Radio România Internațional

Author: Leila Keamil

  • Pregled glavnih društveno-političkih dogadjaja nedelje (14.09.2024)

    Pregled glavnih društveno-političkih dogadjaja nedelje (14.09.2024)

    Škole treba da budu sigurne za učenike, prosvetne radnike i pomočno osoblja- izjavio je u ponedljak u jednoj bukurešanskoj gimnaziji predsednik Rumunije Klaus Johanis na svečnost otvaranja nove šolske godine. Šef države u pratnji ministarke obrazovanja i vaspitanja Lidjije Deka naglasio je da jedan od glavnih prioriteta projekta ,,Obrazovana Rumunija”, pretočen u Zakon o obrazovanju iz 2023. godine, predvidvidja stvaranje jedne školske i univerzitetske atmosfere koja neće biti povoljna samo za razvoj obrazovanja, već i kao prostor na kojem bi svi bili zaštičeni i poštovani. Za skoro tri miliona rumunskih djaka u ponedeljak je počela nova školska godina. Vlada Rumunije obećava da će školska 2024/2025 biti poslednja u kojoj će škole raditi u tri smene. Trenutom postoje samo 19 škola koje rade u tri smene u Bukureštu i okrugu Ilfov. Prema navodima Ministartsva obrazovanja na početku ove godine zbog nezavršenih radova na modernizaciji relocirano 800 škola od ukupno 6000 škola koliko Rumunija ima.

     

    Predsednik Rumunije Klaus Johanis zakazao je sednicu Vrhovnog saveta odbrane zemlje za 19. septembar-javlja Predsednička administracija u Bukureštu. Na dnevnom redu skupa nalaze se perspektive sukoba u Ukrajini posle nelegalne i neopravdane agresije Ruske Federacija i implikacije za Rumuniju kao i šanse za jačanje Strateškog partnerstva sa Republikom Moldavijom (bivšom sovjetskom republkoma sa rumunskim vecinskim stanovništvom) u novom geopolitičkom kontekstu. Članovi Vrhovnog saveta odbrane zemlje analiziraće i Nacionalni plan za implementaciju gradjanskog pakta u oblast Politike bezbednosti i zajedničke odbrane i Plan opremanja Rumunske vojske u periodu 2025/2034. godina. U četvrtak u telefonskom razgovoru sa ukrajinskim kolegom Rustemom Umerovim ministar odbrane Andjel Tilvar je izjavio da Crno more nije više prostor saradnje, već rata posle agresivnih akcija Ruske Federacije. Prema navodima Ministarstva narodne odbrane Rumunije, rumunski ministar je ponovo oštro osudio neopravdane napade Ruske Federacije, suprotne normama medjunarodnog prava, na lučku civilnu infrastrukturu Ukrajine na Dunavu, u blizini rumunske granice. Rustem Umerov je u poruci izrazio zahvalnost Rumuniji na donaciji sistema vazdušne odbrane Patriot Ukrajini i za humanitarnu i diplomatsku podršku Kijevu od prvog dana ruske vojne agresije na Ukrajinu, kao i na podršci u drugim važnim oblastima.

     

    Predizborna kapanja za predsednika Rumunije startovala je u četvrtak posle formiranja Centralnog izbornog biroa, u skladu sa usvojenim kalendarom na sednici Vlade Rumunije. Članovi Biroa izabrani su žrebom. Krajnji rok za podnošenje kandidatura je 5. oktobar, dok će izborna kampanja startovati 25. oktobra. Rumunski državljani koji žive i rade u inostranstvu mogu do 24. septembra da se prijave za dopisno glasanje. Prvi krug izbora za predsedničku funkciju održaće se 24. novembra. a drugi 8. decembra. 1. Decembra, za Nacionalni praznik Rumunije, zakazani su i parlamentarni izbori.

     

    16 narodnih pozorišta iz Rumunije i Republike Moldavije okupilo se u utorak u Kišinjevu na IX izdanju ,,Susreta rumunskih narodnih pozorišta”. Do 22. septembra ljubitelji pozorišta iz Moldabije imaće priliku da prate 46 kulturnih dogadjaja, dvoranskih predstava i predstava pod otvorenim nebom, osam radiofonskih audicija i šest premijera. Predvidjeni su i promocije knjiga i susreti sa pozorišnim ličnostima. Susret u Kišinjevu odvija se pod geslom ,,Evropske koneksije” i održava se pod visokim pokroviteljstvom predsednika Rumunije Klausa Johanisa i predsednice Republike Moldavije Maje Sandu. Počansi gost festivala je Dramsko narodno pozorište ,,Ivan Franko” iz Kijeva.

     

    Predsednik Rumunije Klaus Johanis izjavio je u sredu na svečanost odlikovanja rumunskih olimpijaca da je od izuzetne važnosti da sport pronadje zasluženo mesto medju nacionalnim prioritetima. Šef države je naglasio da su osvojene olimpijske medalje u Parizu ,,simbol preporoda rumunskog sporta”. Na Olimpijskim i paraolimpijskim igrama u Parizu Rumunija je osvojila četiri zlatne, četiri srebrne i tri bronzane medalje. Na paraolimpijskim igrama Rumunija je zlatnu medalju osvojila u džudou, a bronzanu u parastonom tenisu, a na Olimpijskim igrama zlatne medalje osvojili su David Popović na 200 metara slobodno, ženski dubl skul i ženski osmerac sa kormilarom. Tri srebrne medalje osvojili su naši olimpijci u dizanju tekova i veslanju, a bronzane u plivanju i umetničkoj gimnastici.

  • Film rumunskog reditelja Bogdana Murešanua ,,Nova godina koja se nije dogodila” nagradjen u Veneciji (09.09.2024)

    Film rumunskog reditelja Bogdana Murešanua ,,Nova godina koja se nije dogodila” nagradjen u Veneciji (09.09.2024)

    Film Bogdana Murešanua ,,Nova godina koja se nije dogodila” osvojio je više nagrada na Medjunarodnom filmskom festivalu u Veneciji. Film je osvojio nagradu Medjunarodne federacije filmskih kritičara FRIPESCI i nagradu nezavisnih filmskih kritičara Bisato d’Oro za najbolji scenario. Film krase ambiciozna režija i pažljiva politička vizija, sofisticirana priča, umetničko balansiranje tonova i izvanredan kasting, smatrali su članovi žirija FIPRESCI. Dugometražni film dostiže visoke domete u analizi ljudskog ponašanja u atmosferi straha od političke represije više generacija koje su živele pod autoritarnim sistemom. Nezavisni kritičari koji su dodelili rumunskom filmu nagradu Bisato d’Oro ocenili su da film Bogdana Murešanua sa posebnom senzibilnošću ilustruje krucijalni moment rumunske istorije, opisujući sudbine jakih i posebnih ljudi sa emocionalnom pričom i jedinstvenom duševnom studijom”
    Na predstavljanju u Veneciji, film je primljen sa višeminutnim ovacijama u dvorani sa 1400 gledalaca. Dugometražni debitanski film Bogdana Murešanua je tragikomedija čija se akcija odvija u samo jednom danu, pre antikomunističke revolucije 1989. godine. Glavni protagonisti filma su Emilija Dobrin, Mihaj Kalin i Nikoleta Hanku. U filmu se pominju i prethodni dogadjaji u Temišvaru. ,,Snimamo filmove sa tajnom željom da budu po ukusu publike, ali u istoj meri i po ukusu ljudi koji se bave kinematografijom. Ova važna nagrada za mne predstavlja više od povoljne ocene. Ona je znak za dialog bez granica. Ne postiji ništa iznad ovoga” kazao je Bogdan Murešanu. Boroka Biro, direktorka filmske slike ,,Nova godina koja se nije dogodila” osvojila je specijalnu nagradu za sliku Premio Autrici under 40 ,,Valentina Pedicini”. Nagrada je priznanje autorki mladjoj od 40 godina za izuzetnu režiju, scenarij, montažu i sliku u filmu predstavljenom u sekciji Orizonti, Orizoniti Ekstra, Giornati degli Autori i Setimana internacionale dela kritika. Boroka Biro je prva direktorka filmske slike koja je osvojila nagradu na četvrtom izdanju pod nazivom ,,Venezia a Napoli Il Cinema Estenso. ,,Nova godina koja se nije dogodila” je drugi dugometražni film na koji je Boroka Biro radila kao direktorka filmske slike.

