Tag: Євро

Де-факто, євро є національною валютою Румунії, але навряд чи стане воно нашою валютою де-юре в близькому майбутньому. Протягом останніх кількох років Центробанк зберігає обмінний курс на рівні близько 5 леїв за євро, що полегшує розрахунки громадян і політиків. Великі інфраструктурні проєкти, представлені владою, оцінюються в євро. За нерухомість вказується вартість в євро, навіть якщо у нотаріальних конторах, операції з нерухомістю здійснюються в румунській національній валюті, леях.

Коли пишуть про синекури, які уряди різних кольорів пропонують партійній клієнтурі, ЗМІ беруть за стандарт єдину європейську валюту. Згідно з обвинуваченнями, складеними антикорупційними прокуратурами, більшість корупціонерів отримують хабарі також в євро. Румунська діаспора чисельністю мільйонів душ надсилає із заходу континенту своїм родичам з країни теж євро.

І попри це, Румунія наразі не відповідає жодному з чотирьох критеріїв, необхідних для переходу на єдину європейську валюту. Відповідно до положень відомого Маастрихтського договору, укладеного в 1992 році, цими критеріями є стабільність цін, міцні та стійкі державні фінанси, стабільність обмінного курсу та конвергентність довгострокових процентних ставок. Більше того, згідно з так званим звітом про конвергенцію, опублікованим у середу Європейською комісією, з усіх 27 держав-членів Союзу, Румунія є єдиною країною проти якої застосовується процедура надмірного бюджетного дефіциту.

Хоча й не є членами єврозони, Болгарія, Чехія, Хорватія, Угорщина, Польща та Швеція користуються кращою оцінкою з боку Єврокомісії. Прийнята до Союзу лише у 2013 році, через шість років після Румунії, Хорватія може приєднатися до єврозони вже 1 січня 2023 року, якщо Єврогрупа та Європейська рада підтримають рішення у цьому сенсі Європейської комісії.

Парадокс, який відзначають аналітики, полягає в тому, що в 2016 році Румунія відповідала трьом з чотирьох критеріїв. Залишилося виконати лише критерій обмінного курсу та, як додаткову умову, встановлену Європейською комісією, законодавчу сумісність. Іншими словами, економічна політика наступних урядів, що управляли Румунією після 2016 року, лише погіршила сумісність Румунії з вимогами єврозони.

Щоправда, економіка та суспільство пережили два роки повної плутанини через обмеження, введені пандемією COVID-19, і невизначеність зберігається після вторгнення російської армії в сусідню Україну. За останні місяці ціни різко зросли, процентні ставки неухильно зростають, державні фінанси нестабільні, а країна позичає у темпі, який преса називає запаморочливим.

Боротьба з Covid-19 під знаком трагедії у П’ятра -
Нямц

Минулої
суботи, у день, коли Румунія продовжила на 30 днів режим надзвичайної ситуації,
у повітовій лікарні П’ятра-Неамц (на північному сході країни) сталася трагедія.
Через несправність медичного пристрою загорілося відділення інтенсивної терапії
з пацієнтами з COVID-19, які знаходилися на штучній вентиляції легень.
Катастрофа, яка вмить забрала десять життів та в результаті якої кілька осіб
дістали опіки різного ступеня тяжкості, останнім тижнем супроводжується хвилею
звинувачень та політичних вибачень, деякі з них з очевидними виборчими
відтінками напередодні парламентських виборів, намічених на 6 грудня. Тим часом
прокурори порушили кримінальне провадження за фактом вбивства через
необережність, а компетентні органи проводять перевірки у відділеннях інтенсивної
терапії всіх румунських лікарень. Президент Клаус Йоганніс провів зустрічі з
представниками уряду, лікарями та інженерами медичного обладнання, які
представили йому недоліки румунської системи охорони здоров’я. За підсумками
зустрічі глава держави оголосив про
необхідність модернізації медичних газових систем та електромереж, а також
внесення зміни до низки законів для покращення системи технічного
обслуговування лікарень. Тим часом, на фронті боротьби з Covid-19, в умовах
зростання кількості інфікованих, спостерігається брак ліжко-місць у
реанімаційних відділеннях для хворих з важким перебігом хвороби. Щойно після
трагедії в П’ятра-Неамц прем’єр-міністр Людовік Орбан пообіцяв збільшити
потужність цих секцій та виділити додаткові
кошти для їх належного функціонування. Також цього тижня був
запроваджений повний карантин у багатьох населених пунктах, в яких показник
зараженості на COVID-19 за останні два тижні перевищив 3 випадки на тисячу
осіб. З іншого боку влада вже почала розробку стратегії вакцинації від нового
коронавірусу. Також на цьому тижні відбулися вуличні протести профспілок
працівників в галузі охорони здоров’я, які вивісили плакати перед будівлею
уряду із гаслами «Система охорони здоров’я хвора!» або «У країні імпровізованих
заходів, не ми винні у всьому!».

