Tag: угода

Сатумарська філія Союзу Українців Румунії та мерія села Тарна Маре
організували, 9 червня поточного року, «День української вишиванки». Свято покликане популяризувати вишиванку, а також
культуру і традиції українців Румунії. На культурній події у селі Тарна Маре
були присутні представники Парламенту Румунії, Союзу Українців Румунії,
Префектури Сату Маре, Мерії Сату Маре, Повітового музею Сату Маре, Мерії Тарна
Маре,голови місцевих сурівських організацій,
сільські голови Хижі та Печеніжина з України, а також українці та румуни
Сатумарського повіту, творчі колективи та інші запрошені.

Історик та генеральний секретар Союзу Українців Румунії
Люба Ірина Горват скаже, якою була мета цього заходу: Основною метою
заходу була презентація української та румунської вишиванок, відмітити їх
значення та роль у збереженні національної ідентичності, а також збереження
українських цінностей та їх популяризація серед української молоді та населення
загалом. Для українців Румунії вишиванка символізує красу, родинну пам’яті,
вірність, життя, щаслива доля. Кожен регіон де проживають українці Румунії має
відмінні вишиванки зі своїми візерунками, такими як: калина, птахи, маки, ружі,
лілея, виноград, зірки тощо. Ми хотіли, щоб «День української вишиванки» запам’ятався українцям
та румунам Сатумарського повіту.

За традицією Всесвітній день вишиванки,
яке є міжнародним святом, святкують в третій четвер травня. Хоча
Сатумарська філія Союзу Українців Румунії організувала свято вишиванки 9
червня, воно пройшло на високому рівні. Історик та генеральний секретар Союзу
Українців Румунії Люба Ірина Горват подає деталі: Сатумарська філія СуР-у
провела це свято 9 червня, оскільки мали заплановані декілька заходів цього дня,
а саме: День української вишиванки, відкриття приміщення місцевої сурівської
організації Тарна Маре та підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре Сатумарського
повіту та Печеніжином район Коломия, Івано-франківська область. На сцені виступили вокальний гурт
Мікулянка з Мікули, фольклорний ансамбль Червона Калина
з Негостини, фольклорний гурт Квіти Тарни, з Великої Тарни, а також
вокальні ансамблі Горяночка та Серпанок з Печеніжина,
Коломия, Івано-Франківська область, Україна. В рамках цього заходу, були подаровані
вишиванки особам, які підтримують українську культуру та які разом з українцями
беруть участь у заходах, організованих Сатумарською філією. Також в цей день була організована прекрасна виставка вишиванок народних ремісників з України.

Підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре та
Печеніжином стимулюватиме розвиток відносин між двома населеними пунктами у
різних галузях, стверджує Генеральний секретар СуР-у Ірина Люба Горват: Співпраця
між населеними пунктами полягає в тому, що заплановані події, як Сатумарською
філією СуР-у, так і сільськими радами Тарни Маре та Печеніжина, будуть організовані
з метою сприяння культурних обмінів, а також сприяння туризму та економічним
стосункам, як фактори пізнання та розвитку двох громадах. Сторони будуть
брати участь у культурних і спортивних заходах, з нагоди святкуванням різних
подій громад двох країн, також будуть заохочувати економічний і культурний
обмін між Румунією та Україною. Сторони погоджуються підтримувати і стимулювати
співпрацю між навчальними закладами своїх населених пунктів шляхом проведення
обмінів учнями та викладачами, істориками. Вони сприятимуть співпраці між
асоціаціями та ансамблями, установами і організаціями культури та контактам між
діячами культури і мистецтва. Будуть розроблятися і обговорюватися спільні
питання для розвитку обидвох громад. У селі Тарна Маре проживає багато
українців, які історично, згадані в документах від XIII-століття.

Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день
вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії,
політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У цей день кожен охочий може долучитись до
свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. День української вишиванки визначили й інші громади компактного проживання української меншини Румунії. У свою чергу, румунські студентки Бухарестського факультету іноземних
мов одягли вишиванки на знак підтримки України. Таким чином вони долучилися до
всесвітньої акції День вишиванки – день солідарності з Україною,
яку цього року започаткувала громадська організація Всесвітній день
вишиванки спільно з українськими посольствами та об’єднаннями українців
закордоном.

