Radio România Internațional

Tag: інфраструктура

  • Єврокомісар Адіна Велян підбила підсумки свого мандату

    Єврокомісар Адіна Велян підбила підсумки свого мандату

    Європейська комісія виділила Румунії 12 мільярдів євро за останні п’ять років на проєкти транспортної інфраструктури, заявила єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян, представляючи звіт про свою роботу в кінці терміну повноважень. Представниця Румунії в брюссельській виконавчій владі повідомила, що понад 850 мільйонів євро були спрямовані через Європейський механізм взаємозв’язку, яким вона безпосередньо керує, і ці гроші були виділені на фінансування 26 великих проєктів.

    За її словами, Румунія посідає 6 місце в ЄС за обсягом виділених коштів, після Польщі, Італії, Франції, Німеччини та Чехії. Адіна Велян зазначила, що під час її перебування на посаді, Румунія також отримала новий транспортний коридор, який забезпечить більш ефективний зв’язок північного сходу з рештою країни. Це транспортний коридор Північ-Південь, що з’єднує Балтійське, Чорне та Егейське моря, який передбачає нові транспортні стандарти, нові міські вузли та нову швидкість залізничного руху.

    Що стосується порту Констанца, найбільшого чорноморського порту Румунії, який Велян назвала “серцем коридорів солідарності” через важливу роль, яку він відіграє у допомозі Україні, то він отримав 162 мільйони євро від Європейського Союзу на покращення залізничної інфраструктури. Комісар ЄС заявила, що він передбачає, що ворота для азійських товарів до середнього транспортного коридору ЄС повинні залишатися в порту Констанца, і що вона підняла це питання в міжнародному форматі на рівні G7.

    Єврокомісар також повідомила, що проєкт Fast Danube II, який має на меті покращити умови судноплавства на спільній румунсько-болгарській ділянці Дунаю, близький до отримання європейського фінансування. Що стосується автотранспортної галузі Румунії, Адіна Велян зазначила, що цей сектор економіки вносить 6,5% у валовий внутрішній продукт, а професійні водії були визнані важливими працівниками для економіки Євросоюзу. Водночас понад 94 мільйони євро з європейського бюджету профінансували інвестиції на прикордонних пунктах пропуску Румунії з Республікою Молдова та Україною, також зазначила єврокомісарка.

    Щодо ситуації в Національній авіакомпанії Румунії – TAROM, яку створили деякі пілоти, що оголосили себе непридатними до польотів у понеділок, Велян сказала, що цей жест спричинив незручності для пасажирів, які повинні були бути повідомлені заздалегідь, щоб вони могли по-іншому спланувати свої подорожі. Вона підкреслила, що це не є добрим знаком, враховуючи, що авіаперевізник отримує вигоду від державної допомоги, схваленої Європейською Комісією, надходження коштів, яке було здійснено на основі плану реструктуризації з чіткими умовами.

    Адіна Велян попередила, що це літо буде складним з точки зору авіаперевезень, особливо для країн південно-східної Європи, оскільки обсяги авіаперевезень і пасажиропотоку зростають, і такі інциденти, як інцидент з авіакомпанією TAROM, не сприяють цьому. Незалежно від ситуації, підсумувала комісар, права пасажирів мають бути дотримані.

  • 10 липня 2024 року

    10 липня 2024 року

    НАТО – У Вашингтоні триває ювілейний саміт НАТО, і лідери країн-членів Альянсу погодили підсумкову декларацію зустрічі. Серед іншого, НАТО підтвердить своє зобов’язання продовжувати підтримувати Україну на незворотному шляху повної євроатлантичної інтеграції, коли будуть виконані відповідні умови. Україна є домінуючим питанням на 75-му ювілейному засіданні НАТО. П’ять президентів і прем’єр-міністрів країн Альянсу, в тому числі президент Румунії Клаус Йоганніс, підписали спільну декларацію з українським лідером Володимиром Зеленським про посилення протиповітряної оборони країни, в тому числі про передачу Україні зенітних ракетних комплексів “Патріот” і компонентів до них, а також ще одного типу ракетних комплексів, переданих Італією. А винищувачі F-16 з Данії та Нідерландів будуть також надані Україні і будуть літати в українському повітряному просторі вже цього літа, повідомляє Reuters з посиланням на держсекретаря США Ентоні Блінкена. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до збільшення допомоги Україні, оскільки якщо вона зазнає поразку у війні, “ми всі зазнаємо поразку”. “Росія залишається найбільшим ризиком для європейської безпеки, але також і для євроатлантичної безпеки. Перед обличчям гібридних атак, до яких вдається Кремль, країни НАТО повинні бути готовими захищати себе. Тому рішення, які ми приймемо найближчими днями, призведуть до ще більш ефективних дій зі зміцнення нашої безпеки”, – наголосив президент Йоганніс. Він додав, що саміт ознаменує рішучий прогрес у зміцненні сил стримування і оборони НАТО, особливо на східному фланзі і в Чорному морі.

     

    ОЕСР – Румунія отримала офіційний висновок Організації економічного співробітництва та розвитку щодо регіонального розвитку, повідомило в середу Міністерство розвитку, громадських робіт та адміністрації. Згідно з цитованим джерелом, прийняття офіційного висновку підтверджує як готовність і здатність Румунії імплементувати правові інструменти ОЕСР, що належать до компетенції Комітету з політики регіонального розвитку, так і узгодження політики і практики Румунії з політикою і практикою ОЕСР у сфері регіонального розвитку. Таким чином, Комітет визнає зусилля Румунії щодо зміцнення політики регіонального розвитку, зокрема, шляхом розробки надійної системи територіальної статистики, прийняття локалізованого підходу до регіонального розвитку та стратегічних документів на регіональному, повітовому та місцевому рівнях, зміцнення багаторівневої системи управління та покращення інституційної та фіскальної спроможності субнаціональних органів влади. Офіційний висновок містить низку рекомендацій щодо вдосконалення політики, системи управління та фінансування регіонального розвитку.

     

    ФОНДИ – Міністр європейських фондів Адріан Кичу оголосив, що Румунії вдалося залучити за останній місяць ще 4 мільярди євро в рамках програм, що відповідають Політиці згуртованості на 2021-2027 фінансовий рік, основній інвестиційній політиці Європейського Союзу. Таким чином, загальна сума підписаних контрактів за цими програмами досягла 14 мільярдів євро, а ще 6 мільярдів євро знаходяться в процесі підписання, написав міністр у соціальних мережах. Кичу зазначив, що такі темпи залучення європейських коштів збережуться і надалі, і що це має бути правильним підходом для забезпечення реального розвитку країни.