Румунія
привітала результат президентських виборів у Республіці Молдова

Прозахідна
кандидатка Майя Санду стала першою жінкою-президентом в історії Республіки
Молдова. У неділю вона здобула перемогу над чинним главою держави, проросійським
соціалістом Ігорем Додоном, набравши 57,75% голосів. Зупинити корупцію,
зупинити розкрадання державних коштів та реформувати політичний клас – це
пріоритети Майї Санду, яка заявила: «Я
хочу подолати розкол та об’єднати суспільство як у внутрішній, так і у
зовнішній політиці. Гідно будувати зовнішню політику, здатну приносити користь
нашим громадянам. Давайте наблизимо Молдову до європейських стандартів, шляхом
реформ та праці тут, вдома». Майю Санду привітали багато лідерів, включно й
президент Росії Володимир Путін, хоча Кремль відкрито підтримав її суперника
Ігоря Додона. Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав нову молдовську
колегиню з перемогою. У телефонній розмові вони домовились про розширення та
поглиблення двостороннього стратегічного партнерства з питань європейської
інтеграції Республіки Молдова. Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до
Кишинева після інаугурації Майї Санду на пост президента.

Книжковий
ярмарок «Гаудеамус» – Радіо Румунія

27-й
книжковий ярмарок «Гаудеамус», який традиційно проводить Радіо Румунія у цьому
році проходить в онлайн-форматі через кризу, викликану новим коронавірусом. З
понеділка, 16 листопада, понад 100 учасників, румунські та закордонні
видавництва, дистриб’ютори книг, музики та освітніх ігор чекають відвідувачів
на своїх віртуальних стендах, розміщених на сторінці www.gaudeamus.ro, де
читачі можуть придбати свої улюблені книги. Також існує спеціальна платформа
для проведення приблизно 200 заходів, попередньо записаних або у прямому ефірі,
організованих Радіо Румунія та учасниками ярмарку. У цьому році почесним
президентом ярмарку став письменник Норман Маня, який кілька разів був
номінований на Нобелівську премію з літератури, а вданий час проживає в США.
Він каже, що організація заходу в умовах пандемії є героїчним актом: «Мені здається, що проведення ярмарку під
час, коли все тремтить, а часом руйнується, є героїчним, культурним актом.
Культура, як відомо, безсумнівно, є абсолютно необхідною лише в тій мірі, в
якій люди її витребують. Ця ініціатива цього разу виходить від людей, від
румунів, і це, як я вже сказав, є свого роду культурним героїчним актом. Це має
надати впевненості тим, хто бере участь, і навіть тим, хто лише чув про
ярмарок, у воскресіння нормального світу.» Книжковий ярмарок «Гаудеамус»-Радіо
Румунія завершиться у неділю, 22 листопада.

Молодіжна
збірна Румунії з футболу вийшла до фінальної частини Євро-2021

Молодіжна
збірна Румунії з футболу успішно завершила відбір на чемпіонат Європи-2021.
Нічия з рахунком 1:1 у вівторок, вдома, з Данією, в останньому матчі 8-ї відбіркової групи,
забезпечила молодіжній збірній Румунії другу поспіль кваліфікацію до фінального
турніру європейської першості. На на
чемпіонаті Європи наступного року, який пройде у Угорщині та Словенії,
молодіжна збірна Румунії сподівається повторити свій результат на попередній
першості в Італії та Сан-Марино, коли румунські футболісти дійшли до півфіналу.
Також на цьому тижні, у нещодавно створеній Лізі націй, футболісти збірної
Румунії на виїзді зіграли унічию 1:1 з
Північною Ірландією. У той же час УЄФА присудив перемогу Румунії з рахунком
3:0, через неявку збірної Норвегії, яку влада не відпустила на гру проти
Румунії після одного позитивного випадку COVID-19 в команді. У результаті,
Румунія досягла поставленої мети увійти до другого кошику жеребкування
європейського відбору до Чемпіонату світу, який відбудеться в Катарі в 2022
році. Востаннє Румунія брала участь у фінальній частині світової першості в
1998 році у Франції.

Другий поспіль успіх!
Нічия з рахунком 1:1 у вівторок, вдома, з Данією, забезпечила молодіжній
збірній Румунії другу поспіль кваліфікацію до фінального турніру європейської
першості. Це був напружений матч із серйозними суддівськими помилками, одна з яких
могла позбавити молодих румунських футболістів
кваліфікації, але гол, який забив Валентин Костакє, змінив долю
матчу, який для румунів мав вирішальне значення. Головний тренер молодіжної
збірної, колишній нападник Адріан Муту, в кінці матчу з Данією заявив,
що було б прикро втратити путівку на Євро-2021 через неіснуючий пенальті.

Команда має виняткових футболістів, які згодом
виступатимуть за основну збірну країни, – похвалив своїх підопічних Муту, не
забувши подякувати головному тренерові основної команди, своєму
попереднику Мірелу Редою, за внесок у цей успіх. Румунія посіла у своїй групі друге місце. Перше
місце посіла Данія, третьою фінішувала Україна, а наступні
місця посіли Фінляндія, Північна Ірландія та Мальта. У фінальну стадію
молодіжної першості континенту вийшли переможці дев’яти кваліфікаційних
груп і п’ять кращих команд, що зайняли другі місця, а також команди господарів
турніру Угорщини та Словенії. З 24 по 31 березня пройдуть матчі
групового етапу, а переможці груп і команди, що посядуть другі місця,
кваліфікуються до раунду плей-офф, що відбудеться з 31 травня по 6
червня 2021 року.

