Radio România Internațional

Tag: Франція

  • Румунія на Кубку Федерації

    Румунія на Кубку Федерації

    Збірна Франції з тенісу вийшла, у неділю у фінал Кубка Федерації після драматичної перемоги над командою
    Румунії з рахунком 3:2. У листопаді, в фіналі змагань француженки зіграють на виїзді з
    представницями Австралії, які перемогли збірну Білорусі. Румунки зупинилися в півфіналі змагання, вдруге в історії, за
    46 років.


    Перемогу для Франції
    принесла пара Кароліна Гарсія/Крістіна Младеновіч, яка виграла в парному матчі, у третьому вирішальному сеті, над парою Сімона Халеп /Моніка Нікулеску після драматичного матчу.
    Різницю зробили деталі в цьому дуже інтенсивному півфінальному матчі, в якому
    обидві пари боролися до виснаження, але в кінці францужанки перемогли. Поєдинок тривав дві години і 37 хвилин, будучи більш жвавим упродовж
    останніх геймів вирішального сету.




    Флорін Сегарчену керівник команди Румунії на Кубку
    Федерації заявив після поразки від Франції наступне: Дівчатка завзято грали на перемогу, на жаль наша мрія
    грати в фіналі не збулася. Сімона Халеп та Моніка Нікулеску грали до останньої
    краплі фізичної і розумової енергії за кожен гейм, за кожне очко. Заслуговували
    вони виграти вирішальну парну гру, але кілька очок зробили різницю».




    Перед парного поєдинку, рахунок між Румунією та
    Францією був 2:2. Обидва очки здобула Сімона Халеп, друга ракетка світу, яка обіграла
    Крістіну Младеновіч, 66-ту ракетку світу та Кароліну Гарсію, 21-у ракетку світу.
    Після марафонського матча з Кароліною Гарсією, Сімона Халеп заявила, що боролася
    за кожне очко, не здавалася до кінця, хоча у першому сеті рахунок
    був 0-4, а це збільшило рівень довіри до себе та допомогло її краще впоратися з тиском в матчі з Кароліною Гарсією. У інших двох матчах, румунка Міхаєла Бузернеску, 30-та ракетка
    світу, зазнала поразки у суботу від Кароліни Гарсія, а Іріна Бегу, 83-та
    ракетка світу, від Полін Парментьє.




    На прес-конференції Іріна Бегу, зі
    сльозами на очах, ствердила, що вона розчарована тим, що не принесла жодного
    очка та не могла допомогти збірні Румунії. Іріна Бегу подякувала Сімоні Халеп за
    відданість, яку вона показала у поєдинках зі збірною Франції. У свою чергу, Крістіна Младеновіч та
    Кароліна Гарсія сказали, що Сімона Халеп та Моніка Нікулеску надзвичайно грали,
    а румунська публіка була теж надзвичайною. Наступного року Румунія гратиме у чвертьфінал
    Кубка Федерації з однією з наступних команд: Чехією, США, Іспанією або Німеччиною.

  • Стартував сезон «Румунія-Франція»

    Стартував сезон «Румунія-Франція»

    Сезон «Румунія-Франція 2019» стартував в Бухаресті під знаком трагедії, що сталася в Паризькому Нотр-Дамі. Президент Клаус Йоханніс говорив про пожежу, яка зруйнувала значні частини знаменитого собору в Парижі, підкреслюючи, що це була катастрофа, яка вразила та викликала співчуття. Це тим більше, що Паризький собор Богоматері входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Франція віддала його універсальній культурі та водночас зберігає його як скарб європейської гуманності та духовності.

    Зустрічі, виставки, фестивалі та концерти відбудуться протягом чотирьох місяців в десятках румунських містах під час сезону «Румунія-Франція 2019». Захід, який збігається з піврічним головуванням Румунії в Раді Європейського Союзу, є чудовим випробуванням творчого потенціалу румунських художників та культурного діалогу між двома країнами, – сказав Президент Клаус Йоханніс, який закликав уряд інвестувати в культуру, щоб підтримувати таким чином румунських творців. Глава румунської держави зазначив, що сезон залишатиметься важливою віхою для художнього життя та культурних закладів у Франції та Румунії. Проект також пропонує нову перспективу в Європі, яка зазнає постійної трансформації.

    Президент Клаус Йоханніс стверджує: Сезон є виразом спільних політичних цінностей Франції та Румунії. Це є виразом успіху нашого стратегічного партнерства та наших зусиль з метою консолідації європейського проекту, який дуже потребує внеску Румунії та румунського суспільства як повністю проєвропейської держави та суспільства в цій частині Євросоюзу.

    Посол Франції в Бухаресті Мішель Раміс заявила, що її країна вперше організовує сезон з іншою країною-членом ЄС, і це дуже добре висвітлює специфіку відносин між Румунією і Францією. У свою чергу, румунський міністр культури Данієль Бряз згадав аспекти, пов’язані з культурним зв’язком між двома країнами: Румунська культура означає дружба та близькість, важливі зустрічі, діалог, художні цінності, парадигми та внутрішній протокол належного власного місця в європейській долі. Культура Франції залишається протягом багатьох поколінь, безсумнівно, зразком, дзеркалом та надійним другом румунів, французька мова протягом століть будучи своєрідним провідником для румунської еліти.

    Сезон «Франція-Румунія» був організований з 28 листопада по 5 квітня в більш ніж 100 містах Франції та користувався величезним успіхом, французи знову відкрили для себе Румунію та її митців. Спільний культурний сезон покликаний зміцнити економічні, наукові, культурні та соціальні зв’язки, які об’єднують дві країни.

  • Румунсько-французький культурний сезон

    Румунсько-французький культурний сезон

    Об’єднані історією та чудовими культурними зв’язками, Румунія та Франція розпочали у грудні 2018 року масштабний спільний культурний проект, унікальний підхід до культурної дипломатії, включений до Дорожньої карти двостороннього стратегічного
    партнерства. Програма, яка триватиме
    до липня 2019 року передбачає проведення сотніх заходів протягом семи місяців як у
    Румунії, так і у Франції. Спільний сезон «Румунія-Франція» зосереджений на сучасній культурі та творчості, а
    також на таких сферах, як освіта та інновація,
    економіка та підприємництво,
    гастрономія, туризм та спорт.




    Проект, який спільно
    впроваджується двома країнами збігався
    минулого року з Сотою
    річницею Великого Об’єднання, зі 100-річчям від закінчення Першої світової
    війни, та цього року з піврічним головуванням Румунії в Раді Європейського
    Союзу. Через майже п’ять місяців у рамках програми
    румунсько-французького культурного сезону, вчора у Музеї Лувр у Парижі, одному із
    найбільших художніх музеїв світу, відбулося відкриття виставки церковних вишивок візантійського
    мистецтва з Румунії. Виставка буде відкрита для публіки до 29 липня.




    Посол Румунії у Франції Лука Нікулеску уточнив,
    що це вперше коли Музей Лувр відкрив виставку, присвячену румунським предметам
    мистецтва. «Культурна спадщина має неоціненну цінність. У Парижі, захопленому емоціями
    трагедії, що сталася в Нотр-Дам де Парі, ми згадали наскільки важливо захищати
    і висвітлювати цю спадщину з кожної нагоди», сказав румунський дипломат, який підкреслив,
    що Сезон «Румунія-Франція» – це момент, коли пишеться нова сторінка відносин між
    двома країнами.


    Інститут румунської культури у Франції організував
    у рамках сезону «Румунія-Франція» понад 60 подій, сприяючи реальному діалогу
    між публікою й творцями. Йде мова про театр, танець, музику, кіно, літературу, живопис,
    виставки та різні дебати. Ключовим моментом цього сезону стали Дні румунського
    фільму в Парижі 13-16 грудня, захід організований виключно Інститутом румунської
    культури в Парижі. Були показані дванадцять нових румунських фільмів у
    присутності провідних гостей, режисерів, акторів. У франції відбулися прем’єри десять
    фільмів.


    Також, у співпраці з бухарестським Національним
    університетом мистецтв, Інститут румунської культури в Парижі 21 і 22 лютого організував виставку та парад моди «конвергенція
    мистецтв».

