, депутат Європарламенту з 2007 року, коли Румунія була прийнята до Союзу, Адіна Велян (51 рік)
    була віце-президентом законодавчого органу, очолювала Комітет з навколишнього середовища і в даний час є
    президентом Комісії з питань промисловості. У 2009 році євродепутатка від НЛП зробила вирішальний внесок у зниження
    тарифів на Інтернет-трафік у роумінгу. У квітні дослідження VoteWatch
    Europe поставило Адіну Велян на четверте місце серед найвпливовіших депутатів
    Європарламенту в колишньому парламенті.




    Коли він висунув її від імені
    Румунії, прем’єр-міністр від НЛП Людовик Орбан заявив, що радився з президентом Клаусом Йоганнісом. Уточнення стало обов’язковим, після того, як речниця теперішньої
    Європейської комісії
    Міна Андрєєва сказала, що є серйозні сумніви, що пропозиція комісара зроблена колишнім соціал-демократичним урядом є легітмною, тому що колишній прем’єр-міністр
    Віоріка Денсіле не радилася з главою держави. Вона запропонувала колишнього міністра з питань європейських справ Віктора Негреску. Раніше дві інші
    соціал-демократичні пропозиції провалилися: колишні міністри Рована Плумб,
    відхилена юридичною комісією з причини доброчесності, і Дан Ніка, щодо якого не були розпочаті процедури, після того, як 10 жовтня уряд, який
    просував його було відправлено у відставку через висловлення йому недовіри Парламентом у Бухаресті. Адіна Велян стане четвертим комісаром від Румунії, після Леонарда Орбана з багатомовності, Дачіана Чолоша з питань сільського господарства та Коріни Крецу з регіональної політики.

  • Нова кандидатура від Румунії на пост єврокомісара

    Нова кандидатура від Румунії на пост єврокомісара








    Завершується
    епопея з призначенням комісара ЄС від Румунії, після того, як обраний президент
    Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн офіційно повідомила, що приймає
    кандидатуру члена Європарламенту від Націонал-ліберальної партії, що входить до
    Європейської народної партії, Адіни Велян на пост комісара ЄС з питань транспорту.
    Слухання нового кандидата у профільному комітеті Європейського парламенту
    намічене на 14 листопада після проходження перевірки на доброчесність у комітеті
    з питань правової політики.




    Раніше новий прем’єр-міністр Румунії, ліберал Людовік
    Орбан, заявив, що крім Адіни Велян висунув на
    пост комісара у новій Єврокомісії ще одного євродепутата – Зігфріда Мурешана.
    Прес-секретар перехідного виконавчого органу ЄС в інтерв’ю нашому кореспонденту
    в Брюсселі, заявив, що співбесіду з пані фон дер Ляйєн пройшли обидва кандидати.
    Оглядачі кажуть, що при прийнятті рішення фон дер Ляйєн
    поставила за мету забезпечити гендерний баланс у складі наступної Єврокомісії.






    У минулому вчителька математики та депутат
    Європарламенту з 2007 року, коли Румунія приєдналася до ЄС, Адіна Велян (51
    рік) була віце-спікером Європарламенту й очолювала комітет з питань навколишнього
    середовища, а на сьогодні є головою комітету з питань промислової політики. У 2009
    році євродепутатка від Націонал-ліберальної партії Румунії зробила вирішальний
    внесок у зниження тарифів на Інтернет-трафік у роумінгу. У квітні дослідження «VoteWatch
    Europe» розмістило Адіну Велян на четвертому місці серед найвпливовіших
    депутатів Європарламенту попереднього скликання.

    Прем’єр-міністр Людовік Орбан
    заявив, що висунув дві кандидатури після консультацій з президентом Клаусом Йоганнісом. Це уточнення було обов’язковим, після того як
    минулого тижня прес-секретар Європейської комісії Міна Андрєєва заявила про «серйозні сумніви» в
    тому, що кандидатура Румунії на пост єврокомісара була внесена урядом
    «легітимно», оскільки експрем’єрка Віоріка
    Денчіле не узгодила її з главою держави. Вона висунула
    кандидатуру колишнього міністра європейських справ Віктора Негреску на посаду
    європейського комісара від Румунії.