Автор голу у матчі з
Данією Валентин Костакє заявив, що сподівається, що на чемпіонаті Європи
наступного року молодіжна збірна Румунії повторить свій результат на попередній
першості в Італії та Сан-Марино, коли румунські футболісти дійшли до півфіналу.
Румунам кілька років тому не вдалося обіграти тодішнього чинного чемпіона Європи – збірну
Німеччини. Тоді молодіжна збірна Румунії з футболу показала дуже гарний
результат, дійшовши до півфіналу з першого місця у сильній групі, до якої
увійшли Хорватія, Англія – ​​яку вони обіграли, та Франція, з якою зіграли
внічию.

Цей результат приніс
румунській команді путівки на Олімпійські ігри в Токіо, відкладені на 2021
рік через пандемію. Проте успіх молодих румунських
футболістів не може приховати посередність, в якій заплуталася
основна збірна, а футбольні оглядачі шукають відповіді на запитання, що відбувається з
юніорами, коли вони дебютують за основний склад збірної. Під
керівництвом Мірела Редоя, результати якого на чолі молодіжної збірної
привели його на пост головного тренера основного складу збірної, Румунія провалила кваліфікацію на Євро-2020 і бореться за
краще місце в нещодавно винайденій Лізі націй, що може принести їй
більші шанси в розіграші майбутнього чемпіонату світу. Востаннє Румунія взяла
участь у фінальній частині світової першості в 1998 році у Франції.

Як передбачала спортивна преса молодіжна команда Румунії виграла 4:0, з Ліхтенштейном – останній кваліфікаційний матч до чемпіонату Європи з футболу, що пройде наступного року. З семи перемогами і трьома нічиями з десяти ігор, румуни закінчили непереможні відбірковий турнір, набравши 24 бали і посіли перше місце в групі, до якої входили Португалія, Боснія, Уельс і Швейцарія.

Це другий вихід в історії на молодіжний Чемпіонат Європи, перший в 1998 році, коли молодіжна збірна здобула перемоги в групі з Ісландією, Ірландією, Литвою та Македонією. Після цього Румунії було надано право організувати турнір, але вона зазнала поразки в першому турі з Нідерландами, а потім програла матчі турніру за 5-8 місце Німеччині та Росії.

Учорашня перемога для румунського футболу має місце після серії невдач. Показавши поганий футбол на Чемпіонаті Європи два роки тому, у Франції, Велика збірна Румунії пропустила Чемпіонат світу з футболу в Росії, і тепер на третьому місці з чотирьох команд у складі третього ешелону новоствореної Ліги Націй. У свою чергу, клубні команди, які цього року представляли Румунію в європейських кубках, були без винятку вибиті в серпні з попередніх турів. Багато виступають за такі європейські клуби, як Лестер, Генуя, Палермо або Рапід Відень, молоді румунські гравці, на думку коментаторів, мають інший менталітет, відмовляються від посередництва та прагнуть до перемог.

Вони вже серед перших 12 з 53 команд на континенті і вирушають на фінальний турнір в Італію, де їх чекає понад мільйон співвітчизників. Один з лідерів збірної Яніс Хаджі зазначив: Ми пишаємось, що зробили всю країну щасливою, і знову надаємо їй надію. Ми зробили те, чого небагато поколінь змогли зробити, і ми їдемо на турнір здобути перемоги, тому що ми не боїмося, ми знаємо, що добре граємо, що ми талановиті. Я кажу, що ми зробимо там хорошу роботу.

Нинішній наставник, колишній міжнародний гравець Мірел Редой, у 37 років здобуває першу значну перемогу, як тренер: З ними дуже легко працювати, тому що вони дуже об’єднана і цінна група, і буде набагато простіше тренеру працювати з такими гравцями. Тепер я найщасливіший, тому що це велике досягнення. Тим більше, що ми робимо це через 20 років.

Редой ділиться досягненням з Даніелом Ісеїле, який очолював команду в першій частині відбіркового раунду, перед від’їздом до Саудівської Аравії де став наставником команди Аль-Хазем. Багато членів молодіжної команди виросли у футбольній академії Вііторул Констанца (південний схід), засновану та очолювану колишнім великим гравцем Георге Хадж, який зіграв 125 матчів і забив 35 м’ячів за збірну Румунії. Можливо надто оптимістичними, є голоси, які говорять, що покоління Хаджі-молодшого може перевершити покоління його батька, яке у 1990-х роках зіграло на трьох світових та двох європейських чемпіонатах.

Після вступу в ЄС у 2007 році, наступним етапом
європейської інтеграції є приєднання Румунії до єврозони. Упродовж часу були
озвучені різні строки переходу на євро, але без конкретного плану, відповідальність
за впровадження якого взяли б на себе весь політичний клас та громадянське
суспільство. Намічені раніше строки – 2012 рік, потім 2019-й, а згодом 2022 рік
виявилися нереалістичними, оскільки румунська економіка потребує серйозних
реформ, щоб успішно впоратися з наслідками запровадження євро.