  • 2 вересня 2024 року

    2 вересня 2024 року

    ЄВРОКОМІСАР  – Депутат Європарламенту від СДП Роксана Минзату є офіційним кандидатом Румунії на посаду єврокомісара, оголосив у понеділок прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Лідер соціал-демократів повідомив, що глава виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн вже провела співбесіду з Роксаною Минзату. Він також повідомив, що найближчим часом обговорить з головою Єврокомісії портфель, яким керуватиме Бухарест. Прем’єр-міністр підкреслив, що сферу визначатиме Урсула фон дер Ляєн, але запевнив, що вона буде важливою. Лідер НЛП Ніколає Чуке каже, що серед варіантів – портфоліо з питань розширення або сільського господарства. Склад наступної виконавчої влади ЄС буде оголошено 11 вересня. Роксана Минзату – випускниця факультету політології англійською мовою, була депутатом в останньому скликанні парламенту Румунії, а в 2019 році була призначена міністром європейських фондів.

     

    ПАРЛАМЕНТ  – У понеділок у Бухаресті розпочалася остання сесія нинішнього скликання парламенту, оскільки парламентські вибори пройдуть 1 грудня. Сенат, як перша палата, прийняв урядовий законопроект про передачу ракетного комплексу «Патріот» класу «земля-повітря» третім сторонам. Законопроект також направляється до Палати депутатів, яка є органом, що приймає рішення у цьому питанні. Після ухвалення закону Парламентом, Уряд зможе видати рішення, яке зробить передачу ЗРК «Патріот» реальною. Іншим законопроектом є той, спрямований на неоподаткування пенсій до 3 000 леїв (600 євро), щодо якого очікується вирішальне голосування у вівторок у Палаті депутатів. Закон дозволяє особам, які отримали підвищення пенсій після перерахунку, нічого не втрачати перевищенням поточного податкового порогу у 2 000 леїв (400 євро).

     

    УРЯД – На засіданні в понеділок уряд терміновою постановою підвищив граничні розміри соціальних виплат, що надаються малозабезпеченим пенсіонерам, чиї пенсії зросли після перерахунку. Поріг, до якого надаватимуться продовольчі картки, зросте з 2 000 до 2 210 леїв (близько 440 євро). Допомога на оплату зимових рахунків у розмірі 1400 леїв буде продовжувати надаватися пенсіонерам, які вже отримують її, незалежно від підвищення пенсій. Крім того, поріг, до якого пенсіонери можуть отримати компенсацію на ліки, був збільшений на 90%. З іншого боку, виконавча влада розпочала консультації з представниками осіб з інвалідністю з метою розробки спеціального пенсійного закону для цієї категорії, враховуючи раніше визнані скорочені періоди сплати внесків.

     

    НАВЧАННЯ – До 20 вересня румунські військовослужбовці беруть участь у міжнародних навчаннях «’Ample Strike» в Чеській Республіці. Разом зі своїми товаришами з НАТО вони виконуватимуть місії з безпосередньої повітряної підтримки та повітряного пошуку. За повідомленням Міністерства національної оборони, в навчаннях візьмуть участь 25 військовослужбовців і два вертольоти IAR-330 SOCAT з 713 вертолітної ескадрильї 71-ї авіабази імені генерала Емануїла Іонеску.

     

    РЕЗЕРВИ – Золотовалютні резерви Національного банку Румунії (НБР) перевищили 63 млрд євро на кінець серпня 2024 року, що на 0,62% менше порівняно з рівнем на 31 липня, йдеться в прес-релізі центрального банку, надісланому AGERPRES. Рівень золотовалютних резервів було збережено на рівні 103,6 тонни. З урахуванням динаміки світових цін його вартість склала 7,588 млрд євро.

     

    УКРАЇНА – У понеділок вранці Росія завдала ракетного удару по столиці України Києву, і кілька уламків збитих снарядів поранили щонайменше двох людей, спричинили пожежі та пошкодили будинки й інфраструктуру, повідомили українські чиновники. Українські підрозділи протиповітряної оборони знищили понад 10 крилатих і майже 10 балістичних ракет, повідомили у військовій адміністрації міста. Польща, сусідній член НАТО, задіяла свої власні та союзні літаки, щоб забезпечити безпеку свого повітряного простору. Атака сталася рівно за тиждень після того, як Москва випустила понад 200 ракет і безпілотників по Україні, убивши сімох людей і вразивши енергетичні установки по всій країні, що Київ назвав «наймасштабнішою» атакою за всю війну.

     

    СТРАЙК – Президент США Джо Байден заявив у понеділок, що прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху робить недостатньо для досягнення угоди про звільнення заручників, утримуваних ХАМАС в Газі. У понеділок, пройшов страйк, оголошений головною профспілковою конфедерацією Ізраїлю на знак протесту проти затримки в досягненні угоди про припинення вогню в Газі і звільнення заручників, захоплених ХАМАС. До протесту приєдналися працівники банків, лікарень і торгових центрів, а в аеропорту Бен Гуріон були призупинені рейси, повідомляє ізраїльська преса. Заклик до страйку пролунав після того, як близько півмільйона ізраїльтян вийшли на вулиці Єрусалиму, Тель-Авіва та інших міст у неділю ввечері з вимогою до прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху зробити більше для повернення додому 101 заручника, які досі утримуються в Газі, повідомляє Reuters. (…) Протести почалися після того, як шість заручників у віці від 23 до 40 років були знайдені мертвими в тунелі в Газі армією, яка стверджує, що вони були вбиті недавно.

     

    ЦЕРКВА – У понеділок, Папа Франциск розпочав свою 45-ту апостольську подорож за кордон. До 13 вересня Папа відвідає Індонезію, Папуа-Нову Гвінею, Східний Тимор і Сінгапур – країни, що відзначаються різкими релігійними, економічними та соціальними контрастами. Імміграція, міжрелігійний діалог, екологія, роль церкви в доступі до охорони здоров’я та освіти – основні теми, які ватиканський лідер порушить у своїх промовах і зустрічах. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Римі, в Індонезії, найбільшій мусульманській країні світу, центральною темою буде ісламсько-християнський діалог. Міжрелігійна зустріч відбудеться 5 вересня в найбільшій мечеті Південно-Східної Азії, в присутності представників шести офіційних релігій, коли Папа підпише спільну декларацію з Великим імамом Насаруддіном Умаром. Папа Франциск є третім понтифіком, який відвідує архіпелаг після Павла VI та Іоана Павла II.