    Це була третя пропозиція соціал-демократів
    після Ровани Плумб та Дана Ніки. Кандидатура першої була відхилена комітетом з
    питань правової політики Європарламенту з міркувань доброчесності, а
    кандидатура другого навіть не була розглянута, після того як уряд, який висунув
    її провалив іспит вотуму недовіри в парламенті.




    На цей раз ЗМІ майже впевнені, що Адіна Велян стане
    четвертим комісаром ЄС від Румунії, після Леонарда Орбана на посаді комісара з
    питань багатомовності, Дачіана Чолоша на посаді комісара з питань сільського
    господарства і розвитку сільських районів та Коріни Крецу на посаді комісара ЄС
    з питань регіональної політики. Водночас майже всі газети в Бухаресті іронічно пишуть
    про те, що Єврокомісія довірила портфель транспорту країні, яка досі не має
    належої мережі автомобільних доріг, десятиліттями не вкладала коштів у
    реконструкцію залізничної інфраструктури і чия авіакомпанія TAROM зареєструвала
    в останні два роки збитки, які перевищують 340 мільйонів євро.

  • Перспектива румунсько-української співпраці в сфері транспорту

    Перспектива румунсько-української співпраці в сфері транспорту

    27-28 березня 2019 року
    Міністр інфраструктури України Володимир Омелян перебував з робочим візитом у Бухаресті.
    Про мету свого візиту до столиці Румунії, про румунсько-українські відносини в
    транспортній сфері, в тому числі про відкриття поромної переправи через Дунай «Орлівка-Ісакча»
    влітку цього року, а також про інше він розповів в ексклюзивному інтерв’ю Українській
    редакції ВСРР.

    – Давайте розпочнемо з мети Вашого візиту, з ким Ви зустрічалися і наскільки
    результативними були ці зустрічі?



    – Минулого року Україна
    приєдналася до ініціативи Європейського Союзу з розвитку транспортних коридорів
    – це залізничні, автомобільні, водні, авіаційні, так звана, мережа TNT, і, якраз цього року відбувається друга конференція,
    присвячена цій події і учасники цієї мережі, в тому числі й Україна. Були
    насичені переговори з єврокомісаром Віолетою Бульц з питань транспорту й
    мобільності, з представниками директорату DigiMove Єврокомісії, були двосторонні контакти по лінії залізниці,
    авіації. Бачився також зі своїм румунським колегою. Ми з ним знайомі давно, приблизно з 2017 року й я радий, що він повернувся на посаду та буде реформувати транспортний сектор
    Румунії.


    – Які порушували питання
    під час зустрічі з міністром транспорту Румунії? Які проблеми ви
    відзначаєте між Україною та Румунією в
    транспортній галузі?


    – У нас була дуже коротка
    зустріч, ми домовилися більш плідно обговорити все вже в рамках двосторонніх
    перемовин. Одним з ключових питань є відкриття поромної переправи Орлівка-Ісакча. З українського боку все готово, закінчуються роботи з
    румунського боку і я сподіваюсь, що в першій половині року ми зможемо запустити
    цей поромний перехід, який важливий як для бізнесу, так і для звичайних
    громадян. У нас є багато цікавих транскордонних інфраструктурних проектів. Це
    і залізничне сполучення, ми готові обговорити питання продовження євроколії до Чернівців. Також, це питання переходів через кордон. Ми вважаємо, що їхня
    кількість має бути суттєво збільшена, а уряд України готує велику
    реформу щодо передачі пунктів переходу з управління Державної фіскальної
    службі України до відання областей. У такому разі області в першу чергу будуть зацікавлені в створенні нових пунктів переходу, їхнього розвитку,
    облаштування. З боку держави буде максимальне сприяння. Я переконаний, що з нині
    існуючих 7 пунктів пропуску, 4 з яких – автомобільні, а 3 – залізничні, їхня
    кількість має бути збільшена мінімум в 5 разів, а то і в 10. Це правильний
    європейський підхід, те саме проходила Польща, коли ще не була членом
    Європейського Союзу. Окрім цього між нами є традиційні питання, це і ситуація
    по Дунаю, і по авіаційному сполученню. Наразі літає тільки компанія «Роза
    вітрів», але ми б хотіли, щоб була більша кількість рейсів, як по сполученню
    Бухарест-Київ, так і до Одеси, до Львова та інших міст. Ми зацікавлені, щоб
    румунські авіакомпанії заходили на український ринок і готові надавати їм максимальне сприяння.