Ця тема була знову порушена румунським урядом, який створив
Національну комісію з питань запровадження євро. Аби забезпечити широке
представництво до її складу увійдуть представники різних державних інститутів,
відповідальні за підготовку до входження в єврозону та реалізацію структурних
реформ, Адміністрації Президента, організацій роботодавців і профспілок, Національного
банку Румунії та Управління з фінансового нагляду, науковці, культурні діячі та представники неурядових
організацій.

Комісію очолять прем’єр-міністр та президент Академії Румунії,
котрі матимуть двох заступників: губернатора НБР та віце-прем’єр-міністра,
відповідального за економічні питання. Прес-секретар уряду Нелу Барбу озвучив
деталі: «У рамках комісії будуть створені тематичні робочі групи на кількох
рівнях: державні фінанси та грошово-фінансові питання, реформа та модернізація
ринку праці, освіта та охорона здоров’я, для роз’яснення законодавчих питань,
повідомлення суспільства та захисту споживачів. Національна комісія представить
для взяття політичної відповідальності як графік переходу на євро, так і
національний план запровадження євро. Кінцевий термін – 15 листопада 2018 року.»

Для приєднання до єврозони мають бути виконані п’ять
номінальних критеріїв конвергенції, передбачені Маастрихтським договором: дефіцит державного бюджету не має
перевищувати 3% ВВП; державний борг повинен складати менше 60% ВВП; держава
протягом 2-х років повинна брати участь у механізмі валютних курсів та
підтримувати курс національної валюти в заданому діапазоні; рівень інфляції не
має перевищувати 1,5% середнього значення трьох країн-учасниць ЄС з найбільш
стабільними цінами; довгострокові відсоткові ставки по державним облігаціям не
мають перевищувати 2% середнього значення відповідних ставок в країнах з
найнижчою інфляцією.

Крім того, Румунія має узгодити законодавство про
організацію роботи Національного банку Румунії з нормативно-правовими актами Європейського центрального банку. Іншою
вимогою є продовження процесу перейняття та імплементації європейського законодавства
в національне. Єдина європейська валюта (євро) була запроваджена до тепер у 19-ох
з 28-ми країн-членів ЄС, а Литва наразі є останньою країною, що приєдналася до єврозони
в 2015 році.

Аналітики відзначають, що боргова криза в Греції, Ірландії,
Португалії та Іспанії, тобто в менш конкурентоспроможних країнах ЄС, показала
недоліки приналежності до єврозони для країн, які не готові до цього і необхідність
глибоких реформ. Останнім часом найбільші східні країни ЄС: Польща, Чехія і
Угорщина, дещо уповільнили процес підготовки до вступу в єврозону.

Румунія ще не виконує всі критерії приєднання до зони євро, – показує опублікована у вівторок Єврокомісією доповідь про конвергенцію. В останній доповіді про конвергенцію, Європейський виконавчий орган зазначає, що Болгарія, Угорщина, Польща, Хорватія, Чехія, Швеція та Румунія, держави, які хочуть перейти на євро не виконують всі 5 номінальні критерії конвергенції. Румунія виконує лише три з них, а саме бюджетного дефіциту до 3% від ВВП, державного боргу до 60% від ВВП та процентних ставок у довгостроковій перспективі. Що стосується інфляції, за винятком Швеції, у всіх решта проаналізованих державах середня інфляція за останні 12 місяців склала нижче рівня 0,7%. Хоча на даний час рівень інфляції в Румунії став негативним, на майбутнє існують ризики виникнення інфляційних тисків, яких влада Бухареста повинна брати до уваги, – зазначається у доповіді Єврокомісії.

Інший критерій стосується процентних ставок, які становили у всіх проаналізованих державах, в тому числі в Румунії, нижче контрольного рівня в 4%. Взамін, румунське банківське законодавство не є повністю сумісним з маастрихтськими критеріями. Румунія також не виконує критерій що стосується обмінного курсу. До речі, жодна з семи країн не виконує критерій стабільності обмінного курсу. Проте, коливання курсу національної валюти (лея) по відношенню до євро було відносно обмеженим в порівнянні з іншими валютами регіону. У доповіді про конвергенцію були аналізовані й інші критерії такі як: платіжний баланс та інтеграція фінансового ринку, які показують наскільки готові держави-члени приєднатися до зони євро.

Єврокомісія вважає, що економіка Румунії добре інтегрована в зону євро, як з точки зору товарообігу, так й інвестицій. Товарообіг із державами-членами єврозони сягнув 25% від ВВП Румунії, в 2015 році. Що стосується фінансового сектора, згідно зі доповіддю, він міцно інтегрований в ЄС, зокрема завдяки сильної присутності іноземних банків, але рівень фінансових транзакції є низьким. З іншого боку, у доповіді зазначено, що в Румунії, результати ділового середовища були слабшими ніж в інших державах зони євро. Румунія планувала приєднатися до зони євро до середини 2019 року, але ця дата вже не є актуальною. Уряд Румунії заявив, що зберігає свій намір щодо переходу на єдину європейську валюту, але нова дата буде повідомлена тоді, коли Румунія буде підготовлена.

