Tag: інвестиції

Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле завершила своє однотижневе турне, яке включило Туреччину та дві країни арабського світу – Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт, метою якого було залучення іноземних інвестицій в інфраструктурні проекти в країні. У Анкарі глава Уряду в Бухаресті була прийнята президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом, що було нагодою підписання двох документів про двосторонню співпрацю у галузі медицини та освіти. Румунія продовжить підтримувати європейський курс Туреччини, і обидві країни налаштовані на подальше співробітництво у розвитку економічних відносин, безпеки та боротьби з тероризмом, – заявила прем’єр-міністр Віоріка Данчіле і глава турецької держави Реджеп Тайп Ердоган.

Після Анкари Віоріка Денчіле продовжила своє турне в Дубаї, де вона зустрілась з лідером цього емірату Шейхом Мухаммедом бін Рашидом аль-Мактумом. З цієї нагоди вона представила основні інвестиційні переваги, запропоновані Румунією, і заохотила еміратські компанії брати участь в аукціонах, організованих владою Румунії, чи то для проектів, що фінансуються за рахунок існуючих операційних програм, або для проектів у державно-приватному партнерстві. Віоріка Денчіле та Мохаммед бен Рашид аль-Мактум підписали спільну декларацію про встановлення стратегічного економічного партнерства, а торгівля, інвестиції, сільське господарство, туризм, дослідження та інновації – лише деякі з пріоритетних напрямків співпраці бізнес-середовища двох країн.

З іншого боку, в Абу-Дабі румунський прем’єр-міністр відмітила етнічну та релігійну різноманітність і високо оцінила зусилля еміратської влади щодо інтеграції релігійних меншин в цій країні. У Румунії, особливо в регіоні Добруджа (південний схід), але не тільки, релігійні громади, включно мусульманська, живуть у мирі та злагоді протягом сотень років, зазначала Віоріка Денчіле. Останній етап офіційного турне прем’єр-міністра Румунії був Кувейт, де з нагоди 55-річчя дипломатичних відносин Віоріка Денчіла та глава кувейтської держави емір Ахмад аль-Джабер аль-Сабах висловились на користь активізації політичного діалогу та зміцнення двостороннього співробітництво в політичній, дипломатичній та економічній сферах.

Водночас, обидві сторони погодились організувати перше засідання Румунсько-Кувейтської комісії щодо двостороннього співробітництва, координуючого міністрами закордонних справ, у наступному році. Глава Уряду в Бухаресті також зустрілась з президентом Національних зборів Марзюком Аль-Ганімом та президентом Торгово-промислової палати Кувейту. Румунія та Кувейт мають надзвичайний потенціал для розробки нових конвергентних проектів, включаючи третій ринок, особливо в арабському світі, в таких галузях, як дорожня інфраструктура, нафта та газ, гідротехніка, телекомунікації та високовольтні лінії, оцінила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле.

Палата депутатів у Бухаресті прийняла в середу проект закону про створення Суверенного фонду розвитку та інвестицій. Він отримає від держави міноритарні або мажоритарні частки 33 компаній, а також грошовий внесок у розмірі 9 мільярдів леїв, приблизно 2 мільярди євро, протягом п’яти років. До списку входять такі компанії як Electrica, RomGaz, Nuclear Electrica, OMV Petrom або Antibiotice, а також CFR-румунська залізниця, або Румунська пошта. Діяльність та спосіб досягнення цілей Суверенного фонду буде оцінюватися щороку Міністерством фінансів, а результати будуть представлені уряду.

Представники СДП -АЛДЄ заявили, що Фонд є шансом розвитку Румунії шляхом інвестицій. За словами лідера соціал-демократів Лівіу Драгня, проект є одним із головних напрямків програми уряду, і такі фонди є успішними у всьому світі: Цей інвестиційний фонд працює в багатьох країнах Європи, у багатьох країнах світу, і допоміг їхнім економікам. Цей фонд буде брати участь у розвитку великої інфраструктури в Румунії, візьме участь у реіндустріалізації Румунії, інвестує в сільське господарство, створить багато робочих місць і серйозно сприятиме зростанню валового внутрішнього продукту ».

З іншого боку, права опозиція звинувачує у підриві національної економіки. Депутат від Союзу Рятуйте Румунію Козетте Кікіреу вважає, що Суверенний фонд розвитку та інвестицій не має економічної, а політичної мети: Вам негайно потрібна ліквідність, щоб заплатити виборчі обіцянки. Таким чином, ви хочете інструмент за допомогою, якого б заборгувались, але, щоб цей борг не входив до державного боргу. Ви хочете продати вигідні активи, щоб заплатити ваші обіцянки. Все, що румунська держава має в будь-якій сфері, ви грабуєте.