Сатумарська філія Союзу Українців Румунії та мерія села Тарна Маре
організували, 9 червня поточного року, «День української вишиванки». Свято покликане популяризувати вишиванку, а також
культуру і традиції українців Румунії. На культурній події у селі Тарна Маре
були присутні представники Парламенту Румунії, Союзу Українців Румунії,
Префектури Сату Маре, Мерії Сату Маре, Повітового музею Сату Маре, Мерії Тарна
Маре,голови місцевих сурівських організацій,
сільські голови Хижі та Печеніжина з України, а також українці та румуни
Сатумарського повіту, творчі колективи та інші запрошені.

Історик та генеральний секретар Союзу Українців Румунії
Люба Ірина Горват скаже, якою була мета цього заходу: Основною метою
заходу була презентація української та румунської вишиванок, відмітити їх
значення та роль у збереженні національної ідентичності, а також збереження
українських цінностей та їх популяризація серед української молоді та населення
загалом. Для українців Румунії вишиванка символізує красу, родинну пам’яті,
вірність, життя, щаслива доля. Кожен регіон де проживають українці Румунії має
відмінні вишиванки зі своїми візерунками, такими як: калина, птахи, маки, ружі,
лілея, виноград, зірки тощо. Ми хотіли, щоб «День української вишиванки» запам’ятався українцям
та румунам Сатумарського повіту.

За традицією Всесвітній день вишиванки,
яке є міжнародним святом, святкують в третій четвер травня. Хоча
Сатумарська філія Союзу Українців Румунії організувала свято вишиванки 9
червня, воно пройшло на високому рівні. Історик та генеральний секретар Союзу
Українців Румунії Люба Ірина Горват подає деталі: Сатумарська філія СуР-у
провела це свято 9 червня, оскільки мали заплановані декілька заходів цього дня,
а саме: День української вишиванки, відкриття приміщення місцевої сурівської
організації Тарна Маре та підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре Сатумарського
повіту та Печеніжином район Коломия, Івано-франківська область. На сцені виступили вокальний гурт
Мікулянка з Мікули, фольклорний ансамбль Червона Калина
з Негостини, фольклорний гурт Квіти Тарни, з Великої Тарни, а також
вокальні ансамблі Горяночка та Серпанок з Печеніжина,
Коломия, Івано-Франківська область, Україна. В рамках цього заходу, були подаровані
вишиванки особам, які підтримують українську культуру та які разом з українцями
беруть участь у заходах, організованих Сатумарською філією. Також в цей день була організована прекрасна виставка вишиванок народних ремісників з України.

Підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре та
Печеніжином стимулюватиме розвиток відносин між двома населеними пунктами у
різних галузях, стверджує Генеральний секретар СуР-у Ірина Люба Горват: Співпраця
між населеними пунктами полягає в тому, що заплановані події, як Сатумарською
філією СуР-у, так і сільськими радами Тарни Маре та Печеніжина, будуть організовані
з метою сприяння культурних обмінів, а також сприяння туризму та економічним
стосункам, як фактори пізнання та розвитку двох громадах. Сторони будуть
брати участь у культурних і спортивних заходах, з нагоди святкуванням різних
подій громад двох країн, також будуть заохочувати економічний і культурний
обмін між Румунією та Україною. Сторони погоджуються підтримувати і стимулювати
співпрацю між навчальними закладами своїх населених пунктів шляхом проведення
обмінів учнями та викладачами, істориками. Вони сприятимуть співпраці між
асоціаціями та ансамблями, установами і організаціями культури та контактам між
діячами культури і мистецтва. Будуть розроблятися і обговорюватися спільні
питання для розвитку обидвох громад. У селі Тарна Маре проживає багато
українців, які історично, згадані в документах від XIII-століття.

Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день
вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії,
політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У цей день кожен охочий може долучитись до
свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. День української вишиванки визначили й інші громади компактного проживання української меншини Румунії. У свою чергу, румунські студентки Бухарестського факультету іноземних
мов одягли вишиванки на знак підтримки України. Таким чином вони долучилися до
всесвітньої акції День вишиванки – день солідарності з Україною,
яку цього року започаткувала громадська організація Всесвітній день
вишиванки спільно з українськими посольствами та об’єднаннями українців
закордоном.

Спочатку запланований на 29 березня,
вихід Великобританії з Європейського Союзу, вирішений в результаті референдуму майже три роки тому, ще не відбувся. Новизна ситуації залишає відкритим список, що включає
безліч наслідків. Між часом, у Брюсселі, Європейська Комісія оголосила, що завершила підготовку до все більш
імовірної ситуації Брекзит-у без угоди. Оголошення це
було зроблено, в умовах коли ЄС дав Лондону крайній
термін для вирішення цього політичного тупика, але вагається, що це відтермінування матиме
результатів. У цьому складному рівнянні, в якому британські політики сприймаються
багатьма як перешкода, ніж вирішення проблеми, не можна нехтувати тими, хто все більше усвідомлює, що вихід з ЄС не є доброю ідеєю, і які підписали петицію, в якій висловлюють свою думку.

Політичний аналітик Крістіян Первулеску пояснить причини
і наслідки виходу Великобританії з ЄС: «Брексит це абсурдність. Він не може
бути корисним для Великобританії, і кожна розумна людина розуміє це. Пояснення Брекзиту
незліченні. З одного боку, дуже добре орієнтована кампанія, скандал
Кембридж-Аналітика показав нам якими шкідливими можуть бути наслідки
використання соціальних мереж і яким чином був використаний Facebook для відправлення фальшивих новин групам, які були мобілізовані голосувати за вихід з
ЄС. Отже, з одного боку, мережі, з іншого боку, російські інтернет-тролі, які
зіграли важливу роль у поширенні цих ідей. На жаль, залежність значної частини
публіки Facebook, що розглядається як демократичний і вільний спосіб
комунікації, створили цю ситуацію. Це недемократично, ані безкоштовно, доказом будучи
те, що перші ідеї, які поширюються в соціальних мережах, є екстремістські ідеї.
Отже, ми маємо все це, плюс невдоволення в сільській і маргінальній зоні
Великобританії по відношенню до міської зони. Це був справжнім розколом між
селом і містом, в якому сільські жителі, які вважали себе жертвами
Європейського Союзу, проголосували, не розуміючи, що саме вони голосують проти
своїх інтересів. Ніхто не представив наслідки, наприклад, складну ситуацію в
Північній Ірландії або в Шотландії ніколи не представляв як такою. Ця угода не
може існувати через особливу ситуацію з Північною Ірландією, де ЄС поставив
край кривавій громадянській війні, яка тривала десятиліттями. І цю ситуацію
ніяк не можна буде вирішити, як тільки з’явиться реальний кордон між Північною
Ірландією та Ірландією. І знайдене компромісне рішення не схвалюється
націоналістичними фундаменталістами Палати громад. Звідси й блокування».

Крім причин голосування на користь Брекзиту, ми маємо сумну ситуацію, каже
професор Крістіан Певрулеску. За його словами, люди говорять про те, що
Великобританія вирішила, однак Великобританія не складається тільки з 52%
населення, яке висловилося на користь виходу з ЄС, а демократія стосується всього
суспільства. Крістіан Певрулеску: «Складну проблему не можназвести до питання ТАК або НІ, вийти
або залишитися, бо не можна відповісти на такі питання. Багато питань, що виникли під час переговорів, виникли без того,
щоб хтось подумав, що вони можуть виникнути. У політичній науці є
така теорія, що називається «неоінституціоналіс», і яка стверджує, що зміни
проводяться лише цілком і абсолютно
ненавмисно, тоді коли
установа ставиться на рейки. ЄС – це інституція, яка була поставлена на рейки в
1950 році, отже вона має довгу історію, історію успіхів та невдач, але це була історія, з якою вона не
може зійти з рейок, так що вона
продовжиться. І теж ця теорія стверджує
щось інше – політика відіграє вирішальну роль по відношенню до решти сфер.
Отже, не соціальна, не економічна, не культурна, не релігійна сфери, але
політика є тією, що зрештою визначає все. Ідея референдуму у Великобританії була
дивною ідеєю Девіда Камерона. Він вважав, що питання референдуму буде легко подолати
і це зміцнить його позицію всередині країни. Це була помилка, тому що в історії
людства є незліченні експерименти, які показали нам, що референдум – це
можливість для більшої частини електорату проявити почуття розчарування по
відношенню до політичного класу.І саме це
сталося у Великобританії, це було проявлене
розчарування. Камерон вийшов з історії і політики, проблема залишилася. І все це
завдяки тому політикові, який хотів використати інструмент для власної легітимізації».