Довгий час, точніше вісім років, шанувальники футболу чекали участі збірної Румунії у якомусь фінальному турнірі, будь то європейському або світовому. Без явних цінних окремих гравців, здатних робити різницю, Румунія зуміла все таки отримати путівку на Євро-2016. Щоправда, у скромній групі і в умовах коли континентальний турнір, в якому стартуватимуть 24 команди, не присвячений виключно елітам.

Основними аргументами збірної Румунії, кажуть коментатори, є ті, що в командних видах спорту називаються сила групи і тактичне організування, особливо в оборонній фазі гри. До речі, тільки двома отриманими голами, Румунія мала кращий захист у відбіркових раундах. Після двох непереконливих товариських поєдинків, 1-1 зі збірною Демократичної Республіки Конго і 3-4 з Україною, в останньому тренувальному сезоні в Італії, тренер Ангел Йорденеску оголосив тих 23 гравців, на яких він буде базуватися у Франції.

Загалом, гравці відібрані Йорденеску, що вважається найкращим румунським тренером минулого століття, походять з вітчизняних футбольних команд, основною будучи віце-чемпіонка Румунії бухарестська Стяуа, або з-закордонних клубів Болгарії, Туреччини або арабського світу. У розділі винятки можна назвати Влада Кірікеша, захисника віце-чемпіона Італії – Неаполя, Флоріна Андоні – снайпера Другої іспанської ліги у якості гравця Кордови, і воротарі Чіпріан Тетерушану та Костел Пантілімон від Фіорентини, п’яте місце в Італії, відповідно, Уотфорд (англійська Прем’єр-ліга).

На Євро-2016, Румунія зустріне у першому матчі в Парижі 10 червня, збірну приймаючої країни, яку сам Йорденеску вважає віртуальним переможцем турніру. Теж у групі А, Румунія зіграє проти Швейцарії, 15 червня, у Парижі, та проти Албанії, 19 червня в Ліоні. Група із безсумнівною фавориткою, Франція, яка після декількох років пошуків стала однією з великих сил світового футболу, а також з трьома командами так би мовити другого дивізіону, з майже однаковим потенціалом, в чиїх прямих матчах спортивна форма гравців у той момент може рішуче нахилити ваги.

Для румунських футбольних уболівальників, вихід збірної Румунії в плей-офф Євро-2016, навіть якщо не був результатом електризуючих поєдинків, може підсолодити гіркоту останніх 15 років. Тому що тривала посуха результатів на рівні збірної та посередність національного чемпіонату зменшили інтерес до футболу, що колись вважався найпопулярнішим видом спорту в Румунії.

У середу, в Нью-Йорку, в ході щорічної сесії Генеральної Асамблеї ООН, президент Румунії Клаус Йоганніс, провів розмову з прем’єр-міністром Республіки Молдова Валеріу Стрелецом про фінансову допомогу, яку Румунія планує виділити Кишиневу.

Теж у середу, набуло чинності рішення Бухарестського виконавчого органу про виділення сусідній державі кредиту на суму 150 млн євро, якого остання має повернути протягом п’яти років. Оголошений, ще минулого тижня в ході спільного засідання урядів двох країн, меморандум був схвалений, бо, пояснює прем’єр-міністр Віктор Понта: Там існує велика потреба в нашій підтримці. У цьому проекті і влада і опозиція повинні йти разом, тому що це дійсно національний проект.

З незвичайним пафосом, Понта додав, що ”це наш основний обов’язок, тому що вони проходять крізь важкий період, і якщо ми не допоможемо, то ніхто не допоможе їм зараз. Якщо ми не допоможемо їм, ця країна може повернутися до ситуації, коли проросійські політичні сили оволодіють знову Молдовою, як це сталося 70 років тому, – посилаючись на анексію, від 1940 року, внаслідок ультиматуму, сталінською Москвою східних румунських територій, на яких була створена нинішня Республіка Молдова. Останні події в Кишиневі, здається, підтверджують, принаймні частково слова прем’єр-міністра Румунії.

Антиурядовий захід протесту, організований, у неділю, опозиційними соціалістами і про-московськими популістами, вивів на вулиці 20 тисяч людей і, практично, сконфіскував центр столиці, який, в останні понад 25 років, був місцем проведення масштабних національних антирадянських та антикомуністичних зборів. Опозиція, яка з цинізмом перейняла ці протести, розпочаті громадськістю саме в ім’я західних цінностей, виступає відкрито за посилення відносин з Москвою і вступу Р.Молдова до Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном.

По той бік барикади, тристоронній уряд, створений з про-європейців ліберал-демократів, демократів і лібералів, що користується крихкою парламентською більшістю, тільки 51%, був драматично дискредитований в результаті найсильнішого політичного та фінансового скандалу за чверть століття історії цієї республіки. Центральний банк виявив, що три фінансові установи в Кишиневі, що становлять близько третину банківських активів країни, виділили кредити, які ніколи не були повернуті, на загальну суму 1 млрд доларів, що дорівнює 15% ВВП.

