Tag: інвестиції

  • Рішення ВРОК

    Рішення ВРОК

    Верховна рада оборони країни, скликана президентом Клаусом Йоганнісом та з Ніколаєм Чуке у подвійній ролі – прем’єр-міністра та тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони після відставки Василя Динку, була зосереджена на війні в сусідній Україні та її наслідках для Румунії. «Наслідки конфлікту, розв’язаного Російською Федерацією проти суверенної держави, також відчуваються на рівні розширеного Чорноморського регіону, на рівні держав цього регіону, а також євроатлантичної та глобальної безпеки в цілому», оцінюється в прес-релізі Адміністрації президента в Бухаресті, оприлюдненому наприкінці зустрічі.

    Члени Ради обговорили підтримку, яку Румунія й надалі надаватиме Україні, та проаналізували пропозиції щодо протидії потенційним загрозам, щоб зберегти мир у Чорноморському регіоні та уникнути розширення конфлікту. Пропозиції в основному були спрямовані на виконання рішень, ухвалених на саміті НАТО в Мадриді, зміцнення збройних сил, збільшення кількості навчань Альянсу на території Румунії, активізацію діалогу з Туреччиною, Болгарією та Грузією щодо безпеки Чорного моря, а також використання можливостей в економічній сфері та взаємозв’язку в розширеному Чорноморському регіоні.

    Учасники ВРОК також схвалили оновлення Програми «Армія 2040» за основними напрямками: бюджетування потреб персоналу, реконфігурація програм з оснащення, а також промисловості у сфері оборони. Також були схвалені пропозиції Міністерства енергетики щодо покращення енергетичної стійкості Румунії для захисту населення та забезпечення безперервності у постачанні електроенергії та природного газу за ціни, що не обтяжують громадян.

    Стимулювання коротко- та середньострокових інвестицій для розвитку видобутку природного газу, як на суші, так і на морі, короткострокове використання всіх енергетичних ресурсів на основі вугілля для подолання цієї енергетичної кризи, збільшення потужностей видобутку природного газу з підземних сховищ, а також конкретизація діалогу із зовнішніми партнерами для забезпечення доступу до альтернативних джерел природного газу з Азербайджану, Об’єднаних Арабських Еміратів, Сполучених Штатів Америки та Саудівської Аравії є іншими темами, які були розглянуті в рамках ВРОК.

    Водночас члени Ради дійшли висновку, що в середньостроковій перспективі дуже важливими є як впровадження малих і модульних ядерних реакторів четвертого покоління, так і консолідація інфраструктури передачі електроенергії та транспортування природного газу.

  • Румунія дивує економічним зростанням

    Румунія дивує економічним зростанням


    Економіка
    Румунії зросла на 5,8% у першому півріччі
    цього року порівняно з аналогічним
    періодом 2021 року, оголосив Національний
    інститут статистики, здивувавши
    спеціалістів. Водночас у другому кварталі
    валовий внутрішній продукт зріс на 2,1%
    порівняно з попереднім кварталом.
    Нарешті, порівняно з тим же кварталом
    2021 року ВВП зріс за аналогічний період
    2022 року на 5,3%. Хороші новини також
    підтвердили в Брюсселі: Румунія
    зафіксувала, серед держав-членів ЄС,
    друге за значущістю зростання економіки
    у другому кварталі 2022 року порівняно з
    попередніми трьома місяцями у
    розмірі 2,1
    відсотка.

    Її
    випередили лише Нідерланди, зростання
    яких становило
    в тому ж періоді
    2,6%. Економічне
    зростання також спостерігалося в Швеції,
    Іспанії, Угорщині та Болгарії, тоді як
    зниження було зафіксовано в Польщі,
    Латвії, Литві та Португалії. Порівняно
    з другим кварталом минулого року ВВП
    зріс на 3,9% у єврозоні та на 4% у Європейському
    Союзі з квітня по червень 2022 року, причому
    всі країни-члени ЄС, щодо яких є дані,
    повідомили про зростання. Євростат
    підтверджує у випадку Румунії річне
    зростання на 5,3% у другому кварталі 2022
    року після річного зростання на 6,4% за
    перші три місяці. Економіка значно
    зросла у другому кварталі, незважаючи
    на песимістичні очікування, зазначає
    Ziarul Financiar.

    Установи,
    які проводять економічний аналіз,
    підвищили в останні місяці прогнози
    зростання економіки Румунії. Наприклад,
    Європейська комісія в літньому прогнозі
    підвищила оцінку на весь 2022 рік з 2,6 до
    3,9 відсотка завдяки солідному зростанню
    в першому кварталі, зазначає цитоване
    раніше видання. За словами аналітиків,
    найбільшим сюрпризом є зростання на
    2,1% у другому кварталі. «З огляду на все,
    що відбувається навколо
    нас, це винятковий результат», – заявив
    в інтерв’ю
    газеті Ziarul
    Financiar економіст Ауреліан Докіа.

    «Це
    дуже великий сюрприз для нас, але сюрприз
    ще більший для ринку», – каже Іонуц
    Думітру, головний економіст важливого
    приватного банку. Промисловість, на
    частку якої припадає 20 відсотків ВВП,
    у середині року перебуває
    на мінусі,
    будівництво ледве рухається, сільське
    господарство через посуху матиме
    негативний внесок у ВВП, а споживання
    домогосподарств зросло трохи більше
    ніж на 3 %. І яке тоді пояснення?», -
    запитує Ziarul Financiar.

    Економіст
    Лауріан Лунгу вважає, що основний ефект
    дає індекс цін і, частково, інвестиції.
    Важливо те, що буде у другій половині
    року, вважає Лауріан Лунгу. За його
    оцінками, економіка не увійшла в період
    спаду, а
    підвищення
    заробітної плати є
    нижчим рівня
    інфляції, яка сягнула майже 15%, і вплине
    на споживання.

  • Скоригований Національний план відновлення та стійкості

    Скоригований Національний план відновлення та стійкості




    Національний план відновлення та стійкості (PNRR) був
    скоригований зa вимогами Європейської Комісії щодо проєктів великих
    реформ та інвестицій, які румунська влада планує здійснити у наступний період.
    Прем’єр-міністр Флорін Кицу наказав міністрам доопрацювати пропозиції щодо
    Плану в перспективі переговорів з цього питання, які проведе наступного тижня в
    Брюсселі з представниками Європейської комісії.