     

    ІНФРАСТРУКТУРА – Представник Румунії в європейській виконавчій владі, комісарка з питань транспорту Адіна Велян, підбила підсумки свого 5-річного мандату. Вона повідомила, що за останні 5 років Європейська комісія виділила Румунії 12 мільярдів євро на проєкти транспортної інфраструктури і що Румунія посідає 6-е місце в ЄС за обсягом виділених коштів. Велян зазначила, що наша країна була включена до транспортного коридору Північ-Південь, що з’єднує Балтійське, Чорне та Егейське моря, що порт Констанца, найбільший чорноморський порт Румунії, отримав інвестиції, щоб залишатися воротами до ЄС для товарів з Азії, і що проект “Швидкий Дунай II”, спрямований на поліпшення умов судноплавства на спільній румунсько-болгарській ділянці Дунаю, наближається до отримання європейського фінансування. Щодо ситуації, створеної деякими пілотами TAROM, які оголосили себе непридатними до польотів, Велян зазначила, що цей жест спричинив незручності для пасажирів і не обіцяє нічого доброго, враховуючи, що національний авіаоператор користується державною допомогою, затвердженою Європейською комісією.

     

    ТОРГОВИЙ БАЛАНС – Дефіцит торгового балансу Румунії в період з 1 січня по 31 травня 2024 року склав 12,288 млрд євро, що на 1,230 млрд євро більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними Національного інституту статистики, опублікованими в середу. За перші п’ять місяців року експорт скоротився на 2,9%, а імпорт зріс на 0,2%. За даними НІС, важливі частки в структурі експорту та імпорту займають товарні групи: авто і транспортне обладнання та інші промислові товари.

     

    МІСТ– У середу розпочався ремонт мосту “Дружби” Джурджу-Русе через Дунай з болгарського боку терміном на два роки. За повідомленням автодорожньої компанії сусідньої країни, роботи планують проводити в шість етапів, без повного зупинення руху, і автомобілі зможуть перетинати міст в обох напрямках смугою, на якій роботи не проводять. Громадянам Румунії рекомендується користуватися іншими пунктами перетину кордону з Болгарією.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу “ФЧСБ Бухарест” обіграв чемпіона Сан Марино команду “Virtus” з рахунком 7-1 у вівторок ввечері на виїзді в першому матчі першого попереднього раунду Ліги чемпіонів. Матч-відповідь заплановано на 16 липня в Бухаресті. Якщо наша команда пройде до другого раунду попереднього турніру, то вона зустрінеться з “Маккабі Тель-Авів” з Ізраїлю.

     

    СПЕКА – У середу в столиці та дев’яти повітах на півдні Румунії оголошено помаранчевий рівень небезпеки спекотної погоди, пікові температури сягатимуть 39 градусів, а вологість повітря – 80 одиниць. На решті території країни оголошено жовте попередження про спеку, де максимальна температура сягатиме 37 градусів. Метеорологи попереджають, що спека збережеться по всій країні до кінця тижня.

  • Регіональна лікарня в Клуж-Напоці

    Регіональна лікарня в Клуж-Напоці

    2024 рік обіцяє стати роком великих інфраструктурних проєктів у Румунії. Випадково чи ні, але цього року пройдуть чотири види виборів: місцеві, до Європарламенту, президентські та парламентські. У цьому контексті уряд знову привернув увагу громадян до тих сфер, які вони вважають недостатньо розвиненими, в тому числі до медичної інфраструктури.

    В останні десятиліття румунські політики весь час обіцяли сприяти будівництву регіональних лікарень, гігантських медичних центрів, які надають сучасні та централізовані послуги населенню великих регіонів країни. Однак, через бюрократичну тяганину і брак фінансування проєкти постійно відкладалися, але цього разу, схоже, ситуація почала змінюється на краще.

    Після того, як у березні розпочалося будівництво Крайовської регіональної лікарні швидкої допомоги на південному заході Румунії, а в квітні – Ясської регіональній лікарні швидкої допомоги на північному сході, наприкінці минулого тижня нарешті стартувало будівництво регіональної лікарні швидкої допомоги в Клуж-Напоці в центральній частині Румунії. Проєкт на суму понад 700 мільйонів євро має бути завершений за три роки. Медичний заклад буде розташований у місті Флорешть і матиме майже 850 ліжок, вертолітний майданчик і 22 операційні.

    У церемонії закладання першого каменю, яка символічно знаменує початок робіт взяв участь і міністр охорони здоров’я Александру Рафіла, який заявив, що якість охорони здоров’я в Румунії значно покращиться, в тому числі завдяки будівництву цих трьох регіональних лікарень. За його словами, лікарні будуються в Румунії дуже швидкими темпами і дуже якісно, завдяки коштам, отриманим від Європейського Союзу в рамках Національного плану відновлення і стійкості, а також тому, що багато місцевих чиновників виявляють великий інтерес до цих проєктів. Він зазначив, що в даний час є 20 лікарень, які будуються або будівництво яких розпочнеться найближчим часом і це також завдяки мерам і головам повітових рад, які мають виправдану зацікавленість у захисті здоров’я членів громад, які вони очолюють.

    Якщо Румунія хоче підвищити якість охорони здоров’я, їй потрібна не лише сучасна інфраструктура, а й достатня кількість добре підготовлених лікарів. На жаль, система охорони здоров’я країни стикається з гострим браком медичних працівників, багато з яких все ще виїжджають до країн Західної Європи. За даними Румунської колегії лікарів, 58% медиків у віці до 35 років мають намір покинути країну, і це в умовах нестачі 15 000 лікарів на національному рівні.

  • 16 травня 2024 року

    16 травня 2024 року

    ВЗАЄМИНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску прийняла міністра європейських справ Угорщини Яноша Боку, який перебуває з візитом у Румунії напередодні шестимісячного головування Угорщини в Раді ЄС з 1 липня. Було обговорено питання європейського та міжнародного порядку денного в контексті, позначеному численними викликами, а також перехідний період між двома європейськими виборчими циклами. Глава румунської дипломатії підкреслила зацікавленість у просуванні рішень щодо політики розширення ЄС стосовно України та Республіки Молдова, а також щодо вступу Румунії до Шенгенської зони із сухопутними кордонами. Угорська сторона підтвердила свою підтримку у досягненні цієї мети. Щодо поточного стану двосторонніх відносин, було відзначено важливість стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною та можливості для секторальної співпраці.

     

    ІНВЕСТИЦІЇ – Уряд Румунії на сьогоднішньому засіданні схвалив кілька інвестиційних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Зокрема, 11 мільярдів леїв (понад 2,2 мільярда євро) буде використано на ремонт залізничної лінії, що з’єднує східні міста Фокшани та Роман. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, майже 150 км залізничного шляху буде відновлено протягом наступних трьох років. Він також повідомив, що 1 мільярд леїв (близько 200 мільйонів євро) було виділено на ремонт 42-кілометрової ділянки автомагістралі А1 Бухарест-Пітешть, найбільш завантаженої автомагістралі країни. Ще 1 млрд. леїв (близько 200 млн. євро) було виділено Міністерству сільського господарства на фінансову підтримку птахівників і свинарів. За словами прем’єр-міністра, сьогодні також обговорюватимуться пропозиції Міністерства культури щодо проблем із заробітною платою в музеях країни та інших закладах, де існують розбіжності в оплаті праці, а рішення буде прийнято наступного тижня після того, як міністр фінансів запропонує вій варіант.

