Tag: угода

  • 17 січня 2025 року

    17 січня 2025 року

    БЕЗПІЛОТНИКИ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті рішуче засуджує безвідповідальні атаки російських сил, які порушують усі норми міжнародного права, і наголошує, що незаконна і неспровокована агресія Росії проти України створює ризики для всього регіону. Заява зроблена в контексті того, що в п’ятницю вранці поблизу кордону з Румунією, в повіті Тулча, системи моніторингу та спостереження Міністерства національної оборони повідомили про порушення повітряного простору Румунії, коли російські сили відновили серію атак безпілотників на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в Україні. «Повага до суверенітету, безпеки та миру є зобов’язаннями, які Російська Федерація систематично та неспровоковано порушує. Постійні агресивні дії Росії, незаконна окупація територій її сусідів та незаконна війна, яку Росія веде у великих масштабах протягом майже трьох років проти суверенного сусіда, становлять постійну та серйозну загрозу не лише для України, але й для всього Чорноморського регіону та східного флангу Північноатлантичного альянсу», – заявили в МЗС. Міноборони та МЗС нагадують, що інформували та інформують у режимі реального часу структури Альянсу про ситуації, спричинені атаками, та підтримують з ними постійний зв’язок.

    ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня – так вирішив уряд у Бухаресті. Уряд також запровадив суворіші правила передвиборчої агітації, особливо в Інтернеті. Їх недотримання може призвести до штрафів у розмірі до 5% від обороту для великих онлайн-платформ. Румуни в діаспорі все ще матимуть три дні для голосування, але в останній день, у неділю, виборчі дільниці закриються о 21:00 за румунським часом, незалежно від місцевого часового поясу. Нові правила були розкритиковані деякими неурядовими організаціями. Президентські вибори були скасовані наприкінці минулого року Конституційним судом через спотворення виборчого процесу.

    ПРОТЕСТ – Кілька тисяч поліцейських і співробітників правоохоронних органів, громадського порядку і національної безпеки, а також резервісти з усієї Румунії взяли участь у акції протесту в Бухаресті. Вони незадоволені урядовою постановою про скорочення бюджетного дефіциту, яка значно зменшила їхні доходи. Закон скасовує оплату понаднормових і відпрацьованих днів у вихідні та святкові дні. В результаті, кажуть постраждалі, доходи оперативних співробітників поліції різко скоротяться на 1000 (200 євро) – 2000 (400 євро) леїв. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у п’ятницю, що питання оплати понаднормової роботи у сфері громадського порядку буде врегульовано як пріоритет на початку лютого в парламенті.

    ДИВЕРСІЙНА ОПЕРАЦІЯ – Румунська служба інформації зірвала диверсійну операцію, організовану Російською Федерацією на території Румунії, яка стала мішенню для кількох таких невдалих спроб у липні-серпні, йдеться в заяві служби. РСІ ідентифікувала громадянина Колумбії, який прибув до країни наприкінці липня минулого року з метою здійснення диверсійних дій. Він був частиною розгалуженої мережі диверсантів, націленої на європейські країни, контрольованої російською розвідкою через посередників, уточнили в службі. Колумбійцю було доручено збирати дані та зображення для використання у кампаніях фейкових новин у соціальних мережах, які пропагували широкомасштабні диверсійні операції, що здійснюються нібито проросійським українським опором.

    ВИСТАВКА  – Румунія візьме участь у найбільшій у світі виставці органічної продукції BioFach 2025, яка відбудеться в Нюрнберзі (Німеччина) з 11 по 14 лютого. Про це в п’ятницю повідомила Асоціація «Біо-Румунія» за підтримки румунського уряду через Румунське агентство з інвестицій та зовнішньої торгівлі. За даними асоціації, Румунія вже 20 років бере участь у цьому заході, присвяченому органічному сільському господарству та органічним продуктам. Починаючи з 1990 року, «БіоФах» став важливим місцем зустрічі виробників органічної продукції з усього світу, пропонуючи можливості для налагодження контактів і місцем, де можна обмінятися ідеями між усіма учасниками органічного ланцюга доданої вартості.

    ГРИП – Вакцинація проти грипу залишається найпростішим, найбезпечнішим і найефективнішим методом захисту від сезонних захворювань – повторюють румунські лікарі на тлі зростання кількості випадків респіраторних захворювань. Фахівці підкреслюють, що зі збільшенням відсотка вакцинованого населення, ступінь поширення вірусу грипу в суспільстві зменшується. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що кількість людей з діагнозом респіраторні інфекції подвоїлася. За минулий тиждень було зафіксовано майже 91 000 випадків. З них майже 600 пацієнтів з діагнозом клінічного грипу і понад 200, у яких лабораторні тести підтвердили інфікування вірусом грипу – більшість з них в Бухаресті, Клужі, Брашові, Констанці, Албі та Галаці. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що ще п’ятеро людей померли від грипу, в результаті чого загальна кількість смертей з початку епідемічного сезону досягла дев’яти.

    УГОДА – Ізраїль і ХАМАС офіційно підписали угоду про припинення вогню і звільнення заручників у Газі після подолання розбіжностей, що виникли в останню хвилину. Офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху оголосив, що кабінет безпеки і уряд зберуться для ратифікації документа. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що очікує, що реалізація угоди почнеться в неділю, як і планувалося, зі звільненням перших трьох ізраїльських заручників. Щонайменше один з ультраправих ізраїльських міністрів, які виступали проти угоди, подав у відставку. За словами кореспондента Радіо Румунія в Ізраїлі, політичне життя в Ізраїлі обіцяє бути бурхливим, з великим потенціалом для сюрпризів і навіть змін.

  • 22 – 28 вересня 2024 року

    22 – 28 вересня 2024 року

    Перше коригування Держбюджету у 2024 році

    Цього тижня уряд схвалив перші в цьому році зміни до Державного бюджету Румунії на 2024 рік. Хоча він базувався на переглянутому убік зниження економічному зростанні у 2,8% і більшому ніж очікувалося бюджетному дефіциті – 6,9%, коригування було позитивним. Фінанси, транспорт, охорона здоров’я та освіта отримали більше грошей, тоді як бюджети міністерств економіки та розвитку були скорочені. Коригування бюджету ґрунтується на збільшенні надходжень до державного бюджету, а також на інвестиціях. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що дефіцит, який вже є високим і тому викликає занепокоєння у фахівців, може бути покритий за рахунок стимулювання економіки. Він навів як приклад найсильніші країни ЄС, Німеччину та Францію, які стимулюють інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Інвестиції, – сказав Марчел Чолаку, – повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти. Своєю чергою, міністр фінансів Марчел Болош нагадав, що Державний бюджет на 2024 рік був побудований навколо важливих інфраструктурних інвестицій, великих стратегічних проєктів і поліпшення державних послуг для румунів. Він заперечив чутки про те, що Румунія відмовиться від єдиної ставки оподаткування доходів у наступному році і перейде до прогресивного оподаткування, щоб покрити дірки в бюджеті.

      

    Менш оптимістичний прогноз

    Європейський банк реконструкції та розвитку різко знизив свій прогноз зростання румунської економіки у 2024 році, яка, як очікується, зросте лише на 1,4% цього року, більш ніж удвічі менше ніж прогнозувалося у травні – 3,2%. У 2025 році зростання ВВП становитиме 2,6%, тобто буде меншим у порівнянні з травневим прогнозом у 3,4%. Країни ЄС у південно-східній Європі потерпають від слабкого зовнішнього попиту, хоча споживання було стійким після значного підвищення заробітних плат, пояснюється у звіті ЄБРР. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск. У Румунії, відповідно до світових тенденцій, значно сповільнилося зростання ІТ-сектору, а промислове виробництво перебуває в стагнації. З іншого боку, інвестиції в інфраструктуру продовжують підтримувати зростання. Банк також нагадує, що нещодавні оцінки Фіскальної ради вказують на тенденцію до збільшення дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд також переглянув свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році у бік зниження з 3,8% до 2,8%.

     

    Виступ Президента Румунії на ГА ООН

    Президент Румунії Клаус Йоганніс на цьому тижні взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. «Яким би нестабільним не був світ сьогодні, відповіддю на наші проблеми завжди буде більша співпраця та солідарність. Румунія завжди буде підтримувати міжнародний світовий порядок, в центрі якого знаходиться ООН», – сказав румунський лідер у своєму виступі.  Війна Росії проти України, – за словами президента, – спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній історії Європи, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами континенту. Україна потребує підтримки всіх держав-членів ООН, які сповнені рішучості поважати міжнародне право і Статут ООН, – сказав Клаус Йоганніс. Він підкреслив, що Румунія повністю підтримує мирну ініціативу Президента Зеленського як єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права. За словами Йоганніса, не існує життєздатної альтернативи Організації Об’єднаних Націй, а принципи, на яких вона була побудована, залишаються більш актуальними ніж коли-небудь. Зараз ми зосереджені на подальшому реформуванні ООН, аби збільшити здатність організації відповідати на виклики сьогодення і на ті, що чекають на неї в майбутньому, – сказав Президент Румунії.

     

    Позика від США для посилення ЗСР

    Румунія у середу підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки на суму майже $1 млрд. Бухарест впевнений, що $920 млн від США допоможуть зміцнити обороноздатність країни шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями та розвитку місцевої оборонної промисловості. Кетлін Кавалєк, посол США в Бухаресті, зазначила, що цей документ є більше, ніж просто фінансовою угодою, оскільки він представляє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільну прихильність до забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк.

