Tag: Шенген

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Міністр фінансів Румунії Танцош Барна заявив у понеділок, що Державний бюджет на 2025 рік буде підготовлений протягом наступних трьох тижнів. Він сказав, що при його складанні буде враховано дефіцит у розмірі 7% від Валового Внутрішнього Продукту, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. Економічне зростання на 2025 рік міністр оцінив у 2,5%, а інфляцію – у 5%. Водночас, за словами очільника мінфіну, новий уряд не підвищуватиме ПДВ цього року. Незважаючи на великий дефіцит, Танцош Барна каже, що гроші надійдуть від податкових служб, які збільшать збір податків цього року.

 

ПОДОРОЖЧАННЯ – Румунські працівники сільського господарства та харчової промисловості втратять гроші, а компенсація скорочення заробітної плати призведе до подорожчання продуктів харчування – попереджає національна федерація профспілок Sindalimenta, після того, як уряд прийняв постанову про скорочення бюджетних витрат. Представники харчової промисловості попереджають, що скасування податкових пільг в їхньому секторі та в сільському господарстві спричинить значні втрати заробітної плати для працівників, які шукатимуть роботу в інших, більш високооплачуваних секторах. Щоб не залишитися без персоналу, роботодавці будуть змушені компенсувати їм втрату заробітної плати, що швидко відобразиться на вартості продуктів на полицях магазинів і в кінцевому підсумку ляже на плечі всіх споживачів. Федерація також зазначає, що значне подорожчання румунських продуктів харчування значно ускладнить їх продаж у порівнянні з аналогічними імпортними продуктами, ціни на які будуть нижчими. Крім того, скасування податкових пільг призведе до банкрутства деяких компаній, які не зможуть витримати удару, а також – до збільшення кількості безробітних, з додатковими витратами для бюджету.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастьян Бурдужа заявив, що Румунія експортує електроенергію та природний газ до Республіки Молдова на комерційній основі і тільки після задоволення національних потреб. Він зазначив, що компанія “Nuclearelectrica” підписала договір про постачання електроенергії до сусідньої країни, а також ведуться переговори з компаніями “OMV Petrom” та енергетичним комплексом “Oltenia”. Загалом, технічні можливості для експорту електроенергії з Румунії до Молдови становлять 430 мегават, – сказав Себастьян Бурдужа. У сфері газу Кишинів може забезпечити всі свої потреби з Румунії, – додав він. Поставки російського газу до Європи через територію України, припинилися 1 січня, коли закінчився термін дії транзитної угоди між двома країнами. Раніше Молдова отримувала значну частину енергії з Кучурганської електростанції в промосковському сепаратистському регіоні Придністров’я, яка працювала виключно на російському газі.

 

ШЕНГЕН – 1 січня Румунія і Болгарія, члени ЄС вже протягом 18 років, стали й повноправними членами Шенгенської зони, скасувавши контроль і на сухопутних кордонах. Розширення безвізового простору до 29 членів відбулося після того, як у березні 2024 року ці дві країни були частково включені до зони вільного пересування, скасувавши прикордонний контроль у портах та аеропортах. Момент повноцінного вступу до Шенгенської зони був відзначений на румунсько-болгарському пункті пропуску Джурджу-Русе міністрами внутрішніх справ Румунії та Болгарії Кетеліном Предою та Атанасом Ільковим. Глава румунського МВС заявив, що це історичний момент, який знаменує повну і безповоротну інтеграцію Румунії до ЄС, момент з особливими практичними наслідками для кожного громадянина Румунії та для румунських компаній. Для безпечного переходу протягом наступних шести місяців буде застосовано метод аналізу ризиків – деякі транспортні засоби будуть відібрані для перевірок, але цей процес не вплине на основний потік пасажирів і транспортних засобів.

 

НАЦБАНК – Валютні резерви Національного банку Румунії (НБР) станом на кінець грудня 2024 року становили 62,13 млрд євро, що на 1,57% більше, ніж у листопаді 2024 року та на 3,96% більше, ніж у грудні 2023 року. Про це повідомив центральний банк. Золотовалютні резерви були збережені на рівні 103,6 тонни. Відповідно до динаміки міжнародних цін, його вартість становила 8,35 млрд євро порівняно з 8,39 млрд євро на 30 листопада 2024 року та 6,21 млрд євро на 31 грудня 2023 року. Платежі, що припадають на січень 2025 року за державним боргом в іноземній валюті, прямим або гарантованим Міністерством фінансів, склали близько 351 мільйона євро, повідомили в НБР.

 

ПРЕЗИДЕНТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснив у 2024 році 22 офіційні поїздки приватним літаком до 11 країн Європи, Азії та Північної Америки, що на сім менше, ніж у 2023 році. Про це повідомляють центральні ЗМІ. Під час цих візитів становила було здійснено лише 51 політ, на 39 менше ніж у 2023 році. Для цих поїздок Адміністрація Президента зафрахтувала літаки лише у двох приватних компаній, одна з яких була румунською. Загальна сума, сплачена за офіційні візити президента Йоганніса, залишається невідомою. Адміністрація Президента відмовляється оприлюднювати ці дані, хоча прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив у жовтні 2024 року, що розсекретить їх. За оцінками експертів, найдорожчими поїздками президента були візит до Південної Кореї у квітні та три поїздки до США у травні, липні та вереснім 2024 року.

 

ВИБОРИ – Президентські вибори в Румунії можуть відбутися 23 березня 2025 року, перший тур, і 6 квітня – другий. Про це повідомляють румунські ЗМІ з посиланням на джерела в урядовій коаліції. Перший тур виборів президента, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, послався на втручання зовнішнього державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка Союзу за порятунок Румунії Елена Ласконі (в опозиції). У діаспорі, де виборчі дільниці відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів встигли проголосували до того, як Конституційний суд визнав перший тур недійсним і скасував виборчий процес. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути підтверджено Конституційним судом.