     

    ХАРЧУВАННЯ – Міністерство сільського господарства у середу опублікувало проєкт рішення про скорочення харчових відходів, оскільки Румунія щороку викидає понад 2,5 мільйона тонн харчових продуктів. Усі оператори агропродовольчого сектору будуть зобов’язані реєструвати на Національній платформі перед знищенням прострочених продуктів харчування щорічні плани скорочення харчових відходів та щорічні звіти про кількість продуктів харчування, які були передані на безоплатній основі. За даними Європейської Комісії, втрати та відходи харчових продуктів збільшують ризик продовольчої безпеки та впливають на навколишнє середовище, а зменшення цього явища допомагає у боротьбі зі зміною клімату, оскільки на нього припадає близько 16% загальних викидів парникових газів від продовольчої системи ЄС.

     

    ЗАМАХ – Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо перебуває в реанімації, стан його здоров’я стабільний. Він переніс кількагодинну операцію після поранення в груди і живіт у середу в одному з центральних районів міста, де він проводив виздне засідання уряду. Підозрюваний у нападі був затриманий поліцією. За даними місцевих ЗМІ, це 71-річний чоловік, поет і громадський активіст. Політики при владі заявляють, що напад був політично мотивованим. Роберт Фіцо – суперечливий лівий політик, якого звинувачують у проросійських симпатіях. Повернувшись до влади минулого року, він скасував військову підтримку України і оголосив про плани реформування суспільного мовлення, які спричинили масштабні вуличні протести. Світові лідери засудили напад на словацького прем’єра, безпрецедентний у новітній європейській історії. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що такі екстремістські дії загрожують фундаментальним європейським цінностям.

     

    МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Румунський порт Констанца на Чорному морі збільшив свої операційні потужності завдяки двом новим терміналам: один з них дозволить розвантажувати колісні вантажівки безпосередньо з кораблів і оброблятиме до 80 000 транспортних засобів на рік, а вантажний термінал площею 5 гектарів працюватиме з агабаритним обладнанням для важких і великогабаритних вантажів. Нові інвестиції, здійснені компанією з Дубаю, ОАЕ, допоможуть перетворити порт Констанца на регіональний хаб, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на церемонії відкриття. Констанца вже є найбільшим контейнерним портом на Чорному морі, а наступного року має відкритися ще одна багатофункціональна платформа, в яку буде інвестовано 50 мільйонів євро.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. У своєму весняному прогнозі Європейська комісія оцінює економічне зростання в Румунії на рівні 3,3%, а рівень інфляції – майже 6%, що більш ніж удвічі перевищує середньоєвропейський показник.

     

    ТЕАТР – З сьогоднішнього дня і до 26 травня у місті Крайова (південь Румунії) проходить 14-й Міжнародний Шекспірівський фестиваль. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій, віртуальних подорожей відбудуться по всій Крайові та на околицях міста, на традиційних майданчиках, а також у найбільш незвичних і несподіваних місцях. Шекспірівське село – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайовського іподрому, стане місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю – всесвітньо відомі імена в галузі театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Робер Лепаж, Філіп Парр, Хесус Еррера, Крістіан Фрідель.

     

    ПАМ’ЯТКИ РУМУНІЇ – Румунські замки Пелеш і Пелішор, колишні комуністичні в’язниці, Собор Трьох Архієреїв в Яссах, Єпископська церква Успіння Божої Матері в монастирі Арджеш і печера Мовіле були внесені до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міністерство культури подало до Центру всесвітньої спадщини заявки на ці об’єкти, які, завдяки своїм винятковим якостям, мають потенціал для міжнародного визнання їхньої важливості для нинішніх і майбутніх поколінь. Румунія також готує транснаціональну номінацію – разом з Болгарією, Хорватією та Сербією – для «Кордонів Римської імперії – Дунайські межі, східний сегмент».

     

    ФУТБОЛ – ФК Корвінул «Хунедоара» вперше виграв Кубок Румунії після перемоги у серії післяматчевих пенальті над Оцелул «Галац» з рахунком 3:2. Матч відбувся у середу ввечері на муніципальному стадіоні в Сібіу. У своєму першому фіналі Корвінул, команда другої ліги, виграв трофей і має шанс на виступ в єврокубках, якщо отримає ліцензію УЄФА. Нагадаємо, що  цьому сезоні бухарестський клуб FCSB став чемпіоном Румунії з футболу.

  • 11 квітня 2024 року

    11 квітня 2024 року

    ТРИМОР’Я – Президент Румунії Клаус Йоганніс провів двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським на полях Саміту Ініціативи трьох морів у Вільнюсі, Литва. Президент Йоганніс підтвердив тверду підтримку, яку Румунія надає Україні на всіх відповідних рівнях, а також рішучість зміцнювати транскордонне співробітництво у сфері енергетичної безпеки. На зустрічі в литовській столиці лідери країн-учасниць обговорять, як Ініціатива повинна розвиватися і адаптуватися в складному регіональному контексті. Під час зустрічі Клаус Йоганніс виступатиме за подальшу ефективність Ініціативи та отримання конкретних результатів, особливо щодо покращення регіонального стратегічного сполучення на осі Північ-Південь. Він також торкнеться перспективи посилення сполучення з Україною та Республікою Молдова, які є асоційованими учасниками Ініціативи, відповідно до рішень, прийнятих на Бухарестському саміті. Ініціатива «Трьох морів» пропонує платформу для співпраці між державами-членами ЄС і державами, що не входять до ЄС, перевагами якої є підвищення якості життя їхніх громадян і стимулювання можливостей для багатоспрямованої співпраці. На попередньому саміті, який відбувся минулого року в Бухаресті, було прийнято Спільну декларацію, яка стала важливою віхою для майбутнього та розвитку Ініціативи, особливо щодо транскордонних зв’язків у сфері транспортної інфраструктури, енергетики та цифровізації, а також зміцнення та диверсифікації фінансових інструментів Ініціативи.

     

    ІНФРАСТРУКТУРА – Роботи з будівництва транскордонного мосту між Румунією та Україною через річку Тиса просуваються дуже хорошими темпами, так що цей проект буде завершено в листопаді – повідомив у четвер державний адміністратор повіту Марамуреш (північна Румунія) Габріел Богдан Штецко. “Мова йде про інвестиції в розмірі понад 40 мільйонів євро з європейських фондів, дуже важливих для історичного Марамуреша і для всього нашого повіту. Після завершення будівництва, міст через Тису відкриє шлях до нової міжнародної торгівлі, що сприятиме зростанню економіки повіту”, – сказав Штецко. Ділянка мосту через Тису має довжину 1,2 кілометра від національної дороги і включає доступ до прикордонного пункту, митницю та обладнання, необхідні для здійснення комерційних перевезень.

