Tag: імміграція

  • Зустріч румунських дипломатів

    Зустріч румунських дипломатів

    Уже традиційно румунські дипломати зустрічаються на початку кожної осені в
    Бухаресті, а цього року темою зібрання «Румунія та виклики безпеки на кордоні
    європейського та євро-атлантичного просторів».

    Румунія, як держава-член НАТО і
    ЄС зіткнулася з численними геостратегічними проблемами в розширеному сусідстві,
    заявив глава румунської дипломатії Богдан Ауреску. «Ми не можемо ігнорувати той
    факт, що навколо двох організацій, до яких ми належимо утворився справжній
    коридор нестабільності, з багатьма гарячими точками, від агресії Російської Федерації
    в Україні та зміни балансу безпеки в Чорному морі унаслідок незаконної окупації
    і мілітаризації Криму, до поширення тероризму, зростаючої проблеми незаконної
    міграції, різних криз і державної нестабільності на півдні. А Румунія, яка є
    східним кордоном і перебуває в безпосередній близькості з південним сусідством,
    в розширеному Чорноморському регіоні, зобов’язана надати суттєву допомогу в зусиллях
    щодо забезпечення стабільності, демократії та процвітання.»

    Імміграція стала центральною темою дебатів в ході першої панелі зібрання,
    учасники якої прийшли до висновку, що рішення одностороннього або національного характеру
    не є ефективними. На зустрічі з дипломатами прем’єр-міністр Віктор Понта
    заявив, що підготовка Румунії до кризи біженців буде предметом обговорення на
    наступному засіданні Верховної ради оборони країни: «Я можу сказати тільки
    одне: ми не сидимо склавши руки, ми готові, але важливо, щоби рішення
    приймалися узгоджено.»

    Президент Клаус Йоханніс закликав румунських дипломатів,
    акредитовані за кордоном, брати активнішу участь у просуванні економічних
    інтересів Бухареста і знову висловився за входження Румунії до Шенгену: «Приєднання до Шенгенської зони буде, звичайно,
    метою в наступний період. Але окрім виконання критеріїв вступу важливо
    підкреслити, що входження Румунії до цього простору сприятиме зміцненню безпеки
    зовнішніх кордонів ЄС.»

    Забезпечення прав румунів, які проживають за межами
    країни залишається фундаментальним обов’язком Румунії, підкреслив глава
    держави, висловивши надію на те, що політичні актори виконають свої обіцянки щодо
    можливості голосування поштою. Внесення
    змін до Східного партнерства та пріоритетні відносини між Румунією та Молдовою
    були іншими ключовими темами Щорічного зібрання румунської дипломатії.

  • Чи стає Румунія все більш привабливою для іноземців?

    Чи стає Румунія все більш привабливою для іноземців?

    Лікарі, вчителі, будівельники чи фермери, значна кількість румунів вирішила залишити свої рідні місця. Відсутність роботи або краще оплачуване місце праці спонукає їх шукати кращого життя за кордоном. Згідно останньому перепису населення від 2011 року, понад 727 тисяч румунів проживають за кордоном протягом щонайменше одного року, зокрема в Італії, Іспанії, Німеччині, Франції та Великобританії. Однак, за неофіційними даними, румунська діаспора нараховує принаймні три раз більше, але за цим важко стежити, так як сама влада зізнається. Єдина достовірна інформація є та, згідно якій понад мільйон румунів живуть в Італії, а в Іспанії – майже мільйон.

    З іншого боку все більше іноземців обирають жити в Румунії, серед них: європейці, у тому числі західні європейці, але і американці, араби, африканці та китайці. Чому прибувають та залишаються іноземці в нашій країні? Чи є Румунія новою територією для іммігрантів, особливо після вступу в 2007 році до Європейського Союзу?

    Після того як в період 2005-2006 роках користувався стипендією Erasmus для вивчення іноземних мов, молодий іспанець Давід Грау вирішив оселитися в Бухаресті в 2008 році: Я пам’ятаю, що мої друзі були в шоці, коли дізналися що я покидаю країну, в якій справи рухалися добренько, на користь держави про яку вони чули, що речі не дуже добре рухаються. Тепер є навпаки: вони мене запитують В Румунії, де ти живеш, можна знайти місце праці?, тому що речі змінилися, а Румунія приймає досить багато іспанців, які шукають свій шанс.

    У свою чергу, Євелін Бонора прибула до Бухареста майже 10 років тому. Вона пішла за чоловіком, Жустом, який прибув рік раніше, щоб почати власний бізнес, відкрити ресторан. Спочатку, вони часто їздили з Франції в Румунію і навпаки, а пізніше вирішили покинути мальовниче узбережжя Середземного моря, щоб розвивати власний бізнес в Румунії: переробка румунських фруктів: Разом з чоловіком, ми вирішили робити варення, в першу чергу для друзів а потім для клієнтів, оскільки наш бізнес почав розвиватися. Тепер більшість наших клієнтів це готелі, які купують від нас варення для сніданку або для обслуговування в номері готелю. Ми працюємо з кількома розкішними магазинами в Бухаресті.

    Англієць Том Різ, після спеціалізації в гастрономії в Парижі, відкрив у столиці Румунії пекарню-кондитерську: Я несу відповідальність за створення нових продуктів, але у мене є команда з п’яти осіб, які займаються кондитерською продукцією і троє – пекарнею. Крім мене, всі інші з Румунії. Перед відкриттям магазину, нам було дуже важко знайти працівників. Тепер 90% наших працівників є дуже серйозними. Звичайно, у нас були один або два випадки, коли ми повинні були замінити працівників, але переважна більшість працює з нами вже більше одного року, вони прогресують кожного дня, люблять свою роботу, бажають більше навчатися, а ми їх нагороджуємо.