     

    Гарний старт ФЧСБ у Лізі Європи

    Повернувшись до континентальних змагань, ФЧСБ в четвер увечері на Національній арені в Бухаресті розгромив латвійський РФС з рахунком 4:1 у першому турі Ліги Європи з футболу. Чемпіони Румунії зіграють ще сім матчів у групі, а їхніми суперниками будуть шотландський “Глазго Рейнджерс”, англійський “Манчестер Юнайтед”, грецькі ПАОК Салоніки та “Олімпіакос Пірей”, а також німецький “Хоффенхайм”. ФЧСБ є єдиним представником Румунії в єврокубках.

  • Кредит на модернізацію ЗСР

    Кредит на модернізацію ЗСР

    Румунія підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки про позику на модернізацію армії. Церемонія підписання відбулася в середу в приміщенні уряду в присутності прем’єр-міністра Марселя Чолаку та посла США в Бухаресті Кетлін Кавалєк, а також директора Агентства з питань безпеки та оборонного співробітництва Майкла Міллера. 920 мільйонів доларів дозволять, з одного боку, зміцнити оборонний потенціал, оснастивши його сучасними технологіями, а з іншого – розвинути національну оборонну промисловість, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, додавши, що цей значний кредит також свідчить про довіру і статус, яким Румунія користується у відносинах зі своїм стратегічним партнером, Сполученими Штатами Америки.

     

    Марчел Чолаку: «Сьогодні Румунія приєднується до дуже невеликої групи ключових держав-партнерів США, які вже скористалися цією програмою, розробленою через Трастовий фонд США, і я радий, що ми використаємо ці гроші як для зміцнення обороноздатності Румунії шляхом оснащення її сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Ми розробимо нові виробничі потужності в Румунії, створимо робочі місця для румунів і знову станемо актуальними у виробництві військової техніки на регіональному рівні. Водночас ми отримаємо доступ до військових технологій найвищого рівня, що допоможе нам працювати разом зі Сполученими Штатами і нашими союзниками по НАТО над зміцненням колективної оборони і стримуванням загроз для Румунії і країн східного флангу Альянсу.»

     

    Своєю чергою, посол США Кетлін Кавалєк підкреслила, що підписана угода – це більше, ніж просто фінансова домовленість, вона демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства, а також спільні зобов’язання США і Румунії щодо забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. За словами пані Кавалєк за 20 років членства в Північноатлантичному альянсі Румунія знову і знову демонструвала, що вона є надійним союзником і опорою стабільності на східному фланзі Альянсу і в Чорноморському регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк. У контексті російської війни проти України вона нагадала про зразкову реакцію Румунії, яка прийняла тисячі українських біженців, сприяла транзиту зерна та навчанню українських пілотів F-16.

  • 11 липня 2024 року

    11 липня 2024 року

    НАТО – У четвер, у Вашингтоні, в кулуарах саміту НАТО, присвяченого 75-й річниці заснування організації, Президент Румунії Клаус Йоганніс та Президент України Володимир Зеленський підписали двосторонню безпекову угоду. Таким чином, загальна кількість двосторонніх угод, підписаних Україною зі своїми партнерами, досягла 23. Угода передбачає передачу сусідній Україні системи “Патріот” та подальшу підтримку України з боку Румунії. Румунія сприятиме швидкому транзиту необхідного обладнання через свою територію та підтримає розмінування Чорного моря. Угода також передбачає співпрацю у сфері розвідки, контррозвідки, кібербезпеки та інформаційної безпеки. Крім того, Румунія підтримуватиме оборонну промисловість України та допомагатиме у відновленні країни. Угода є частиною імплементації Спільної декларації G7 про підтримку України від липня 2023 року. “Сьогодні разом з президентом Володимиром Зеленським ми підписали у Вашингтоні двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки. Ми приєднуємося до інших союзників і партнерів у виконанні зобов’язань, які ми взяли на себе у Вільнюській декларації G7”, – написав Клаус Йоганніс в мережі X.

     

    КОРИДОР МОБІЛЬНОСТІ – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер підписав у середу в кулуарах Вашингтонського саміту Лист про наміри щодо створення коридору військової мобільності між Румунією, Болгарією і Грецією, повідомило в четвер Міноборони. Згідно з цитованим джерелом «ця ініціатива знаменує собою значний крок вперед у зміцненні оборонних і стримуючих можливостей НАТО в регіоні». Проєкт спрямований на оптимізацію транспортних коридорів для задоволення потреб військової мобільності шляхом створення маршрутів постачання (автомобільних і залізничних) між країнами-учасницями, зменшення бюрократії в мирний час і максимізації ефективності в надзвичайних і кризових ситуаціях.

     

    ПАРТНЕРСТВО – Міністерство закордонних справ Румунії привітало святкування Дня дружби Румунія-США 11 липня. Нещодавні зустрічі на високому рівні, включаючи візити Президента Румунії Клауса Йоганніса до Вашингтона у травні та липні 2024 року, підтвердили рішучість обох країн розвивати партнерство, побудоване на спільних демократичних цінностях, тісній співпраці у сфері безпеки та оборони, диверсифікованих економічних та торговельних відносинах. 11 липня 1997 року відбулася знакова подія у розвитку відносин між Румунією та США, а саме візит президента Клінтона до Бухареста і виголошена ним з цієї нагоди промова, в якій були визначені основні віхи розвитку відносин між двома країнами та оголошено про намір встановити стратегічне партнерство між Румунією та США.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції в Румунії в червні знизився до 4,9% з 5,1% у травні, свідчать дані, опубліковані у четвер Національним інститутом статистики. За аналізований період продовольчі товари подорожчали на 1%, непродовольчі товари – трохи більше ніж на 6%, а послуги – майже на 9%. У порівнянні з червнем 2023 року, річний рівень інфляції в червні 2024 року, розрахований на основі гармонізованого індексу споживчих цін, склав 5,3%. Національний банк Румунії переглянув до 4,9%, з 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року і очікує, що показник досягне 3,5% на кінець 2025 року.

     

    ЕНЕРГІЯ – Румунія наразі реєструє на ринку ціни на електроенергію, вищі за середні показники європейських країн, але це не має негативного впливу на рахунки, оскільки тарифи обмежені до 31 березня наступного року, – повідомляє міністр енергетики Себастьян Бурдужа на своїй сторінці в соціальній мережі. Він нагадує, що Євростат підтвердив у своєму останньому звіті, що ціна, яку населення Румунії сплачує за енергоносії, є п’ятою найнижчою в Європейському Союзі, а з аналізу, проведеного в міністерстві на основі інформації, отриманої від основних постачальників, ціни, виставлені в рахунках за останні місяці, також на 15% нижчі від максимальної межі.

     

    МІГРАЦІЯ – У Бухаресті було відкрито Інститут міграційної політики, який має на меті пов’язати дослідження та державну політику, розроблені на національному рівні, з міжнародними тенденціями у сфері міграції. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, на кінець минулого року майже 75 000 іноземних громадян мали право перебувати в Румунії з метою працевлаштування. 70% з тих, хто прибув в останні роки, хочуть отримати румунське громадянство. Міграційна інтеграція є однією з умов, яку Румунія повинна виконати, щоб приєднатися до Організації економічного співробітництва та розвитку.

     

    УРЯД – Уряд Румунії затвердив Національну стратегію у сфері штучного інтелекту на період 2024-2027 років. Вона спрямована на впровадження цифрових технологій в економіку та суспільство, поважаючи права людини та керуючи ризиками, пов’язаними з розвитком штучного інтелекту. На сьогоднішньому засіданні уряду також було розглянуто в першому читанні проєкт термінової постанови про внесення змін до Дорожнього кодексу. Проєкт був опублікований у середу Міністерством внутрішніх прав і передбачає, що судово-медичні центри повинні надавати відповідь протягом 72 годин водіям, чиї водійські права були призупинені за звинуваченнями у вживанні наркотиків, після швидкого тесту на дорозі, проведеного співробітниками поліції. Цей крок був зроблений після того, як майже 200 000 водіїв висловили своє невдоволення в онлайн-петиції.

     

    СПЕКА – На всій території Румунії дуже спекотно. Помаранчевий код теплової хвилі поширюється на південну половину країни і захід, а в інших регіонах діє жовтий код спекотної погоди. Дискомфорт буде особливо сильним, а індекс температури-вологості перевищить критичний поріг у 80 одиниць. Максимальна температура – від 36 до 40 градусів. Найближчими днями спека посилиться. Із суботи – понад половина країни опиниться під червоним кодом небезпеки теплової хвилі. Це наймасштабніше попередження такого роду в Румунії, оскільки максимальна температура очікується в межах 37-41 градусів. Національні та місцеві органи влади готуються до подолання наслідків екстремальної спеки, яка посилюється по всій країні.

  • Безпекова угода Р.Молдова з ЄС

    Безпекова угода Р.Молдова з ЄС

    Усі військові експерти і політологи стверджують, що Р.Молдова є сусідом України, який найбільше постраждав від російського вторгнення. Після прояву солідарності з українською державою, яка вже третій рік чинить опір російським окупантам, та приймаючи численних українських біженців після початку повномасштабного вторгнення, Кишинів сам став мішенню для росіян.

    «Усі елементи гібридної війни, такі як хибні повідомлення про мінування, кібератаки, незаконно фінансовані протести, енергетичний шантаж – це виклики, з якими доводиться стикатися молдовській системі внутрішніх справ», – сказала в інтерв’ю Радіо Кишинів Ана Ревенко, колишня міністерка у прозахідному уряді. Вона додала, що провоєнна пропаганда, підбурювання до ненависті, дезінформація – частини тієї ж гібридної війни – мають на меті послабити стійкість громадян. «Вже зараз очевидно, що Росія дедалі інтенсивніше використовує важелі, за допомогою яких вона намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові, не без підтримки олігархів-втікачів», – підсумувала Ана Ревенко.