     

    НАВЧАННЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку взяв участь, у четвер, у багатонаціональних навчаннях “Морський щит 24” на борту фрегата “Королева Марія”. Понад 2200 військовослужбовців і 135 морських і річкових суден, літаків і транспортних засобів беруть участь з 8 по 21 квітня в навчаннях на Чорному морі, в прибережній зоні і в дельті Дунаю в рамках багатонаціональних навчань “Морський щит 24”, в яких беруть участь 12 країн: Болгарія, Франція, Грузія, Греція, Італія, Великобританія, Республіка Молдова, Королівство Нідерландів, Польща, Португалія, Туреччина і Сполучені Штати Америки. Навчання складаються з місій з боротьби з незаконною діяльністю на морі та річках, морського та річкового контролю, пошуку та рятування на морі, надання допомоги судну, що зазнало аварії, та забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури. Багатонаціональні навчання “Морський щит – 24” є найскладнішим заходом під керівництвом Військово-морських сил Румунії в 2024 році і сприяє просуванню регіональних і міжнародних ініціатив та інтересів Румунії, а також підвищенню рівня оперативної сумісності між силами, що беруть участь у навчаннях. Вперше багатонаціональні навчання “Морський щит” відбулися в 2015 році.

     

    ФІНАНСИ – Голова Національного банку Респ. Молдова (НБМ) Анка Драгу заявила, що Кишинівська фондова біржа має хороші шанси на розвиток, а республіка може стати ринком, що представляє інтерес для іноземних компаній, які вже працюють в Румунії. Анка Драгу перебувала в Бухаресті, де провела переговори з представниками Бухарестської фондової біржі (BVB), Управління фінансового нагляду (ASF) та Національного банку Румунії (НБР) про можливість подвійного лістингу молдовських компаній на іноземних фондових біржах та механізми торгівлі акціями та іншими фінансовими інструментами. Анка Драгу має подвійне громадянство Румунії та Республіки Молдова і близько року була спікером Сенату Румунії.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції в березні знизився до 6,6% з 7,2% у лютому, що стало другим поспіль зниженням цього показника. Згідно з опублікованими в четвер даними Національної служби статистики та обліку,  продовольчі товари подорожчали на 2,8%, непродовольчі товари – на 8,06%, а послуги – на 10,2%. Найбільше подорожчали поштові послуги, послуги водопостачання та водовідведення, косметичні та медичні послуги. Так само найбільше подорожчали фруктові консерви, свіжі фрукти, риба та рибні консерви, сир, кава, какао, вино та пиво. Серед непродовольчих товарів найбільше зросли ціни на миючі засоби – майже на 25%, за ними йдуть ліки, які подорожчали більш ніж на 23%.

     

    ЗДОРОВ’Я – У Румунії понад 70.000 людей мають діагноз “хвороба Паркінсона”. Лікарі кажуть, що хоча хвороба невиліковна, раннє виявлення симптомів і втручання фахівців допомагає обмежити вплив на якість життя людей, які страждають на цю недугу. Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, який відзначається щороку 11 квітня, є можливістю для лікарів нагадати людям про те, що хвороба зазвичай з’являється після 60-65 років, частіше у чоловіків, але також може розвинутися раніше 50 років у 10-20% випадків. Найпоширенішими проявами є тремор, м’язова скутість і зменшення амплітуди рухів. У Румунії існує мережа медичних центрів, що спеціалізуються на лікуванні хвороби Паркінсона, другого за поширеністю вікового неврологічного розладу після хвороби Альцгеймера.

     

    МІГРАЦІЯ – У середу Європейський парламент проголосував за новий закон про міграцію та притулок. Це один з найважливіших законопроектів нинішнього складу Європарламенту, оскільки останніми роками міграція зросла, особливо з Північної Африки. Найважливішими елементами нового регулювання є впорядкування системи перевірки шукачів притулку, створення загальноєвропейської бази даних та механізму солідарності між державами-членами ЄС.

  • Прем’єр-міністр Румунії в Україні

    Прем’єр-міністр Румунії в Україні




    Одноденний
    візит урядової делегації Румунії на чолі з прем’єр-міністром Марчелем Чолаку до сусідньої України завершився підписанням меморандуму про
    посилення співпраці у забезпеченні транзиту української продукції на світові
    ринки. Він також містить додаток про стратегію розвитку дорожньої
    інфраструктури та пунктів перетину кордону між двома країнами. Європейська
    комісія негайно привітала київську угоду, яка підтверджує постійну підтримку
    Румунією експорту української сільськогосподарської та промислової продукції,
    що є основним джерелом надходжень для фінансування військових витрат.




    Румунія відіграє ключову роль у функціонуванні
    коридорів солідарності та конструктивно співпрацює з усіма залученими
    сторонами, в тому числі через Спільну координаційну платформу коридорів
    солідарності ЄС-Україна. Комісія заохочує таку тісну співпрацю між
    державами-членами ЄС та Україною, – йдеться у прес-релізі виконавчої
    влади ЄС.




    На зустрічі прем’єр-міністрів Марчела Чолаку та Дениса
    Шмигаля також було підписано угоду про будівництво прикордонного автомобільного
    мосту через річку Тиса та документи про співпрацю в оборонній та фармацевтичній
    галузях. У Києві прем’єр-міністр Румунії
    був прийнятий главою держави Володимиром Зеленським та провів
    переговори зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком.




    У ході зустрічей Чолаку нагадав, що Україна повинна дотримуватися чітких принципів,
    включаючи права національних меншин, щоб приєднатися до Європейського Союзу.
    Понад 400.000 етнічних румунів проживають у сусідній країні, більшість з них
    – у Північній Буковині, Північній та Південній Бессарабії та Герцаївському краї, східних румунських територіях, анексованих у 1940 році
    сталінським Радянським Союзом після ультиматуму і успадкованих Україною як державою-правонаступницею у 1991 році. Після
    вторгнення російських військ в Україну багато етнічних румунів пішли на фронт
    під українським прапором.




    До речі, хороша новина, з якою прем’єр-міністр Чолаку
    повернувся з Києва, полягає в тому, що тамтешня влада більше не визнає так
    звану молдовську мову, яка свавільно розділяла румуномовних та визнавала
    існування двох різних меншин. Відкинута всіма справжніми лінгвістами, концепція
    молдовської мови з’явилася в перші роки більшовицького режиму з суто
    ідеологічною мотивацією: створити етнічну ідентичність, відмінну від
    румунської, яка б легітимізувала імперіалістичні претензії Москви.




    Навіть останній голова
    політичної поліції, КДБ, у так званій Молдовській Радянській Соціалістичній
    Республіці, генерал Тудор Ботнару, визнав понад три десятиліття тому, що
    все було зроблено для того, щоб зменшити любов до літературної румунської
    мови з метою просування примітивного молдованства.

  • У Будапешті розглянуто румунсько-угорські відносини

    У Будапешті розглянуто румунсько-угорські відносини






    Угорщина
    підтримує вступ Румунії до Шенгенської зони, і якщо цього не станеться до
    наступного літа, Будапешт винесе цю тему на обговорення, коли перейме
    головування в Раді Європейського Союзу. Про це заявила президентка Угорщини Каталін Новак, яка
    запросила президента Клауса Йоганніса
    до угорської столиці під час першого візиту глави румунської держави до цієї країни за останні 14 років. Під
    час переговорів були порушені
    найважливіші теми європейського порядку денного, а Клаус Йоганніс підтвердив прихильність Румунії до
    об’єднаного, сильнішого і стійкішого Союзу: Наші дискусії підкреслили
    підтримку обома країнами продовження процесу розширення ЄС. Ми підтвердили
    рішучу підтримку Румунією ухвалення до кінця цього року рішення про початок
    переговорів про вступ до ЄС з
    Україною та Республікою Молдова.