 

ПРАВОПОРЯДОК – Двоє румунських поліцейських взяли участь в оперативних місіях разом зі своїми німецькими колегами в місцях проведення різдвяного ярмарку в землі Північний Рейн-Вестфалія. Генеральний інспекторат Румунської Поліції повідомляє, що місія була організована Державним управлінням кримінального розшуку землі Північний Рейн-Вестфалія та Генеральним консульством Румунії в Бонні. Двоє поліцейських, Лорена Марін і Сорін Джурджука, взяли участь у патрулюванні разом з німецькими поліцейськими в містах Дюссельдорф, Гаген, Кельн і Дортмунд з 2 по 19 грудня. Різдвяний ярмарок у Дортмунді щороку приваблює десятки тисяч відвідувачів з усієї Європи, й останнім часом поліцейські з Нідерландів, Іспанії та Болгарії також були залучені до забезпечення правопорядку і безпеки.

 

КОНЦЕРТИ – У 2025 році у Румунії пройдуть безліч концертів та музичних фестивалів. Найвідомішим музикантом, який прибуде до нашої країни цього року, є співак Джастін Тімберлейк, який виступить на фестивалі Electric Castle з 16 по 20 липня в місті Клуж-Напока. Маттео Бочеллі, син відомого тенора Андреа Бочеллі, виступить в Румунії в червні. Скрипаль і диригент Андре Ріє цього року знову повертається до Румунії. У листопаді він дасть чотири концерти в місті Клуж-Напока. Тіль Ліндеманн, вокаліст гурту Rammstein, буде іншим особливим гостем. Він приїде до Румунії в рамках свого дуже успішного турне “Мій світ”. Очікуються також виступи Річарда Клейдермана, Gipsy Kings, Джо Сатріані і Стіва Вая, а також Proconsul, Ірини Рімес і Holograf. Цього року пройдуть і вже традиційні фестивалі, такі як Untold, Beach, Please!, Summer Well та Folk You.

 

ГАНДБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу легко перемогла Туреччину з рахунком – 35:22 у п’ятницю, в першому матчі традиційного турніру NIRO Carpathian Trophy, організованого в місті Міовень (південь). У суботу румуни зіграють з Сербією, а в неділю з Грузією. З 8 по 11 січня румуни проведуть товариські матчі в Іспанії. З 14 січня по 2 лютого пройде Чемпіонат світу з гандболу, на який Румунія не змогла кваліфікуватися, поступившись у плей-офф Чехії з рахунком – 31:30 і 20:29.

 

АВТОСПОРТ – Румунський гонщик Емануель Гєнеш уп’ятнадцяте бере участь у ралі-рейді “Дакар”, найжорсткішому змаганні на витривалість в автоспорті, яке проходить з 3 по 17 січня в Саудівській Аравії. У 47-му за рахунком ралі-рейді він заявлений у категорії “без допомоги”. Він повертається до рейтингу в цій категорії після кількох етапів, в яких йому не дозволяли набирати очки, завдяки перемозі в 2020 році та фінішу на подіумі в 2021 році. Після ралі “Дакар” 2024 року румунський гонщик виграв ще одну срібну медаль на Міжнародному шестиденному ендуро і в 21-й раз фінішував у Red Bull Romaniacs, найскладнішому ралі-ендуро у світі, в категорії хард-ендуро.

Зовнішній кордон Шенгенської зони змінився з 1 січня, з набуттям чинності рішення Ради юстиції та внутрішніх справ від 12 грудня 2024 року, яким Румунія та Болгарія приєдналися до зони вільного пересування також сухопутними кордонами. Таким чином, кордон перемістився до кордонів Румунії з Сербією, Республікою Молдова та Україною, тоді як Болгарія має зовнішні кордони Шенгенської зони з Сербією, Північною Македонією та Туреччиною, причому останній кордон є одним з найскладніших на східному напрямку з точки зору нелегальної міграції.

Проблеми на цій прикордонній ділянці були однією з причин зволікання Австрії зі згодою на приєднання до програми в останні роки. Бухарест і Софія нервували до останнього моменту, оскільки, хоча Австрія підписала повну угоду про вступ у Будапешті в листопаді і австрійський уряд зробив політичні заяви про те, що він більше не накладатиме вето на угоду в Раді ЄС, в останню хвилину Нідерланди піднесли сюрприз. Праворадикальна Партія свободи ініціювала парламентську процедуру, щоб зупинити цей крок, але не змогла здобути більшість голосів.  

Валентин Наумеску, професор міжнародних відносин в Клузькому університеті ім. Бабеша-Бояї: «Румунія заслуговує на інтеграцію до зони вільного пересування, і давно заслуговує на це. Ми повинні були отримати це рішення приблизно в березні 2011 року, коли ми вперше виконали технічні критерії вступу. На жаль, завжди існував несприятливий контекст, поєднання європейських і регіональних політичних обставин, негативних для Румунії. У Нідерландах, Австрії та інших країнах були вибори або побоювання щодо приходу до влади екстремістських, антиміграційних партій. Всі зводили свої внутрішньополітичні рахунки за рахунок Румунії та Болгарії. Так що ця затримка, я б наважився сказати, не з нашої вини, Румунії, тому що ми виконуємо технічні критерії вже більше 13 років, і це було визнано Європейською комісією».  

Відтепер це закрита глава, Румунія повернулася до нормального життя як держава-член Європейського Союзу, яка вже давно виконала умови для входження до Шенгенської зони, наполягає професор Наумеску, але, додає він, відбувається одна важлива річ, яку варто підкреслити:  «Також важливо, що разом з нами приєднується і Болгарія, тому що з геополітичної точки зору закривається коридор з Греції, півдня Європейського Союзу, до Центральної Європи. Цей коридор вільного пересування буде дуже важливим для перевізників, для економіки, для румунської економіки і не тільки, для економіки регіону, для Європейського Союзу в цілому. Є дуже багато компаній, які виграють від скорочення часу транспортування і транзиту через територію цих країн, від скасування внутрішнього митного контролю. Отже, це речі, які будуть відчутні в короткостроковій і середньостроковій перспективі, я б сказав, протягом наступних кількох років. Ми будемо краще пов’язані з економічної точки зору, багато інвесторів наважаться прийти і інвестувати на нашому боці з меншими витратами. В іншому випадку, ми не можемо сказати, що дуже багато зміниться. Так, це також питання престижу, але в сенсі повернення до нормального життя, тому що наш престиж постраждав».

