Tag: Франція

  • Румунія програла у першому матчі Євро-2016

    Румунія програла у першому матчі Євро-2016

    Румунська збірна зазнала
    поразки від Франції у першій грі ЄВРО-2016, яка пройшла на найбільшому
    французькому стадіоні – «Стад де Франс».
    Матч завершився з рахунком 1:2. Поєдинок видався доволі цікавим, напруженим і видовищним

    Румуни добре почали гру і на 4 хв. заробили перший кутовий, з якого ледь не забили гол. Голкіпер Франції дивом вибив м’яч із лінії воріт. Більшу частину матчу румунські футболісти нічим не поступалися господарям і фаворитам турніру.

    Олів’є Жіру забив
    головою перший гол на чемпіонаті Європи у Франції (57 хв.) з подачі Дімітрі Пайє,
    перегравши румунського голкіпера Тетерушану.




    Збірна Румунії
    зрівняла рахунок на 65-й хвилині. Ніколая Станчу збили в штрафному та суддя
    призначив пенальті. Богдан Станку потужним ударом в правий нижній кут не залишив
    французькому воротарю жодних шансів.




    А на 89 хвилині
    господарі поля таки зуміли забити переможний гол. Пайє вистрілив з лінії
    штрафного в дальню «дев’ятку», встановивши тим самим кінцевий рахунок у матчі.




    Наступний матч румунської збірної відбудеться 15
    червня, коли румуни зустрінуть команду Швейцарії.

  • Боротьба з корупцією та верховенство закону

    Боротьба з корупцією та верховенство закону

    Головний прокурор Національної антикорупційної дирекції (НАД) Генеральної прокуратури Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найвищу нагороду французької держави – Орден Почесного легіону. Нагорода була вручена французьким послом в Бухаресті Франсуа Сен-Полем, який заявив, що результати НАД дійсно вражають і були підтверджені в нещодавній доповіді Єврокомісії, що включила цю румунську прокуратуру до п’ятірки кращих антикорупційних структур Європи.

    Французький дипломат підкреслив, що Лаура Кодруца Кьовеші є символом професіоналізму, чесності і виконання своїх обов’язків. Він сказав, що НАД користується великою підтримкою населення, а її репутація виходить далеко за межі Румунії, ця установа ставши зразком для наслідування в Європі.

    Франсуа Сен-Поль: «Ми високо цінуємо довгий пройдений шлях та сильну і сталу трансформацію системи, яка багато чим Вам зобов’язана, тому що завдяки Вам і Вашим численним колегам, відданим справі, НАД користується великою довірою населення. Більш того, її репутація виходить далеко за межі Вашої країни, вона ставши взірцем для наслідування в Європі. Завдяки Вашій рішучості Румунія день за днем змінюється.»

    Французький посол зазначив, що ця нагорода була присуджена за самовідданість у боротьбі з корупцією, виконання громадянського обов’язку, за особливий внесок у будівництво румунського суспільства та за «надзвичайну мужність» в боротьбі з корупцією.

    У свою чергу Лаура Кодруца Кьовеші заявила, що боротьба з корупцією є складовою зусиль зі збереження і захисту верховенства права. Лаура Кодруца Кьовеші: «Я пишаюся тим, що оточена мужніми, активними людьми, які прагнуть змінити Румунію, хочуть жити в країні без корупції, людьми, які знають, що перед законом всі рівні, яких не злякали особи з вражаючими статками або особи, котрі займали високі посади в державі. Ця нагорода відзначає й боротьбу за збереження і зміцнення верховенства права. Ми продовжимо цей шлях по мірі збереження інституційної стабільності та слідчих повноважень Національної антикорупційної дирекції.»


    Франція у 2011 році нагородила Лауру Кодруцу Кьовеші, яка тоді обіймала посаду Генерального прокурора, Національний орден за заслуги ІV ступеня «Офіцера». Французька держава присуджує ці дві престижні нагороди своїм громадянам, а також іноземцям, за їх відданість ідеалам загального блага, котрі, завдяки цьому, мають бути прикладом для наслідування.