    На цьому тривожному тлі Республіка Молдова підписала у вівторок Угоду з Європейським Союзом про безпеку і оборону, яка, за словами підписантів, зробить співпрацю між Кишиневом і Брюсселем набагато тіснішою і надасть молдовській державі більше інструментів для зміцнення своєї безпеки на багатьох рівнях, в тому числі військовому. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі зазначає, що Республіка Молдова тепер може брати участь у місіях в рамках Європейської політики безпеки й оборони і отримає допомогу для зміцнення свого військового потенціалу.

    Молдовські солдати також будуть інтегровані в Європейський корпус швидкого розгортання і братимуть участь у спільних навчаннях і тренуваннях. Ще один інструмент співпраці ЄС і Республіки Молдова – так званий Європейський фонд миру, який дозволяє державам-членам купувати і постачати військову техніку. Співпраця між двома сторонами також поширюється на сфери гібридних атак, дезінформації або захисту критичної інфраструктури та кордонів. Практично все, що пов’язано з безпекою Молдови, тепер є предметом співпраці, передбаченої угодою, кажуть оглядачі.

    Зі статусом нейтралітету, закріпленим три десятиліття тому в Конституції, яку багато хто вважає застарілою, Кишинів має одну з найменших і найгірше оснащених армій в Європі. Але міністр оборони Анатолій Носатий, кадровий військовий, який навчався в США, обіцяє зміцнити збройні сили перед обличчям гібридної війни Росії. В інтерв’ю бухарестським ЗМІ він також розповів про військову співпрацю з Європейським Союзом, НАТО і сусідньою Румунією та наполягав на тому, що Північноатлантичний альянс «не є опудалом, яким весь час лякає російська пропаганда».

  • 21 квітня 2024 року

    21 квітня 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Південної Кореї з 22 по 24 квітня на запрошення свого колеги Юн Сок Йола. Це перша країна в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з якою Румунія підвищила рівень відносин до рівня стратегічного партнерства у 2008 році. З нагоди візиту президента Йоганніса до Сеула, це партнерство буде зміцнене документом, який визначить напрямки співпраці на наступні 10 років. Будуть підписані угоди у таких сферах як оборона, ядерна енергетика, інвестиції та зовнішня торгівля, співробітництво у сфері надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих, співробітництво в галузі культури, засобів масової інформації, молоді та спорту.

     

    СТАТИСТИКА – Згідно з останніми даними Національного інституту статистики, рівень зайнятості населення працездатного віку, тобто у віці від 15 до 64 років, у Румунії минулого року становив 63%. За данними інституту, частка тих, хто має роботу, вища серед чоловіків – близько 72% – ніж серед жінок, на яких припадає близько 54%. Крім того, у міських поселеннях майже 69% становлять чоловіки, порівняно з 57% у сільських поселеннях. Найвищий рівень зайнятості серед працездатного населення в минулому році був серед випускників вищих навчальних закладів – майже 90%, тоді як серед осіб з низьким рівнем освіти цей показник становив майже 37%. Статистика також показує, що наймані працівники, як і раніше, займають найбільшу частку – 86% від загальної кількості зайнятого населення. Минулого року самозайняті та неоплачувані сімейні працівники становили 13% зайнятого населення. При цьому майже 83% зайнятих працюють у приватному секторі, що значно перевищує частку зайнятого населення в державному секторі.

     

    РОБОТИ – Команда робототехніки AICitizen з коледжу “Александру Йоан Куза” з міста Фокшани (схід) стала переможцем чемпіонату світу з робототехніки “First Tech Challenge”, що проходив з 17 по 20 квітня в Х’юстоні, США. Румунська команда дійшла до фіналу в альянсі з двома іншими командами: The Clueless з Сан-Дієго, Каліфорнія та Texpand з Кейптауна, Південна Африка. У Першому чемпіонаті світу з робототехніки Tech Challenge взяли участь понад 200 найкращих команд світу з робототехніки.

     

    ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Після багатомісячних затримок Палата представників Конгресу США в суботу ввечері проголосувала за масштабний пакет допомоги Україні на суму 61 мільярд доларів. Цей пакет є частиною більшого пакету на 95 мільярдів доларів, який включає допомогу у сфері безпеки для Ізраїлю та Тайваню. Для набуття чинності законопроект має також пройти через Сенат, де більшість, втім, складають демократи, які підтримують надання допомоги. Президент Джо Байден вже звернувся до Сенату з проханням прискорити голосування, щоб він міг підписати законопроект. Допомога надходить у надзвичайно складний час для України, яка відчайдушно потребує зброї та боєприпасів, щоб протистояти Росії, що почала завойовувати позиції на лінії фронту, відзначають інформаційні агентства. Західний світ і лідери України привітали голосування, але Кремль зазначив, що прийняття цієї американської допомоги призведе до загибелі ще більшої кількості українців з вини київського режиму.

     

    УГОДА – Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак відхилив пропозицію Європейської комісії укласти угоду пост-брекзит, яка б дозволила молодим британцям жити, навчатися або працювати в ЄС, а європейцям – у Великій Британії до чотирьох років, повідомляє France Presse. Ця схема поширювалася б на молодих людей у віці від 18 до 30 років, які отримали б звільнення від віз і справедливе ставлення до оплати за навчання. Але лондонський уряд заявляє, що не хоче відновлювати переговори про вільне пересування і суворі умови щодо тривалості перебування у Великій Британії.

     

  • 20 березня 2024 року

    20 березня 2024 року

    НАТО – Румунія розмістить на військові базі імені Міхаїла Когелнічану (південний схід), найбільшу оперативну базу НАТО в Європі, справжній авіаносець наземного базування, як називають цей військовий об’єкт в Альянсі. Модернізація бази розпочалася в 2010 році, в контексті війни в Афганістані, але зараз вона вступила в нову фазу розширення військового комплексу. Значні кошти виділяються на будівництво військового містечка з лікарнею і школою. Урядові інвестиції оцінюються в 2,5 млрд. євро. Згодом військова база Міхаїл Когилнічану зможе перебрати на себе логістику та людські ресурси з американської бази Рамштайн у Німеччині.

    ВИБОРИ – Спільний кандидат на посаду столичного мера від правлячої коаліції СДП-НЛП, лікар Кетелін Кирстою, керівник Університетської лікарні в Бухаресті, був офіційно представлений сьогодні на прес-конференції лідерами двох партій. Кетелін Кирстою не буде зареєстрований в жодній з двох партій і балотуватиметься як незалежний кандидат на місцевих виборах 9 червня. Найближчими днями соціал-демократи і ліберали також оголосять спільних кандидатів для шести бухарестських районів. Про це ми повідомимо додатково. Цього року в Румунії проходять всі види виборів – місцеві та європарламентські в червні, президентські у вересні та парламентські в грудні. Сьогодні Конституційний суд дав зелене світло закону, що дозволяє перенести президентські вибори на вересень, відхиливши скаргу, подану Союзом «Рятуйте Румуію» і “Сила правих”. Опозиція стверджувала, що документ порушує демократичні принципи, оскільки неконституційно змінювати виборчі правила за кілька місяців до дати виборів.

    НПВС – Запит на оплату № 3 Національного плану відновлення та стійкості запізнюється порівняно з тим, де ми повинні бути, і дуже важливо, щоб 2024 рік був використаний для прискорення реалізації НПВС, заявила в середу офіційний представник Європейської комісії Селін Гауер. На щорічній конференції з питань реалізації НПВС румунський міністр європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу заявив, що план в цілому прогресує порівняно з минулим роком, але визнав, що деякі етапи та цілі НПВС все ще запізнюються. Він сказав, що наразі немає жодних ризиків для Плану, але Румунія повинна дотримуватися його виконання і здійснювати інвестиції. За словами міністра, наразі Румунія має на своєму рахунку 9,4 млрд. євро, що становить понад 33% від загальної суми виділених коштів.

    УГОДА – ЄС досяг попередньої угоди, яка передбачає безмитний доступ на ринки ЄС для українських виробників продуктів харчування до червня 2025 року, оголосив у середу Європейський парламент. Рішення відповідає січневій пропозиції Європейської Комісії щодо призупинення тарифів та квот на українську сільськогосподарську продукцію до червня 2025 року, але з можливістю задіяти “аварійне гальмо” на курятину, яйця та цукор, що означає, що тарифи будуть введені, якщо імпорт перевищить середній рівень у 2022 та 2023 роках. Європарламент також отримав запевнення від Єврокомісії, що вона вживатиме заходів у разі збільшення імпорту української пшениці. Після вторгнення Росії в Україну в 2022 році ЄС скасував тарифи на імпорт з України, але Польща та інші сусідні країни зіткнулися з надлишком пропозиції зерна, а фермери протестували проти недобросовісної конкуренції. Постраждали також румунські фермери, які продавали свій врожай за невигідними цінами. Україна була одним з найбільших світових експортерів зерна до того, як російське вторгнення у 2022 році зменшило її можливості транспортувати сільськогосподарську продукцію через чорноморські порти.

    СТРАЙК – Працівники румунської національної поштової компанії оголосили сьогодні короткий 2-годинний попереджувальний страйк через низьку заробітну плату. Вони вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв (близько 80 євро) і збільшення бонусу за лояльність на 5-10%. У Національній профспілковій конфедерації заявили, що якщо ситуація на переговорах щодо колективного трудового договору не буде виправлена, буде оголошено загальний страйк. Профспілковий лідер підкреслив, що у разі загального страйку постраждає майже половина населення Румунії, з огляду на те, що Пошта Румунії займається доставкою пенсій більш ніж 5 мільйонам пенсіонерів, розподіляє всю соціальну допомогу та інші виплати, які Міністерство праці надає людям, що перебувають у скрутному матеріальному становищі. За даними профспілки, дві третини працівників румунської пошти отримують мінімальну заробітну плату.