  • Pregled glavnih društveno-političkih dogadjaja nedelje (17.08.2024)

    Pregled glavnih društveno-političkih dogadjaja nedelje (17.08.2024)

    U četvratak je u lukama Rumunije obeležen Dan mornarice. Najgrandioznije svečanosti održane su u Konstanci, gde su medju prisutnima bili i predednik Rumunije Klaus Johanis, predsednik Senata Nikolaje Čuka i ministri odbrane i unutrašnjih poslova. Na demonstrativnoj vežbi, najvećem pomorskom spektaklu godine, učestvovalo je više od 2000 vojnih mornara iz Rumunije i savezničkih država koji su stacionirani u Rumuniji, 15 morskih i rečnih brodova, brodovi Olaske straže, helikopteri Puma Naval i padobranci. Na kraju vežbe defilovali su brodovi i vojni avioni. Šef rumunske države Klaus Johanis je izjavio da je Rumunija poznata i cenjena medju saveznicima kao solidan stub regionalne bezbednosti koji u velikoj meri doprinosi jačanju severnoatlanskog položaja odvraćanja potencijalnog neprijatelja i odbrane južnog boka Alijanse. Johanis je dodao da-iako ovaj period obeležavaju brojni bezbednosni izazovi u kontekstu ruske vojne agresije na Ukrajinu, Rumunija je sigurna i stabilna država a njeni državljani zaštićeni od svake potencijalne pretnje. Za Dan mornarice, šef države je mornarima poručio da njihova odanost, istrajnost i duh požrtvovanja predstavljaju izvanredan primer, sa napomenom da su Rumunske pomorske snage simbol snage i nacionalne otpornosti..

    Rumunija je poslala drugi kontingent vatrogasaca u Grčku koji će se pridružiti naporima ostalih vatrogasaca na gašenju šumskih požara i vegetacije u zoni Atike. Prema navodima Generalnog inspektorata za hitne situacije upućeno je 40 vatrogasaca, dva specijala vozila za gašenje požara i hitne vazdušne intervencije i dva vozila za gašenje šumskih požara. Požar velikih dimenzija pored Atina ugašen je posle tri dana i uz pomoć rumunskih vatrogasaca. U ponedeljak Inspektorat je saopštio da je jedan rumunski vatrogasac lako ranjen, ali da nije bila potrebna stručna lekarska intervencija. Vatrogasne misije nastaviće se i u narednim danima, u zavisnosti od situacije na terenu. Mnogi stanovnici grčkih naselja su evakuisani. Meteorolozi upozoravaju na mogućnost izbijanja novih požara zbog temperatura iznad 40 stepeni i jakog vetra u mnogim delovima Grčke. Dva rumunska aviona pridužila su se snagama intervenicije u Albaniji u gašenju šumskih požara u ovoj zemlji. Prema saopštenju Ministarstva odbrane Rumunije u Albaniju su upućeni jedan avion Spartan za gašenje požara i jedan avion Herkules za logistićku podršku.

    Premijer Rumunije Marčel Čolaku poslao je Kontolnu komisiju Ministarstva zdravlja da proveri način na koji je ova institucija u aprilu analizirala situaciju u bukureštanskoj bolnici Sv. Pantelimon nakon prijave jedne medicinske sestre da su u bolnici registrovani sumnjivi smrtni slučajevi pacijenata na odeljenju intenzivne nege. Zaklučak komijije pokazao je da prijava nije bila osnovana i da su u bolnici konstatovali da postoje samo problemi sa komuniciranjem. U sredu šef Kontrolne komisije Ministarstva zdravlja Sorin Luka podneo je ostavku na ovu dužnost nakon istrage sudskih organa i izrečenja pritvora za dve doktorke odeljenja za intenzivnu negu. Doktorke su optužene za svesno izazvivanje smrti pacijenta koji je bio u teškom zdravstvenom stanju.

    Vicešampion Rumunije u fudbalu tim CFR Kluž plasirao se u plej-of Lige konferencije pošto je u revanš susretu savladao izraelski Makabi Petah Tikva sa 1-0 (0-0). Podsećamo, u prvoj utakmici CFR Kluž je savladao izraelskog predstavnika identičnim rezultatom. U sredu u Ligi konferencije osvajač Kupa Rumunije Korvinul Hunedoara doživeo je težak poraz u gostima od FK Astana sa 1-6 i ispao iz ovog takmičenja. U utorak je iz Lige šampiona eliminisan i šampion Rumunije FCSB posle poraza na domaćem terenu od praške Sparte sa 2-3. Fudbaleri FCSB nastaviće takmičenje u plej-ofu Lige Evrope. Prvi protivnik je austrijski Lask iz Linca.
    Recimo na kraju da je u sredu Rumunski olimpijski i sportski komitet saopštio da je od Organizacionog komiteta primio bronzanu medalju za rumunsku gimnastičarku Ana Mariju Barbosu za osvojeno treće mesto u vežbi na parteru na Olimpijskim igrama u Parizu. Prošle nedelje, dan pre zatvaranja Olimpijskim igara, Sportski arbitražni sud doneo je odluku da se našoj gimastičaki dodeli bronzana medalja i da je naša druga predstavnica na parteru Sabrina Vojnea zauzela četvrto mesto. Prema navodima Medjunarodnog olimpijskog komiteta Amerikanka Djordan Čajls, koja je prethodno osvojila treće mesto, treba da vrati medalju. Rumunija je na Olimpijskim igram u Parizu osvojila ukupno 9 medalja, tri zlatne, četiri sprebrne i dve bronzane i zauzela 23. mesto medju državama koje su učestvovale na Olimpijadi u Parizu.

  • 12.08-18.08.2024

    12.08-18.08.2024

    День военно-морского флота Румынии отмечался 15 августа

    В Румынии День военно-морского флота отмечался в четверг в крупных портовых городах на Черном море и Дунае. Самые впечатляющие мероприятия прошли в Констанце, где президент Клаус Йоханнис, председатель Сената Николае Чукэ, министры обороны и внутренних дел присоединились к тысячам зрителей. В демонстрационных учениях, крупнейшем военно-морском шоу года, приняли участие более 2000 румынских и союзных моряков, 15 морских и речных судов, корабли береговой охраны, истребители F-16, два американских и французских патрульных и исследовательских самолета, морские вертолеты Puma и десантники. По окончании учений на глазах у нескольких тысяч человек, присутствовавших на мероприятии, прошёл парад военных кораблей и самолетов, парусных судов и гражданских лодок. Глава государства отметил, что Румыния признана и оценена на союзном уровне как надежная опора региональной безопасности и как важный участник в процессе укрепления сдерживания и оборонной позиции НАТО на восточном фланге. Он отметил, что, несмотря на то, что на данный момент очень много вызовов безопасности, в контексте войны, развязанной Россией в Украине, Румыния является безопасной и стабильной страной, а ее граждане защищены от любых потенциальных угроз. В День ВМС глава государства сказал морякам, что преданность, упорство и дух самопожертвования, которые их характеризуют, являются примером совершенства, а румынские ВМС – символом национальной силы и стойкости.