  • 6 квітня 2019 року

    НАТО – У неділю в Бухаресті відбулися
    церемонії, присвячені Дню НАТО та 15-річчю офіційного членства Румунії в
    Північноатлантичному альянсі. День НАТО в Румунії відзначається щороку в першу
    неділю квітня. 29 березня 2004 року румунська влада передала свої ратифікаційні
    грамоти Державному департаменту Сполучених Штатів Америки, депозитарію
    Північноатлантичного договору. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що
    Румунія взяла на себе відповідальність постачальника безпеки в регіоні і в рамках операцій НАТО та стала передбачуваним і надійним союзником. У даний час 887 румунських військовослужбовців
    задіяні в місіях НАТО, з яких 690 – в Афганістані, 56 – у місії КФОР у Косовому,
    120 – у складі бойової групи НАТО на території Польщі і 21 – у командних центрах
    НАТО. Членство в Північноатлантичному альянсі разом зі Стратегічним
    партнерством зі Сполученими Штатами Америки та членством в Європейському Союзі
    є основами закордонної політики Румунії.




    НАВЧАННЯ – Тривають найбільші у регіоні
    багатонаціональні морські навчання «Морський щит-2019», які проходять у
    територіальних водах Румунії та міжнародних водах Чорного моря. У них беруть участь
    14 румунських військових кораблів і 6 військових суден з Болгарії, Канади,
    Греції, Нідерландів і Туреччини. Понад 2000 військовослужбовців
    відпрацьовуватимуть до 13 квітня спільні бойові процедури проти підводних,
    наземних та повітряних загроз, адаптованих до видів загроз, що виникають у
    Чорноморському регіоні. Гіпотетичний сценарій навчань спрямований на планування
    та проведення операцій з реагування на кризу, згідно мандату Резолюції Ради
    Безпеки ООН. Начальник штабу
    Військово-морських сил Румунії, віце-адмірал Александру Миршу зазначив, що «Морський
    щит-2019» не може розглядатися як провокаційні військові навчання. НАТО
    занепокоєна масштабними та безперервними військовими діями Росії в регіоні.




    ЗАБОРОНА – Українські прикордонники у суботу не впустили
    в Україну лідера Демократичного союзу угорців Румунії, депутата Келемена
    Хунора, якій планував взяти участь у відзначенні 30-річчя місцевої угорської
    організації «Товариство угорської культури Закарпаття». Румунський політик, який
    є власником румунського дипломатичного паспорту стверджує, що йому заборонили
    в’їзд в Україну без будь-яких пояснень. Посол України в Румунії Олександр
    Баньков повідомив, що Келемену Хунору заборонено в’їзд на територію України з листопада
    2017 року, додавши, що з того часу він вже намагався в’їхати в Україну з
    угорським паспортом і йому було відмовлено. Український дипломат зазначив, що така
    практика є загальною для всіх європейських держав. Проте Келемен Хунор заявив, що слова Олександра Банькова не
    відповідають дійсності, стверджуючи, що не був в Україні протягом останніх 20
    років та ніколи не користувався угорським паспортом. Пізніше речник
    Держприкордонслужби України Олег Слободян пояснив, що Келемена Хунора не впустили
    в Україну через «доручення одного із правоохоронних органів України». МЗС
    Угорщини в офіційній заяві назвали неприйнятною відмову у перетині кордону лідеру
    Демократичного союзу угорців Румунії. Нагадаємо, що в минулому Україна неодноразово забороняла
    в’їзд на свою територію громадянам Румунії, в тому числі журналісту Румунського
    радіо Валентину Цігеу.




    КОКАЇН – Румунська поліція у неділю проводить спеціальну
    операцію на румунському узбережжі Чорного моря, в рамках якої було зібрано
    чимало пакунків з кокаїном, які хвилями прибило до берега. Вони є частиною
    великої партії кокаїну, виявленої два тижні тому в повіті Тульча у
    перевернутому човні. Цими днями сотні поліцейських, жандармів та водолазів
    беруть участь у пошуковій операції, що охоплює 90 кілометрів румунського узбережжя.
    Поліція закликає громадян не відкривати пакети в разі їх виявлення, а відразу ж
    здавати їх в найближчий відділок. Так само, поліцейські заявили, що концентрація
    кокаїну в пакетах становить близько 90%, а вживання цих наркотиків може бути
    небезпечним для життя. Прокурори Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом кажуть, що ринкова вартість
    виявленої партії кокаїну може становити до 300 мільйонів євро. Наркотики
    походять з Південної Америки і потрапили до Румунії морським шляхом.




    КУЛЬТУРА – Корона королеви Румунії Марії (1914-1927 роки)
    і літургійний прапор середньовічного князя Молдови Штефана Великого (1457-1504
    рр.), що є предметами національної спадщини Румунії, які зберігаються в Національному
    музеї історії Румунії були доставлені до Франції літаком румунських ВПС. Під
    час Культурного сезону Румунія-Франція корона і прапор стануть центральними експонатами
    виставок «Марія румунська: королева і художниця», організованої в палаці Тау в
    Реймі, та «Румунські літургійні вишивки візантійської традиції», організованої в
    Луврі в Парижі. З 27 листопада минулого року по 14 квітня 2019 року Румунія проводить
    у Франції понад 200 проектів в рамках унікальної ініціативи громадської,
    економічної та культурної дипломатії. А з 18 квітня по 14 липня ц.р. у французька
    сторона проведе подібні заходи в Румунії. Відкритий минулого року президентом
    Клаусом Йоханнісом та Еммануелем Макроном культурний сезон має на меті
    відновити взаємне сприйняття і зміцнити економічні, наукові та культурні
    зв’язки між двома країнами.

  • 27 листопада 2018 року

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоханніс та його французький
    колега Еммануель Макрон у вівторок в Єлисейському палаці підписали політичну
    декларацію в рамках Стратегічного партнерства між двома державами. Обидві країни
    зобов’язуються посилити діалог з європейських справ, в тому числі і з іншими
    європейськими партнерами, особливо в тристоронньому форматі Румунія-Франція-Німеччина,
    йдеться в документі. Крім того Бухарест і Париж продовжать консультацію щодо
    посилення Шенгенського простору, а Франція і надалі підтримуватиме зусилля
    Румунії щодо вступу до Шенгену. У документі також йдеться про співпрацю з
    країнами Східного партнерства та Південного сусідства, Румунія і Франція,
    показуючи, що, між іншим, приділятимуть особливу увагу з’єднанню Р. Молдови з
    ЄС. Що стосується співпраці в галузі оборони, безпеки та на міжнародному рівні,
    обидві країни закликають європейців активізувати свої зусилля зі створення
    сильнішої і безпечнішої Європи. З нагоди візиту президента Клауса Йоханніса у паризькому Центрі Жоржа Помпіду офіційно стартував Культурний
    сезон Румунія-Франція, в рамках якого до 14 липня наступного року в обох країнах
    буде організовано понад 400 заходів. Програмою Культурного сезону передбачено
    проведення заходів у сфері культури, освіти, інновації, підприємництва,
    гастрономії, туризму, спорту та співробітництва між місцевими органами влади. У
    понеділок, в приміщенні Посольства Румунії в Парижі Клаус Йоханніс провів
    зустріч з представниками румунської діаспори у Франції.




    АЗОВ – Президент
    Росії Володимир Путін висловив серйозну заклопотаність у зв’язку з рішеннями
    Києва про приведення своїх Збройних сил в повну боєготовність і оголошенням воєнного стану, – йдеться в прес-релізі прес-служби Кремля. Напередодні
    Верховна Рада України схвалила введення з 28 листопада воєнного стану у 10
    областях, в основному на кордоні з Росією, але й в двох регіонах на південному
    сході – Одещині та Вінниччині, які межують з придністровським регіоном сусідньої
    Р. Молдова. Аби не впливати на президентські вибори, намічені на березень
    наступного року, воєнний стан буде запроваджений не на 60, як раніше
    рекомендувала РНБО, а на 30 днів. Воєнний стан передбачає тимчасове обмеження
    конституційних прав і свобод громадян, а також може обмежити право на вільне
    пересування. Мирні публічні збори заборонені, а надання публічної інформації,
    в тому числі по радіо, телебаченню та в інших ЗМІ здійснюватиметься під контролем
    влади. Відповідний указ президент Петро Порошенко підписав після захоплення у неділю
    трьох кораблів ВМС Збройних сил України Береговою охороною ФСБ Росії в районі
    Керченської протоки. Інцидент призвів до поранення шістьох українців, з яких
    двоє перебувають у важкому стані, – повідомляє офіційний Київ.




