Radio România Internațional

Author: Данієла Буду

  • 14 квітня 2024 року

    14 квітня 2024 року

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Румунія найрішучішим чином засуджує суботню атаку Ірану на Ізраїль. «Ми повністю солідарні з ізраїльським народом у цей важкий час і закликаємо до уникнення подальшої регіональної ескалації», – заявив у неділю президент Клаус Йоганніс. «Ми рішуче засуджуємо цей напад і підтримуємо право Ізраїлю на забезпечення безпеки своїх громадян», – також заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску заявила, що МЗС перебуває в контакті з посольствами Румунії в регіоні. «Ми глибоко стурбовані ситуацією з безпекою на Середньому Сході», – сказала Лумініца Одобеску. А НАТО «засуджує ескалацію» безпрецедентної атаки Ірану на Ізраїль в суботу і «закликає до стриманості». Багато європейських країн, а також Канада, Китай, Пакистан, Саудівська Аравія, Єгипет і Катар висловили стурбованість ситуацією в регіоні і закликали до негайного припинення вогню в секторі Газа, закликаючи до стриманості в час великої напруженості на Середньому Сході.

    ВИБОРИ – У Румунії 16 квітня розпочинається період висування кандидатів на цьогорічних місцевих виборах. Кінцевий термін – 30 квітня. Минулого тижня завершився період реєстрації кандидатів на вибори до Європейського парламенту, які відбудуться в один день з місцевими виборами, 9 червня. Центральна виборча комісія розглядає документи, подані 15 партіями або виборчими блоками та сімома зареєстрованими незалежними кандидатами, й  оголосить остаточних кандидатів 29 квітня. Згідно з опитуванням Євробарометру, опублікованим Європейською комісією, більше половини румунів (53%) заявили, що вони з великою ймовірністю голосуватимуть на виборах до Європейського парламенту. З іншого боку, 10% сказали, що вони скоріше не будуть голосувати і стільки ж – дуже малоймовірно. Згідно з опитуванням, регіонами, де очікується найвища явка на виборах до Європарламенту, є Бухарест – Ільфов, Північний Схід і Південний Схід, з показниками явки вище середнього по країні. Найнижча явка очікується, як показує Євробарометр, у південно-західних і західних регіонах Румунії.

    САМІТ СКУ – Сьогодні в Бухаресті завершився Саміт Світового Конґресу Українців, який об’єднав понад 200 лідерів українських організацій з 55 країн світу на 5 континентах, присвячений обговоренню цілої низки важливих для закордонного українства питань. Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та сильний український світ. Представник української меншини в румунському парламенті, голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький, в інтерв’ю Румунському радіо заявив, що вибір місця проведення конгресу не був випадковим. За його словами, Румунія є надійним партнером України, а двосторонні відносини є дуже тісними і набули стратегічного характеру. Українська діаспора є однією з найбільших у світі і налічує понад 26 мільйонів осіб, до яких додалося близько 6 мільйонів біженців після російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

    ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу уперше в історії пробилася до фінального раунду Кубка Біллі Джин Кінг після перемоги в суботу ввечері, у США, над командою України з рахунком 3:2. Румунські тенісистки вирвали перемогу в України в останній, вирішальній зустрічі після того, як Жаклін Крістіан та Ана Богдан у двох сетах здолали Людмилу та Надію Кіченок – 6:2, 7:6. Після першого ігрового дня Україна була попереду 2:0. Субота розпочалася з перемоги Ани Богдан над Еліною Світоліною – 6:4, 4:6, 6:3. Матч тривав майже 3 години. Рахунок у зустрічі став 2:1 на користь України. Потім Жаклін Крістіан перемогла в трьох партіях Лесю Цуренко. Румунка програла перший сет 6:2, але у двох наступних виграла по 4:6. Таким чином рахунок у протистоянні став 2:2. До фінального раунду Кубка Біллі Джин Кінг вийшли команди Австралії, Канади, Чехії, Великобританії, Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі, Румунії, Словаччини, США, Чехії та Японії.