Операція була здійснена незадовго до парламентських виборів наприкінці листопада 2014 року, в результаті яких проєвропейські партії перемогли проросійську опозицію, а користувачів позик не було ідентифіковано досі. На тлі протестів, пише аналітик Ніку Попеску з Інституту досліджень в галузі безпеки Європейського союзу, Республіка Молдова повільно йде в бік дострокових виборів, тому що правлячі партії не мають ані бачення, ані енергії, щоб радикально змінити ситуацію.

Опитування громадської думки на тему грецької
кризи, проведене дослідницькою компанією INSCOP на замовлення газети
Адеверул показує, що більше половина румунів, тобто 54% вважають, що немає ризиків для Румунії, тому що вона використовує національну
валюту (лей) і не перейшла на євро. Лише 25% румунів вважають, що Румунія могла
б мати краще економічне становище, якщо вона б була в зоні євро. Понад 34%
опитаних вважають, що на ситуацію в Румунії впливатиме у дуже малі мірі те, що
відбувається в Греції, в той час як 25% вважають, що наслідки грецької кризи на
економіку і населення Румунії буде відчуватися в більшій мірі.

Той факт, що більшість румунів вважають, що Румунії
не загрожують ризики, оскільки вона не входить до єврозони, не слід
інтерпретувати як вотум недовіри для переходу на євро. Швидше за все, мова йде
про окрему ситуацію, а еволюцію загальної думки населення про перехід на євро
залишається далі бути оціненою, – стверджують організатори опитування. Проте,
відповіді опитуваних показують, що зросла довіра населення до національної
валюти, лея. До речі, міжнародна преса відзначає, що перехід до європейської
валюти стає менш привабливим для багатьох країн, які чекають цей шанс,
посилаючись на заяви окремих політиків з Угорщини, Польщі, Хорватії та Румунії,
які досить насторожено ставляться до входу до єврозони.

Хоча
Румунія встановила як термін переходу до єдиної європейської валюти 2019 рік,
мало тих, хто вірять, що ця мета є реалістичною. Нещодавно губернатор
Національного банку Румунії Мугур Ісереску ствердив, що цей процес може тривати
і до десяти років. Крім неприємностей у зв’язку з кризою, сказав
він, у Румунії рівень інфляції знизився, а національна валюта досягла
нормального рівня. Також, румуни економлять переважно у національній валюті.
Крім того, в останні роки, кредити в національній валюті почали зростати,
особливо для тих, хто має доходи в леях. Мугур Ісереску попереджає, що процес
переходу на євро є більш складнішим, ніж деномінації національної валюти, який,
хоча був простим, створив занепокоєння серед населення. Обговорення питань,
пов’язаних з переходом на євро повинні бути набагато складнішими, а люди
повинні бути емоційно підготовлені, – додав губернатор Національного банку
Румунії.

Економічне зростання Румунії є надійним і
тривалим, але будь-яке відхилення економічної політики може поставити під
загрозу прогрес в найближчі роки, підкреслив на зустрічі фахівців,
організованій в Бухаресті, губернатор Національного банку Румунії Мугур
Ісереску. Він звернув увагу на небезпеку помилок економічної політики, світова
криза показавши, що їх важко виправити, і підкреслив, що перехід на євро має
бути зроблено тільки, після того як будуть зроблені необхідні реформи.
Якщо на початку кризи, Румунія не
відповідала жодному з чотирьох критеріїв Маастрихта, тепер вони повністю
виконані.

Великим викликом є забезпечення стійкості цих
досягнень у майбутньому. Отже, завданням економічних політик є зберегти
відновлені з усіх сил рівноваги, призвести до швидкого економічного зростання,
але яке б не вплинуло на ці рівноваги, і все це повинно бути зроблено шляхом
зосередження уваги на структурних реформах, сказав губернатор. Бухарест
бажає перейти до єдину європейську валюту у 2019 році, але на думку Мугура
Ісереску, важливими для Румунії є, зараз, поряд з розвитком інфраструктури, і
ефективність ключових секторів економіки, таких як енергетика і транспорт,
вирішення проблеми високого безробіття серед молоді та краще засвоєння коштів
ЄС.

На думку учасників вищенаведеного
економічного форуму, основні ризики для економічного розвитку країн
Південно-Східної Європи, включаючи Румунію, мають скоріше зовнішній характер і
стосуються, зокрема, потенційних небезпек, у результаті ситуації із Греції та
конфлікту в Україні. Інформації, що в країні ситуація є хорошою, підтверджені
статистичними даними. Згідно з Національним Інститутом Статистики, чисті
інвестиції в національну економіку зросли, наприклад, на 8,5% у першому
кварталі, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Мета переходу Румунії на
євро у 2019 році має й символічне значення, бо тоді Румунії належатиме
ротаційне головування ЄС, підкреслив, з іншого боку, прем’єр-міністр Віктор
Понта, який висунув навіть ідею референдуму на тему приєднання до зони євро.
Присутній на економічному форумі, представник МВФ для Румунії та Болгарії
Гільєрмо Толоса оцінив, що цілі, які повинен досягти румунський уряд до 2015
року, можуть бути досягнуті, але наступного року уряд повинен докласти багато
зусиль для виконання взятих на себе зобов’язань.