    Він додав, що бюджет Національного плану відновлення та
    стійкості був скоригований за рекомендацією Європейської комісії з 42 млрд євро
    до 29 млрд євро після скорочення сум у всіх розділах. Нещодавно прем’єр-міністр
    запевнив, що План відновлення та стійкості освоїть всі європейські кошти, які
    будуть виділені Румунії.


    Флорін Кицу: «Настав час прискорити цей процес. Ми маємо відпрацювати
    ще ряд деталей, але я впевнений, що врешті-решт ми матимемо Національний план
    відновлення та стійкості, який представлятиме наші інтереси щодо розвитку
    Румунії в наступний період і ми, звісно, побачимо їх. Дискусії ще тривають, але
    я переконаний, що у нас буде хороший план відновлення та стійкості, в рамках якого
    ми зможемо освоїти всі виділені Румунії кошти.»




    Коригування плану передбачало також зміну коштів
    передбачених на реалізацію проєкту «Освічена Румунія». Таким чином, освіта
    отримає 3,7 млрд євро, значно більше ніж в середньому по ЄС, пояснив міністр
    європейських інвестицій та проєктів Крістіан Гіня: «За рекомендацією
    Європейського парламенту, яку зобов’язався виконати, я наголосив з самого початку, що освіта є пріоритетним напрямком. До
    мого призначення у Плані на освіту було передбачено тільки один мільярд. Цю
    суму я збільшив до чотирьох мільярдів, а зараз передбачено 3,7 мільярдів. На сьогодні
    у румунському PNRR передбачено 12% на освіту. Це значно більше ніж в середньому
    по ЄС і навіть більше ніж рекомендував Європейський парламент.»





    Національний план відновлення та стійкості може допомогти збалансувати
    державний бюджет до дефіциту близько 3% ВВП у 2024 році, при збереженні внутрішніх
    попиту та пропозиції, згідно аналізу
    конвергенції «Румунія – Єврозона, Монітор», опублікованого на веб-сайті
    Національного банку Румунії. За результатами аналізу, «Національний план
    відновлення та стійкості та кошти з європейських фондів (Багаторічний
    фінансовий рамковий план) надзвичайно важливі для Румунії, (…) вони допомагають
    скоротити дефіцит бюджету, можуть пом’якшити наслідки скорочення економіки та, завдяки
    структурним реформам та якісним державним інвестиціям, можуть позитивно вплинути
    на ВВП у середньостроковій перспективі».




    У вівторок на засіданні уряду Румунії було затверджено Програму конвергенції
    Румунії, яка передбачає реформи, котрі влада планує впровадити у таких сферах,
    як пенсійна система, система оплати праці державних службовців, державні
    компанії та державне управління.



  • Державний бюджет Румунії на 2021 рік прийнято!

    Державний бюджет Румунії на 2021 рік прийнято!

    Парламент
    у вівторок більшістю голосів прийняв Державний бюджет Румунії та Бюджет
    соціального страхування на поточний рік у запропонованій урядом редакції. Це
    перший держбюджет за всю історію посткомуністичної Румунії, який не зазнав
    змін під час його обговорення у
    парламенті. Урядова коаліція зуміла відхилити всі поправки, запропоновані
    опозицією. Представники коаліційної більшості: Націонал-ліберальної партії, Союзу
    «За порятунок Румунії» – ПЛЮС та Демократичного союзу угорців Румунії кажуть,
    що бюджет на 2021 рік збалансований, заснований на сталому розвитку, політичній
    відповідальності та економічному зростанні.


    Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу заявив, що з цей бюджет стане початком відбудови Румунії, але цього
    можна буде досягти лише за допомогою реформи адміністративного апарату та
    інвестицій. Флорін Кицу: «Реформа та
    інвестиції – ось дві речі, на які ми зосередили цей бюджет. Рекордні
    інвестиції, половина з яких походять з європейських фондів та реформи, про яких багато політиків говорили
    публічно, але ніхто насправді не займався їхнім впровадженням. Настав час втілити
    ці реформи.»


    Міністр
    фінансів Александру Назаре каже, що у держбюджеті закладено основи відновлення
    Румунії, що він є солідним, збалансованим і реалістичним. Зі свого боку,
    віце-прем’єр-міністр Дан Барна вважає, що результат голосування у вівторок підтверджують, що Румунія має «найамбітніший
    інвестиційний бюджет». Віце-прем’єр-міністр Келемен Гунор, він Демократичного
    союзу угорців Румунії привернув увагу на необхідність створення багаторічних
    бюджетів для забезпечення економічного зростання та передбачуваності для
    інвесторів. «Нам вдалося розробити дуже
    продуманий, дуже добре складений бюджет, завдяки якому в 2021 році ми не тільки
    зменшимо дефіцит до 7,1% ВВП, але зможемо інвестувати у всі важливі сфери – від
    інфраструктури до охорони здоров’я, від освіти до навколишнього середовища та
    місцевого розвитку. Будуть інвестиції, які змінять Румунію в найближчі роки.»




    Опозиційні
    партії, які подали понад 3400 поправок, заявляють, що в основі проєкту держбюджету
    лежить принцип жорсткої економії. Соціал-демократи звинувачують правлячу
    коаліцію у «бюджетній диктатурі» та запровадженні повного контролю над
    бюджетом, що суперечить конституційним положенням та демократичним традиціям.
    Лучан Ромашкану, лідер сенаторів від Соціал-демократичної партії заявив: «Бюджет
    є антиекономічним, асоціальним,
    нелегітимним та антинаціональним. Це жодним чином не відображає волю тих, хто обрав
    нас до парламенту Румунії, а найгіршим є те, що вперше за 30 років бюджет був
    затверджений без жодних поправок.»




    І
    представник ультранаціоналістичного Альянсу за об’єднання Румунів розкритикував
    державний бюджет. Депутат Мірча Кєлару: «Це
    бюджет урядової коаліції, це не бюджет румунів. Держбюджет, як і бюджет
    соціального забезпечення, неприйнятний, тому що були відхилені всі поправки. Це
    бюджет, який побудований на політичному відчуженні.»