Приєднання до Шенгену не лише означає, що більше не доведеться стояти в чергах на кордонах під час свят, але й змінює правила гри для економіки, приносячи вигоди з точки зору більш ефективних і менш витратних вантажних перевезень за принципом «час – це гроші». Зі скасуванням контролю перевізники заощадять мільйони євро на рік, а румунська продукція швидше і з меншими витратами потрапить на полиці європейських магазинів. Простіше кажучи, Румунія стає більш конкурентоспроможною на високодинамічному європейському ринку.

Але ще більш привабливою для іноземних інвесторів. Водночас прикордонні регіони стають справжніми економічними центрами. Без бюрократичної тяганини зростатиме місцева торгівля, а транскордонне співробітництво створюватиме робочі місця та сприятиме економічному зростанню.

Згідно з угодою, Румунія і Болгарія є частиною Шенгенської зони з 1 січня, але протягом шести місяців діятиме режим альтернативних або вибіркових перевірок – захід безпеки, щоб побачити, як працює вільний проїзд. Це означає, що для перевірок зупинятимуть не так багато транспортних засобів чи людей, як раніше, а, за приблизними оцінками влади, десь від 5 до 10 відсотків максимум. Такі перевірки не є чимось новим, вони були тимчасово запроваджені на різних внутрішніх кордонах Шенгенської зони на тлі підвищення кількості нелегальних мігрантів ззовні до ЄС. Іншою причиною є гібридна війна Росії, яка створює ризики для безпеки Європейського Союзу.

ШЕНГЕН – Опівночі Румунія та Болгарія увійшли до Шенгенської зони із сухопутними кордонами, через 18 років після вступу до ЄС. Розширення безкордонної зони до 29 членів відбулося після того, як обидві країни були частково включені до зони вільного пересування в березні 2024 року, після скасування прикордонного контролю в портах та аеропортах. Момент повного в’їзду до Шенгенської зони відзначили на прикордонному пункті пропуску Джурджу-Русе міністри внутрішніх справ Румунії та Болгарії Кетелін Предою та Атанас Ільков. Міністр Предою сказав, що це історичний момент, який знаменує повну і безповоротну інтеграцію Румунії до ЄС, момент з особливими практичними наслідками для кожного румунського громадянина і для румунських компаній. Для безпечного переходу протягом наступних шести місяців буде застосовано метод аналізу ризиків – деякі транспортні засоби будуть відібрані для додаткових перевірок, але цей процес не вплине на основний потік пасажирів і транспортних засобів.

 

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів, у жовтні 2024 року в Румунії загальний державний борг зріс до понад 931 млрд леїв (186 млрд євро) у порівнянні з 916 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотковому відношенні до ВВП державний борг зріс до 54% у порівнянні з 53,1% у вересні. З іншого боку, 1 січня набула чинності урядова термінова постанова, яка передбачає скорочення деяких видатків державного сектору у 2025 році, заморожування пенсій та зарплат у бюджетному секторі та державних допомог на дітей. Документ також передбачає, що субсидії, які виділяються політичним партіям, будуть скорочені на 25% від рівня, наданого в минулому році. Нормативний акт стане основою для прийняття закону про державний бюджет на 2025 рік. У Румунії дефіцит бюджету наприкінці листопада зріс до 7,12% ВВП.

 

ГРИП – Близько 57.000 румунів минулого тижня були діагностовані з грипом, гострою інфекцією верхніх дихальних шляхів або пневмонією, а троє пацієнтів померли. Загалом, з початку епідемічного сезону від грипу померли чотири людини, свідчать дані Національного інституту громадського здоров’я. Зареєстровано майже 4200 випадків клінічного грипу, що майже вдвічі більше, ніж за попередній тиждень. Повіт з найбільшою кількістю респіраторних інфекцій, майже 1 000, – Брашов (центр Румунії), де зареєстровано втричі більше хворих на грип, ніж за попередній тиждень.

 

РАДА ЄС – Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу. Пріоритети, оголошені Варшавою на цій посаді, спрямовані на зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: внутрішній, зовнішній, інформаційній, економічній, енергетичній, продовольчій та медичній. Варшавський уряд продовжуватиме тиснути на Москву, щоб вона припинила широкомасштабне вторгнення в Україну, а також підштовхуватиме ЄС до максимізації військової та фінансової допомоги Києву, оскільки очікується, що Дональд Трамп скоротить американську підтримку. Польща також планує посилити економічний тиск на Росію, запроваджуючи нові санкції і намагаючись перешкодити Москві обходити існуючі.

 

ГАЗ – Сепаратистський регіон Придністров’я на сході Респ. Молдова відключив централізоване опалення і гаряче водопостачання домогосподарств у перший день нового року після припинення поставок російського газу через Україну. Відключення газу негайно відчули на переважно російськомовній території з населенням близько 450 000 осіб, де дислоковано близько 1.500 російських військових. Молдова, яка отримувала газ з Придністров’я, покриватиме 38% своїх потреб за рахунок внутрішнього видобутку, а решту 62% імпортуватиме з Румунії. Влада у Кишиневі оголосила надзвичайний стан і вжила заходів з енергозбереження. Припинення транзиту російського газу через Україну з 1 січня призвело до зростання цін на газ в Амстердамі, де встановлюються європейські ціни на природний газ. Київ відмовився продовжувати транзитну угоду і пояснив це тим, що хоче залишити Москву без одного з основних джерел грошей, з яких вона фінансує своє вторгнення в Україну.

 

СВЯТО – У перший день року православні християни та греко-католики святкували Обрізання Господнє. Перший день року – це, з християнської точки зору, день, коли дитина, народжена у Віфлеємі, отримала ім’я. Згідно з єврейською традицією, через вісім днів після народження Ісус був обрізаний, як і будь-яка єврейська дитина чоловічої статі. Ім’я, яке отримав Син Божий, що став людиною, Ісус, означає Спаситель, а Христос – Помазаник. Також на перший день року припадає свято св. Василія Великого, який жив у 4 столітті і був єпископом Кесарії, міста в Малій Азії, на території сучасної Туреччини. Всього за дев’ять років єпископства Василій проявив себе великим богословом, захисником православної віри та добрим організатором монашого життя і суспільної діяльності в Церкві. Він був першим єпископом, який заснував лікарні та притулки для опіки над бідними і стражденними.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 7,12% ВВП за підсумками перших 11 місяців цього року в порівнянні з 6,19% ВВП за 10 місяців і 4,58% ВВП за аналогічний період минулого року, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів у вівторок. За даними джерела, загальні доходи за перші одинадцять місяців 2024 року склали 523,94 млрд леїв, збільшившись на 12,7%, в той час як витрати консолідованого загального бюджету склали 649,66 млрд леїв, збільшившись на 20,6% в номінальному вираженні в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (1 євро = близько 5 леїв – ред.).

