Tag: уряд

Для внутрішньої політики Румунії 2018 рік був надзвичайно напруженим

Надії румунів на те, що Президент та Уряд «мирно» співпрацюватимуть у 2018
році, так і не здійснилися. Конфлікт між главою держави, виразником правих
політичних сил, Клаусом Йоханнісом та урядом лівої керівної коаліції
«Соціал-демократична партія – Альянс лібералів та демократів», очоленим з 29
січня Віорікою Денчіле сягнув небачених раніше масштабів. Незважаючи на відзначення
державного ювілею – 100-річчя створення сучасної, унітарної Румунії, сторони
не зуміли уникнути клінчів. Підтримуваний лібералами, президент Йоханніс, який ще у червні
оголосив про намір балотуватися на другий термін, піддав критиці майже всю
роботу уряду та дії парламентської більшості протягом року, включаючи суперечливу
судову реформу та зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів,
підготовку до перейняття піврічного ротаційного головування в Раді
Європейського Союзу, нові закони про оплату праці та про пенсії у державному секторі,
перенесення обов’язку сплати соціальних внесків від роботодавця на плечі працівника,
ідею переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва в Єрусалим, поправки
до закону про Державний бюджет на 2018 рік тощо. Клаус Йоханніс надіслав до
Конституційного суду рекордну кількість звернень про неконституційність
нормативно-правових актів, так само багато законів він повернув Парламенту на доопрацювання. Крім
того, президент неодноразово зажадав відставки прем’єрки Віоріки Денчіле або уряду
загалом, через некомпетентність. Крім цього опозиційні парламентські сили:
Націонал-ліберальна партія, Союз «Рятуйте Румунію» і Партія «Народний рух»
двічі виступили з ініціативою про вотум недовіри уряду та безліч разів
спробували відправити у відставку окремих міністрів, але безрезультатно. У
листопаді президент Клаус Йоханніс прийняв запропоновані прем’єр-міністром
зміни в складі уряду, за винятком міністрів розвитку і транспорту, в результаті
чого уряд звернувся до Конституційного суду, який прийшов до висновку, що
президент не виконав свої конституційні повноваження, коли відмовився прийняти
відставку двох зазначених міністрів.

Юстиція, одна з причин глибокого розколу в суспільстві

Епіцентром політичної та соціальної бурі в Румунії у 2018 році була юстиція.
Наприкінці року міністр юстиції Тудорел Тоадер повідомив про направлення президенту
Клаусу Йоханнісу подання про звільнення Генерального прокурора Румунії Августіна
Лазера. І це після того, як в лютому, той же Тудорел Тоадер направив подібне
подання про звільнення головного прокурора
Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші. Протягом
кількох місяців Клаус Йоханніс різко виступав проти цієї ініціативи, але в
липні Конституційний суд зобов’язав його підписати указ про звільнення головного
антикорпціонера Румунії. Пізніше глава держави відхилив запропоновану міністром
юстиції кандидатуру на цю посаду, в результаті чого антикорупційне управління
досі має тимчасове керівництво і передало до суду менше справ. Водночас зросла
кількість виправдувальних судових вироків, а також втечі за кордон колишніх посадовців,
засуджених до позбавлення волі, екстрадиції яких румунській державі не вдалося
домогтися. Водночас низка рішень Конституційного суду, в тому числі про незаконність процедури обрання складу колегій з п’яти суддів Верховного суду, також сильно
вплинули на правосуддя, зокрема було призупинено розгляд ряду «гучних» справ. Соціал-демократична
партія та Альянс лібералів і демократів, котрі складають більшість у
парламенті, побачили в цьому початок перемоги над так званою «нелегітимною
паралельною державою», яка, на їхню думку, намагається обезголовити законно
обрану політичну владу країни шляхом створення «замовних справ», в тому числі
за допомогою таємних протоколів про співпрацю між органами правосуддя та
спецслужбами, існування яких було «викрито» ними минулого року. Парламентська
опозиція і значна частина громадянського суспільства, однак, вбачає в цьому,
навпаки, спробу соціал-демократів підпорядкувати собі правосуддя, в тому числі
для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності декого з них, на
чолі з лідером СДП Лівіу Драгня. А 10 серпня в Бухаресті пройшов найбільший протест
проти Соціал-демократичної партії та її уряду, наприкінці якого Жандармерія застосувала
силу проти демонстрантів, використовуючи сльозогінний газ і водомети. Військові
прокурори порушили кримінальне провадження після того, як сотні мирних
протестувальників повідомили про неправомірні дії жандармів, останні
стверджуючи, що виконували свої обов’язки відповідно до закону. Тим часом, у Брюсселі,
Європейська комісія та Європарламент попередили чинну румунську владу про те,
що незалежність судової системи, верховенство закону і боротьба з корупцією в
Румунії зазнали регресу в минулому році.