     

  • 7 – 12 квітня 2024 року

    7 – 12 квітня 2024 року

    НАТО – 20 років

    Румунія вважає, що весь східний фланг Європейського союзу і НАТО повинен бути з’єднаний дорожніми та залізничними шляхами від Балтійського до Чорного моря. Президент Клаус Йоганніс наполягав на цьому на саміті «Ініціативи трьох морів» у Вільнюсі в четвер, охарактеризувавши дискусії як “дуже добрі”. У середу на конференції “Румунія – НАТО – 20 років”, організованій Міністерством оборони в Бухаресті, глава румунської держави заявив, що нинішній контекст, викликаний війною поблизу кордонів країни, підвищує значення Румунії як опори регіональної безпеки і стабільності. Клаус Йоганніс зазначив, що Бухарест повинен активізувати зусилля зі зміцнення резерву військовослужбовців, відродження національної оборонної промисловості та модернізації транспортної інфраструктури. Клаус Йоганніс: «Захист наших громадян є одним з основних зобов’язань румунської держави. Але безпека людей не може бути гарантована без армії, оснащеної сучасними технологіями. Починаючи з 2023 року Румунія збільшила з 2% до 2,5% ВВП видатки на оборону, тобто на оснащення румунської армії, мотивацію, підготовку і вдосконалення наших військових і підвищення рівня оперативної сумісності з силами союзників.» Своєю чергою, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що вступ до НАТО означає повернення Румунії до спільноти західних демократичних цінностей і принципів. Марчел Чолаку: «Сьогодні Румунія незворотно закріпилася в євроатлантичній спільноті і є стратегічним якорем для НАТО на східному фланзі. Румунія залишається зрілим і надійним союзником, з проактивною позицією і здатністю діяти послідовно задля досягнення власних цілей і захисту союзницьких цінностей.» У заході в Бухаресті взяли участь міністри оборони країн-членів НАТО і начальники генеральних штабів або посли країн Північноатлантичного альянсу.

     

    Хто балотується до Європарламенту?

    15 партій або виборчих блоків та сім незалежних кандидатів зареєстрували свої кандидатури на виборах до Європейського парламенту 9 червня. Центральна виборча комісія опублікувала списки кандидатів на своєму сайті в четвер. До них входять виборчий альянс СДП-НЛП, «Альянс за об’єднання румунів» (АUR), Об’єднаний правий альянс  до складу якого входять союз “За порятунок Румнії”, партія Народний рух, Сила правих, Альянс “Соціалістична Румунія”, партія “SOS Румунія”, партія “Права альтернатива”, партія “Репер” та Демократичний союз угорців Румунії. На списках є кілька депутатів Європарламенту, які балотуватимуться на новий мандат, але є й нові імена. Остаточні кандидати на виборах до Європарламенту будуть оголошені 29 квітня. Згідно з опитуванням Євробарометру, опублікованим Європейською комісією, більше половини румунів, 53%, кажуть, що дуже ймовірно, що вони будуть голосувати на червневих виборах до Європарламенту, 10% стверджують, що вони скоріше не будуть голосувати, і 10% – малоймовірно.

    Енергетичні переговори

    Румунія має успішний досвід у сфері ядерної енергетики, а електростанція “Чернаводе” є однією з атомних електростанцій з найкращим коефіцієнтом використання потужності у світі та бездоганною репутацією з точки зору безпеки. Таку оцінку дав генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі, який днями відвідав Бухарест. Під час зустрічей з румунською владою він відзначив просунутий етап розвитку ядерної енергетики в Румунії, прикладом чого є інвестиції в електростанцію “Чернаводе” та в малі модульні реактори. Він підкреслив, що вони відіграють важливу роль у забезпеченні енергетичної незалежності країни та зниженні витрат для споживачів. Міністр енергетики Себастьян Бурдужа очікує, що наступного місяця ціни для румунів знизяться, особливо на природний газ. Зниження цін очікується також на електроенергію. Також на цьому тижні Палата депутатів Румунії прийняла ініційований урядом проєкт, який встановлює правові рамки для розвитку інвестицій в галузі офшорної вітроенергетики в Чорному морі. “Це проєкт великої складності, який дозволить нам мати перші мегавати електроенергії, виробленої в Чорному морі в 2032 році”, – сказав Себастьян Бурдужа.

