Tag: Єврокомісія

ВИБОРИ – Уряд Румунії на засіданні у вівторок затвердив графік проведення президентських виборів. Згідно з документом, перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Кандидатури повинні бути подані в Центральне виборче бюро до 15 березня. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня о 7:00 за місцевим часом. Голосування на закордонних виборчих дільницях триватиме понад три дні, як це було наприкінці минулого року, коли президентські вибори були скасовані рішенням Конституційного суду.

АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція все ще шукає тих, хто викрав чотири румунські артефакти з музею в Нідерландах у п’ятницю ввечері. Міністерка культури Наталія Інтотеро повідомила, що обговорила тему викрадення артефактів з королем Нідерландів Віллемом-Александром і прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вона сказала, що ці артефакти є не просто об’єктами спадщини, а невід’ємною частиною історії та ідентичності румунського народу, безцінною культурною спадщиною не тільки для Румунії, але й для всього світу, наголосивши, що знайдення і повернення цих предметів є моральним обов’язком влади. Міністерка Наталія Інтотеро закликала владу Нідерландів приділити належну увагу і вжити всіх необхідних заходів для виявлення винних у крадіжці і повернення цих артефактів. У той же час, Наталія Інтотеро звільнила директора Національного музею історії Румунії
і пропонує більше не вивозити артефакти з країни або за кордоном виставляти репліки оригінальних артефактів.

ГОЛОКОСТ – У понеділок у Польщі відбулися урочисті заходи з нагоди 80-ї річниці визволення нацистського табору Аушвіц, де загинуло понад мільйон людей, переважно євреї. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна береже пам’ять про Голокост, щоб подібна людська катастрофа ніколи не повторилася. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і вшанування пам’яті жертв Голокосту. Він взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в січні 1941 року в Бухаресті.

ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрівся у вівторок у Брюсселі з Роксаною Минзату, виконавчою віце-президенткою Європейської Комісії, відповідальною за соціальні права та компетенції, якісні робочі місця та професійну підготовку, а також з Мартою Кос, комісаром ЄС з питань розширення. За інформацією MЗС, під час зустрічі з Роксаною Минзату міністр обговорив низку важливих досьє щодо поточного європейського порядку денного, таких як збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробка стратегічного бачення для Чорногоморського регіону, просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року або посилення європейських дій у сфері оборони. Під час зустрічі з Мартою Кос Еміль Гурезяну обговорив такі питання, як процес розширення ЄС, Республіка Молдова і складна ситуація в Чорноморському регіон. Глава румунської дипломатії зазначив, що з огляду на майбутні парламентські вибори в Республіці Молдова восени цього року, гібридні дії Росії проти Кишинева посилюватимуться, а демократична адміністрація потребуватиме посилення підтримки з боку Європи та держав-членів ЄС, щоб підвищити свою стійкість перед обличчям цих атак.

Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрічається сьогодні в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Марк Рютте нещодавно попередив, що через 4-5 років члени Альянсу більше не зможуть захистити себе колективно, якщо не збільшать витрати на оборону. До цього президент США Дональд Трамп, чия країна покриває більшу частину витрат НАТО, закликав союзників збільшити національні оборонні бюджети до 5% ВВП. У понеділок міністр Еміль Гурезяну взяв участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі, де обговорив агресію Росії проти України, ситуацію на Середньому Сході і відносини зі США.

