Tag: Єврокомісія

У
середу Єврокомісія звернулась до Європейської Ради з пропозицією якнайшвидше
дати «зелене світло» для приєднання Румунії, Болгарії та Хорватії до
Шенгенської зони вільного пересування. Єврокомісія представила стратегію
зміцнення зовнішніх кордонів Шенгенської зони та уникнення контролю, введеного
деякими країнами в рамках Шенгенської зони у 2015 році та посиленого через
пандемію нового коранавірусу.

«Усі
держави-члени Європейського Союзу зобов’язані бути складовою Шенгенської зони,
якщо відповідають необхідним критеріям. На даний момент у нас є три країни, які
відповідають цим умовам і ми сподіваємось, що їх приймуть у цей простір. Ми
очікуємо, що відповідне рішення найближчим часом буде прийняте Радою ЄС і
Болгарія, Румунія та Хорватія стануть повноправними членами Шенгену», – заявила
комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон.

Члени
Європейського Союзу з 2007 року, Румунія та її південна сусідка Болгарія, мали
приєднатись до Шенгенської зони ще у березні 2011 року, але деякі держави виступили
проти цього, пояснюючи це недоліками в роботі системи правосуддя та корупцією. Глава
румунської держави Клаус Йоганніс заявив, що приєднання до Шенгенської зони
залишається головною політичною метою офіційного Бухареста, хоча криза у сфері
охорони здоров’я серйозно вплинула на Шенген: «Щодо Шенгену, в контексті кризи в галузі охорони здоров’я та вжитих
заходів деякими державами-членами, стало очевидно, що функціональність простору
вільного пересування серйозно постраждала. Однак приєднання до Шенгену
залишається головною політичною метою Румунії та є частиною зобов’язання, яке
наша країна взяла на себе при укладанні Договору про вступ до Європейського
Союзу. Румунія вже понад 10 років як виконала і відповідає необхідним критеріям
та є прикладом забезпечення безпеки Євросоюзу. Ми сподіваємось, що наші
послідовні зусилля будуть незабаром визнані, а рішення для завершення цього процесу
буде прийняте вчасно.»

Для
посилення контролю на зовнішніх кордонах зони вільного пересування Європейський
Союз покладається на новий постійний контингент FRONTEX, який до 2027 року скрадатиметься
з 10 тисяч прикордонників, в тому числі берегової охорони. Також до 2023 року ЄС
інтегрує повністю інформаційні системи для реєстрації в’їзду та виїзду
з Шенгенської зони. Європейська комісія запропонувала, серед іншого, в рамках
реформування системи надання притулку в ЄС і процедуру реєстрації прибуття
мігрантів. Шенгенська зона об’єднує 26 країн із загальною кількістю населення
420 мільйонів, з яких 22 є державами-членами ЄС, а чотири асоційованими членами
– Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн.

«Пандемія коронавірусу
і невизначеність, яку вона несе, ще не закінчилися, а європейці все ще страждають
і переживають період серйозної стривоженості. Наш пріоритет – разом пройти це
випробування», – заявила у середу, в Брюсселі, голова Європейської комісії
Урсула фон дер Ляєн в своїй першій промові про стан справ в Європейському Союзі.
Виступаючи на пленарному засіданні Європарламенту, вона подякувала лікарям і
медсестрам, а також всім іншим, хто був на передній лінії боротьби з
коронавірусом, котрі пішли на ризик заради всіх. Урсула фон дер Ляєн оголосила,
що Європейський Союз створить власну агенцію біомедичних досліджень і скличе в
наступному році в Італії глобальний саміт з питань охорони здоров’я, щоб краще
підготуватися до майбутніх пандемій.