     

    Дані про торговельний дефіцит, ВВП та інфляцію в Румунії

    Дефіцит торгового балансу Румунії за перші два місяці цього року перевищив 4 млрд євро і був приблизно на 230 млн євро нижчим, ніж за аналогічний період минулого року. За даними Національного інституту статистики, за перші два місяці 2024 року експорт склав 15 млрд євро, а імпорт – 19 млрд євро. Вагомі частки в структурі експорту та імпорту займали автомобілі, транспортне обладнання та інші промислові товари. Водночас, за даними Національного інституту статистики, валовий внутрішній продукт Румунії минулого року зріс на 2,1% порівняно з попереднім роком. Найбільший внесок у його зростання зробили сільське господарство, будівництво та торгівля. Промисловість, з іншого боку, зробила негативний внесок у зростання ВВП через зниження обсягів діяльності. З іншого боку, річна інфляція знизилась у березні до 6,6% річних з 7,2% у лютому, що стало другим поспіль зниженням цього показника. Згідно з даними Національного інституту статистики, найбільше подорожчали продукти харчування, непродовольчі товари та послуги.

  • Румунія – НАТО: 20 років

    Румунія – НАТО: 20 років

    «Як країна-член НАТО, Румунія має сьогодні найсильніші в своїй історії гарантії безпеки і виконує свої зобов’язання, взяті на союзницькому рівні, роблячи внесок у зміцнення спільної безпеки і колективної оборони», – заявив президент Клаус Йоганніс на конференції «Румунія-НАТО: 20 років», організованій у середу Міністерством оборони. За словами глави держави, нинішній контекст, викликаний війною поблизу кордонів країни, підвищує значення Румунії як опори регіональної безпеки і стабільності.

    Клаус Йоганніс зазначив, що Бухарест повинен активізувати зусилля зі зміцнення резерву військовослужбовців, відродження національної оборонної промисловості та модернізації транспортної інфраструктури. «Захист наших громадян є одним з основних зобов’язань румунської держави. Але безпека людей не може бути гарантована без армії, оснащеної сучасними технологіями. Починаючи з 2023 року Румунія збільшила з 2% до 2,5% ВВП видатки на оборону, тобто на оснащення румунської армії, мотивацію, підготовку і вдосконалення наших військових і підвищення рівня оперативної сумісності з силами союзників.»

    Своєю чергою, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що вступ до НАТО означає повернення Румунії до спільноти західних демократичних цінностей і принципів. «Сьогодні Румунія незворотно закріпилася в євроатлантичній спільноті і є стратегічним якорем для НАТО на східному фланзі. Румунія залишається зрілим і надійним союзником, з проактивною позицією і здатністю діяти послідовно задля досягнення власних цілей і захисту союзницьких цінностей.»

    Спікер  Сенату Ніколає Чуке сказав, що Румунія є безпечною країною завдяки армії і Альянсу, до якого вона приєдналася два десятиліття тому, ставши джерелом безпеки в регіоні і важливою опорою НАТО в Чорному морі. Він попередив, що безпечніший світ для майбутніх поколінь залежить від подальшої підтримки сусідньої України перед лицем російської агресії.

    Румунія в безпеці тому, що «кожен її квадратний дюйм захищений збройними силами НАТО», – сказав виконувач обов’язків спікера Палати депутатів Альфред Сімоніс, додавши, що головним посланням Альянсу є «захист свободи і суверенітету народів».

    У заході в Бухаресті взяли участь міністри оборони країн-членів НАТО і начальники генеральних штабів або посли країн Північноатлантичного альянсу. У цьому контексті міністр оборони Румунії Ангел Тилвер провів кілька двосторонніх зустрічей з колегами і послами країн-членів Альянсу. Румунія офіційно приєдналася до Північноатлантичного альянсу 29 березня 2004 року, коли передала на зберігання ратифікаційні грамоти, а 2 квітня 2004 року прапор країни був піднятий над штаб-квартирою НАТО.