ТУРИЗМ – На початку цього тижня в Бухаресті було презентовано четверте видання “Білої Хартії туризму”, що включає основні характеристики, ризики, вразливості та можливості туристичної галузі на національному рівні. Згідно з дослідженням, все більше і більше туристів обирають дестинації в Румунії. Основними сферами інвестицій в туристичну галузь повинні стати дозвілля та інфраструктура, а популяризація повинна бути посилена як на національному, так і на міжнародному рівнях. У міністерстві вважають, що до 2035 року Румунія повинна генерувати 3 млрд євро доходів з туризму, в тому числі за рахунок залучення великої кількості іноземних туристів і подвоєння існуючого попиту.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської комісії з питань соціальних прав і навичок, якісних робочих місць і навчання, румунка Роксана Минзату склала присягу в понеділок у Люксембурзі в рамках урочистого прийняття зобов’язань членами Колегії перед Судом Європейського Союзу. Роксана Минзату присягнула поважати Договори і Хартію основних прав Євросоюзу при виконанні всіх своїх обов’язків і здійснювати свої повноваження з повною незалежністю в загальних інтересах ЄС. Вона також зобов’язалася не вимагати і не приймати вказівок від будь-якого уряду, установи, органу, офісу чи агентства.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,6 балів за шкалою Ріхтера стався у вівторок у південно-східному повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча, повідомляє Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі (INCDFP). Поштовх стався на глибині 133 кілометри. З початку січня в Румунії сталося 22 землетруси магнітудою від 2,1 до 3,9 балів. Найсильніший землетрус стався у Румунії 4 березня 1977 року, був силою 7,2 бали. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична влада не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів після отримання скарг про анулювання результатів голосування. Одноголосним голосуванням судді КС вирішили вимагати повторної перевірки та перерахунку всіх дійсних і недійсних бюлетенів на виборах  24 листопада. Центральна виборча комісія має  це зробити до 14:00 п’ятниці, коли заплановано наступне засідання КСР. Рішення суддів було прийнято за поданням кандидата в президенти Крістіана Терхеша, який стверджував, що голоси, отримані Людовіком Орбаном, були зараховані за Елену Ласконі, яка посіла друге місце з відривом лише у 2 742 голоси від кандидата, який посів третє місце, нинішнього прем’єр-міністра Марчела Чолаку. У той же час судді Конституційного суду відхилили, також одноголосно, як прострочену, вимогу кандидата від партії «Нова Румунія» Себастіана Попеску про скасування першого туру виборів. Нагадаємо, 1 грудня проходитимуть загальні вибори для призначення депутатів і сенаторів Парламенту Румунії, а 8 грудня призначений другий тур президентських виборів.

РЕАКЦІЇ НА РІШЕННЯ КС – Рішення Конституційного суду Румунії про перерахування Центральною виборчою комісією всіх голосів виборців у першому турі президентських виборів, було розкритиковано політичними партіями.  КС грає з національною безпекою, написала у Facebook кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів. За її словами, з екстремізмом потрібно боротися шляхом голосування, а не кулуарними іграми. Лідер партії «Сила правих» Людовік Орбан, який вибув з перегонів у першому турі на користь Елени Ласконі, вважає, що КС грає на руку Соціал-демократичній партії (при урядуванні), щоб вивести кандидатку від Союзу «За порятунок Румунії» з вирішального туру виборів. Він вважає, що результат голосування є чітким, зрозумілим і не викликає жодних сумнівів. Зі свого боку, лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон розкритикував Конституційний суд і звинуватив його в тому, що він перетворився на пішака на політичній сцені. Відповідно до закону, КСР скасовує вибори, якщо голосування і визначення результатів були проведені шляхом фальсифікацій, які могли змінити розподіл мандатів або порядок кандидатів, які мають право брати участь у другому турі. У такій ситуації КСР призначає повторний перший тур президентських виборів на другу неділю після дати скасування виборів.

ВРНО – Члени Вищої ради національної оборони встановили наявність кібератак з метою вплинути на правильність виборчого процесу згідно з документами, наданими представниками органів влади у сфері оборони, громадського порядку та національної безпеки, повідомили в четвер в Адміністрації президента. Було також підтверджено, що в нинішньому контексті регіональної та особливо виборчої безпеки Румунія, разом з іншими державами на східному фланзі НАТО, стала пріоритетом для ворожих дій деяких державних і недержавних акторів, зокрема Російської Федерації, з боку якої зростає зацікавленість впливати на суспільний порядок денний румунського суспільства та соціальну згуртованість. З аналізу документів також випливає, що, всупереч виборчому законодавству, один з кандидатів на президентських виборах, а саме незалежний кандидат Келін Джорджеску, отримав вигоду від масового висвітлення завдяки преференційному режиму, який йому надала платформа TikTok, не позначивши його як політичного кандидата, тобто не вимагаючи від нього маркування відеоматеріалів унікальним ідентифікаційним кодом, присвоєним Постійним виборчим органом, що є обов’язком, встановленим виборчим законодавством. У зв’язку з цим члени Ради звернулися до органів, відповідальних за національну безпеку, за безперебійний перебіг виборчого процесу, а також до судових органів з проханням вжити необхідних заходів, відповідно до їхньої правової компетенції, для з’ясування питань, порушених на засіданні ВРОК.

ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС – Спеціальна служба телекомунікацій повідомила, що не було виявлено жодних вразливостей щодо безпечного надання послуг зв’язку та інформаційних технологій, які надаються Постійному виборчому органу, організатору президентських виборів 24 листопада. Спеціальна служба телекомунікацій також заявила, що ні до, ні під час виборчого процесу вона не отримувала жодної інформації від інших суб’єктів, відповідальних за кібербезпеку, щодо здійснення кібератак.

ЦЕРКВА – Синод Румунської Православної Церкви нагадав священнослужителям, що їм заборонено займатися партійною політикою або брати участь у виборчих кампаніях в якості прихильників. Вони зобов’язані зберігати нейтралітет як у своїх публічних заявах, так і в практичній діяльності. Політичний вибір священика буде виражатися тільки таємним особистим голосуванням, – нагадують керівники Румунської Православної Церкви, напередодні парламентських виборів 1 грудня, в Національний день, і другого туру президентських виборів 8 грудня. Водночас Синод знову звертається до лідерів політичних партій із закликом не допускати вербування священнослужителів або використання в політичних цілях осіб, приміщень, богослужінь і церковної символіки. РПЦ не рекомендує підтримувати жодну політичну партію чи будь-яку політичну ідеологію, але закликає всіх громадян робити вибір, спрямований на реалізацію блага країни та просування християнських цінностей у суспільстві. Під час останнього перепису населення в Румунії в 2021 році 85,3 відсотка від загальної кількості постійного населення визнали себе православними.

ШЕНГЕН – Контроль на кордоні Румунії з країнами Шенгенської зони буде скасовано з 1 січня 2025 року – таке рішення прийняли в середу представники країн-членів ЄС на засіданні COREPER в Брюсселі. Фінальним кроком стане формальне ухвалення рішення Європейською Радою в середині наступного місяця. Також у середу Державний департамент США оголосив, що Румунія знизила рівень відмов у видачі віз нижче 3-відсоткового порогу, встановленого американським законодавством, таким чином виконавши один з основних критеріїв для отримання права на участь у програмі безвізового режиму.

ПАРАД – Близько 2 500 військових фахівців і особового складу, 190 технічних засобів і 45 літаків візьмуть участь у традиційному військовому параді в Бухаресті 1 грудня, в Національний день Румунії. Разом з румунськими військовими в параді візьмуть участь близько 240 іноземних військовослужбовців з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії та Франції. До них приєднаються колеги з Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Великобританії, Іспанії, США і Туреччини. Буде також організована виставка військової техніки, яка буде відкрита для громадськості після офіційної церемонії. Національний день Румунії буде відзначений військовими церемоніями в інших великих містах країни, а також на театрах військових дій, де дислокуються румунські військовослужбовці.

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка перебуває на другому терміні, заявила, що першою ініціативою виконавчої влади ЄС буде «Компас конкурентоспроможності» – стратегічний план розвитку європейської економіки. Серед п’яти виконавчих віце-президентів Комісії – румунка Роксана Минзату, яка координуватиме соціальну політику, розвиток навичок, професійну підготовку та деякі напрямки освітньої політики.

ШТРАФИ – Румунія, Італія, Польща, Болгарія, Чехія, Словаччина та Австрія закликали міністрів з питань конкуренції ЄС знайти спосіб для автовиробників уникнути штрафів з 2025 року, коли набудуть чинності більш жорсткі правила ЄС щодо викидів вуглекислого газу. Сім країн закликають вжити заходів для збереження конкурентоспроможності європейської автомобільної промисловості в той час, коли вона стикається зі значними проблемами у сфері виробництва, праці та глобальної конкуренції, зазначає Bloomberg. Посилення позицій європейських виробників на світовій арені є одним з ключових пріоритетів Урсули фон дер Ляєн на її другому терміні на посаді президентки Єврокомісії.