Водночас, голова
Єврокомісії запропонувала скоротити викиди парникових газів в ЄС на 55% до 2030
року в порівнянні з рівнем 1990 року, збільшивши цільовий показник,
встановлений в даний час на рівні 40%. За повідомленнями міжнародних
інформаційних агентств, мета – досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року.
Урсула фон дер Ляєн визнала, що це збільшення буде мати наслідки для
енергетичного сектора, транспорту і сільського господарства і «занадто велике
для одних і недостатньо для інших», але, додала вона, Європа може це зробити. Для
досягнення поставленої мети глава Єврокомісії планує використати 30% коштів
фонду з відновлення економіки після пандемії коронавірусу на суму в 750 млрд
євро. Третина цієї суми, яку ЄС фінансуватиме шляхом взяття на себе спільних боргових зобов’язань, буде
отримана за рахунок «зелених облігацій».

Урсула Фон дер Ляєн
також оголосила про майбутню стратегії щодо Шенгенської зони, заснованої на принципі
вільного руху товарів і наполягала на дигіталізації усіх галузей. Європейська комісія
також забезпечуватиме захист коштів із загального бюджету і механізму
економічного відновлення від будь-яких форм шахрайства, корупції чи конфлікту
інтересів. З іншого боку, глава Єврокомісії оголосила про розробку плану дій по
боротьбі з расизмом і злочинами на ґрунті ненависті, будь то за ознакою раси, віросповідання,
статі, сексуальної орієнтації.

Крім цього, вона
наполегливо закликала держави-члени проявити мужність і відмовитися від свого
права блокувати дії, спрямовані на притягнення до відповідальності винних у порушенні прав людини, з тим щоб можна було
провести голосування з цих питань кваліфікованою більшістю голосів. Що
стосується БРЕКЗИТ-у, то Урсула фон дер Ляєн попередила, що січневу угоду,
підписану з Великобританією, не можна змінювати в односторонньому порядку, як
того хоче прем’єр-міністр Борис Джонсон. Так само, вона попередила Туреччину
відмовитися від будь-яких спроб «залякування» своїх сусідів у конфлікті з
Грецією через ресурси природного газу в Східному Середземномор’ї.

Небажане рішення Комітету з правових питань Європарламенту (JURI)
поставило Румунію в делікатну ситуацію: нещодавнє відхилення кандидатури Ровани Плумб на посаду європейського комісара з питань транспорту призвело до того, що Бухарест повинен висувати нову кандидатуру. У
вівторок ввечері в Бухаресті, на
засіданні Національного виконавчого комітету Соціал-демократичної партії було прийняте рішення
висунути кандидатуру євродепутата Дана
Ніки, колишнього міністра комунікацій на посаду єврокомісара. Керівництво
СДП вирішило й резервний
варіант, у разі, якщо Єврокомісія
зажадає, щоб цю посаду займала жінка, а саме державного секретаря у Міністерстві закордонних справ Габріелу Чот.

Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зробила таку заяву та додала, що повідомить
президента Клауса Йоханніса, після чіткого узгодження з головою Європейської
комісії Урсулою фон дер Лейен щодо процедури висування кандидата: Дан
Ніка залишається головною пропозицією, тому що він є лідером делегації групи європарламентарів
Соціал-демократичної партії. Зрозуміло, що ми маємо й резервний варіант, якщо
вимагатиметься для цієї посади жінку. Йде мова про Габріелу Чот, державного секретаря Міністерства європейських справ. Ми будемо діяти за зразком Угорщини. Точніше, якщо Угорщина, чия перша кандидатура також була відхилена,
зробить дві нові пропозиції, тоді й Румунія зробить дві пропозиції. Якщо
Угорщина висуватиме лише одну кандидатуру, тоді й Румунія висуватиме лише одну.

Незадоволені, як кандидатурою Ровани Плумб, так і двома наступними,
ліберали в парламентській опозиції, зажадали від прем’єр-міністра Віоріки Денчіле
більше не робити пропозиції без консультацій з главою держави та без
голосування у комітетах по спеціальностях Парламенту. Голова Національно-ліберальної
партії Людовік Орбан зазначив, що в іншому випадку, існує ризик нового
відхилення та імідж Румунії, за кордоном, погіршиться. Людовік Орбан: Румунія
повинна запропонувати людину, яка з точки зору доброчесності є бездоганною з відповідним досвід для цієї посади, тому що, навіть якщо буде
затверджена Комітетом з правових питань та вважатимуть, що є доброчесною і дотримується критеріїв доброчесності, вона має пройти і слухання у комітеті по спеціальності, й там не буде
затверджена, оскільки за неї не голосуватимуть європарламентарі.

