Tag: імміграція

  • 15 жовтня 2024 року

    15 жовтня 2024 року

    КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.

     

    ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.

     

    ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.

     

    КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.

     

    ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це  повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.

     

    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

     

    Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.

  • Інтеграція мігрантів

    Інтеграція мігрантів

    Відповідно до Індеску політики інтеграції мігрантів Центру порівняльного вивчення міграції, у 2018 році Румунія стала країною призначення для іммігрантів. Право на
    возз’єднання сім’ї або зв’язку з певними членами родини мігрантів, які вже
    оселилися тут є мотивом прибуття в Румунію численних людей, вихідців з
    третіх країн. Іншою причиною останнім часом є побоювання
    переслідування або загального насильства, що має місце в країнах їхнього
    походження. Третьою
    причиною є зайнятість, враховуючи, той факт що Румунія
    стикається з трудовою кризою у певних сферах. Четвертою причиною є продовження навчання, зокрема у вищих навчальних закладах. Іноземні
    громадяни, які мають право
    на законне проживання в Румунії, можна класифікувати на три
    категорії: громадяни третіх країн, громадяни країн-членів ЄС/ЄЕП та
    бенефіціари міжнародного захисту. Найважливішими країнами походження громадян
    є: Республіка Молдова, Туреччина, Китай, Сирія та Ізраїль.


    Між 2005 та 2017 роками частка
    іммігрантів, які проживають у Румунії, зросла в 4 рази від з приблизно 0,5 % до 2% населення (близько 380.000 осіб). Бажаючим тут поселитися, допомагають певні неурядові
    організації. Одна з них це ActivRandom, заснована три роки тому кількома захопленими молодими людьми, яким було
    близько 25 років. Від Йосифа Продана ми дізнаємось більше даних про мігрантів: Можна зробити висновок, що в Румунії, країні ЄС проживає найменша кількість мігрантів
    або біженців. Йде мова про майже 2% всього населення. Ми посідаємо останні місця в списку. Румунія не є обов’язково країною призначення для мігрантів. Однією з причин є те, що навіть економічна ситуація Румунії, в дійсності, не є дуже доброю. Інша причина подібна до ситуації румунів, які вирішили працювати в інших країнах. Вони не обрали ті країни де
    нікого не знають та про які нічого не знають. Як правило, вони їдуть у країни, де мають
    родичів, друзів і, автоматично, в цих країнах зростає громада відповідної діаспори. Те
    саме стосується тих, хто прибуває з Близького Сходу. Якщо вони мають родичів у
    Франції та Німеччині, вони скоріше оселяться там, ніж у Румунії, де не мають нікого знайомого.


    Асоціація ActivRandom працює з тими мігрантами, які
    вирішили залишитися тут, надаючи їм безкоштовні уроки з румунської та англійської
    мов та допомагаючи їм пройти курси для здобуття румунського громадянства. Також допомагають дітям інтегруватися, через організацію майстер-класу з живопису,
    спортивних заходів та відвідання театральних вистав. Деніса Колця, волонтер
    асоціації, організовує курси для мігрантів для отримання румунського громадянства: Серед
    курсантів є особи, які живуть в Румунії вже понад 20 років. Спочатку вони
    приїхали тут вчитися, а потім залишилися та заснували свої сім’ї. А зараз
    хочуть отримати румунське громадянство. На цих курсах викладаємо наступні
    дисципліни – історію, конституцію, географію, культуру та цивілізацію Румунії,
    а також декілька окремих дисциплін щодо вивчення Гімнів Румунії та ЄС.


    Одним із бенефіціарів курсів, проведених неурядовою
    організацією ActivRandom є 18-річна Фатіма Зарварі з Афганістану. Вона
    приїхала до Румунії три роки тому разом з матір’ю та братом для об’єднання сім’ї, її батько будучи
    політичним біженцем у Румунії. Причинами виїзду з Афганістану, очевидно, були невпевненість та страх, спричинених діями талібів. Фатіма Зарварі: Тут в Румунії дуже добре, ми спокійні, я ходжу до школи і ми раді. Спочатку
    було важче. Перший місяць у Європі здався нормальним. Все було нове. Але згодом
    мені стало дуже сумно, тому що ми розлучилися зі своїми родичами з Афганістану,
    колегами та друзями. Нам було дуже важко. Але ми приділяли більше уваги
    вивченню румунської мови і таким чином пристосувалися до нового нашого життя.




    На даний момент Фатіма є ученицею 12 класу в бухарестському
    ліцеї, вона вивчила румунську мову і каже, що в школі її дуже добре сприймали
    колеги та вчителі. Однак вона стикалися і з неприємними ситуаціями. Фатіма
    Зарварі: Найгірший випадок трапився з моєю мамою, тому що вона не вивчила
    добре румунську мову і не вміє добре її розмовляти. Одного разу вона прибула
    додому плачучи, бо хтось пройшов повз неї та плюнув на неї чи погано дивився на
    неї. Це траплялося й зі мною кілька разів, коли я була із сім’єю у місті.
    Одного разу я їздила із усією родиною на трамваї щоб добратися до Академії економічних
    наук, де мені довелося говорити про біженців. Тоді я ще чекала відповіді на
    прохання про притулок і зрозуміла, що громадський транспорт для нас є безкоштовним.
    У мене було лише посвідчення прохача притулку. Хоча до того часу контролери
    перевіряли нас, вони сказали що все нормально,
    однак на цей раз контролери сказали нам, що ми повинні платити за подорож. Вони
    поводилися дуже погано з нами. Примусили вийти з трамвая, викликали поліцію і
    навколо нас зібралося багато людей, а деякі з них запитували нас, що ми шукаємо
    тут та сказали нам, щоб ми повернутися в нашу країну. Це мене дуже стурбувало і я тоді дуже плакала.


    Деніса Колця каже, що
    мігранти, які відвідують вищезгадані курси, розглядають епізоди дискримінації як окремі
    випадки. Однак, кілька тижнів тому небагато працівників з Шрі-Ланки, які
    працюють в пекарні в селі Дітре в повіті
    Харгіта (центральна Румунія) викликали протести з боку місцевого населення, які
    були розлючені тим, що роботодавці вважали за краще найняти на роботу іноземців.
    Справа ще не була роз’яснена, ще не відомо чи йде мова про випадок ксенофобії або
    про протести проти окремих роботодавців, які відмовляються пропонувати добрі умови праці та добру плату місцевим жителям. Поки ця ситуація не буде з’ясована,
    певні схильності до дискримінації іноземців неможливо не помітити. Йосіф
    Продан: Ми румуни вважаємо себе дуже привітними або гостинними, але здається що
    це було по відношенню до осіб. які прибували із Заходу. Ми не думали, що хтось із Сходу захоче оселитися та працювати в Румунії. В першій фазі, ми не
    знаємо, як реагувати. А згодом з’являються два типи проявів: або ми їх повністю
    відкидаємо, або приймаємо їх поряд з нами. Я належу до покоління, батьки якого
    переїхали на заробітки за кордон, тому я їх добре розумію. Це мінімальний доказ
    людяності а саме зрозуміти, що в цьому світі є люди, які пережили якісь травми і
    тривалий час вони жили в страху. Мені здається неможливим, щоб хтось не міг зрозуміти цю річ та щоб не міг приймати цю людину біля себе, щоб допомогти її.

    Щоб надалі допомогти мігрантам інтегруватися та місцевим
    жителям зрозуміти їх, неурядова організація ActivRandom, з 2018 року, організує
    фестиваль OmFest, міжкультурний захід, який висвітлює різноманітність життя іноземних
    громад у Румунії.

  • 7 березня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – У Румунії підтверджено 4 нових випадків захворювання на коронавірус Covid-19,
    загальна кількість зросла до 13. За даними Групи стратегічної комунікації
    останні чотири випадки, що були лабораторно підтверджені у суботу – це дві дівчини – 15-річна мешканка Тимішоари та 16-річна мешканка Хунедоари та двоє чоловіків 46-річний мешканець столиці та 71-річний житель міста Галац. Станом на суботу четверо з
    13 пацієнтів одужали від цієї хвороби. На національному рівні майже 13 тис осіб
    перебувають у самоізоляції вдома. В Європі коронавірусом заразилися майже 6 тис. осіб, переважно в Італії,
    Франції, Німеччині, Іспанії та Великій Британії. Всесвітня організація охорони
    здоров’я знову закликала всі країни світу зробити боротьбу з новим
    коронавірусом своїм головним пріоритетом та оцінила, що уповільнення поширення
    епідемії є ключовим для пошуку ліків проти Covid-19. Загалом, станом на
    сьогодні, кількість країн, де підтверджений коронавірус сягає майже 100,
    зареєстровано понад 100 тис. випадків захворювання COVID-19, з яких понад 3500
    – летальні, переважно в Китаї.