ВРОК – Президент Румунії Клаус Йоганніс скликав засідання Вищої ради оборони країни, яке відбудеться в четвер у Бухаресті, повідомила Адміністрація президента. За інформацією джерела, на порядку денному – аналіз можливих ризиків для національної безпеки, спричинених діями державних та недержавних кібер-суб’єктів щодо ІТ-інфраструктур, які підтримують виборчий процес. З іншого боку, Національний орган з управління та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) звернувся до Європейської комісії з проханням провести детальне розслідування впливу китайської платформи TikTok на цьогорічні вибори в Румунії, стверджуючи, що ця соціальна мережа може становити значний ризик для національної безпеки та суверенітету румунської держави. Розслідування преси показали, що TikTok проводив інтенсивну кампанію з просування переможця першого туру недільних президентських виборів.

ВИБОРИ – Очікується, що Конституційний суд Румунії затвердить результати першого туру президентських виборів до 28 листопада, а кампанія другого туру розпочнеться 29 листопада. У вівторок Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати недільних виборів.  Згідно з цими даними, незалежний кандидат Келін Джорджеску посів перше місце, отримавши 22,94% голосів виборців. На другому місці опинилася лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі з 19,18%, а на третьому – голова Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку з 19,15%. За ними йдуть лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон з 13,86% голосів, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чука – 8,79% і колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат і якому віддали перевагу 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ – Румунія виконала критерії щодо рівня відмов у видачі віз, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму. У середу Державний департамент США оприлюднив загальну ситуацію з відмовами у візах B1/B2 на 2024 фінансовий рік, згідно з якою Румунія досягла 2,61%, що нижче 3% порогу, необхідного за американським законодавством для участі в програмі, яка дозволяє безвізові подорожі до США. Цю заяву привітали виконавча влада Румунії та міністерство закордонних справ. Посольство США в Бухаресті зазначає, що дотримання рівня відмов у видачі туристичних віз є лише одним з багатьох критеріїв, які визначають право країни на участь у програмі безвізового режиму. Міністерство внутрішньої безпеки США, консультуючись з Державним департаментом, оцінює весь спектр вимог програми, включаючи підтвердження того, що уряд країни-партнера надає взаємні привілеї всім громадянам і резидентам США, виконує певні угоди та домовленості про обмін інформацією, а також співпрацює у забезпеченні дотримання імміграційного законодавства, в тому числі щодо виїзду своїх громадян зі Сполучених Штатів Америки. Безвізовий режим – це урядова програма США, яка дозволяє громадянам певних країн подорожувати до Сполучених Штатів на термін до 90 днів з метою туризму, бізнесу або транзиту через територію Сполучених Штатів без візи.

ШЕНГЕН – У повідомленні, розміщеному на Facebook Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав у середу схвалення послами ЄС повного приєднання Румунії до Шенгенської зони. Аналогічне повідомлення зробив і прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це рішення було прийнято після неодноразових відтермінувань і через 17 років після вступу Румунії до ЄС. Згідно з повідомленням, вступ був схвалений сьогодні Комітетом постійних представників урядів країн-членів ЄС (COREPER). Рада з питань юстиції та внутрішніх справ повинна буде офіційно схвалити це рішення 12 грудня, оголосив також президент Румунії.