    Румынские пожарные борются с лесными пожарами в Греции и Албании

    Румыния отправила во вторник второй контингент пожарных для поддержки усилий по борьбе с растительными и лесными пожарами, охватившими регион Аттика в Греции. По данным Генеральной инспекции по чрезвычайным ситуациям, в Грецию по воздуху доставлены 40 пожарных и две машины для тушения пожаров и оперативного вмешательства, а также еще две машины для тушения лесных пожаров.  Масштабный пожар, бушевавший под Афинами, был потушен через три дня с помощью румынских пожарных. В понедельник инспекция сообщила, что румынский пожарный, помогавший тушить пожар, получил поверхностные травмы лица, но ему не потребовалось специализированное лечение. Миссии будут продолжены в ближайшие дни в зависимости от конкретной ситуации на месте. Целые деревни в Греции были эвакуированы. Синоптики объявили красный пожарный код из-за высоких температур, достигающих 40 градусов по Цельсию во многих частях страны, и сильного ветра. Со среды два румынских самолета также помогают албанским силам порядка тушить лесные пожары в Албании. Согласно заявлению министерства обороны, это самолеты Spartan, предназначенные для тушения пожаров, и Hercules для материально-технической поддержки.

     

    Расследование подозрительных смертей в больнице Св. Пантелимона в Бухаресте

    Премьер-министр Марчел Чолаку направил свой контрольный орган в Министерство здравоохранения, чтобы изучить, как учреждение провело проверку в апреле в больнице Св. Пантелимона в Бухаресте после того, как сотрудница отдела Интенсивной терапии сообщила о ряде подозрительных смертях пациентов в течение нескольких дней. Но результаты проверки показали, что обвинения не подтвердились и что в больнице были лишь проблемы с коммуникацией. В среду глава контрольного органа министерства здравоохранения Сорин Лука подал в отставку на фоне расследования прокуратуры и ареста двух врачей отделения Интенсивной терапии в больнице Святого Пантелимона, обвиняемых в сознательном причинении смерти по меньшей мере одному пациенту в тяжелом состоянии.

    Румынские футбольные команды в еврокубках

    Румынская команда CFR Cluj (северо-запад) вышла в плей-офф Лиги конференции, обыграв в четверг вечером дома израильский клуб «Маккаби Петах-Тиква» со счетом 1:0 в ответном матче третьего предварительного раунда. CFR Cluj выиграла первый матч с тем же счетом. В среду обладатели Кубка Румынии «Корвинул Хунедоара» (центр-запад) со счетом 6:1 уступили казахстанскому клубу «Астана» в Лиге конференции Европы и выбыли из еврокубков. Также во вторник обладатели титула FCSB были выбиты из Лиги чемпионов чешской «Спартой Прага», которая выиграла 3:2 в Бухаресте в ответном матче третьего предварительного раунда. Первый матч закончился со счетом 1:1. FCSB выйдет в плей-офф Лиги Европы, где встретится с австрийским клубом LASK Linz.  С другой стороны, Олимпийский и спортивный комитет Румынии объявил в среду, что получил от Организационного комитета бронзовую медаль гимнастки Аны Марии Бэрбосу за третье место в вольных упражнениях на Олимпийских играх в Париже. В минувшую субботу, накануне закрытия Олимпийских игр, Спортивный арбитражный суд постановил, что Ана Мария Бэрбосу завоевала бронзовую медаль, а ее соотечественница Сабрина Войня завершила соревнования на 4-м месте. Это решение отменило рейтинг, составленный судьями по окончании вольных соревнований 5 августа. Международный олимпийский комитет заявил, что американка Джордан Чайлз, которая изначально заняла третье место на пьедестале, должна была вернуть медаль. Румыния завершила Олимпийские игры в Париже с девятью медалями: тремя золотыми, четырьмя серебряными и двумя бронзовыми, заняв 23-е место в рейтинге наций.

  • 2024年6月18日：罗马尼亚遭受风暴和热浪袭击

    2024年6月18日：罗马尼亚遭受风暴和热浪袭击

    近期，罗马尼亚出现了极端天气现象，因恶劣天气而反复进入红色、橙色和黄色的预警状态。上周四晚间，暴雨、强风暴和冰雹雨在我国南部和西部的几县造成了重大损失。国家气象局， 通过罗马尼亚紧急警报系统 (RO-Alert) 对布加勒斯特和伊尔福夫县（Ilfov）也立即发布了恶劣天气警报。在首都降下了冰雹，狂风大作，阵风速高达 90 公里。此外，还出现了暴雨和雷暴，人们收到了罗紧急警报系统（ RO-Alert）发布的警告，提醒人们留在家里，不出门。罗紧急情况监察总署人员进行了干预，清除在公路上倒塌的树木并疏散了积水。

    奥托佩尼国际机场的交通也受到了恶劣天气的影响，一些航班改飞其它机场。在几个县，国道被风吹倒的树木阻断。在国家南部的克拉约瓦城市（Craiova），公园被疏散，地下通道和地道被关闭。暴风雨淹没了几条街道，有轨电车停运。在西南部的梅赫丁齐县（Mehedinți），狂风暴雨极其猛烈，阵风时速达 70-80 公里，冰雹大如鸽子蛋，击碎了屋顶，倒塌了几十棵树砸在汽车上。两所学校的屋顶也被掀 翻。在农村地区，冰雹摧毁了数百公顷即将收获的小麦和大麦田，以及玉米、向日葵田、蔬菜园、果树和葡萄园。罗马尼亚南部一些地区也进入高温黄色和橙色预警状态。温湿度指数（ITU）约为 80单位。

    专家说，这是一个非典型的夏季。自 2016 年以来，今年将是极端天气最严重的一年， 预计未来一段时间内还会加剧。极端天气现象如冰雹、暴雨和炙热的气温比往年更加严重，冰雹将更大一些 。从 4 月 15 日以来，共发射了 94 枚防雹火箭弹，有效消除冰雹灾害。一些农场主对这个方法提出了强烈质疑，他们认为发射防雹火箭会导致降雨量减少或停止，但这并没有得到科学研究的证实。

     

     

    Claudia（翻译）

     

    注意：本文版权仅属罗马尼亚国际广播电台所有，并受国家版权法保护。任何复制，引用及转载需得本电台同意，并不得超过500字，且须在文后注明文本出处及链接网页。

     

     

  • Европа, фокус на Украину

    Европа, фокус на Украину

    Россия есть и будет оставаться самой значительной и прямой угрозой безопасности НАТО, и союзники будут работать над стратегией вызова, сдерживания и противодействия России, в том числе путем ограничения возможностей Москвы по восстановлению своих вооруженных сил. С таким посланием выступили во вторник сопредседатели саммита B9, организованного Латвией в Риге.

    На саммите председательствовали глава Румынии Клаус Йоханнис, президент Польши Анджей Дуда и президент Латвии Эдгарс Ринкевичс. «Мы остаемся твердыми в наших усилиях по поддержанию международного давления на Россию, в том числе посредством санкций и других мер, пока Россия продолжает свою враждебную политику и действия, включая вопиющее нарушение международного права», – говорится в совместном заявлении, подписанном тремя официальными лицами. Они также подтвердили свою непоколебимую поддержку «независимой и суверенной» Украины.