    MH17 – Міністерство закордонних справ Румунії
    вітає початок у понеділок, 9 березня, судового розгляду справи збитого літака
    рейсу MH17 і висловлює впевненість, що це призведе до встановлення істини та
    досягнення справедливості для 298 жертв рейсу MH17 та їхніх близьких. У
    поширеній сьогодні заяві Міністерство закордонних справ вважає, що цей процес є
    важливим кроком для з’ясування обставин катастрофи літака та притягнення до
    відповідальності винних у збитті пасажирського літака. 17 липня 2014 року лайнер
    Малайзійських авіаліній був збитий на сході України під час виконання рейсу
    Амстердам – ​​Куала-Лумпур. У результаті цього усі 298 осіб, пасажири та члени
    екіпажу, загинули. Серед них – одна особа, яка мала румунське громадянство.
    Розслідування було здійснене експертами Міжнародної слідчої групи (JIT), що складається з
    представників судових та поліцейських органів Нідерландів, України, Австралії,
    Бельгії та Малайзії. У червні 2019 року Генеральна прокуратура оголосила про
    підозру чотирьом фігурантам справи за фактом збиття літака.

    УРЯД – Керівництво румунського парламенту визначить
    наступного тижня дату, коли відбудеться голосування щодо затвердження уряду на
    чолі з лібералом Флоріном Кицу. Спільне засідання має бути призначене не
    пізніше наступної п’ятниці. На цьому тижні 16 кандидатів у міністри були заслухані
    в профільних комітетах, кандидатури лише дев’яти з них були схвалені
    парламентаріями. Для затвердження уряду потрібні голоси не менше 233 сенаторів
    і депутатів. Нагадаємо, що попередньому ліберальну уряду на чолі з лідером
    Націонал-ліберальної партії Людовіком Орбаном парламент оголосив вотум
    недовіри. Повторно призначений президентом на пост прем’єр-міністра Людовік
    Орбан склав свій мандат після відповідного рішення Конституційного суду.




    ІММІГРАЦІЯ
    – Туреччина почала репатріацію сирійських мігрантів, зосереджених на кордоні з
    Грецією, після угоди про припинення вогню в сирійській провінції Ідліб,
    підписаної президентами Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та Росії
    Володимиром Путіним. Анкара вже повідомила мігрантів про те, що кордон з ЄС
    закритий і поставила в їх розпорядження автобуси, на яких вони будуть
    доставлені до Стамбула, а звідти до Сирії. Однак грецькі правоохоронці
    продовжують посилену охорону кордону після того, як міністр внутрішніх справ
    Туреччини Сулейман Сойлу заявив у п’ятницю, що Анкара розмістить 1000 поліцейських вздовж річки Єврос на кордоні з Грецією, щоб запобігти витісненню греками мігрантів, які намагаються її перетнути. У
    Бухаресті виконуючий обов’язки міністра внутрішніх справ Марчел Вела повідомив грецьку
    владу про те, що Румунія збільшить кількість прикордонників та обладнання,
    направлені до Греції. Таким чином, крім 21 прикордонника, які вже перебувають у
    Греції, румунська сторона вирішила направити ще вісім осіб для охорони сухопутної
    ділянки кордону, прибережний патрульний катер з двома екіпажами із 24
    поліцейських та двох експертів в рамках Оперативного плану з підтримки Греції,
    що здійснюється під егідою Європейського бюро з підтримки міграційних процесів




    ТЕНІС – Румунська
    тенісистка Сімона Халеп, друга ракетка світу через травму не зможе взяти участь
    у престижних змаганнях турніру Індіан-Веллс, який має розпочатися наступного
    тижня в Каліфорнії. Сімона Халеп завоювала головний трофей турніру категорії «Прем’єр
    Мандаторі» в Індіан-Веллсі у 2015 році, після перемоги у фіналі над Єленою
    Янкович з Сербії. І минулорічна фіналістка, німкеня Анжеліка Кербер, заявила,
    що не зможе взяти участь у цьогорічному турнірі через травму ноги. Цього року в
    турнірі «Індіан-Веллс» візьмуть участь 73 тенісистки з топ-80 світового
    рейтингу, опублікованого Жіночою тенісною асоціацією минулого місяця.




    РЕГБІ– У
    четвертому матчі вищого дивізіону чемпіонату Європи з регбі,
    який пройшов у Краснодарі, команда Румунії зазнала поразки від росіян з
    рахунком 32:25. Це вже третя
    поразка румунів, після 13:41 з Грузією та 11:22
    з Португалією, обидві на виїзді. Єдину в
    2020 році перемогу збірна
    Румунії здобула вдома над командою Іспанії – 24:7.
    Останній матч цього сезону Румунія зіграє проти Бельгії, вдома, у
    Ботошанах (північний схід) у суботу, 14
    березня.

  • Довіра громадян до ЄС

    Довіра громадян до ЄС




    Румунія займає друге місце, нарівні з Португалією,
    що стосується позитивного сприйняття Європейського Союзу. Відповідно до нового опитування Євробарометра, опублікованого в
    понеділок, кількість румунів, які мають позитивне сприйняття ЄС також перевищує середнього показника в Європі – 60%, порівняно із середнім показником на рівні ЄС – 45%.

    В цілому, дослідження показує сильне зростання позитивного сприйняття
    громадян щодо Європейського Союзу в усіх сферах – від економіки до стану
    демократії. Таким чином, опитування показує, що більше половини румунів
    довіряють Європейському Союзу та оптимістично ставляться до ситуації на ринку
    праці, порівняно із середнім показником в Євросоюзі – 44%.




    Довіра до Союзу зросла у 20 державах-членах і все
    ще перевищує показники довіри до національних урядів чи парламентів. Найвищий
    рівень зареєстрований у Литві, Данії та Естонії. Більше половини респондентів з
    15 країн, включаючи Румунію, схильні довіряти Європейському Союзу. Більшість
    європейців, 61%, зараз оптимістичні щодо майбутнього Союзу, у той час як лише
    34% песимістичні. Оптимізм є найвищим в Ірландії, Данії, Литві та Польщі.
    Найнижчі рівні – у Великобританії та Франції. Більше половини громадян
    країн-членів вважають, що їх голос має значення в Європейському Союзі -
    ситуація, яка відзеркалює зростання як порівняно із осінню минулого року, так із
    червнем 2014 року.




    Водночас, більше половини європейців заявляють, що
    вони задоволені станом демократії в Європейському Союзі, це будучи найвищим
    показником з осені 2004 року до сьогодні. Найбільшими досягненнями Союзу є
    європейське громадянство та свобода пересування, вважає більшість респондентів.
    На європейському та національному рівнях основною проблемою залишається
    імміграція, про яку згадують 34% респондентів, однак цей показник є нижчим ніж минулої осені. З-поміж основних висновків
    дослідження – рекордна підтримка єдиній європейській валюті – євро -, та
    перетворення кліматичних змін на другу важливу проблему на рівні ЄС після
    імміграції.




    Нарешті, у всіх 28 державах-членах, понад половина
    респондентів вважають, що вони є громадянами Європейського Союзу. Це найкращі
    результати опитування Євробарометра з червня 2014 року, проведеного до вступу
    на посаду Комісії Юнкера. Опитування проводилося після європейських виборів, з
    7 червня по 1 липня 2019 року, у всіх 28 державах-членах ЄС та в п’яти
    країнах-кандидатах (Північна Македонія, Туреччина, Чорногорія, Сербія та
    Албанія).