 

ПОСТАНОВА – Уряд прийняв постанову, спрямовану на скорочення витрат державного сектору до 2025 року. Виконавча влада прагне скоротити бюджетні витрати на один відсоток ВВП, або 19 мільярдів леїв, водночас збільшивши бюджетні надходження за рахунок впровадження реформ у Національному плані відновлення та стійкості. Фіскально-бюджетні заходи критикують кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців. Відсутність соціального діалогу та поспіх, з яким було прийнято постанову, викликають невдоволення профспілок працівників освіти, державного управління та соціальної допомоги, а також Федерації роботодавців енергетики.

 

ПОДАТКИ – Бензин і дизельне паливо подорожчають в Румунії з 1 січня 2025 року через підвищення приблизно на 6% акцизів на паливо, згідно з документом, опублікованим Міністерством фінансів. Ціна літра бензину зросте на 0,17 лея (що еквівалентно більш ніж 3 євроцентам), а дизельного палива – на 0,16 лея. Акцизи на спиртні напої та ігристі вина також зростуть на 4,4% з 1 січня. Також з початку наступного року місцеві податки будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції, рішення про що прийматиме кожна мерія. У Бухаресті міська рада вирішила збільшити ці податки на 10,4%.

 

ШЕНГЕН – Румунська прикордонна поліція готова увійти до Шенгенської зони з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року, коли буде скасовано контроль на 40 пунктах перетину кордону – автомобільних, залізничних та портових. Згідно із заявою Генеральної інспекції прикордонної поліції, з початку наступного року поїздки з Румунії до та з інших країн Шенгенської угоди будуть схожі на поїздки всередині країни. Однак, особи, які мають намір подорожувати на територію іншої країни Шенгенської зони, повинні мати при собі дійсний проїзний документ, а саме паспорт або посвідчення особи, оскільки румунські прикордонники здійснюватимуть вибіркові та несистематичні перевірки, – додається в повідомленні.

 

РАДА ЄС – У середу, 1 січня, Польща перебирає на себе ротаційне шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу від Угорщини, і міжнародні ЗМІ пишуть, що Варшава, як очікується, буде грати набагато більш примирливу гру, ніж Будапешт, протягом шести місяців, намагаючись просунути європейські питання вперед – починаючи з підтримки України. Польща є одним з найстійкіших прихильників Києва, в той час як націоналістичний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан викликав роздратування в Брюсселі своїм липневим візитом до Москви, де зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним. Головування Польщі починається на невизначеному тлі повернення республіканця Дональда Трампа до Білого дому, в той час як європейці побоюються американського відсторонення від України і торгової напруженості з США, – також зазначають коментатори.

 

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

 

ІНФЕКЦІЇ – У Румунії за тиждень з 23 по 29 грудня було зареєстровано 57 184 випадки респіраторних інфекцій, у тому числі три нові смерті від вірусу грипу, повідомив у вівторок Національний інститут громадського здоров’я. Кількість людей, які померли від грипу в цьому сезоні, досягла чотирьох. На сьогоднішній день понад 1,1 мільйона людей отримали щеплення від грипу.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у вівторок вийшла до 1/8 фіналу турніру WTA 250 з призовим фондом 275.094 доларів США в Окленді (Нова Зеландія) після перемоги над українкою Юлією Стародубцевою з рахунком 6-3, 2-0. Румунці (26 років, 85 WTA) знадобилася рівно година, щоб виграти свій перший матч у Стародубцевої (24 роки, 101 WTA), і в 1/8 фіналу вона зустрінеться з переможницею матчу між американкою Медісон Кіз та італійкою Лючією Бронзетті. Колишня перша ракетка світу Сімона Халеп отримала wild card на турнір в Окленді, але була змушена знятися через травму. В Австралії румунка Анка Тодоні вийшла до другого кола турніру WTA 500 у Брісбені, загальний призовий фонд якого становить 1.520.600 доларів США, після перемоги над Крістіною Букша 7-6 (7/3), 6-2. У другому раунді Тодоні зустрінеться з чешкою Ліндою Носковою.

ПОСТАНОВА – Уряд Румунії ухвалить у понеділок, на останньому цьогорічному засіданні, термінову постанову, яка передбачає скорочення видатків державного сектору у 2025 році. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, включає такі заходи, як призупинення прийому на роботу в державний сектор або заморожування пенсій і зарплат працівників державного сектору на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові години, а також не будуть надаватися премії та бонуси. Згідно з проєктом, опублікованим Міністерством фінансів, заходи, викладені в цій постанові, матимуть фінансовий вплив на суму понад 133 мільярди леїв (близько 26,6 мільярда євро) в наступному році. У 2025 році доходи бюджету зростуть на 7,11 млрд леїв (понад 1,4 млрд євро), а витрати бюджету скоротяться на 126,26 млрд леїв (близько 25,2 млрд євро). Профспілки розкритикували положення документа і попередили про акції протесту. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то він має бути ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для ухвалення на позачерговій сесії.

 

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

 

ОПИТУВАННЯ – Більше половини румунів вважають, що 2024 рік був для Румунії економічно гіршим, ніж минулий, згідно з телефонним опитуванням IRES. Розгорнута Росією війна в Україні, політична криза та зростання цін були головними проблемами 2024 року.  Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе зараз, і стільки ж кажуть, що у них не було жодної причини для великої радості в 2024 році. Дані також показують, що політики залишаються на останньому місці серед категорій, яким румуни довіряють. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, більше чотирьох з 10 румунів вказали на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина – хорошим. Майже чверть румунів відчули полегшення від рішення КС, 17% були розлючені, 16% обурені, а 15% відчули жаль і страх.