    – Які компанії плануєте
    залучити для авіаперевезень між Україною та Румунією? Як Бухарест сприймає цю
    ідею?



    – У нас були переговори з
    провідним румунським авіаперевізником. Я вірю, що нам вдасться залучити, чи
    лоукостер з Румунії, чи класичного перевізника на маршрут Київ-Бухарест. Це
    вкрай необхідно зробити, бо зараз літає тільки одна авіакомпанія.


    – На якому етапі
    переговори зараз?



    – Це бізнес,
    це не доброчинність. Переговори йдуть і як тільки авіакомпанії допрацюють свої
    бізнес моделі по цим перевезенням, ми зможемо про це оголосити. Як правило це
    відбувається за півроку до початку рейсів, тобто, в нашому випадку ми можемо
    говорити про зимову навігацію, яка починається восени 2019 року.


    – Де саме, в першу чергу,
    треба розмістити додаткові пункти перетину кордону?



    – Перший пріоритет: щоб уряд України знайшов необхідний ресурс. У Чернівецькій області ми
    добудовуємо зруйнований ще в 2008 році міст через річку Прут. Дьяківці – це той
    пункт, який вже готовий з боку Румунії, нам необхідно цього року завершити в
    чорновому варіанті міст, в цьому-наступному році відремонтувати ще близько 10
    кілометрів і, думаю, що наступного році ми зможемо повноцінно запустити його в
    роботу. Щодо інших пунктів пропуску, ми передбачаємо, що це вже буде
    відповідальністю областей і вони самі визначатимуть там де люди хочуть
    подорожувати.


    – За чий кошт
    реалізовуватимуться проекти між двома країнами?



    – Сьогодні (28 березня -
    ред.) Україна приєдналася до нового фінансового інструменту Європейського Союзу.
    Пані Віолета Бульц та віце-президент Європейського інвестиційного банку
    закликали Україну максимально використовувати цей інструментарій. Це можливість
    співфінансування інфраструктурних прикордонних проектів, а також мережі TNT. Всього Європейський Союз закумулював близько 24 мільярдів євро. Це в першу
    чергу для країн держав-членів ЄС, але право доступу до цього інструменту отримала й Україна. Я дуже вдячний Брюсселю за такий тверезий і правильний підхід, бо наша
    мета, щоб Україна також стала повноправним членом ЄС, а для цього ми повинні
    бути готові не лише з точки зору верховенства права, демократії, прозорої
    судової системи, а й інфраструктурно. Це суттєві інвестиції і я радий, що ми не
    чекаємо, а вже сьогодні готові приступати до реалізації низки конкретних
    проектів.


    – Про які суми може йти
    мова?



    – Ми зараз готуємо з цього
    приводу наш pipeline. Всього Європейським
    Союзом затверджено 4,5 млрд євро, але це – з інших джерел. У випадку цього
    інструменту, про який було оголошено сьогодні, ми будемо розробляти проектні
    пропозиції. На мою думку, цікавим є мостовий перехід через Дунай в продовження нашої дороги Одеса-Рені, яку нещодавно здали в експлуатацію. Я би хотів, щоб в
    рамках цього проекту ми змогли реалізувати побудову нового мосту міст, який би дав можливість суттєво скоротити час в дорозі не тільки українцям і румунам, а мав би й важливе значення для
    міжнародного трафіку, для перевезення вантажів і, безумовно, пасажирів.


    – На якому етапі
    обговорення цього проекту?



    – Цей міст ще не почав будуватися, для цього зараз нам потрібна одностайна позиція Румунії та України. Я вірю, що Бухарест підтримає цю спільну ініціативу і ми зможемо після цього подати спільну заявку в
    Єврокомісію, отримати фінансування, розробити проект й потім перейти до
    будівництва.


    На коли заплановані
    двосторонні контакти з румунською стороною?