    З
    іншого боку, в Будапешті також обговорювалися можливості розвитку двосторонньої
    економічної співпраці та інфраструктури. Президентка
    Угорщини Каталін Новак зазначила, що проекти з видобутку газу, такі як
    Neptun Deep у Чорному морі, повинні бути фінансово підтримані
    Європейським Союзом: Я заявляю про намір Угорщини купувати ще більше
    газу, оскільки це сприятиме подальшій диверсифікації наших поточних
    енергетичних ресурсів і зменшенню нашої залежності від Росії. Ми ведемо
    переговори про це,     – сказала пані Каталін
    Новак.




    Румунія
    може стати важливим енергетичним партнером і постачальником для сусідньої країни
    – такою була відповідь президента Клауса Йоганніса. Він скористався нагодою свого
    візиту до Будапешта, щоб оголосити,
    що румунська влада повністю готова діяти для зміцнення діалогу та
    двостороннього співробітництва, при
    цьому абсолютно необхідно уникати односторонніх або
    суперечливих жестів. Крім того, на думку румунської сторони, економічне
    співробітництво має бути структуроване через проекти, що становлять спільний
    інтерес, недискримінаційні за етнічними критеріями, не обмежуватися певними
    частинами Румунії і фінансуватися відповідно до румунського та європейського
    законодавства, а також за згодою румунської сторони.




    Ми
    відкриті для підтримки угорських інвестицій на всій території нашої країни і
    будемо заохочувати румунські компанії продовжувати інвестувати в
    Угорщину. – сказав Клаус Йоганніс. Він нагадав, що особи, які належать до
    національних меншин, сприяють створенню і зміцненню мостів між державою
    громадянства – єдиною відповідальною за захист їхніх прав – і державою їхнього
    походження. Одним словом, Румунія сповнена рішучості діяти для зміцнення
    діалогу та співпраці з Угорщиною та надання ще більшої змістовності
    Стратегічному партнерству, яке поєднує дві країни.

  • Стан інфраструктури та безпека дорожнього руху

    Стан інфраструктури та безпека дорожнього руху








    У суботу в повіті Яломіца, на півдні Румунії, сталася жахлива ДТП. За
    даними Дорожньої поліції в районі села Сфинту Гьоорге фура виїхала на смугу
    зустрічного руху, де зіткнулася з мікроавтобусом. Трагедія, в результаті якої
    загинули 10 осіб, знову привертає увагу суспільства до проблем
    безпеки дорожнього руху.

    Насправді Румунія посідає перше місце в Європейському
    Союзі за кількістю загиблих у ДТП! Розслідування трагедії в Яломіцькому регіоні
    триває: за попередніми даними водій автофургона не перевищив швидкості та зробив
    перерву у керуванні. Однак не виключається, що він заснув за кермом або користувався
    мобільним телефоном під час руху. Вже з суботи використання мобільного за
    кермом у Румунії буде каратися великими штрафами і навіть позбавленням водійських прав.

    У
    той же час було оголошено про здійснення контролюючими органами перевірок
    тахографів, які фіксують час їзди та відпочинку водіїв. Міністр транспорту
    Резван Кук заявив, що він також запропонує запровадити пристрої для сканування
    сітківки ока з метою виявлення втоми водія, а також системи попередження про сходження
    зі смуги руху.




    За словами віце-президента Національної спілки автоперевізників Румунії Константіна
    Ісака, необхідні й інші профілактичні заходи, які стосуються не лише дотримання
    правил професійними водіями. Константін Ісак: «Особливо критичними є кільцева
    дорога Бухареста та об’їзні дороги всіх великих міст. Я маю на увазі, зокрема,
    всі умови, які повинні забезпечити парковки, тобто туалети, гігієнічні
    приміщення, обов’язково охорону… Не тільки на водіях чи інфраструктурі лежить вина, а й на порядку здійснення контролю на дорогах.»




    Консультант з питань безпеки дорожнього руху та колишній заступник
    директора Дорожньої поліції Костін Тетук доповнює картину потреб: «Було б добре
    побудувати й нові дорожні споруди, які б дозволили відокремили джерела руху, і
    я маю на увазі дороги, призначені для повільних транспортних засобів, які
    повинні бути десь паралельною з дорогами національного значення. Це своєрідні
    колекторні дороги. Але найкраще рішення – уникати цих місцевостей шляхом
    будівництва автотрас.»




    Автобани є однією з найбільших інфраструктурних проблем Румунії. Через 30
    років від антикомуністичної революції і через понад 12 років членства в ЄС жодна
    швидкісна автомагістраль не перетинає Карпати. Станом на кінець 2018 року
    Румунія мала лише близько 800 кілометрів автомагістралі, з яких близько 100
    успадковані з часів диктатора Ніколая Чаушеску.




    Кілька побудованих на сьогодні сегментів автостради скоріше забезпечують
    зв’язок з закордоном, ніж можливість жителям центральних районів країни,
    наприклад, швидше дістатися Бухареста або чорноморського узбережжя. Однак
    справи рухаються дуже повільно. Окрім безвідповідальності тих, хто упродовж
    останніх 30 років перебував при владі, бюрократія стала однією з найбільших перешкод,
    а також помилки при відборі будівельних компаній, у тому числі іноземних, одержимих
    жадобою збагачення.

  • Інвестиції в розвиток

    Інвестиції в розвиток

    Уряд у Бухаресті схвалив понад сто
    проектів, що фінансуються за рахунок Фонду розвитку та інвестицій, вартістю майже 2 мільярдів леїв (близько 425 мільйонів євро).
    Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що проекти підтримують інвестиції місцевих громад та
    здійснюватимуться у всіх регіонах, а їх реалізація має розпочатися наступного
    місяця. Віоріка Денчіле: «Йдеться про інфраструктурні роботи, місцеві дороги, модернізацію та ремонт вулиць, шкіл та дитячих садків, а також лікарень, будівництво постачальної мережі для
    природного газу та каналізацію. Усі затверджені проекти мають повну
    документацію.




    Прем’єр-міністр також заявила, що інфраструктурні проекти, що розгортаються, прогресують, будь то автострада
    Сібіу-Пітешть, Бухарестський Південний пояс, який,
    на думку урядовців, покращить рух у столиці, або
    швидкісна дорога Крайова-Пітешть (південь). Що стосується траси Сібіу – Пітешть, яка перетне гори та з’єднає південь
    із центром Румунії, то на даний момент договір про будівництво першої ділянки, близько 13 кілометрів, яка буде завершена упродовж 4-ох роки, є єдиною ділянкою шосе, яка має призначеного
    будівельника. Довжина автостради Сібіу – Пітешть становить 123 км і розділиться на п’ять
    ділянок. Це один із головних проектів дорожньої інфраструктури, який
    забезпечить зв’язок із загальноєвропейським 4 коридором, який перетинає країну із заходу на
    схід.