    БІЄНАЛЕ – Цього року Румунія буде представлена на Венеціанській бієнале в Італії. У середу в Бухаресті був опублікований проєкт, який представлятиме країну на 60-му випуску цієї великої міжнародної виставки. Пропозиція Румунії називається “Що таке робота” і підписана Шербаном Саву. Виставка, зазначає Інститут культури Румунії, досліджує іконографію праці, черпаючи натхнення в історичному реалізмі та пропагандистському мистецтві країн, що входили до так званого “Східного блоку”. На Венеціанській бієнале, яка триватиме з 20 квітня по 24 листопада, будуть показані виставки з 87 країн світу.

  • Робоча поїздка до Чернівців делегації Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску

    Робоча поїздка до Чернівців делегації Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску

    Делегація з 14 учнів та викладачів Сучавського
    національного Коледжу імені Міхая Емінеску, в супроводі директора Сільвії-Коріни Нуцу, 26-28 жовтня 2023 року, відвідала Педагогічний коледж Чернівецького
    Національного Університету імені Юрія Федьковича, в рамках освітнього
    міжнародного проєкту на обмін кращими досвідами у галузі педагогічної освіти. Угода
    про співпрацю була укладена між двома Педагогічними коледжами та Сучавською
    філією Союзу українців Румунії.


    Делія Мартіняк, вчителька української
    мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про поїздку до
    Чернівців учнів на вчителів Сучавського коледжу:
    «Упродовж трьох днів учні та вчителі Сучавського коледжу
    мали можливість взяти участь у різноманітних методичних заходах, які надали
    додаткові знання та унікальний досвід викладання. Перший день – став мандрівкою
    в світ дитинства разом з вихованцями Дитячого садочка №45 м. Чернівці, що дало
    можливість познайомитися з дитячою літературою, яка знайшла своє відображення у
    творчості деяких бессарабських письменників. Також було організовано візит до
    Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича та екскурсію по
    місту Чернівці. «День української писемності та мови», що відзначається по всій
    Україні 27 жовтня, створив можливість для групи взяти участь у традиційному
    Радіодиктанті національної єдності, який транслювався в прямому ефірі по національному
    телебаченню. Учні та вчителі відвідали урок з методики викладання математики в
    початковій школі та взяли участь у заходах у спортивній залі коледжу, які
    завершилися годиною дружби та радості. У Чернівецькому драматичному театрі ім.
    Ольги Кобилянської, який є культурним символом всієї Буковини, вистава «Зрадь
    мене» стала ще однією чудовою нагодою пережити сильні емоції разом з акторами
    та глядачами. Третій день об’єднав представників двох навчальних закладів за
    круглим столом на тему «Інноваційні методи оцінювання шкільних
    результатів».
    Водночас були обговорені наступні заходи, включені до
    протоколу про співпрацю між трьома партнерськими установами: поїздка
    української делегації до Сучави з 23 по 25 листопада 2023 року та участь вокального
    колективу Чернівецького педагогічного коледжу у «Фестивалі українських
    колядок», організованому Сучавською філією СУРу наприкінці грудня цього року. Ми
    хочемо подякувати нашим колегам з Чернівців, директору Наталії Палій за гарний
    прийом і можливість побачити дуже цікаві методичні уроки, проведені добре
    підготовленими викладачами та студентами.»

    ucra-profesori-elevi-la-cernauti.png

    Сільвія-Коріна Нуцу, директор Сучавського національного Коледжу імені Міхая Емінеску, д-р філологічних наук, розповідає про мету тристороннього протоколу: «Метою протоколу є створення міжетнічних зв’язків шляхом підтримки учнів, інтегрованих у румунську масову освіту, в тому числі етнічних українців Сучавського повіту, учнів переселенів з України та учнів з України, незалежно від того, чи вони є етнічними румунами або ні. Не менш важливим є створення культурних зв’язків взаємної підтримки в сучасному соціально-політичному контексті. Сучавська філія СУРу є зв’язком між двома сусідніми та дружніми народами і активно підтримує всі румунсько-українські міжкультурні та транскордонні проєкти. Робочий візит делегації Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску, що складалася з викладачів та учнів, 26-28 жовтня 2023 року, до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заклав основи співпраці у сфері педагогічної освіти та встановив нові орієнтири у підготовці майбутніх вчителів, посилаючись на дві взаємодоповнюючі системи освіти.»



    Наталія Палій, директор Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія
    Федьковича, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, кандидат
    педагогічних наук розповідає про користь протоколу про співпрацю, укладеного
    між двома педагогічними коледжами та Союзом українців Румунії, Сучавською
    філією
    : «Найперше, хочу
    зазначити, що укладання тристоронньої угоди – це новий крок у нашій міжнародній
    співпраці. Завдяки заходам, які заплановані й успішно реалізуються в рамках
    угоди між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
    університету імені Юрія Федьковича, Сучавським національним коледжем імені Міхая
    Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії ми маємо реальні
    можливості для обміну досвідом, для ознайомлення з професійним надбанням наших
    колег з Румунії, для впровадження у свою педагогічну діяльність європейських
    стандартів освіти. Співпраця із Союзом українців Румунії дає можливість нашим
    студентам практикуватися в дитячих колективах поза межами України, що,
    безумовно, відкриває їм нові горизонти, вчить реалізувати компетентності трохи в
    інших мовленнєвих ситуаціях. Наш проєкт триває вже не перший рік, до участі в
    ньому залучається все більше педагогів та студентів. Ми з партнерами
    відкриваємо нові траєкторії співпраці й сподіваємось, що в майбутньому зуміємо
    реалізувати всі нові плани.»


    ucra-profesori-suceava-cernauti.png

    Дмитро Бачинський, викладач Педагогічного
    коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,
    кандидат історичних наук, керівник Центру міжнародної співпраці коледжу розповідає
    про реалізацію міжнародного проєкту в галузі освіти впродовж часу:
    «Міжнародна
    співпраця як складова входження у європейський простір, активно відновилася у 2015 році між Педагогічним коледжем Чернівецького національного університету
    імені Юрія Федьковича та Сучавським національним коледжем імені Міхая Емінеску.
    31 жовтня 2018 року з ініціативи Сучавського повітового шкільного інспекторату та
    за результатами перемовин з Генерпальним консулом Румунії в Чернівцях пані
    Елеонорою Молдован було підписано Угоду між навчальними закладами в рамках
    Міжнародного освітнього проєкту, а 15 жовтня 2021 року укладено нову
    широкомасштабну Угоду Міжнародний проект «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
    викладачі», спрямовану на взаємовигідний обмін досвідом роботи в усіх сферах
    педагогічної діяльності. В рамках проєктів відбулися шість обмінів викладачами
    та студентами з вивчення досвіду роботи викладачів обох коледжів, вчителів
    початкової школи і вихователів закладу дошкільної освіти Сучавського коледжу,
    спостереження та проведення занять в дошкільних, шкільних, коледжівських
    підрозділах обох сторін. У травні 2019 року група студентів під керівництвом
    викладачів-методистів нашого коледжу впродовж тижня перебували у Сучаві, де
    спостерігали уроки в початкових класах школи, заняття в групах дитячого садка,
    а також самі проводили уроки і культурні заходи. У листопаді 2019 році група
    студентів і викладачів із Сучави відвідали Чернівці, побували на заняттях у
    коледжі, гімназії № 6. Імені О. Доброго, взяли участь у фольклорному святі
    разом із студентами нашого коледжу «Мова єднає». Новими, більш предметними
    стали стосунки завдяки тристоронній Угоді про партнерство від 9 грудня
    2022 року між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
    університету імені Юрія Федьковича і Сучавським національним коледжем імені
    Міхая Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії у рамках
    міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
    викладачі». Домовленості сторін Угоди знайшли своє вираження у конкретних
    заходах. У червні 2023 році у нашому коледжі побувала офіційна делегація
    партнерів із Румунії на чолі з директором Сучавського національного коледжу
    імені Міхая Емінеску пані Сільвією-Коріною Нуцу і головою Сучавської філії СУР
    паном Іллею Савчуком.»

    ucra-la-scoala-cernauti.png


    Викладач Дмитро Бачинський представляє висновки візиту делегації Сучавського національного коледжу імені
    Міхая Емінеску до Чернівців, 26-28 листопада 2023 року, про етапи реалізації освітнього міжнародного проєкту, а також про майбутні плани в рамках тристоронньої співпраці:
    «28-26 жовтня року цього року група викладачів і учнів
    Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску під керівництвом
    директора відвідали наш коледж з освітньо-методичною метою. Основними у цих
    зустрічах було поглиблення трьохсторонніх відносин через урізноманітнення форм
    та заходів співпраці, вихід партнерських відносин на загальноєвропейський рівень.
    Гості ознайомились з матеріальною базою коледжу, зустрілися з викладачами та
    студентами, обмінювались думками із впровадження інноваційних технологій в
    освітній процес. Відвідини Чернівецького національного університету імені Юрія
    Федьковича та літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, за їх
    словами, вразили монументальністю і цікавими фактами. Партнери нашого коледжу
    були присутні на практичних заняттях викладачів і студентів, долучилися до написання
    Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності, прийняли активну участь у
    спортивному дійстві. Із захопленням та враженнями краси вчителі, учні із Сучави
    відвідали Чернівецький музично драматичний театр імені Ольги Кобилянської
    і переглянули виставу «Зрадь мене». Хочеться зазначити, що 2023 рік став
    активним у розвитку дружніх відносин: студенти та викладачі нашого коледжу
    влітку активно працювали у літній мовній школі з дітьми українців Румунії в
    Балківцях, за
    підтримки Генерального Консульства Румунії в Чернівцях група наших студентів відпочивала влітку
    у центрі дозвілля «Ботошань» повіту Ботошани, у березні група викладачів та
    студентів нашого коледжу прийняла участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті
    Тараса Шевченка у селі Негостині. У планах сторін угоди на майбутнє: обмін
    групами викладачів та студентів для вивчення досвіду роботи, участь у
    освітньо-виховному процесі й педагогічній практиці, стажування викладачів наших
    обох коледжів за 30-ти годинною програмою у Сучаві та Чернівцях, проведення
    спільних науково-практичних конференцій, культурних і спортивних заходів,
    опублікування практики роботи кращих викладачів і студентів у інформаційно-методичних
    бюлетенях/збірниках коледжів та україномовних виданнях в Румунії. Як бачимо -
    дружні зв’язки розвиваються, міцніють і виходять на новий рівень з користю для
    всіх сторін.»