    – Зараз
    Румунія більше сконцентрована на головуванні в Раді ЄС й вона опікується
    багатьма складними питаннями й зараз для таких переговорів складно викроїти
    час, але ми продовжуємо контакти на рівні робочих груп. Зокрема, на наступному
    тижні відбудеться низка переговорів по безпековій ситуації, по інших регіональних
    питаннях. Я сподіваюся, що в червні, коли ми будемо офіційно відкривати поромну
    переправу через Дунай, можливо й раніше, в травні коли в Одесі проходитиме
    23-24 травня засідання високого рівня транспортного діалогу Україна-ЄС, там
    буде й наш румунський колега і ми зможемо побачитися.


    – Тобто, відкриття
    переправи заплановано на червень?



    – Червень-липень.


    – Чи змінився підхід
    Бухареста до інфраструктурних питань в рамках головування в Раді ЄС?


    – Я бачу, що дороги
    набувають все більшого і більшого значення. Бачу, що інфраструктура набуває
    вирішального значення і для Європейського Союзу, бо Єврокомісія дійсно вкладає
    величезні кошти в її покращення в Східній Європі. Для нас важливо, щоб ті
    шляхи, які йдуть з Європейського Союзу,
    ми бачимо що Румунія планує прокладання автобанів до України,
    продовжувалися якісними дорогами і з нашого боку. Те саме і з Польщі,
    Словаччини.

  • 21 березня 2019 року

    САМІТ ЄС – Лідери країн-членів ЄС у четвер і п’ятницю проведуть у Брюсселі весняний саміт ЄС, в рамках якого зосередяться на зміцненні
    європейської економічної бази. Інші теми порядку денного – зміна клімату,
    майбутній саміт ЄС-Китай та шляхи боротьби з
    дезінформацією. Румунію
    представляє Президент Клаус Йоханніс, який виступить за продовження зусиль
    держав-членів щодо консолідації та поглиблення єдиного ринку ЄС в усіх його
    вимірах. Він також підкреслить, що сильний цифровий ринок має важливе значення
    для збереження позиції Європи як однієї з найважливіших економік світу. Президент
    Румунії підкреслить важливість боротьби з явищем дезінформації в контексті
    майбутніх виборів до Європарламенту. З іншого боку, європейські лідери розглянуть
    прохання прем’єр-міністра Терези Мей відкласти вихід Великобританії з ЄС до 30
    червня.




    ПРОТЕСТИ – Уряд Румунії затвердить на наступному засіданні поправки до
    законодавства в сфері перевезення пасажирів. Таку обіцянку отримали від
    Міністерства транспорту великі конфедерації проспілок у цій галузі, після масштабних
    протестів, організованих в середу і четвер у центрі столиці, у яких взяли
    участь сотні автомобілів таксі, маршруток і автобусів. Після протесту у середу федерації
    FORT, сьогодні прийшла черга водіїв, що є членами Конфедерації
    авторизованих траспортних операторів і перевізників Румунії (COTAR), в
    основному таксистів, котрі вимагали внесення змін до законодавства, що регулює альтернативний міський транспорт, який на їх думку чинить недобросовісну
    конкуренцію. І профспілки бухарестського метро оголосили про проведення
    одногодинного пікету перед Міністерством транспорту в четвер і п’ятницю. Вони
    звинувачують владу в байдужості до проблем безпеки в метрополітені.




    СТАРТАП – Комісар ЄС з економіки та цифрового суспільства Марія Габріель у
    четвер у Клужі, північно-західна Румунія, заявила, що перша європейська
    програма «Цифрова Європа» матиме у розпорядженні 9 млрд євро в період з 2021 по
    2027 роки. На відкритті конференції Європейський
    саміт стартапів – 2019 єврокомісар закликала представників стартапів з 35 країн
    співпрацювати і скористатися можливостями, які відкриваються в ЄС у цій сфері.
    Марія Габріель сказала, що будуть значні інвестиції в комп’ютери, штучний
    інтелект, кібербезпеку, центри цифрових інновацій. У свою чергу, міністр
    зв’язку та інформаційного суспільства Румунії Александру Петреску заявив, що досьє
    цієї надзвичайно важливої ​​програми було закрите у лютому під час головування
    Румунії в Раді Європейського Союзу. Протягом двох днів в Клуж-Напоці проходить
    одна з найважливіших європейських зустрічей, присвячених стартапам.