    Автострада Плоєшть-Брашов, оголошена стратегічною метою
    загальнодержавного інтересу, коштуватиме 1,36 мільярда євро, а термін виконання становить чотири роки. За словами прем’єр-міністра, це перший пакет проектів, що
    фінансуються з Фонду розвитку та інвестицій. Уряд продовжить аналіз для
    затвердження інших проектів до рівня договірної межі в 10 мільярдів леїв
    (близько 2,1 мільярда євро) на цей рік, – заявила Віоріка Денчіле.


    Нагадаємо, що Фонд розвитку та інвестицій
    призначений для фінансування проектів розвитку, які включають в себе
    інвестиційні або ремонтні роботи та ремонт мерій, будівель міжгромадських організацій розвитку у
    пріоритетних сферах, таких як охорона здоров’я, освіта, водопостачання та
    каналізація, електро- та газові мережі, транспортна інфраструктура,
    каналізація, мережа громадського освітлення, а також в інших сферах. Фонд також використовується для
    інвестиційних проектів університетів: будівництво та модернізація викладацької, дослідницької інфраструктури,
    їдалень та гуртожитків для студентів та конференц-центрів.





  • Нові інвестиції в інфраструктуру

    Нові інвестиції в інфраструктуру




    Незабаром
    почнуться роботи з будівництва автостради А1 на відрізку Сібіу-Пітешть, першому, що
    перетне гори і з’єднає південь з центром Румунії. У Бухаресті був підписаний договір
    про будівництво першої ділянки понад 13 кілометрів, що має завершитися через 4
    роки. Це перший конкретний крок, зроблений за останні 10 років, – зазначила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Так само було підписано ще два інфраструктурних
    договори: про будівництво південної ділянки кільцевої дороги столиці та про автоматизацію
    нової гілки метрополітену в мікрорайоні Друму Таберей на заході Бухареста.




    Автострада
    Сібіу – Пітешть є одним з основних дорожніх інфраструктурних проектів, які
    забезпечать зв’язок з 4-м пан’європейським транспортним коридором. А після
    завершення південної ділянки столичної кільцевої автомагістралі покращиться рух
    транспорту в Бухаресті, – зазначила прем’єр-міністр. Ще один проект, який
    очікують румуни – це гілка метро M5, – додала Віоріка Денчіле, яка пояснила, що
    у державному бюджеті передбачені необхідні кошти для реалізації цих проектів,
    але будуть використані й кошти з європейських
    фондів.




    Віоріка
    Денчіле: «Підписання договору на будівництво першого відрізку Сібіу – Боїце -
    це перший конкретний крок, зроблений за останні 10 років щодо початку робіт на
    першій автомагістралі Румунії, яка пролягає через гори. Підписавши договір на проектування
    та виконання третьої ділянки кільцевої автостради Бухареста
    завдовжки близько 18 км ми доводимо ближче до завершення цей проект, що
    сприятиме покращенню транспортного руху в столиці.»




    Міністр
    транспорту Резван Кук зажадав від будівельників дотримуватися передбачених
    проектами строків виконання і поважати румунських субпідрядників, оскільки влада
    більше не терпітиме виправдань і затримок. Резван Кук: «Почніть виконання своїх
    договорів з роботи над проектами, тому що є компанії, які підписали контракти і
    зуміли скоротити час розробки проектів. Не знущайтеся з румунських субпідрядників.
    Платіть їм вчасно! Я не хочу більше чути, що ви не платите субпідрядникам
    вчасно, коли румунська держава оплачує вам всі рахунки вчасно.»



    Сума
    першого підписаного договору становить близько 129 мільйонів євро, – сказав
    міністр транспорту, а його виконання триватиме 48 місяців. Ціна другого договору,
    підписаного у неділю, становить 180 мільйонів, а проект має забезпечити
    збільшення мобільності як для Бухареста, так і для сусідніх регіонів. Що
    стосується нової гілки метро M5, то вона має запрацювати до кінця року.


    Стан дорожньої інфраструктури є критичним по всій країні. Станом на кінець 2018
    року, через майже тридцять років він падіння комунізму і більше ніж через 10
    років після вступу до ЄС, Румунія мала лише близько 800 кілометрів
    автомагістралі, з яких близько 100 успадкувала від комуністичного режиму.

  • Європейські фонди для інфраструктури Бухареста

    Європейські фонди для інфраструктури Бухареста

    Жорсткий критик бухарестської адміністрації за її нездатність освоювати безвідплатні
    європейські кошти для інфраструктури, Європейська комісар з регіональної політики Коріна
    Крецу повідомила
    в середу, що Єврокомісія схвалила виділення 517 мільйонів євро на
    будівництво частини метрополітену, що з’єднає центр Бухареста з аеропортом Анрі
    Коанде Отопень,
    найбільшим у країні, проект, включений румунською владою до Операційної Програми Велика інфраструктура.




    Європейське співфінансування
    призначене на
    будівництво
    6-кілометрової ділянки загальною протяжністю понад 14 кілометрів, скільки
    матиме після завершення
    шоста Магістраль метро Північний
    вокзал – аеропорт Анрі
    Коанде. Проект також
    передбачає будівництво шести нових підземних станцій метро між районом 1 Травень,
    що в центрі Бухареста і
    комерційним комплексом на маршруті до Отопені, а також придбання 12 потягів метро. Ці інвестиції з Фонду
    згуртування покращать повсякденне життя 1,8 мільйонів громадян, які отримають
    вигоду від кращого транспортного сполучення з більшою кількістю напрямків у Бухаресті,
    – сказала Коріна Крецу.




    Я сподіваюся, що до 2023 року,
    який є кінцевим терміном реалізації проекту, румунська влада знайде рішення для
    завершення 6 Магістралі, щоб можна курсувати по новій лінії метро до міжнародного
    аеропорту Отопень.
    Міністр європейських фондів Рована Плумб привітала це оголошення, заявивши, що воно очікує, що Metrorex, національна
    компанія з управління метро, почне роботу над цим проектом, що має велике значення
    для підвищення мобільності на рівні Бухарестського та Ільфовського районів. Роботи на шостій магістралі планується розпочати у другій половині цього року.




    З іншого боку, чому Європейська Комісія не
    фінансує весь проект?За
    даними неурядової асоціації Про інфраструктура, яка постійно критикує спосіб управління румунською владою
    транспортним сектором, причина полягає в тому, що Бухарест не надав жодних обгрунтованих
    пояснень щодо можливих помилок проекту. Серед іншого, Європейська
    Комісія побоюється, що оцінка вартості є нереальною, тобто нижче середньої ціни
    за кілометр, за якою будується в Румунії, і критикує той факт, що M6 не враховує будівництво нового
    терміналу в аеропорту Отопені. Інші питання, які Бухарест не роз’яснив, -
    говорить Pro Infrastructura – вказують на порушення дорожнього руху на вже національній
    дорозі DN1 із заторами і надто оптимістичну оцінку часу щодо реалізації проекту, а саме 4,5
    років.