    Державний
    бюджет Румунії на 2021 рік побудований на економічному зростанні у 4,3% ВВП та на бюджетному дефіциті у 7,1% ВВП, зі
    зростаючими доходами до 365 мільярдів лей (близько 75 мільярдів євро) та
    витратами – 445 мільярдів лей (близько 90 мільярдів євро).

  • Останні зміни до держбюджету

    Останні зміни до держбюджету








    Правоцентристський
    коаліційний уряд в Бухаресті вніс остаточні зміни до проєкту державного бюджету
    та бюджету соціального страхування на 2021 рік, перш ніж обидва запропоновані
    нормативно-правові акти внесуть на розгляд Парламенту. Це важко складений держбюджет, в результаті складних переговорів
    у коаліції НЛП-СРР/ПЛЮС-ДСУР щодо розподілу
    коштів, скорочених внаслідок пандемії та обмежених необхідністю зменшення надто великого дефіциту. Хоча лідери партій коаліції більшості домовились не вносити
    жодних змін під час дебатів у законодавчому органі, з метою прискорення
    процедур схвалення державного бюджету, опозиційна СДП оголосила вже, що запропонує багато поправок, які, серед іншого, матимуть на увазі відновлення процедури
    підвищення зарплат і пенсій, заморожених політичними опонентами.




    До речі, у понеділок, під час Години
    прем’єр-міністра, соціал-демократи викликали до Палати депутатів ліберала
    Флоріна Кицу, щоб звинуватити його у підготовці бюджету жорсткої економії.
    Держбюджет поточного року збалансований, надійний, визнаний міжнародними
    партнерами, – зазначив глава виконавчої влади, який розкритикував
    представників СДП, про яких сказав, що вони пропонують зміни до держбюджету,
    які разом складають 6% ВВП, а гроші повинні походити із внеску Румунії до
    європейського бюджету.




    Прем’єр-міністр Флорін Кицу: «Це держбюджет зосереджений на інвестиціях, тому що ми дали чітко зрозуміти, що лише інвестиції призведуть
    до розвитку Румунії, але це державний бюджет, який змушує нас до реформ і
    тому ви боїтеся, чи не так? Ви боїтесь, що люди, яких ви поставили на різні посаді,
    більше не будуть на тих посадах, що вони втратять великі зарплати! Кажу
    вам, ми здійснимо реформи цього року».




    ДСУР говорив про посткризовий бюджет, але орієнтований на
    інвестиції, а Союз «Рятуйте Румунію» -
    про бюджет відповідальності, солідарності та перезапуску економіки. Лідер парламентської групи Союзу «Рятуйте Румунію» в Палаті депутатів
    Іонуц Моштяну: «Цей бюджет побудований на розвитку та
    інвестиціях. Сьогодні
    уряд має інвестиційний бюджет на суму
    61,4 млрд. лей
    (близько 12 млрд. євро) – найбільший в історії».




    Прем’єр-міністр
    є абсолютним чемпіоном ненависті – звинуватив, у відповідь, лідер
    СДП Марчел
    Чолаку, за словами якого, Флорін
    Кицу ненавидить
    бюджетників, яким
    погрожує скороченням доходів та звільненням, ненавидить і приватне підприємництво, яке цілий рік обманював державною допомогою.
    Марчел Чолаку: «Замість того, щоб скласти бюджет, який виправив би недоліки, ви взяли косу в
    руки і почали косити доходи
    румунів. Вам байдуже, що енергія дорожча, що їжа дорожча, що ліки дорожчі!»






    На
    думку СДП, Румунія
    дрейфує, тому що уряд
    виділив найменшу в Європейському Союзі суму для боротьби з
    пандемією та відновлення економіки.

  • 2020 – важкий рік для економіки

    2020 – важкий рік для економіки




    Результати економічного аналізу за
    2020 рік, здійсненого Міністерством фінансів Румунії показують, що наприкінці
    грудня бюджетний дефіцит Румунії сягнув майже 10% ВВП – удвічі більший, ніж дефіцит
    наприкінці 2019 року. Збільшення бюджетного дефіциту пояснюється, з точки зору доходів,
    скороченням бюджетних надходжень з березня по грудень, а також відстроченням сплати деяких фіскальних зобов’язань окремих суб’єктів підприємницької діяльності
    в умовах кризового періоду, спричиненого пандемічним контекстом.


    Також дефіцит пояснюється збільшення
    виплат з відшкодування ПДВ для підтримки ліквідності в приватному секторі та бонусами
    за своєчасне сплачення податку на прибуток та податку на доходи
    мікропідприємствами.


    Крім того, зазначають фінансисти,
    було схвалено низку нормативно-правових актів щодо збільшення інвестиційних
    витрат та здійснення позапланових виплат, зумовлених епідемією коронавірусу. Водночас
    для мінімізації негативних економічних наслідків, спричинених епідеміологічною ситуацією,
    було затверджено низку програм державної підтримки для продовження діяльності
    МСП та великих компаній за допомогою державних гарантій.


    Згідно з опублікованими даними,
    суми, що дорівнюють 4,45% ВВП, були спрямовані на підтримку бізнес-середовища у
    вигляді податкових пільг, інвестицій та позапланових витрат, призначених для
    боротьби з наслідками епідемії.


    Усе це на тлі скорочення у 2020 році
    економічної діяльності. Серед іншого на несприятливу динаміку економіки вплинули
    зменшення надходжень з акцизного збору на енергоносії. Це пов’язано головним
    чином із зменшенням споживання пального, через обмеження туристичної діяльності
    та переведення працівників на дистанційну роботу.


    За даними Національного Банку Румунії,
    головний ризик для економіки Румунії полягає в тому яким чином початок
    податкової консолідації відобразиться на державному бюджеті. Експерти Центрального
    банку прогнозують, що тільки у 2022 році економіка Румунії повернеться до
    обсягів 2019 року.