Референдум серйозно звужує вихід із ситуації, а також створює натиск
громадської думки, спіраль мовчання, як це називають в соціології, каже Крістіан
Певрулеску.

Європейські лідери зустрінуться 25 листопада
в Брюсселі, щоб підписати угоду про вихід Великобританії з Європейського Союзу та політичну
декларацію про майбутні відносини між двома сторонами. Європейські та
британські переговірні сторони домовилися щодо угоди про вихід
Великобританії на близько 600 сторінок, що охоплюватиме всі
елементи планового виходу Сполученого Королівства, передбаченого на 29 березня 2018
року, а саме: права громадян, фінансові положення, перехідний період,
управління та протоколи щодо Гібралтару, Кіпру та Ірландії, зумівши уникнути суворого
кордону між Ірландією та Північною Ірландією.

Європейські лідери привітали цю угоду, враховуючи важкі
обставини довгих переговорів, і міністри європейських справ країн-членів
ЄС, що зустрілися в Брюсселі через кілька днів, дали зелене
світло проекту угоди. Водночас, президент Дональд Туск подякував групі
переговірників ЄС під керівництвом Мішеля Барньє: З самого
початку, я не мав жодних сумнівів у тому,
що Брекзит – це збиткова ситуація і що переговори
стосуються лише контролю збитків. Ви досягли
двох найважливіших цілей. Перш за все, ви забезпечили обмеження шкоди,
заподіяної Брекзит-ом, і, по-друге, ви забезпечили
життєво важливі інтереси та принципи тих 27 держав-членів
та Європейського Союзу в цілому. Якби я не був впевнений, що ви зробили усе аби захистити
інтереси тих двадцяти семи членів, і я ознайомлений зі суттю цього документа, я б
не запропонував формалізувати цю домовленість. Дозвольте мені, також, сказати нашим
британським друзям, – так як засмучує мене ваш
вихід з ЄС, я зроблю все, щоб це прощання було якнайменше болючим, як для вас, так і для нас.

У Лондоні,
прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей отримала підтримку Кабінету Міністрів
щодо проекту угоди в кінці тривалого та напруженого засідання, а на другий день,
вона відправилася до Британського парламенту, щоб обговорити умови цієї угоди.
Угода дозволить Великобританії зберегти тісні зв’язки з ЄС, захистити права
громадян та уникнути жорсткого кордону між Ірландією та Північною Ірландією, уточнила
прем’єр-міністр Тереза Мей, згідно з якою, в результаті переговорів, Великобританія
отримала найкращу можливу для неї угоду: Я твердо вірю в те, що проект угоди є
найкращим варіантом щодо
якого ми могли домовитися,
а уряд повинен був вирішити, чи ми
можемо продовжувати переговори.
Стояли перед нами складні
вибори, особливо стосовно клаузули оборонної солідарності щодо Північної Ірландії, але рішення в цілому
полягало в тому, що уряд повинен погодитися з проектом
угоди про вихід з Союзу та політичну декларацію. Ми повинні були зробити вирішальний
крок, який дозволив би нам просунутися і фіналізувати у найближчі
дні нашу домовленість. Рішення не приймалися легко, але я вважаю, що вони твердо відповідають національному
інтересу.