Гарний рік для румунського сільського
господарства

Румунське сільське господарство
зареєструвало історичні результати у 2018 році. За обсягом виробництва кукурудзи
та соняшника Румунія посіла перше місце в Європейському Союзі, а загальний
урожай зернових становив близько 31 млн. тонн, за цим показником Румунія будучи третьою в ЄС після Франції та Німеччини. Влада стверджує, що своєчасна виплата
субсидій, використання фермерами нових технологій, збільшення площі зрошуваних земель
та протиградовий захист призвели до такого врожаю цих сільськогосподарських
культур, незважаючи на не завжди сприятливі кліматичні умови. Сільське господарство та
розвиток сільської місцевості є сферами, котрі залучили й кошти з європейських
фондів, маючи найкращий показник освоєння європейських фондів на національному
рівні. Ці результати, на жаль, були затьмарені стрімким поширенням найгіршої
хвороби тварин, з якою зіткнулася Румунія після Другої світової війни -
африканської чуми свиней.

Теж у
2018 році…

Загальна картина 2018 року в Румунії була б неповною без згадки про те, що
основні міжнародні фінансові установи: Міжнародний валютний фонд, Світовий
банк, Європейський банк реконструкції і розвитку та Європейська комісія, а
також основні рейтингові агентства дещо зменшили свої оцінки економічного
зростання Румунії, котре до тепер було найбільшим в Європейському Союзі, та
попередили про ризик зростання дефіциту державного бюджету. Теж у 2018 році, точніше
в жовтні, 21% громадян з правом голосу, або близько чотирьох млн. румунів взяли
участь у референдумі щодо зміни визначення сім’ї в Конституції Румунії, зокрема
запровадження уточнення «сім’я ґрунтується на вільному шлюбі між чоловіком і
жінкою» замість синтагми «між подружжям», як це було передбачено Основним законом.
91,5% з тих, хто проголосував підтримали цю ініціативу, але явка була меншою
30% скільки було необхідно для того, щоб референдум був визнаний таким, що
відбувся. І нарешті у 2018 році румуни назавжди попрощалися з кількома милими
серцю людьми. Серед них Дойна Корня, яка була символом антикомуністичного
опору, режисер Лучіан Пінтіліє, історик Нягу Джувара, один з найулюбленіших спортивних
журналістів Крістіан Цопеску та колишній футболіст Іліє Балач.

Прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле в середу, в парламенті заявила, що пріоритети головування Румунії
в Раді ЄС матиме чотири основних вектори: Європа конвергенції, Європа безпеки,
Європа – глобальний актор та Європа спільних цінностей. Конвергенція та
згуртованість, – за словами прем’єрки, – є ключовими для просування об’єднаної
Європи та підвищення конкурентоспроможності Євросоюзу.

Парламент, у прийнятій в
середу декларації, зобов’язався підтримати уряд для досягнення всіх цілей під
час головування Румунії у Раді ЄС. Серед них – порядок-денний, зосереджений на громадянині,
підтримці європейської політики єдності, продовженні Спільної аграрної
політики, сприянні парламентському діалогу з Сполученим Королівством Великої
Британії в контексті його виходу з Європейського Союзу та підвищення прозорості
європейських структур.

Від імені керівної
більшості, соціал-демократка, сенаторка Габрієла Крецу заявила: «На основі
міжвідомчої співпраці міністри періодично інформуватимуть парламентські
комітети та політичні фракції про прогрес, досягнутий у реалізації пріоритетів румунського
головування та про основні досягнення в питаннях, що знаходяться на європейському
порядку денному. Президент Румунії також може інформувати парламент про дискусії
та рішення Європейських рад протягом строку повноважень.»