Надбудова або компанія над іншими компаніями, Фонд, в перші роки, поки він не закріпить себе на ринку, не повинен робити так звані непродуктивні інвестиції, навіть якщо це корисно, – вважає економічний аналітик Костянтин Рудницький. Тобто чому побудувати лікарню чи автостраду з Фонду, коли це можна зробити з бюджету чи з європейських коштів? Костянтин Рудницький: Логіка такого фонду полягає в тому, щоб робити інвестиції, які принесуть гроші. Він стає надійним ринковим фондом у тому сенсі, що він починає позиціонуватись на міцних міжнародних ринках, залучаючи нових інвесторів, залучаючи більше капіталу до Фонду, але не від компаній, що створюють Фонд , і за допомогою цих грошей Фонд повинен потім робити ті інвестиції, які робить бюджет.

Враховуючи те, що права опозиція вважає законопроект про створення Суверенного фонду розвитку та інвестицій неконституційним і звернеться до КС, він буде підписаний президентом Клаусом Йоганнісом після вироку Конституційного суду.

Гостра нестача робочої сили є однією з головних перешкод на шляху розвитку компаній, присутніх в Румунії, а нестабільні законодавчі рамки посилюють проблему ризику країни, на що інвестори проявляють обережність, і враховують тоді, коли хочуть увійти на ринок. Проте в Румунії існують ресурси для нових проектів, є різні можливості, але темпи розвитку потребують прискорення. Такими є деякі з висновків, зроблених бізнесменами та інвесторами на ринку Румунії, на конференції з економічних питань, організованої в Бухаресті. Вони кажуть, що добре піготовлена робоча сила є перевагою для тих, хто зацікавлений Румунією, хоча інфраструктуру слід істотно покращити. Деякі інвестори навіть переконані, що якщо проблема сучасних автомобільних і залізничних зв’язків між різними частинами країни буде вирішена, економічне зростання в Румунії може бути ще більшим.

І нестабільність законодавчих та фіскальних рамок була з-поміж проблем згаданих підприємцями, які виокремили серед причин, що їх хвилюють, включно політичну невизначеність. Однак країна все ще приваблива для інвестицій, будучи великим ринком – оцінив президент Ради банківських роботодавців Румунії Серджіу Маня: Всі, хто сьогодні інвестує, подобається нам це чи ні, прагне бути дуже близьким до клієнтів. Далі, той факт, що ми маємо дуже великий ринок збуту, є перевагою. По-друге, я все ще вважаю, що робоча сила з певною кваліфікацією залишається перевагою для Румунії. Є ще дуже важливі галузі, які не покриваються інвестиціями, і це забезпечує контекст і потенціал. Якщо б ми хотіли подивитися на секторальний рівень, є сфери, які ще не виявили свого потенціалу.

Міністр бізнес-середовища Штефан Раду Опря вважає, що найкращим вирішенням проблеми праці є збереження в країні добре кваліфікованих робітників, але додає, що підвищення заробітної плати не достатньо, щоб повернути назад румунів, які вже працюють за кордоном, тому треба діяти і в напрямку вирішення соціальних проблем. Інші труднощі, згадані підприємцями стосуються демографічних змін, відсутності реальної підтримки малих і середніх підприємств з проблемами конкурентоспроможності, узгодження системи освіти до потреб ринку праці та неефективне використання коштів. Що стосується їх міністр, Рована Плумб, стверджує, що Румунія хоче 100% освоєння європейських коштів до 2023, з яких 70%, або 30 млрд євро до 2020 року. Вона додала, що без грошей з Європейського Союзу, ВВП Румунії був б на 13% нижче, протягом останніх десяти років.

Представники
правлячої більшості в Румунії обговорили загальні показники бюджету країни на
наступний рік.

Проект Державного бюджету Румунії на 2018 рік буде внесений на
розгляд парламенту у листопаді та, швидше за все, буде прийнятий в перші дні
грудня, – заявив голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня. Він зазначив,
що і в цьому році будуть дотримані всі цільові показники дефіциту, а бюджетне
коригування буде позитивним.