    Натомість, німецький професор Маттіас Тесінг запримітив крім добрих речей і окремі недоліки: Заробітна плата дуже низька. Життя гарне, але ти повинен виживати. Мені ніхто не висилає гроші з Німеччини, на відміну від інших іноземців, які приїжджають до Румунії і отримують різні суми грошей із своїх країн. І якщо ти повинен жити лише з отриманих доходів тут, в Бухаресті, тобі вистачає тільки для оплати знімної квартири та харчування. Все залежить від того, що ти хочеш в житті! Зрозуміло, що з економічної точки зору, в Німеччині краще, але там витрати вищі. Я подумав, що якщо, тут всі румуни виживають, я чому не міг би? Мені подобається Румунія, тому що я відчуваю себе ближче до її культури.

    Чотири вищезгадані приклади іноземців, які вирішили жити в Румунії показують відмінні досвіди щодо пристосування до румунського суспільства. Багато залежить від особистого способу життя: професійної кар’єри, екологічного харчування, спокійних сіл, краще співвідношення доходи-витрати ніж у своїх рідних країнах.

    Бухарест займає 159 місце з 211 у світовому списку міст, де рівень життя для іноземців вважається дешевим. Аргументи іноземців, які обирають оселитися в Румунії є багатими. З одного боку, є категорія тих, хто сподівається отримати краще ніж вдома – це іноземці, які походять зокрема з бідних азіатських і африканських країнах. З іншого боку, є іноземці, які займають керівні посади або розгортають діяльності в галузях, що вимагають більшого досвіду. Для них, зазвичай Румунія є стрибком у своїй кар’єрі.

    Згідно даним від 2014 року Генерального Інспекторату з питань імміграції, в Румунії проживають майже 100 тисяч іноземців, з яких більше 40 тисяч походять з країн Європейського союзу та Єврозони, більшість це італійці, а потім молдавани й турки. Але є багато й китайців, угорців, німців, болгар, французів, греків, сербів, сирійців та поляків. Не бракують американці, британці, українці, іспанці, нідерландці, венесуельці або іракці. Звичайно, в порівнянні з кількістю румун, які обирають працювати закордоном, кількість іноземців в Румунії є набагато меншою. Однак, досить важливим є той факт, що виникає запитання: Чи стає наша країна все більш привабливою для іноземців?

  • ЄС та нелегальна імміграція

    ЄС та нелегальна імміграція

    Хотів би дістатися до міст Ліверпуль або Манчестер і знайти місце праці,
    потім привезти свою родину. Такою є історія суданця з регіону Дарфур, але й
    інших кілька тисяч нелегальних іммігрантів, які намагаються проникнути до
    Великобританії через тунель під Ла-Маншем. Вони діставалися через Середземне
    море і проживають зараз у таборі
    мігрантів у місті Кале на півночі Франції, звідки будь-якою ціною хочуть
    дістатися до Великобританії, знайти там краще життя.




    Париж та Лондон висловили свою рішучість разом працювати, щоб зупинити
    іммігрантів. Дві столиці вважають, що вирішення цієї проблеми є абсолютним
    пріоритетом. Всі заходи в цьому сенсі, – стверджують представники двох столиць
    – дають чіткий сигнал: кордони є
    безпечними, а контрабандисти, які перевозять біженців до Європи, здійснюють
    злочинні діяння.






    Однак, ця ситуація не стосується
    тільки Франції та Великобританії. Частина з тих, хто дістався до табору в Кале,
    раніше проживали в Італії або Греції. Саме тому, на думку Брюсселя, вирішення
    цієї проблеми має відбутися на європейському рівні. Всі держави члени ЄС
    повинні боротися з мережами
    контрабандистів-перевізників, які ставлять у небезпеку життя іммігрантів, які приїжджають з
    Північної Африки, але повинні також висловити солідарність щодо розміщення
    іммігрантів. До речі, в кінці липня, європейські держави
    домовилися тимчасово розселити понад 32 тисячі іммігрантів. Румунія також
    братиме участь у колективних зусиллях.






    Крім
    економічної імміграції, голова Центру раннього попередження та запобігання
    конфліктів Юліан Кіфу відмічає й інші проблеми: Інша проблема стосується
    Ісламської Держави та можливих терактів у Європі. Коли виникає економічна
    міграція серед цих іммігрантів, можуть приховуватись і члени ісламської
    держави, але на мою думку цей аргумент є дуже слабким і не має нічого спільного зі суттю проблеми, а є лише додатковою
    мотивацією боротися з імміграцією. Також, наявний третій феномен, а саме транзит західних джихадистів до Іраку і навпаки, до місць
    свого проживання. Мабуть це є найважливішим аспектом, довкола якого
    Європейський Союз неодноразово провів переговори. Це першорядне завдання,
    оскільки вимагає величезних зусиль стосовно забезпечення безпеки, проведення контролю над міграційними потоками та над
    західними джихадистами, які були підготовлені Ісламською державою і
    повертаються до країн свого громадянства. Окремі джихадисти можуть транзитувати
    Румунію на їх шляху в або з Сирії або Іраку.





    Румунія
    входить до коаліції проти Ісламської держави, але здається, що вона не є
    прямою мішенню, – ствердив нещодавно міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску. З іншого боку, ніхто не може дозволити собі ігнорувати можливі
    терористичні дії, тому Бухарест повинен прийняти всі запобіжні заходи.