Або
ми погоджувалися з цією
угодою, яка поважає
результат голосування на референдумі, повертає нам право контролювати наші гроші,
наше законодавство та наші кордони, ставить кінець вільному пересуванню людей,
захищає наші робочі місця, безпеку та єдність нашого королівства, або покидали Союз
без жодного порозуміння, сказала
Тереза Мей. Згідно з угодою, Великобританія та
Європейський Союз матимуть взаємний
доступ на їх ринки за принципом еквівалентності. Це, практично, дозволяє користуватися
клаузулою оборонної солідарності стосовно міжірландського кордону, що також передбачає збереження на певний період митного союзу, так щоб
Великобританія могла вирішити проблему кордону між Ірландією та
Північною Ірландією, не допустивши повернення до
фізичного кордону.

Мій підхід до переговорів було поставити національний
інтерес на перший план, а не партизанський інтерес і, звичайно, не мої
політичні інтереси. Кожною клітиною мого тіла я вважаю, що обраний шлях є
найкращим для країни і громадян Великобританії, також сказала Тереза ​​Мей, яка
втратила частину прихильників і стикається з проблемою відставок у своєму
кабінеті міністрів. Декларація про майбутні відносини між ЄС і Великобританією
буде супроводжувати угоду, укладену переговорними групами 14 листопада і
ділиться на п’ять розділів, що містять основні умови співробітництва в таких галузях,
як економіка, інвестиції, послуги, захист громадян. У галузі кримінального
права передбачено укладення швидких та корисних угод, які б вирішили питання видачі
підозрюваних і засуджених між Великобританією і державами-членами ЄС.
Відповідно до проекту декларації, обидві сторони зобов’язуються вжити необхідних
заходів для того, щоб цей документ вступив у силу до кінця 2020 року.

Після переговорів Уряд-профспілки, єдина впевненість у тому, що загальний страйк у системі охорони здоров’я Румунії, запланований на п’ятницю, не відбудеться. Про нього було повідомлено у квітні, коли пройшли спонтанні протести в лікарнях по всій країні та у понеділок, коли відбувся двогодинний попереджувальний страйк. Це, принаймні, парадоксальні наслідки реформ у системі, утвердженої урядовою коаліцією СДП-АЛДЄ. Вона пообіцяла, що підвищення зарплат буде настільки щедрим, що вони зможуть повернути назад до країни майже 15 700 румунських лікарів, які тепер працюють в іноземних клініках. І дійсно, з початку цього року заробітна плата лікарів збільшилася в середньому від кількох сотень до декількох тисяч євро, також зарплата медсестер була значно збільшена.

Але рішення Міністерства обмежити надбавки до 30 відсотків від основної зарплати призвело до значного скорочення доходів санітарів, носильників, біологів або фармацевтів. Тепер міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя заявила, що уряд знову внесе зміни до закону про заробітну плату працівників державного сектора. Ці поправки спрямовані на збільшення надбавок, додала міністр праці Лія Ольгуца Васілеску.

Угода між Урядом та профспілками також передбачає, що всі працівники, які втратили гроші через закон про заробітну плату, отримають компенсацію. Переговори щодо колективного трудового договору також будуть відновлені. Лідер SANITAS, найвпливовіша профспілка у цій галузі Леонард Берешку заявив, що укладення цієї угоди призведе до завершення трудового конфлікту. Однак коментатори кажуть, що угода не загоїть хронічні захворювання системи: лікарні зі старим обладнанням та бактеріями, дефіцит ліків, часто дуже необхідних для лікування, недостатній і все ще незацікавлений медичний персонал, інколи з байдужим ставленням до пацієнтів.

Згідно з доповіддю Європейської комісії, майже 60 відсотків румунів, які вважають себе постраждалими від явища корупції, стверджують, що воно проявляється у державній системі охорони здоров’я. Головний прокурор Національного антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші, зокрема, зазначає, що найбільш важливими напрямками корупції є медичні послуги, бюджети лікарень та доступ персоналу до системи. Для отримання посади санітара вимагається хабар у розмірі 1500 євро, для медсестер 2500 євро, а для водіїв швидкої допомоги 1000 євро, – навела приклад головний прокурор антикорупційного управління, що дає аргументи тим, хто каже, що не система недофінансована, а люди в системі багато крадуть.

