Radio România Internațional

Tag: Євро

  • Банки та швейцарський франк

    Банки та швейцарський франк

    Криза швейцарського франка продовжує викликати увагу влади в Бухаресті, яка продовжує шукати шляхи її вирішення. Від рішення від 15 січня Швейцарського банку відмовитися від мінімального порогу котирування франка по відношенню до євро постраждали понад 75 тисяч румунів, які мають кредити в цій валюті. Кредити у швейцарських франках стали популярними на внутрішньому ринку в 2005 році і надавалися вони до 2008 року, коли більшість банків відмовилися від них. Приваблені стабільністю швейцарського франка, але особливо низькими процентними ставками по відношенню до інших валют, румуни вирішили тоді позичатися у цій валюті.



    Тепер зясувалося, що рівень щомісячних виплат за кредитами збільшився після сильного зміцнення швейцарської валюти. І народні обранці шукають вирішення цієї проблеми. Парламентський комітет з питань бюджету і фінансів відновив дискусії на тему кредитів в іноземній валюті. Дискусії відбуваються в контексті коли 131 депутат ініціювали законодавчий проект, який би захистив споживачів по відношенню до банківських ставок, через коливання валютних курсів. Ініціатор закону, депутат Ана Бірчал запропонувала, щоб податковий тягар розподілився би між клієнтом і банком для всіх кредитів в іноземній валюті, не тільки для кредитів у швейцарських франках.



    Вона уточнила, що зміну діючих норм слід узгодити з Європейською директивою у галузі до березня наступного року. Присутні на переговорах, представники Міністерства фінансів, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Комерційних банків запропонували різні заходи для переведення кредитів у національну валюту. Іон Дрегулін, директор з фінансової стабільності НБР підтримує варіант полегшення погашення кредитів доступними можливостями, але не адміністративним регулюванням валютного курсу. Іон Дрегулін: “Національний банк підтримує варіант прямих переговорів між двома сторонами, банком і клієнтом, і виявлення рішення, яке б зменшило кошти погашення заборгованості.”



    Державна інспекція з питань захисту прав споживачів скаржилася, однак, що жодний банківський оператор не показав готовності до вирішення цієї проблеми. Дискусії продовжаться наступного тижня і з представниками МВФ та виконавчим керівництвом Центрального банку, після чого Парламентський комітет висловиться у зв’язку із остаточною доповіддю щодо законодавчої ініціативи. Кредити у франках зявилися в 1990 році в Австрії та Німеччині, і були найбільш поширені через найнижчі відсоткові ставки. Згідно з доповіддю Національного банку Швейцарії з 2009 року, серед країн, в яких надалися кредити у швейцарських франках є Польща, Угорщина, Данія, Хорватія, Швеція, Норвегія, Словенія, Чехія, Литва, Естонія, Латвія, Великобританія і Болгарія.

  • Тренер для румунської збірної

    Після подиву і загального задоволення спочатку, певне занепокоєння прокотилася румунським футбольним світом – Віктор Піцурке офіційно залишив свою посаду головного тренера національної збірної Румунії. У попередні роки його відставки наполегливо вимагали десятки тисяч вболівальників, спортивні журналісти та експерти, і ось, у четвер, це нарешті сталося. Але Піцурке прийняв відповідне рішення у момент, коли, по суті, майже всі румуни хотіли б, щоб він залишився.



    Під його керівництвом національна збірна Румунії добре стартувала на відбірковому раунді кваліфікації на Євро-2016. Після двох перемог на виїзді над командами Греції і Фінляндії та нічиєї вдома з Угорщиною, збірна Румунії посідає друге місце в групі «F», що забезпечує їй вихід у фінальну частину Євро-2016. Крім того, подобається нам чи ні, але Піцурке є єдиним румунським тренером з хорошими результатами в останні 15 років. Під його керівництвом румуни здобули путівку на чемпіонат Європи в 2000 і 2008 роках, що стало останніми успішними досягненнями збірної, яка в 90-х роках не пропустила жодної фінальної стадії чемпіонатів світу та Європи з футболу.



    Тренерську карєру Піцурке розпочав невдовзі по завершенні карєри гравця, очоливши тренерський штаб клубу «Універсітатя» Крайова з яким завоював Кубок Румунії. Потім тренував «Стяуа», з яким здобув титул чемпіона Румунії та Сперкубок. До речі Віктор Піцурке перебував на тренерському містку найдовше за всю історію національної збірної Румунії. 95 матчів, 52 перемоги, 23 нічиї і всього 20 поразок є, визнають фахівці, непоганим результатом.



    Як футболіст Піцурке був технічним, швидким і результативним нападником та мав значний внесок у досягнення найкращого результату в історії румунського футболу в 1986 році, коли бухарестській клуб «Стяуа» завоював Кубок європейських чемпіонів, обігравши київське «Динамо» з рахунком 1:0. В активі футболіста Віктора Піцурке фінал Кубка чемпіонів та Суперкубок Європи у 1987 році, пять чемпіонських титулів, чотири Кубки Румунії та Бронзова бутса Євро-1988.