    Зараз офіційний Бухарест працює
    над доопрацюванням проєкту Державного бюджету Румунії на 2021 рік, який має на
    меті не перевищити у 2021 році рівень бюджетного дефіциту в 7% ВВП, погоджений з Європейською
    комісією. Цей бюджет має підтримати відновлення
    економіки та закласти основи сильної економіки у період 2021-2024 рр., – заявив
    прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу.


    Держбюджет у лютому буде внесений
    на розгляд парламенту і супроводжуватиметься комплексним пакетом реформ у трьох
    сферах – зарплати у бюджетній сфері, пенсійна система та управління податками.


    З іншого боку, опозиційна Соціал-демократична
    партія, яка звинувачує уряд у підготовці до заходів жорсткої економії, представила
    власну версію державного бюджету, стверджуючи, що навіть за нинішніх умов можна
    підвищити рівень життя всіх румунів.


  • Румунія стала фондовим ринком, що розвивається

    Румунія стала фондовим ринком, що розвивається

    З понеділка
    статус фондового ринку Румунії
    був підвищений – з «граничного ринку» (Frontier market) він став «ринком, що розвивається» (Emerging market). Фінансово-рейтингове
    агентство Рассел оголосило про це у вересні минулого року на тлі виконання
    необхідних вимог і за результатом трирічного моніторингу операцій основних
    компаній, котируваних на Бухарестській фондовій біржі. Тодішній президент Ради
    директорів Бухарестської фондової біржі Лучіан Анґел заявив, що просування Румунії до
    статусу «ринку, що розвивається» можна вважати з економічної точки зору для
    ринку капіталу рівнозначним вступу Румунії до Європейського Союзу.




    Першими двома
    румунськими компаніями, які будуть включені до індексів «ринків, що
    розвиваються» стануть Банк Трансільванія та Нуклеарелектріка, єдиний виробник
    атомної енергії в Румунії. Вони мають відповідати критеріям ліквідності
    протягом наступних трьох місяців. Перехід Румунії до статусу «ринку, що
    розвивається», можна вважати історичним, кажуть експерти, оскільки новий
    статус означає нові інвестиційні можливості. Інвестиційні фонди, які управляють
    сотнями мільярдів євро, набагато більші, ніж до тепер, зможуть інвестувати в
    Румунію в найближчі роки, оскільки до цих пір цим адміністраторам було обмежено
    можливості інвестувати в «граничні ринки», такі як Румунія.




    Фахівці також
    зазначають, що завдяки цьому переходу румунський фондовий ринок зробив крок до
    досягнення зрілості і відтепер буде в тій самій категорії, що й ринки цінних
    паперів потужних держав, таких як Китай, Росія чи інші динамічні держави Азії або
    Південної Америки. У той же час, стверджують аналітики, отримання нового
    статусу дозволить залучити більше коштів, необхідних для фінансування великих проєктів
    у реальній економіці.




    У Румунії фондова
    біржа була заснована в 1882 році. Протягом свого тривалого існування біржа здійснювала торги під впливом різноманітних соціо-політичних події і навіть була тимчасово
    закрита під час Першої світової війни. Після відновлення роботи фондова біржа пережила
    7-річний період стрімкого зростання, а потім аналогічний період прискореного
    спаду. Вона припинила свою роботу в 1948 році, коли до влади в Румунії прийшов комуністичний
    режим.




    Але після майже
    50 років Бухарестська фондова біржа відновила свою діяльність у 1995 році, коли
    на ній виставили свої акції лише шість компаній. У даний час, за підсумком перших
    восьми місяців цього року, загальна вартість операцій з акціями на Бухарестській
    фондовій біржі становить 6,9 млрд. леїв, тобто майже півтори млрд. євро. Що
    стосується середньодобового обороту, що відображається середньоденним обсягом торгів,
    цей показник у період січень-серпень 2020 року склав 8,7 млн ​​євро.

  • 13 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У
    Румунії за останню добу зареєстрували 1454 нові випадки захворювання на
    COVID-19. Таким чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні
    становить 6631, а 31547 людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу
    було зареєстровано 53 летальні випадки, а загальна кількість померлих становить
    2860 осіб. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 478 тяжко хворих.
    Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару заявив сьогодні, що Румунія перебуває у
    ситуації, коли їй доведеться продовжити режим надзвичайної ситуації через новий
    коронавірус. Президент Клаус Йоганніс напередодні знову закликав румунів до
    відповідальності, вкотре наголошуючи на необхідності носити маску та зберігати
    двометрову фізичну відстань один від одного. За його словами, місцеві вибори
    можуть бути проведені 27 вересня, як вирішив парламент, якщо будуть вжиті
    належні заходи безпеки. Глава держави також заявив, що Румунія вже надіслала до
    ЄС запит про надання 10 мільйонів доз вакцини від Covid-19, коли вона
    буде готова і затверджена на європейському рівні.

    ФІНАНСИ – Охорона
    здоров’я, транспорт та освіта отримають додаткові кошти після коригування
    бюджету, – повідомив у четвер на прес-конференції міністр фінансів Румунії
    Флорін Кицу. Він зазначив, що для охорони здоров’я, пріоритетної сфери цього
    року, виділені суми збільшилися приблизно на 45%. Міністр також
    оголосив, що дефіцит бюджету зросте з 6,7% до 8,6%. Він також сказав, що уряд
    збільшить рівень інвестицій, а також пенсій. Це буде друге коригування Державного бюджету Румунії у 2020 році.




    ДИПЛОМАТІЯ
    – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску
    четвер провів телефонну розмову зі своїм колегою в Анкарі Мевлютом
    Кавушоглу, яка відбулася на прохання турецької сторони. Міністри обговорили
    розвиток двосторонніх відносин з наголосом на темах спільного інтересу, в тому
    числі в контексті пандемії COVID-19 – повідомляє прес-служба МЗС Румунії. Глави
    зовнішньополітичних відомств двох держав також обговорили останні події у
    Східному Середземномор’ї, з огляду на те, що ця тема буде включена до порядку
    денного позачергової зустрічі Ради міністрів закордонних справ у п’ятницю, в
    якій також братиме участь румунський міністр. Богдан Ауреску підкреслив
    готовність Бухареста підтримати, в тому числі на рівні ЄС, зусилля з деескалації
    ситуації, враховуючи як здатність Румунії розуміти особливості та інтереси
    регіону, так і її досвід в галузі делімітації морських просторів та вирішення суперечок
    у відповідності до норм міжнародного права та використання його конкретних
    інструментів. Союзники НАТО, Туреччина та Греція опинилися на порозі конфлікту
    через нафтові та газові родовища в Середземному морі. Греція стверджує, що роботи
    Туреччини з пошуку та розвідки родовищ в цьому районі є незаконними, але Анкара
    стверджує, що робить це в своїй виключній (морській) економічній зоні.