Лівіу Драгня: «Хороша новина: дефіцит бюджету
буде дотриманий на рівні до 3% і в 2018 році. Було також обговорено коригування
бюджету в цьому році, яке буде позитивним. Так само, і в цьому році дефіцит
буде нижче 3%. Ми також обговорили питання переведення соціальних відрахувань
від роботодавця до працівника та спліт-ПДВ. Я вже направив зміни до Сенату для
їх розгляду в комісії по спеціальності.»

Лідер
соціал-демократів також заявив, що остаточний варіант проекту Держбюджету на
2018 рік залежить і від позиції верховної ради оборони країни.

У свою чергу,
лідер Альянсу лібералів та демократів, спікер Сенату Келін Попеску-Терічану
вважає, що бюджетні витрати мають бути збережені на тому ж рівні. Він також
наголосив на необхідності зменшення матеріальних витрат, показуючи, що
спостерігається тенденція бюрократичного
апарату до надмірного зростання, тенденція, яку треба зупинити. На його думку,
гроші повинні бути спрямовані на інвестиції в різні галузі.

З іншого боку,
Келін Попеску Терічану запевнив, що заробітна плата державних службовців не
зменшиться. Не буде звільнень, нічого такого не обговорювалося, але вважаю, що в цей момент необхідно встановити
максимальний розмір матеріальних витрат, тому що нам потрібні гроші й на
інвестиції. Одним із пріоритетів бюджету наступного року, який ми сьогодні в
принципі обговорили, буде виділення значних коштів на реалізацію інвестиційних
проектів у різних сферах, а не лише в інфраструктуру. Нам потрібні інвестиції в
охорону здоров’я, освіту та інші ключові сфери, які мають призвести до
покращення якості життя громадян.

Лідери коаліції проаналізували першу стратегію
фінансування великих інфраструктурних робіт, в перспективі проведення технічних
зустрічей з представниками Світового банку та Європейського інвестиційного
банку. Вони домовились в найближчі дні в терміновому порядку прийняти проект
закону про державно-приватне партнерство.

Через шість років від руйнівної кризи, що почалася в Сполучених Штатах і швидко поширилася практично на весь світ, світова економіка все ще не отямилася. Недавно генеральний директор Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, попередила проте, що відновлення економіки стає все більш нерівномірним.

Таким чином, Сполучені Штати і Великобританія прискорюють процеси виходу з кризи, в той час як країни єврозони залишаються заручниками економічної нестабільності. Існує, отже, 40-відсотковий ризик того, що зона євро знов увійде в рецесію. За словами Крістін Лагард це може бути спричинено скороченням італійської економіки на 0,2%, незначним економічним зростанням економіки Франції на 0,4%, і ослабленням економіки Німеччини, двигуна єврозони, зростання якої зупиниться десь на позначці 1,4% в 2014 році.

МВФ закликає європейські банки глибоко переосмислити свої бізнес-стратегії, оскільки до цих пір вони продемонстрували нездатність підтримати відновлення економіки. У звязку з цим ходять чутки про те що, ряд великих банків планують покинути ринок банківських послуг Румунії, але на щастя вони досі не були підтверджені.

Навіть якщо цього не сталося, стриманість банкірів щодо відновлення масивного кредитування економіки була підтверджена і президентом Асоціації румунських банків Раду Граціаном Гецею: «Ми, банки, навіть, якщо економічне відновлення не є нашою основною метою, зацікавлені мати клієнтів, які беруть у нас кредит, це будучи нашою головною метою. У цьому контексті можу сказати, що ми зацікавлені в кредитуванні, тому що інакше ми не можемо виправдати своє існування. На жаль, в цей момент, ми переживаємо досить складний період.»

Міністр економіки Константін Ніце вважає, що, аби долучитися до країн з розвиненою економікою, зростання ВВП Румунії має скласти 5% щорічно. У даний час, однак, воно становить 3,2%: «На даний момент я не думаю, що ми можемо добитися зростання на більше ніж 2-3%. Нинішній економічний контекст не є сприятливим. Звичайно, він змінюється і, не виключено, що буде кращим в наступному році. По-друге не можна досягти максимального рівня продуктивності і виходити на зовнішній ринок при використанні устаткування 40-50-річної давності.»

Доброю новиною є те, що румунський експорт цього року може перевищити 50 млрд. євро, після досягнення в 2013 році рекордних 49 млрд євро. Крім того, прямі іноземні інвестиції зросли на 27% за перші вісім місяців поточного року порівняно з аналогічним періодом 2013 року, і за даними Національного банку Румунії їх вартість перевищила 1.400.00 0.000 євро.