ЄВРОКОМІСІЯ – Новий склад Європейської комісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн був затверджений сьогодні на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі. Нова команда Урсули фон дер Ляєн отримала 370 голосів «за», 282 – «проти» і 36 – «утрималися». До складу нової виконавчої влади ЄС, що складається з 6 віце-президентів і 20 комісарів, також увійшла румунська депутатка Європарламенту Роксана Минзату, яка обіймає посаду виконавчого віце-президента з соціальних питань, навичок і готовності до кризових ситуацій. У дебатах перед голосуванням Урсула фон дер Ляєн заявила, що свобода і суверенітет Європейського Союзу «більше, ніж будь-коли» залежать від його «економічної сили». Вона зазначила, що перша велика ініціатива нової Єврокомісії буде зосереджена на конкурентоспроможності, щоб скоротити розрив зі Сполученими Штатами і Китаєм у нових бізнесах і технологіях, а також посилити безпеку ЄС і підвищити його здатність стояти на власних ногах. Вона також наполягала на європейській обороні та необхідності докладати більше зусиль, щоб конкурувати з військовими витратами Росії в розпал війни з Україною і в той час, коли Дональд Трамп готується повернутися до Білого дому. Нова Європейська комісія розпочне роботу 1 грудня. Також у середу ЄП проголосував за бюджет ЄС на 2025 рік на суму близько 200 млрд євро.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте з 3 700 до 4 050 леїв (1 євро = 5 леїв) брутто, починаючи з 1 січня наступного року, відповідно до переговорів між урядом, роботодавцями та профспілками. Проєкт Міністерства праці досі перебуває на стадії громадського обговорення і був схвалений виконавчим органом на засіданні в середу. Це приведе Румунію у відповідність до європейської директиви, яка надає працівникам право на справедливу заробітну плату для забезпечення гідного рівня життя. Мінімальна заробітна плата брутто повинна становити від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, а формула розрахунку, яку розроблять фахівці Міністерства праці, повинна буде враховувати кілька критеріїв, таких як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та продуктивність праці в країні.

МОЛДОВА – Європейський парламент готує фінансовий пакет для Республіки Молдова на суму 1,8 млрд євро. На пленарному засіданні в Страсбурзі депутати Європарламенту заявили, що результати референдуму про європейську інтеграцію Молдови зобов’язують ЄС вжити заходів підтримки. Депутат Європарламенту від Румунії Зігфрід Мурешан заявив, що, серед іншого, йдеться про зміну співвідношення між грантами та кредитами. За його словами, Єврокомісія запропонувала, щоб 20% плану зростання становили гранти, а 80% – кредити на надзвичайно вигідних умовах. Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску, зі свого боку, заявив, що мета полягає в тому, щоб остаточне голосування щодо цього фінансового пакету відбулося в травні 2025 року. Він додав, що вживаються заходи для відкриття офісу Європарламенту в столиці Молдови, Кишиневі, який надаватиме необхідні консультації та підтримку для полегшення транспозиції європейського законодавства в національні закони. У цьому контексті у понеділок в Кишиневі відбувся 10-й Форум європейської інтеграції за участю Президента Республіки Молдова Майї Санду. Кишинів офіційно подав заявку на членство в ЄС 4 березня 2022 року, всього через кілька днів після російського вторгнення в Україну. У червні 2022 року Європейська Рада визнала європейську перспективу країни і вирішила надати їй статус країни-кандидата на членство.

ПАРАД – Генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня, спочатку запланованого на четвер, відбудеться в суботу – про це оголосило Міністерство оборони після того, як вже відбулася перша репетиція. У параді візьмуть участь близько 2500 військовослужбовців і фахівців з Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної адміністрації і Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими у військовому параді пройдуть близько 240 іноземних військовослужбовців у складі підрозділів з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Іспанії, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, США і Франції, а також військовослужбовці з країн-союзників, які беруть участь у структурах НАТО, розташованих на території Румунії. До складу іноземних підрозділів входить близько 21 технічного засобу, в тому числі бойові літаки, повідомляє Міноборони Румунії.

«Були напружені слухання, найскладніший іспит у моєму житті – три години, близько 50 запитань. Але в кінці мене обіймали, аплодували… Думаю, треба дочекатися голосування, щоб знати результат», – сказала Роксана Минзату румунській пресі після слухань у спільних комітетах Європарламенту з питань зайнятості та соціальних питань і з питань культури та освіти.

В останній день марафону слухань у Брюсселі довкола майбутньої команди Урсули фон дер Ляєн настала черга румунської кандидатки на посаду виконавчого віце-президента відповідати на запитання депутатів Європарламенту та кандидата від Румунії на новостворену посаду з питань соціальної політики, освіти, навичок та соціальної підготовки на ринку праці, а також ширшого спектру підготовки суспільства та людини до кризових часів. І це в той час, коли термін “кризаʺ стосується не лише війни чи кліматичних катастроф, а й зеленого переходу, діджиталізації та соціальних криз.