    Глава румынского государства отметил, что для Румынии важно, чтобы позиция сдерживания НАТО была очень сильной, а ее обороноспособность – полной. «Румыния поддерживает Украину, Румыния стоит на стороне НАТО, на стороне Украины, вместе с другими союзниками по НАТО, до тех пор, пока это необходимо», – сказал Клаус Йоханнис. В этом контексте он объявил, что на следующей неделе Высший совет национальной обороны обсудит, предоставит ли Румыния Украине военную систему «Пэтриот». Администрация Байдена попросила европейские страны-члены НАТО, у которых есть системы такого типа, проанализировать возможность передачи некоторых из них Украине. Германия уже заявила, что предоставит Киеву такую ​​систему. В прошлом месяце румынский лидер заявил в связи с возможной передачей батареи «Пэтриот», что он не согласен с тем, что страна остается без противоракетной обороны и, следовательно, если Румыния от чего-то откажется, она должна получить взамен что-то ещё.

    В Берлине западные союзники, собравшиеся на Международной конференции по восстановлению Украины, пообещали поддержку, но конкретные решения ещё не определены. Например, это могло бы быть стимулирование инвестиций в Украину. На данный момент Европейская комиссия объявила о заключении соглашений с различными банками на сумму 1 миллиард 400 миллионов евро и о пакете помощи в размере 1 миллиарда 900 миллионов евро. Италия выделила 140 миллионов евро. Германия и Украина подписали Декларацию о намерениях по послевоенной поддержке Киева. Канцлер Олаф Шольц также пообещал Украине системы IRIS-T, ракеты и боеприпасы в ближайшие месяцы, а также 100 ракет «Пэтриот» в рамках совместной инициативы с Данией, Нидерландами и Норвегией. Румыния также предлагает помощь.

    Присутствовавшая на конференции в Берлине глава румынской дипломатии Луминица Одобеску заявила, что Бухарест помогает Украине с электричеством и работает над улучшением межсетевых соединений. По её словам, Бухарест придерживается регионального подхода, который включает  и Республику Молдова.

  • Evropsko fokusiranje na Ukrajinu (12.06.2024)

    Evropsko fokusiranje na Ukrajinu (12.06.2024)

    Rusija je i dalje direktna i najveća pretnja po bezbednost Severnoatlanskog saveza, i saveznici treba da rade na strategiji kojom bi se osporavala, primorala i osujetila Rusija ograničenjem ruskog kapacitera obnavljanja vojske-zaključak je sa jučerasnjeg samita B9 u Rigi. Skupom na visokom nivou predsedavali su šef rumunske države Klaus Johanis i predsednici Poljske i Letonije Andžej Duda i Edgars Rinkevič. ,,Sankcijama i drugim merama izvršićemo odlučan medjunarodni pritisak na Rusiju, sve dok Moskva nastavlja svoje neprijateljske akcije i politike, kršeći flagrantno medjunarodno pravo, navodi se u zajedničkoj deklaraciji tri zvaničnika. Istovremeno ovi su potvrdili nepokolebljivu podršku ,,nezavisnoj i suverenoj” Ukrajini.

    Predsednik Rumunije je ocenio da je za Bukurešt veoma važno da severnoatlanski položaj odvraćanja postane sve jači, a odbrambeni kapacitet totalni. ,,Rumunija podržava Ukrajinu. Rumunija je uz NATO i Ukrajinu zajedno sa ostalim saveznicima Severnoatlanskog saveza sve dok je potrebno”-naglasio je Klaus Johanis. U ovom kontekstu, Kaus Johanis je izjavio da će se sledeće nedelje na sednici Vrhovnog saveta odbrane zemlje odlučiti da li će se Ukrajini dodeliti antiraketni sistem Patriot. Bajdenova administracija pozvala je evropske članice NATO-a koje raspolažu ovakvim sistemima da analiziraju mogućnost upućivanja nekoliko antiraketnih sistema Ukrajini. Prošlog meseca Johanis je u vezi sa eventualnim upućivanjem jedne baterije Patriota Ukrajini izjavio da ako će Rumunija poslati Ukrajini ovaj sistem treba u zamenu da dobije nešto. U Berlinu zapadni saveznici okupljeni na Medjunarodnoj konferenciji o obnovi Ukrajine obećali su pomoć ali konkretna rešenja doneće se naknadno.

    Jedno od rešenja je i podsticanje investicija u Ukrajinu. Evropska komisija je najavila da su postignuti ugovori sa raznim bankama u visini od 1,4 miliarde evra i paket pomoći od 1,9 miliardi evra. Italija je saopštila da će dodeliti 140 miliona evra. Nemačka i Ukrajina su potpisale Deklaraciju o nameri o posleratnoj podršci Kijeva. Kancelar Olaf Šolc je obećao Ukrajini sieteme IRIS-T, rakete, municiju i u narednim mesecima 100 raketa Patriot zajedno sa Danskom, Holandijom i Norveškom. Ministarka spoljnih poslova Rumunije Luminica Odobesku izjavila je na berlinskoj konferenciji da Bukurešt podržava Ukrajinu električnom energijom i radi na poboljšnju interkonekcije. Odobesku je dodala da zvanični Bukurešt ima regionalni pristup koji obuhvata i Republiku Moldaviju.

  • Rumunija na pragu lokalnih i evroparlamentarnih izbora (06.06.2024)

    Rumunija na pragu lokalnih i evroparlamentarnih izbora (06.06.2024)

    Skoro 19 miliona rumunskih državljana sa pravom glasa pozvano je 9. juna na evroparlamentarne i lokale izborima da biraju članove Evropskog parlamenta kao i gradonačelnike i članove mesnih odbora. Za ove simultane izbore administracija u Bukureštu otvara skoro 19 000 glasačkih mesta u zemlji i 915 u inostranstvu. Skoro 370 miliona gradjana Evropske unije biraće predstavnike u Evropskom parlamentu. Najveći broj glasača ima Nemačka, nešto više od 65 miliona, slede Francuska sa 50,7 miliona i Italija sa 47,3 miliona. Po broju glasača Rumunija zauzima šesto mesto. Prema podacima Evropskog statističkog biroa, Rumunija se nalazi na 13. mestu po broju osoba koje bi mogle da glasaju prvi put jer su napunile 18 godina. Glsački listići za lokalne i evroparlamentarne izbore su već poslati sekcijama u zemlji i inostranstvu. 18 miliona je poslato glasačkim mestima u zemlji i 2,5 miliona u inostranstvu.

    Predsednik Stalne izborme komisije Toni Grebla je naglasio da u zemlji Rumuni ne mogu da glasaju sa pasošem, več samo sa ličnom kartom i drugim validnim ličnim ispravama. Grebla je objasnio kako će se odvijati procedura glasanja: ,,U 7 časova sva glasačka mesta biće spremna za glasanje. U inostranstvu podeliće se po jedan glasački listić za evroparlamentarne izbore, a u Rumuniji 5 listića, ako se glasa u mestu prebivališta. Posle glasanja svaki glasački listić ubacuje se u pet specijalnih glasačkih kutija. Rumuni koje se ne nalaze u zemlji u nedelju mogu glasati na evroparlamentarnim izborima u svakom otvorenonom glasačkom mestu u inostranstvu, saopštava Ministartstvo spoljnih poslova. Ministarstvo preporučuje da se na web sajtu mae.ro identifikuje najbliže glasačko mesto gde rumunski državljani mogu da glasaju sa ličnom kartom.