  • 1 квітня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ – Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у понеділок заявив, що проведе повторні консультації з парламентом для розширення
    сфери референдуму, який відбудеться 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського парламенту. Він пояснив, що це потрібно, щоб зробити референдум
    більш ефективним і потужним. Відповідне оголошення було зроблене після
    зустрічей глави держави з представниками громадянського суспільства, суддів та
    магістратів з питань референдуму на тему правосуддя. Клаус Йоханніс знову
    розкритикував головну керівну Соціал-демократичну партію за постійну схильність до прийняття
    термінових постанов і за намір здійснити «помилування та амністію
    корупціонерів». Глава держави
    знову попередив уряд не приймати термінових постанов про внесення змін до
    законів у сфері правосуддя та кримінальної політики до оприлюднення результатів
    всенародного волевиявлення.




    ЄВРОСОЮЗ – Сьогодні у Бухаресті стартувала Міжпарламентська
    конференція про майбутнє Європейського Союзу. Захід організований Парламентом на
    тлі головування Румунії в Раді
    Європейського Союзу. Дискусії зосереджені на захисті європейських цінностей, громадян,
    на необхідності реформування економічної моделі, забезпеченні єдності,
    європейському сусідстві та на євроатлантичних відносинах. Конференція
    завершиться підписанням спільної заяви. Документ стане внеском парламенту до Саміту
    ЄС, який відбувся 9 травня в м. Сібіу.




    ЕНЕРГЕТИКА – Комісар ЄС з питань клімату та енергетичної політики Мігель
    Аріас Кан’єте сьогодні прибув з дводенним візитом до Бухареста. За даними
    представництва Європейської Комісії в Румунії він візьме участь у засіданні «Ініціативи
    регіонального енергетичного співробітництва у Центральній та Південно-Східній
    Європі», а у вівторок – у неформальному засіданні Ради з енергетичних питань
    під головуванням румунського міністра енергетики Антона Антона. У кулуарах
    зустрічі відбудуться дві церемонії підписання угод про надання енергетичних
    грантів у рамках Європейського механізму взаємоз’єднання. Рада обговорить
    пріоритети майбутньої енергетичної системи в ЄС з метою забезпечення
    енергетичного переходу після 2020 року. У цьому контексті відбудеться і перша
    міністерська енергетична зустріч між країнами-членами ЄС та країнами Східного
    партнерства з метою зміцнення регіональної співпраці в енергетичному секторі.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з візитом у США,
    де сьогодні зустрінеться з американським держсекретарем Майком Помпео. Також у Нью-Йорку
    Теодор Мелешкану візьме участь у прийомі, організованому Постійним
    представництвом Румунії в ООН з нагоди головування Румунії в Раді Європейського
    Союзу та відзначення Міжнародного дня франкофонії. Теодор Мелешкану перебуває в
    США з 27 березня, де взяв участь у низці зустрічей, які відбулися у
    штаб-квартирі ООН, продовжуючи зусилля з просування кандидатури Румунії на
    посаду непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2020-2021 роках




    ЕМІГРАЦІЯ
    – Громадяни країн Південної та Східної Європи більше стурбовані еміграцією, ніж
    імміграцією. Принаймні це випливає з результатів опитування, проведеного Європейською
    радою з міжнародних відносин серед мешканців 14 країн, опублікованих у
    понеділок газетою The Guardian. Згідно з опитуванням, в Іспанії, Італії,
    Греції, Угорщині та Румунії, тобто у країнах, де спостерігається стагнація або різке
    скорочення населення, відсоток тих, хто заявляє, що більше стурбований
    еміграцією, перевищує відсоток тих, кого непокоїть імміграція. Найбільш різкий
    демографічний спад, – пише The Guardian, – спостерігається у Румунії, населення
    якої скоротилося майже на десять відсотків за останнє десятиліття через виїзд,
    особливо молодих людей, на заробітки в країни Західної Європи. Навпаки, у
    країнах Північної та Західної Європи занепокоєння з приводу імміграції значно
    перевищує рівень занепокоєння щодо еміграції.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Європейському Союзі у лютому становив 6,5%, порівняно з
    7,1% в аналогічному періоді минулого року. Про це повідомив сьогодні
    Європейський статистичний офіс – Євростат. Це найнижчий рівень безробіття в ЄС
    з січня 2000 року, коли Євростат почав
    складати щомісячну статистику безробіття. Найвищі рівні безробіття були
    зареєстровані в Греції, Іспанії та Італії. На протилежному кінці – Чехія,
    Німеччина та Нідерланди. У Румунії середній рівень безробіття у лютому становив
    3,8%.

  • Мігранти та паркани

    Мігранти та паркани




    Угорська влада розглядає можливість зведення паркану на кордоні з Румунією
    у разі зміни маршрутів міграції до Західної Європи.




    Радник прем’єр-міністра Угорщини з питань безпеки Дьордь Баконді заявив, що
    румунська поліція і жандармерія проводять значну роботу щодо забезпечення
    безпеки угорської і сербської ділянок кордону, після затримання минулого тижня
    значної кількості мігрантів, які мали намір потрапити до Угорщини. За його
    словами потрібно уникнути утворення нових маршрутів міграції з Сербії чи
    Болгарії територією Румунії, що вимагає додаткових зусиль з боку угорської
    влади, аналогічних тим, що були докладені на південному кордоні країни.




    Дьордь Баконді сказав, що, якщо буде потрібно, Угорщина побудує паркан з
    колючого дроту на кордоні з Румунією, нагадавши, що вже були завершені проектувальні
    та землевпорядкувальні роботи, елементи огорожі вже доставлені в прикордонні
    райони, а угорська армія має великий досвід в області здійснення таких робіт.




    Угорський уряд вирішив восени минулого року звести подібні паркани на своєму кордоні з Сербією і Хорватією, а влітку запровадив нові заходи безпеки,
    згідно з якими мігранти, які незаконно перетнули кордон Угорщини і були
    затримані в межах восьми кілометрів прикордонної зони, мають бути негайно
    доправлені до найближчої транзитної зони і вислані назад в Хорватію або Сербію.




    Останнім часом представники угорського уряду все частіше говорять про
    небезпеку міграції у спробі переконати якомога більше громадян взяти участь у
    референдумі щодо обов’язкових квот Євросоюзу з переселення біженців, який відбудеться
    2 жовтня.




    У понеділок прем’єр-міністр Віктор Орбан знову розкритикував європейську
    політику щодо біженців, котрі, на його думку, загрожують Європі загибеллю.
    Орбан додав, що метою референдуму, що буде проведений наступного місяця є
    захист Угорщини, єдиної європейської країни, в якій люди матимуть можливість висловити
    свою думку на референдумі з цього питання.




    Одним з перших на гучні заяви угорських чиновників відреагував міністр
    закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн, який піддав гострій критиці політику
    офіційного Будапешта в сфері міграції та зазначив, що Угорщина має бути
    виключена з Європейського Союзу. Паркан, що Угорщина будує, щоб стримати
    мігрантів, стає все довшим, вищим і небезпечнішим. Угорщина недалека від того,
    щоб віддати наказ стріляти по біженцях, – зазначив глава люксембурзського
    зовнішньополітичного відомства.

  • Румунський досвід в таборах біженців

    Румунський досвід в таборах біженців




    По
    мірі збільшення потоку біженців з Сирії в Європу, і в румунському суспільстві виникли дебати й суперечки довкола цього питання. На політично-інституційному рівні Румунія зобов’язалася прийняти понад 6200 біженців через механізм розподілу усередині ЄС. На соціальному рівні, ситуація біженців викликає суперечки та інтерес, а також емпатією,
    особливо до жінок і дітей. Співчуття, а також професійне покликання спричинили фотографа Йоану Молдован відвідати в 2013 році табір сирійських
    біженців Заатарі в Йорданії.




    Тоді
    люди, які жили там ще не думали про те, що будуть змушені йти далі і навіть побудували
    невеличке поселення, – розповідає Йоана Молдован. «Табір Заатарі став своєрідним
    невеликим містечком, мав вулицю з невеликими магазинами і забігайлівками, яку жартома
    назвали «Єлисейські поля». Було досить дивно побачити, як розвивається громада
    з приблизно 120.000 людей, які тікаючи від війни, спробували в тій чи іншій
    формі почати нове життя. Одні жили у наметах, інші в контейнерах, як ті, що
    використовуються працівниками на будмайданчиках, які були облаштовані так, щоб хоча б якось вони нагадували про колишнє затишне помешкання. Водночас я помітила одне: якщо в
    Заатарі, у людей все ще була надія, що вони повернуться додому найближчим
    часом, на шляху до Європи, біженці вже не мали надію повернутися назад.»