Але прем’єр-міністр Віоріка
Денчіле суперечить лібералам, стверджуючи, що Дан Ніка є поважною особою, будучи
головою Комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики, в той час як
Габріела Чот була одним із румунських чиновників, які активно брали участь у
заходах, під час успішного румунського головування у Раді ЄС в першій половині поточного
року та вона добре ознайомлена з працею у європейських установах.

Європейська
комісія переглянула у бік зниження прогноз зростання румунської економіки у 2019 році з 3,8% до 3,3%. Про це
свідчить весняний прогноз Європейської комісії, який майже співпадає з
прогнозом МВФ. У
квітні поточного року
Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання економіки Румунії у 2019
році на 3,1%. Прогноз Світового банку був трохи більш оптимістичним, а саме що румунська економіка зросте на 3,6%, в той час як Національна комісія з
прогнозування Румунії прогнозувала економічне зростання на 5,5%, на
якому був складений державний бюджет для цього року.

Помітні різниці також виникають стосовно розміру бюджетного дефіциту. Якщо лівий уряд в Бухаресті передбачає, що він становитиме 2,55% від ВВП, Європейська Комісія прогнозує, що рівень бюджетного
дефіциту перевищить цільовий показник у
розмірі 3%, допустимий на рівні ЄС, та зросте до 3,5%. Темпи росту економіки
Румунії почали сповільнюватися у 2018 році, після рекордного
зростання у попередньому році, – констатує Європейська комісія. Економічне зростання було
підтримане приватним споживанням, в той час як інвестиції та експорт мали
негативний внесок. Дефіцит поточного рахунку збільшиться, а також бюджетний дефіцит
у результаті зростання заробітних плат в державному секторі та пенсій, але рівень
інфляція уповільниться, прогнозує Єврокомісія.

У цифрах економічна картина
виглядатиме для 2020 року так: економічне зростання сповільниться до 3,1%,
дефіцит бюджету поглибиться і становитиме 4,7% від ВВП, державний борг зросте до 38%,
інфляція знизиться до 3%, а рівень безробіття залишиться на рівні майже 4%. Європейська Комісія прогнозує,
що приватне споживання упродовж цього року залишатиметься на тому ж рівні в
результаті значного зростання номінальної заробітної плати, а інвестиції
відновляться внаслідок інвестицій в обладнання та активізації будівельного
сектору на тлі збільшення фінансування європейських проектів.

У 2019-2020 роках темпи
зростання заробітної плати будуть пом’якшуватися внаслідок уповільнення
економічного зростання, але залишатимуться стійкими на тлі погіршення умов на
ринку праці та підвищення заробітної плати в державному секторі. Внутрішня і
зовнішня невизначеність може також вплинути на розвиток румунської економіки,
попереджає Єврокомісія. На міжнародному рівні, невизначеності пов’язані з
глобальним попитом та еволюцією економіки Євросоюзу, які можуть мати негативний
вплив на експорт Румунії. На румунський експорт також можуть негативно вплинути і внутрішні
причини, такі як великі витрати на оплату праці через підвищення заробітної
плати, що перевершує зростання продуктивності.

Також невизначеність і
непередбачуваність державної політики також можуть мати негативний вплив на
споживання та інвестиції, обмежуючи розвиток економіки, зазначає Європейська
комісія.

Протести
румунських магістратів

У Румунії тривають
безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
свою діяльність до 7 березня. Усі
справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
можуть посідати керівні посади в прокуратурах.

Колишня керівниця
антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
Європейської прокуратури

Колишній головний
антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
(CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
не чекала і не чекаю.» У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
«зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
партії Клаудіу Манда заявив, що
соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.

Рекомендації Європейської Комісії для Румунії

Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
продуманих реформ.

Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
дев’ятки»

Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
другий – у Варшаві в червні 2018 року.