    На перший погляд цього достатньо, щоб стати ідолом в світі пристрасного румунського футболу. Але в дійсності все навпаки, він завжди був одним з найменш популярних представників футбольного світу. Дуже нехаризматичний, зарозумілий, впертий, злопамятний, одержимий грошима – так зображують його спортивні ЗМІ і сприймають футбольні фанати. Останні не можуть йому пробачити те, що він нав’язав нецікавий, посередній, захисний стиль румунській збірній, яку в минулому, завдяки вражаючій грі називали «Бразилією Європи».



    Тепер, ті самі вболівальники очікують від Президента Федерації Футболу Румунії Резвана Бурляну, призначення нового головного тренера національної збірної Румунії. І незалежно від того, хто ним стане, він повинен бути завжди готовий до суворих оцінок в країні, де усі добре розбираються в політиці і футболі.

  • Як виглядатиме економічне майбутнє Європи?

    Довіра в економіку єврозони та в ЄС у цілому впала у вересні до найнижчого рівня з листопада 2013 року, а інфляційні очікування серед домашніх господарств і виробників продовжували знижуватися. Дані опубліковані Європейською комісією показують, що індекс економічних очікувань, який вимірює рівень оптимізму населення до розвитку ринків впав для єврозони до 99,9 пунктів у вересні, в порівнянні з 100,6 пунктів у серпні. Єдиними секторами, де індекс економічного почуття трохи покращився це послуги і будівництво.



    І прогноз бізнесу що стосується Румунії показує незначний застій, а експерти кажуть, що це призведе до корекції оптимістичного прогнозу у третьому кварталі цього року. Чотири показники аналізуються – виробництво, послуги, роздрібна торгівля і будівництво. Економічний аналітик Авреліан Докія каже, що менеджери компаній змінили своє сприйняття щодо цьогорічної ситуації після того, як ряд країн ЄС зазнали економічного спаду, ніж очікувалося на початку 2014 року. “У багатьох країнах ці показники використовуються для корекції прогнозу зростання на наступний період. У цілому, в Європі, хоча на початку речі розглядалися з великим оптимізмом, упродовж року цей оптимізм був поміркований, навіть в таких країнах, як Німеччина, яка справилась досить добре під час кризи. Ці показники отримані від керівництва компаній показують застій або навіть спад, який, очевидно, ставить під сумнів зростання для всієї єврозони і ЄС у цілому. У Румунії існує певна кореляція між тим, що відбувається в Європі і національними показниками, тому що очевидно, на багато румунських компаній, що працюють на експорт впливає те, що відбувається в Європі”.



    Докія сказав, що, швидше за все, до кінця року Румунія не може розраховувати на позитивний стрибок що стосується зростання економіки. За його словами, після перших двох кварталів спаду, так званий технічний спад, у третьому кварталі, наймовірніше, буде стагнація, і за ніяких обставин не буде зростання, так що швидше у 2014 році зростання буде десь на рівні 2%, може бути, навіть менше, ніж 2%. Оцінки МВФ є більш оптимістичними, але і вони враховують зниження – міжнародна фінансова установа, скоротила оцінку зростання ВВП Румунії в цьому році до 2,4% з 2,8, як очікувалося в червні. В осінньому прогнозі Фонду, опублікованому на цьому тижні, ріст у 2015 року залишається на рівні 2,5% від ВВП.



    У доповіді World Economic Outlook зберігається скорочення світової економіки як для цього року, так і для 2015 і відмічається ризик застою в багатих країнах і підвищена геополітичної напруженості в Україні і на Близькому Сході. МВФ знизив прогнози зростання і в зоні євро з приводу ризику дефляції і високого рівня безробіття. Розвиток світової економіки може “застрягти” у періоді низьких темпів зростання, попередила директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард, а причини цього посереднього розвитку є проблеми в економіці єврозони та Японії. Ситуація відрізняється від країни до країни, але на світовї економіки може негативно вплинути матеріалізація геополітичних ризиків, стверджує Крістін Лагард.



    “Будь-яке загострення кризи в Україні буде мати негативні наслідки в безпосередній близькості, але може також вплинути на ціни на сировину та міжнародну торгівлю. Інші важливі ризики, повязані з ситуацією на Близькому Сході та епідемією Ебола. Якщо поширення вірусу не зупинять, всі, хто тепер говорить про епідемію, але не робить щось аби зупинити її, можуть опинитись в дуже серйозній ситуації “, попередила представник МВФ. На тлі низької інфляції і високого безробіття, низького споживання та інвестицій може посилитись економічний спад, попередила представник МВФ. Що стосується Румунії то вона не знаходиться в небезпеці дефляції, але і не впевнена, що інфляція буде залишатися на нижчому рівні протягом більш тривалого періоду, ствердив у Бухаресті голова Центрального банку.



    Мугур Ісереску заявив, що російське ембарго на харчові продукти призвело до зниження цін через імпорт дешевих продовольчих товарів не лише з ЄС, але і з Р. Молдова. Крім того, європейський контекст настільки складний, здається, призводить до зниження інфляції. Присутній на конференції про фінансовий ринок в Румунії, Мугур Ісереску підкреслив, що стабільність цін, а саме боротьба з інфляцією є необхідною умовою, але не достатньою для забезпечення фінансової стабільності. З іншого боку, Генеральна асоціація економістів з Румунії вважає, що Бухарест проходить через сприятливий період економічного відновлення і повинен зберегти тенденцію до зниження залежності від зовнішніх джерел фінансування.