Роксана Минзату каже, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але вона також має свої недоліки, і деякі з них навіть поглиблюються. У перший рік свого перебування на посаді, вона хотіла б організувати широкі консультації з усіма соціальними суб’єктами країн-членів, від урядів і профспілок до молодіжних організацій та пересічних громадян, щоб зробити висновки про те, чого хочуть люди в плані підготовки до криз, професійної підготовки, освіти або умов праці.

В результаті цього діалогу Роксана Минзату заявила, що хоче вжити заходів у трьох напрямках. Перший – це освіта та професійна підготовка зі справедливим доступом для всіх, але також з постійною адаптацією освітньої системи та ресурсів до економічної та соціальної реальності. Другий компонент програми, запропонованої Роксаною Минзату стосується якісних робочих місць, з адекватною оплатою і хорошими умовами, і тут вона хоче переосмислити Європейський пакт про соціальні права. Нарешті, третім напрямком є соціальна справедливість, з метою допомогти тим, хто її найбільше потребує.

Запитання євродепутатів до Роксани Минзату стосувалися не лише політики та ідей, які вона втілюватиме на посаді віце-президента Єврокомісії, а й деяких особистих питань, які, за відсутності переконливих відповідей, могли б затьмарити її кандидатуру в майбутній Єврокомісії. Наступним кроком після заслуховування кандидатур Роксани Минзату та інших п’яти запропонованих віце-президентів буде їхнє затвердження, щоб наприкінці листопада в Страсбурзі, на пленарному засіданні Європейського парламенту, можна було проголосувати за всю команду нової Європейської комісії.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ –  Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрінеться зі своїм іспанським колегою Петром Санчесом через кілька днів і на переговорах також йтиметься про організацію логістичного центру для допомоги румунам в Іспанії, які постраждали внаслідок повені. Марчел Чолаку заявив у суботу, що в Міністерстві закордонних справ вже створено кризовий штаб, але у співпраці з іспанською владою буде також організовано логістичний центр. Тим часом іспанські рятувальники намагаються дістатися до районів, які все ще залишаються заблокованими внаслідок катастрофічної повені та відкрили тимчасовий морг, оскільки кількість загиблих досягла 205 осіб. Серед них четверо румунів: один підтверджений румунською владою, а також подружжя з дитиною в іншому районі Валенсії, про яких повідомляють іспанські ЗМІ. 16 румунів перебувають у списку зниклих безвісти, а румунське МЗС перевіряє інформацію про них. Посольство Румунії в Мадриді та консульство в Кастельон-де-ла-Плана знаходяться в постійному контакті з іспанською владою. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, яку експерти називають “безпрецедентною”. В Іспанії оголошено триденну національну жалобу.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю відбдеться другий тур президентських виборів у Республіці Молдова. Проєвропейська президентка Майя Санду зустрінеться з Александром Стояногло, колишнім генеральним прокурором, якого підтримує проросійська партія соціалістів. Перший тур виборів 20 жовтня пройшов паралельно з референдумом про членство країни в ЄС і був відзначений масовими спробами підкупу виборців за підтримки Росії та олігарх Ілана Шора, який втік з країни, щоб уникнути відбування тюремного покарання. Александр Стояногло, кандидат від соціалістів, заявив, що прагне покласти край розколу і створити справжню європейську модель, де держава служить громадянам, закликаючи виборців об’єднатися заради справедливості та прогресу. З іншого боку, Майя Санду звинувачує Александра Стояногло в тому, що він є людиною Москви і контролюється олігархом-втікачем Іланом Шором. Вибори в Молдові проходять на тлі напруженої передвиборчої кампанії.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю Радіо Румунія підкреслила важливість президентських виборів у Республіці Молдова, як з точки для молдовських виборців, так і з точки зору бажання Бухареста мати надійного партнера по діалогу в Кишиневі. Лумініца Одобеску також заявила, що громадяни Республіки Молдова повинні голосувати не тільки серцем, але й розумом, за своє майбутнє, за краще майбутнє, щоб привести Республіку Молдова до Європейського Союзу, до якого вона природно належить. У Румунії, як і в першому турі виборів президента Республіки Молдова у неділю будуть відкриті 16 виборчих дільниць – три в Бухаресті, по дві в Клуж-Напоці та Яссах, і по одній в Брашові, Сібіу, Тімішоарі, Крайові, Ораді, Сучаві, Бакеу, Галаці та Констанці. Громадяни Р.Молдова можуть проголосувати за наявності дійсного посвідчення особи або паспорта з 7:00 до 21:00.