    IT – Комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу у п’ятницю здійснить
    робочий візит до Бухареста для обговорення інвестиційних пріоритетів наступного
    бюджету ЄС. Вона візьме участь у презентації національного звіту для Румунії в
    рамках європейського семестру та у конференції «Інвестиційні пріоритети Румунії
    у 2021-2027 роках». Як повідомляє Єврокомісія, напередодні Коріна Крецу заявила,
    що в Румунії кошти з європейських фондів повинні бути спрямовані передусім на інновації,
    МСП, перехід до низьковуглецевої економіки, розбудову стратегічних транспортних
    мереж та на фінансування заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості
    населення та соціальної інтеграції.




    ТЕНІС – На турнірі Miami Open серії Premier Mandatory, з призовим фондом понад 9 мільйонів доларів, що стартував у США
    19 березня, одразу кілька румунських тенісистів почнуть змагання. Ірина Бегу (70 WTA) в першому раунді зіграє з канадкою
    румунського походження Б’янкою Андреєску (24 WTA), котра напередодні стала
    переможницею в Індіан-Вельсі, а Моніка Нікулеску (138 WTA) зіграє проти Тамари
    Зіданшек (66 WTA) зі Словенії. Краща ракетка Румунії Сімона Халеп, пропускає
    матч першого кола, а в другому зустрінеться з переможницею матчу Тейлор
    Таунсенд (96 WTA) і Йоханна Ларссон (79 WTA). У чоловічому одиночному розряді Маріус
    Копіл (73 АТР) в першому раунді зіграє проти іспанця Альберта Рамоса Віноласа
    (86 АТП).

  • Заходи на користь румунської інфраструктури

    Заходи на користь румунської інфраструктури

    Румунія
    вимагає доріг – під таким гаслом, що з’явився внаслідок громадського
    роздратування, 15 березня о 15 годині, упродовж 15 хвилин румунів закликали приєднатися до
    протесту, ініційованого бізнесменом з Сучави. Незадоволений відсутністю
    ініціативи та зацікавленості з боку влади у будівництві автомагістралей, Штефан
    Мандакі найняв спеціалізовану фірму, яка на початку березня побудувала
    символічний метр дороги, перший і єдиний в найбіднішому регіоні на сході
    Румунії – Молдові. Тепер
    Штефан Мандакі закликає приєднатися до протесту простих громадян, бізнесменів,
    представників місцевої влади, мерів, освітян, представників асоціацій, профспілок
    та неурядових організацій.


    Ми
    хочемо доріг, щоб швидше пересуватися, бо автопарк псується поганими дорогами і зростають кошти на його обслуговування.
    Пересування з однієї частини країни в іншу триває довго і це призводить до
    подорожчання продуктів. Зростають витрати на робочу силу. Крім того, досі є
    великий ризик нещасних випадків на регіональних дорогах тому, що Молдова яка
    була повністю занедбана щодо цього, так і залишається», – сказано в повідомленні
    в підтримку протестного руху.




    Однак
    ситуація щодо необхідності покращити інфраструктуру присутня не тільки в
    Молдові, а й по всій країні. Наприкінці 2018 року, майже три десятиліття після
    розпаду комунізму й через 10 років після вступу в Європейський Союз, в Румунії
    побудовано близько 800 кілометрів автострад, з яких близько 100 -
    успадковані з часів диктатора Ніколає Чаушеску. Нинішній міністр транспорту Резван
    Кук каже, що розуміє невдоволення кожного румуна та визнає, що терпіння має
    свої межі. Це стимулюватиме владу прискорити виконання проектів, прийняття змін
    до законодавства та спрощення процедур, відмітив Кук. Міністр додав, що окрім
    бездіяльності тих, хто був при владі протягом багатьох років, бюрократія також
    була однією з причин, що призвела до поточного стану справ. За його словами,
    навіть залізниця функціонує краще.






    Дехто
    каже, що подорож на поїзді в Румунії схожа на сюжет найсумнішого фільму,
    коли-небудь знятого. Часті запізнення поїздів, швидкість поїздів можна
    порівняти з рухом равликів, наче з часів Другої світової війни, латання залізниць,
    тобто модернізація інфраструктури, яку треба було робити після кількох років -
    все це є поточною ситуацією в інфраструктурі. У таких умовах, міністр Резван Кук, пообіцяв,
    що в бюджеті цього року закладено достатньо коштів для обслуговування залізниць
    та вагонів.

