Author: Данієла Буду

«Тільки за умови енергетичної безпеки, доступної енергії для економіки та населення та економічної конкурентоспроможності можна зробити вирішальний крок до наступної важливої ​​мети – отримання чистої, зеленої енергії». Про це заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі Партнерства з трансатлантичного співробітництва в сфері енергетики та клімату в Бухаресті, на якій були присутні представники державного та приватного секторів з усієї Європи та Сполучених Штатів.

«Наші енергосистеми повинні бути здатні постачати енергію в будь-який час і в умовах внутрішнього або зовнішнього стресу всім споживачам, будь-де», – сказав прем’єр. За його словами, потрібна диверсифікація джерел енергії та засобів виробництва, а в контексті війни в сусідній Україні та наближення зими необхідні негайні дії для підтримки Республіки Молдова, України, усіх уразливих країн регіону. Саме тому, каже прем’єр-міністр, Румунія покращує можливості взаємозв’язку з усіма сусідніми країнами, з Болгарією та Грецією, а також з Туреччиною, Азербайджаном та Грузією. За його словами, Бухарест інвестує в нові потужності для отримання енергії з відновлюваних джерел і прагне подвоїти ядерні потужності.

Мета, каже Марчел Чолаку, полягає в тому, щоб модернізувати енергетичний сектор, щоб стати більш стійким до регіональних чи глобальних шоків. Прем’єр-міністр також згадав проєкт Neptun Deep щодо видобутку газу в Чорному морі, який подвоїть газовидобувну потужність Румунії та перетворить країну на найбільшого виробника газу в ЄС, починаючи з 2027 року. Він підкреслив підтримку, надану Румунії США у 2027 році у стратегічні енергетичні проєкти в ядерній галузі, маючи на увазі будівництво реакторів 3 і 4 на заводі Чернаводе, на південному сході. Крім того, під час форуму в Бухаресті також було підписано партнерство між Nuclearelectrica та двома американськими компаніями, проєкт, завдяки якому колишня вугільна електростанція перетворюється на сучасну атомну електростанцію, яка вироблятиме нульові викиди вуглекислого газу.

«Румунія дуже прагне здійснити «зелений перехід» прагматичним і здійсненним способом, що стане прикладом для регіону і світу, а це означає використання газу в короткостроковій і середньостроковій перспективах, але також і ядерної енергії», – заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. За словами міністра, вугільні шахти і теплоелектростанції в Румунії продовжуватимуть працювати щонайменше ще півтора року, оскільки країна все ще потребує традиційних теплових електростанцій, які довели свою корисність, особливо в контексті нещодавньої спеки.

Дискусії в Бухаресті цими днями зосереджені на майбутньому енергетики в усьому світі, а також на розвитку енергетики майбутнього, безпечної, доступної і, перш за все, чистої енергії, на впровадженні нових джерел виробництва енергії, як теплової, так і електричної, а також на співпраці між європейськими країнами і США.

УРЯД – Уряд готує план з негайними та середньостроковими заходами для забезпечення електроенергією, необхідною для громадян та економіки, незалежно від погодних умов, – заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю після завершення засідання Командування з енергетичних питань. Як невідкладні заходи, згідно з урядовим комюніке, було вирішено, серед іншого, збільшити виробництво енергії та визначити стандартний формат для передачі/обміну даними вимірювань електроенергії між дистриб’юторами та постачальниками. Водночас, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, оголосила, що проаналізує механізм ціноутворення, щоб захистити кінцевого споживача від ринкових коливань. Останнім часом національна енергетична система перебуває під тиском через спеку. Виникли проблеми із задоволенням попиту, а розподільча інфраструктура викликає занепокоєння, оскільки вона перевантажена в періоди високих температур, коли споживання електроенергії набагато вище, ніж у звичайні періоди.

ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, беручи участь у четвертому засіданні Європейської політичної спільноти у Великій Британії, закликав до співпраці в галузі енергетики та до подальшої підтримки України, яка зазнала вторгнення російських військ, – повідомляє Адміністрація президента Румунії. Глава румунської держави зазначив, що кроки зі зміцнення співпраці в галузі енергетики та зв’язку «є важливими цілями для зміцнення національної та європейської стійкості в контексті, позначеному викликом управління зміною клімату, а також такими подіями, як події в Україні, які підтвердили необхідність дій для обмеження стратегічних залежностей».  На полях зустрічі лідери Румунії, Великої Британії, Польщі, Франції та Німеччини зустрілися з проєвропейським президентом Республіки Молдова Майєю Санду. Західні партнери підтвердили свою рішучість продовжувати підтримувати Республіку Молдова в її прагненні до миру, процвітання і демократії», – повідомило джерело.