    АЗОВ-РЕАКЦІЯ -
    Румунія готова до будь-якого сценарію розвитку подій в російсько-українському
    конфлікті, – заявив президент Клаус Йоханніс, який закликав, однак, причетні сторони
    реагувати на ситуацію спокійно. Раніше МЗС Румунії висловило свою глибоку
    стурбованість подіями в Азовському морі і Керченській протоці, стверджуючи, що
    агресія та порушення міжнародного права підривають безпеку всього регіону. У
    заяві румунського зовнішньополітичного відомства зазначається, що Румунія
    повністю підтримує територіальну цілісність та суверенітет України та її право
    використовувати свої територіальні води. Захоплення українських суден,
    поранивши членів їх екіпажів є серйозним загостренням ситуації та порушенням
    міжнародних норм, – заявив Держсекретар США Майк Помпео. Він сказав, що США
    засуджують ці агресивні дії Росії. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг
    закликав Росію закликав Росію звільнити затриманих українських моряків і
    повернути Україні кораблі, додавши, що немає жодного виправдання застосуванню
    сили проти українських кораблів і моряків. Голова Європейської ради Дональд
    Туск вважає, що Росія повинна повернути українські кораблі і моряків, які були
    затримані і закликав Москву утриматися від будь-яких провокацій.

    РУМУНІЯ-Р.МОЛДОВА – Спікер молдовського парламенту
    Андріан Канду у вівторок в Бухаресті провів зустріч з головою Палати депутатів Румунії Лівіу Драгеню. Розмова була
    зосереджена на статусі спільних проектів та імпульсі процесу реформ, які
    Кишинів зобов’язався здійснити в рамках Угоди про асоціацію з Європейським
    Союзом. Лівіу Драгня заявив, що перейняття Румунією головування в Раді ЄС з 1
    січня 2019 року відкриває нові можливості для Молдови в плані наближення до
    європейської родини. Андріан Канду провів переговори і з головою Сенату Келіном
    Попеску Терічану, який сказав, що Румунія підтримує процес врегулювання
    придністровського конфлікту з дотриманням суверенітету і територіальній
    цілісності Р. Молдова. Спікер молдовського парламенту був прийнятий
    спадкоємицею Королівського дому Румунії Маргаретою, якій вручив «Медаль
    Демократії» Парламенту Республіки Молдова




    АВТОПРОМ -
    Румунія конкурує з Болгарією та Угорщиною за будівництво нового автозаводу Skoda. Інвестиція в
    розмірі понад 1 млрд. євро може призвести до створення приблизно 5 тис. нових
    робочих місць, – повідомляє публікація AutomotiveNewsEurope. 18
    листопада голова правління VolkswagenGroup Герберт
    Дісс заявив, що група шукає нове місце у Східній Європі для будівництва ще
    одного заводу Skoda, на
    якому планує почати виробництво після
    2022 року. Так необхідність виникла після того як VW випускатиме на
    завод в Емдені лише електрокари, а виробництво автомобілів моделі Passat здійснюватиметься на теперішньому заводі Skoda у Квасіні
    (Чехія), який зараз випускає Skoda Superb. На
    майбутньому заводі випускатимуться позашляховики Skoda Karoq і Seat Ateca, які в даний
    час збираються в Квасіні.




    ТЕНІС -
    Австралієць Даррен Кахілл, який в останні роки був тренером «першої ракетки»
    світу, румунської тенісистки Сімони Халеп, був номінований Жіночої тенісної
    асоціації (WTA) на
    звання кращого тренера 2018 року в жіночому тенісі. Цього року Дарін Кахілл допоміг
    Сімоні Халеп виграти свій перший титулів на турнірі Великого Шолому Роланд
    Гаррос. Румунка також стала переможницею турнірів у Шеньчжені та Монреалі та
    зіграла у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, а також на турнірах
    у Римі та Цинциннаті. 9 листопада Даррен Кахілл заявив, що в 2019 році
    припинить співпрацю з Сімоною Халеп з сімейних міркувань.

  • Франція та Велика Румунія

    Франція та Велика Румунія

    У дослідженнях історії та міжнародних відносин сказано,
    що Центральна та Східна Європа після 1918 року є творінням Франції. І, в значній
    мірі, це дійсно так. Держави, які з’явилися на карті Європи наприкінці Першої світової
    війни завдячують своє
    існування Франції. Польща, Румунія, Чехословаччина та
    Югославія – це нові держави,
    що виникли після того як переможна Антанта визначила умови
    закінчення Великої Війни, яка тривала чотири роки.




    Наприкінці 1918 року
    ситуація в Європі все ще була неясною. Австро-угорські території, населені
    румунами та іншими етнічними групами, були суперечливими, а контроль над ними
    залежав від здатності кожного політичного гравця наводити переконливі аргументі
    на підтримку своїх переконань. Франція зіграла роль миротворця на заході
    сучасної Румунії та вирішально вплинула на визначення кордонів Королівства
    Румунія. А генерала Анрі Матіас Бертло став запеклим захисником румунської
    справи.




    Аурел Арделян, викладач
    історії Західного університету ім. Василя Голдіша в місті Араді описав дуже
    складну ситуацію у регіоні в 1918 році. «Під кінець 1918 року та на початку
    1919-го ситуація в західній частині Великої Румунії була зовсім неспокійною. Якщо
    до вступу Румунії у війну їй пообіцяли звільнити західні території, після
    війни їх значна частина й особливо Банат де-факто перебували під сербською
    військовою окупацією. Тодішній прем’єр-міністр і міністр закордонних справ
    Румунії Йон Бретіану написав Послу Франції Сент-Олеру телеграму 22 грудня, в якій
    пише про те, що сербська армія, що перебувала в Банаті заарештувала та
    ув’язнила в Белграді сотні банатських румунів. У місті Араді було багато біженців,
    які втекли від терору сербських солдатів у Банаті. Сербський комендант Тимішоари
    розпустив Румунську національну раду в повіті Тіміш та всі румунські
    національні гвардії. «Румунський народ дуже вороже ставиться до сербської
    армії, якою захоплювався і поряд з якою потерпав під час страшних випробувань»,
    – писав Бретіану.»




    Генерал Бертло очолив військову місію Франції в Румунії в жовтні 1916
    року і був змушений піти у березні 1918 року після того, як Румунія, після поразки, підписала мирний договір в Буфті. Однак у жовтні 1918
    року він знову очолив французьку військову місію і особисто відвідав
    Багат і Західну Трансильванію, щоб на власні очі побачити тамтешні реалії. Говорить Аурел Арделян. «Мучеництво румунів Трансільванії добре відоме мені. Особлива любов пов’язує мене з вами і запевняю Вас у моїй повній підтримці
    та готовності посприяти остаточному закріпленню Великої Румунії». Це слова, які генерал Анрі Матіас Бертло, командувач союзних
    військ на Дунаї і глава французької військової місії в Румунії, виголосив під час зустрічі з делегацією на чолі з Василем Голдішем, що прибула до Бухареста, щоб вручити
    королю Фердинанду документи
    об’єднання. У цьому ж дусі відбувся й візит французького генерала
    до Арада і на захід Румунії в 1918-1919 роках. Арадська преса тих часів,
    зокрема газета «Românul/Румун»
    широко висвітлювала деталі візиту на тлі складного процесу, з численними перебоями, встановлення румунського управління в Араді, Трансільванії і Банаті.»