    ІНВЕСТИЦІЇ
    – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші шість місяців цього року скоротилися
    до 352 мільйонів євро, з 2,7 мільярда євро протягом аналогічного періоду 2019
    року, – повідомив у четвер Національний Банк Румунії. Станом на 30 червня Італія мала найбільшу кількість – 49 тисяч
    компаній, заснованих в Румунії, але Нідерланди займають перше місце за загальним
    обсягом інвестицій – 12,8 мільярдів євро. У Румунії наразі діють близько 230 тис.
    іноземних компаній, які інвестували майже 64 мільярди євро.




    КІНО – У місті Сфинту-Георге, в дельті Дунаю (південний
    схід Румунії) триває Міжнародний фестиваль незалежного кіно «Анонімул».
    Сьогодні програмою фестивалю передбачено показ фільму «колектив», відзначеного численними
    міжнародними нагородами. Документальний фільм, автором і режисером, якого є Александр
    Нанеу розповідає про події упродовж першого року після трагедії в
    бухарестському рок-клубі Колектив (30 жовтня 2015 року охопленому пожежею, в
    результаті якої померло 64 людини) і фокусується на ставленні представників
    влади до журналістів, які намагаються розповісти правду. 17-й кінофестиваль
    «Анонімул» проходитиме до 16 серпня виключно просто неба, за присутності
    щонайбільше 400 глядачів на кожному показі для попередження розповсюдження
    нового коронавірусу. Цього року програма фестивалю складається з двох конкурсних
    категорій: румунські та іноземні короткометражні фільми, а також з показів повнометражних художніх фільмів та зустрічей
    між представниками кіноіндустрії та глядачами. У конкурсі румунських короткометражних
    фільмів беруть участь більше 50 румунських кінокартин.




    РОБОТА – Майже чверть румунські працівників заявляють, що
    вони змушені робити перші кроки до пошуку нової роботи і нової кар’єри, оскільки
    галузь або компанія, в якій вони працюють потерпають в нинішній економічній ситуації.
    Результати опитування, проведеного онлайн-платформою набору персоналу, також
    показують, що трохи більше 20% готові почати нову кар’єру з нуля. Більшість
    румунських працівників (70%) обирають нову роботу залежно від безпеки сфери
    діяльності, пов’язаної в тому числі з пандемією Covid-19. Чверть опитаних
    повністю виключає можливість роботи галузях ГоРеКа (готелі, ресторани,
    кав’ярні), а 22% вважають більш безпечною роботу в галузях чи компаніях, тісно
    пов’язаних з онлайн-середовищем. Опитування проводилося у період з 1 по 10
    липня на вибірці майже 1300 осіб.



  • Сильне скорочення румунської економіки

    Сильне скорочення румунської економіки




    Міжнародні експерти говорять про глобальну рецесію на тлі
    пандемії коронавірусу, якщо кожна країна не вживе необхідних заходів для
    боротьби з кризою. Економіка Румунії вже скоротилася на 30-40% через поточну
    кризу, за оцінками міністра економіки Вірджіла Попеску. В інтерв’ю Радіо
    Румунія, міністр економіки заявив, що автомобільний сектор, туризм, транспорт і
    так звана «індустрія гостинності» найбільш стражають в результаті обмежень, накладених
    владою.

    Однак уряд готує нові інструменти для підтримки бізнес-середовища, серед
    яких безпосередню допомогу в розмірі 750 мільйонів євро для малих і середніх
    підприємств, запевнив Вірджіл Попеску: «Пакети заходів будуть зроблені таким
    чином, щоб компенсувати втрати, пожвавити економіку та в найкоротші терміни знаходитися
    там, де ми були на початку кризи. Ми хочемо поступово, повільно відновити
    економіку та досягнути рівня, який ми мали раніше. Крім того, я вважаю, що дуже
    важливо подумати про те, що ми будемо робити в посткризовий період і подумати
    про стратегію у середньо- та довгостроковій перспективі для Румунії. Це тому
    що, після кризи нам доведеться думати про те, що будемо робити в майбутньому з
    румунською економікою, тому що, на мою думку, нічого не буде таким, як було
    раніше».



    Щодо ситуації з румунською економікою в міжнародному
    контексті, Вірджіл Попеску заявив: «Ми повинні намагатися отримати вигоду
    в результаті цієї пандемії. На мій погляд, багато галузей промисловості будуть
    перенесені в європейський простір. Так само я думаю, що ми не повинні пропустити
    цей шанс і бути готовими приймати нові індустрії в Румунію, нові інвестиції в Румунію,
    що, очевидно, створить нові сподівання для румунів та румунських працівників».


    Дослідження, проведені міжнародними експертами щодо
    впливу нинішньої кризи у сфері здоров’я на економіку Румунії, передбачають
    ризик переходу в рецесію та втрату гонки з регіональними конкурентами. Аналіз
    Консалтингового агентства з розвитку бізнесу показує, що румунській економіці
    загрожує крах, оскільки влада спізнюється пропонувати конкретні рішення безпрецедентній
    кризі, на тлі коронавірусної пандемії.

    На думку фахівців, швидкість, з якою
    збільшуються економічні наслідки, швидко призведе до серйозної рецесії та до того,
    що більше двох мільйонів людей втратять свої робочі місця. Водночас, Румунія
    ризикує зазнати поразки у гонці за конкурентоспроможність перед такими країнами
    регіону, як Польща, Угорщина та Болгарія. Поки що понад 215.000 людей втратили місце
    праці в Румунії, а понад мільйон перебуває
    у так-званому «технічному безробітті», згідно з даними, централізованими
    Міністерством праці.