ДОПОМОГА – Європейська Комісія схвалила поправку до існуючої програми допомоги, про яку повідомила Румунія, включаючи збільшення загального бюджету на 54,4 млн. євро для підтримки виробників томатів у захищених зонах, таких як теплиці, та виробників часнику. Комісія дійшла висновку, що захід, про який вимага Румунія, є необхідним, доречним і пропорційним для усунення серйозних порушень в економіці держави-члена, відповідно до законодавства ЄС. Рішення Брюсселя було прийнято в контексті війни Росії проти України та в рамках тимчасових антикризових заходів з надання державної допомоги, – зазначили у виконавчій владі ЄС.

ПОЖЕЖІ – Кількість пожеж рослинності в Румунії в червні цього року була майже втричі більшою, ніж за аналогічний період минулого року, – повідомило Національне агентство з охорони навколишнього середовища. Незважаючи на заходи, вжиті владою, і проведений контроль, за перші шість місяців року вже зафіксовано 60 пожеж, в той час як за весь 2023 рік сталося 82 таких інциденти. Пожежі зачепили не лише луки та сільськогосподарські угіддя, а й природоохоронні території, такі як національні парки. За даними агентства, спалювання стерні призводить до зниження врожайності сільськогосподарських культур на 25-35 відсотків. В результаті горіння вивільняється величезна кількість вуглекислого газу та інших парникових газів, які є одними з основних причин кислотних дощів. Пожежі також вбивають тварин і птахів у постраждалих районах.

ЄВРОСТАТ – Майже 20 мільйонів дітей в Європейському Союзі минулого року перебували під загрозою бідності та соціальної ізоляції, причому в Румунії було зафіксовано найвищий рівень серед країн-членів ЄС, – показують дані, оприлюднені в п’ятницю Європейським статистичним управлінням (Євростат). Цей показник стосується дітей у віці до 18 років та є відносно стабільним у порівнянні з 2022 роком. Найвищі показники минулого року були зафіксовані в Румунії (39%), Іспанії та Болгарії, а найнижчі – в Словенії, Фінляндії та Нідерландах.

ІТ-ЗБІЙ – Численні банки, медіа-організації, аеропорти, транспорт, лікарні та інші підприємства зазнали збитків від найбільшого ІТ-збою усіх часів, який стався сьогодні вранці. Microsoft припускає, що для ефективного усунення несправностей знадобиться більше вимкнень і перезавантажень операційних систем. CrowdStrike, компанія з кібербезпеки, яка в основному винна у великому збої в роботі комп’ютерів, пояснила, що деякі системи не відновлюються автоматично, але пообіцяла, що поставила собі за мету переконатися, що кожен клієнт отримає свої системи повністю відновленими. Вплив збоїв у системі кібербезпеки, однак, вплине на роботу деяких додатків протягом декількох днів, а отже, і на роботу багатьох підприємств. Наприклад, у Великій Британії уряд провів екстрене засідання, щоб проаналізувати шляхи вирішення проблем, спричинених відключенням ІТ, яке вплинуло на роботу аеропортів, банків, системи охорони здоров’я, телеканалів та інших. Ключові сектори повсякденного життя, включаючи охорону здоров’я та громадський транспорт, також постраждали в Данії, Німеччині, Швеції та Норвегії. У США вийшла з ладу навіть система екстреної допомоги 911. Першими про проблеми повідомили аеропорти по всьому світу, в тому числі в Румунії, де кілька рейсів було затримано в міжнародному аеропорту імені Анрі Коанде, а онлайн-бронювання та реєстрація на рейси деяких операторів були недоступні. За даними аналітичної компанії Cirium, що спеціалізується на авіаперевезеннях, 1.390 з 110.000 комерційних авіарейсів, запланованих на сьогодні по всьому світу, були скасовані до полудня, повідомляє Бі-Бі-Сі. Пасажирам рекомендується дізнаватися про це перед поїздкою в аеропорт.