Лідер Альянсу
лібералів та демократів Румунії Келін Попеску-Терічану, партнер
соціал-демократів по керівній коаліції, зазначив, що Румунія має переконати своїх європейських партнерів відмовитися від ідеї двошвидкісної Європи. «Ми не
хочемо збільшення різниць між північчю і півднем, а також між сходом і заходом.
Ми не хочемо перетворення Європи на союз двох груп держав, першорядних і
другорядних держав, в яких діють подвійні економічні, політичні, соціальні або
інші стандарти.»

З опозиції ліберали стверджують,
що чинна румунська влада не зуміє досягнути своїх цілей, оскільки нинішня коаліція діє
всупереч європейським та західним цінностям. Сенатор від Націонал-ліберальної
партії Флорін Кицу: «Факти говорять самі за себе, незважаючи на ваші спроби приховати
все за тріумфальними виступами. Ви зуміли добитися внесення ще дев’яти пунктів до
звіту в рамках Механізму співпраці та контролю, віддаливши Румунії від цілі
входження до Шенгенського простору.»

Депутатка від
Демократичного союзу угорців Румунії Розалія Біро підкреслила, що протягом
шести місяців мандату Румунія повинна діяти згуртовано, щоб досягти всіх цілей.
Колишній президент, сенатор він Партії «Народний рух» Траян Бесеску запитав
уряд, чи оголошені пріоритети були погоджені з президентом Клаусом Йоханнісом. Це
логічне запитання на тлі хронічного конфлікту між главою держави та кабінетом
міністрів СДП-АЛДЕ. З іншого боку, заклики до єдності є марними з огляду на те,
що праві опозиційні сили планують оголосити вотум недовіри чинному уряду.

Приведений до присяги у січні ц.р. чинний кабінет
міністрів СДП-АЛДЕ (Соціал-демократична пратія-Альянс лібералів і демократів), на
чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле, зазнає серйозних перестановок у
листопаді. Національний виконавчий комітет Соціал-демократичної партії у
понеділок вирішив замінити вісьмох міністрів.

Таким чином Габрієль Леш
повертається на посаду очільника Міністерства оборони, з якої напередодні подав
у відставку Міхай Фіфор, щоб направити
свої зусилля на управління департаментами
СДП. Голова Бюджетно-фінансового комітету Палати депутатів Маріус Будей стане
міністром праці та соціальної справедливості, замість Лії Олгуци Васілеску. Денуц
Андрушке передасть кермо міністерства економіки сенатору Нікулаю Беделеу. І колишній
міністр малого та середнього підприємництва Александру Петреску повертається до
уряду, але на цей раз на посаду міністра комунікацій замість Петра Богдана
Кожокару. Математик Данієль Бряз замінить на посаді міністра культури актора
Джордже Івашку, а крісло міністерства молоді та спорту замість Йоани Бран посяде
сенатор Константін Богдан Матей.

Однак у вівторок процедура зміни складу уряду застрягла в
Адміністрації Президента. Глава держави Клаус Йоханніс заявив, що не згоден з кандидатурою
Лії Олгуци Васілеску на посаду міністра транспорту, замість Лучіана Шови, а
також – з кандидатурою Ілана Лауфере на
посаду міністра розвитку, замість дисидента Паула Станеску, який напередодні став
небажаним для лідера партії Лівіу Драгні. Президент, до речі постійний критик чинного уряду, додав,
що ця перестановка є «слабким рішенням», стверджуючи, що правильним рішенням
була б заміна всього уряду. Потрібні, – сказав він, – ефективні міністри,
особливо в перспективі перейняття Румунією головування в Раді ЄС з 1 січня 2019
року.

Але цей самий аргумент навела напередодні прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле пояснюючи рішення про зміну складу уряду: «Ми хочемо надати
новий імпульс діям в окремих сферах. У кількох галузях є місце для кращого і саме це
ми мали на увазі, коли здійснили ці перестановки в уряді. Ми переймемо головування
в Раді Європейського Союзу і нам потрібні люди з більшим досвідом, які є більш активними,
і це друга причина, чому була здійснена ця перестановка.»