 

КОРДОН – Понад 183.600 румунських та іноземних громадян, перетнули кордони Румунії за останню добу – повідомила прикордонна поліція. З 1 січня 2025 року, коли Румунія приєднається до Шенгенської зони вільного пересування з сухопутними кордонами, 33 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Болгарією, а також при Чорному морі та приморському Дунаї, будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові, на південному кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня.

 

ЗБРОЯ – Понад 3100 одиниць вогнепальної зброї було конфісковано румунською поліцією за перші 11 місяців цього року. З них близько 1300 одиниць – летальна зброя, а решта – нелетальна, йдеться у прес-релізі румунської поліції. Вилучення були результатом кількох дій, пов’язаних з браконьєрством, вибуховими або небезпечними речовинами. Поліцейські також стверджують, що з конфіскованої зброї близько 1220 одиниць перебували у незаконному володінні. Також було вилучено понад 277.000 одиниць боєприпасів. Щодо заходів у сфері мисливського господарства, то вилучено майже 1000 кг м’яса дичини, понад 700 трофеїв та 45 одиниць техніки, які використовувалися для браконьєрства. В інших операціях вилучено майже 80 тонн піротехнічних виробів.

 

ЛІТАК – У Південній Кореї оголосили семиденну національну жалобу після того, як літак компанії Jeju Air зі 181 людиною на борту розбився під час посадки в аеропорту Муан (на південь від столиці Сеула). За останніми даними, вижили лише двоє осіб. Це найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в Південній Кореї. За даними південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, причиною аварії, ймовірно, став «контакт із птахами, який призвів до несправності шасі». Літак приземлився на черево і загорівся, коли вдарився об огорожу в кінці злітно-посадкової смуги.

 

ГРУЗІЯ – Колишній професійний футболіст Михайло Кавелашвілі, різкий критик Заходу, склав присягу президента Грузії в неділю на тлі великої політичної кризи в колишній радянській республіці Південного Кавказу. Прозахідна колишня глава держави Саломе Зурабішвілі оголосила, що йде з посади президента, але підтвердила, що обрання Кавелашвілі було нелегітимним. Колегія виборців, підконтрольна правлячій партії «Грузинська мрія», висунула його кандидатуру на посаду глави держави на засіданні в середині місяця без будь-яких зволікань. У Грузії повноваження глави держави обмежені і значною мірою символічні, але це не завадило Зурабішвілі жорстко критикувати виконавчу владу, звинувачувати її в авторитарному дрейфі та русофільстві і стати одним з голосів проєвропейської опозиції. Протестувальники звинувачують Кавелашвілі в тому, що він є маріонеткою тіньового мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який заробив статки в Росії, заснував партію «Грузинська мрія» і з 2012 року керує країною.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного європейського пересування також з сухопутними кордонами, 33 пункти перетину кордону з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на  Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. Міністерство внутрішніх справ винесло на розгляд проєкт відповідної постанови уряду. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбулося після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх було прийнято в організацію тільки з повітряними та морськими кордонами.

 

СПІВЧУТТЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю висловив співчуття у зв’язку з авіакатастрофою в Казахстані, коли літак Азербайджанських авіаліній розбився поблизу Актау, порту на Каспійському морі (західний Казахстан). «Румунський уряд солідарний з народом Азербайджану. Ми висловлюємо наші співчуття сім’ям жертв трагічної авіакатастрофи і бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим», – написав прем’єр-міністр у соціальних мережах. Літак, на борту якого перебувало 67 осіб, виконував у середу рейс зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, столиці кавказької республіки Чечня в Росії. Літак розбився і загорівся, в результаті чого загинули 38 пасажирів. У п’ятницю авіакомпанія оголосила, що літак зазнав «зовнішнього фізичного і технічного втручання» і що вона призупиняє польоти до кількох російських міст, переважно на Кавказі.

 

ОПИТУВАННЯ – Понад чверть румунів (27%) песимістично налаштовані щодо 2025 року, що на 8% більше, ніж минулого року, згідно з останнім опитуванням Reveal Marketing Research. Більше того, 45% румунів не мають ні оптимістичних, ні песимістичних поглядів на майбутнє, що свідчить про невпевненість у завтрашньому дні. З іншого боку, 28% заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо майбутнього року, причому серед тих, хто має дохід понад 6000 леїв (еквівалент 1200 євро), ця частка вища – 33%. Песимізм румунів є високим, коли йдеться про перспективи країни на наступний рік. Зниження рівня корупції (54%), стримування інфляції (51%) і поліпшення економічної ситуації (47%) вважаються складними цілями, яких важко досягти в наступні 12 місяців.

 

ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія входить до числа країн з найнижчим рівнем злочинності, маючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляє прес-реліз Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, заснований на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон» Румунія вказана як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інших насильницьких злочинів, – додається в прес-релізі.

 

ДРОН – Система радіолокаційного спостереження румунської армії зафіксувала у четвер ввечері в районі, приблизно в 15 кілометрах на схід від села Кілія Вече Тульчанського повіту, недалеко від кордону з Україною, сигнал невеликого повітряного об’єкта, що рухався в напрямку національного повітряного простору. Генерал Костантин Спину, прес-секретар Міністерства національної оборони, заявив, що були терміново вжиті заходи, передбачені процедурами, в тому числі підготовка до зльоту літака Бойової служби повітряної поліції. Інформації про можливе влучання цілі на території країни не надходило.

 

ЕНЕРГІЯ – Майже половина електроенергії, спожитої в Румунії в середу, в перший день Різдва, була вироблена вітровими турбінами – за даними WindEurope, найбільшої європейської вітроенергетичної організації. 19% електроенергії, спожитої по всій Європі, було вироблено вітровими турбінами. Лідером є Швеція, де 65% енергія становила вітрова енергія, за нею йде Данія – 59%. У Румунії ця частка склала 49%. У четвер 35% енергії, спожитої в Румунії, було вироблено вітровими турбінами, що дозволило Румунії експортувати близько 2 000 мегават.

 

МОЛДОВА – Румунія та Республіка Молдова продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої держави Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги на посаді президента Республіки Молдова. У промові з нагоди офіційної інавгурації на пост президента, Майя Санду підкреслила, що європейська інтеграція та реформа правосуддя залишаються головними цілями її другого мандату. Вона також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням усіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова зуміла захистити свою демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдові вдалося зберегти мир і просунутися європейським шляхом, заявила президентка колишньої радянської республіки.