  • Франція, важливий партнер Румунії

    Франція, важливий партнер Румунії

    Підписане в 2008 році в Бухаресті, Стратегічне румунсько-французьке партнерство – перше укладене Парижем з східноєвропейською країною – багато часу було занедбане. Необхідно політичної волі з обох сторін розвивати співпрацю обтяжену включно негативним іміджем часто сфабрикованим пресою або використаного для політиканства, румунів, що оселилися у цій країні. Румунія і Франція, які пов’язані історичною дружбою, мають важливі спільні цілі, а румунська діаспора, дуже динамічна, є в переважній більшості добре інтегрована, сприяючи розвитку країни, яка їх прийняла.

    У цьому контексті, у ході дводенного офіційного візиту до Парижа, прем’єр-міністр Дачіан Чолош, намагався закласти- як він сам зазначив – нові цеглини до вже міцного фундаменту, на якому розвивається тісна політична та економічна співпраця, остання позначена сильною наявністю, в Румунії, кількох важливих промислових груп в таких областях, як машинобудування, авіація або громадські послуги. Після важких реформ та економічної кризи в 2009-2011 роках, щорічне зростання Румунії склало 3,5% торік – і очікується, що в цьому році буде на рівні 4%. Оскільки Румунія є європейською країною з найвищим економічним зростанням, прем’єр-міністр Чолош передав французьким малим і середнім підприємствам, що є хороший потенціал інвестицій у агрохарчовому та енергетичному секторах.

    Було також відзначено, зацікавленість у збереженні та підвищенні секторального співробітництва з Францією в галузі інфраструктури, сільського господарства та будівництва поблизу Бухареста першого в Європі і другого у світі потужного лазера. Румунія – зазначили в Парижі, прем’єр-міністр Чолош та міністри, які супроводжували його – мабуть, єдина країна в Центральній і Східній Європі, де немає в політичному середовищі, екстремістських та націоналістських партій, які можуть мати непередбачувані реакції щодо політичних рішень і економічної політики. Більше того, це, один з найбільших ринків збуту в Європі, і країна домоглася в останні роки значних успіхів у адміністративному, законодавчому та податковому планах.

    У минулому році був прийнятий новий Податковий кодекс, і податок на додану вартість знизився з початку цього року, з 24 до 20%. Але, щоб Румунія повною мірою скористалась її історичними зв’язками з Францією, повинна залучати на їх основі більше іноземного капіталу, і нинішній уряд у Бухаресті має намір проводити активну стратегію у сфері торгівлі. Паралельно, бажається збільшення румунської присутності у Франції, адже є області, де Румунія, починає мати все більший експортний потенціал.

  • Румуно-французькі відносини

    Румуно-французькі відносини

    Відповідь Президента Франсуа Олланда на запрошення прем’єр-міністра Румунії Дачіана Чолоша прийшла негайно: Президент Франції відвідає цього року франкомовну Румунію.

    Дружня атмосфера в якій відбулися переговори в Єлисейському палаці між Франсуа Олландом, Дачіаном Чолошом і його паризьким візаві Мануелем Вальсом є багатозначною. Добрий знавець французької мови, прем’єр-міністр Румунії одружений на француженці. Закінчив вищу освіту у Франції, яка особливо вдячна йому за те, як під час недавнього мандата комісара ЄС він зумів управляти європейським сільським господарством. Так само, як сам президент Олланд заявив, Румунія і Франція, яких пов’язує історична дружба, мають спільні цілі в рамках стратегічного партнерства, підписаного Парижем в 2008 році вперше зі східноєвропейською країною.

    Однак, своїм офіційним візитом до столиці Франції, прем’єр-міністр Дачіан Чолош поклав – як сам заявив – нові цеглини у вже солідний фундамент, що характеризується, зокрема, дуже тісною політичною й економічною співпрацею, позначеною сильною наявністю, в Румунії, кількох важливих промислових груп в таких областях, як машинобудування, авіація або громадські послуги. На цій підставі бажається посилення двосторонніх відносин!