На нас чекають великі виклики у мінливому світі з щоденними динамічними змінами – такою була передумова
відповідальних осіб у Брюсселі при розробці
довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. Це – прагматичний та сучасний бюджет, який є чесною відповіддю на поточну
реальність, коли очікується, щоб Європа відігравала важливу роль у забезпеченні
безпеки та
стабільності в нестабільному світі. коли Брекзит залишить велику прогалину в бюджеті ЄС, – вважають чільні особи Брюсселя. Відповіддю на цю подвійну проблему є скорочення бюджетних витрат та визначення нових джерел надходжень до бюджету.

Європейська комісія
запропонувала в середу, в безпрецедентній ініціативі, обмеження доступу до
фондів ЄС для країн, які порушують верховенство закону. Жан Клод Юнкер ствердив: Європейська Комісія пропонує зміцнення
зв’язку між бюджетом ЄС
та верховенством
права. Повага до верховенства права є необхідною передумовою для надійного
фінансового управління та ефективного фінансування ЄС.Тому, ми пропонуємо новий механізм захисту бюджету ЄС від
фінансових ризиків, пов’язаних з узагальненими недоліками щодо верховенства
права в державах-членах. Йдеться
про механізм загального застосування, оскільки він не спрямований проти якоїсь конкретної країни ЄС,
але є значною частиною нового бюджету ЄС.

Незважаючи на те, що не були вказані певні країни, Польща та Угорщина відчувають
безпосереднє занепокоєння. Ми не погодимося з механізмами, які б перетворили бюджет ЄС на інструмент
політичного тиску, – негайно відреагувала
Варшава. У випадку Польщі вже було
запропоновано застосування статті 7 Договору ЄС,
але у випадку Угорщини
поки що не вимагалося цього, хоча Єврокомісія констатувала окремі проблеми із верховенством права. Активізація статті 7 означає припинення права голосу під
час нарад ЄС.

Не можна мати такі обмеження, які не піддаються
кількісній оцінці. На нашу думку,
стосовно цього питання будуть звернення до Європейського суду – ствердила в
Брюсселі, румунський європарламентар Норіка Ніколай, яка скептично ставиться до реалізації вищезгаданої пропозиції
Єврокомісією: Це лише проста пропозиція. Ця пропозиція не буде
підтверджена, оскільки в даний час, враховуючи Лісабонський договір, вона не може
бути застосована, оскільки немає ніякої законодавчої підтримки. Зрозуміло, що я можу зрозуміти той факт, що Єврокомісія знаходиться
в кризі та прагне знайти нових джерел надходжень до бюджету, щоб покрити фінансову прогалину після виходу Великої Британії з ЄС. Зрозуміло що, це та інші кілька речей, що
стосуються скорочення грошей на політику згуртування та сільське
господарство, не будуть добре сприйняті.
Франція, наприклад, має серйозні зауваження щодо спільної сільськогосподарської
політики, звичайно, й інші країни такі як Польща та Угорщина повідомили, що не погоджуються з вищезгаданими
обумовленнями. Отож, це лише проста пропозиція, найближчим часом відбудуться
дебати довкола неї. Однак, в Брюсселі вже почалися дискусії довкола того, чи нинішня Єврокомісія не може приймає
рішення, що стосуються політики та дій майбутньої Єврокомісії.

На думку політолога Адріана Зебале, дискусії довкола вищезгаданої теми стосуються і передвиборної кампанії на європейському рівні, оскільки наступного року відбудуться й вибори до Європарламенту: Я впевнений, що прийняті рішення в Брюсселі не були випадковими.
І я впевнений, що це буде одна з тем, навіть наріжним каменем виборів до
Європарламенту від наступного року. Брюссель бажає скористатися цим моментом, щоб
вирішити проблеми, з якими стикаються окремі країни щодо дотримання верховенства
права.