 

СВЯТО – Сьогодні православні християни відзначають день пам’яті первомученика і архидиякона Стефана, першого мученика християнства, в честь якого названо понад 520 000 румунів, переважно чоловіків.

РІЗДВО – Для православних християн, які відзначають нерухомі свята за григоріанським календарем, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні другий день Різдва Христового, свята народження Ісуса Христа, одного з найбільших у християнстві. 26 грудня Православна Церква відзначає Собор Пресвятої Богородиці – одне з найдавніших свят на честь Діви Марії. Назва “собор” походить від слов’янського слова і означає “зібрання”, а також “рада”. Свято було встановлене 1500 років тому. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У Ватикані Папа Франциск звернувся з новим закликом до миру в Україні, а також на Середньому Сході. Православні, які святкують за юліанським календарем, – більшість у Росії, Україні, Сербії та Грузії – святкують Різдво 7 січня.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Одним із пріоритетів нового румунського уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є головною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка має бути затверджена найближчими днями. Вона включає багато непопулярних заходів, які уряд має вжити для скорочення дефіциту. Йдеться, зокрема, про заморожування зарплат і пенсій у 2025 році або оподаткування великих статків. Приведення до присяги нового уряду стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку.

 

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде й з сухопутними кордонами до Шенгенської зони вільного переміщення, 33 пункти пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних, у тому числі поромних, залізничних і портових пунктів пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі та Чернаводи. Міністерство внутрішніх справ подало на розгляд проєкт відповідного урядового рішення. З початку 2025 року на пунктах пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією більше не буде митних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю і на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх прийняли лише з повітряними та морськими кордонами.

 

ВРЯТУВАННЯ – Троє українців, які заблукали в Марамуреcьких горах, були врятовані після 12-годинних складних пошуків. Вони перетнули кордон з Румунією в екстремальних погодних умовах і звернулися за допомогою за єдиним номером 112. На їх пошуки вирушила змішана група гірських рятувальників і прикордонної поліції, але не знайшли українців у вказаному ними місці. Через несприятливі погодні умови повітряний пошук був неможливий, тому пошуки проводилися лише пішки. Через кілька годин рятувальники знайшли українців у дуже небезпечній ущелині. Один із них отримав численні травми внаслідок падіння, а двоє інших мали легку гіпотермію. Усіх госпіталізували. В Україні неодноразово повідомлялося про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути мобілізації. Зокрема, гірська річка Тиса, що протікає вздовж кордону України з Угорщиною та Румунією, забрала багато життів.

 

ЕКОНОМІКА – На початку цього тижня Румунія отримала понад 37 мільйонів євро від Європейської Комісії в рамках другого траншу Національного плану відновлення та стійкості після пандемії COVID-19. Станом на сьогодні Румунія отримала 9,4 мільярда євро із загальної виділених їй суми у понад 28,5 мільярда євро. У середині цього місяця уряд надіслав до Єврокомісії третій платіжний запит, який передбачає виділення 2,7 млрд євро. Гроші надаються у вигляді грантів, в обмін на проведення низки реформ.

 

САНКЦІЇ – Японія виділить Україні 3 мільярди доларів прибутку від заморожених російських активів. Рішення було прийнято урядом Японії після того, як у жовтні прем’єр-міністром країни став Сігеру Ісіба. Володимир Зеленський та Ісіба провели телефонну розмову в середу. За словами президента України, Японія пообіцяла Києву додаткову допомогу в обладнанні для енергетичного сектору та будівництві укриттів. Лідери двох країн домовилися зустрітися найближчим часом для продовження двостороннього діалогу. Країни “Великої сімки” – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та США – були найбільшими фінансовими та військовими прихильниками України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Вартість російських активів, заморожених цими країнами та ЄС, становить 325 мільярдів доларів. У червні країни G7 схвалили механізм, за яким Україна отримає кредит у розмірі $50 млрд: він буде погашений з майбутніх прибутків від заморожених російських активів.

 

ГАЗА – Палестинський телеканал, пов’язаний з угрупуванням «Ісламський джихад», оголосив у четвер про загибель п’ятьох своїх журналістів під час ізраїльської атаки в секторі Газа. Як стверджується, вони були вбиті в таборі біженців Нусейрат в центрі палестинського анклаву «під час виконання своїх журналістських і гуманітарних обов’язків». Зі свого боку, ізраїльська армія повідомила в Telegram, що завдала «точкового удару по автомобілю з терористичним осередком “Ісламського джихаду” на борту в районі Нусейрата». Ізраїльські сили стверджують, що «перед атакою були вжиті заходи, щоб мінімізувати ризик ураження цивільних осіб». Минулого тижня Палестинська спілка журналістів оголосила, що з початку війни в Газі 7 жовтня 2023 року було вбито «понад 190» журналістів і «понад 400» отримали поранення.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп через проблеми зі здоров’ям скасувала свою участь у турнірі WTA в Окленді, Нова Зеландія, та на Відкритому чемпіонаті Австралії, на якому вона повинна була зіграти наступного тижня. «Я відпочину і планую зіграти в Клужі (ред. 1-9 лютого). З нетерпінням чекаю можливості зіграти перед румунськими вболівальниками», – написала Халеп, колишня перша ракетка світу. Турнір WTA 250 в Окленді із загальним призовим фондом 275 094 доларів відбудеться з 30 грудня по 5 січня, а Відкритий чемпіонат Австралії, перший турнір Великого шолома наступного року, пройде в Мельбурні з 6 по 26 січня.

 

 

2025 рік увійде в історію як рік, коли румуни отримають право вільно подорожувати як усередині Шенгенської зони, так і до США. Держави-члени зони вільного пересування в середу надали Румунії та Болгарії остаточну згоду щодо вступу до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Рішення було прийнято одноголосно в Брюсселі в Комітеті постійних представників (КОРЕПЕР). Згідно з процедурними кроками, це є підтвердженням того, що жодна країна-член ЄС більше не виступає проти вступу двох країн, і що угода буде передана на офіційне затвердження до Ради з питань юстиції та внутрішніх справ в середині наступного місяця. Вступ двох країн донедавна блокувала Австрія, яка нещодавно оголосила в Будапешті, що більше не виступає проти цього, визнавши, що масштаби нелегальної міграції зменшилися.