Ще одним доказом того, що після того, як республіканець Дональд Трамп став президентом США, відносини між ЄС і США стали складними, є те, що Європейський парламент (ЄП) ухвалив резолюцію, в якій закликає Єврокомісію знову ввести візовий режим для американських громадян, які подорожують у європейському просторі. Причина цього не є новою, її обійшла увагою навіть і колишня адміністрація США, демократа Барака Обами, а саме, що США ще зберігають візи для п’яти держав-членів ЄС – Румунії, Болгарії, Хорватії, Польщі та Кіпру. Резолюція, підготовлена Комітетом з громадянських свобод Європарламенту, передбачає, що виконавчий орган в Брюсселі має протягом двох місяців вжити необхідних заходів.

Відповідно до законодавства ЄС, у випадку коли так званий принцип взаємності не дотримується, Єврокомісія повинна прийняти «делегований акт», шляхом якого має призупинити безвізовий режим протягом 12 місяців для громадян відповідної держави. З іншого боку, скасування віз для всіх громадян ЄС було головною темою зустрічей, яких європейський комісар з питань міграції, внутрішніх справ і громадянства Дімітріс Аврамопулос провів у Вашингтоні. Він нагадав, що, згідно з аналізом Єврокомісії запровадження віз для американських громадян матиме руйнівних наслідків для європейської економіки, особливо в сфері туризму і торгівлі.

Водночас, комісар заявив, що ситуація може бути врегульована дипломатичним шляхом, як це сталося у майже схожій ситуації з Канадою. До набуття чинності Всеосяжної економічної і торговельної угоди (CETA) між ЄС і Канадою пройшли, між іншим, тривалі дискусії про скасування віз для громадян Болгарії та Румунії, тобто єдиних членів ЄС, яким потрібні були візи для в’їзду в цю країну. Обов’язковість віз для румунів та болгар буде виключена канадською владою 1 грудня поточного року.

Відповідно до оцінок, по мірі набуття чинності Всеосяжної економічної і торговельної угоди між ЄС і Канадою, обсяг торгових відносин між Канадою та Європейським союзом значно збільшиться: експорт з ЄС в Канаду буде щорічно збільшуватися до 17 млрд євро і зростання валового внутрішнього продукту на рівні ЄС становитиме щороку понад 11 мільярдів євро. Те що домовленість такого масштабу була, насправді, обумовлена проблемою віз, підтверджує важливість яку Союз, в цілому, приділяє цьому питанню. З іншого боку, це вартий уваги прецедент з огляду на перспективу переговорів щодо гігантської торговельної угоди між ЄС і США – Трансатлантичного партнерства з торгівлі та інвестицій (TTIP).

Міністр внутрішніх справ Румунії Петре
Тобе заявив, що Генеральний інспекторат прикордонної поліції незабаром підпише
з Адміністрацією Державної прикордонної служби України угоду, що передбачатиме,
зокрема, здійснення обміну інформацією та спільне патрулювання кордону між двома сусідніми країнами.

Як повідомляє агентство Медіафакс, в даний час
нормативно-правовою базою співпраці в області попередження і боротьби з транскордонною
злочинністю є Угода між Урядом Румунії і Кабінетом Міністрів України, що була
підписана у Києві 6 липня 1999 року.

Глава МВС Румунії заявив, що румунська та українська
сторони найближчим часом підпишуть Протокол співпраці між Генеральним інспекторатом
прикордонної поліції та Адміністрації Державної прикордонної служби України про
порядок обміну статистичною та аналітичною інформацією про становище на
державному кордоні Румунії та України, в якому передбачено й обмін інформацією про
контрабанду цигарок.

«У процесі внутрішнього затвердження перебуває
підписання Угоди між Урядом Румунії і Кабінетом Міністрів України про спільне
патрулювання державного кордону між Румунією і Україною і Протокол між Протокол
між Генеральним Інспекторатом Прикордонної Поліції Міністерства Внутрішніх Справ
Румунії та Адміністрацією Державної прикордонної служби України з питань
реалізації згаданої вище угоди,, що дозволить активізацію співпраці між двома
сторонами шляхом створення спільних патрулів, які сприятимуть запобіганню та
боротьбі з транскордонною злочинністю», – зазначив Петре Тобе.