    Оскільки Румунія є європейською країною з найбільшим економічним ростом, прем’єр-міністр Чолош зазначив, що французькі малі і середні підприємства мають хороший інвестиційний потенціал у агро-харчовому та енергетичному секторах, а й передових секторах, таких як будівництво поблизу Бухареста першого в Європі і другого у світі потужного лазера.

    На європейському плані, на тлі міграційної кризи, Румунія, яка спостерігає за одним з найбільших зовнішніх кордонів ЄС, підтримує проекти по зміцненню прикордонного контролю. Бухарест – сказав прем’єр-міністр Чолош – сподівається, що цей його внесок буде визнаний, і в додаток до вже виконаних технічних критеріїв призведе до вступу Румунії до Шенгенської зони вільного пересування шляхом відкриття, принаймні на першому етапі, повітряних шляхів.

    І політика сусідства, особливо в східній частині континенту, фігурувала на порядку денному переговорів у Парижі прем’єр-міністра Дачіана Чолоша. Він висловив сподівання, що кроки французько-німецької пари щодо нормалізації ситуації в сусідній Україні дадуть результатів на благо Європейського Союзу та стабілізації ситуації в цій частині Європи.

    Так само Бухарест розраховує на підтримку Парижа щодо європейського курсу Республіки Молдова. Нарешті, відзначимо, що в ході візиту прем’єр-міністра Дачіана Чолоша до Парижа відбулися зустрічі зі спікерами обох палат французького парламенту, з французькими бізнесменами та представниками румунської громади в Парижі.

  • Співчуття  і мобілізація після терактів у Парижі

    Співчуття і мобілізація після терактів у Парижі

    Теракти, які мали місце в Парижі в ніч на суботу, у результаті яких 130 людей загинуло і більше 300 отримали поранення, у тому числі румуни, шокували весь світ. Міжнародне співтовариство засудило теракти, взяті на себе так званою групою джихадистів ісламської держави, яких вважає боягузами і варварами. Світові лідери висловили солідарність з Францією в ці важкі часи, але і підтримку війні проти тероризму.

    У листі направленому своєму французькому колезі Франсуа Олланду, президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що ці напади повинні бути сигналом для міжнародного співтовариства показати більшу рішучість в боротьбі з тероризмом, і на захист цінностей людства. Румуни висловили солідарність з родинами загиблих після терактів і прийшли до посольства Франції в Бухаресті, щоб покласти квіти і запалити свічки. Учасники співали хором гімн Франції та вшанували хвилиною мовчання загиблих. У приміщенні дипломатичної місії відкрито книгу співчуття, у якій розписалися вже особистості румунського суспільного і політичного життя. Серед них і призначений прем’єр-міністр Дачіан Чолош, який сказав, що Франція потребує підтримки в цей час, і знайде її в ЄС.

    Дачіан Чолош: Я думаю, що Європа продемонструвала, що терор і ненависть ніколи не можуть побудувати. І тому, що не можуть побудувати не можуть бути тривалими. Це важкі часи для французького народу, і я думаю, що ми, румуни, можемо тим більше зрозуміти ці речі, адже нещодавно і ми пережили трагедію. Але тоді, коли масово гинуть невинні люди дуже важко, але те, що тебе не знищує, робить тебе сильнішим.

    У Парижі, на знак солідарності з французьким народом, Посольство Румунії у Франції приспустило державний прапор. Після терактів у Парижі кілька європейських країн заявили, що вони посилять заходи безпеки на кордонах. Водночас у всіх європейських країнах, у тому числі Румунії, було посилено безпеку навколо французьких установ. Деякі країни порадили громадянам не подорожувати до Франції або бути дуже обережними у громадських місцях. МЗС Румунії створило кризову групу, а Румунська служба інформації уточнила, що в Румунії не змінюється рівень терористичної тривоги.

    Люксембурзьке головування в Європейському Союзі терміново скликало, на прохання Франції, позачергову раду міністрів юстиції та внутрішніх справ, яка відбудеться 20 листопада в Брюсселі. Зустріч спрямована на зміцнення заходів вжитих ЄС у боротьбі з тероризмом.