31 березня 2024 року Румунію та Болгарію було прийнято до Шенгенської зони лише з повітряними та морськими кордонами. Президент Клаус Йоганніс привітав повноправний вступ Румунії до Шенгену і написав у соціальних мережах, що це було довгоочікуване рішення, якого справедливо очікували всі громадяни Румунії. «Вітаю громадян Болгарії та Румунії! Ви так довго чекали цього! Ви належите до Шенгенської зони, і ви повинні повною мірою скористатися свободами, які пропонує Шенген», – заявила комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон. А постійний представник Угорщини в ЄС, посол Одор Балінт, сказав: «Цим рішенням ми зміцнимо єдність, вільне пересування і стійкість у всьому Європейському Союзі. Це перемога для Болгарії, Румунії та всієї Європи», – додав він.

Також у середу Державний департамент США оголосив, що Румунія опустилася нижче 3-відсоткового порогу відхилень, якого вимагає американське законодавство для надання права на безвізовий режим. Цього року громадяни Румунії подали близько 80 000 заявок, а дипломатичні установи США прийняли рекордні 78 000 заявок. Уряд Румунії привітав цю заяву, заявивши, що досягнення цієї мети допоможе зміцнити відносини Румунії зі Сполученими Штатами Америки. Румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з 2025 року, що дасть цьому поколінню шанс зробити дружбу з американським народом ще міцнішою і можливість побудувати ще більш процвітаюче партнерство, – заявив посол Румунії в США Андрей Мурару.

Андрій Мурару: «Оголошення дати, коли Румунія фактично приєднається до програми безвізового режиму, неминуче. Ми очікуємо, що воно буде зроблено на початку січня, а фактичний вступ до програми відбудеться наприкінці березня, на початку квітня.»

Міністерство закордонних справ висловило готовність завершити дол того часу вжиття необхідних заходів, як напередодні рішення про включення Румунії до програми безвізового режиму, так і після нього, в контексті постійно мінливої ситуації в галузі безпеки.

 

ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів після отримання скарг про анулювання результатів голосування. Одноголосним голосуванням судді КС вирішили вимагати повторної перевірки та перерахунку всіх дійсних і недійсних бюлетенів на виборах  24 листопада. Центральна виборча комісія має  це зробити до 14:00 п’ятниці, коли заплановано наступне засідання КСР. Рішення суддів було прийнято за поданням кандидата в президенти Крістіана Терхеша, який стверджував, що голоси, отримані Людовіком Орбаном, були зараховані за Елену Ласконі, яка посіла друге місце з відривом лише у 2 742 голоси від кандидата, який посів третє місце, нинішнього прем’єр-міністра Марчела Чолаку. У той же час судді Конституційного суду відхилили, також одноголосно, як прострочену, вимогу кандидата від партії «Нова Румунія» Себастіана Попеску про скасування першого туру виборів. Нагадаємо, 1 грудня проходитимуть загальні вибори для призначення депутатів і сенаторів Парламенту Румунії, а 8 грудня призначений другий тур президентських виборів.

 

РЕАКЦІЇ НА РІШЕННЯ КС – Рішення Конституційного суду Румунії про перерахування Центральною виборчою комісією всіх голосів виборців у першому турі президентських виборів, було розкритиковано політичними партіями.  КС грає з національною безпекою, написала у Facebook кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів. За її словами, з екстремізмом потрібно боротися шляхом голосування, а не кулуарними іграми. Лідер партії «Сила правих» Людовік Орбан, який вибув з перегонів у першому турі на користь Елени Ласконі, вважає, що КС грає на руку Соціал-демократичній партії (при урядуванні), щоб вивести кандидатку від Союзу «За порятунок Румунії» з вирішального туру виборів. Він вважає, що результат голосування є чітким, зрозумілим і не викликає жодних сумнівів. Зі свого боку, лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон розкритикував Конституційний суд і звинуватив його в тому, що він перетворився на пішака на політичній сцені. Відповідно до закону, КСР скасовує вибори, якщо голосування і визначення результатів були проведені шляхом фальсифікацій, які могли змінити розподіл мандатів або порядок кандидатів, які мають право брати участь у другому турі. У такій ситуації КСР призначає повторний перший тур президентських виборів на другу неділю після дати скасування виборів.

 

ВРНО – Члени Вищої ради національної оборони встановили наявність кібератак з метою вплинути на правильність виборчого процесу згідно з документами, наданими представниками органів влади у сфері оборони, громадського порядку та національної безпеки, повідомили в четвер в Адміністрації президента. Було також підтверджено, що в нинішньому контексті регіональної та особливо виборчої безпеки Румунія, разом з іншими державами на східному фланзі НАТО, стала пріоритетом для ворожих дій деяких державних і недержавних акторів, зокрема Російської Федерації, з боку якої зростає зацікавленість впливати на суспільний порядок денний румунського суспільства та соціальну згуртованість. З аналізу документів також випливає, що, всупереч виборчому законодавству, один з кандидатів на президентських виборах, а саме незалежний кандидат Келін Джорджеску, отримав вигоду від масового висвітлення завдяки преференційному режиму, який йому надала платформа TikTok, не позначивши його як політичного кандидата, тобто не вимагаючи від нього маркування відеоматеріалів унікальним ідентифікаційним кодом, присвоєним Постійним виборчим органом, що є обов’язком, встановленим виборчим законодавством. У зв’язку з цим члени Ради звернулися до органів, відповідальних за національну безпеку, за безперебійний перебіг виборчого процесу, а також до судових органів з проханням вжити необхідних заходів, відповідно до їхньої правової компетенції, для з’ясування питань, порушених на засіданні ВРОК.

 

ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС – Спеціальна служба телекомунікацій повідомила, що не було виявлено жодних вразливостей щодо безпечного надання послуг зв’язку та інформаційних технологій, які надаються Постійному виборчому органу, організатору президентських виборів 24 листопада. Спеціальна служба телекомунікацій також заявила, що ні до, ні під час виборчого процесу вона не отримувала жодної інформації від інших суб’єктів, відповідальних за кібербезпеку, щодо здійснення кібератак.