Із опозиції лідер Націонал-ліберальної партії Людовік
Орбан, заявляє, що в дійсності соціал-демократи не можуть виконати виборчі
обіцянки та говорить про «кумівські» схеми: «Ця зміна не приносить ніяких покращень
в роботі уряду, вона не принесе нічого іншого, крім інших некомпетентних людей,
які не мають нічого спільного з галуззю, яку очолять і були відібрані за єдиним
критерієм – вірності, підлесливості до Драгні.»

ЗМІ зазначають, що згідно з Конституцією, президент може
відхилити запропоновані кандидатури лише один раз і передбачають, що політична війна
між Президентом та Урядом найближчим часом знову перейде до етапу адвокатських
хитрощів та оскаржень в суді.

Уряд у Бухаресті затвердив новий
закон Про пенсійне забезпечення, який буде направлений
Парламенту для обговорення. Стандартний
пенсійний вік та внесок до
Пенсійного фонду залишаться незмінними, а всі пенсії будуть перераховані, -
ствердила міністр праці Лія Олгуца
Васілеску. Вона
сказала, що до 2021 року пенсійний пункт поступового збільшиться. Таким чином, у 2019 році пенсійний пункт становитиме 1.265 леїв (270 євро), у 2020 році – 1775 леїв (380 євро) а у 2021 році – 1,875 леїв ( 400 євро).

Міністр також уточнила, що після впровадження нового закону, пенсії не будуть скорочені. Лія-Олгуца Васілеску: У законопроекті зазначено, що жодна пенсія не буде
скорочена. Якщо
після перерахунку, пенсія буде менша від суми, яку
отримує зараз пенсіонер, тоді залишиться нинішня пенсія. Також, не зміняться стандартний пенсійний вік, мінімальний страховий стаж та повний страховий стаж. Ще
однією новинкою є те, що жінки,
які сплачували мінімальний страховий стаж 15 років та народили
троє дітей, зможуть виходити на пенсію шість років раніше.

Отож, законопроект передбачає, що не буде скорочений стандартний пенсійний вік, мінімальний страховий стаж та повний страховий стаж. Щоб
стати пенсіонером у Румунії, потрібно сплачувати до Пенсійного фонду щонайменше 15
років. Особи, які не виконують цю вимогу, після набуття сили законопроекту, зможуть
обирати між гарантованою мінімальною пенсією, розрахованою на основі внесків та
соціальною допомогою. Новиною
є й той факт, що ступінь
магістра та докторський ступінь будуть додаватися до страхового стажу. До тепер, чинним
законодавством, були враховані до
страхового стажу: факультет, військова служба, пенсія за
інвалідність, відпустка
через хворобу, відпустка по
догляду за дитиною, компенсація через безробіття, депортація та політичне позбавлення
волі.

Проект передбачає чотири категорії пенсій: за віком, у зв’язку з інвалідністю, у разі втрати годувальника та дострокова пенсія, окремі з них зазнали структурних
змін. Крім того, зберігається додатковий договір пенсійного забезпечення який,
однак, зазнає деяких змін. Мінімальна пенсія розраховується на основі мінімальної
заробітної плати. Особи, які сплачували
мінімальний страховий стаж 15 років,
отримуватимуть 45% від мінімальної заробітної
плати, а для кожного додаткового року,
отримуватимуть ще 1% від мінімальної заробітної плати. Беруться до уваги також всі
сплачені внески: нагороди, 13-та зарплата, понаднормові, премії та інші
бонуси. Законопроект також передбачає дебюрократизацію та
онлайн-доступ до інформації про власні внески.

Затверджений
у січні, сильно критикований пресою та правою опозицією, постійно заперечений
на вулиці громадянським суспільством, коаліційний уряд, що складається з
Соціал-демократичної партії та Алянсу лібералів і демократів, очолений
соціал-демократом Віорікою Денчіле, мав
справитися сьогодні з першою резолюцією недовіри. За резолюцію про вотум недовіри
проголосували 166 парламентарів, та проти – 4,
в умовах коли для
того, щоб резолюція була прийнята необхідно було 233
голоси. Парламентарії правлячої коаліції не голосували.