  • Нове  коригування бюджету

    Нове коригування бюджету




    Уряд у Бухаресті підготував коригування бюджету, друге цього року, спрямоване на подолання
    мінусу доходів у розмірі
    близько 18 млрд. леїв
    (3,75 млрд. Євро), що призведе до дефіциту бюджету на рівні 4,3% від ВВП – майже на половину більший, ніж максимальна межа, передбачена в Європейському Союзі. Серед
    міністерств, які отримають додаткові кошти є Міністерство праці, охорони
    здоров’я, регіонального розвитку, фінансів та ділового середовища.Додаткові гроші також виділяються
    Румунській службі інформації, Службі зовнішньої розвідки та Службі охорони. Серед тих, від котрих будуть взяті гроші, – освіта, внутрішні справи,
    транспорт та сільське господарство. Усі кошти цих
    міністерств надходять від проектів, які вже не можуть бути завершені до кінця
    року, кажуть органи влади.


    Міністр фінансів Флорін Кицу пояснив, що таке коригування
    було необхідним,
    враховуючи поки що виконання бюджету, і той факт, що колишній уряд СДП будував бюджет на невірній
    інформації, ґрунтуючись на завищенні надходжень. У той же час ми
    видаляємо практику, згідно з якою дефіцит був штучно зменшений в кінці року, відклавши виплати на наступний
    рік, сказав Флорін Кицу, нагадавши, що минулого року Єврокомісія попередила, що ця практика є незаконною. і її не слід продовжувати.


    Флорін Кицу: За допомогою цього коригування ми поклали край практиці, згідно з
    якою гроші, які мали спрямовуватися на соціальні витрати, використовувались для
    місцевих баронів, і в той же час ми поклали край практиці, відповідно
    до якої наприкінці року
    дефіцит був штучно зменшений відстрочкою виплати на наступний рік. Ми поважаємо закон і
    за допомогою цього коригування ми покажемо, що було вкрадено, де його вкрали та де було
    завищено. Це коригування забезпечує необхідні кошти для інвестицій, виплати пенсій, зарплат, а на різні надбавки, лікарняні листи, ПДВ ми повинні виділити гроші, також на ліки, оскільки все це не було включено до бюджету на початку
    року.


    У відповідь Крістіан Сокол, один із
    творців урядової програми колишнього уряду, очоленого соціал-демократкою Віорікою Денчіле, каже, що дефіцит бюджету може зберегтись на рівні близько 3% від ВВП. Він вважає, що тепер
    марно витрачаються державні
    гроші, щоб потім посилатися на тяжку спадщину, яку залишили соціал-демократи. На його думку, деякі
    видатки, включені до проекту коригування бюджету, можуть бути поетапними, а
    доходи могли б
    збільшитися за рахунок кращого збирання коштів до кінця року.



  • Стан румунських лікарень

    Стан румунських лікарень

    Цього року румунська влада планує здійснити значні інвестиції в медичні
    заклади з метою забезпечення необхідних умов, аби лікарі могли надавати
    пацієнтам якісні медичні послуги. Про це заявила міністр охорони здоров’я
    Соріна Пінтя, яка пояснила, що гроші будуть витрачатися на будівельно-ремонтні
    роботи, розширення медичних закладів, а також на придбання високотехнологічного
    обладнання для лікарень, підпорядкованих як міністерству, так і місцевим
    органам влади. Це означає, що інвестиції надійдуть в лікарні швидкої допомоги,
    а також у невеликі міські медичні заклади, які повинні надавати необхідну
    підтримку великим лікарням і вирішувати справи, які знаходяться в їх
    компетенції.




    Наявний інвестиційний бюджет складає мільярд леїв (210 мільйонів євро), що уп’ятеро
    більше ніж у 2018 році, коли він становив 200 мільйонів леїв. Міністр охорони
    здоров’я уточнила, що з коштів, передбачених в угоді зі Світовим банком Румунія
    загалом освоїла 79 млн євро, з яких більша частина була витрачена у 2018 році,
    а інвестиції в цьому році досягли вже 63 млн євро.




    Соріна Пінтя: «У 2019, будуть побудовані два відділення швидкої та
    невідкладної медичної допомоги, одне в Ораді, на яке буде витрачено 2,8 млн
    євро, а інше в Брашові собівартістю 2,2 млн євро. Також у цьому році буде
    завершене будівництво бункера для радіотерапії Онкологічного інституту в
    Клуж-Напоці, вартістю понад 1 мільйон євро, а в партнерстві з місцевими
    органами влади буде забезпечене фінансування технічних проектів, будівництво та
    подальший розвиток мережі променевої терапії в Тиргу Муреші, Тімішоарі, Яссах,
    Бухарестському інституті онкології, на суму 8 мільйонів євро.»




    Міністр охорони здоров’я додала, що буде закуплено сучасне обладнання для
    променевої терапії на суму 20 млн євро для багатьох онкологічних інститутів.
    Водночас, – каже міністр охорони здоров’я, – чотири спеціалізовані опікові
    центри, оснащені сучасним високоякісним обладнанням, мають запрацювати після
    2020 року.




    Соріна Пінтя сказала, що два таких медичних заклади працюватимуть у Бухаресті,
    один у Тімішоарі, а четвертий у Тиргу-Муреші. Для цих проектів вони вже були
    укладені договори на передпроектні роботи. Водночас Соріна Пінтя піддала
    критиці відсутність інтересу місцевих органів влади до створення опікових
    центрів після трагедії в рок-клубі «Колектив» в Бухаресті. 30 жовтня 2015 року
    під час рок-концерту феєрверк спричинив пожежу, під час якої 64 людини загинули
    й близько 200 отримали поранення.




    Соріна Пінтя: «Після трагедії в «Колективі», місцеві органи влади мали б
    б
    ути більш активними. Все, що я можу сказати після дискусій з архітекторами -
    ці центри дуже сучасні, будуть оснащені високоякісним обладнанням, але потрібні
    й люди, які б там працювали.»




    Соріна Пінтя сказала, що завдяки фінансуванню за програмою Світового Банку
    до Франції відбула група лікарів та медсестер, які пройдуть навчальний курс з
    догляду за пацієнтами з тяжкими опіками.