  • Румунсько-французькі відносини

    Зустріч з міністром закордонних справ Франції Лораном Фабіусом та з новим Генеральним секретарем Міжнародної організації франкомовних країн пані Мікаель Жан, а також дебатна конференція з питань безпеки в приміщенні Посольства Румунії в Парижі стали центральними подіями візиту глави румунської дипломатії Богдана Ауреску до французької столиці.



    В інтервю престижній французькій газеті Libération він зазначив, що для Румунії, стабільність сусідньої України має вирішальне значення. До речі ситуація в Україні була однією центральних тем візиту Б.Ауреску в Париж.



    Богдан Ауреску: “Усі розуміють, що моментом, який викликав зміну стратегічної рівноваги в Чорному морі стала незаконна окупація Криму у березні минулого року. Ситуація ускладнилася початком військових дій на сході України. З точки зору інтересів безпеки, для Румунії дуже важливо, щоб Україна, з якою ми маємо 640 кілометрів спільного кордону і, яка є нашим найважливішим сусідом з точки зору розміру і наявності чисельної румунської громади, була стабільною, передбачуваною, демократичною державою, здатною зберегти єдність і територіальну цілісність, з тим щоб сусідні території Румунії були передбачуваними, стабільними і процвітаючими.”



    Глава МЗС Румунії вважає, що якщо мінські домовленості не будуть виконуватися, то нестабільність у східній Україні може поширитися і на інші регіони України, в тому числі на кордоні з Румунією. У цьому контексті Бухарест наполягає на зміцненні східного флангу НАТО.



    Бухарест вважає, так само, за необхідне зміцнення Шенгенської зони, шляхом вступу до неї Румунії, яка є постачальником безпеки в регіоні та в Європейському Союзі. У двосторонньому плані Румунія та Франція, які мають глибокі культурні, історичні і мовні звязки, повязані стратегічним партнерством, укладеним на початку 2008 року. Для його поглиблення міністри закордонних справ Лоран Фабіус і Богдан Ауреску домовились активізувати політичну співпрацю, а першим кроком стала згода глави французької дипломатії здійснити візит до Бухареста в контексті святкування цього року 135 років румунсько-французьких дипломатичних відносин.



    Міністри обговорили й можливості диверсифікації сфер і спільних економічних проектів, з урахуванням того, що Франція є третім за величиною торговим партнером Румунії, з річним обсягом торгівлі у майже 7 млрд євро в 2014 році і обсягом інвестицій в понад 7 млрд євро. Нарешті, міністр закордонних справ Богдан Ауреску підтвердив готовність Румунії, в який працює регіональне представництво Міжнародної організації Франкофонії з питань Центральної та Східної Європи, сприяти зміцненню і розширенню франкомовних цінностей.

  • Румунсько-французькі відносини

    Румунсько-французькі відносини

    Румунія, на початку 2008 року, під час мандату колишнього президента Траяна Бесеску, була першою країною в Південно-Східній Європі, яка підписала стратегічне партнерство з Францією в світлі історичних відносин дружби і співробітництва, які повязують їх. Занедбана спочатку, дорожня карта,що супроводжує це партнерство була згодом переглянута, щоб активізувати співпрацю у політичній, економічній та культурній сферах. У 2013 році в Парижі, премєр-міністр Віктор Понта і його колега в той час, Жан-Марк Айро, розділяючи ліві політичні переконання, оголосили рішучість втілити в життя якомога більше проектів.



    У вівторок – близько через два роки- президент Клаус Йоханніс був прийнятий в Єлисейському палаці главою Французької Республіки Франсуа Олландом, один з його перших закордонних візитів після вступу на посаду. Це не перша зустріч двох президентів! Вони зустрілись 11 січня, коли президент Йоханніс взяв участь спільно з главами держав і урядів з усього світу, в Парижі, в марші проти тероризму. Румунсько-французькі двосторонні відносини, посилені стратегічним партнерством, розвиваються навколо важливого політичного виміру та змістовного галузевого співробітництва – зазначив у вівторок у Єлисейському палаці президент Румунії.