  • 17 – 23  лютого 2019 року

    17 – 23 лютого 2019 року

    Президент
    оскаржив в Конституційному суді державний бюджет



    Президент Клаус Йоганніс вирішив оскаржити в Конституційному суді державний бюджет Румунії на 2019 рік, який
    нещодавно був відправлений йому
    на підписання. За словами глави
    держави, бюджет, розроблений правлячою
    коаліцією СДП-АЛДЕ,
    ставить під загрозу румунську економіку і має чіткі аспекти неконституційності,
    що перешкоджатимуть Румунії виконувати свої обов’язки
    перед ЄС. Глава держави вважає, що бюджет нереалістичний, переоцінений і занадто відкладений, оскільки відповідно до
    закону він повинен був бути
    переданий на розгляд Парламенту
    15 листопада 2018 року. За словами президента, не можна характеризувати бюджет 2019 року як бюджет присвячений інвестиціям, так як назвала його прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, бо цифри вказують на бюджет суворої економії, з нульовими інвестиціями в певних сферах, з
    необхідністю реорганізації і навіть звільненням персоналу через відсутність коштів на поточні витрати. Президент
    звинуватив уряд у відсутності коштів для інвестицій,
    а також у виділенні великої суми грошей для партій,
    особливо для СДП, основної
    партії правлячої коаліції.
    У відповідь спікер Сенату, лідер АЛДЕ Келін Попеску Терічану
    назвав рішення Президента неприйнятним.


    Нові зміни у сфері юстиції та відгуки з Брюсселя


    Міністр юстиції Тудорел Тоадер утвердив, на цьому тижні, шляхом
    термінової постанови низку змін до законів правосуддя, що стосуються, серед іншого, призначення головних прокурорів або навіть
    обов’язків глави слідчого відділу. Тоадер пояснив, що ці посади також
    можуть бути зайняті прокурорами, які були суддями, а ті, хто зараз займає ці посади, можуть це робити лише
    протягом 45 днів. Національна антикорупційна дирекція вважає,
    що не існує надзвичайної ситуації, яка б виправдала прийняття шляхом термінової постанови положень щодо звільнення
    магістратів або зміни способу організації прокуратур. А прокурори Управління з розслідування
    злочинів організованої злочинності і тероризму – прокуратури антимафії – піддали критиці постанову, вважаючи, що зміни
    суперечать конституційній архітектурі і не дають змогу Генеральній прокуратурі виконати свої специфічні обов’язки. Вища рада магістратури, через Відділ прокурорів, звернула увагу на те, що останні зміни до законів правосуддя
    можуть серйозно вплинути на роботу прокурорів. Реакції надійшли також з боку
    Європейської комісії. Прес-секретар Єврокомісії Маргарітіс Шинас, заявив що Європейська
    Комісія зі стурбованістю стежить за розвитком ситуації у сфері верховенства
    права в Румунії і що, як зміст, так і порядок прийняття останніх змін, шляхом
    термінової постанови, без консультацій з представниками судової гілки влади та
    з безпосередньо зацікавленими сторонами, прямо суперечать рекомендаціям ЄК у
    рамках Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя, що підтримується
    всіма державами-членами. Єврокомісія вимагатиме пояснень від румунського уряду
    щодо останніх поправок, – додав прес-секретар. Він нагадав, що у своєму
    листопадовому звіті Європейська комісія закликала Румунію впровадити міцну та
    незалежну систему призначення прокурорів на керівні посади, на основі чітких і
    прозорих критеріїв, схвалену й Венеційською комісією. Єврокомісія також
    закликала Бухарест переглянути суперечливу судову реформу враховуючи всі
    рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю, сформульовані
    Венеційською комісією та GRECO. Основні опозиційні партії, НЛП та СРР, подали на
    розгляд Палати депутатів пропозицію про вотум недовіри міністру юстиції.
    Зміни ці також піддавалися критиці з боку глави держави. Магістрати вийшли на
    вулиці протестувати, стверджуючи, що зміни серйозно впливають на незалежність
    судової влади.