 

ЦЕРКВА – Синод Румунської Православної Церкви нагадав священнослужителям, що їм заборонено займатися партійною політикою або брати участь у виборчих кампаніях в якості прихильників. Вони зобов’язані зберігати нейтралітет як у своїх публічних заявах, так і в практичній діяльності. Політичний вибір священика буде виражатися тільки таємним особистим голосуванням, – нагадують керівники Румунської Православної Церкви, напередодні парламентських виборів 1 грудня, в Національний день, і другого туру президентських виборів 8 грудня. Водночас Синод знову звертається до лідерів політичних партій із закликом не допускати вербування священнослужителів або використання в політичних цілях осіб, приміщень, богослужінь і церковної символіки. РПЦ не рекомендує підтримувати жодну політичну партію чи будь-яку політичну ідеологію, але закликає всіх громадян робити вибір, спрямований на реалізацію блага країни та просування християнських цінностей у суспільстві. Під час останнього перепису населення в Румунії в 2021 році 85,3 відсотка від загальної кількості постійного населення визнали себе православними.

 

ШЕНГЕН – Контроль на кордоні Румунії з країнами Шенгенської зони буде скасовано з 1 січня 2025 року – таке рішення прийняли в середу представники країн-членів ЄС на засіданні COREPER в Брюсселі. Фінальним кроком стане формальне ухвалення рішення Європейською Радою в середині наступного місяця. Також у середу Державний департамент США оголосив, що Румунія знизила рівень відмов у видачі віз нижче 3-відсоткового порогу, встановленого американським законодавством, таким чином виконавши один з основних критеріїв для отримання права на участь у програмі безвізового режиму.

 

ПАРАД – Близько 2 500 військових фахівців і особового складу, 190 технічних засобів і 45 літаків візьмуть участь у традиційному військовому параді в Бухаресті 1 грудня, в Національний день Румунії. Разом з румунськими військовими в параді візьмуть участь близько 240 іноземних військовослужбовців з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії та Франції. До них приєднаються колеги з Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Великобританії, Іспанії, США і Туреччини. Буде також організована виставка військової техніки, яка буде відкрита для громадськості після офіційної церемонії. Національний день Румунії буде відзначений військовими церемоніями в інших великих містах країни, а також на театрах військових дій, де дислокуються румунські військовослужбовці.

 

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка перебуває на другому терміні, заявила, що першою ініціативою виконавчої влади ЄС буде «Компас конкурентоспроможності» – стратегічний план розвитку європейської економіки. Серед п’яти виконавчих віце-президентів Комісії – румунка Роксана Минзату, яка координуватиме соціальну політику, розвиток навичок, професійну підготовку та деякі напрямки освітньої політики.

 

ШТРАФИ – Румунія, Італія, Польща, Болгарія, Чехія, Словаччина та Австрія закликали міністрів з питань конкуренції ЄС знайти спосіб для автовиробників уникнути штрафів з 2025 року, коли набудуть чинності більш жорсткі правила ЄС щодо викидів вуглекислого газу. Сім країн закликають вжити заходів для збереження конкурентоспроможності європейської автомобільної промисловості в той час, коли вона стикається зі значними проблемами у сфері виробництва, праці та глобальної конкуренції, зазначає Bloomberg. Посилення позицій європейських виробників на світовій арені є одним з ключових пріоритетів Урсули фон дер Ляєн на її другому терміні на посаді президентки Єврокомісії.

Міністри внутрішніх справ Румунії, Угорщини, Австрії та Болгарії досягли в п’ятницю в Будапешті історичної угоди про розширення Шенгенської зони, що відкриває шлях до повноправного вступу Румунії та Болгарії 1 січня 2025 року. Але остаточне рішення, яке вимагає згоди всіх міністрів внутрішніх справ держав-членів ЄС, буде прийнято 12 грудня на Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ у Брюсселі.

«Ми завжди вважали, що нинішня ситуація є несправедливою по відношенню до Румунії, яка доклала багато зусиль в останні роки і вже давно виконала всі умови, щоб стати частиною Шенгенської зони», – заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия країна головує в Раді Європейського Союзу до кінця року. Всі європейські інституції протягом останніх років підтримували приєднання двох країн до зони вільного пересування і вітали позитивний результат зустрічі в Будапешті.

«У 2025 році Шенгенська зона стане сильнішою», – написала в соціальних мережах голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. А президентка Європейського парламенту Роберта Мецола привітала «позитивний розвиток подій щодо повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні». Зі свого боку, міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер, чия країна досі виступала проти приєднання Румунії та Болгарії до зони вільного пересування, визнав, що «нелегальна міграція скоротилася, але ми повинні продовжувати зміцнювати зовнішні кордони Європейського Союзу». Щодо вето на повноправне членство Румунії та Болгарії, він сказав: «Це не тільки моє рішення, це рішення всієї Канцелярії».

У Будапешті румунський міністр з питань юстиції Кетелін Предою привітав угоду і підкреслив, що ця мета, досягнута Бухарестом, йде на користь усім. Він підкреслив, що Румунія є справжнім гарантом безпеки в Шенгенській зоні. Кетелін Предою: «Ми досягли домовленості. Зустріч є успішною. Наша мета, мета Румунії на цій зустрічі полягала в тому, щоб створити умови для прийняття позитивного рішення на Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ, у грудні. Створити умови для зняття австрійського вето, щоб ми могли прийняти рішення вже цього року. І я думаю, що це була спільна мета і мого колеги та друга Герхарда Карнера. Для всіх було важливо бути впевненими в тому, що дуже добра робота, виконана румунськими і болгарськими прикордонниками разом з їхніми колегами з Сербії, Угорщини, Австрії, ця дуже добра робота, яка була основою пройденого нами шляху, продовжиться після вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами».

Нагадаємо, що Австрія виступала проти розширення зони вільного пересування з 2022 року на знак протесту проти численних нелегальних в’їздів на її територію. У березні цього року вона погодилася на часткове членство в Шенгенській зоні для двох східноєвропейських держав з повітряними та морськими кордонами, а також розробила дорожню карту для можливого розширення зони вільного пересування на сухопутні кордони.