Для кожного з нас дуже важливо зрозуміти, що верховенство права – це не
проста формальність, а це стан душі, що полягає в справедливості, заснованої на визнанні
та повному прийнятті вищих цінностей прав людини, сильних установ та нульової толерантності
до корупції, – ствердив Президент Румунії. За словами Клауса Йоханніса, зараз Європа перебуває на перехресті, стикаючись
із внутрішньою та зовнішньою кризами безпрецедентної складності та
інтенсивності. Історія ЄС вже кілька разів показала нам, що
наша сила полягає в єдності,
солідарності, згуртованості та у амбітному і інноваційному баченні майбутнього.
Ці принципи та цінності є основою європейського проекту. Румунія
вважає, що вони повинні залишатися основою для подальшого розвитку для нашого спільного блага – додав глава румунської держави, відзначивши, що ЄС залишається життєво
важливим проектом.

Національне
антикорупційне управління Румунії: підсумки 2016 року

Прокурори Національного антикорупційного управління Румунії отримали в
минулому році більше 870 обвинувальних вироків у суді. У четвер на підсумковому
засіданні про результати діяльності в 2016 році, голова управління Лаура Кодруца
Кьовеші заявила, що упродовж минулого року були засуджені вісім парламентаріїв,
один міністр, депутат Європарламенту, п’ятеро голів повітових рад рад і кілька десятків
мерів, а відсоток виправдувальних вироків, постановлених судами залишалися
нижче середнього європейського рівня у 10%. Після рішення Конституційного суду щодо
зловживання службовим становищем, прийнятого влітку минулого року, суди по
різному застосували відповідне тлумачення і, таким чином, 71 особа була
засуджена за зловживання службовим становищем, а 15 осіб було виправдано, -
сказала Лаура Кодруца Кьовеші: «Сьогодні в суспільстві ведеться широка дискусія
щодо зловживання службовим становищем. Конституційний суд не декриміналізував зловживання
службовим становищем. Цей злочин не був оголошений неконституційним, як дехто стверджує
в даний час. Він був оголошений конституційним, якщо під словом «невідповідно»
мається на увазі «з порушенням закону».» Більше 226 мільйонів євро мають бути
повернуті до державного бюджету у відповідності до остаточних судових рішень
про конфіскацію відповідної суми у справах, направлених до суду прокурорами
управління по боротьбі з корупцією.

Зміна складу уряду

Теж у четвер у
присутності глави держави Клауса Йоханніса склали присягу чотири нових
міністри, запропоновані прем’єр-міністром Соріном Гріндяну, в результаті перших
кадрових перестановок після затвердження в грудні минулого року нового кабінету
міністрів. Йдеться про зміну керівників міністерств юстиції, економіки,
бізнес-середовища, торгівлі і підприємництва, а також з питань європейських
фондів. У середу, керівництво правлячої Соціал-демократичної партії одноголосно вирішило
зробити чотири зміни в структурі кабінету. Колишній суддя Конституційного суду
Тудорел Тоадер був призначений міністром юстиції, а його пріоритетами, за
словами прем’єра, будуть скасування Механізму контролю та співпраці румунського
правосуддя і узгодження кримінального законодавства з рішеннями Конституційного
суду. Міністерство з питань малого і середнього підприємництва та бізнес-середовища
очолив Александру Петреску, який поступився кріслом міністра економіки Міхаю
Тудосе, котрий обіймав цю посаду і в кабінеті Віктора Понти два роки тому. Рована Плумб стала міністром
з питань європейських фондів.

Крапка в скандалі про
внесення змін до кримінального законодавства

Президент Клаус Йоханніс
у п’ятницю підписав два закони, які напередодні були прийняті Палатою депутатів.
Йдеться про нормативно-правові акти якими було скасовано суперечливу постанову
уряду №13 про внесення змін до Кримінального кодексу і схвалено постанову №14,
якою була скасована попередня. Спроба кабінету міністрів внести поправки до
кримінального законодавства, зокрема частково декриміналізувати зловживання
службовим становищем, вивели на вулиці сотні тисяч румунів. Акції протесту почалися
увечері 31 січня, щойно після схвалення постанови № 13 і продовжилися кожного дня,
навіть і після її скасування. Відповідний нормативно-правовий акт викликав
гостру критику з боку президента, опозиційних партій, основних органів судової
влади і закордонних партнерів Румунії в ЄС і НАТО.