    Йоана Молдован супроводжувала
    біженців в їх дорозі до Європи, зокрема, через Грецію, Македонію, Сербію,
    Хорватію. Більшість мріяла дістатися «Ельдорадо», тобто Німеччини, не усвідомлюючи,
    що чекає їх там насправді. Вони хотіли, проте, кращого життя, і це давало їм
    силу йти далі, – зазначила Йоана Молдован. «Найбільше мене вразила їх рішучість
    і мужність, а також сила духу, тому що все це потрібно, коли відважуєшся на
    такий шлях, щоб пережити весь цей жах, витримати безсонні ночі, перепливти море
    на надувному човні. Протягом всього мого досвіду, я не зустріла жодного песиміста.
    Зустріла втому, розчарування, але не побачила песимізму.»




    Якщо перша хвиля мігрантів, що дісталися берегів Європи складалася
    переважно з чоловіків, в даний час прибувають здебільшого жінки і діти, додаючи ще
    більше драматизму і без того трагічній картині. Трагічні миттєвості цих реалій
    зафіксовані на фотографіях Йоани Молдован. «Якщо в таборах біженців, жінки, й особливо
    матері, зуміли створити таку обстановку, в якій вони відчували б себе як вдома,
    зуміли облаштувати своєрідне домашнє господарство, на шляху до Європи це практично
    неможливо. Багато часу вони не мали доступу до туалетів, не було мінімальних
    санітарно-гігієнічних умов проживання. Я бачила матерів з маленькими дітьми,
    які були змушені міняти пелюшки на залізничній платформі або просто на землі в полі.»





    Під впливом інформації, що поширювалася в соціальних
    мережах, минулого року інша румунка Аліна Петку подала у відставку з державної
    компанії, де працювала економістом і полетіла на Лесбос, щоб побачити як острів,
    де вона проводила свої відпустки перетворився на табір біженців. «У перші дні,
    я побувала в таборі для вразливих груп, тобто людей, які втратили родичів під
    час перетину моря на човні. Вони втратили своїх чоловіків, дружин, братів,
    сестер або дітей. Там же були діти-сироти, які втратили батьків при тих же
    обставинах. Пізніше я переїхала на північ острова, в район Молівос, де приєдналася
    до асоціації добровольців. Там я багато працювала в порту і в транзитному таборі.
    Туди біженців спрямовували спочатку, а звідти їх направляли в столицю острова
    для реєстрації. У Молівосі вони зупинялися на кілька годин, або ночували, якщо прибували
    вночі. Добровольці надавали допомогу цілодобово в кілька змін.»





    Найбільше у цьому таборі Аліну вразили жінки, які в цих анормальних
    умовах намагалися вести себе природно, як робили це щодня в мирний час. Аліна Петку
    розповідає. «Коли я прибула туди побачила, що ці жінки такі самі, як ми. Походили
    з усіх прошарків суспільства, мали різноманітну підготовку, від жінок, які не
    мали ніякої освіти, до вчителів, лікарів або фармацевтів. За кілька днів до
    мого від’їзду, жінка, яка мала чоловіка і дитину, народила щойно після висадки на
    грецькому узбережжі. Їй допомогла волонтерка, яка робила це уперше. Дитина
    народилася там серед скель, в оточенні багатьох людей і лише потім туди прибув лікар.
    Я зустріла й багато одиноких жінок, які рушили в дорогу самі. Вони були студентками
    і вирішили піти з дому у пошуках кращого життя. Вони не носили хіджабу і здавалися
    мені дуже космополітичними.»





    Згідно з механізмом розподілу біженців серед
    країн-членів ЄС за квотами, до тепер Румунія висловила готовність прийняти 190
    біженців з Італії та 125 – з Греції,
    тобто всього 315 осіб. Із них на початку березня до Бухареста вже прибули 15
    біженців у віці від семи місяців до 50 років, які були розміщені в спеціальному
    центрі в місті Галац. Проте, зусилля Румунії щодо інтеграції прохачів притулку не
    зупиняються на цьому, каже експерт Генерального інспекторату у справах
    імміграції Ана Нямцу. «Паралельно з цим механізмом, Румунія готується до
    ймовірного міграційного потоку на своїх кордонах, а це означає створення
    спеціальних таборів, які ми назвали «інтегрованими центрами», які підпорядковуються
    Прикордонній поліції. Румунія продовжує стикатися з постійним припливом
    іммігрантів. Цей потік має злегка висхідний тренд, і таким чином, в принципі, має
    постійний характер. У 2015 році ми отримали близько 1200 заяв про надання
    притулку, приблизно стільки ж було і в 2013-2014 роках. У 2015 році близько 500
    осіб отримали певну форму захисту від румунської держави. Протягом останніх
    двох років, переважна більшість прохачів притулку, які отримали певну форму
    захисту походить із Сирії. Румунія має 6 спеціальних центрів розміщення прохачів
    притулку та біженців загальною місткістю 1.700 місць. Водночас ми готуємося до
    відкриття, в разі необхідності, й інших центрів.»





    Становище біженців привернуло увагу й Європарламенту,
    який прийняв звіт про важливість гендерних питань в розробці політики та процедур
    надання притулку.

  • 21 серпня 2016 року

    ТЕРОРИЗМ – МЗС Румунії рішуче засуджує теракт, вчинений увечері 20 серпня під час святкування весілля у
    місті Газіантеп на півдні Туреччини, що привів до загибелі і поранення кількох
    десятків осіб. Румунське зовнішньополітичне відомство вважає некваліфікованими
    такі напади на невинних людей і висловлює співчуття сім’ям загиблих та
    постраждалим внаслідок цього акту крайнього насильства, а також висловлює
    солідарність з турецьким народом. МЗС також запевняє, що Румунія підтримує
    Туреччину в боротьбі з тероризмом. Виконавцем вибуху був підліток-смертник
    віком від 12 до 14 років, – заявив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган.
    Турецький лідер також зазначив, що за попереднім висновком відповідальнИМ за теракт
    є терористичне угруповання Ісламська держава.


    МІГРАЦІЯ – 24 особи, які мали намір незаконно перетнути
    пішки кордон між Сербією та Румунією були затримані у суботу ввечері патрулем
    Прикордонної поліції Румунії. За попередньою інформацією нелегальні мігранти, в
    тому числі 11 дітей є громадянами Туреччини. Прикордонна поліція нагадує, що
    кілька днів тому румунська влада вирішила посилити охорону румуно-сербського
    кордону після того, як на цьому тижні невеликі групи іммігрантів двічі
    намагалися незаконно перетнути державний кордон. З іншого боку, рівень активності
    незаконної міграції на кордонах Румунії протягом семи місяців поточного року знизився на 40% в порівнянні з
    аналогічним періодом 2015 року. Майже 600 іноземців намагалися незаконно
    перетнути державний кордон Румунії з початку року, що значно менше минулорічних
    показників, коли їх кількість перевищила тисячу осіб. Сто з них були повернуті
    прикордонним службам сусідніх країн у відповідності до положень угод та
    протоколів про реадмісію. Із загальної кількості осіб, причетних до незаконної
    міграції, більшість були організовані в групи, у супроводі більше 30
    провідників, румунських або іноземних громадян, які, в свою чергу, були
    затримані прикордонниками. Вони були затримані як на в’їзді, так і на виїзді з
    країни та походили з таких країн, як Пакистан, Афганістан, Ірак або Судан, а
    також з Росії, Туреччини, Албанії та сусідньої Молдови.