    Візит генерала Бертло мав
    умиротворити регіон, що в роки війни потерпав від накопичених ненависті та несповнень, прояви яких
    були помітні всюди. «Напередодні прибуття генерала Бертло до Араду на румунів,
    які хотіли побачити французького генерала напали угорські провокатори, які
    відкрили по них вогонь, розтоптали прапори, було багато жертв. «Хай знають угорці,
    що не прояви кількох божевільних осіб визначатимуть політичну долю румунів і
    угорців, а Загальний мирний конгрес. До того часу і ті, й інші мають проявити
    холоднокровність. Міжнародний трибунал здійснить справедливість», такою була
    офіційна пацифістська позиція румунів, представлена в газеті «Românul/Румун». До речі,
    сам французький генерал назвав свою поїздку «Миротворче турне», спрямоване на
    уникнення міжетнічної напруженості шляхом дислокації в регіоні французьких
    військ.»




    Роль французьких військ
    полягала в тому, щоб заспокоїти обстановку, а генерал Бертло успішно впорався з
    цим завданням. Розповідає історик Аурел Арделян. «З преси тих часів ми
    дізнаємося, що генерал Бертло підкріплював свої слова діями, спрямовані на виконання
    обіцянок. У журналі «Biserica și școala/Церква і школа» від 23 грудня 1918 р. у рубриці
    «Інформація» написано: «Французькі війська
    в Банаті. Після кривавих демонстрацій уночі, за наказом генерала Бертло до Араду
    прибули французькі війська для забезпечення громадського порядку та безпеки. Редакцію
    газети «Românul/Румун» в Араді охороняють французькі солдати.» А наступні новини звучать
    так: «Румунські війська займуть міста Орадя-Маре, Арад і Сігетул Мармацієй. Французький
    полковник передав угорському уряду ноту від генерала Бертло, в якій зазначається,
    що румунська армія має право перетнути демаркаційну лінію і зайняти наступні
    міста: Клуж, Деж, Сату Маре, Орадя, Арад, Маргіта і Сігету Мармаціей.» Ця
    операція триватиме до прибуття французьких військ.»




    Мирні договори встановили
    кордони з урахуванням етнічної мозаїки, а також тодішніх принципів та прагнень націй.
    А Румунія, за підтримки великого союзника Франції, здобула свій сучасний західний
    кордон.

  • 08 – 14 квітня 2018 року

    08 – 14 квітня 2018 року

    К.Йоханніс дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності екс-президента Йона Ілієску



    Президент Румунії Клаус Йоханніс направив міністру
    юстиції клопотання про порушення кримінального провадження щодо колишнього
    глави держави Йона Ілієску, колишнього прем’єр-міністра Петра Романа та колишнього
    віце-прем’єра Джелу Войкана Войкулеску у справі «Революція», в якій прокурори
    розслідують події, що призвели до падіння комуністичного режиму в грудні 1989
    року. Усіх трьох звинувачують у злочинах проти людяності. За даними Генеральної
    Прокуратури стрілянина по людях, що мала місце після 22 грудня у різних населених
    пунктах Румунії, наводить на думку, що озброєні люди діяли за заздалегідь
    визначеним планом, метою якого було перейняття влади новими лідерами та їх
    легітимізація. Нагадаємо, що через затягування розслідування цієї справи Європейський суд з
    прав людини зобов’язав Румунію виплатити компенсацію позивачам. Судді ЄСПЛ вважають, що важливість
    цієї справи для румунського суспільства повинна спонукати владу розслідувати її
    в прискореному режимі. За офіційними даними в грудні 1989 року понад 1100 осіб загинуло
    і близько трьох тисяч одержали поранення, більшість вже після затримання диктатора
    Ніколая Чаушеску.




    Звіт Єврокомісії щодо Румунії


    Представництво
    Європейської Комісії в Румунії у середу провело конференцію під назвою «Європейський
    семестр: звіт щодо Румунії 2018». За даними Єврокомісії румунська влада досягнула
    лише обмежений прогрес у дотриманні податкових зобов’язань та збору податків, в
    галузі освіти та амбулаторного лікування, державного управління та встановлення
    пріоритетів державних інвестицій. Не було досягнуто прогресу щодо мінімальної
    заробітної плати, пенсійного віку та фіскальної системи. Натомість спостерігається
    певний прогрес у сфері державних закупівель, боротьби з незаконним працевлаштуванням
    та в боротьбі з неформальними виплатами в системі охорони здоров’я. Темпи зростання
    ВВП Румунії є надалі вищими середньоєвропейського показника, але в основному
    воно базується на споживанні, – заявила голова Представництва Європейської
    Комісії в Румунії Анжела Крістя. «Ця тенденція економічного зростання
    зберігається, але, водночас, зберігається парадокс соціальної нерівності та
    бідності, особливо серед малозабезпечених верств населення. Це зростання,
    скоріше, ґрунтується на споживанні, ніж на інвестиціях. Воно, також, базується
    на позиках, а дефіцит бюджету небезпечно наближається до максимального порогу в
    3%, тоді як структурний дефіцит продовжує істотно віддалятися від планового
    показника в 1%.»     Глава Представництва Європейської Комісії в Румунії Анжела Крістя
    заявила, що рівень безробіття в країні опустився до найнижчої позначки за
    останні 20 років, однак виникають проблеми дефіциту робочої сили внаслідок
    старіння населення. Зі свого боку міністр фінансів Єуджен Теодоровіч висловив
    переконання, що в цьому році бюджетний дефіцит Румунії за підсумками року не
    перевищить планових показників. «До кінця квітня ми надішлемо відповідь на звіт
    Єврокомісії щодо Румунії, в якій представимо низку кількісних заходів та
    дуже чітких термінів, щоб показати, як ми плануємо зберегти цей дефіцит на
    рівні до 3%.»     З іншого боку, за даними Національного інституту статистики у
    березні ц.р. споживча інфляція в Румунії прискорилась до 5% (з 4,7% в лютому),
    зокрема в результаті подорожчання непродовольчих товарів, продуктів харчування
    та послуг. У лютому цього року Національний банк Румунії переглянув прогноз
    інфляції на кінець поточного року з 3,2% до 3,5%.


    .




    Країни GRECO стурбовані судовою реформою в Румунії



    Група держав проти корупції Ради Європи (GRECO) висловила
    глибоку стурбованість деякими положеннями нових законів про статус суддів і
    прокурорів, про судоустрій та про функціонування Вищої ради магістратури, прийнятих
    нещодавно парламентською більшістю в Румунії. У звіті, опублікованому в середу,
    GRECO висловлює
    заклопотаність і наміченими поправками до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. GRECO розробила відповідний документ на
    основі рішення, прийнятого на пленарному засіданні Ради Європи в грудні 2017
    року присвяченому оцінці термінових реформ румунської судової системи,
    враховуючи те, що вони можуть призвести до серйозних порушень антикорупційних норм.
    Про намагання керівної коаліції Соціал-демократична партія-Алянс лібералів та
    демократів підпорядкувати собі судову гілку влади і зупинити боротьбу з
    корупцією, шляхом суперечливої судової реформи неодноразового говорили представники
    правої опозиції, ЗМІ і громадянського
    суспільства. Тисячі румунів протестували проти цих ініціатив на вулицях багатьох
    міст країни. Зі свого боку, представники влади стверджують, що ці зміни повністю
    відповідають рішенням Конституційного Суду Румунії і ЄСПЛ.




    Візит до Румунії глави МЗС
    Франції


    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у четвер прийняв міністра закордонних справ Франції Жана-Іва Ле
    Дріана. Під час зустрічі глава румунської держави зазначив, що вступ до
    Шенгенської зони залишається важливою метою Румунії та висловив надію на те, що
    Франція підтримає Бухарест в цьому
    питанні. Французький міністр відповів, що Франція не виступає проти приєднання
    Румунії до Шенгенської зони. Він також заявив, що в наступний період наголос у
    стосунках з Бухарестом буде поставлений на діалозі з європейських питань, на обороні
    та на економічному розвитку. У свою чергу Клаус Йоханніс підкреслив чудовий
    рівень двосторонніх відносин, наголосивши на тому, що на 2018 рік припадають
    відразу кілька круглих дат у румунсько-французьких взаєминах, а саме: 10-річчя
    підписання Стратегічного партнерства, започаткування Культурного сезону «Румунія-Франція»
    та відзначення 100-річчя Великого Об’єднання, до якого Франція внесла величезний
    внесок.