    Нові міністри
    в Румунії


    Президент Клаус Йоганніс підписав, на цьому тижні, укази про призначення Василя-Даніела Сучу на посаду віце-прем’єр-міністра
    і міністра регіонального розвитку та державного
    управління, та Александра-Развана Кука – на пост міністра транспорту. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
    заявила, що вона зробила ці
    пропозиції для припинення
    ситуації блокування діяльності Уряду. «Регіональний розвиток і транспорт – це
    дві ключові сфери, для яких ми забезпечили шляхом закону
    про державний бюджет суми, необхідні реалізації інвестицій, які потрібні
    Румунії. Для належної реалізації інвестиційних проектів необхідна
    координація міністрів
    з повною відповідальністю при виконанні своїх функцій», – уточнила прем’єр-міністр.
    Раніше на дві зазначені посади були тричі запропоновані кандидатури Олгуци
    Васілеску та Мірчі Драгіча, але Клаус Йоханніс відхилив ці пропозиції.


    Зустріч
    міністрів торгівлі держав ЄС в Бухаресті


    Європейський комісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем і
    генеральний директор Світової організації торгівлі Роберто Азевдо взяли участь,
    на цьому тижні, в Бухаресті, на неформальній зустрічі міністрів торгівлі
    країн-членів ЄС, що пройшла під час головування Румунією в Раді Європейського
    Союзу. Переговори були присвячені процесу модернізації Світової організації
    торгівлі та торговельним відносинам між ЄС та США. Також на цьому тижні, на
    засіданні Комітету постійних представників, країни-члени ЄС підтвердили політичну згоду,
    досягнуту Румунією з Європейським Парламентом, щодо Директиви про авторське
    право на єдиному цифровому ринку. Директива матиме значний вплив як на
    виробників, чиї права повинні бути повністю захищені, так і на європейських
    громадян, які користуватимуться перевагами Єдиного цифрового ринку. Директива
    матиме позитивний вплив на широке коло суб’єктів, таких як видавці преси,
    культурні установи, освітні установи, художники, виконавці, представники
    творчих та культурних кіл.

  • 11 жовтня 2018 року

    ВЗАЄМИНИ -
    Президент Клаус Йоханніс у четвер в Бухаресті заявив, що Румунія надалі з дуже
    великою увагою ставитиметься до зміцнення Стратегічного партнерства між ЄС та
    Південною Кореєю. Цю заяву він зробив під час переговорів з головою південнокорейської Національної Асамблеї Сеула Мун Хі Саном. З цієї нагоди глава держави наголосив
    на особливому характері відносин між двома країнами, з огляду на те, що Південна
    Корея є першою азійською країною, з якою Румунія уклала стратегічне партнерство
    10 років тому. Президент Йоханніс також закликав до максимального використання потенціалу
    економічного співробітництва, в тому числі за рахунок залучення нових південнокорейських
    інвестицій в Румунію. У свою чергу, спікер південнокорейського парламенту
    заявив, що зараз Румунія є одним з найважливіших стратегічних партнерів офіційного
    Південної Кореї у Південно-Східній Європі.

    ПРИДНІСТРОВ’Я -
    Румунія підтримує всебічне, мирне та стале врегулювання конфлікту в Придністров’ї (сепаратистському регіоні на сході Республіки
    Молдова, з дотриманням суверенітету і територіальної цілісності
    Республіки Молдова, – заявив
    в четвер міністр закордонних справ
    Румунії Теодор Мелешкану. Цю заяву він
    зробив під час зустрічі
    зі Спеціальним представником ОБСЄ з питань
    придністровського врегулювання Франком Фраттіні та новим керівником Місії ОБСЄ
    в Р. Молдова Клаусом Нойкирхем. Глава румунської дипломатії сказав, що Румунія і надалі приділятиме особливу
    увагу моніторингу виконання зобов’язань, пов’язаних із ситуацією довкола придністровських шкіл з румунською
    мовою викладання, які використовують латиницю. Придністров’я де-факто вийшло з-під контролю центральної влади в Кишиневі у 1992 році, після збройного конфлікту, під час якого загнуло кілька сотень людей, коли у конфлікт на боці сепаратистів втрутилися російські війська .