    ucra-lectie-la-cernauti.png

    У ході візиту до Чернівців, члени
    румунської делегації мали можливість бути присутніми на уроках, проведених студентами та вчителями. Студентка 36-ої групи Педагогічного коледжу Чернівецького
    національного університету імені Юрія Федьковича Вікторія Кривохижа представила
    дуже цікавий урок «Свято осені на Буковині». Ось її враження:
    «Підготовка вчителя-вихователя у нашому Педагогічному
    коледжі включає не тільки теоретичні заняття, а й практичний напрямок – це
    педагогічна практика – проведення пробних уроків, занять у школах та дошкільних
    закладах. Мені, Вікторії Кривохижі – студенці 36-ої групи спеціальності
    «Музичне мистецтво» була можливість підготувати та провести пробне заняття «Свято
    осені на Буковині» на базі педагогічної практики коледжу у дитячому садочку № 45 «Країна дитинства» 26 жовтня 2023 року. На моєму
    занятті були присутні батьки дітей, методист практики та студенти моєї групи.
    Так співпало, що гостями на святі була делегація професорів та учнів Сучавського
    національного коледжу імені Міхая Емінеску. Свята для дітей мають величезний
    вплив на емоційний світ дитини, її пізнавальний та інтелектуальний розвиток.
    Підготовка до них розвиває її пам’ять і увагу, удосконалює мову і пластику
    рухів. Проведення свята дає можливість розкритися кожній дитині. Метою свята
    було повторити ознаки осені: закріпити знання дітей про дари осені, згуртувати
    дитячий колектив, привернути увагу дітей до краси у рідному краї, та багатства
    осінньої пори, розвивати навички спілкування, культури поведінки, виховувати
    любов до землі, рідного краю, дбайливе відношення до всього живого, почуття
    прекрасного. Через роботу дітей на занятті їм привилася гостинність, щедрість
    та щирість у відношеннях до людей дбайливе ставлення до природи, вміння
    працювати у колективі, спілкуватися з однолітками. Репертуар свята
    складався з виконання пісень: «Прийшла в гості осінь», «Хоровод урожайна», «Ой
    у лузі червона калина», танців дівчаток та хлопців з віночками і шаблями.
    Діткам сподобалися ігри «Перекоти гарбуз», «Веселий жарт», гра на дитячих
    музичних інструментах. Діти із захопленням вітали героїв свята: господиню та
    господаря, дівчину-осінь, яка виконала пісню «Біля Калиноньки» з акомпануванням
    на бандурі. Саме казкова образна-ігрова форма була використана для проведення
    свята, яка найбільш ефективна в дошкільному віці, в ній яскравіше розкриваються
    творчі здібності дітей. Кожна дитина на святі була в ролі і артиста і глядача.
    За проведене пробне заняття присутні оцінили мою роботу на відмінно.»

  • Робоча поїздка до Чернівців делегації Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску

    Робоча поїздка до Чернівців делегації Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску

    Делегація з 14 учнів та викладачів Сучавського
    національного Коледжу імені Міхая Емінеску, в супроводі директора Сільвії-Коріни Нуцу, 26-28 жовтня 2023 року, відвідала Педагогічний коледж Чернівецького
    Національного Університету імені Юрія Федьковича, в рамках освітнього
    міжнародного проєкту на обмін кращими досвідами у галузі педагогічної освіти. Угода
    про співпрацю була укладена між двома Педагогічними коледжами та Сучавською
    філією Союзу українців Румунії.


    Делія Мартіняк, вчителька української
    мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про поїздку до
    Чернівців учнів на вчителів Сучавського коледжу:
    «Упродовж трьох днів учні та вчителі Сучавського коледжу
    мали можливість взяти участь у різноманітних методичних заходах, які надали
    додаткові знання та унікальний досвід викладання. Перший день – став мандрівкою
    в світ дитинства разом з вихованцями Дитячого садочка №45 м. Чернівці, що дало
    можливість познайомитися з дитячою літературою, яка знайшла своє відображення у
    творчості деяких бессарабських письменників. Також було організовано візит до
    Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича та екскурсію по
    місту Чернівці. «День української писемності та мови», що відзначається по всій
    Україні 27 жовтня, створив можливість для групи взяти участь у традиційному
    Радіодиктанті національної єдності, який транслювався в прямому ефірі по національному
    телебаченню. Учні та вчителі відвідали урок з методики викладання математики в
    початковій школі та взяли участь у заходах у спортивній залі коледжу, які
    завершилися годиною дружби та радості. У Чернівецькому драматичному театрі ім.
    Ольги Кобилянської, який є культурним символом всієї Буковини, вистава «Зрадь
    мене» стала ще однією чудовою нагодою пережити сильні емоції разом з акторами
    та глядачами. Третій день об’єднав представників двох навчальних закладів за
    круглим столом на тему «Інноваційні методи оцінювання шкільних
    результатів».
    Водночас були обговорені наступні заходи, включені до
    протоколу про співпрацю між трьома партнерськими установами: поїздка
    української делегації до Сучави з 23 по 25 листопада 2023 року та участь вокального
    колективу Чернівецького педагогічного коледжу у «Фестивалі українських
    колядок», організованому Сучавською філією СУРу наприкінці грудня цього року. Ми
    хочемо подякувати нашим колегам з Чернівців, директору Наталії Палій за гарний
    прийом і можливість побачити дуже цікаві методичні уроки, проведені добре
    підготовленими викладачами та студентами.»

    ucra-profesori-elevi-la-cernauti.png

    Сільвія-Коріна Нуцу, директор Сучавського національного Коледжу імені Міхая Емінеску, д-р філологічних наук, розповідає про мету тристороннього протоколу: «Метою протоколу є створення міжетнічних зв’язків шляхом підтримки учнів, інтегрованих у румунську масову освіту, в тому числі етнічних українців Сучавського повіту, учнів переселенів з України та учнів з України, незалежно від того, чи вони є етнічними румунами або ні. Не менш важливим є створення культурних зв’язків взаємної підтримки в сучасному соціально-політичному контексті. Сучавська філія СУРу є зв’язком між двома сусідніми та дружніми народами і активно підтримує всі румунсько-українські міжкультурні та транскордонні проєкти. Робочий візит делегації Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску, що складалася з викладачів та учнів, 26-28 жовтня 2023 року, до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заклав основи співпраці у сфері педагогічної освіти та встановив нові орієнтири у підготовці майбутніх вчителів, посилаючись на дві взаємодоповнюючі системи освіти.»



    Наталія Палій, директор Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія
    Федьковича, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, кандидат
    педагогічних наук розповідає про користь протоколу про співпрацю, укладеного
    між двома педагогічними коледжами та Союзом українців Румунії, Сучавською
    філією
    : «Найперше, хочу
    зазначити, що укладання тристоронньої угоди – це новий крок у нашій міжнародній
    співпраці. Завдяки заходам, які заплановані й успішно реалізуються в рамках
    угоди між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
    університету імені Юрія Федьковича, Сучавським національним коледжем імені Міхая
    Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії ми маємо реальні
    можливості для обміну досвідом, для ознайомлення з професійним надбанням наших
    колег з Румунії, для впровадження у свою педагогічну діяльність європейських
    стандартів освіти. Співпраця із Союзом українців Румунії дає можливість нашим
    студентам практикуватися в дитячих колективах поза межами України, що,
    безумовно, відкриває їм нові горизонти, вчить реалізувати компетентності трохи в
    інших мовленнєвих ситуаціях. Наш проєкт триває вже не перший рік, до участі в
    ньому залучається все більше педагогів та студентів. Ми з партнерами
    відкриваємо нові траєкторії співпраці й сподіваємось, що в майбутньому зуміємо
    реалізувати всі нові плани.»


    ucra-profesori-suceava-cernauti.png

    Дмитро Бачинський, викладач Педагогічного
    коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,
    кандидат історичних наук, керівник Центру міжнародної співпраці коледжу розповідає
    про реалізацію міжнародного проєкту в галузі освіти впродовж часу:
    «Міжнародна
    співпраця як складова входження у європейський простір, активно відновилася у 2015 році між Педагогічним коледжем Чернівецького національного університету
    імені Юрія Федьковича та Сучавським національним коледжем імені Міхая Емінеску.
    31 жовтня 2018 року з ініціативи Сучавського повітового шкільного інспекторату та
    за результатами перемовин з Генерпальним консулом Румунії в Чернівцях пані
    Елеонорою Молдован було підписано Угоду між навчальними закладами в рамках
    Міжнародного освітнього проєкту, а 15 жовтня 2021 року укладено нову
    широкомасштабну Угоду Міжнародний проект «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
    викладачі», спрямовану на взаємовигідний обмін досвідом роботи в усіх сферах
    педагогічної діяльності. В рамках проєктів відбулися шість обмінів викладачами
    та студентами з вивчення досвіду роботи викладачів обох коледжів, вчителів
    початкової школи і вихователів закладу дошкільної освіти Сучавського коледжу,
    спостереження та проведення занять в дошкільних, шкільних, коледжівських
    підрозділах обох сторін. У травні 2019 року група студентів під керівництвом
    викладачів-методистів нашого коледжу впродовж тижня перебували у Сучаві, де
    спостерігали уроки в початкових класах школи, заняття в групах дитячого садка,
    а також самі проводили уроки і культурні заходи. У листопаді 2019 році група
    студентів і викладачів із Сучави відвідали Чернівці, побували на заняттях у
    коледжі, гімназії № 6. Імені О. Доброго, взяли участь у фольклорному святі
    разом із студентами нашого коледжу «Мова єднає». Новими, більш предметними
    стали стосунки завдяки тристоронній Угоді про партнерство від 9 грудня
    2022 року між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
    університету імені Юрія Федьковича і Сучавським національним коледжем імені
    Міхая Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії у рамках
    міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
    викладачі». Домовленості сторін Угоди знайшли своє вираження у конкретних
    заходах. У червні 2023 році у нашому коледжі побувала офіційна делегація
    партнерів із Румунії на чолі з директором Сучавського національного коледжу
    імені Міхая Емінеску пані Сільвією-Коріною Нуцу і головою Сучавської філії СУР
    паном Іллею Савчуком.»