ЄВРОКОМІСІЯ – Починаючи з понеділка у профільних комітетах Європейського парламенту проходитимуть слухання кандидатів на посади єврокомісарів. Депутати Європарламенту оцінюватимуть майбутніх членів Колегії комісарів на предмет їхньої компетентності, незалежності та відданості європейським цінностям, що є необхідними для роботи в новій Європейській Комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн. Згідно з графіком, оголошеним ЄП, слухання призначених комісарів завершаться 12 листопада, коли шість виконавчих віце-президентів нової Єврокомісії повинні будуть відповісти на запитання шести призначених комісарів, у тому числі румунки Роксани Минзату, яка відповідатиме за сферу “Люди, навички та навчання”. Весь склад Єврокомісії має бути затверджений Європейським парламентом, а голосування заплановане на 25-28 листопада у Страсбурзі. Після затвердження Європарламентом Європейська Комісія має бути офіційно призначена Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів (“за” повинні проголосувати 55% держав-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС).

НБР – Валютні резерви Національного банку Румунії на кінець минулого місяця становили майже 63 мільярди євро, що на понад 4% менше, ніж у вересні. Згідно з прес-релізом НБР, у жовтні приплив валюти склав понад 2,8 млн. леїв, а відтік – 5,7 млн. леїв, що представляє, серед іншого, виплати для погашення державного боргу та відсотків за ним, а також платежі до бюджету Європейської Комісії. Рівень золотовалютного резерву зберігся на рівні 103,6 тонн, – додали в НБР.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у середу та четвер здійснить робочу поїздку до Брюсселя, де планує обговорити з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн галузь, якою управлятиме представник Румунії в майбутньому складі Єврокомісії. Урядові джерела повідомили, що Бухарест може отримати посаду єврокомісара з питань розширення, яку обійме один з нинішніх євродепутатів від соціал-демократів. Також на порядку денному глави румунського уряду – Національна стратегія оборонної промисловості. Її метою є розвиток, реінжиніринг і модернізація потужностей у цій галузі, сприяння дослідженням, розробкам та інноваціям шляхом створення центрів передового досвіду і залучення румунських та іноземних інвесторів.

ВВП – Економічне зростання Румунії в цьому році може бути нижчим, ніж очікує уряд – на рівні 3,4%. Про це попереджає Фіскальна рада. У своєму щорічному звіті, опублікованому в понеділок, Рада, яка є незалежною установою, також попереджає, що бюджетний дефіцит перевищить 7% Валового Внутрішнього Продукту на кінець року і, що існує навіть ризик того, що він може досягти 8%. Новий закон «Про пенсії», на додаток до підвищення зарплат у державному секторі, також призведе до додаткових витрат у другому півріччі. Рада також вказує на необхідність достатньо конкретної та надійної політики для підтримки реалізації фіскальної консолідації в середньостроковій перспективі – як з боку доходів, так і з точки зору збільшення збирання податків.

ОНОВЛЕННЯ АВТОПАРКУ – У Румунії сьогодні стартував новий етап програми «Rabla plus» із загальним бюджетом у 100 млн леїв (близько 20 мільйонів євро) для фізичних осіб. 25 500 леїв (близько 5130 євро) буде надано за старий автомобіль, зданий на утилізацію, на придбання нового чистого електромобіля або 13 000 леїв (близько 2615 євро) на придбання нового гібридного електромобіля з викидами до 80 г CO₂/км або електричного мотоцикла. Можна здати максимум два транспортні засоби, старші за 6 років з дати виробництва, а ціна нового електромобіля, що купується, не повинна перевищувати 70 000 євро з урахуванням ПДВ.