Представники
політичних партій проведуть консультації з президентом Клаусом Йоханнісом з
метою досягнення політичного консенсусу щодо вступу Румунії до єврозони.
Рішення було прийняте незабаром після зустрічі між главою держави Клаусом
Йоханнісом, прем’єр-міністром Віктором Понтою та керівником Національного
банку Мугуром Ісереску. Такий консенсус дозволить прийняття національної
стратегії для переходу на євро та розроблення більш строгого графіку
економічних, фінансових, правових та інституційних реформ з метою забезпечення Румунії
стабільного та передбачуваного курсу, –
зазначається у прес-релізі Адміністрації Президента.

Постійна мета Бухареста в
останні роки, а саме приєднання країни до зони євро також неодноразово була
відкладана з точку зори дати. Дебати довкола дати є небезпечними, – привертає
увагу керівник Національного банку, який три тижні тому заявив, що
розроблення дорожньої карти щодо вступу до зони євро є більш важливою ніж
встановлення дати вступу, а у відсутності цієї карти немає значення проводити
дебати 1 січня 2019 року – передбачена дата урядом у Програмі конвергенції,
представленій Європейській комісії.

У ході дискусій від четверга
було вирішено створення Керівного комітету для переходу на євро, комітет, який би забезпечував проектування, координування та моніторинг етапів
та обов’язків для досягнення цієї мети. Для приєднання до зони євро, необхідні
спільні зусилля з боку Уряду, Парламенту та Національного банку, – підкреслив
місяць тому і прем’єр-міністр Віктор Понта, який додав, що на даний час Румунія
виконує критерії для вступу до єврозони. Але, щоб дійсно була підготовлена,
Румунія повинна мати конкурентоспроможну економіку, – стверджує влада в
Бухаресті.

За
останніми даними, Румунія зазнала економічного росту. Експерти Світового банку
прогнозують, що економіки Румунії та Польщі, поряд з економіками інших країн
Центрально-східної Європи далі зростатимуть більш швидкими темпами ніж на Заході, в
наступні два роки. Елементи, які сприятимуть економічній експансії це
зміцнення внутрішнього попиту, поступове повернення інвестицій та зростання
експорту, – пише газета Financial Times, яка отримала доповідь Світового банку
про економічний прогноз на найближчі два роки. Економіка Румунії зросла на
2,8% минулого року, в той час як останній
прогноз Світового банку вказує той самий ріст для цього року.

Перший крок комплексного процесу скорочення податків, передбачених румунським урядом був оголошений, і полягає у зниженні з 1 червня ПДВ з 24 до 9 відсотків, на продуктів харчування, безалкогольні напої та послуги громадського харчування. Уряд хоче, щоб цей захід підтримав коректне конкуренційне середовище, скоротив ухилення від сплати податків і не в останню чергу, заохотив споживання і дав поштовх економіці. Значне зниження ПДВ на продукти харчування має місце через півтора року після застосування скороченої до 9 відсотків ставки ПДВ на хліб, без серйозних наслідків щодо цін, вважають аналітики.

Навіть тепер, зниження ставки ПДВ не матиме як наслідок значне скорочення цін, вважає голова Податкової Ради, Іонут Думітру, керівник установи, яка від самого початку виступила проти Податкового кодексу, запропонованого кабінетом Віктора Понти. Іонуц Думітру вважає, що зниження буде десь на рівні 50 – 60 відсотків від передбаченого, оскільки залежатиме від політики великих торгових центрів. Незважаючи на те, що не є обовязковим, щоб зниження ставки ПДВ, викликало серйозний ризик збільшення дефіциту бюджету, голова Податкової Ради попереджає, що це відбудеться за рахунок скорочення державних інвестицій. Вплив буде негативним щодо фінансування інфраструктури, необхідної для поліпшення бізнес-клімату для залучення інвестицій і стимулювання економічного зростання, вважає Іонуц Думітру.

Дебати з приводу ПДВ на продукти харчування та його наслідків торкаються і теми вступу Румунії в євро зону, а з цього приводу у четвер відбулась зустріч організована Національним банком. Голова Податкової Ради зазначив, що правила інтеграції в єврозону слід добре обдумати, враховуючи, що це безповоротній процес. Іонуц Думітру: “Той факт, що ми плануємо перейти на євро у 2019 є тільки політичним чисто декларативним зобов’язанням. Але до тоді ми повинні пройти нелегкий шлях і багато чого виконати, щоб були підготовленими до цього моменту. Це зовсім зрозуміло, на мій погляд, що новий податковий пакет, який значно знижує податки і, очевидно, призводить до збільшення дефіциту бюджету, віддаляє нас від цієї мети, в 2019 році”.