    ucra-la-scoala-cernauti.png


    Викладач Дмитро Бачинський представляє висновки візиту делегації Сучавського національного коледжу імені
    Міхая Емінеску до Чернівців, 26-28 листопада 2023 року, про етапи реалізації освітнього міжнародного проєкту, а також про майбутні плани в рамках тристоронньої співпраці:
    «28-26 жовтня року цього року група викладачів і учнів
    Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску під керівництвом
    директора відвідали наш коледж з освітньо-методичною метою. Основними у цих
    зустрічах було поглиблення трьохсторонніх відносин через урізноманітнення форм
    та заходів співпраці, вихід партнерських відносин на загальноєвропейський рівень.
    Гості ознайомились з матеріальною базою коледжу, зустрілися з викладачами та
    студентами, обмінювались думками із впровадження інноваційних технологій в
    освітній процес. Відвідини Чернівецького національного університету імені Юрія
    Федьковича та літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, за їх
    словами, вразили монументальністю і цікавими фактами. Партнери нашого коледжу
    були присутні на практичних заняттях викладачів і студентів, долучилися до написання
    Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності, прийняли активну участь у
    спортивному дійстві. Із захопленням та враженнями краси вчителі, учні із Сучави
    відвідали Чернівецький музично драматичний театр імені Ольги Кобилянської
    і переглянули виставу «Зрадь мене». Хочеться зазначити, що 2023 рік став
    активним у розвитку дружніх відносин: студенти та викладачі нашого коледжу
    влітку активно працювали у літній мовній школі з дітьми українців Румунії в
    Балківцях, за
    підтримки Генерального Консульства Румунії в Чернівцях група наших студентів відпочивала влітку
    у центрі дозвілля «Ботошань» повіту Ботошани, у березні група викладачів та
    студентів нашого коледжу прийняла участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті
    Тараса Шевченка у селі Негостині. У планах сторін угоди на майбутнє: обмін
    групами викладачів та студентів для вивчення досвіду роботи, участь у
    освітньо-виховному процесі й педагогічній практиці, стажування викладачів наших
    обох коледжів за 30-ти годинною програмою у Сучаві та Чернівцях, проведення
    спільних науково-практичних конференцій, культурних і спортивних заходів,
    опублікування практики роботи кращих викладачів і студентів у інформаційно-методичних
    бюлетенях/збірниках коледжів та україномовних виданнях в Румунії. Як бачимо -
    дружні зв’язки розвиваються, міцніють і виходять на новий рівень з користю для
    всіх сторін.»


    ucra-lectie-la-cernauti.png

    У ході візиту до Чернівців, члени
    румунської делегації мали можливість бути присутніми на уроках, проведених студентами та вчителями. Студентка 36-ої групи Педагогічного коледжу Чернівецького
    національного університету імені Юрія Федьковича Вікторія Кривохижа представила
    дуже цікавий урок «Свято осені на Буковині». Ось її враження:
    «Підготовка вчителя-вихователя у нашому Педагогічному
    коледжі включає не тільки теоретичні заняття, а й практичний напрямок – це
    педагогічна практика – проведення пробних уроків, занять у школах та дошкільних
    закладах. Мені, Вікторії Кривохижі – студенці 36-ої групи спеціальності
    «Музичне мистецтво» була можливість підготувати та провести пробне заняття «Свято
    осені на Буковині» на базі педагогічної практики коледжу у дитячому садочку № 45 «Країна дитинства» 26 жовтня 2023 року. На моєму
    занятті були присутні батьки дітей, методист практики та студенти моєї групи.
    Так співпало, що гостями на святі була делегація професорів та учнів Сучавського
    національного коледжу імені Міхая Емінеску. Свята для дітей мають величезний
    вплив на емоційний світ дитини, її пізнавальний та інтелектуальний розвиток.
    Підготовка до них розвиває її пам’ять і увагу, удосконалює мову і пластику
    рухів. Проведення свята дає можливість розкритися кожній дитині. Метою свята
    було повторити ознаки осені: закріпити знання дітей про дари осені, згуртувати
    дитячий колектив, привернути увагу дітей до краси у рідному краї, та багатства
    осінньої пори, розвивати навички спілкування, культури поведінки, виховувати
    любов до землі, рідного краю, дбайливе відношення до всього живого, почуття
    прекрасного. Через роботу дітей на занятті їм привилася гостинність, щедрість
    та щирість у відношеннях до людей дбайливе ставлення до природи, вміння
    працювати у колективі, спілкуватися з однолітками. Репертуар свята
    складався з виконання пісень: «Прийшла в гості осінь», «Хоровод урожайна», «Ой
    у лузі червона калина», танців дівчаток та хлопців з віночками і шаблями.
    Діткам сподобалися ігри «Перекоти гарбуз», «Веселий жарт», гра на дитячих
    музичних інструментах. Діти із захопленням вітали героїв свята: господиню та
    господаря, дівчину-осінь, яка виконала пісню «Біля Калиноньки» з акомпануванням
    на бандурі. Саме казкова образна-ігрова форма була використана для проведення
    свята, яка найбільш ефективна в дошкільному віці, в ній яскравіше розкриваються
    творчі здібності дітей. Кожна дитина на святі була в ролі і артиста і глядача.
    За проведене пробне заняття присутні оцінили мою роботу на відмінно.»

  • 100 мільйонів євро для Республіки Молдова 

    100 мільйонів євро для Республіки Молдова 

    Парламент Румунії схвалив Закон «Про ратифікацію Угоди про реалізацію програми технічної та фінансової допомоги» на основі безвідплатної фінансової допомоги на суму 100 мільйонів євро, наданої Румунією Республіці Молдова. Міністерство закордонних справ Румунії привітало це рішення. Як повідомили в МЗС Румунії, документ, підписаний прем’єр-міністрами Румунії Ніколаєм Чуке та Республіки Молдова Наталією Гавріліце, 11 лютого, в Кишиневі, в ході спільного засідання двох Урядів, стане основним інструментом, за допомогою якого Румунія надасть, протягом наступних семи років підтримку Республіці Молдова в її зусиллях щодо сталого розвитку та прогресу на шляху реформ та інтеграції до Європейського Союзу.

    В рамках проєктів профінансованих на основі Угоди, Румунія братиме участь у зміцненні стійкості Республіки Молдова в ключових для суспільства секторах, таких як енергетика, транспорт і транспортна інфраструктура, охорона навколишнього середовища та зміна клімату, громадські роботи та інфраструктура, малі та середні підприємства, незалежність ЗМІ, реформа державного управління, внутрішні справи, охорона здоров’я, освіта, культура і спадщина, дослідження, туризм, конкурентоспроможність і промисловість. МЗС також зазначило, що підписаний у лютому документ перейме й розширить функції угоди між урядами двох країн що стосується програми технічної та фінансової допомоги на основі безповоротної фінансової допомоги у розмірі 100 мільйонів євро, наданої Румунією Республіці Молдова, підписаної у квітні 2010 року.

    Вищенаведена угода дозволила Румунії профінансувати важливі проєкти, такі як реконструкція та модернізація понад 1000 дитячих садків і навчальних закладів у Республіці Молдова або забезпечення внеску в розвиток газопроводу Яси-Кишинів, стратегічного проєкту енергетичного взаємопідключення між Румунією та Республікою Молдова. В останні роки активізувалися відносини між Європейським Союзом та Республікою Молдова. Остання приєдналася до Східного партнерства ЄС у 2009 році, а Угода про асоціацію ЄС – Республіка Молдова набула чинності 1 липня 2016 року. Водночас Європейський Союз є найбільшим донором Республіки Молдови, підтримує реформи та надає гуманітарну допомогу. Республіка Молдова є найбільшим бенефіціаром допомоги ЄС на душу населення у європейському сусідстві.

    Допомога ЄС використовується для ключових реформ у таких секторах, як правосуддя, освіта, економічний розвиток та енергетика. У цьому контексті та після російського вторгнення в Україну, президент Майя Санду направила нещодавно до Брюсселя запит на вступ Республіки Молдова до Європейського Союзу. Румунія залишається найважливішим прихильником європейської інтеграції Кишинева.

  • Стратегічне партнерство між Румунією та Францією було оновлено

    Стратегічне партнерство між Румунією та Францією було оновлено

    Підписане у 2008 році в Бухаресті Стратегічне
    партнерство між Францією та Румунією, яка вважається традиційно франкомовною
    і франкофільською країною, стало першою подібною угодою, укладеною
    офіційним Парижем зі східноєвропейською країною. На жаль,
    протягом п’яти років угода залишалася лише на папері. Для пожвавлення
    співпраці, яка зайшла у глухий кут, через негативний імідж, часто вигаданий ЗМІ
    чи в результаті використання в політичних цілях деяких румунів у Франції,
    знадобилася політична воля обох сторін.