    Візит до України держсекретаря МЗС Румунії Дана Некулеєску

    На цьому тижні в Україні з робочім візитом
    побував державний секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску. 12 квітня він виступив на
    Київському Безпековому Форумі де підкреслив стратегічну важливість
    Чорноморського регіону для євроатлантичної безпеки і наголосив на ролі
    солідарності серед союзників в управлінні викликами і загрозами, в тому числі
    регіональними. Він сказав, що Бухарест зацікавлений в обговоренні з Києвом усіх
    спірних питань в усіх форматах та завжди підтримуватиме суверенітет,
    територіальну цілісність та незалежність України. Також, в рамках візиту до України, Дан Некулеєску провів політичні
    консультації з заступником Міністра закордонних справ України Василем Боднарем.
    Сторони обговорили основні питання порядку денного двосторонніх відносин,
    наголосивши на необхідності знайдення сталих рішень у питанні забезпечення права
    на освіту рідною мовою для осіб, які належать до румунської меншини в Україні.
    Василь Боднар поінформував румунського колегу про хід імплементації положень
    Закону України «По освіту» та актуальні питання захисту прав представників
    національних меншин в Україні, а Дан Некулеєску підтвердив постійну турботу
    румунської влади про захист та просування прав осіб, що належать до румунської
    меншини в Україні. У той же час сторони
    підтвердили зацікавленість у розвитку економічного співробітництва, в тому
    числі транскордонному плані, на користь обох країн.

  • Румунсько-французький сезон культури

    Румунсько-французький сезон культури








    Румунія має тісні зв’язки з Францією і ці зв’язки
    мають надзвичайно глибокі коріння. Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану
    нещодавно зазначав, що цього року, коли 1 грудня буде відзначено 100
    років з дня створення Румунської унітарної національної держави дуже важливо згадати
    особливу роль Франції у становленні та успіху Румунії та сучасного румунського
    суспільства.




    Й з огляду на те, що 20 березня відзначається
    Міжнародний день франкофонії, слід сказати, що Франкофонія та Франкофілія
    відіграли важливу роль у цьому процесі.

    Посол Румунії у Франції Лука Нікулеску в інтерв’ю нашій радіостанції пояснив
    чому Румунія має велике значення для Франкофонії та, особливо, чому Франкофонія
    має особливе значення для Румунії: «Румунія важлива для Франкофонії. Тут в 2006
    році відбувся перший саміт у країні Східної Європи. У Бухаресті діє
    регіональний офіс Міжнародної організації франкомовних країн, президентом Агентства
    франкомовних університетів є румун Сорін Кимпяну, до складу цієї організації входять
    800 університетів зі всього світу. Ми надаємо стипендії «ім. Єуджена Йонеску», на
    які Посольство Румунії отримує величезну кількість заявок. У той же час
    Франкофонія означає відкритість, розмаїття, багатокультурність. Це перша
    організація, до якої Румунія увійшла після 1990 року і дає доступ до країн, в
    яких Румунія менше представлена.»






    Аби підкреслити чудові відносини між двома
    країнами, що були зведені до рівня стратегічного партнерства, Бухарест та Париж
    домовились організувати спільний сезон «Румунія-Франція», що буде зосереджений
    на сучасній культурі та творчості, а також на таких сферах, як освіта, спорт і
    туризм. Це найбільший проект, який спільно впроваджуватиметься двома країнами з
    грудня 2018 року до липня 2019 року і збігається з Сотою річницею Великого
    Об’єднання, зі 100-річчям від закінчення Першої світової війни, але й з піврічним
    головуванням Румунії в Раді Європейського Союзу.




    Говорить Посол Румунії у Франції Лука Нікулеску: «Я
    б сказав, що цей Сезон є найбільшим двостороннім культурним проектом, з тих, до
    яких ми були залучені упродовж останніх 50 років. І я відважуся сказати, що на
    мій погляд він буде чимось колосальним. Франція та Румунія мають давні, міцні зв’язки,
    але речі розвиваються. Ми є партнерами в Європейському Союзі, в НАТО, у нас є
    стратегічне партнерство, від підписання якого сповнюються 10 років. Франція незаперечно
    є джерелом натхнення для Румунії у багатьох сферах, але й Румунія може бути
    джерелом натхнення для Франції.»




    Задуманий як маніфест, що має посилити двостороннє
    співробітництво у всій його різноманітності, програма Сезону передбачає проведення
    понад 300 заходів протягом семи місяців як у Румунії, так і у Франції.

  • Румунія та Франція вирішили поглибити стратегічне партнерство

    Румунія та Франція вирішили поглибити стратегічне партнерство

    Незважаючи на чіткий атлантичний напрямок своєї зовнішньої політики, Румунія ніколи не відмовилася від франкомовних та франкофільних традицій. Починаючи від 90-их років, всі французькі президенти перебували з офіційним візитом в Румунії. Франсуа Міттеран, Жак Ширак, Ніколя Саркозі зустрілися в Бухаресті з своїми колегами Іоном Ілієску, Емілем Константінеску і Траяном Бесеску. У минулому році, в кінці свого мандата, Франсуа Олланд перебував у Румунії в рамках свого закордонного дипломатичного турне.

    Тепер, лише кілька місяців після того, як зайняв президентське крісло, Еммануель Макрон відвідав Бухарест з офіційним візитом, щоб обговорити зі своїм колегою Клаусом Йоханнісом можливість поглиблення двостороннього стратегічного партнерства, укладеного в 2008-му році. У присутності двох глав держав, були підписані угоди у економічній, військовій та культурній сферах. Серед них налічується декларація про розширення ексклюзивного договору між французькою компанією з виробництва вертольотів Airbus та румунським партнером – IAR Брашов, а також меморандум про придбання ракет, вироблених французькими компаніями.

    Президент Клаус Йоханніс виступив за збільшення обсягу французьких інвестицій в румунську економіку, а також за продовження співробітництва між Парижем і Бухарестом з метою зміцнення європейського проекту. Румунський президент знову висловив тверде бажання Румунії стати членом Шенгенського простору. Румунія, сказав Клаус Йоханніса, вже діє як відповідальна держава і бере участь у всіх зусиллях з огляду на зміцнення зовнішніх кордонів ЄС. Тому, приєднанням країни до Шенгену буде укріплена загальна безпека, а також дасть сильний сигнал на користь європейської будови. Поряд з Німеччиною та Нідерландами, Франція є одним з головних членів ЄС, який не приховує під різними дипломатичними формулюваннями, свою стриманість по відношенню вступу Румунії до зони вільного пересування. Західні партнери визнають, що з технічної точки зору Бухарест виконує всі необхідні для вступу умови, але стверджують, що вони стурбовані безперервною корупцією на рівні ряду румунських установ.

    На цей раз, Президент Макрон висловив свою згоду зі вступом Румунії до Шенгенського простору, але підкреслив, що на даний момент в Шенгені справи не йдуть як хотілося б, та необхідно реформувати спільні правила в цій сфері, а також поліпшити контролю на кордонах. Французькі засоби масової інформації цитовані кореспондентом Радіо Румунія в Парижі стверджують, що румунський президент зажадав покращення європейської директиви, яка стосується роботи відряджених за кордон працівників, але не висловив чітку свою згоду щодо необхідності внесення до січня наступного року поправок, як бажає цього його французький колега.


    В рамках свого одноденного офіційного візиту до Бухареста, глава французької держави зустрівся також з румунським прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе, з французькими громадянами, які живуть у Бухаресті та відвідав Музей Села, одне з найважливіших і прекрасних музейних споруд в нашій країні.