Резолюція
під назвою Термінове звільнення Уряду Драгня-Денчіле!, яка була ініційована опозиційною
Націонал-ліберальною партією та підтримана Союзом Рятуйте Румунію
і Партією Народний рух, була підписана
152 депутатами та сенаторами. Ініціатори
резолюції ствердили, що
нинішній кабінет міністрів, прийнятими заходами, знищив економіку та судову
систему. Вони дорікали владі,
серед іншого, збільшення індексу ROBOR, що враховується при встановленні
банківських процентних ставок, збільшення рівня інфляції, зниження курсу
національної валюти по відношенню до євро, суперечливі поправки до Податкового
кодексу та затримки з виконанням робіт з розбудови дорожньої інфраструктури.
Крім того, опозиція ствердила, що
правосуддя та державні установи стали політичними інструментами в руках
маріонеткового уряду, що перебуває під контролем лідера Соціал-демократичної
партії Лівіу Драгні, який обіймає посаду спікера Палати депутатів.

Парламентська арифметика була невигідною для ініціаторів резолюції. Соціал-демократична партія
та Союз лібералів і демократів мають разом 249 парламентарів, а кількість
депутатів та сенаторів Націонал-ліберальної партії, Союзу Рятуйте
Румунію та Партії Народний рух становить лише 154.
Демократичний союз угорців Румунії, який не входить до складу уряду, але уклав
протокол про співпрацю з парламентською більшістю, має 30 депутатів і
сенаторів. До складу Парламенту також входять 17 депутатів від національних
меншин, окрім угорської громади, які традиційно голосують на стороні
влади, та 15 незалежних депутатів, більшість з них виступають проти Драгні.

Лідер
соціал-демократів ствердив минулого тижня, що він впевнений, що резолюція про
недовіру уряду не буде прийнята. Політичні оглядачі були згідні
з ним та нагадали, не
без іронії, що лише Драгня в силі відправити у відставку уряд, створений з
соціал-демократів.. Так сталося рік тому, коли правляча Соціал-демократична
партія разом з партнерами по коаліції відправила власний уряд очолений Соріном
Гріндяну у відставку, а на початку року прем’єр-міністр Міхай Тудосе подав у
відставку, після того як Національний Виконавчий комітет керівної
Соціал-демократичної партії відкликав йому політичну підтримку.

У свою чергу, засоби масової інформації стверджували, що уряд Віоріке Денчіле
залишиться далі, але зазначили, що
незалежно від результату резолюцію про вотум недовіри, залишаються
і серйозні проблеми з іміджем та довірою до парламентської більшості, якою
керує Лівіу Драгня. Тим більше, що минулого тижня він був засуджений в першій
інстанції до трьох з половиною років позбавлення волі за підбурювання до
зловживання службовим становищем, а у 2016 році він був засуджений до двох
років позбавлення волі умовно за порушення закону під час референдуму з
відставки колишнього президента Траяна Бесеску.

Коаліційний уряд створений з Соціал-демократичної партії та Союзу лібералів і демократів має на цьому тижні справитися з резолюцією, ініційованою Націонал-ліберальною партією за підтримки Союзу Рятуйте Румунію та Партії Народний рух. Резолюція про вотум недовіри чинному уряду була зачитана вчора на пленарному засіданні Парламенту та буде винесена на обговорення і голосування Парламенту в середу.

Ініціатори резолюції, під назвою Термінове звільнення Уряду Драгня-Денчіле! стверджують, що нинішній кабінет міністрів, прийнятими заходами, знищив економіку та судову систему. Вони також дорікають владі у внесені поправок до Кримінально-процесуального кодексу та в скорочені повноважень президента. У тексті резолюції також зазначено, що податкова політика була знищена через повторні зміни до Податкового кодексу, що не були побудовані обіцяні автостради, не були зроблені інвестиції у галузі освіти та інновації, а лікарні залишились без мінімальних ресурсів після підвищення зарплат. Резолюція про недовіру уряду була озвучена депутатом лібералом Робертом Сігіaртеу вчора на спільному засіданні двох палат Парламенту. Він зазначив, що нинішній уряд призвів рівень інфляції до 5,4%, найбільшого рівня за останні п’ять років: Політика уряду Румунії в соціальній сфері керується за принципом беріть від одних та дайте іншим , тому що уряд не може розподілити потенційні доходи, спричинені економічним зростанням. Ви не маєте достатньо коштів для покриття пенсій та заробітних плат до кінця року, хоча говорити про економічне зростання.