    Партнерство, передусім економічне, але й політичне
    та культурне, існує і повинно працювати на повну потужність, незалежно від
    характеру проблем, які можуть і повинні бути вирішені шляхом діалогу, – було сказано
    у 2013 році, коли уряди Румунії та Франції вирішили надати новий поштовх двосторонній
    співпраці. Відтоді майже кожен французький чи румунський президент або
    прем’єр-міністр, здійснив офіційний візит до Бухареста, відповідно до Парижа,
    для обговорення та укладення нових угод на основі Стратегічного партнерства.




    На початку цього тижня настала черга
    прем’єр-міністра Людовіка Орбана здійснити візит до столиці Франції. Наприкінці
    зустрічі зі своїм колегою Жаном Кастексом, було підписано
    оновлену Дорожню карту партнерства, на основі якої, співпраця, як було сказано,
    стана більш структурованою, амбітнішою, а також більш придатною для вирішення
    викликів, що виникли внаслідок кризи, спричиненою пандемією Covid-19.


    Дорожня карта визначає основні координати
    двостороннього співробітництва на наступні чотири роки у таких сферах, як
    атомна енергетика, оборона, телекомунікації, сільське господарство та охорона
    здоров’я. Зокрема, Франція братиме участь у розвитку спроможності Румунії
    виробляти атомну енергію після того, як на початку місяця Румунія та США
    підписали угоду про будівництво двох нових реакторів на Чернаводській АЕС.
    Прем’єр-міністр Людовік Орбан: «Разом з французьким прем’єр-міністром ми
    підписали документ про співпрацю в атомній галузі, метою якого є
    співробітництво зі стратегічними партнерами для будівництва 3 і 4 реакторів
    на
    Чернаводській АЕС та модернізації першого реактора».




    Людовік Орбан також розповів і про можливі майбутні
    французько-румунські проєкти у військовій галузі. Наприклад Румунія
    зацікавлена придбати для своїх військово-морських сил чотири корвети. І
    востаннє, але не менш важливе: після того, як у грудні 2018 – липні 2019 рр.
    Румунія та Франція успішно організували в обох країнах масштабний культурний
    сезон, наступного року вони прагнуть разом відзначити творчість великого
    композитора Джордже Енеску, від дня народження якого сповниться
    140 років. Теж у 2021 році відбудеться ювілейний 25-й Міжнародний фестиваль класичної
    музики, названий на честь Дж.Енеску.

  • 14 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – Уряд Румунії на сьогоднішньому
    засіданні схвалив рішення про продовження режиму надзвичайної ситуації на 30
    днів, починаючи з 16 серпня, та затвердив перелік заходів, що застосовуватимуться упродовж цього періоду для запобігання та боротьби з наслідками епідемії COVID-19.
    Це третє подібне рішення з початку коронавірусної
    кризи, спрямоване на боротьбу з поширенням інфекції. У Румунії від початку
    епідемії було підтверджено понад 68 тис. випадків зараження новим коронавірусом,
    а майже 32 тис. осіб вже одужали. Група стратегічної комунікації також
    оголосила, що 473 тяжко хворих перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, а
    загальна кількість летальних випадків від COVID-19 сягнула 2904.






    ЕКОНОМІКА
    – За другий квартал 2020 року у Румунії зафіксовано рекордний спад економіки, викликаний пандемією, – повідомляє Національний Інститут Статистики. Рівень ВВП
    скоротився на 12,3% в порівнянні з першим кварталом цього року і на 10,5%
    порівняно з другим кварталом 2019 року. На 3,9% впав і темп приросту реального
    ВВП за перші шість місяців поточного року. І Національна комісія з питань
    стратегії та прогнозу переглянула оцінки щодо розвитку економіки Румунії
    в 2020 році, зокрема станом на сьогодні установа прогнозує скорочення економіки
    на 3,8%, що на 2% більше порівняно з попередніми оцінками. Згідно з літнім
    економічним прогнозом, опублікованим Європейською Комісією, спад ВВП Румунії в
    2020 році становитиме 6%. Водночас влада Румунії передбачає, що дефіцит бюджету
    зросте з 6,7% до 8,6% Валового Внутрішнього Продукту. Так само, у липні 2020
    року споживча інфляція в річному вимірі зросла на 0,2% порівняно з попереднім
    місяцем і становила 2,8%. Зростання було викликане підвищенням цін на продукти
    харчування, послуги та непродовольчі товари.

    СЕРЕДНІЙ
    СХІД
    – Міністерство закордонних справ Румунії привітало оголошення
    про нормалізацію відносин між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами, а
    також важливу роль Сполучених Штатів Америки у цьому процесі. У цьому контексті
    МЗС Румунії висловлює впевненість, що такий підхід
    до відносин між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами, двома важливими
    регіональними партнерами Румунії, сприятиме стабільності та безпеці у Середньому
    Сходу. Це найбільше досягнення заради миру між
    Ізраїлем та арабським світом за останні 26 років і є основою для третьої угоди
    між Ізраїлем та арабською нацією, – заявив прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу. До
    тепер Ізраїль уклав мирні угоди з Єгиптом та Йорданією.
    Палестинська автономія назвала угоду про нормалізацію відносин
    між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами «зрадою» палестинської справи
    і закликала до екстреної зустрічі країни Ліги арабських націй для денонсації
    цієї угоди.




    СВЯТО – 15 серпня традиційно відзначається День ВМС Румунії, одночасно з
    християнським святом Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Однак цього року урочисті
    заходи були пристосовані до нових умов, викликаних Covid-19. Таким чином, на відміну від попередніх років, у цьому році, коли
    відзначається 160-та річниця створення Військово-Морських Сил Румунії більшість
    заходів відбуваються переважно в Інтернеті. Офіційна сторінка
    Військово-морських сил у Facebook вже запустила тематичні конкурси та
    віртуальні проєкти, які пропонують громадськості краще ознайомитись з
    військовими моряками. В Інтернеті також транслюватимуть концерти духової
    військової музики у виконанні оркестрів ВМФ. А до Дня відкритих дверей були підготовлені
    віртуальні тури по румунських портах. У суботу, у День ВМС, пройдуть паради
    кораблів на Чорному морі та на Дунаї. Для уникнення скупчення людей доступ
    публіки буде обмежений.




    ТЕНІС – Друга ракетка світу, румунка
    Сімона Халеп, сьогодні вийшла до півфіналу турніру WTA у Празі з призовим фондом у понад 200 тис. доларів. У чвертьфінальному поєдинку Сімона здобула перемогу в двох сетах – 6:2, 6:0, над Магдаленою Фрех (174 WTA) з
    Польщі. Напередодні румунська
    тенісистка Ірина Бегу вийшла у чвертьфінал змагання, обігравши швейцарку Леоні Кунгз рахунком – 7:6, 5:7, 7:6.
    Інша румунка, Ана Богдан через травму знялася з турніру в Празі при рахунку 5:2 в двобої проти чешки Крістіни Плішкової, яка таким чином проходить у півфінал. У парному заліку румунський
    тандем Моніка
    Нікулеску – Ралука Олару пройшли до півфіналу та зіграють проти переможців поєдинку Барбора Крейцікова/Катерина Синякова (Чехія) та Вероніка Кудерметова/Анастасія Павлюченкова (Росія).



  • Європейська угода щодо управління кризою

    Європейська угода щодо управління кризою

    У кінці тривалих переговорів міністри
    фінансів Європейського Союзу домовилися про рятувальний пакет у розмірі понад
    500 мільярдів євро для держав Союзу, які
    постраждали від пандемії коронавірусу. Це кредитна лінія Європейського
    механізму стабільності в 240 мільярдів євро шодо забезпечення ліквідності для держав, зусилля в 200 мільярдів євро в інвестиції від Європейського інвестиційного
    банку, для позик для малих та середніх підприємств, і Фонд в 100
    мільярдів євро, гарантований країнами-членами на безробіття та збереження
    робочих місць. Президент Єврогрупи Маріо Сентено оголосив про угоду, узгоджену
    після тривалих
    переговорів.






    Ця відповідь включає сміливі та амбітні пропозиції, які були б
    немислимі всього кілька тижнів тому. Ми всі пам’ятаємо реакцію на фінансову
    кризу останнього десятиліття, коли Європа робила занадто мало і занадто пізно.
    Цього разу ситуація інша, – сказав Сентено. Міністр фінансів Франції Бруно Ле
    Мейр позитивно оцінив угоду як найважливіший економічний план в історії
    ЄС. Наприкінці довгих переговорів 27 держав досягли консенсусу,
    що передбачає сильні відповіді на цю небачену кризу, яка паралізує
    континент і поставить багато економік на коліна, заявив міністр фінансів
    Німеччини Олаф Шольц.




    Він нагадав, що ці заходи є сильною підтримкою бізнесу,
    дуже чіткою підтримкою працівників», щоб забезпечити фінансування заходів
    часткового безробіття та підтримку держав, що потребують цієї допомоги,
    через Європейський механізм стабільності. Угода, узгоджена в Брюсселі, є
    гарним повідомленням для громадян Європейського Союзу, оскільки вони
    знають, що держави працюють разом і Європейський Союз працює, – заявив
    німецький чиновник. В інтернет-дискусіях, з одного боку, були північні країни,
    а з іншого – південь, найбільш постраждалі та економічно крихкі країни. Італія
    та Іспанія попросили отримати доступ до коштів, які б вони витратили, як вони вважають, але
    голландці наполягали на суворих умовах.