  • 4 квітня 2024 року

    4 квітня 2024 року

    НАТО-РУМУНІЯ – Для Румунії вступ до НАТО був здійсненням історичного прагнення та імперативом безпеки, а зараз Альянс є важливою опорою нашої зовнішньої політики і політики безпеки. Про це заявила в четвер у Брюсселі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у своїй промові на церемонії з нагоди 75-ї річниці НАТО. За словами глави румунської дипломатії, Альянс витримав випробування часом і продемонстрував стратегічне бачення, рішучість, стійкість і адаптивність. НАТО стала сильнішою як за розміром, так і за впливом, – додала міністерка. «Румунія твердо віддана процесу постійної адаптації НАТО, з тим, щоби організація стала сильнішою і краще підготовленою до майбутнього», – написав, своєю чергою, президент Клаус Йоганніс у дописі в соціальній мережі. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що поточні події у плані регіональної та глобальної безпеки підтверджують необхідність спільної оборонної концепції перед обличчям загроз, породжених «російськими експансіоністськими амбіціями» та агресією проти України. У Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що США та Європа сильніші і безпечніші разом в рамках Атлантичного альянсу. Було оголошено, що держави-члени Альянсу створять багаторічний фонд військової допомоги Україні у розмірі 100 мільярдів доларів. Деякі члени Альянсу заявили, що фінансово підтримають чеську ініціативу щодо закупівлі зброї для Києва у третіх країн з метою збільшення обсягів поставок.

    ЄВРОСОЮЗ – Європейська комісія розпочала два поглиблених розслідування в Румунії щодо можливих проблем у реалізації великого проєкту, що фінансується Євросоюзом. Згідно з прес-релізом офіційного Брюсселя, йдеться про тендер, оголошений компанією в Ровінарь (південний захід) на проєктування, будівництво та експлуатацію парку фотоелектричних станцій. Проєкт частково фінансується Європейським фондом модернізації, а Єврокомісія вважає, що є достатні підстави вважати, що два учасники тендеру отримали субсидії з боку китайської влади, які спотворюють внутрішній ринок. Один з консорціумів-учасників торгів котирується на Гонконгській фондовій біржі, а інший підпорядковується Центральному народному уряду Китаю, додала виконавча влада ЄС. На думку ЄК, є достатньо підстав вважати, що обидва консорціуми отримують державні субсидії, які спотворюють внутрішній ринок. Відповідно до Регламенту ЄС про іноземні субсидії, компанії, які беруть участь у державних тендерах на суму понад 250 мільйонів євро, повинні повідомляти Єврокомісію у разі, якщо отримували щонайменше 4 мільйони євро іноземних фінансових внесків протягом трьох попередніх років.

    ОБЛІКОВА СТАВКА – Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона залишається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, і ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Річний рівень інфляції зріс у січні до 7,41%, але в лютому знизився до 7,23%. Фахівці НБР стверджують, що він продовжить знижуватися в найближчі місяці.

    УРЯД – Уряд Румунії схвалив у четвер проєкт закону про правовий статус персоналу у сфері досліджень, розробок та інновацій, спрямований на заохочення продуктивності в цій галузі. Крім цього уряд схвалив договір про фінансування автомагістралі A7 (також відомої як автострада Плоєшти-Сірет), підписаний між Румунією та Європейським інвестиційним банком в Бухаресті та Люксембурзі в лютому ц.р.. На засіданні в четвер уряд також схвалив проєкт термінової постанови про деякі заходи щодо підтримки соціально незахищених категорій новонароджених матерів, які отримують матеріальну допомогу на основі електронних соціальних ваучерів, наданих з безоплатних зовнішніх фондів. Це неповнолітні матері, матері з інвалідністю, матері, які отримують прожитковий мінімум, а також матері, які не мають документів, що посвідчують особу та не мають права на отримання інших видів державної допомоги. Розмір електронного соціального ваучера становить 2 000 леїв (близько 400 євро) одноразово на кожну новонароджену дитину протягом чотирьох років, з 2024 по 2027 рр.