Демократичний союз угорців Румунії оголосив, що у середу вирішить, як буде голосувати, в той час як незалежні депутати бажають змінити нинішній уряд, ствердив їх лідер колишній соціал-демократ Віктор Понта, який став головою новоствореної партії Про Румунія. Але вони жадають цього у певних умовах. Також треба взяти до уваги голос представників нацменшин та, принаймні теоретично, частину соціал-демократів, які можуть схилити чашу терезів в певну сторону на тлі ситуації, що виникла в партій після засудження лідера Лівіу Драгні, в першій інстанції, до трьох з половиною років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим становищем.

Лідер соціал-демократів ствердив, що резолюція про вотум недовіри уряду не буде прийнята. Він додав, що в день голосування соціал-демократи забезпечать кворум, але не будуть голосувати: Ми будемо присутні, щоб забезпечити кворум, але ми не будемо голосувати. Хай забезпечують собі кількість голосів, якщо вони ініціювали резолюцію про вотум недовіри. Чому нам потрібно втручатися в цей демарш, ініційований опозицією? Хай забезпечують собі голоси!

Для того, щоб резолюція була прийнята необхідно 233 голоси, на кілька десятків більше ніж мають разом Націонал-ліберальна партія, Партія Рятуйте Румунію та Партія Народний рух.

Коаліційний уряд Віоріки Денчіле стикається з першим вотумом недовіри, оголошеним партіями правої опозиції. У
понеділок резолюція про недовіру кабінету міністрів була зачитана на пленарному
засіданні парламенту, а дебати і голосування намічені на середу.

Палітра докорів дуже широка! Ліберали, а також парламентарії від Союзу «Рятуйте
Румунію» та Партії «Народний рух» стверджують, що нинішній уряд, в результаті
численних суперечливих постанов своїх міністрів, створює загрозу для приватних
пенсій семи мільйонів платників податків. У документі загадуються й нещодавні суперечливі
зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які можуть поставити під загрозу
правосуддя загалом, а також нездатність чинної влади освоїти кошти з європейських
фондів та неспроможність покращити умови відбування покарання в пенітенціарних закладах.

Незадоволення опозиції поділяє й значна частина громадянського
суспільства. В останні дні тисячі румунів знову вийшли на вулиці Бухареста та
інших міст країни на знак протесту проти внесення змін до
Кримінально-процесуального кодексу та суперечливої судової реформи.
Протестувальники вигукували різноманітні гасла проти уряду і вимагали його відставки.

Теоретично Соціал-демократична партія
(СДП) та її партнер по коаліції – Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ)
мають необхідну кількість голосів для відхилення вотуму недовіри у середу.
Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня запевнив, що його партія збереже парламентську
більшість завдяки співпраці з АЛДЕ і пообіцяв, що вотум недовіри буде відхилено.
Але СДП переживає дуже важкий період, після того як її серйозно сколихнув вирок
Верховного суду Румунії, який минулого четверга засудив Лівіу Драгню до трьох з
половиною років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим
становищем, коли той був головою Телеорманської повітової ради.

У спробі скористатися цією ситуацією, щойно після оголошення
вироку Лівіу Драгні, який вважався, принаймні до цього, можливим кандидатом в
президенти на наступних виборах у 2019 році, президент Клаус Йоханніс оголосив,
що він буде боротися за другий президентський термін. З огляду на те, що протягом
трьох з половиною років чинний глава держави, на думку окремих аналітиків
відзначився скоріше відсутністю, ніж присутністю в суспільному житті, ця
заява дорівнює «оголошенню війни»
соціал-демократам.

До речі ліберали, які заявили про свою підтримку кандидатурі
Клауса Йоханніса на пост президента, певним чином пролили світло на основні
тези майбутньої передвиборчої програми чинного глави держави. Оголошенням своїх
намірів, – стверджують у Націонал-ліберальній партії, – президент Йоханніс
підкреслив свою готовність боротися до кінця /цитуємо/ «за звільнення Румунії
від величезної небезпеки, яка криється в спробі Лівіу Драгні узурпувати державу».

З огляду на все це цього року Румунію чекає
надзвичайно «гаряче» політичне літо та, напевно, не обійдеться і без сюрпризів та
несподіванок.

Наслідки закону Про
оплату праці бюджетників на основі Єдиної тарифної сітки, який набув
чинності 1 липня 2017
року помітні починаючи від
1 січня 2018 року. Закон передбачає
підвищення заробітної плати для працівників системи освіти, системи охорони здоров’я, судової
системи та для інших категорій бюджетників.