ПРИРОДА – У всіх країнах ЄС набув чинності закон про відновлення природи. Він має на меті відновити щонайменше 20% сухопутних і морських територій у країнах-членах до 2030 року, а всі біотопи, які потребують відновлення – до 2050 року. Правила були ухвалені в червні на засіданні міністрів навколишнього середовища ЄС у вузькому колі. Австрії довелося змінити свою позицію в останню хвилину, щоб положення були прийняті кваліфікованою більшістю в 55% країн-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС. Румунія проголосувала за закон, в той час як Нідерланди виступили проти на тій підставі, що ця політика може уповільнити розширення вітрових електростанцій та інших видів економічної діяльності. Закон про відновлення природи встановлює конкретні вимоги до різних типів біотопів, включаючи сільськогосподарські угіддя, ліси та міські території, і спрямований на скорочення або припинення використання пестицидів і деяких хімічних добрив. Брюссель заявив, що закон також допоможе зміцнити продовольчу безпеку.

ІНВЕСТИЦІЇ – Інвестиційні договори щодо модернізації Олімпійського спортивного центру «Ізворань» та відбудови бетонної плити-фундаменту площі Унірій у Бухаресті були підписані сьогодні в приміщенні уряду. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що Румунія повинна інвестувати як у професійний, так і в масовий спорт. Міхай Коваліу, президент Румунського олімпійського та спортивного комітету, висловив переконання, що проєкт з реконструкції та модернізації бази в Ізворань покращить результати румунських спортсменів та спортивні успіхи Румунії у світі. Що стосується реставрації перекриття площі Унірій, яке розташоване над річкою Димбовіца і підтримує значну частину площі Унірій, прем’єр-міністр сказав, що це більш ніж необхідно, оскільки це життєво важливий вузол для безпеки дорожнього руху і для всієї центральної площі столиці. Бетонна конструкція, якій майже 100 років, була віднесена експертами до 4-го (з п’яти можливих) технічного класу, що означає незадовільний стан. Загальна вартість двох підписаних сьогодні проєктів становить майже 900 млн леїв (понад 180 млн євро).

ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники продовжують гасіння лісових пожеж у Греції, зосереджуючи увагу на вразливих районах в регіоні Аттики. У цих діях задіяно кілька пожежних машин, одна – великої потужності, а інша – швидкого реагування. У разі необхідності, цистерна ємністю 30 000 літрів, що знаходиться на базі, може надати додаткову воду для ефективного управління операціями, повідомляє Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій. Місії румунських пожежників координують їхні грецькі колеги, які, залежно від розвитку ситуації, викликають підтримку там, де ризик пожежі залишається високим. З іншого боку, з 14 серпня ВПС Румунії виконують місію з гасіння лісових пожеж в Албанії.

ОСВІТА – У понеділок стартував другий етап – письмове тестування в рамках другої сесії іспиту на атестат про повну середню освіту. Сьогодні випускники склали іспит з румунської мови та літератури, наступною буде математика або історія, залежно від профілю, а потім – іспит з предмету на вибір. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні результати, після розгляду скарг, 30 серпня. Понад 33 600 кандидатів зареєструвалися, щоб скласти іспит, більшість з них, близько двох третин, випускники 2024 року. Під час літньої сесії відсоток успішного складання іспитів склав трохи більше 78%. Наступного року Міністерство освіти планує запровадити можливість для учнів бачити свої роботи на національному іспиті одразу після виставлення оцінок, щоб вони могли вирішити, чи оскаржувати отримані оцінки, або ні.

КІНО – Від Клаудії Кардинале до Антоніо Бандераса і Карли Бруні, відомі актори та режисери світового кінематографу висловили співчуття щодо смерті Алена Делона, культового актора французького кіно, який помер у неділю у віці 88 років. Алена Делона колись називали найкрасивішим чоловіком у кіно, він знімався у відомих фільмах 1960-х років, таких як як «Самурай», «Борсаліно», «Гепард» і «Рокко та його брати». Незважаючи на те, що відомий французький актор знявся у понад сотні фільмів, він отримав лише одну нагороду «Сезар» у 1985 році. Остання гучна публічна поява Делона відбулася, коли він отримав почесну “Золоту пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі у травні 2019 року. На заході він виголосив емоційну промову, в якій, здавалося, прощався з глядачами.