  • Європейські фонди для інвестицій

    Європейські фонди для інвестицій

    Малі та середні підприємства з
    фінансовими труднощами, а також студенти з Румунії, які бажають продовжити
    навчання за кордоном, отримають європейські кошти на суму 170 мільйонів євро. У зв’язку з
    цим у середу було підписано чотири угоди, за якими Європейський інвестиційний
    фонд (ЄІФ) виділяє кошти для деяких румунських банків. На практиці вони є
    гарантійними угодами, і ЄIФ бере на себе частину ризиків. Частина цих коштів буде спрямована на підтримку студентів,
    які бажають здобути ступінь магістра в інших країнах Європейського Союзу.




    Таким чином, в рамках гарантійного
    фонду Erasmus Plus у розмірі 4,5 млн. євро, близько 450 студентів отримають вигідний кредит
    для навчання в іншій країні ЄС, а також в Ісландії, Ліхтенштейні, Північній
    Македонії, Норвегії та Туреччині. Керівник представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анджела Крістя, яка взяла участь у церемонії
    підписання, вважає, що побоювання румунів, пов’язаних з Європейським Союзом,
    підживлюються страхом перед невідомим, і найкращим способом позбутися від цієї
    нетерпимості є безпосередній контакт з іншими європейськими країнами:


    «Чим більше ми маємо програм, які допомагають громадянам Європейського Союзу йти жити в іншій країні, тим
    більше у нас толерантніші і відкриті до співпраці
    суспільства. І саме це ми хочемо, особливо в цей
    період, коли вирішується майбутнє Європейського
    Союзу. Тому ці угоди, які, на перший погляд, є більш-менш
    звичайними фінансовими операціями, їх
    ставка набагато більша. Європейський фонд
    стратегічних інвестицій
    є головним компонентом Плану інвестицій для Європи, так званий План Юнкера.»




    За словами Анджели Крістя, у більш розвинутих країнах цей план
    прискорив темпи, для яких фінансові інструменти не були викликом, але в Румунії
    вже існує 29 проектів, які фінансуються за цим планом. Це 16 великих інфраструктурних
    проектів і 13 угод сприяння доступудо фінансування для малих і середніх підприємств. Анджела Крістя також заявила, що на
    основі угод, укладених у середу, 3000 МСП отримають підтримку для доступу до
    фінансування.




    Особливо це стосується тих проектів, де
    ми знаємо, що банки, фінансові установи думають двічі, три або чотири рази
    перед наданням кредиту, тому що вони можуть вважати,
    що проекти мають більш високий ризик, а ми на рівні
    Європейського Союзу, через план Юнкера, взяли на себе
    зобов’язання покрити цю частину ризику», – додала Анджела Крістя.



  • Рекомендації Брюсселя для Румунії

    Рекомендації Брюсселя для Румунії




    Румунія є однією
    з тих десяти держав-членів ЄС, які стикаються з
    економічними дисбалансами. Висновок цей
    належить Європейській Комісії, яка опублікувала, в середу,
    зимову доповідь про ситуацію Румунії, з оцінками про прогрес досягнутий нашою країною щодо економічних і соціальних
    пріоритетів. У своєму аналізі,Єврокомісія підкреслює необхідність стимулювати
    інвестиції, проводити відповідальну фіскальну та бюджетну політики і добре
    продумані реформи. Проблеми істотно відрізняються від країни до країни і
    вимагають відповідних та рішучих заходів. Що стосується Румунії, то в доповіді
    показано, що не було досягнуто жодного прогресу щодо фіскальних рамок,
    встановлення мінімальної заробітної плати або управління державними компаніями.




    Європейська
    Комісія стверджує, що необхідно докладати в подальшому зусилля для досягнення
    відчутних результатів. У своїй оцінці, Єврокомісія попередила, що спроможність
    податкової системи Румунії скоротити бідність і виправити соціальні нерівності
    є обмеженою. Нерівність доходів залишається однією з найвищих в ЄС,
    третина румунів перебувають за межею бідності – найвищий відсоток в ЄС, -
    вказується у доповіді. Документ також показує, що структура податків
    характеризується низьким рівнем доходів, з високою залежністю від зборів на
    споживання.




    Таким
    чином, частка податків у ВВП склала 24,9% у 2017 році, що є найнижчим
    показником з 1996 року, і є другим найнижчим показником у ЄС – набагато нижче середнього
    показника в ЄС – 39,2%. Так само, експерти Європейського Союзу також чітко
    посилаються на заходи, що містяться в Терміновій постанові №114, яка приносить низку
    фіскальних змін. Ці зміни були піддані критиці румунською опозицією та
    бізнес-середовищем. Наприкінці минулого року, без консультацій із зацікавленими
    сторонами та без оцінки наслідків, Уряд вирішив, шляхом термінової постанови,
    оподатковувати фінансові активи банків, якщо індекс ROBOR, за яким
    розраховуються відсотки за кредитами в леях,перевищує
    2%.




    Виконавчий
    орган ЄС вважає, що, новий податок, найімовірніше, жорстко випробуватиме фінансову
    стійкість, що суттєво вплине на платоспроможність та прибутковість банків, і ще
    більше погіршить ситуацію бідних румунів. Водночас,
    за оцінками, цей податок, найімовірніше, вплине на кредитування та зменшить
    гнучкість монетарної політики. Так само, у звіті Європейської Комісії вказується,
    що заходи, що містяться в терміновій постанові №114, сильно послаблюють приватні
    пенсії. Заходи, як кажуть фахівці ЄС, мають негативний вплив на майбутні пенсії
    румунів, на ринку капіталу і вплинуть також на майбутні інвестиції, підвищать
    невизначеність, і зроблять румунську економіку менш привабливою як для
    румунських, так і для іноземних інвесторів.

  • Проект бюджету в парламенті

    Проект бюджету в парламенті

    Румунія нарешті може мати державний бюджет на поточний рік 15 лютого, якщо не станеться нічого непередбачуваного. Затверджений проект бюджету правлячою коаліцією Соціал-демократів та Альянсу лібералів та демократів, документ направили на розгляд парламенту для внесення поправок, після обговорення в спеціалізованих комітетах. Керівництво Сенату та Палати депутатів вирішило, що остаточне голосування відбудеться у п’ятницю. Бюджетом передбачено економічне зростання на рівні 5,5 відсотка, дефіцит на 2,5 відсотка та внутрішній валовий продукт на понад 1000 мільярдів леїв (більше 200 мільярдів євро). Проект також передбачає подальше виділення 2% від ВВП на оборону, відповідно до зобов’язань Румунії перед НАТО.