Але, закон про заробітну плату виявився суперечливим, викликаючи невдоволення серед педкадрів та працівників медичної системи. Румунські
профспілки працівників освіти провели вуличні протести, вимагаючи між іншим зміни
податкових
та бюджетних заходів, які, на їхню думку, призвели до значних втрат доходів працівників, які знаходяться
у відпустці за станом здоров’я. Інші
вимоги вчителів стосуються перегляду
закону
про заробітну плату бюджетників, оскільки на їх думку, викликав різниці між зарплатами працівників, які мають ті самі повноваження.

У свою чергу, профспілки працівників охорони здоров’я провели цього року кілька протестів. Численні категорії працівників охорони здоров’я
скаржилися на зниження чистого доходу, вимагаючи скасування обмежень
максимального розміру премій на рівні 30% від заробітної плати.
Після цих протестів,
уряд прийняв в
середу термінову постанову про
внесення змін до закону про
оплату праці працівників охорони здоров’я та освіти. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле сказала: Для роз’яснення окремих положень закону, був прийнятий документ, який передбачає ряд заходів для
працівників в сфері охорони здоров’я та
освіти. Щиро дякую всій урядовій команді, яка знайшла рішення для
виправлення окремих проблем, які виникли.

Таким чином, після внесення
змін до Закону про заробітну плату в державному секторі, над якими уряд домовився з
представниками профспілок охорони здоров’я та освіти, всі працівники системи
охорони здоров’я, які зареєстрували в березні скорочення чистого доходу в
порівнянні з попереднім місяцем, будуть отримувати компенсаційні суми. Також,
будуть скасовані обмеження премій на рівні 30%. Стосовно системи освіти, термінова постанова передбачає,
між іншим, надання харчових купонів професорам вищих навчальних закладів,
збільшення зарплат шкільних інспекторів на 20%.

Теж вчора, уряд прийняв Термінову постанову про надання коштів,
необхідних для підтримки висококваліфікованого персоналу в оборонній
промисловості. Оборонна промисловість в Румунії ризикує припинити свою
діяльність через відсутності відповідного персоналу та інвестицій в
цьому секторі.

Румунська національна
енергетична система є міцною і життєздатною, – ствердив, у понеділок, перед членами Палати Депутатів міністр
енергетики Антон Антон, який
був запрошений
опозиційними депутатами від
Союзу Рятуйте Румунію на Годину
уряду. Вони зажадали роз’яснень у зв’язку з питаннями, які, на їхню думку, поставили під загрозу
енергетичну безпеку Румунії. Міністр зазначив, що бачення
національної енергетичної стратегії на період 2018-2020 роки має на меті розвивати цей сектор шляхом створення нових та модернізації наявних потужностей.

На його думку, енергетична
система країни здатна забезпечити енергетичну безпеку для промислових та побутових споживачів, а також для
держав регіону. Антон Антон сказав, що в даний час Румунія є регіональним полюсом енергетичної
безпеки, має значні запаси, а для розвитку енергетичного сектора будуть створені нові та модернізовані наявні потужності шляхом залучення інвестицій в цьому секторі. Він також зазначив, що в
минулому році багато державних компаній стали прибутковими. Антон Антон: Енергетичний комплекс
Олтенія вперше зареєстрував прибуток в минулому році з моменту його відкриття, а саме майже 200 мільйонів леїв. Гідроелектрика отримала
прибуток у розмірі 1,6 мільярдів
леїв, Нуклеарелектрика – майже 340
мільйонів леїв. Компанія з виробництва електроенергії Elcen, навіть якщо перебуває в процедурі
неплатоспроможності, отримала прибуток у розмірі майже 45 мільйонів леїв. Ми не вирішили всі ситуації,
але працюємо над ними, йде мова про Енергетичний
комплекс Хунедоара та Національну компанію урану.

Але депутати від Союзу Рятуйте Румунію не
були задоволені відповіддю міністра.
Депутат Крістіна Пруне сказала, що представник уряду не відповів на запитання стосовно енергетичних джерел в Чорному морі, відсутності інвестицій в державних компаніях, ситуації румунського гірництва й термінів для енергетичної стратегії. Крістіна Плуне: Констатуємо, що, на жаль, Ви не відповіли на наші запитання. До
90% з прибутку було відправлено до держбюджету для покриття втрат, які залишив уряд створений з Соціал-демократичної партії та Союзу лібералів і демократів у
державному
бюджеті.