До речі, турбулентності, що відбулося в зоні євро зменшили ентузіазм щодо переходу на євро, в однаковій мірі на рівні політиків та експертів.

Американський долар останнім часом сильно зміцнився і, за всіма прогнозами, в кінцевому підсумку може досягти паритету з євро, швидше за все наприкінці літа. Усе це відбувається на тлі запущення Європейським
центральним банком програми
купівлі суверенних облігацій, покликаної стимулювати зростання ділової
активності в єврозоні та знизити дефляційні ризики, або простіше – прискорити відновлення економіки Євросоюзу.

Які наслідки матиме це
для Румунії, де долар
котирується в залежності від
курсу американської валюти по
відношенню до євро на міжнародних ринках? На це запитання відповідає заступник голови
Асоціації аналітиків фінансового та банківського секторів Румунії Йонуц Думітру: Долар не котується безпосередньо
на нашому валютному ринку, а за курсом євро до долара на міжнародному ринку, де останнім часом спостерігалися значні
зміни, на тлі запущення Європою політики монетарного стимулювання масивними
ін’єкціями ліквідності. Тим часом у США очікується підвищення відсоткових
ставок. Таким чином, з одного боку в Європі процентні ставки низькі і
продовжують падати, в той час як у США вони ростуть! Це ринкові очікування, що
призводять до зміцнення долара по відношенню до євро! У цьому контексті ми
говоримо про наслідки на курс лей/долар. На щастя наслідки для нашої економіки
обмежені, оскільки ми втратили зв’язок з доларом після входження в ЄС. В
області зовнішньої торгівлі, долар
використовується переважно в енергетичній сфері, тобто імпорту енергоносіїв. Є певний зв’язок з
доларом в торгівлі паливом, через зв’язок з нафтою, яку ми імпортуємо. По суті,
зв’язок румунської економіки з доларом досить незначний в порівнянні з тим, що
було 10-15 років тому, і обмежується, я б сказав, лише паливно-енергетичною
сферою. Ось чому зростає вартість пального на АЗС.

Те, що здавалося стрімким зміцненням долара є, в дійсності, і зниженням
курсу євро. А це свідчить про те, що євро і всі європейські політики в
економічній сфері перебувають в досить чутливій ситуації, каже, з іншого боку,
професор Раду Мушетеску, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин
Академії економічних наук в Бухаресті. В останні роки, здавалося, що
американський долар знаходиться на низхідній спіралі через численні проблеми, з
якими стикаються Сполучені Штати: від воєн до виборів та політичного конфлікту
між демократами і республіканцями, але, як це не парадоксально, інші допускають
ще більші помилки ніж США. Цим і пояснюється це зміцнення і відносно добра
позиція долара. Не менш цікавою річчю є роль Китаю в глобальній економіці. Слід
зазначити, що все економічне зростання Китаю та китайський експорт, на мій
погляд, пов’язаний з доларом. Інакше кажучи, американський долар є значно
інтернаціональнішою валютою ніж євро або ієни.

Які наслідки матиме прогнозований
паритет євро і долара? В інтерв’ю нашій радіостанції аналітик Валентин Йонеску,
колишній міністр у справах приватизації наприкінці 90-х років, розповів: Коли
європейська валюта наблизиться до паритету з доларом, і ми вже майже
наблизилися до цього рівня, ми побачимо реальний рівень конкурентоспроможності
європейського та американського експорту. Отже, буде сильна конкуренція в сфері
експорту товарів і послуг. Більшість американських компаній, як і західноєвропейські,
діють і отримують прибутки на закордонних ринках, де основною валютою є долар
США, а не євро – це досить цікаво. Тобто в світовій торгівлі долар є найбільш
використаним засобом розрахунків, а євро ні, більшість компаній отримують
доходи в доларах. Таким чином, зміцнення долара декому принесе вигоду, іншим -
втрати. Водночас в сфері експорту дуже важко робити плани в термінах цінової
конкурентоспроможності, принаймні в двосторонніх відносинах між ЄС та США.

Економічний аналітик Йонуц Думітру
стверджує, проте, що зараз важко спрогнозувати яким буде курс долара по
відношенню до євро. Важко дати прогноз в умовах, коли ситуація практично
непередбачувана, я сумніваюсь, що хтось передбачив зміни, що сталися в останні
два тижні. Усе дуже сильно залежить від очікувань ринку і від рішень
Американського Федерального банку щодо процентної ставки, як американці реагуватимуть
на ринкові очікування. Є оцінки, які прогнозують паритет євро і долара найближчим часом, а це означає, що курс лей/долар
буде близьким до курсу лей/євро, але треба зауважити, що це лише очікування,
прогнози, які мають деяку ступінь невизначеності. Ніхто не знає яким буде курс
євро по відношенню до долара в наступний період! Є підстави вважати, що долар
може стати міцнішим за євро.

Частка експорту та імпорту Румунії з країнами ЄС у
зовнішній торгівлі Румунії становить 70%, і, отже, частка інших ринків, з якими
розрахунки ведуться в доларах, обмежується десь близько 30%, – додав Іонуц
Думітру.