ФУТБОЛ – Володар Кубка Румунії «Корвінул Хунедоара» (південний захід) кваліфікувався до другого попереднього раунду Ліги Європи, незважаючи на поразку 2:0 від угорського «Пакші», який посів друге місце, у другому матчі першого раунду, що відбувся в четвер увечері в Сібіу (в центрі). Повернувшись після чотирьох десятиліть у єврокубках, «Корвінул Хунедоара»  виграв перший матч в Угорщині з рахунком 4-0. У наступному турі зустрінеться з хорватською командою «Рієка». Пройшовши кваліфікацію, зі свого боку, у 2-му попередньому раунді Ліги чемпіонів після загального рахунку 11-1 з Віртусом із Сан-Марино, володар титулу в Румунії, ФЧСБ (Бухарест), зіграє проти Маккабі Тель-Авів, Ізраїль. У другому попередньому раунді Ліги конференцій «Університет Крайова» (південь) зустрінеться з віце-чемпіоном Словенії «Марибором», а ЧФР «Клуж» (північний захід) — білоруською командою «Німан Гродно».

ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс візьме участь  у четвер у четвертій зустрічі Європейської політичної спільноти в Бленхеймському палаці в Оксфордширі, Великобританія, – повідомила в середу Адміністрація Президента. Дискусії будуть присвячені таким темам, як безпека в Європі, підтримка України, міграційні виклики, захист демократії та просування енергетичної безпеки. Згідно з прес-релізом, під час дебатів глава румунської держави торкнеться актуальних питань, що стосуються подальшої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України в контексті агресивної війни Росії. Клаус Йоганніс також візьме участь у робочій групі з питань енергетики та взаємозв’язку, де наголосить на необхідності «збалансованого підходу між “зеленим” переходом і забезпеченням енергетичної безпеки на європейському рівні, а також на важливій ролі Чорного моря в забезпеченні регіонального енергетичного взаємозв’язку», – йдеться в прес-релізі. Понад 40 глав держав та урядів, а також важливі європейські лідери і лідери НАТО оголосили про свою присутність на зустрічі.

ФІНАНСУВАННЯ – Румунія отримала фінансування для трьох інфраструктурних проєктів на загальну суму майже 260 мільйонів євро в рамках програми “Механізм сполучення Європи”, – повідомила у своїй заяві євродепутатка Адіна Вилян, колишній єврокомісар з питань транспорту.  «Швидкий Дунай 2» – один з проєктів, який отримає понад 195 мільйонів євро і покращить умови судноплавства на спільній ділянці Дунаю на території Румунії та Болгарії. Ще 45 мільйонів євро також виділено на реабілітацію залізниці Валя Келугеряске – Бузеу. За словами євродепутатки, Румунія, разом з Республікою Молдова та Україною, отримають майже 14 мільйонів євро на поліпшення інфраструктури на кордонах Галац, Джурджулешті та Рені.  Європейська Комісія відібрала 134 транспортні проєкти в рамках цього конкурсу з 408 заявок, більшість з яких стосуються залізниць і судноплавних водних шляхів, – додається в прес-релізі.

РЕЗОЛЮЦІЯ – Новий Європарламент сьогодні проголосував за свою першу резолюцію, спрямовану на надання фінансової, гуманітарної та військової підтримки Україні, щоб допомогти їй відбити напади Росії, за повної підтримки народних, соціал-демократів, лібералів, зелених та консерваторів. У Європарламенті триває голосування 5 квесторів, кількості та складу профільних комітетів і постійних делегацій. Румунські євродепутати Віктор Негреску (соціал-демократи) та Ніколає Штефенуце (зелені) були обрані віце-президентами законодавчого органу ЄС.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі в червні склала 2,6%, що менше, ніж 2,7% у травні, а Румунію, яка протягом п’яти місяців мала найвищу інфляцію в ЄС, минулого місяця обігнала Бельгія, – показують дані, опубліковані в середу Євростат. Країнами-членами ЄС з найнижчими річними показниками інфляції в червні були Фінляндія (0,5%), Італія (0,9%) та Литва (1%). З іншого боку, країнами-членами ЄС з найвищими показниками інфляції були Бельгія (5,4%), Румунія (5,3%), Іспанія та Угорщина (обидві – 3,6%). Що стосується Румунії, то Національний інститут статистики раніше повідомив, що річний рівень інфляції в червні 2024 року знизився до 4,94% з 5,12% в травні. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% раніше.