Наприкінці дебатів міністр енергетики Антон Антон зазначив, що дотримуються терміни для виконання проекту газотранспортної системи по коридору
Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія. Йде
мова про трубопровід, який на території
Румунії матиме
протяжність 560 км. Загальна вартість
газопроводу, який дозволить постачання природного газу з Каспійського регіону
та інших можливих джерел, у тому числі скрапленого газу, в країни Центральної
Європи, становить
майже 560 мільйонів євро. Цей газопровід
буде здатний не тільки доставляти газ до Центральної Європи, а й забезпечувати
двосторонній хід, що призведе до конкурентоспроможності та, принаймні
теоретично, до менших витрат для остаточного користувача. Перший етап будування газопроводу завершиться до кінця 2019 року.

Під керівництвом прем’єр-міністра Віорики Денчілє, багато її колег соціал-демократів, як Міхай Фіфор – оборона, Кармен Дан – внутрішні справи, Ольгуца Валілеску – Міністерство праці, Петре Дая – Міністерство сільського господарства, зберігають свої портфелі. Нові міністри у Міністерстві фінансів де повертається Еуджен Теодоровіч, охорону здоров’я очолюватиме лікар Соріна Пінтя, директор лікарні в Бая-Маре (північний-захід), актор Джордже Івашку, директор Бухарестського театру буде міністром культури, а освіти професор Валентин Попа, ректор Сучавського університету (північний схід).

Депутат СДП Наталія Інтотеро очолить Міністерство румунів за кордоном. Незалежний, але підтриманий АЛДЄ Тудорел Тодер залишається очільником Міністерства юстиції. Міністри ліберал-демократи продовжують працювати, а саме Грацієла Гаврілеску, віце-прем’єр-міністр та міністр навколишнього середовища, Теодор Мелешкану, міністр закордонних справ та Віорел Іліє, міністр у відносинах з парламентом. Єдина зміна в Міністерстві енергетики, де депутат Тома Петку був замінений депутатом Антоном Антоном. Новий кабінет складається з 28 членів, включаючи чотирьох віце-прем’єр-міністрів, у порівнянні з трьома у попередньому уряді. Четвертим віце-прем’орм стала соціал-демократ Ана Бірчалл, яка буде керувати досьє про стратегічні партнерства Румунії. Пристосування виборчої програми з якою перемогла СДП на виборах 2016 року та нові завдання уряду включають економічні та соціальні заходи для молоді та пенсіонерів, а також для бізнесу.

Кількість податків, тарифів та комісій з загальним застосуванням в Румунії не буде перевищувати 50, тому для населення не буде більше 10 податків, а для компаній – не більше 40. Уряд СДП-АЛДЄ має намір підтримати великі інвестиції, такі як будівництво вісім обласних лікарень та республіканську лікарню в Бухаресті та модернізацію більшості повітових лікарень. Урядовці також обіцяють поглибити процес адміністративної децентралізації та модернізації дорожньої інфраструктури. З іншого боку, права опозиція – НЛП, Союз Рятуйте Румунію та Партія Народний Рух – стверджує, що багато зобов’язань переписані зі старої програми, і що їх вступ в силу був практично перенесений на один рік. Крім того, за словами лібералів, немає ніякого зв’язку між цілями, включеними до нової програми уряду та законом про бюджет на 2018 рік.

Для деяких аналітиків головною небезпекою для нового кабінету є не стільки опозиція в парламенті, скільки напруженість в СДП, яка вибухає семестрово. У червні 2017 року партія скинула власний уряд, очолений Соріном Гріндяну, через прийняття вотуму недовіри, ставши небажаним для лідера соціал-демократів Лівіу Драгня. І цього місяця прем’єр-міністр Міхай Тудосе пішов у відставку після того, як його колеги відкликали свою політичну підтримку. Інші коментатори, однак, вважають, що вже не існує ризику розриву між лідером партії та урядом. Віоріка Денчіле буде, кажуть вони, прем’єром зразкової слухняності і не сперечатиметься з сильною людиною коаліції.