    Він закликав Францію підтримати Румунію, щоб приєдналась до Шенгенського простору, висловивши впевненість у якнайшвидшому прийнятті такого рішення. Потім, часто спотворений імідж про Румунію та румунську меншину у Франці, був іншою темою переговорів Франсуа Олланда з Клаусом Йоханнісом, який зазначив: “Ми впевнені, що окремі факти, коли до них ставляться з тверезістю та поміркованістю ,не можуть мати тривалий негативний вплив на довгострокові відносини побудовані на взаємоповазі і культурній та політичній співпраці.”



    Економічний розвиток в Європейському Союзі, європейські пріоритети в боротьбі з тероризмом і ситуація в Україні були також на порядку денному переговорів. Клаус Йоганнісм зустрівся в Посольстві Румунії в Парижі з румунською діаспорою, яка прийшла зустрітися з тим, кому віддала переважну більшість своїх голосів. Через неналежну організацію листопадових президентських виборів, багато румунів за кордоном, не змогли голосувати, і з огляду на це Клаус Йоханніс запевнив їх що, під час його перебування на посаді, де б вони не знаходились, їм будуть гарантовані основні права і свободи, включно право голосу.

  • Гучний інцидент у Франції

    Гучний інцидент у Франції

    “Ця шокуюча фотографія потрясе Францію”, під таким заголовком британська газета The Telegraph опублікувала зображення, справжність якої поки не підтверджена, але публікація стверджує, що це фотографія циганського підлітка, напевно румунського походження, якого наприкінці минулого тижня невідомі побили до напівсмерті в північному передмісті Парижа. На ній зображений юнак лежачи у візку для супермаркету, весь у крові та з опухлим обличчям.



    Слідчі стверджують, що мова йде про 16-річного Даріуса, який жив зі своєю сімєю у напівзруйнованому будинку в місті Пєррфітт-сюр-Сен, що в 13 км від Парижа. Згідно з інформацією, представленою французькою поліцією, невідомі у масках, підозрюючи юнака у крадіжках, силою вивели його з табору і закрили в підвалі, де жорстоко побили. У пятницю пізно ввечері його знайшли без свідомості. Важко поранений з черепно-мозковою травмою, Даріус був доставлений до однієї з паризьких лікарень, а медики у прогнозах досі вкрай стримані.



    Цей варварський самосуд викликав обурення у Франції, а президент Франсуа Олланд назвав його “жахливим діянням”, що суперечить будь-яким принципам Республіки. “Те, що сталося є неприпустимим, а винні мають бути якнайшвидше знайдені і притягнуті до кримінальної відповідальності”, – сказав премєр-міністр Мануель Вальс, колишній міністр внутрішніх справ у французькому соціалістичному уряді. А організації, що опікуються правами людини та національних меншин гостро засудили таврування усіх членів ромської громади.



    Прокурори у справі відкинули версію расистського нападу. Вони визнають, що це варварський вчинок, але розглядають помсту, як головну із версій жорстокого побиття. Не можна однак оминути той факт, що інцидент, котрий стався минулого тижня є результатом наростаючого насильства відносно циган у Франції. Організація Romeurope вважає, що цей випадок, по суті, є результатом багаторічної неефективної державної політики та негативної риторики засобів масової інформації, політиків та представників французької держави.



    Те що сталося з молодим Даріусом є передбачуваним результатом, стверджують і представники міжнародного руху працівників охорони здоровя “Лікарі світу”, які кажуть, що були створені засади для самосуду і, якщо нічого не зміниться, такі небезпечні для життя людей випадки повторяться. І румунська влада стверджує, що ці прояви крайнього насильства є, значною мірою, результатом ксенофобських і часто расистських заяв багатьох європейських політиків.



    Заява президента Франсуа Олланда про осудження жорстокого побиття циганського підлітка недостатня, – заявляє румунська асоціація Романі Крісс, яка вважає, що єдиним рішенням є радикальна зміна політичного ставлення з акцентом на інтеграції у французьке суспільство ромів, які бажають жити у цій країні, а не на їх соціальній ізоляції.