    КОРУПЦІЯ – У понеділок, 22 серпня, Верховний суд Румунії розгляне справу щодо продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою колишнього
    заступника голови Національного банку Румунії Богдана Олтяну. Наприкінці липня
    прокурори Національної антикорупційної дирекції ГПР звинуватили його в тому, що
    в період липень-листопад 2008 року, коли посідав посаду спікера Палати
    депутатів від Націонал-ліберальної партії, він вимагав і отримав від відомого
    бізнесмена хабар на суму 1 млн євро та підтримку на виборах за призначення
    певної особи на посаду губернатора Адміністрації біосферного заповідника
    Дельта Дунаю. Богдан Олтяну став
    першим провідним банківським посадовцем, який фігурує у кримінальних справах
    антикорупційного управління, а провадження стосується його діяльності до 2009
    року, коли він став заступником голови НБР.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Дачіан Чолош у четвер здійснить офіційний візит до сусідньої Республіки Молдова. Візит відбудеться після нещодавнього рішення Уряду Румунії виділити 24 серпня перший транш фінансової допомоги Кишиневу у розмірі 60 мільйонів євро. Загальний обсяг кредиту становить 150 мільйонів євро. За умовами угоди,для отримання першого траншу, офіційний Кишинів має виконати низку зобов’язань, зокрема:підготувати дорожню карту пріоритетних реформ для відновлення переговорів з МВФ, ініціювати законодавчий пакет щодо поліпшення бізнес-середовища, провести системний аналіз вразливостей банківської системи і розробити законодавчий графік їх усунення. Крім цього Бухарест зажадав розробити план оновлення Стратегії реформування судової влади та Національної стратегії по боротьбі з корупцією в Р.Молдова.




    КІНО – Найбільш очікуваний румунський трилер року
    Собаки режисера Богдана Міріке отримав дві нагороди на Сараєвському
    кінофестивалі, одному з найбільших в своєму роді в Європі. У суботу ввечері на
    церемонії вручення премій фестивалю
    Георге Вісу отримав приз Серце Сараєво, що вручається кращому
    акторові. Французький журнал Télérama порівнює шістдесятирічного Герогія Вісу,
    який упродовж часу зіграв понад 40 ролей, з зірками американських вестернів
    минулих років. Румунський фільм був удостоєний спеціального призу журі. 23
    вересня фільм Собаки вийде в широкий румунський прокат, а в найближчі місяці
    буде показаний на фестивалях в Канаді, Данії, Ізраїлю, Італії, Португалії,
    Швеції та Іспанії.




    ТЕНІС – Румуно-голландський дует Хорія
    Текеу/Жан-Жюльєн Ройєр у фіналі чоловічого парного розряду тенісного турніру в
    Цинциннаті, США зіграють проти хорвато-бразильської пари Іван Додіг/Марсело
    Мело. У півфіналі Текеу і Ройєр здобули блискучу перемогу над американським
    дуетом Боб і Майк Брайани в двох сетах – 6:3, 7:6. У жіночому одиночному
    розряді турніру в Цинциннаті румунська тенісистка Сімона Халеп у півфіналі
    поступилася німкені Анжелік Кербер –
    6:3, 6:4. Після цієї поразки Халеп опуститься в понеділок на 5-е місце в
    рейтингу WTA, в той час як Кербер потрібна одна перемога, щоб стати першою
    ракеткою світу, посунувши з першої сходинки американку Серену Вільямс.

  • 8 липня 2016 року

    САМІТ НАТО – Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг
    заявив, що румунська бригада буде перетворена на багатонаціональну, щоб
    посилити присутність Північноатлантичного альянсу в Південно-Східній Європі. На
    прес-конференції сьогодні у Варшаві Столтенберг
    представив виклики, з якими Альянс має справитися, що пов’язані, зокрема, з
    посиленням безпеки, зміцненням оборони, стримуванням і забезпеченням стабільності
    за межами НАТО. Між іншим передбачаються заходи з посилення як північного крила
    східного флангу, так і для протидії загрозам з півдня. Президент Клаус
    Йоханніс, який представляє Румунію на саміті у Варшаві, наполягатиме на
    приділенні особливої уваги Чорноморському регіону і на забезпеченні збалансованої
    присутності союзників на всьому східному фланзі. Він також наголосить на
    необхідності виконання всіх зобов’язань, взятих на себе союзниками на саміті у
    Великобританії. У Варшаві сьогодні була підписана спільна декларація НАТО-ЄС
    про співробітництво в сферах кібербезпеки і міграції.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Три румунських військових кораблі
    візьмуть участь у багатонаціональних навчаннях Sea Breeze-2016, які пройдуть з
    11 по 17 липня в болгарських територіальних водах і в міжнародних водах Чорного
    моря, – повідомили сьогодні в Штабі ВМС
    Румунії. Зокрема йдеться про фрегат Королева Марія з екіпажем у складі 240
    військовослужбовців на борту, морський тральщик Александру Аксенте,
    спеціалізований на виявленні та знищенні мін та ракетний корабель
    Лестунул з екіпажем – 60 моряків. Румунські військові судна є частиною
    сил, поставлених Румунією в розпорядження Північноатлантичного альянсу, а
    участь румунських військовослужбовців у навчаннях НАТО забезпечує зміцнення
    взаємодії з аналогічними військовими структурами країн-партнерів.




    ЗАРПЛАТНЯ – Понад 3
    мільйони румунів (65% від загальної кількості працівників, що становить 4,7 млн
    осіб) отримують зарплату розміром менше 2000 леїв (приблизно 440 євро), тобто нижче
    від середньостатистичного заробітку. Принаймні це випливає з результатів
    дослідження, проведеного публікацією Ziarul Financiar. Приблизно 1 млн 300
    тис працівників (27% від загальної кількості) мають доходи в розмірі від 2000
    до 4000 леїв (тобто від 443 до 885 євро) на місяць. Тільки у 7% румунських
    працівників чистий щомісячний заробіток перевищує 4000 леїв на місяць. Це
    означає близько 340.000 осіб, які працюють в таких областях, як банківська
    справа, інформаційні технології, повітряний транспорт, видобуток нафти і
    тютюнова промисловість. Згідно з даними, опублікованими вчора Національним
    інститутом статистики, чиста середня заробітна плата в Румунії у травні
    поточного року склала 2,063 лея (457 євро) на місяць, на 14% більше в
    порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Таким чином чистий заробіток
    румунських працівників є уп’ятеро
    меншим, ніж в середньому в країнах ЄС.




    ДИПЛОМАТІЯ – Богдан Ауреску, колишній
    глава румунської дипломатії, в даний час радник Президента Румунії з питань зовнішньої політики, прийняв запрошення словацького головування в ЄС, зайняти посаду почесного
    спеціального радника з правових і міжінституційних питань. Про це румунський дипломат оголосив на своєму Твіттері, додавши, що виконуватиме цю функцію безоплатно паралельно з обов’язками радника румунського президента. Богдан Ауреску, юрист за фахом і кар’єрний дипломат, в період 2004-2009
    роки був представником Румунії в справі проти України про розмежування континентального шельфу Чорного моря в Гаазькому міжнародному суді, який у 2009 році
    виніс рішення на користь румунської сторони. З листопада 2014 року
    по листопад 2015 року Богдан Ауреску був міністром закордонних справ Румунії.




    Р.МОЛДОВА – Підтримка молдовський
    державі на
    її європейському шляху і продовження важливих проектів,
    зокрема у
    соціальній або енергетичній сферах, налічуються серед пріоритетів нового Посла Румунії в Республіці Молдова Данієля Йоніце.
    Він закликав молдовську владу продовжити і поглиблювати реформи та додав, що Румунія є найтвердішим і найбільш відвертим партнером Молдови в своїх
    європейських устремліннях. Молдова є постійним стратегічним пріоритетом в зовнішній політиці румунської
    держави», – заявив новий румунський посол у Кишиневі. Нагадаємо, що Республіка Молдова була на частині
    східних румунських територій, анексованих СРСР після ультиматуму в
    1940 році і проголосила свою незалежність 27 серпня 1991 року після провалу
    нео-більшовицького путчу в Москві.




    ІММІГРАЦІЯ – У Брюсселі
    сьогодні були представлені останні дані про міграцію в Європейському Союзі.
    Дані були зібрані і містяться в доповіді Європейського бюро з надання підтримки
    і притулку – агенції ЄС, що діє з 2011 року. Відповідно до звіту, найбільше
    прохачів притулку є громадянами Сирії, західно-балканських країн та Афганістану. Серед країн, які отримали
    найбільше заявок на міжнародний захист першими є Німеччина, Угорщина, Швеція,
    Австрія та Італія. Інші пункти в звіті стосуються програми переселення в
    основному з Італії та Греції, а також містять дані, що показують збільшення
    майже учетверо кількість заявок від неповнолітніх без супроводу та оперативної
    підтримки Греції, Італії, Болгарії та Кіпру.