    ТРАНСПОРТ
    – Федерація румунських транспортних операторів оголосила про відновлення
    діяльності по всій країні після того, як спеціалізований комітет у Палаті
    депутатів повідомив про початок дебатів довкола вимог автоперевізників.
    Нагадаємо, що сьогодні у половині повітів Румунії через страйк автоперевізників
    частково припинилися міжміські пасажирські перевезення. Вони незадоволені
    планами Міністерства транспорту змінити правила ліцензування. Протест було
    організовано після того, як Міністерство транспорту оголосило про зміну системи
    оцінки транспортних компаній при організації тендерів на перевезення пасажирів,
    пояснюючи це тим, що на профільному ринку сформувалася монополія.




    ПРАВОСУДДЯ
    – Генеральна прокуратура має усі необхідні ресурси для створення нового спеціального
    відділення з розслідування злочинів скоєних магістратами, – заявив сьогодні
    Генеральний прокурор Августін Лазер. Цю заяву він зробив після того, як уряд у
    середу схвалив постанову про створення цього відділення, яке має перейняти до 23
    жовтня всі відповідні справи, які зараз розслідуються Національним
    антикорупційним управлінням. Августін Лазер заявив, що цей нормативно-правовий
    акт вже був опублікований в Офіційному візнику. Відповідно до закону відділення має
    розпочати свою діяльність протягом шести місяців з дня набуття чинності
    нормативно-правового акту, а Вища рада магістратури ще не почала відповідну
    процедуру. У відділенні працюватимуть 15 прокурорів. Його керівники будуть
    призначені на конкурсній основі, а до складу конкурсної комісії увійдуть три
    судді та один прокурор Вищої ради магістратури.




    ОБОРОНА
    – Міністр національної оборони Міхай Фіфор заявив, що Румунія та Польща є головними
    опорами стабільності на східному фланзі НАТО в сучасних умовах регіональної
    безпеки. Він сказав, що Бухарест вважає пріоритетом реалізацію рішень, прийнятих
    на Саміті Альянсу у липні ц.р., що мають важливі наслідки для безпеки в
    регіоні. У перспективі перейняття Румунією у січні 2019 р. піврічного
    головування в Раді Європейського Союзу, міністр оборони підкреслив, що Бухарест
    приділить особливу увагу зміцненню трансатлантичних відносин, шляхом розвитку
    європейської оборонної політики в повній взаємодоповнюваності з НАТО.

    СПРОСТУВАННЯ – Крайовський
    університет не підписував і не планує підписувати жодного Меморандуму з
    Дипломатичною академією МЗС Росії, – повідомив у четвер вищий навчальний
    заклад. Університет стверджує, що він не має та не отримував жодного запиту про
    співпрацю з Міністерством закордонних справ Росії або іншими російськими
    установами, за винятком університетської. Заява була оприлюднена після того як прес-секретар
    російського МЗС Марія Захарова заявила, що «планується створення російсько-румунської
    експертної комісії з публічної дипломатії та науково культурного діалогу». Вона
    зазначила, що створення комісії передбачено в Меморандумі про співпрацю між
    Дипломатичною академією МЗС Росії і Університетом Крайова до 140-ої річниці встановлення
    дипломатичних відносин між Росією і Румунією, повідомляє російське агентство ТАСС.




    ВІЛ/СНІД – Міністр охорони здоров’я Румунії Соріна Пінтя у четвер зажадала реальну інформацію про ситуацію щодо лікування хворих на
    ВІЛ/СНІД. Вона заявила, що існують
    розбіжності між тим, що кажуть координатори програм та інформацію, яка була розповсюджена в ЗМІ про відсутність ліків для цих пацієнтів. Влада заявляє, що протягом
    січня-червня 2018 року було зафіксовано понад 250 нових випадків ВІЛ-інфекції,
    більшість із яких було виявлено у чоловіків. У Румунії близько 12 тисяч людей
    страждають на цю хворобу.

    АВТО – За підсумками
    перших дев’яти місяців поточного року у Румунії було зареєстровано 107 тис.
    нових легкових автомобілів, що на 35% більше порівняно з аналогічним періодом
    минулого року. Як повідомляють компетентні установи, за той самий період 2018
    року кількість зареєстрованих уживаних автомобілів скоротилася майже на 17% до
    347 тис. одиниць. На кінець минулого року автопарк Румунії налічував понад 7,6
    млн одиниць авто, з яких близько 1,3 млн. зареєстровані в Бухаресті.