  • Румунія: стадія освоєння європейських коштів

    Румунія: стадія освоєння європейських коштів

    Рівень освоєння Румунією коштів з
    європейських фондів становить 20,3%, в умовах
    коли на європейському рівні цей показник становить у середньому 22%,
    – заявила профільний міністр Рована Плумб, яка надала роз’яснення щодо того, як
    Бухарест використовує ці фінансові інструменти, створені Європейським Союзом
    для підтримки країн-членів у досягненні певних стандартів у різних галузях.

    Рована Плумб представила дані про стан освоєння коштів з європейських фондів.
    Так, за словами міністра, у Румунію на сьогодні було переказано 6,4 мільярдів
    євро у рамках політики згуртування, а загалом, з урахуванням прямих виплат
    фермерам – 11 мільярдів євро. Також були запущені лінії фінансування на понад 25
    млрд. євро та подано проекти на 33 млрд. євро.




    «Ці 25,3 млрд. євро становлять 90%
    від загального обсягу фондів згуртування, яким управляє Міністерство європейських фондів і
    Міністерство регіонального розвитку та державного управління», – сказала Рована
    Плумб. Вона також зазначила, що Румунія не втратила жодного євро, затримки попереднього
    фінансового періоду були надолужені, а відносини з Європейською комісією були чудовими,
    постійними та коректними.

    Стосовно проектів, відправлених до Європейської
    комісії міністр європейських фондів заявила: «Ми направили до Європейської
    комісії 14 великих проектів, з яких 13 вже підписані, затверджені, а один оцінюється
    Європейською комісією. У сфері транспортної інфраструктури слід згадати великий
    проект на суму 2 млрд. євро, щодо модернізації залізничної інфраструктури на
    ділянці Гурасада-Сімерія. Ще один великий проект, найбільший в ЄС, стосується
    інфраструктури води та стічних вод, на суму 499 млн. євро здійснюватиметься компанією водопостачання
    та водовідведення у місті Констанца RAJA.»



    Міністр європейських фондів
    Румунії Рована Плумб також заявила, що до кінця року будуть надіслані великі
    інфраструктурні проекти вартістю 2,5 млрд. євро. Вона нагадала, що у травні
    2012 року рівень освоєння коштів з фондів ЄС становив 7%, а за три роки Румунія
    досягла 90%.

    З іншого боку Рована Плумб повідомила, що на урядовому рівні було
    прийнято рішення про поетапне будівництво трьох регіональних лікарень з
    урахуванням розміру коштів, виділених з європейських фондів у поточному
    фінансовому періоді, а також внеску Румунії в 150 мільйонів євро. Уряд не
    виключає можливості будівництва
    регіональних лікарень в системі державно-приватного партнерства, оскільки цього
    року було прийнято Закон «Про державно-приватне партнерство», а з державного
    бюджету та з європейських безвідплатних коштів, можна забезпечити такий вид
    фінансування, – зазначила Рована Плумб.

  • 24 травня 2018 року

    АВТОПРОМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні заявив, що уряд має докласти всіх зусиль
    для того, щоб привабити в Румунію якомога більше високопродуктивних іноземних
    компаній, особливо в тих сферах, де є особливі конкурентні переваги. Під час
    дискусії в місті Пітешть, організованої Асоціацією автовиробників, він
    зазначив, що Румунія входить в першу десятку держав ЄС-автовиробників, а станом на кінець
    минулого року в країні було вироблено
    350 тис. автомобілів. У цілому автомобільна промисловість забезпечує більше чверті експорту Румунії, а профільні компанії є справжніми стовпами
    румунської економіки, – сказав президент. Нагадаємо, що французька група Renault є головним акціонером автозаводу Дачія в Міовень, що поруч з містом Пітешть, а американська
    компанія Ford вклала значні
    кошти в автозавод у місті Крайова. Представники цих двох великих компаній
    неодноразово зверталися до влади Румунії з проханням покращити транспортну
    інфраструктуру для підтримки світової конкурентоспроможності виробничих
    операцій.




    ІНТЕРВ’Ю
    – Уряд Румунії продовжить нинішню політику зниження податків і збільшення
    мінімальної заробітної плати та державних пенсій до 2020 року для покращення
    життєвого рівня населення, – сказав у середу в інтерв’ю агентству Reuters лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня. Він додав, що влада може
    зробити необов’язковими відрахування до другого рівня пенсійного забезпечення.
    З іншого боку Європейська комісія прогнозує, що бюджетний дефіцит Румунії в
    цьому році становитиме 3,4% ВВП, вище
    цільового показника в 2,9%, якщо влада не вжиє додаткових заходів з обмеження
    витрат. Лівіу Драгня, однак, висловив своє переконання, що Уряд Румунії
    дотримається планового дефіциту без додаткових заходів, а також підтвердив
    прогноз зростання ВВП на 5,5% в цьому році. З а його словами до 2020 року
    соціальні внески будуть скорочені, а мінімальна заробітна плата складе не менше
    300 євро, в той час як мінімальна пенсія збільшиться до 200 євро.


    ОБВИНУВАЧЕННЯ – Колишнього прем’єр-міністра Румунії Петра Романа сьогодні викликали до
    Генеральної Прокуратури в рамках кримінального провадження за фактами
    загибелі більше тисячі румунів під час
    Антикомуністичної революції 1989 року, в якому йому було пред’явлено звинувачення в злочинах проти людяності.
    Минулого місяця глава держави Клаус Йоханніс дав згоду на притягнення до
    кримінальної відповідальності в цьому проваджені колишнього президента
    Румунії Йона Ілієску, Петра Романа та екс-віце-прем’єра Джелу Войкана Войкулеску.
    Прокурори звинувачують їх в організації військової диверсії, спрямованої на узаконення
    свого перебування на чолі держави після втечі комуністичного диктатора Ніколая
    Чаушеску. У грудні 1989 року померло 1166 людей, понад вісімсот з
    них загинули після повалення режиму Чаушеску. На цьому тижні ГПР пред’явила
    звинувачення й Іону Ілієску. Обидва, Роман та Ілієску, відкинули усі
    пред’явлені їм обвинувачення.




    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Теодор Мелешкану у четвер заявив, що він не згоден
    з розсекречуванням нещодавно затвердженого державного меморандуму про можливе
    переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму. Він сказав,
    що незважаючи на його позицію, остаточне рішенні в цьому питанні належить
    прем’єр-міністру Віоріці Денчіле. Аналіз доцільності переміщення румунського
    дипломатичного представництва буде завершено за місяць, – сказав міністр
    закордонних справ. Нагадаємо, що озвучений чинним урядом намір перенести
    посольство спровокував гостру суперечку між лівою керівною коаліцією СДП-АЛДЕ
    та Президентом Клаусом Йоханнісом, якого підтримує ліберальна опозиція.

    США-КНДР – Президент США Дональд
    Трамп у четвер повідомив, що направив лідеру КНДР Кім Чен Ину листа в якому, повідомив
    останнього про скасування їх зустрічі, наміченої на 12 червня в Сингапурі. Дональд
    Трамп пояснив своє рішення «відкритою ворожнечою» в останніх заявах північнокорейського
    режиму. Про можливу зустріч між лідерами США та КНДР було оголошено після
    історичної зустрічі в квітні між Кім Чен Ином та президентом Південної Кореї
    Мун Дже Іном в демілітаризованій зоні на спільному кордоні. Нещодавно Північна
    Корея оголосила, що повністю знищила свій головний випробувальний ядерний
    полігон.