  • 4 – 10 червня 2017 року

    4 – 10 червня 2017 року

    Візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до США

    Центральною подією політичного тижня став шестиденний візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до Сполучених Штатів Америки. Він є першим главою держави з Центральної та Східної Європи, прийнятим лідером Білого дому Дональдом Трампом після вступу на посаду. Основною метою візиту стало зміцнення Стратегічного партнерства між Сполученими Штатами і Румунією на тлі виповнення 20-ої річниці його укладення. Безпека і захист є ключовими складовими стратегічного партнерства, – заявив президент Йоханніс під час дискусії, що відбулася у Вашингтоні, в осередку престижного центру аналізу зовнішньої політики і стратегії «Heritage Foundation». Клаус Йоханніс нагадав, що Румунія виділила 2% ВВП на оборону, ставши шостим членом НАТО, який виділив відповідний відсоток на оборонні потреби. Говорячи про нинішні проблеми міжнародної та регіональної безпеки, президент Румунії заявив про необхідність узгодженого та стратегічного підходу, в поєднанні з імперативом збереження єдності, як всередині ЄС, так і у відносинах між ЄС та США. Він наголосив на важливості економічної складової румунсько-американських відносин, а також міжлюдської, та додав, що включення Румунії до безвізової програми США, якого давно очікують румуни, стане каталізатором, що стимулюватиме ці сфери. Під час зустрічі з представниками румунської громади в Сполучених Штатах, президент Йоханніс високо оцінив те, що румуни в США успішно інтегрувалися в американське суспільство, завдяки наполегливій праці, таланту і чесності, роблячи значний внесок в економіку США і зміцнення румунсько-американського партнерства.

    Робочий візит прем’єр-міністра Соріна Гріндяну до Франції

    Прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну на цьому тижні здійснив дводенний робочий візит до Парижа, де зустрівся зі своїм французьким колегою Едуардом Філіппе. Переговори зосередилися на підтримці Франції зусиль Румунії з приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також на Стратегічному партнерстві, що зв’язує ці дві країни і зміцненні ЄС після виходу Великої Британії зі співтовариства. Сорін Гріндяну: «Я подякував за підтримку, яку Франція надає нам в досягненні мети стати членом ОЕСР. Ми дуже цінуємо цю підтримку, як і підтримку, яку Франція надала Румунії протягом всієї історії. Вони завжди були поряд з нами, наприклад, коли ми прагнули стати членами НАТО і, коли ми стали членами ЄС. Ця країна підтримує приєднання Румунії до ОЕСР.» У Парижі прем’єр Гріндяну взяв участь у церемонії приєднання Румунії до Агентства з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку, де заявив, що входження до цієї організації є важливим кроком вперед для атомної галузі країни. Це приєднання дасть можливість румунським фахівцям приєднатися до еліти міжнародних експертів з країн, які мають найвищі стандарти в галузі ядерної енергетики, – сказав Сорін Гріндяну.

    Палата депутатів прийняла Закон про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників

    Ініційований урядом проект закону Про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників, на цьому тижні був прийнятий Палатою депутатів. Протягом наступних чотирьох років зарплатня бюджетників збільшиться в середньому на 56%, що означає 32 млрд леїв (7 млрд євро) з державного бюджету, якими влада намагається підвищити рівень життя працівників бюджетного сектора. У прийнятій на цьому тижні редакції, закон передбачає, що з 1 січня 2018 року всім бюджетникам буде збільшена зарплатня на 25%, а з 1 березня вчителі та лікарі отримають обіцяну різницю. Міністерство фінансів запевняє, що бюджет витримає необхідні для збільшення зарплат 32 млрд леїв. Тим часом новий закон вже викликав невдоволення деяких категорій працівників. Профспілки органів місцевого самоврядування, управління захисту дітей і місцевої поліції минулого тижня протестували в Бухаресті та в інших кількох містах Румунії. Незадоволені і профспілки освіти, зокрема відкладенням підвищення заробітної плати на 6 місяців.

    Театр і кіно в Трансільванії

    У п’ятницю в місті Сібіу стартував Міжнародний театральний фестиваль, який вже давно завоював міжнародне визнання. Майже 70 тисяч осіб, як очікується протягом 10 днів візьмуть участь у понад 500 виставах і заходах. Теж Сібіу, а також частина повіту стане під час фестивалю великою танцювальною сценою, на якій виступатимуть більше 3000 танцюристів і гостей. Фестиваль в Сібіу відомий і своїми вуличними виставами. Теж у Трансільванії, але на цей раз в місті Клуж-Напока до 11 червня проходить XVI-й Міжнародний кінофестиваль «Трансільванія» – TIFF 2017. У п’ятницю в присутності відомого режисера і актора, французької зірки Алена Делона, відбувся спеціальний показ художнього фільму 1981 року випуску «За шкуру поліцейського». Почесний гість фестивалю отримає нагороду «За видатний внесок у розвиток кіномистецтва». 81-річний Ален Делон відзначає шістдесяту річницю свого дебюту в кіно. Більше 1200 румунських і іноземних гостей беруть участь у кінопоказах, концертах, семінарах, круглих столах і презентаціях, що відбуваються в рамках найбільшого румунського профільного фестивалю, медіа-партнером якого виступає Радіо Румунія.

  • Відгуки на обрання президентом Еммануеля Макрона

    Відгуки на обрання президентом Еммануеля Макрона

    Можна сказати, що Еммануель Макрон уже відвідав Румунію! Він зробив це в кінці березня, коли як кандидат на пост президента Франції, взяв участь в посольстві Румунії в Парижі у дебатах з європейських питань. Переконаний європеєць, у віці 39 років, який у неділю був обраним президентом, мав можливість в той час представити ще раз бачення про Союз і способи відновлення європейського проекту, що в тупику, особливо після Брекзиту.

    Він покинув посольство з книгою нагородженою в минулому році премією імені «Жана Монне» для європейської літератури, відомого франко-румунського драматурга Матея Вішнєка «Торговець початками романів. Через обрання на найвищу посаду Французької Республіки, співгромадяни Еммануеля Макрона сподіваються, до речі, побачити в ньому автора нових починань: їхні голоси, приблизно 66%, були спрямовані проти двох відомих партій на політичній сцені шестикутника – правої Республікансько- соціалістичної партії та ультраправого суперника Марін Ле Пен, переконаного індоєвропейця.

    Клаус Йоганніс у посланні зазначив, що франкомовна Румунія хоче працювати з Францією щодо поглиблення двосторонніх відносин, закріплених стратегічним партнерством і відновлення європейського проекту. Франція – нагадує президент Румунії – є ключовим партнером для Румунії, а відносин між двома країнами, побудовані на спільній історії та міцних лінгвістичних і культурних засадах зазнали в останні роки безпрецедентного розвитку. З цієї точки зору, президент Йоганніс переконаний, що спільний культурний сезон 2018-2019 рр., буде включати в себе мистецькі, культурні, наукові і освітні заходи, і це буде відмінною можливістю підкреслити багатство і різноманітність відносини між двома країнами.

    Вітання з перемогою на президентських виборах у Франції були направлені Еммануелю Макрону і прем’єр міністром Соріном Гріндяну та Міністерством закордонних справ у Бухаресті. Очікуються, в даний час, з інтересом, парламентські вибори, що пройдуть в червні. Іншими словами, матиме реальне значення, який уряд буде сформований після виборів, у такий спосіб, щоб відносини між ним і Еммануелем Макроном були функціональними,аби проекти президента були втілені в життя.

  • 7 травня 2017 року

    ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Французи сьогодні обирають президента на наступні
    п’ять років. Право голосу на виборах мають приблизно 47,5 мільйонів громадян
    Франції. Французи, які перебувають у Румунії можуть голосувати на трьох виборчих дільницях – у Бухаресті,
    Клуж-Напоці та Яссах, повідомляє Посольство Франції
    в Бухаресті. Після напруженої виборчої кампанії перед вирішальним другим туром найбільші шанси на перемогу має колишній банкір і екс-міністр економіки, проєвропейський кандидат, центрист Еммануель Макрон. Згідно соцопитуванням за
    нього висловили готовність проголосувати понад 60% французів. Водночас Марін Ле Пен, ультраправий кандидат, яка є відвертим єврофобом, користується підтримкою менш ніж 40 відсотків громадян Франції. Уперше в
    останні 50 років ні праві консерватори, ні ліві соціалісти не мають кандидата в
    президенти. Обидва кандидати
    кажуть, що вони є виразниками оновленого політичного класу, але один захищає
    вільну торгівлю і хоче поглибити європейську інтеграцію, а інший засуджує «дику
    глобалізацію» та імміграцію і обіцяє «розумний протекціонізм», повідомляє агентство Франс-Прес. Як передає наш кореспондент у Парижі, вибори, які французькі ЗМІ називають історичними і несподіваними, принесуть не тільки
    переможця президентських перегонів, а й складну політичну дилему. З огляду на
    те, що в червні відбудуться парламентські вибори, постає запитання: з яким
    урядом буде керувати країною новообраний президент.