СЕНАТ – Сенат Румунії, який зібрався на позачергове засідання в середу, був поінформований про законопроєкт, що затверджує надзвичайну постанову, яка дозволяє повертати водійські права водіям, які не отримали вчасно результати аналізів крові після тесту на наркотики. Постанова була опублікована в Офіційному віснику, але, згідно з конституційними положеннями про делегування законодавчих повноважень, вона може набути чинності лише після того, як буде винесена на обговорення в порядку термінової процедури до відповідної палати парламенту. Законодавчий акт вже передано на розгляд профільних комітетів Сенату. Згідно з постановою, якщо водій отримав позитивний результат експрес-тесту на наркотики і його права були скасовані, йому буде дозволено знову сісти за кермо, якщо він не отримає результати лабораторних досліджень протягом трьох днів. Уряд нещодавно ухвалив цю термінову постанову, заявивши, що вона є відповіддю на зауваження громадянського суспільства щодо помилок щодо швидких тестах на наркотики.

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу ФЧСБ вийшов до другого попереднього раунду Ліги чемпіонів після того, як у вівторок ввечері в Бухаресті здобув перемогу над «Віртус» із Сан-Марино з рахунком 4:0 у другому матчі першого попереднього раунду. У першому матчі бухарестська команда перемогла з рахунком 7:1. У другому попередньому раунді ФЧСБ зустрінеться з тель-авівським «Маккабі». Перший матч заплановано провести вдома 23 або 24 липня, а другий – на виїзді 30 або 31 липня. Інші румунські команди, які беруть участь у єврокубках, – «Корвінул Хунедоара» (центрально-західний регіон, володар Кубка), «ЧФР Клуж» (північний захід) та «Універсітатя Крайова» (південно-західний регіон).

Румунія є надзвичайно важливим двостороннім, європейським та міжнародним партнером Італії і ми хочемо, щоби вони увійшла до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами. Про це заявив Президент Італії Серджо Маттарелла, перебуваючи з офіційним візитом у Бухаресті, де його прийняли глава держави Клаус Йоганніс та прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Клаус Йоганніс привітав міцну основу для розвитку двосторонніх відносин та співпраці з Італією на різних рівнях, у тому числі в європейському та євроатлантичному контексті. Минулого року товарообіг між Румунією та Італією сягнув 20 мільярдів євро, повідомив президент, який зазначив, що ця зустріч є продовженням постійного діалогу між двома країнами. У той же час глава держави привітав цінний внесок Італії у забезпечення безпеки сусідніх з Румунією регіонів. Він зазначив, що обидві країни продовжать працювати разом з усіма союзниками над посиленням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні.

Клаус Йоганніс: «Ми обговорили наші занепокоєння щодо безпеки, які виникають у зв’язку з триваючою війною Росії проти України, що має сильний негативний вплив не лише на регіон, а й на весь євроатлантичний простір. Ми продовжимо працювати разом над посиленням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні і захисті наших держав шляхом зміцнення сил і засобів стримування й оборони на східному і південному флангах Альянсу.»

Щодо розширення Європейського Союзу, президент Італії висловив сподівання, що Україна та Республіка Молдова приєднаються до нього якнайшвидше. Серджо Маттарелла також згадав про свій попередній візит до Кишинева: «У зв’язку з цим вважаємо необхідним, і президент Йоганніс згадав про цей аспект, продовження розширення Євросоюзу за рахунок прийняття нових країн-кандидатів. Як згадав і президент Йоганніс, я вчора був у Молдові, де підтвердив міцну переконаність Італії у необхідності вступу Молдови до Європейського Союзу і подальшої допомоги, щоб це сталося якнайшвидше. Так само, як це, на нашу думку, має статися з країнами Західних Балкан та Україною.»

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Марселем Чолаку глава італійської держави підкреслив важливість економічного співробітництва як основи двосторонніх відносин. Румунсько-італійське економічне співробітництво, спільні цінності та зв’язки між громадянами роблять двосторонні відносини ще міцнішими, – сказав прем’єр-міністр. Важливим пунктом дискусій були румуни в Італії, одна з найбільших румунських громад за кордоном. У цьому контексті Марчел Чолаку привітав підтримку італійською владою інтеграції румунської громади, повагу до її прав та визнання користі, яку вона приносить італійському суспільству.

СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ – Прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер підкреслив у вівторок, після двосторонніх переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку в Мюнхені, важливість повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. У цьому контексті Марчел Чолаку подякував своєму баварському колезі за його постійну підтримку повного приєднання Бухареста до зони вільного переміщення осіб, товарів і послуг. У той же час Маркус Содер згадав, що в Баварії проживає понад 213 000 громадян Румунії та підкреслив їхній внесок у розбудову суспільства. Він також закликав до інтенсифікації економічних відносин. «Німеччина є найкращим партнером Румунії, а Баварія – найсильнішим торговельним партнером Румунії», – сказав Маркус Содер. Уряди Румунії та Баварії провели спільне засідання з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Делегації підписали меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства та стартапи. На порядку денному були питання Шенгенської зони, міграції, співпраці у сфері безпеки, війни в Україні та вступу України і Молдови до Європейського Союзу.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі зросла до 2,7% у травні з 2,6% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). Минулого місяця країни ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Литва (0%), Фінляндія (0,4%) та Італія (0,8%). З іншого боку, країни ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (4,9%) та Хорватія (4,3%). У порівнянні з квітнем, річна інфляція знизилася в 17 країнах-членах ЄС, включаючи Румунію.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийме свого італійського колегу Серджіо Маттареллу, який здійснить офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії, візит є продовженням діалогу на найвищому рівні, який ознаменувався історичним моментом державного візиту Клауса Йоганніса до Італії в 2018 році, першого за останні 45 років, а також третім спільним румунсько-італійським урядовим засіданням, яке відбулося в Римі 14-15 лютого. У 2024 році Румунія та Італія відзначають 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60 років з часу встановлення відносин на рівні посольств. Глави двох держав також обговорять європейські та глобальні події, приділяючи особливу увагу Стратегічному порядку денному ЄС і ситуації в галузі безпеки, – йдеться в прес-релізі.

ВИСТАВКА – В італійській столиці відкрилася виставка, на якій представлені традиційні румунські костюми та кераміка з колекцій Музею села у Бухаресті, а також експонати з Музею цивілізацій у Римі. Подія відбувається в контексті Всесвітнього дня Її – румунської традиційної вишитої сорочки – 24 червня. Їя – вишита сорочка, ключовий елемент традиційного румунського костюма. Її виготовляють з бавовни, льону або шовку і прикрашають вишивкою в народних мотивах. Відвідати виставку можна до 14 липня.

ЄВРОСОЮЗ – Глави держав та урядів ЄС вперше після виборів до Європарламенту провели переговори віч-на-віч щодо кандидатів на найвищі посади в європейських інституціях. Найбільші шанси на посаду голови Єврокомісії має нинішня очільниця виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн, яку підтримує не лише переможець виборів до Європарламенту – Європейська народна партія, але й найбільша кількість глав європейських держав та урядів. Колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта є найбільш вірогідним кандидатом на посаду президента Європейської Ради, а прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас – на посаду глави європейської дипломатії.

ІНЦИДЕНТ – Голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецян закликав уряд Швеції швидко відреагувати на «абсолютно обґрунтовані» вимоги припинити незаконне і жорстоке утримання під вартою двох румунських неповнолітніх. На спільній прес-конференції з депутатом Бен-Оні Арделяном, присвяченій справі румунської родини у Швеції, Тітус Корлецян також попросив шведський уряд суворо дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і чудових політичних відносин з румунською державою та негайно репатріювати двох дівчат. За словами голови сенатського комітету з питань зовнішньої політики,  подружжя Данієль і Б’янка Самсони та їхні дві доньки, Сара і Діана, з грудня 2022 року перебувають у ситуації, яка має на них глибоко негативний вплив. Під час родинної розмови старша донька, якій ще не виповнилося 11 років, попросила батьків купити їй косметичку і смартфон. Батьки не виконали прохання, а дівчинка пригрозила розповісти в школі, що вона зазнає домашнього насильства, що згодом і зробила. Соціальний працівник без будь-якої перевірки забрав обох сестер з дому. Після розслідування поліція закрила справу за відсутністю доказів. Натомість дівчаток не повернули батькам, яким дозволено відвідувати їх не більше однієї години кожні шість тижнів. Водночас триває акція з розлучення Сари та Діани. Два тижні тому була зафіксована п’ята спроба самогубства Сари.

ІСПИТ – У вівторок відбулися усні іспити з румунської мови іспиту на здобуття атестату на повну середню освіту. Оцінювання навичок усного спілкування румунською мовою продовжиться завтра, після чого відбудуться тести з рідної мови, цифрових навичок та іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться 1 липня. У Міністерстві освіти запевняють, що заходи, вжиті під час цьогорічних іспитів, значно зменшать можливість списування. Усі іспити будуть проходити під аудіо- та відеоспостереженням, а оцінювання письмових робіт відбуватиметься лише на цифровій платформі.