    СОЦІАЛІСТИ – Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц прибуде до Бухареста в суботу для участі у зустрічі лідерів Партії європейських соціалістів (ПЄС), разом з комісаром ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шмітом (Люксембург) – спільним кандидатом на посаду президента Європейської комісії та президентом ПЄС, колишнім прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном. У Бухаресті Олафа Шольца прийме прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Дискусії будуть зосереджені, серед іншого, на питаннях двосторонніх відносин, безпеки та економічної політики, – повідомляє Берлін. Потім федеральний канцлер візьме участь у круглому столі з представниками ділових кіл. Марчел Чолаку та Олаф Шольц, партії яких належать до однієї європейської політичної родини, мали неформальну зустріч у листопаді 2023 року в Малазі, Іспанія, де проходив З’їзд європейських соціалістів. Візит до Румунії відбувається на тлі підготовки в країнах ЄС до виборів до Європарламенту, які пройдуть у червні.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв свого угорського колегу Віктора Орбана, з яким обговорив пріоритети майбутнього головування Угорщини в Раді ЄС. До кінця червня у Раді ЄС головує Бельгія, потім з липня по грудень головуватиме Угорщина, а з січня по червень 2025 року – Польща. «Наші уряди мають спільну зацікавленість у розвитку транспортної інфраструктури між Сходом і Заходом», – написав Марчел Чолаку в соціальній мережі. Віктор Орбан разом з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо і прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем взяли участь у робочій зустрічі в Бухаресті, присвяченій підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного ЄС, яку провели президент Румунії Клаус Йоганніс і президент Європейської ради Шарль Мішель. Клаус Йоганніс заявив, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала свою здатність зробити значний внесок у цей процес. Він підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, зокрема, безпеку і оборону. Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор і енергетичний перехід є дуже важливими темами, оскільки це питання процвітання і підтримки майбутніх промислових амбіцій.

    ОПИТУВАННЯ – 23% молодих румунів віком від 18 до 35 років готові проголосувати за популістський та ультранаціоналістичний Альянс «За союз румунів» на парламентських виборах. Принаймні це випливає опитування громадської думки, проведеного Румунським інститутом оцінки та стратегії на замовлення організації «Молодь голосує». Друге місце в електоральних уподобаннях молодих румунів посідає правий, опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а третє – керівна, права Націонал-ліберальна партія,  за які готові віддати свої голоси 20% респондентів. Четверте місце займає ліва, керівна Соціал-демократична партія – 17% голосів. Чверть молодих людей не знають, за кого б вони проголосували на парламентських виборах, якби вони відбулися в неділю. Ініціатива «Молодь голосує» має на меті заохотити молодих людей до участі у виборах та просувати порядок денний пріоритетів молоді.

     

  • Румунія матиме реєстр наркоторговців

    Румунія матиме реєстр наркоторговців

    Румунія матиме реєстр наркоторговців з 1 січня 2025 року, після того, як президент Клаус Йоганніс оприлюднив закон, що передбачає його створення. Законопроєкт був запропонований лібералами у вересні 2023 року і прийнятий Сенатом у Бухаресті наприкінці минулого року, а минулого місяця – Палатою депутатів, як органом, що приймає рішення. Міністр юстиції Аліна Горгіу пояснила, що реєстр має превентивну роль і що поліція зможе використовувати його для оперативного моніторингу та виявлення наркоторговців.

    Румунія матиме реєстр наркоторговців з 1 січня 2025 року, після того, як президент Клаус Йоганніс оприлюднив закон, що передбачає його створення. Законопроєкт був запропонований лібералами у вересні 2023 року і прийнятий Сенатом у Бухаресті наприкінці минулого року, а минулого місяця – Палатою депутатів, як органом, що приймає рішення. Міністр юстиції Аліна Горгіу пояснила, що реєстр має превентивну роль і що поліція зможе використовувати його для оперативного моніторингу та виявлення наркоторговців.

    За словами міністра, залежно від вироку суду, наркоторговці ставатимуть на облік на термін від 5 до 20 років, і протягом цього часу поліція зможе знати, де існує ризик того, що особа, за якою ведеться спостереження, може знову продавати заборонені речовини, зазначила міністр. Особи, які були неповнолітніми на момент вчинення правопорушення, не вносяться до реєстру, якщо тільки суд не винесе відповідну постанову в рамках кримінальної справи. Аліна Горгіу додала, що “Національний реєстр наркоторговців є засобом пізнання, спостереження та оперативного виявлення осіб, які вчинили злочини у сфері незаконного обігу наркотиків”, корисним інструментом у боротьбі з цим лихом.