Нагадаємо, що румунсько-український кордон є й зовнішнім
кордоном Європейського Союзу та НАТО. Його довжина становить 613,8 кілометрів.

Через шість років після невдачі на саміті в Копенгагені, історичну угоду про обмеження глобального потепління до менш ніж 2 градусів за Цельсієм в порівнянні з доіндустріальним періодом була підписана у вихідні в рамках Конференції зі зміни клімату в Парижі. Покликана істотно змінити нестійку економіку в найближчі десятиліття, на основі поточного споживання викопних видів палива і обмежити зміни клімату, угода була досягнута в кінці кількох років переговорів. Переговори проводились в умовах розбіжних інтересів багатих країн з країнами, що розвиваються, або острівних держав, які в небезпеці через підвищення рівня океану, в результаті глобального потепління.

Наша відповідальність перед історією величезна, сказав міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус, який представив у суботу, проект угоди перед представниками майже 200 країн, що брали участь у конференції. Поряд з амбітною метою щодо обмеження глобального середнього підвищення температури менше ніж на 2 градуси за Цельсієм, угода також передбачає фонд у 100 млрд доларів на фінансування країн, шо розвиваються після 2020 року, перегляд зобов’язань за кожні 5 років і процес оцінки на глобальному рівні досягнутого прогресу у виконанні взятих на себе зобов’язань.

Інші важливі положення стосуються передачі технології і потенціалу держав, що розвиваються адаптуватись до зміни клімату. Підписання угоди в Парижі привітали політичні лідери в усьому світі і представники міжнародних установ, таких, як МВФ, Світовий банк або Міжнародного енергетичного агентства. Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що тепер світ об’єднаний в боротьбі зі зміною клімату, і прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон зазначив, що нинішнє покоління зробило важливі кроки для забезпечення майбутнього планети.

Міністр навколишнього середовища Румунії Крістіна Пашка призначена спільнотним представником в дискусіях з адаптації до зміни клімату, підкреслила на Радіо Румунія, що ЄС взяв активну участь у переговорах в Парижі щодо угоди зі зміни клімату. За експертними дослідженнями і даними, якими керуються експерти Організації Об’єднаних Націй, економічні втрати, викликані глобальним потеплінням, перевищують 125 мільярдів доларів на рік, чотири мільярди людей є уразливими і близько 500 мільйонів людей живуть в районах високого ризику.

Був необхідний 21 місяць переговорів, щоб Іран і група «5 плюс 1» (США, Росія, Китай, Великобританія, Франція і Німеччина) уклали угоду про ядерну програму Тегерана. Якщо буде поважатись, програма поступово усуне побоювання про військово -ядерні амбіції Ірану, і також поступово зніме з його плеч тягар міжнародних санкцій. Угода, про яку президент США Барак Обама, сказав, що вона не побудована на довірі, а на перевірці. Інспектори, – сказав лідер Білого дому – матимуть доступ до всіх об’єктів 24 години на добу, 7 днів на тиждень, щоб переконатися, що він не перевезе ядерні матеріали з об’єктів вже відомих до прихованих об’єктів. Історичне досягнення, яке при реалізації, сприятиме зміцненню міжнародної безпеки, вважає укладену у вівторок угоду НАТО.

У Бухаресті, Міністерство закордонних справ привітало, в свою чергу, досягнуту домовленість. Основним – вважає МЗС Румунії, – є повна реалізація взятих на себе зобов’язань, щоб міжнародне співтовариство могло розраховувати постійно на незаперечні гарантії, щодо виключно мирного характеру ядерної програми Ірану, відповідно до законного права Ірану на мирне використання ядерної енергії, Москва вміло скористалася викликаним укладенням цієї угоди ентузіазмом, щоб повернутися до одного з питань, яке тривожить її:розміщення елементів протиракетної оборони в Європі. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія очікує, щоб США і НАТО скасували план розміщення елементів ПРО на континенті, в новому контексті, створеному угодою великих держав з Іраном в ядерній галузі. Нагадаємо, що Москва неодноразово висловлювала стурбованість з приводу елементів ПРО, які будуть встановлені в Румунії, Польщі, Іспанії та Туреччині.