Звіт ЄК про прогрес Румунії
підтверджує зростання економіки

Європейська Комісія
опублікувала щорічний звіт про прогрес всіх країн-членів, що оцінює досягнення або заборгованості в ключових сферах, від економіки і соціальної політики, до
освіти і правосуддя. Аналіз Єврокомісії показує, що в останні два роки Румунія
мала стале зростання економіки, яке сягнуло 4,9% в 2016 році, зокрема завдяки зростанню
споживання, спричиненому змінами податкової політики. Водночас, значне зниження
податків призвело в минулому році до збільшення дефіциту бюджету до 2,8% ВВП, і
може зрости до 3,6% в 2017 році і до 3,9% в 2018 році. Ринок праці зміцнився,
заробітна плата збільшилася і знизився рівень безробіття. Рівень бідності, один
з найвищих серед країн Євросоюзу скоротився, але соціальна нерівність
зберігається, особливо серед молодих людей, сімей з великою кількістю дітей,
людей з обмеженими можливостями, членів ромської громади та сільського
населення. У галузі охорони здоров’я в 2016 році були розпочаті важливі
реформи, але система дедалі страждає від неефективності і корупції, а люди
мають обмежений доступ до медичних послуг, особливо в сільській місцевості.
Відносно освіти у звіті зазначається про недостатні заходи щодо попередження
відсіву учнів і про обмежений доступ сільської молоді до здобуття вищої освіти.

Румунська кінопроект отримав нагороду на Берлінале

Румунська кіномонтажниця
Дана Бунеску отримала на Міжнародному Берлінському кінофестивалі «Срібного
ведмедя» у категорії «найкраще художнє досягнення» за монтаж фільму «Ана, любов
моя» румунського режисера Келіна Петера Нецера. Ця кінострічка брала участь в
основній конкурсній програмі у змаганні за «Золотого ведмедя», головну відзнаку
кінофестивалю, яку отримав угорський фільм «Про тіло і душу» режисерки Ільдіко
Еньєді. Нагадаємо, що румунський режисер Келін Петер Нецер чотири роки тому
виграв головний приз Берлінського кінофестивалю за фільм «Положення дитини».

Чемпіон Румунії з
футболу Ф.К. Астра вибув з Ліги Європи

Чемпіон Румунії з
футболу Ф.К Астра «Джурджу» на виїзді в повторному матчі 1/16 фіналу Ліги
Європи програв бельгійському Генку з рахунком 1:0 та вибув з турніру. Перший матч
в Джурджу завершився нічиєю 2:2. Цей румунський клуб вперше пробився до відповідного
етапу європейської першості, із групи, в якій грав з італійською Ромою, чеською
Вікторією «Плзень» та віденською Аустрією, а в плей-офф турніру обіграв англійський
Вест Гем Юнайтед. Астра була останньою румунською командою, яка виступала в клубних
кубкових змаганнях Європи.

Розвиток таких країн, як Португалія, Нідерланди та Іспанія відразу ж після їх вступу до Європейського Союзу дало румунам сподіватися на те що, після вступу до ЄС, вони зможуть насолоджуватися принаймні схожим добробутом, завдяки європейським коштам. По суті, справи склалися інакше! Супер-бюрократизація у процедурах доступу до європейських коштів або зміна правил під час гри є тільки два з недоліків, на які скаржаться багато з тих, хто доклав зусиль, щоб отримати доступ до європейських грошей.

На початку 2015 року, за словами представників Єврокомісії в Бухаресті, Румунія зареєструвала найнижчий рівень освоєння фондів, значно нижче загальноєвропейського рівня. Ситуація все ще може бути виправлена і країна може освоїти до кінця цього року 70% виділених європейських коштів, враховуючи, що в даний момент цей рівень складає 65%, – оголосив міністр Маріус Ніка в пленумі Палати Депутатів. За три місяці до остаточного завершення фінансового плану 2007-2013 рр, Румунія освоїла 12,8 з 19 млрд євро, виділених на цей період. Бухаресту – каже міністр Ніка – не вдалося витратити більше європейських грошей через погане освоєння коштів у попередніх роках: 2009 року – 0,7%, 2010 р. – 1,1%, 2011 року – 3,6%. Ви запитали мене раніше, чому нам вдалося поглинути лише 70%. Дозвольте мені прочитати вам далі: 2012 року – 5,9%, 2013 року – 15,14%, 2014 р. – 18.56%.