    U inostranstvu je otvoreno 915 glasačkih mesta, dva puta više nego na prethodnim evroparlamentarnim izborima. Najveći broj je otvoren u Italiji 150, zatim u Španiji 147 i Velikoj Britaniji 104. Neka glasačka mesta nisu otvorena jer su se rumunski vojnici povukli ili je diplomatska misija zatvorena ili preseljena iz Avganistana, Malija, Sudana, Libije ili iz Rostova na Donu ili Odesi. Prva zemlja u koju će se glasačka mesta otvoriti je Novi Zeland i to u subotu u 22 časova po rumunskom vremenu, dok će se poslednja glasačka mesta zatvoriti u ponedeljak ujutru na zapadnoj obali SAD i u Vankuveru u Kanadi.

  • Rekordne devizne rezerve (04.06.2024)

    Rekordne devizne rezerve (04.06.2024)

    Devizne rezerve Rumunije dostigle su prošlog meseca 65 miliardi evra, saopštila je Narodna banka Rumunije sa napomenom da je zabeleženo povećanje rezervi za 4,1% u odnosu na april tekuće godine. Probijanje granice od 65 miliardi evra predstavlja istorijski rezultat za ovaj pokazatelj koji utiče na stabilnost kursa i cena. Najveći dorinost povećanju deviznih rezervi dali su prihodi od emisija evro-obveznica u visini od 3,2 miliarde evra. Povećanje deviznih rezervi utiče povoljno na poverenje finansijskih tržišta i investitora u fiskalni bonitet Rumunije i stabilnost deviznog kursa. Privredni analitičar Aurelijan Dokija je izjavio: ,,Nalazimo se u veoma volatilnoj medjunarodnoj situaciji, medjunarodna finansijska tržišta nisu sigurna u koju će stranu i u ovakvim situacijama dobro je imati velike devizne rezerve, koje u odredjenoj meri predstavljaju spasonosni pojas u slučaju eventualnih turburencija. Povećanje deviznih rezervi po meni znači da možemo da budemo spremni za naknadne evolucije koje bi mogle da isprave višegodišnji veliki spoljnotrgovinski deficit i pojačaju konkurentnost izvoza.”

    Aurelijan Dokija je naglasio da deo deviza koji ulazi u devizne rezerve dolazi iz evropskih fondova i da Ministarstvo za finansije pretvara devize u leje koji su usmereni u investicione projekte. Ekonomski analitičar upozorava da iako je povećanje deviznih rezervi Rumunije dobra vest, treba voditi računa i o manje povoljnim aspektima: ,,Pojedine investicije koje se nisu odvijale u skladu sa terminima mogu imati i negativne posledice. Po oceni mnogih analitičara, Rumunija je dokazala stabilnost kursa u poslednjim godinama uprkos turbulencijama na svim tržištima, ali stabilnost ima i nepovoljne posledice jer zbog rasta stope inflacije i do 16%, kurs je ostao nepromenjen, a to je negatovno uticalo na izvoz. Izvoz ne može biti konkurentan u ovakvim uslovima.”

    Podsećamo, zlatne rezerve Rumunije ostale su na nivou od 103 tone i po sadašnjim cenama vrede skoro 7,2 miliarde evra. Prošlog meseca rezerve zlata i deviza premašile su vrednost od 72 miliarde evra.

  • Pregled glavnih društveno-političkih dogadjaja nedelje (25.05.2024)

    Pregled glavnih društveno-političkih dogadjaja nedelje (25.05.2024)

    Predsednik Rumunije Klaus Johanis izjavio je u sredu da niko direktno ne preti Rumuniji, ali da se šefovi vojske spremaju za sve moguće situacije. ,,Rumunija danas raspolaže najsolidnijim bezbednosnim garancijama u celoj istoriji”, izjavio je šef rumunske države, aludirajući na članstvo Rumunije u Severnoatlanski savez. Johanis je dodao da Rumunija neće uputiti vojnike u Ukrajinu i da će se o varijanti upućivanja sistema protivazdušne odbran Kijevu razmatrati na sednici Vrhovnog saveta odbrane zemlje. Načelnik Generalštaba general Gjorgica Vlad je izjavio da Rumunija treba da ubrza opremanje oružanih snaga u kontekstu sadašnje bezbednosne situacije u regionu. Ministarstvo odbrane razmatra mogućnost eventualne ekalacije vojnih sukoba u zoni, kaže general. On je naglasio da je novom opremom potrebno da se poveća kapacitet reakcije rumunske vojske.

    U Bukureštu je ove nedelje otvorena izlozba regionalne vojne tehnike „Black Sea Defence and Aerospace”. 400 izlagača iz 30 država članica i partnera Severnoatlanskog saveza izlagalo je opremu i vojnu tehniku. Ekspertima iz celog sveta predstavljeni su vojna tehnika najnovije generacije, oružije i glavna atrakcija izlozbe višenamenski avion pete generacije F-35, koji su SAD donele prvi put na jednoj evropskoj izložbi. Glavni cilj izložbenog dogadjaja je bilo identifikovanje rešenja za saradnju u proizvodnji i poslovanju i promovisanje odbrambene industrije Rumunije na medjunarodnom planu

    Vlade Rumunije i Turske održale su u utorak u Ankari prvu zajdeničku sednicu na kojoj je odlučeno da se obnovi rumunski izvoz mesa u Tursku i potpišu ugovori u oblastima turizma i urbanizma. Na zajedničkoj sednici dve vlade doneta je i odluka da se rumunskim farmerima obnovi izvoz i tranzit mesa u Tursku. Premijer Rumunije Marčel Čolaku je naglasio da će rumunski farmeri imati ponovo otvorena vrata ovom ogromnom tržištu i za otvaranje novih ruta ka drugim tržištima. ,,Ovo je ogromna šansa za rumunske proizvodjače da udju na jedno veliko tržište i istovremeno mogućnost da postavimo solidne komercijalne rute i sa drugim interesnim zonama u regionu i na Srednjem istoku ”, naglasio je Marčel Čolaku. Predsednik vlade Rumunije je izrazio zahvalnost turskom lideru na potpisivanje dekreta kojim rumunski državljani mogu da udju u Tursku bez pasoša, samo sa licnom kartom. U Turskoj naši državljani mogu sa ličnom kartom da ostanu najviše 90 dana. Predsednik Turske Redžep Tajip Erdoan je kazao da obe države žele da se u narednim godinama trgovinska razmena poveća na 15 miliardi dolara godišnje. Dve države zajedničkim akcijama daju važan doprinos bezbednosti i stabilnosti regiona i u okviru Severnoatlanskog saveza, dodao je Erdoan. Turski lider je je precizirao da su dve države zajedno sa Bugarskom osnovale radnu grupu za čišćenje mira u Crnom moru.

    Nacionalna antikorupcijska direkcija donela je odluku da se pod sudsku kontrolu uz kauciju stavi bivši operativni šef Obaveštajne službe Rumunije Florijan Kodlea. Ista mera promnejuje se i rezervnom generalu Dumitruu Dumbravi, bivšem načelniku pravne slušbe Obaveštajne službe i advokatu Doru Trajili. Svi su optuženi za zloupotrenu službenog položaja i pranje novca. Osoba koja je privavila optužene rekla je da su od njega tražili 600 000 evra da se četvorogodišnja zatvorska kazna za proneveru evropskim fondovima preinači u uslovnu zatvorsku kaznu.