Нещодавно Ніколай Патрушев, секретар Ради безпеки Росії, заявив, що протиракетні системи НАТО спрямовані проти Росії і Китаю. Балістична загроза НАТО зростає. Багато країн мають або намагаються придбати балістичну технологію. Міжнародна угода з Іраном не змінює ситуацію- відповів чиновник Альянсу на умовах анонімності. За його словами, система протиракетної оборони НАТО буде захищати європейських союзників від балістичних загроз, адже вона оправдана поки є балістичні ракети здатні досягати європейську частину НАТО. Мета -. сказав він. – протидіяти будь-яким загрозам з-за меж євроатлантичного регіону. США і НАТО неодноразово стверджували, що елементи протиракетної оборони розміщені в Європі не спрямовані проти Росії, але призначені для протидії загрозам з країн, що не відповідають міжнародним нормам.

В останні роки, в розпал фінансово-економічної кризи іноземні кредитори Румунії — Міжнародний Валютний Фонд, Світовий банк і Європейська комісія – мали важливу роль у процесі реформ, здійснених румунськими урядами. Багато аналітиків стверджують, що, якби Румунія не зобовязалася перед трійкою, багато із вжитих Бухарестом заходів, необхідних і непопулярних, не були б здійснені взагалі. Були, однак, і багато питань, по яких сторони не досягли консенсусу.

Так сталося й у вівторок, коли компроміс з представниками міжнародних кредитних установ став неможливим, принаймні з двох питань: лібералізації газового ринку Румунії та приватизації окремих енергетичних компаній, на чому наполягає МВФ, але що категорично відкидає румунська влада.

Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що лібералізація може призвести до різкого збільшення тарифів на газ як для населення, так і для субєктів підприємницької діяльності.

Віктор Понта: “Вимоги делегація Європейської комісії та Міжнародного валютного фонду стосуються збільшення з 1 квітня, досить різкого від 53,3 леїв за МВт до 62, але ми вважаємо цю вимогу неприйнятною. Другий пункт, щодо якого ми не зуміли домовитися стосується двох державних вугільних підприємств – Національної компанії Хунедоара та Національної компанії Олтенія. Європейська комісія, Міжнародний валютний фонд та Світовий банк вимагають масивної і радикальної реструктуризації, що, на наш погляд не врятує вугільну промисловість та робочі місця, а стане поштовхом для подальшої низхідної спіралі, що протягом декількох років призведе до значних скорочень в цій галузі Румунії.”

З прагматичної точки зору, наявність цих розбіжностей означає що Бухарест не направить до керівництва Міжнародного валютного фонду традиційного листа про наміри, а переговори довкола двох невирішених питань будуть відновлені в квітні. Голова комітету бюджетно-фінансових питань Палати депутатів Віорел Штефан пояснює: “Власне угода залишається в силі. Факт неузгодження тексту листа про наміри означає тимчасове припинення дії угоди доти, доки експерти уряду та міжнародних фінансових установ не домовляться щодо питань, які не були узгоджені в ході цієї місії.”

Опозиційна Націонал-ліберальна партія вважає, що переговори з МВФ провалилися. Колишній міністр фінансів, депутат Гьорге Яломіцяну сказав: “МВФ фактично каже, що чинний уряд не зробив нічого з того, до чого зобовязався, а уряд стверджує, що все безхмарно. Тобто ми знаходимося в складній ситуації, зайшли в глухий кут. Це створює невизначеність для бізнесу.”

Нагадаємо, що Румунія уклала з трійкою міжнародних кредиторів угоду про резервний кредит або попереджувальну кредитну лінію розміром у два мільярди євро на випадок непередбачених обставин, але до цих пір румунська влада не скористалася цими коштами.