Між часом, були прийняті заходи на підтримку користувачів. Знову ж Маріус Ніка: У Секторній операційній програмі розвитку людських ресурсів на період 2007-2008-2009 рр, строк оцінки певного проекту становив від 1 до 1,5 років. Це час протягом якого користувач міг навіть зникнути. В даний момент користувач має 70 робочих днів з моменту подання на розгляд проекту до оцінки та підписання договору про фінансування.

Опозиція піддала критиці уряд за те, що Румунія втрачає європейські кошти, представники всіх парламентських груп дійшли згоди, що недоліки необхідно виправити таким чином, щоб це джерело фінансування не було втрачено. Як ДСУР, так і НЛП висловили готовність допомогти у спрощенні процедур і підготовці чергового фінансового плану. Депутат ліберал Мірча Тоадер: Закликаю вас завершити пакет законів про торги та державну закупівлю! Ми всі зацікавлені, щоб ці гроші були використані, і я багато разів говорив, навіть на засіданнях власної партії, наскільки абсурдно блокуються різні аукціони, бозна якими то незначними фірмами.

У середу в Страсбурзі пройшов останній акт, необхідний для того, аби нова Європейська комісія розпочала роботу як планувалося 1 листопада. Європарламент затвердив новий склад Європейської комісії, на чолі колишнім з премєр-міністром Люксембургу Жан-Клодом Юнкером. “За” проголосували 423 євродепутати, 209 проголосували “проти”, 67 – утрималися від голосування.

Перед голосуванням Юнкер представив остаточний склад комісії і план дій на наступні пять років. “Або нам вдасться переконати їх, або ні і ми віддалимося від європейського будівництва”, – зазначив, виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, екс-прем’єр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, який висловив своє переконання, що його команда є останнім шансом для відновлення довіри європейських громадян до ЄС.

В умовах коли, Європейський Союз, що не отямився від кризи, Юнкер оголосив, що до кінця року представить трирічний інвестиційний план на суму понад 300 млрд євро, щоб стимулювати економічне зростання і створення нових робочих місць. На думку Жана-Клода Юнкера, який до 2013 року був головою Єврогрупи, інвестиції на національному рівні та на рівні всього Євросоюзу повинні будуть йти пліч-о-пліч зі збільшенням довіри до фіскальних політик і до структурних реформ.

Тим часом, уряди держав-членів мають продовжити тримати під контролем бюджетний дефіцит та здійснювати інвестиції, вкрай необхідні для реального сектора економіки, – заявила румунка Коріна Крецу, яка стала Комісаром ЄС з питань регіональної політики. Одним із пріоритетів пані Крецу на цій посаді буде пошук нових шляхів підвищення рівня освоєння коштів з європейських фондів окремими державами-членами шляхом передачі досвіду таких країн, як Польща і Португалія, іншим, таких як Румунія і Болгарія.

“Я прожила більшу частину свого життя в країні, яка зазнала вражаючого зростання завдяки інструментам доприєднання до Євросоюзу. Я побачила на власні очі наслідки політики згуртованості на життя простих людей”, – сказала Коріна Крецу. Але через кризу знизилися оберти економічного двигуна Європи, а економічні різниці між регіонами Європи збільшилися, тому тепер треба працювати вдвічі більше, щоб повернути економіку в нормальне русло і створити нові робочі місця.

Жан-Клод Юнкер заявив, що Євросоюз має двадцять девятого держава-члена, тобто безробітні, переважна більшість із них молоді люди. Новий єврокомісар з регіональної політики Коріна Крецу запевняє, що вступивши на посаду зосередить особливу увагу саме на молоді.