  • 20 березня 2016 року

    ІММІГРАЦІЯ -
    Румунія готова зробити свій внесок в європейські зусилля з управління потоком
    мігрантів з Греції і направить 60 прикордонних поліцейських, 10 експертів в сфері
    процедур надання притулку, шість спеціальних автомобілів, два патрульних морських кораблі та
    інші матеріально-технічні ресурси, повідомило сьогодні Міністерство внутрішніх справ. МВС зазначає, що
    всі людські ресурси і техніка будуть готові
    приєднатися до міжнародної місії в
    Греції вже наступного тижня. Для управління
    цією місією в
    Афінах при
    Міністерстві оборони Греції був
    створений координаційний центр.
    Румунія зробить значний внесок поряд з Німеччиною і Францією, – повідомляє зазначене джерело. Відповідне
    рішення Бухарест прийняв за підсумками засідання Європейської ради в Брюсселі 17-18 березня, на
    якому Румунію представив президент Клаус Йоханніс. На саміті глав
    держав і урядів ЄС було схвалено ряд рішень і узгоджено
    низку додаткових заходів з надання допомоги
    Греції в контексті реалізації угоди між
    ЄС і Туреччиною щодо врегулювання кризи з мігрантами.




    ПОЕЗІЯ – Румунка Ана Бландіана у суботу ввечері в
    Гданську (Польщі) була оголошена Європейським поетом свободи за збірку віршів
    Моя Батьківщина A4. Щодвароки місто Гданськ стає центром європейської поезії,
    завдяки конкурсу і присвоєнню звання Європейський поет свободи. У 2016 році у
    цьому престижному заході взяли участь представники 7 європейських країн:
    Румунії, Португалії, Данії, Угорщини, Росії, Італії та Македонії. Головною
    метою заходу є відзначення і просування поезії, яка порушує одну з основних тем
    сучасного світу – свобода і яка характеризується високою поетичною цінністю.




    ФРАНКОФОНІЯ – Французька мова, цінності солідарності,
    діалогу та культурного розмаїття відзначаються сьогодні в Міжнародний день
    франкофонії в Румунії та в усіх 77 країнах-членах і країнах-спостерігачах
    Міжнародної організації франкофонії (МОФ). Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ,
    Румунія, – яка вступила в цю організацію 25 років тому, в 1991 році як
    спостерігач, а з 1993 року як повноправний член, – глибоко віддана цілям і
    програмам МОФ, особливо на національному та регіональному рівнях. МЗС нагадує що франкомовні
    ініціативи та внесок в процес модернізації організації під час
    головування в ній та в роботі різних структур МОФ, а також проведення саміту
    франкомовних держав у Бухаресті в 2006 році, уперше в цій частині Європи,
    зробили Румунію «державою-маяком» франкофонії в Центральній та Східній
    Європі.




    ЕКОЛОГІЯ – 42 міста Румунії взяли участь учора ввечері в
    міжнародній акції Година Землі. Державні і приватні установи, а також
    пересічні громадяни відмовилися від споживання електроенергії протягом однієї
    години та взяли участь в різних заходах, присвячених охороні навколишнього
    середовища. Під гаслом Подаруй природі частину своєї енергії Румунія
    приєдналася до більш ніж 7000 міст в понад 160 країнах, які намагаються
    привернути увагу національних і світових лідерів до екологічних проблем, що
    стають все більш серйозними і мають вирішальний вплив на планету, як наприклад
    глобальне потепління, якому сприяє, крім забруднення, і споживання
    електроенергії. У Бухаресті та інших великих містах країни Годину Землі
    відзначили пробігами на велосипедах та роликах, а люди використовували ліхтарики
    і свічки замість електричних джерел світла. Година Землі відзначається в
    Румунії з 2009 року, а на міжнародному рівні з 2007 року.




    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу
    здобула путівку на літні Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро після перемоги над
    Уругваєм (36:19) і Данією (32:25) і поразки останньої від команди Чорногорії на
    передолімпійському турнірі, який проходить в данському місті Орхусі.
    Гандболістки Румунії та Чорногорії своїми двома перемогами заздалегідь
    забезпечили собі путівку до Ріо, тому останній прямий матч турніру у неділю має визначити яка з команд
    посяде перше місце в турнірній таблиці. Нагадаємо, що жіноча збірна Румунії з
    гандболу є бронзовим призером на чемпіонаті світу 2015 року.



  • Європа і паркани проти іммігрантів

    Європа і паркани проти іммігрантів

    Після того, як на шляху до західних країн, близько 300 тисяч мігрантів пройшли, всередині минулого року, своєю територією, Угорщині вдалося зупинити цей приплив відгородивши колючим дротом кордон з Сербією, в середині вересня, і з Хорватією, місяць пізніше. Рішення було різко розкритиковане Брюсселем, і не лише, але Будапешт цим рішенням перенаправив потік мігрантів до Словенії. Тепер угорська влада оголосила про те, що число тих, хто підпільно в’їжджає в Угорщину знову зросло останнім часом. Це після того, як сусідня Австрія, оголосила, що вона зміцнить контроль на кордоні і обмежить, число тих, котрі можуть в’їхати на свою територію.

    Серед іммігрантів все більше це вихідці з Північної Африки, Косово, Пакистану, а й з таких країн, як Гаїті і Шрі-Ланка, чиї шанси на отримання притулку в Європейському Союзі дуже низькі, на відміну від сирійських біженців. На тлі посилення тиску на кордонах своєї країни, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наказав підготовити лінії оборони проти іммігрантів уздовж кордону з Румунією. Ідея не нова, ще в листопаді 2015 року угорська влада ствердила, що уряд в Будапешті має план для будівництва металевого паркану на кордоні з Румунією, якщо це буде необхідно.

    Ми готові зробити це зазначив в січні міністр закордонних справ Петер Сіярто, відповідно до якого прийняті Угорщиною заходи відповідають національним і міжнародним нормам. Угорський міністр закордонних справ нагадав тим, хто критикував Будапешт, що, захищаючи шенгенський кордон, Угорщина виконала завдання встановлені європейськими положеннями. У своєму щорічному зверненні до народу, прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що він відправив нові військові на кордон і закликав міністрів оборони і внутрішніх справ підготуватись до будівництва ліній оборони на угорсько-румунському кордоні.

    Глава уряду в Будапешті сказав, що в разі необхідності, угорська влада вживатиме заходів по охороні всього кордону з Словенії до України. На саміті ЄС, що відбувся минулого тижня в Брюсселі, європейські лідери погодилися, що Європа повинна захищати кордони і припинити нелегальну імміграцію, і той факт, що Шенгенських правил повинні дотримуватися всі.

  • 18 лютого 2016 року

    САММІТ ЄС – Сьогодні в
    Брюсселі стартував
    дводенний саміт лідерів країн ЄС, перед якими стоять дуже
    важливе завдання: досягнення компромісу, щоб умовити Великобританію не виходити з ЄС. Лондон обумовив своє подальше
    членство в ЄС внесенням змін до законодавства в сфері
    соціального захисту, політичної інтеграції і ряду фінансових положень. Серед іншого британська влада хоче обмежити доступ до соціальних виплат трудовим мігрантам в перші 4 роки їхнього перебування в цій країні та обмежити для іноземців розмір соціальної
    допомоги по догляду за дитиною на рівні країни походження, якщо дитина не
    знаходиться у Великобританії. Румунію на саміті представляє президент Клаус Йоханніс. Глава румунської держави перед відльотом висловився на користь знайдення формули, яка б виправдала очікування британців, для уникнення виходу Великобританії з Європейського Союзу. У той же
    час, – сказав Клаус
    Йоханніс, – кінцеве рішення
    повинно бути в повній відповідності з положеннями договорів ЄС, принципами і цінностями Європейського Союзу і повністю відповідати європейському законодавству.
    Європейські лідери також мають розглянути такі питання як імміграція та поділ біженців між державами-членами.




    ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я – Група лікарів Європейського центру з контролю і профілактики захворювань сьогодні прибула до Румунії, щоб
    допомогти у виявленні причини, яка привела до
    зараження немовлят в Арджеському повіті на півдні країни, які зараз госпіталізовані в столичній дитячій лікарні ім. Марі Кюрі. Румунія ввела в дію європейський механізм підтримки через тиждень
    від госпіталізації перших
    немовлят з травними інфекціями, що призвели до серйозних ускладнень. Влада оголосила про розширення епідеміологічного розслідування в повіті Арджеш. Будуть перевірені і свійські тварини в районах походження дітей. Троє немовлят померли, ще троє перебувають у важкому стані в реанімаційному відділенні
    бухарестської лікарні. Тим часом ця ситуація була обговорена й в парламенті, де Соціал-демократична партія повідомила про намір оголосити недовіру міністру охорони здоров’я Патрічу Акімаш Кедаріу.




    БІДНІСТЬ – Уряд Румунії виніс на громадське
    обговорення пакет заходів по боротьбі з бідністю в країні, що включає в себе 47
    заходів для різних вікових груп вразливих категорій населення. Програма має на
    меті упродовж наступних чотирьох років допомогти майже півтора мільйонам
    румунів, які зараз живуть за межею бідності, більшість із них – діти і люди
    похилого віку. Двома важливими цілями проекту є підвищення рівня зайнятості
    населення у віці від 20 до 64 років з майже 66% у 2014 році до 70% в 2020 році
    та скорочення до 2020 року щонайменше на 580.000 осіб, кількість людей, які
    перебувають на межі бідності та соціальної ізоляції. Пакет також включає в себе
    ряд заходів по боротьбі з убогістю для сімей, а саме: гранти на поліпшення
    житлових умов, запобігання відокремлення дитини від сім’ї та пакети зі стимулювання для осіб, які працюють на умовах денного найму. Цілі відповідної урядової ініціативи пов’язані з положеннями Стратегії Європа-2020.

    ГУМ.ДОПОМОГА – Вартість гуманітарної допомоги, яку
    Румунія вирішила надати сусідній Р.Молдова складе 3,7 млн євро, – повідомив у
    четвер речник Уряду Дан Сучу. Він сказав, що допомога, яка буде складатися з продуктів
    харчування і мазуту, надається з огляду на те, що багато молдовських населених
    пунктів переживають важкий період. Ця заява була зроблена через день після офіційного
    візиту до бухареста президент Р.Молдва Ніколая Тімофті. Докладніше про це ТУТ.






    КОРУПЦІЯ – Прокурори Національної
    антикорупційної дирекції сьогодні прийняли рішення про застосування запобіжного
    заходу у вигляді застави під час досудового розслідування щодо депутата від
    Соціал-демократичної партії Меделіна Войку, у справі, в якій парламентарії не
    дали згоду на його затримання та арешт. Водночас депутати погодилися на затримання
    та арешт представника ромської меншини в парламенті Ніколая Пеуна. Вони
    звинувачуються у привласненні та нецільовому використанні коштів з європейських
    фондів, виділених для фінансування різних проектів для циганської громади. За
    даними прокуратури, в ході 2010-2015 рр., під приводом надання допомоги тисячам
    ромів у пошуку роботи або в організації підприємницької діяльності, вони
    розробили план витрачання понад 6 мільйонів євро у власних інтересах.




    ІММІГРАЦІЯ – У 2015 році найбільшим викликом як
    для Румунії, так і для ЄС була нелегальна імміграція, – заявив сьогодні директор
    Генерального інспекторату у справах імміграції, квестор Віорел Васіле на
    презентації результатів роботи у 2015 році. За його словами Румунія стикається
    з припливом прохань про надання притулку, поданих сирійськими громадянами, що
    представляють майже 43% від загальної кількості заявок, зареєстрованих в країні
    минулого року. Водночас у 2015 році було організовано понад 2300 спеціальних
    операцій і перевірок, в результаті яких більше 2000 іноземців були повернуті в
    країни походження. Крім того 189 іноземних громадян були видворені за межі Румунії під
    конвоєм, а 258 – були тимчасово ув’язнені. У даний час в Румунії перебувають понад
    104 тисяч іноземців.

  • 15 лютого 2016 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош зустрівся в понеділок в Брюсселі з президентом Європейської
    комісії Жаном-Клодом Юнкером. Центральними темами дискусії були імміграція,
    ситуація в Республіці Молдова і
    перспектива приєднання Румунії до Шенгенського простору. Чолош та Юнкер
    обговорили, також, прогрес, досягнутий Румунією в рамках Механізму
    співробітництва та контролю в сфері правосуддя, відзначений в останній доповіді
    Європейської комісії. У цьому контексті Жан-Клод Юнкер запевнив румунського прем’єра
    в тому, до кінця мандату чинної Єврокомісії (тобто до 2019 року), Брюссель скасує Механізм співпраці і контролю в сфері
    румунського правосуддя, введений
    в 2007, після приєднання до ЄС. Дачіан Чолош перебуває в Брюсселі з дводенним
    візитом. На порядку денному – також зустрічі з президентом Європейської
    народної партії Джозефом Долєм, а також з Комісаром ЄС з питань
    розширення і політики сусідства Йоханнесом Ганом і з комісаром з бюджетних
    питань європейського співтовариства Крісталіною Георгієвою.

    БРЕКСІТ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок
    прийняв у Бухаресті президента Європейської ради Дональда Туска. В ході дискусії була обговорена проблема явища міграції, яка, на думку Дональда
    Туска, є для ЄС випробуванням на міцність, а також Брексіт. Клаус Йоханніс
    сказав, що Румунія підтримує членство Великої Британії в ЄС, але Бухарест хоче усунути
    будь-який ризик дискримінації румунських громадян, які йдуть працювати в цю
    країну, з огляду на те, що Лондон вимагає обмеження соціальних пільг для працівників з інших країн ЄС. У свою чергу, Дональд Туск заявив, що переговори
    щодо членства Великобританії в ЄС тривають. Зустріч пройшла напередодні
    Європейської Ради від 18 -19 лютого, на якій можливо буде укладена політична
    угода щодо недавно розробленого Брюсселем плану, спрямованого на уникнення
    виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу.




    ВЗАЄМИНИ -
    Президент Молдови Ніколає
    Тімофті у вівторок прибуде з дводенним офіційним
    візитом до
    Бухареста. Він зустрінеться зі своїм румунським колегою Клаусом Йоханнісом, прем’єр-міністром Дачіаном
    Чолошем, спікером Сенату Келіном
    Попеску-Терічану та іншими чільними румунськими посадовцями. У ході переговорів будуть обговорюватися питання поглиблення двосторонніх відносин, європейський порядок денний Молдови, а також економічна, політична і
    соціальна співпраця між двома
    країнами. Крім
    того, Президент Ніколає Тімофті вручить з нагоди цього візиту нагороди, присуджені раніше Кишиневом президенту Клаусу Йоханнісу, держсекретарю Раєду Арафату, керівнику
    Департаменту з надзвичайних ситуацій МВС Румунії
    та відомому румунському актору Флоріну Пєрсіку, який нещодавно відзначив своє 80-річчя. Візит Тімофті відбудеться після того як у п’ятницю
    прем’єр-міністр Молдови Павел
    Філіп, оголосив, що Румунія надасть Молдові гуманітарну допомогу на тлі соціально-економічної кризи, з якою стикається ця країна. Допомога
    складатиметься з продуктів харчування для соціально-уразливих верств населення, а також
    мазуту для доповнення запасів, у разі
    відключення газопостачання.

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лазар Коменеску взяв участь сьогодні у Брюсселі у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС. Глави зовнішньополітичних відомств розглянули ряд нагальних питань, таких як нинішня політична та економічна ситуація в Молдові і способи в які ЄС може підтримати офіційний Кишинів, перспективи відносин ЄС-Білорусь та дипломатія кліматичних змін. Водночас були обговорені події в Сирії та результати конференції в Лондоні від 4 лютого, де були розглянуті аспекти катастрофічної гуманітарної ситуації в Сирії, із наголосом на конкретних способах підтримки сирійських біженців в регіоні, а також населення обложених сирійських міст.