Румуни отримують одну з найнижчих мінімальних заробітних плат брутто в Європейському Союзі – дані Євростату показують, що вони отримують другу найнижчу середню погодинну заробітну плату в ЄС – 10,4 євро, що далеко від середньоєвропейського показника в 24 євро на годину. Більше того, в Люксембурзі година роботи оплачується майже в п’ять разів краще, ніж в Румунії. Однак, згідно зі статистикою, середня погодинна заробітна плата в Румунії за останні роки зросла, хоча і несуттєво по відношенню до тих підвищень, які відбулися в інших країнах. Експерти кажуть, що здебільшого ці підвищення заробітної плати не були відчутні для працівників і фактично покривали зростання цін.

За даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в лютому становила 4 876 леїв (близько 975 євро), що на 14% більше, ніж у тому ж місяці 2023 року. Цього року, однак, ситуація має змінитися, оскільки Румунія запровадить європейську мінімальну заробітну плату, а згідно з директивою ЄС, мінімальна заробітна плата в країні повинна становити щонайменше 50% від середнього доходу. Наразі мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 3300 леїв (660 євро), а з 1 липня вона зросте до 3700 леїв (740 євро).

Враховуючи, що заробітна плата, врахована при розрахунку бюджету державного соціального страхування на 2024 рік, становить 7 567 леїв (понад 1 500 євро), умова співвідношення мінімальної та середньої заробітної плати повинна бути дотримана. Однак запровадження європейської мінімальної заробітної плати супроводжується й іншими умовами. Уряди країн-членів ЄС зобов’язані сприяти укладанню колективних трудових договорів, оновлювати та індексувати мінімальну заробітну плату, щоб вона відповідала співвідношенню мінімальної та середньої заробітної плати, а також збирати та подавати дані про заробітну плату до Європейської Комісії.

Посилаючись на європейську директиву, яку Румунія повинна буде впровадити до 15 листопада, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що румуни матимуть зарплати, максимально наближені до середньоєвропейських. Марчел Чолаку: “Проєкт щодо запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії був оприлюднений, щоб румуни могли мати роботу, ближчу до середньоєвропейської. Я думаю, що це те, що румуни очікують від нас, кращого рівня життя і справедливих цін.”

Нагадаємо, що Директива ЄС про мінімальну заробітну плату була прийнята Європарламентом у 2022 році. Вона зобов’язує країни ЄС, в яких законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата, гарантувати, що зароблені гроші дозволять людям вести гідне життя. Офіційна статистика свідчить, що в багатьох країнах ЄС мінімальна заробітна плата брутто на місяць становить менше 1 000 євро, а в деяких навіть менше 750 євро. Більшість країн ЄС вже запровадили національні мінімальні зарплати. В Австрії, Данії, Фінляндії, Італії та Швеції мінімальна заробітна плата встановлюється колективними договорами, а на Кіпрі діє законодавчо закріплена заробітна плата для різних професій.

Результати виборів до Європейського парламенту та місцевих виборів у Румунії

На місцевих і європейських парламентських виборах 9 червня в Румунії Соціал-демократична партія з великим відривом виграла боротьбу за посади мерів, місцевих і повітових рад, а також разом зі своїм ліберальним партнером в уряді здобула майже половину голосів на виборах до Європарламенту. Тут за виборчим альянсом СДП-НЛП на деякій відстані слідують Альянс за об’єднання румунів (АОР) та Альянс об’єднаних правих (АОП). Одне з 33 місць в Європарламенті отримав незалежний кандидат. За даними Центральної виборчої комісії, в країні та за кордоном було організовано 19 870 виборчих дільниць, явка виборців склала трохи більше 52%, а загальна кількість дійсних голосів – майже 9 мільйонів. Що стосується результатів виборів до Європарламенту на 915 закордонних виборчих дільницях, румуни віддали найбільше голосів Виборчому альянсу СДП-НЛП, далі йдуть Альянс об’єднаних правих (АОП), Альянс за об’єднання румунів (АОР) та партія “SOS Румунія”. З іншого боку, в країні на місцевих виборах що стосується посад мерів, Центральне виборче бюро оголосило, що СДП посіла перше місце, набравши близько 38% голосів, за нею йдуть Націонал-ліберальна партія (НЛП) і АОР. Майже половину голосів на виборах мера столиці Румунії отримав чинний мер, незалежний Нікушор Дан, який набрав майже половину голосів. У місцевих радах СДП набрала понад 35% голосів, за нею йдуть НЛП, АОР і Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР). Тим часом політичні партії почали розробляти свої політичні стратегії до президентських виборів у вересні. СДП і НЛП оголосили, що кожна з них висуватиме власного кандидата на виборах.