    Врешті-решт було досягнуто компромісу та умови, щоб будь-який уряд, який
    позичає, спрямовував кошти на запобігання COVID-19. Міністри відхилили прохання
    Франції та Італії розділити кошти кризи шляхом випуску так званих
    коронабондів. Ми пам’ятаємо, що минулі дискусії європейських
    лідерів провалилися. Головною проблемою тоді були умови, за яких країни-члени
    єврозони можуть отримати доступ до дешевих позик з Європейського фонду
    підтримки. Канцлер Німеччини Ангела Меркель та прем’єр-міністр Італії Джузеппе
    Конте наголосили на важливості одностайної реакції з боку ЄС.

  • «Зелена угода» (The Green Deal)

    «Зелена угода» (The Green Deal)

    Європейський Союз, відповідальний за приблизно 10%
    викидів світових парникових
    газів, нещодавно поставив собі за ціль стати першим у світі «континентом» із нейтральним кліматом до 2050 року. Іншими
    словами, скоротити викиди
    вуглекислого газу та інших токсичних елементів до рівня, коли вони поглинаються
    екосистемами природним шляхом. Це зовсім
    не нова
    ідея, це був один
    із пріоритетів Брюсселя протягом вже кількох
    років. У грудні минулого року, Урсула фон дер Ляйен представила на саміті в Брюсселі «Зелену угоду» (Green
    Deal), дорожню
    карту включення кліматичних дій в
    усі напрямки політики ЄС.


    Румунський євродепутат Зігфрід Мурешан стверджує: Ми маємо намір до 2050 року скоротити викиди вуглекислого
    газу до рівня, якого природа може поглинати природним шляхом через довкілля,
    рослинність. Це стала довгострокова мета, яку можна здійснити шляхом скорочення
    рівня забруднення повітря, щоб мати більш чисті міста, більш стабільні та добре
    оплачувані робочі місця, нові галузі економіки, спрямовані на дослідження,
    інновації та оцифрування.


    «Люди є ті,
    навколо яких був побудований Європейський екологічний пакт, наше бачення для кліматично нейтральної Європи до 2050 року. На нас чекає безпрецедентна трансформація,
    яка діятиме,
    якщо буде справедливою і надійною для всіх нас. Ми будемо підтримувати людей та
    регіони, яким потрібно докладати більше
    зусиль, щоб зробити цю зміну, щоб ніхто не залишився позаду. Екологічний пакт
    передбачає високі інвестиційні потреби, які ми перетворимо на інвестиційні
    можливості», – сказала Урсула фон дер Ляйен.


    За
    словами голови
    Європейської комісії планується залучати
    щонайменше мільярд євро для розблокування хвилі зелених інвестицій. Відповідно до Брюсселя, Механізм справедливого переходу є ключовим
    інструментом, зосередженим на
    трьох основних джерелах фінансування: Фонд
    справедливого переходу, механізм фінансування InvestEU та механізм
    кредитування у співпраці з Європейським інвестиційним банком. Усі держави-члени ЄС, регіони та сектори повинні будуть сприяти перехідному процесу, але інтенсивність викликів
    буде відмінною. «Зелена угода» є найбільш амбітним пакетом
    заходів.


    Румунський євродепутат, пані Кармен Аврам пояснює:
    Зелена угода має на меті замінити всю політику, на основі якої працював
    Європейський Союз протягом останніх 70 років, оскільки мається на увазі скорочення
    викидів вуглецю приблизно на 50% до 2030 року та між 80 і 100% до 2050 року. Європа
    повинна стати першим континентом без викидів вуглекислого газу. Вся ця революція має на меті обмеження глобального потепління на 1,5 градусів порівняно з доіндустріальним періодом.
    Для чого це потрібно? Тому що науково
    доведено, що ми швидко рухаємось у напрям, звідки не зможемо повернутися, і нам
    не буде де жити.
    Європейський зелений пакт – це наша нова стратегія
    зростання – це допоможе нам зменшити викиди та створити робочі місця, -
    сказала Урсула фон дер Ляйен.


    Європейська Комісія пропонує, щоб чверть від фінансового плану на період 2021-2027 роки була використана на потреби, пов’язані з кліматом.
    Оскільки, на думку Європейської Комісії, нинішня політика дозволила б скоротити
    лише на 60% викиди парникових газів до 2050 року, необхідні більш амбітні дії.
    Європейський Парламент бажає, щоб «зелена угода» була більш амбітною щодо цілі
    ЄС стосовно скорочення викидів до 2030 року. ЄС повинен прийняти ці цілі напередодні
    конференції ООН щодо зміни клімату. Яка відбудеться в листопаді.


    Євродепутати також хочуть прокласти середньострокову ціль
    на 2040 рік, щоб гарантувати, що ЄС на доброму шляху щодо досягнення кліматичного
    нейтралітету до 2050 року. У листі, в якому кілька держав вимагають від Європейської
    Комісії прискорити процес зазначається, що дискусії між країнами-членами ЄС довкола
    зеленої угоди до 2030 рік повинні розпочатися не пізніше червня, а це означає,
    що до цього виконавча влада ЄС має подати власні рекомендації. Румунія є
    частиною «зеленої угоди», та разом з
    Польщею і Німеччиною, має отримати найбільше європейських грошей від Механізму
    справедливого переходу щодо скорочення викидів до 2050 року.

  • День української вишиванки

    День української вишиванки

    Сатумарська філія Союзу Українців Румунії та мерія села Тарна Маре
    організували, 9 червня поточного року, «День української вишиванки».
    Свято покликане популяризувати вишиванку, а також
    культуру і традиції українців Румунії. На культурній події у селі Тарна Маре
    були присутні представники Парламенту Румунії, Союзу Українців Румунії,
    Префектури Сату Маре, Мерії Сату Маре, Повітового музею Сату Маре, Мерії Тарна
    Маре,голови місцевих сурівських організацій,
    сільські голови Хижі та Печеніжина з України, а також українці та румуни
    Сатумарського повіту, творчі колективи та інші запрошені.


    sediul-tarna-mare.png



    Історик та генеральний секретар Союзу Українців Румунії
    Люба Ірина Горват скаже, якою була мета цього заходу: Основною метою
    заходу була презентація української та румунської вишиванок, відмітити їх
    значення та роль у збереженні національної ідентичності, а також збереження
    українських цінностей та їх популяризація серед української молоді та населення
    загалом. Для українців Румунії вишиванка символізує красу, родинну пам’яті,
    вірність, життя, щаслива доля. Кожен регіон де проживають українці Румунії має
    відмінні вишиванки зі своїми візерунками, такими як: калина, птахи, маки, ружі,
    лілея, виноград, зірки тощо. Ми хотіли, щоб «День української вишиванки» запам’ятався українцям
    та румунам Сатумарського повіту.

    grup-ucraina.png


    За традицією Всесвітній день вишиванки,
    яке є міжнародним святом, святкують в третій четвер травня. Хоча
    Сатумарська філія Союзу Українців Румунії організувала свято вишиванки 9
    червня, воно пройшло на високому рівні. Історик та генеральний секретар Союзу
    Українців Румунії Люба Ірина Горват подає деталі: Сатумарська філія СуР-у
    провела це свято 9 червня, оскільки мали заплановані декілька заходів цього дня,
    а саме: День української вишиванки, відкриття приміщення місцевої сурівської
    організації Тарна Маре та підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре Сатумарського
    повіту та Печеніжином район Коломия, Івано-франківська область. На сцені виступили вокальний гурт
    Мікулянка з Мікули, фольклорний ансамбль Червона Калина
    з Негостини, фольклорний гурт Квіти Тарни, з Великої Тарни, а також
    вокальні ансамблі Горяночка та Серпанок з Печеніжина,
    Коломия, Івано
    -Франківська область, Україна. В рамках цього заходу, були подаровані
    вишиванки особам, які підтримують українську культуру та які разом з українцями
    беруть участь у заходах, організованих Сатумарською філією. Також в цей день була організована прекрасна виставка вишиванок народних ремісників з України.


    acord-romania-ucraina.png




    Підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре та
    Печеніжином стимулюватиме розвиток відносин між двома населеними пунктами у
    різних галузях, стверджує Генеральний секретар СуР-у Ірина Люба Горват: Співпраця
    між населеними пунктами полягає в тому, що заплановані події, як Сатумарською
    філією СуР-у, так і сільськими радами Тарни Маре та Печеніжина, будуть організовані
    з метою сприяння культурних обмінів, а також сприяння туризму та економічним
    стосункам, як фактори пізнання та розвитку двох громадах. Сторони будуть
    брати участь у культурних і спортивних заходах, з нагоди святкуванням різних
    подій громад двох країн, також будуть заохочувати економічний і культурний
    обмін між Румунією та Україною. Сторони погоджуються підтримувати і стимулювати
    співпрацю між навчальними закладами своїх населених пунктів шляхом проведення
    обмінів учнями та викладачами, істориками. Вони сприятимуть співпраці між
    асоціаціями та ансамблями, установами і організаціями культури та контактам між
    діячами культури і мистецтва. Будуть розроблятися і обговорюватися спільні
    питання для розвитку обидвох громад. У селі Тарна Маре проживає багато
    українців, які історично, згадані в документах від XIII-століття.

    ziua-camasii-studenti.png




    Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день
    вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії,
    політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
    імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У цей день кожен охочий може долучитись до
    свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. День української вишиванки визначили й інші громади компактного проживання української меншини Румунії. У свою чергу, румунські студентки Бухарестського факультету іноземних
    мов одягли вишиванки на знак підтримки України. Таким чином вони долучилися до
    всесвітньої акції День вишиванки – день солідарності з Україною,
    яку цього року започаткувала громадська організація Всесвітній день
    вишиванки спільно з українськими посольствами та об’єднаннями українців
    закордоном.