    КІНО – У п’ятницю в місті Клуж-Напока (північний захід) стартує 17-й Міжнародний
    кінофестиваль Трансільванія (TIFF). Фестиваль відкриється показом суперечливої
    кінострічки «Фокстрот» в присутності режисера Самуеля Моаза. Це історія,
    натхненна ізраїльсько-палестинським конфліктом. В цьому році в рамках
    фестивалю буде відзначено Сторіччя Великого Об’єднання показом низки румунських
    фільмів, в тому «Повстання (1965)», кінострічки, що принесла режисеру Мірчі
    Мурешану премію «За дебют» Каннського
    кінофестивалю. У Клуж-Напоці відбудеться і прем’єрний показ дебютної стрічки
    «Чарльстон» режисера Андрея Крецулескуа, історії про безглуздий любовний
    трикутник, «створений» з двох чоловіків і жінки, яку обидва втратили, а також
    документального фільму «Вільні дакійці» Андрея Горгана і Моніки Лезурян-Горган.

  • Державнo-приватне партнерство для розвитку інфраструктури в Румунії

    Державнo-приватне партнерство для розвитку інфраструктури в Румунії

    Незважаючи на щоденні політичні скандали між двома таборами – між Президентом Клаусом Йоханнісом, за підтримки правої парламентської опозиції, з одного боку, та двома партіями правлячої коаліції, СДП та АЛДЕ, з іншого – виконавчий орган в Бухаресті продовжує свою діяльність.

    Заява належить віце-прем’єр-міністру Віорелу Штефану, який представив, у вівторок, стратегічні проекти, які будуть розпочаті незабаром на основі нового законодавства у сфері державно-приватного партнерства. Йдеться, в основному, про будівництво трьох автобанів, модернізацію 15 лікарень та будівництво великого медичного комплексу.

    Перший автобан об’єднуватиме міста Плоєшть, з півдня країни, і Ришнов, в центрі. На сході Румунії, інший автобан забезпечить зв’язок між містами Тиргу-Нямц, Ясси та Унгень, в Республіці Молдова, а на півдні – Бухарест, Крайова, Дробета-Турну Северін та Лугож. Віце-прем’єр-міністр Віорел Штефан уточнив, що 100-кілометрова східна магістраль включатиме міст через ріку Прут, який пов’яже її з дорожньою інфраструктурою Республіки Молдова, у той час як Південна магістраль сприятиме розвитку туризму, тим більше, що вона зв’яжеться з вже існуючою автотрасою Сонця, яке веде до узбережжя Чорного моря. Віорел Штефан: 550-кілометрова Південна автомагістраль є важливим проектом для багатьох інвесторів, які вже мають великі інвестиції в цій зоні, і я, перш за все, маю на увазі інвесторів з міста Крайова та інших сусідніх районів. Не забудьмо, що ця автомагістраль сприятиме збільшенню туристичного потенціалу ущелини Дунаю. Крім того, вона забезпечить зв’язок із Сербією, Болгарією та з Пан’європейським коридором IV у Лугожі.

    У рамках державно-приватного партнерства будуть модернізовані 15 лікарень, якими управляє Міністерство транспорту. Також у сфері охорони здоров’я, на території 300 гектарів, у столиці буде побудований медичний комплекс імені Карола Давіли. Він буде складатися з республіканської лікарні, місткістю 3.000 місць та 37 операційних залів. Буде збудований Факультет медицини і відповідні гуртожитки, житлові або комерційні приміщення для медичного персоналу, стоянка і готель для розміщення супроводжуючих і родичів пацієнтів. Всі представлені проекти, які вважаються стратегічними, користуватимуться фінансовими ресурсами від 15 до 20 млрд. євро. Роботи почнуться в наступному році, і строк фіналізації становитиме п’ять років для автотрас, три роки для Республіканської лікарні і щонайбільше сім років до завершення Медичного комплексу Кароль Давіла.

    Віце-прем’єр-міністр Віорел Штефан зазначив, що цими інвестиціями уряд намагається компенсувати довгострокову затримку інвестицій в інфраструктуру.

  • Модернізація прикордонної інфраструктури

    Модернізація прикордонної інфраструктури

    Представники Сучавської повітової ради та керівництво Чернівецької області домовилися створити спільну робочу групу з просування транскордонного європейського проекту за допомогою якого були освоєні необхідні для модернізації пункту пропуску Серет – Порубне кошти та обговорили подальші шляхи розбудови інфраструктури прикордонних територій двох регіонів.

    Президент Сучавської повітової ради Георге Флутур нещодавно обговорив це питання з головою Чернівецької обласної ради Іваном Мунтяном та губернатором Чернівецької області Олександром Фищуком. У зустрічі взяли участь керівник Головного управління митниць Дорель Фроня, префект Сучавського повіту Константін Гарасім, мер Серету Адріан Попою, керівник Чернівецької митниці, а також представники прикордонної служби двох регіонів.

    Після переговорів Георге Флутур зазначив, що зустріч була дуже ефективною, адже було прийнято рішення про те, щоб робоча група зі просування модернізації пункту перетину кордону зустрілась 23 січня 2017 року. Він також сказав, що Уряд Румунії планує залучити 5,3 млн. євро грантових коштів для проведення реконструкції під’їзних шляхів та потужностей пункту пропуску «Серет-Порубне».

    «Ми свідомі, що будь-які зміни, зроблені в односторонньому порядку, не дадуть бажаного результату. Тому ми пропонуємо українській стороні долучитися до реалізації цього проекту з метою модернізації пункту пропуску «Серет-Порубне» за європейські кошти. Для цього пропоную створити спільну робочу групу, яка би у короткі строки змогла напрацювати конкретні пропозиції», – відзначив Георге Флутур.

    «Зважаючи на те, що з 1 січня по 1 грудня цього року через пункт пропуску «Порубне-Сірет» пройшло 700 тис. автотранспортних засобів та 1,8 млн. осіб, вважаю, що нині настав час для керівництва наших держав надати високий пріоритет питанню розбудови та модернізації наявних пунктів перетину українсько-румунського кордону. Адже ми не маємо права змарнувати такі можливості розвитку територій наших регіонів, своєчасна реалізація яких значно примножить їх транзитний потенціал. Тому потрібно активно діяти, щоб життя, а заразом і мільйонні інвестиції, не пройшли повз нас», – наголосив у свою чергу Іван Мунтян.

    Це регіональні заходи між нами і нашими сусідами, і я вважаю, що зустріч була дуже продуктивною для нас, що буде мати хороші наслідки для румунського і українського населення, а й для тих, хто хоче відвідати наші регіони , сказав Георге Флутур. Він додав, що у ході переговорів представив керівництву Чернівецької області і згоду уряду Румунії фінансувати в 2017 році будівництво швидкісного автобану Серет – Сучава – Пашкань – Плоєшть – Бухарест.