    ІММІГРАЦІЯ – З початку 2016 року майже 100 осіб звернулися із проханням про надання їм притулку в Румунії. Речник Генерального інспекторату з питань імміграції Ерімна Міхай сказала, що переважно це громадяни Пакистану, Сирії та Іраку, а більшість прохачів притулку є чоловіками у віці від 18 до 34 років. Працівники служби імміграції розглядають кожну заявку, усі документи справи, сказане заявником під час співбесіди, дані отримані з країни походження, за результатами чого приймають рішення про певну форму захисту або про відхилення клопотання. На обліку в Румунії в даний час знаходяться близько 2600 осіб, які користуються певною формою захисту.

    КОРУПЦІЯ – Комітет з правових питань Палати депутатів Румунії підтримав подання Генеральної прокуратури про затримання і арешт депутатів Меделіна Войку та Ніколая Пеуна. Позиція членів комітету має рекомендаційний характер, а остаточне рішення з цього питання мають прийняти члени Палати депутатів. Соціал-демократ Меделін Войку звинувачується в торгівлі впливом, поданні завідомо неправдивих свідчень і відмиванні грошей. Ніколаю Пеуну, представнику ромської громади в парламенті, були пред’явлені звинувачення, серед іншого, у поданні завідомо неправдивої, неточної або неповної інформації з метою неправомірного отримання коштів з фондів ЄС. За даними прокуратури, в ході 2010-2015 рр., під приводом надання допомоги тисячам ромів у пошуку роботи або в організації підприємницької діяльності, вони розробили план витрачання понад 6 мільйонів євро у власних інтересах. Теж у понеділок Національна антикорупційна дирекція ГПР порушила кримінальну справи проти колишнього директора секретної служби МВС Румунії за фактами зловживання службовим становищем і у нецільовому використанні коштів.

    ДОКТОРАНТУРА – Міністр освіти Румунії Адріан Кураж заявив, що чинне законодавство про присудження наукових ступенів на є послідовним. Цю заяву він зробив після того, як минулого тижня глава освітнього відомства виніс на громадське обговорення проект урядового рішення про Кодекс присудження вченого ступеню доктора наук. Докладніше про це ТУТ.

    ТЕРОРИЗМ – Парламент Румунії у понеділок задовольнив подання президента Клауса Йоханніса щодо затвердження участі Збройних Сил Румунії у місіях
    з навчання іракських сил
    безпеки в рамках Міжнародної антитерористичної коаліції проти терористичного угруповання Ісламська держава. Румунія відправить 50 військовослужбовців, інструкторів, членів
    Генштабу і сил спецпризначення, військової розвідки і наземних військ, які будуть навчати іракських військовослужбовців. Президент звернувся до парламенту з
    проханням затвердити відповідну місію, що триватиме тільки в цьому році.

  • Румунія і проблема біженців

    Румунія і проблема біженців


    Перші біженці сирійського походження, які прибули до Румунії були прийняті Тімішоарським Регіональним центром розміщення і процедур для осіб, які шукають притулку. Мова йде про чотирьох осіб, які нелегально потрапили на територію Румунії і були затримані на одному вокзалі. Вони сказали, що хочуть потрапити до Німеччини, але, врешті-решт, попросили притулку в Румунії.




    За офіційними даними Румунія не перебуває під сильним міграційним тиском, враховуючи те, що в цьому році було зареєстровано 944 клопотань про надання притулку, всього на 44 більше в порівнянні з 2014 роком. Однак, враховуючи загальну ситуацію в ЄС Уряд Румунії вжив заходів і створив два табори для біженців на заході країни, кожен місткістю до 500 осіб.




    Попри невідкладні заходи, глава румунського уряду Віктор Понта заявив, що
    ситуація є незадовільною з точки зору потенціалу інтеграції біженців: Я маю на
    увазі, передусім процедуру видачі документів, для доступу до медичних послуг,
    особливо, коли йдеться про дітей, про літніх осіб, доступу до освіти дітей, які
    мають цей статус, відповідно інтеграцію та доступ до ринку праці дорослих.
    Румунія не має досвіду й адекватного менталітету, однак, я думаю, що ми
    зобов’язані зрозуміти це явище на європейському рівні, щоб бути готовими до
    будь-якого виклику і мати механізми, зосереджені не тільки на запобіганні, а й
    на інтеграції, коли буде потрібно.





    Згідно з планом Єврокомісії з перерозподілу між 28-ма країнами Євросоюзу 120000 мігрантів, Румунія має прийняти
    ще 2.475 біженців, на додаток до вже погоджених влітку 1785 осіб. Це вимагає
    спільних зусиль усіх органів й установ, враховуючи те, що Румунія досі не
    запровадила в своє законодавство положення про зобов’язання щодо захисту
    біженців, дітей і людей, які перебувають в скруті, – сказав Віктор Понта.
    Бухарест виділяє тільки 3,6 леїв (0,8 євро) в день на кожного біженця, який
    перебуває на румунській території, оскільки це передбачено в законі, який набув
    чинності у 2006 році, але ці положення закону мають бути змінені, – додав
    прем’єр.




    Опозиція, в особі депутата Націонал-ліберальної партії Йонуца Строє,
    висловила готовність підтримати всі заходи, необхідні для того, щоб Румунія
    прийняла вектор європейської солідарності Ви має підтримку парламенту,
    принаймні на декларативному рівні, але приступайте до роботи та робіть
    законодавчі пропозиції щодо створення механізмів соціальної інтеграції,
    медичного страхування, тощо.
    Іонуц Строє, сказав, з іншого боку, що Румунія є
    однією з небагатьох країн, посольство яких досі працює в Сирії і цим треба скористатися.

  • Румунія та криза з біженцями в Європі

    Румунія та криза з біженцями в Європі

    Рекордна кількість біженціів
    дісталася минулого тижня Німеччини, європейської країни, про яку мріє більшість
    з тих, хто покинув свою країну тікаючи від війни або в пошуку кращої долі. Перепливши
    на човнах Середземне море, після стомлюючої подорожі старим континентом, тисячі
    людей – більшість із Сирії – були радісно зустрінуті місцевими жителями.

    «Це міжнародна
    солідарність!», – вигукували німці, які вийшли привітати прибуття біженців
    в свою країну. В умовах, коли Європа, яка розділилася на противників і
    прихильників прийому нелегальних біженців, стикається з однією з найбільших
    криз із мігрантами з часів Другої світової війни, Німеччина спростила правила прийому
    прохачів притулку. Відповідне рішення німецька влада прийняла, щоб прискорити процедуру
    обробки запитів про надання притулку і сприяти будівництву притулків для біженців.

    Крім цього, правляча коаліція канцлера
    Ангели Меркель досягла домовленості щодо виділення 6 млрд євро для вирішення цієї
    кризи. Угода передбачає розширення списку країн, що вважаються безпечними, до якого
    були включені Косово, Албанія та Чорногорія. Це було зроблено, щоб прискорити
    видачу нелегальних іммігрантів з країн південно-східної Європи, аби німецька
    влада зосередилася на біженцях із охоплених війною країн, таких як Сирія, Ірак
    та Афганістан. Найбільш економічно розвинута країна Європи, Німеччина очікує до кінця року до
    800 тисяч біженців та шукачів притулку, в чотири рази більше, ніж торік і більше
    ніж у будь-якій іншій країні Євросоюзу.

    Принаймні зараз, хвиля біженців, які
    прямують до Західної Європи оминула Румунію. У знак солідарності з ЄС, Бухарест
    погодився влітку прийняти близько 2000 біженців, перенаправлених із країн, які не
    можуть впоратися з напливом іммігрантів. Водночас, за словами міністра
    закордонних справ Богдана Ауреску треба шукати
    рішення для усунення причин виникнення проблеми біженців.

    Богдан Ауреску: «Ми повинні знайти рішення для усунення причини проблеми, тобто в країнах походження цих іммігрантів. Також слід подивитися на відмінності в значенні, відповідно до правил ООН, між біженцями та економічними іммігрантами. Дискусія довкола квот не вирішує суть проблеми. А щодо кількості, про яку так багато говорилося, я хочу ще раз сказати, що на даний момент не існує офіційного документу, надісланого державам-членам від Європейської комісії
    або інших європейських установ, в якому б була зроблена подібна пропозиція.»






    Румунські ЗМІ з посиланням на британські засоби масової інформації
    стверджують, що Румунія прийме не 2000, а 7000 біженців, однак румунська влада спростувала
    цю інформацію.