    Лідер Альянсу лібералів та демократів і спікер Сенату Келін Попеску-Терічану зазначив: «В останні роки, на жаль, і, ймовірно, через законодавство щодо державних закупівель, в кінці кожного року констатуємо, що виділені кошти, особливо на інвестиції, не витрачаються в повній мірі. Це недоліки як закону, так і центральних органів влади, і врешті- решт, за цих умов ми залишаємося без грошей. Отже, якщо ці гроші не витрачаються, навіщо виділяти додатковї кошти?»

    Залізна рука влади, спікер Палати Депутатів та лідер СДП Лівіу Драня, стверджує, у свою чергу, що проект бюджету виглядає добре, але, що деякі додаткові кошти, виділені, наприклад, сцецслужбам, повинні бути перенаправленні на такі важливі сфери, як охорона здоров’я. Підтримуючи більшість через протокол про парламентську співпрацю Демократичний союз угорців Румунії виступає за збільшення місцевих бюджетів. В однаковій мірі, такої думки дотримуються мери великих міст, ліберали або соціал-демократи. Вони закидають той факт, що, хоча місцевим органам влади виділено більше грошей, мерії переберуть від центрального бюджету більшість соціальних видатків.Найбільш голосною суперницею Драгні в партії, мер Бухареста Габріела Фіря, підкреслює, що столиця втратить 180 мільйонів євро, або майже чверть бюджету.

    В опозиційній Націонал-ліберальній партії незадоволені тим, що проект бюджету винесений парламентарям занадто пізно на розгляд. Депутат від лібералів Ралука Туркан: «На жаль, ми маємо все більше достовірної інформації про те, що Соціал-демократи та Альянс лібералів і демократів свідомо просувають бюджет в неконституційний спосіб, просто щоб скоріше затвердити документ та виграти час в плані викон ання бюджету».Партія «Народний рух» вже заявила, що розглядає можливість оскарження документа в Конституційному суді. А Союз «Рятуйте Румунію» жорстоко критикує проект бюджету, який, за його словами, не є Румунії, а невеликої групи політиків, а цифри базуються на дуже оптимістичних сценаріях.

  • Під головуванням Румунії пройшло засідання Ради ЄС з загальних питань

    Під головуванням Румунії пройшло засідання Ради ЄС з загальних питань

    Румунія обіцяє бути справедливим медіатором у підтримці єдності та
    згуртованості Європейського Союзу під час свого головування в Раді міністрів ЄС. Про це заявив у Брюсселі міністр європейських справ
    Джордже Чамба, під час засідання Ради загальних справ, що вперше пройшло під
    головуванням Румунії.



    Міністр презентував 4 пріоритетні напрямки піврічного головування: Європа
    конвергенції, Європа безпеки, Європа – як регіональний актор та Європа спільних
    цінностей. Говорячи про європейський контекст, в якому головуватиме Бухарест, викликаний,
    зокрема низкою складних процесів, таких як Брекзит, обговорення майбутніх багаторічних
    фінансових рамок, остаточний етап формування спільного бачення європейського
    майбутнього та вибори до Європейського парламенту в травні 2019 року, Чамба зазначив,
    що зараз ЄС, як ніколи, потребує єдності та згуртованості.



    «Конвергенція є дуже важливою для Румунії й безпосередньо випливає з нашого гасла:
    «Згуртованість як загальноєвропейська цінність». Водночас конвергенція є процесом, що не лише
    зміцнює єдиний ринок, а й приносить користь громадянам. Мова йде не лише про нові
    робочі місця, а й про стимулювання економічного зростання як для нашої країни,
    так і для всієї Європи. Тому для нас дуже важливо засуджувати будь-які прояви
    дискримінації щодо європейських громадян.»



    Водночас, Румунія прагне досягти політичного консенсусу та конкретних
    результатів щодо якомога більшої кількості проектів у процесі підготовки та
    прийняття бюджету ЄС восени цього року.





    Міністри також обговорили й проблему дезінформації, як загрози для європейської
    демократії. Тема була запропонована до розгляду Румунією, а міністр Джордже
    Чамба заявив, що необхідні спільні зусилля та дії держав-членів у цьому
    напрямку, особливо перед виборами до Європейського парламенту. З огляду на
    гасло румунського головування, Бухарест вніс на розгляд Європейської комісії
    пропозицію про збільшення на 8% фінансування політики згуртованості в наступних
    багаторічних фінансових рамкана 2021-2027 роки, порівняно з чинними.



    Комісар Європейської Комісії з питань регіональної політики Коріна Крецу,
    написала в соціальній мережі, що на період після 2020 року Єврокомісія подала в
    парламент пропозицію щодо виділення найбільшої до тепер суми на політику
    згуртованості. Мова йде про 373 мільярди євро для всіх країн ЄС. З них 31
    мільярд євро може бути виділено на розвиток Румунії.



    У свою чергу, міністр європейських фондів Рована Плумб зазначила, що Румунія не
    втратила жодного євро, виділених їй ЄС. Вона пояснила, що рівень освоєння
    коштів з європейських фондів є середнім серед країн-членів. У кінці року до Єврокомісії
    було направлено ще більше запитів щодо платежів, в результаті чого Румунії може
    бути виділено ще 355 мільйонів євро.



    «Не треба забувати, що Румунія почала з нульового
    коефіцієнту освоєння, а в 2017 році він сягнув 26%. Цей відсоток також
    представлений на сайті Європейської Комісії. В абсолютних цифрах він становить
    близько 8 млрд. євро. Це європейські інвестиції, які принесли та продовжують
    приносити користь мільйонам румунських громадян, місцевим органам влади та
    бізнесу.»



    Рована Плумб додала, що під час головування Румунії в Раді ЄС політика
    згуртованості управлятиметься Міністерством європейських фондів.