Румунія підтримує сусідню Україну

Румунія підтримує Україну, Румунія буде поряд з НАТО, з Україною разом з іншими союзниками по Альянсу доти, доки це буде потрібно – заявив президент Клаус Йоганніс, який був співголовою саміту “Бухарест-9”, що проходив у вівторок у Латвії. Глава держави зазначив, що для Румунії важливо, щоб сила стримування Альянсу була дуже сильною, а його обороноздатність – повною. Румуни хочуть, щоб їх захищали, а НАТО захищає румунів – сказав Клаус Йоганніс. Крім того, румунська сторона наголосила на необхідності підтримки сусідньої Молдови. Це партнер НАТО, який найбільше постраждав від війни в Україні, сказав Президент, який підкреслив, що Чорноморський регіон є життєво важливим для безпеки всього євроатлантичного простору. Зусилля Румунії та її союзників на підтримку України є твердими і триватимуть стільки, скільки буде необхідно, заявив міністр оборони Анджел Тилвер на засіданні Контактної групи з питань України в четвер у Брюсселі. Він провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Рустемом Умеровим, з яким обговорив розвиток подій у сфері безпеки в Україні та Чорноморському регіоні. А на робочій зустрічі, присвяченій допомозі Україні, міністр заявив, що зусилля Бухареста на підтримку Києва були визнані на найвищому рівні. Зі свого боку, глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску підтвердила у вівторок на Конференції з питань відновлення України в Берліні зобов’язання Румунії брати активну участь у цьому процесі. Вона також наголосила на необхідності збереження міжнародної солідарності через конкретні дії на підтримку сусідньої країни. У той же час, Лумініца Одобеску привітала зусилля Києва з проведення реформ, які здійснюються в надзвичайно складних умовах, на тлі агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією. Міністр наголосила на підтримці Румунією офіційного початку переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова.

Статистичні дані щодо економіки Румунії

За перші чотири місяці поточного року дефіцит торгового балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними, оприлюдненими Національним інститутом статистики. За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро. За даними НІС, за перші чотири місяці року в структурі експорту та імпорту значні частки займали автомобілі та транспортне обладнання, а також інша промислова продукція. Вартість обміну товарами всередині ЄС становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту. Що стосується інфляції, то річні темпи цього показника впали минулого місяця до найнижчого рівня за останні три роки – трохи більше 5,1%, порівняно з 5,9% у квітні. За даними НІС, подешевшали такі продукти харчування, як хлібобулочні вироби, овочі, картопля, олія або вершкове масло, а також електроенергія та газ. Непродовольчі товари, такі як взуття, меблі та миючі засоби, а також послуги, особливо авіаперевезення, подорожчали. Національний банк Румунії (НБР) переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року в бік підвищення до 4,9% з 4,7% і очікує, що до кінця 2025 року цей показник досягне 3,5%.

Екстремальна погода в Румунії

Сильні дощі, грози і град завдали значної шкоди в п’ятницю ввечері в декількох повітах на півдні і заході Румунії, де були оголошені червоні і помаранчеві погодні попередження. Попередження про несприятливі погодні умови було також оголошене в Бухаресті та Ільфові. Кілька доріг і автомагістралей були перекриті поваленими деревами вітром, пориви якого досягали 70-80 км/год, були перекриті проїзди, зірвані дахи та пошкоджені кілька автомобілів. Негода також вплинула на рух авіатранспорту в бухарестському аеропорту Отопень, де рейси літаків були перенаправлені. Населення отримало повідомлення RO-Alert із закликом залишатися в критих приміщеннях через зливи, сильний вітер і грозу.

За перші чотири місяці цього року дефіцит торговельного балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це випливає з останніх даних, опублікованих у понеділок Національним інститутом статистики (НІС). За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро.

За даними НІС, за перші чотири місяці року значні частки в структурі експорту та імпорту займали машини та транспортне обладнання, а також інші промислові товари. Вартість внутрішньоєвропейської торгівлі товарами становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту.

У цьому контексті аналітики розглядають торговельний дефіцит, поряд з бюджетним дефіцитом, як одну з головних вразливостей румунської економіки. З одного боку, державні доходи значно нижчі за видатки, а з іншого – експорт нижчий за імпорт. Експерти кажуть, що після періоду, коли дефіцит торговельного балансу почав виправлятися, зараз ця тенденція посилюється, чинячи тиск на обмінний курс євро/лей.