    ВІЗИТИ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    виступить із посланням в парламенті з нагоди
    відзначення 140-річчя з дня проголошення незалежності Румунії від Османської імперії в травні 1877 року і
    Дня Європи. У контексті Дня Європи та
    10-ої річниці вступу Румунії до ЄС, до Бухареста з візитом прибуде голова
    Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер. Він зустрінеться у четвер з румунськими
    громадянами в рамках діалогу про майбутнє ЄС та про спосіб у який інститути
    європейського співтовариства могли б краще задовольнити потреби європейців. З іншого боку, у понеділок до Румунії з дводенними офіційним візитом прибуде Комісар ЄС з питань регіональної політики, румунка Коріна Крецу. Вона
    відвідає проект Румунської Патріархії, що фінансується з фондів ЄС і буде
    присутня на старті Каравану структурних фондів-2017, проекту, що включає
    проведення ряду регіональних конференцій на тему освоєння коштів з фондів ЄС.




    ПРОФСПІЛКИ – Міжнародна конфедерація
    профспілок, від імені румунських профспілкових організацій, закликає Уряд
    Румунії змінити правову базу щодо відновлення соціального діалогу. Конфедерація
    зазначає, що, якщо до чинного законодавства не будуть внесені поправки, вона
    має намір через відповідні механізми моніторингу в рамках Організації
    Об’єднаних Націй, представити постійні і систематичні порушення основних прав у
    Румунії. У прес-релізі, поширеному Національним профспілковим блоком Румунії
    зазначається, що зміни до законодавства, внесені у 2011 році негативно вплинули
    на права працівників на ведення колективних переговорів та на об’єднання у
    професійні спілки.




    БЕЗРОБІТТЯ – У
    Румунії рівень безробіття знизився до 4,55% в березні, в порівнянні з
    попереднім місяцем, в той час як кількість зареєстрованих безробітних становила
    майже 400 тисяч осіб. Відповідні дані оприлюднило Національне агентство з
    питань зайнятості населення. Серед зареєстрованих безробітних більшість складають чоловіки у віці від 40 до 49 років, які проживають у сільській місцевості і
    мають низьку професійну підготовку. Найбільше безробітних мають повіти: Васлуй
    (схід), Телеорман (південь), Мехедінць (південний захід) і Бузеу (південний
    схід), а найменше безробітних зареєстровано в повіті Ільфов (південь).




    ІННОВАЦІЯ -
    Румунія виграла Ґран-прі Міжнародного
    салону Іннова Барселона – 2017 завдяки винаходу двох дослідників з
    Національного інституту з досліджень і розробок міста Решица (південь). Вони розробили спосіб отримання адсорбенту з
    частки незгорілого вуглецю, що можна буде використати в процесах боротьби із
    забрудненням довкілля газоподібними продуктами згоряння або в процесах поділу
    твердої речовини-газу. Загалом на румунському стенді, організованому
    Міністерством науки і інновацій, було представлено 30 винаходів, які були
    відзначені 27-ма золотими медалями, трьома срібними і 19-ма спеціальними
    призами. Інші чотири румунські винаходи, що були представлені на стенді
    «Охорона навколишнього середовища», виграли дві золоті і дві срібні медалі. На
    заході в Іспанія взяли участь винахідники з десяти країн, які представили більш
    ніж 200 інноваційних проектів.

  • 6 травня 2017 року

    СПІВПРАЦЯ – Уряди Румунії та США співпрацюватимуть через низку національних контактних пунктів для забезпечення обміну інформацією між органами, які займаються попередженням виявленням і розслідуванням тяжких злочинів, в тому числі тероризму. Згідно проекту закону, схваленому румунським кабінетом міністрів, в угоді передбачається надання румунськими та американськими органами інформації з національних баз даних відбитків пальців і ДНК-ідентифікації. Цей документ є складовою політичних і дипломатичних зусиль Румунії для допуску до безвізової програми США, відповідно лібералізації візового режиму. З іншого боку восени в Румунії пройдуть кілька важливих торговельних місій США в Південно-Східній Європі. Посольство Румунії в Вашингтоні оголосило, що найбільша торговельна регіональна місія організована Міністерством торгівлі США – Trade Winds, відбудеться у жовтні, а Румунія буде так званою стрижневою державою цієї місії. У рамках цього заходу в Бухаресті перебуватимуть представники понад 100 американських компаній з різних галузей, зацікавлених в розширенні свого бізнесу в Румунії та в регіоні.

    МІГРАЦІЯ – Румунські прикордонники затримали 12-ох іракців, які намагалися незаконно перетнути сербсько-румунський кордон. Вони сказали, що намагалися потрапити до в одну з країн Західної Європи. Серед затриманих було троє чоловіків, п’ятеро жінок і четверо дітей віком від 1 до 17 років. Відповідно до прес-релізу Прикордонної поліції Румунії, Бухарест вже повідомив сербську сторону для проведення спільного розслідування і застосування положень угоди про реадмісію.

    ТУРИЗМ – Усі 14 румунських офісів просування туризму за кордоном можуть бути закриті після того, як Міністерство туризму Румунії винесло на громадське обговорення проект постанови з цього питання. Раніше Рахункова палата виявила серйозні порушення у використанні коштів для цих установ, а міністр Мірча Добре заявив, що більше двох третин коштів, виділених на виконання завдань поставлених Бухарестом перед відповідними офісами, було витрачено на оренду приміщень. Він додав, що повноваження з просування румунського туризму за кордоном можуть бути передані румунським дипломатичним місіям.

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Національна авіакомпанія Румунії TAROM підписала договір про придбання двох нових літаків Boeing 737-800 Next Generation. Компоновка пасажирського салону кожного з них розрахована на 189 пасажирів. Літаки будуть поставлені замовнику протягом поточного місяця. Прес-служба Міністерства транспорту Румунії повідомляє, що рішення про придбання нових літаків було прийняте, зокрема після виведення з експлуатації двох літаків Airbus A310.

    ВИБОРИ – У Франції сьогодні «день тиші» напередодні вирішального туру президентських виборів. Після дуже напруженої передвиборчої кампанії проєвропейський кандидат у президенти, центрист Емануель Макрон, вважається фаворитом перегонів. Його готові підтримати більше 60% французів, у той час як за Марін Ле Пен, ультраправого кандидата, яка є відвертим єврофобом, висловили готовність проголосувати менш ніж 40 відсотків громадян Франції. Нагадаємо, що уперше в сотанні 50 років ні праві консерватори, ні ліві соціалісти не мають кандидата в президенти. Як передає наш кореспондент у Парижі, вибори, які французькі ЗМІ називають історичними і несподіваними, принесуть не тільки переможця президентських перегонів, а й складну політичну дилему: з огляду на те, що в червні відбудуться парламентські вибори, постає запитання: з яким урядом буде керувати країною новообраний президент.