    За словами міністра, безпека румунських громадян, особливо молодих, стоїть на першому місці, а боротьба з наркотиками залишається пріоритетом. У цих зусиллях з викорінення лиха вживання наркотиків і наркоторгівлі повинні бути задіяні всі установи, відповідальні за профілактику, освіту і боротьбу з ними, – каже міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. За його словами, на додаток до зусиль по боротьбі, не менш важливими є профілактика та освіта. Він оголосив, що країни світу створять коаліцію, за ініціативою США, для боротьби з наркоторгівлею, якастала глобальним явищем, оскільки жодна країна не може боротися з цим злом поодинці.

    Саме тому, за словами міністра, міжнародна співпраця у боротьбі з нею є важливою і довгостроковою. Він також повідомив, що щороку у світі організована злочинність виробляє 80 нових видів наркотиків, і румунська поліція докладає зусиль, щоб адаптуватися до нових тактик і стратегій, що використовуються організованою злочинністю. Міністр запевнив, що в Румунії щотижня проводяться заходи з боротьби з незаконним обігом наркотиків.

    Тільки в минулому році було вилучено понад 1 тонну наркотиків і найбільше вилучення таблеток екстазі в історії антинаркотичних структур Румунії – понад 230 000 таблеток, додав Предою. Реєстр наркоторговців, який Румунія матиме з наступного року, буде організований Міністерством внутрішніх справ і вестиметься румунськими поліцейськими підрозділами через структури, що спеціалізуються в цій галузі.

  • Занепокоєння Європейської комісії

    Занепокоєння Європейської комісії

    Європейська комісія попереджає, що 2024 рік є вирішальним для Румунії, оскільки проєкти, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, повинні бути реалізовані на практиці, інакше попереднє фінансування має бути повернуте. Брюссельські експерти зазначають, що внесення нових змін до НПВС вже неможливе, тому до серпня 2026 року необхідно досягти 400 проміжних цілей і завдань, особливо ключових реформ у податковій сфері.

    Румунія здійснила багато важливих реформ під егідою НПРР, таких як реформа енергетики, правосуддя, антикорупційна та пенсійна реформи, але є й інші ключові реформи, які необхідно здійснити. До них відносяться податкові реформи та реформи, пов’язані з ефективністю бізнесу та корпоративним управлінням на державних підприємствах, – заявила представниця Єврокомісії Селін Гауер на конференції з оцінки стану реалізації НПВС в Румунії. За словами чиновниці, третя платіжна заявка Румунії має запізнення у плані того, що мало б бути здійснено.

    Пані Гауер також зазначила, що багато заходів затримуються, а деякі інвестиції навіть не розпочалися. Вона попередила, що немає можливості внести зміни до НПВС Румунії. Крім того, Європейська комісія стурбована фіскальною ситуацією в Румунії і очікує, що бюджетний дефіцит наблизиться до 7% ВВП, що набагато вище, ніж цільовий показник на цей рік. Інший експерт Єврокомісії, Деклан Костелло, нагадав румунським можновладцям, що реформа податкової системи є метою, яку Румунія взяла на себе у своєму Національному плані відновлення та стійкості. Він попередив, що все ще існують проблеми зі збором доходів, а реформа заробітної плати в державному секторі може призвести до додаткових витрат.

    Зі свого боку, представники румунського уряду заявляють, що перебувають у постійному діалозі з Європейською комісією і розраховують на успішне освоєння європейських коштів. Румунія досягла значного прогресу в реалізації НПВС, але ми повинні враховувати виклики, що виникли після пандемічної кризи, пов’язані зі зростанням інфляції, наслідками війни в Україні та перебоями в ланцюгах поставок, які створили складну ситуацію на європейському та глобальному рівнях, але також і в Румунії, – заявив міністр з питань інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу.

    Деякі етапи і цілі НПВС досягаються швидше, інші все ще відстають від графіка, але загальний план прогресує в порівнянні з минулим роком, – сказав міністр. Адріан Кичу запевнив, що всі реформи будуть реалізовані і навів деякі цифри: 

    «Ми вже маємо 9,4 мільярда євро на наших рахунках. Це означає, що ми вже отримали 33,1% коштів, виділених Румунії. З цих коштів, виділених Румунії, 1,9 млрд євро наразі витрачено, майже 20% отриманих грошей також освоєно.»

    Румунія має в розпорядженні загальну суму у розмірі близько 30 млрд євро на реалізацію НПВС, у вигляді грантів і кредитів, які вона повинна використати до кінця 2026 року.