Однак, на їхню думку, високі валютні резерви Румунії повинні виправити великий торговельний дефіцит, який зберігається вже кілька років і зробити експорт більш конкурентоспроможним. Нагадаємо, що за даними Національного інституту статистики, наприкінці минулого місяця валютні резерви Румунії перевищили 65 мільярдів євро, порівняно з приблизно 62,5 мільярдами наприкінці квітня, що є рекордом для показника, від якого безпосередньо залежить стабільність обмінного курсу та цін.

Цей розвиток подій має позитивні наслідки як з точки зору зміцнення довіри фінансових ринків та інвесторів до Румунії, так і з точки зору забезпечення стабільності обмінного курсу національної валюти. Аналітики також відзначають, що тенденція до збільшення валютних резервів триває вже деякий час і є позитивною для Румунії. Вони вказують на дуже нестабільну міжнародну ситуацію та міжнародні фінансові ринки, які наразі не впевнені, в якому напрямку йтимуть.

Саме тому, кажуть експерти, великі міжнародні резерви є своєрідним паском безпеки на випадок турбулентності, яка може виникнути у перспективі. Однак вони також вказують і на менш сприятливі аспекти, відображені у збільшенні валютних резервів, вказуючи на те, що частина валюти, яка надходить до Румунії, походить з європейських фондів, які потім конвертуються в леї і використовуються Міністерством фінансів для фінансування різних інвестиційних проєктів.

Багато аналітиків також бачать негативну сторону в тому, що Румунія продемонструвала неабияку стабільність обмінного курсу в останні роки, незважаючи на турбулентність, яка охопила всі ринки. В умовах, коли національна інфляція зросла до 16%, а обмінний курс майже не змінився, румунський експорт постраждав і не може конкурувати за такого обмінного курсу.

Європейська комісія оголосила, що Україна і Республіка Молдова виконали умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. За даними офіційного Брюсселя, Україна прийняла закон, що визначає правові рамки лобістської діяльності, а також у сфері захисту прав нацменшин, а Республіка Молдова провела зміни в судовій системі. В обох випадках Єврокомісія здійснюватиме моніторинг імплементації нового законодавства, але крок вперед, зроблений двома країнами, дозволяє розпочати переговори про вступ. Наступним етапом після цього є схвалення країнами ЄС рекомендації Єврокомісії в Європейській Раді.

Київ подав заявку на членство в ЄС у лютому 2022 року, щойно після того, як Росія перейшла від багаторічного конфлікту на сході України до повномасштабного вторгнення. Місяцем пізніше Республіка Молдова, чий сепаратистський проросійський регіон Придністров’я викликає тривале занепокоєння після війни на початку 1990-х років, також подала заявку на вступ до ЄС. Європейські лідери офіційно визнали Україну і Молдову кандидатами на членство рік тому, в червні 2023 року. Після того, як країни ЄС ухвалять рекомендацію Єврокомісії, має бути скликана перша міжурядова конференція за участю Р.Молдова і України, що стане початком переговорів про приведення всього внутрішнього законодавства країни у відповідність до законодавства ЄС. Ці переговори мають завершиться власне вступом.

Наразі в Раді ЄС головує Бельгія, яка хоче провести першу міжурядову конференцію під час свого головування, тобто до кінця цього місяця. Після Бельгії головуватиме Угорщина, яка неодноразово ставила під сумнів доцільність розширення. У четвер на зустрічі з послами ЄС, акредитованими в Бухаресті з нагоди завершення головування Бельгії в Раді ЄС наприкінці місяця, президент Клаус Йоганніс відзначив «значні зусилля з реформування», які докладають сусідні Україна та Республіка Молдова у надзвичайно складних обставинах. Він закликав до продовження процесу вступу цих країн до ЄС та організації міжурядових конференцій для початку переговорів з цими країнами до кінця бельгійського головування. Крім того, глава держави неодноразово згадував про підтримку Румунією їхнього європейського курсу.

У середу інформаційні агентства повідомили, що група з 11 із 27 країн-членів ЄС звернулася до бельгійського головування в Раді ЄС з проханням затвердити рамки переговорів про вступ України та Республіки Молдова до Євросоюзу, щоб наприкінці місяця можна було скликати міжурядові конференції з цими двома країнами. «Початок переговорів про вступ надасть додаткову мотивацію як Україні, так і Республіці Молдова», – стверджують 11 країн-членів ЄС, включаючи Румунію, у своєму «Спільному листі щодо процесу вступу до ЄС».