  • 21 квітня 2017 року

    ТЕРАКТ – Румунія приєдналася до країн міжнародного співтовариства, які
    засудили теракт, скоєний у четвер у Франції. Бухарест висловив солідарність з
    Францією і виступає за більш ефективні заходи
    попередження терактів. У Парижі президент Франсуа Олланд сьогодні очолив
    міжвідомчий кризовий штаб, скланий після того, як терористична організація
    «Ісламська держава» взяла не себе відповідальність за вчорашній напад. Один
    поліцейський був убитий і ще двоє одержали поранення після того як невідомий
    чоловік відкрив вогонь по поліцейських на Єлисейських Полях у Парижі. Нападник,
    раніше судимий 39-річний громадянин Бельгії Карім Шерфі був вбитий
    правоохоронцями. Він був засуджений до 20 років тюремного ув’язнення після
    замаху на кількох поліцейських у 2001 році, але був умовно-достроково
    звільнений на початку 2016 року. Французька поліція оголосила в розшук ще
    одного підозрюваного. Напад на Єлисейських полях викликав додаткову напруженість
    напередодні президентських виборів, які пройдуть в неділю у Франції. Чотири основні
    кандидати скасували намічені на сьогодні зустрічі з виборцями. Три дні тому в
    Марселі було заарештовано двох радикально налаштованих молодих людей, які
    готувалися вчинити теракт від імені «Ісламської держави». Франція ввела режим
    надзвичайного стану у 2015 році після нападів у січні того року на редакцію
    журналу «Charlie Hebdo» і на єврейський магазин, в результаті яких 16 осіб загинуло. Францію та Бельгію накрила хвиля терактів,
    вчинених переважно молодими людьми, які народилися і виросли у цих країнах.




    ВЗАЄМИНИ – Румунія наполягає на розробці єдиної, послідовної і справедливої
    стратегії в рамках майбутніх переговорів довкола виходу Великобританії з ЄС, -
    заявила міністр без портфеля з європейських справ Ана Берчалл, в ході робочого
    візиту до Австрії. Відповідно до прес-релізу МЗС, під час зустрічей з
    австрійськими посадовцями пані Бірчалл також обговорила такі питання як:
    багаторічні фінансові рамки ЄС, міграція та функціонування Шенгенської зони,
    Стратегія ЄС для Дунайського регіону, Західні Балкани, Східне партнерство та
    важливість зміцнення співпраці в перспективі австрійського головування в Раді
    ЄС у другій половині 2018 року та румунського головування в першій половині
    2019 року. Сторони наголосили, що Румунія та Австрія виступають проти ідеї «багатошвидкісного»
    ЄС. Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Австрії Майкл Лінхарт
    підтвердив, з іншого боку, підтримку Відня щодо приєднання Румунії до Шенгену.




    РІЧНИЦЯ – Міністри закордонних справ
    Румунії та Німеччини Теодор Мелешкану і Зігмар Габріель у п’ятницю оприлюднили
    спільну заяву з нагоди 25-річниці укладення Договору про дружбу між двома
    країнами. У заяві, глави зовнішньополітичних відомств зазначають, що
    Румунія і Німеччина «тісно співпрацюють задля зміцнення цінностей, на яких заснований
    ЄС: повага до основних прав і свобод людини, демократії і верховенства закону».
    Вони також підтвердили тверду прихильність обох країн до європейського проекту, що є
    проектом миру і свободи та готовність двох країн, яка була зазначена і в
    Римській декларації 25 березня 2017 року, до підходу в дусі єдності до
    викликів, з якими стикається Євросоюз і, які створюють загрозу згуртованості
    між державами-членами. У документі також відзначається внесок двох національних
    меншин: німецької в Румунії та румунів, які проживають в Німеччині, у зміцнення відносин між двома країнами.




    СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА – Румунські
    гімнастки Лариса Йордакє, Олівія Кимпян та Йоана Крішан зуміли пробитися у фінал
    в індивідуальних вправах: на колоді, опорний стрибок і вільні вправи на чемпіонаті Європи, що проходить в ці дні у місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії. Триразова олімпійська чемпіонка
    Кетеліна Понор виступатиме у фіналі на колоді та у вільних вправах. Вона втратила кваліфікацію в опорному стрибку після того, як арбітри переглянули
    надану раніше оцінку. У цьогорічному чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики беруть
    участь 274 спортсменів з 37 країн. Румунію представляють 10 спортсменів. Жіноча
    команда складається з Олівії Кимпян, Йоани Крішан, Кетіліни Понор і Лариси Йордакє,
    а до складу чоловічої команди входять Маріан Дрегулеску, Крістіан Бацаге, Влад
    Котуна, Аделін Котронг, Лауренціу Ністор та Андрей Урсакє. У змаганнях серед
    чоловіків Румунія має лише одного фіналіста – Маріана Дрегулеску, який у середу
    здобув путівку у фінал в опорному стрибку та вільних вправах. В останнє
    чемпіонат Європи зі спортивної гімнастики проходив у Румунії в 1957 році.






    ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу у
    суботу вдома проведе матч проти команди
    Великої Британії в рамках плей-оф за право залишитись в Другій групі
    Кубка Федерації. Поєдинки пройдуть 22 і 23 квітня на чорноморському курорті
    Мамая. До складу румунської команди входять: Сімона Халеп (5 WTA),
    Ірина-Камелія Бегу (33 WTA), Моніка Нікулеску (47 WTA) і Сорана Кирстя (61
    WTA). За збірну Великої Британії гратимуть дві спорстменки, що входять до
    списку 100 найкращих тенісисток планети: Джоанна Конта (10 WTA) і Гетер Вотсон (72 WTA). Румунія і Великобританія грали п’ять разів у матчах Кубку Федерації,
    при чому румунські тенісистки виграли чотири рази.

  • Румунсько-французькі відносини обговорені в Бухаресті

    Румунсько-французькі відносини обговорені в Бухаресті

    У 2008 році президент Франції Ніколя Саркозі відвідав з робочим візитом Бухарест, де спільно зі своїм тодішнім колегою Траяном Бесеску, підписав стратегічне партнерство з Румунією – перше укладене Францією з країною Південно-Східної Європі. Оскільки документ деякий час залишився мертвою літерою, політична воля була необхідна з обох сторін, щоб активізувати відмінну співпрацю. Візити до Парижа, в недавньому минулому, нинішнього глави румунської держави Клауса Йоганніса і прем’єр-міністра Дачіана Чолоша, винесли на передній план необхідність втілення в життя, на нових основах, стратегічного партнерства,

    Тепер, менш ніж через 8 років після візиту його попередника Ніколя Саркозі, нинішній французький президент Франсуа Олланд прибув з візитом до Румунії. Сьогодні у ході державного візиту він провів переговори з президентом К. Йоганнісом і прем’єр-міністром Дачіаном Чолошом, відвідав Центр досліджень в Мегуреле, що недалеко від Бухарест, взяв участь в економічному форумі, а в Брашові, що в центрі країни, візьме участь у відкритті вертолітобудівного заводу Airbus. Румунія розраховує на зростання двосторонніх економічних зв’язків, адже Франція є четвертим за величиною торговим партнером і п’ятим інвестором. Також дві країни мають намір посилити політичне і культурне співробітництво.

    Оскільки Румунія є однією з європейських країн з найвищим економічним зростанням, для французького малого і середнього бізнесу є хороший інвестиційний потенціал у агропромисловий та енергетичний сектори та будівництво в Мегуреле, найбільшого в Європі лазера для проведення наукових досліджень. Паралельно з цим, бажається заохочення румунської присутності у Франції, адже є галузі в яких Румунія починає мати все більший експортний потенціал. Румуно-французьке стратегічне партнерство – зазначив президент К. Йоганніс- після переговорів зі своїм колегою з Парижа – є першочерговим пріоритетом Румунії, що є підтвердженням привілейованих двосторонніх відносин, які будуть і надалі зміцнюватися.

    Румунія – сказав у свою чергу президент Франсуа Олланд – хоче розвиватися і виявити більшу відкритість до Європейського Союзу. Торкаючись візиту до Бухареста президента Франсуа Олланда, французька економічна газета Les Echos відмічає, до речі, що Бухарест є найнадійнішим союзником Парижа на сході. І природно, щоб до майбутнього Європейського саміту в Братиславі, Франсуа Олланд шукав в Румунії підтримки для свого плану щодо активізації ЄС після рішення Великобританії покинути Євросоюз. На відміну від інших країн Східної Європи – пише Les Echos – Румунія залишається вірною європейському духу і дотримується взятих на себе зобов’язань.