    Vlada u Bukurestu usvojila je hitnu uredbu o povećanju ličnih dohodaka većeg broja kategorija zaposlenih u institucijama koje su u nadležnost Vlade, ministarstava ili Parlamenta. Sndikati administracije kritikovali su uredbu sa napomenom da Vlada promoviše politiku plata koja ne vodi računa o realnim potrebama radnika. U četvrtak sindikalisti nekoliko javnih institucija i nevladinih organizacija protestovali su u Bukureštu zbog diskriminacije u platama. Predloženo povećanje je prema oceni demonstranata nedovoljno. Premijer Marčel Čolaku je odgovorio da se za pomenute instiutucije mogu naći rešenja i smanji broj radnika a od uštede da se povećaju plate radnika koji to zaslužuju.

    14. Medjunarodni festival pozorišta Šekspir koji je u Krajovi počeo 16. maja zavrašva se u nedelju 26 maja. Više od 3000 pozorišnih predstava, koncerata, parada, ateljea, instalacija organizovano je u Krajovi i okruženju na konvencionalnim prostorima ali i na neočekivanim mestima. Pozorišne dvorane i indor prostori bili su domaćini predstava, izložbi, ateljea, promocija knjiga, a na trgovima, u parkovima i na ulicama ljubitelji pozorišta imaju priliku da prate predstave, koncerte, instalacije pop-up pod otvorenim nebom. Šekspir vilalage britansko selo iz 1600. godine podignuto je na Hipodromu Krajova, gde se održavaju koncerti i predstave. Poznata imena pozorišnih stvaralaca iz celog sveta nalaze se na programu festivala. Medju ovima su i Robert Vilson (Robert Wilson), Piter Buk ( Peter Brook) Dklan Donelan (Deklan Donnellan),Filip Par (Philip Parr), Kristijan Fridel (Christian Friedel)

     

  • Protesti zbog prekomernih poreza (14.05.2024)

    Protesti zbog prekomernih poreza (14.05.2024)

    Prekomerni porezi na lične dohotke bili su razlog za izlazak Nacionalnog sindikalnog bloka i 29 pridruženih federacija na protesni miting. Pod sloganom ,,Poštujte rad i radnike! Rumunski radnici ne žele da budu zamorčići fiskalnih eksperimenata!, predstavnici sindikalnih federacija iz cele zemlje organizovali su protesni miting ispred sedišta Vlade Rumunije zahtevajući smanjenje ogromnih poreza u odnosu na visinu ličnih dohodaka. Demonstranti su izjavili da sadašnja situacija nije pogodna za rad jer visoki porezi znače istovremeno i više rada na crno.

    Prema navodima Nacionalnog sindikalnog bloka, Rumunija je jedina država Evropske unije u kojoj su doprinosi poslodavaca za socijalno osiguranje od 2018. godine stavljeni na grbači radnika. Na ovaj način radnici plaćaju dva puta veće iznose za zdravstveno osiguranje i penzijsko osiguranje, dok je poslodavcima ovo osiguranje smanjeno na nulu. Sindikalni blok upozorava da Rumunija ima trenutno najveće poreze na radnu snagu u Evropskoj uniji od 42%, za 4,2% veće od evropskog proseka. Više od 87% poreza spada na finansiranje sistema socijalne zaštite. Doprinosi zaposlenih pokrivaju 82% sredstava za penzijski i zdravstveni sistem. Porezi na lične dohotke premašuju 50%, gornju granicu predvidjenu Konvencijom medjunarodne organizacije rada i Evropskim zakonom o socijalnoj zaštiti, naglašavaju demonstranti. Pozivajući se na podatke Eurostata, demonstranti tvrde da su u Rumuniji prekomerni porezi razlog za najnižu stopu zapošljavanja radne snege u Evropskoj uniji. Niže stope imaju samo Italija i Grčka. Samo 68% radno sposobnih Rumuna od 20 do 60 godina starosti ima radno mesto, a to znači da je skoro jedna trečina nezaposlena.
    Premijer Marčel Čolaku je priznao da je oporezivanje rada u Rumuniji medju najvišima u Evropi, ali da je najveći problem oporezivanje malih ličnih dohodaka. ,,Ja ne mogu da rizikujem i smanjim poreze na minimalnu platu u privredi i da kasnije konstatujem da umesto jedne trečine radnika u privredi sa minumalcem dobijemo dve trečine”, dodao je premijer. Čolaku je precizirao da će Vlada pokušati da usvoji sistem nadoknade za radnike sa niskim platama i da bi se pojedine mere mogle doneti već ove godine.

  • Румыния и полное членство в Шенгене

    Румыния и полное членство в Шенгене

    31 марта Румыния и соседняя Болгария частично присоединились к Шенгенской зоне свободного передвижения после того, как ранее Совет ЕС по юстиции и внутренним делам принял решение об отмене воздушного и морского пограничного контроля между этими двумя странами и другими странами Шенгенской зоны. Эти меры стали возможны благодаря тому, что Австрия, последняя страна в блоке ЕС, которая возражала против этого, сняла свое вето. В этой зоне существует только одна внешняя граница, где контроль осуществляется в соответствии с четким набором правил, касающихся виз, миграции, предоставления убежища и мер по сотрудничеству полиции, судебных и таможенных органов.

    Присутствуя на внеочередном заседании Европейского совета в Брюсселе на этой неделе, глава румынского государства Клаус Йоханнис подчеркнул необходимость устранения любых барьеров на пути функционирования единого рынка как основы конкурентоспособности, в том числе в отношении четырех свобод передвижения. Это, по его словам, особенно важно в контексте процесса вступления Румынии в Шенгенскую зону и усилий по отмене контроля на сухопутных границах. При этом, в докладе, запрошенном Советом, говорится о необходимости полной интеграции Румынии и Болгарии в Шенгенскую зону в качестве меры, которая будет способствовать развитию единого рынка.

    Тем временем в Софии министр иностранных дел Румынии Кэтэлин Предою и еврокомиссар по внутренним делам Ильва Йоханссон приняли участие во встрече с министром внутренних дел Болгарии Калином Стояновым, посвященной присоединению двух стран к Шенгенской зоне. Румынский чиновник заявил, что и Румыния, и Болгария готовы к отмене контроля на сухопутных границах. Он отметил, что все меры по борьбе с организованной преступностью и нелегальной миграцией на внутренних границах были детально обсуждены.

    В свою очередь, еврокомиссар по внутренним делам Ильва Йоханссон выразила надежду, что в этом году будет определена точная дата полного присоединения Румынии и Болгарии к зоне свободного передвижения, как предлагает Еврокомиссия. Она сказала, что этот вопрос будет обсуждаться на Совете по юстиции и внутренним делам в середине июня. “У нас состоялся очень конструктивный обмен мнениями, в ходе которого оба министра, Стоянов и Предою рассказали об улучшениях, достигнутых как в Болгарии, так и в Румынииˮ, – сказала еврокомиссар. Ильва Йоханссон также отметила, что в ходе различных миссий и оценок Комиссии она убедилась, что эти две страны на самом деле даже лучше подготовлены к выполнению всех требований Шенгена, чем некоторые другие государства-члены, благодаря всем усилиям, предпринятым на их внешних границах.

     

  • Rumunija i puna integracija u Šengen zonu (19.04.2024)

    Rumunija i puna integracija u Šengen zonu (19.04.2024)

    31. marta tekuće godine Rumunija i Bugarska ušle su delimično u slobodnu zonu kretanja nakon odluke Saveta za pravosudje i unutrašnje poslove Evropske unije o eliminisanju kontrola na vazdušnim i pomorskim granicama dve države sa ostalim članicama Šengena. Ove mere su donete posle odluke Austrije, poslednje države koja se suprostavljala ulasku dve zemlje, da odustane od prava na veto. U ovoj zoni sada postoji samo jedna spoljna granica na kojoj se vrše kontrole u skladu sa jasnim pravilima migracije, azila i viza kao i policijske, sudske i carinske saradnje. Na vanrednom skupu Evropskog saveta prošle nedelje u Briselu, predsednik Rumunije Klaus Johanis ukazao je na potrebu eliminisanja svake prepreke na jedinstvenom tržištu kao stuba konkurencije i četiri načela slobodnog kretanja. Ovaj aspekat, dodao je šef rumunske države, je veoma važan u kontekstvu pristupnog procesa Rumunije Šengen zoni, odnosno napora za ukidanje kontrole na kopnenim graniucama. U izveštaju Saveta navodi se potreba pune integracije Rumunije i Bugarske u Šengen zonu kao meru koja će podsticati jedinstveno tržište.

    U medjuvremenu u Sofiji za vreme susreta rumunskog ministra unutrašnjih poslova Katalina Predojua , evropske komesarke za unutrašnje poslove Ilve Johanson i bugarskog ministra unutrašnjih poslova Kalina Stojanova razgovaralo se o pristupanju dve države Šengen zoni. Rumunski zvaničnik je izjavio da su Rumunija i Bugarska spremne za eliminisanje kontrola na kopnenim granicama i dodao da su detaljno razmatrane mere za suzbijanje oraganizovanog kriminala i nelegalne migracije unutar rumunskih i bugarskih granica.

    Evropska komesarka za unutrašnje poslove Ilva Johanson je izrazila nadu da će se ove godine utvrditi tačan datum pune integracije Rumunije i Bugarske u zonu slobodnu kretanja u skladu sa predlogom Evropske komisije. Gospodja Johanson je precizirala da će se pitanje ulaska u Šengen razmatrati na Savetu za pravosudje i unutrašnje poslove polovinom juna ove godine. ,,Imali smo veoma konstruktivnu razmenu mišljenja, ministri Stojanov i Predoju govorili su o pozitivnim reultatima Bugarske i Rumunije”. izjavila je Ilva Johanson. Ona je dodala da je posle dolaska više misija Komisije zaklučeno da su dve zemlje spremnije da bolje poštuju zahteve Šengena od ostalih članica zahvaljujući učinjenin naporima na njihovim unutrašnjim granicama.

  • Jurnal românesc – 02.04.2024

    Jurnal românesc – 02.04.2024

    Autoritatea Electorală Permanentă a anunţat că numărul total al cetăţenilor cu drept de vot înscrişi în Registrul electoral, la data de 31 martie, este de 18.965.288, cu 24.454 mai mulţi faţă de ultima informare de la sfârşitul lunii februarie, precizează Agerpres. Pe 29 februarie, figurau în Registrul electoral 18.940.834 de alegători români. Diferenţele apar ca urmare a operaţiunilor curente efectuate de primari în Registrul electoral al unităţilor administrativ-teritoriale şi a importului de date de la Direcţia Generală de Paşapoarte. Astfel, în luna martie, 19.507 persoane au fost radiate din Registrul electoral ca urmare a decesului şi 275 de persoane au fost radiate pe motiv că li s-a interzis exercitarea dreptului de a alege sau au fost puşi sub interdicţie. Totodată, 89 de persoane au redobândit drepturile electorale ca urmare a expirării perioadei de radiere. De asemenea, numărul de alegători care au împlinit 18 ani în luna martie este de 19.017, aceştia fiind înscrişi în Registrul electoral din oficiu, de către Autoritatea Electorală Permanentă. Conform datelor de la Direcţia Generală de Paşapoarte din 18 martie, 25.130 de alegători noi au intrat în evidenţe. Din totalul de alegători români care figurează în Registrul electoral, 18.020.261 au domiciliul sau reşedinţa în ţară, iar 945.027 au domiciliul în străinătate.

    Victimele masacrului de pe 1 aprilie 1941 de la Fântâna Albă din Bucovina de Nord au fost comemorate, luni, în cadrul unei ceremonii care s-a desfăşurat la Mănăstirea Putna. Un sobor de preoţi, în frunte cu stareţul Mănăstirii Putna, arhimandritul Melchisedec Velnic, a oficiat o slujbă de pomenire a celor peste 2.000 de români ucişi de trupele sovietice când încercau să treacă graniţa din fosta Republică Sovietică Socialistă Ucraineană în România. „Românii ucişi doreau să vină în patria-mamă, de care fuseseră rupţi. Doreau să trăiască în libertate, să îşi exprime liber faptul că sunt români şi că sunt creştini. Nu se regăseau sufleteşte şi nu doreau să trăiască într-un regim comunist totalitar, persecutor al credinţeiˮ, a afirmat arhimandritul Melchisedec Velnic. Stareţul Mănăstirii Putna a propus ca pe terenurile de la Fântână Albă unde a avut loc masacrul să fie construit un schit ortodox. „Păşim pe acel loc sfânt, care este sfinţit cu sângele copiilor şi pruncilor nevinovaţi şi al acelor români îmbrăcaţi în costume naţionale care au vrut să vină aici, în patria-mamă şi, mişeleşte, au fost omorâţi, împuşcaţi pe acel loc”, a declarat protopopul din Storojîneţ-Ucraina, preotul Vasile Covalciuc, prezent la eveniment.

    O propunere legislativă, depusă la Parlament de liberalii Nicolae Ciucă şi Gabriel Andronache, prevede instituirea programului de finanţare „Investim în studenţii români din diaspora – STUD-IN-VEST„, care prevede ca tinerii români, cu vârste până în 35 de ani, care au absolvit în străinătate universităţi de top, să beneficieze de finanţare pentru societăţile comerciale nou înfiinţate în România şi dezvoltarea activităţilor acestora.
    Programul este unul multianual, transparent, competitiv şi nediscriminatoriu, pentru stimularea dezvoltării economiei. Iniţiatorii au apreciat că, anual, peste 4.000 de studenţi români decid să urmeze cursurile unei universităţi din străinătate (licenţă, masterat, doctorat sau post-doctorat), cel mai frecvent fiind alese universităţi din Marea Britanie, Olanda, Italia, Germania, Franţa sau Statele Unite ale Americii. Din păcate, spun inițiatorii proeictului, o pondere tot mai mare dintre studenţii români care finalizează cu diplomă cursurile unor universităţi din străinătate nu se mai întorc în România, generând una dintre cele mai importante pierderi naţionale – tinerii performanţi, foarte bine pregătiţi profesional. Proiectul va intra mai întâi în dezbaterea Senatului şi apoi a Camerei Deputaţilor, care este for decizional.

    Salamul de Sibiu a ajuns pe rafturile magazinelor din Statele Unite ale Americii. Este primul aliment românesc de origine animală exportat în America. Un astfel de produs a ajuns pe piaţa de peste Ocean după o întrerupere de mai multe zeci de ani a liniei de schimburi comerciale bilaterale pe acest segment. În ultimele zile ale lunii martie, prima livrare a acestui produs a trecut de depozitul vamal de intrare în Statele Unite. Responsabilii companiei românești au precizat că autoritățile americane i-au obligat să se alinieze în integralitate la toate condiţiile impuse pentru obţinerea certificării de export către Statele Unite. Acest succes a presupus însă costuri aferente pentru acreditarea produselor crud-uscate.
    (Leyla Cheamil)